Аналіз та планування уроку французької мови у загальноосвітній школі

Подібна методика організації вправ щодо застосування знань на практиці особливе значення має в даний час, коли ставиться задача інтенсивнішого розумового розвитку учнів. Але розвиваючий характер вправи носитимуть лише тоді, коли вони будуть містити творчі завдання, виконання яких вимагає від учнів нетривіальних поворотів думки, мислення, розумової самостійності.

Лабораторні заняття. Організація лабораторних робіт для учнів щодо застосування знань на практиці включає наступні прийоми: а) постановка мети лабораторних (практичних) занять; б) визначення порядку роботи і керівництво над ходом її виконання; в) підведення підсумків роботи. При проведенні лабораторних (практичних) занять учні можуть користуватися підручниками та іншими навчальними посібниками, а також консультуватися з вчителем.



РОЗДІЛ 2. ПЛАНУВАННЯ УРОКУ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ ЯК ВАЖЛИВА УМОВА ЕФЕКТИВНОГО ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАННЯ

2.1 Особливості планування уроку французької мови

Планування процесу навчання французької мови має передумовою планування його результатів на різних за тривалістю відрізках часу. Це означає, що на початку курсу навчання вчитель повинен передбачати хід навчання, мати уявлення про результати, що можуть бути отримані в кінці курсу навчання. Головна мета планування - науково обґрунтована організація навчально-виховного процесу та досягнення оптимального засвоєння учнями навчального матеріалу, визначеного програмою.

Успішність планування навчального процесу забезпечується урахуванням таких умов:

*цілей навчання французької мови;

*психологічних закономірностей та основних етапів формування мовленнєвих навичок та вмінь;

*наявних засобів навчання;

*основних методичних вимог до сучасного уроку французької мови;

*психологічних факторів навчання (вік учнів, рівень їх загального розвитку, коло інтересів, бажань, нахилів) і педагогічних факторів навчання (ступінь навчання, мовна та мовленнєва підготовка учнів).

Завдяки плануванню досягається правильна раціональна організація навчального процесу; зростає авторитет вчителя; з'являється можливість залучати всіх учнів у навчальний процес; з'являється можливість передбачати і враховувати результат роботи. Планування чітко передбачає сукупність умінь та навичок у їх послідовності та розвитку; дозволяє дозувати навчальний матеріал і розподілити його в хронології. Сутність планування уроку полягає у визначенні основних видів діяльності та заходів з визначенням конкретних результатів.

Досягти успіху при плануванні можна при дотриманні трьох головних умов:

- знання того рівня, на якому знаходиться колектив до початку планування;

- чітке уявлення про той рівень, на який повинна бути піднята робота до кінця планованого періоду;

- вибір ефективних шляхів та засобів запланованої діяльності.

Урок -- це система взаємообумовлених, організаційної та навчально-виховної діяльності викладача в єдності з навчально-пізнавальною діяльністю учнів спрямована на досягнення результату. В меті кожного заняття повинно відбиватися те, як бачить викладач його кінцевий результат.

Недоліки в організації освітнього процесу обумовлені тими труднощами, які переживає викладач при постановці головної дидактичної мети.

Часто цілі ставляться не конкретно, а у вигляді загальних формулювань: "Ознайомити учнів з ...", "Дати поняття про ..." Подібні формулювання є тільки частиною мети, оскільки головна дидактична мета повинна відображати поряд з тим, які теоретичні знання отримають учні, які вміння будуть сформовані в учнів та які навички будуть розвинені та удосконалені.

При плануванні уроку дидактична мета може відображати те, що учні повинні навчитися визначати; те, що повинні розробити та який алгоритм дій у них повинен виробитися.

При визначенні головної дидактичної мети слід опиратися на перелік знань, умінь і навичок але конкретизувати їх з урахуванням умов навчання. Дискусійним є питання доцільності постановки чотирьох цілей: виховної, розвиваючої, навчальної та освітньої при плануванні уроку, оскільки визначити наскільки змінився рівень розвитку за 45 хвилин практично неможливо.

Таким чином планування, може стати причиною успіху або невдач в роботі.

2.2 Система планування уроку французької мови

Система планування в середній школі охоплює послідовне планування в межах усього курсу навчання, чвертей, циклу уроків та окремого уроку, виходячи з конкретних цілей кожного відрізка навчального процесу.

Розрізняють такі види планування:

*календарно-тематичний, включає плани на чотири чверті:

-тематичний план або план циклу уроків;

-поурочний план.

Календарно-річний план -- це проект, в якому подаються теми, визначаються загальні дидактичні завдання, встановлюються терміни вивчення тем, розподіляється за чвертями навчальний матеріал, визначаються способи підсумкового та тематичного контролю, вказуються основні дидактичні засоби.

Основою для календарно-річного плану є навчальна програма з французької мови та навчальний план. Такий план складається вчителем на основі орієнтовного плану, який міститься в книжках для вчителя певного класу.

При складанні календарно-річного плану вчитель бере до уваги програму з іноземної мови для середньої школи і програму для даного року навчання; навчальний комплекс з іноземної мови для даного року навчання; підготовку учнів з іноземної мови, а також загальний рівень їх знань;т перспективи роботи на наступному уроці, та і в наступній чверті і наступному році; ступені навчання і вікові особливості учнів.

Тематичне планування є дещо конкретнішою розборкою календарно-річного плану. Головне завдання тематичного планування -- визначення кінцевих цілей в результаті вивчення французької мови. В тематичному плані називається конкретна тема та підтеми, визначається послідовність формування навичок та вмінь, а також кількість уроків, що відводяться на досягнення практичних цілей циклу уроків, вказуються способи контролю та завдання додому, додається перелік засобів навчання. Тематичному плануванню надається велике значення, оскільки воно дає можливість учителю глибше розглянути у взаємозв'язку циклу уроків в усіх аспектах. Цикл уроків, об'єднаних однією темою, в методиці називають також системою уроків, під якою розуміють сукупність уроків, яка забезпечує формування мовленнєвих навичок та вмінь стосовно певної теми та на основі певного мовного і мовленнєвого матеріалу. Кожна з цих сукупностей уроків є системою взаємопов'язаної роботи з формування лексичних, граматичних, фонетичних навичок на розвитку мовленнєвих умінь аудіювання, говоріння, читання та письма на їх основі. Оскільки тематичний план є основою для планування окремих уроків у межах теми, він повинен передбачати планування цілей цих уроків, а також загальну структуру та зміст наступної діяльності вчителя на уроці. Вважається доцільне складати календарно-тематичний план, щоб із самого початку зорієнтуватись у строках вивчення теми.

Слід пам'ятати про те, що якість не проявляється раптово, її необхідно планувати, а один урок іноземної мови, як би грамотно він не був спланований і проведений ще не гарантує успішного навчання.

При поурочному плануванні завдання вчителя полягає в тому, як на даному конкретному уроці організувати процес навчання та виховання. Цілі навчання та загальний зміст уроку цього циклу відображені в тематичному плані, отже необхідна подальша конкретизація змісту навчання, етапів уроку, відбір конкретного навчального матеріалу, прийомів навчання, розробки вправ, засобів навчання, дидактичного матеріалу. Вчитель повинен усвідомлювати призначення кожного елементу уроку, його взаємодію з іншим елементами уроку[Додаток А].

На що особливо слід звертати увагу при плануванні уроку іноземної мови: перш за все вчителю слід уважно ознайомитися з матеріалом, що підлягає навчанню, з тим, щоб визначити:

- основні етапи засвоєння мовного матеріалу;

- адекватність і неадекватність запропонованих у підручнику вправ.

При цьому вчитель прогнозує можливі помилки учнів у ході наступної роботи з матеріалом, намічає необхідну послідовність дії щодо їх подолання.

Враховуються різні чинники, що характеризують умови навчання, а саме:

- вікові особливості учнів;

- індивідуальні особливості учнів;

- ставлення учнів до навчання, до предмета "іноземна мова";

- рівень навченості (рівень оволодіння іншомовною культурою);

- оснащеність навчального процесу (наявність технічних засобів навчання, автентичних матеріалів);

- обладнання кабінета, в якому проходить урок;

- місце уроку в розкладі.

Чим повніше наше уявлення про умови, в яких здійснюється процес оволодіння іншомовною культурою, тим більших результатів у навчанні може досягти вчитель.

Враховуючу конкретні завдання і зміст уроку, важливі психолого-педагогічні фактори, вчитель визначає структуру уроку та відповідні прийоми і форми роботи.

Не слід перевантажувати урок різними формами роботи, оскільки вони, так само як і одноманітні вправи, спричиняють швидку стомлюваність учнів. Вчитель повинен прагнути розвивати активну розумову діяльність учнів, їх старанної підготовки, точного відбору та дозування матеріалу, чіткої його організації, розробки прийомів стимуляції та активізації учнів.

Завданням учителя є створення природних переходів від однієї частини уроку до іншої і від одного виду вправ до іншого. Роль таких «місточків» можуть виконувати бесіда з учнями, що переключає їх на інше завдання, коротке дотепне оповідання, ілюстрація, етикетний діалог, тощо. Отже кожний з етапів уроку має свій «організаційний момент», що готує даний етап. Його функція -- орієнтувати учнів на наступну роботу, мотивація їх діяльності, повідомлення про те, чим будуть займатися учні та що для того слід зробити. Важливо також націлити учнів на результат їх діяльності, якого вони повинні досягти в кінці уроку чи певного етапу.

Також вчитель повинен розподіляти час у хвилинах на кожну частину уроку. Без урахування умов навчання важко навести співвідношення між різними етапами уроку. Воно не є стабільним. Проте методично обґрунтованим слід вважати такий розподіл часу, при якому більша його частина припадає на усне мовлення. Стосовно мовленнєвої діяльності можна рекомендувати таке їх співвідношення: слухання - 40%, говоріння - 30%, читання - 20%, письмо - 10%.

Після розподілу часу вчитель нарешті продумує та готує наочні посібники, роздавальний матеріал, підбирає технічні засоби навчання та складає план-конспекту уроку.

План-конспект уроку може бути коротким та розгорнутим. Старанно зроблений конспект уроку сприяє чіткому проведенню цього уроку. На початку конспекту уроку вказується дата проведення уроку, його порядковий номер, група ? клас учнів, тема, підтема, цілі, а потім послідовно викладається хід уроку у вигляді докладного сценарію: спочатку вступна частина, потім основна та заключна частини.

Існує кілька способів оформлення плану уроку:[32, с 76].

1.Традиційна або горизонтальна схема плану уроку з виділенням основних етапів та перерахуванням видів діяльності цілком прийнятна.

Одним з недоліків даної форми запису плану уроку є те, що в ній не проглядається діяльність учнів.

2.У цьому відношенні набагато зручніше вертикальна форма планування уроку. Ця форма допомагає раціонально використовувати час уроку. Сприяє прогнозуванню діяльності учнів. Уміння планувати - є вміння готувати успіх в роботі, створювати базу для втілення задуманого.

Учитель-початківець повинен складати розгорнутий план-конспект уроку, в якому має бути розроблений хід уроку французькою мовою, точні формулювання правил та завдань, зразки виконання вправ. Нераціональна витрата часу на уроці найчастіше є результатом того, що вчитель не спроможний без попередньої підготовки чітко формулювати запитання чи завдання, просто й доступно пояснити те чи інше явище. Тому рекомендується описувати навчальну діяльність в конспекті повним текстом, звертаючи увагу на доступність, короткість, точність та ясність мовлення вчителя на уроці.

2.3 Використання інформаційних технологій та навчальних електронних ресурсів при планування уроку французької мови

Планування уроку французької мови з використанням нових інформаційних технологій вимагає дотримання певних дидактичних принципів і науково-методичних положень, сформульованих у традиційній дидактиці і наповнюються завдяки інформаційним технологіям з новим змістом.

Планування уроку слід розглядати як елемент загальної системи навчання, як єдине ціле, що складається з безлічі компонентів процесу навчання (вчитель, учень, навчально-інформаційне засіб, навчальний матеріал).

У навчанні французької мови широко застосовуються комп'ютерні технології. Специфіка комп'ютера як засобу навчання пов'язана з такими його характеристиками як комплексність, універсальність, інтерактивність. Інтерактивне навчання на основі мультимедійних програм дозволяє більш повно реалізувати цілий комплекс методичних, дидактичних, педагогічних і психологічних принципів, робить процес навчання більш цікавим і творчим. Можливості враховувати рівні мовної підготовки учнів є основою для реалізації принципів індивідуалізації і диференційованого підходу в навчанні. При цьому дотримується принцип доступності і враховується індивідуальний темп роботи кожного учня. Використовуючи комп'ютер, можна організувати на уроці індивідуальну, парну і групову форми роботи. Можна проводити різні ігри, презентації. Однак необхідно пам'ятати, що комп'ютер не може замінити вчителя на уроці. Необхідно ретельно планувати час роботи з комп'ютером і використовувати його саме тоді, коли він дійсно необхідний.

Застосування інформаційних технологій у процесі навчання французької мови сприяє інтелектуальному творчому розвитку учнів. Інтернет - ресурси сьогодні дозволяють:

* заповнити дефіцит джерел навчального матеріалу;

* розвивати навички та вміння інформаційно-пошукової діяльності;

* об'єктивно оцінювати знання та вміння в більш короткі терміни.

В залежності від завдань уроку вибирається методичне призначення освітніх електронних ресурсів: навчальні; інформаційно-пошукові; демонстраційні; моделюючі; тренажери; контролюючі; навчально-ігрові[34, с 87].

Учитель прогнозує ефективність використання ресурсу при проведенні різного роду занять, визначає методику їх проведення та проектує основні види діяльності з даними ресурсами в навчальному процесі.

При цьому інформація, представлена в освітніх електронних ресурсах повинна оцінюватися виходячи з принципів доступності її подання та необхідності її використання на конкретному етапі уроку, а також соціальної, практичної та особистісної значущості для учнів.

Не можна забувати про те, що урок по своїм цілям і дидактичної структурі дуже рухлива і досить гнучка форма організації занять, він знаходиться в постійному розвитку і видозмінюється залежно від наявності матеріальної бази та появи нових освітніх електронних ресурсів Тому з урахуванням принципу розвитку в проектований урок повинна закладатися можливість постійного розширення і оновлення його системи завдань (розвиваючих, навчальних, виховних) і засобів їх досягнення.

Використання інформаційних технологій на уроках в навчальному процесі принципово змінило підхід до оцінки інформаційних вмінь педагога, які до недавнього часу переважно зв'язувалися зі здатністю транслювати інформацію навчаючим. Сьогодні ж рівень інформаційних умінь вчителя французької мови визначається не тільки комунікативними навичками, але і можливістю використання комп'ютера в якості джерела інформації. З цієї точки зору дуже важливий рівень сформованості аналітичних, прогностичних і проективних умінь вчителя французької мови, спрямованих на оцінку якості освітніх електронних ресурсів і ефективності їх застосування в навчальному процесі. Інформація, представлена в освітніх електронних ресурсах, повинна оцінюватися виходячи із загальних дидактичних принципів науковості та доступності її подання, можливості адаптації до індивідуальних можливостей учня.

Часто перевантаженість змісту освітніх електронних ресурсів, велика кількість другорядного матеріалу призводять до втрати головного серед маловажних деталей. Тому при підготовці до уроку французької мови та аналізі електронних ресурсів необхідно відбирати і використовувати інформацію, виділяючи першорядне, системо-утворюючі, концентруючи увагу учнів на основних поняттях і законах.

Таким чином, використання засобів інформаційних і комунікаційних технологій на уроках французької мови досить актуальна для розвитку особистості учня та формування в учнів інформаційно-комунікаційних компетенцій: умінь порівнювати переваги і недоліки різних джерел інформації, вибирати відповідні технології її пошуку, створювати і використовувати адекватні моделі і процедури вивчення і обробки інформації.

Ефективність розвитку особистості прямо пропорційна індивідуалізації діяльності учнів у ході навчання. У педагогічному процесі на базі засобів інформаційних технологій принцип індивідуалізації реалізується насамперед за допомогою гіпертекстової технології подання неструктурованого вільного знання. На відміну від інших моделей представлення інформації, гіпертекстова технологія орієнтована на обробку інформації не замість людини, а разом з людиною, тобто стає авторської. Зручність її використання полягає в тому, що учень сам визначає підхід до вивчення або створення матеріалу з урахуванням своїх індивідуальних здібностей, знань, рівня підготовки. Крім того, гіпертекст містить не тільки інформацію, але і механізми для її ефективного пошуку.

Таким чином, з гіпертекстом пов'язані реальні можливості побудови системи освіти на базі засобів інформаційних технологій, що дозволяє в корені змінити методи отримання нового знання за допомогою більш ефективної організації пізнавальної діяльності учнів, що, безсумнівно, буде сприяти свідомості і активності учнів.

Виходячи з вище сказаного планування уроку з французької мови виділяють чотири етапи його планування:

1.Концептуальний етап. На цьому етапі визначається дидактична мета з орієнтацією на досягнення таких результатів:

формування, закріплення, узагальнення або вдосконалення знань;

формування вмінь;

контроль засвоєння.

Виходячи з контенту уроку і його педагогічних завдань, аргументується необхідність використання електронних ресурсів в освітньому процесі. Так, вона може бути названа:

- дефіцитом джерел навчального матеріалу;

- можливістю представлення в мультимедійній формі унікальних інформаційних матеріалів (картин, рукописів, відео-фрагментів, звуковий);

- необхідністю наочної візуалізації досліджуваних явищ, процесів і взаємозв'язків між об'єктами;

- необхідністю роботи з моделями досліджуваних об'єктів, явищ або процесів для їх дослідження в інтерактивному режимі;

- необхідністю формування вмінь і навичок інформаційно-пошукової діяльності;

- створенням умов для ефективної реалізації прогресивних психолого-педагогічних методик (експериментально-дослідницька та проектна діяльність, ігрові, змагальні форми навчання);

- необхідністю об'єктивного оцінювання знань і умінь в більш короткі терміни.

У відповідності зі вказаними аргументами вибираються необхідні освітні електронні ресурси конкретного методичного призначення: навчальні, інформаційно-пошукові, імітаційні, демонстраційні, моделюючі, контролюючі, тренажери, навчально-ігрові.

2. Технологічний етап. На основі сформульованих вимог до освітніх електронних ресурсів по дидактичним цілям і методичного призначенням проводиться їх багатофакторний аналіз і відбір. Вибирається також форма уроку іноземної мови (урок-презентація, урок-дослідження, віртуальна екскурсія, практикум, тематичний проект). Крім того, проводиться більш детальний аналіз, у тому числі, можливо, доробка або модернізація електронного ресурсу з урахуванням принципу генералізації інформації, вивчається супровідна інструктивно-методична документація, прогнозується ефективність використання даного ресурсу при проведенні різного роду занять, визначається методика їх проведення та проектуються основні види діяльності з наявними електронними ресурсами в навчальному процесі.

Саме на цьому етапі вчитель французької мови визначає необхідне апаратне і програмне забезпечення: локальна мережа, вихід в інтернет, мультимедійний комп'ютер, програмні засоби. Звичайно, в ідеалі бажана незалежність від матеріально-технічного забезпечення, що надається в розпорядження вчителя, але, на жаль, на практиці вчитель частіше скутий обставинами, ніж вільним у виборі апаратних засобів.

3.Операційний етап. На цьому етапі виділяються основні структурні елементи уроку, здійснюється вибір способів взаємодії різних компонентів (вчитель - учень - електронні ресурси - навчальний матеріал) та їх функціональні взаємозв'язки. Кожен етап уроку французької мови з використанням засобів нових інформаційних технологій -- це завершений блок, на початку якого має бути присутнім організаційний момент; в іншому випадку ефективність навчання помітно знижується. Доцільно продумати організацію занять таким чином, щоб учні практично одночасно закінчували той чи інший вид роботи за комп'ютерами. Це дозволить організаційно перейти до наступного етапу.

4.Педагогічна реалізація. Основна мета даного етапу -- переклад педагогічних принципів у конкретні навчальні впливу. Для ефективного управління процесом навчання на основі засобів інформаційних технологій потрібно рішення двох основних задач. Перша з них полягає у визначенні поточного психологічного стану та рівня знань учнів. Друга (задача керування пізнавальною діяльністю учнів) -- в плануванні і реалізації оптимальної послідовності дій, що забезпечує засвоєння необхідні знань за мінімальний час або максимального обсягу знань за заданий час. На етапі уроку французької мови, пов'язаному з використання засобів інформаційних технологій, учитель головним чином забезпечує індивідуальний контроль за роботою учнів. Не слід перешкоджати обговоренню між учнями виникають у них питань (заборона таких обговорень обгрунтований лише на етапі автоматизованого контролю), щоб набуті на уроці знання стали для них особистісно значущими. Учитель же тут -- це швидше координатор, консультант по складним питанням, але не єдине джерело інформації.

Традиційно важливими на етапі педагогічної реалізації залишаються оцінка поточних результатів і корекція навчання, спрямована на досягнення поставлених цілей.

Таким чином, планування уроку з використанням нових інформаційних технологій та освітніх електронних ресурсів вимагає від вчителя високого ступеня професійної компетентності, а саме інформаційних, аналітичних, прогностичних і проективних умінь на етапі підготовки до уроку, а також організаційних і мобілізаційних умінь на етапі його педагогічної реалізації.

На даному етапі проводиться деталізація функцій, покладених на засоби інформаційних технологій, і способів їх реалізації, а так само вибір способів взаємодії учня з електронним ресурсом і повчальним. Здійснюється поетапне планування уроку, для кожного з його етапів визначаються мета, тривалість, форма організації діяльності учнів, функції викладача і основні види його діяльності, форма проміжного контролю, на підставі чого заповнюється технологічна карта.

Багаторічні педагогічні експерименти показують, що ефективність у розвитку творчих здібностей учнів також прямо залежить від використання можливостей і засобів їх самоврядування. Все що школярі під час навчальної діяльності здатні виконати без допомоги ззовні, вони повинні виконувати самостійно. В значній мірі цей принцип реалізується лише при використанні інформаційних технологій.

Тому, незважаючи на різноманіття застосовуваних у середній школі форм організації навчання з використанням засобів інформаційних технологій (науково-дослідна та проектна діяльність, самостійна робота учнів), урок залишається основною формою навчання.



РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ УРОКУ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ ЯК КОМПОНЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

3.1 Форми аналізу французької мови

Високий професіоналізм, педагогічна майстерність учителя досягаються не лише у процесі систематичної, вдумливої, творчої підготовки до своїх уроків, але й за рахунок проведення аналізу та узагальнення досвіду колег, збагачення на цій основі своєї практики ефективними прийомами навчання. Уміння спостерігати та аналізувати педагогічний процес є професійно необхідним для кожного вчителя. Воно складає основу успішної реалізації дослідницької функції вчителя, а також є базою для оволодіння самоаналізом, що є запорукою високого професіоналізму.

Аналіз уроку французької мови вимагає як всебічних знань про урок, так і спеціальних умінь його спостереження та оцінювання. Складність аналізу уроку полягає не тільки в багатоплановості останнього, але й в специфічності окремих його компонентів, тощо. Проте існують певні характеристики. Які є обов'язковими для кожного уроку французької мови. Це насамперед відповідність конкретного уроку основними вимогами до уроку французької мови, зумовленим специфікою цілей, змісту і технологій навчання саме цього предмета в середніх навчальних закладах. Реалізація вчителем саме цих вимог повинна стати об'єктом загального досвіду уроку французької мови, метою якого є цілісна оцінка уроку через призму його особливостей, в однаковій мірі притаманних усім типам уроків. До таких відносяться:

-цілеспрямованість уроку;

-структурна цілісність і змістовність уроку;

-активність учня на уроці;

-відповідність мовленнєвої поведінки вчителя цілям, змісту та умовам навчання;

-результативність уроку.

З урахуванням сказаного можна запропонувати схеми загального та поглибленого аналізу уроку французької мови, складовими частинами яких виступають основні вимоги до уроку французької мови.

3.2 Загальні вимоги до аналізу уроку

Одним з найважливіших завдань в області розробки і вдосконалення ефективних методик навчання французької мови є проблема чіткого, виразного і осмисленого аналізу уроку. Вирішення цієї проблеми дозволить досить відчутно підняти рівень викладання французької мови, особливо в середній школі, де, як правило, має місце вивчення основ франкомовного спілкування і закладання базису для подальшого вдосконалення пізнання учнів у французькій мові. Розглянемо варіант аналізу уроку мови як компонент професійної компетентності вчителя іноземної мови, стають досить ефективним[Додаток Б, В].

В даному випадку основу аналізу покладено типовий урок французької мови як компонент професійної компетентності вчителя, що містить всі стандартні етапи: мети уроку, організаційний момент. контроль домашнього завдання. Повторення вивченого матеріалу та підготовчі вправи, введення нового навчального матеріалу, контроль розуміння, тренувальні завдання, контроль засвоєння. В залежності від мети кожного даного уроку число і порядок проходження його компонентів можуть змінюватися, тому аналіз уроку слід почати з встановлення цілей, які поставив собі вчитель.

Аналізуючи хід уроку, необхідно виділяти такі елементи:

1)Навчально-методичні завдання уроку: введення, закріплення, активізація франкомовного матеріалу, підсумково-контрольна робота.

2)Тематика змісту навчальних матеріалів: текст, усна тема, вправи, ситуації, методичні прийоми, мовний матеріал.

3)Оснащення уроку: наочність, дидактичні матеріали, в тому числі використовувані компоненти навчально-методичного комплексу.

4)Місце уроку у вивченні теми (урок відкриває, продовжує, завершує навчальну тему).

5)Цільова установка: орієнтація на формування розвитку навичок і вмінь франкомовної мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння - монологічною, діалогічної мови), читання, письма; орієнтація на оволодіння учнями аспектами мови (вимовою, лексикою, граматикою); комплексні співали уроку (навчання спілкуванню французькою мовою, навчання пізнавальної діяльності з використанням французької мови).

6)Виховні цілі уроку: моральне, естетичне, трудове виховання, культури мислення, спілкування, почуттів і поведінки.

7)Загальноосвітні цілі уроку: пізнавальні, країнознавчі, лінгвокраїнознавчі, розвиваючі; розвиток лінгвістичного мислення.

8)Відповідність цілей уроку його місцю в вивченні навчальної теми, вимогам програми навчання французької мови та навчального плану для даного класу.

9)Підготовка навчального приміщення до заняття, підготовка учнів до занять, обладнання їх робочих місць.

10)Навчальна атмосфера в класі (кабінеті): перемикання учнів на предмет «французька мова»; використання матеріалів, що розповідають про країни досліджуваної мови.

11)Відтворення в перерві в звукозапису іншомовної мови; використання інших засобів створення мовного середовища; оформлення відповідним чином класної дошки; використання таблиць, візуальної наочності до уроку.

Організаційний момент: ефективність перемикання учнів на предмет «французька мова»; бесіда вчителя з учнями на відповідній мові; запитання вчителя класу про готовність до роботи; повідомлення про характер (плані) роботи на даному уроці; орієнтування учнів на досягнення практичних (комунікативних, пізнавальних) , виховних, загальноосвітніх цілей; мовна зарядка; встановлення контакту вчителя з учнями; застосування інших педагогічних та методичних прийомів для створення в класі творчої, ділової, доброзичливої атмосфери; використання в ході мовної розминки матеріалів по навчальній темі уроку і орієнтування мовної розминки на досягнення цілей уроку.

Фонетична зарядка: орієнтація на досягнення основних практичних цілей уроку; підготовка учнів до роботи з новим мовним матеріалом; розвиток фонетичних навичок.

Домашнє завдання: перевірка завдання на уроці, контроль його в ході роботи над новим навчальним матеріалом; якість виконання домашнього завдання; фіксування випадків невиконання завдання до початку його перевірки; коментування вчителем виконання завдання, використання форм його перевірки; способи компенсації недоробки на поточному (наступному) уроці; забезпечення формування навичок і вмінь; облік труднощів, що виникають в учнів при виконанні домашнього завдання; узагальнення типових помилок; роз'яснення причин, що викликають ці помилки; використання ефективного способу їх подолання; виправлення помилок; атмосфера коректності і доброзичливості в ході перевірки домашнього завдання.

Введення нового матеріалу: форма введення нового матеріалу; використання індуктивного (дедуктивного) способу; використання дошки, нових інформаційних технологій, матеріалу підручника; використання предметної, образотворчої наочності, тлумачення, дефініції, коментаря, перенесення, контексту, ситуації для семантизації нового матеріалу; відповідність ступені навчання характером мовних одиниць, труднощі вводиться матеріалу, мети його засвоєння; забезпечення оволодіння учнями орієнтовною основою дій, засвоєння знань при поясненні нового мовного матеріалу; контроль розуміння нових мовних одиниць; використання учнями мовних одиниць у контексті пропозицій[43, с 48].

Забезпечення засвоєння нового мовного матеріалу: використання мовних, умовно-мовленнєвих і мовних вправ для різних видів мовленнєвої діяльності; дотримання раціонального співвідношення різних типів вправ (мовних, умовно-мовленнєвих і мовних), усних і письмових, програмованих та не програмованих, проблемних і не проблемних; застосування електронних ресурсів та наочності.

Навчання аудіюванню: прийоми, використані вчителем для досягнення поставленої мети; методична обґрунтованість етапів роботи з аудіо тексту; організація підготовки до сприйняття тексту (зняття мовних труднощів, навчання мовної здогадки; постановці цільового завдання, стимулюючого інтерес до сприйняття); використання комп'ютера; раціональне використання прослуховування; використання зорової, образотворчої, картинної наочності та мовних та смислових опор; результат роботи.

Навчання говорінню: підбір мовного матеріалу, мовних ситуацій, діалогу-зразка, тексту (усного, письмового), використання наочності; організація допомоги учням і керування побудовою діалогічних (монологічних) висловлювань; застосування різних видів опор (плану, логіко-синтаксичної схеми, ключових слів, зачину і кінцівки); ефективність ігрових прийомів і проблемних завдань, використаних учителем.

Навчання читання: формування навичок техніки читання і умінь розуміти прочитане; використання різноманітних прийомів, завдань і вправ на для роботи з текстом; правильність рішення задачі кожного етапу роботи над текстом; застосування раціональних методичних прийомів для контролю розуміння (завдань знайти правильну відповідь на запитання з ряду даних, відтворити контекст на основі ключових слів, озаглавити абзаци); використання контексту як бази для розвитку усного мовлення, доцільність такого використання тексту на даному ступені навчання; ефективність вправ.

Навчання письма: правильність використання прийомів і завдань; відповідно до мети навчання (письмового переказу, твору, розширення реплік у діалозі, написання листа, анотації; перекладу, складання плану з подальшим реферування, вибірки найбільш значущих пропозицій, складання конспекту у процесі читання на основі плану, тез, ключових слів і словосполучень)[49, с 53].

Використання форм класної роботи: співвідношення фронтальної і групової роботи; роботи в парах та індивідуальної роботи; раціональність застосування різноманітних форм завдань; форми навчальної взаємодії (учень - учитель, учень - книга, учень - магнітофон, учень - діапозитив або малюнок, учень - реалії країни досліджуваної мови, учень - учень).

Засоби обліку, контролю і оцінки: ступінь оволодіння учнями англомовним матеріалом, навичками і вміннями франкомовного мовлення; ефективність питально-відповідь роботи, виконання вправ і завдань, тестування, роботи з малюнками, роздатковим матеріалом.

Завдання до наступного уроку: контроль розуміння завдання; рекомендації до його виконання, часткове виконання його в класі з учнями; включення різних видів мовленнєвої діяльності; правильність співвідношення між формальними, рецептивний, репродуктивними і продуктивними видами завдань; закріплення засвоєного матеріалу; підготовка учнів до наступного уроку .

Заключний етап уроку: бесіда вчителя з учнями; відповіді на питання, що не входять в план уроку; розгорнута оцінка роботи кожного учня; виставлення оцінок.

Дотримання загально-дидактичних принципів: свідомості, практичної спрямованості, переходу від простого до складного, від відомого до невідомого, від конкретного до абстрактного. Реалізація методичних принципів: комунікативної спрямованості навчання англомовного мовлення, усної основи (усного випередження), функціональності.

Індивідуалізація навчання на уроці: використання декількох видів

презентації навчального матеріалу одночасно, облік особистісних інтересів у виборі завдань, різного рівня підготовки і різної швидкості засвоєння нового матеріалу при виборі завдань для різних груп учнів; стимулювання дискусії, обговорення; застосування диференційованих форм заохочення і осуду в залежності від особистісних характеристик учнів.

Учитель і клас: загальна атмосфера заняття (оптимістична, активна, ділова, доброзичлива); контакт вчителя з класом; рівень професійної підготовки вчителя, володіння методикою навчання англійської мови; особисті якості вчителя як педагога; виразність мови вчителя, тон, стилістична коректність, відсутність ( наявність) мовних помилок, тембр голосу.

Розуміння класом (групою) цілей виконуваних навчальних дій: ініціативність учнів у спілкуванні з учителем, з однокласниками; спонтанний характер питань, пропозиції про вибір навчальних дій; пропозицію своїх рішень; висловлювання своїх думок; прагнення користуватися англійською мовою; відсутність боязні допустити помилку; оцінка учнями вчителя як фахівця, симпатія до вчителя; висока оцінка думки вчителя; готовність виконати навчальні завдання.

Використання української мови в мові вчителя і учнів: використання вчителем рідної мови для роз'яснення учням інструкції, коли, на його думку, учні не знають певних слів і словосполучень, а їх вживання виправдане ситуацією; дублювання українською мовою своїх найбільш складних для розуміння висловлювань; постійне використання французької мови як засобу спілкування з учнями; застосування рідної мови як основи розумової діяльності учнів для того, щоб спонукати учнів говорити тільки французькою мовою; використання рідної мови в цілях економною семантизації, для роз'яснення найбільш важкого матеріалу, тлумачення реалій, ілюстрації і більш доступного розуміння стилістичних, фразеологічних особливостей мови, вирішення складних психолого-педагогічних завдань, надання допомоги учням у підготовці самостійних висловлювань, зіставлення результату помилки в англомовній мови, її вплив на розуміння в спілкуванні з аналогічною помилкою в рідній мові; дублювання своїх висловлювань рідною мовою франкомовними ; способи заохочення кращого або постійного використання учнями французької мови; використання рідної мови учнями (постійно або тільки тоді, коли їм не вистачає необхідних мовних засобів).

Раціональне використання часу на уроці: час говоріння вчителя та учнів у хвилинах; час, витрачений на організаційний момент, контроль домашнього завдання, презентацію нового матеріалу, його корекцію, тренувальні завдання, підсумковий контроль, пояснення домашнього завдання, заключну частину уроку; час говоріння рідною та французькою мовами, відповідність розподілу часу на уроці за планом заняття.

Основні показники професійної компетентності вчителя французької мови включають в себе необхідність вміння розвивати в учнів комунікативне і міжособистісне спілкування, компонентами якого є лінгвістична, тематична, соціокультурна, навчально-пізнавальна компетенції [52, с 423].

Комунікативна компетенція передбачає не тільки формування таких особистісних якостей як товариськість, відкритість у взаємодії з іншими людьми, але й розвиток в учнів практичних умінь, здатності керувати своєю навчальною діяльністю. Вчителю необхідно створити умови для прояву самостійності і творчості учнів у вирішенні комунікативних завдань, тим самим дозволяючи учням побачити своє зростання, свої досягнення. У сукупній єдності вчитель іноземної мови вирішує не тільки комунікативні, але й пізнавальні, духовно-моральні, розвиваючі і інші завдання.

У трудовій діяльності професійно компетентного вчителя французької мови необхідна присутність рефлексивного компонента. Показники цієї компетенції характеристика реальних навчальних можливостей учня, здатність визначити тип уроку відповідно з поставленими завданнями і змістом навчального матеріалу, обґрунтувати відбір його змісту і оптимальність вибраних методів і прийомів навчання, тобто вміло співвіднести теорію навчання з практикою, здатність проектувати отримані дані на індивідуальні можливості конкретної особистості учня і конкретні умови навчання[55, с 213].

Таким чином, одним з інструментів компетенції самовдосконалення вчителя французької мови є самоаналіз уроку. Саме він дає можливість формувати і розвивати творчу свідомість, яка виявляється в умінні сформулювати і поставити мету своєї діяльності і діяльності учнів.



ВИСНОВКИ

В результаті нашого дослідження можна зробити такі висновки.

Урок -- це основна форма організації навчального процесу у загальноосвітній школі. На уроці концентрується головна частина роботи вчителя з учнями, ціллю якої є засвоєння системи знань, вмінь та навичок. Це найбільш зручна форма при систематичних курсах навчальних занять. Слід зазначити, що урок як основна одиниця навчального процесу виконує свої функції: виховну, розвиваючу, освітню. Сучасний урок класифікується за типами: комбінований; урок вивчення нового матеріалу; урок перевірки знань; урок повторення засвоєного матеріалу; урок навиків-контрольний. Кожен урок має чітку ціль, основну задачу, та освітню методику при його плануванні.

Актуальною є проблема розвитку в учнів пізнавальних інтересів, виховання потреби в знаннях і самоосвіті, формування вміння працювати з джерелами наукової інформації, відбирати необхідну для свого розвитку і майбутньої професійної діяльності. Проблемним є питання оптимального відбору змісту навчального матеріалу до уроків, оскільки й досі бракує досконалих підручників з французької мови.

При плануванні уроку вчитель повинен особливо ретельно продумувати його початковий етап. Від того, наскільки яскраво, нешаблонно він почне урок, наскільки невимушено введе учнів в атмосферу іншомовного спілкування, залежить успіх всього уроку і психологічний настрій класу. Нажаль, вчителі часто використовують стереотипну схему початку уроку: розмова з черговим про дату, про відсутніх, бесіда про погоду. Така розмова на кожному уроці стає настільки автоматизованою та нудною, що, іноді ніякої користі не приносить. У методичній літературі пропонуються варіанти організації початкового етапу уроку, які допоможуть вчителю урізноманітнити способи проведення цього етапу. Своїми діями і висловами він повинен заінтригувати учнів, викликати у них інтерес до того, що буде відбуватися на уроці. Урок можна розпочати з обговорення важливої події в житті класу, з бесіди про улюбленого письменника, в ході якої буде вживатися досліджувана граматична структура. Мовні вправи початкового етапу уроку слід поєднувати з фонетичними. При плануванні вчитель повинен виділити на кожен етап уроку певний час, причому більшу частину його слід відвести на умовно-мовні і мовні вправи. В рамках кожного етапу уроку потрібно передбачити перехід від елементарних висловлювань до більш складних, які наближалися б до природного мовного спілкування. Важливо також, щоб переходи від етапу до етапу були комунікативно спрямовані. Це повинно бути відображено в плані-конспекті уроку. Планування уроку з використанням електронних ресурсів вимагає від вчителя високого ступеня професійної компетентності, а саме інформаційних, аналітичних, прогностичних і проективних умінь на етапі підготовки до уроку, а також організаційних і мобілізаційних умінь на етапі його педагогічної реалізації.

Одним з інструментів компетенції самовдосконалення вчителя французької мови є аналіз уроку. Саме він дає можливість формувати і розвивати творчу свідомість, яка виявляється в умінні сформулювати і поставити мету своєї діяльності і діяльності учнів.

В даному випадку до основи аналізу покладений типовий урок французької мови як компонент професіональної компетентності вчителя, який включає в себе усі стандартні етапи: організаційний момент, цілі уроку, контроль домашнього завдання, повторні та підготовчі вправи, введення нового матеріалу, контроль розуміння, тренувальні вправи, контроль засвоєння. В залежності від цілі кожного уроку число та порядок послідовності його компонентів можуть змінюватися, тому аналіз треба починати з усталених цілей, які поставив вчитель.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. Радянська школа. - К. 1983.-74 с.

2. Андреевская-Левенстерн Л.С. Методика преподавания французского языка в средней школе. - М.: Просвещение, 1983. -45 с.

3. Артёмов Психология обучения иностранным языкам. - М.: Просвещение, 1969.--45 с.

4. Бабанський Ю.К. Методи навчання в сучасній загальноосвітній школі. - М.: Педагогіка, 1985.--32 с.

5. Бим И.Л. Общая методика обучения иностранным языкам.--М.: Русский язык, 1991.-- 139 с.

6. Бухбиндер В.А. Основные типы уроков иностранного язика и их дидактико-методические модели.--М.: «Русский язык», 1991.--236 с.

7. Воздинский Д.И. Воспитание интереса к знаниям у школьников.-- М .:Просвещение, 2003.--57 с.

8. Вятюнев М.Н. Обучение иностранному языку в начальной школе.--№6, 1990--68 с.

9. Гальскова Н.Д. Современная методика обучения иностранным язикам.--М.:Просвещение, 2005.--284 с.

10. Д'яченко В.К. Колективная структура навчального процесу і її розвиток. - М., 1989.--58 с.

11. Игна О.Н. Теория и методика обучения иностранному языку.--Томск.:Изд-во ТГПУ, 2006--105 с.

12. Ільїна Т.А. Педагогіка. - М.: Просвіта, 1984.--85 с.

13. Маслыко Б.А. Настольная книга преподавателя иностранного языка.--Минск.:Высшая школа, 1999.--56 с.

14. Махмутов М.И. Современный урок. -- М.: Просвещение, 1981.--319 с

15. Миньяр-Белоручев Р.К Методика обучения французскому языку: учебное пособие для студентов пед. институтов по спец. «Ин. Яз.»--М.: Просвещение, 1990.-- 224 с.

16. Онищук В.А. Урок в современной школе.--М.:Просвещение, 1981.--184 с.

17.Пассов Е.И. Урок иностранного язика в средней школе.--М.:Просвещение, 1988.--49 с.

18. Новые педагогические и информационные технологии / Под ред. Е.С. Полат - М., 1999.--67 с.

19. Поляков Б.М. О системе и анализе урока.-- Киев, 1974.--345 с.

20. Портнов, М. Анализ урока // Народное образование. - 1974. - №5. - С.127

21. Рогова Г.В. и др. Методика обучения иностранным языкам - М: Просвещение, 1991.--342 с.

22. Рогова Г.В. О повышении действенности урока иностранного языка.--ИЯШ., 1986--№4.--67 с.

23. Скаткин М.Н. Как организовать урок.--М.:Просвещение, 1971-- 375 с.

24. Соловова Е.Н. Методика обучения иностранным языкам: Базовый курс лекций: Пособие для студентов пед. вузов и учителей. - М.: Просвещение, 2003.--239 с.

25. Тазьмина Л. В, Планирование урока английского языка. // Иностранные языки в школе. - 1996. - № 5. - С.5.

26. Ткачук Г.Д. Некоторые трудности обучения групповому общению на уроках французского языка и пути их преодоления // Иностранные языки в школе. - 2004. - №7. - С. 46-49.

27. Харламов І.Ф. Как активізувати навчання школярів. - М., 1975.--86 с.

28. Щукин А.Н. Обучение иностранным язикам. Теория и практика.--М.: «Высшая школа», 2003.--86 с.

29. Теория обучения иностранным языкам. Лингводидактика и методика: учеб. пособие для студ. лингв. ун-тов и фак. ин. яз высш. пед. учеб. заведений / Н.Д. Гальскова, Н.И. Гез. - 3-е изд., стер. - М.: Издательский центр "Академия", 2006.--456 с.

30. Чередов І.М. Система форм організації навчання в загальноосвітній школі. - М., 1987.--34 с.

31. Яковльов Н.М., Сохор А.М. Методика і техніка уроку в школі. - М., 1985.--169 с.

32. Вибір методів навчання в середній школі. /Під ред. Ю.К. Бабанського. - М.: Педагогіка, 1981.-- 54 с.

33. http://bank.orenipk.ru/Text/t27_tema3.htm

34. http://www.coolreferat.com/

35. http://www.coolreferat.com/%

36. http://school13.kot.poltava.ua/mk14.htm

37. http://xreferat.ru/71/6153-1-planirovanie-uroka-inostrannogo-yazyka-vazhnoe-uslovie-effektivnogo-provedeniya-zanyatiya.html

38. http://www.bibliofond.ru/view.aspx?id=466918

39.http://nsportal.ru/vuz/pedagogicheskie-nauki/library/planirovanie-sovremennogo-uroka-inostrannogo-yazyka

40. http://www.english-by-phone.ru/%

41.http://festival.nic-snail.ru/index.php?option=com_zoo&task=item&item_id=98&Itemid=57

42. http://studall.ru/kur/811-analiz-i-samoanaliz-na-urokax-inostrannogo-yazyka.html

43. http://www.klass.by/france.html

44. http://www.rusedu.ru/detail_21685.html

45.http://www.english-by-phone.ru/Виды_планирования_урока_иностранного_языка

46. http://www.bestreferat.ru/referat-216310.html

47. http://budschool.at.ua/news/2009-06-05-43

48. http://my-edu.ru/cat/administrirovanie-shkoly/analiz-uroka-obshhaja-shema

49. http://uadocs.exdat.com/docs/index-152193.html

50. http://mon-ami-francais.blogspot.com/2010/12/10-201011.html

51. http://bibl.tikva.ru/base/B358/B358Chapter1-5-13.php

52. http://www.vpu55.dp.ua/methodical/methstudy/school/2-id

53. http://nsportal.ru/blog/nachalnaya-shkola/obshchaya-shema-analiza-uroka

54. http://nsc.1september.ru/articlef.php?ID=200700511

55. http://trud.rkc-74.ru/p42aa1.html



ДОДАТОК А



Додаток Б

Схема загального аналізу уроку:

I.Мета уроку:

1) визначити тему уроку, місце уроку в тематичному циклі, тип уроку;

2) назвати цілі уроку: практичні, загальноосвітні, розвиваючі, виховні;

3) встановити відповідність поставленої мети місцю уроку в ситуативно-тематичному циклі та типу уроку.

II. Структура і зміст уроку:

1) назвати етапи уроку в їх послідовності;

2) встановити відповідність прийомів навчання основним цілям уроку;

3) оцінити раціональність співвідношення тренувальних і мовленнєвих вправ;

4) назвати допоміжні засоби навчання, що використовувались, оцінити їх доцільність та ефективність;

5) визначати розвиваючу, освітню, виховну, цінність матеріалу уроку і вправ, та їх відповідність віковим інтересам учнів.

III. Активність учнів на уроці:

1) визначити основні форми взаємодії вчителя та учнів на уроці, їх місце (на якому етапі, для вирішення яких завдань) та ефективність;

2) окреслити прийоми стимулювання розумової активності учнів.

IV. Результативність уроку:

1) назвати, чого навчились учні на уроці;

2) визначити відповідність рівня сформованості мовленнєвих навичок та вмінь поставленими цілями;

3) оцінити об'єктивність та мотиваційний потенціал виставлених учителем оцінок.



Додаток В

Схема поглибленого аналізу уроку:

I. Цілеспрямованість уроку:

1) визначити практичну, освітню, розвиваючу, виховну цілі уроку;

2) встановити відповідність цілей уроку його місцю в ситуативно-тематичному циклі, типу уроку на етапу навчання.

II. Структура та зміст уроку:

1) назвати етапи уроку;

2) співвіднести їх послідовність та розподіл часу з поставленими цілями та віковими особливостями учнів і конкретними умовами навчання;

3) дати детальну характеристику зафіксованим етапам уроку.

Початок уроку:

- визначити форму проведення, оцінити мотиваційний потенціал та відповідність віковим особливостям і рівню мовної підготовки учнів;

-сформулювати навчальні завдання початку уроку та визначити їх зв'язок з цільовою установкою уроку;

- обгрунтувати відповідність використаних прийомів поставленим цілям;

- оцінити ефективність використаних засобів навчання;

- охарактеризувати мовленнєву поведінку вчителя.

Основна частина уроку (з урахуванням наявності конкретних ланок уроку):

а) подача нового матеріалу:

- визначити адекватність прийомів навчання етапами формування мовленнєвих навичок, труднощами засвоєння даного матеріалу і рівню підготовки учнів;

- оцінити вмотивованість та мовленнєву спрямованість подачі мовного матеріалу, забезпечення мовленнєвої та розумової активності учнів;

- назвати застосовані прийоми поточного контролю й оцінити їх адекватність поставленим цілям;

- визначити виховний, освітній, розвиваючий потенціал використаних прийомів та їх відповідність віковим особливостям учнів;

- оцінити мовленнєву поведінку вчителя;

б) активізація дій учнів з метою використання мовного матеріалу;

- встановити відповідність мовленнєвих одиниць та послідовність вправ етапам формування мовленнєвих навичок;

- визначити співвідношення мовних та умовно-мовленнєвих вправ, оцінити його раціональність з урахуванням труднощів засвоєння мовного матеріалу;

...