Соціально-педагогічні основи соціалізації молоді промислового регіону

Якими ці проблеми бачить сама молодь, як вона оцінює молодіжну політику регіональної влади, які пріоритети і першочергові заходи в галузі забезпечення соціально-моральної безпеки пропонують молоді? Ці і багато інших питань покладені в основу дослідження, визначивши за його стрижневу мету інформування органів державної адміністрації промислового регіону (так само як і всіх інших зацікавлених державних і недержавних структур) відповідними даними про вивчення молодіжної громадської думки.

Для вирішення завдань і досягнення мети нами обрані технології і методи дослідження: загальні логічні: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, моделювання, проектування; загальнонаукові методи: аналіз літературних джерел; теоретичний аналіз і синтез соціально-педагогічних досліджень; спостереження (у природних умовах конкретного промислового регіону, під час моделювання складних ситуацій, у процесі тестування, спільних заходів і ін.); вивчення й узагальнення досвіду; експеримент; метод експертних оцінок; історичні методи: порівняльно-історичний метод (для встановлення закономірності, повторюваності історичних процесів), генетичний метод (виявлення походження, причин і стадій досліджуваного явища), структурний метод (установлення зв'язків окремих елементів з усією системою) та інші; соціологічні й емпіричні методи: анкетування й інтерв'ю; соціометрія; моніторинг (постійне відстеження соціальних ситуацій у фокусі їхньої зміни, із прогнозуванням цих змін на визначену перспективу); метод комплексного соціального (психосоціального) моделювання, метод “інтерв'ю” тощо; методи математичної статистики. У вирішенні поставлених завдань одним з основних методів дослідження стала соціально-педагогічна дослідно-експериментальна робота на базі Донецького промислового регіону.

Зміст програми експериментальної роботи і використання методів соціально-педагогічних досліджень були здійснені за такими напрямками:

- вивчення літератури з теми експерименту з метою з'ясування того, що було створено;

- збір ідей серед молоді, вихователів, учителів, організаторів молодіжних об'єднань і визначення джерел, на основі яких були побудовані відповідні гіпотези, моделі, проекти, концепції, програми;

- вивчення нормативних, інструктивно-методичних документів з досліджуваної проблеми, аналіз документації різних рівнів - від шкільної, СПТУ, ВНЗ, регіональних адміністрацій, управління освіти тощо;

- соціально-педагогічні спостереження за поведінкою різних категорій молоді промислового регіону, в тому числі: учнів, студентської, робітничої молоді, зайнятої в сфері бізнесу, в різних умовах їхньої життєдіяльності, в тому числі: у навчальній, трудовій, дозвіллі тощо;

- спостереження за умовами соціально-економічного, культурного і духовного життя вище зазначених категорій молоді;

- усні й письмові опитування, довільні бесіди, інтерв'ю, анкетування; тестування - спосіб психологічної діагностики, де були використані стандартизовані питання і завдання (тести), що мають певну шкалу значень. Цей метод був застосований для визначення індивідуальних розходжень різних категорій молоді, дозволив визначити актуальний рівень розвитку в суб'єкта (молоді) необхідних у нього навичок, знань, особистісних характеристик тощо;

- у соціально-педагогічних дослідженнях з теми дисертації був застосований метод-рейтинг для оцінки педагогічних явищ (соціалізації) за допомогою компетентних експертів; було вивчено великий досвід роботи з різними категоріями молоді на різних регіональних рівнях;

- порівняння (зіставлення отриманих результатів, з цілями, які намічалися); класифікація (розумова процедура при аналізі інформації про молодь промислового регіону, що полягала в логічному розподілі фактів, даних, явищ тощо); узагальнення (було проведено з метою логічного переходу від одиничного до загального, від менш загального до більш загального судження про проблеми молоді промислового регіону, знання й оцінку діяльності всіх інститутів влади, що відповідають за реалізацію державної молодіжної політики. Узагальнене судження виявилося більш глибоким відображенням дійсності, дозволило проникнути в сутність заходів, проведених з молоддю на різних рівнях управління молодіжною політикою промислового регіону, й оцінити з принципових позицій діяльність соціальних педагогів, вихователів, керівників молодіжних структур і органів влади на всіх рівнях; у пошуках оптимального рішення в експериментальній роботі корисними для нас були і такі методи, як аналогія, синтез, інтегрування, систематизація тощо.

Під час аналізу інформації про життєдіяльність різних категорій молоді промислового регіону в процесі її соціалізації жодна з названих аналітичних процедур в експерименті не здійснювалася в чистому вигляді, бо вони пов'язані, взаємодіють одна з одною і виділені нами в дисертації за домінантною ознакою.

У 2001 і 2002 році було проведено дослідження соціально-економічного і морально-духовного самопочуття і поведінки молоді в промисловому Донбасі. Загальна кількість опитаних серед молоді у 2001 році склала 5550 осіб. Їхні соціально-демографічні, професійні й інші характеристики представлені такими даними: за статтю: чоловіків _ 47,3%; жінок - 52,7 %.; за віком: від 14 до 16 років _ 10,4%; від 17 до 19 років _ 17,1%; від 20 до 25 років _ 24,0% ; від 26 до 28 років _ 25,7%; від 29 до 30 років _ 22,8%. Разом молоді від 14 до 30 років - 100%; за рівнем освіченості: середня і середня спеціальна _ 43,6%; незакінчена вища _ 18,3%; вища _ 12,3%; неповна середня (початкова) _ 25,8%.

Програма нашого соціально-педагогічного експерименту передбачала також:

а) проведення аналізу соціально-економічного, морально-духовного самопочуття і поведінки молоді на І етапі дослідження і кінцевий результат у соціально-ціннісних орієнтаціях і соціально-освітній соціалізації;

б) дослідження стану та розробку характеристики активності різних категорій молоді у важливих сферах життєдіяльності, у тому числі: у соціальній, політичній, правовій, освітній та культурній сферах;

в) враховуючи отримані дані щодо гуманітарного стану молоді в процесі соціалізації, були розроблені принципи, перелік цілей і завдань Регіональної соціально-інституціональної моделі соціально-педагогічних основ соціалізації молоді промислового регіону, а також функції та шляхи її реалізації.

У промисловому регіоні було проведено дослідження соціально-ціннісних орієнтацій учнівської молоді на базі 30 загальноосвітніх шкіл Донеччини на їх ініціативу і суспільно значиму активність у процесі соціалізації.

Проведене діагностичне, а потім експериментальне соціально-педагогічне дослідження серед учнівської молоді в школах промислового регіону підтвердило висунуті припущення нашої гіпотези і дозволило переконатися в правомірності обраного шляху з подальшого формування інших соціально-ціннісних орієнтацій молоді в процесі її соціалізації.

Виконана робота є одним з можливих варіантів розробки соціально-педагогічних основ формування соціально-ціннісних орієнтацій учнів шкіл промислового регіону на їх ініціативу і суспільну активність у процесі соціалізації. Предметом подальшого соціально-педагогічного дослідження може стати активізація процесу формування інших соціально-ціннісних орієнтацій для інших категорій молоді на інших етапах онтогенезу, у процесі її соціалізації.

У третьому розділі - “Загальні методи дослідження соціально-педагогічних основ соціалізації молоді в контексті соціальної активності”- викладені сутність, зміст і критерії соціальної активності як основи прискорення соціалізації молоді промислового регіону; проаналізовано явище “соціальної інертності” молоді як соціально-педагогічної проблеми; досліджені основи соціальної активності молоді в галузі освіти регіону; проаналізовано стан суспільно-політичної соціалізації молоді в контексті її соціальної активності; розкриваються проблеми активності в процесі правової соціалізації і надаються методичні поради з профілактики девіантної поведінки молоді за результатами дослідження; розглядаються проблеми формування культури та вплив субкультури на соціальну активність молоді регіону; зроблено аналіз результатів дослідження життєвих планів і зайнятості робітничої молоді.

Відповідно до об'єкта, предмета і завдання дослідження нами зроблений аналіз процесу соціалізації молоді в контексті соціальної активності. Дослідження показує, що творча самореалізація особистості неможлива без її соціальної активності у важливих сферах життєдіяльності. От чому формування соціальної активності молоді промислового регіону в процесі її соціалізації є одним із найважливіших завдань соціальної педагогіки, в тому числі соціальної освіти і соціального виховання в цілому.

Нами виявлена сутність понять “соціально активна особистість”, “соціально активна молодь промислового регіону”, а також побудована конкретна багатовимірна модель кожного з цих феноменів. Розробка понятійного апарату цього дослідження, конструювання критеріїв оцінки соціальної активності особистості, молодіжного колективу і молоді промислового регіону, визначення особливостей формування соціальної активності особистості на різних вікових етапах від 14 до 30 років, а також учнівських, студентських і колективів працюючої молоді регіону на різних етапах їхнього формування, становлення і розвиток особистості в молодіжному колективі і молоді регіону в цілому показало, що соціальна активність молодої особистості виступає як її здатність до соціальної взаємодії. Вона відповідає суспільній природі людини. При такому підході молода особистість розкривається переважно як продукт середовища, суспільних відносин. Але цей аналіз необхідно продовжити. На думку багатьох учених, людина не лише об'єкт, але й суб'єкт суспільних відносин. Активність на вищому рівні розвитку - соціальна активність - характеризується насамперед тим, що, будучи якістю людини, вона містить у собі творчий початок, здатний впливати на зміну умов життя людей.

Соціальна активність молоді промислового регіону у своєму розвитку розглядається як посилена діяльність у порівнянні з нормативною і звичайною. Наше визначення соціальної активності особистості з позитивною спрямованістю трактується таким чином: соціальна активність - це у найвищому ступені гуманний, цілеспрямований і дієвий акт прояву індивідом своїх умінь, навичок і здібностей у соціально-економічній, суспільно-політичній, соціально-культурній та інших сферах життєдіяльності на різних рівнях його усвідомленого розвитку, спрямованого на перетворення себе і регіонального середовища навколишньої дійсності. Формування соціальної активності молоді промислового регіону вимагає комплексного підходу до організації всієї системи впливу на особистість, і тут неприпустима абсолютизація ні в теорії, ні на практиці. Соціально активна молода особистість має відрізнятися характером своєї діяльності на основі інтенсивності, ініціативності, самодіяльності, творчості, темпу, обсягу. При однобічному підході ми порушимо діалектику реального життя і, таким чином, знизимо кінцевий результат соціальної активності особистості, а отже, і соціальних досягнень регіону і українського суспільства.

Проведене серед молоді Донецького промислового регіону дослідження підтвердило наше припущення, що показниками її соціальної активності є ціннісні орієнтації суспільно-колективістичної спрямованості. У дослідженні правомірно виділена система взаємозалежних критеріїв соціальної активності молодої особистості, що мешкає у промисловому регіоні: першим критерієм ми визначили рівень сформованості ідейно-моральних понять, уявлень, що характеризує ступінь усвідомленості соціальної активності молодої особистості і молоді, розуміння необхідності її прояву в навчальній, трудовій, громадсько-політичній, морально-духовній і комунікативній діяльності. Другим критерієм ми визначили ступінь оволодіння молодою особистістю знаннями, уміннями і навичками як необхідними компонентами реалізації соціальної активності. Цей критерій, що характеризує предметно-операційний бік соціальної активності, може мати своїми показниками системи наукових знань, рівні сформованості таких умінь, як навчально-пізнавальні, організаційно-трудові, виробничо-технічні, комунікативні, господарсько-побутові тощо. Третім критерієм може стати рівень розвитку мотивації соціальної активності молодої особистості і молоді регіону в цілому. Цей критерій у поєднанні з розвитком ідейно-моральних понять і уявлень характеризує спрямованість соціальної активності, ступінь її відповідності інтересам колективу і регіонального суспільства. Четвертим критерієм є рівень розвитку самодіяльності, ініціативності і відповідальності, активної позиції в системі колективних відносин, непримиренності до антигромадських учинків будь-якого роду.

У цьому розділі вирішено ще одне завдання - дослідження “соціальної інертності” молоді як соціально-педагогічної проблеми і протилежності соціальної активності. Результати дослідження підтвердили гіпотезу, що серед молоді промислового регіону за останні десять років почало розвиватися нове почуття - “соціальна інертність”. Більша частина опитаних юнаків і дівчат (65,6%) стверджує, що вони: “не знають, що сьогодні потрібно робити” (21,2%); “жити стало нецікаво” (15,8%); “без грошей жодної мети не досягнеш” (28,6%) - і займають у своїх думках стійкі позиції. Згідно з опитуванням, найбільш високо самооцінює свою необхідність суспільству працююча молодь. У сукупному вираженні (“Я знаю, що сьогодні потрібно робити”) питома вага названої групи юнаків і дівчат досягає 34,4%. Точка зору більшості (60,5%) опитаних юнаків і дівчат регіону висловлюється у відповіді, що відданість своїй справі полягає в самовідданому і сумлінному виконанні своїх обов'язків. Більш ніж кожен другий (52%) розуміє відданість своїй справі як “необхідність суспільству результатів його праці”.

Аналіз соціальної активності учнівської і студентської молоді в галузі освіти дав розподіл варіантів відповідей на питання “Як ви вважаєте, що необхідно зробити, щоб молодь промислового регіону в навчальних закладах почувала себе краще?” так, що одночасно дозволяє враховувати їхню думку у визначенні пріоритетних напрямків просвітительської і соціально-виховної діяльності. Цю позицію підтримує більш ніж кожен другий (50,2%) респондент. Відданість національній ідеології незалежності, на думку більшості молодих респондентів, в об'єднанні молоді для зміцнення незалежності української держави. Так, цю позицію в 1992 р. висловили 42,4% опитаних молодих людей, а в 2002 - 51,7%. Однак парадоксальним є те, що практично вся охоплена опитуванням молодь не впевнена в “майбутньому своєї держави”. У цьому зв'язку ідея “Україна - держава з великим майбутнім” не виступає об'єднуючим початком консолідації різних груп молоді промислового регіону. У здійсненні названої ідеї переконані лише 12,4% опитаних.

Безпосереднім виявленням позитивної націленості молоді на активну реалізацію своїх життєвих планів виступає домінуюче бажання здобути спеціальність, добре закінчити навчання. Так вважають у зазначеній послідовності 46,6% і 44,3% опитаних юнаків і дівчат. Лише 1,3% опитаних абсолютно індиферентні до свого майбутнього. Для значної частини респондентів регіону велике значення мають питання, що стосуються їхнього матеріально-економічного становища. Майже кожна п'ята (18,9%) опитана молода людина в здійсненні своїх планів на майбутнє розраховує на накопичення грошей. Наявна в системі цінностей орієнтація на гроші та матеріальні блага як життєву мету. Очевидно, назване бажання варто оцінювати позитивно в контексті прагнення до економічної самостійності і досягнення цілей власними зусиллями. Порівняльний аналіз отриманих відповідей респондентів на питання “Що Ви хочете зробити, щоб здійснити свої плани в майбутньому?” залежно від їхнього місця проживання (регіон, місто), статі, віку, рівня освіти, роду занять і національної приналежності виявляє деякі особливості і розходження у перевагах. Позначається фактор місця проживання. Варіант “здобути спеціальність” має найбільший рівень переваг серед юнаків і дівчат Маріуполя (57,1%) і Макіївки (56,4%). У той час, як опитування в Слов'янську показали, що тут лише деякі - більш ніж кожен третій (33,2%) з охоплених опитуванням респондентів - надають належне значення здобуванню спеціальності. Найважливіша якість, що характеризує соціальний вигляд молоді, це те, що вона глибоко усвідомлює значимість таких стійких показників розвиненості особистості, як ініціатива, активність і відповідальність. Непрямим свідченням тому є твердження абсолютної більшості (70,9%) респондентів про неможливість досягнення мети в житті, через безтурботність. Тим більше, відповідно до соціально-педагогічного опитування, у молоді промислового регіону наявний ряд труднощів у досягненні своїх цілей. Серед таких 28,4% респондентів називають складність вступу до ВНЗ; 16,5% _ можливість зайняти високу посаду; 18% _ матеріальні труднощі, складність знайти достойну роботу; 16,4% _ поганий стан здоров'я. Тут слід зазначити, що в 2002 році спостерігалися більш гострі оцінки молоді щодо труднощів у порівнянні з 1992 роком. Дослідження виявило певний рівень соціальної активності молоді у сфері політики. Досить велика частина опитаних юнаків і дівчат (39,2%) налаштована на активну участь у політичному житті країни, але не зараз, а коли стабілізується соціально-економічна обстановка в регіоні. Дослідження виявило, що в регіоні не на належному рівні перебуває правова грамотність молоді. Вихідними методологічними принципами аналізу сутності, структури механізму правової соціалізації молоді промислового регіону служать соціальні умови, суспільні відносини, ідеали, погляди, виховання, вчинки і рівень правової культури. Так, виховання правової культури поведінки молодої особистості у регіональному суспільстві передбачає: теоретичну розробку ряду питань правової соціалізації конкретної особистості і вивчення механізму цього напрямку її соціалізації; дослідження громадської думки щодо росту злочинності серед молоді і ставлення до неї інших членів суспільства; дослідження правової свідомості молодої особистості, різних соціальних груп цієї категорії і суспільства в цілому і взаємовплив на правову поведінку; розробку ефективних методів ресоціалізації (тобто перевиховання) злочинців у результаті проведення досліджень у місцях відбуття покарань.

Дослідження показало, що однією з самодостатніх причин, що породжують злочинність і правопорушення серед молоді віком від 14 до 30 років, є пияцтво й алкоголізм. За останні 10 років в регіоні споживання алкоголю збільшилося в 20 разів, кількість алкоголіків -у 15 разів. Порівняльний аналіз процесу соціалізації у правовій сфері у 1990 р. показав, що серед учнів 9-10 класів уживали спиртні напої: дівчата - 49%, хлопці - 65%. У 2000 році - через 10 років - ці показники виросли і складають: дівчата - 89%, хлопці - 91%. Кількість негативних проявів серед молоді на ґрунті пияцтва збільшилася в 25 разів. До 1991 р. в промисловому регіоні було лише 4% жінок-алкоголіків, нині - 23,5%, а це, природно, відбивається на потомстві. За підсумками регіонального соціально-педагогічного дослідження лише 8,5% юнаків і дівчат знайомі з законодавством, що забезпечує захист їхніх прав та інтересів. Свою поінформованість, удвічі більшу, відзначає молодь старшої вікової молодіжної групи. Чим вищий рівень освіти, тим вищий ступінь знайомства з законами (від 9 % з неповною середньою освітою до 25% з вищою освітою). Одним з істотних компонентів виховання правової культури є правові знання й елементи прояву правової культури, які особистість одержує з офіційних вісників законів, навчальних видань, газет, консультацій юристів, засобів масової інформації.

Дослідження показало, що інтенсивність поступального розвитку правової культури молодої особистості перебуває в прямій залежності від загальної культури особистості та її доступу до культурних цінностей, від обсягу і якості їхнього освоєння. З огляду на важливе значення споживання молоддю духовної культури через сферу дозвілля нами був проведений ряд соціально-педагогічних досліджень у Донецькому регіоні. Опитування проводилося двічі - у 1993 і 2000 році. Опитано було 1200 осіб, переважно молодь віком від 14 до 30 років. Із загальної кількості опитаних більшість виявилися учнями загальноосвітніх шкіл і CПТУ, а також студентами ВНЗ, молодь, що працює і не вчиться і непрацююча молодь. Метою дослідження було вивчення потреби молоді у духовній культурі у сфері дозвілля за останні 7-8 років. Кожний мав можливість вибрати не більше трьох видів дозвілля, якому віддається найбільша перевага. Результати дослідження невтішні. За останні роки у промисловому регіоні помітно знизилася участь молоді в гуртках художньої самодіяльності, різних музикальних школах і студіях в чотири рази. Це відбулося за рахунок економічних умов, у яких опинилися культурно-просвітні установи, більша частина яких закрита. Скоротилася кількість відвідувань молоддю театрів, філармонії, концертних заходів.

Удвічі скоротився інтерес до класичної музики, декоративно-ужиткового мистецтва, літератури, поезії. Знизилася кількість читачів у бібліотеках у регіоні на 60% через непоповнення книжкових фондів, скрутне матеріальне становище. Зростає кількість молоді, яка взагалі нічим не цікавиться. Однак великий інтерес виявляється до споживання кіно- і відеопродукції, і нам відомо, за рахунок чого зростає цей інтерес (за рахунок демонстрації сексу, насильства, пропаганди споживання наркотиків тощо). До чого це призведе - час покаже. Як видно, навіть у 1993 році, коли наш екран ще не був так забитий іноземною кінопродукцією, але американські фільми вже не були дивиною, кіно також посідало провідні позиції. Інтерес до нього підвищився й у сучасної молоді, хоча відносний рейтинг його трохи останнім часом став знижуватися. Підбиваючи підсумки дослідження, викладені у третьому розділі, слід підкреслити, що в цілому, опитування показало зростання відповідальності молодого покоління за свою життєву позицію і відданість своїй справі. Молоді люди більш вимогливо оперують цими поняттями і більш критично ставляться до самооцінки. Дослідження підтвердило гіпотезу про те, що для більш результативної роботи регіональних адміністративних органів, громадських молодіжних організацій і соціальних педагогів з інертною молоддю необхідно вивчати всі соціально-педагогічні умови виникнення соціальної інертності в комплексі, для того щоб вибрати ефективні форми і методи роботи з ними і, таким чином, формувати в них соціальну активність у процесі соціалізації.

У четвертому розділі - “Аналіз і узагальнення результатів дослідження. Методичне забезпечення процесу соціалізації молоді промислового регіону” - з педагогічної точки зору викладені результати дослідження: соціально-економічного, морально-духовного самопочуття і поведінки молоді регіону в процесі її соціалізації (соціально-педагогічний “портрет”); соціально-ціннісних орієнтацій учнівської молоді промислового регіону; запропоновані індикатори соціальної активності молоді регіону в сфері використання вільного часу у вигляді порівняльного аналізу за останні 10 років; експериментально обґрунтовується методичне забезпечення процесу соціалізації молоді через впровадження: Регіональної доктрини з реалізації державної молодіжної політики; Концепції розвитку соціального виховання молоді в системі освіти регіону; Концепції соціально-педагогічної підтримки молоді в процесі її соціалізації; науково обґрунтована Регіональна соціально-інституціональна модель соціально-педагогічних основ соціалізації молоді промислового регіону.

Слід підкреслити, що нашому об'єкту дослідження властиві багатофакторність і розмаїття соціально-економічних, морально-духовних зв'язків, особливість поведінки, вікових і професійних якостей, які об'єктивно не підлягають фіксаціі. До особливостей нашої науково-дослідної соціально-педагогічної роботи належать: а) складність вікових, освітніх, професійно-кваліфікаційних та інших якостей молоді як соціально-демографічної групи; б) складність і неможливість чіткого виділення експериментальних і контрольних груп за досліджуваний період 10-12 років, коли багато осіб з цієї вікової соціально-демографічної групи переходять в іншу вікову і професійну групу; в) непостійність кількості учасників наукової дослідної соціально-педагогічної роботи; г) обмеженість дослідника втручатися в діяльність органів державної влади регіону і задані соціально-педагогічні умови; д) неможливість і відмова від математичної точності, притаманної експерименту в соціально-педагогічних дослідженнях, зорієнтованість на об'єктивно відзначені тенденції, підтверджені масовою суспільною практикою; е) нерегулярність і неповторюваність соціально-педагогічних явищ у молодіжному середовищі промислового регіону; ж) велика кількість наукових припущень, які потребують тривалої перевірки, особливо у нашому випадку під час впровадження Регіональної доктрини з реалізації державної молодіжної політики, Концепції соціального виховання в системі освіти регіону і Концепції соціально-педагогічної підтримки молоді промислового регіону на 2004-2008 роки і з прогнозуванням до 2020 року, а також використання концептуальних ідей і гіпотез, істинність яких може бути підтверджена через багато років і залежить від соціально-економічного розвитку промислового регіону і держави в цілому. Це не дає нам змоги робити інтерпретації отриманих результатів у традиційних формах наукового експериментального дослідження.

Узагальнюючи підсумки дослідження процесів соціалізації у Донецькому промисловому регіоні серед молоді віком від 14 до 30 років з метою доповнення штрихів до її соціального “портрету”, а також виявлення головних проблем стосовно необхідної їй соціально-економічної і соціально-педагогічної підтримки як однієї з складових соціально педагогічних основ соціалізації молоді ми одержали такі результати: більшість респондентів убачає суть державної молодіжної політики в гарантіях, охороні демократичних прав і свобод молоді (46,2%); забезпеченні всім молодим людям рівних можливостей в одержанні безкоштовної освіти і медичного обслуговування (44,8%). На третій позиції знаходиться поняття української державної соціально-економічної підтримки молоді, а саме: працевлаштування, надання пільг і переваг після одержання вищої і фахової освіти (41,5%); допомога в придбанні житла (11,1%); соціальна адресна допомога (6,4%); безпроцентні кредити (5,1%); інша допомога (3,0%). Оцінючи діяльність українського уряду і регіональної державної адміністрації у напрямку соціально-економічної підтримки і допомоги, в морально-духовному становленні молоді, ми одержали такі відповіді респондентів: 92% респондентів висловили думку, що діяльність державної влади заслуговує на оцінку “погано”, а 79,7% таку саму оцінку поставили регіональним органам державної влади. Інші показники можна залишити без коментарів. Були названі причини, що заважають молоді, живучи в промисловому регіоні, постійно підтримувати добре соціально-економічне і морально-духовне самопочуття, серед них: відсутність необхідної турботи з боку державної і регіональної влади, це відзначили 91,8%; ніде проводити дозвілля відповідно до своїх статків - відзначили 65,2%; немає впевненості в завтрашньому дні - 61,3%; недостатність засобів до існування, чи так зване “безгрішшя” відзначили 59,3%; немає цікавої роботи і занять до душі (відзначили 57,8%); незадовільні умови проживання і відсутність перспективи мати окреме житло підкреслили 56,8%; особистої свободи і можливості жити згідно зі своїм бажанням не мають 49,4 %; відсутність можливості учитися там, де хочуть (через платну освіту), відзначили 47,3%. В аналізі результатів відповідей на ці питання звертає на себе увагу перше місце одного з видів дефіциту - дефіциту гідної поваги до молоді з боку всіх рівнів української державної влади. Відзначається навіть дефіцит справжньої любові і взаємної поваги, впевненості у своїх силах і здібностях. Аналіз анкетування і письмових відповідей студентів 5 ВНЗ на питання: “Яким є Ваше соціально-економічне самопочуття і чи легко жити молодій людині в промисловому регіоні?” виявляє такі найбільш типові проблеми: важко знайти роботу з тієї спеціальності, яку молодь одержує у ВНЗ; насторожує і такий вид дефіциту, як відсутність впевненості в завтрашньому дні; невизначеність: не знаєш, що буде “завтра”, до чого конкретно прагнути “сьогодні”, щоб це виправдало результат; практично цілком відсутня соціально й економічно суверенна особистість. Поряд з вищевикладеними відповідями молоді промислового регіону варто згадати і відзначені 16,8 % респондентами такі види дефіциту, як нестача поваги до учнів з боку батьків і вчителів; брак висококваліфікованих викладачів у приватних вузах; відсутність державної і регіональної молодіжної політики й ідеології; ідеального фізичного і психічного здоров'я тощо. Досліджуючи фактори, що впливають і визначають найбільшою мірою життєвий успіх молодої людини, 48,2% респондентів підкреслили соціальний статус і матеріальні можливості батьків, їхні зв'язки; на друге місце поставлена “наявність багатства” - 38,2%; на третьому місці (зовсім неочікувано) - “національні особливості” - 32,1%; на четвертому опинилися “працьовитість, талант і наполегливість” - 29,9%; на п'ятому місці “освіченість і професіоналізм” - 27,5%. Дослідження соціально-ціннісних орієнтацій учнівської молоді регіону було нами здійснено через застосування комплексу діагностичних методик. Під час його розробки ми виходили з таких принципів: комплекс має включати в себе методики, спрямовані на діагностику структурних компонентів соціально-ціннісних орієнтацій учнівської молоді шкіл промислового регіону; для одержання об'єктивних результатів доцільно було включити піддослідних у діяльність в контексті їхніх інтересів (С.Гончаренко, Д.Леонтьєв); інтегративним показником виступає зміна мотивації, спрямованість цієї мотивації на задоволення потреби в суспільно значимій діяльності і соціально-цінному спілкуванні (Г.Андрєєва, Г.Лактіонова, Т.Мальковська, Л.Міщик, А.Мудрик, Н.Ничкало, М.Рудкевич, Н.Шарова. Під час розробки комплексу діагностичних методик ми спиралися на відомі методики вивчення соціально-ціннісних орієнтацій (Л.Добровольска, А.Капська, Н.Лавриченко, Д.Леонтьєв, М.Рижков); деякі методики адаптувалися відповідно до цілей нашого дослідження (методика О.Савченко, Н.Толстих, методика О.Потьомкіної, тести тощо); використовувалися також включене спостереження за учнями шкіл Донецького промислового регіону в природних і спеціально організованих ситуаціях, індивідуальні співбесіди, інтерв'ювання, творчі роботи, дослідження емоційного стану учнів, аналіз різних педагогічних документів. Апробація діагностичних методик проводилася в умовах констатуючого експерименту у школах Донецького промислового регіону. Загалом було обстежено 2250 учнів. Експериментальна група складалася з 640 осіб, контрольна - з 930 підлітків.

Проведене діагностичне соціально-педагогічне дослідження підтвердило висунуті припущення та гіпотези і дозволило переконатися в правомірності обраного шляху подальшого проектування процесу формування соціально-ціннісних орієнтацій молоді промислового регіону на їхню ініціативу і суспільно значиму активність. У результаті проведеної дослідно-експериментальної роботи відбувся перехід експериментальної групи до колективу, що сприймає культурні соціальні цінності суспільства, має організаційну структуру, у якій переважають стосунки взаємної відповідальної залежності і готовності до соціально значимої діяльності. Порівняльний аналіз соціальної активності учнів шкіл регіону, показав, що виконують різні громадські доручення колективу - 29%; сумлінно ставляться і на “відмінно” виконують різні доручення - 14%; задовільно виконують покладені на них обов'язки - 10%; недбало ставляться до громадських доручень - 5%.

Підбиваючи підсумки результатів експериментального соціально-педагогічного дослідження зі створення психолого-педагогічного “портрету” молоді і сучасної характеристики процесу її соціалізації в соціально-економічному просторі промислового регіону, можемо запропонувати відповідні рекомендації до науково-методичного забезпечення процесу соціалізації молоді.

Таким чином, молоде покоління промислового регіону в певній мірі схвалює молодіжну політику регіональної державної адміністрації у сфері її соціальної захищеності. При цьому, однак, лише 8% з цієї кількості схвалюють таку політику на державному рівні і 13,9% на регіональному; серед усіх видів дефіциту суспільних умов і ресурсів виділяють: дефіцит грошей і пов'язаних з ними матеріальних благ, цікавої роботи і заняття до душі, достойної поваги державної влади, оптимізму й віри у завтрашній день, свободи і можливості жити на власний розсуд. Процеси, що відбуваються в молодіжному середовищі Донецького промислового регіону, дуже суперечливі, неоднозначні, часом різноспрямовані. Для вирішення гострих проблем, що виникають у молоді регіону, покращення її соціально-економічного, морально-духовного самопочуття і поведінки нами запропоновано для впровадження систему заходів щодо методичного забезпечення і соціально-педагогічної підтримки молоді в процесі її соціалізації.

Однією із запропонованих авторських експериментальних моделей є Регіональна доктрина з реалізації державної молодіжної політики як одна із складових соціально-педагогічних основ соціалізації молоді промислового регіону. Вона являє собою систему цілей, принципів, пріоритетних напрямків державної молодіжної політики в регіоні; передбачає необхідність корінної зміни принципів формування, управління і методів реалізації державної молодіжної політики й активізацію дій всіх органів державної влади регіону із забезпечення державних і суспільних інтересів у процесі соціального становлення молоді; підтримку молодіжних і дитячих громадських об'єднань, рухів та ініціатив; доктрина через спеціальні програми і заходи регулює і забезпечує ефективність відносин молоді, суспільства і держави, є органічною частиною внутрішньої і зовнішньої політики регіону і держави, системи її безпеки. Завданнями Регіональної доктрини є: а) зміцнення і розвиток інститутів соціалізації, розширення їхньої мережі, рівня і якості впливу; б) формування сучасної законодавчої бази; в) створення системи підготовки і перепідготовки кадрів, а також її науково-методологічного забезпечення; г) створення на регіональному рівні консолідованої й однакової системи управління регіональною молодіжною політикою, інтегрованою в загальну структуру органів державного управління; д) посилення ролі недержавної складової в реалізації Регіональної доктрини - мобілізація зусиль усіх інститутів регіонального суспільства (політичні партії, профспілки, трудові колективи, роботодавці, вітчизняне бізнес-співтовариство, релігійні конфесії тощо); є) формування системи молодіжних і дитячих організацій, адекватної сучасному етапу розвитку суспільства і держави, здатних виступити в ролі реальних партнерів у реалізації Регіональної доктрини; ж) формування єдиного інформаційного простору для молоді - створення спеціалізованих українських регіональних електронних і друкованих молодіжних ЗМІ, укладення громадського договору з ЗМІ, що передбачає відображення стану молоді, ходу реалізації Регіональної доктрини, забезпечення молоді розвивальними інформаційними програмами і ресурсами.

Ще однією складовою соціально-педагогічних основ соціалізації є авторська експериментальна Концепція соціального виховання молоді в системі освіти регіону. Дослідження підтвердило гіпотезу, що виховання молоді в сучасному Донецькому регіональному суспільстві реалізується в умовах економічного і політичного реформування, внаслідок чого істотно змінилися соціокультурне середовище і життя підростаючого покоління, функціонування освітніх установ, засобів масової інформації, молодіжних громадських об'єднань, релігійних організацій. У той самий час реформування викликало соціальне розшарування суспільства, зниження життєвого рівня більшості населення, в тому числі молоді, й інші негативні наслідки.

Ці зміни негативно позначилися на українській сім'ї (основі основ процесу соціалізації молоді), що мешкає у промисловому регіоні. Відзначаються різка диференціація доходів, масове зубожіння сімей. Багато молодих людей не змогли пристосуватися до нових умов, сформувати захисні механізми в процесі соціалізації. Відбувається подальша дезорганізація життя родин, руйнуються сформовані морально-етичні норми і традиції сімейного укладу. Внаслідок правової, моральної, економічної незахищеності посилилася конфліктність стосунків між чоловіком і жінкою, батьками і дітьми. Погіршується стан здоров'я дітей і молоді; набувають поширення хвороби, що мають соціальну зумовленість (туберкульоз, сифіліс, ВІЛ-інфекція); частішають стреси, неврози, прояви агресивності. У цих складних умовах освітня установа була і залишається основним соціальним інститутом, що забезпечує соціально-виховний процес і реальну інтеграцію різних суб'єктів соціального виховання, особливо в промисловому регіоні. Більшість освітніх установ прагне реалізувати всі наявні можливості для досягнення основної мети сучасної освіти - розвитку фізично, морально здорової особистості, її громадянського потенціалу. Однак нині істотно послаблюють виховну діяльність освітніх установ промислового регіону: хронічне відставання їхньої матеріально-технічної бази від сучасних запитів; науково-методична незабезпеченість; відсутність необхідних фінансів на організацію діяльності; невпорядкованість побуту і перебування за межею бідності більшості членів педагогічного колективу багатьох шкіл промислового регіону. Всі ці проблеми і покликана вирішити розроблена авторська Концепція соціального виховання молоді в системі освіти промислового регіону на 2004-2008 роки, що стане основою розробки Програми розвитку соціального виховання в системі освіти Донецької області. Метою Концепції є: забезпечення необхідних науково-методичних, організаційних, кадрових, інформаційних та інших умов для розвитку соціально-виховних систем в освітніх установах Донецької області всіх типів і видів; упорядкування їхньої діяльності, що сприяє розвиткові соціальної і культурної компетентності особистості, її самовизначенню в соціумі; формування людини-громадянина, сім'янина, фахівця-професіонала.

Завдання Концепції полягає: у підвищенні статусу соціального виховання в системі освіти Донецької області; зміцнення і розвитку соціальних виховних функцій освітніх установ; розширенні складу суб'єктів соціального виховання, координації їхніх зусиль, зміцненні взаємодії сім'ї й освітніх установ регіону; розвитку демократичного стилю керівництва соціально-виховним процесом; підвищенні культури в міжнаціональних і міжетнічних відносинах; формуванні регіональних й інших систем соціального виховання на основі урахування територіальних, соціокультурних і національних особливостей; розвитку гуманістичних принципів, змісту і механізмів морального, громадянського соціального виховання; сприянні здійсненню прав батьків на участь в управлінні освітньою установою і в організації освітнього процесу.

Ще однією складовою соціально-педагогічних основ процесу соціалізації є авторська Концепція соціально-педагогічної підтримки молоді промислового регіону, що являє собою цілеспрямовану діяльність всіх органів адміністративної регіональної державної і виконавчої влади, громадських об'єднань та інших соціальних інститутів, спрямовану на вирішення соціально-економічних, соціально-педагогічних та інших проблем молоді в усіх сферах її життєдіяльності. Концепція соціально-педагогічної підтримки молоді як кадрового потенціалу в період трансформації її в економічне життя промислового регіону - це система визначення найважливіших цілей, завдань, пріоритетів і заходів соціально-гуманітарної політики, спрямованої на забезпечення стратегії міських і районних державних адміністрацій, а також рад усіх рівнів під час формування умов для реалізації соціального, інтелектуального, культурного й економічного потенціалу молодого покоління. Розробка цієї Концепції викликана необхідністю створення уніфікованого підходу до здійснення соціально-гуманітарної молодіжної політики у промисловому регіоні в цілому і конкретно в кожному місті і районі, а також необхідністю формулювання основних перспектив розвитку, визнаних приоритетів на загальнодержавному рівні.

Концепція спирається на реалії політичного, соціально-економічного і морально-культурного становища Донецької області, враховує динаміку розвитку як позитивних, так і негативних тенденцій у молодіжному середовищі, а також глобалізацію різних сфер життєдіяльності населення, що відбувається в сучасному світі. Реалізація Концепції розрахована на подальший стійкий соціально-економічний та морально-духовний розвиток промислового регіону, оскільки молодь визнається найважливішим соціальним стратегічним кадровим ресурсом в економіці регіону. Впровадження цих заходів може сприяти науковому соціально-педагогічному управлінню соціалізацією молоді від державного до регіонального рівнів чи навпаки.

При всій складності нинішнього становища взагалі, і молоді зокрема, треба бачити, що молодь Донецького промислового регіону здобула більшу свободу як необхідну умову для плідної діяльності, самовизначення і самоствердження, економічну свободу, свободу політичних переконань, громадянські свободи, свободу філософських переконань, віросповідання. Молоді люди відіграли важливу роль у президентських виборах 2004 року і виборах депутатів усіх рівнів, включаючи і Верховну Раду, і, на їхню думку, вибирали не стільки особистість, скільки прийнятний для себе спосіб життя. Маючи ці передумови, нове покоління Донеччини сьогодні вже вступає в практичне життя.

Вирішенню у промисловому регіоні багатьох соціально-економічних проблем молоді має служити запропонована авторська Регіональна соціально-інституціональна модель соціально-педагогічних основ соціалізації молоді промислового регіону (додається) як система соціально-педагогічної допомоги, складовою частиною якої є державна регіональна молодіжна політика.

ВИСНОВКИ

Проведене соціально-педагогічне дослідження дозволило зробити основні висновки:

1. У ході дослідження було теоретично обґрунтувано й практично розв'язано проблему аналізу сучасних тенденцій процесу соціалізації молоді українського промислового регіону (віком від 14 до 30 років), яка розглянута як особлива соціально-демографічна група, суб'єкт державної політики і об'єкт педагогічного дослідження.

2. Відповідно до об'єкта, предмета і завдання дослідження проаналізовані теоретичні і методологічні основи формування гуманістичних якостей у молоді в процесі її соціалізації; розкриті зміст понять “гуманізація процесу соціалізації” і “молодь” з соціально-педагогічної точки зору; виявлені особливості процесу соціалізації молоді промислового регіону; розглянуто соціалізаційно-ціннісні проблеми і подано аналіз процесу соціалізації молоді в період трансформації її в активну життєдіяльність регіону; накреслені шляхи реалізації державної молодіжної політики України на регіональному рівні.

3. На основі розробленої структури наукової соціально-педагогічної програми дисертаційного дослідження запропоновані критерії та показники програми наукового аналізу соціально-економічного, морально-духовного самопочуття і поведінки молоді промислового регіону; поданий опис етапів і послідовності реалізації програми дослідження процесу соціалізації молоді, у тому числі методології та методів вивчення її соціально-педагогічних основ із застосуванням різних наукових технологій; здійснено моніторинг наукового дослідження і програми експерименту.

4. Відповідно до мети і завдання розглянуті загальні методи дослідження соціально-педагогічних основ соціалізації молоді в контексті соціальної активності, у тому числі: викладені сутність, зміст і критерії соціальної активності як основи прискорення соціалізації молоді промислового регіону; проаналізовано явище “соціальної інертності” серед деякої частини молоді як соціально-педагогічної проблеми; досліджені основи її соціальної активності в галузі освіти регіону, а також стан суспільно-політичної соціалізації молоді в контексті її соціальної активності; розкриті проблеми активності в процесі правової соціалізації молоді і надаються методичні поради з профілактики девіантної поведінки; розглянуті проблеми формування культури та вплив субкультури на соціальну активність молоді регіону; використані технології дослідження життєвих планів і зайнятості робітничої молоді.

5. Відповідно до об'єкта, предмета, мети і завдань наукового аналізу з педагогічної точки зору викладені результати дослідження: соціально-економічного, морально-духовного самопочуття і поведінки молоді регіону в процесі її соціалізації (соціально-педагогічний “портрет”); соціально-ціннісних орієнтацій учнівської молоді промислового регіону; викладені індикатори соціальної активності різних категорій молоді регіону в сфері дозвілля за останні 10 років у вигляді порівняльного аналізу й узагальнення результатів дослідження; експериментально обґрунтовано методичне забезпечення процесу соціалізації молоді із впровадження: Регіональної доктрини з реалізації державної молодіжної політики; Концепції розвитку соціального виховання молоді як системи захисту від негативного впливу факторів соціального середовища регіону; Концепції соціально-педагогічної підтримки молоді в процесі її соціалізації як важливий пріоритет політики державної і регіональної влади; запропонована Регіональна соціально-інституціональна модель соціально-педагогічних основ соціалізації молоді промислового регіону.

6. Науково обґрунтовано концепцію соціально-педагогічних основ соціалізації молоді промислового регіону. Провідними концептуальними ідеями стали такі: а) встановлено, що вона є цілісною динамічною соціально-педагогічною системою, яка передбачає спеціально-організовану, керовану з боку регіональних держадміністрацій і їх управлінь у справах сім'ї і молоді і різних інших керівних структур; б) вона відображає специфіку державної молодіжної політики, соціально-педагогічну роботу, тих типових професійних завдань, які необхідно вирішити соціальним педагогам, вихователям, соціальним працівникам всіх рівнів, лідерам молодіжних організацій тощо; в). досліджувана соціально-педагогічна система являє собою Регіональну соціально-інституціональну модель (додається), яка ґрунтується на засадах єдності теоретичної, методичної, практичної соціально-педагогічної допомоги молоді промислового регіону в процесі її соціалізації; г) досліджено, що соціально-педагогічну основу соціалізації молоді промислового регіону складають: теорія соціальної педагогіки і процесу соціалізації; молодь (віком від 14 до 30 років); соціальне середовище промислового регіону; соціальна адаптація молоді у середовищі регіону; соціальне виховання молоді; соціальна профілактика; соціальна реабілітація; соціальне обслуговування молоді регіону; суб'єкти соціально-педагогічної діяльності, у тому числі авторскі розробки регіональної системи соціально-педагогічної підтримки.

7. У ході дослідження виявлено об'єктивні характеристики становища молоді в регіоні і дані про особливості її громадської свідомості і поведінки, які свідчать, що в цілому не вдалося в масштабах Донецького промислового регіону і держави домогтися значимого результату з подолання негативних тенденцій у молодіжному середовищі. Спостерігається недооцінка органами державної влади на регіональному рівні гостроти проблем молоді, переважає патерналістський підхід до різних категорій молоді, багато стратегічних управлінських рішень осмислюються без рахування інтересів молоді.

8. Доведено, що молодь промислового регіону в певній мірі схвалює молодіжну політику уряду і державної адміністрації промислового регіону у сфері соціальної її захищеності. При цьому, однак, лише 8% з цієї кількості схвалюють таку політику на державному рівні і 13,9% на регіональному, виходячи з переконання, що такого роду політика безумовно заслуговує на позитивну оцінку. Результати соціально-педагогічного дослідження соціально-економічного, морально-духовного самопочуття і поведінки молоді у Донецькому промисловому регіоні сумарно можна викласти таким чином:

- у цілому молодь Донецької області висловлюється за продовження змін убік підвищення соціально-економічного благополуччя регіону й української держави, створення в перспективі громадянського суспільства, будівництва правової держави, соціально й економічно процвітаючої держави;

- за соціально-політичними установками і ціннісними орієнтаціями вона в цілому приймає ідеї демократичного суспільства, свободи думки, свободи вибору власного шляху. Дві третини молодих громадян визнають свободу висловлення своїх політичних поглядів, можливість діяти по совісті;

- молодь дуже плюралістична за своїми політичними орієнтаціями. Зв'язок з різними партіями і рухами має чітко виражений раціональний, прагматичний характер;

- у молодіжному середовищі яскраво виражене розуміння своєї значимості в справах регіонального суспільства. Прагнення більшості молодих людей самостійно вирішувати свої питання і будувати життєву перспективу відбилося на її зростаючому потязі до освіти, освоєння престижних професій. Цінність освіти, яка багато в чому втратила своє значення для молоді Донецької області на початку 90-х років, знову зайняла місце серед пріоритетних життєвих цінностей молоді;

- в основній масі молоді переважають настрої і дії, що свідчать про її націленість на життя і роботу в умовах суспільства з ринковою економікою. У цілому молоде покоління краще адаптується до нинішніх умов і глибше входить до сучасної економічної системи, ніж старше покоління. Незважаючи на всі проблеми і труднощі, частина молоді дивиться в майбутнє впевнено.

9. Визначено, що започатковані державні заходи поки не відповідають масштабним соціальним процесам, що відбивають кризу регіонального суспільства. Криза найбільш гостро відбилася на молодому поколінні промислового регіону в основному за такими напрямками: