Комп’ютерно-орієнтовані методичні системи навчання математичних дисциплін у вищих навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комп'ютерно-орієнтовані методичні системи навчання математичних дисциплін у вищих навчальних закладах

До актуальних проблем соціально-економічного і науково-технічного розвитку суспільства сьогодні відносяться проблеми розвитку, удосконалення і широкого впровадження в повсякденну практику інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), використання яких дозволяє значно збільшити ефективність інформаційних процесів - збирання, пошуку, систематизації, аналізу, зберігання, узагальнення, опрацювання, подання і передавання різноманітних відомостей і даних. Організовану сукупність документованих відомостей і даних, призначену для задоволення інформаційних потреб споживача, називають інформаційним ресурсом.

Сьогодні від досконалості методів і засобів опрацювання і використання інформаційних ресурсів істотно залежить ефективність функціонування економіки, науки, освіти, охорони здоров'я та інших соціальних і виробничих підсистем.

Одним з аспектів сучасного розуміння інформаційного ресурсу є те, що він має подвійну природу: з одного боку, являє собою ресурс розвитку науки і техніки, значущість якого зростає з прискоренням науково-технічного прогресу, з іншого боку, виступає якісною характеристикою рівня розвитку суспільства.

Саме другий аспект розуміння інформаційного ресурсу став основою створення сучасної концепції інформаційного суспільства.

За визначенням Комісії Європейського Союзу інформаційне суспільство - це суспільство, в якому діяльність людей здійснюється на основі використання послуг, що надаються за допомогою інформаційних технологій та технологій зв'язку.

З філософської точки зору інформаційне суспільство - соціологічна концепція, що визначає головним чинником розвитку суспільства виробництво та використання науково-технічних та інших інформаційних ресурсів.

Витоки цієї концепції знаходяться в теоретичних положеннях доктрин постіндустріалізму, які підкреслюють центральну роль знання в розвитку суспільства і констатують прискорений рух від виробництва матеріальних благ до виробництва послуг та інформаційних ресурсів.

Важливого значення при цьому набуває проблема постійної відповідності освітнього і культурного рівня людини швидкому розвитку науки й техніки, змінам у соціально-економічних відносинах. Це вимагає відповідної перебудови системи освіти, яка має забезпечувати вказану відповідність шляхом неперервного поповнення і оновлення знань, удосконалення процесів навчання, виховання і розвитку молоді. Від стану системи вищої освіти, зокрема й математичної, значною мірою залежить загальноосвітній і культурний рівень суспільства, рівень його економічного розвитку і добробуту.

Математика і вища математична освіта в сучасних умовах відіграє особливу роль у підготовці майбутніх спеціалістів у галузі математики, інформатики, комп'ютерних та інформаційних технологій, техніки, виробництва, економіки, управління як у плані формування певного рівня математичної культури, інтелектуального розвитку, так і в плані формування наукового світогляду, розуміння сутності практичної спрямованості математичних дисциплін, оволодіння методами математичного моделювання. При цьому рівень цієї підготовки повинен дозволити студентам у майбутньому створювати і впроваджувати нові технології, теоретична база яких може бути ще не розробленою під час навчання.

Останнім часом вимоги до математичної підготовки фахівців з вищою освітою зазначених категорій зазнали суттєвих змін: дещо послабла роль певних розділів класичної вищої математики і посилилась роль інших математичних дисциплін, зокрема: дискретної математики, чисельних методів, методів оптимізації, теорії ймовірностей, математичної статистики, математичного моделювання економічних, соціальних і виробничих процесів, теорії прийняття рішень та ін. Чіткі уявлення про ці розділи математики майбутньому спеціалісту потрібні тому, що йому необхідно знати, як і де можна обґрунтовано і ефективно застосувати той чи інший математичний метод при розв'язуванні реальних професійних задач, вміти створювати і впроваджувати нові технології, адекватно сприймати зміст наукової і спеціальної літератури, в якій використовується відповідний математичний апарат, вміти здійснювати пошук математичних інформаційних ресурсів та створювати такі ресурси за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

Поява нових інформаційних технологій, їх швидкий розвиток і розповсюдження, привели до осмислення і вирішення нових задач вищої освіти таких, як інформатизація і комп'ютеризація навчального процесу, комп'ютерна грамотність та інформаційна культура. Методи інформатики та інформаційні технології проникають у глибини математики, впливають на стиль, зміст і методи математичної роботи, збагачують її та розширюють сфери застосування.

На жаль ці прогресивні процеси відбуваються на фоні поглиблення негативних тенденції в математичній освіті, серед яких варто виділити:

- поглиблення розриву між рівнем математичних знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів і вимогами вищих навчальних закладів (ВНЗ) до їхньої математичної та інформаційно-комп'ютерної підготовки;

- поглиблення розриву між рівнем математичних знань випускників ВНЗ і об'єктивними потребами сучасної науки, техніки, економіки, виробництва, інших галузей людської діяльності в умовах формування інформаційного суспільства.

В останні роки сформувалися нові тенденції і підходи до вищої математичної освіти, що виявляють протиріччя, які формуються і розвиваються в процесі її змін:

1. Породжений бурхливим розвитком науки і техніки XX століття "інформаційний бум" спричинив необхідність перебудови вищої освіти в цілому, що обумовило виникнення протиріччя між змістом вищої освіти і реальними потребами суспільства в її результатах.

2. Протиріччя між можливостями студентів, більшість з яких володіє загальними прийомами роботи в сучасних інформаційних середовищах, та методами, засобами й організаційними формами навчання, що їм пропонуються у вищих навчальних закладах.

3. Сучасні педагогічні технології, методи розвиваючого і особистісно-орієнтованого навчання недостатньо використовуються в практиці навчання математичних дисциплін у ВНЗ, тому що вимагають для їх впровадження набагато більше інтелектуальних і фізичних зусиль викладачів, використання нових засобів створення навчальних інформаційних ресурсів, порівняно з традиційними підходами і технологіями навчання. Отже, існує протиріччя між загальними цілями вищої освіти та методами і засобами досягнення цих цілей, що використовуються у навчальному процесі більшості ВНЗ.

4. Вивчаючи математичні дисципліни, студенти опрацьовують великий обсяг теоретичного матеріалу, здобувають необхідні знання, уміння і навички щодо розв'язування типових математичних задач. Однак, потрапляючи до реального середовища професійної діяльності, студенти, як правило, не можуть застосувати отримані знання про існуючі методи і алгоритми пошуку оптимальних розв'язків професійних задач. Невідповідність великого обсягу теоретичного матеріалу умінню використовувати його в нестандартних ситуаціях усе більше загострює протиріччя між репродуктивними і розвиваючими способами навчання.

5. Дидактичні засоби підтримки навчального процесу є одним з найважливіших інструментів у роботі викладачів математичних дисциплін. Кількісна недостатність і мала варіативність цих засобів обмежують бажання викладачів у доборі навчального матеріалу. Так виникає протиріччя між існуючими формами зберігання й передавання методичного та педагогічного досвіду і можливостями, що відкриваються на основі використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Перераховані протиріччя були виявлені на основі отриманих емпіричних даних про результативність процесу навчання математичних дисциплін студентів як математичних, так і нематематичних (економічних, комп'ютерних) спеціальностей, вивчення практики роботи викладачів математичних дисциплін, теоретичного аналізу різноманітних літературних джерел (дисертацій, монографій, статей, підручників, інформаційних ресурсів мережі Іnternet і т.д.) і стали головним мотивом для проведення даного дослідження.

Усунення зазначених протиріч є важливою соціально значущою проблемою, вирішення якої буде сприяти підвищенню якості вищої математичної освіти, розвитку інтелектуальних здібностей і формуванню професійної й інформаційної культури майбутніх фахівців у галузі природничо-математичних наук, комп'ютерної техніки, економіки, які будуть жити і працювати в інформаційному суспільстві. Тому пошуку шляхів вирішення цієї складної і багатоаспектної проблеми приділяють значну увагу фахівці у галузі педагогіки і психології, теорії і методики навчання математики та інформатики.

Так розгляд комплексу питань, пов'язаних із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі в середній і вищій школі, започатковано в роботах Р. Вільямса, К. Макліна, А. П. Єршова, M. І. Жалдака, Е. І. Кузнєцова, О. А. Кузнєцова, В. М. Монахова, Ю. С. Рамського та інших дослідників.

Дидактичні й психологічні аспекти застосування інформаційних технологій навчання знайшли відображення в працях В. П. Беcпалька, О. О. Гокунь, B. C. Ледньова, О. М. Леонтьєва, Ю. І. Машбиця, В. Ф. Паламарчук, І. В. Роберт, Н. Ф. Тализіної та інших.

Дослідження, присвячені психологічним особливостям навчальної діяльності студентів, дидактичним закономірностям формування в них умінь і навичок, здійснювали A. M. Алексюк, Ю. К. Бабанський, Л. В. Занков, Г. С. Костюк, Н. В. Кузьміна, І. Я. Лернер, M. І. Махмутов, В. В. Сєріков, С. Д. Смірнов та інші.

Аналіз проблем математичної освіти, розробка теоретичних і методичних аспектів навчання математики в сучасних умовах знайшли відображення в працях М. І. Бурди, Г. С. Євдокимової, М. Я. Ігнатенка, Ю. М. Колягіна, Т. В. Крилової, Л. Д. Кудрявцева, Дж. Малаті, Г. О. Михаліна, Л.І. Нічуговської, В. Г. Скатецького, З. І. Слєпкань, О. І. Скафи, В. М. Тихомирова, В. О. Швеця, М. І. Шкіля та інших.

Проблеми створення і впровадження методичних систем навчання природничо-математичних дисциплін, інформатики у середніх і вищих навчальних закладах досліджували Т. О. Бороненко, М. І. Жалдак, В. І. Клочко, Ю. Г. Лотюк, О. І. Коломок, Н. В. Морзе, А. М. Пишкало, В. П. Сергієнко, З. І. Слєпкань, О. В. Співаковський, О. Г. Фомкіна, Л. О. Черних, В. І. Шавальова та інші.

Проблеми використання ІКТ, зокрема систем комп'ютерної математики, у навчанні математики в середній і вищій школі досліджувались у роботах В. П. Дьяконова, M. І. Жалдака, В. І. Клочка, О. Г. Мордковича, Н. В. Морзе, С. А. Ракова, Ю. С. Рамського, О. В. Співаковського, М. С. Голованя, Ю. В. Горошка, О. Б. Жильцова, І. М. Забари, Т. В. Зайцевої, Ю. Г. Лотюка, А. В. Пенькова, С. О. Семерікова, Т. І. Чепрасової, Г. Ю. Цибко та інших.

Питання визначення суті поняття інформаційної культури та її місця в освіті вивчали Л. С. Винарик, О. М. Щедрин, А. С. Гинкул, В. О. Виноградов, Л. В. Скворцов, Г. Г. Воробйов, Н. Г. Джинчарадзе, А. П. Єршов, М. І. Жалдак, В. З. Коган, В. Ю. Мілітарьов, І. М. Яглом, Ю. С. Рамський, В. М. Розін, Е. П. Семенюк, В. Ф. Сухіна та інші.

Проблемам формування інформаційної культури учнів, майбутніх учителів та підготовки їх до використання в навчальному процесі інформаційно-комунікаційних технологій присвячені роботи Н. В. Апатової, М. С. Бургина, В. Г. Галагана, Б. С. Гершунського, О. Н. Гончарової, О. Г. Готовцевої, С. О. Гунька, Є. В. Данильчук, М. І. Жалдака, О. П. Значенко, Ю. І. Машбиця, Г. О. Михаліна, В. М. Монахова, Н. В. Морзе, Є. С. Полат, О. В. Почупайло, Ю. С. Рамського, Н. Р. Балик, М. Л. Смульсон, А. Ю. Уварова, М. Д. Угриновича, С. О. Христочевського, М. І. Шкіля, С. Г. Юдакова та інших.

Різні аспекти проблеми активізації пізнавальної діяльності студентів ВНЗ розглядали А. М. Алексюк, Л. П. Арістова, С. І. Архангельський, Ю. К. Бабанський, Д.Б. Богоявленська, В.М. Вергасов, М.Я. Ігнатенко, Р.А. Нізамов, С.Л. Рубінштейн, А. В. Петровський, Н. Ф. Тализіна, Т. І. Шамова, Г. І. Щукіна та інші.

Сучасні педагогічні технології та проблеми їх впровадження у навчальний процес середньої і вищої школи досліджували А. О. Андрющак, А. Ахматова, Д. Гур'є, Ю. К. Бабанський, І. М. Богданова, В. І. Бондар, Л. М. Романишина, І. М. Дичківська, М. В. Кларін, П. І. Підкасистий, Г. К. Селевко, В. Д. Симоненко, Н. В. Фомін, М. М. Скаткін, А. В. Фурман, П. М. Шеремета, Л. Г. Каніщенко, Н. І. Шиян, І. Е. Унт та інші.

Проблемам дистанційного навчання на основі інформаційно-комунікаційних технологій, особливостям його впровадження у навчальний процес середньої і вищої школи присвячені роботи А. А. Андрєєва, В. І. Солдаткіна, В. М. Кухаренка, Н. В. Морзе, Є. С. Полат, А. В. Хуторського, В. І. Гриценка, С. П. Кудрявцевої, В. В. Колос, О. В. Веренич та інших.

Аналіз діючої теорії й практики підготовки майбутніх математиків свідчить про те, що для сучасного періоду є характерним, з одного боку, прогрес математичної науки та її комп'ютеризація, реформування вищої освіти й розробка її державних стандартів, а з іншого - скорочення кількості годин на аудиторне засвоєння дисциплін та винесення значної частини матеріалу на самостійне опрацювання.

Не дивлячись на те, що у вищих навчальних закладах України сьогодні накопичено значний досвід і фактичний матеріал щодо навчання математичних дисциплін, існуючі методичні системи навчання не відповідають достатньою мірою новій освітній парадигмі, положенням Доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті, вимогам Болонського процесу, зокрема щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій для інтенсифікації процесу навчання, розвитку творчого мислення студентів, формування умінь працювати в проблемно-орієнтованих інформаційно-комунікаційних середовищах. Тому існує небезпека зниження рівня якості вищої математичної освіти і професійної підготовки майбутніх математиків, системних аналітиків, вчителів математики, а відтак відчувається нагальна потреба в розробці і теоретичному обґрунтуванні концепцій нових методичних систем навчання математичних дисциплін, які будуються на основі сучасних педагогічних й інформаційно-комунікаційних технологій, та експериментальній перевірці їх ефективності при впровадженні у навчальний процес ВНЗ.

Зокрема, вимагають перебудови методичні системи навчання математичних дисциплін, що входять до нормативної і вибіркової частин діючих освітніх стандартів вищої математичної освіти й відносяться до циклу професійної і практичної підготовки: математична логіка і теорія алгоритмів, чисельні методи, методи оптимізації, математична економіка, фінансова математика, математичне моделювання і системний аналіз, комп'ютерна математика та ін. і при вивченні яких використання ІКТ не лише доцільне, але й необхідне.

Залишаються відкритими питання про створення ефективної інфраструктури інформатизації вищих навчальних закладів, розгортання на цій базі індустрії педагогічних програмних засобів нового покоління (електронних підручників і електронних навчальних курсів, інтелектуальних навчальних систем під Internet), запровадження у ВНЗ системи формування інформаційної культури всіх учасників освітнього процесу, оскільки без вирішення цих питань на рівні ВНЗ неможливо забезпечити систематичне і комплексне використання ІКТ у навчальному процесі, зробити його комп'ютерно-орієнтованим.

Потребують подальших досліджень проблеми інтеграції компонентів методичних систем навчання математичних дисциплін з освітніми інформаційними середовищами, що розробляються на базі портальних технологій, та їх адаптацію під особливості дистанційного навчання.

Крім зазначених, актуальними проблемами в процесі реформування вищої математичної освіти є такі:

– дослідження питання про вплив процесів інформатизації та інтелектуалізації суспільства, економічних, соціальних й інших проблем інформаційного суспільства на зміст математичної та інформаційно-комп'ютерної підготовки майбутніх математиків, інженерів, економістів;

– підвищення ролі та рівня навчання математичних дисциплін, які сприяють формуванню у студентів математичних, комп'ютерних, економічних та інженерних спеціальностей сукупності знань, вмінь, навичок і досвіду щодо відшукання оптимальних розв'язків реальних науково-технічних, соціально-економічних задач, які виникатимуть у сфері їхньої майбутньої професійної діяльності, а також щодо прийняття рішень в умовах невизначеності й ризику;

– розробка дидактичних і програмних засобів підтримки навчання математичних дисциплін на основі проблемно-орієнтованих інформаційних середовищ;

– створення комп'ютерно-орієнтованих навчально-методичних комплексів математичних дисциплін, що входять до циклу професійної і практичної підготовки майбутніх математиків, економістів, фахівців у галузі інформатики і комп'ютерної техніки.

Актуальність зазначених вище проблем, їх недостатня розробленість у теорії й практиці вищої школи зумовила вибір теми дисертаційного дослідження „Комп'ютерно-орієнтовані методичні системи навчання математичних дисциплін у вищих навчальних закладах”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (рішення вченої ради від 26.12.2002 р., протокол № 3), а також пов'язане з комплексною програмою “Комп'ютерно-орієнтовані методичні системи навчання природничих дисциплін в середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних навчальних закладах” (код державної реєстрації 0101U002751), що входить до тематичного плану наукових досліджень кафедри інформатики Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (протокол № 3 від 26.12.2002 р.) і узгоджена на засіданні бюро Ради АПН України з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 26.04.2005 р.).

Об'єкт дослідження - процес навчання математичних дисциплін у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації в умовах інформатизації та реформування системи вищої освіти.

Предмет дослідження - комп'ютерно-орієнтовані методичні системи навчання математичних дисциплін у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.

Мета дослідження - розробка і теоретичне обґрунтування концепції комп'ютерно-орієнтованих методичних систем навчання, створення основних компонентів таких систем для математичних дисциплін, які становлять теоретичну основу сучасної інформатики, і відносяться до циклу професійної та практичної підготовки майбутніх математиків, впровадження та експериментальна перевірка їх ефективності.

Загальна гіпотеза дослідження: навчання математичних дисциплін у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації відповідно до потреб інформаційного суспільства, нової парадигми вищої освіти вимагає широкого впровадження у навчальний процес сучасних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій, застосування яких дозволить переглянути зміст навчальних дисциплін, зменшити їх технічну складову, замінити навчальну тріаду „що-як-навіщо” на „що-навіщо-як", сприятиме інтенсифікації процесу навчання, підвищенню навчально-пізнавальної активності студентів, формуванню інформаційної культури та суттєвому поліпшенню їхньої професійної підготовки за умов, якщо ці технології будуть інтегровані у комп'ютерно-орієнтовані методичні системи навчання (КОМСН).

Обґрунтування зазначеної гіпотези і її підтвердження передбачає:

- визначення особливостей і основних вимог інформаційного суспільства до математичної та інформаційно-комп'ютерної підготовки фахівців у галузі науки, техніки, економіки і соціальній сфері;

- визначення сучасного стану розвитку інформатики, інформаційно-комунікаційних технологій, математичної науки та коригування на цій основі змісту вищої математичної освіти;

- уточнення теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо поєднання традиційних і нових педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій навчання як умови підвищення інтенсивності й результативності навчального процесу, активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, розвитку їхніх інтелектуальних здібностей;

- забезпечення виконання принципів індивідуалізації та диференціації процесу навчання, посилення мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів, їхнього інтересу до одержання знань, що сприятиме гуманізації навчального процесу;

- створення умов для формування у студентів професійних умінь і навичок роботи в проблемно-орієнтованому (зокрема освітньо-науковому) інформаційно-комунікаційному середовищі, що буде сприяти формуванню їх інформаційної культури і розвитку критичного мислення, прагненню до неперервної самоосвіти, освіти протягом усього життя;

- урізноманітнення форм, методів і засобів навчальної діяльності студентів на основі комплексного, системного, діяльнісного, особистісно-орієнтованого підходів, модульно-рейтингової системи навчання, використання активних, інтерактивних методів навчання та інформаційно-комунікаційних технологій;

- ефективну організацію зворотного зв'язку шляхом оперативного контролю і самоконтролю результатів навчальної діяльності студентів на основі ІКТ;

- залучення студентів до продуктивної науково-дослідної діяльності, що сприятиме не лише розширенню теоретичної бази професійної підготовки, але й виявленню і розвитку їхнього творчого потенціалу.

Відповідно до мети і гіпотези дослідження було визначено дві групи завдань. Перша група пов'язана з розробкою концепції комп'ютерно-орієнтованої методичної системи навчання математичних дисциплін у вищих навчальних закладах:

1) виділити ознаки інформаційного суспільства, які безпосередньо впливають на ті сфери діяльності фахівців у галузі математики і прикладної математики, які пов'язані з їхньою майбутньою професією (економіка, виробництво, наука, освіта);

2) на основі аналізу сучасного стану і перспектив розвитку інформаційного суспільства в Україні, пріоритетних напрямів вітчизняної науки у галузі математики та інформатики уточнити зміст вищої математичної освіти;

3) розробити і науково обґрунтувати концепцію формування інформаційної культури та інформаційно-комп'ютерної підготовки майбутніх математиків;

4) вивчити стан розробленості проблеми дослідження в психолого-педагогічній і методичній літературі та причини низького рівня застосування ІКТ у практиці навчання математичних дисциплін у ВНЗ III-IV рівнів акредитації;

5) визначити понятійний апарат, вихідні принципи, положення і вимоги щодо розробки методичних систем навчання в умовах інформатизації і реалізації сучасної парадигми вищої освіти;

6) розробити теоретичні основи створення освітньо-наукового інформаційного середовища на базі інтегрованого освітньо-наукового Internet-порталу ВНЗ.

До другої групи належать завдання, пов'язані з практичною реалізацією положень теоретичної концепції КОМСН:

1) визначити психолого-педагогічні основи ефективного застосування ІКТ у процесі навчання математичних дисциплін, що входять до циклу професійної і практичної підготовки;

2) з'ясувати можливість удосконалення методичної системи навчання математичних дисциплін студентів у ВНЗ в умовах застосування комп'ютерної підтримки процесу навчання;

3) визначити шляхи і розробити методику використання інформаційно-комунікаційних технологій при організації основних видів навчально-пізнавальної діяльності студентів під час вивчення теоретичного матеріалу, розв'язування задач, самостійної роботи, науково-дослідної роботи під керівництвом викладачів;

4) розробити педагогічні програмні засоби (довідкові, інструментальні, навчаючі, контролюючі та ін.) і електронні видання для комп'ютерної підтримки навчання математичних дисциплін, особливо тих розділів, вивчення яких традиційно викликає у студентів певні труднощі;

5) створити навчально-методичне забезпечення математичних дисциплін на основі Іnternet-технологій для організації дистанційного навчання;

6) експериментально перевірити результативність запропонованих компонентів комп'ютерно-орієнтованих методичних систем навчання на прикладі курсів “Математичні методи оптимізації”, “Математична логіка і теорія алгоритмів”, “Комп'ютерна математика”, які належать до математичних дисциплін, що становлять теоретичну основу сучасної інформатики, а також розробити практичні рекомендації щодо їх впровадження і використання;

7) продіагностувати можливість застосування основних результатів дослідження та розроблених компонентів комп'ютерно-орієнтованих методичних систем навчання в практиці навчання окремих математичних дисциплін студентів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Методологічною основою дослідження є концептуальні положення теорії пізнання, філософії та психології про характер людської діяльності; теорії розвитку особистості в процесі навчання і виховання; діяльнісний підхід до розвитку особистості, що характеризує і визначає умови формування якостей майбутнього фахівця у галузі математики та математичної освіти; системний і комплексний підходи до організації навчально-виховного процесу; фундаментальні положення теорії та методики навчання математики, теоретико-методичні основи підтримки навчального процесу; нова парадигма вищої освіти в умовах національного відродження держави, основні положення Законів України "Про освіту", „Про загальну середню освіту”, „Про Вищу освіту”, “Про Національну програму інформатизації”, Державної національної програми "Освіта. Україна XXІ століття", Державної програми „Вчитель”, Національної доктрини розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті.

Теоретичну основу дослідження становлять положення психологічної та педагогічної науки щодо діяльності та її суб'єкта (Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, В. В. Давидов, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн та ін.); психології та педагогіки творчості (В. О. Моляко, О. Я. Пономарьов, І. М. Семенов, С. Ю. Степанов та ін.); психології самовиховання і педагогічних засад його організації (А. С. Макаренко, Л. І. Рувинський, В. О. Сухомлинський та ін.); цілісної побудови навчально-виховного процесу (Ю. В. Васильєв, В. С. Ільїн, В. А. Козаков, В. В. Краєвський та ін.); особистісно-орієнтованого навчання і підвищення його рівня (В. П. Беспалько, О. В. Бондаревська, В. В. Серіков, З. І. Слєпкань, О. В. Сухомлинська, І. С. Якіманська та ін.); використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі (А. П. Єршов, М. І. Жалдак, Е. І. Кузнєцов, О. А. Кузнєцов, В. М. Монахов, Н. В. Морзе, Ю. С. Рамський, В. І. Клочко та ін.), положення теорії дистанційного навчання (А. А. Андрєєв, В. І. Солдаткін, В. М. Кухаренко, Н. В. Морзе, Є. С. Полат, А. В. Хуторський, В. І. Гриценко та ін.); концепція інформаційного суспільства (Д. Белл, У. Дайзард, П. Дракер, М. Кастельс, М. Маклюен, Й. Масуда, Т. Стоуньєр, Д. Тапскотт, Е. Тоффлер та ін.), діалектико-матеріалістичний підхід щодо поняття інформації (А. І. Берг, Ф. Л. Бауер, Г. Гооз, Д. І. Блюменау, Н. М. Моісеєв, А. П. Суханов, А.Д. Урсул та ін.).

Відповідно до гіпотези, цілей, завдань і концепції використовувалися такі методи дослідження:

- теоретичні - аналіз чинних стандартів вищої освіти, програм, підручників і навчальних посібників, монографій, дисертаційних досліджень із проблем освіти, статей і матеріалів науково-методичних конференцій, проблем застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання математичних дисциплін, наявного досвіду такої роботи у вищих навчальних закладах і загальноосвітніх школах; узагальнення передового педагогічного досвіду застосування ІКТ навчання математики у вищих навчальних закладах і загальноосвітній школі та особистого педагогічного досвіду навчання фундаментальних і прикладних математичних дисциплін у педагогічних, класичних та технічних університетах; моделювання навчального процесу і педагогічного експерименту в умовах широкого використання ІКТ;

- діагностичні - використання серії досліджень з питань вивчення математичних дисциплін в умовах застосування ІКТ та встановлення їх впливу на формування у студентів математичних знань, рівень інтелектуального розвитку; анкетування і тестування студентів, аналіз їхніх контрольних робіт і усних відповідей на заняттях, заліках, екзаменах; статистичне опрацювання результатів педагогічного експерименту та їх аналіз;

- формуючі - розробка методики навчання студентів математичних дисциплін циклу професійної та практичної підготовки в умовах впровадження ІКТ, що спрямована на активізацію навчально-пізнавальної діяльності, науково-дослідної роботи студентів у проблемних групах, під час підготовки ними курсових, кваліфікаційних (дипломних) робіт, виробничої та педагогічної практик.

Наукова новизна дослідження полягає:

- у розробці й теоретичному обґрунтуванні концепції комп'ютерно-орієнтованих методичних систем навчання математичних дисциплін, що відносяться до циклу професійної і практичної підготовки студентів математичних спеціальностей університетів, базуються на традиційних та інноваційних педагогічних технологіях, широкому використанні сучасних засобів й здобутків інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій, і забезпечують підвищення ефективності та результативності процесу навчання;

– у розробці понятійного апарату, вихідних принципів, положень і вимог щодо підготовки майбутніх математиків до професійної діяльності в умовах інформаційного суспільства;

– у розробці і науковому обґрунтуванні концепції системи формування інформаційної культури та інформаційно-комп'ютерної підготовки майбутніх математиків;

– у розробці концепції освітньо-наукового інформаційного середовища навчальних дисциплін на основі інформаційного порталу ВНЗ.

Теоретичне значення дослідження полягає в наступному:

- на основі комплексного аналізу процесів становлення інформаційного суспільства та інформатизації системи вищої освіти взагалі й кожного окремого вищого навчального закладу зокрема, виявлені фактори, що суттєво впливають на реформування вищої математичної освіти;

- концептуально обґрунтовано необхідність удосконалення системи фахової підготовки студентів математичних спеціальностей класичних і педагогічних університетів на основі раціонального поєднання традиційних та інноваційних методів навчання і форм організації навчального процесу;

- побудована модель модульно-рейтингової системи навчання для ВНЗ III-IV рівнів акредитації;

- розроблена і науково обґрунтована концепція комп'ютерно-орієнтованих методичних систем навчання математичних дисциплін, що відносяться до циклу професійної і практичної підготовки студентів математичних спеціальностей університетів;

- розроблені методологічні основи створення і впровадження комп'ютерно-орієнтованих методичних систем навчання математичних дисциплін;

- розвинена концепція цифрового університету і на її основі розроблена і науково обґрунтована концепція освітньо-наукового інформаційного порталу ВНЗ.

Практичне значення дослідження полягає в:

уточненні вимог до математичної та інформаційно-комп'ютерної підготовки фахівців з вищою математичною освітою в умовах інформаційного суспільства;

уточненні вимог до інформаційної культури викладачів математичних дисциплін у ВНЗ;

розробці й впровадженні в практику підготовки майбутніх математиків комп'ютерно-орієнтованих методичних систем навчання математичної логіки, теорії алгоритмів, методів оптимізації, комп'ютерної математики;

розробці комп'ютерно-орієнтованих навчально-методичних комплексів з курсів “Математична логіка”, “Теорія алгоритмів”, “Математичні методи оптимізації” для студентів спеціальностей „математика” і „прикладна математика” класичних університетів, при цьому створені у межах комплексів методичні рекомендації, навчальні посібники, інструментально-контролюючі програмні засоби можуть бути використані викладачами математичних дисциплін і студентами не лише класичних, але й педагогічних, економічних і технічних університетів;

створенні освітньо-наукового інформаційного порталу ВНЗ, який є певним прототипом цифрового університету та основою інформаційного середовища для комп'ютерно-орієнтованих методичних систем навчання різних дисциплін.

Практичну цінність становлять: опис концепції інформаційного суспільства на основі сучасних фактів, даних і стану розвитку інформатики й інформаційних технологій; визначення і характеристика основних етапів створення інфраструктури інформатизації ВНЗ та рекомендації щодо організації навчального процесу у ВНЗ в умовах широкого використання ІКТ; інструментально-контролюючі програми для підтримки процесу навчання студентів математичних спеціальностей класичних і педагогічних університетів таких дисциплін, як “Математична логіка”, “Теорія алгоритмів”, “Інформатика і програмування”, “Математичні методи оптимізації”; навчальні посібники, орієнтовані на широке використання систем комп'ютерної математики та ІКТ у процесі навчання математичних дисциплін; модель модульно-рейтингової системи навчання для ВНЗ III-IV рівнів акредитації; висновки про доцільність і ефективність використання в навчальному процесі розробленого під керівництвом автора освітньо-наукового порталу вищого навчального закладу, який є прототипом цифрового університету і основою єдиного освітньо-наукового інформаційного середовища ВНЗ, зокрема й для навчання математичних дисциплін; обґрунтування доцільності використання традиційних та інноваційних педагогічних технологій, їх органічну взаємодоповнюваність; варіативні частини галузевих стандартів і навчальні плани спеціальностей “математика” і “прикладна математика”, які були розроблені у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького протягом 1997-2002 рр. за безпосередньою участю автора і впроваджені у навчальний процес математичного факультету, комп'ютерно-орієнтовані навчально-методичні комплекси дисциплін: “Математична логіка”, “Теорія алгоритмів”, “Комп'ютерна математика”, “Математичні методи оптимізації” (для студентів математичних спеціальностей класичних, технічних і педагогічних університетів), “Математичне програмування”, “Дослідження операцій”, “Програмні оболонки і пакети” (для студентів економічних спеціальностей ВНЗ).

Вірогідність результатів і обґрунтованість висновків забезпечується науковою й методологічною обґрунтованістю вихідних положень сучасної теорії пізнання, концепції інформаційного суспільства, використанням основних психологічних концепцій розвитку особистості, застосуванням комплексу методів педагогічного дослідження з урахуванням фундаментальних положень теорії навчання, адекватних його предмету, меті та завданням; різнобічною апробацією основних положень дисертації, тривалим педагогічним експериментом (1995-2005 рр.), результатами його статистичного опрацювання та впровадженням розроблених автором компонентів комп'ютерно-орієнтованих методичних систем навчання математичних дисциплін у навчальний процес багатьох вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації України.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалась на математичному і економічному факультетах Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (акт впровадження від 23.06.2005), на кафедрі економічної кібернетики факультету інформаційних технологій і систем Черкаського державного технологічного університету (довідка №1008/01-08/03 від 17.06.2005), у Черкаській академії менеджменту (акт впровадження від 18.04.2004), Інституті соціального управління, економіки і права (м. Черкаси, довідка №8 від 29.01.2003).

Повідомлення з теми дисертації заслуховувались й обговорювались на засіданнях Всеукраїнського науково-методичного семінару з проблем методики навчання математики та інформатики при кафедрі інформатики Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (1990-2005 рр.), на засіданнях науково-методичного семінару “Інформаційно-комунікаційні технології в освіті і науці” кафедри прикладної математики Черкаського національного університету (2002-2005 рр.), на засіданнях математичної секції та секції комп'ютерних наук Осередку Наукового Товариства ім. Шевченка у Черкасах (1997-2004 рр.), четвертому науково-методичному семінарі “Інформаційні технології в навчальному процесі” (Одеса, ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 25-28 червня 2003 р.), на Міжнародному семінарі за підтримки ЮНЕСКО „Нові інформаційні технології в освіті для всіх” (Київ, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН і Міністерства освіти і науки України, 21-23 травня 2003 р.); на Міжнародному семінарі “Мережеве суспільство - E-технології для всіх” (Київ, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН і Міністерства освіти і науки України, 25-27 листопада 2003 р.), на круглому столі “Інформаційні технології і засоби навчання для підвищення якості математичної освіти” (Суми, СумДУ, 22 січня 2004 р.

Основні положення дисертаційного дослідження доповідались автором на наукових конференціях різного рівня: міжвузівській науково-практичній конференції “Використання сучасної інформаційної технології в навчальному процесі” (Київ, КДПI, 29-30 жовтня 1991 р.); IV-й міжвузівській науково-практичній конференції “Нові інформаційні технології в навчальному процесі загальноосвітньої школи та вузу” (Київ, УДПУ, 15-18 листопада 1995 р.); Всеукраїнській конференції молодих науковців “Інформаційні технології в науці та освіті” (ІТОН-97) (Черкаси, ЧДУ, 1997 р.); другій Всеукраїнській конференції молодих науковців “Інформаційні технології в науці та освіті” (ІТОН-2000) (Черкаси, ЧДУ, 2000 р.); міжнародній конференції, присвяченій 200-річчю з дня народження М. В. Остроградського (Полтава, ПДПУ, 26-27 вересня 2001 р.); третій Всеукраїнській конференції молодих науковців “Інформаційні технології в науці, освіті і техніці” (ІТОНТ-2002) (Черкаси, ЧДУ, 17-19 квітня 2002 р.); V-й Всеукраїнській науково-практичній конференції “Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті” (Черкаси, ІСУЕП, 21-23 квітня 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Неперервна професійна освіта педагогічних працівників: теорія і практика”(Черкаси, 23 квітня 2003 року); IV-й міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, ЧДТУ, 15-17 жовтня 2003 р.); IV-й Всеукраїнській конференції молодих науковців “Інформаційні технології в освіті, науці і техніці” (ІТОНТ-2004) (Черкаси, ЧНУ, 28-30 квітня 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Інформаційні технології в системі керування вищою освітою України” (Херсон, ХДУ, 26-27 серпня 2004 р.); Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми математичної освіти” (ПМО-2005) (Черкаси, ЧНУ, 20-22 квітня 2005 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 70 науково-методичних працях загальним обсягом 91,4 д.а. (особистий внесок 58,9 д.а), серед них: 1 монографія (21,56 д.а.), 3 навчальні посібники для студентів і вчителів математики (41,2 д.а., особистий внесок 17,2 д.а.), з них один має гриф Міністерства освіти і науки України, 23 статі - у фахових виданнях (з них 10 одноосібних), 4 статті у збірниках наукових праць, 30 тез доповідей - у матеріалах конференцій, 3 методичні розробки і рекомендації - у навчально-методичних виданнях.

Особистий внесок дисертанта в одержанні наукових результатів визначається розробленою теоретичною авторською концепцією комп'ютерно-орієнтованих методичних систем навчання у ВНЗ, особистою розробкою навчально-методичних комплексів математичних дисциплін природничо-наукового циклу та циклу професійної і практичної підготовки студентів математичних, комп'ютерних і економічних спеціальностей, особистими ідеями і концептуальними рішеннями щодо створення педагогічних програмних засобів навчання математичних дисциплін у межах дослідження; концепцією створення системи формування інформаційної культури студентів математичних спеціальностей ВНЗ; концепцією створення освітньо-наукового порталу ВНЗ як прототипу цифрового університету; особистим впровадженням результатів дослідження в навчальний процес класичних, педагогічних і технічних університетів; в оформленні основних результатів дослідження у вигляді монографії.

У спільній роботі [2] автору належить ідея написання посібника, ним написано вступну частину і розділ “ЕОМ: основні поняття і загальні положення”. Автору належить ідея написання навчального посібника [3], запропонована його структура, здійснено комп'ютерний набір, написання всіх параграфів здійснено спільно з М. І. Жалдаком. У спільній роботі [4] автору належить ідея написання посібника, ним написано вступну частину, здійснено загальну редакцію посібника, написання всіх параграфів здійснено спільно з К. М. Любченко, який розробив програмний продукт “Master of Logic” під науковим керівництвом автора.

У спільних статях [5, 6, 9, 11, 13-15, 19-21, 24, 27-29, 31] автору належить постановка проблем, безпосередня участь у проведенні досліджень, формулювання їх основних результатів і здійснення загальної редакції. Автором визначено теми і зміст усіх доповідей на наукових конференціях, здійснено їх оприлюднення у переважній більшості випадків. У методичних рекомендаціях [69, 70] автору належить ідея написання, ним написано вступну частину, здійснено загальну редакцію, написання основного тексту здійснено спільно з співавторами.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 609 найменувань (з них 64 іноземними мовами), розміщених на 58 сторінках, 11 додатків на 135 сторінках. Загальний обсяг дисертації 649 сторінок, з яких 410 сторінок основного тексту. Робота містить 40 таблиць на 23 сторінках та 51 рисунок на 23 сторінках.

У вступі обґрунтовано вибір наукової проблеми, аргументована її актуальність і ступінь розробленості, висвітлено зв'язок роботи з науковими програмами й планами, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження; сформульовано гіпотезу, методологічні та теоретичні засади; окреслено етапи та експериментальну базу; розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення дисертації, апробацію та впровадження результатів у практику роботи вищих навчальних закладів України; охарактеризовано особистий внесок здобувача, вірогідність наукових положень, отриманих результатів і висновків дисертаційної роботи.

У першому розділі дисертаційної роботи “Філософські та методологічні основи становлення й розвитку інформаційного суспільства” аналізуються:

- головні фактори соціально-економічного розвитку суспільства на початку XXI століття: інформатизація, глобалізація, інтелектуалізація суспільства та їх вплив на освіту і науку;

- теоретичні основи концепції інформаційного суспільства, знання яких є важливою складовою інформаційної культури майбутніх фахівців з вищою освітою;

- соціальні й економічні проблеми інформаційного суспільства, вирішення яких неможливе без реформування системи освіти;

- особливості побудови інформаційного суспільства в Україні, сучасний стан і тенденції розвитку її науково-технічної сфери;

- питання формування інформаційної культури студентів ВНЗ як важливої складової їх професійної підготовки в інформаційному суспільстві.

Розгляд цих питань обумовлений необхідністю зрозуміти сутність процесів реформування вищої освіти, які відбуваються у розвинених країнах світу, визначити шляхи, якими повинна йти вітчизняна вища школа, дати відповідь на питання - чого навчати і як навчати молодь в умовах інформаційного суспільства. Для цього потрібно в першу чергу з'ясувати, в яких соціально-економічних умовах будуть жити і працювати молоді люди, які проблеми і задачі їм доведеться розв'язувати.

Такими соціально-економічними умовами сьогодні є інформаційне суспільство, яке характеризується високим рівнем інформаційних технологій, розвиненими інфраструктурами, що забезпечують виробництво інформаційних ресурсів і можливості доступу до них, процесами прискореної автоматизації і роботизації всіх галузей виробництва і управління, радикальними змінами соціально-професійних структур, наслідком яких є розширення сфери інформаційної діяльності.

Науковим обґрунтуванням цих процесів є теорія постіндустріального інформаційного суспільства, яка є сьогодні єдиною соціальною метатеорією, що повною мірою сприйнята західною соціологічною традицією і хід розвитку концепції якої не суперечить її основам, а безпосередньо визначається ними.

Теорія постіндустріального суспільства являє собою досить серйозну і глибоку соціальну доктрину, що має тривалу історію, досить глибокі і розгалужені корені, розроблену методологічну і термінологічну основу і здатна бути дієвим засобом соціального прогнозування у XXI столітті.

Тому знання процесів виникнення, становлення й розвитку концепції інформаційного суспільства необхідні кожній освіченій людині, а особливо майбутнім фахівцям у галузі природничо-математичних і комп'ютерних наук, як представникам інтелектуальної еліти суспільства, які в межах своєї професійної діяльності будуть в авангарді інноваційних процесів і безпосередніми творцями новітніх інформаційно-комунікаційних технологій і науково-технічного потенціалу інформаційного суспільства.

Аналіз навчальної та методичної літератури з соціально-гуманітарних дисциплін, інформатики й професійно-орієнтованих дисциплін для вказаної вище категорії студентів показав, що у ній зазвичай основна увага звертається на науково-технологічний аспект процесу інформатизації суспільства і значно менше - на філософські, методологічні, економічні, соціологічні, політологічні та інші питання й проблеми цього процесу.

Тому в даному дослідженні у стислій формі розглядаються концепція інформаційного суспільства та її роль на сучасному етапі розвитку цивілізації, про деякі філософські, методологічні, економічні, соціологічні, політологічні питання й проблеми процесу інформатизації суспільства, тому що без їх розуміння не можна будувати стандарти вищої освіти, визначати професійні компетенції фахівців у певній галузі, формувати навчальні плани спеціальностей, визначати зміст як соціально-гуманітарних, так і професійно-орієнтованих навчальних дисциплін у ВНЗ.

Одним з важливих аспектів сучасного розуміння ролі інформаційних ресурсів є те, що вони виступають якісною характеристикою рівня розвитку суспільства. Саме цей аспект став основою для створення сучасної футурологічної концепції „інформаційного суспільства”.

Серед науковців, які зробили вагомий внесок у створення і розвиток концепції інформаційного суспільства, варто назвати Д. Белла, У. Дайзарда, П. Дракера, Д. Рісмена, Г. Кана, Р. Катца, М. Кастельса, М. Маклюена, Й. Масуду, М. Пората, Т. Стоуньєра, Д. Тапскотта, Е. Тоффлера, А. Турена, Х. Шрадера, Р. Ф. Абдєєва, В. М. Глушкова, С. А. Дятлова, В. Л. Іноземцева, І. С. Мелюхіна, А. І. Ракітова, О. С. Сухарєва, Р. І. Цвильова й інших.

У роботі виділені основні ознаки інформаційного суспільства, що безпосередньо характеризують ті сфери діяльності фахівців у галузі математики і прикладної математики, які пов'язані з їхньою майбутньою професією: економіка, наука, освіта.

На початку ХХІ століття головним, домінуючим фактором, який визначає напрям соціального розвитку, є рівень і характер соціальних комунікації або техніка і технологія так званих інформаційно-обмінних процесів. Саме тому сучасне суспільство спрямоване в епоху інформатизації, а саме явище інформатизації з об'єкта академічного інтересу стало об'єктом державного регулювання в індустріально-розвинених країнах.

У даному дослідженні під інформатизацією будемо розуміти сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, розроблених на основі сучасної комп'ютерної та комунікаційної техніки, а під інформаційними і комунікаційними технологіями - комплекс засобів, методів і прийомів, пов'язаних з підготовкою, переробкою і доставкою різних повідомлень при персональних, масових і виробничих комунікаціях, а також усі технології і галузі, які інтегрально забезпечують перелічені процеси.

Метою інформатизації країн світу, зокрема й України, які прагнуть досягти рівня високорозвинених держав, є створення ефективної збалансованої економіки, орієнтованої на внутрішнє споживання та експорт інформаційних технологій і послуг, що базуються на принципах чіткого розмежування сфер відповідальності і принципів діяльності економіки й держави, максимального використання інтелектуального й кадрового потенціалу, гармонійного входження до світової постіндустріальної економіки на основі кооперації та інформаційної відкритості.

Для вирішення цього завдання необхідно, крім політичного прискорення процесів становлення ринкової та соціально-культурної інфраструктур, зберегти та розвивати інформаційну взаємодію у системі „вища школа - наука”, що дасть можливість починати наукові змагання на рівних умовах з високорозвиненими країнами.

Під інформатизацією освіти будемо розуміти сукупність взаємопов'язаних процесів (організаційних, управлінських, науково-технічних, навчальних, виховних), що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб всіх учасників освітнього процесу, розвитку їх інтелектуального потенціалу, самореалізації і самовдосконалення, на забезпечення підготовки до повноцінної професійної діяльності і життя в інформаційному суспільстві на основі створення, розвитку і використання сучасних інформаційно-комунікаційних систем, мереж, ресурсів та технологій.

Використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у вищій освіті сприяє:

розкриттю, збереженню і розвитку індивідуальних здібностей студентів;

формуванню пізнавальних інтересів, прагненню до самовдосконалення та самореалізації студентів;

забезпеченню комплексності вивчення явищ дійсності, нерозривності взаємозв'язку між природознавством, технікою, гуманітарними науками і мистецтвом;

постійному динамічному оновленню змісту, засобів, форм і методів навчання і виховання.

Підготовка якісно нової генерації фахівців, у яких професіоналізм і компетентність поєднуються з широтою мислення та неординарністю підходів до наукових, виробничих і життєвих проблем, є одним із завдань ВНЗ III-IV рівнів акредитації. Це можливо здійснити лише за умови забезпечення гідного рівня наукової роботи у вищих навчальних закладах.