Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами театрального мистецтва в позакласній роботі

Слід зазначити, що всі ці сторони художнього змісту структуруються не суто “аналітично”: у реальному творі мистецтва вони є лише різними гранями одного цілого. При цьому, як у структурному, так і функціональному плані існує між ними органічна цілісність, взаємозв'язок і взаємозалежність.

За програмою дослідно-експериментальної ми пропонуємо залучалися молодшим школярам до “малих форм” театрально-сценічного мистецтва. Це міні-спектаклі, які включали літературний матеріал, співи, танцювальні номери, що в цілому забезпечує театралізовану дію. Глибоко національні, з певним колоритом художньої мови (вербальної, вокальної, хореографічної) віршованих текстів, що були використані у сценаріях міні спектаклів, надавали можливість молодшими школярами відштовхуватися від знайомих образів й орієнтуватися у сприйманні нової інформації, занурюватися у більш складний за змістом, виразністю, жанром, характером виконання, художній простір.

Використання української народної казки “Лисичка і Півник”, введення інсценізації вірша О.Сенатович “Вчиться вересень читати” та фольклорної гри “Ходить гарбуз по городу” у запису В.Верховинця урізноманітнило склад діючих осіб - виконавців, що допомагало не тільки зацікавленому проведенні вистави, але й у задоволенні потреб молодших школярів у своїх плеканнях, створенні атмосфери радості в тому, що пережите ними і словом, і театралізованим дійством.

У ході роботи над виставою розучувалися вокальні номери (“ Що нам осінь принесе” муз. М.Татаренко, сл. Н.Забіли, українські народні пісні “Золотії сережки брязчали”, “Я лисичка, я - сестричка”, “Ходить гарбуз по городу”) та хореографічні мініатюри (“Танок-вітання” муз. А.Мухи, “Вальс” муз. В Косенка, “Танок” муз. А.Філіпенка, “Танок з парасольками” муз. Ж.Колодуб, “Українська полька” муз. М.Степаненка, “Танцювальна” муз. А.Штогаренка). Все це розкривало творчі здібності молодших школярів, поєднуючи емоційні, інтелектуальні, комунікативні процеси, активізуючи їхнє ставлення до дійсності, до тих мистецьких явищ, які викликають потребу пізнання нового, проникнення у сутність мистецтва театру, подолання труднощів, вміння творити, вносячи елементи новизни та оригінальності.

Ознайомлення молодших школярів з прикладами міні-п'єс (одноактних, двоактних, а також фрагментів більш складних п'єс) було зорієнтоване на формування системи знань з основ акторського мистецтва та вмінь діяти в образі на основі оригінальних законів творчості. Це самостійно знаходити та будувати ланцюжок послідовних дій ролі, виявляти та закріплювати лінію подій, “діяти в образі”, раціонально керувати словесною взаємодією з партнерами, вміння діяти на сцені в присутності глядачів, критично оцінювати свої творчі успіхи та невдачі.

До експериментальної програми було внесено різноплановий репертуар, що мало позитивний виховний вплив на молодших школярів, оскільки відображені у змісті художні естетичні цінності слугували формуванню активної особистісної позиції до мистецтва театрально-сценічної дії як художнього освоєння дійсності.

Методично важливим вважалось те, щоб у процесі роботи над міні-спектаклями молодші школярі мали можливість продуктивно реалізовувати свої потреби та інтереси, “взаємодіяти” з різними видами художньо-творчої діяльності. Крім того, колективна взаємодія в театральних виставах позитивно впливала б на розвиток творчих можливостей кожного з його учасників, сприяючи підвищенню рівня їх загальної соціальної самостійності та активності як однієї з форм і духовного спілкування, що заснована на рівності учасників єдиної художньо-творчої діяльності.

Як зазначає І.Бех “В особистісно зорієнтованому середовищі проявляється надзвичайно вагомий у розвивальному плані феномен появи у дитини почуття дорослішання… Воно починається там, де створюються нові ситуації співучасті у створенні виховних задумів, намірів, рішень, де вихователь і вихованець утверджують взаємини особистісної рівності, де ми є визначальними у будь-якій педагогічній дії. Вихователь, постійно культивуючи почуття дорослішання, формує у вихованця відповідальність в першу чергу перед самим собою, оскільки він усвідомлює себе як творця свого життєвого покликання, своєї морально-духовної сутності” [22, с. 145].

Так, фольклорно-ігрова діяльність молодших школярів, що мала реалізацію у міні-виставах “Зустріч нового року”: новорічний обряд щедрування (Л.Масол), “Святий Миколай” (С.Сєдих, Л.Руда, О.Скубко), “Весняна казка” (І.Марченко), німецька народна казка “Золотий гусак” (віршований текст Н.Трухшиної) прилучала дітей до багатств народної творчості, допомагаючи їм краще зрозуміти та засвоювати театральний художньо-творчий процес, а також і природу народного мистецтва, традиції та новаторство національної культури, що в цілому сприяло ефектному вирішенню завдань творчого розвитку особистості молодшого школяра.

Висновки. Методика експериментального дослідження включала значний пласт навчального матеріалу з орієнтацією на мистецтво театрально-сценічної дії та використанням комплексу активних методів пізнання цього виду мистецтва. Тому ми пропонуємо застосовувати різні форми і методи педагогічного впливу на розвиток когнітивного, емоційного, комунікативного компонентів творчих здібностей молодших школярів, актуалізуючи їх художньо-творчу діяльність поряд із змістовним наповненням дозвілля.

2.3 Аналіз результатів дослідження

На основі викладених у першому розділі теоретичних обгрунтувань було проведене констатувальне дослідження, метою якого було вивчення:

сутності різних поглядів педагогів і керівників театральних колективів, можливості і шляхи розвитку творчих здібностей молодших школярів в аматорській театральній діяльності;

цільових установок і предметного змісту такої діяльності, зокрема в умовах систематично діючих дитячих самодіяльних театральних гуртків і колективів;

розвиваючої і рекреаційно-розважальної функцій дозвілля у практиці таких колективів, а також у процесі залучення молодших школярів до участі в театралізованих формах дозвілля;

мотивації дітей і батьків до участі перших у формах дозвілля і діяльності театральних колективів.

Переважна більшість педагогів відзначало, що мистецтво театру здійснює розвиваючий виховний вплив, стимулюючи художньо-творчу діяльність школярів, формуючи їх ставлення до навколишнього світу і до себе, до людей. “Залучення до процесу створення художнього образу обов'язково фіксує морально-естетичне переживання дитини, розкриває не тільки емоційну, а й інтелектуальну та комунікативну сфери діяльності, розвиває не тільки здібності, а й уяву, фантазію, сприяє самореалізації” [38].

Серед заходів, що подобаються молодшим школярам в позакласній роботі слід назвати передусім відвідування кінотеатру та перегляд телепрограм цікаві “захоплюючі” фільми, мультфільми (91,16%). Найбільша кількість батьків зазначила “привабливість мистецтва театру” для дітей (53,53%), тоді як читання літератури, на їх думку, викликає певні труднощі, особливо у першокласників, оскільки вони відчувають дискомфорт стосовно “легкого й швидкого опанування рідною писемною та усною мовою”. Серед мистецьких захоплень дітей, які спостерігають батьки, є й такі, як відвідування театральних вистав для юних глядачів вистав лялькових театрів (77,91%), циркових (81,09%), балетних (42%). Образотворче мистецтво теж має значний рейтинг (73,14%), та відеозаписи, телебачення та кіно все ж таки переважають серед молодших школярів. Можливо певну роль у цьому відіграють більш емоційне, яскраве зображення, динамічність сюжету, ігрова специфіка “чистих” кіножанрів (казок, пригод, фантастики тощо). Тут дитині все зрозуміло, вона має можливість швидко зробити для себе моральні висновки з кожної ситуації, розкрити свої знання, визнаючи естетичні переваги, особливості художньо-виражальних засобів, настрій музичного супроводу та загальний емоційно-пафосний або ліричний характер твору, оптимістичний фінал тощо.

Вчителі початкових класів в галузі театральної педагогіки, керівники театральних гуртків відзначали також, що той матеріал, який пропонується для застосування у практиці дитячої театральної творчості, повинен повсякчасно удосконалюватися й наближатися до сучасного життя, включаючи й надбання національної культури. Має добиратися такий репертуар як за критеріями високої художності так і відповідно й вікових особливостей, потреб, інтересів молодших школярів, до їх можливостей. Крім того, як зазначали керівники театральних гуртків, слід продуктивно використовувати навчальний матеріал з відповідних шкільних програм, особливо з літератури, історії, музики. Такий підхід, на думку опитуваних, надасть змогу посилити та оптимізувати педагогічні можливості дитячого театрального колективу, організувати його роботу у відповідності з цими напрямами.

Провідне місце в організації театрально-сценічної творчості молодших школярів належить різним видам форм художньої діяльності. Результатом здійсненого опитування респондентів зазначеної категорії стала їх спільна позиція, а саме: творча гра, гра-драматизація, театральна імпровізація, сценічне мовлення, сценічний рух, акторська творчість, а також засвоєння елементарних знань з театральної етики.

Таким чином, така позиція респондентів вимагає вивчення зв'язків між різновидами театрально-сценічної творчості для поєднання набутого традиційного досвіду з інноваціями в художній освіті в педагогічній системі позакласної діяльності.

Це висунуло перед нами інше запитання: Як уявляють собі фахівці “ідеальний” театральний дитячий колектив, які види діяльності мають бути в ньому?

Аналіз відповідей переконав, що перенесення запитання від абстрактних роздумів до конкретики є “більш важким” і відкриває неоднозначність підходів фахівців до його розв'язання. Перш за все, було виявлено, що для різних фахівців поняття “театральне мистецтво” має різний зміст. З одного боку, всі вважають театральне мистецтво важливим чинником культурного, творчого, духовного розвитку особи. З іншого, - дві основні позиції в розумінні головної цільової установки діяльності аматорського театрального гуртка чи колективу, по суті, є протилежно спрямованими.

Одні фахівці вважають, що головне завдання театрального гуртка - розвиток знань в галузі театрального мистецтва, сценічних (виконавських) навичок, що на це завдання спрямовує сама наявність театрального гуртка: якщо дитина прийшла в театральний гурток, то з нею треба займатися, перш за все, розвитком в галузі театрального мистецтва.

Інші фахівці віддають пріоритет загальнокультурному розвитку. На їх думку, не всі діти будуть займатися театральним мистецтвом, а заняття у позакласній роботі не повинні орієнтуватися на “професійну діяльність”. Головне - культурний і творчий розвиток дитини, тому театральне мистецтво є засобом такого культурного розвитку.

Таким чином, дослідження довело, що:

- існують розбіжності у поглядах на те, які види діяльності (чи предмети) мають складати зміст занять в “ідеальному” театральному гуртку (колективі);

- в умовах аматорського дитячого колективу ці види діяльності повинні бути поєднанні в єдиний комплекс;

- у такому комплексі різні види діяльності зберігаються, але вони перетинаються і переплітаються залежно від сценічно - постановчих завдань.

Загалом у театральних гуртках і колективах можна зустріти комплекс різноманітних видів діяльності, що представляють театральне мистецтво. Художньо-творча діяльність дитячих театральних колективів та гуртків спирається, як правило, на міждисциплінарні зв'язки, враховуючи спостереження буденного життя і, певною мірою, дослідницький характер діяльності учнів. Поряд з традиційними напрямами пошукової роботи (вивчення сюжету, окремої ролі, опрацювання діалогічних схем, проведення спостережень за діями своїх партнерів тощо) з'являються й інші: виявлення нових сюжетних ліній у “запропонованих обставинах”, опрацювання літературного тексту, відвідування театральних вистав, організація та художнє оформлення виступів свого колективу.

Разом з тим у процесі дослідження стало можливим виділити “ідеальний” предметний комплекс, що складає зміст занять театральним мистецтвом:

Таблиця 2.1.

Предмет
Акторська майстерність
Сценічний рух
Сценічна мова
Пластика (також хореографія, ритміка)
Вокал
Розвиток фантазії та асоціативного мислення (включаючи залучення дітей до оформлення вистав, роботи над костюмами)

Даний комплекс, на думку більшості опитаних фахівців, є мінімумом для отримання високого сценічного результату, для наближення до якісно-професійної освітньої роботи з молодшими школярами, повноцінного розвитку індивідуальних знань, умінь і навичок.

Ми згодні з цією думкою, бо справді такий комплекс дозволяє найбільше реалізувати можливості навчання молодших школярів.

Водночас цей комплекс виражає основну цільову установку театральних колективів на навчання, додаткову освіту в межах якої такий підхід цілком виправданий, хоча в реаліях вільного часу школярів його важко здійснити. У нашому ж дослідженні ми акцентуємо на позакласній діяльності молодших школярів, в якій набуття знань, умінь, навичок, досвіду відбувається у процесі рекреаційно-розважальної діяльності. З цієї точки зору, аналіз різних позицій фахівців дозволив виявити кілька проблемних моментів.

1. Реалізація такого підходу потребує тижневого навантаження, в середньому, 8,5 годин на тиждень (тобто не менше чотирьох занять по 2-2,5 год. на тиждень), що, на наш погляд, не є виправданим з рекреаційної точки зору: в школі діти виконують певний обсяг навчальних навантажень, після чого потребують відпочинку. Крім того, як уже відзначалося, такий предметний комплекс у практиці позакласної роботи реалізувати вкрай важко, тому зводиться у більшості колективів і гуртків (84%) лише до викладання основ акторської майстерності та сценічної мови, пластику викладають у 14% гуртків, вокал - лише у 2%.

2. При такому “предметному підході” у позакласній роботі проектується шкільний принцип розподілу на дисципліни, що цілком може бути виправдано при орієнтації такої роботи на додаткову освіту. Однак якщо ми розглядаємо таку діяльність як позакласну, маємо констатувати, за словами М.Аріарського, проекцію методів шкільної педагогіки на позакласну роботу. Такий підхід до організації позакласної діяльності є недоцільним, оскільки воно здійснюється переважно за власним вибором і має бути якнайменш регламентована. Крім того, за такого підходу позакласна діяльність у дітей асоціюється із шкільними заняттями, знижує інтерес до них і нівелює їх рекреаційно-розважальний потенціал.

3. В даному “предметному комплексі” відсутні основи сценарної справи, сценографії й режисури, що значною мірою розвивають творчі здібності, стимулюють фантазію, уяву, передбачають аналіз ситуації, прогнозування різних варіантів її розвитку.

4. Видається невиправданим зосередження на окремих предметах для розвитку творчого мислення і уяви, адже творчість, на наш погляд, має бути наскрізною в усьому предметному комплексі. Аналіз діяльності театральних гуртків, колективів, процесу підготовки і проведення позакласних театралізованих заходів показав, що система завдань для репетицій (87,3% від кількості завдань) має переважно репродуктивний характер (найчастіше - це копіювання показів керівника, розігрування сюжетів за готовими сценаріями), практично відсутні такі види діяльності, як розробка і обговорення варіантів розвитку сюжету, розігрування різних можливостей розвитку ситуації, моделювання декорацій, костюмів тощо.

На основі сказаного актуалізується друге питання: як інтегрувати ці дисципліни в єдиний комплекс, щоб скоротити час для занять і досягти рекреаційного ефекту. Це вимагало звернення при розробці педагогічної методики до технології створення багатоцільових програм (В.В. Кірсанов).

Таким чином, правомірний висновок про необхідність розробки педагогічної методики розвитку творчих здібностей молодших школярів засобами театрального мистецтва в позакласній роботі з урахуванням зазначених проблемних моментів.

На основі проведеного теоретичного аналізу і констатувального дослідження обґрунтовуються такі педагогічні умови розвитку творчих здібностей молодших школярів в позакласній роботі засобами театрального мистецтва.

1. Спрямованість діяльності колективу на розвиток творчих здібностей молодших школярів.

2. Врахування вікових психологічних і фізичних особливостей молодших школярів.

3. Відповідність занять театральним мистецтвом особливостям позакласної роботи.

4. Об'єднання названих дисциплін у предметний комплекс. (розділ 2.1).

Для експериментальної перевірки ефективності запропонованої педагогічної технології було створено дві експериментальні групи, що зумовлено двома підходами до організації занять в контексті цільових установок керівників: “професіонально” і “загальнокультурно-спрямованими”.

Перша експериментальна група - учасники дитячого театрального гуртка, які працюють у звичайному режимі сценічної репетиції. В даному випадку метою є розгляд самої можливості застосувати дану методику в колективі, орієнтованому на сценічне виконання.

Друга експериментальна група спеціально створена для творчого розвитку засобами сформованого “театрально-сценічного комплексу”.

Порівняння результатів на початку і в кінці експериментальної роботи показало, що домінуючим, і в експериментальних і в контрольних класах залишився середній рівень. Але у експериментальних класах рівень творчих здібностей знизився на 11%, які ми зазначили як низькі. У контрольних класах він залишився без змін. У експериментальних класах загальна кількість учнів перейшла від низького до середнього. У контрольних - залишилась такою ж. Слід відзначити і те, що в певної частини учнів (10%) відбулося значне зростання як творчих особистостей і перехід від середнього рівня до високого.

Отже, у звичайних умовах організації навчально-виховного процесу розвиток творчих здібностей відбувається на низькому рівні. Фактично ніяких змін на початку експерименту і вкінці не відбулося.

У ході дослідної експериментальної роботи діагностика розвитку творчих здібностей молодших школярів здійснювалася з урахуванням якості виконання кожного завдання, що було окреслено програмою методики, оцінки участі в тому, чи іншому театральному дійстві, успішності в опануванні матеріалу з акторської майстерності, сценічної мови, сценічного руху, хореографії, вокалу, “Абетки” мистецтва театру. Визначення такого широкого кола суміжних сценічних дисциплін спрямовувало на вияв сформованості знань молодших школярів про духовні цінності, що містить мистецтво театру, його вплив на особистісну емоційно-почуттєву сферу, на вироблення умінь осмислювати їх і керуватися у подальшому житті.

Також враховувалось і динамічне зростання досвіду комунікативної діяльності молодших школярів в процесі художньо-творчої роботи дитячого театрального гуртка.

Спостереження за процесом участі дітей велося в репетиційному процесі, при підготовці кожної міні-п'єси, театрального дійства, вистав, включення їх до виступу перед глядацькою аудиторією, а також оцінної діяльності та посткомунікативному етапі дитячої театральної творчості.

Критеріями їхньої оцінки виступали показники відображення процесу емоційного стану школярів у розкритті кожного образу, прояву смислових структур у вербальній інтерпретації ролі, гнучкості та оригінальності діалогічного сценічного спілкування. Всі ці зазначені критерії пов'язані з творчістю в сфері мистецтва театрально-сценічної дії. Тому даний метод діагностики дозволив опосередковано діагностувати динаміку розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку - учасників експерименту.

Наведемо приклади завдань на кожному етапі, за допомогою яких здійснювалась оцінка сформованості творчих здібностей молодших школярів (за когнітивним, емоційним і комунікативним компонентами).

На першому етапі молодші школярі виконували експериментальні завдання, що надавало уявлення про рівень сформованості їх творчих здібностей з урахуванням емоційного, інтелектуального, комунікативного компонентів.

Перший блок завдань.

Розглянути ілюстрації (картки), на яких зображено різні види діяльності молодших школярів на театральній сцені та виявити своє ставлення до змісту зображеного.

Виконати ігрове завдання (за сюжетом картки).

Скласти текст поздоровної телеграми (мамі, татові, бабусі) з днем народження та виразно його оприлюднити.

Доповнити словами незакінчену думку:

“На землі багато мов, але наша різна мова - (яка?) … . Вона звучить лагідно і дзвінко, як спів (кого?) … . Вона рідна, яскрава і тепла, як (що?) … . Вона весела, чиста, прозора, як (що?) … . Любіть і шануйте нашу рідну українську мову!”

Здійснити інсценізацію сюжетної гри-діалогу на тему “Магазин іграшок”.

Діалог: продавець - покупець; полілог - іграшки.

Виконати гру-імпровізацію “Я збираюсь до театру”.

Другий блок завдань.

Виконати дію за малюнком і розповісти, як розвивалися б події, якби герої малюнку ожили.

Виконати вправу з уявним предметом.

Передати настрій у міміці, жестах.

Прослухати музичний уривок. Відтворити у пластичних діях музичний образ.

Назвати дитячу виставу, яка сподобалась найбільше.

Визначити риси дійових осіб, які хотілось би виробити у себе.

Вибрати партнера і зіграти сценку на тему української народної казки “Лисиця і журавель”.

Третій блок завдань.

Дібрати найцікавіші слова, інтонаційно виразно їх вимовити з елементами пластичних дій.

а) ласкаві слова:

Приклад: Пташечка …..

Зайчик …..

Квіточка …..

Дитинка …..

б) слова співчуття:

Приклад: Другові …..

Дівчинці …..

Котику …..

Дереву …..

в) слова застереження:

Приклад: Не треба …..

Слід подумати, щоб …..

Якщо б …..

Будьмо уважні ……

Інші. Які? …..

Вигадати найпростішу життєву ситуацію і відтворити її у рухово-пластичних діях (музичний супровід).

Виконати вправу на управління своєю увагою до предмету (за вибором).

Побудувати сюжетну розповідь (на вільну тему), донести її зміст до слухача, виразно промовляти кожне слово, фрази, весь усний імпровізований текст.

Виконати пластичний етюд-замальовку різних явищ природи.

Здійснити імітацію української народної пісні (за вибором).

Виконати вправи на діалогічне спілкування (І.Січовик “Тут підійшов Іван” (за вибором).

Надати визначення трьох основних понять з “Абетки” мистецтва театру “театр”, “актор”, “сцена”.

Четвертий блок завдань

Виконати вправу “Стань поетом”:

а) підібрати риму до слів: сонечко - донечка; край - гай; дички - невеличкі та інші;

б) скласти з підібраних рим вірш, пісеньку;

в) здійснити пластичну імітацію свого вірша або пісні.

Виконати етюд-імпровізацію на музику Л. Бетховена "Весело-сумно", Є. Голубєва “Гра у м'яч”, П.Чайковського “Нова лялька”, української народної пісні
“Ой, ходила дівчина бережком”.

Виконати праний етюд на спілкування в умовах органічного мовчання (на вільну тему).

Виконати парний етюд на дію з уявними предметами (тема за вибором).

Скласти колективну казку (на вільну тему) і розіграти ролі.

Вибрати партнерів, визначити тему вправи “Кінострічка бачень” і накреслити умовний план дій та розіграти в ролях.

Назвати основні композиційні структури вистави.

Надати визначення основних понять з “Абетки” мистецтва театру (за вибором).

Під час проведення експериментальної роботи нас цікавило і те, чи стимулює творчу активність школярів робота в гуртках, взагалі участь у позакласній діяльності.

Контрольні показники під час формуючого експерименту представлені у таблиці 2.6.

Таблиця 2.2.

Класи	Рівні розвитку творчої активності учнів
	Високий	Середній	Низький
	початок	кінець	початок	кінець	початок	кінець
Експериментальні	16,0	28,7	51,3	60,5	32,7	10,8
Контрольні	15,0	16,5	50,4	51,4	34,6	32,1

Як видно в експериментальних класах значно зросла кількість учнів з високим рівнем творчих здібностей (з 16% на початку експерименті до 28,7% після його завершення). В контрольних класах показники складали відповідно 15% і 16,5%.

Разом з тим, у експериментальних класах помітно зменшилась група учнів з низьким рівнем творчих здібностей ( з 32,7% на початку експерименту до 10,8% після його завершення). В контрольних класах таке зменшення не спостерігається - маємо показники 34,6% до початку експерименту і 32,1% після його завершення.

Таким чином, на сценарному театралізованому конкурсно-розважальному матеріалі молодші школярі набували нових художніх знань і практичних вмінь, і вникаючи в текст, розглядаючи ідею і тему та композиційну побудову сюжетної вистави, визначаючи її персонажів з їхніми вчинками і діями. У школярів формувалися вміння висловлювати свої думки, особисте ставлення до різних ситуацій, які запрограмовані у змісті, володіти складником порівнянь, аналогій, протиставлень тощо. Важливим було й те, що вони починали усвідомлювати категорії змісту і форми, що допомагало їм у розумінні як тексту сценарію, так і всього театрально-сценічного дійства вистави.

Дослідження показало, що підвищенню рівня творчих здібностей молодших школярів сприяли не тільки їх індивідуальні потенційні можливості, але й інтелектуально збагачена діяльність середовища, в якому вони виховуються, що дозволяло їм продуктивно оволодівати знаннями, вміннями і навичками слухання, бачення, думання і висловлювання своїх думок.

Педагогічне спостереження дозволило констатувати, що при вивченні ролі у кожного школяра поступово виникала та внутрішня необхідність грати саме цього персонажа, але не іншого. Це торкалося і тих ролей, які були для дітей не зовсім привабливими. Але така вихідна ситуація сприяла більш напруженій і відповідальній роз'яснювальній роботі з кожним маленьким актором, про те, що кожна роль надає широкий простір для розкриття своїх індивідуальних творчих можливостей, а звідси й набуває успіху у глядачів, оскільки вони оцінюють якість результату дійства.

У ході дослідження ми звертали увагу на те, що з кожним разом учасники вистави все більше виявляли вміння перевтілюватися в образ, ставали “уявленими” персонажами, вірили в запропоновані обставини й достаменість своєї участі в них. К.Станіславський підкреслював, що діти вміють із захопленням фантазувати й легко та невимушено грати цілком довіряючи уявленим обставинам, як реальним [К.Станіславський, с.49]. Звідси й своєрідність сценічних дитячих переживань, що виявляються вже з самого початку їх встановлення в умовах участі у театральній виставі. Доведено, що молодші школярі дійсно вірять та переживають те, що створено в їх уявленнях, тобто осінь, природа, оточуючий світ, персонажі, що сповнені живими думками, почуттями, бажаннями, які діють у фантастичних ситуаціях, створених показовістю сюжету вистави. Саме взаємодія реального і нереального, віри і сумніву, фантазії і дійсності створює своєрідність емоційно-естетичної сфери особистості молодшого школяра - учасника вистави.

Дослідженнями доведено, що молодші школярі прагнуть і вміють створювати той художній образ, який відповідає їхньому внутрішньому світу й має адекватне втілення в сценічних переживаннях, тобто на публіці. Виступи на сцені актуалізують виразні можливості експресії маленького актора, чому сприяє художність, узагальненість та образність театрального дійства. Саме тут детальна робота з керівником гуртка, шліфовка та закріплення виразної пластики і усного мовлення, діалогічного спілкування з партнером, зовнішні атрибути, тобто театральний реквізит, костюми, декорації, музичний супровід, освітлення та інше, створює ефект максимального позитивного впливу як на глядачів, так і на самих виконавців.

Отже, експеримент показав, що позакласна робота здатна суттєво вплинути на розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами театрального мистецтва.

Варто зазначити, що вкінці експерименту було засвідчено істотні та якісні зміни в експериментальних групах за цілою низкою показників. Аналіз експериментального матеріалу, порівняння результатів дослідження за підсумками формуючого експерименту у контрольних та експериментальних класах виявив очікувані нами результати росту показників розвитку творчих здібностей в результаті цілеспрямованої роботи з учнями, їхніми батьками, педагогами, що свідчить про ефективність проведеної дослідно-експериментальної роботи.

Експериментальна перевірка ефективності запропонованої методики виявила загальну ефективність останньої як багатоцільової програми розвитку творчих здібностей засобами театрального в позакласній роботі.

ВИСНОВКИ

На основі здійсненого теоретичного аналізу і констатувального дослідження в дипломній роботі обґрунтовуються такі педагогічні умови розвитку творчих здібностей молодших школярів в умовах театрального колективу: загальна орієнтація діяльності колективу на творчий розвиток особи; адекватність занять сутності позакласної діяльності (в контексті комплексної реалізації розвиваючої і рекреаційно-розважальної функцій); інтеграція дисциплін в цілісний предметний комплекс за типом багатоцільової програми; розробка і реалізація таких програм робочими групами у складі фахівців різних спеціальностей; врахування вікових психологічних і фізичних особливостей молодших школярів.

Аналіз наукової літератури дозволив визначити, що порушена в дипломному дослідженні проблема є багатоаспектною і передбачає: розгляд творчих здібностей в контексті загальнотеоретичних досліджень здібностей; обґрунтування творчих здібностей відповідно до специфіки творчої діяльності; визначення можливостей театрального мистецтва для розвитку творчих здібностей; виявлення особливостей позакласної діяльності, що мають бути враховані при організації занять молодших школярів театральним мистецтвом.

Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки:

1. Опрацювавши теоретичні засади творчих здібностей у першому розділі, дослідження дозволило виділити сутність та структуру цього поняття щодо розвитку молодших школярів в сучасній початковій школі. Отже, творчі здібності - це цілісно-структурне, багатокомпонентне утворення, що забезпечує продуктивність результату художньо-творчої діяльності особистості при реалізації її індивідуально-творчих можливостей в соціокультурному просторі.

2. Вивчення стану творчих здібностей молодших школярів засобами театрального мистецтва у позакласній роботі здійснено за допомогою ряду показників. Такими показниками є: виразність голосу, опанування технікою мовлення, оригінальність, наполегливість, незалежність суджень, перевтілення у різні образи, правдивість персонажа, вміння швидко зосередитись у даній ситуації, вміння швидко розказувати скоромовки, рухатись у заданому ритмі і так далі. Творчі здібності молодших школярів характеризуються такими рівнями: низький, середній і високий.

3. У ході роботи над даною проблемою, ми побачили, що молодший шкільний вік - це вік, який є сенситивним для розвитку творчих здібностей. Ефективність розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі занять аматорським театральним мистецтвом може бути підвищена при реалізації обґрунтованих педагогічних умов (цільова орієнтація діяльності колективу на творчий розвиток особистості, комплексна реалізація розвиваючої і рекреаційно-розважальної функцій, інтеграція різних дисциплін в цілісний комплекс за типом багатоцільової програми; розробка і реалізація таких програм робочими групами у складі фахівців різних спеціальностей; врахування вікових психологічних і фізичних особливостей молодших школярів).

4. Дослідження показало, що процес розвитку творчих здібностей є сукупністю подій, станів, змін, що супроводжують творчу діяльність дитини від уявлень до умінь і навичок.

5. Другий розділ передбачає розгляд таких питань як: зміст та форми розвитку творчих здібностей та організація занять театральним мистецтвом у позакласній роботі. Аналіз результатів констатувального дослідження дозволив виявити ряд проблемних моментів в організації занять театральним мистецтвом з молодшими школярами: проекція на організацію позакласної діяльності методів шкільної педагогіки, недостатня реалізованість рекреаційно-розважальної функції позакласної роботи у практиці дитячих театральних гуртків, різне розуміння керівниками (педагогами) цільових установок, змісту, структури організації занять театральним мистецтвом з дітьми, переважно репродуктивного характеру діяльності таких занять.

6. Театральне мистецтво - це вид мистецтва, особливістю якого є художнє відображення життя, за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами. Тому ми вважаємо, що саме як засіб театральне мистецтво є системно-утворюючим фактором розвитку творчих здібностей на процес розвитку творчих здібностей.

Тому, на нашу думку, перспективним є розкриття досліджуваної проблематики за такими аспектами: розробка багатоцільових позакласних програм з розвитку творчих здібностей дітей і підлітків шляхом синтезу різних видів мистецтв; обґрунтування системи підвищення кваліфікації педагогів для занять з дітьми театральним мистецтвом; розробка системи психолого-педагогічного супроводу комплексної реалізації розвиваючої і рекреаційно-розважальної функцій позакласної роботи у процесі організації таких занять.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аксьонова Л.В., Гридіна В.Т. Чарівний барвінок: Хрестоматія з усної народної творчості. 1-5 класи. - Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2004. - 512 с.

2. Альохін І.А. Учебное пособие. ВВА им. Ю. А. Гагарина, Монино, 2008, 169 с.

3. Амонашвілі Ш.А. Как любить детей. Артемовск, 2010. 138 с.

4. Анциферова Л.И. Личность в динамике: некоторые итоги исследования // Психологический журнал. - 1992. - № 5. - C. 12-25.

5. Ахутіна Т.В., Пилаєва Н.М. Преодоление трудностей учения: нейропсихологический подход. Издательство: Питер. Серия: Детскому психологу. Год: 2008. 320 с.

6. Бакушинский А.В. Художественное творчество и воспитание. - М.: Новая Москва, 1995. - 220 с.

7. Балл Г.О. Сучасний гуманізм і освіта: Соціально-філософські та психолого-педагогічні аспекти. - Рівне: Ліста-М, 2003. - 128 с.

8. Барташнікова І. А., Барташніков О. О. Розвиток уяви та творчих здібностей у дітей 5-7 років: Тести та ігри. -- Тернопіль : Богдан, 1998. -- 85с.

9. Безгін І.Д., Семашко О. М., Ковтуненко В.І.. Театр і глядач в сучасній соціокультурній реальності / Київський держ. ін-т театрального мистецтва ім. І.К.Карпенка-Карого.Ч.I. -- К. : Наука, 2002. -254 с.

10. Безклубенко С.Д. Теорія культури. - К., КНУКіМ, 2002. - 323 с.

11. Белікова Е. В. Теория и методика воспитания. Конспект лекций. - М.: ЭКСМО, 2008. - 160 с.

12. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. - К.: ІЗМН, 1998. - 204с.

13. Богданова Р. У. -- начальник управления развитием воспитательной деятельности Российского государственного педагогического университета им. Герцена, профессор, д. п. н. Руководитель образовательно профиля "Педагог-Воспитатель", 2001. - 206 с.

14. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей: Учеб.пособие для студ.высш. учеб.заведений. - М.: Академия, 2002. - 320 с.

15. Болтівець С.І. Методика оцінювання продуктів уяви дитини // Обдарована дитина. - 2004. - № 9. - С. 13-15.

16. Брылин Б.А. Музыкально-творческое развитие учащихся в условиях досуга. - К.: КГИК, 1998. - 200с.

17. Буслаева Е. М. Теория обучения. Конспект лекций. - М.: ЭКСМО, 2008. - 160 с.

18. Бутенко Н.Ю., Приходько В.М, Федоренко Н.І. Комунікативні процеси у навчанні. Навч. -метод, посіб. для самост. вивч. дисц. /За заг. ред. Н. Ю. Бутенко. -- К.: КНЕУ, 2004. --334 с.

19. Витоки творчості: Розробки уроків та позакласних заходів з розвитку творчих здібностей учнів: Посібник / Катерина Іллівна Приходченко (уклад.). -- Донецьк : Сталкер, 1998. -- 410с.

20. Вітченко А.О. Удосконалення літературного розвитку школярів 5 - 7 класів засобами театрального мистецтва: Автореф. дис... канд. пед. наук:13.00.07 Інститут педагогіки АПН України. -- К., 2001. -- 16 с.

21. Воловик А.Ф., Воловик В.А. Педагогика досуга: Учебник. - М.: Флинта: МПСИ, 1998. - 240 с.

22. Гавалешко О. М. Інтеграція комунікативних та творчих компонентів у структурі самосвідомості особистості: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. -- К., 2001. -- 20с.

23. Гарипова Г.А. Формирование артистизма личности будущего учителя музыки. Казань, - КГПУ, - 2002. - 212 с.

24. Гін А.О.Прийоми педагогічної техніки. Харків: Веста: Ранок, 2007. -- 176 с.

25. Георгян Н. М. Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами музичної ритміки: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Луганський держ. педагогічний ін-т ім. Т.Г.Шевченка. -- Луганськ, 1998. -- 22с.

26. Гончар Т. І. Формування комунікативної культури молодших школярів в умовах дозвілля: Автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.06 / Київський національний ун-т культури і мистецтв. -- К., 2003. -- 21с.

27. Григорьева Т.Г., Линская Л.В., Усольцева Т.Г. Основы конструктивного общения / Под ред. Ю.М. Забродина, М.В. Поповой. - Новосибирск-Моска: Совершенство, 1997. - 171 с.

28. Гринькова М.В. Саморегуляція. Навчально-методичний посібник. - Полтава: АСМІ. -2008. -268 с.

29. Губа О.А. Соціально-педагогічні умови формування комунікативних якостей молодших школярів в аматорському театральному колективі. (Укр. яз. ). Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.05 / Київ. нац. ун-т культури і мистец. -- К. , 2008. -- 19 с.

30. Гусакова Н.М. Педагогічні умови формування творчої особистості режисера аматорського театрального об'єднання: Автореф.дис. … канд.пед.наук: 13.00.06 / Київський національний університет культури і мистецтв. - К.., 1999. - 19 с.

31. Давидов В.В. Российская педагогическая энциклопедия: в 2 т. / гл. ред. В. В. Давыдов. -- М.:Большая рос.энцикл. , 1999. - 1160с.

32. Дем'янчук О.Н. Методика художньо-естетичного виховання учнів загальноосвітньої школи:Навч. -метод.посібник для студ.вузів і вчителів шкіл.- К.: ІЗМН, 1996. - 56 с.

33. Джола Д.М., Щербо А.Б. Теорія і методика естетичного виховання школярів: Навч.-метод.посібник. - К.: ІЗМН, 1998. - 392 с.

34. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. - СПб.: Питер Ком, 1999. - 368 с.

35. Дубчак Л.М. Художність театральних форм: естетико-мистецтвознавчий аспект: Автореф. дис.... канд. філос. наук:09.00.08/ Київський . нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. -- К., 2001. -- 16 с.

36. Ерганова Н.Г. Методика профессионального обучения: учеб, пособие для студ. высш. учеб. заведений/ Н. Е. Эрганова. -- М.: Издательский центр «Академия», 2007. -- 160 с

37. Єскіна Г.О. Формування ціннісних орієнтацій підлітків в умовах аматорського театрального колектива. Автореф. дис.... канд. пед. наук:13.00.06 / КНУКіМ. -- К., 2002. -- 21 с.

38. Жарков А.Д. Технология культурно-досуговой деятельности. - М.: Просвещение, 1998. - 248 с.

39. Зайцев В.П. Режисура естради та масових видовищ. -К.: Дакор, 2003. - 304с.

40. Зайцева І.Є. Розвиток естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Центр. ін-т післядипломної. педагогічної освіти АПН України. -- К., 2001. -- 20 с.

41. Закувала зозуленька: Антологія української народної поетичної творчості. - 2-е вид., перероб. і доповнене / Упоряд. Н.С. Шумада. - К.: Веселка, 1998. - 510 с.

42. Занина Л.В, Меньшикова Н.П, Основы педагогического мастерства. Ростов н/Д: Феникс, 2003. - 288 с.

43. Згуровський М.З. Вступ до комп'ютерних інформаційних технологій: Навчальний посібник.-К.: Вид-во Європ.ун-ту,2000.-265с.

44. Зімакова Л. В. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до соціалізації учнів засобами театрального мистецтва: Автореф. дис... канд. пед. наук:13.00.04 / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. -- К., 2004. -- 20 с.

45. Зязюн І.А, базилевич Н.Г, Дмитренко Т.Г. Педагогічна майстерність. Хрестоматія: Навч. посіб. / Упоряд.: І. А. Зязюн, Н. Г. Базилевич, Т. Г. Дмитренко та ін.; За ред. І. А. Зязюна. - К.: СПД Богданова А. М. , 2008 - 462 с.

46. Иванова Т.В. Остроумие и креативность // Вопросы психологии. - № 1. - 2002. - С. 76-87.

47. Кичук Н.В. От творчества учителя к творчеству ученика. - Измаил: Измаилский пед.ин-т, 1992. - 96с.

48. Кірсанов В.В. Психолого-педагогічна діагностика. - Підручник. - К.: Альтер-прес, 2002 - 510 с.

49. Клименко В.В. Механізм творчості: чи можна його розвивати? //Бібліотечка газети "Шкільний світ". - 2001. - № 2-3 (82-83). - 95 с.

50. Кобзарик: Читанка для учнів молодших класів / Упоряд. І.Січовик. - К.: Видавець М.І.Преварська, 2001. - 456 с.

51. Комаровська О.А. Художньо обдарована дитина: на допомогу вчителю. - К.: Видавництво “BONA MENTE”, 2002. - 40 с.

52. Костюшко Г.О. Розвиток творчої активності молодших школярів засобами театральної самодіяльності: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. -- К., 1999. -- 20 с.

53. Культурно-досуговая деятельность: Учебник - М.: МГУК, 1998. - 462 с.

54. Кульчицька О.І. До питання про генезис творчості // Горизонты образования. - 2003. - № 2. - С. 18-22.

55. Кучерявый А.Г. Организация детского творчества // Обдарована дитина. - 2004. - № 2. - С. 41-59.

56. Левонтин Р. Умственные способности // Психология индивидуальных различий / Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер и В.Я.Романова. - 2-ое изд. - М.: «Че Ро», 2002. - С. 273-293.

57. Лещенко М.П. Щастя дитини - єдине дійсне щастя на землі: До проблеми педагогічної майстерності: Навч.-метод. посібник - К.: АСМІ, 2003. - Ч.1. - 303 с; Ч.2 - 239 с.

58. Лимаренко Л.І. Формування педагогічної майстерності майбутніх учителів художньої культури (на прикладі вивчення циклу театральних дисциплін): Автореф. дис.… канд. пед. наук:13.00.04/ Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. -- К., 2004. -- 20 с.

59. Лущикова Д.В. Психологічні складові схильності особистості до само змінювання. Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01 / Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. -- О. , 2009. -- 20 с.

60. Масол Л.М. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах України // Шкільний світ. - 2002. - №9. - С.1-16 (вкладиш)

61. Методика воспитательной работы: Учебное пособие / Под ред. В.А.Сластенина. - М.: Академия, 2002. - 144 с.

62. Миропольська Н.Є. Формування художньої культури учнів загальноосвітньої школи засобами мистецтва слова: Автореф. дис... д-ра пед. наук:13.00.01/ Інститут педагогіки АПН України. -- К., 2003. -- 36 с.

63. Міхіна І. М. Розвиток творчих здібностей дошкільників засобами терапевтичної метафори: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника. -- Івано-Франківськ, 2003. -- 20с.

64. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. - К.: Шкільний світ. - 2001. - 16 с.

65. Олексюк О.М., Ткач М.М. Педагогіка духовного потенціалу особистості: сфера музичного мистецтва: Навч.посібник. - К.: Знання України, 2004. - 264 с.

66. Палихата Е.Я. Методика навчання українського усного діалогічного мовлення учнів основної школи. - Тернопіль: ТДПУ, 2002. - 271 с.

67. Паранова В.І., Шевченко Н.М. Прилинь, прилинь, Веснонька. - Тернопіль: Навчальна книга “Богдан”, 2005. - 104 с.

68. Першокласні свята / Укладач Марченко І. - Донецьк: СПДФО Сердюк В.І., 2005. - 160 с.

69. Пономарьова-Семенова Р.О. Принципи розвитку творчих здібностей у дітей і молоді // Проблеми загальної та педагогічної психології. - 2004. - Т.6. - Вип.2. - С. 261-266.

70. Про позашкільну освіту: Закон України від 22 червня 2000 року Законодавства України про освіту: Зб. законів. - К.: Парламентське вид-во, 2002. - С. 72-90.

71. Про програму роботи з обдарованою молоддю на 2001-2005 роки: Указ Президента України від 8 лютого 2001 року № 78/2001 //Офіційний вісн. України. - 2001. ? № 6. - С. 12-16

72. Рассказова О.І. Організація творчої діяльності учнів у позашкільному закладі: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.05 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. -- Х., 2003. -- 20 с.

73. Розвиток творчих здібностей дітей: Метод. рекомендації для викладачив ДМШ / Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв / Л. В. Карпенко (уклад.). -- К., 2001. -- 48с.

74. Розвиток творчих здібностей молодших школярів: З досвіду роботи вчителів творчої групи м. Тернополя / Галина Сапун (ред.). -- Т.: Підручники і посібники, 2004. -- 80с.

75. Роменець В.А. Психологія творчості: Навч. посібник для студ. Вищих навч. закладів. - К.: Либідь, 2001. - 286 с.

76. Рубинштейн С.Л. Способности // Психология индивидуальных различий / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейгер и В.Я.Романова. - 2-е изд. - М.: «Че Ро», 2002. - С. 20-39; 200-209

77. Руденко Л. С. Формування творчих здібностей учнів 5-9 класів у позаурочній роботі засобами музичного мистецтва: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Київський національний ун-т культури і мистецтв. -- К., 2004. -- 22с.

78. Саїк Г.Ф. Формування виконавської майстерності студентів на основі активізації емоційно-естетичного переживання музики: Автореф. дис. … канд.пед.наук: 13.00.02. / КНУКiМ. - К., 2000. - 19 с.

79. Сисоєва С.О.Основи педагогічної творчості учня- К.: Поліграфкнига, 2006. - 206 с.

80. Смольська А.М. Західні підходи в дослідженнях творчості. // Практична психологія та соціальна робота. - 2004. - № 3. - С. 62-66.

81. Средства театрального искусства в педагогической деятельности: Метод. рекомендации / Магнитогорский гос. ун-т - Магнитогорск, 2000. -- 44с.

82. Станиславский К.С. Собрание сочинений: в 8-и т. / Ред. кол. М.Н. Кедров (гл. ред.) и др. Т.3. - Работа актера над собой. Работа над собой в творческом процессе воплощения. Дневник ученика(Ред.В.Н. Прокофьев).Вступ. ст. и примеч. Г.В. Кристи. - М.: Искусство, 1955. - 502 с.

83. Станиславский К.С. Собрание сочинений: в 8-и т. / Ред. кол.М.Н. Кедров (гл. ред.) и др. Т.4. Работа актера над ролью. Материалы к книге. - М.: Искусство, 1957. - 551 с.

84. Табидзе О.И. Ценностный аспект творчества // Вопросы философии. - 1981.- №6. - С. 124-130.

85. Театр: практические занятия в детском театральном коллективе. - М.: ВИХТ, 2001. - 144 с.

86. Український тлумачний словник театральної лексики / В.В.Дейчук, Л.І.Барабан, П.Мовчан (наук. ред.). - К.: Вид. центр «Просвіта», 2002. - 151 с.

87. Чабан Н. Методичні рекомендації до позакласної роботи з учнями: Для студ. ф-ту культури і мистецтв / Херсонський держ. ун-т. Кафедра української культури і театрального мистецтва. -- Херсон : Видавництво ХДУ, 2004. -- 52с.

88. Шахрай В.М. Формування ціннісних орієнтацій підлітків у діяльності дитячого театру: Автореф. дис.... канд. пед. наук:13.00.07/ Інститут проблем виховання АПН України. -- К., 2003. -- 19 с.

89. Юрченко З.В. Самостійна художньо-словесна творчість учнів як засіб розвитку літературних здібностей: Автореф.дис. … канд..психол.наук: 19.00.07. / Прикарпатський ун-т ім.В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2001. - 20 с.

Размещено на Allbest.ru

...