Форми організації роботи по ознайомленню дошкільників з вадами мовлення з навколишнім середовищем

Після розглядання зібраного матеріалу з метою закріплення знань про природні об'єкти, з якими знайомилися діти, проводяться дидактичні ігри «Відгадай, з якого дерева цей листок», «У кого дітки з цієї гілки» та ін. В.А. Сухомлинський в книзі «Серце віддаю дітям» описує, з яким захопленням старші дошкільники малюють те, що спостерігали на екскурсіях, наводить тексти вигаданих ними розповідей, казок про природу праці людей. Автор відзначає: «І в цих розповідях, як самоцвіти, виблискували яскраві образи, порівняння» [17, 68].

Наприкінці екскурсії підводяться підсумки, в яких відзначається, які нові знання одержали діти, їх пізнавальна активність, прояви дбайливого ставлення до природи.

Враження, одержані під час екскурсії, розширюються і закріплюються на інших заняттях: під час читання художньої літератури, перегляду діафільмів, діапозитивів тощо, а також під час спостережень у кутку природи або на ділянці дитиначого садка за рослинами, тваринами, принесеними з екскурсії.

3.3 Прогулянки - обов'язковий режимний процес у дошкільному закладі

«Ми можемо любити тільки те, що знаємо. Треба дати змогу дітям побачити хоч найближчі місцевості, знати в них кожну річку, ліс, озеро, острів тощо, знати рослинність, звірів свого краю, чим люди займаються, біля чого працюють», С. Руссова. [15]

У зв'язку з обмеженою кількістю занять по ознайомленню з природою і потребою найкраще дізнатися про найближче природне оточення села, міста, закарбувати у пам'яті дітей яскраві картини чудової української природи проводяться цільові прогулянки в природу. Вони інтегруються з пішохідними переходами і можуть проводитися не тільки з пізнавальною, але й з пізнавально-практичною метою (збирання грибів, ягід, насіння дикорослих трав для підгодовування пташок тощо). Відмінність цільових прогулянок від повсякденних полягає у тому, що проводяться вони за межі дитиначого садка.

Цільові прогулянки вносять різноманітність у життя дітей, збагачують їх уявленнями, дозволяють краще пізнати природне середовище місцевості, де вони живуть: річку, ставок, поле, гай і т.д., сформувати правильне ставлення до них. Обов'язковою умовою проведення цільових прогулянок є вибір сприятливого з екологічної точки зору маршруту, цікавих об'єктів для спостереження. [4, 30-31].

Обсяг програмних завдань, що намічається для реалізації на цільовій прогулянці, значно менший від екскурсії.

Дитячі садки знаходяться у найрізноманітніших природних умовах, тому визначати тематику цільових прогулянок потрібно, виходячи з можливостей природного оточення дошкільного закладу, а також тих явищ у природі, які характерні для певної пори року, спостереження за якими цікаві для дітей.

За наявності лісу поблизу дитячого садка цільові прогулянки навесні можуть містити спостереження за: рослинами, що зимували під снігом зеленими (брусниця, грушанка, копитняк); пожвавленням птахів; цвітінням ліщини, вільхи; цвітінням ефемероїдів; першими комахами (джмелями, бджолами, метеликами, клопами-солдатиками, мурашками); цвітінням черемхи, глоду, дуба, сосни; цвітінням конвалії, купини; спостереженням за дятлом, білкою та ін. Дошкільники можуть слухати весняну пісню синиці, спів соловейка, порівнювати його пісню з піснею зяблика.

Якщо недалеко протікає струмок або є річка, озеро, водосховище, море, цільові прогулянки навесні можуть містити спостереження за скресанням криги; життям крижнів і чирків; рибами, що трапляються в улові рибалок; жабами (слухання весняних концертів жаб); жаб'ячою ікрою, життям мартинів і крячок, водомір-ками, молюсками, появою ряски, розвитком прибережних рослин (цвітіння калюжниці).

На луці після танення снігу спостерігають за рослинами, їх розвитком, цвітінням стокроток, початком цвітіння злаків, комахами -- мешканцями луки.

Спостереження навесні в парку близькі за змістом із спостереженнями у лісі. Вони включають також спостереження за весняними роботами в парку: обрізуванням дерев, кущів, висаджуванням розсади однорічних рослин, цвітінням весняних декоративних рослин [3, 43].

Надзвичайно сприятливі умовлення для цільових прогулянок у тих дитиначих садках, які розташовуються поблизу ботанічних садів, які є в Україні майже у кожному обласному центрі. Наявність багатої видової різноманітності рослин, комах, птахів дає змогу проводити цікаві прогулянки протягом усього року.

Цільові прогулянки навесні здійснюються у сад, на город, поле, де цікаво спостерігати за посадкою розсади, посівом насіння, використанням сільськогосподарських машин тощо.

Наявність пустирів також дає цікавий матеріал для спостережень під час цільових прогулянок навесні. Можна показати, як у порожнинах стебел зимували комахи, відзначити, насіння яких рослим найбільш охоче споживалося птахами, розглянути сходи, молоді пагони пустирних рослин.

Особливо багато можливостей для спостережень на цільових прогулянках надає літо. Рослини, що розцвітають, різноманітність комах, птахів, їх цікава пристосувальна поведінка створюють необмежений простір для подання дітям цікавої інформації, спрямованої на пізнання рідної природи, її краси, формування на цій основі нового, екологічного мислення.

Повсякденні прогулянки є обов'язковим режимним процесом в дошкільному закладі, який має важливе значення для фізичного, нервово-психічного розвитку дітей. Спеціальні дослідження показали, що у дітей, які в належний час не були на прогулянці, значно знижується оптимальний рівень функціонального стану центральної нервової системи.

Для дошкільників прогулянка має велике значення з погляду зміни видів діяльності, забезпечення позитивного емоційного стану і задоволення потреби у руховій активності.

Обмеженість нових вражень, брак різноманітності не забезпечують активного, діяльного стану кори головного мозку. Відомо, що обмеження того чи іншого аналізатора в адекватних подразниках призводить до недостатньої його функції і, отже, негативно впливає на психіку. На прогулянці повинні створюватися спеціальні умовлення для задоволення потреб у пізнанні, новизні інформації, контактах з іншими дітьми.

Прогулянки організуються щодня вранці, вдень і ввечері, відповідно до режиму дня. Основними структурними частинами прогулянки є: 1) спостереження; 2) творчі ігри; 3) рухливі ігри і фізкультурні комплекси; 4) праця. Ці елементи не мають суворо зафіксованої послідовності. Так, після малорухливого заняття прогулянка повинна початися з рухливої гри. І навпаки, після занять із значною руховою активністю прогулянку можна почати із спостереження.

До періодичних елементів прогулянки відноситься праця, яка проводиться за потребою.

Зміст спостережень, ігор, праці на прогулянках визначається програмою дитячого садка. Так, відповідно до програми, в старшій групі восени проводяться різноманітні спостереження за неживою природою (поступове зниження температури, осінні тумани, характер осінніх дощів, зміна характеру хмарності).

Спостереження у рослинному світі на початку осені -- яскраве цвітіння квіткових рослин, дозрівання фруктів, овочів на городах, осіннє цвітіння лісових і лучних рослин, що ростуть у кутках дикорослих рослин на ділянці дитиначого садка, зміни в рослинах у зв'язку із змінами температури:, поступове пожовтіння листя, опадання їх, спостереження за рослинами, які залишилися зимувати зеленими.

Спостереження у тваринному світі -- зміни в зв'язку із зміною температури у комах, розселення і зникнення павуків, спостереження за відльотом птахів, за зимуючими птахами тощо.

Під час повсякденних прогулянок реалізується значний обсяг програми дитячого садка по ознайомленню з природою. Уявлення про зміни в погоді, про поступові зміни в розвитку рослин, тварин та інші формуються у дітей в основному під час спостережень на прогулянках.

Спостереження на прогулянках мають колективний та індивідуальний характер. Методика організації колективних спостережень на прогулянках не відрізняється від проведення спостережень на заняттях. Важливо вибрати зручний час для організації спостережень на прогулянці. При цьому треба зважувати на такі фактори: а) стомленість дітей від занять; б) інтерес дітей до якої-небудь гри, наприклад, будівельно-конструктивної, яка продовжується зранку; в) погодні умовлення. Іноді доцільно віднести спостереження на кінець прогулянки, коли діти задовольнили свої інтереси у грі, відпочили через зміну діяльності. Якщо вихователь постійно в процесі спостережень подає дітям нову інформацію, діти охоче відгукуються на пропозицію вихователя подивитися щось цікаве.

На прогулянках широко заохочуються індивідуальні спостереження дітей, їх можна вважати показником розвитку у дітей інтересу до природи. Вихователь повинен зацікавлено ставитися до спроб дітей пояснити те чи інше явище, підвести їх запитаннями до самостійного висновку. В разі, коли це не вдається самим дітям, вихователь пояснює, розповідає, заохочує.

Враження, які отримують дошкільники під час спостережень, праці, ігор (будівельно-конструктивних і творчих) на прогулянках, закріплюються і систематизуються на заняттях. Одночасно знання, навички, одержані на заняттях, закріплюються, набувають міцності під час відповідних видів діяльності на прогулянці.

Висновки

В ході написання курсової роботи було висвітлено всі аспекти розглянутої теми, а тому можна зробити такі висновки. «Природа - величезної ваги фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу», - визначає В.О. Сухомлинський. Вплив рідної природи кожний з нас у меншій чи більшій мірі відчув на собі і знає, що вона є джерелом перших конкретних знань і тих радісних переживань, які часто запам'ятовуються на все життя. Діти завжди і всюди у тій чи іншій формі спілкуються з природою. Набуте в дитинстві уміння бачити, відчувати природу такою, якою вона є насправді, викликає у дітей глибокий інтерес до неї, розширює і поглиблює їхні знання, сприяє формуванню характеру й інтересів.

Проблеми всебічного розвитку дітей дошкільного віку посідають центральне місце в дослідженнях вчених педагогів. Провідну роль у вихованні та розвитку дітей відіграє ознайомлення дітей з природою. Різнобічний розвиток дітей дошкільного віку неможливий без ознайомлення дітей з природою. Сфера "Природа" формує елементарний природодоцільний світогляд, несе ціннісно-змістову наповненість за екологічним та природничим напрямам, сприяє усвідомленню дитиною себе як частки природи, формує почуття відповідальності за те, що відбувається навколо неї і внаслідок її дій у довкіллі. Природа -- найкраща можливість для розвитку спостережливості дітей, а на цій основі і мови. Таким чином, можна сказати, що природа відіграє важливу роль в становленні особистості дитини, її уважності, зацікавленості, допитливості, відповідальності за оточуюче середовище. Ознайомлення дітей з природою навчає дитину усвідомлювати необхідність збереження природи, брати посильну участь у збереженні рослин та тварин своєї місцевості; розширює словесний запас дитини, сприяє фізичному та емоційному розвитку, виховує в дитині моральні, етичні та естетичні якості; стає базою для вивчення біології, хімії, фізики, географії, астрономії в загальноосвітній школі.

природа дошкільник знання навчальний

Список використаної літератури

Богуш А.М. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі. - К.: Вища школа, 1995р. - 192с.

Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі: Навч. посіб.. - К.: Вища шк., 1994. - 398с.

Веретенникова С.А. Ознайомлення дошкільників з природою.-К.: Вища школа, 1979г.,248с.

Ветлугина Н.О. Система естетичного виховання в дитячому садку. - К.: 1977р. с.30-31.

Виноградова Н.Ф. Умственное воспитание детей в процессе ознакомления с природой. 2-ое изд. М.: Просвещение, 1982. - 112с.

Дитина. Програма виховання дітей дошкільного віку /наук. кер. автор. колективу Кононко О.Л. - К., Освіта, 1993. - 270с.

Історія педагогіки / За ред. М.С. Гриценка. - К.: Вища школа, 1973. - 468с.

Каменева Л.А., Матвеева А.К., Маневцова Л.М. Как знакомить дошкольника с природой. Пособие для воспитателей дет. сада// под ред. П.Г. Саморуковой. - 2 изд. Доработанное - М.: Просвещение, 1983г. - 207с.

Крупская Н. К. Пед. соч. М., 1980, т. 6.

Леонтьев А.Н. Основы психолингвистики: Учеб. для студентов вузов, обучающихся по специальности «Психология». М., 1997.

Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку. - К.: Педагогічна думка, 1999. - 286 с.

Марковская М.М. Уголок природы в детском саду: Кн. Для воспитателя дет. сада. - 2-е изд., дораб. - М.: Просвещение, 1989. - 160с.

Николаева С.Н. Методика экологического воспитания дошкольников. - М.: Академия, 2001 г. - 184с.

Плохій З. Природа як пізнавальна цінність // "Дошкільне виховання" 2001р., №6, с.7-8.

Русова С. Вибрані педагогічні твори. - К.: Освіта, 1996. - 304 с.

Саморукова П.Г. Дошкольная педагогика в 2 ч. - М.: 1988г.

Сухомлинский В.А. Избр. пед. соч. М., 1979, т. 1.

Тарасун В. Логодидактика. Навчальний посібник для ВНЗ. - К.: Видавництво Національного педагогічного університету ім.. М.П.Драгоманова, 2004. - 348с.

Тихеева Е.И. Развитие речи детей (раннего и дошкольного возраста). М., 1981.

Ушинский К. Д. Собр. соч. М., 1948, т. 3.

Ушаков Т.Н. Речь человека в общении / Т.Н. Ушакова, Н.Д. Павлова, И.А. Зачесова, отв. ред. В.Д. Шадриков; АН СССР, Ин-т психологии. М., 1989.

Хомская Е.Д. Нейропсихология. М., 1987.

Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1993. - 255 с.

Размещено на Allbest.ru