Шляхи формування знань старших дошкільників про рідний край

Роботу по ознайомленню з традиціями народу продовжували й на інших, окремих як ознайомлення з оточуючим, заняттях. Так, на одному із занять з малювання, разом з дошкільниками вихователь виготовляв писанки, крашанки і крапанки до Великодня.

Заняття було організовано в українській світлиці. Сама атмосфера надихала своєю святковістю і таємничістю. Дошкільники із задоволенням виготовляли крашанки. Деякі діти під керівництвом помічника вихователя крашанки перетворювали на крапанки, наносячи візерунок з допомогою тичків. А вихователь, вдягнений в український костюм, показав дітям, як виготовляють справжні майстрині писанки з допомогою нанесення візерунку спеціальним інструментом - писачком. Наводимо план-конспект цього заняття.

Тема: Розписування писанки.

Завдання: Ознайомити дітей з народними традиціями розписування писанок та декоративно-прикладним мистецтвом. Навчити створювати візерунки за мотивами писанок (рослинні елементи, геометричні елементи тощо). Навчити дітей передавати колір, форму писанок, композицію та поєднання кольорів у візерунку, частково ознайомити з технікою розписування на яйця. Формувати вміння добирати необхідний матеріал. Розвивати самостійність, творчість. Формувати усвідомлене ставлення до свят та безпосередньо брати у них участь, дотримуватися традицій та обрядів свого народу. Виховувати національну гордість за свій народ.

Xiд заняття: Заняття проводиться в українській світлиці.

- Д1ти, ми сьогодні з вами поговоримо про народних умільців. А може, ви знаєте, кого називають народними умільцями? Здавна наш український народ робив речі не тільки потрібні для вжитку, а й прикрашав їх. 3 давніх-давен наш край славиться гончарством, а ще ткацтвом, piзбленням по дереву, випалюванням, вишиванням. Які речі, що в нашій світлиці ви бачите, створено народними умільцями? (Вишивки, горщики, різьблені вироби, писанки.) Що тут є для дітей? Іграшки, сопілочки, свищики. Уci ці кpacивi peчi створили люди, які передавали й зараз передають своє вміння іншим, навчають їх, щоб не забувалося. А ваших мам можна назвати народними умільцями? Що вміють робити ваші мами? Вчать вас вишивати? Колись мати, навчаючи дочку, приказу вала:

Тримай хаточку, як у віночку,

I рушничок на кілочку.

Тримай відерця вci чистенькі

I водиці повненько.

А в українській народній пісні співається:

Та спасибі тобі, моя ненько,

Що будила мене раненько,

А я слухала, вставала

Та рушничок вишивала.

Діти переходять до панно з вишивками i писанками.

- Знайдіть, що в залі прикрашене руками.

- Що є на панно? Загадується загадка:

Як уродилася, то була біла.

Тепер подивіться, рябенька я ціла.

Мені змалювала Оленочка бочки

У жовті, червоні і білі квіточки.

Лежу на столі біля круглої паски,

Моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски,

До хрону, до масла, до бабки сміюся.

Ану, відгадайте лишень, як зовуся?

- Чи красиве панно? Воно виготовлене вмілими руками вихователів.

День добрий, люди! З весною стрічайте, Зиму проводжайте, До гурту ставайте, Пісеньку співайте.	Нам гаївки співати, Пташок зустрічати. Пішов гомін гаєм, Весну зустрічаєм!

Діти виконують веснянку «Зацвіла в долині червона калина», а потім підходять до столу, де на вишитих рушниках лежать писанки, а також листівки, книжечки.

- Діти, сьогодні я вам покажу ще один вид декоративного мистецтва, дуже поширеного в Україні. Це писанкарство. Саме на Великдень за християнським звичаєм освячуються в церкві писанки, ними обмінюються, дарують на знак братерства, несуть на батьківські могили, а діти граються у побиванки.

Яйце - символ весняного пробудження, зародження нового життя. Тому воно є головним у великодніх обрядах. Здавна люди розписували писанки, наносячи писачком і воском свої орнаменти. (Демонструється писачок, діти розглядають писанки.) В різних місцевостях люди по-різному створюють узори. Існує безліч орнаментів, і кожен з них неповторний.

Діти розглядають писанки, елементи орнаменту, поєднання кольорів.

Читається вірш:

Я писанка-красуня, Вся в рисках і квітках. Красу митців несу я, їх славлячи в віках. Мене кладуть у свято На пишному столі,	Щоби моїм убранством Втішалися малі. Без мене наше свято Не буде тим, чим є, Бо писанка багата Всім радості дає.

У Косові (Прикарпаття) існує єдиний у світі музей, де зібрано тисячі цих красивих писанок, створених народними умільцями. У Канаді, де живе багато українців, писанці споруджено пам'ятник. (Показуються фотографії.)

- Діти, ви хочете навчитися розписувати писанку? Ми сьогодні відкриємо майстерню народних умільців. Ви навчитеся створювати візерунки на паперових писанках, а пізніше ми будемо розписувати писанки на яйці до Великодня. А потім створимо панно і прикрасимо ним нашу групову кімнату. Ще раз розгляньте писанки, виберіть собі візерунки, створіть свої узори.

Діти сідають за столи, де підготовлено на вибір форми писанок різного кольору (чорного, червоного, вишневого, фіолетового, коричневого).

Вихованці розписують писанки (частина робить це воском на яйці) під мелодію українських народних пісень. У кінці заняття оформляється панно.

Вихователь читає вірш:



Виводить мама дивним писачком По білому яйці воскові взори. Мандрує писанка по мисочках Із цибулинним золотим узваром,	З настоями на травах і корі, На веснянім і на осіннім зіллі. І писанка оранжева горить У філіграннім сплеті ліній.

Також проводили заняття, на яких виявляли рівень засвоєння знань дітьми про рідний край. Наприклад, комбіноване заняття ознайомлення з навколишнім та образотворче мистецтво «Я все люблю в своїм краю».

Програмовий зміст: Закріпити та поглибити уявлення дітей про рідний край, про Україну. Розширити знання про народні символи, про квіти (мак, волошки, соняшники) та кущі (калина). Активізувати словник назвами цілющих рослин. Формувати основи громадянської поведінки, бажання розмовляти українською мовою. Закріпити вміння працювати з різним матеріалом (з папером, нитками, гарбузовим насінням). Розвивати творчість, спостережливість, увагу та уяву; відчуття форми, окомір. Виховувати любов до рідного краю, інтерес до джерел національної культури.

Матеріал: Загадки про квіти, вірші П. Дубова «Прапор України»; макет української хати, виготовлені квіти та кущ калини; атрибути до ігор «Хустинонька» та «Українські квіти»; матеріал для аплікації.

Хід заняття:

- Діти, сьогодні ми з вами поговоримо про рідну Україну. А розпочну я нашу розмову ось із цього вірша:

Україна - це небо блакитне, А в тім небі зірки золоті, Сяють нам з високості привітно Ці два кольори, ніжні й прості,	Україна - це жовта пшениця І блакитні волошки у ній. Гей як любо кругом - подивися. В цій країні коханій моїй!

- Діти, що ви уявляєте, коли ми говоримо про Україну? Які квіти рідного краю ви любите найбільше? (відповіді дітей).

- А тепер запрошую вас на гостини до моєї знайомої Бабусі. Ви згодні? Тож ходімо (діти йдуть до Бабусі, вона зустрічає їх біля макета української хати).

Вихователь: Ми з вами підійшли до села. А ось і Бабуся. Привітаємося з нею.

Діти: Добрий день, Бабусю!

Бабуся: Добрий день, діточки мої! Добре що ви до мене завітали!

Діти: А що це ви, Бабусю, робите?

Бабуся: Я перебираю цілющі рослини, які назбирала влітку. А ви знаєте, навіщо їх збирають? (відповіді дітей).

Вихователь: Діти, щоб Бабуся переконалася, що ми знаємо багато цілющих рослин, пропоную пограти у гру.

Проводиться рухлива гра з інтелектуальним навантаженням «Хустинонька».

Діти стоять кружками, побравшись заруки. Дорослий з хустинкою в руках - у колі. Йдуть по колу, промовляючи слова:

Ой, хустинонько, шовкова,

Ти пливи, пливи по колу!

В руки хто тебе візьме

Хай рослину нам назве.

З останніми словами всі зупиняються. Вихователь передає хустинку дитині, навпроти якої він опинився, й пропонує назвати цілющу рослину. Якщо дитина правильно відповіла, всі плещуть у долоні, а вона кружляє на місці, піднявши хустинку вгору.

Вихователь: Діти, погляньте уважно на Бабусину хатинку і скажіть: чого, на вашу думку, біля неї не вистачає? Діти: Не вистачає квітів, кущів. А яких саме, ми зараз спробуємо дізнатись.

Завдання для дітей:

1. Викласти з літер назву куща, поширеного в Україні.

Із запропонованих вихователем літер діти викладають слово «калина». Вихователь виставляє біля хатинки бутафорський кущ калини і пропонує відгадати загадку:

Запалали в чистім поле,

Наче вогники червоні.

То палає в полі так

Польовий червоний… (мак)

Діти відгадують загадку, вихователь виставляє біля хатинки квіти маку.

На просторах поля золотого

Сині зірочки тремтять,

Мов шматочки неба голубого,

Виграють, виблискують, горять… (волошки)

Вихователь прикріплює до макета хатинки волошки.

Золотисте ситечко

Покотилось в літечко,

Загляда в віконечко,

Наче справжнє сонечко… (соняшник)

Вихователь виставляє біля хатинки соняшник.

- Погляньте, діти, яка гарна тепер Бабусина хатинка! Квіти, що з'явилися біля неї: мак, волошки, а ще кущ калини. Що іще ви знаєте про ці рослини?

Діти: Вони дуже поширені в Україні. їх вважають українськими символами. Соняшник вважають також символом сонця.

Діти прощаються з Бабусею повертаються на свої робочі місця.

Вихователь: Тепер я пропоную вам виготовити квіти, які з'явилися біля Бабусиної хатини, й уквітчати ними символічну карту України. Пам'ятаєте, ми з вами зробили її напередодні, (показує карту). Показуємо дітям готові зразки. В якій техніці виготовлені волошка та квіти калини? (У техніці орігамі).

- Чи потрібні нам будуть для роботи ножиці? (Ні, не потрібні).

- Яку вихідну форму ми використовуємо зазвичай в орігамі? (Квадрат).

- Який матеріал я використала для виготовлення маків? (Нитки - чорні та червоні).

- А який природний матеріал я використала, виготовляючи соняшник? (Гарбузове насіння).

Пропонуємо дітям вибрати, хто буде виготовляти яку квітку (так діти розбиваються на підгрупи). Перша підгрупа виготовляє волошки (орігамі). Показ супроводжується поясненням.

- Беремо синій паперовий квадрат. Згинаємо його по діагоналі. З боку згину відгинаємо назовні смужку. Від центру смужки відгинаємо вгору обидва кути. Приклеюємо всі пелюстки до жовтого кружечка-основи.

Друга підгрупа дітей виготовляє гілочку калини (орігамі).

- Ягідки виготовляємо з маленьких червоних квадратиків, загинаючи куточки назовні. Щоб виготовити листок, зелений квадрат згинаємо по діагоналі. Перегинаємо кути всередину. Ще раз перегинаємо кути (назовні) до ліній згину, отриманих перед цим. Розгортаємо «кишені». Наклеюємо листок та ягідки на основу.

Третя підгрупа виготовляє маки (аплікація). Діти самі пояснюють технологію, знайому їм із попередніх занять (Намащуємо клеєм готові форми. Спочатку притрушуємо дрібно порізаними чорними нитками серединку, а потім - червоними - пелюстки).

Четверта підгрупа виготовляє соняшник (аплікація), використовуючи гарбузове насіння та кольоровий папір.

- На готовий зелений листок-основу наклеюємо кружечок - серединку. Викладаємо навколо неї гарбузове насіння і приклеюємо його.

Закінчивши роботу, діти уквітчують карту України: розкладають на макеті карти виготовлені ними квіти й милуються своєю Батьківщиною.

- Запрошую вас пограти у гру «Українські квіти» Діти вдягають шапочки квітів й стають у коло.

Заняття завершується частуванням дітей чаєм із трав (звучить українська музика).

Таким чином, проводячи формування у дітей знань про рідний край нами використовувався комплекс впливів народознавчого змісту:

· образотворче мистецтво (вишиванка, писанка, ткацтво, різьба по дереву, елементи оздоблення національного одягу);

· музичне мистецтво (народна пісня, хоровод, гра, танець);

· художнє слово (вірші, пісні, заклички, примовки);

· усна народна творчість (приказки, прислів'я, загадки, прикмети, легенди, повір'я, бувальщини).

Про ефективність проведеної формуючої роботи з дітьми старшого дошкільного віку будемо судити з даних контрольного експерименту. Його хід та аналіз результатів обстеження дітей представлено у наступному підрозділі дослідження.

2.3 Аналіз результатів експерименту

З метою виявлення динаміки знань дітей про рідний край нами було проведено контрольне обстеження дітей. Подібно до констатуючого обстеження, поводились спостереження, ігри, бесіди, які дозволили виявити знання дітей про рідний край та емоційно-ціннісне ставлення до нього. Завдання були подібними до завдань констатуючого експерименту. Розглянемо хід контрольного етапу експерименту.

Завдання 1. «Намалюй рідний край».

Мета: з'ясувати знання дітей про рідний край, їх емоційно-ціннісні ставлення до Батьківщини, рідної оселі, сім'ї, українських звичаїв.

Завдання для дітей. Замість бесіди з експериментатором ми пропонували дошкільникам намалювати свій рідний край, його найцікавіші місця.

Аналіз дитячих малюнків дає змогу виявити такі показники знань дітей про рідний край:

· Грабович П., Мирошніченко В., Буланов Д. та інші діти у своїх малюнках зображували себе разом зі своїми сім'ями під час подорожі містом (на площі, у зоопарку, біля пам'ятника Т. Шевченко та в інших відомих місцях); Діхтовний А., Зайцева Д. на своїх малюнках зобразили історичні пам'ятки Києва - Дніпро та Києво-Печерську Лавру;

· Ткачова Л., Шаповаленко В., Філімонова А., Андрущенко В. та інші діти намалювали дім та свою сім'ю, як вони грають з батьками та братиками чи сестричками. Малюнки відзначаються яскравими тонами, сонячним промінням, яке зігріває усе навкруги, кольоровими кульками.

· словесні малюнки деяких дітей (Медяник Д., Зайцева І.) намалювали себе на машині та у платті принцеси.

Узагальнені результати бесіди про рідний край з дітьми старшого дошкільного віку представлено в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6. Рівні сформованості знань дітей про рідний край на констатуючому етапі експерименту

Рівні	Діти
Високий	8 дітей (40%)
Середній	11 дітей (55%)
Низький	1 дитина (5%)

Завдання 2. Завітала в гості казка.

Мета: виявити знання дошкільників про культуру рідного народу; емоційно-ціннісні переживання дітей, які викликають українські народні казки.

Аналіз отриманих відповідей дошкільників показав, що більшість дітей знають українські народні казки, виокремлюють їх від сучасних, знайомі з сюжетами відомих мультфільмів за українськими казками. Дошкільники визначають українські народні пісні (Подоляночка, веснянки, колядки). Діти називають гопак як український народний танець. Переважна більшість дошкільників згадала народні свята - Різдво та Великдень, Івана Купала, Трійцю.

Узагальнені результати бесіди з дітьми старшого дошкільного віку представлено в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7. Рівні сформованості знань дітей про культуру українського народу на контрольному етапі експерименту

Рівні	Діти
Високий	7 дітей (35%)
Середній	10 дітей (50%)
Низький	3 дитини (15%)

Завдання 3. «Світлиця».

Мета: перевірити емоційно-ціннісне ставлення та знання дітьми українського побуту.

Аналізуючи виконання дітьми цього завдання ми помітили, що більшість дітей проявляє стійкий інтерес до предметів народного побуту та їх призначення. Дошкільники знають назви та призначення українського посуду, розповідають про український народний одяг. Частина дітей за допомогою допоміжних запитань змогли розповісти про те, що окремий посуд принесли їх батьки. А рушники принесли до дитсадка їх бабусі, як вони їх вишивали.

Узагальнені дані спостереження за використанням дітьми старшого дошкільного віку завдання 3 представлені у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8. Знання, ціннісні орієнтації та емоційні прояви у дітей старшого дошкільного віку на контрольному етапі експерименту

Рівні	Діти
Високий	7 дітей (35%)
Середній	9 дітей (45%)
Низький	4 дитини (20%)

Таким чином, було проведено виявлення рівня сформованості уявлень дітей старшого дошкільного віку про рідний край на контрольному етапі експерименту.

Шляхом обліку середнього арифметичного отримаємо загальні дані про уявлення старших дошкільників про рідний край. Отримані дані представлено в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9. Рівні сформованості знань дітей старшого дошкільного віку про рідний край на контрольному етапі експерименту

Рівні	Діти
Високий рівень	7 дітей (35%)
Середній рівень	10 дітей (50%)
Низький рівень	3 дитини (15%)

Висновок про правильність висунутої гіпотези дослідження, про те, що ознайомлення дітей з рідним краєм буде ефективним за умови:

· емоційно виразного спілкування вихователя з дітьми, яке допомагає викликати інтерес, глибше осмислити матеріал, сформувати громадянські почуття;

· систематичного, послідовного стимулювання і підтримання дитячої допитливості та уміння спостерігати за допомогою широкого спектра методів, прийомів, засобів та форм організації дітей;

· організації відповідного середовища і залучення до роботи вихователя по ознайомленню дітей з рідним краєм батьків та інших дорослих.

Висновки

Метою проведеного дослідження було теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити шляхи ознайомлення старших дошкільників з рідним краєм.

У процесі роботи з працями науковців було встановлено основний категоріальний апарат, яким користуються психологи та педагоги при розкритті проблеми ознайомлення дітей дошкільного віку з рідним краєм у сучасному дошкільному навчальному закладі:

1. Моральне виховання дітей дошкільного віку - це цілеспрямована взаємодія дорослого і дитини з метою формування моральних почуттів і якостей, засвоєння моральних норм і правил, розвитку моральних мотивів і навичок поведінки.

Патріотичне виховання - виховання любові до Батьківщини, відданість їй і своєму народові. Одним із основних напрямів патріотичного виховання є краєзнавство.

Краєзнавство - це вивчення учнями на уроках та в позаурочний час природи, соціально-економічного і культурного розвитку краю: шкільного мікрорайону, села, міста, району, області.

2. Організація роботи по ознайомленню дошкільників з рідним краєм здійснюється як вирішення завдань Базового компонента дошкільної освіти в Україні. Робота здійснюється як комплексне розв'язання пізнавальних, навчальних, виховних та мовленнєвих завдань. У процесі вирішення завдань по ознайомленню з рідним краєм вихователь має змогу:

· розвивати пізнавальну активність дітей, прагнення якомога глибше пізнати свій народ, свої національні корені;

· формувати стійкий інтерес до народознавчого матеріалу, бажання пізнати його глибше, навчити використовувати свої знання у побуті, власному дитячому житті, запам'ятовувати вірші, прислів'я, приказки;

· прищеплювати дітям елементарні трудові навички, пов'язані з народними ремеслами. Вчити малюків вишивати, витинати, розписувати за українськими мотивами писанки, іграшки, посуд; виготовляти різні вироби (іграшки, глиняний посуд, витинанки, аплікації тощо).

Організовуючи роботу по ознайомленню з рідним краєм вихователь використовує широке коло організаційних форм (заняття, бесіди, зустрічі, ігри, виставки, конкурси, свята, розваги, цільові прогулянки, екскурсії, походи та ін.), методів (наочні, словесні, практичні та ігрові та ін.) та прийомів (сюрпризний момент, ігрові прийоми, використання фольклору, розглядання, розповідь та ін.) роботи з дітьми.

У процесі аналізу психолого-педагогічної літератури було визначено критерії знань дітей старшого дошкільного віку про рідний край (уявлення дітей про рідний край; емоційні переживання; ціннісні ставлення дітей), на їх основі охарактеризовано три рівні розвитку.

На основі роботи з науковою літературою було сформульовано об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання і методи дослідження, згідно яких та з урахуванням прочитаної літератури було визначено методику проведення педагогічного експерименту, який передбачав:

Виявлення рівнів сформованості знань старших дошкільників про рідний край у констатуючому експерименті;

Використання різноманітних шляхів ознайомлення дітей з рідним краєм у формуючому експерименті;

Виявлення динаміки рівнів знань про рідний край дітей старшого дошкільного віку у контрольному експерименті.

Про результативність проведеної роботи ми судили з даних контрольного експерименту.

Результати проведеної експериментальної роботи із старшими дошкільниками дозволяють сформулювати ряд загальних психолого-педагогічних рекомендацій для вихователів дитячих садків, спрямованих на організацію ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з рідним краєм у сучасному дошкільному навчальному закладі. Основні положення рекомендацій можуть бути сформульовані таким чином:

1. Ознайомлення дітей з рідним краєм у дошкільному навчальному закладі являє собою цілісну систему різноманітної роботи. Тут тісно переплітаються спеціально організовані заняття з дітьми (ознайомлення з оточуючим, музичні, ознайомлення з природою, ознайомлення з творами мистецтва тощо), читання художньої літератури, бесіди, екскурсії та заочні подорожі, цільові прогулянки та багато інших форм роботи з дошкільниками. Розпочинати роботу потрібно з молодшого дошкільного віку. Прості знання в цьому віці є інтелектуальною основою для формування у дітей четвертого року життя найдоступнішої сукупності уявлень про рідний край, об'єднаних існуючими зв'язками і залежностями між географічним розташуванням і природою населеного пункту, де живе дитина, природою й особливостями праці дорослих, засобів зв'язку тощо.

2. Починаючи з четвертого року життя значно розширюється кругозір дитини, розвиваються пізнавальні інтереси. Обсяг інформації, яку дитина одержує з різних джерел, інтенсивно формує допитливість і спостережливість. Завдання вихователя полягає в тому, щоб систематично і послідовно стимулювати й підтримувати ці процеси, поглиблювати і розвивати їх. Особливістю краєзнавчих уявлень є універсальність і необмежена варіативність використання, починаючи з ІІ молодшої групи.

3. До роботи по ознайомленню дітей з рідним краєм необхідно залучати батьків та найближчих родичів дитини. Емоційне спілкування вихователя і батьків, бабусі та дідуся з дітьми як напередодні занять, свят, так і у повсякденному житті допомагає викликати і підтримувати інтерес до його змісту, глибше осмислити повідомлюваний матеріал, зробити морально-етичні висновки і визначитись у ставленні до нього (закласти основи моральних уявлень) і почуттів. Робота вихователя з дітьми та їхніми батьками особливо впливає на творчу атмосферу перед заняттями, святами, справляє глибокі враження, бентежить душі дітей і дорослих таємністю оберегів та їхньою магічною силою, привносить відчуття радості за дотримання народних традицій у їх повному обсязі. Дошкільники збагачуються знаннями народних традицій, у них формується повага до предків, їх життя, історична пам'ять.

4. Бажано обладнати в кожній групі спеціальний куточок, де будуть і ляльки, одягнені в національні костюми, і народні українські іграшки, фотографії пам'яток рідного міста та столиці, державні символи України, український посуд і т.ін.

5. Українська світлиця допоможе поглибити знання дітей про предмети українського національного побуту: ковдру, рядно, хідники, скриню, вишивані подушки та ін. Адже все це несе дітям доступні знання про працю, відпочинок людей у давнину, їхній побут, мистецтво, життя загалом. Це є тією ниточкою, яка з'єднує дитину з історією її Батьківщини.

Вихованців доцільно залучати до участі у святкуванні Обжинок, Стрітення, Святого Миколая, Різдва, виготовленні писанок на Великдень. Участь дітей у святах, на яких вони вдягнені у народний одяг формує у дошкільників почуття належності українському народові, гордість за свою державу, за її традиції та повагу до народних традицій інших націй.

6. Паралельно з ознайомленням дітей з історією міст Харків, Київ та інших відомих міст України, необхідно формувати у дошкільників повагу до звичаїв і традицій, устрою життя, національного одягу, ігор тощо мешканців різних регіонів України.

Також необхідно дати дітям знання про герб та прапор України, найбільших міст України, пояснити значення символів (тризуб, кольори прапорів тощо).

7. Знання та враження дошкільників необхідно постійно збагачувати та розширювати, підтримувати інтерес дитини до пізнання історії та сьогодення рідного краю у різних видах діяльності.

Список використаних джерел

1. Артемова Л.В. Програма з українознавства // Палітра педагога. - 1997. - №1. - С. 4-9.

2. Астахова О.А., Крупа Т.І. Ми - харків'яни, нам є чим пишатися. - Х.: Торсінг, 2003. - 42 с.

3. Багалій Д.І. Історія Слобідської України. - Харків: Дельта, 1993. -

4. 248 с.

5. Базовий компонент дошкільної освіти в Українi // Дошкiльне виховання. - 1999. - №1. - С. 6-19.

6. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі. - К.: Вища школа, 1968. - 120 с.

7. Божович Л.И. Личность и её формирование в дошкольном возрасте. - М.: Просвещение, 1968. - 420 с.

8. Ващенко Г. Виховання любові до Батьківщини // Вибрані педагогічні твори. - Дрогобич, 1997. - С. 56-98.

9. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Любов до Батьківщини. - Львів, 1999. - 68 с.

10. Волков Г.Н. Этнопедагогика. - Чебоксары, 1972. - 42 с.

11. Воропай О. Звичаї нашого народу. - У 2 т. - К., 1991.

12. Воспитание гуманных чувств у детей / Под ред. Л.Н. Проколиенко, В.К. Котырло. - К., 1987. - 62 с.

13. Воспитание нравственных чувств у старших дошкольников / Под ред. А.М. Виноградовой. - М.: Просвещение, 1989. - 240 с.

14. Глухова Н. Екологізація як чинник формування гуманної особистості дитини // Дошкільне виховання. - 2001. - №11-12. - С. 10-11.

15. Головінов В.П., Гоман П.А. Духовні джерела Слобожанщини. - Х.: Прапор, 1998. - 78 с.

16. Гродненський Г.Р. - Рідними просторами. - К., 1979. - 148 с.

17. Грушевський М. Історія України. - К., 1991. - 692 с.

18. Гуманізація навчально-виховного процесу: Науково-методичний збірник. - Слав'янськ, 2002. - 256 с.

19. Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. - Переяслав-Хмельницький, 2003. - 290 с.

20. Гуцульщина: Історико-етнографічні дослідження / За ред. Ю.Г. Гошка. - К., 1987. - 98 с.

21. Даринский А.В. Краеведение. - М., 1987. - 146 с.

22. Дем'янюк О. Народознавство в школі. - К.: Прапор, 1974. - 60 с.

23. Демиденко О.Я., Іонова О.М., Кузнєцова В.І. - Основи краєзнавства. - Х., 1999. - 168 с.

24. Дьяченко Т.Н. Улицы и площади Харькова. - Х., 1993. - 250 с.

25. Етнографія Києва і Київщини: традиції і сучасність / За ред. В. Горленко. - К., 1986. - 196 с.

26. Жуковская Р.И. Родной край. - М.: Просвещение, 1980. - 186 с.

27. Знойко М. Міфи Київської землі та події стародавні. - К., 1998. -

28. 280 с.

29. Измайлов А.Э. Народная педагогика. - М., 1991. - 148 с.

30. Історичне краєзнавство в системі освіти України: здобутки, проблеми, перспективи: Науковий збірник. - Кам'янець-Подільський, 2002. - 252 с.

31. Історія міста Харкова з найдавніших часів до кінця ХІХ століття / Упор. О.Є. Кононенко. - Х.: Торнадо, 2001. - 528 с.

32. Історія України для дітей. - К., 1992. - 136 с.

33. Килимник С. Український рік в народних звичаях в історичному освітленні. - К., 1994. - 146 с.

34. Ковальчук О.В. Українське народознавство. - К., 1992. - 80 с.

35. Ковальчук О.В. Українське народознавство. - К., 2004. - 172 с.

36. Кононенко О.Є., Шульженко Л.С. Харківщинознавство: Навчальний посібник. - Х.: Гімназія, 2002. - 212 с.

37. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості в дошкільному дитинстві: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. - К.: Освіта, 1993. - 124 с.

38. Крип'якевич І. Історія України. - Львів, 1990. - 380 с.

39. Кузь Т.В., Руденко Ю.Д., Сергійчик З.О. Основи національного виховання. Концептуальні положення. - Умань, 1993. - 68 с.

40. Культура і побут населення України / За ред. В. Наулка. - К., 1991. - 188 с.

41. Культура та побут населення України. - К., 1993. - 248 с.

42. Культурна спадщина Слобожанщини. Історія і краєзнавство: Збірка наукових статей. - Х.: Курсор, 2003. - 264 с.

43. Лаврентьєва Г.П. Джерела доброти. - К., 1997. - 176 с.

44. Лозко Г. Українське народознавство. - К., 1994. - 28 с.

45. Мариницька В. Лісові ігри // Дошкільне виховання. - 2000. - №10. - С. 20-21.

46. Мартинюк І.В. Національне виховання: теорія і методологія. - К., 1995. - 216 с.

47. Матвієнко П. Живодайні джерела патріотизму // Дошкільне виховання. - 2001. - №8. - С. 8-9.

48. Мир природы и ребёнок: Учебное пособие для педагогических училищ / Под ред. Л.М. Маневцовой, П.Г. Саморуковой. - М.: Акцидент, 1998. - 160 с.

49. Мій рідний край, моя земля: Українське народознавство у дошкільному закладі: Програма та роздатковий матеріал вихователям дошкільних закладів. - Одеса, 1993. - 80 с.

50. Монгол Л., Добош О. Від батьківського порогу у широкий світ // Дошкільне виховання. - 2004. - №5. - С. 10.

51. Моральне виховання дітей дошкільного віку: Методичний посібник. - К., 1976. - 48 с.

52. Моральні заповіді дитинства і юності. - К., 1966.

53. Назаренко К.В. патріотичне і інтернаціональне виховання дітей дошкільного віку. - К.: Радянська школа, 1979. - 112 с.

54. Найдорожчий скарб: слово про рідну мову, поезію, вислови. - К., 1990. - 120 с.

55. Народ скаже - як зав'яже. - К., 1971. - 40 с.

56. Народознавство в дитячому садку. - Тернопіль, 1991. - 200 с.

57. Плохій З.П. Виховання екологічної культури дошкільників: Методичний посібник. - К., 2002. - 98 с.

58. Плохій З.П. Природа як пізнавальна цінність // Дошкільне виховання. - 2001. - №6. - С. 6.

59. Плохій З.П. Формування екологічно мотивованої діяльності дошкільнят // Дошкільне виховання. - 2005. - №7. - С. 10.

60. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2004. - 456 с.

61. Поніманська Т.І. Моральне виховання дошкільників. - К., 1993. -

62. 152 с.

63. Рідне місто: Путівник по Харкову для першокласника. - Х.: Торнадо, 2003. - 96 с.

64. Рідний край: Навчальний посібник з народознавства / За ред. І.Ф. Прокопенка. - Х.: Основа, 1993. - 620 с.

65. Різник Л. Горнися до природи - не матимеш пригоди // Дошкільне виховання. - 2001. - №8. - С. 11.

66. Руденко Ю.Д. Українська національна система виховання. - К., 1991. - 128 с.

67. Русова С.Ф. Націоналізація дошкільного виховання // Україна. - 1991. - №2. - С. 20.

68. Русова С.Ф. У дитячому садку / Вибрані педагогічні твори: У 2 кн. - К.: Освіта, 1996. - Кн. 1. - С. 28-56.

69. Рыжова Н.А. Наш дом - природа: Пособие по экологическому образованию дошкольников. - М., 1998. - 162 с.

70. Сергійчук В.І. Національна символіка України. - К., 1992. - 62 с.

71. Симоненко В. Народ мій завжди буде. - К., 1990. - 82 с.

72. Скарбівнича / Упорядник Н.В. Лисенко. - Рівне, 1992. - 88 с.

73. Скуратівський В. Берегиня. - К., 1987. - 144 с.

74. Скуратівський В. Покуть. - К., 1992. - 120 с.

75. Скуратівський В. Посвіт. - К., 1988. - 68 с.

76. Смик Г.У. - У природі й на городі: зелена аптека України. - К., 1990. - 426 с.

77. Стельмахович М.Г. Народна педагогіка. - К., 1985. - 98 с.

78. Стельмахович М.Г. Народне дитинознавство. - К., 1991. - 124 с.

79. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка. - К., 1996. - 56 с.

80. Стрюк К. Вшановуємо народні традиції // Дитячий садок. - 2005. - №316. - 3-26 с.

81. Суслова Э.Н. Растим гражданина // Дошкольное воспитание. - 1999. - №1. - С. 12-13.

82. Сухомлинский В.А. Рождение гражданина. - М.: Молодая гвардия, 1976. - 98 с.

83. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям. - М.: Молодая гвардия, 1976. - 258 с.

84. Сухомлинский В.А. Хрестоматия по этике. - М., 1990. - С. 26-38.

85. Сухомлинський В.О. Вибрані педагогічні твори: У 5 т. - К., 1977.

86. Сухомлинський В.О. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Дошкільне виховання. - 2003. - №3. - С. 3-8.

87. Сухомлинський В.О. Народження громадянина. - К., 1993. - 78 с.

88. Трегило А. Прапори та герби Українського козацтва // Козацька газета. - 1990. - №1. - С. 4.

89. Українська минувшина. - К., 1993. - 46 с.

90. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. - К., 1993. - 98 с.

91. Українські чари. - К., 1992.

92. Ушинський К.Д. Рідне слово // Вибрані твори: у 2 т. - К., 1983. - Т. 2. - С. 9-68.

93. Хоткевич Г. История Украины. - К., 1992. - С. 56-124.

94. Цимбалюк В.І., Жайворонок В.В. Світлиця. - К.: Центр педагогічних інновацій України, 1992. - 78 с.

95. Чубинський П. Ще не вмерла Україна. - К., 1991. - 62 с.

96. Шкодовский Ю.М., Лаврентьев И.Н. и др. Харьков вчера, сегодня, завтра. - Х., 2002. - 242 с.

97. Якобсон П.М. Почему надо воспитывать чувства детей. - М.: Просвещение, 1964. - С. 42-56.

98. Якубенко В. Від народознавства - до свідомого патріотизму // Дошкільне виховання. - 2002. - №2. - С. 14-16.

99. Яришева Н. Збережемо багатства довкілля // Дошкільне виховання. - 2004. - №3. - С. 7-8.

100. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою. - К., 1993. - 436 с.

101. Яришева Н.Ф. Основи природознавства: Природа України. - К.: Вища школа, 1995. - 328 с.

Размещено на Allbest.ru

...