Особливості виховання дошкільнят з порушенням слуху

- криза новонародженості;

- період немовляти (2 міс-1 рік);

- криза 1 року;

- раннє дитинство (1-3 роки);

- криза 3 років;

- дошкільний вік (3-7 років);

- криза 7 років;

- шкільний вік (7-13 років); - криза 13 років;

- пубертатний період (13-17 років); - криза 17 років.

81. Онтогенез як індивідуальний розвиток організму

Онтогенез -- індивідуальний розвиток організму з моменту утворення зиготи до природної смерті. У людей розрізняють пренатальний (до народження) і постнатальний (після народження) онтогенез.

Термін «онтогенез» вперше був введений Ернстом Геккелем в 1866 році. В ході онтогенезу відбувається процес реалізації генетичної інформації, отриманої від батьків.

Онтогенез ділиться на періоди:

1. Ембріональний (зародковий) -- від утворення зиготи до народження або виходу з яєчних оболонок;

2. Постембріональний (післязародковий), або до репродуктивний -- від виходу з яєчних оболонок або від народження до набуття організмом здатності до розмноження.

3. Репродуктивний -- період, коли організм здатен до розмноження.

4. Пострепродуктивний -- від втрати здатності до розмноження і до смерті. У деяких видів цей період відсутній (Горбуша після розмноження гине).

82. Криза трьох років. Хар-ка цього періоду

Криза трьох років -- це рубіж між раннім дошкільним віком -- один з найбільш складних моментів у житті дитини. Це розпад, перегляд старої системи соціальних відносин. Ця криза вперше була розкрита в роботі Ельзи Келер "Про особистість трирічної дитини". Вона виділила 7 характеристик кризи трьох років.

1. Негативізм. Дитина відмовляється підкоритися певним вимогам дорослих. Головний мотив дії -- зробити навпаки, прямо протилежне тому, що йому запропонували.

2. Вередливість. Це реакція на своє власне рішення. Дитина настоює на своїй вимозі, на своєму рішенні. Висувається вимога, щоб з нею рахувалися.

3. Гонорливість. Це протест проти порядків, які існують вдома. Він спрямований проти системи стосунків, що склалися в сім'ї, норм виховання. Дитина настоює на своїх бажаннях і невдоволена всім, що їй пропонують і роблять інші.

4. Своєвілля. Стремління до емансипації від дорослого. Яскраво проявляється тенденція до самостійності.

5. Знецінювання. Знецінення старих правил поведінки, відносин.

6. Протест-бунт. Проявляється в частих суперечках з батьками.

7. Деспотизм. Дитина жорстоко проявляє свою владу над оточуючими її дорослими.

83. Соціальна ситуація розвитку дошкільника

Потреба в спілкуванні з дорослими та однолітками визначає становлення особистості дитини. Спілкування розгортається на основі значної самостійності дошкільника, розширення його знайомства з оточуючою дійсністю. Пізнавальне спілкування, особистісне. Важливу роль має потреба у спілкуванні з однолітками. Взаємини між дітьми виникають на основі дій з предметами, іграшками. Ці дії набувають сумісний, взаємозалежний характер. У процесі сумісної діяльності діти набувають досвіду керівництва іншими дітьми, досвіду підкорення.

Дитина має велике бажання включитися в доросле життя, активно в ньому брати участь. З протиріччя народжується рольова гра -- самостійна діяльність дітей, що моделює життя дорослих.

Учені розглядають гру як провідну діяльність дошкільника і визначають соціальну обумовленість її розвитку. Сутність гри заключається в тому, що діти відображають різні сторони життя, особливості діяльності дорослих, набувають і уточнюють свої знання про навколишній світ. Гра мас значний вплив на психічний розвиток дитини.

У дошкільному віці з'являються елементи праці. В праці формуються моральні якості дитини, почуття обов'язку, поваги до людей. Засвоюючи трудові вміння й навички, дитина починає чіткіше уявляти свої обов'язки, краще усвідомлювати необхідність їх виконання, докладати зусиль, щоб краще виконати доручену їй справу.

Значний вплив має навчання. На початок дошкільного віку психічний розвиток дитини досягає такого рівня, при якому можна формувати рухові, мовні, сенсорні та інтелектуальні навички, з'являється можливість вводити елементи навчальної діяльності.

Важливим елементом є відношення дитини до вимог дорослого. Протягом дошкільного віку дитина вчиться засвоювати ці вимоги і перетворювати їх у свої цілі і завдання.

84. Гра як провідний вид діяльності, соціальна обумовленість її розвитку

Гра - провідна діяльність у дошкільному віці. Гра сприяє становленню як спілкування з однолітками, а й довільної поведінки дитини.

Д.Б.Эльконин виділив компоненти ігор, характерні для дошкільного віку: ігрові умови, сюжет і зміст гри.

Ігрові умови - що у ній діти, іграшки, інші предмети.

Сюжет - та сфера дійсності, у якій проходить гра.

Зміст гри - ті моменти у діяльності і стосунках дорослих, що відтворюються дитиною.

Сюжет і зміст гри втілюються у ролі.

У розвитку гри виділяються 2 основні стадії:

1.Діти 3-5 років. Відтворення логіки реальних дій людей. До гри є предметні дії.

2.Діти 5-7 років. Моделювання реальних відносин людей. Соціальні відносини, громадський сенс діяльності дорослої людини.

Соціальна обумовленість гри:

1. У грі дитина навчається повноцінного спілкування з однолітками;

2. Навчатися підкоряти свої імпульсивні бажання правилам гри. З'являється супідрядність мотивів - "хочу", починає підкоряться "не можна" чи "треба";

3. Інтенсивно розвиваються всі психічні процеси, формуються перші моральні почуття;

4. Формуються нові мотиви й потреби (змагання, ігрові мотиви, потреба у самостійності);

5. Зароджуються нові види продуктивної діяльності (малювання, ліплення, аплікація).

85. Структура гри

Правила гри. Правила гри обумовлені її змістом та ігровим задумом, вони визначають характер і способи ігрових дій дитини, організовують і спрямовують її стосунки з іншими дітьми, спонукають керувати своєю поведінкою.

Дотримання правил вимагає від дитини вольових зусиль, уміння взаємодіяти з іншими, переборювати негативні емоції у зв'язку з невдачами тощо. Правила є критерієм правильності ігрових дій, їх оцінки.

Ігрові дії. Завдяки яким діти реалізовують свої ігрові задуми. Без підпорядкованих певним правилам дій неможлива гра. Увага дитини в грі спрямована на розгортання ігрової дії. Ігрові дії малюків полягають у перестановці, збиранні предметів, їх порівнянні, доборі за кольором, розміром, імітуванні рухів, голосів тощо. Ігрові дії дітей середнього і старшого дошкільного віку полягають у виконанні конкретної ролі у конкретній ситуації, загадуванні і відгадуванні, своєрідному змаганні.

Результат гри. Результатом гри є її фінал. Відгадування загадок, виконання доручень, ігрових завдань, вияв кмітливості є результатом гри і сприймається дитиною як досягнення. Виявляється він і в задоволенні учасників гри від участі в ній.

86. Розвиток психічних функцій дошк

Мова. До 7 років мова стає засобом спілкування і мислення, а також предметом свідомого вивчення, мова стає рідною. Розвивається звукова сторона мови, інтенсивно росте словниковий склад, розвивається граматичний склад. Це дозволяє дитині перейти до контекстної мови.

Сенсорний розвиток. Це удосконалення відчуттів, сприймання, наочних уявлень. У дітей знижуються пороги відчуттів. Підвищується гострота зору і кольоровідчуття, розвивається фонематичний та звуковисотний слух, зростає точність оцінок ваги предметів. Дитина оволодіває перцептивними діями.

Мислення. Діти ще не вміютье виділяти суттєві зв'язки в предметах і явищах і робити узагальнені висновки. Розвивається від наочно-дійового до образного. Далі на основі образного мислення починає розвиватися образно-схематичне, яке дає можливість встановлювати зв'язки і співвідношення між предметами та їх властивостями.

Пам'ять. Помітну роль у розвитку пам'яті відіграє впізнавання. Великого значення починає набувати відтворення. З'являються достатньо повні уявлення пам'яті. Характерним є рух від образної до словесно-логічної. Розвивається довільна пам'ять, її розвиток починається з розвитку довільного відтворення.