Методика викладання природознавства

Роботу учнів з предметом на уроці можна організувати фронтально у групах чи індивідуально. На таких уроках чергують самостійну роботу учнів із поясненням учителя, ставлять пізнавальні завдання, виконують досліди, заповнюють порівняльні таблиці, креслять схеми, графіки.

Організація предметних уроків потребує старанної підготовки учителя, яка полягає у доборі обладнання, опрацюванні методики дослідів, забезпеченні самостійної роботи учнів з обладнанням на всіх етапах уроку.

Особливість предметного уроку полягає у тому, що предметний зміст передбачає всебічне вивчення конкретного предмета або явища природи, вявлення ознак, властивостей структури, встановлення зв'язків і залежностей. Доцільно, щоб на такому уроці учні працювали з натуральними живими природними об'єктами. Більшість предметних уроків проводять після уроків-екскурсій, на яких школярі спостерігають за конкретним об'єктом у навколишньому середовищі. Здобуті фактичні знання є опорою під час всебічного пізнання предмета або явища, виявлення його істотних ознак, властивостей, зв'язків у природі.

2. Дидактична макроструктура предметного уроку, її варіативність

Предметний урок за дидактичною структурою є комбінованим, оскільки у його межах реалізують всі етапи процесу навчання. Його структура визначають на основі логічної схеми змісту теми. Розглянемо макроструктуру предметного уроку. У практиці навчання макроструктура уроку варіативна, це зумовлено специфікою освітньої цілі такого типу уроку - всебічне пізнання предмета природи. Макроструктуру складають такі етапи:

Варіант 1

1.Організація класу.

2.Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок.

3.Повідомлення теми і завдань уроку. Загальна мотивація.

4.Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

5.Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу (проводять методом бесіди з використанням живих об'єктів, колекцій, муляжів, моделей, таблиць).

6.Осмислення знань учнями (проводять методом бесіди, виявляють рівень навчальних досягнень учнів).

7.Узагальнення, систематизація та застосування засвоєних знань, умінь, і навичок.

8.Підсумок уроку.

9.Домашнє завдання.

Варіант 2

1.Організація класу.

2.Повідомлення теми і завдань уроку. Загальна мотивація.

3.Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

4.Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу (проводиться методом бесіди з використанням живих об'єктів, колекцій, муляжів, моделей, таблиць).

5.Осмислення знань учнями (проводять методом бесіди, виявляють рівень навчальних досягнень учнів).

6.Узагальнення, систематизація та застосування засвоєних знань, умінь, і навичок.

7.Підсумок уроку.

8.Творче завдання.

3. Закономірності у методиці підготовки та проведення макроетапів предметного уроку

Предметні уроки потребують від учителя ретельної підготовки. Перш за все учитель, виходячи із програмового матеріалу, необхідного унаочнення, місцевих природних умов, особливостей класу, визначає тип предметного уроку. Після цього вчитель складає план або конспект уроку, в якому визначає навчальну, або виховну мету. Розглянемо деякі рекомендації до проведення предметного уроку.

1.Організація класу.

2.Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок.

Цей етап можна проводити, а може пропускати.

Якщо новий зміст теми не складний і невеликий за обсягом, то перевірку можна здійснювати як самостійний етап. Якщо зміст попередньої і нової теми аналогічний, то перевірку здійснюють як актуалізацію опорних знань і чуттєвого досвіду в процесі засвоєння нових. Місце етапу перевірки у структурі предметного уроку визначає учитель: перед засвоєнням нового змісту , чи після систематизації та узагальнення засвоєних знань і умінь.

3. Повідомлення теми і завдань уроку. Загальна мотивація.

Важливою є на даному етапі загальна мотивація школярів, яка спрямована на спонукання пізнавального інтересу до предмета, бажання пізнати його. З цією метою застосовують прийоми введення цікавого матеріалу, уривків з оповідань, дослідів та ін.

4. Засвоєння нових знань, умінь та навичок.

На цьому етапі можна виділити три види знань:

- Знання, які засвоюють учнями під час безпосередньої діяльності з натуральними об'єктами (живими, гербаризованими, чи колекційними).

- Знання про предмет або явище, які здобувають із зображувальних засобів навчання, розповіді учителя, кінофільмів, додаткової літератури.

- Знання, які відомі учням із попередніх уроків та життєвого досвіду становлять основу для усвідомленого сприйняття нових знань.

Під час роботи із об'єктами, учні оволодівають прийомами аналізу, порівняння, синтезу, узагальнення, визначення, заповнюють таблиці, виконують схеми, організовують самоконтроль і взаємокоригування.

Засвоєні знання є базою для формування предметних умінь.

5. Систематизація, узагальнення та застосування засвоєних знань, умінь і навичок.

Метою даного етапу є виявлення взаємозв'язків між елементами змісту, встановлення певних закономірностей і формування на їхній основі елементів знань з вищим рівнем узагальнення, а також предметних умінь і навичок. Досягнення поставлених цілей вимагає актуалізації засвоєних знань та умінь, організація якої на цьому етапі має свої особливості.

Тести для самоконтролю

1 Продовжити речення: „Мета предметних уроків -…

2.Основна діяльність учнів під час предметних уроків:

а) слухання, запам'ятовування, спостереження;

б) аналіз, синтез, спостереження;

в) спостереження, дослідження, експеримент, моделювання.

3. Назвати основні теми предметних уроків з природознавства в третьому класі: ...

4. Продовжити речення: „ Дидактична макроструктура предметного уроку з природознавства залежить від: …

5. У чому полягає підготовка учителя до проведення предметного уроку?

6. Основними засобами навчання учнів на предметному уроці є:

а) гербарії, колекції, муляжі, ілюстрації;

б) моделі, препарати, інструктивні матеріали, малюнки;

в) колекції, гербарії, препарати, живі об'єкти.

7. У чому полягають особливості предметних уроків, що проводяться після екскурсії?

8. Розкрити теоретичне та практичне значення предметних уроків у процесі вивчення природознавства.

Контрольні завдання

1.Розкрити особливості методики організації та проведення кожного етапу предметного уроку.

2.Скласти інструктивні картки (завдання, запитання) для організації самостійної роботи учнів з наочними засобами на предметному уроці.

Лекція № 9

Тема. Форми організації процесу навчання природознавства. Урок-екскурсія. Значення у процесі навчання природознавства

Ключові терміни: урок-екскурсія, вступна екскурсія, поточна екскурсія, підсумкова екскурсія, дидактична макроструктура уроку екскурсії, інструктаж на екскурсії.

Література до даної теми: 3, 9, 12, 16, 20, 29, 35, 36, 38, 39, 41, 43, 45, 47, 49

Контроль до теми: тести, письмові завдання

План

1. Урок-екскурсія. Значення у процесі навчання природознавства

2. Загальні вимоги до підготовки учителем уроку-екскурсії

3. Класифікація уроків-екскурсій. Види екскурсій

4. Дидактична макроструктура уроку-екскурсії

4.1 Дидактична макроструктура вступного уроку-екскурсії

4.2 Дидактична макроструктура поточного уроку-екскурсії

4.3 Дидактична макроструктура підсумкового уроку-екскурсії

Тести для самоконтролю

Контрольні завдання

1. Урок-екскурсія. Значення у процесі навчання природознавства

Як одна із важливих форм організації навчально-виховного процесу з природознавства, екскурсія відіграє провідну роль у засвоєнні змісту навчального матеріалу. Вона дозволяє вивчати різні предмети, явища і процеси природи під час безпосереднього спостереження за ними у природних умовах. Спостереження, які проводять під час екскурсії, дозволяють закріпити знання учнів, які вони отримали на уроках. Зміст екскурсій тісно пов'язаний із навчальним матеріалом, а знання, набуті під час спостережень, широко використовують упродовж вивчення наступних тем.

Основним методом пізнання на уроці-екскурсії є спостереження за предметами та явищами природи, вони розширюють кругозір, виробляють практичні вміння і навички.

У початкових класах найчастіше проводяться екскурсії, які поєднують елементи ілюстрації і демонстрації, коли учитель пояснює окремі питання, ставить перед учнями завдання і організовує самостійну роботу.

Ефективність уроку-екскурсії насамперед залежить від підготовки його учителем. Цю роботу здійснюють у такій послідовності:

1. Визначення теми уроку-екскурсії за програмою з природознавства.

2. Визначення виду уроку-екскурсії.

3. Складання логічно-понятійної схеми власне предметного змісту уроку-екскурсії за підручником з природознавства.

4. Конкретизація змісту відповідно до тих об'єктів, які є на місці екскурсії.

5. Визначення освітньої, розвивальної і виховної цілей конкретного уроку.

6. Розробка методики проведення уроку-екскурсії.

7. Підготовка школярів до уроку-екскурсії.

8. Підбір необхідного обладнання.

2. Загальні вимоги до підготовки учителем уроку-екскурсії

Кожна екскурсія з природознавства потребує старанної попередньої підготовки. Учитель визначає тему, основні уявлення та поняття над якими буде вестися робота упродовж екскурсії, вибирає місце екскурсії, розробляє маршрут, обов'язково відвідує місце екскурсії, вивчає об'єкти, складає завдання для самостійної роботи, продумує зупинки, добирає тематичні ігри.

Цю роботу учитель завершує складанням плану екскурсії.

У плані екскурсії потрібно відобразити освітню, виховну і розвивальну мету, методи навчання, об'єкти спостереження, хід екскурсії.

Плануючи екскурсію учитель передбачає такі структурні елементи:

- коротке вступне слово, або вступна бесіда з учнями в якій необхідно охарактеризувати пору року, стан живої та неживої природи, установити зміни за певний період;

- організація самостійної роботи учнів;

- звіт про виконану роботу;

- обговорення і перевірка самостійної роботи;

- узагальнення і систематизація .

Важливо також готувати учнів до екскурсії. Учитель попередньо ознайомлює їх із темою екскурсії, завданням, з питаннями на які учні повинні знайти відповіді, ділить учнів на групи для кращого керування ними у процесі екскурсії. Потім обирає старшого у групі, роздає учням екскурсійне обладнання, розподіляє між групами завдання для виконання самостійної роботи та збору природного матеріалу. Після цього учитель конкретизує тему і завдання екскурсії, характеризує основні поняття теми і пропонує учням виконати самостійну роботу та спостереження. Після виконання завдань, учитель перевіряє і уточнює результати їхнього виконання, підсумовує та спрямовує учнів до висновків.

Із зібраного на екскурсії матеріалу виготовляють колекції та гербарії для подальшого використання у навчальному процесі.

3. Класифікація уроків-екскурсій. Види екскурсій

Екскурсії з природознавства поділяють на вступні, поточні та заключні.

Під час вступних екскурсій учні набувають загальні знання про навколишній світ, отримують завдання з теми та проводять короткочасні та довготривалі спостереження.

Поточні екскурсії допомагають розкрити зміст окремої теми, ознайомитися з конкретними предметами природи, виконати досліди, провести спостереження, самостійно опрацювати навчальний матеріал.

Узагальнювальні уроки-екскурсії проводять у кінці вивчення теми чи окремого розділу природознавства. Під час таких екскурсій конкретизують, систематизують і розширюють зміст навчального матеріалу. Учні мають можливість переконатися у достовірності знань, які вони отримали на уроках, застосувати свої досягнення у нових навчальних ситуаціях, самостійно провести спостереження, та зробити висновки.

Розробляють методику уроку-екскурсії з природознавства на основі загальних дидактичних закономірностей, але необхідно при цьому урахувати особливості такого уроку взагалі і конкретного кожного її виду.

4. Дидактична макроструктура уроку-екскурсії

4.1 Дидактична макроструктура вступного уроку-екскурсії

Вступний урок-екскурсія як правило багатотемний він передує вивченню розділу. Основна його дидактична мета полягає у здобутті учнями чуттєвого досвіду як основи для оволодіння системи понять, які будуть формувати в учнів під час вивчення окремих тем розділу у цілому. Під час такого уроку учні сприймають і запам'ятовують конкретний фактичний матеріал про предмети і явища, який стане основою засвоєння загальних уявлень та понять, які формуватимуть у темах розділу.

1. Організація учнів до уроку-екскурсії.

2. Постановка мети і завдань уроку. Загальна мотивація навчання.

3. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіту школярів.

4. Засвоєння нових знань умінь і навичок.

5. Підсумок уроку-екскурсії.

6. Домашнє завдання.

4.2 Дидактична макроструктура поточного уроку-екскурсії

Поточний урок-екскурсія є однотемним. Основною його метою є формування в учнів компетентностей про об'єктити природи, взаємозв'язки і взаєомозалежності між ними. Специфіка такого уроку в тому, що навчання відбувається безпосередньо у природі, її об'єкти, процеси і явища учні сприймають усіми органами чуттів і розглядають у різнобічних зв'язках із довкіллям.

1. Організація учнів до уроку-екскурсії.

2. Перевірка навчальних досягнень учнів.

3. Повідомлення мети і завдань уроку-екскурсії. Загальна мотивація навчання.

4. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіту школярів.

5. Засвоєння нових знань, умінь та навичок.

6. Систематизація та узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок.

7. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок.

8. Домашнє завдання.

9. Підсумок уроку-екскурсії.

4.3 Дидактична макроструктура підсумкового уроку-екскурсії

Підсумковий (заключний) урок-екскурсія проводять після вивчення розділу чи у сього курсу навчального предмета. Він завжди буває багатотемним. Основними дидактичними цілями цього виду уроку-екскурсії є конкретизація, розширення, узагальнення і систематизація тих компетентностей, які отримали учні упродовж вивчення навчальної дисципліни. У процесі такого уроку учні застосовують набуті знання у нових навчальних ситуаціях, через розв'язання навчально-пізнавальних завдань. На таких уроках зростає рівень самостійності учнів, роботу виконуєть здебільшого у группах, парах та індивідуально.

1.Організація учнів до уроку-екскурсії.

2.Постановка мети та завдань уроку. Загальна мотивація навчання.

3.Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіту школярів

4.Систематизація та застосування отриманих учнями знань, умінь і навичок

5.Підсумок уроку-екскурсії.

Тести для самоконтролю

1.Основні види діяльності учнів під час уроку-екскурсії:

а) слухання, запам'ятовування, спостереження;

б) аналіз, синтез, спостереження, моделювання;

в) дослідження, експеримент, виконання практичної роботи.

2. Екскурсії з природознавства поділяють на:

а) поточні, ознайомчі, позаурочні;

б) вступні, поточні та заключні;

в) заключні, тематичні.

3.Основними засобами навчання учнів на уроці-екскурсії є:

а) гербарії, колекції, муляжі, ілюстрації;

б) моделі, препарати, інструктивні матеріали, малюнки;

в) гірські породи, ґрунти, корисні копалини, живі об'єкти.

4 Узагальнювальні уроки-екскурсії проводять:

а) під час опрацювання окремої теми уроку;

б) у кінці вивчення теми чи окремого розділу природознавства.

в) після вивчення усього курсу навчального предмета.

Контрольні завдання

1.Розробити зміст і методику уроку-екскурсії відповідно до конкретної теми.

2.Опрацювати інструктивні картки (завдання, запитання) для організації самостійної роботи учнів на екскурсії.

Лекція № 10

Тема: Форми організації процесу навчання природознавства. узагальнювальний урок. Його дидактична макроструктура. Закономірності методики організації й проведення узагальнювального уроку

Ключові терміни: узагальнювальний урок, дидактична макроструктура узагальнювального уроку, зміст, методика підготовки та проведення узагальнювального уроку.

Література до даної теми: 3, 9, 12, 16, 20, 29, 35, 36, 38, 39, 41, 43, 43, 45, 47, 49

Контроль до теми: тести, письмова робота

План

1. Узагальнювальний урок. Значення на різних рівнях процесу навчання природознавства

2. Дидактична макроструктура узагальнювального уроку, її варіативність

3.Методичні вимоги до підготовки і проведення узагальнювального уроку

Тести для самоконтролю

Контрольні завдання

1. Узагальнювальний урок. Значення на різних рівнях процесу навчання природознавства

Серед ряду уроків природознавства у 3-4 класі важливе місце займають уроки узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок школярів. Уроки такого типу проводять після вивчення окремої теми, її частини, розділу чи курсу. Основна дидактична мета такого уроку є повторення, уточнення, закріплення і систематизація пройденого матеріалу; узагальнення простих понять у складні; встановлення зв'язків між об'єктами і явищами у живій та неживій природі; приведення розрізнених знань учнів у цілісну систему.

Щодо процесу навчання природознавства узагальнення здійснюється :

а) у логічно завершеній частині змісту теми як окремий компонент процесу засвоєння елементу знань;

б) у темі уроку як окремий етап структури процесу навчання.

в) після вивчення розділу.

г) після вивчення навчального предмета;

д) після вивчення всього курсу природознавства.

З метою широких узагальнень на основі систематизації аналізують значний за обсягом предметний зміст. При цьому виділяють найсуттєвіші поняття , які зводять у єдину систему.

2. Дидактична макроструктура уроку

ВАРІАНТ 1

1.Попередня організація класу.

2.Повідомлення теми і завдань уроку.

3.Мотивація навчальної діяльності школярів.

4.Повторення і узагальнення окремих фактів.

5.Узагальнення уявлень, понять, засвоєних протягом часу, приведення їх у відповідну систему.

6.Підсумок уроку.

7.Домашнє завдання.

Узагальнювальний урок проводять у кінці вивчення теми чи окремого розділу, під час масової перевірки якості засвоєних навчальних досягнень учнів. Можна виділити такі рівні засвоєння:

v перший, найелементарніший рівень спрямований на перевірку знання учнями фактичного матеріалу та елементарних зовнішніх зв'язків між предметами і явищами;

v другий рівень спрямований на визначення того, як учні відтворюють сформовані поняття, закони, закономірності, як пояснюють їхню сутність чи розкривають об'єктивні зв'язки і відношення між ними;

v третій рівень передбачає виявлення якості узагальнення та систематизації знань. На цьому рівні учні повинні характеризувати певні явища, використовувати знання із кількох розділів програми;

v четвертий рівень спрямований на перевірку уміння учнів застосовувати знання, уміння і навички у стандартних умовах чи наперед створеній ситуації;

v п'ятий рівень вимагає творчого вирішення. На цьому рівні учні повинні застосовувати знання, уміння і навички у змінених

(нестандартних) ситуаціях, без посилань на способи виконання дій .

Виходячи з цих рівнів, дидактична макроструктура уроку буде наступною:

ВАРІАНТ 2

1.Організація класу.

2.Мотивація навчальної діяльності школярів (доведення необхідності широкого застосування у різноманітних ситуаціях попередньо отриманих знань).

3.Повторення і узагальнення окремих фактів (усна фронтальна та індивідуальна бесіда).

4.Перевірка знань основних понять і вмінь пояснювати їхню сутність, висловлювати власні думки та судження (письмова робота).

5.Перевірка осмислення учнями знань та їхнє узагальнення (самостійне складання і заповнення узагальнювальних таблиць).

6.Застосування знань у типових стандартних умовах (виконання письмових завдань за відомими способами їхнього виконання).

7.Застосування знань у змінених, нестандартних ситуаціях (виконання комплексних практичних робіт чи творчих завдань).

8.Перевірка, аналіз, оцінка виконаних завдань

9.Підсумок уроку.

Завданням даного узагальнювального уроку з природознавства є не тільки повторення пройденого й опитування, але і уточнення, узагальнення та систематизація набутих учнями знань. Дидактична макроструктура такого уроку повинна чітко виражати основні частини змісту, їхню логічну послідовність, методи прийоми та засоби навчання.

Узагальнювальні уроки учитель проводить після вивчення кожного окремого сезону. Під час таких уроків учні використовують дані своїх щоденних спостережень. На основі їхніх показників характеризують певний сезон, приділяючи основну увагу встановленню причинно-наслідкових зв'язків і залежності змін у живій природі від змін у неживій природі. Важливо, щоб учні не тільки фіксували і підсумовували ці зміни у зошиті спостережень, але й встановлювали також причини їхнього виникнення. Під час узагальнювальних уроків демонструють фільми, використовують інтерактивні технології навчання.

ВАРІАНТ 3

1.Організація класу.

2.Мотивація навчальної діяльності школярів (доведення необхідності широкого застосування у різноманітних ситуаціях попередньо отриманих знань, умінь і навичок).

3.Повторення і узагальнення окремих фактів (аналіз поточних спостережень за погодою, порівняння змін у погоді. які відбулися упродовж тижня, вияснення причини зміни погоди ).

4. Перевірка знання учнями основних понять, і вміння пояснювати їхню сутність, висловлювати власні думки та судження. У процесі бесіди учні називають основні ознаки сезону, ілюструють їх даними із зошита спостережень.

Характерні ознаки сезону розглядають у такій послідовності:

- зміна висоти сонця;

- тривалість дня;

- температура;

- хмарність;

- опади;

- стан водойм та інші атмосферні явища;

- основні ознаки осені у світі рослин і тварин;

- зміни у праці людей.

5.Перевірка якості осмислення учнями знань і міри їхнього узагальнення (на основі даних зошита спостережень учні визначають характерні ознаки сезону свого краю, встановлюють, що від зміни висоти Сонця залежить тривалість дня, температура повітря, сезонні зміни у житті рослин, тварин і праці людей).

Учні самостійно підраховують дані щоденних спостережень і заносять до узагальнювальних таблиць зошита.

6.Застосування учнями знань у типових стандартних умовах (учні порівнюють дані таблиць за два сезони, виявляють характерні ознаки до кожного сезону, встановлюють зв'язки і залежності сезонних змін від висоти Сонця).

7.Узагальнення уявлень, понять, засвоєних протягом часу, приведення їх у відповідну систему.

8.Перевірка, аналіз й оцінка виконаних завдань

9.Підсумок уроку.

10.Домашнє завдання. Продовжити спостерігати за природою, результати записувати у зошиті спостережень та у календарі природи і праці людей.

3. Методичні вимоги до підготовки і проведення узагальнювального уроку

Готуючись до такого уроку, визначаючи його дидактичну макроструктуру, учитель повинен розв'язати такі основні завдання: охопити за один урок найбільш істотні особливості навчального матеріалу; узагальнити і систематизувати знання учнів; домогтися, щоб методи і прийоми були різними і сприяли активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, посилити їхню самостійність, уміло керувати такою діяльністю, використовувати для цього методи і прийоми, які найбільше відповідають змісту матеріалу і цілям навчального заняття.

Під час цих уроків перевірка допомагає учителеві виявити:

- рівень оволодіння учнями системою знань умінь і навичок;

- вміння застосувати свої навчальні досягнення у різноманітних навчальних та соціальних ситуаціях.

Тут учитель перевіряє якість засвоєння учнями системи знань, понять, законів, теорій і вміння застосовувати їх у комплексі.

Основна вимога до перевірки - швидкість, точність, лаконічність відповідей, масовість у отриманні результатів й своєчасність повідомлення їх учителем. Для такої перевірки потрібно, щоб учні виконували комплексні завдання, які включають навчальні досягнення цілого розділу чи теми програми. Для цього учням пропонують узагальнені запитання для усних чи письмових відповідей, завдання для описання процесів, явищ, подій з відповідними узагальненнями і аргументуванням, для застосування знань, умінь та навичок у стандартних і змінених, чи таких, що безперервно змінюються - нестандартних умовах.

У процесі підготовки до узагальнювального уроку вчитель чітко продумує кожен його етап, готує запитання і завдання для усної та письмової перевірки, організовує роботу у малих і великих групах, використовує інтерактивні технології.

Діяльність учнів під час узагальнення може здійснюватися фронтально та індивідуально, усно і письмово під контролем учителя і самостійно. Використовують різноманітні засоби наочності, але з різною метою: для пригадування, виконання практичних робіт, фіксації результатів роботи.

Після повторення певного елементу знань обов'язковим є узагальнювальна бесіда, під час якої встановлюють взаємозв'язки, між елементами та формується ширше за обсягом узагальнення.

Тести для самоконтролю

1. Продовжити речення: „ Мета узагальнювальних уроків - це…

2.Основними видами діяльності учнів під час узагальнювальних уроків є:

а) слухання, запам'ятовування, спостереження;

б) аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, систематизація;

в) спостереження, дослідження, експеримент, моделювання.

3.Розкрити особливості методики узагальнюючого уроку.

4.Продовжити речення: „Роботу учнів під час узагальнювальних уроків учитель організовує …

Контрольні завдання

1.Розробити зміст і методику узагальнювального уроку.

2.Скласти завдання для організації роботи учнів на уроці у парах та групах.

Лекція № 11

Тема. Форми організації процесу навчання природознавства. Позаурочна і позакласна робота з природознавства

Ключові терміни: позаурочна робота з природознавства, позакласна робота з природознавства, індивідуальна позакласна робота, гурткова робота, масова позакласна робота, домашні завдання, завдання на літо, планування позакласної і позаурочної роботи.

Література до даної теми: 3, 9, 12, 36, 38, 39

Контроль до теми: тести, письмові завдання

План

1. Позаурочна робота, її місце і значення у системі навчання природознавства у початковій школі

2. Позакласна робота з природознавства. Зміст позакласної роботи

3. Домашні завдання з природознавства - частина позаурочної роботи. Види домашніх завдань

4. Літні завдання з природознавства. Методика організації учнів до виконання літніх завдань

Тести для самоконтролю

Контрольні завдання

1. Позаурочна робота. Її місце і значення у системі навчання природознавства в початковій школі

Позаурочна робота з природознавства є формою організації учнів для виконання після уроків обов'язкових, передбачених програмою практичних робіт - індивідуально, у парах чи у групах. Позаурочні роботи з природознавства тісно пов'язані з уроками, їх виконують у куточку живої природи, на географічному майданчику, шкільній навчально-дослідній ділянці, у природі, на виробництві та вдома. Це різні досліди, спостереження, складання колекцій, гербарію, вирощування та висаджування рослин, збір насіння, підгодівля тварин та птахів узимку. Під час довготривалої позаурочної роботи учитель упродовж усього її виконання повинен систематично контролювати й спостерігати за її перебігом, щоб вчасно надати учневі допомогу і проконтролювати виконання. Важливо, щоб позаурочна робота відповідала програмі і виконувалась перед опрацюванням відповідної теми уроку. Багато позаурочних робіт учитель дає під час уроків за декілька днів чи тижнів до вивчення теми у класі. Учитель продумує терміни позаурочної роботи, її тривалість та способи використання результатів на уроках природознавства. За виконання позаурочної роботи учитель виставляє кожному учневі оцінку.

2. Позакласна робота з природознавства. Зміст позакласної роботи

Позакласна робота - складова частина навчально-виховного процесу, одна із форм організації вільного часу школярів. Вона надає широкі можливості для всебічного розвитку учнів і підготовки їх до життя.

Позакласну роботу з природознавства організовують на добровільних засадах, для збудження і стимулювання пізнавальних інтересів школярів. Засобами позакласної роботи учитель розширює світогляд учнів, поглиблює знання учнів, розкриває їхні здібності, інтереси та нахили.

За способом організації учнів розрізняють індивідуальну, групову, та масову позакласну роботу.

Індивідуальну позакласну роботу з природознавства проводить з учнями, які виявляють стійкий інтерес до природи. Мета такої роботи - розширення кола пізнавальних інтересів школярів та поглиблення їхніх знань про природу.

Одним із різновидів індивідуальної позакласної роботи є позакласне читання.

Позакласне читання з природознавства розширює та поглиблює шкільну програму, а також задовольняє найрізноманітніші запити й інтереси учнів. Задоволення індивідуальних читацьких інтересів, смаків, нахилів, самостійність учня у виборі книг, роблять індивідуальне позакласне читання одним із важливих засобів формування особистості, розумового, морального та естетичного розвитку.

Предметний гурток є найпоширенішою формою групової позакласної діяльності учнів початкових класів. Мета гуртка з природознавства - зацікавити молодших школярів природознавством, поглибити і розширити їхні знання, виробляти у них навички експериментувати, спостерігати і досліджувати. У гуртку важливо поєднувати індивідуальну самостійну творчу і відповідальну роботу кожного учня з роботою колективною. Роботу в гуртку проводять за тематичним планом.

3.Домашні завдання - частина позаурочної роботи з природознавства. Види домашніх завдань

Домашня робота як вид позаурочної навчально-пізнавальної діяльності школярів є логічним продовженням класної роботи. Вона передбачає творчі завдання, роботу з підручником, зошитом, додатковою літературою. Основними завданнями домашньої роботи є розширення і поглиблення знань; їхня конкретизація та систематизація; формування навичок застосовувати знання у подібних та нових навчальних ситуаціях.

Домашня навчально-пізнавальна діяльність є проміжною ланкою між учінням та самоосвітою дітей і характеризується вищим рівнем самостійності учнів, оскільки вони працюють за завданнями учителя , але без його безпосереднього керівництва.

Ефективність домашньої роботи залежить не тільки від рівня оволодіння власне предметними уміннями, а й уміннями раціональної навчально-пізнавальної діяльності. Від того як дитина зуміє організувати своє робоче місце, вчасно розпочати роботу у відведений час.

Методика домашньої роботи з природознавства будується на основі дидактичних принципів і насамперед систематичності залучення дітей до виконання домашніх завдань та їхнє оцінювання, доступності змісту, посильності способів виконання, врахування вікових та індивідуальних особливостей розвитку пізнавальних процесів та інтересів кожного учня.

Управління домашньою роботою здійснюється учителем через побудову домашніх завдань: підготовку учнів до їхнього виконання; перевірку результатів домашньої роботи та їхнє оцінювання.

Способи виконання домашніх завдань визначають конкретним предметним змістом, який у курсі природознавства можна засвоювати такими шляхами:

- безпосереднє пізнання об'єктів і явищ природи та зовнішніх зв'язків між ними з допомогою спостережень, дослідів чи практичних робіт.

- другий опосередковане сприймання готової інформації з підручників, додаткової літератури, образотворчих засобів наочності - картин, малюнків, а також фільмів та телепередач.

Учням можна пропонувати такі домашні завдання:

а) спостереження за об'єктами природи з метою розширення і поглиблення основних понять;

б) виконання дослідів з метою закріплення знань про властивості чи умови існування об'єкта;

в) виконання практичних робіт, з метою закріплення знань та умінь виконувати дії за зразком;

г) робота з підручником з метою усвідомлення та осмислення змісту теми уроку;

д) робота з додатковою літературою з метою розширення та поглиблення знань;

е) робота з наочними засобами з метою конкретизації знань.

За способом організації навчально-пізнавальної діяльності учнів домашні завдання можна виконувати індивідуально у групах та фронтально.

Фронтальні домашні завдання за своєю змістово-операційною стороною можуть бути однаковими для всього класу.

Групові - задають групі учнів. Їхня особливість полягає у тому, що кожен учень виконує своє певне завдання.

Індивідуальні домашні завдання розробляють для окремих учнів. Вони відповідають індивідуальним особливостям кожного, їх пропонують на індивідуальних картках.

За тривалістю виконання домашні завдання бувають довготривалими короткочасними. Обидва види повинні бути посильні для учнів

Короткочасні вимагають незначного часу, це робота за завданнями підручника, проведення короткочасних дослідів, спостереження. Довготривалі спостереження виконують протягом певного періоду.

За характером пізнавальної діяльності домашні завдання можуть бути репродуктивними (репродуктивне відтворення знань і застосування їх у знайомій ситуації, виконання роботи за зразком) і творчі ( застосування нових знань і умінь у новій навчальній ситуації).

4. Літні завдання з природознавства. Методика організації учнів до виконання літніх завдань

Літні завдання з природознавства задають учням на останньому уроці. Учитель коротко підсумовує все те, що учні виконали упродовж навчального року і повідомляє завдання на наступний рік. Мета літніх завдань - закріпити матеріал, який вивчали упродовж року та підготувати учнів до засвоєння нового на наступний рік. Учитель може задавати учням не більше двох завдань на літо. Він пояснює учням як виконати те чи інше завдання, як оформити результати роботи, досліду чи спостереження. Літні завдання обговорюють на першому уроці наступного навчального року.

У доборі завдань на літо учитель ураховує те , що завдання дають можливість:

- практично реалізувати знання і уміння, набуті учнями упродовж навчального року;

- розширити і поглибити їх;

- підготувати учнів до засвоєння змісту природознавства у наступних класах;

- сформувати пізнавальну самостійність, дослідницький підхід до вивчення природи;

- виховати бережливе ставлення до природи.

Для літніх спостережень слід добирати об'єкти, що передбачені програмою з природознавства, характерні для даної місцевості і відповідають інтересам дітей.

На перших уроках відводять час для оцінювання літніх завдань. Діти приносять щоденники спостережень, зібрані природні матеріали. Вчитель їх оцінює, відзначає систематичність ведення спостережень, повноту виконання завдань, охайність і правильність записів.

Значний ефект дає організація виставки літніх завдань. Діти, ознайомившись з її експонатами, оцінюють роботу інших, порівнюють зі своєю, у них виникає зацікавленість у виконанні такої роботи.

Зібрані природні матеріали залишають у кабінеті та використовують на уроках, Щоденники спостережень залишають в учнів.

Правильно організоване виконання літніх завдань є надійним засобом підвищення ефективності викладання природознавства.

Тести для самоконтролю

1.Позаурочна робота з природознавства передбачає:

а) виконання обов'язкових, передбачених програмою практичних робіт - індивідуально, у парах чи у групах;

б) виконання літніх завдань, практичних робіт;

в) виконання лабораторних та практичних робіт.

2. Домашня робота з природознавства передбачає:

а) творчі завдання, роботу з підручником, зошитом, додатковою літературою;

б) виконання дослідів, спостережень, практичних робіт;

в) літні завдання, практичні роботи.

3. Назвати теми позакласних заходів з природознавства.

4.Назвати можливу тематику гуртків з природознавства.

5. За способом організації школярів позакласну роботу поділяють на:

а) індивідуальну, групову, та масову;

б) фронтальну, загальну, масову;

в) індивідуальну, групову.

6.Основні види позаурочної роботи з природознавства:

а)досліди, спостереження, складання колекцій, гербарію, вирощування та висаджування рослин, збір насіння, підгодівля тварин і птахів взимку;

б) масові позакласні заходи, гуртки, спостереження;

в) індивідуальні роботи, гуртки, досліди.

7.Домашня робота як вид позаурочної навчально-пізнавальної діяльності школярів є:

а) логічним продовженням класної роботи;

б) логічним продовженням літніх завдань;

в) логічним продовженням роботи в гуртках.

8. Мета літніх завдань:

а) підвести підсумки спостережень за сезон.

б) узагальнити та систематизувати знання з попередньої теми;

в) закріпити матеріал, який вивчали упродовж року та підготувати учнів до засвоєння нового на наступний рік.

Контрольні завдання

1.Скласти розгорнутий план заняття предметного гуртка з природознавства.

2.Розробити детальний конспект масового позакласного заходу з природознавства на екологічну тематику.

Лекція № 12

Тема: Матеральна база курсу природознавства початкової школи. Куточок живої природи. Географічний майданчик. навчально-дослідна ділянка

Ключові слова: матеріальна база, відділ природознавства, краєзнавчий куточок, куточок живої природи, географічний майданчик, навчально-дослідна ділянка, обладнання, інвентар.

Література до даної теми: 12, 36, 38, 45

Контроль до даної теми: тести, письмова робота

План

1. Матеріальна база курсу природознавства

2. Куточок живої природи. Дидактичні вимоги до його організації й обладнання

3. Географічний майданчик Обладнання майданчика для початкових класів

4. Навчально-дослідна ділянка. Організація території ділянки. Особливості її планування

Тести для самоконтролю

Контрольні завдання

1. Матеріальна база курсу природознавства

Матеріальна база має важливе значення у підвищенні ефективності викладання природознавства. До матеріальної бази входять різноманітні засоби навчання кабінету природознавства, куточка живої природи, географічного майданчика і навчально-дослідної ділянки. Наявність необхідних засобів навчання дозволяє залучати школярів до виконання різноманітних самостійних та практичних робіт, пов'язаних із проведенням спостережень, постановкою дослідів, виконанням практичних робіт на уроках і під час позаурочних і позакласних занять. Велика різноманітність засобів навчання з природознавства потребує старанного їхнього добору для роботи. Наочні засоби навчання і об'єкти живої природи у навчальному процесі використовують з метою формування образного мислення молодших школярів.

У 17 столітті Я. А. Коменський заснував принцип наочності як важливий принцип викладання. У Великій дидактиці він писав: «…слова потрібно викладати і вивчати не інакше як разом з речами...».

Відомий російський педагог К.Д.Ушинський розвивав теорію наочності і розкрив її значення для набуття учнями знань.

У своїх класичних працях про значення наочних засобів, він показав, що використання наочних засобів привчає дитину пов'язувати слово із сприйняттям досвіду, на основі якого формують уявлення про форму, колір, розміри, звук.

Про значення наочності вказували В. Ф. Зуєв, О. Я. Герд,

Л. С. Севрук, Б. Є. Райков, С. А. Павлович та інші.

2. Куточок живої природи. Дидактичні вимоги до його організації й обладнання

Куточок живої природи - це місце для вирощування рослин і утримання тварин, а також для виконання спостережень та дослідів. На його базі проводять позаурочну та позакласну роботу.

Куточок живої природи може знаходитися у кабінеті природознавства, або безпосередньо у класі. Це може бути і загальношкільний куточок природи для дітей молодшого і старшого шкільного віку.

Кімната для куточка живої природи повинна добре освітлюватися, відповідати нормам і вимогам для утримання тварин і вирощування рослин. У куточку живої природи потрібно підтримувати постійну температуру і вологу повітря - це є важливою умовою для росту рослин та утримання тварин.

Відбір конкретних рослин і тварин залежить від умов класу або школи.

Кімнатні рослини слід добирати так, щоб на їхньому прикладі можна було познайомити учнів із зовнішньою будовою органів рослини, способами розмноження і виконувати практичні роботи по вирощуванню. Найбільш поширеними кімнатними рослинами є: аспідистра, аспарагус, алоє, араукарія, бегонія, бальзамін, каменеломка, колеус, різні види кактусів, фуксія, узамбарська фіалка, сансевьера, традесканція.

Тварини куточка живої природи: гідри молюски, дафнії циклопи, плавунці, циклопи, шовкопряди, білан капустяний, риби, земноводні, плазуни, птахи і дрібні ссавці.

Для початкової школи куточок живої природи має дуже велике значення. Спілкування із живими об'єктами, виконання дослідів і спостережень, а також систематична робота по догляду, посилює відповідальність, прививає любов до природи, сприяє екологічному вихованню.

3. Географічний майданчик обладнання майданчика для початкових класів

Географічний майданчик розміщують поблизу школи у освітленому місці, недалеко від навчально-дослідної ділянки. Він необхідний для ведення спостережень за погодою, за живою та неживою природою, для організації і проведення фенологічних спостережень. Зручно якщо географічний майданчик має квадратну форму (10х10м.). Обов'язковим об'єктом є гномон. Це шест висотою 1,5 м., який ставлять у центі. За ним школярі спостерігають за рухом Сонця, довжиною тіні залежно від часу доби чи пори року. За допомогою гномона учні також визначають сторони горизонту.

На географічному майданчику знаходиться флюгер. Його закріплюють на металевому стовпі, висота якого не менше 10м. По флюгеру спостерігають за напрямом вітру.

Для спостереження за погодою необхідна метеорологічна будка. Це невелика дерев'яна споруда, яку встановлюєть на опорах висотою 1,5 - 2м. У ній знаходиться термометр.

На географічному майданчику передбачена вимірювальна ділянка, на ній повинен бути кубічний метр з поділками на дециметри.

Із вимірювальних приладів необхідний опадомір, за ним визначають кількість опадів. Опадомір закріплюють на металевій трубі, висота якої 1,5 - 2м.

Для вимірювання товщини снігового покриву необхідна снігомірна рейка, довжина якої 1,5 - 2м., ширина - 8см. Лицевий її бік зафарбований у білий колір, на неї наносять поділки через 1см., а протилежну сторону зафарбовують у чорний колір, на неї наносять поділки через 10 см.

Усі прилади на майданчику розміщують так, щоб вони не затіняли один одного.

Доріжки на майданчику слід розміщати так, щоб за ними можна було визначати основні та проміжні сторони горизонту. Це також сприяє орієнтуванню учнів на місцевості.

4. Навчально-дослідна ділянка. Організація території ділянки. Особливості її планування

Шкільну навчально-дослідну ділянку називають лабораторією під відкритим небом. На ділянці учні початкових класів вирощують культурні рослини та доглядають за дрібними тваринами. У процесі роботи на ділянці учні застосовують знання, які вони набули на уроках у класі, вони здобувають знання про закономірності життя рослин, про грунт, його обробіток, про культурні рослини та бур'яни, про шкідників городу і саду та про корисних тварин.

Робота на ділянці розвиває мислення і спостережливість, уміння помічати нове, робити висновки із спостережень.

Для початкових класів цілком достатня ділянка площею 1000 - 2000 м. Для кожного класу відводять окрему ділянку. Кожного року на своїй ділянці клас вирощує нові рослини і таким чином забезпечує потрібну сівозміну.

Плануючи шкільну навчально-дослідну ділянку, виходять зі змісту і обсягу навчальної програми, кількості учнів у школі і завдань навчально-виховної роботи. Для кожного класу і під кожну культуру виділяють площу потрібних розмірів.

У 1класі вирощують квіти з великим насінням ( настурція, нагідки, запашний горошок), боби, горох. У 2 класі вирощують коренеплоди: буряків, моркви; ягідники: смородина, малина, агрус, садові суниці.

Учні 3-4 класу вирощують на ділянці квітково-декоративні рослини на колекційних грядках. Решта площі шкільної навчально-дослідної ділянки відводять під ягідники. Робота на ділянці повинна мати насамперед навчальну і виховну мету. Її потрібно спрямовувати на поглиблення теоретичних знань учнів та підготовку їх до майбутньої практичної діяльності.

Слід звернути увагу на те, щоб кожен учень виконував усі види робіт від початку і до кінця. Кожен учень повинен доглядати свою грядку чи рядок.

Особливу увагу слід приділяти організації роботи у літній період. Необхідно регулярно доглядати за рослинами упродовж усього літа, спостерігати за ними, підтримувати ділянку у зразковому стані, записувати у щоденник свої спостереження.

Тести для самоконтролю

1. Матеріальна база з природознавства це:

а) технічні засоби навчання, образотворчі засоби навчання, куточок живої природи;

б) різноманітні засоби навчання кабінету природознавства, куточка живої природи, географічного майданчика і навчально-дослідної ділянки;

в) географічний майданчик, технічні засоби навчання, куточок живої природи.

2. Географічний майданчик необхідний для:

а) догляду за рослинами, вимірювання довжини тіні та температури повітря;

б) ведення спостережень за погодою, за живою та неживою природою, для організації і проведення фенологічних спостережень;

в) для заповнення зошитів та календарів природи і праці, виконання домашніх завдань.

3. Куточок живої природи - це:

а) місце для вирощування рослин і утримання тварин, а також для виконання спостережень і дослідів;

б) місце для вирощування сільськогосподарських та плодово-ягідних рослин;

в) місце для виконання дослідів, проведення уроків та сільськогосподарських робіт.

4. У процесі роботи на ділянці учні здобувають знання:

а) про закономірності життя рослин, про грунт, його обробіток, про культурні рослини та бур'яни, про шкідників городу і саду та про корисних тварин;

б) про засоби та методи навчання, закономірності життя рослин і тварин;

в) про організаційні форми навчання, про шкідників городу і саду.

Контрольні завдання

1. Скласти перелік кімнатних рослин, які можна вирощувати у куточку живої природи.

Література

1. Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»). - К. : Компас, 1992.

2. Державний стандарт початкової загальної освіти: Освітня галузь «Людина і світ». - К.: Шкільний світ. - 2006. - № 2.

3. Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2008 - 2009 навчальному році. Додаток до листа МОН від 07. 07. 08. № 1/9-433 // Початкова школа. - 2008.

4. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі / А.М.Алексюк.- К. : Радянська.школа, 1981.

5. Амонашвили Ш.Ф. Размышления о гуманной педагогике / Ш.Ф. Амонашвили. - М., 1996.

6. Амонашвили Ш. Здравствуйте, дети! / Ш.Амонашвили. - М. - 1983.

7. Бабанский Ю. К. Проблемное обучение как средство повышения эфективности учения школьников / Ю. К. Бабанский. Ростов-на-Дону. - 1970.

8. Бабанский Ю. К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе / Ю. К. Бабанский. - М. : Просвещение, 1985. - 208 с.

9. Бабанский Ю. К. оптимизация учебно-воспитательного процесса /

10. Ю. К. Бабанский. - М.- 1982.

11. Базовий перелік засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів початкової освіти // Початкова школа. - 2006. - № 7. - С. 5 - 7.

12. Байбара Т. М. Я і Україна: Підруч. для З кл. / Т. М. Байбара, Н. Бібік. - К. : Форум, 2005. - 176 с.

13. Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах: навч. посіб. / Т. М. Байбара. - К. : Веселка, 1998. - 338 с.

14. Байбара Т. М. Я і Україна: Підруч. для 4кл. / Т.М.Байбара. - К: Форум, 2004. - 176 с.

15. Байбара Т. М. Розповідь на уроках природознавства / Т. М. Байбара // Початкова школа. - 2000. - № 4. - С. 18 - 22.

16. Балашова С. Спостереження за природою як засіб екологічного виховання молодших школярів / С. Балашова //Початкова школа. - 2005. - № 3. - С.19 - 21.

17. Бондар В. І. Проектування уроку як оптимальної системи. (Матрично-модульний підхід): навч.-метод. посіб. для студентів спеціальності «Початкова освіта» / В. І. Бондар, О. Г. Коханко. - К. : П Ц «Фоліант», 2008. - 54 с.

18. Будна Н. О. Я і Україна. Уроки з курсу « Я і природа», 4 клас: Посібник для вчителя / Н. О. Будна, С. Г. Заброцька, М. І. Майхрук. - Тернопіль: Навч. книга - Богдан, 2005. - 152 с.

19. Василенко Г. Екологічна освіта та виховання Г. Василенко // Початкова школа. - 2007. - № 6.

20. Вашуленко О. Організація підсумкового повторення / О.Вашуленко // Початкова школа. - 2007. - № 5. - С.14 - 17.

21. Волошин О. Зошит для самостійної роботи з курсу «Я і Україна. Природознавство» 3 клас / О. Волошин, Г.Петрів. - Тернопіль: Астон, 2003. - 68 с.

22. Волошин О. Цікаві завдання з природознавства 3 (2) клас / О. Волошин. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. - 48 с.

23. Горощенко В. П. методика преподавиния природоведения /

24. В. П. Горощенко, И. А. Степанов. - М. : Просвещение, 1984. - 159 с.

25. Гриненко К. Підсумковий урок з природознавства в 4 (3) класі / К. : Гриненко // Початкова школа. - 2003. - № 3. - С. 36 -38.

26. Грущинська І. Ведення спостережень за природою влітку / І. Грущинська // Початкова школа. - 2004. - № 7. - С. 35 - 37.

27. Занков Л. В. Наглядность и активизация учащихся в обучении /

28. Л. В. Занков. - М. : - 1960.

29. Коваль Н.С. Дидактичні матеріали до підручника з природознавства. 3 (2) / Н.С.Коваль. - К.: Веселка, 1998. - 80 с.

30. Кузнєцова В. І. Методика викладання біології / В. І. Кузнєцова. - Х., Торсінг, 2001. - 176 с.

31. Кукалець М.В. Формування умінь працювати з підручником на уроках природознавства у 3-4класах / М. В. Кукалець // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ. Збірник наукових праць. - Рівне, 2003. - С. 84-86.

32. Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения / И. Я. Лернер. - М.- 1981.

33. Майхрук М. І. Я і Україна. Зошит з природознавства. 3 клас. 7-е вид., перероб. і доп. / М. І. Майхрук, Н. О. Будна, С. І. Рядова. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. - 48 с.

34. Майхрук М. І. Уроки природознавства у 3 (2) класі / М. І. Майхрук,

35. Н. О. Будна. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2002. - 128 с.

36. Мечник Л. Уроки природознавств. 3 (2) клас / Л. Мечник, І. Мечник . - Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. - 128 с.

37. Михалевич Г. Тестові завдання з курсу « Я і Україна» (Природознавство) для 4 класу / Г. Михалевич // Початкова школа. - 2008. - № 12. - С. 25 - 29.

38. Нарочна Л. К. Методика викладання природознавства / Л. К. Нарочна, Г. В. Ковальчук, К. Д. Гончарова. - К.: Вища школа, 1990. - 301 с.

39. Онищук В. О. Типы, структура и методика урока в школе /

40. В. О. Онищук. - К. : Раданська школа, 1975.

41. Онищук В. О. Дидактичні функції і структура методів навчання /

42. В. О. Онищук. - К.: Радянська школа, 1974. - № 3.

43. Онищук В. О .Урок в современной школе: Пособие для учителей /

44. В. О. Онищук. - М. : Просвещение, 1981. - 190 с.

45. Пакулова В. М. Методика преподавания природоведения: учеб. для студентов пед. ин-тов / В. М. Пакулова, В. И. Кузнецова. - М. : Просвещение, 1990. - 192 с.

46. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах / О. Я.Савченко. - К. : «Магістр», 1997. - 256 с.

47. Савченко О. Я. Покликання початкової школи / О. Я. Савченко // Початкова школа. - 2008. - № 2. - С. 1 - 3.

48. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи / О. Я. Савченко. - К. : Вид-во «Ґенеза», 1999. - 368 с.

...