Методологічні і методичні засади формування духовних інтересів та потреб у дітей 5-9 років засобами мистецтв

7. У процесі дослідження з'ясовано та підкріплено результатами, що подана комплексна система формування духовних інтересів та потреб у старших дошкільників та молодших школярів засобами інтегрованих мистецтв являє собою довгострокову синтезовану систему естетико-етичного виховання, що гармонійно поєднує в собі елементи як морального, так і естетичного виховання та дозволяє вибудувати інтегровано-синтезоване мистецтво як сильнодіючий засіб для формування духовних інтересів та потреб у дітей. Поетапна комплексна система формування приводить не тільки до появи та закріплення духовних інтересів та потреб, але і до появи смаку до Духовного Життя, необхідності жити саме таким життям - наповненим і осмисленим, яскравим і цікавим, спрямованим до Самодостатності.

8. Констатовано, що експериментальне дослідження було проведене за п'ятирівневою системою вимірів: високий рівень, вищий за середній, середній, нижчий за середній та низький. Якісні оцінки (рівневі) - реальні параметри - показники випробуваних були засновані на наступних критеріях: а) емоційно-естетичний компонент наявності та вияву духовних інтересів та потреб (мотивація, радість, переживання, натхнення, емоційна реакція-відношення, піднесений настрій, творча активність, бажання); б) регулятивно-моральний компонент: вибір, етична свідомість, домінування мотиву, а також розуміння Вічних цінностей та втілення їх в життя через дії, вчинки, поведінку, відношення; в) реалістично-оптимістичний, конструктивна орієнтованість у ставленні до оточення, рівень здатності до прояву обдарованості у певному виді мистецтва, потреба контактів з цікавими, змістовними людьми, подіями, творами мистецтва, оригінальність мислення, спрямованість інтересів, об'єктивація потреб, прояв посиленого інтересу до певного виду мистецтва та зацікавленості мистецтвом і творчістю взагалі.

Констатувальний експеримент показав, що:

– у більшості дітей креативний початок слабко розвинутий; причина - не розвивався;

– значна частина дітей одержує недостатньо уваги й участі з боку батьків, хоча більше 2/3 батьків мають усі підстави розвиватися і розвивати своїх дітей;

– у переважної більшості дітей домінує розважально-ігрова мотивація потребнісної сфери;

– значна частина дітей (понад 30%) не сприймає, не розрізняє моральні норми і робить неправильний моральний вибір;

– 43% дітей мають задатки до занять певним видом мистецтва;

– у багатьох дітей дуже вузьке коло позитивних, корисних інтересів, бажань, потягів, прагнень і становить 10%;

– здебільшого діти виявляють не духовно-змістовне, а поверхневе ставлення до творів мистецтва (3%);

– за всіма показниками досліджень низький та нижчий за середній рівні вияву духовності (моральність, творчість, допитливість, емоційна наповненість, позитивні бажання) показали більше 52% всіх респондентів, тоді як високий та вищий за середній рівні - близько 28%.

З'ясовано, що духовний початок, наявність духовних інтересів та потреб у більшості дітей слабо розвинуті (невиразні, дифузні, нестійкі або зовсім відсутні).

9. Установлено за допомогою власних спостережень, щоденників спостережень, п'ятнадцяти методик, що у ході експериментальної перевірки ефективності формування духовних інтересів та потреб у дітей досить виразно виявилися сім основних напрямків впливу дорослих та мистецтва:

1) збагачення емоційної та моральної сфер дитини за допомогою мистецтва;

2) створення такого стилю життєдіяльності, завдяки якому дитина вступає у взаємодію з найбільшою кількістю соціальних явищ і духовних цінностей;

3) організація спільного з дітьми обговорення й осмислення проблем сучасного життя і значення духовних цінностей для кожної людини;

4) стимуляція інтересу до занять тим видом мистецтва, до якого у дитини більше здатностей, бажання, а далі - до мистецтва взагалі. Подальший розвиток смаку, міри тощо - шлях до високих духовних ідеалів;

5) формування в дітей якості оцінювати навколишній світ, займати в ньому відповідну позицію, відрізняти гарне від поганого, справжнє від підробки, істину від фальші;

6) створення максимально сприятливих умов для того, щоб діти жили у світі захоплення, натхнення, радості, добра, краси, гри, казки, малюнка, музики, фантазії, творчості;

7) ініціювання відкритого індивідуального творчого самовираження дитини в соціумі, стану високої задоволеності та згоди, духовного щастя.

Визначено, що при формуванні духовних інтересів та потреб важливою є орієнтація на духовні цінності людства, стимулювання самоцінних форм активності, цілеспрямоване послідовне моделювання ефекту катарсису; створення цікавих розвивальних завдань, які ведуть до самостійного відкриття, до духовної діяльності. Результати діагностичного обстеження сімей та робота з батьками свідчать про те, що в наш час триває процес переоцінки цінностей та перевага надається матеріальним, а не духовним потребам і запитам. Спостереження та інші дослідження виявили педагогічну непідготовленість більшості батьків до якісного виконання своїх виховних функцій. У результаті дослідження встановлено, що взаємодія видів мистецтва дає більшу можливість дітям розвинути свої уявлення про прекрасне у навколишній дійсності, об'єднати розрізнені почуття, розуміння, ставлення, знання. Чим активніша і різнобічніша діяльність дітей, тим глибші знання і, відповідно, потреби в мистецтві, а також інтерес до нього. Духовне зростання відбувається там, де створене завжди співвідноситься з нормами, цілями, тобто оцінюється й обов'язково обговорюється. Це змушує дітей замислюватися, приймати рішення відповідно до мотивованої оцінки.

10. Виявлено, що за результатами порівняльного аналізу рівень духовності дітей, які знаходилися в умовах формувального експерименту в три рази вище, ніж у дітей, не включених у цей експеримент. На чотирьох етапах формування в усіх трьох експериментальних групах відображена сутнісна динаміка сформованості духовних інтересів та потреб у дітей засобами мистецтв. Протягом усього експерименту найбільш стабільним виявився середній рівень сформованості духовних інтересів та потреб у дітей. Пояснюється це тим, що в контрольних групах рівні майже не змінюються, а в експериментальних групах відбувається рівний відтік із середнього рівня в більш високі та притік з нижчих рівнів у середній. У всіх експериментальних групах якісне зростання у формуванні духовних інтересів та потреб сталося на третьому етапі експерименту, коли накопичене кількісне трансформувалося в якісне. Найменше зростання рівня духовності спостерігалося на четвертому етапі формування. Пояснюється це тим, що чим вище рівень сформованості духовних інтересів та потреб у дітей, тим менший запас можливостей для подальшого їх розвитку. Можна зробити припущення, що в подальшому важливим є підтримування рівня та розширення кола інтересів та потреб. Різниця в показниках між групами Е₁ та Е₂ менша, ніж між групами Е₂ та Е₃ (відповідно 10 % та 13 %). Це говорить про те, що в нашому випадку кількість років формувального експерименту (два - групи Е₃ та чотири - груп Е₁ та Е₂), має велике значення. Морально-етичні показники за методиками (на всіх етапах дослідження) нижчі на 2 % порівняно з попередніми роками, ніж емоційно-естетичні (особливо у хлопчиків). Це ж відображено і у щоденниках спостережень як батьків, так і вихователів. Неможливо ігнорувати і той факт, що на початку проведення експерименту духовні інтереси та потреби високого рівня не тільки в експериментальній, а і в контрольній групах дітей показали в середньому більше 10% дітей. Це діти, які мають духовні здатності. На противагу цим дітям виявилися антиподи - діти зовсім далекі від духовності (3%). Незважаючи на всі наші спільні чотирирічні зусилля, в середньому з усіх дітей експериментальної групи таких виявилося близько 3%. Однак приємно усвідомлювати, що цифра зростання духовних потреб в 3-4 рази більше, ніж їх відсутність (10%). Це ще раз підтверджує наші припущення про те, що в духовному розвитку існує певна обдарованість чи співпадіння деяких індивідуальних особливостей: вроджена доброта і альтруїзм, гарні риси характеру та людські якості, художнє мислення, старанність, допитливість, вдумливість, творча активність, весела вдача тощо. Менше піддаються впливу нашої комплексної системи формування духовних інтересів та потреб хлопчики, ніж дівчатка (особливо на перших етапах експерименту) - на 1-2%.

Сьогодні в умовах оновлення та перетворення всіх сфер суспільства перед наукою взагалі та системою педагогічних наук зокрема вибудовується комплекс нових вимог, серед яких найважливіше місце займають проблеми гуманізації освіти в цілому та удосконалення духовності зокрема. Сукупний досвід людства можна уявити як досвід людського переживання численних типових духовних подій та обставин життя. Одне з глобальних завдань педагогіки - осмислити, обґрунтувати, виправдати віру в дитячу Душу. Тільки та педагогічна система, в якій отримує свій належний зміст ця віра, правильно відображає саму суть виховання. Тільки за умови розвитку творчих здібностей у дітей, закладання духовних інтересів та потреб, нестандартного виховання, формування творчого підходу до життєвих проблем, отримаємо у майбутньому повноцінних членів суспільства - зацікавлених, радісних, активних, з тонкою душевною організацією - нову ґенерацію людей.

Дисертаційне дослідження, виконане на основі авторської комплексної системи формування духовних інтересів та потреб у дітей 5-9 років засобами інтегрованих мистецтв, виявило і довело спроможність, ефективність та перспективність цієї системи для застосування в дитячих установах як творчі заняття та початковій школі як дисципліну за вибором та систему заходів для батьків тощо. Фрагменти цієї системи можуть застосовуватися у школах мистецтв, у будинках та палацах дитячої творчості, культури. Розроблена комплексна система може надалі удосконалюватися, змінюватися, розвиватися та розвивати.

У дисертації представлений аналіз понять: “духовність”, “потреба”, “інтерес”, “мистецтво”, “маленькі діти”. Подане дослідження є деяким підсумком ряду досліджень в області педагогічних наук: духовні інтереси та музичне мистецтво або духовні потреби та родина; духовність та моральність у різних варіантах; інтереси й потреби в сукупності з фольклором, естетичним або національним вихованням тощо.

Окреслюючи перспективи подальших досліджень у даній галузі, зазначимо, що перспективними та актуальними для майбутніх наукових пошуків вважаємо такі напрями: формування духовних інтересів та потреб дітей 3-5 років засобами мистецтва, а також формування духовних інтересів та потреб у дітей засобами науки, релігії та мистецтва у сукупності, формування духовних потреб та інтересів у дітей сучасними аудіо- та відеозасобами. Такі наукові дослідження допоможуть нам глибше зрозуміти зміст та закономірності виховання дитини, будувати процес виховання за законами Істини, Добра і Краси.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

Жуков С.М. Формування духовних потреб та інтересів у дітей засобами мистецтв: [монографія] / Сергій Михайлович Жуков. Донецьк: ДонІЗТ, 2008. 297 с.

Статті в наукових фахових виданнях:

Жуков С.М. Народна педагогіка як основа наукової педагогіки / С.М. Жуков // Наука і сучасність: зб. наук. праць. Т. ХХХVII. Педагогіка, філологія / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. К., 2003. С. 52-60.

Жуков С.М. Педагогічна майстерність як наука і мистецтво навчання та виховання / С.М. Жуков // Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики: зб. наук. праць. Вип. 9 / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. К, 2003. С. 13-17.

Жуков С.М. Особливості освіти в Японії / С.М. Жуков // Наука і сучасність: зб. наук. праць. Т. ХL. Педагогіка, філологія / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. К., 2003. С. 50-57.

Жуков С.М. Освіта, культура мислення та інтелектуальний розвиток особистості / С.М. Жуков // Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики: зб. наук. праць. Вип. 10 / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. К, 2003. С. 153-158.

Жуков С.М. Духовність: деталізація, механізми життєдіяльності, сміливість і рішучість у життєтворчості / С.М. Жуков // Вісник Київськ. нац. ун-ту культури та мистецтва. К., 2004. №11. С. 68-72.

Жуков С.М. Формування духовної культури сучасного суспільства / С.М. Жуков // Наука і сучасність: зб. наук. праць. Т. 45 / Нац. пед. ун-т ім. Драгоманова. К., 2004. С. 33-37.

Жуков С.М. Деякі аспекти духовно-морального розвитку підростаючого покоління / С.М. Жуков // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: зб. наук. праць. Вип. 5(11) / Ін-т духовного розвитку людини, Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. Луганськ, 2004. С. 66-73.

Жуков С.М. Освіта (олюдненість) і духовність: сутність, історія, реалії, перспективи / С.М. Жуков // Гуманізація навчально-виховного процесу: наук.-пед. зб. Вип. ХХVІІІ / Слов'янський держ. пед. ун-т. Слов'янськ, 2005. С. 111-119.

Жуков С.М. Искусство как средство актуализации развития духовности личности / С.М. Жуков // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: зб. наук. праць. Вип. 3(22) / Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, Ін-т духовного розвитку людини. Луганськ, 2007. С. 65-70.

Жуков С.М. Воздействие музыки на человека. Музыкальная психология: история, реалии, перспективы / С.М. Жуков // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: зб. наук. праць. Вип. 4(23) / Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, Ін-т духовного розвитку людини. Луганськ, 2007. С. 100-106.

Жуков С.М. Освіта, творчість, духовність, моральність: розвиток потреб та інтересів у дітей / С.М. Жуков // Теорія та методика навчання та виховання: зб. наук. праць. Вип. 22 / Харківський нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. Х.:, 2008. С. 71-81.

Жуков С.М. Мистецтво і моральність в контексті формування духовних потреб та інтересів / С.М. Жуков // Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук. праць. Вип. 21 / Криворізький держ. пед. ун-т. Кривий Ріг, 2008. С. 98-111.

Жуков С.М. Сучасна філософська та педагогічна антропологія: сутність і сенс життя людини (дитини) в контексті духовності та ідеалу, потреб та інтересів / С.М. Жуков // Вісник Луганського нац. ун-ту. Вип. 21 (160) / Луганський нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. Луганськ, 2008. С. 29-37.

Жуков С.М. Проблеми майбутнього педагогіки: школа, вчитель, держава, освіта / С.М. Жуков // Молодь і ринок / Дрогобицький держ. пед. ун-т ім. І. Франка. Дрогобич, 2008. №4. С. 48-51.

Жуков С.М. Гуманістична сутність освіти: духовність, культура, творчість (інтереси та потреби) / С.М. Жуков // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: зб. наук. праць. Вип. 1 (24) / Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, Ін-т духовного розвитку людини. Луганськ, 2008. С. 90-98.

Жуков С.М. Специфика формирования духовных интересов и потребностей у детей средствами искусств / С.М. Жуков // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Вип. 17, ч. ІІ / Кримський гуман. ун-т. Ялта, 2008. С. 34-42.

Жуков С.М. Сутність мистецтва та духовність; вплив мистецтв на гармонійний розвиток особистості / С.М. Жуков // Вісник Черкаського ун-ту. Вип. 127 / Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. Черкаси, 2008. С. 60-73.

Жуков С.М. Роль і значення родини у формуванні духовних потреб та інтересів у дітей засобами мистецтва / С.М. Жуков // Наукові записки / Ніжинський держ. ун-т ім. М. Гоголя. Ніжин, 2008. №3. С. 30-35.

Жуков С.М. Соціально-педагогічні та психологічні умови розвитку духовних потреб та інтересів у дітей / С.М. Жуков // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: наук. зб. / Уманський держ. пед. ун-т ім. П. Тичини. Умань, 2008. №25. С. 98-107.

Жуков С.М. Вплив вікових особливостей на формування духовних інтересів та потреб у дітей / С.М. Жуков // Зб. наук. праць Бердянського пед. ун-ту / Бердянський держ. пед. ун-т. Бердянськ, 2008. №2. С. 91-98.

Жуков С.М. Феноменологія духовності і процес виховання / С.М. Жуков // Педагогічні науки: зб. наук. праць / Сумський держ. пед. ун-т ім. А.С. Макаренка. Суми, 2008. С. 93-101.

Жуков С.М. Духовні потреби та інтереси: концептуальні основи / С.М. Жуков // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: зб. наук. праць. Вип. 36 / Київський нац. лінгв. ун-т, Нац. муз. акад. України ім. П.І. Чайковського. К, 2008. С. 40-44.

Жуков С.М. Формування духовних потреб та інтересів підростаючого покоління засобами різних видів мистецтв / С.М. Жуков // Педагогічна освіта: теорія і практика: зб. наук. праць. Вип. 9 / Київський пед. ун-т ім. Б.Д.Грінченка, Ін-т проблем виховання АПН України. К., 2008. С. 20-25.

Статті в інших наукових виданнях:

Жуков С.М. Педагогика, учитель, педагогическое творчество / С.М. Жуков // Сб. науч. трудов / Ин-т последипл. образования инж.-педаг. работников. Донецк, 1999. С. 33-36.

Жуков С.М. Роль эстетического воспитания молодежи как одного из условий обеспечения устойчивого развития региона / С.М. Жуков // Сучасні проблеми сталого соціального розвитку регіону: пріоритети та шляхи вирішення: тематичний зб. наук. праць. Вип. 1 / Донецький ін-т ринку та соціальної політики. Донецьк, 2001. С. 60-65.

Жуков С.М. Методологічні засади запровадження культури поведінки в соціально-особистісних відносинах / С.М. Жуков // Методологія сучасних досліджень соціальних, економічних та психологічних проблем: тематичний зб. наук. праць / Донецький ін-т ринку та соціальної політики. Донецьк, 2001. С. 76-80.

Жуков С.М. Феномен интереса как социокультурного явления / С.М. Жуков // Методологія сучасних досліджень соціальних, економічних та психологічних проблем: тематичний зб. наук. праць / Донецький ін-т ринку та соціальної політики. Донецьк, 2002. С. 69-72.

Жуков С.М. Доброта как непременное условие социально-психологического прогресса общества / С.М. Жуков // Сучасні проблеми сталого соціального розвитку регіону: пріоритети та шляхи вирішення: тематичний зб. наук. праць. Вип. 2 / Донецький ін-т ринку та соціальної політики. Донецьк, 2002. С. 38-42.

Публікації в збірниках матеріалів конференцій:

30. Жуков С.М. Деякі методологічні аспекти формування духовної культури підростаючого покоління / С.М. Жуков // Методологія сучасних досліджень соціальних, економічних та психологічних проблем регіону: матеріали міжвуз. наук.-практ. конф., 22 лютого 2000 р. / Донецький ін-т ринку та соціальної політики. Донецьк, 2000. С. 98-103.

31. Жуков С.М. Освіта та формування творчої особистості / С.М. Жуков // Проблеми удосконалення форм і методів навчання. Нові технології навчання: матеріали наук.-метод. конф., 20-21 квітня 2006 р. / Донецький ін-т залізн. трансп. Донецьк, 2006. С. 12-15.

32. Жуков С.М. Проблемы формирования духовности в современном образовании / С.М. Жуков, Ю.А. Суслова // Соціальні виміри буття: матеріали вуз. наук.-практ. конф. Вип. 4, квітень 2007 р. / Донецький нац. ун-т екон. і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. Донецьк, 2007. С. 174-176.

33. Жуков С.М. Духовність, культура та гуманізація сучасної освіти / С.М. Жуков // Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку: матеріали 4-ї всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. Ч. 2, 26-28 травня 2008 р. / Ін-т наукового прогнозування. К., 2008. С. 23-24.

34. Жуков С.М. Психолого-педагогическая интерпретация духовного потенциала подрастающего поколения / С.М. Жуков // Междунар. научн.-практ. конф., 16-17 декабря 2003 г. Донецк: Облсовпроф, 2003. С. 133-135.

35. Жуков С.М. Виховання духовності як процес формування потреб та інтересів у підростаючого покоління / С.М. Жуков // Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти: матеріали 6-х ірпінських міжнар. пед. читань, 22-23 травня 2008 р. / Нац. ун-т держ. податкової служби. Ірпінь, 2008. С. 311-313.

36. Жуков С.М. Освіта та мистецтво: формування духовних потреб та інтересів моральної особистості / С.М. Жуков // Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості: матеріали ХХІІІ міжнар. наук.-практ. конф., 16 травня 2008 р. / Донецький держ. ун-т інформатики і штучн. інтелекту. Донецьк: Наука і освіта, 2008. С. 107-108.

37. Жуков С.М. Гуманізація освіти в контексті формування духовних потреб та інтересів / С.М. Жуков // Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті вимог болонського процесу: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 22-23 травня 2008 р. / Одеський нац. ун-т ім. І.І. Мечнікова. Одеса, 2008. С. 272-273.

38. Жуков С.М. Духовность и ее загадочность: теологический и психолого-педагогический аспекты / С.М. Жуков // Розвиток наукової думки-2008: матеріали всеукр. наук.-практ. конф., 10 жовтня 2008 р. Миколаїв, 2008. С. 69-72.

39. Жуков С.М. Духовність в контексті сучасної освіти / С.М. Жуков // Проблеми удосконалення форм і методів навчання. Нові технології навчання: матеріали наук.-метод. конф., 23-24 квітня 2009 р. / Донецький ін-т залізничного транспорту. Донецьк, 2009. С. 17-18.

АНОТАЦІЯ

Жуков С.М. Методологічні і методичні засади формування духовних інтересів та потреб у дітей 5-9 років засобами мистецтв. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 - теорія та історія виховання - Луганський національний університет ім. В. Даля, Луганськ, 2010.

В дисертації вперше вивчені, розроблені та науково обґрунтовані теоретико-методологічні основи формування духовних інтересів та потреб у дітей 5-9 років засобами мистецтв та на їх базі створена авторська методична концепція духовного виховання підростаючого покоління.

На основі всебічного аналізу понять: “духовність”, “духовні інтереси та потреби”, “мистецтво” розкриті сутність, зміст, функції, взаємодія, ступінь значущості цих феноменів, а також деякі аспекти їх функціонально-формуючої дієвості.

У відповідності з метою, концептуальними положеннями та завданнями дослідження глибоко проаналізовані теоретичні передумови духовного становлення підростаючої особистості, саме з позицій її духовних інтересів та потреб; продумані та сформульовані методичні заходи (способи, форми, підходи, методи та ін.), як їх виявлення, так і формування.

Вперше: розглядалися, аналізувалися та формувалися духовні інтереси та потреби разом взяті; формування проходило безперервно у двох вікових категоріях - старшій дошкільній та молодшій шкільній, крім того, в контексті духовних інтересів та потреб бралися до уваги потреби в емоційному насиченні та пошуковий творчий інтерес; формування проходило не тільки з естетичної позиції, а й етичної.

Центральне місце в дисертації займає авторська педагогічна система формування духовних інтересів та потреб у дітей 5-9 років засобами мистецтв, при розробці якої взяті до уваги вікові та індивідуальні особливості дітей, соціально-педагогічні умови, фактори (сім'я, дитячий садок, школа, мистецтво) та основний фактор - інтегроване (синтезоване) мистецтво. На основі виділених факторів розроблена модель структури духовних інтересів та потреб, уточнена процесуальна послідовність появи та розвитку як структурних компонентів, так і всієї системи.

У процесі експериментальних досліджень з об'єктивних причин виявилося три різних експериментальних групи та три різних контрольних групи, у зв'язку з чим наукова робота отримала додатковий динамічний розвиток з багатьма порівняннями та співставленнями, а також дала можливість ширше і глибше вивчити духовні інтереси та потреби, що формуються, в усьому їх розмаїтті.

Перспективними та актуальними для майбутніх наукових пошуків вбачаються наступні спрямування: формування духовних інтересів та потреб у дітей 3-5 років засобами мистецтв; формування духовних інтересів та потреб у сукупності (наука, мистецтво, релігія) у молодших школярів; формування багатогранних інтересів та потреб у дошкільників різноманітними засобами.

Ключові слова: духовність, виховання, мистецтво, духовні інтереси, духовні потреби, формування вікових та індивідуальних особливостей, сім'я, Вічні Цінності, інтегроване (синтезоване) мистецтво.

АННОТАЦИЯ

Жуков С.М. Методологические и методические основы формирования духовных интересов и потребностей у детей 5-9 лет средствами искусств. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания - Луганский национальный университет им. В. Даля, Луганск, 2010.

В диссертации впервые изучены, разработаны и научно обоснованы теоретико-методологические основы формирования духовных интересов и потребностей у детей 5-9 лет средствами искусств и на их базе разработана авторская методическая концепция духовного воспитания подрастающего поколения.

На основе всестороннего анализа понятий: “духовность”, “духовные интересы и потребности”, “искусство” раскрыты сущность, содержание, функции взаимодействия, а также некоторые аспекты их функционально-формирующей действенности.

В работе предпринята попытка скрупулезного не только философско-педагогического, но и психологического анализа понятий “духовность”, “духовные интересы”, “духовные потребности”, “искусство”, “интегрированное искусство”.

В соответствии с целью, концептуальными положениями и задачами исследования глубоко проанализированы теоретические предпосылки духовного становления подрастающей личности именно с позиций ее духовных интересов и потребностей; продуманы и сформулированы методические мероприятия (способы, формы, подходы, методы и т.д.) как их (духовных интересов и потребностей) обнаружения, так и формирования.

Впервые: рассматривались, анализировались и формировались духовные интересы и потребности вместе взятые; формирование проходило непрерывно в двух возрастных категориях - в старшей дошкольной и младшей школьной; в канве духовных интересов и потребностей брались во внимание и учитывались потребность в эмоциональном насыщении и поисковый творческий интерес; формирование происходило не только с эстетической позиции, но и в не меньшей степени - с этической.

Центральное место в диссертации занимает авторская педагогическая система формирования духовных интересов и потребностей у детей 5-9 лет средствами искусств, при разработке которой учтены возрастные и индивидуальные особенности детей, социально-педагогические условия, факты (семья, детский садик, школа, искусство) и основной фактор - интегрированное (синтезированное) искусство.

На основе выделенных факторов разработана модель структуры духовных интересов и потребностей, уточнена процессуальная последовательность появления и развития как структурных компонентов, так и всей системы.

В процессе экспериментальных исследований по объективным причинам оказалось три разных экспериментальных группы и три разных контрольных, в связи с чем научная работа получила дополнительное динамическое развитие с множеством сравнений и сопоставлений, а также дала возможность шире и глубже изучить формирующиеся духовные интересы и потребности во всем их многообразии.

По результатам исследований сформулированы рекомендации. Их основная суть сводится к следующему: взрослый должен быть доброжелательным, и тогда он воспринимается ребенком как Старший Друг; желания детей надо направлять, оберегать, взращивать, надо воспитывать у них положительную мотивацию; общение всегда должно быть душевно-духовным, открытым, откровенным; надо помогать детям сберечь их индивидуальность; взрослый обязан вдохновлять детей во всех их творческих делах и начинаниях; надо развивать разнообразные и разноплановые интересы у детей; все, чем занимаются дети, должно быть “пропитано” духовностью; духовное развитие и воспитание ребенка необходимо начинать именно с развития эмоциональной сферы; атмосфера доверия, участие и дружеское отношение к ребенку дают возможность раскрыть и обогатить его внутренний мир; надо поддерживать и приветствовать отзывчивость и добрые чувства детей; необходимо постоянно расширять посредством творчества и познания круг духовных потребностей ребенка; надо во всем и всегда ориентировать детей на успех, на положительный результат.

Перспективными и актуальными для будущих научных поисков видятся следующие направления: формирование духовных интересов и потребностей у детей 3-5 лет средствами искусств; формирование духовных интересов и потребностей в совокупности (наука, искусство, религия) у младших школьников; формирование многогранных интересов и потребностей у дошкольников разнообразными средствами.

Ключевые слова: духовность, воспитание, искусство, духовные интересы, духовные потребности, формирование, возрастные и индивидуальные особенности, семья, Вечные Ценности, интегрированное (синтезированное) искусство.

АNNOTATION

Zhukov S.M. Methodological and methodical foundations in forming of mental interests and needs of children at the age of 5-9 by means of art. - Typescript.

Doctoral dissertation in pedagogical sciences in speciality 13.00.07 - Theory and methods of Education, Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, Lugansk, 2010.

Theoretical and methodological foundations in forming of mental interests and needs of children at the age of 5-9 by means of art were studied, developed for the first time and substantiated scientifically in this dissertation.

Author's methodical conception in mental education of growing generation is developed on their base. Main point (essence) and content, functions, interaction, degree of significance of this phenomena were discovered on the base of thorough analysis in concepts: “mentality”, “mental interests and needs” (separately and all together), “art”. Some aspects of their functionally forming reality were also discovered.

Theoretical prerequisites in mental profoundly analyzed in accordance with aim, conceptual principles and tasks of research.

Methodical measures (methods, forms, ways, approaches etc.) both their mental interests and needs, revealing and formation were thought up and formulated exactly in standpoint of its mental interests and needs.

For the first time author determined, analyzed and formulated mental interests and needs all put together: formation was carried out in two age categories continually in senior and junior school.

In addition the need in emotional meaningfulness and search of account in outline of mental interests and needs. This formation was taken place not only in esthetic position but in ethic one too.

Authors pedagogical system in forming mental interests and needs at the age of 5-9 by means of art took central place in dissertation of which age and individual peculiarities of children, social pedagogical conditions, factors (family, kindergarten, school, art, and main factor as integrational account in elaboration.

On the base of above mentioned factors the structure model of mental interests and needs was developed and procedural consistency, appearance and components and the whole system were determined.

In this connection during experimental research on objective reasons (which didn't depend in us) it was proved three different experimental groups and three different control groups. Scientific work received additional dynamic development with the majority of comparison and collations and also gave possibility to study widely and deeply “depths” of forming mental interests in all their variety. In results of this research recommendations were formed.

It is necessary to widen constantly the sphere of child's mental needs with creative knowledge we must always aim children to success and positive result.

The following tendency is viewed perspective and actual for future scientific search as forming of mental interests and needs of children at the age of 3-5 by means of art; forming of mental interests and needs (science, art, religion) of junior schoolchildren in total, forming many-sided interests and needs of preschoolers by various means.

Key words: mentality, education, training, art, mental interests, mental needs, forming, age and individual peculiarities, integrational art.

Размещено на Allbest.ru

...