Теоретико-методичні засади формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

УДК 378.4:37.015.31-051

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Теоретико-методичні засади формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Акімова Ольга Вікторівна

Тернопіль 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий консультант:доктор педагогічних наук, професор Сметанський Микола Іванович, Хмельницький інститут соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”, завідувач кафедри соціальної роботи.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Бондар Володимир Іванович, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, директор Інституту педагогіки і психології;

доктор педагогічних наук, професор Кічук Надія Василівна, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри загальної та соціальної педагогіки;

доктор педагогічних наук, професор Гусак Петро Миколайович, Волинський національний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри соціальної педагогіки, м. Луцьк.

Захист відбудеться 25 березня 2010 року о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.053.01 у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Кривоноса, 2.

Автореферат розісланий 25 лютого 2010р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Чайка В. М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження проблеми. Кардинальні перетворення, які відбуваються в освіті у зв'язку з інтеграцією України в Європейський освітній простір, істотно впливають на стратегію й тактику розвитку вищої школи. Передусім це стосується підготовки майбутнього вчителя. Від педагога в сучасних умовах вимагається здатність до творчого мислення та інноваційної діяльності, до самостійності й нестандартності рішень, інтелектуальної компетентності. Значення формування творчого мислення в цьому процесі зумовлюється тим, що воно визначає продуктивно-створювальну спрямованість особистості майбутнього вчителя, є базовим детермінантом професійної творчості, сприяє розвитку творчого потенціалу фахівця і його самоактуалізації у професійній сфері. Сучасні вимоги до вчителя зумовлюють перегляд традиційних уявлень про зміст його підготовки, використання інноваційних технологій його професійного становлення.

Інноваційна за змістом і характером динаміка світових тенденцій розвитку вищої освіти, орієнтованої на творчу особистість, вимагає від України вибору випереджувальної моделі подальшого розвитку педагогічної освіти та переходу до нових моделей підготовки майбутнього вчителя. Інновації стають тим механізмом, який дає змогу здійснити процес випереджувального розвитку вищої педагогічної освіти та забезпечити можливість вільного розвитку суб'єктів навчального процесу, право вибору майбутнім учителем власної концепції педагогічної праці.

Результати емпіричного аналізу дають змогу стверджувати, що педагогічна діяльність вимагає від учителя компетентного та нестандартного вирішення ситуацій, пов'язаних із навчанням та вихованням дітей, які неможливо вирішити за допомогою лише норми або алгоритму дії, вони є сферою прояву творчих можливостей і творчого педагогічного мислення. Але більшість учителів вважає, що такі рішення приймаються на основі заданих дидактико-методичних схем та чинних стереотипів шкільної практики, і, як наслідок, не містять відповідної аналітичної діяльності вчителя та творчо-індивідуального підходу до прийняття педагогічного рішення. Тому можна стверджувати, що формування творчого мислення майбутнього вчителя пов'язане з пошуком нових підходів до професійно-педагогічної підготовки студентів.

Аналіз наукових джерел свідчить про те, що у сучасній педагогічній науці існують об'єктивні передумови для дослідження проблеми розвитку творчого мислення студентів вищого педагогічного закладу освіти.

Визначенню ролі і місця творчого мислення в професійній діяльності вчителя сприяли розроблені в науковій літературі теоретичні основи педагогічної діяльності (А. Алексюк, О. Киричук, Н. Кузьміна, В. Майборода, О. Мороз та ін.) та дослідження, спрямовані на розробку основних підходів щодо підготовки студентів до професійно-педагогічної діяльності (О. Абдулліна, C. Архангельський, В. Бондар, С. Гончаренко, Р. Гуревич, П. Гусак, М. Євтух, В. Кравець, Н. Ничкало, О. Пєхота, О. Савченко, В. Семиченко, В. Сластьонін, М. Сметанський, Г. Терещук, Р. Хмелюк, В. Чайка та ін.).

Для нашого дослідження першочергового значення мають дослідження особливостей творчої педагогічної діяльності, які розкриваються в працях Ф. Гоноболіна, В. Загвязінського, І. Зязюна, В. Кан-Калика, Н. Кузьміної, Н. Нікандрова, Ю. Кулюткіна, М. Поташника, І. Синиці, Р. Скульського, В. Сластьоніна, Г. Сухобської, Р. Шакурова, О. Щербакова та ін. Проблемам розвитку творчої особистості вчителя присвячені праці Н. Кічук, Б. Красовського, Л. Лузіної, С. Сисоєвої, П. Шевченка та ін., в яких визначається залежність ефективної педагогічної діяльності від розвитку творчої особистості вчителя.

Питання теорії творчості, філософські і соціологічні аспекти її сутності вивчали Г. Батищев, В. Біблер, О. Клепіков, П. Кравчук, І. Кучерявий, Л. Сохань, В. Цапок та ін. Творче мислення як філософська та соціальна категорія розглядається ними як продуктивний процес створення нових, оригінальних, соціально значимих інтелектуальних продуктів на основі єдності логічних та інтуїтивних моментів.

Для методологічного обґрунтування авторської концепції використовувалися ідеї зарубіжних представників гуманістичної психології Р. Бернса, А. Маслоу, Г. Оллпорта, Е. Фромма, К. Роджерса та вітчизняних педагогів цього напряму І. Беха, В. Сухомлинського.

Розробка системи формування творчого мислення майбутнього вчителя вимагала використання досліджень загальних психологічних аспектів розвитку особистості (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, Л. Божович, Л. Виготский, Б. Ломов, Л. Рубінштейн та ін.) та психології творчості (В. Клименко, О. Лук, Я. Пономарьов, В. Пушкін, В. Роменець та ін.).

Проблеми розвитку творчих здібностей у контексті нашого дослідження представлені в працях Д. Богоявленської, В. Дружиніна, Ю. Гільбуха, І. Калошиної, Н. Лейтеса, Б. Теплова, М. Холодної А. Хуторського та ін.; креативності - в працях Ф. Баррона, М. Воллаха, Д. Гілфорда, С. Медніка, Р. Стенберга, Е. Торренса; формування творчої особистості - в працях Б. Ананьєва, В. Виготського, О. Залужного, Г. Костюка, О. Леонтьєва, К. Платонова та ін.

З метою розробки теоретичних і методичних підходів до формування творчого мислення майбутнього вчителя виокремлено і проаналізовано види творчого технічного мислення (І. Калошина, Т. Кудрявцев); конструкторського (Д. Василевський, В. Моляко та ін.); винахідницького (Я. Пономарьов, І. Семенов, С. Степанов, П. Якобсон) та розроблено прийоми підвищення ефективності розв'язання проблемних задач (В. Альтшуллер, А. Матюшкін, М. Махмутов та ін.).

Названі дослідження є основою сучасної теорії і практики підготовки студентів до творчої діяльності. Водночас у загальному огляді наукових джерел про професійне становлення майбутнього педагога не виявлено спеціальних праць, присвячених формуванню творчого мислення майбутнього вчителя. Особливої актуальності набувають питання обгрунтування сутності і психологічних механізмів, критеріїв, показників і рівнів сформованості творчого мислення, методики діагностики й моніторингу творчого мислення, педагогічних умов і основних шляхів розвитку творчого мислення студентів в умовах університетської освіти.

Проведений аналіз практики підготовки майбутніх учителів у вищих навчальних закладах свідчить про те, що студенти часто не здатні самостійно ставити та вирішувати педагогічні проблеми, бачити реальні педагогічні завдання та нестандартні способи їх вирішення, моделювати розвивально-творчі ситуації, відходити від шаблону і традицій в організації навчально-виховної роботи, визначати індивідуальні траєкторії розвитку окремих учнів, актуалізувати механізми професійного самовдосконалення на основі педагогічної рефлексії, тобто саме тих аспектів педагогічної діяльності, які вимагають розвиненого творчого педагогічного мислення.

Результати аналізу теоретичних напрацювань науковців, практичного досвіду підготовки студентів в педагогічних університетах до майбутньої професійної діяльності дали можливість виявити суперечності процесу формування творчого мислення майбутніх вчителів, які мають місце у навчально-виховному процесі вищої школи, зокрема між:

об'єктивною вимогою суспільства у формуванні творчого вчителя, здатного до самостійного цілепокладання в педагогічній діяльності, аналізу педагогічних реалій, моделювання сучасного навчально-виховного процесу на основі професійних цінностей й педагогічних компетентностей, та недостатнім рівнем сформованості творчих здібностей, професійної активності та педагогічної рефлексії;

необхідністю продукувати нові педагогічні ідеї, швидко вирішувати проблемні ситуації та нестандартні завдання, реалізувати сформовані компетентності на рівні прийняття творчих педагогічних рішень, виявляти готовність до інноваційної педагогічної діяльності на основі розвиненого творчого мислення та традиційною системою університетської підготовки майбутнього вчителя, спрямованої на формування репродуктивного мислення та здатності вирішувати педагогічні задачі за алгоритмом;

необхідністю організації професійного самовдосконалення на основі розвитку творчого підходу до оволодіння знаннями й уміннями та недостатньою інформованістю студентів про сутність творчості, механізми оволодіння нею й спрямованістю навчальних дисциплін на професійно-творчий саморозвиток.

Отже, особливості розвитку сучасної вищої педагогічної освіти зумовлюють необхідність створення системи підготовки майбутнього вчителя, яка б поєднувала традиційні та інноваційні підходи до формування його педагогічної компетентності, і передусім, творчого мислення як ключової компетентності майбутнього вчителя.

Актуальність проблеми, а також її недостатня теоретична і практична розробленість у педагогіці зумовили вибір теми дослідження: “Теоретико-методичні засади формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за темою “Теоретико-методологічні основи педагогічної підготовки майбутніх учителів” (№ 0101U007274).

Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 2 від 25 жовтня 2000 р.) та узгоджена рішенням Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології Академії педагогічних наук України (протокол № 8 від 29.11.2002 р.).

Мета дослідження полягає у теоретико-методичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічної системи формування творчого мислення майбутнього вчителя.

Об'єкт дослідження - процес професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя.

Предмет дослідження - концептуальні засади й технологія формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти.

Провідною ідеєю дослідження є положення про те, що цілеспрямоване формування творчого мислення майбутнього вчителя як його ключової компетентності забезпечує підготовку до творчого саморозвитку особистості й високого стандарту професійної діяльності.

Концепція дослідження характеризує основні компоненти педагогічної системи розвитку творчого мислення майбутнього вчителя і сприяє реалізації провідної ідеї. Вона містить такі положення:

1.Теоретичне обґрунтування та експериментальне дослідження особливостей формування творчого мислення майбутніх педагогів у вищій школі є необхідною умовою її реформування. Ефективність розробки концептуальних засад формування творчого мислення студентів залежить від результатів цілісного аналізу професійно-педагогічної підготовки майбутнього фахівця на методологічному, теоретичному (психологічному та педагогічному) та технологічному рівнях.

2.Розробка методологічних засад формування творчого мислення здійснюється на двох рівнях. На філософському рівні методології, а саме наукової гносеології, дослідження будується на розумінні творчого мислення як продуктивного процесу створення нових, оригінальних, соціально значущих ідей на основі єдності усвідомлених (логічних) та неусвідомлених (інтуїтивних) моментів. На загальнонауковому рівні методології обґрунтування здійснюється на основі взаємодії системного, діяльнісного, синергетичного, культурологічного, особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів.

3.Психологічний рівень обґрунтування базується на розумінні творчого мислення як розумового процесу, спрямованого на вирішення певної задачі або проблеми, що призводить до пізнавально-творчих результатів (оригінальності, новизни ідей, суджень).

Психологічний механізм творчого мислення майбутнього вчителя відображає його динамічні (процесуальні) характеристики і має структурно-рівневу природу. Структура цього процесу включає задачу як об'єкт творчого мислення, і особистість як її суб'єкт; рівні психологічного механізму процесу творчого мислення майбутнього вчителя визначають етапи вирішення педагогічної задачі.

4.Формування творчого мислення майбутнього вчителя здійснюється з урахуванням різних факторів (цільово-стратегічного, навчально-визначального, особистісного, структурно-проектувального), вимог педагогічної діяльності, конкурентоспроможності в європейському освітньому просторі.

5.Сутність педагогічної діяльності визначає місце творчого мислення в цьому процесі, а саме: мислення вчителя включене в педагогічну діяльність і спрямоване на вирішення специфічних завдань, пов'язаних з пошуком ідей, засобів перетворення педагогічного процесу. Об'єктом пізнання вчителя є педагогічна реальність, яка включає особистість учня, зміст, форми й методи навчально-виховного процесу, педагогічні ситуації та явища. Творче мислення учителя існує як процес розв'язання педагогічних задач.

6.Процес професійного розвитку майбутнього вчителя базується на урахуванні динамічної структури творчого мислення, яка включає процесуальну складову (компетентнісний та інтелектуально-потенційний компоненти) та особистісну складову (креативний та мотиваційно-рефлексивний компоненти).

7.Ефективне формування творчого мислення майбутнього вчителя забезпечує педагогічна система, яка включає структурні компоненти процесу розвитку й моніторингу творчого мислення майбутнього вчителя, що відображені в таких моделях: теоретична модель формування творчого мислення; діагностична модель моніторингу рівня сформованості творчого мислення; дидактична модель формування креативно спрямованого змісту педагогічних дисциплін; методична модель розвитку творчого мислення в навчальному процесі; технологічна модель формування творчого мислення студентів.

8.Теоретична модель визначає психолого-педагогічне підґрунтя розробленої системи формування творчого мислення майбутнього вчителя і включає три компоненти: теорії психологічного механізму формування творчого мислення; дидактичні теорії формування творчого мислення; технологічні підходи до формування творчого мислення.

9.Діагностична модель системи забезпечує діагностику та моніторинг розвитку творчого мислення студентів на основі визначення критеріїв та показників його сформованості: педагогічної компетентності; творчої вмотивованості; творчого потенціалу; креативністі особистості. Ефективність діагностики та моніторингу забезпечує система методів дослідження відповідно до кожного критерію.

10.Дидактична модель креативно спрямованого змісту визначає систему принципів його побудови, компоненти дидактичної моделі, обґрунтування проблемно-інтегрованого підходу до вивчення педагогічних дисциплін. Система принципів включає традиційні та інноваційні принципи структурування змісту педагогічних дисциплін. Компоненти дидактичної системи забезпечують її інформаційну, методичну та технологічну складову. Ефективне формування творчого мислення студентів у процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу відбувається на основі проблемно-інтегрованого підходу.

11.Методична модель педагогічної системи передбачає моделювання системи професійно-педагогічних завдань, спрямованих на формування творчого мислення майбутнього вчителя. Її структура включає три взаємопов'язаних компоненти: принципи продуктивного розв'язання творчих педагогічних завдань; методи розв'язання творчих педагогічних завдань, спрямовані на її вирішення; види творчих завдань.

12.Технологічна модель передбачає забезпечення процесу формування творчого мислення майбутнього вчителя через реалізацію модульно-варіантної технології навчання, а також відповідних педагогічних умов, що забезпечують ефективність педагогічної системи формування творчого мислення майбутнього вчителя (забезпечення креативної спрямованості змісту педагогічних дисциплін на засадах компетентнісного підходу; організації педагогічної рефлексії й емоційно-мотиваційної підготовки студентів до творчої самореалізації в навчально-пізнавальній діяльності згідно з принципами особистісно орієнтованого, суб'єктного та полісуб'єктного підходів; забезпечення активно-творчого типу засвоєння знань засобами проблемного, евристичного та контекстного навчання).

13.На основі названих концептуальних положень можна визначити формування творчого мислення майбутнього вчителя як інноваційній процес, створений на основі сучасних підходів до організації університетської освіти майбутнього вчителя.

Гіпотеза дослідження передбачає, що досягнення високого рівня сформованості творчого мислення можливе, якщо:

процес професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя спрямувати на формування творчого мислення студентів як його ключову компетентність та забезпечити активно-творчий тип засвоєння педагогічних знань засобами проблемного, евристичного та контекстного навчання;

зміст і процес вивчення педагогічних дисциплін зорієнтувати на забезпечення креативного та рефлексивного розвитку студентів та формування їх мотиваційної й процесуальної готовності до творчої самореалізації в професійно-педагогічній діяльності;

реалізувати системний підхід до формування творчого мислення студентів через діагностику, моніторинг та корекцію управління навчально-пізнавальним процесом студентів.

Відповідно до предмета, мети, концепції й гіпотези дослідження сформульовано основні завдання дослідження:

1.На основі аналізу наукової літератури визначити зміст та особливості основних понять і теоретичних положень, які розкривають сутність категорії творчого мислення як педагогічного феномена, визначити його структуру.

2.Розробити методику діагностики, критерії, показники та рівні сформованості творчого мислення майбутнього вчителя.

3.Проаналізувати стан сформованості творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти.

4.Виявити особливості творчого мислення майбутнього вчителя, обґрунтувати його структурно-функціональну модель.

5.Розробити концепцію та педагогічну систему формування творчого мислення майбутнього вчителя у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

6.Обґрунтувати та експериментально перевірити технологію та педагогічні умови, що забезпечують ефективність педагогічної системи формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах навчання у вищому педагогічному навчальному закладі.

Методологічну й теоретичну основу дослідження становлять положення філософської та психолого-педагогічної науки стосовно творчості як вищої форми активності й самостійної діяльності людини (Г. Батищев, В. Біблер, П. Кравчук, Л. Сохань, В. Цапок); діяльності та її суб'єкта, взаємозалежності між розвитком особистості та характером навчально-пізнавальної діяльності (К. Альбуханова-Славська, Б. Ананьєв, І. Бех, Л. Виготський, Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та ін.); психологічних аспектів творчості і творчої активності особистості (В. Зарецький, В. Моляко, А. Матюшкін, О. Пономарьов, В. Пушкін, В. Роменець, І. Семенов, С. Степанов та ін.); формування творчих здібностей (В. Дружинін, Ю. Гільбух, О. Киричук, Н. Лейтес, Б. Теплов, М. Холодна та ін.), креативності як творчої здібності особистості (В. Воллах, Д. Гільфорд, С. Медник, Е. Торренс, К. Тейлор, Д. Халперн та ін.); психології мислення (А. Брушлинський, П. Блонський, О. Запорожець, А. Лурія, С. Рубінштейн, О. Тихомиров та ін.); взаємозумовленості педагогічних явищ і процесів, єдності свідомості й діяльності (Л. Виготський, П. Гальперін, В. Давидов, О. Леонтьєв, Н. Тализіна), загальнодидактичних і технологічних аспектів у викладанні психолого-педагогічних дисциплін, інноваційних технологій (А. Архангельський, А. Алексюк, Ю. Бабанський, В. Беспалько, В. Бондар, С. Гончаренко, О. Мороз, О. Пометун, О. Савченко, Г. Селевко, Г. Терещук, та ін.); оновлення змісту освіти (Н. Бібік, А. Богуш, В. Бондар, М. Вашуленко, О. Савченко та ін.); розробки професіограм педагогічної праці та вимог до сучасного вчителя (О. Абдуліна, Є. Барбіна, М. Гриньова, В. Загвязинський, Н. Кузьміна, В. Сластьонін, О. Щербаков та ін.) і професійної підготовки педагога (А. Алексюк, А. Бойко, Р. Гуревич, О. Дубасенюк, П. Гусак, І. Зязюн, М. Лещенко, О. Мороз, В. Семиченко, М. Сметанський, Р. Хмелюк, В. Чайка та ін.), теорії педагогічної майстерності і творчості вчителя (Є. Барбіна, В. Загвязинський, І. Зязюн, В. Кан-Калик, Н. Кічук, С. Сисоєва, Н. Тарасевич та ін.); Закон України “Про вищу освіту”, Національна доктрина розвитку України у ХХІ столітті.

Відповідно до визначених завдань і перевірки вихідних припущень застосовувалися такі методи дослідження:

теоретичні: метод порівняльного аналізу з метою співставлення основних теоретичних підходів до розуміння сутності творчого мислення; метод проектування для визначення й обґрунтування концепції формування творчого мислення як ключової компетентності майбутнього вчителя; метод структурно-системного аналізу для розробки системи формування творчого мислення студента в процесі вивчення педагогічних дисциплін; метод моделювання з метою розробки експериментальних моделей формування творчого мислення студента (теоретичної, діагностичної, дидактичної, технологічної, методичної) і впровадження їх в навчальний процес; абстрагування, класифікації, аналізу та синтезу для обґрунтування концептуальних положень, визначення результатів та висновків дослідження;

емпіричні: анкетування, опитування, бесіда використовувалися з метою з'ясовування розуміння студентами необхідності й шляхів формування творчого мислення, визначення мотивації професійної підготовки; спостереження в процесі моніторингу творчого мислення, а також визначення ефективності розроблених шляхів формування творчого мислення; тестування, проводилося з метою визначення рівня сформованості творчого мислення та його динаміки; експертна оцінка в процесі аналізу творчих продуктів студентів, самооцінка студентами свого творчого педагогічного мислення.

педагогічний експеримент для перевірки ефективності системи та модульно-варіантної технології формування творчого мислення майбутнього фахівця;

математичної статистики для аналізу одержаних даних і порівняння кількісних показників.

Основні етапи та дослідно-експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося протягом 15 років і охоплювало чотири етапи науково-педагогічного пошуку.

Теоретико-аналітичний (1994-1997рр.): здійснено аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури з проблеми формування творчого мислення майбутнього вчителя. Визначено зміст основних понять, які розкривають сутність та структуру категорії творчого мислення, його функції й особливості, сформульовано вихідні теоретико-методологічні положення, розроблено експериментальну програму, сформульовано науковий апарат дослідження.

Діагностико-констатувальний (1998-2001рр.): розроблена методика діагностики рівнів сформованості творчого мислення студентів, проведений констатувальний етап експерименту; визначено стан сформованості компетентнісного, потенційно-інтелектуального, мотиваційно-рефлексивного та креативного компонентів творчого мислення майбутніх фахівців; розроблена концепція перетворювального етапу дослідження.

Формувальний (2002-2005 рр.): розроблено й перевірено ефективність педагогічної системи й модульно-варіантної технології формування творчого мислення майбутнього вчителя в процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу; визначено педагогічні умови ефективного формування творчого мислення студентів; здійснено дослідно-експериментальну перевірку гіпотези, аналіз отриманих результатів.

Узагальнювальний (2006-2009 рр.) - здійснено математичну обробку та аналіз даних, перевірено виконання мети та доведення гіпотези дослідження; сформульовано загальні висновки й методичні рекомендації. Результати дослідження відображено в докторській дисертації, монографії, навчальних посібниках, визначено перспективи подальшого дослідження означеної проблеми.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Житомирському державному університеті імені Івана Франка. Експериментальною роботою було охоплено 1025 студентів і 25 викладачів ВНЗ.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше розроблено:

концепцію формування творчого мислення майбутнього вчителя як теоретико-методичну основу підвищення якості освіти у вищих педагогічних навчальних закладах, яка має три рівні: методологічний, теоретичний (психологічний та педагогічний), технологічний;

педагогічну систему формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської підготовки, яка включає структурні компоненти процесу формування й моніторингу творчого мислення майбутнього вчителя, що відображено в таких моделях: теоретична модель формування творчого мислення майбутнього вчителя (теорії психологічного механізму формування творчого мислення, дидактичні теорії формування творчого мислення, технологічні підходи до формування творчого мислення); діагностична модель моніторингу рівня сформованості творчого мислення майбутнього вчителя (критерії: педагогічна компетентність, творча вмотивованість, творчий потенціал, креативність особистості, рівні сформованості творчого мислення та система методів дослідження кожного критерію); дидактична модель формування креативно спрямованого змісту педагогічної освіти (традиційні та інноваційні принципи структурування змісту педагогічних дисциплін, компоненти дидактичної системи: навчальна програма, підручник, навчально-методичний комплект для модульно-варіантного навчання з педагогічних дисциплін, методичні рекомендації з розвитку творчого мислення, проблемно-інтегрований підхід до вивчення дисциплін педагогічного циклу); методична модель формування творчого мислення в навчальному процесі (принципи продуктивного рішення педагогічних задач, методи розв'язання творчих педагогічних задач, види творчих педагогічних задач); технологічна модель формування творчого мислення студентів;

структурно-функціональну модель формування творчого мислення майбутнього вчителя як педагогічного феномена. У цій моделі визначено місце творчого мислення в педагогічній діяльності, форми його функціонування (процес розв'язання педагогічних задач), основні функції (постановка задач; розробка проектів, розв'язання задач; регуляція реалізації проектів; оцінка отриманого результату), психологічний механізм (усвідомлення проблеми, аналіз вихідних даних, висунення гіпотези, розумовий експеримент, вибір способу розв'язання задачі) та основні характеристики (опосередкованість педагогічного впливу, його теоретико-практичний характер, варіативність розв'язання педагогічних задач, різні рівні вирішення, етапність);

структуру творчого мислення майбутнього вчителя як педагогічну категорію, яка включає в себе дві складові: процесуальну й особистісну. Перша складова, у свою чергу, має два компоненти: компетентнісний (знання, контекстні уміння) та інтелектуально-потенційний (інтелектуальні здібності та спрямованість мислення); друга складова містить креативний (творчі здібності) та мотиваційно-рефлексивний (мотивація, емоції, рефлексія) компоненти;

модульно-варіантну технологію вивчення педагогічних дисциплін, що зорієнтована на гуманістичну парадигму освіти, має особистісну орієнтацію, розвивальний характер навчання, єдність технологічності і змісту; ураховує концептуальні положення про педагогічну теорію як основу творчого вирішення професійних проблем, педагогічну компетентність як інструмент творчого рішення, формування творчого мислення як процес спеціально організованого навчання, ефективність якого залежить від комплексу педагогічних умов; передбачає системно-структурну взаємодію основних компонентів підготовки майбутнього вчителя (цільовий, змістовий, процесуальний, результативний); ураховує вимоги принципів (суб'єктності учасників навчального процесу, диференціації за вільним вибором, варіативності змісту педагогічних дисциплін, модульну побудову процесу навчання, принцип спільно-продуктивної діяльності учасників навчального процесу, моніторинг рівнів досягнень); містить навчально-методичний комплект для модульно-варіантного навчання з педагогічних дисциплін, який передбачає три змістові рівні вивчення педагогічних дисциплін (репродуктивний, частково-пошуковий, творчий);

обґрунтовано положення про те, що формування творчого мислення майбутніх учителів, як ключової педагогічної компетентності, є провідною метою їх підготовки у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

Подальшого розвитку набули дефініції формування творчого мислення майбутнього вчителя в процесі університетської освіти (“творче мислення”, “структура творчого мислення”, “творче мислення як ключова компетентність майбутнього вчителя”, “структурно-функціональна модель творчого мислення майбутнього вчителя”, “система формування творчого мислення”).

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що обґрунтовано методологічні основи побудови навчального процесу у ВНЗ, які забезпечують його спрямованість на формування творчого мислення майбутнього вчителя (ідеї системності, синергетичності, суб'єктності, саморозвитку, компетентнісного підходу, єдності свідомого й несвідомого в науковому пізнанні); психологічні основи процесу формування творчого мислення (теорії психологічного механізму розвитку творчого мислення: теорія творчого мислення як процесу розв'язання проблем, теорія творчості як процесу постановки проблем, теорія поетапного розкриття творчого процесу, структурно-рівнева концепція, механізм групового розв'язання творчих задач, механізм творчого мислення у діалозі); дидактичні основи формування творчого мислення (теорія розвивального навчання, теорія поетапного формування розумових дій, теорія евристичного навчання, теорія знаково-контекстного навчання, концепція учіння як спільної продуктивної діяльності); технологічні основи формування творчого мислення (технологія проблемного навчання, особистісно-орієнтована технологія навчання, кредитно-модульна технологія навчання).

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в розробці:

методики діагностики (критерії, показники та рівні сформованості творчого мислення майбутнього вчителя; комплекс відповідних методів та методик з рекомендаціями щодо їх застосування), яка забезпечує методичну основу викладачам для постійного моніторингу цього феномена в реальному навчальному процесі;

методичних рекомендацій щодо підвищення ефективності формування творчого мислення майбутнього вчителя в процесі університетської підготовки, спрямованих на вирішення практичних, професійно-важливих завдань для викладачів (шляхи, методика, організація розвитку творчого мислення студентів) та студентів (творчі програми з формування творчого мислення, методика рефлексивного самоуправління та ін.);

дидактичних матеріалів (авторської програми курсу “Історія педагогіки”, навчальної програми з історії педагогіки за вимогами TCTS, навчального посібника з історії педагогіки, “Навчально-методичного комплекту для модульно-варіантного навчання з педагогічних дисциплін”, методичних рекомендацій з проведення семінарських занять з дисциплін педагогічного циклу за кредитно-модульною системою організації навчального процесу, “Пакету тестів з педагогічних дисциплін” для тематичного, модульного та підсумкового контролю знань та умінь), які використовуються під час вивчення дисциплін педагогічного циклу та проведення моніторингового контролю;

методичної моделі формування творчого мислення майбутнього вчителя як його ключової компетентності в процесі вирішення творчих педагогічних задач.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/26 від 20.05.2008 р.), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка № 893-33/03 від 18.09.2009 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка № 1392 від 10.12.2008 р.), Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка № 888 від 09.06.08 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі представлені у дисертації наукові результати авторка отримала самостійно. У навчальному посібнику “Навчально-методичний комплект для модульно-варіантного навчання з педагогічних дисциплін” дисертантові належить розділ “Історія педагогіки”, “Дидактика”. У посібнику “Навчальні програми: педагогіка школи, історія педагогіки, методика виховної роботи, основи педагогічної майстерності, педагогічна практика” автору належить розділ “Історія педагогіки”.

Ідеї співавторів у роботі не використовувалися.

На захист винесено такі положення:

1.Педагогічна концепція формування творчого мислення майбутнього вчителя базується на трьох концептах (методологічному, теоретичному й технологічному) і спрямована на розвиток його суб'єктної позиції в пізнавально-творчій діяльності, креативності як феномена мислення та педагогічної рефлексії.

2.Структурно-функціональна модель формування творчого мислення майбутнього вчителя розкриває його сутність як процесу розв'язання педагогічних задач, відображає місце і роль творчого мислення в процесі педагогічної діяльності, його функції та психологічний механізм, а також характерні особливості функціонування.

3.Педагогічна система формування творчого мислення майбутнього вчителя спрямована на ефективне формування творчого мислення як ключової компетентності майбутнього вчителя, його потенційно-інтелектуальної та мотиваційно-рефлексивної сфери, креативності як творчої здібності особистості. Вона включає структурні компоненти формування й моніторингу творчого мислення майбутнього вчителя, що відображені в моделях: теоретичній моделі формування творчого мислення майбутнього вчителя; діагностичній моделі моніторингу рівня сформованості творчого мислення майбутнього вчителя; дидактичній моделі формування креативно спрямованого змісту педагогічної освіти; методичній моделі формування творчого мислення в навчальному процесі, технологічній моделі.

4.Модульно-варіантна технологія навчання спрямована на формування творчого мислення майбутнього вчителя й забезпечує оволодіння студентами методами розв'язання творчих педагогічних задач на основі гуманістично спрямованих вихідних концептуальних позицій та принципів реалізації технології, практично-професійної спрямованості навчального процесу, організації педагогічної рефлексії та забезпечення активно-творчого типу засвоєння знань.

Апробація результатів дослідження. Концептуальний підхід, теоретичні положення і практичні напрацювання використовуються в процесі викладацької, навчально-методичної діяльності у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. Основні положенні й результати дослідження доповідалися на міжнародних, всеукраїнських і регіональних науково-практичних та науково-методичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми загально педагогічної підготовки майбутніх учителів” (Вінниця, 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Профільне навчання: історія, теорія, практика” (Вінниця, 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів” (Вінниця, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Вища школа України: проблеми модернізації навчально-виховного процесу” (Черкаси, 2006 р.); Ш Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми професійного становлення молоді на основі духовно-моральних цінностей” (Вінниця, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном” (Горлівка, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Педагогічна майстерність: становлення і шляхи розвитку” (Полтава, 2006р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Методологія і методика інтерактивного навчання у вищій школі” (Умань, 2007 р.); Міжнародній гіпермедійній конференції “Активізація креативного потенціалу майбутнього педагога: теорія і практика” (Полтава, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Модульно-блокове структурування педагогічних знань як умова реалізації якості навчання ВНЗ” (Кривий Ріг, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Освіта, розвиток і самореалізація молоді в умовах гуманізації суспільства” (Рівне, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка” (Суми, 2008 р.); УІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Київ-Вінниця, 2008 р.) та ін.

Публікації. Основні результати дослідження відображені у 47 публікаціях, в тому числі у 1 монографії, 4 навчальних посібниках, 27 одноосібних статтях у фахових виданнях. Загальний обсяг особистого внеску становить 56 друкованих аркушів.

Структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (420 джерел, з них 30 - іноземними мовами). Загальний обсяг роботи - 530 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 380 сторінках. Дисертація містить 47 таблиць, 18 рисунків та 12 додатків на 110 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, представлено концепцію дослідження, сформульовано його гіпотезу, основні завдання, викладено методологічні основи, охарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, сформульовано положення, які виносяться на захист, подано інформацію про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Формування творчого мислення майбутнього вчителя як педагогічна проблема” - здійснено аналіз сутності і концептуальних основ проблеми, її генезу у вітчизняній і зарубіжній науці, з'ясовано сутність “творчого мислення” як філософської, психолого-педагогічної категорії та її зв'язок з категоріями “креативності” і “творчості”, виявлена особистісна обумовленість творчого мислення та його структура, представлена характеристика сформованості творчого мислення майбутніх учителів: обґрунтовано критерії й показники визначення рівнів сформованості творчого мислення студентів, представлені результати аналізу стану сформованості творчого мислення майбутніх фахівців.

На основі аналізу наукової літератури з проблеми дослідження встановлено, що творче мислення як філософська категорія має такі особливості: 1) творчість - це продуктивний процес створення нових, оригінальних, соціально значимих продуктів на основі єдності усвідомлених (логічних) та неусвідомлених (інтуїтивних) моментів; 2) творчість є атрибутом діяльності, а також набутою через діяльність властивістю, тому саме продуктивна навчальна діяльність та включення в неї студента є необхідною умовою розвитку здатності до творчості; 3) відображення (мислення) і творчість є близькими, але не тотожними видами діяльності: відображення є основою творчості, творчість - якісно вищим рівнем сформованості мислення; 4) творче мислення, як філософська категорія, характеризується такими моментами, як репродуктивність і продуктивність. Їх взаємозв'язок полягає в тому, що продуктивна діяльність можлива лише при включенні репродуктивних елементів у творчий процес суб'єкта; 5) елементами творчого мислення в науковій гносеології є рефлексія, яка пов'язана з вибором засобів, норм, методів, форм духовної та практичної діяльності, спрямованих на досягнення певного результату; вона супроводжується двома протилежними діями: критичним і творчим.

Загальні та специфічні особливості творчої педагогічної діяльності виявлені в працях Ф. Гонололіна, О. Щербакова, Н. Кузьміної, В. Сластьоніна, В. Кан-Каліка, Н. Нікандрова, Л. Фридмана, Ю. Кулюткіна, Г. Сухобської, В. Загвязінського та ін. Творча діяльність вчителя визначається дослідниками неповторністю її продукту - сформованою особистістю учня у всьому багатстві її індивідульної своєрідності (Ю. Кулюткин).

Аналіз джерельної базі проблеми педагогічної творчості забезпечив можливість сформувати декілька підходів до розуміння сутності педагогічної творчості та співвідношення її з творчим педагогічним мисленням:

1.Гуманістичний: сутність педагогічної творчості пов'язують із неповторністю її продукту, особистістю учня, наголошується при цьому на ціннісності та значущості продукту творчості (Ф. Гоноболін, В. Загвязинський, А. Маркова, Ю. Кулюткін, Г. Сухобська, В. Сухомлинський та ін.). Сутність творчого мислення в цьому випадку визначається здатністю до нестандартних способів вирішення педагогічних ситуацій, які призводять до позитивних результатів в розвитку особистості учня.

2.Продуктивний: при визначенні педагогічної творчості акцент робиться на результативності, ефективності й доцільності педагогічної діяльності (М. Никандров, І. Раченко, Н. Руденко та ін.). Творче педагогічне мислення забезпечує ефективні рішення з оптимізації навчально-виховного процесу, нестандартні педагогічні рішення мають бути оптимальними та оригінальними.

3.Особистісний: педагогічну творчість розглядають через майстерність особистості вчителя, його особистісні якості, мотивованість (Ю. Азаров, В. Кан-Калік, В. Краєвський, Н. Кухарєв, П. Підкасистий та ін.). Найголовнішим вважається прагнення вчителя підвищити власний інтелектуальний рівень, вмотивованість на потребу в новизні, самовдосконаленні, прагнення до педагогічного пошуку, активність та самостійність. Здатність до творчого мислення визначає ці можливості.

4.Інноваційний: педагогічна творчість ідентифікується з педагогічною інноватикою (Н. Кузьміна, В. Сластьонін, Н. Тарасевич та ін.), срямованістю на визначення та вирішення педагогічних задач новими шляхами. В. Сластьонін при цьому виділяє рівні педагогічної творчості (репродуктивний, репродуктивно-творчий, творчо-репродуктивний, творчий та евристичний). Значення творчого мислення значно розширюється і полягає не лише в тому, щоб винайти оригінальне рішення, але й в тому, щоб втілити його в практику.

Сутність творчого мислення, як психолого-педагогічної категорії, полягає в особливостях процесу мислення, які призводять до пізнавально-творчих результатів (оригінальності, новизні ідей, суджень); спрямованості розумового процесу на вирішення певної задачі або проблеми; наявності мотивації у досягненні пізнавальної мети; структурованості процесу мислення у такий спосіб: виникнення проблемної ситуації, спрямованість на активні дії, вирішення задачі; віднесеності до рефлексивного типу свідомості, який реалізується через такі здібності: аналіз, рефлексія; суб'єктивності отриманого творчого результату; відсутності суспільно значимої наукової новизни в результатах творчості у студентів не змінює якості самого процесу мислення; наявності синонімічних підходів до визначення сутності категорії творчого мислення, які акцентують увагу на різних його аспектах: а) нешаблонне мислення, сутністю якого є створення нових ідей (Е. де Боно); б) креативне мислення як здатність до різнобічного мислення (Дж. Гілфорд); в) продуктивне мислення як протилежність репродуктивному, характеризується високим ступенем новизни отриманого продукту, його оригінальністю (З. Калмикова); г) евристичне мислення - процес, спрямований на створення нових освітніх продуктів на основі трьох інтегративних здібностей: креативних, когнітивних та оргдіяльнісних (А. Хуторськой).

У структурі творчого мислення виділяють два нерозривно пов'язаних компоненти: процесуальний (динамічний) та особистісний. Творче мислення як процес - це аналіз, синтез, узагальнення, які здійснюються на основі нових знань і умінь. Особистісний аспект творчого мислення містить такі складові: мотивацію, рефлексію та емоції людини.

Мотивація творчого мислення визначає спрямованість розумового процесу на вирішення певної задачі, тому що будь-який розумовий акт суб'єкта випливає з тих чи інших мотивів. Серед мотивів творчості людини вирішальна роль належить пізнавальному інтересу та мотиву досягнень. Сутність мотивації досягнення у творчості - це прагнення самоактуалізації, самоефективності, самоствердження.

Важливим компонентом творчого мислення є рефлексія. Вона відіграє провідну роль у реалізації особистісної зумовленості творчого процесу як один з механізмів формування творчого мислення. Значення рефлексії у структурі творчого мислення зумовлене необхідністю самоаналізу для розгортання творчого процесу. Рефлексія виконує такі функції: 1) аналіз власної особистості; 2) аналіз власного мислення; 3) аналіз наявних знань; 4) самоспостереження. Творчому мисленню притаманні два типи рефлексії, а саме: інтелектуальна та особистісна.

Емоційна регуляція творчого мислення підтверджує положення про суб'єктивність мислення. Взаємовідношення емоцій і мислення полягають в тому, що мислення як реальний процес є єдністю інтелектуального та емоційного, це означає, що емоції є структурним компонентом творчого мислення. До інтелектуальних емоцій належать емоції новизни, здогадки, враження, здивування, істинності та хибності.

Ретроспективний аналіз категорії творчого мислення, генезис проблеми розвитку творчого мислення, визначення структури цього феномена дають змогу визначити стан сформованості творчого мислення майбутніх учителів в умовах університетської освіти.

Цьому сприяє діагностична модель визначення та моніторингу стану сформованості творчого мислення студентів, яка включає систему критеріїв, показників та рівнів сформованості творчого мислення та методику діагностики творчого мислення майбутнього фахівця.

Складність структури творчого мислення зумовлює необхідність визначення множинності критеріїв та показників. Серед критеріїв оцінки рівня сформованості творчого мислення були визначені такі: педагогічна компетентність, творча вмотивованість, інтелектуально-творчий потенціал, креативність.

На основі критеріїв і показників визначено три рівні розвитку творчого мислення з позицій системного підходу: перший рівень (низький) несамостійної активності; другий (середній) евристичний; третій (високий) креативний.

Розроблена відповідно до визначених критеріїв, показників та рівнів сформованості творчого мислення майбутнього вчителя методика діагностики дає змогу виявити індивідуально-типологічні особливості формування творчого мислення студентів і визначити впливи на нього різних умов навчання. Основними принципами її побудови є такі: проблемність (продуктивність розумової діяльності можна визначити лише в процесі самостійного розв'язання педагогічних проблем-задач) та моделювання (ситуацію творчого мислення в навчальному процесі потрібно спеціально моделювати). Тому ця методика отримала назву - проблемно-модельована.

Аналіз даних констатувального етапу експерименту свідчить про те, що до початку експерименту між контрольною та експериментальною групами істотних відмінностей за сумою всіх показників не спостерігалося. Високий рівень творчого мислення в контрольній групі було виявлено у 21% студентів, а в експериментальній - 21,8%; середній - у контрольній у 42,3%, а в експериментальній - 37,9%; низький рівень - у контрольній 37,5%, а в експериментальній - 40,3%. В обох групах домінував середній і високий рівень розвитку творчого мислення. У дисертації подано розгорнуту характеристику кожного з рівнів за відповідним критерієм.

З огляду на вищезазначене виникла необхідність теоретичного обґрунтування концепції і системи формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти та розробки й експериментальної перевірки технології та психолого-педагогічних умов, які сприятимуть формуванню творчого мислення майбутніх фахівців.

У другому розділі “Теоретичні основи формування творчого мислення майбутнього вчителя” представлено психолого-педагогічне обґрунтування процесу формування творчого мислення майбутнього вчителя, а саме, визначені механізми формування творчого мислення, структура цього процесу, в якій задача виступає об'єктом творчого мислення, а студент - його суб'єктом, розроблена структурно-функціональна модель формування творчого мислення майбутнього вчителя як процесу розв'язання творчих педагогічних задач; подано дидактичне обґрунтування процесу формування творчого мислення та визначено основні технологічні підходи, які забезпечують формування творчого мислення студентів.