Теоретико-методичні засади формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти

На основі аналізу різних підходів (теорія творчого мислення як процесу постановки проблем і їх розв'язання, теорія поетапного розкриття творчого процесу, структурно-рівнева концепція психологічного механізму творчого мислення, механізм пошуку невідомого за допомогою аналізу через синтез, психологічний механізм групового розв'язання творчих задач, механізм творчого мислення у спілкуванні) визначено психологічний механізм вирішення творчої педагогічної задачі. Він передбачає 3 етапи: перший - розуміння сутності проблеми, яке спирається на попередні знання, аналітико-синтетичну діяльність, здогадку та інсайт; другий - формулювання гіпотези (задуму); третій - розв'язання задачі.

Ураховуючи сутність педагогічної діяльності, визначено місце творчого мислення в цьому процесі, а саме: мислення вчителя включене в педагогічну діяльність і спрямоване на вирішення специфічних задач, пов'язаних з пошуком ідей, засобів перетворення педагогічного процесу. Об'єктом пізнання вчителя є педагогічна реальність, яка включає особистість учня, зміст, форми й методи навчально-виховного процесу, педагогічні ситуації та явища. Творче мислення учителя існує як процес розв'язання педагогічних задач.

Для дидактичного обґрунтування процесу формування творчого мислення майбутнього вчителя використано дидактичні теорії співвідношення навчання й розвитку та теорії, які сприяють розвитку творчого мислення:

1)теорія розвивального навчання Л. Занкова для нашого дослідження має значення передусім завдяки розробці дидактичних принципів навчання на високому рівні складності, провідної ролі теоретичних знань в навчанні, швидкого темпу навчання, усвідомленості власного процесу учіння, розвитку індивідуальності;

2)теорія розвивального навчання Д. Ельконіна, В. Давидова обґрунтовує важливе для нашого дослідження положення про те, що розвивальний характер навчання пов'язується зі змістом, а саме: а) змістом навчальної діяльності вважаються наукові поняття, які створюють загальні принципи розв'язання задач; б) засвоєння наукових понять має динаміку; в) теоретичні знання становлять основу мислення; г) наукові поняття засвоюються у процесі навчання;

3)теорія поетапного формування розумових дій П. Гальперіна, Н. Тализіної важлива як дидактичне виявлення психологічного механізму творчого мислення, вона розглядає учіння як систему певних видів діяльності, виконання яких призводить до нових знань і умінь;

4)теорія проблемного навчання (В. Оконь, А. Матюшкін, М. Махмутов) є визначальною, тому що її основною метою є розвиток мислення в процесі постановки й вирішення проблем, що є основою розвитку творчого мислення;

5)значимість теорії евристичного навчання (А. Хуторськой) пов'язана з тим, що ця теорія є теорією розвитку творчих здібностей, які визначають здатність до творчого мислення;

6)концепція знаково-контекстного навчання у вищій школі (А. Вербицький) забезпечує перехід, трансформацію одного типу діяльності (пізнавальної) в іншу (професійну) з відповідною зміною потреб і методів, цілей, дій (вчинків), засобів, предметів і результатів;

7)концепція учіння як спільної продуктивної діяльності (В. Ляудіс) підтверджує наші позиції щодо можливостей спільної творчої діяльності викладача і студента. Спільно-продуктивні діяльність - це особливий тип спеціально організованої взаємодії і взаємовідношень між викладачами і студентами, який забезпечує перебудову всіх компонентів структури індивідуальної пізнавальної діяльності за допомогою змінних форм співробітництва між всіма учасниками учіння.

У результаті проведеного аналізу проблеми технологізації сучасної освіти зроблено висновок про те, що для теоретичного обґрунтування процесу розвитку творчого мислення студента необхідні технології, які можуть забезпечити особистісний і професійний розвиток і саморозвиток особистості, професійну мобільність, оригінальність, гнучкість і продуктивність мислення, тому важливими для нашого дослідження є наступні: а) технологія проблемного навчання, заснована на конструюванні знань, розвитку активності й свідомості, самостійності студента, вихованні творчого підходу в професійній діяльності; б) особистісно-орієнтовані технології навчання, головною ідеєю яких є спрямованість на цілісний розвиток особистості, в тому числі на його інтелект; в) кредитно-модульна технологія, основними принципами якої є принципи гуманізації, демократизації, модульності, індивідуалізації, диференціації, інтеграції.

У третьому розділі “Концептуальні засади формування творчого мислення майбутнього вчителя” обґрунтовано концепцію формування творчого мислення майбутнього вчителя, розроблено теоретико-методичну систему формування творчого мислення студента, визначено шляхи формування креативно спрямованого змісту навчання з дисциплін педагогічного циклу та розроблено методику моделювання творчого мислення в навчальному процесі.

Основними чинниками, що зумовлюють авторський підхід до розробки системи формування творчого мислення майбутнього вчителя, є такі:

1.Цільово-стратегічний, що пов'язаний з оновленням стратегічних орієнтирів розвитку освіти, формуванням у майбутніх педагогів передусім глобального, поліфункціонального і, що найголовніше, творчого мислення, готовності до особистісного і професійного саморозвитку.

2.Навчально-визначальний. Розвиток творчого мислення, як визначальна мета професійного розвитку майбутнього вчителя, передбачає зміну освітніх парадигм: від традиційного навчання до розвивальної освіти.

Реалізація поставленої мети враховує такі положення: а) процес навчання розглядається як самостійна інтелектуальна діяльність студента із засвоєння педагогічної теорії шляхом вирішення навчальних проблем; б) риси критичного і творчого педагогічного мислення найефективніше формуються в процесі проблемного навчання; в) необхідною умовою формування творчого педагогічного мислення є систематичне використання різноманітних типів і видів самостійних творчих завдань; г) індивідуалізація забезпечується наявністю навчальних програм різного рівня складності, які кожен студент може самостійно обрати; д) висока позитивно-емоційна активність студента, необхідна для виникнення творчого мислення, зумовлена самою проблемною педагогічною ситуацією; ж) процес навчання передбачає певну обов'язкову репродуктивну діяльність студента, яка створює базу знань для вирішення навчальних педагогічних проблем; єдність репродуктивної та продуктивної діяльності розв'язує проблему інтелектуальної активності майбутнього вчителя.

3.Особистісний, що враховує таку стратегію розвитку здатності до творчого мислення: розробка засобів діагностики для виявлення творчих задатків і розвитку на цій основі виявлених і потенційних здібностей студентів, тобто врахування педагогічних умов, які б сприяли розкриттю та оптимальному виявленню творчого мислення.

4.Структурно-проектувальний відображає суб'єкт-суб'єктну структуру навчального процесу, спрямованого на формування творчого мислення та можливість проектування цього процесу.

Аналіз педагогічної літератури та власного досвіду забезпечив можливість обґрунтувати положення, які розкривають роль суб'єктності студента в процесі розвивального навчання: 1) засвоєння студентами професійних знань-умінь-навичок з мети освіти перетворюється в засіб формування творчого мислення, яке відбувається в процесі співробітництва викладача і студента; 2) студент стає суб'єктом власного розвитку, розглядається як самодостатня особистість, професійна роль викладача полягає у створенні умов для організації процесу саморозвитку студента й самого себе; 3) стандартна репродукція студентами визначеного мінімуму предметних знань-умінь-навичок змінюється на проектування та організацію власного освітнього середовища, спрямованого на розкриття творчих можливостей, саморозвитку їх у пізнавальній сфері.

Визначені вище основні чинники процесу формування творчого мислення базуються на певних методологічних закономірностях і підходах. Конкретно-наукова методологія творчості й формування творчого мислення особистості розкривається через специфічні, відносно самостійні підходи. На основі вивчення наукової літератури виокремлено такі методологічні підходи: системний, особистісний, діяльнісний, полісуб'єктний, культурологічний.

Сутність системного підходу для нашого дослідження означає, що відносно самостійні компоненти розробленої системи розглядаються не ізольовано, а в їх взаємозв'язку, в системі один з одним. Особистісний підхід забезпечував орієнтацію на діяльнісну і творчу сутність особистості студента. Діяльнісний підхід визначав навчально-пізнавальну діяльність основним засобом і вирішальною умовою розвитку творчого мислення особистості майбутнього вчителя. Полісуб'єктний (діалогічний) підхід в єдності з особистісним і діяльнісним використовувався в нашому дослідженні з метою реалізація сутності методології гуманістичної педагогіки, яка тлумачить сутність людини значно багатшою, різнобічнішою і складнішою, ніж її діяльність. Культурологічний підхід визначав у проведеній дослідній роботі змістову основу процесу формування творчого мислення, оскільки в його основі аксіологія - вчення про цінності й ціннісну структуру освіти. Важливість синергетичного підходу для дослідження формування творчого мислення полягає в тому, що обґрунтовано розуміння творчого мислення як ключової компетентності майбутнього вчителя, тобто така характеристика студента має формуватися в процесі навчання й містити знання, вміння, ставлення, досвід діяльності й поведінкові моделі особистості.

Отже, методологічні основи побудови системи формування творчого мислення майбутнього вчителя включають такі ідеї: спрямованості освітнього процесу на формування творчого мислення як ключової компетентності майбутнього вчителя; створення умов для забезпечення єдності розвитку та саморозвитку творчого мислення студента; орієнтації пізнавально-творчого процесу на засвоєння культурних цінностей як змістової основи формування креативної особистості; створення психологічної єдності суб'єктів навчально-пізнавального процесу; організацію спеціальної роботи із вибору різних форм і методів навчально-пізнавальної діяльності студентів, які сприяють активізації їх мислення; визначення результатів проведеної роботи щодо рівня розвитку творчого мислення студента - майбутнього вчителя.

Названі підходи стали методологічною основою для розробки педагогічної системи формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти. Теоретико-методичну основу системи становили результати аналізу психолого-педагогічної літератури, даних експериментальної роботи, використання власного досвіду. Структура розробленої педагогічної системи включає: теоретичну модель формування творчого мислення; діагностичну модель моніторингу рівня сформованості творчого мислення студентів; дидактичну модель формування креативно спрямованого змісту навчання; методичну модель, що відображає шляхи моделювання творчого мислення в навчальному процесі; технологічну модель модульно-варіантного навчання.

Дидактична модель формування креативно спрямованого змісту навчання передбачає реалізацію таких положень: варіативності змісту; оновлення критеріїв відбору змісту через теоретизацію навчального матеріалу, його практичну значущість; принцип інтеграції навчального змісту; недиспаратність навчального змісту. Авторська модель змісту освіти включає такі компоненти: навчальну програму, підручник, навчально-методичний комплект для модульно-варіантного навчання з педагогічних дисциплін і освітній продукт студентів. У процесі дослідження був розроблений новий підхід до вивчення дисциплін педагогічного циклу, в основу якого покладено принцип інтеграції педагогічних дисциплін та проблемно-модульна побудова змісту. Цей принцип ми назвали проблемно-інтегрованим підходом. Такий підхід формально проголошувався, але ніколи не був реалізований.

В основу методичної моделі моделювання творчого мислення в навчальному процесі покладено узагальнену модель пізнавальної діяльності студента в активному навчанні контекстного типу в поєднанні з проблемним навчанням. Змодельовано повний цикл мислення - від зародження проблемної ситуації, виникнення пізнавальної мотивації до знаходження способів вирішення навчально-педагогічної проблеми й доведення правильності знайденого вирішення. Утворені контексти майбутньої професійно-педагогічної діяльності відтворювалися в проблемному навчання, де моделювалися не умови передачі й прийому навчальної інформації, а ситуації професійної дії, які вимагають включення мислення студента. Такі ситуації, в яких студент відчуває відсутність готового стандарту (алгоритму, правила, способу) їх вирішення і намагається їх знайти, визнавалися проблемними ситуаціями.

У четвертому розділі “Експериментальна перевірка педагогічної системи формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти” розроблено модульно-варіантну технологію навчання, обґрунтовано педагогічні умови формування творчого мислення, подано результати аналізу їх експериментальної перевірки.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалась у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. До участі в формувальному етапі експериментального дослідження було залучено 305 студентів двох інститутів: Інституту математики, фізики та технологічної освіти; Інституту філології та журналістики. З них 153 було включено в експериментальну групу, 152 - в контрольну.

Мета представленої технології: формування творчого мислення як ключової компетентності майбутнього вчителя. Вихідні позиції авторського підходу наступні: спрямованість на гуманістичну парадигму освіти; особистісна орієнтація розробленої технології; розвивальний характер навчання; єдність технологічності і змісту.

До основних принципів створеної модульно-варіантної технології належать такі:

- принцип суб'єктності учасників навчального процесу;

- диференціація за вільним вибором варіанта навчання, форм контролю і диференціація в часі (в межах вивчення курсу);

- варіативність змісту педагогічних дисциплін;

- модульна побудова процесу навчання на основі таких дидактичних правил: а) модульна програма повинна звільнити педагога від суто інформаційної функції викладання; б) модульна програма повинна створити умови для спільного вибору педагогом і студентом оптимального шляху навчання; в) педагог у процесі модульного навчання делегує деякі функції педагогічного управління модульній програмі;

- принцип спільно-продуктивної діяльності учасників навчального процесу.

Такий підхід до навчання вимагав перебудови навчальної програми, розробки всіх курсів за трьома змістовими варіантами. З цією метою був розроблений “Навчально-методичний комплект для модульно-варіантного навчання з педагогічних дисциплін”, спрямований на розвиток творчого мислення студентів. Програма передбачала обов'язкову самостійну роботу студента з кожної теми лекційного й семінарського заняття на основі вільного вибору студентами варіанту навчання. У кожному варіанті передбачалося декілька завдань однакової складності для вибору за інтересами. Так забезпечувалася диференціація за вільним вибором, а також надавалась можливість кожному студенту виявити свої творчі здібності.

Студентам пропонувалося три основні варіанти навчання на основі загальної обов'язкової програми: перший варіант підготовки (основний) передбачав репродуктивну діяльність студента на основі вивчення теоретичних питань теми; другий варіант (підвищеної складності) вимагав частково пошукову діяльність у підборі літератури, її вивченні, виконанні відповідних завдань тощо; третій варіант (творчий), передбачав вирішення творчих задач, виконання завдань дослідницького характеру, які включали в себе порівняння різних поглядів, вивчення ідеї в її розвитку, написання есе, творів-роздумів тощо.

Основним критерієм виділення названих рівнів обрано рівень проблемності. При цьому поняття ”рівень проблемності” (М. Махмутов) відображав зміст навчального матеріалу, наявність у ньому навчальних проблем різної складності. Рівень проблемності визначено за допомогою двох показників: складністю проблемних задач, питань, завдань (з урахуванням їх кількості і якості) і співвідношенням трьох основних (за змістом навчального завдання) типів самостійних робіт студентів: а) репродуктивного; б) частково-пошукового; в) творчого.

Варіанти навчання були виділені нами умовно, тому і в другому, і в третьому варіанті частково функціонувала репродуктивна діяльність. Такий підхід було обрано з метою стимулювання переходу більшості студентів від основного до більш складних варіантів виконання інтелектуальних задач. Крім цього, перший варіант був своєрідною основою, яка визначала зміст обов'язкових знань із кожної теми.

Будь-яка система освіти формує у студентів певний тип мислення. Найбільш перспективним шляхом розумового розвитку молоді є вивчення умов розвитку типу мислення, який проектується системою традиційної освіти, вивчення умов формування у студентів рефлексивного, творчого мислення. У процесі експериментальної роботи були визначені педагогічні умови.

1.Забезпечення практично-професійної спрямованості процесу формування творчого мислення майбутнього вчителя на засадах компетентнісного підходу.

Творче мислення розглядалося як ключова компетентність майбутнього вчителя. У процесі дослідження було конкретизовано положення про те, що творче мислення майбутнього вчителя є інтегральним утворенням, що поєднує певний комплекс знань, умінь та ставлень, що формується протягом засвоєння всього змісту педагогічної освіти і дає змогу студенту розуміти, тобто ідентифікувати та оцінювати в різних контекстах проблеми, що є характерними для педагогічної діяльності.

Формування означеної компетентності в процесі вивчення педагогічних дисциплін було побудовано як процес розв'язання педагогічних задач. У змісті компетентності творчого мислення студента визначили процесуальні й результативні показники. У процесуальній компоненті було виділено три блоки: 1) цілепокладання в педагогічний діяльності, 2) мотивування навчальної діяльності, 3) інформаційна компетентність майбутнього вчителя, 4) розробка програм педагогічної діяльності та прийняття педагогічного рішення; 5) компетенції в організації навчальної діяльності, 6) особистість майбутнього вчителя. У результативній - “новітні базові навички” як єдність знань, умінь, навичок і ставлень. Розроблена нами експериментальна програма включала сукупність об'єктивно необхідних для майбутньої педагогічної діяльності знань і умінь, комплекс педагогічних задач та показники розвиненості компетентності творчого мислення майбутнього вчителя.

2.Організація педагогічної рефлексії та мотиваційної спрямованості студентів на творчу самореалізацію відповідно до принципів особистісно орієнтованого та суб'єктного підходів.

Розроблена методика формування творчого мислення через організацію педагогічної рефлексії передбачала зміну ролі викладача в освітньому процесі, він став не стільки трансформатором змісту педагогічних дисциплін, скільки суб'єктом процесу педагогічної творчості, який створює дидактичні умови розвитку творчого мислення студента, його творчої індивідуальності.

Здійснення рефлексії вимагало від студента усвідомлення себе суб'єктом власної пізнавально-творчої діяльності, суб'єктом саморозвитку.

Для цього створювалося рефлексивне середовище: для розвитку мислення - це створення проблемно-конфліктних педагогічних ситуацій; в діяльності - установки на співпрацю, а не на конкуренцію; в спілкуванні - це процес спільного пошуку.

Взаємодія студентів як суб'єктів співтворчості пов'язувалася не стільки із взаємообміном досвідом і знаннями, скільки впливом на розвиток творчої особистості іншого, тобто кожен ставав каталізатором для розвитку іншого.

Для студентів, як суб'єктів розвитку творчого мислення, кожна педагогічна знахідка, кожен випадок педагогічної інновації ставав лише поштовхом для переходу до пошуку нових інновацій, а не кінцевою істиною.

Методика формування рефлексії у студентів передбачала виділення трьох рівнів її організації залежно від конкретного рівня досягнення: об'єктний, задачний і проблемний. Залежно від цих рівнів були визначені характерні для кожного рівня вектори розвитку, умови й механізми переходу з рівня на рівень. Отже, педагогічна рефлексія, як умова розвитку творчого мислення, в нашому експерименті здійснювалася в різних інтелектуальних системах групового, діалогічного та індивідуального вирішення пізнавальних проблем та педагогічних задач.

Для організації мотиваційної спрямованості студентів до творчої самореалізації в навчально-пізнавальній діяльності моделювалися не тільки умови творчого завдання, але й умови творчої діяльності. Запропонований студентам навчально-методичний комплект для модульно-варіантного навчання з педагогічних дисциплін дав змогу кожному студенту вільно визначити свій варіант навчання на семестр, свій особистий темп подачі творчих робіт, урахувати власні можливості і здібності.

В узагальненому вигляді методика організації мотиваційної спрямованості студентів характеризувалася такими елементами:

а)спрямованість на вивчення і розвиток мотивації досягнення в ситуаціях вирішення творчих завдань, коли не впливають будь-які інші мотиви й результати діяльності не мають для студентів інших наслідків, крім безпосередньої самооцінки на професійну компетентність у зв'язку з успіхом або невдачею діяльності;

б)акцентування уваги та привабливості самої діяльності досягнення, тобто мотивуючий вплив зведений винятково до очікування ефективної самооцінки після успіху або невдачі у виконанні професійно спрямованих творчих завдань; використання інших стимулюючих засобів заборонялося;

в)забезпечення об'єктивної імовірності успіху, а саме, творчі завдання повинні відповідати творчим можливостям студентів.

3.Забезпечення активно-творчого типу засвоєння знань засобами проблемного, евристичного та контекстного навчання.

Цей тип засвоєння знань відповідає сутності творчого педагогічного мислення як процесу, спрямованого на відкриття нових шляхів реалізації пізнавальних і практично-педагогічних проблем. Процес мислення при цьому набуває своїх суто творчих характеристик: самостійності (реалізація алгоритмів або дія відповідно до запропонованого інваріантного методу), інсайтності (неочікуваності моменту відкриття принципу вирішення), конфліктності (відчуття напруги пошуку) тощо.

Активно-творчий тип засвоєння знань передбачав діяльність, вільну від жорстких меж. Це означало, що творче мислення й педагогічна творчість були виявленням певної свободи, яка забезпечувалася вільним вибором варіанту навчання, а також вільним графіком термінів виконання завдань. Особлива увага приділялася забезпеченню процесу творчого мислення педагогічними знаннями, які надавали творчим продуктам студентів професійної спрямованості.

У результаті нашого дослідження дійшли висновку, що творчому мисленню відповідає лише активно-творчий тип засвоєння знань. З огляду на це запропоновано і впроваджено в практику принципово новий підхід до вивчення педагогічних дисциплін в педагогічному ВНЗ: у змісті, формах і методах навчання було реалізовано ідею пошуку шляхів до нешаблонного, творчого мислення, його оригінальності й незалежності.

Ефективність запропонованої модульно-варіантної технології навчання та психолого-педагогічних умов розвитку творчого мислення майбутнього вчителя була доведена на основі аналізу результатів експериментального дослідження (див. рис. 1).

Результати дослідницького зрізу на виявлення рівнів сформованості творчого мислення студентів за чотирма критеріями відповідно до і після експерименту дає підстави стверджувати, що запропонована методика є ефективною. Зокрема, в ЕГ порівняно з КГ значно зменшилась кількість студентів з низьким рівнем творчого мислення (в ЕГ було 39,88%, стало - 11,5%; у КГ було 37,4%, стало - 38%). Натомість в ЕГ значно зросла кількість студентів з високим рівнем творчого мислення (було 21,85%, стало 41,5%). педагогічний творчий мислення

Порівняльний аналіз за всіма компонентами показав, що за час проведення експерименту середнє значення одержаних балів в ЕГ стало вище (=2,3 проти =1,82), також середнє квадратичне відхилення після експерименту становить =0,66, що менше на 0,1 за середнє квадратичне відхилення до експерименту, це свідчить про те, що кількість студентів з високим та середнім рівнем творчого мислення збільшилась, а з низьким рівнем зменшилась (розсіювання навколо середнього значення менше).

Кінцеві результати проведеної роботи проілюстровані за допомогою гістограм (рис. 1).

Рис. 1. Результати зрізів на рівні сформованості творчого мислення студентів контрольних та експериментальних груп до і після експерименту за чотирма критеріями (у %)

Їх аналіз також показує, що до експерименту групи були майже однакові, а після експерименту показники в ЕГ значно поліпшилися.

Загальні характеристики впливу експериментальної методики на формування творчого мислення майбутніх учителів були одержані за допомогою обчислення коефіцієнтів зростання показників і статистичної характеристики генеральної середньої величини генеральної сукупності. Було доведено, що обрана методика формувального експерименту дозволила підвищити рівень творчого мислення студентів.

Висновки

У дисертації представлено теоретико-методичне обґрунтування концепції формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти, розроблено та експериментально перевірено педагогічну систему формування творчого мислення майбутнього фахівця та технологію формування даного феномена у студентів.

1.Творче мислення є міждисциплінарною, інтегрованою науковою категорією зміст якої відображає спосіб самобуття людини: саме у творчості індивід стверджується, формує, відтворює й розвиває себе як особистість. Творчість доступна кожному й може бути поширена на будь-який вид діяльності. Передусім це стосується педагогічної діяльності. Психологічний рівень обґрунтування процесу формування творчого мислення майбутнього вчителя базується на розумінні творчого мислення як розумового процесу, спрямованого на вирішення певної задачі або проблеми, який призводять до пізнавально-творчих результатів (оригінальності, новизни ідей, суджень). Психологічний механізм процесу творчого мислення майбутнього вчителя базується на розумінні творчого мислення як динамічної (процесуальної) характеристики, якій властива структурно-рівнева природа.

2.Структурно-функціональна модель формування творчого мислення вчителя відображає сутність творчого мислення майбутнього вчителя як процесу розв'язання педагогічних задач, його основні функції, психологічний механізм розв'язання педагогічних задач та особливості творчого підходу до вирішення педагогічних задач. Сутність педагогічної діяльності визначає місце творчого мислення в цьому процесі, а саме: мислення вчителя включене в педагогічну діяльність і спрямоване на вирішення специфічних задач, пов'язаних із пошуком ідей, засобів перетворення педагогічного процесу. Об'єктом пізнання вчителя є педагогічна реальність, яка включає особистість учня, зміст, форми й методи навчально-виховного процесу, педагогічні ситуації та явища. Творче мислення учителя існує як процес розв'язання педагогічних задач.

3.Творче мислення майбутнього вчителя як результат спеціальної підготовки визначається як його ключова компетентність, в основі якої - професійні функції фахівця, його якості, знання і вміння, мотиваційна спрямованість та креативність як здатність до творчості. Ефективну діагностику та моніторинг рівнів сформованості творчого мислення студентів забезпечує діагностична модель формування творчого мислення майбутнього вчителя. Процес професійного розвитку майбутнього вчителя базується на врахуванні структури творчого мислення, яка включає процесуальну складову (компетентнісний та інтелектуально-потенційний компоненти) та особистісну складову (креативний та мотиваційно-рефлексивний компоненти). Відповідно до структури творчого мислення визначаються критерії та показники діагностики рівнів його сформованості, а саме: педагогічна компетентність (для визначення навчальних досягнень та творчих здібностей), творча вмотивованість (для визначення мотиваційної структури та рівнів інтелектуальної ініціативи), інтелектуально-творчий потенціал (для визначення стилю мислення, що сприяє формуванню творчого мислення та творчого потенціалу мислення), креативність ( для визначення вербальної та невербальної креативності за показниками швидкості мислення, його гнучкості та оригінальності).

Застосування комплексної діагностичної методики формування творчого мислення забезпечує можливість всебічного аналізу стану досліджуваного феномена згідно з кожним критерієм, з'ясування характеру, динаміки й етапності формування творчого мислення, його основних чинників, аналізу інтегративних результатів дослідження, що виражається трьома рівнями сформованості творчого мислення студентів.

4. В процесі традиційного навчання у вищій школі шляхом опосередкованого впливу творче мислення майже не формується. Проблемі цілеспрямованого формування даного феномена в процесі університетської підготовки майбутнього вчителя не приділяється належної уваги, і, в результаті - майбутні вчителі не підготовлені до вирішення сучасних складних та нестандартних завдань навчання й виховання учнів, які вимагають використання творчого педагогічного мислення як ключової компетентності студента, високого інтелектуально-творчого потенціалу, педагогічної рефлексії та мотивації творчого самовдосконалення, креативності у прийнятті педагогічних рішень. Причина цього явища полягає в орієнтації на традиційне розуміння ролі особистості майбутнього фахівця в процесі професійно-педагогічного навчання, і, як наслідок, відсутність у студентів розуміння себе як активного суб'єкта власної пізнавально-творчої діяльності, неусвідомленості перспектив особистого професійного самоудосконалення, слабка здатність до проектування власного професійного розвитку, як системи педагогічного цілепокладання, рефлексії як формування творчої особистості. У вивченні педагогічних дисциплін має місце орієнтація на репродуктивні схеми отримання знань та педагогічних умінь, слабка спрямованість на моделювання сучасного навчально-виховного процесу на основі інноваційних професійно-педагогічних цінностей та педагогічної рефлексії, самостійну постановку й вирішення педагогічних завдань навчання й виховання учнів, що вимагає розвиненого творчого мислення майбутнього фахівця. Тому актуальною є робота, спрямована на розробку сучасної концепції й технології формування творчого мислення майбутніх вчителів.

5.Сутністю розробленої концепції є обґрунтування теоретико-методичних основ освітнього процесу, які забезпечують формування творчого мислення як ключової компетентності майбутнього вчителя. Основними чинниками, що зумовлюють авторський підхід до розробки концепції формування творчого мислення студента, є такі: цільово-стратегічний, який пов'язаний з оновленням стратегічних орієнтирів розвитку освіти; навчально-визначальний, відповідно до якого формування творчого мислення є метою професійного розвитку майбутнього вчителя, передбачає зміну освітніх парадигм: від традиційного навчання до розвивальної освіти; особистісний, що передбачає розробку засобів діагностики для виявлення творчих задатків і формування на цій основі наявних та потенційних здібностей студентів; структурно-проектувальний, що відображає суб'єкт - суб'єктну структуру навчального процесу, спрямованого на формування творчого мислення та можливість проектування цього процесу.

Концепція формування творчого мислення майбутніх учителів базується на єдності методологічного, теоретичного (психологічного й педагогічного) й технологічного концептів. Методологічні основи концепції побудовані на основі взаємодії системного, діяльнісного, синергетичного, особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів і включають такі ідеї: спрямованості освітнього процесу на формування творчого мислення як ключової компетентності майбутнього вчителя; створення умов для забезпечення єдності розвитку та саморозвитку творчого мислення студента, психологічної єдності суб'єктів навчально-пізнавального процесу; організацію спеціальної роботи із вибору різних форм і методів навчально-пізнавальної діяльності студентів, які сприяють активізації їх мислення; діагностика результатів проведеної роботи щодо визначення рівня розвитку творчого мислення студента - майбутнього вчителя.

Запропонована концепція реалізується в навчальному процесі через реалізацію загальнодидактичних та специфічних принципів навчання, які зумовлюють вимоги до основних компонентів процесу навчання: мети, завдань, змісту, форм, методів і результатів.

6.Педагогічна система формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти базується на ідеях суб'єктності, унікальності кожного студента, професійної спрямованості особистості студентів. Система побудована з урахуванням вимог педагогічної діяльності, конкурентноспроможності в європейському освітньому просторі. Педагогічна система забезпечує ефективне формування творчого мислення майбутнього вчителя і включає структурні компоненти процесу розвитку й моніторингу творчого мислення майбутнього вчителя, що відображені в розроблених моделях: теоретичній моделі формування творчого мислення майбутнього вчителя; діагностичній моделі моніторингу рівня сформованості творчого мислення майбутнього вчителя; дидактичній моделі формування креативно спрямованого змісту педагогічної освіти; методичній моделі формування творчого мислення в навчальному процесі; технологічній моделі формування творчого мислення студентів.

Теоретична модель визначає психолого-педагогічне підґрунтя розробленої системи формування творчого мислення майбутнього вчителя і включає три компоненти: теорії психологічного механізму формування творчого мислення; дидактичні теорії формування творчого мислення; технологічні підходи до формування творчого мислення.

Дидактична модель креативно спрямованого змісту визначає підсистему принципів його побудови, компоненти дидактичної моделі, обґрунтування проблемно-інтегрованого підходу до вивчення дисциплін педагогічного циклу. Система принципів включає традиційні та інноваційні принципи структурування змісту педагогічних дисциплін. Компоненти дидактичної системи забезпечують її інформаційну, методичну та технологічну складову. Ефективне формування творчого мислення студентів у процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу відбувається на основі проблемно-інтегрованого підходу.

Методична модель педагогічної системи передбачає моделювання системи професійно-педагогічних задач, спрямованих на формування творчого мислення майбутнього вчителя. Її структура включає три взаємопов'язаних компоненти: принципи продуктивного розв'язання творчих педагогічних задач; методи розв'язання творчих педагогічних задач, спрямовані на її вирішення; види творчих педагогічних задач.

7.Технологічне забезпечення процесу формування творчого мислення майбутнього вчителя досягається через гуманістичну спрямованість вихідних позицій модульно-варіантної технології навчання, дотримання загальнодидактичних і специфічних принципів, забезпечення креативної спрямованості змісту педагогічних дисциплін та дидактичного забезпечення процесу формування творчого мислення, а саме, “Навчально-методичного комплекту для модульно-варіантного навчання з педагогічних дисциплін”.

Цілеспрямоване формування у студентів творчого педагогічного мислення включає три взаємозв'язані етапи: діагностичний, навчально-модельований та результативний.

Основними педагогічними умовами, що забезпечують ефективність педагогічної системи формування творчого мислення майбутнього вчителя, є: 1) практично-професійна спрямованість процесу формування творчого мислення майбутнього вчителя на засадах компетентнісного підходу; 2)організація педагогічної рефлексії та мотиваційної спрямованості студентів до творчої самореалізації згідно з принципами особистісно орієнтованого та суб'єктного підходів; 3) забезпечення активно-творчого типу засвоєння знань засобами проблемного, евристичного та контекстного типів навчання.

8.Порівняльний аналіз різних варіантів технологій (традиційної, модульно-варіантної) свідчить про те, що за допомогою традиційних форм і методів навчання студентів з педагогічних дисциплін неможливо ефективно формувати творче педагогічне мислення студентів як ключової компетентності майбутнього вчителя. Модульно-варіантна технологія навчання студентів з педагогічних дисциплін дає змогу зробити цей процес ефективним, про що свідчать результати дослідницького зрізу на виявлення рівнів сформованості творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти. Аналіз результатів за чотирма критеріями відповідно до і після експерименту дає підстави стверджувати, що запропонована технологія є ефективною. Зокрема, в ЕГ порівняно з КГ значно зменшилась кількість студентів з низьким рівнем творчого мислення (в ЕГ було 39,88%, стало - 11,5%; у КГ було 37,4%, стало - 38%). Натомість в ЕГ значно зросла кількість студентів з високим рівнем творчого мислення (було 21,85%, стало 41,5%).

Проведене дослідження не охопило всіх аспектів проблеми розвитку творчого мислення. Перспективними для подальшого дослідження залишаються питання формування творчого мислення студентів в умовах кредитно-трансферної системи організації навчання, системи післядипломної освіти, розвиток творчого мислення вчителя в процесі професійної діяльності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1.Акімова О. В. Теоретико-методичні засади формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти : монографія / О. В. Акімова. - Вінниця : Вінницька міська друкарня, 2007. - 352 с.

2.Акімова О. В. Історія педагогіки : навчальний посібник. Ч. 1 : Розвиток освітніх систем / О. В. Акімова. - Вінниця : Вінницька міська друкарня, 2008. - 150 с.

3.Акімова О. В. Розвиток творчого мислення майбутнього вчителя : методичні рекомендації / О. В. Акімова. - Вінниця : Вінницька міська друкарня, 2008. - 150 с.

4.Навчальні програми: педагогіка школи, історія педагогіки, методика виховної роботи, основи педагогічної майстерності, педагогічна практика / М. І. Сметанський, В. І. Шахов, В. М. Галузяк, І. Л. Холковська, О. В. Акімова, О. В. Столяренко, Н. Б. Хамська. - Вінниця : Континент-Прим, 2004. - 116 с.

5.Учебно-методический комплект для модульно-вариантного обучения по педагогическим дисциплинам : учебное пособие / В. А. Сластёнин, М. М. Милькаманович, О. В. Акимова, В. А. Сапогов. - М. : МПГУ, 1999. - 101 с.

Статті у фахових виданнях

6.Акімова О. В. Нові підходи до вивчення історії педагогіки в педуніверситеті / О. В. Акімова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця: ВДПУ, 2000. - Вип. 2. - С. 153-156.

7.Акімова О. В. Мотивація досягнення у структурі творчої діяльності студентів / О. В. Акімова // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. - Тернопіль, 2001. - № 8. - С. 3-9.

8.Акімова О. В. Педагогічна творчість і шляхи її формування / О. В. Акімова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця, 2001. - Вип. 4. - С. 5-9.

9.Акімова О. В. Модульно-варіантне навчання як засіб формування творчої особистості майбутнього вчителя / О. В. Акімова // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. - Тернопіль, 2001. - № 7. - С. 26-29.

10.Акімова О. В. Деякі підходи до визначення поняття творчої особистості / О. В. Акімова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія . - Вінниця, 2002. - Вип. 7. - С. 202-205.

11.Акімова О. В. Розвиток творчого мислення майбутнього вчителя / О. В. Акімова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія . - Вінниця, 2002. - Вип. 6, ч. 2. - С. 130-135.

12.Акімова О. В. Формування мотивації творчого мислення майбутнього вчителя / О. В. Акімова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця, 2003. - Вип. 8. - С. 19-24.

13.Акімова О. В. Деякі шляхи оволодіння педагогічною творчістю. Молодь і ринок / О. В. Акімова // Молодь і ринок : щоквартальний наук.-пед. та економічний журнал / Дрогобицький держ. пед. ун-т ім. І. Франка. - Дрогобич, 2003. - № 4 (6). - С. 33-37.

14.Акімова О. В. Сучасні підходи до аналізу історико-педагогічного процесу / О. В. Акімова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка і психологія . - Вінниця, 2004. - Вип. 11. - С. 15-19.

15.Акімова О. В. Деякі підходи до розвитку творчого мислення майбутнього вчителя / О. В. Акімова // Вісник Черкаського університету. Серія : Педагогічні науки. - Черкаси, 2006. - Вип. 81. - С. 21-25.

16.Акімова О. В. Розвиток творчого мислення студентів в процесі вивчення педагогічних дисциплін / О. В. Акімова // Наукові записки : [зб. наукових статей Національного пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова] / укл. П. В. Дмитренко, Л. Л. Макаренко. - К., 2006. - Вип. LXII (62). - C. 15-23.

17.Акімова О. В. Методика проведення семінарських занять з історії педагогіки / О. В. Акімова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця, 2006. - № 16. - С. 49-56.

18.Акімова О. В. Експериментальне дослідження розвитку творчого мислення майбутнього вчителя в процесі модульно-варіантної технології навчання / О. В. Акімова // Проблеми освіти / Ін-т інноваційних технологій і змісту освіти МОН України ; Вінницький соціально-економічний ін-т Університету “Україна”. - К. , 2006. - Вип. 3. - С. 238-246.

19.Акімова О. В. Сучасні технології розвитку творчої особистості майбутнього вчителя / О. В. Акімова // Витоки педагогічної майстерності. Серія: Педагогічні науки : зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Короленка. - Полтава, 2007. - Вип. 3. - С. 80-86.

20.Акімова О. В. Модульно-варіантна технологія навчання в процесі підготовки майбутнього вчителя / О. В. Акімова // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць / редкол. : І. А. Зязюн (голова) [та ін.]. - Київ ; Вінниця, 2006. - Вип. 11. - С. 190-195.

21.Акімова О. В. Основні напрями експериментального вивчення творчого мислення / О. В. Акімова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця, 2007. - Вип. 19. - С. 124-130.

22.Акімова О. В. Емоції в структурі творчого мислення / О. В. Акімова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія : зб. наук. праць / редкол. : М. І. Сметанський (голова) [та ін.]. - Вінниця, 2007. - Вип. 21. - С. 342-347.

23.Акімова О. В. Формування творчого мислення в процесі рішення розумових задач / О. В. Акімова // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / редкол. : Н. С. Побірченко (гол. ред.) [та ін.]. - Умань, 2007. - Вип. 19. - С. 144-150.

24.Акімова О. В. Історичний аспект проблеми розвитку творчого мислення студентів / О. В. Акімова // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць / редкол. : І. А. Зязюн (голова) [та ін.]. - Київ ; Вінниця, 2007. - Вип. 14 - С. 215-221.

25.Акімова О. В. Сучасні технології розвитку творчої особистості майбутнього вчителя / О. В. Акімова // Педагогічні науки. Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка : зб. наук. праць. - Суми, 2007. - Ч. 1. - С. 3-9.

26.Акімова О. В. Психологічні засади розвитку творчого мислення / О. В. Акімова // Психологічні перспективи / Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2007. - Вип. 10. - С. 18-23.

27.Акімова О. В. Особистісна обумовленість творчого мислення майбутнього вчителя / О. В. Акімова // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики : зб. наук. праць / редкол. : О. Г. Мороз, Н. В. Гузій (відп. ред.) [та ін.]. - К. : НПУ, 2007. - Вип. 6 (16). - С. 3-8.

28.Акімова О. В. Деякі фактори розвитку креативності / О. В. Акімова // Наукові записки. Серія: Педагогічні та історичні науки : [зб. наук. статей] / МОН України, Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова ; [укл. : П. В. Дмитренко, Л. Л. Макаренко. - К., 2007. - Вип. LXVII (67). - С. 34-44.

29.Акімова О. В. Технологічне забезпечення процесу розвитку творчого мислення майбутнього педагога / О. В. Акімова // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць / гол. ред. В. К. Буряк. - Кривий Ріг, 2007. - Вип. 19. - С. 148-154.

30.Акімова О. В. Рефлексивна основа розвитку творчого мислення / О. В. Акімова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія : зб. наук. праць / редкол. : М. І. Сметанський (голова) [та ін.]. - Вінниця, 2008. - Вип. 22. - С. 190-196.

31.Акімова О. В. Творчість як якісна характеристика мислення / О. В. Акімова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія : зб. наук. праць / редкол. : М. І. Сметанський (голова) [та ін.]. - Вінниця, 2008. - Вип. 24. - С. 9-14.

32.Акімова О. В. Творче мислення як ключова компетентність педагогічної освіти / О. В. Акімова // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць / редкол. : І. А. Зязюн (голова) [та ін.]. - Київ ; Вінниця, 2008. - Вип. 17. - С. 245-250.

Інші публікації

33. Акімова О. В. Методичні рекомендації з проведення виховної роботи у піонерському таборі / О. В. Акімова - Вінниця : Вінницький держ. пед. ун-т, 1981. - 24 с.

34. Акімова О. В. Педагогічні стимулювання соціальної активності студентів у процесі суспільно-політичної практики / О. В. Акімова // Формування соціальної активності студентів у процесі суспільно-політичної практики : доповіді і повідомлення республіканської наук. конф. - Харків, 1983. - С. 24-26.

35. Акімова О. В. Методика підготовки до семінарських і лабораторних занять: методичні вказівки і завдання для самостійної роботи з педагогічних дисциплін. тематичний збірник / О. В. Акімова. - Вінниця : Вінницький держ. пед. ун-т, 1984. - 60 с.

36. Акімова О. В. Суспільно-педагогічна практика студентів педвузу : методичні рекомендації / О. В. Акімова - Вінниця : Вінницький держ. пед. ун-т, 1984. - 60 с.

37. Акімова О. В. Методичні рекомендації з проведення семінарських та лабораторно-практичних занять з педагогіки для студентів ІІ курсів педінституту / О. В. Акімова. - Вінниця : ВДПІ, 1984. - 60 с.

38. Акімова О. В. Педагогічне стимулювання в процесі формування особистості майбутнього вчителя : методичні рекомендації / О. В. Акімова, О. П. Кондратюк. - К. : КДПІІМ, 1986. - 36 с.

39. Акімова О. В. Стимулююча роль ідейної спрямованості процесу навчання у формуванні особистості майбутнього спеціаліста / О. В. Акімова // Ідейна спрямованість процесу навчання студентів - важлива умова підвищення якості підготовки молодих спеціалістів : тези доповідей обл. наук.-метод. конф. - Вінниця : ВДПІ, 1986. - С. 28-30.

40. Акімова О. В. Проблеми педагогічного стимулювання всебічного розвитку студента педагогічного вузу / О. В. Акімова // Вища і середня педагогічна освіта : республіканський наук.-метод. зб. - К. : Вища освіта, 1987. - Вип. 13. - С. 27-35.

41. Акімова О. В. Диференціація навчання як засіб підготовки творчого вчителя / О. В. Акімова // Формування педагогічної майстерності в процесі професійної підготовки майбутнього вчителя : тези доповідей міжвузівської наук.-практ. конф. - К. , 1991. - С. 37-39.

42. Акімова О. В. Педагогічне стимулювання пізнавально-творчої активності студентів : методичні рекомендації. - Вінниця : ВДПІ, 1991. - 24 с.

43. Акімова О. В. Диференційований підхід як засіб активізації пізнавальної діяльності студентів / О. В. Акімова // Психолого-педагогічні основи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів : тези наук.-практ. конф. - Вінниця, 1992. - С. 25-26.

44. Акімова О. В. Програма з історії педагогіки / О. В. Акімова - Вінниця : ВДПІ, 1997. - 24 с.

45. Акімова О. В. Навчально-методичний комплект для модульно-варіантного навчання з історії педагогіки : cемінарські заняття / О. В. Акімова, М. М. Мількаманович, В. А. Сапогов. - Вінниця : ВДПІ, 1997. - 12 с.

46. Акімова О. В. Навчально-методичний комплект для модульно-варіантного навчання з педагогічних дисциплін. Педагогіка: теорія виховання. Школознавство / О. В. Акімова, М. М. Мількаманович, В. А. Сапогов. - Вінниця : ВДПІ, 1996. - 24 с.

47. Акімова О. В. Навчально-методичний комплект для модульно-варіантного навчання з педагогічних дисциплін. Педагогіка: загальні основи. Дидактика / О. В. Акімова, М. М. Мількаманович, В. А. Сапогов. - Вінниця : ВДПІ, 1997. - 36с.

Анотації

Акімова О. В. Теоретико-методичні засади формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль, 2010.

В дисертації здійснено дослідження теоретико-методичних засад формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти. Науково обґрунтовано концепцію формування творчого мислення майбутнього вчителя як теоретико-методичну основу підвищення якості освіти у вищих педагогічних навчальних закладах, яка має три рівні: методологічний, теоретичний (психологічний та педагогічний), технологічний.