Теорія і практика професійного навчання безробітних у США

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

УДК 377/378-057.19(73)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ БЕЗРОБІТНИХ У США

13.00.04 - “Теорія і методика професійної освіти”

БІДЮК Наталя Михайлівна

Київ ? 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих Академії педагогічних наук України, м. Київ.

Науковий консультант - доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України

Ничкало Нелля Григорівна,

Академія педагогічних наук України,академік-секретар відділення

професійної освіти і освіти дорослих.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України

Олійник Віктор Васильович,

Університет менеджменту освіти АПН України, ректор;

доктор педагогічних наук, професор,

Жуковський Василь Миколайович,

Національний університет «Острозька академія»,

декан гуманітарного факультету;

доктор педагогічних наук, професор,

Дубасенюк Олександра Антонівна,

Житомирський державний університет імені Івана Франка,

професор кафедри педагогіки.

Захист відбудеться 16 лютого 2010 року об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий 14 січня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

професійний освіта безробітний

Актуальність теми дослідження зумовлена посиленням тенденції взаємозв'язку і взаємозалежності країн та народів світу, глобалізаційними та інтеграційними процесами розвитку суспільства, інтернаціоналізацією економіки, освіти, науки, культури, стрімким розвитком інформаційних технологій, динамічними змінами на ринку праці та його новими вимогами до професійного навчання. Невідповідність напрямів, обсягів, а також якості професійної підготовки фахівців потребам галузей економіки та вимогам роботодавців, декваліфікація широких верств населення, низька ефективність заходів з підвищення професійного рівня виробничого персоналу підприємств, дефіцит високопродуктивних робочих місць - комплекс негативних чинників, що унеможливлюють забезпечення високого рівня трудоресурсної безпеки України й призводять до насичення ринку праці неконкурентоспроможними фахівцями, які згодом поповнюють лави безробітних. За таких умов проблема професійного навчання безробітних набуває особливої актуальності, а її розв'язання потребує здійснення кардинальних змін у системі професійної освіти дорослих на всіх рівнях, зокрема розробки концептуальних засад розвитку системи професійного навчання безробітних в Україні.

Вивчення документальних і літературних джерел, здійснений теоретичний аналіз досліджуваної проблеми та результати вивчення практичного досвіду професійного навчання безробітних уможливили виявлення суперечностей, що гальмують розв'язання зазначених вище проблем, зокрема між:

- об'єктивною потребою ґрунтовного аналізу прогресивних ідей зарубіжного досвіду професійного навчання безробітних та відсутністю його системного вивчення й узагальнення у вітчизняній педагогічній теорії і практиці;

- очікуваннями суспільства якісних змін у діяльності освітніх закладів і центрів зайнятості та недостатнім рівнем їх готовності до організації професійного навчання безробітного населення;

- динамічним розвитком систем професійного навчання безробітних та відсутністю належного нормативно-правового, організаційного і науково-методичного забезпечення;

- рівнем розвитку виробництва і соціальної сфери та відсутністю якісного моніторингу потреб у конкурентоздатних фахівцях;

- вимогами ринку праці, роботодавців, інформаційно-технологічного суспільства й непідготовленістю фахівців до професійної діяльності в нових умовах;

- зростаючими освітніми потребами безробітних та невідповідністю механізмів їх задоволення;

- традиційним навчанням дорослих, у тому числі безробітних, та об'єктивною необхідністю використання інноваційних педагогічних технологій навчання на основі особистісно орієнтованого підходу;

- постійним зростанням вимог до рівня професійної компетентності фахівців, які здійснюють професійне навчання безробітних і реальним станом їх готовності до виконання професійних функцій.

Забезпечення якісного професійного навчання безробітних можливе за умови подолання зазначених суперечностей на основі обґрунтування концептуальних засад розвитку системи професійного навчання безробітних, розробки науково-практичних рекомендацій щодо впровадження прогресивних ідей зарубіжного досвіду.

Вивчення досвіду США з розбудови системи професійного навчання безробітних викликає значний інтерес і може стати цінним джерелом для осмислення й творчого використання його позитивних ідей у вітчизняній освітній теорії і практиці. Звернення до досвіду США зумовлено помітним поширенням міжнародної співпраці в галузі освіти дорослих, високим рівнем економічного розвитку цієї країни, врегульованим механізмом забезпечення зайнятості населення, низькою питомою вагою безробіття, високим рівнем організації виробництва, розвитком науки завдяки науково обґрунтованій, гнучкій і варіативній структурі освітньої діяльності.

Аналіз джерельної бази показав, що впродовж останніх десятиліть вітчизняними науковцями активно здійснювалися порівняльно-педагогічні дослідження розвитку освіти у найбільш економічно розвинених країнах - Великій Британії, Канаді, Китаї, Німеччині, країнах Скандинавії, США, Франції та ін. Загальні проблеми навчання і виховання, реформування освіти дорослих, інтеграційні та глобалізаційні процеси у неперервній освіті досліджені Н. Абашкіною, Н. Авшенюк, Т. Десятовим, В. Жуковським, Т. Кошмановою, В. Кудіним, М. Лещенко, О. Матвієнко, О. Огієнко, В. Олійником, Л. Пуховською, С. Романовою, А. Сбруєвою, О. Сухомлинською, Л. Хомич та іншими вченими. Важливе значення з проблем освіти дорослих мають дисертаційні дослідження з порівняльної педагогіки російських учених К. Онушкіної, З. Сафіної, О. Хахубії. Заслуговують на увагу праці з філософії освіти І. Зязюна, В. Кременя, В. Кудіна, В. Лутая та ін.

Для прогностичного обґрунтування розвитку системи професійного навчання безробітних вивчалися наукові праці С. Батишева, В. Беспалька, І. Вільш, Ю. Деражне, О. Дубасенюк, В. Зуєва, М. Кагана, А. Лігоцького, В. Сластьоніна та ін.

У контексті наукового пошуку важливими є дослідження соціально-економічних аспектів професійної підготовки незайнятого населення (С. Бандур, М. Баранов, К. Кязімов, П. Новіков, О. Рикова, В. Савченко, І. Терюханова, В. Шеметов та ін.); особливостей змісту, форм, методів та інноваційних технологій навчання (А. Алексюк, Г. Бевз, В. Биков, Т. Браже, Д. Колб, Ю. Кузнєцова, О. Лейбович, М. Ноулз, О. Падалка, О. Пєхота, С. Сисоєва та ін.); формування і розвитку професійної майстерності і компетентності фахівців, які забезпечують якісну освітню підготовку всіх категорій дорослого населення та працюють з ними (Л. Алексєєва, Г. Вершловський, Ю. Галагузова, Ю. Калиновський, В. Поліщук, В. Тименко, М. Целих та ін.).

Значний інтерес становлять результати досліджень науковців США з проблем професійного навчання дорослих (Дж. Адамс, Т. Брамельд, Дж. Брунер, К. Гоул, Г. Даркенвальд, Дж. Дьюї, Дж. Каунтс, А. Маслоу, Ш. Мерріам, Дж. Мезіров, М. Ноулз, Р. Петерсoн, П. Роелфс, Е. Торндайк, П. Фрейре та ін.), а також психологічних аспектів професійного становлення, адаптації і самоактуалізації особистості (В. Адкінс, Б. Ґросс, Дж. Еппс, Д. Колб, А. Маслоу, Г. Олпорт, К. Роджерс та ін.).

Здійснене вивчення літературних, документальних та інших джерел дає підстави стверджувати, що проблема професійного навчання безробітних у США не була предметом системного дослідження і спеціального аналізу.

Ураховуючи відсутність глибокого наукового вивчення прогресивних ідей теоретичного і практичного досвіду США щодо професійного навчання безробітних, актуальність інтеграції освітньої системи України у світовий освітній простір, зростання ролі освіти різних категорій дорослого населення, у тому числі безробітних, нами обрано тему дисертаційного дослідження «Теорія і практика професійного навчання безробітних у США».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу порівняльної професійної педагогіки Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України в межах комплексних досліджень «Професійний розвиток фахівців у різних освітніх системах: порівняльний аналіз» (РК № 102U000397), «Теорія і практика підготовки педагогічного та виробничого персоналу в зарубіжних країнах» (РК № 0105U000040).

Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (протокол № 8 від 30.09.2004 р.) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 10 від 21.12.2004 р.).

Об'єкт дослідження: освіта дорослих у США у другій половині ХХ - на початку ХХІ століття.

Предмет дослідження: система професійного навчання безробітних, основні напрями та дидактичні засади її розвитку в умовах динамічних змін на ринку праці США.

Мета дослідження: виявити прогресивні ідеї досвіду США щодо професійного навчання безробітних, спрямованого на реалізацію збалансованої і врегульованої державної політики забезпечення зайнятості й освітньої підтримки різних категорій дорослого населення, та з урахуванням можливостей їх творчого використання здійснити теоретико-методологічне обґрунтування концептуальних засад розвитку системи професійного навчання безробітних в Україні.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети визначено основні завдання дослідження:

1. Вивчити стан дослідженості проблеми професійного навчання безробітних у педагогічній науці.

2. Розкрити теоретико-методологічні засади професійної освіти дорослих у США.

3. Вивчити вимоги ринку праці США до професійного навчання безробітних.

4. Схарактеризувати систему професійного навчання безробітних у США.

5. Проаналізувати провідні напрями забезпечення зайнятості різних категорій безробітного населення в США на основі федеральних програм.

6. Виявити особливості організації професійного навчання безробітних у педагогічному досвіді США.

7. Розкрити специфіку професійної підготовки педагогічного персоналу для навчання безробітних та роботи з ними.

8. Обґрунтувати концептуальні засади розвитку системи професійного навчання безробітних в Україні.

9. Розробити науково-методичні рекомендації для вдосконалення професійного навчання безробітних в Україні на основі творчого використання прогресивних ідей досвіду США.

Організація дослідження. Науковий пошук здійснювався впродовж 2002-2009 рр. й охоплював чотири етапи.

На першому етапі (2002-2004 рр.) - теоретично осмислювалася проблема, розроблялася програма дослідження, визначалися його основні напрями, об'єкт, предмет, мета, завдання, аналізувалися суть й зміст дефініцій і ключових понять, формувався поняттєво-термінологічний апарат, вивчалася історична, філософська, економічна, психологічна та педагогічна література, здійснювався загальний аналіз розвитку неперервної освіти та освіти дорослих, вивчався стан дослідженості проблеми професійного навчання безробітних у психолого-педагогічних дослідженнях, аналізувалися закони, постанови, рішення та інші документи міжнародних організацій, здійснювалися систематизація й первинне узагальнення дослідницьких матеріалів.

На другому етапі (2004?2006 рр.) тривало вивчення літературних і документальних оригінальних джерел, продовжувався історико-педагогічний аналіз еволюції розвитку теорії навчання дорослих у США, аналізувалися та узагальнювалися економічні показники розвитку американського суспільства та напрями забезпечення зайнятості дорослого населення, вивчалися особливості побудови змісту освітніх програм і навчальних планів для професійного навчання безробітних. Здійснювалися систематизація й обробка дослідницьких матеріалів.

На третьому етапі (2006-2007 рр.) поглиблено вивчалася та аналізувалася англомовна науково-методична література, обґрунтовувалися дидактичні засади організації професійного навчання безробітних у США, досліджувалися організаційно-педагогічні умови професійної діяльності педагогічного персоналу для навчання безробітних, здійснювалася систематизація вивчених матеріалів. Готувалися до друку публікації з теми наукового пошуку. Здійснювалася апробація результатів дослідження у доповідях і виступах на конференціях.

На четвертому етапі (2007?2009 рр.) узагальнювалися результати дослідження, аналізувалися нові законодавчо-нормативні документи, перевірялися концептуальні положення і висновки за результатами наукового пошуку, теоретично обґрунтовувалися концептуальні засади розвитку системи професійного навчання безробітних, формулювалися загальні висновки та рекомендації, здійснювалася підготовка рукопису і видання монографії «Професійне навчання безробітних у США: теорія і практика», а також науково-методичних рекомендацій щодо можливостей використання прогресивних ідей досвіду США у вітчизняній освітній практиці. Було завершено оформлення рукопису дисертації. Здійснювалося впровадження результатів дослідження в педагогічну практику.

В основу концепції дослідження покладено такі положення:

- професійне навчання безробітних є складовою неперервної освіти дорослих, розвиток якої зумовлений глобалізаційними та інтеграційними процесами, демографічними чинниками, інформаційно-телекомунікаційними трансформаціями, комплексом внутрішніх і зовнішніх соціально-економічних та освітніх чинників розвитку будь-якої країни, розвитком людського капіталу, динамічністю освітніх потреб дорослої людини, суспільства і ринку праці;

- професійне навчання безробітних ґрунтується на філософських, соціально-економічних, психолого-педагогічних засадах, спрямованих на забезпечення суспільно-державних та індивідуальних потреб безробітних; концептуальних ідеях неперервності, відкритості, партисипативності, випереджувального розвитку;

- система професійного навчання безробітних у США має специфічні особливості; організація професійного навчання безробітних здійснюється відповідно до цілей і закономірностей розвитку американського суспільства; професійне навчання безробітних розглядається як системне, багатовимірне явище, що має цілісний, неперервний, адаптивний характер, охоплює сукупність взаємопов'язаних структурних елементів (законодавчу базу, освітні заклади і центри, федеральні програми забезпечення зайнятості населення, освітні та консультаційні програми, зміст, форми, принципи організації навчання безробітних, інноваційні технології навчання, педагогічний персонал, науково-методичний супровід тощо), що впливають на забезпечення якості професійного навчання та розвиток особистості;

- теоретичне обґрунтування концептуальних засад розвитку системи професійного навчання безробітних в Україні передбачає урахування світових тенденцій розвитку освіти дорослих, прогресивних ідей досвіду США, а також вітчизняних освітніх традицій; необхідною умовою успішного функціонування системи професійного навчання безробітних в Україні є узгоджена взаємодія її системотвірних і структурних компонентів, а також різних соціальних партнерів.

Методологічною основою дослідження є: філософські положення теорії пізнання щодо взаємовпливу і взаємозалежності явищ об'єктивної дійсності, єдності загального і особливого, теорії і практики; положення щодо теорії розвитку людського капіталу, що розглядаються на особистісному, мікро-, мезо- та макроекономічному рівнях; концептуальні положення педагогіки і психології щодо професійного розвитку особистості; методологія системного аналізу; загальнофілософські ідеї гуманізації освіти; принципи науковості, цілісності, неперервності, соціальної зумовленості, об'єктивності, поєднання навчання і продуктивної праці, випереджувального підходу у професійному навчанні, індивідуалізації та диференціації навчання.

Науковий пошук здійснювався на основі таких підходів:

- системного, що уможливив аналіз процесу професійного навчання безробітних з позицій цілісності, розкриття структурних компонентів системи освіти дорослих у США, виявлення механізмів їх взаємозв'язків і взаємовпливів, розробку концептуальних засад розвитку системи професійного навчання безробітних в Україні;

- функціонального, спрямованого на визначення функцій системи професійного навчання безробітних та практичне забезпечення їхньої реалізації в конкретних соціально-економічних умовах;

- аксіологічного, що уможливив прогнозування процесу професійного навчання безробітних на основі визнання людини як вищої цінності і мети суспільного розвитку та сприяв відбору і структуруванню змісту й технологій професійного навчання безробітних, формуванню у них ціннісних орієнтацій, необхідних для успішної професійної діяльності та конкурентоздатності на ринку праці;

- особистісно орієнтованого, що дав змогу безробітному зайняти суб'єктну позицію в процесі професійного навчання, став своєрідним методологічним імперативом, з урахуванням якого визначалися змістовий, технологічний і діагностичний компоненти професійного навчання;

- професійно-особистісного, що сприяв забезпеченню єдності процесів формування професійної компетентності і професійно важливих особистісних якостей особистості;

- суб'єкт-суб'єктного, що дав змогу розглядати учасників процесу професійного навчання як рівноправних партнерів, здатних формулювати і коригувати цілі, усвідомлювати мотиви, самостійно здійснювати планування та оцінювання результатів навчальної діяльності;

- андрагогічного, з позицій якого обґрунтовувалися дидактичні умови реалізації освітніх програм, використання інноваційних технологій навчання, розробка науково-методичного супроводу.

Дослідження здійснювалося на основі міждисциплінарного підходу, що уможливило використання філософських, економічних, психологічних, педагогічних, соціологічних та інших наукових концепцій і положень.

Теоретичну основу дослідження становлять: філософські концепції функціонування і розвитку освітніх систем у контексті глобалізації (Б. Гершунський, І. Зязюн, В. Кремень, В. Кудін, А. Ліфьоров, В. Лутай та ін.); теорії формування людського капіталу (Г. Беккер, О. Грішнова, Г. Дмитренко, Дж. Кендрик, Я. Мінсер, В. Онікієнко, А. Чухно, Т. Шульц); теорії неперервної професійної освіти та освіти дорослих (С. Батишев, Г. Беднарчик, І. Вільш, С. Гончаренко, В. Луговий, Л. Лук'янова, Н. Ничкало, В. Олійник, Н. Протасова, О. Тонконога та ін.); концептуальні положення порівняльної педагогіки (В. Вульфсон, Т. Десятов, В. Жуковський, Т. Кошманова, М. Лещенко, З. Малькова, О. Матвієнко, О. Огієнко, Л. Пуховська, О. Сухомлинська, М. Целих, Ф. Шльосек, Б. Шуневич та ін.); теорії освітніх систем та їхнього розвитку (Н. Алексєєв, В. Беспалько, Ю. Галагузова, А. Лігоцький та ін.); теорії особистості, психології професійної освіти на засадах особистісно орієнтованого навчання (Б. Ананьєв, Г. Балл, Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Максименко, В. Рибалка, С. Рубінштейн та ін.); концепції інноваційних технологій професійної підготовки фахівців (В. Биков, Р. Гуревич, О. Дубасенюк, С. Сисоєва, М. Солдатенко, О. Пєхота, Л. Хомич та ін.); андрагогічні принципи організації навчального процесу для дорослих (О. Буренкова, С. Вершловський, С. Змєйов, І. Колесникова, В. Подобєд, В. Поліщук та ін.); положення професійного навчання, профорієнтації та психологічної підтримки безробітних в умовах сучасного ринку праці (C. Бандур, Н. Баранов, Ю. Деражне, О. Киричук, О. Конюхов, К. Кязімов, Ю. Маршавін, П. Новіков, Н. Побірченко, О. Рикова, В. Савченко, В. Синявський, В. Скульська, І. Терюханова, В. Шеметов та ін.); фундаментальні дослідження науковців США з проблем навчання, професійного становлення, адаптації і самоактуалізації дорослої особистості (В. Адкінс, Т. Брамельд, С. Броуді, С. Брукфілд, Дж. Брунер, Р. Гатчінз, Р. Гемстра, Дж. Геншке, К. Гоул, Б. Ґросс, Ґ. Даркенвальд, Д. Джонсон, Р. Джонсон, Дж. Дьюї, Дж. Еппс, Дж. Каунтс, Д. Колб, Ч. Крістенсен, К. Кросс, Е. Ліндеман, А. Маслоу, Дж. Мезіров, Ш. Мерріам, М. Ноулз, Р. Петерсoн, К. Роджерс, Е. Торндайк, П. Фрейре та ін.).

Методи дослідження. Відповідно до предмета, мети і завдань наукового пошуку використовувався комплекс взаємопов'язаних та взаємодоповнюючих методів дослідження, зокрема: загальнонаукові - аналіз, синтез, порівняння та узагальнення - для вивчення праць вітчизняних і зарубіжних науковців, офіційних і нормативних документів; порівняльно-історичний метод, що дав змогу порівнювати соціально-педагогічні факти, явища і результати; структурний, що уможливив аналіз розвитку соціальних та освітньо-культурних процесів; компонентно-структурний для виокремлення основних компонентів системи професійного навчання безробітних, обґрунтування провідних принципів та функцій; інтерпретаторсько-аналітичний, що сприяв здійсненню концептуального аналізу літературних, документальних та інших англомовних джерел з використанням інтерпретації, систематизації, порівняння та узагальнення; пошуковий, що використовувався для формування узагальнених висновків, оцінок, виявлення раціонального і практично-ціннісного в наукових розробках з порівняльної педагогіки; статистичний аналіз для оцінки стану і динаміки участі дорослих у неперервній освіті, рівня безробіття в країнах Західної Європи та США; емпіричні - бесіда, діалог, дискусія, спостереження, обговорення дослідницьких проблем під час майстер-класів, зустрічей з американськими колегами на семінарах і конференціях, участі в Інтернет-конференціях, листування.

Джерельна база дослідження. На різних етапах наукового пошуку було використано 567 джерел, у тому числі 288 зарубіжних. Основою дослідження стали:

- офіційні документи, матеріали науково-практичних конференцій, симпозіумів, аналітичні матеріали міжнародних організацій, які займаються проблемами освіти дорослих, у тому числі безробітних (доповіді, резолюції, рекомендації, електронні банки даних), зокрема: Міжнародної організації праці (МОП), Міжнародного інституту планування освіти дорослих (Париж), Інституту освіти ЮНЕСКО, Міжнародного інституту освіти дорослих (США), Національного інституту освіти дорослих (Велика Британія), Європейської асоціації освіти дорослих, Американської асоціації освіти дорослих та неперервної освіти, Світової асоціації освіти дорослих, Північноамериканського альянсу загальної освіти та освіти дорослих, Національної консультаційної ради з неперервної освіти (США), Мальтійської корпорації зайнятості та професійної підготовки населення та ін.;

- офіційні документи, статистичні матеріали, урядові постанови, законодавчі акти Міністерства освіти США, Міністерства праці США, Міністерства освіти і науки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державної служби зайнятості населення України;

- федеральні програми зайнятості населення США: «Програма допомоги звільненим працівникам», «Програма допомоги в галузевій адаптації», «Програма швидкої реакції на масові звільнення», «Національна програма професійного навчання працівників аграрного сектора», «Навігаційна програма для інвалідів», «Програма працевлаштування людей похилого віку», програми освіти дорослих, молодіжні програми та ін.;

- монографічні та інші наукові праці вітчизняних та американських учених;

- наукові фонди Національної наукової бібліотеки імені В. І. Вернадського, Національної парламентської бібліотеки України, науково-педагогічної бібліотеки імені В. О. Сухомлинського, Російської державної бібліотеки;

- матеріали зарубіжних періодичних видань та інформаційні ресурси (енциклопедії, словники, довідники, інформація з мережі Інтернет та ін.);

- науково-методична та інформаційно-аналітична література вищих навчальних закладів США (освітні програми, навчальні плани, методичні рекомендації тощо);

- методичні матеріали щодо співпраці автора із представниками волонтерських організацій, Ради євроатлантичного партнерства, програми НАТО-Україна «Партнерство заради миру» та ін.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що:

- вперше у вітчизняній педагогічній науці на основі міждисциплінарного підходу здійснено системний аналіз проблеми професійного навчання безробітних у педагогічній теорії і практиці США; розкрито теоретико-методологічні засади освіти дорослих в американському досвіді; схарактеризовано сучасні вимоги (демографічні, освітні, особистісні, інформаційні) ринку праці до професійного навчання безробітних; проаналізовано напрями державної політики США щодо забезпечення соціального захисту і зайнятості різних категорій безробітного населення шляхом реалізації федеральних і освітніх програм; обґрунтовано принципи та ключові положення, що зумовлюють функціонування і розвиток системи професійного навчання безробітних у США; виявлено провідні напрями діяльності центрів розповсюдження знань для безробітних у структурі університетів США, змістові характеристики освітніх програм різних напрямів і кваліфікаційних рівнів, а також особливості впровадження консультаційних програм для безробітних; розкрито дидактичні засади професійного навчання безробітних в освітній практиці США (форми організації навчання, використання інтерактивних педагогічних технологій, оцінювання навчальних досягнень безробітних, моделі суб'єкт-суб'єктних відносин у груповому навчанні безробітних); досліджено психолого-педагогічні умови професійної діяльності педагогічного персоналу для навчання безробітних у США; обґрунтовано можливості використання прогресивних ідей досвіду США для удосконалення системи професійного навчання безробітних в Україні на загальнодержавному, регіональному рівнях, а також на рівні служб зайнятості і навчальних закладів.

- вдосконалено положення щодо: впливу міжнародних організацій на обґрунтування стратегій розвитку освіти дорослих, у тому числі безробітних, у різних країнах; концептуальних ідей розвитку освіти дорослих; реалізації особистісно орієнтованого й андрагогічного підходів до здійснення професійного навчання безробітних та необхідності врахування особливостей різних категорій безробітних в організації їхнього навчання; соціально-психологічної адаптації безробітних до вимог ринку праці;

- подальшого розвитку набули положення щодо еволюції становлення і розвитку теорії навчання дорослих у США; особливостей професійного консультування різних категорій безробітних в американському досвіді; організації професійного навчання дорослих в системі дистанційної освіти; оновлення механізмів забезпечення зайнятості безробітної молоді.

До наукового обігу введено нові факти, теоретичні ідеї і підходи, обґрунтовані теоретиками і практиками США щодо розвитку системи професійного навчання безробітних; уточнено зміст окремих понять, зокрема: «андерклас», «імерсійні програми», «центри розповсюдження знань», «навчальні угоди», «навчальне партнерство», «lunch and learn навчання»; введено нові персоналії науковців США, які займаються проблемами освіти різних категорій дорослого населення.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці науково-методичних рекомендацій щодо удосконалення системи професійного навчання безробітних в Україні, визначення шляхів її розвитку на основі творчого використання прогресивних ідей досвіду США.

Автором розроблено й впроваджено у навчальний процес спецкурси «Вступ до спеціальності» для студентів спеціальності «Міжнародна інформація», «Країнознавчий аспект англомовних держав», «Основи наукових досліджень» для студентів спеціальності «Англійська мова та література», «Англійська мова» для слухачів курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації Центру перепідготовки та соціальної адаптації Хмельницького національного університету.

Результати та висновки дослідження є обґрунтованою системою ідей для розробки концепцій, нормативних документів та законодавчих актів з проблем професійного навчання безробітних, а також для подальшого розвитку стратегій реформування системи освіти дорослих в Україні. Матеріали наукового пошуку можуть бути використані в історико-педагогічних, психолого-педагогічних, порівняльних, соціально-філософських та економічних дослідженнях. Обґрунтовані у дослідженні положення та узагальнення сприятимуть оновленню змісту освітніх програм для навчання безробітних, удосконаленню класифікатора спеціальностей, розробці освітньо-кваліфікаційної характеристики андрагога. Дослідницькі матеріали доцільно використовувати у розробці курсів з педагогіки вищої школи, порівняльної педагогіки, спецкурсів та спецсемінарів з проблем педагогічних інновацій. Результати дослідження можуть стати цінним науковим джерелом у практичній роботі закладів післядипломної освіти, соціальних установ, служб зайнятості, центрів підготовки та перепідготовки кадрів, вищих педагогічних навчальних закладів різних рівнів акредитації, органів управління.

Результати дослідження впроваджено у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (довідка № 398-33/03 від 07.04.09), Національному університеті «Львівська Політехніка» (акт № 67-01/714 від 10.09.09), Хмельницькому міському центрі зайнятості (акт № 23-01/1148 від 19.05.09), Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (довідка № 17-38/2061 від 7.09.09), Університеті менеджменту освіти АПН України (акт № 01-02/370 від 2.07.09), Центрі перепідготовки та соціальної адаптації Хмельницького національного університету (довідка № 28/1200 від 20.10.09).

Особистий внесок здобувача. В опублікованих у співавторстві з Р. В. Шараном двох наукових статтях особистий внесок здобувача полягає у характеристиці форм організації дистанційного навчання дорослих у США, обґрунтуванні стратегії розвитку дистанційної освіти, виявленні особливостей використання дистанційних технологій навчання у системі неперервної відкритої освіти. У статті, опублікованій у співавторстві з О. В. Мартинюк, особистий внесок здобувача полягає у розкритті побудови змісту та структури навчальних програм і планів для підготовки магістрів перекладу в системі післядипломної освіти США. У двох колективних навчальних посібниках «Практичний курс німецької мови» автору належать ідея та структура посібників, «Вступ» до двох посібників, система вправ загальним обсягом 0,5 д.а. У методичних рекомендаціях щодо організації педагогічної практики студентів старших курсів філологічних спеціальностей, розроблених у співавторстві з Г. О. Лисак, О. В. Матущак і О. В. Орловською, автору належить розробка загальних положень практики, формулювання мети, завдань, змісту, а також зразків необхідної документації (С. 4-18). У методичних вказівках щодо удосконалення навичок іншомовної комунікації у співавторстві з О. В. Матущак, автором розроблено систему вправ для розвитку комунікативних навичок (1 д.а). У колективному збірнику конкурсних завдань для абітурієнтів спеціальності «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародна інформація», «Переклад» автору належать «Розділ 1» (С. 4-68), «Розділ 2» (С. 68-135).

Вірогідність наукових положень і результатів дослідження забезпечено: методологічною обґрунтованістю вихідних теоретичних положень з використанням міждисциплінарного підходу; застосуванням комплексу взаємопов'язаних методів, адекватних об'єкту, предмету, завданням та логіці дослідження; аналізом, обробкою та використанням широкої зарубіжної джерельної бази, зокрема законодавчих, нормативних та аналітичних документів, статистичних матеріалів з питань освіти різних категорій безробітних у США, науково-методичної літератури; позитивними результатами впровадження науково-методичних рекомендацій у центрах зайнятості, вищих навчальних закладах різних регіонів України.

На захист виносяться такі положення:

1. Розвиток освіти дорослих у США відбувається в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів, а також динамічних змін на ринку праці. В основу реформування системи освіти дорослих у США покладено концептуальні ідеї відкритості, партисипативності, неперервності, випереджувального розвитку. Освіта дорослих є процесом, що здійснюється впродовж життя, цілі якого полягають у всебічному розвитку дорослої особистості, її самоактуалізації, саморозвитку, самостійності і відповідальності, здатності адаптуватися до динамічних змін на ринку праці, усвідомленій участі у житті суспільства. Вона охоплює комплекс формального, неформального та інформального навчання, передбачає участь дорослих у різноманітних освітніх програмах, цілеспрямовану діяльність освітніх установ для навчання різних категорій дорослих, законодавчу підтримку, професійну підготовку андрагогів.

2. Розвиток економіки, науки і техніки, інформаційних технологій США вимагає компетентних та конкурентоздатних фахівців, спроможних постійно оновлювати свій загальноосвітній, професійний та культурний рівень. Розв'язання проблеми безробіття в американському суспільстві відбувається шляхом приведення освітніх послуг у відповідність до вимог ринкової економіки. Професійне навчання безробітних здійснюється в умовах посилення ролі ринку праці у регулюванні економічного та соціального розвитку країни, послідовного врахування вимог ринку праці до професійного навчання різних категорій безробітних, а також соціально-психологічної адаптації безробітних до цих вимог. Важливими чинниками соціальної захищеності безробітних на ринку праці США є законодавчий супровід, розробка і реалізація на загальнодержавному рівні федеральних та освітніх програм, професійна консультаційна підтримка.

3. Система професійного навчання безробітних у США є відкритою, самостійною, гнучкою, багатофункціональною, багатопрофільною, адаптивною структурою, яка охоплює взаємопов'язані і взаємодіючі системотвірні компоненти, що забезпечують динамічний і випереджувальний розвиток. Як соціальний інститут, вона є складовою державної освітньої політики, реалізація якої забезпечується гнучкою законодавчо-нормативною базою, тісним зв'язком із ринком праці, що уможливлює оперативне реагування на його динамічні зміни і сприяє забезпеченню економічної стабільності у суспільстві. Система професійного навчання безробітних має специфіку, оскільки передбачає не лише чітку організаційну структуру на всіх рівнях, а передусім - врахування особливостей контингенту слухачів; єдність і взаємозв'язок професійного навчання з активною самоосвітою, саморозвитком та самореалізацією; інноваційність і професійну спрямованість освітніх програм; гнучкість системних зв'язків із роботодавцями та громадськими організаціями; наявність висококваліфікованих фахівців, які здійснюють навчання безробітних.

4. Базовою основою професійного навчання безробітних виступають загальнометодологічні та андрагогічні принципи, що сприяють забезпеченню неперервності у навчанні і самонавчанні; вільному доступу до отримання освітніх послуг; врахуванню індивідуальних особливостей, потреб і досвіду безробітних; впровадженню інноваційних підходів у розробку змісту навчальних програм і планів для забезпечення їхньої професійної спрямованості, гнучкості та мобільності на основі міждисциплінарного підходу; підвищенню ефективності навчальної діяльності безробітних та її результативності; розвитку професійних умінь та творчих здібностей; орієнтації на перспективний розвиток та потреби суспільства тощо. У педагогічній практиці США відбувається постійний пошук інноваційних форм та технологій організації професійного навчання безробітних, які спрямовані на забезпечення якісного навчання на основі особистісно орієнтованого підходу, співпраці, партнерства та діалогу, активізації пізнавальних здібностей, розвитку критичного мислення, а також рефлексії власної навчальної діяльності та формуванні професійного світогляду.

5. Високий рівень підготовки педагогічного персоналу в системі освіти дорослих у США є важливою умовою реалізації державної політики щодо забезпечення якості професійного навчання безробітних. Ґрунтовна фундаментальна, андрагогічна та практична підготовка, нормативно-правовий та науково-методичний супровід їхньої професійної діяльності уможливлюють успішну реалізацію освітніх і федеральних програм для безробітних. Розвиток професійно-педагогічної компетентності андрагогів на основі системних взаємозв'язків загальнонаукової, психологічної, психофізіологічної, дидактичної, організаційної, інформаційно-комунікаційної, нормативно-правової, гендерної, діагностичної, предметної складових сприяє індивідуалізації і диференціації у професійному навчанні різних категорій безробітних. Підвищення професійного рівня педагогічного персоналу забезпечується науково-обґрунтованим поєднанням психолого-педагогічної та фахової підготовки, участю у програмах професійного розвитку та співпраці з різними професійними організаціями та асоціаціями.

6. Урахування можливостей творчого використання прогресивних ідей досвіду США щодо професійного навчання безробітних сприятиме розбудові та удосконаленню вітчизняної системи професійного навчання безробітних в умовах інтеграційних, демографічних і міграційних процесів, а також динамічних змін на ринку праці на загальнодержавному і регіональному рівнях, на рівнях вищого навчального закладу та центрів зайнятості населення.

Апробація результатів дослідження здійснювалася на конференціях та семінарах різного рівня: міжнародних: «Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи» (Хмельницький, 2001, 2003, 2007, 2009), «Проблеми початкової ланки освіти в контексті розвитку світових педагогічних тенденцій» (Івано-Франківськ, 2003), «Наука і освіта 2004» (Дніпропетровськ, 2004), «Дні науки - 2006» (Дніпропетровськ, 2006), «Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень та дидактичні особливості іноземних мов професійного спілкування у вищій школі» (Львів, 2007), «Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном» (Івано-Франківськ, 2008), «Іноземномовна комунікація: здобутки та перспективи» (Тернопіль, 2008), «Викладач і студент: суб'єкт-суб'єктні відносини» (Черкаси, 2008), «Вища школа: удосконалення якості підготовки фахівців» (Черкаси, 2009), «Новини передової науки - 2009» (Дніпропетровськ - Прага (Чехія), 2009); всеукраїнських: «Підготовка соціального працівника: надбання, проблеми, перспективи» (Хмельницький, 2003), «Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України» (Хмельницький, 2007), «Вища школа України в умовах глобалізації та інтеграції» (Черкаси, 2008), «Актуальні проблеми професійної орієнтації і професійного навчання» (Київ, 2008); міжвузівській «Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови української національної освіти: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку» (Хмельницький, 2007); семінарі «Налагодження співробітництва в освітній галузі: до проблеми розуміння західної академічної традиції» (Київ, 2008); засіданні круглого столу «Полікультурна освіта як чинник успішної соціалізації сучасного фахівця» (Хмельницький, 2008); звітних конференціях Хмельницького національного університету (2001-2009).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук на тему «Розвиток змісту та форм організації підготовки бакалаврів інженерії в університетах Великої Британії» була захищена у 2001 році, її матеріали у тексті докторської дисертації не використовувались.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 58 публікаціях. Серед них: одноосібна монографія, 2 навчальних посібники, 4 науково-методичні рекомендації, 4 навчальні програми, 25 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 22 статті у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, семи розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 43 додатків, списку використаних джерел (567 найменувань, з них - 288 іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації складає 544 сторінки, з них 398 сторінок основного тексту. Робота ілюстрована 5 таблицями та 13 рисунками на 10 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання і методи, викладено концепцію дослідження, його методологічні й теоретичні засади, джерельну базу, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, викладено вірогідність наукових результатів та висновків дослідження, стан апробації та впровадження результатів наукового пошуку.

У першому розділі - «Проблема професійного навчання безробітних у контексті інтеграційних процесів в освіті дорослих» здійснено бібліографічний аналіз проблеми професійного навчання безробітних у психолого-педагогічній літературі; викладено результати вивчення концептуальних ідей розвитку професійної освіти дорослих у 70-х роках ХХ - на початку ХХІ століття; проаналізовано діяльність міжнародних організацій з координації стратегій розвитку освіти різних категорій дорослого населення у світі, розкрито провідні напрями послідовної, практично і теоретично збалансованої інтеграційної політики щодо забезпечення зайнятості й освітньої підтримки безробітних на міжнародному рівні.

Узагальнення результатів бібліографічного аналізу проблеми професійного навчання безробітних дало підстави стверджувати, що в Україні з кінця ХХ ст. активізувалися соціально-економічні, психолого-педагогічні дослідження з теорії і практики професійного навчання різних категорій дорослого населення, у тому числі безробітних. У наукових працях вітчизняних учених проаналізовано сучасні соціально-економічні аспекти проблеми безробіття, основні напрями забезпечення зайнятості та соціального захисту безробітних (С. Бандур, Ю. Маршавін, М. Хмелярчук, О. Цимбал та ін.), проблему формування людського капіталу на макро-, мезо-, мікроекономічному та особистісному рівнях (О. Грішнова, Г. Дмитренко, М. Долішній, І. Петрова, А. Чухно та ін.), професійне навчання та перепідготовку безробітних на рівні робітничих спеціальностей (Н. Максимова, Н. Ничкало, В. Радкевич, В. Скульська, І. Терюханова, Л. Яневич та ін.), психологічні аспекти адаптації безробітних до ринку праці (О. Киричук, О. Корчевна, І. Протасова, О. Ящишин та ін.), організацію профорієнтаційної роботи та психологічної підтримки (Г. Балл, О. Петроє, Н. Побірченко, В. Рибалка, В. Синявський та ін.) тощо. Становлять інтерес обґрунтовані положення російських науковців, в яких викладено перспективні напрями розвитку системи професійного навчання безробітних та незайнятого населення в Російській Федерації, а саме: необхідність розробки і впровадження комплексу соціально-педагогічних, психологічних та дидактичних умов професійної підготовки безробітних (О. Гончар, С. Петунова, І. Толстова та ін.); розробка концептуальних організаційно-педагогічних засад формування системи професійної підготовки та перепідготовки незайнятого населення (А. Давидочев, Ю. Деражне, К. Кязімов, В. Похвощев, Н. Татаринцева та ін.); розробка шляхів забезпечення ефективності та якості процесу професійного навчання безробітних та незайнятого населення (М. Баранов, Л. Козлова, В. Шеметов та ін.); розробка технологій профконсультаційної роботи (О. Рикова, В. Тирзу та ін.); випереджувальний розвиток професійного навчання безробітних (П. Новіков, В. Таркін та ін.).

Проаналізовані у розділі підходи вітчизняних та зарубіжних науковців щодо проблем освіти дорослих знайшли відображення у висвітленні концептуальних ідей розвитку освіти дорослих. Їх вивчення показало, що в основу концепцій реформування освіти дорослих, у тому числі безробітних, покладено ідеї відкритості (здатність освіти до саморозвитку), партисипативності (демократизація всіх сфер життя суспільства), неперервності (навчання впродовж життя), випереджувального розвитку (орієнтація на майбутнє), які є самостійними, відображають нову перспективу досягнення цілей освітнього процесу і перебувають у постійному розвитку. Водночас у взаємозв'язку вони представляють комплекс ідей, здатних суттєво змінити розвиток системи професійного навчання безробітних.

У розділі обґрунтовано основні напрями діяльності міжнародних організацій, що займаються проблемами професійної освіти різних категорій дорослого населення, у тому числі безробітних. На основі аналізу документів, прийнятих цими організаціями, виявлені спільні підходи щодо розв'язання проблем освіти дорослих, а також професійного навчання безробітних, зокрема: створення загальної стратегії перспективного розвитку освіти дорослих у світі; забезпечення правового захисту різних категорій безробітних; актуалізація національної політики держав щодо запровадження інвестицій у розвиток людського капіталу в контексті глобалізації світового ринку праці; надання вільного доступу до отримання освіти впродовж життя на основі реалізації програми «Освіта для всіх», ліквідація всіх бар'єрів; зв'язок між освітніми програмами, розробленими в рамках різних відомств і організацій, що займаються навчанням безробітних; координація дій усіх зацікавлених учасників освітнього процесу дорослих на міжнародному і національному рівнях; розробка та удосконалення законодавчої бази для необхідної фінансової допомоги, освітньої підтримки та соціального захисту безробітних; розробка гнучких освітніх програм для неперервного навчання безробітних з урахуванням соціальних, культурних, економічних та особистісних чинників; визнання та рівність формальної, неформальної, інформальної освіти; розробка інноваційних підходів до організації професійного навчання різних категорій безробітних; дотримання гендерного балансу в освітніх програмах; диверсифікація джерел фінансування освітніх та соціальних програм для безробітних; підтримка освітніх провайдерів у наданні якісних освітніх послуг безробітним; створення місцевих, регіональних, національних структур, необхідних для розвитку, координації, управління та контролю навчання безробітних; забезпечення неперервного професійного розвитку педагогічного персоналу, який здійснює навчання безробітних; створення можливостей для обміну результатами наукових досліджень, методологічними розробками, програмами, моделями, рамковими положеннями та досвідом у галузі освіти дорослих; стимулювання проектів та перспективних досліджень з проблем професійного навчання безробітних.

У другому розділі - «Теоретико-методологічні засади професійної освіти дорослих у США» - викладено питання впливу провідних філософських концепцій на розвиток освіти дорослих у США; здійснено аналіз теоретичних підходів американських учених до проблем професійної освіти дорослих, а також необхідності врахування особливостей навчання різних категорій безробітних у навчальному процесі.

У ході дослідження встановлено, що розвиток освіти дорослих у США здійснювався відповідно до трансформацій, які відбувалися в американському суспільстві. На різних етапах розвитку головні цілі і завдання освіти дорослих змінювалися і коригувалися відповідно до соціальних вимог.

Вивчення впливу прогресивних філософських концепцій на систему освіти дорослих у США дало змогу констатувати, що сучасна система освіти дорослих ґрунтується на симбіозі ідей необіхевіоризму (освіта є зовнішнім механізмом змін поведінки та активності дорослої людини); лібералізму (надання рівного доступу до освіти); прагматизму (шлях до успіху через освіту); прогресивізму (досвід дорослої людини в основі процесу навчання) та його нових концепцій соціального реконструктивізму (трансформація суспільства за допомогою освіти, реконструкція соціального досвіду дорослих з метою використання та служіння основою для «реконструкції» суспільства), «освіти для виживання» (мета освіти - навчити виживати в умовах конфліктів і колізій, побудова змісту навчання на основі соціальних проблем, що тривожать американське суспільство), «громадської освіти» або «освіти в громаді» («community education») (орієнтація освіти на повсякденні життєві проблеми громади); технократизму (підготовка науково-технічної еліти - базовий капітал майбутнього); когнітивізму (фундаменталізація змісту навчання); радикалізму (освіта як спосіб реалізації соціальних змін у суспільстві); гуманізму (самоактуалізація, саморозвиток та самовдосконалення особистості).

Результатом впливу філософських концепцій на розвиток освіти дорослих стала активізація досліджень науковців США з теоретичних проблем навчання дорослих (Дж. Адамс-Веббер, Л. Брайсон, В. Голленбек, А. Ґордон, Д. Джонсон, Р. Джонсон, Ф. Макдональд та ін.), психологічних особливостей дорослих як суб'єктів навчання (Д. Біррен, Л. Бішоф, Д. Гейлз, С. Джорард, Е. Торндайк, Дж. Флевел та ін.), розвитку творчих здібностей дорослої людини (Г. Джоунс, А. Маслоу та ін.), андрагогічної моделі навчання дорослих (Дж. Еппс, Р. Каффарелла, Ш. Мерріам, М. Ноулз та ін.), обґрунтування сутності, мети, закономірностей, принципів та функцій освіти різних категорій дорослих (Л. Брайсон, К. Гоул, К. Ґріффін, Г. Лонґ, Р. Петерсoн, П. Роелфс, Дж. Хостлер, В. Шройдер та ін.), огранізаційно-педагогічних засад навчання дорослих (C. Броуді, С. Брукфілд, Д. Гарвін, Р. Гемстра, Н. Девідсон, Д. Кландінін, Ф. Коннеллі, Ч. Крістенсен, П. Рой, Ш. Шаран та ін.), розвитку неперервної освіти та освіти впродовж життя (П. Джарвіс, Дж. Даркендвальд, Дж. Кідд, К. Кросс, Е. Ліндеман, А. Таф та ін.).

Проаналізовані підходи науковців щодо розвитку і функціонування освіти дорослих у США знайшли відображення у конкретизації її мети, функцій, основних принципів, видів. Незважаючи на різні погляди науковців, освіта дорослих розглядається як процес, що здійснюється упродовж життя, цілі якого полягають у створенні умов для задоволення освітніх потреб дорослих, а також можливостей для подальшого професійного розвитку, самореалізації, підвищення ефективності і результативності їхньої життєдіяльності. Виконуючи інструктивну, консультаційну, освітньо-розвивальну та управлінську функції, освіта дорослих представляє сукупність формального, неформального та інформального навчання, що ґрунтується на гуманістичних ідеях саморозвитку і самореалізації особистості, а також принципах гуманізації, демократизації, свободи вибору, гнучкості, неперервності, врахування досвіду, індивідуалізації і диференціації.