Теоретико-методологічні засади прикладних досліджень активізації пізнавальної діяльності дітей

Загальнофілософський підхід, суть якого полягає в пізнанні реальної дійсності -- в основу якого покладено зв'язок теорії і практики, принципи пізнання реального світу, детермінованості явищ, взаємодії зовнішнього внутрішнього, об'єктивного і суб'єктивного, сприяв створенню концептуальної моделі активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей.

З'ясовано, що більшість наук, причетних до теми дослідження, є відносно новими, уводять до наукового і професійного обігу значну кількість нових понять і термінів, багато з яких ще не закріплені національними стандартами, трактуються фахівцями неоднозначно. З метою ідентичності сприйняття термінів і понять, що стосуються об'єкта та предмета дослідження, було здійснено їхнє уточнення й упорядкування. Передусім, уточнено визначення центрального поняття -- "бібліотечно-інформаційне забезпечення активізації пізнавальної діяльності підлітків, суть якого полягає в сукупності ключових понять, які мають методологічне значення для аналізу діяльності інформаційних та бібліотечних установ як невід'ємних елементів пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеці для дітей. Серед них: "інформація", "інформаційні ресурси" "інформаційна потреба", "інформаційна послуга", "аналітико-синтетичне перероблення інформації", "бібліографічні послуги бібліотек", бібліографічний інформаційний пошук", "групове бібліографічне інформування", "дитяча бібліотека", вивчення читацьких інтересів", індивідуальна робота з читачем-підлітком", "робота з читачами-підлітками", інформаційна робота бібліотеки", "огляд бібліотечних видань", "типологія читачів (користувачів), "форма бібліотечного обслуговування" та ін.

Було уточнено розуміння змісту понять "база даних", "читацька настанова", "дитяча бібліотека", "диференційоване бібліотечне обслуговування", "бібліотечні ресурси", "бібліотечні послуги", "вивчення читацьких інтересів", "стимулювання читання", "типологія читачів (користувачів), "продуктивність читання", "робота з читачами", "читацький попит", "система", "підсистема", "моделювання", "концепція" та ін.

Система -- об'єктивна єдність закономірно пов'язаних один з одним предметів, явищ, а також знань про природу і суспільство. Підсистема -- це множина елементів, об'єднаних єдиним процесом функціонування, які, взаємодіючи, реалізують певну операцію, необхідну для досягнення мети, поставленої перед системою в цілому. Модель -- зразок конструкції чого-небудь; схема зображення або опис якогось явища або процесу в природі, суспільстві. Моделювання -- дослідження об'єктів пізнання на їх моделях; побудова моделей, предметів і явищ, які реально існують (живих організмів, інженерних конструкцій) суспільних систем, різних процесів і ін. Отже, термін "моделювання" можна визначити ще й як процес дослідження будь-яких явищ, об'єктів, процесів, пізнання на їх моделях. Концепція (лат. conceptio -- сукупність, система), згідно з більшістю джерел, це система поглядів на певне явище, процес; спосіб розуміння, тлумачення певних явищ, основна ідея будь-якої теорії; основна думка при визначенні мети і завдань дослідження, що вказує на шлях його опанування.

Уточнення терміносистеми предметної сфери дозволило визначити обсяг і зміст ключового поняття. Пізнавальна діяльність -- це активне для самого підлітка, засвоєння ним системи пізнавальних знань, навичок і вмінь та переосмислення раніше отриманих знань і власного досвіду, що впливає на характеристику його особистості й психічного розвитку, так як саме від їхньої якості прямо залежить розвиток пізнавальної діяльності підлітків, що й було досліджено дисертантом.

У шостому розділі "Структурно-функціональні засади концептуальної моделі активізації пізнавальної діяльності підлітків 12--13, 14 років у бібліотеках для дітей" подається організаційна структура мережі бібліотек для дітей в Україні, бібліотечно-інформаційне забезпечення як базова складова концептуальної моделі активізації пізнавальної діяльності підлітків 12--13, 14 років; технологічні можливості ігрових форм в активізації пізнавальної діяльності підлітків 12--13, 14 років; змістова основа активізації пізнавальної діяльності підлітків 12--13, 14 років у бібліотеках для дітей; результати дослідної перевірки концептуальної моделі активізації пізнавальної діяльності підлітків 12--13, 14 років у бібліотеках для дітей; технологія активізації пізнавальної діяльності підлітків 12--13, 14 років.

Проведене дослідження дає змогу зробити висновки, що функціонуюча в Україні система активізації пізнавальної діяльності підлітків не може повно і оперативно здійснювати активізацію пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей. Вона не визначена як важливий напрям інтелектуального розвитку підлітків, базується переважно лише на традиційних бібліотечно-інформаційних послугах. Бібліотекам часто бракує власних інформаційних ресурсів і контактів з іншими бібліотеками для дітей країни, основні інформаційні потоки науково-пізнавальної літератури не достатньо спрямовані на обслуговування підлітків.

З'ясовано, що потребує налагодження система розповсюдження науково-пізнавальної інформації, послуг, досягнень науки у природничій сфері, доступних підліткам. Варто на якісно новому рівні відновити систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бібліотечних працівників на всіх (державному, республіканському, обласному і місцевому) рівнях.

У ході аналізу виявлено, що вирішити питання розбудови системи активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей України можна лише при допомозі і розумінні Національною бібліотекою України для дітей та обласними бібліотеками для дітей як науково-методичних центрів необхідності запровадити в бібліотеки для дітей дану концептуальну модель.

Встановлено, що бібліотеки усіх рівнів мають активно сприяти активізації пізнавальної діяльності підлітків, розповсюджуючи серед них достовірну інформацію, надаючи їм освітню допомогу. Для забезпечення цих процесів вони мають здійснювати: відбір і придбання кращої науково-пізнавальної літератури для підлітків; формування природничонаукових ДІФІВ, у т.ч. на електронних носіях, використовуючи при цьому інформаційні продукти мережі, наприклад: електронний каталог Національної бібліотеки України для дітей, а також бази даних інших бібліотек для дітей як в нашій країні, так і за її межами; налагодження видавничої діяльності, поширення і впровадження кращого досвіду роботи бібліотек з активізації пізнавальної діяльності підлітків; використання Web-сторінок, рекомендаційних покажчиків літератури для дітей: "Природа і людина", "Екологія. Природа техніка", "Земне диво землі" (Ботаніка), "Знай, люби, бережи" (Екологія), "Космічний світ" (Астрономія), "Наш дім Земля" (Географія), "Світ тварин" (Тварини), "Природа і письменники" (котрі писали про природу, їхні біографії і творчий шлях).

Доведено, що для успішної реалізації цих завдань науково-методичні центри бібліотек для дітей мають виконувати такі основні функції: визначати тематичну спрямованість активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей спільно з іншими книгозбірнями системи розробляти поточні і координаційні плани роботи, розробляти рекомендації, спрямовані на поліпшення роботи з активізації пізнавальної діяльності підлітків; здійснювати науково-методичне керівництво мережею бібліотек для дітей на основі систематичного моніторингу бібліотек для дітей, надаючи методичну і практичну допомогу учасникам системи активізації пізнавальної діяльності підлітків; комплектувати ДІФ науково-пізнавальної літератури всіма видами первинних (переважно на електронних носіях), а також вторинних документів, книги, періодичні видання тощо; здійснювати інтелектуальне опрацювання первинних інформаційних документів науково-пізнавальної тематики для відбору відомостей для електронних баз даних; активно розповсюджувати науково-пізнавальну літературу природничої тематики, яка здатна сприяти активізації пізнавальної діяльності підлітків; організовувати використання електронних баз даних, методичних матеріалів із питань активізації пізнавальної діяльності підлітків для створення умов для ефективного здійснення обміну науково-методичною інформацією між бібліотеками для дітей, станціями "Юних натуралістів" та іншими установами, що займаються природничо-науковою роботою з дітьми, як у нашій країні, так і за її межами; поширювати використання електронно-обчислювальних машин та інших технічних засобів для запису, обліку і зберігання інформаційних джерел, ведення бібліотечних документів, пошуку і поширення документів для задоволення пізнавальних потреб і підготовки відповідей на інформаційні запити підлітків, створення бібліографічних покажчиків, розвивати комп'ютерні мережі для опрацювання та обміну даними про науково-пізнавальну літературу з різними бібліотеками для дітей та окремими підлітками; проводити науково-практичні конференції, семінари і надавати консультації, показові масові послуги з проблем активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей; упроваджувати різні форми послуг з активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей; здійснювати інформаційний маркетинг і розробляти на основі його даних пропозиції щодо якості та ефективності організаційно-методичної роботи, підготовки і підвищення кваліфікації інформаційно-бібліотечних кадрів Національної бібліотеки України та обласних бібліотек для дітей; тиражувати інформаційні джерела з метою їхнього розповсюдження, технічного обслуговування поліграфічних, фотографічних, цифрових та інших засобів розповсюдження інформаційних матеріалів з проблем активізації пізнавальної діяльності підлітків.

Установлено, що концептуальна модель активізації пізнавальної діяльності підлітків передбачає її підвищення, вміння вирішувати складні завдання. Провідне місце в розвитку особистості належить активізації її пізнавальної діяльності. Базове значення бібліотечної складової активізації пізнавальної діяльності підлітків зумовлене насамперед тим, що в умовах бібліотек для дітей вона може здійснюватися на основі науково-пізнавальної літератури, яка є у фондах бібліотек для дітей, і які були є і залишаться головним фондоутримувачам галузевих документно-інформаційних пізнавальних ресурсів як традиційних, так і електронних носіях (он-лайн і оф-лайн), до яких забезпечується локальний і віддалений доступ користувачів-підлітків. Важлива роль бібліотек для дітей в активізації пізнавальної діяльності підлітків посилюється через: зростання обсягів і підвищення якості науково-пізнавальної літератури, можливість доступу до неї, наявність традиційних і електронних каталогів, бібліографічних документів з електронною доставкою документів; зростання попиту на бібліотечні послуги тощо. Отже, бібліотеки для дітей мають великі можливості, які дають змогу розглядати їх як базову складову активізації пізнавальної діяльності підлітків.

Розробляючи концептуальну модель активізації пізнавальної діяльності підлітків (далі -- Модель), автор використала основні наукові висновки дисертації на основі комплексно-системного аналізу існуючих систем, створила концептуальну модель активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей. Змодельовано окремі її елементи, виявлено взаємозв'язки між ними та необхідні пізнавальні ресурси для ефективного їхнього функціонування. Це дало можливість поставити розроблення концепції на наукову основу. При створені моделі ставилося за мету: викласти систему поглядів науковців щодо активізації пізнавальної діяльності підлітків; розробити науково-теоретичні основи активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей; визначити пріоритети та етапи створення активізації пізнавальної діяльності підлітків; розкрити питання управління та розподілу функцій членами системи. Встановлено, що реалізація Моделі дає можливість: доступу підлітків до науково-пізнавальних інформаційних ресурсів, через систему відкритого доступу до документів, традиційних та електронних каталогів бібліотеки; сприяє підліткам у повному й оперативному задоволенні їхніх пізнавальних інформаційних потреб; надає підліткам бібліотечно-інформаційних послуги, які сприяють активізації пізнавальної діяльності. Визначені основні завдання моделі: 1. Навести перелік науково-пізнавальної літератури та інших документів, на основі яких можна активізувати пізнавальну діяльність підлітків; 2. Розробити основні напрями активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей. 3. Розробити бібліотечні послуги, які б сприяли активізації пізнавальної діяльності підлітків. 4. Розробити засоби і прийоми активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей.

З'ясовано, що бібліотеки для дітей мають функціонувати в такий спосіб: застосовувати усі наявні пізнавальні ресурси, продукти, послуги, засоби і прийоми, властиві інформаційній і бібліотечно-освітній пізнавальній діяльності; взаємодіяти з іншими інформаційно-бібліотечними установами, надавати взаємодопомогу, науково-методичні рекомендації; встановити і підтримувати контакт з інформаційно-бібліотечним та іншими установами з проблем активізації пізнавальної діяльності підлітків. Встановлено, що активізація пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей передбачає дворівневу структуру її діяльності. Перший -- внутрішньо бібліотечний рівень -- передбачає внутрібібліотечну діяльність з активізації пізнавальної діяльності підлітків. Другий -- міжбібліотечний рівень -- забезпечує активізацію пізнавальної діяльності підлітків пізнавальними інформаційними ресурсами, які відсутні в конкретній бібліотеці, що здійснює активізацію пізнавальної діяльності підлітків, забезпечує процеси обміну науково-пізнавальними ресурсами та інформацією з іншими бібліотеками для дітей, надання доступу як до власних, так і світових пізнавальних ресурсів.

Визначені такі основні принципи діяльності моделі активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей: максимальна спрямованість на задоволення підлітків пізнавальною інформацією і науково-пізнавальною літературою; ефективна взаємодія бібліотек для дітей різних рівнів з використання науково-пізнавальної літератури та обслуговування усіх зацікавлених читачів-підлітків на основі електронних каталогів бібліотек для дітей; залучення до реалізації концептуальної моделі активізації пізнавальної діяльності підлітків провідних спеціалістів у галузі дитячого читання, впровадження нових бібліотечно-інформаційних технологій; орієнтація на майбутні досягнення в інформаційно-бібліотечній теорії та практиці. пізнавальний діяльність діти бібліотека

Встановлено, що модель повинна функціонувати в чотирьох складових: місцевий (в одній бібліотеці); районний, міський, обласний: республіканський (Автономна Республіка Крим), національний (в усіх бібліотеках для дітей). Функції координації науково-методичного забезпечення активізації пізнавальної діяльності підлітків покладаються на Національну бібліотеку України для дітей, яка у відповідності до "Статуту Національної бібліотеки України для дітей" затвердженого наказом Міністерства культури і туризму України № 40 від 28.01.2004 р., має виконати інтеграційну функцію, тобто діяльність, яка забезпечує активізацію пізнавальної діяльності підлітків через: а) максимальне формування фондів науково-пізнавальної літератури для забезпечення ресурсами бібліотек для дітей через МБА; б) налагодження координації із школами, іншими організаціями, що займаються вихованням дітей; входження Національної бібліотеки України для дітей до світового інформаційного простору. Розвиток і соціальні функції Національної бібліотеки для дітей України як соціального інституту свідчать про її здатність виконати інтеграційну роль у Національній системі активізації пізнавальної діяльності підлітків.

На основі аналізу науково-методологічної літератури було визначено зміст і структуру досліджуваного поняття. Пізнавальна діяльність -- це активна дія самого підлітка, засвоєння ним системи пізнавальних знань, навичок і вмінь та переосмислення раніше отриманих завдань і власного досвіду, що впливає на характеристику його особистості й психічного розвитку.

У моделі активізації пізнавальної діяльності підлітків були визначені мотиваційні, змістовно-операційний, оціночно-контрольний компоненти. Під мотивами розуміється спонукальні причини, дії підлітків до пізнавальної діяльності. Змістовно-операційним компонентом ми називаємо складний процес, основою якого є здатність засвоювати пізнавальну інформацію з метою перероблення її та особистої інтерпретації. Оціночно-контрольний компонент розглядається як процес виявлення підлітком свого розуміння пізнавальних знань через створення конкретного продукту і спостереження за його створенням.

Визначені основні напрями змістової основи моделі активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей, зокрема такі, як формування у підлітків особистих якостей, які необхідні для реалізації актуальних теоретичних і практичних завдань; стимулювання механізму орієнтування і забезпечення цілеспрямованої і планомірної пізнавальної виконуваної діяльності; моделювання виконуваних підлітками інформаційно-пошукових завдань, забезпечення самостійної пізнавальної діяльності із здійсненням підлітками самоконтролю і самокорекції; вміння шукати пізнавальну інформацію; чітко висловлювати свої думки, робити висновки; закріплення здобутих знань, розвиток пам'яті та інтуїції; вміння самостійно перевіряти свої знання із засвоєння пізнавальної інформації; розвиток самостійної пізнавальної діяльності, вироблення вміння спілкуватися; формування навичок застосовувати одержані знання підлітками у вирішенні навчальних, дозвіллєвих проблем; оволодіння різними способами діяльності шляхом залучення їх до такої діяльності. Зміст активізації пізнавальної діяльності підлітків 12--13, 14 років передбачав накопичення знань про різноманітне життя фауни і флори в океані, про те, що океан дає людям зараз даватиме в майбутньому.

Встановлено, що для активізації пізнавальної діяльності підлітків в рамках моделі необхідно: вироблення навичок пошуку пізнавальної інформації в електронних каталогах, довідниках, енциклопедіях, у науково-пізнавальних книжках; сприяння розвитку самостійного міжпредметного мислення, вироблення навичок використання пізнавального матеріалу для одержання правильних відповідей на поставлені запитання; розвиток пізнавальної самостійності в процесі пізнавальної діяльності. Метою оволодіння підлітками пізнавальною діяльністю мають стати такі уміння: обирати індивідуальний темп засвоєння пізнавальної інформації; шукати відповіді на поставлені запитання; брати участь у колективній діяльності під час проведення бібліотечних заходів; брати участь у цілеспрямованій і планомірній пізнавальній діяльності, яку необхідно виконувати (читання науково-пізнавальної літератури), виконанні завдань (пошук інформації в бібліотечних документах, підготовка виступів для участі у бібліотечних заходах); самостійно використовувати комп'ютери, каталоги, картотеки для пошуку пізнавальної інформації та її засвоєнні; здійснювати самостійну пізнавальну діяльність; закріплювати здобуті знання, розвивати пам'ять й інтуїцію; самостійно перевіряти свої знання із засвоєння пізнавальної інформації; спілкуватися; застосовувати одержані знання у вирішенні навчальних, дозвіллєвих проблем; гнучко мислити в процесі пізнавальної діяльності.

Створення предмета для початкової ланки реалізації моделі активізації пізнавальної діяльності вимагало визначення принципового питання про критерії відбору змісту. Як результат теоретичного пошуку й аналізу науково-теоретичного досвіду було визначено такі критерії: відбір змісту активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей: уведення до змісту активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей пізнавальної інформації, яка відображає сучасний стан живої і неживої природи, сприяє зацікавленому ставленню підлітків до пізнання її, розвиває їхній інтелект; мінімізація змісту пізнавальної інформації, тобто обґрунтований її відбір для реалізації мети; досягнення цілісності змісту пізнавальної інформації у відповідності з визначеною метою; надання змісту активізації пізнавальної діяльності особистісного і колективного спрямування; потенційні можливості змісту пізнавальної інформації для активізації пізнавальної діяльності підлітків; значення знань, дій, досвіду для розуміння підлітками на доступному для них рівні навколишнього середовища; можливість реалізації принципу наступності і перспективності у межах визначених спрямувань активізації пізнавальної діяльності підлітків і їхніх зв'язках з іншими напрямами роботи з підлітками. З'ясовано, що основна мета моделі активізації пізнавальної діяльності підлітків дає змогу реалізувати сукупність різноманітних часткових цілей (напрямків): застосування узагальнених та емпіричних уявлень і понять, які відображають основні властивості й закономірності реального природничого світу, місце в ньому людини; розширюють і впорядковують пізнавальний досвід підлітків; забезпечення первинних ціннісних орієнтацій у різноманітних галузях життя, культурної сфери країни, регіону.

У процесі дії моделі активізації пізнавальної діяльності підлітків проведено технологічну організацію виділеного пізнавального матеріалу. Щоб його включення до інформаційно-бібліотечного процесу забезпечило розв'язання завдань, поставлених перед активізацією пізнавальної діяльності підлітків, необхідно було врахувати такі принципи: принцип концентризму -- створення можливості для того, щоб пов'язати відоме й невідоме, поступове ускладнювання матеріал, розвиток, розширення, систематизація уявлень про взаємодію людини з навколишнім природничим світом, формування досвіду у сфері стосунків; принцип від простого до складного, від відомого до маловідомого і невідомого -- надавав можливість поступово розширювати зміст матеріалу кожної теми, забезпечувати поетапність у формуванні понять; принцип здійснення зв'язку з реальністю; принцип забезпечення емоційності в засвоєнні пізнавальної інформації; принцип поєднання технологій і прийомів здійснення пізнавальної діяльності; принцип активності і самостійності підлітків в оволодінні пізнавальним матеріалом, забезпечення свідомого засвоєння змісту, доцільної організації пошукової діяльності; реалізація принципу співробітництва передбачає діалог між підлітками і бібліотекарями як домінуючу форму спілкування, надання можливостей вибору завдань і способів співпраці: багатоваріантність, гнучкість форм організації різних видів діяльності.

Для підлітків 12--13, 14 років застосовували різні засоби активізації пізнавальної діяльності; тобто цікаві, оригінальні, нестандартні запитання, завдання. Для отримання необхідних відповідей використовували аудіовізуальні пристрої, кінофотофонди, друковані та архівні документи тощо. Для підлітків 12--13, 14 років ефективними стали такі засоби активізації пізнавальної діяльності, як індивідуальний темп засвоєння інформації, ситуативний підхід, залучення до участі в різних пізнавальних іграх, застосування ролей "капітан", "член команди", "учасник спілкування", "читачі", "бібліотекар", "опонент"; член "журі"; пізнавальні запитання; підказки бібліотекаря учасникам гри; використання довідково-бібліографічного апарату, кінофотофонодокументів (словників, енциклопедій); кросворди; підбір пізнавальних документів підлітками для швидкого пошуку відповідей на запитання; застосування пізнавальної інформації підлітками під час гри з метою знаходження швидкої відповіді на поставлені запитання; використання під час гри атласів, географічних карт, довідників, підручників; залучення підлітків до спілкування за алгоритмом "бібліотекар -- ігрова форма -- підлітки"; самостійний пошук пізнавальної інформації у різних видах пізнавальних документів; складання запитань для пізнавальних вікторин; прикріплення карток на обкладинках книжок з перекомстеріном для швидкого пошуку інформації, яку можна використати для відповідей на запитання під час гри; кросворди, застосування ролей "спеціаліст", "журналіст"; спеціальні картки для гри пізнавального лото; вікторини до змісту конкретної книжки, які закріплювались у книжці на перших її сторінках, а відповіді на запитання -- у кінці книжки; завдання, відповіді на які необхідно знайти у книжках, енциклопедіях, словниках, застосування ролі "капітана" під час пізнавальної гри; використання кінофонофотодокументів, схем, карт, атласів; розроблення сценарію пізнавальних вікторин; орієнтовні основні дії: підлітки + проміжкові результати + контрольні дії бібліотекаря + кореляція дії (бібліотекарем).

В рамках реалізації моделі здійснено і технологічну організацію прийомів активізації пізнавальної діяльності підлітків 12--13, 14 років. Під прийомами розуміються дії по виконанню, вирішенню цікавих, оригінальних, нестандартних запитань, розв'язання завдань, умов із використанням аудіовізуальних пристроїв, переглядом кінофотофонодокументів, друкованих документів, їхнє читання, й на основі цього досягнення мети. Ефективним для підлітків 12--13, 14 років стали: читання науково-пізнавальних книжок, відповіді на проблемні запитання, завдання прочитати книжки до проведення гри, виконати творчі завдання, які давались під час гри-подорожі (ведення щоденників подорожі, написання відгуків на прочитані книжки, малювання), пошук інформації у бібліотечних документах, підготовка доповідей, пошук інформації в електронному каталозі, довідниках, енциклопедіях; пошук відповідей на запитання у підібраних книжках під час гри; розгадування кросвордів, виконання ролей "читачі", "бібліотекарі", депонент", "журі","спеціаліст", "журналіст"; пошук відповідей на запитання пізнавального лото; самостійна перевірка своїх знань із засвоєння пізнавальної інформації шляхом відповіді на запитання вікторини, прикріпленої на перших сторінках книжки; віднайдення у книжках, енциклопедіях, словниках відповіді на запитання під час гри, виконування ролі "капітана" команди під час пізнавальної гри; використання кінофонофотодокументів, схем, карт, атласів; виконання основних дій підлітком + проміжкові результати + контрольні дії бібліотекаря + кореляція дії бібліотекарем.

Під час застосування моделі здійснена діагностика стану активізації пізнавальної діяльності підлітків. Низький рівень (11,43 %) активізації пізнавальної діяльності властивий підліткам 12--13, 14 років, у яких не сформований інтерес до пізнавальної діяльності та відсутня потреба у пізнавальному самовиявленні, самореалізації. Середній рівень активізації пізнавальної діяльності підлітків 12--13, 14 років охоплює 51,03 % підлітків. Ця група підлітків виявляє інтерес до різних видів пізнавальної діяльності, але потреба у діяльності самовиявлення, самореалізації у природничій сфері не стійка -- має ситуативний характер. Високий рівень активізації пізнавальної діяльності властивий 37,53 % підліткам 12--13, 14 років. Для представників цієї групи характерний сформований та стійкий інтерес до пізнавальної діяльності, а також потреба у самореалізації в природничій галузі.

Відповідно до розробленої концептуальної моделі ефективність активізації пізнавальної діяльності підлітків забезпечена за таких умов: 1) включення підлітків у активну пізнавальну діяльність; 2) сприяння становленню підлітка як суб'єкта творчості; 3) забезпечення можливості найповнішого вияву свого діяльного потенціалу. Доведено, що активізація пізнавальної діяльності підлітків 12--13, 14 років передбачає застосування в бібліотечній технології активних форм, засобів і прийомів, що спрямовані на розвиток пізнавальних здібностей, певних особистих якостей, постійного інтересу до пізнавальної діяльності. У дослідницькій роботі по активізації застосовувалися такі наочні та усні форми, індивідуальні плани читання, рольові ігри, ігри-подорожі, турніри, конкурси, прес-конференції, кросворди, гра "Пізнавальне лото", пізнавальні ігри, вікторини, "проблемні" огляди літератури, (форми); постановка запитань, суперництво, уявлення, застосування довідково-бібліографічного апарату, підказок, перебування у певній ролі, самоперевірка себе, самостійний вибір колективу, в якому краще одержувати знання й активізувати пізнавальну діяльність; практичні пізнавальні завдання, підготовка сценарію вікторин, проблемних оглядів книг, пошук інформації в електронній базі даних, пошук інформації в науково-пізнавальній літературі, енциклопедіях, довідниках, словниках, які дали змогу підлітками 12--13, 14 років безпосередньо брати участь у засвоєнні пізнавальної інформації та активізації пізнавальної діяльності, вмінь та навичок (прийоми та методи). Ігрові форми уможливлюють набуття підлітками інтелектуального досвіду в процесі оволодіння з пізнавальним матеріалом. Застосовувалися й інші ефективні форми активізації пізнавальної активності підлітків -- форми колективної пізнавальної діяльності; індивідуальні плани читання, що дають можливість забезпечити особистісну швидкість засвоєння пізнавальної інформації, дискусії, що збуджують інтелектуальну активність; турніри, конкурси, що забезпечують пізнавальну діяльність, при пошуку пізнавальної інформації; прес-конференції, рольові ігри, що сприяли виробленню вмінь висловлювати свої думки, робити висновки; конкурси, які сприяли розвитку пам'яті, інтуїції; вікторини, які сприяли виробленню навичок вміння перевіряти свої знання; пізнавальні ігри, що сприяли розвитку самостійної пізнавальної діяльності; проблемні огляди, які сприяли виробленню гнучкості мислення.

Під впливом дослідних форм і прийомів у підлітків дослідної групи були більш вмотивованими мотиви звернення до пізнавальної діяльності. Це пояснюється наявністю у них глибших знань у галузі живої і неживої природи, здатністю розуміти процеси, які відбуваються у природі та співпереживати їм. Показово, що виявлення різних мотивів до пізнавальної діяльності у підлітків дослідної групи значно інтенсивніші, ніж у підлітків контрольної. Якщо до роботи з дослідною групою особисті мотиви пізнавальної діяльності спостерігалися лише у 25,3 % підлітків, то після нього ми отримали такі дані дослідна група -- 41,05 %, контрольна -- 24,03 %. Виявлення емоційності у підлітків дослідної групи значно інтенсивніші, ніж у підлітків контрольної. Якщо до роботи з дослідною групою лише у -- 15,3 % підлітків спостерігалися емоційні можливості, то після його проведення ми отримали такі дані: дослідна група -- 23,92 %, контрольна -- 15,1 %. Аналіз даних показав, що в підлітків дослідної групи відбулося збільшення виявлень пізнавальної діяльності, поглибилося сприймання пізнавальної інформації, розвинулися вміння самостійно перевіряти свої знання, здійснювати колективну і самостійну пізнавальну діяльність, спілкуватися, застосовувати одержані знання у вирішенні навчальних, дозвіллєвих проблем, зросла ораторська майстерність, розширилися вміння здійснювати основні виконавські дії, одержувати конкретні інтелектуальні продукти, розвинулось аналітичне мислення, що сприяло формуванню вміння диференціювати та висловлювати свої думки, висловлювати особисте ставлення до науково-пізнавальної літератури, процесів, що відбуваються у природному навколишньому середовищі.

Таким чином, наведені дані свідчать про ефективність розробленої та апробованої в ході формуючого дослідження технології активізації пізнавальної діяльності на прикладі науково-пізнавальної літератури, опираючись на яку можна досить успішно організовувати роботу бібліотеки з активізації пізнавальної діяльності підлітків 12--13, 14 років.

ВИСНОВКИ

У процесі дисертаційного дослідження досягнуто поставлену мету, пов'язану з теоретико-методологічним обґрунтуванням активізації пізнавальної діяльності підлітків 12-13, 14 років. Всі завдання роботи вирішені, що дозволило дійти основних наукових висновків.

1. Встановлено і охарактеризовано, що розвиток пізнавальної діяльності підлітків вивчався у процесі управління пізнавальною діяльністю дітей в умовах комп'ютерного навчання, визначення пізнавальної перспективи і перспективних завдань, формування світоглядних знань підлітків, їхньої творчої індивідуальності, пізнавальної самостійності, колективного навчання. З'ясовано, що засобами активізації пізнавальної діяльності виступають зміст навчального предмета, форми організації, методи і форми навчання, формуванню пізнавальної діяльності сприяють проблемні ситуації, застосування пошукових електронно-обчислювальних машин, створення пізнавальної перспективи, постановка проблемних задач та питань. Як результат теоретичного аналізу досвіду було виявлено, що в активізації пізнавальної діяльності використовуються різні види прийомів, тобто як "системи дій, призначеної для розв'язання задач".

2. З'ясовано, що для розвитку інформаційних потреб підлітків як читачів бібліотек для дітей має велике значення врахування їхніх вікових і психологічних особливостей, адже кожному періоду дитинства притаманні свої закономірності читання, читацькі запити і їхній зміст, мотиви звертання до літератури. З'ясовано, що у світовому бібліотекознавстві існує давня традиція вивчення потреб читачів, що перші систематичні спроби вивчення груп читачів і їхніх уподобань в Україні почалися в 20-ті роки. Установлено, що загальні підходи до типологізації читачів-дітей в Україні розроблялись у 90-х роках ХХ століття. Пошуки основ для диференціації читачів велись у трьох аспектах: соціологічному, психологічному, соціально-психологічному. З'ясовано, що книжка і читання мають велике значення у формуванні особистості дитини. Констатовано, у 90-х роках в умовах нестабільної соціально-економічної ситуації стався певний розрив між читацькими інтересами, попитом і реальними можливостями його задоволення в бібліотеках, що обслуговують дітей. Встановлено, що розвиток пізнавальних потреб підлітків у дитячих бібліотеках України здійснювався на основі науково-пізнавальної літератури. В 90-х роках серед мотивів звернення до книжок природничої тематики на першому місці знаходяться мотиви, пов'язані з самоосвітою (70,5 %), 59 % учнів беруть літературу для підготовки домашніх завдань, 29 % -- для проведення вільного часу. Відбувається збільшення читачів, які приходять у бібліотеку з невизначеними запитами, і тільки невелика частка -- з конкретними. Найчастіше учні звертаються до природничо-наукової літератури за рекомендацією вчителя, коли потрібно підготувати доповідь, реферат, написати твір.

3. Проведене дослідження дає змогу зробити висновки, що функціонуюча в Україні система активізації пізнавальної діяльності підлітків не може повно і оперативно здійснювати активізацію пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей. Вона не визначена як важливий напрям інтелектуального розвитку підлітків, базується переважно лише на традиційних бібліотечно-інформаційних послугах. З'ясовано, що потребує налагоджена система розповсюдження науково-пізнавальної інформації, послуг, досягнень науки у природничій сфері, доступних підліткам. Варто на якісно новому рівні відновити систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бібліотечних працівників на всіх (державному, республіканському, обласному і місцевому) рівнях.

4. У ході дослідження установлено, що бібліотеки для дітей усіх рівнів мають активно сприяти активізації пізнавальної діяльності підлітків, розповсюджуючи серед них достовірну інформацію, надаючи їм освітню допомогу. Для забезпечення цих процесів вони мають здійснювати: відбір і придбання кращої науково-пізнавальної літератури для підлітків; формування природничонаукових ДІФІВ, у т.ч. на електронних носіях, використовуючи при цьому інформаційні продукти мережі, наприклад: електронний каталог Національної бібліотеки України для дітей, а також бази даних інших бібліотек для дітей як в нашій країні, так і за її межами; налагодження видавничої діяльності, поширення і впровадження кращого досвіду роботи бібліотек з активізації пізнавальної діяльності підлітків; використання Web-сторінок, рекомендаційних покажчиків літератури для дітей: "Природа і людина", "Екологія. Природа техніка", "Земне диво землі" (Ботаніка), "Знай, люби, бережи" (Екологія), "Космічний світ" (Астрономія), "Наш дім Земля" (Географія), "Світ тварин" (Тварини), "Природа і письменники" (котрі писали про природу, їхні біографії і творчий шлях).

5. Доведено, що для успішної реалізації цих завдань науково-методичні центри бібліотек для дітей мають виконувати такі основні функції: визначати тематичну спрямованість активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей спільно з іншими книгозбірнями системи розробляти поточні і координаційні плани роботи, розробляти рекомендації, спрямовані на поліпшення роботи з активізації пізнавальної діяльності підлітків; здійснювати науково-методичне керівництво мережею бібліотек для дітей на основі систематичного моніторингу бібліотек для дітей, надаючи методичну і практичну допомогу учасникам системи активізації пізнавальної діяльності підлітків; комплектувати ДІФ науково-пізнавальної літератури всіма видами первинних (переважно на електронних носіях), а також вторинних документів, книги, періодичні видання тощо; здійснювати інтелектуальне опрацювання первинних інформаційних документів науково-пізнавальної тематики для відбору відомостей для електронних баз даних; активно розповсюджувати науково-пізнавальну літературу природничої тематики, яка здатна сприяти активізації пізнавальної діяльності підлітків; організовувати використання електронних баз даних, методичних матеріалів із питань активізації пізнавальної діяльності підлітків для створення умов для ефективного здійснення обміну науково-методичною інформацією між бібліотеками для дітей, станціями "Юних натуралістів" та іншими установами, що займаються природничо-науковою роботою з дітьми, як у нашій країні, так і за її межами; поширювати використання електронно-обчислювальних машин та інших технічних засобів для запису, обліку і зберігання інформаційних джерел, ведення бібліотечних документів, пошуку і розповсюдження документів для задоволення пізнавальних потреб і підготовки відповідей на інформаційні запити підлітків, створення бібліографічних покажчиків, розвивати комп'ютерні мережі для опрацювання та обміну даними про науково-пізнавальну літературу з різними бібліотеками для дітей та окремими підлітками; проводити науково-практичні конференції, семінари і надавати консультації, показові масові послуги з проблем активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей; упроваджувати різні форми послуг з активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей; здійснювати інформаційний маркетинг і розробляти на основі його даних пропозиції щодо якості та ефективності організаційно-методичної роботи, підготовки і підвищення кваліфікації інформаційно-бібліотечних кадрів Національної бібліотеки України та обласних бібліотек для дітей; тиражувати інформаційні джерела з метою їхнього розповсюдження, технічного обслуговування поліграфічних, фотографічних, цифрових та інших засобів розповсюдження інформаційних матеріалів з проблем активізації пізнавальної діяльності підлітків.

6. встановлено, що реалізація розробленої концептуальної моделі активізації пізнавальної діяльності підлітків передбачає: доступ підлітків до науково-пізнавальних інформаційних ресурсів, через систему відкритого доступу до документів, традиційних та електронних каталогів бібліотеки; сприяє підліткам у повному й оперативному задоволенні їхніх пізнавальних інформаційних потреб; надає підліткам бібліотечно-інформаційних послуги, які сприяють активізації пізнавальної діяльності. З'ясовано, що бібліотеки для дітей з метою реалізації моделі активізації пізнавальної діяльності підлітків мають функціонувати в такий спосіб: застосовувати усі наявні пізнавальні ресурси, продукти, послуги, засоби і прийоми, властиві інформаційній і бібліотечно-освітній пізнавальній діяльності; взаємодіяти з іншими інформаційно-бібліотечними установами, надавати взаємодопомогу, науково-методичні рекомендації; встановлювати і підтримувати контакт з інформаційно-бібліотечним та іншими установами з проблем активізації пізнавальної діяльності підлітків. Модель має функціонувати в чотирьох складових: місцевий (в одній бібліотеці); районний, міський, обласний: республіканський (Автономна Республіка Крим), національний (в усіх бібліотеках для дітей).

7. З'ясовано, що пізнавальна діяльність -- це активна дія самого підлітка, засвоєння ним системи пізнавальних знань, навичок і вмінь та переосмислення раніше отриманих завдань і власного досвіду, що впливає на характеристику його особистості й психічного розвитку. Всі напрями активізації пізнавальної діяльності підлітків 12--13, 14 років визначали спрямованість особистості в житті, ґрунтувалися на відборі об'єктів довкілля і діяльності підлітків у відповідності з їхніми потребами та зацікавленістю. Під активізацією ми розуміємо посилення діяльного стану особистості. Провідними у структурі пізнавальної діяльності підлітків були визначені мотиваційні, змістовно-операційний, оціночно-контрольний компоненти. Під мотивами розуміється спонукальні причини, дії підлітків до пізнавальної діяльності. Змістовно-операційним компонент розглядається як складний процес, основою якого є здатність засвоювати пізнавальну інформацію з метою перероблення її та особистої інтерпретації. Оціночно-контрольний компонент - як процес виявлення підлітком свого розуміння пізнавальних знань через створення конкретного продукту і спостереження за його створенням.

8. Визначені основні напрями змістової основи моделі активізації пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеках для дітей, зокрема такі, як формування у підлітків особистих якостей, які необхідні для реалізації актуальних теоретичних і практичних завдань; стимулювання механізму орієнтування і забезпечення цілеспрямованої і планомірної пізнавальної виконуваної діяльності; моделювання виконуваних підлітками інформаційно-пошукових завдань, забезпечення самостійної пізнавальної діяльності із здійсненням підлітками самоконтролю і самокорекції; вміння шукати пізнавальну інформацію; чітко висловлювати свої думки, робити висновки; закріплення здобутих знань, розвиток пам'яті та інтуїції; вміння самостійно перевіряти свої знання із засвоєння пізнавальної інформації; розвиток самостійної пізнавальної діяльності, вироблення вміння спілкуватися; формування навичок застосовувати одержані знання підлітками у вирішенні навчальних, дозвіллєвих проблем; оволодіння різними способами діяльності шляхом залучення їх до такої діяльності. Зміст активізації пізнавальної діяльності підлітків 12--13, 14 років передбачав накопичення знань про різноманітне життя фауни і флори в океані, про те, що океан дає людям зараз даватиме в майбутньому.

9. Визначено, що для активізації пізнавальної діяльності підлітків в рамках моделі необхідно: вироблення навичок пошуку пізнавальної інформації в електронних каталогах, довідниках, енциклопедіях, у науково-пізнавальних книжках; сприяння розвитку самостійного міжпредметного мислення, вироблення навичок використання пізнавального матеріалу для одержання правильних відповідей на поставлені запитання; розвиток пізнавальної самостійності в процесі пізнавальної діяльності. Установлено, що метою оволодіння підлітками пізнавальною діяльністю мають стати уміння: обирати індивідуальний темп засвоєння пізнавальної інформації; шукати відповіді на поставлені запитання; брати участь у колективній діяльності під час проведення бібліотечних заходів; брати участь у цілеспрямованій і планомірній пізнавальній діяльності, яку необхідно виконувати (читання науково-пізнавальної літератури), виконанні завдань (пошук інформації в бібліотечних документах, підготовка виступів для участі у бібліотечних заходах); самостійно використовувати комп'ютери, каталоги, картотеки для пошуку пізнавальної інформації та її засвоєнні; здійснювати самостійну пізнавальну діяльність; закріплювати здобуті знання, розвивати пам'ять й інтуїцію; самостійно перевіряти свої знання із засвоєння пізнавальної інформації; спілкуватися; застосовувати одержані знання у вирішенні навчальних, дозвіллєвих проблем; гнучко мислити в процесі пізнавальної діяльності.

10. У процесі реалізації моделі визначено технологічну організацію виділеного пізнавального матеріалу. Щоб його включення до інформаційно-бібліотечного процесу забезпечило розв'язання завдань, поставлених перед активізацією пізнавальної діяльності підлітків, необхідно було врахувати такі принципи: принцип концентризму, принцип від простого до складного, від відомого до маловідомого і невідомого, принцип здійснення зв'язку з реальністю, принцип забезпечення емоційності в засвоєнні пізнавальної інформації, принцип поєднання технологій і прийомів, принцип активності і самостійності підлітків в оволодінні пізнавальним матеріалом, принцип співробітництва підлітка і бібліотекаря. Для підлітків 12--13, 14 років застосовували різні засоби активізації пізнавальної діяльності. Здійснено і технологічну організацію прийомів активізації пізнавальної діяльності підлітків 12--13, 14 років. Під прийомами розуміються дії по виконанню, вирішенню цікавих, оригінальних, нестандартних запитань, розв'язання завдань, умов із використанням аудіовізуальних пристроїв, переглядом кінофотофонодокументів, друкованих документів, їхнє читання, й на основі цього досягнення мети.

11. Доведено, що модель активізації пізнавальної діяльності підлітків 12--13, 14 років передбачає застосування в бібліотечній технології активних форм, що спрямовані на розвиток пізнавальних здібностей, певних особистих якостей, постійного інтересу до пізнавальної діяльності. У дослідницькій роботі по активізації застосовувалися такі наочні та усні форми, індивідуальні плани читання, рольові ігри, ігри-подорожі, турніри, конкурси, прес-конференції, кросворди, ігри, пізнавальні ігри, вікторини, "проблемні" огляди літератури, (форми); постановка запитань, суперництво, уявлення, застосування довідково-бібліографічного апарату, підказок, перебування у певній ролі, самоперевірка себе, самостійний вибір колективу, в якому краще одержувати знання й активізувати пізнавальну діяльність; практичні пізнавальні завдання, пошук інформації в електронній базі даних, пошук інформації в науково-пізнавальній літературі, енциклопедіях, довідниках, словниках, які дали змогу підлітками 12--13, 14 років безпосередньо брати участь у засвоєнні пізнавальної інформації та активізації пізнавальної діяльності, вмінь та навичок (прийоми та методи). Ігрові форми уможливлюють набуття підлітками інтелектуального досвіду в процесі оволодіння з пізнавальним матеріалом. Застосовувалися й інші ефективні форми активізації пізнавальної активності підлітків -- форми колективної пізнавальної діяльності; індивідуальні плани читання, дискусії, турніри, конкурси, прес-конференції, рольові ігри, конкурси, вікторини, пізнавальні ігри, що сприяли розвитку самостійної пізнавальної діяльності; проблемні огляди, які сприяли виробленню гнучкості мислення.

12. Виявлено, що під впливом форм і прийомів які застосовуються під час встановлення дії моделі у підлітків відбулися важливі зміни. Дані свідчать про розширення кола пізнавальних знань, інформації, інтересів, покращення їхньої якості та стійкості, а також про виникнення нових потреб у самовиявленні та нових форм пізнавальної діяльності. Застосування проектної технології в процесі активізації пізнавальної діяльності підлітків 12--14 років дало можливість виявити зміни в мотивації їхньої пізнавальної діяльності.

13. Аналіз даних показав, що в підлітків які були учасниками реалізації моделі активізації пізнавальної діяльності забезпечує у них виявлення пізнавальної діяльності, поглибилося сприймання пізнавальної інформації, розвинулися вміння самостійно перевіряти свої знання, здійснювати колективну і самостійну пізнавальну діяльність, спілкуватися, застосовувати одержані знання у вирішенні навчальних, дозвіллєвих проблем, зросла ораторська майстерність, розширилися вміння здійснювати основні виконавські дії, одержувати конкретні інтелектуальні продукти, розвинулось аналітичне мислення, що сприяло формуванню вміння диференціювати та висловлювати свої думки, висловлювати особисте ставлення до науково-пізнавальної літератури, процесів, що відбуваються у природному навколишньому середовищі. У підлітків активізувалась самореалізація в пізнавальній діяльності, збільшилась ініціативність у пошуку нової інформації, шляхів та засобів самовиявлення, розвинулась гнучкість мислиневих процесів, здатність нестандартно, неординарно вирішувати проблеми, розвинулися вміння та навички активізації пізнавальної діяльності, здатність до самоорганізації, саморегуляції, планування, здатність отримувати задоволення не тільки від результатів, а й від процесу пізнавальної діяльності..

Проведене дослідження не вичерпує повністю проблеми активізації пізнавальної діяльності дітей. Перспективним є дослідження в таких напрямках:

- подальша теоретизація активізації пізнавальної діяльності у бібліотеках для дітей учнів 1-4 класів (молодших читачів), учнів 5-6 класів (молодших підлітків);

- активізація пізнавальної діяльності читачів бібліотек для дітей засобами комп'ютерних технологій і інтернет технологій;

- подальша розробка і теоретизація нових засобів і прийомів активізації пізнавальної діяльності (кінофонофотодокументи, мультимедія, образотворче мистецтво) тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Долбенко Т.О. Активізація пізнавальної діяльності підлітків: монографія / Т.О. Долбенко // -- К. : Аратта. -- 2003. -- 242 с.

Статті в наукових журналах і збірниках:

Долбенко Т.О. Активізація пізнавальної діяльності підлітків у бібліотеці: методика, теорія, нові технології: зб. наук. пр. / Т.О. Долбенко // Вісн. Педагогіка. -- Вип. 7. --К.: КНУКіМ, 2002. -- С. 156--160.

Долбенко Т.О. Активізація пізнавальної діяльності підлітків: ігрові технології / Т.О. Долбенко // Рідна шк., 2002. -- № 10. -- С. 36--39.

Долбенко Т.О. Бібліотека на допомогу відродженню сім'ї. Ставлення до української літератури як фактор духовного розвитку підлітків / Т.О. Долбенко // Тези до ХІХ звіт. конф. професор.-виклад. складу та аспірантів Інституту. -- К.: КДІК, 1992. -- С. 97--98.

Долбенко Т. Інформаційні технології активізації пізнавальної діяльності підлітків 12--13 років / Т. Долбенко. -- Вісн. Кн. палати, 2004. -- № 8. -- С. 17--19.