Формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти

Системоутворювальним компонентом є цільовий, оскільки передбачає реалізацію стратегічних завдань реформування змісту освіти. Наявність інтегра-тивних властивостей вирізняє систему як цілісне утворення від механічної су-купності компонентів (В. Ільченко, В. Маслов). Тож механізмом виникнення інтегративних властивостей у системі є спосіб взаємодії її компонентів, тобто структура системи проектно-впроваджувальної діяльності. Цілісність функціо-нування забезпечує спосіб взаємодії компонентів. По суті, це підпорядкування виявленим закономірностям формування готовності вчителів до проектно-впро-ваджувальної діяльності, що відображають кількісні та якісні показники - результативність, ефективність, продуктивність проектно-впроваджувальної діяльності вчителів.

Розроблено критерії добору освітніх інновацій для науково-методичного супроводу в системі формування готовності вчителів до проектно-впровад-жувальної діяльності, які враховують проектний потенціал нововведення щодо реалізації стратегічних державних завдань реформування змісту освіти; технологічну сумісність інновації щодо вирішення конкретних проблем у професійній роботі, що сприяє задоволенню фахових потреб і запитів учителів.

Визначено технологічний концепт формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності, що містить ідентифікаційну модель технології проектно-впроваджувальної діяльності, зокрема цільові орієнтири, технологічну логіку, зміст і структурні компоненти, опис кількісних та якісних показників відповідного технологічного продукту.

Технологія проектно-впроваджувальної діяльності передбачає реалі-зацію науково-методичного проекту, розробленого відповідно до змісту й структури поняття "проектно-впроваджувальна діяльність" (табл. 1).

Таблиця 1

Технологія проектно-впроваджувальної діяльності

Цільові орієнтири технології - розвиток професійного потенціалу вчителя як інтегрованого показника готовності до проектно-впроваджувальної діяльності.

Визначено критерії експертного оцінювання науково-методичного проек-ту експертною групою при науково-методичній раді інституту післядипломної педагогічної освіти: актуальність (усвідомлення професійних проблем і шляхів вирішення); концептуальність (виявлення проектного потенціалу інновації що-до реалізації стратегічних завдань реформування змісту освіти; урахування технологічної сумісності обраної інновації, що забезпечує вирішення конкрет-них професійних проблем учителів); технологічність (дотримування технологіч-ної логіки формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності); цілісність (ступінь розробленості проекту за основними структурни-ми компонентами); економічність (ефективність проекту за результатами та оптимальність за затратами; потенційна конкурентоспроможність технологічного продукту).

У третьому розділі "Теоретичні засади формування готовності вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти до проектно-впроваджувальної діяльності" досліджено поняття "готовність" педагога до професійної діяльності в психолого-педагогічних працях учених, з'ясовано зміст і структуру, розроблено критерії, показники й рівні готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності, технологію векторного аналізу готовності до здійснення такої діяльності.

В історії становлення й розвитку поняття "готовність" учені виокремлю-ють різну кількість етапів, що вказує на складність і неоднозначність розв'язу-вання питання в теоретичному й практичному планах. З'ясовано, що це поняття розглядають як результат спеціальної підготовки, наслідок діяльності; перед-умову ефективної професійної діяльності, що виконує регуляційну функцію; інтегроване особистісне утворення, яке забезпечує необхідні внутрішні умови для успішного здійснення діяльності; якісно-динамічну характеристику особис-тості педагога, професійно орієнтованого й підготовленого до виконання певно-го виду роботи; суб'єктивний, активно дієвий стан особистості, що спонукає до діяльності, спрямований на її виконання. Однак поняття "готовність учителя до проектно-впроваджувальної діяльності" не було предметом наукових розвідок.

Установлено наявність тісного зв'язку і взаємозумовленості процесів під-готовки й готовності як результату цілеспрямованої підготовки вчителя до про-фесійної діяльності. Проведено порівняльний аналіз готовності майбутнього пе-дагога (О. Власова, С. Воробйова, І. Гавриш, О. Пєхота, В. Сластьонін та ін.), учителя-практика до професійної діяльності (В. Калінін, К. Макагон та ін.). Ви-явлено особливості змісту й структури готовності, що зумовлені специфікою навчання, цілями й завданнями, процесом підготовки до професійної діяльності у вищому навчальному закладі та закладі післядипломної педагогічної освіти.

Професійний потенціал розглядається як система природних і набутих якостей, які зумовлюють здатність педагога виконувати свої обов'язки на зада-ному рівні; спроектована на мету здатність її реалізувати, що відображає спів-відношення намірів і досягнень; система професійних знань і вмінь у поєднанні з розвиненою здібністю педагога активно мислити, творити й діяти, утілювати свої наміри в життя, досягати запланованих результатів. Доведено, що в процесі цілеспрямованої підготовки вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності їх професійний потенціал розвивається на основі інновації, що застосовується.

Поняття "готовність учителя до проектно-впроваджувальної діяльнос-ті" визначено як інтегровану якісну характеристику особистості, сутнісною ознакою якої є рівень розвитку професійного потенціалу, що виступає резуль-татом цілеспрямованої підготовки вчителя до впровадження педагогічних тех-нологій. Професійний потенціал учені тлумачать як спроектовану на мету здат-ність її реалізувати, зафіксовану у свідомості суб'єкта у вигляді образу структу-ри визначеної проектної дії, спрямованої на виконання. Компоненти готовності вчителя до проектно-впроваджувальної діяльності: мотиваційно-орієнтаційний, змістовий, операційно-технологічний, рефлексивно-прогностичний та інтегра-ційний. Критерії, показники та рівні готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності представлено в таблиці 2.

Таблиця 2

Критерії, показники рівнів готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності

Розроблено технологію векторного аналізу готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності, яка сприяє вирішуванню завдань щодо відстеження рівня сформованості готовності до цього виду діяльності. Відповідно до компонентів поняття "готовність учителя до проектно-впроваджувальної діяльності" подано 16 векторів, які співвідносяться з розробленими критеріями. Інтеграційний компонент (за набраною сумою балів) свідчить про розвиток професійного потенціалу, який і визначає рівень готовності вчителя до проектно-впроваджувальної діяльності як інтегровану якісну характеристику особистості. Векторний аналіз (самоаналіз) сприяє прогнозуванню, координації та плануванню науково-методичної роботи із здійснення проектно-впроваджувальної діяльності вчителів.

У четвертому розділі "Дослідження ефективності системи формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності" подано експериментальне обґрунтування системи формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності та відповідної технології здійснення такої діяльності.

На аналітико-констатувальному етапі експерименту в ході проведення організаційно-діагностичних заходів було виявлено, що вчителі надавали перевагу традиційним підходам до організації навчально-виховного процесу, педагогічні технології застосовували обмежено та епізодично. Обираючи інновацію, вони орієнтувалися на найбільш поширені.

Для більшості педагогів інноваційна діяльність не була усвідомленою необхідністю, тому вибір нововведення обґрунтовувався спробою працювати по-новому, а не потребою вирішити конкретну проблему практики. Отже, учителі були не знайомі із змістом поняття "проектно-впроваджувальна діяльність", не готові до її здійснення, а методисти закладів післядипломної педагогічної освіти не мали можливості надати системний науково-методичний супровід усім відомим у науці інноваціям (за Г. Селевком, їх налічується майже 500), так само і заборонити вчителеві впроваджувати їх самостійно.

На виконання завдань формувального етапу було проведено експеримент, який дав змогу перевірити ефективність розробленої системи формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності й відповідної технології, що реалізують концепцію дослідження. Вона спрямована на розв'язування низки суперечностей між суспільними вимогами щодо реалізації стратегії інноваційного розвитку системи освіти й недостатнім рівнем підготовки педагогів у закладах післядипломної освіти до її здійснення.

Вибіркова сукупність досліджуваних учителів становила 810 осіб. Незалежна вибірка учасників контрольної та експериментальних груп А і Б - по 270 педагогів. В експерименті брали участь учителі різних навчальних предметів, які працюють у початковій, основній та старшій школах. Вибірку репрезентують учителі з різними категоріями й стажем педагогічної роботи. Розподіл респондентів здійснено рівномірно, ураховуючи властивість вибірки відображати характеристики генеральної сукупності вчителів.

У процесі експерименту було розроблено й реалізовано методистами ІППО, Р(М)МК, ІМЦ, учителями та керівниками шкіл 38 регіональних проектів з урахуванням критеріїв відбору інновацій. На семінарах-практикумах учителі освоювали педагогічні технології, нові форми й методи навчання, розробляли власні науково-методичні проекти впровадження інновацій, на майстер-класах - ділилися досвідом проектно-впроваджувальної діяльності, у діяльності творчих груп - розробляли практичні рекомендації щодо застосування інновацій у навчально-виховному процесі тощо. учитель проектний векторний

Науково-методичний супровід упровадження освітніх інновацій здійснювався в системі курсової підготовки за різними формами навчання (очна, очно-заочна, дистанційна, кредитно-модульна, перманентна, бінарна). Відповідно до інваріантної частини навчального плану підвищення кваліфікації педагогічних працівників проводилися лекційно-практичні заняття за темами "Формування готовності вчителів до проектно-впроваджу-вальної діяльності", "Технологія векторного аналізу готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності", укладалися індивідуальні та групові науково-методичні проекти впровадження інновацій (модуль "Педагогічна інноватика"). Варіативна частина навчального плану передбачала вибір учителями спецкурсів, як-от, "Технологічний підхід в освіті: сутність, специфіка, орієнтири реалізації", "Педагогічні технології як засіб реалізація компетентнісного підходу в навчально-виховному процесі" та ін.

Обов'язковий супровід через регіональні науково-методичні проекти одержали освітні інновації в змісті навчання й виховання (розробка та введення державних стандартів початкової та загальної середньої освіти, концепцій виховання; оновлення навчальних планів, програм, підручників, посібників, виховних систем; нової системи оцінювання навчальних досягнень учнів). Серед інновацій у технологіях навчання й виховання науково-методичного супроводу в системі формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності насамперед потребують ті, що спрямовані на розв'язування стратегічних державних завдань реформування змісту освіти, зокрема, освітня програма "Довкілля", науково-педагогічний проект "Росток", програма "Крок за кроком" тощо, рекомендовані до впровадження МОіН України.

Доведено, що вчителям треба пояснювати критерії відбору інновацій для впровадження, проводити системну науково-методичну роботу, що впливає на підвищення чисельності вчителів, готових до проектно-впроваджувальної діяльності. Це зумовлено якістю реалізації регіональних науко-во-методичних проектів, спрямованих на формування образу світу педагога, орієнтованих на необхідність змін модернізації освітньої галузі. Для науково-методичного супроводу було відібрано педагогічні технології, які мають високий проектний потенціал щодо реалізації особистісно орієнтованого й компетентнісного підходів у навчально-виховному процесі. Це технології інтерактивного, інтегрованого, особистісно орієнтованого навчання, "Довкілля", "Створення ситуації успіху", розвитку критичного мислення, метод проектів, інтенсифікації навчання на основі опорних схем і моделей, групового способу навчання, колективних творчих справ тощо. Загалом станом на 2009 рік у закладах освіти Івано-Франківської області апробовано, адаптовано та впроваджено 62 освітні інновації.

Так, науково-методичний проект "Довкілля Івано-Франківщини" передбачав реалізацію галузевого підходу в освіті, формування цілісних знань учнів. Якщо у 2001/2002 навчальному році освітню систему "Довкілля" обирало 6 педагогів, то вже у 2007/2008 - 1100. У ході застосування системи формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності та відповідної технології здійснення такої діяльності було проведено систему заходів, які сприяли реалізації вільного, відповідального вибору технології, орієнтованої на зміцнення здоров'я дітей, розвиток їхнього інтелекту, цілісного мислення, формування життєствердного образу світу.

Усвідомлений підхід учителя до відбору й застосування педагогічної технології, розуміння її цільового призначення підвищує ефективність проектно-впроваджувальної діяльності. Це зумовлено синергетичною взаємодією суб'єкта такої діяльності й освітнім середовищем. Так, метод проектів доцільно використовувати для здобування нових знань учнями в контексті конкретної ситуації, формування вміння використовувати набуті знання на практиці, "Довкілля" - для формування цілісних знань учнів про природу, ціннісного ставлення до себе й світу, розвитку культури екологічного реалізму, а технологію особистісно орієнтованого уроку з метою розвитку суб'єктності школяра. Учителі не завжди ставлять собі за мету самостійно виявляти проблему в професійній роботі, обґрунтувати вибір інновації, оскільки останню вони розглядають не як засіб вирішування проблеми, а як самоціль.

Установлено, що відсутність науково-методичного супроводу спонукає вчителів до використання окремих технологічних елементів, порушуючи цілісність нововведення, недотримання концепту, що призводить до відсутності очікуваних результатів, вибору адаптивної моделі соціальної активності. Отже, результативність проектно-впроваджувальної діяльності вчителів зумовлена якістю розробки персонал-технології досягнення передбачуваного результату, що впроваджується в практику. Це підтверджує той факт, що в ході розробки та реалізації науково-методичних проектів упроваджувана інновація модифікується та персоналізується вчителем. Його педагогічний досвід технологізується, професійний потенціал розвивається, оскільки вчитель теоретично осмислює власний досвід роботи на основі впровадженої інновації, що позначається на результатах праці. Доведено, що управління інноваційними процесами в закладах освіти (Л. Даниленко) характеризується обов'язковістю впливу освітньої інновації на кінцевий результат суб'єкта діяльності та інтелектуальні, матеріальні й часові витрати.

Продуктивність проектно-впроваджувальної діяльності вчителя зумовлена готовністю до самореалізації та рівнем розвитку професійного потенціалу. Вона не ототожнюється з кількістю впроваджуваних інновацій, а пов'язується з особистісною присвоюваністю набутих знань, що позначається на якості загальної середньої освіти школярів. На прикладі впровадження освітньої системи "Довкілля" в початковій школі було зафіксовано підвищення рівня оволодіння учнями предметними й ключовими компетентностями. У дітей зросли активність, саморегуляція, цілеспрямованість, працездатність, знизилися агресивність, пригніченість, дратівливість, невдоволення. Обрана технологія відповідає професійним потребам і запитам учителів.

На узагальнювальному етапі експерименту зроблено висновок. Учителі здійснюють добір освітніх інновацій для впровадження на основі розроблених критеріїв, проводять системну науково-методичну роботу, формуючи образ світу вчителя, орієнтованого на необхідність змін щодо реалізації стратегічних завдань модернізації освітньої галузі, з одного боку, а з іншого - потрібно забезпечити вільний, морально відповідальний вибір педагогічної технології, методики, нових форм і методів роботи як засобу вирішування конкретних проблем практики. Розширюючи права і свободи вчителя, підвищуємо рівень його персональної відповідальності за результати професійної роботи. За таких умов проектно-впроваджувальна діяльність здійснюватиметься не з примусу, а буде усвідомленою необхідністю вчителя як суб'єкта інноваційних перетворень в освіті. Така спрямована самоорганізація професійної діяльності педагога на впровадження інновацій буде внутрішньо узгодженою з об'єктивною потребою суспільства й держави в новій якості освіти.

За допомогою технології векторного аналізу готовності вчителя до проектно-впроваджувальної діяльності проаналізовано результати дослідження контрольної (КГ) та експериментальних груп (ЕГ) А і Б. Аналіз показав, що на констатувальному етапі експерименту рівень розвитку професійного потенціалу вчителів розподілено таким чином: 14 % респондентів перебувають на творчому рівні готовності, 19 % - на високому, 34 % - на достатньому, 33 % - на початковому. Наприкінці експерименту показники КГ не зазнали суттєвих змін, тоді як серед респондентів ЕГ Б, стосовно яких застосовували систему формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності, показники зросли. Так, 22 % респондентів були на творчому рівні готовності, 28 % - на високому, 27 % - на достатньому, 23 % - на початковому, тоді як в ЕГ А, які здійснювали проектно-впроваджувальну діяльність самостійно, вони мало відрізнялися від КГ, що свідчить про потребу системного науково-методичного супроводу впровадження освітніх інновацій. Зважаючи на специфіку роботи з педагогами в міжкурсовий період, ці показники є вагомими для цієї вибірки контингенту досліджуваних, що підтверджено за допомогою методу математичної статистики критерію чІ-Пірсона (при б = 0,05) для кожної групи зокрема (рис. 1).

Формулюючи не направлені альтернативні гіпотези, виходили з припущення того, що: в КГ (Н₁ ) домінував традиційний спосіб навчання, цілеспрямованого впливу на групу не було. Статистичний висновок: чІ = 5,229, df = 3, p > 0,1. Отже, статистично достовірних відмінностей у способах навчання не виявлено (p > 0,1). Статистична гіпотеза приймається. Традиційний спосіб навчання недостатньо сприяє формуванню готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності, а отже, розв'язуванню системи виявлених суперечностей; в ЕГ-А (Н₂ ) домінував спосіб самонавчання, за якого проектно-впроваджувальна діяльність є моделлю самоменеджменту інновацій учителями. Статистичний висновок: чІ = 9,580, df = 3, p ? 0,05. Отже, виявлено статистично достовірні (значущі) відмінності в способах навчання (p ? 0,05). Статистична гіпотеза відхиляється. Спосіб самонавчання сприяє підвищенню їхньої готовності. Виявлені нами суперечності вирішуються частково; в ЕГ-Б (Н₃ ) домінував спосіб навчання, за якого проектно-впроваджувальна діяльність є технологією методичного менеджменту інновацій. Статистичний висновок: чІ = 16,385, df = 3, p ? 0,001. Отже, у способах навчання дорослих виявлено відмінності на високому рівні статистичної значущості (p ? 0,001). Статистична гіпотеза відхиляється. Найбільш суттєва динаміка сформованості готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності зафіксована в ЕГ Б.

Рис. 1. Інтерпретації рівнів значущості при б = 0,05 за критеріями і показниками готовності до проектно-впроваджувальної діяльності (за критерієм ч²-Пірсона)

Таким чином, концепцію формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності науково та експериментально обґрунтовано. Практично доведено ефективність і доцільність застосовування системи формування готовності вчителів в інституті післядипломної педагогічної освіти до проектно-впроваджувальної діяльності й відповідної технології її здійснення.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове розв'язання наукової проблеми, що виявляється в розробці концепції формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти й відповідної системи формування готовності вчителів до здійснення такої діяльності.

1. Сучасна освітня практика зумовлює потребу технологізації підготовки вчителів до впровадження новітніх досягнень науки в практику, підвищення рівня готовності до інноваційної діяльності, зокрема проектно-впроваджувальної. Аналіз наукової психолого-педагогічної літератури засвідчив наявність широкого кола досліджень, у яких розкрито зміст, структуру й рівні готовності педагогів до інноваційної діяльності. Однак питання стосовно проектно-впроваджувальної діяльності не було предметом спеціального педагогічного дослідження.

2. Розкрито зміст і структуру поняття "проектно-впроваджувальна діяльність", його поліфункціональність. Під проектно-впроваджувальною діяльністю вчителя розуміємо діяльність, яка передбачає самостійне виявлення проблеми в професійній роботі, обґрунтування шляхів її розв'язування з використанням педагогічних технологій, розробку персонал-технології досягнення передбачуваного результату й упрова-дження цієї технології в практику. Структура проектно-впроваджувальної діяльності вчителя представлена такими компонентами - проблематизація, цілепокладання, концептуалізація, прогнозування, моделювання, конструювання, програмування, планування й реалізація, моніторинг.

Відповідно до змісту й структури поняття "проектно-впроваджу-вальна діяльність" розроблено технологію проектно-впроваджувальної діяльності, яка передбачає такі етапи: 1) самостійне виявлення проблеми в професійній роботі (проблематизація, цілепокладання); 2) обґрунтування шляхів її розв'язання з використанням педагогічних технологій (концеп-туалізація (теоретико-методичне обґрунтування способу розв'язання проблеми), прогнозування); 3) розробка персонал-технології досягнення передбачуваного результату (моделювання, конструювання персонал-технології досягнення передбачуваного результату; 4) упровадження цієї технології в практику роботи вчителів (програмування, планування й реалізація, моніторинг).

Готовність учителя до проектно-впроваджувальної діяльності - це інтегрована якісна характеристика особистості, сутнісною ознакою якої є рівень розвитку професійного потенціалу, що служить результатом цілеспрямованої підготовки до впровадження педагогічних технологій і включає такі компоненти - мотиваційно-орієнтаційний, змістовий, операційно-технологічний, рефлексивно-прогностичний та інтеграційний.

Професійний потенціал розглядається як система природних і набутих якостей, які зумовлюють здатність педагога виконувати свої обов'язки на заданому рівні; спроектована на мету здатність її реалізувати, зафіксована у свідомості суб'єкта у вигляді образу структури визначеної проектної дії, спрямованої на виконання; система професійних знань і вмінь у поєднанні з розвиненою здібністю педагога активно мислити, твори-ти й діяти, утілювати свої наміри в життя, досягати запланованих результатів.

3. Розроблено концепцію формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності в системі післядипломної педаго-гічної освіти, яка полягає в розкритті суті формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності як феномену професійної через технологізацію їхньої підготовки до вибору інновацій, апробації, адаптації та впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів. Концепція складається з методологічного, теоретичного й технологічного концептів.

4. Визначено та науково обґрунтовано теоретико-методологічні заса-ди формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяль-ності, що включають методологічні підходи (системно-синергетичний, антропологічний, аксіологічний, акмеологічний, андрагогічний, культуро-логічний, конкретно-історичний та особистісно-діяльнісний), закономірності: чисельність учителів, готових до проектно-впроваджу-вальної діяльності, зумовлена якістю реалізації регіональних науково-методичних проектів, спрямованих на формування образу світу педагога, орієнтованих на необхідність змін модернізації освітньої галузі; ефективність проектно-впроваджувальної діяльності зумовлена синергетичною взаємодією суб'єкта такої діяльності та освітнім середовищем, що передбачає технологічну сумісність вибраної інновації щодо вирішування конкретних проблем учителів у професійній роботі; результативність проектно-впроваджувальної діяльності вчителів зумовлена якістю розробки персонал-технології досягнення передбачуваного результату, що впроваджується в практику; продуктивність проектно-впроваджувальної діяльності зумовлена готов-ністю до самореалізації та рівнем розвитку професійного потенціалу вчителя; принципи - гуманізації та демократизації, цілісності й системності, наступності й неперервності, інтеграції науки й практики, інноваційності й креативності, регіоналізації та особистісної орієнтації, добровільності та партнерства, морально відповідального вибору, персоналізації та технологізації, синергетично узгодженої взаємодії.

5. Розроблено систему формування готовності вчителів в інституті післядипломної педагогічної освіти до проектно-впроваджувальної діяль-ності, що складається з таких структурних компонентів, як цільовий, змістовий, організаційно-технологічний та аналітико-прогностичний, суб'єкт-суб'єктний. Системоутворювальним компонентом є цільовий, що визначає реалізацію стратегічних завдань реформування змісту освіти. Розроблена система забезпечує цілісність і системність організації науково-методичної роботи з формування готовності вчителів до вибору інновацій, апробації, адаптації та впровадження в практику. Система формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності передбачає науково-методичний супровід упровадження освітніх інновацій з використанням методу проектів.

Розроблено критерії добору освітніх інновацій для науково-методичного супроводу в системі формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності, які враховують проектний потенціал ново-введення щодо реалізації стратегічних державних завдань реформування змісту освіти; технологічну сумісність інновації щодо вирішення конкретних проблем у професійній роботі, що сприяє задоволенню фахових потреб і запитів учителів.

Визначено критерії експертного оцінювання науково-методичного проекту (актуальність, концептуальність, технологічність, цілісність, економічність), яке здійснюються експертною групою при науково-методичній раді інституту післядипломної педагогічної освіти.

6. Згідно з компонентами готовності вчителя до проектно-впрова-джувальної діяльності визначено її критерії (особистісно смислові орієн-тації; мотивація вибору технології; цілепокладання; провідний вид соціаль-ної активності; система збору та узагальнення інформації про інновації; система знань про сутність, специфіку, орієнтири реалізації технологічного підходу; знання про особливості впроваджуваної технології; технологіч-ність знань; визначеність плану дій упровадження технології; сформова-ність проектно-впроваджувальних умінь; розробка моделі-проекту техно-логічного уроку (виховного заходу); обґрунтування персонал-технології досягнення передбачуваного результату; сформованість рефлексивних умінь; самооцінка результативності впровадження технології; самоаналіз типових утруднень; прогнозування майбутньої діяльності), відповідні показники та рівні (початковий, достатній, високий і творчий).

Для визначення рівня сформованості готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності розроблено технологію векторного аналізу (16 векторів, які співвідносяться з розробленими критеріями), яка сприяє прогнозуванню, координації та плануванню науково-методичної роботи із здійснення проектно-впроваджувальної діяльності вчителів.

7. Експериментальне дослідження ефективності розробленої системи формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності здійснювалося в три етапи: аналітико-констатувальний, формувальний, узагальнювальний.

На формувальному етапі експерименту вчителями та керівниками шкіл, методистами інститутів післядипломної педагогічної освіти, районних (міських) методичних кабінетів, інформаційно-методичних центрів розроблено та реалізовано 38 регіональних проектів з урахуванням критеріїв відбору інновацій, проведено лекційно-практичні заняття з проблем педагогічної інноватики, спецкурси, семінари-практикуми для учителів, майстер-класи, організована діяльність творчих груп.

Науково-методичний супровід упровадження інновацій здійснювався у системі курсової підготовки за різними формами навчання (очна, очно-заочна, дистанційна, кредитно-модульна, перманентна, бінарна). Для науково-методичного супроводу було відібрано педагогічні технології, які мають високий проектний потенціал щодо реалізації особистісно орієнтованого й компетентнісного підходів у навчально-виховному процесі (технології інтерактивного, інтегрованого, особистісно орієнтованого навчання, "Довкілля", "Створення ситуації успіху", розвитку критичного мислення, метод проектів, групового способу навчання, колективних творчих справ тощо). Умовами ефективності проектно-впроваджувальної діяльності є усвідомлення вчителем себе як суб'єкта інноваційних перетворень в освіті, самоорганізація професійної діяльності тощо.

Результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили гіпотезу дослідження. Готовність учителів до проектно-впроваджувальної діяль-ності в ЕГ Б, у якій реалізовано розроблену систему формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності та відповідну техноло-гію здійснення такої діяльності, на високому і творчому рівнях зафіксовано в 50 % респондентів, які виявили пошуковий, креативно-дослідницький підхід до вирішування проблем практики за допомогою інновацій. Репродуктивний підхід переважає у 27% респондентів, у яких сформовано достатній рівень готовності. Початковий рівень зафіксовано у 23 % учасників ЕГ Б, які відзначаються інтуїтивним підходом до вирішення проблем освітньої практики, неусвідомленим вибором інновацій.

8. Розроблено науково-методичне забезпечення формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності, яке включає навчальну програму підвищення кваліфікації педагогічних працівників з педагогічної інноватики для різних форм навчання, програму й відповідне забезпечення спецкурсів, науково-методичні проекти впровадження інновацій, діагностичний інстументарій (технологію векторного аналізу готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності, технологічне портфоліо вчителя, програмно-методичне забезпечення моніторингу готовності вчителів до впровадження інноваційних технологій у системі роботи обласних (районних) семінарів-практикумів тощо), банк даних упровадження освітніх інновацій.

Вирішення завдань дисертаційної роботи з проблеми формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності на теоретич-ному та практичному рівнях підтвердило загальну гіпотезу дослідження.

Проведене дослідження не розв'язує всіх питань, пов'язаних з проблемою формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти. Серед перспективних напрямів розробки заслуговує уваги аспект підготовки педагогів до реалізації галузевого підходу в навчальному процесі, формування образу світу вчителя як суб'єкта моделювання інноваційного середовища в школі, підготовки керівників шкіл до розробки моделей інноваційного розвитку закладу освіти на основі проектно-впроваджувальної діяльності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Монографії, методичні посібники, збірники науково-методичних матеріалів

1. Мариновська О.Я. Формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності: теорія і практика : монографія / Оксана Яківна Мариновська. - Івано-Франківськ : Симфонія-форте; Полтава : Довкілля, 2009. - 500 с.

2. Мариновська О. Моделювання навчальних занять на інтегро-ваній основі : метод. посіб. / Оксана Мариновська, Ганна Бабійчук ; за ред. О. Мариновської. - Івано-Франківськ : Симфонія-форте, 2002. - 136 с.

3. Освітні інновації та передовий педагогічний досвід в закладах освіти Івано-Франківської області : наук.-метод. зб. / упоряд. : З. Болюк, Р. Зуб'як, О. Мариновська та ін. / за заг. ред. Болюк З., Мариновської О., Зуб'яка Р. - Івано-Франківськ : ОІППО, 2007. - 218 с.

4. Освітня система "Довкілля": методичний менеджмент інновацій у системі проектно-впроваджувальної діяльності : наук.-метод. зб. / упоряд. : О. Мариновська, С. Юсипчук ; за ред. О. Мариновської. - Івано-Франківськ : ОІППО - Снятин : ПрутПринт 2008. - 204 с.

5. Мариновська О. Школа векторного проект-дизайну : наук.-метод. посіб. / Оксана Мариновська. - Івано-Франківськ : Гостинець, 2008. - 140 с.

Статті в наукових фахових виданнях

6. Мариновська О. Софія Русова про самоосвіту педагога / Оксана Мариновська // Вісник Прикарпатського університету : зб. наук. пр. / ред. рада : В. В. Грещук, С. М. Возняк та ін. - Івано-Франківськ : Плай, 2001. - Розд. "Концептуальні засади національної школи". - С. 41- 44. - (Серія "Педагогіка" ; вип. V).

7. Мариновська О. Педагогічна технологія критичного мислення (Проект читання та письмо для розвитку критичного мислення) / Оксана Мариновська, Ольга Барабаш // Джерела : наук.-метод. вісн. - 2001. - № 3-4 (27-28). - С. 63 - 66.

8. Мариновська О. Моделювання уроків зарубіжної літератури: методичні пошуки і знахідки / Оксана Мариновська // Джерела : наук.-метод. вісн. - 2001. - № 3 - 4 (27 - 28). - С. 71 - 77.

9. Мариновська О. Інтегральна педагогічна технологія / Оксана Мариновська // Імідж сучасного педагога : наук.-практ. освітньо-популярний часоп. - 2002. - № 3 (22). - С. 14.

10. Мариновська О. Проективна діяльність педагога / Оксана Мариновська // Обрії : наук.-пед. журн. - 2002. - № 1 (14). - С. 7 - 11.

11. Мариновська О. Інтегративні процеси в умовах модернізації освітньої галузі / Оксана Мариновська // Джерела : наук.-метод. вісн. - 2002. - № 3-4 (31-32). - С. 24-33.

12. Мариновська О. Інтегральна педагогічна технологія предметів суспільно-гуманітарного циклу / Оксана Мариновська // Обрії : наук.-пед. журн. - 2003. - № 1 (16). - С. 12-15 ; 2004. - № 1 (18). - С. 7-12.

13. Мариновська О.Я. Технологія моніторингу особистісно професійного зростання педагога в процесі впровадження педагогічних технологій / Оксана Мариновська // Вересень : наук.-метод., інформаційно-освітній журн. - 2003. - № 4 (26). - С. 46 - 52.

14. Мариновська О. Довкілля - інтегрована педагогічна технологія: проектно-впроваджувальний аспект / Оксана Мариновська // Нова педагогічна думка : наук.-метод. журн. - 2003, листоп. - С. 32 - 35. - (Спец. вип..).

15. Мариновська О. Підтримка розвитку обдарованості вихованців загальноосвітніх шкіл-інтернатів: проектно-впроваджувальний аспект / Оксана Мариновська // Джерела : наук.-метод. вісн. - 2003. - № 3 (35). - С. 27 - 37.

16. Мариновська О. "Довкілля" Івано-Франківщини: організація і управління проектно-впроваджувальною діяльністю / Оксана Мариновська // Імідж сучасного педагога : наук.-практ. освітньо-популярний журн. - 2004. - № 4 (43). - С. 23 - 27.

17. Мариновська О. Система проектно-впроваджувальної діяльності в закладі післядипломної педагогічної освіти / Оксана Мариновська // Обрії : наук.-пед. журн. - 2005. - № 1 (20). - С. 16 - 23.

18. Мариновська О. Технологічний підхід в освіті: сутність, специфіка, орієнтири реалізації / Оксана Мариновська // Джерела : наук.-метод. вісн. - 2005. - № 1-2 (41-42). - С. 7-15.

19. Мариновська О. Проектність як феномен утвердження педагогічної культури / Оксана Мариновська // Імідж сучасного педагога : наук.-практ. освітньо-популярний журн. - 2006. - № 9-10 (68-69). -

С. 12 - 16.

20. Мариновська О. Метод проектів в історико-педагогічній ретроспективі та особливості його використання в сучасній освітній практиці / Оксана Мариновська // Джерела : наук.-метод. вісн. - 2006. - № 1-2 (45-46). - С. 51 - 70.

21. Мариновська О. Сутнісні ознаки сформованості готовності вчителя до проектно-впроваджувальної діяльності / Оксана Мариновська // Обрії : наук.-пед. журн. - 2006. - № 1 (22). - С. 5 - 11.

22. Мариновська О.Я. Готовність учителя до професійної діяльності як об'єкт психолого-педагогічних досліджень / Оксана Яківна Мариновська // Науковий часопис Національного педагогічного універ-ситету ім. М. П. Драгоманова : зб. наук. пр. / редкол. : О. Г. Мороз, Н. В. Гузій та ін. - К. : НПУ, 2006. - Розд. 1. - С. 27-33. - (Серія 16. "Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики". - Вип. 5 (15)).

23. Мариновська О. Зміст та структура готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності / Оксана Мариновська // Обрії : наук.-пед. журн. - 2006. - № 2 (23). - С. 10 - 17.

24. Мариновська О.Я. Проектно-впроваджувальна діяльність як технологія упровадження інновацій / Оксана Яківна Мариновська // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. / редкол. : Г. Г. Філіпчук, І. С. Руснак та ін. - Чернівці: Рута, 2007. - С. 107 - 113. - (Серія "Педагогіка та психологія"; вип. 335).

25. Мариновська О. Методика векторного аналізу професійного потенціалу як системного показника готовності вчителя до проектно-впроваджувальної діяльності / Оксана Мариновська // Освіта і управління : наук.-практ. журн. - 2006. - Число 3 - 4. - Т. 9. - С. 152 - 160.

26. Мариновська О.Я. Закономірності та принципи формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності / О. Я. Мариновська // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова : зб. наук. пр. / ред. рада : В. П. Андрущенко, А. Т. Авдієвський, В. П. Бех та ін. - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2007. - Розд. "Розвиток безперервної освіти в Україні: політика і практика держави". - С. 196 - 201. - (Серія 7. "Релігієзнавство. Культурологія. Філософія" ; вип. 11 (24)).

27. Мариновська О. Визначення готовності вчителів до впровадження педагогічних технологій у системі науково-методичної роботи: управлінський інструментарій / Оксана Мариновська // Обрії : наук.-пед. журн. - 2007. - № 1 (24). - С. 10 - 18.

28. Мариновська О. Упровадження педагогічних інновацій: система проектно-впроваджувальної діяльності / Оксана Мариновська // Імідж сучасного педагога : наук.-практ. освітньо-популярний журн. - 2007. - № 3 (72). - С. 34 - 39.

29. Мариновська О. Особливості використання технології проектування та методу проектів в інноваційному менеджменті / Оксана Мариновська // Джерела : наук.-метод. вісн. - 2007. - № 1-2 (49 - 50). - С. 54 - 71.

30. Мариновська О.Я. Готовність майбутнього вчителя та вчителя-практика до професійної діяльності: порівняльний аспект / Оксана Яківна Мариновська // Вісник Глухівського державного педагогічного університету : зб. наук. пр. / редкол. : О. І. Курок, В. П. Зінченко, В. А. Каліш. - Глухів : ГДПУ, 2007. - С. 123 - 128. - (Серія "Педагогічні науки" ; вип. 10).

31. Мариновська О. Мисленнєвий експеримент як метод побудови теоретичної моделі поняття "проектно-впроваджувальна діяльність" / О. Я. Мариновська // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова : зб. наук. пр. / редкол. : О. Г. Мороз, Н. В. Гузій та ін. - К. : НПУ, 2007. - Розд. 1. - С. 36-44. - (Серія 16. "Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики" ; вип. 7 (17)).

32. Мариновська О. Теорія і практика формування готовності вчителів суспільно-гуманітарного циклу до проектно-впроваджувальної діяльності / Оксана Мариновська, Наталія Уманців // Обрії : наук.-пед. журн. - 2007. - № 2 (25). - С. 6 - 12.

33. Мариновська О.Я. Теоретико-методологічні основи форму-вання готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності / Оксана Яківна Мариновська // Вісник Прикарпатського університету : зб. наук. пр. / ред. рада : В. В. Грещук, С. М. Возняк та ін. - Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2008. - Розд. "Інновації в освіті. Сучасні технології навчаня і виховання". - С. 258-265. - (Серія "Педагогіка" ; вип. ХХІV).

34. Мариновська О. Технологія формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності / Оксана Мариновська // Імідж сучасного педагога : наук.-практ. освітньо-популярний журн. - 2008. - № 3 - 4 (82 - 83). - С. 68 - 73.

35. Мариновська О. Науково-методичний проект "Довкілля Івано-Франківщини" як технологія підготовки вчителів до реалізації галузевого підходу в освіті / Оксана Мариновська // Імідж сучасного педагога : наук.-практ. освітньо-популярний журн. - 2008. - № 5-6 (84-85). - С. 69 - 74.

36. Мариновська О. Учитель як суб'єкт моделювання освітнього середовища / Оксана Мариновська // Джерела : наук.-метод. вісн. - 2008. - № 3-4. - С. 8 - 15.

Статті в збірниках матеріалів конференцій

37. Мариновська О. Проективна діяльність педагога / Оксана Мариновська // Проблеми вибору та експертної оцінки педагогічних технологій : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 26 квіт. 2001 р., Полтава // Імідж сучасного педагога : науково-практичний освітньо-популярний часопис. - 2001. - № 3-4 (14-15). - С. 37 - 38.

38. Мариновська О. Парадигмальні зрушення як процесотворчі чинники прийняття управлінських дій / Оксана Мариновська // Актуальні проблеми управління закладами освіти : зб. матеріалів / упоряд. : Людмила Келембет, Ольга Нижник, Галина Пониполяк. - Івано-Франківськ : ОІППО, 2002. - С. 71 - 80.

39. Мариновська О. Консультпункт в системі проектування і впровадження педагогічних технологій / Оксана Мариновська // Проблеми безперервної освіти в сучасних умовах соціально-економічного розвитку України : матеріали Всеукр. наук.-метод. конф., 14-15 листоп. 2002 р., Івано-Франківськ // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. / редкол. : В. О. Зайчук, О. Я. Савченко та ін. - К. : НІЧЛАВА, 2003. - С. 122 - 125. (Спецвипуск)