Психолого-педагогічні основи комплексної корекції мовленнєвого розвитку дітей з ринолалією

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

УДК: 376.36(043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Психолого-педагогічні основи комплексної корекції мовленнєвого розвитку дітей з ринолалією

13.00.03 - корекційна педагогіка

Конопляста Світлана Юріївна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Наукові консультанти: доктор педагогічних наук, професор Шеремет Марія Купріянівна, Інститут корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, завідувач кафедри логопедії; доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Харьков Леонід Вікторович, Національний медичний універсистет імені О.О.Богомольця, завідувач кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії дитячого віку.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Бондар Віталій Іванович, Інститут корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, директор науково-методичного центру інклюзивної освіти;

доктор психологічних наук, професор, дійсний член АПН України Бех Іван Дмитрович, Інститут проблем виховання АПН України, директор;

доктор медичних наук, професор Ткаченко Павло Іванович, ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія», завідувач кафедри дитячої хірургічної стоматології і пропедевтики хірургічної стоматології з реконструктивною хірургією голови та шиї.

Захист відбудеться «24» лютого 2010 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.14 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова за адресою: 01601, м. Київ-30, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (01601, м. Київ-30, вул. Пирогова, 9).

Авторефереат розісланий «23» січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.В. Федоренко.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Мовленнєвий розвиток дітей із вродженими незрощеннями губи та піднебіння (далі - ВНГП) сьогодні в Україні залишається однією з найбільш складних і недостатньо вирішених логопедичних проблем.

Народжуваність дітей із ВНГП за останні роки має стійку тенденцію до збільшення як в усьому світі, так і в Україні зокрема, де щорічно показник становить більше 500 осіб. За даними медичних досліджень Г.С.Волкової, А.В.Гулюк, С.В.Дьякової, А.А.Мамедова, Л.В.Харькова, J.W.Folkins, J.D.Clark, B.J.Williams та ін., прогнози щодо зменшення кількості народження дітей із ВНГП є вкрай несприятливими.

Тяжкість зазначеного дефекту визначається не лише зовнішньою аномалією, складними морфологічними та функціональними порушеннями, але й значними мовленнєвими дефектами, комунікативним дискомфортом, психологічною і соціальною напруженістю, труднощами у навчальній діяльності, проблемами особистісної та соціальної адаптації. З огляду на це, діти із ВНГП складають групу ризику не тільки у галузі хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії дитячого віку, а є досить складним об'єктом наукових досліджень у галузі дефектології і, зокрема, логопедії (О.Є.Гуцан, М.Д.Дубов, І.І.Єрмакова, А.Г.Іпполітова, З.А.Рєпіна, Г.І.Семенченко, В.В.Тарасун, А.І.Уракова, Л.Є.Фролова, М.Є.Хватцев, Г.В.Чиркіна, І.П.Юреньова, J.D.Clark та ін.).

Сучасний етап наукових досліджень проблеми вроджених незрощень губи та піднебіння, характеризується двома напрямами: медичним, спрямованим на відновлення та реабілітацію фізіологічних функцій організму (Г.В.Гончаков, І.М.Готь, А.А.Мамедов, І.М.Матрос-Таранець, В.В.Рогинський, П.І.Ткаченко, Л.В.Харьков, Л.М.Яковенко, І.А.Козін, R.L.Ruberg та ін.), та психолого-педагогічним, у якому переважають пошуки технологій корекції та розвитку мовлення (Л.І.Вансовська, Т.В.Васильєва, М.П.Водолацький, Т.Ю.Дерунова, А.В.Доросинська, В.І.Яковлев та ін.). Зазвичай враховується лінгвопатологічна симптоматика і значно рідше - синдроми, що супроводжують порушений розвиток дитини із ВНГП. Це, з одного боку, формує однобічне уявлення про симптоматику порушень мовлення у цих дітей, перешкоджає розумінню глибини дефекту, його структури та механізмів, а з іншого, звужує напрями пошуку шляхів його подолання.

Детальний аналіз теоретико-методологічних підходів та існуючих методик подолання ринолалії (О.С.Алмазова, Т.В.Волосовець, Т.Н.Воронцова, І.І.Єрмакова, Н.П.Захарова, А.Г.Іпполітова, З.А.Рєпіна, Н.І.Сереброва, С.Л.Таптапова, Г.В.Чиркіна та ін.) засвідчив широку варіативність даних і міждисциплінарну роздробленість у підходах до вивчення цієї вади, ототожнення порушень мовлення внаслідок ВНГП лише із симптоматикою вродженої органічної відкритої ринолалії.

Вірогідно, що високий рівень сучасних медичних технологій забезпечує підґрунтя для повної реабілітації дитини із ВНГП ще у ранньому віці. Однак наявна практика одновекторного підходу до діагностики розвитку мовлення та корекції його порушень, недостатнє врахування багатосистемності захворювань, наступності етапів хірургічної та логопедичної корекції, механізмів та структури мовленнєвого дизонтогенезу, не дає змоги повною мірою реалізувати можливості міждисциплінарного, багатофакторного корекційного впливу на психомовленнєвий розвиток таких дітей, починаючи з раннього віку.

Сьогодні у вітчизняній логопедії немає сучасних моніторингових комплексних досліджень мовленнєвого розвитку дітей із ВНГП, зокрема раннього віку. Аналіз наявних даних засвідчує, що в Україні у спеціальній освіті недостатньо розроблені методологічні, науково-теоретичні, практико-орієнтовані основи організації та забезпечення неперервної комплексної корекційно-розвивальної допомоги дітям із ВНГП, починаючи від народження.

Незважаючи на наявні роботи щодо психічного розвитку дітей із ВНГП (Б.С.Біндер, С.І.Блохіна, С.П.Кондрашов, С.В.Станіславський П.І.Ткаченко, А.І.Уракова, Л.В.Харьков, С.В.Яковлєв, N.W.Berk, L.C.Richman та ін.), відчутною є недостатність комплексних психологічних досліджень, спрямованих на виявлення взаємозв'язку та взаємообумовленості мовленнєвого і психічного розвитку дитини із ВНГП. Аналіз сучасних підходів до організації та забезпечення корекційної допомоги дітям із ВНГП дозволяє стверджувати, що найслабкішою ланкою у ланцюгу проблем сьогодні є психологічний супровід дітей із ВНГП, починаючи з раннього віку, та цілеспрямована психологічна допомога родинам, що їх виховують.

Неповно представлені аспекти міждисциплінарної взаємодії спеціалістів різних профілів та батьків в організації медико-психолого-педагогічної реабілітації осіб із ВНГП. Сьогодні загальний рівень ефективності подолання ринолалії залишається низьким.

Ключові висновки викладеного вище аналізу етіологічних та патогенетичних механізмів, структури дефекту мовлення, закономірностей мовленнєвих порушень, особливостей психічного розвитку довели, що діти із ВНГП мають набагато складніші механізми розладів мовленнєвої діяльності, ніж традиційно вважалося протягом багатьох років.

Масштабність та складність зазначеної проблеми обгрунтовує необхідність здійснення міждисциплінарного комплексного медико-психолого-педагогічного дослідження мовленнєвого та психічного розвитку дітей із ВНГП на якісно новому рівні з урахуванням актуального стану психомовленнєвого розвитку, вікових показників, структури анатомічного дефекту, етапів лікування та логопедичної корекції. Така потреба є нагальною і збігається з магістральними напрямами логопедичної науки.

Окреслені проблеми обумовлюють актуальність здійснення дослідження на тему «Психолого-педагогічні основи комплексної корекції мовленнєвого розвитку дітей з ринолалією».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри логопедії і є складовою наукового напряму Інституту корекційної педагогіки і психології НПУ імені М.П.Драгоманова «Зміст освіти, форми, методи і засоби фахової підготовки вчителів корекційно-реабілітаційної освіти».

Автор у 2005-2008 рр. виконувала фрагменти комплексної наукової теми кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії НМУ імені О.О.Богомольця «Удосконалення лікування та реабілітації дітей із вродженими та набутими захворюваннями тканин щелепно-лицевої ділянки» (номер державної реєстрації 0103U000875), а також здійснює експериментальне дослідження у межах комплексної наукової теми кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії НМУ імені О.О.Богомольця на період 2009-2011 рр. «Удосконалення діагностики та лікування складних форм захворювань щелепно-лицевої ділянки у дітей» (номер державної реєстрації 0106U002344).

Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради НПУ імені М.П.Драгоманова (протокол № 11 від 27.04.2006 р.) та узгоджена у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 5 від 06.06.2006 р.).

Мета дослідження - розробка інтегративної концепції мовленнєвого розвитку дітей із ВНГП та її практична реалізація у системі диференційованої медико-психолого-педагогічної діагностики та корекції порушень психомовленнєвого розвитку цієї категорії дітей.

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:

1. Провести системний теоретико-методологічний, історичний та емпіричний аналіз проблеми у клініко-психолого-педагогічному напрямах.

2. Розробити багатопрофільну діагностичну модель та методику клініко-психолого-логопедичного вивчення психофізичного та мовленнєвого розвитку дітей із ВНГП в онтогенезі, враховуючи вік, вид анатомічного дефекту, соматичний стан, терміни лікування та логопедичної корекції.

3. Визначити стан сформованості структурних компонентів функціональної системи мови та мовлення (далі-ФСММ) у післяопераційних дошкільників із ВНГП.

4. Здійснити лінгвопедагогічний синдромологічний аналіз порушень мовленнєвого розвитку у дітей із ВНГП, починаючи з раннього віку.

5. Провести системно-динамічний аналіз психічного розвитку дітей із ВНГП різного віку та визначити закономірності формування базових складових психічного розвитку.

6. Обґрунтувати, розробити та експериментально апробувати авторську систему комплексної психолого-педагогічної корекції порушень психомовленнєвого розвитку осіб із ВНГП від народження до повноліття.

7. Розробити змістові та організаційно-методичні рекомендації щодо міждисциплінарного супроводу (спеціалістами та батьками) дитини із ВНГП (зокрема раннього віку).

8. Визначити зміст підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів для реалізації неперервної багатопрофільної системи діагностики та корекції психомовленнєвого розвитку осіб із ВНГП.

Об'єкт дослідження - психомовленнєвий розвиток дітей різного віку із ВНГП.

Предмет дослідження - психолого-педагогічні основи комплексної діагностики та корекції психомовленнєвого розвитку дітей із ВНГП.

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що порушення розвитку у дітей із ВНГП зумовлені впливом низки несприятливих чинників на різних етапах онтогенезу. Дитина із ВНГП страждає на комбіновану патологію із одночасним та взаємопов'язаним обмеженням функцій багатьох систем організму, що визначає глибину та своєрідність мовленнєвого дефекту. При цьому у дітей із ВНГП прослідковуються симптоми раннього ушкодження психічних сфер, їх поступове нашарування та подальший перебіг мовленнєвого та психічного розвитку з ускладненнями.

Розробка та впровадження інноваційної багатопрофільної системи медико-психолого-педагогічної діагностики та корекції дітей із ВНГП забезпечить своєчасне виявлення порушень функціональної системи мови і мовлення та базових складових психічного розвитку; сприятиме впровадженню адекватних технологій диференційованого корекційного впливу на дитину із ВНГП від народження до 18 років у межах сучасного освітнього простору. Лише система одночасного лікування, навчання та виховання дітей із ВНГП через взаємодоповнюваність та наступність усіх етапів діагностико-корекційно-розвивальної роботи забезпечить можливість повноцінної мовленнєвої та соціально-психологічної реабілітації.

Теоретико-методологічною основою дослідження є теорія взаємозв'язку та взаємообумовленості закономірностей та явищ реальності; культурно-історична теорія розвитку людини та її вищих психічних функцій (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, О.Р.Лурія та ін.); теорія функціональних систем (П.К.Анохін); психологічна теорія вікової періодизації у розвитку дитини (П.П.Блонський, Д.Б.Ельконін, Г.І.Россолімо та ін.); положення про єдність психіки та діяльності (І.Д.Бех, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн та ін.); дослідження про комплексність лікування та відновлення функціональних можливостей у дітей із ВНГП (Ю.Й.Бернадський, О.О.Лімберг, Л.В.Харьков, Л.М. Якловенко та ін.); теорія мовленнєвої діяльності та моделі породження мовлення у філо- та онтогенезі (В.І.Бельтюков, І.Н.Горєлов, М.І.Жинкін, О.М.Корнєв, О.О.Леонтьєв, Є.Ф.Соботович, Н.Х.Швачкін та ін.); про провідну роль мовлення в опосередкуванні психічних функцій (П.Я.Гальперін, О.В.Запорожець, О.О.Леонтьєв, Г.Я.Трошин, Л.В.Щерба та ін.); психолінгвістичний та системний підхід до аналізу мовленнєвого розвитку дитини у процесі онто- та дизонтогенезу (Т.В.Ахутіна, В.І.Бельтюков, Р.Є.Лєвіна, В.К.Орфінська, С.Н.Цейтлін В.В.Тарасун, М.К.Шеремет та ін.); про єдність законів психічного розвитку нормальної та аномальної дитини і специфічні закономірності розвитку аномальної дитини (В.І.Бондар, Л.С.Виготський, Н.О.Власова, В.В.Лебединський, В.І.Лубовський, О.Р.Лурія, Т.В.Сак, В.М.Синьов, Л.І.Фомічова, О.П.Хохліна, М.Д.Ярмаченко та ін.);

Методи дослідження:

теоретичні: аналіз, систематизація, порівняння та узагальнення наукових даних у галузі медицини, логопедії, корекційної педагогіки, загальної та спеціальної психології, психолінгвістики та нейропсихології на досліджувану проблему з метою визначення теоретико-методологічних засад дослідження, стану розробленості проблеми та перспективних напрямів її вирішення;

емпіричні: скринінг клінічний (ретроспективний аналіз історій хвороб та анамнестичних даних), психолого-педагогічний (аналіз карток логопедичного та психологічного обстеження, педагогічної документації, спостереження та лонгітюдні спостереження) з метою виявлення особливостей перебігу раннього фізичного, психомоторного, мовленнєвого розвитку дітей із ВНГП; аналіз бесід, анкетування, опитування батьків, логопедів, психологів для визначення сучасного стану особистісної та професійної готовності до роботи дитиною, яка має ВНГП; психолого-педагогічні експерименти констатувального та формувального характеру для визначення механізмів та структури психомовленнєвого дизонтогенезу, рівнів розвитку функціональної системи мови і мовлення та перевірки ефективності механізму реалізації багатопрофільної системи корекційного впливу на мовленнєвий розвиток осіб із ВНГП від народження до 18 років;

методи обробки даних: якісний аналіз та кількісна обробка результатів експерименту за допомогою методів математичної статистики (гіпотеза нормальності, критерій Стьюдента, критерій Фішера).

Експериментальна база дослідження: Український центр лікування дітей із вродженими і набутими захворюваннями щелепно-лицьової ділянки (м. Київ) та кафедра хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії дитячого віку НМУ імені О.О.Богомольця; Міжрегіональний центр надання спеціалізованої допомоги дітям із вродженими і набутими вадами щелепно-лицьової ділянки, кафедра стоматології дитячого віку ФІПО та кафедра хірургічної стоматології ДМУ імені М. Горького (м.Донецьк); кафедра дитячої щелепно-лицевої та реконструктивної хірургії Української медичної стоматологічної академії (м.Полтава); відділення щелепно-лицевої хірургії кафедри хірургічної стоматології НМУ імені Данила Галицького (м.Львів); загальноосвітня школа-інтернат № 7 для дітей з важкими вадами мовлення (м.Київ); дошкільні заклади освіти № 250 (м.Київ), № 576 (м.Київ), № 591 (м.Київ); громадські організації «Родинні світи», «Школа життя» (м.Київ).

Експериментальним дослідженням охоплено 16 областей України (Київська, Житомирська, Вінницька, Черкаська, Полтавська, Кіровоградська, Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька, Закарпатська, Тернопільська, Івано-Франківська, Рівненська, Волинська, Львівська).

Загальна кількість задіяних у дослідженні - 522 особи із ВНГП від народження до 18 років. З них 118 від народження до одного року, 156 - від 1 до 3 років, 124 - від 4 до 6 років, 80 - від 7 до 11 років, 27 - від 12 до 15 років, 17 - від 16 до 18 років.

До окремих аспектів пошукової роботи було залучено 250 логопедів дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей із ТВМ, поліклінік, медичних центрів; 370 батьків, 30 опікунів і супроводжуючих з дитячих будинків, у яких перебувають діти-сироти із ВНГП. Здійснено ретроспективний аналіз 1135 історій хвороб та проаналізовано 570 карт логопедичного обстеження дітей із ВНГП.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що

вперше:

· на основі системного теоретико-експериментального міждисциплінарного дослідження розроблено інтегративну концепцію психомовленнєвого розвитку осіб із ВНГП від народження до 18 років та забезпечено її практичну реалізацію у системі освіти та охорони здоров'я;

· розроблено діагностичну модель та методику медико-психолого-педагогічного вивчення мовленнєвого та психічного розвитку дітей із ВНГП;

· експериментально визначено стан сформованості функціональної системи мови та мовлення у післяопераційних дітей із ВНГП, визначено узагальнені лінгвопатологічні симптоми та синдроми мовленнєвих порушень, на підставі яких розроблено клініко-логопедичну класифікацію порушень фонологічної системи мовлення;

· розроблено типології варіантів мовленнєвого та психічного дизонтогенезу при ВНГП;

· визначено закономірності взаємовпливу процесів мовленнєвого та психічного розвитку при ВНГП в онтогенезі та визначено переважаючі типи психомовленнєвого дизонтогенезу осіб із ВНГП;

· науково обґрунтовано, розроблено та впроваджено багатопрофільну систему комплексної психолого-педагогічної корекції психомовленнєвого розвитку дітей із ВНГП від народження до 18 років;

поглиблено та уточнено:

· поняття «порушення мовлення при ВНГП»;

· дані про психомоторний та мовленнєвий розвиток дітей із ВНГП раннього віку;

· організаційний та змістовий компоненти ранньої лого-психолого-педагогічної інтервенції у розвиток дитини із ВНГП;

· уявлення про закономірності порушення когнітивної, емоційно-вольової, особистісної сфер у дітей із ВНГП;

· механізми та структуру психомовленнєвого дефекту при ВНГП з урахуванням чинників впливу (віку, виду ВНГП, терміну хірургічного втручання, соматичного стану, терміну логопедичної корекції);

· засоби, форми організації та забезпечення корекції психомовленнєвого розвитку осіб із ВНГП від народження до повноліття;

набуло подальшого розвитку:

· положення про комплексність, неперервність та диференційованість корекційного вливу на психофізичний та мовленнєвий розвиток дітей із ВНГП різного віку;

· концепція раннього логопсихологічного супроводу дитини із ВНГП;

· ідея психологічної підтримки та логопедичного супроводу сім'ї, що виховує дитину із ВНГП;

· корекційно-педагогічні напрями мовленнєвого розвитку дитини із ВНГП;

· педагогічні підходи до формування повноцінної особистості дитини з тяжкими порушеннями мовлення.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що запропонована багатопрофільна система диференційованої корекції психомовленнєвого розвитку осіб із ВНГП від народження до 18 років може бути використана у закладах системи освіти (дошкільних, шкільних, позашкільних та вищої освіти) та закладах охорони здоров'я як цілісна, міжгалузева та багатофункціональна, що забезпечує неперервність, комплексність і необхідну якість цього процесу.

Поліфункціональність та мобільність системи забезпечує можливість використання окремих змістових блоків як автономних програм розвитку і корекції, враховуючи варіант психомовленнєвого дизонтогенезу, вік дитини, терміни лікування та логопедичного впливу. Зокрема, для дітей від народження до 3 років - авторські корекційно-розвивальні програми (далі - КРП) лого-психологічного супроводу дитини та її батьків «Ранній вплив», «Я та моя дитина»; для дітей дошкільного, молодшого шкільного віку та їх родин - КРП «У світі звуків», «Сім'я +», «Радість і слово», «Логолокація»; для підлітків та юнаків - «Життєвий вибір», «Родинне дерево», «Комунікація як самовияв». логопедичний мовленнєвий лінгвопедагогічний

Найбільш ефективною організаційною формою забезпечення інтерактивного корекційно-розвивального середовища можуть стати міжобласні спеціалізовані «Центри розвитку дитини із ВНГП» за умови єдності медико-психолого-педагогічної «команди» компетентних фахівців та активного включення батьків у спільний освітньо-корекційний процес ще до народження дитини із ВНГП.

Результати дослідження, його теоретичні та практичні матеріали можуть використовуватися спеціалістами різних профілів (логопеди, логопсихологи, корекційні педагоги, практичні психологи, педіатри, соціальні працівники, методисти, викладачі ВНЗ та ін.) та батьками у процесі корекційно-розвивальної роботи з дітьми із ВНГП від народження до повноліття.

Обґрунтовано вимоги до змісту підготовки спеціалістів для роботи з дітьми із ВНГП. Результати дослідження відображено у навчально-методичних комплексах та вузівських навчальних програмах з логопедії, психолого-педагогічної діагностики, логопсихології та у вигляді підручників, навчальних і навчально-методичних посібників. Агреговані результати дослідження використано у системі післядипломної педагогічної освіти та підвищення кваліфікації корекційних педагогів, спеціальних психологів і фахівців суміжних галузей.

Зокрема, основні висновки, рекомендації та розробки впроваджено у роботу Українського центру лікування дітей із вродженими і набутими захворюваннями щелепно-лицьової ділянки, м. Київ (довідка № 121 від 01.06.2009 р.); міської клінічної лікарні №1, м. Донецьк (довідка № 161 від 16.06.2009 р.); Міжрегіонального центру надання спеціалізованої допомоги дітям із вродженими і набутими вадами щелепно-лицьової ділянки, м. Донецьк (довідки № 161.2, 161.3 від 19.06.2009 р.); кафедри хірургічної стоматології ДМУ імені М. Горького, м. Донецьк (довідки № 154.1, № 154.2 від 03.06.2009 р.); відділення щелепно-лицьової хірургії кафедри хірургічної стоматології ЛНМУ імені Данила Галицького, м. Львів (довідка № 02-77-128, 02-77-129 від 13.06.2009 р.); загальноосвітньої школи-інтернату № 7 для дітей з важкими вадами мовлення, м. Київ (довідка № 114, № 115 від 10.06.2009 р.); дошкільних закладів освіти: № 250, м. Київ (довідка № 41 від 12.06.2009); № 576, м. Київ (довідка № 37 від 01.06.2009 р.); № 591, м. Київ (довідки № 199, № 200 від 10.06.2009 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у науково-теоретичному обґрунтуванні, розробці методики та аспектів впровадження системи діагностики і корекції мовленнєвого розвитку дітей із ВНГП у підручнику «Логопедія», розділ 5 «Ринолалія» [4]; у висвітленні теоретико-історичних аспектів проблем ринолалії у навчальному посібнику « Хрестоматія з логопедії», розділ 4 «Ринолалія» [2]; у визначенні логопсихологічного напряму досліджень психічного розвитку дітей із ВНГП у навчальному посібнику «Логопсихологія», розділи 1, 2, 3, 6, 7, [3]. У навчальних програмах, опублікованих у співавторстві [10 - 14], особистого внеску здобувача стосується аспект наукового підходу до розробки типових навчальних програм у процесі фахової підготовки зі спеціальностей: 8.010106 (7.010106, 6.010100). Дефектологія. Логопедія (шкільна та дошкільна); 8.010100. Дефектологія. Логопедія; 6.0101.05. Корекційна освіта (логопедія).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження репрезентовано на 21 Міжнародних та Всеукраїнських наукових з'їздах та науково-практичних конференціях: «Удосконалення підготовки дефектологічних кадрів в Україні» (м. Київ, 1996), «Діти з обмеженими фізичними та розумовими можливостями в системі корекційного навчання та виховання» (м. Київ, 1997); «Дидактичні та соціально-психологічні аспекти розвитку дефектологічної науки та педагогічної практики на порозі ХХІ століття» (м.Київ, 1999); «Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами» (м. Київ, 2003, 2005, 2007); «Актуальні проблеми корекційної педагогіки, соціальної реабілітації та навчання людей з особливими освітніми потребами» (м. Київ, 2004); Ювілейна наукова сесія до 10-річчя Інституту спеціальної педагогіки АПН України «Спеціальна освіта в Україні: погляд у майбутнє» (м. Київ, 2004); «Гуманізація освіти дітей з особливими освітніми потребами: початкова школа» (м. Дніпропетровськ, 2005); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі» (м. Запоріжжя, 2006); «Сучасні проблеми організації роботи з дітьми з особливостями психофізичного розвитку» (м. Кам'янець-Подільський, 2006); ІІ Всеросійській науково-практичній конференції «Врожденная и наследственная патология головы, лица и шеи у детей: актуальные вопросы комплексного лечения» (м. Москва, 2006); VII Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами» (м. Київ, 2007); «Актуальні проблеми корекційної педагогіки та психології (м. Кам'янець-Подільський, 2007); «Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти» (м. Луганськ, 2007); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні тенеденції розвитку корекційної освіти» (м. Кам'янець-Подільський, 2008); «Тенденції розвитку корекційної освіти в Україні» (м. Київ, 2008); ІІІ (Х) З'їзді асоціації стоматологів України: «Інноваційні технології - у стоматологічну практику» (м. Полтава, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Психо-соціальні проблеми дітей та підлітків у закладах охорони здоров'я» (м. Київ, НДСЛ «ОХМАТДИТ» НМУ імені О.О.Богомольця, 2008); «Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні» (м. Київ, АПН України, 2008); ІІІ Всеросійській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Врожденная и наследственная патология головы, лица и шеи у детей: актуальные вопросы комплексного лечения («Колесовские чтения», м. Москва, 2009).

Проміжні та остаточні результати дисертаційного дослідження доповідалися, обговорювлися та отримали схвалення на засіданнях кафедри логопедії ІКПП НПУ імені М.П.Драгоманова, лабораторії логопедії Інституту спеціальної педагоки АПН України, на звітних наукових конференціях викладачів Інституту корекційної педагогіки і психології НПУ імені М.П.Драгоманова (м. Київ, 1995 - 2009), на науково-звітних конференціях викладачів НПУ імені М.П.Драгоманова (2002-2008) та на Міжнародних драгоманівських читаннях (2004 - 2008).

Матеріали дослідження апробувалися на курсах підвищення кваліфікації корекційних педагогів, логопедів та психологів в інститутах післядипломної педагогічної освіти (міста Київ, Біла Церква, Львів, Донецьк); у лекційних та практичних курсах для студентів ІКПП НПУ імені М.П.Драгоманова; на науково-практичних семінарах для педагогічних працівників, представників ПМПК, батьківських об'єднань (м. Київ, Київська обл.).

Кандидатська дисертація «Воспитание готовности к хозяйственно-бытовому труду учащихся вспомогательной школы» /на материале социально-бытовой ориентировки/ (спеціальність 13.00.03 - спеціальна педагогіка) була захищена у 1991 році у спеціалізованій раді НДІ дефектології АПН СРСР. ЇЇ матеріали у докторській дисертації не використовувалися.

Публікації. Результати та основний зміст дослідження висвітлено у 52 публікаціях, 44 з яких є одноосібними. Серед них: монографія - 1, підручник, навчальні та навчально-методичні посібники - 3, навчально-наукові і навчальні програми - 10, статті у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалів і тез конференцій - 38, у тому числі 23 наукових статей у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації: дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (549 найменувань, у тому числі 42 іноземних), містить 21 таблицю, 37 рисунків. Загальний обсяг роботи - 468 сторінок, із них - 409 сторінок основного тексту.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми; розкрито зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу та методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичну значущість одержаних результатів, наведено дані щодо їх апробації та впровадження, представлено структуру дисертації.

• У першому розділі «Проблема розвитку дітей із вродженими незрощеннями губи та піднебіння у теорії та практиці (медичний, логопедичний та психологічний аспекти)» здійснено системний теоретико-методологічний, історичний та емпіричний аналіз означеної проблеми у клініко-психолого-педагогічному руслі і викладено його результати. Розкрито медичні, педагогічні та соціально-психологічні передумови становлення і формування наукових поглядів на фізичний, психічний та мовленнєвий розвиток дітей із ВНГП.
• У межах дослідження психолого-педагогічних аспектів розвитку мовлення дітей із ВНГП прослідковано шлях вирішення проблеми подолання ринолалії у трьох напрямах: медичному, педагогічному, психологічному. Системний аналіз психолого-педагогічних досліджень мовленнєвого розвитку дітей із ВНГП у вітчизняній та зарубіжній логопедії визначив місце ринолалії у систематиці мовленнєвих вад. Обгрунтовано періодизацію вирішення проблеми мовленнєвого розвитку дітей із ВНГП, розкрито взаємозв'язок та взаємозалежність із етапами лікування цих дітей та їх віком, виокремлено значущі періоди у її розв'язанні.
• Узагальнюючи підходи міжгалузевої інтеграції наукових знань та емпіричного досвіду вивчення ВНГП, встановлено, що вони характеризуються двома основними напрямами: медичним, спрямованим на відновлення та реабілітацію фізіологічних функцій організму дитини та логопедичним, у якому переважають пошуки технологій розвитку мовлення.
• Аналіз наукових даних щодо впливу вродженої патології артикуляційного апарату на психофізичний і мовленнєвий розвиток дитини, виявив, що ВНГП - тяжкий вроджений анатомо-фізіологічний дефект, який супроводжується патологічними змінами у багатьох не до кінця сформованих системах організму та викликає порушення нервово-психічного, емоційного стану дитини.

Встановлено, що останні десятиріччя вивчення розладів мовлення у дітей з ВНГП здійснюється, переважно, з педагогічних позицій. Зазвичай у логопедії враховується лінгвопатологічна симптоматика, і значно рідше - синдроми, що супроводжують порушений розвиток дитини із ВНГП. Це, з одного боку формує одностороннє уявлення про симптоматику порушень мовлення у дітей з ВНГП, гальмує розуміння глибини дефекту мовлення, а з іншого - звужує напрями пошуку шляхів його подолання. Результати наукового пошуку показали міждисциплінарну роздробленість та одновекторність у підходах до вивчення мовленнєвого розвитку дітей із ВНГП, ототожнення дефекту мовлення лише із вродженою органічною відкритою ринолалією, недостатню вивченість механізмів та структури дефекту, загальний низький рівень ефективності логопедичної корекції.

Розробленню концептуальних основ сучасної спеціальної психології, методологічних і методичних підходів оцінювання психічного розвитку дитини з особливими освітніми потребами та пошукам новітніх психокорекційних технологій сьогодні присвячують свої дослідження психологи загальної і спеціальної освіти І.Д.Бех, С.Д.Максименко, І.І.Мамайчук, Ю.В.Мікадзе, А.Г.Обухівська, Т.В.Сак, М.М.Семаго, Є.П.Синьова, Н.М.Стадненко, О.М.Усанова, Л.І.Фомічова, Т.А.Фотєкова, О.П.Хохліна, Л.М.Шипіцина та ін.

У першому розділі узагальнено результати досліджень пізнавальних психічних функцій, особистісних характеристик та поведінки дітей з піднебінною патологією (Л.М.Барденштейн, Б.С.Біндер, Л.І.Вансовська, Н.В.Обухова, З.А.Рєпіна, С.В.Станіславський, Д.Г.Степаненко, В.В.Тарасун, А.І.Уракова, Л.В.Харьков, С.В.Яковлєв, N.W.Berk, W.C.Shaw, L.C.Richman та ін.). З'ясовано, що найбільшу увагу науковці звертали на особистісні проблеми дитини із ВНГП.

На підставіі емпірічного аналізу з'ясовано також, що потребує конкретизації діагностичний інструментарій, який би дозволив виявити актуальні та потенційні можливості дітей із ВНГП і забезпечити диференційований та індивідуальний підхід до подальшої медико-психолого-педагогічної роботи з ними. Бракує адекватних форм та методів неперервної психолого-логопедичної допомоги дітям із ВНГП від народження до повноліття. Недооцінюються можливості сім'ї у скороченні періоду дезадаптації дитини, у подоланні комунікативних та соціально-психологічних обмежень.

Різномаїття попередньо одержаних даних окреслило необхідність вивчення дефектів мовлення при ВНГП не лише з педагогічних позицій, а й з позицій клініко-патогенетичного, лінгвопатологічного, психолінгвістичного та нейропсихологічного напрямів досліджень на основі неперервної міждисциплінарної взаємодії.

Таким чином, системно-динамічний аналіз сучасних підходів до організації та забезпечення корекційної логопсихологічної допомоги дітям із ВНГП дозволяє стверджувати, що у цій проблемі залишаються не до кінця реалізованими резерви комплексного корекційного впливу на мовленнєвий розвиток такої дитини і доводить необхідність розглядати дитину із ВНГП як об'єкта із широким колом різноманітних проблем: медичних, мовленнєвих, когнітивних, соматопсихологічних, соціальних.

У другому розділі «Дослідження мовленнєвого та психічного розвитку дітей із вродженими незрощеннями губи та піднебіння» наведено результати експериментального дослідження психомовленнєвого розвитку дітей раннього віку із ВНГП. Принципове значення мала спрямованість діагностичного етапу дослідження на мультидисциплінарний комплексний підхід до вивчення особливостей психомовленнєвого розвитку дітей із ВНГП, що, у свою чергу, передбачало вивчення усього спектра патологічних проявів, які супроводжують розвиток такої дитини від народження до 18 років та характеризують її особистість (включаючи психофізичні, соматоневрологічні, логопедичні, психологічні характеристики). Дані другого розділу є складовою частиною загального констатувально-діагностичного дослідження з огляду на багатоетапність та різноаспектність його змісту.

Враховуючи ієрархічність процесів формування, розуміння мовлення та основні складові мовленнєвої системи і завдання, які вони вирішують, базовою моделлю багатовимірного вивчення мовленнєвого розвитку при ВНГП ми обрали сучасну «функціональну систему мови та мовлення» (далі - ФСММ), запропоновану О.М.Корнєвим. У свою чергу ФСММ складається з кількох підсистем (систем другого порядку), кожна з яких має свою певну спеціалізацію та деяку автономію як у процесі функціонування, так і у процесі свого розвитку (А.А.Залевська, W.J.Levelt, О.М.Корнєв). Модель функціональної системи мови та мовлення включає три основні підсистеми: 1) семіотичну; 2) програмування та інтерпретації мовленнєвих актів; 3) регуляційну.

За основу аналітико-діагностичної роботи з вивчення психічного розвитку дітей із ВНГП ми взяли трикомпонентну модель аналізу психічного розвитку та його базових складових, запропоновану сучасними дослідниками у галузі психології розвитку М.М.Семаго та Н.Я.Семаго, як найдоцільнішу на нашу думку в умовах міждисциплінарного комплексного підходу. Узагальнену систему базових складових психічної діяльності умовно поділено на три відносно самостійні структури: 1) довільність регуляції сенсомоторної активності; 2) довільність регуляції психічних процесів і функцій; 3) базова афективна регуляція. Зазначені базові складові розвитку є основними структурними утвореннями, які формуються у процесі психічного розвитку дитини, а стан їх сформованості свідчить про належність до тієї чи іншої типологічної групи психічного дизонтогенезу.

Розроблений алгоритм клініко-психолого-педагогічного діагностики дитини із ВНГП був системною програмою лінгвопедагогічного дослідження стану функціональної системи мови і мовлення (семіотичної підсистеми, підсистеми програмування та регуляції мовленнєвих актів), а також вивчення базових складових психічного розвитку дітей із ВНГП різного віку. Згідно з алгоритмом клініко-психолого-педагогічного вивчення мовленнєвого та психічного розвитку дітей із ВНГП розроблено відповідну багаторівневу діагностичну модель, реалізацію якої забезпечено відповідною методикою. У розділі детально описано комплексну діагностичну методику дослідження стану психомовленнєвого розвитку осіб із ВНГП, яка складалася із двох скринінгових (клінічного та психолого-педагогічного) та чотирьох основних блоків і розрахована на можливість обстеження психомовленнєвого розвитку осіб із ВНГП від народження до 18 років.

Комплексне обстеження передбачало використання методик психолого-педагогічної спрямованості та нейропсихологічних - для дослідження індивідуальних відмінностей у розвитку психічних функцій у дітей із ВНГП на різних етапах онтогенезу. Запропоновану діагностичну методику розроблено з урахуванням вікових нормативних показників розвитку, структури вродженого дефекту, термінів медичного та корекційного впливу на дитину. Методика забезпечує можливість діагностувати необхідні параметри психомовленнєвого розвитку дитини із ВНГП, починаючи з раннього віку. Таке розташування діагностичного матеріалу забезпечило можливість здійснення наскрізного, багатопрофільного дослідження.

Аналіз одержаних результатів проводився відповідно зазначеної у методиці програмної послідовності констатувального етапу дослідження. У процесі діагностики психомовленнєвого розвитку дітей з ВНГП передбачено визначення рівнів (за шкалою балів) за кожним із зазначених у діагностичній методиці показником психомовленнєвого розвитку (лінгвопатологічним і психологічним) та зіставлення іх з нормативними показниками розвитку.

З огляду на масштабність, багатоетапність та різноаспектність змісту констатувального дослідження, його результати розглянуто у ІІ та ІІІ експериментальних діагностичних розділах.

Вивчення раннього психічного розвитку, зокрема домовленнєвого та раннього мовленнєвого розвитку дітей від народження до 3 років з ВНГП - невід'ємна частина широкого експериментального дослідження мовленнєвого розвитку цієї категорії дітей різного віку. Дані про послідовність та особливості раннього моторного та психоемоційного розвитку, які розглядалися нами як основні передумови становлення базових рівнів довільної та афективної регуляції у перші роки життя, дали можливість оцінити характер формування базових складових психічної діяльності дітей з ВНГП (включаючи мовленнєвий розвиток) як недостатній.

Результати клінічного скринінгу засвідчили, що більшість (76%) обстежених становили діти від народження до семи років (398 від 522), з превалюванням вікової категорії від 1 до 3 років (156 від 398). Це є логічним, оскільки хірургічне відновлення губи та твердого/м'якого піднебіння сьогодні в Україні здійснюється переважно до дворічного віку. Розподіл обстежуваних за статтю відповідав загальній тенденції більшої кількості хлопчиків (59%), ніж дівчаток (41%).

У дослідженні виявлено 112 (23%) дітей різного віку, які перебували на етапі ліквідації післяопераційного або залишкового дефекту, що обтяжувало психофізичний та емоційний стан дитини.

Аналіз клінічних даних дозволив кількісно виділити групи дітей за характером незрощень відповідно до клінічної класифікації вроджених незрощень губи та піднебіння. Отримані дані свідчать про те, що серед вроджених дефектів щелепно-лицьової ділянки в обстежених дітей найчастіше трапляються вроджені наскрізні однобічні (ліво- або правосторонні) незрощення верхньої губи, коміркового відростка, твердого та м'якого піднебіння (56%); вроджені наскрізні двосторонні незрощення верхньої губи, коміркового відростка, твердого та м'якого піднебіння (18%), а також вроджені ізольовані та наскрізні незрощення верхньої губи (16%).

У результаті дослідження виявлено залежність змісту та ефективності логопедичного корекційного впливу від етапу лікування (доопераційного чи післяопераційного), характеру анатомічного дефекту та вікових показників. Найбільш високі показники виявили діти, прооперовані до двох років, із якими проводилася цілеспрямована логопедична робота у ранньому віці з обов'язковим включенням батьків у корекційно-розвивальний процес.

Спираючись на ретроспективний аналіз історій хвороби, клінічних висновків, додаткових медичних (ЛОР, неврологічних) обстежень, архивних документів та анамнестичних даних у дітей із ВНГП зафіксовано низку системних порушень розвитку: дихальної, зубо-щелепної системи, нервової системи, аналізаторних систем (слухової, зорової, рухової). Прослідковано негативний вплив цих порушень на процеси породження, сприймання та відтворення мовлення.

Так, 321 (61,5%) обстежених дітей взагалі не отримали ортодонтичного лікування, зі 118 дітей до одного року залишилися без допомоги ортодонта 90 дітей (76,3%). У 397 дітей різного віку зафіксовано значний відсоток (76%) частих ЛОР-захворювань, які негативно впливали на стан фізіологічного слуху, а у подальшому гальмували формування фонематичних процесів. При обстеженні у 32 (60%) дітей виявлено неврологічну симптоматику від легкої до більш вираженої. Неврологічний статус цих 32 дітей включав наслідки мінімальних мозкових дисфункцій (ММД) та порушення вегетативної нервової системи. У 45% дітей дошкільного та 39% дітей шкільного віку також спостерігалися подібні неврологічні порушення, різноманітна розсіяна неврологічна мікросимптоматика.

Виявлено, що 48,5% обстежених взагалі не проходили логопедичної корекції, а у 89% випадків не проводилася первинна психологічна і логопедична консультація з родинами, де перебувала дитина до одного року.

Констатована відсутність керованого впливу на розвиток мовлення у половини дітей до трьох років і у третини дітей від трьох до шести років.

Подальші дослідження особливостей загальної, дрібної, артикуляційної моторики та кінетики, кінестетичного, просторового та динамічного праксису та гнозису (з використанням нейропсихологічних методик обстеження) підтвердили ці висновки і засвідчили недостатню сформованість (у порівнянні з нормою).

Згідно з даними соціального паспорту сім'ї, виявлено неоднорідність соціального статусу дітей із ВНГП. Від загальної кількості обстежених дітей (522) лише 292 (56%) мають повноцінну родину, 167 (32%) дітей проживають у неповнних родинах, 63 (12%) дітей - сироти та напів-сироти, які прибули до лікарні з Будинку малятка або були на утриманні опікунів у сім'ях, чи проживали у дитячих будинках сімейного типу.

Загальний психолого-педагогічний скринінгу також включав аналіз раннього моторного та психоемоційного розвитку дітей із ВНГП та визначення особливостей домовленнєвого і раннього мовленнєвого розвитку таких дітей. Дані про послідовність та особливості раннього моторного та психоемоційного розвитку, які розглядалися як основні передумови становлення базових рівнів довільної та афективної регуляції у перші роки життя, засвідчили порушення процесу формування психологічної бази мовлення дітей із ВНГП.

Узагальнені результати клінічного скринінгу показали особливості перебігу раннього психомоторного розвитку та суттєві темпові відставання від нормативних показників у 159 (58,2%) дітей із ВНГП від народження до трьох років. Виявлено, що уже на першому місяці життя зі 118 малюків до одного року у 24 (21%) відмічався певний руховий неспокій, на кінець першого місяця життя лише 66 (56%) новонароджених із ВНГП «намагалися» піднімати голову, в решти малюків ці намагання спостерігалися з відставанням (порівняно з нормою) на 1-3 місяці. У подальшому саме у цих малюків ми спостерігали виражене відставання мовленнєвого розвитку.

У межах дослідження вивчався психологічний клімат у сім'ї після народження дитини із ВНГП. Ретроспективна оцінка емоційного стану батьків, особливо матері у цей період свідчить про те, що народження дитини із вродженою вадою обличчя більшість батьків згадують як суцільний психологічний шок, пригадують ці події через призму відчуття провини перед дитиною або відчаю, розчарування, схильність замкнутися у собі. Дослідження показало, що 326 (88%) батьків у перші шість місяців після народження дитини із ВНГП знаходилися у депресивному стані або у стані психо-емоційного стресу. Виявлено залежність психологічного стану батьків наявності/відсутності ранньої психологічної сімейної реабілітації.

Аналіз анкетних даних окреслив як педагогічну проблему низький рівень освіченості батьків у питаннях розвитку дитини. Як виявилося, переважна більшість батьків - 274 (89%) практично не орієнтується навіть у показниках нормального психофізичного розвитку дитини, більше 123 батьків (40%) з вищою освітою показали низький рівень загальної педагогічної освіченості у питаннях розвитку, навчання та виховання дітей.

Результати психолого-логопедичного скринінгу виявили своєрідність розвитку емоційно-психічної сфери дитини з ВНГП, яка закладає підвалини онтогенезу мовлення. Вона полягає у певній емоційній «змазаності» реакцій, їх безбарвності, незначній емоційно-руховій загальмованості, невиразності мімічних гримас як реакції на різні подразники, інтонаційній невиразності гукання і гуління, у пізнішій появі «оральної уваги», відсутності яскравих вокалізацій у період емоційного задоволення або «спілкування» з мамою. Відмічалася більш пізня поява (на один-чотири місяці) феноменів «завмирання-очікування» та «комплексу пожвавлення», уповільненість процесу переходу від «гукання», яке характеризували як назальне і невиразне, до справжнього гуління. У 70 (59%) обстежених дітей до одного року гуління з'явилося із запізненням на 1-3 місяці, а у 24 (20%) запізнення складало більше 3 місяців (порівняно з нормативними строками раннього мовленнєвого розвитку). Реакцію багатьох дітей на звернення батьки характеризували як невиразну, вокально збіднену. Ці малюки із запізненням починали виражати свої емоції у «спілкуванні» з дорослим або наодинці (граючи з іграшкою) за допомогою лепету. При цьому більшість дітей, особливо в доопераційний період, у віці 9-18 місяців «надавала перевагу» жестовому спілкуванню.

Одержані результати дали підстави констатувати стійкі відставання у темпах і строках, своєрідність формування та збідненість долінгвістичного і монологічного мовлення у 89% дітей із ВНГП. При цьому у них спостерігалося порушення темпу, ритму та інтонаційної виразності.

Узагальнені результати вивчення особливостей психомоторного та мовленнєвого розвитку дітей із ВНГП до трьох років гостро окреслили як проблему психоемоційний розвиток дитини із ВНГП, формування зачатків комунікативної поведінки та загального енергетичного потенціалу їх життєдіяльності.

Результати вивчення розвитку дітей із ВНГП раннього віку виявили його особливості і показали, що вже до одного року доцільно виділяти так звану «групу ризику» у розвитку, яка складає 94 (79%) від загальної кількості (118) обстежених дітей до одного року. Більше того, саме ці діти проявили низькі показники домовленнєвого та раннього мовленнєвого розвитку і були віднесені до «групи логопедичного ризику» ще до трирічного віку.

Доведено, що застосування новітніх методів хірургічного та ортодонтичного лікування дітей із ВНГП раннього віку зумовлює необхідність розробки інноваційної системи психомовленнєвої терапії, оскільки автоматичне перенесення традиційних логопедичних методик на ранній вік є неприпустимим. Ці підходи й закладено у розроблену діагностичну модель раннього розвитку дітей із ВНГП та у зміст програми ранньої комплексної логокорекційної роботи.

У третьому розділі «Результати дослідження функціональної системи мови і мовлення та психічного розвитку дітей із ВНГП» визначено стан сформованості функціональної системи мови та мовлення у післяопераційних дітей із ВНГП (після 3 років): семіотичної підсистеми ФСММ (на експресивному та імпресивному рівнях), підсистем програмування та регуляції мовленнєвих актів, а також проаналізовано результати дослідження базових складових психічного розвитку: довільної регуляції психічних процесів і функцій (власної діяльності); просторово-часових уявлень; афективної регуляції.

Визначено, що діти із ВНГП мають набагато складніші механізми порушення психомовленнєвої діяльності, ніж традиційно вважалося протягом багатьох років. У цих дітей своєрідно розвиваються механізми породження та формування підсистем функціональної системи мови та мовлення (семіотична, програмування та інтерпритації мовленнєвих актів, регуляційна), зазнають шкоди глибинні процеси формування базових складових психічного розвитку (довільної регуляції: рухової активності, психічних процесів і функцій, емоцій та поведінки), що звужує когнітивний ресурс дитини, стримує емоційно-особистісний розвиток, ускладнює процес соціальної адаптації.

Насамперед це стосується ураження базових показників забезпечення фонологічної підсистеми ФСММ на експресивному та імпресивному рівнях у період інтенсивного розвитку мовленнєвої функції, що призводить до складної дезінтеграції та патології усього мовленнєвого розвитку дитини із ВНГП.

Результати дають підстави зазначити, що структура мовленнєвого дефекту при ВНГП ускладнюється також моторною недостатністю м'язів артикуляційного апарату, обумовленою порушенням їх іннервації по типу спастичності, гіпотонії або дистонії. Це пояснює наявність у певної кількості дітей із ВНГП дизартричних проявів (переважно псевдобульбарного характеру у стертій формі). У 75 (79%) післяопераційних дошкільників із ВНГП зафіксовано порушення фізіологічного та мовленнєвого дихання, підвищена голосова атака, порушення просодичної площини.