Система застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів у вищих навчальних закладах

Вивчення досвіду використання інформаційних технологій в професійній підготовці майбутніх економістів восьми вищих навчальних закладів Російської Федерації показав, що у цій країні з 1995 року використовується державний стандарт економічної освіти; широкого поширення набув особистісно орієнтований підхід до навчання; викладачі та студенти в більшості випадків мають швидкий доступ до інформації в мережі Інтернет; в навчальний процес широко впроваджуються інформаційні технології, кейс-технології, дистанційні форми навчання, студенти мають відкритий доступ до електронних навчально-методичних матеріалів. Серед існуючих проблем щодо використання інформаційних технологій в економічній освіті визначаються: недостатня державна підтримка інформатизації професійної підготовки майбутніх економістів; наявність суттєвих відмінностей між сучасними вимогами практики до фахівців економічного профілю і матеріально-технічним забезпеченням вищих навчальних закладів; висока вартість ліцензійних інформаційних систем з економіки.

На основі аналізу особливостей професійної підготовки майбутніх економістів за кордоном зроблено висновок, що з досвіду інформатизації навчального процесу у вищих економічних закладах України доцільно врахувати: необхідність розвитку інфраструктури інформаційних технологій; створення сучасного навчально-методичного забезпечення із передбаченою комп'ютерною складовою; особливості відбору і структурування навчального матеріалу при застосуванні інформаційних технологій; механізми підвищення інформаційної компетентності викладачів та студентів; необхідність поширення дистанційної форми навчання.

У третьому розділі - „Теорія і практика застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів у вищих навчальних закладах України” - охарактеризовано сучасний стан економічної освіти в Україні; проаналізовано проблему інформатизації професійної підготовки майбутніх економістів у педагогічній теорії; особливості застосування інформаційних технологій в організації професійної підготовки фахівців економічного профілю; проблему реалізації особистісно орієнтованого підходу в процесі розробки та застосування інформаційних технологій для навчання майбутніх економістів; сучасний стан застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців економічного профілю у вищих навчальних закладах.

Виявлено, що на розвиток сучасної вищої економічної освіти впливають чинники, які можна класифікувати на глобалізаційні (характерні і для всіх країн світу) та локальні (характерні для України). До глобалізаційних можна віднести: регулярне оновлення і доповнення «базової» вищої економічної освіти у зв'язку з динамікою розвитку суспільства, економіки, технологій; розширення потреб суспільства і, відповідно, вимог до систем вищої економічної освіти - змісту, обсягу, форм і методів отримання знань; впровадження інноваційних освітніх технологій; інтернаціоналізація ринку освітніх послуг. До локальних можна віднести: перехід України до ринкової економіки, демократизація адміністративного управління освітою з боку держави; дефіцит державних ресурсів для підтримки і розвитку системи вищої економічної освіти, низький рівень сформованості вмінь студентів щодо самостійного здобуття знань.

Аналіз освітньо-кваліфікаційних характеристик фахівців галузі знань «Економіка та підприємництво» та досвід спілкування з роботодавцями показав, що в умовах реформування економіки країни зростають вимоги до фахівців економічного профілю, що пов'язано з особливостями соціально-економічного розвитку країни, інтеграцією та інформатизацією суспільства. Від сучасного економіста вимагається: здатність до роботи в умовах багатоскладної економіки та функціонування організаційних утворень різних форм власності і господарювання; висока адаптованість до нових потреб підприємницької діяльності суб'єктів; здатність до впровадження інновацій і постійного самовдосконалення; здатність впевнено працювати за надзвичайних умов і успішно реалізовувати антикризову політику; вміння використовувати в професійній діяльності комп'ютерну техніку, сучасні інформаційні технології та інші нововведення.

На основі аналізу навчальних планів зроблено висновок, що підготовка фахівців з економіки у вищих навчальних закладах в сучасних умовах є дуже динамічною. Розширилися можливості здобуття вищої економічної освіти за спеціалізаціями з урахуванням потреб ринкової економіки: економіка і підприємництво, менеджмент, маркетинг, банківська справа, бухгалтерський облік і аудит, фінанси, економічна кібернетика, міжнародна економіка та ін. Складність у визначенні змісту професійної підготовки майбутніх економістів полягає в тому, що вони мають опанувати не лише наукові теоретичні та прикладні знання, а й стан новітніх технологій та методик, а також питання організації й управління відповідними галузями господарства. Новий підхід до економічної освіти у вищому навчальному закладі полягає, з одного боку, в передачі студентам конкретних знань і формуванні практичних навичок їх застосування, з іншого - у розвитку уміння адаптуватись до якісно інших умов господарювання.

Вивчення сучасного стану вищої економічної освіти в Україні показало, що необхідна розробка нової стратегії та модернізації галузі на базі інноваційних освітніх технологій, спрямованих на забезпечення ефективності та якості професійної підготовки. Необхідним є удосконалення змісту економічної освіти, модернізація навчальних планів і програм, посилення математичної і науково-економічної підготовки студентів, формування вміння самостійно здобувати знання, оновлення і перепідготовка професорсько-викладацького складу, активізація мотивації студентів до навчання, введення інновацій в навчальний процес, нових форм і методів навчання. У контексті приєднання України до Болонського процесу важливим аспектом є також реалізація загальноєвропейського принципу - «освіта протягом усього життя».

Аналіз проблеми інформатизації професійної підготовки майбутніх економістів у педагогічній теорії показав, що найбільш сприятливі умови для професійного саморозвитку особистості створюються лише в тому випадку, якщо інформатизація освіти охоплює не окремі дисципліни чи форми проведення занять, а здійснюється у межах спроектованого інформаційно-освітнього середовища. Таке інформаційно-освітнє середовище створює більш комфортні умови для навчальної діяльності студентів, сприяє підвищенню інтересу до предмету, мотивації до навчання, надає можливість кожному студенту максимально реалізувати і розвинути творчі здібності, впливає на вибір методів і способів діяльності та мислення, дозволяє здійснювати диференційований підхід до студентів. Інформаційно-освітнє середовище як цілісна і несуперечлива система є оптимальним до управління і дозволяє передбачати результати прийнятих педагогічних рішень.

На основі аналізу сучасного стану інформатизації професійної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю виявлено чинники, які гальмують процес впровадження інформаційних технологій: недостатність оснащення вищих економічних навчальних закладів досконалою технікою нового покоління; проблеми зі встановленням інформаційної мережі для організації колективного користування, банків даних, покращення інформаційного обслуговування процесу навчання та наукових досліджень; нескоординованість діяльності вищих навчальних закладів стосовно розробки, експертизи, тиражування та розповсюдження програмних засобів та інших матеріалів, спрямованих на підготовку фахівців економічного профілю; відсутність досвіду роботи з комп'ютером як у деяких викладачів, так і у студентів. Вивчення особливостей застосування інформаційних технологій в організації професійної підготовки фахівців економічного профілю дозволило зробити висновок щодо необхідності врахування специфіки викладання різних груп дисциплін, що передбачає застосування різних підходів до використання інформаційних технологій в процесі навчання.

Впровадження інформаційних технологій у професійну підготовку майбутніх фахівців економічного профілю набуває ефективності, якщо вони використовуються системно; поєднуються з традиційними технологіями навчання, орієнтуються не тільки на потреби та специфіку навчального процесу, а, насамперед, на розвиток особистості студента. Застосування інформаційних технологій в сучасній професійній підготовці економістів розглядається, з одного боку, як засіб інтенсифікації процесу навчання з усіх дисциплін, передбачених Державним стандартом, з іншого - як навчання використанню комп'ютерних технологій для вирішення спеціалізованих професійних завдань відповідно до знань, отриманих при вивченні загальнопрофесійних і спеціальних дисциплін.

Застосування інформаційних технологій сприяє реалізації особистісно орієнтованого підходу завдяки наявності системи діагностики і корекції значущих для навчання і професійної діяльності якостей особистості і станів людини, що дозволяє визначити рівень психологічної комфортності студента під час заняття. Аналіз комп'ютерних засобів навчання, які використовуються в сучасних інформаційних технологіях, показав, що більшість з них дозволяють враховувати особистісні, психофізіологічні і соціально-психологічні якості студента, рівень знань, умінь і навичок зі споріднених дисциплін, які раніше вивчалися, що характеризують індивідуальну пізнавальну діяльність і процес формування професійних якостей майбутнього фахівця. Розробка інформаційних технологій має спрямовуватись на адаптацію індивідуальних характеристик студента, здійснення корекції навчальної програми з урахуванням теперішнього психологічного стану користувача, впливу на нього чинників зовнішнього середовища. Процес розробки навчально-методичного забезпечення з використанням інформаційних технологій потребує колективної праці викладачів, методистів, програмістів, психологів, гігієністів, дизайнерів.

Вивчення сучасного стану застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців економічного профілю у вищих навчальних закладах показало, що серед 980 опитаних студентів, які навчаються за спеціальностями галузі знань «Економіка та підприємництво», тільки 66, 9% вміють працювати з комп'ютером, 44,1% мають постійний доступ до ПК, 26,8% уміють самостійно працювати в мережі Інтернет. Під час підготовки до практичних занять лише 29,1% респондентів використовують інформацію, отриману із залученням сучасних комп'ютерних технологій. Вважають доцільним отримання додаткової інформації під час підготовки до практичних занять через різні інформаційні комп'ютерні мережі 67,5% студентів; використовують у процесі підготовки до занять електронні навчально-методичні матеріали 66%. Користуються комп'ютерними навчальними програмами під час підготовки до практичних занять 14% студентів. Проведене анкетування 126 викладачів показало, що до 60% не підготовлені до освоєння нових інформаційних технологій навчання, внаслідок чого до дисципліни викладаються старими методами, що не відповідає вимогам часу. Так при викладанні дисциплін природничо-наукової та загальнонаукової підготовки інформаційні технології використовуються найчастіше (50%); при викладанні дисциплін циклу професійної підготовки - менше (28%), причому перевага надається комп'ютерним діловим іграм та тренінгам; найменший відсоток застосування інформаційних технологій навчання при вивченні дисциплін циклу гуманітарної підготовки (22%).

Аналіз навчальних планів семи вищих навчальних закладів щодо вивчення дисциплін комп'ютерного циклу в вищих економічних навчальних закладах України показав, що кожний навчальний заклад пропонує свій підхід до вивчення предметів комп'ютерного циклу. Позитивним є те, що опанування студентами знаннями щодо застосування комп'ютерної техніки відбувається неперервно і послідовно, а також те, що при цьому передбачені різні організаційні форми навчання: лекції, лабораторні і практичні заняття, індивідуальна і самостійна робота. Разом з тим, існує перевантаження навчальних програм вивченням тем, які не мають професійного спрямування саме для фахівців економічного профілю; зміст розділів з інформатики і спеціальних дисциплін майже не пов'язаний між собою; мало уваги приділяється теорії і сучасним інформаційним технологіям; майже не простежується профільна орієнтація курсів з комп'ютерних дисциплін.

У четвертому розділі - „Концептуальні підходи до створення системи застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів у вищих навчальних закладах” - подано розроблену концепцію системного застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів; обґрунтовано систему застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців економічного профілю та критерії її ефективності.

Провідна ідея концепції системного застосування інформаційних технологій в професійній підготовці майбутніх економістів у вищих навчальних закладах полягає у комплексному підході до використання традиційних та комп'ютерно-орієнтованих методів, засобів і форм навчання, паперових та електронних носіїв інформації та індивідуальному підході до формування такого рівня інформаційної компетентності студентів, який дозволить їм швидко опрацьовувати інформаційні потоки в умовах швидкозмінного світу, забезпечить здатність до самоорганізації, ефективної самостійної професійної діяльності, допоможе сформувати стійкі пізнавальні інтереси та мотиви до навчання, наскрізні потреби в неперервній самоосвіті та самовдосконаленні.

Обґрунтовано систему застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів, яка є цілісною структурою, що складається з навчально-організаційного, навчально-методичного, змістового, технологічного компонентів, які виходять з мети професійної підготовки. Зазначена система має тенденцію до розвитку, характеризується єдністю взаємопов'язаних елементів, об'єднаних загальними принципами навчання. Навчально-організаційний компонент відображає створення навчально-технологічної та навчально-методичної бази для системного застосування інформаційних технологій в навчальному процесі. Навчально-методичний компонент розкриває об'єктивні складові, які передбачають навчально-методичне забезпечення для традиційної та дистанційної форм навчання, та суб'єктивні, що характеризують інформаційну компетентність студента та викладача як передумову системного використання інформаційних технологій в навчальному процесі. Змістовний компонент розкриває зміст навчання майбутніх економістів комп'ютерним технологіям, використання інформаційних технологій в різних циклах дисциплін та у виробничій практиці з метою поетапного формування у майбутніх фахівців економічного профілю готовності до професійної діяльності з використанням електронних засобів. Технологічний компонент передбачає впровадження навчальних електронних засобів у зміст та організаційні форми навчання, забезпечення дистанційної форми навчання студентів. Всі зазначені компоненти системи застосування інформаційних технологій навчання у професійній підготовці економістів у вищому навчальному закладі сформовані на підґрунті комп'ютерного навчального середовища, до складу якого входять: технічні засоби, організаційні форми навчання, його методи, зміст; технології навчання, навчальні комунікації, інформаційні способи дій, дидактичні матеріали, електронні бібліотечні системи.

Визначено критерії ефективності системи застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців економічного профілю: організаційний, інформаційно-компетентнісний, мотиваційний, когнітивний, ергономічний, психологічної комфортності. Організаційний критерій характеризує рівень сформованості в навчальному закладі навчально-технологічного та навчально-методичного супроводу. Інформаційно-компетентнісний критерій відображає ступінь інформаційної компетентності викладачів і студентів щодо володіння ними інформаційними технологіями навчання та передбачає перевірку якості створення навчально-методичного забезпечення для традиційної та дистанційної форми навчання. Мотиваційний критерій характеризує рівень мотивації студентів до навчання за умови застосування інформаційних технологій в навчальному процесі та визначає внутрішні мотиви майбутнього фахівця щодо вивчення програмних дисциплін та мотивацію до успіху, що є важливим чинником у професійній підготовці конкурентноздатного фахівця. Когнітивний критерій характеризує рівень набутих професійно спрямованих знань, умінь, навичок в умовах застосування сучасних інформаційних технологій та показує співвіднесення видів знань (теоретичні, прикладні, методологічні, оцінювальні) з елементами змісту економічної освіти, з рівнями їх засвоєння. Ергономічний критерій оцінює рівень витрат часу з боку студентів на вивчення теми (розділу, курсу) та показує, яка різниця в часових затратах при вивченні тієї ж теми, розділу або навчального курсу при традиційному навчанні і при застосуванні інформаційних технологій навчання в професійній підготовці майбутніх економістів, а також скільки часу вивільняється за рахунок виконання на електронних обчислювальних машинах трудомістких обчислювальних робіт і діяльності, пов'язаної з числовим аналізом. Критерій психологічної комфортності характеризує рівень тривожності студента у навчанні за умови застосуванням інформаційних технологій.

У п'ятому розділі - „Організаційно-методичні умови системного застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів у вищих навчальних закладах” - обґрунтовано інфраструктуру інформаційних технологій для професійної підготовки майбутніх економістів у вищих навчальних закладах; розкрито процес відбору змісту і структурування навчального матеріалу професійної підготовки майбутніх економістів при застосуванні інформаційних технологій навчання; використання електронних навчальних засобів в професійній підготовці майбутніх фахівців економічного профілю; проаналізовано особливості створення комплексного навчально-методичного забезпечення з використанням інформаційних технологій; впровадження дистанційної форми навчання у професійну підготовку майбутніх фахівців з економіки; подано напрями та засоби підвищення інформаційної компетентності викладачів та студентів.

Обґрунтовано організаційно-методичні умови системного застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців галузі знань «Економіка і підприємництво» у вищих навчальних закладах: створення інфраструктури інформаційних технологій для професійної підготовки фахівців економічного профілю; відбір змісту і структурування навчального матеріалу при застосуванні інформаційних технологій; використання електронних навчальних засобів; створення комплексного навчально-методичного забезпечення; впровадження дистанційної форми навчання; підвищення інформаційної компетентності викладачів та студентів.

Інфраструктура інформаційних технологій повинна мати системний характер і включати такі компоненти: засоби інформатизації; програмне та методичне забезпечення навчального процесу; автоматичну систему управління навчальним процесом; локальні комп'ютерні мережі для отримання постійного інформаційного зв'язку між підрозділами вищого навчального закладу; електронну бібліотеку; доступ до інформаційних ресурсів Інтернет. Створення інфраструктури інформаційних технологій для професійної підготовки майбутніх економістів у вищих навчальних закладах сприяло реалізації навчально-організаційного компонента системи застосування інформаційних технологій.

Процес відбору змісту і структурування навчального матеріалу професійної підготовки майбутніх економістів при застосуванні інформаційних технологій навчання має здійснюватись за двома етапами: перший етап передбачає відбір змісту професійної підготовки з урахуванням можливостей інформаційних технологій, другий - структурування його за темами, видами занять, циклами дисциплін. Сформульовано принципи відбору змісту навчального матеріалу при застосуванні інформаційних технологій в професійній підготовці майбутніх фахівців економічного профілю: орієнтування на еталонну модель фахівця; виділення провідних ідей і способів дій в контексті вирішення професійних задач фахівця; вирішення дидактичних задач; проектування завдань в таких діях студентів, які можна оцінити за заданими критеріями; оцінка результатів навчання з позицій зміни особистісного досвіду, ціннісних орієнтацій та якостей студента, заданих еталонною програмою, а саме: цілісності, відтворюваності, нелінійності педагогічних структур, адаптації процесу навчання до особистості студента, потенційної надлишковості інформації.

Проаналізовано зміст професійної підготовки майбутніх фахівців галузі знань «Економіка та підприємництво» при застосуванні інформаційних технологій в різних циклах дисциплін: гуманітарної, природничої, загальноекономічної та професійної підготовки. Показано, що у навчальному процесі педагогічні технології інформатизації різних циклів дисциплін доцільно використовувати в якості знаряддя пізнання в процесі навчання, а не в якості навчального середовища; необхідно врахувати, що на занятті не можна використовувати лише одну форму роботи, доцільно застосовувати традиційні педагогічні технології у поєднанні з інформаційними, ефективність навчання підвищується, коли при цьому використовуються модульні технології. З метою впливу на мотивацію та формування інтересу студентів до навчання, розвитку наукового стилю мислення при структуруванні змісту навчального матеріалу з даної дисципліни необхідно виділяти елементи структури (розділи, теми, поняття), з яких навчання проводиться на рівні знань, умінь, навичок, творчого підходу до практичного застосування. Структурний аналіз повноти змісту інформації, що пропонується студентам, повинен відображати вимоги до їх знань, умінь та навичок, які необхідні в професійній діяльності фахівця економічного профілю. Критерієм відбору суттєвих елементів змісту професійної підготовки майбутніх економістів і послідовності їх засвоєння є перевірка впливу елементів на якість цілого. Визначення процесу відбору і структурування навчального матеріалу професійної підготовки фахівців економічного профілю при застосуванні інформаційних технологій сприяє реалізації змістового компоненту запропонованої системи.

Електронні навчальні засоби в професійній підготовці майбутніх фахівців галузі знань «Економіка і підприємництво» можуть використовуватись як при засвоєнні теоретичного матеріалу, так і при застосуванні теоретичних знань на практиці, що залежить від форм і методів проведення занять. До найбільш актуальних електронних засобів, які доцільно застосовувати на заняттях, що передбачають засвоєння теоретичного матеріалу, слід віднести демонстраційне обладнання, на практичних заняттях - комп'ютерні програми, які надають можливість спостереження за ходом роботи студентів з можливістю оперативного втручання та обміну повідомленнями між студентом та викладачем. Під час організації різних форм занять (лекцій, практичних, лабораторних занять, самостійної роботи) та для контролю знань студентів необхідно враховувати специфіку застосування електронних навчальних засобів, якість змістовної частини; наявність достатньої кількості методичних рекомендацій; суттєві властивості, які можуть бути реалізовані виключно електронними засобами; стандартні навчальні підсистеми для засвоєння найбільш простих прийомів засвоєння вирішення задач; достатню розвиненість графічних засобів.

У сучасній професійній підготовці майбутніх економістів доцільним є широке застосування комп'ютерних ділових ігор, зокрема тих, які надають можливість дослідження економічних процесів: Management and Economic Simulation Exercise, «Никсдорф Дельта» тощо. Ефективній реалізації професійної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю сприяє використання аудіовізуальних навчальних матеріалів, електронних додатків-завдань на практику, що забезпечує можливість скорочення часу на трудомісткі обчислення, візуальну демонстрацію навчальної інформації, індивідуальний підхід, діагностування проведених розрахунків, опановування студентами вміння приймати рішення. Аналіз можливостей використання електронних навчальних засобів в професійній підготовці майбутніх фахівців економічного профілю сприяв реалізації технологічного і змістового компонентів системи застосування інформаційних технологій.

Аналіз особливостей створення комплексного навчально-методичного забезпечення з використанням інформаційних технологій дозволив зробити висновок щодо доцільності використання і паперової (навчальна програма, підручник, робочий зошит, методичні рекомендації для вивчення курсу за дистанційною формою навчання, методичні вказівки та тематику контрольних робіт для студентів заочної форми навчання, тести для контролю знань, практикуми з навчальних модулів, навчально-методичні матеріали) і комп'ютерно-орієнтованої (мультимедійний навчальний курс, автоматизовані тести для модульного контролю знань, мультимедійні презентації лекційних занять, електронні версії посібників та підручників, ділові комп'ютерні ігри, електронні бібліотеки, електронну пошту, відеоконференції, електронні довідково-інформаційні матеріали) складових. Принципами створення комплексного навчально-методичного забезпечення професійної підготовки фахівців галузі знань «Економіка і підприємництво» з використанням інформаційних технологій навчання є такі: цілісність, складність матеріалу, частота використання понять, новизна матеріалу, доступність, придатності форм подання матеріалу, об'ємність, модульність. До головних вимог щодо комп'ютерно-орієнтованої складової слід віднести: інформативність; проблемність; спрямованість на розвиток дослідницьких, аналітичних, комунікативних здібностей студентів. Основними принципами створення зазначеної складової є: інтерактивність, швидкий зворотний зв'язок, швидкий пошук необхідної інформації та свобода переміщення текстом, наявність ілюстративних прикладів та моделей, організація різнорівневого контролю навчальних досягнень студентів; багаторівневість викладу навчального матеріалу, відповідність чинній програмі курсу, супровід текстового матеріалу аудіо- та відеоінформацією, доступність для копіювання та виведення на друк, наявність систем захисту.

Аналіз можливостей використання дистанційної форми навчання у професійній підготовці майбутніх фахівців економічного профілю у вищих навчальних закладах дозволив виявити умови ефективного впровадження дистанційної економічної освіти: забезпечення вищих навчальних закладів відповідним мультимедійним, комп'ютерним обладнанням і швидким з'єднанням з мережею Інтернет; підготовка фахівців у галузі розробки мультимедійних курсів для дистанційного навчання та викладачів-консультантів; розробка системи заходів щодо охорони авторських прав; вирішення фінансових питань організації дистанційної освіти; створення необхідних навчальних матеріалів (курсів лекцій; навчальних посібників; системи тестів; практикумів; інформаційного та програмного забезпечення; навчальних матеріалів для організації самостійної роботи; матеріалів для методичної роботи тьюторів). Доцільним є поєднання традиційних та дистанційних технологій навчання на основі створення комбінованої форми навчання за такою типологією: інтеграція очної і дистанційної форм навчання; мережне навчання; мережне навчання і кейс-технології; навчання через інтерактивне телебачення чи комп'ютерні відеоконференції, що сприяє розвитку неперервної економічної освіти, її доступності, особистісної орієнтації.

Визначено напрями та засоби підвищення інформаційної компетентності викладачів та студентів. Система заходів щодо формування інформаційної компетентності викладачів передбачає: створення курсів з підвищення комп'ютерної грамотності викладачів; впровадження постійно діючого семінару «Інформаційні технології в освітньому процесі»; проведення науково-методичних семінарів щодо впровадження інформаційних технологій в навчальний процес; введення курсу з впровадження інформаційних технологій навчання в систему підвищення кваліфікації; впровадження в магістерську програму курсу «Інформаційні технології в освітньому процесі». До заходів щодо розвитку інформаційної компетентності студентів в процесі професійної підготовки віднесено: заняття в бізнес-класах «Комп'ютерна техніка та програмування», вивчення комп'ютерно-орієнтованих дисциплін, комп'ютерна презентація навчальної інформації, комп'ютерна діагностика засвоєння інформації, застосування комп'ютерної техніки при підготовці дидактичних матеріалів, застосування мережі Інтернет для самостійної роботи та самоосвіти.

Аналіз особливостей створення комплексного навчально-методичного забезпечення з використанням інформаційних технологій для професійної підготовки фахівців галузі знань «Економіка і підприємництво», впровадження дистанційної форми навчання у професійну підготовку майбутніх фахівців з економіки, визначення засобів підвищення інформаційної компетентності викладачів та студентів сприяло реалізації навчально-методичного компоненту системи застосування інформаційних технологій навчання у професійній підготовці економістів.

У шостому розділі - „Організація та результати експериментальної роботи” - розкрито етапи та методику проведення експериментальної роботи; проаналізовано результати педагогічного експерименту; сформульовано прогностичні напрями розвитку системи застосування інформаційних технологій в професійній підготовці майбутніх економістів в умовах вищого навчального закладу.

Експериментальна робота проводилась впродовж 2004-2009 рр. на базі шести вищих економічних навчальних закладів ІІІ рівня акредитації. В експерименті брали участь 40 академічних груп (20 контрольних і 20 експериментальних) різних напрямів підготовки галузі знань «Економіка і підприємництво» загальною кількістю 980 чоловік. Всі групи знаходились у рівноцінних умовах. Контрольні та експериментальні групи відрізнялися гіпотетичним чинником, а за всіма останніми чинниками були максимально ідентичні. Експеримент проводився в умовах звичайного навчального процесу, вибірка складалася із студентів одного факультету та одного потоку; в різних групах заняття проводив один і той же викладач, вивчався подібний за змістом матеріал.

Для експериментальної перевірки було розроблено: робочі програми курсів «Інформаційні технології в освітньому процесі» та «Комп'ютерна грамотність» для викладачів; форми звітності для поточного та підсумкового контролю знань студентів; порівняльні таблиці щодо переваг та недоліків електронних навчальних посібників, дидактичних властивостей засобів навчання на основі інформаційних технологій; номенклатура інформаційних технологій, які використовуються у вищій школі; анкети для визначення мотивації студента до неперервного професійного навчання, учасника занять, що проводяться з використанням інформаційних технологій, для визначення готовності до роботи з комп'ютерними програмами та ресурсами Інтернет, для визначення рівня сформованості комп'ютерної грамотності та вміння застосовувати інформаційні технології, для визначення рівня готовності викладачів до застосування інформаційних технологій у навчальному процесі; карта педагогічної оцінки розвитку студента, опитувальник для оцінки рівня сформованості інформаційної компетентності студента.

Експериментальна робота включала три основні етапи: констатувальний, формувальний, контрольно-узагальнюючий.

На констатувальному етапі здійснювався аналіз сучасного стану застосування інформаційних технологій в професійній підготовці фахівців економічного профілю у вищих навчальних закладах: вивчено та узагальнено досвід викладачів та проаналізовано особливості викладання дисциплін різних циклів; здійснено аналіз змісту освітньо-кваліфікаційних характеристик бакалавра і спеціаліста шести напрямів підготовки галузі знань «Економіка і підприємництво» («Фінанси і кредит», «Облік і аудит», «Економіка підприємства», «Економічна кібернетика», «Маркетинг», «Міжнародна економіка»); проаналізовано зміст освітньо-професійної програми підготовки майбутніх економістів ( переліку блоків, змістовних модулів та навчальних дисциплін), проведено аналіз навчальних планів щодо визначення циклів дисциплін; досліджено ставлення студентів та викладачів до застосування інформаційних технологій у навчальній діяльності; визначена ефективність професійної підготовки майбутніх економістів за допомогою визначених критеріїв в контрольних та експериментальних групах.

На формувальному етапі здійснено експериментальну перевірку розробленої системи застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів у вищих навчальних закладах: проведено корегування відбору змісту і структурування навчального матеріалу професійної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю при застосуванні інформаційних технологій; системно впроваджено електронні навчальні засоби в навчальний процес та створено комплексне навчально-методичне забезпечення з використанням інформаційних технологій; проведені заходи з підвищення інформаційної компетентності викладачів та студентів.

На контрольно-узагальнюючому етапі здійснено повторне дослідження показників ефективності професійної підготовки майбутніх економістів за допомогою визначених критеріїв у контрольних та експериментальних групах; проаналізовано, систематизовано і узагальнено результати педагогічного експерименту; зроблено висновки щодо ефективності виявлених організаційно-методичних умов системного застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів у вищих навчальних закладах; визначено прогностичні напрями розвитку системи застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів в умовах вищого навчального закладу.

Дослідження ефективності системи застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів у вищих навчальних закладах здійснювалось відповідно до визначених компонентів, з яких вона складається. Для проведення експериментальної перевірки застосовувалися такі методи дослідження: оцінювання якостей особистості, визначений як структурно-компонентний метод (С.О.Сисоєва); анкетування; експертне оцінювання розвитку студента; статистична обробка результатів експерименту; оцінка ергономічності; психологічне тестування, метод бесід, аналіз результатів навчально-виховної діяльності, метод аналізу розв'язання виробничих задач, метод включених спостережень. Були використані розроблені дослідником анкети для оцінки готовності студентів та викладачів до застосування інформаційних технологій в навчальному процесі та сформованості у студентів мотивації до неперервного навчання; для вивчення стану впровадження інформаційних технологій в професійну підготовку майбутніх економістів у вищих навчальних закладах України; для оцінки інформаційної компетентності та комп'ютерної грамотності майбутніх фахівців економічного профілю.

Ефективність системного застосування інформаційних технологій навчання в професійній підготовці майбутніх економістів перевірялась за такими критеріями: організаційний, інформаційно-компетентнісний, мотиваційний, когнітивний, ергономічний, психологічної комфортності. Стан сформованості показників організаційного критерію визначався за допомогою бесід, спостережень, анкетування, роботи з документами. Сформованість показників інформаційно-компетентісного критерію визначалася за незалежними експертними оцінками викладачів та результатами анкетування. Показники мотиваційного критерію досліджувалися за методиками В.К.Гребачевського, Т.Елерса, Б.Додонова, за допомогою анкетування та методики експертного оцінювання (за С.О.Сисоєвою). Рівень сформованості показників когнітивного критерію оцінювався за результатами семестрового та поточного контролю знань студентів, аналізу виконання завдань на розв'язання виробничих ситуацій, експертної оцінки розвитку студентів. Показники ергономічного критерію оцінювались завдяки фіксації витрат часу на вивчення певної теми, розділу, курсу навчальної дисципліни. Оцінка психологічної комфортності проводилась за методиками А.М.Лутошкіна, Ч.Д.Спілберга-Ю.Л.Ханіна. Одним із основних став метод цілеспрямованих спостережень, який використовувався як в якості самостійного, так і в поєднанні з іншими методами. Визначення коефіцієнтних величин дозволило здійснити математичну обробку результатів педагогічного оцінювання, запропонувати графічні та табличні варіанти ілюстрації результатів експериментальної роботи, порівняти результати педагогічного оцінювання ефективності впровадження системи застосування інформаційних технологій у професійну підготовку майбутніх економістів у вищих навчальних закладах в контрольних та експериментальних групах.

Вивчення змін показників організаційного критерію дало підстави зазначити, що впровадження системного застосування інформаційних технологій у професійну підготовку майбутніх економістів у вищих навчальних закладах спонукає до розширення навчально-технологічної та навчально-методичної бази, впровадження автоматичної системи управління навчальним процесом вищого навчального закладу, оптимізує, спрощує організаційну діяльність, робить навчальний процес більш прозорим і керованим.

Вивчення змін показників інформаційно-компетентнісного критерію щодо інформаційної компетентності студентів показало, що в експериментальних групах середнє значення коефіцієнта рівня комп'ютерної грамотності студентів на кінець першого курсу зросло на 46%, а в контрольних - на 33%. В експериментальних групах зріс рівень ціннісного ставлення викладачів і студентів до ролі інформаційних технологій в навчальному процесі, що показано на рис. 1, зокрема, щодо невід'ємності комп'ютера у здійсненні професійної діяльності серед викладачів на 7%, студентів - на 27%; щодо вагомості комп'ютера для отримання чи передачі інформації відповідно на 17% і 23%.

Рис. 1. Динаміка змін ціннісного ставлення викладачів і студентів до ролі інформаційних технологій в навчальному процесі до і після експерименту

На рис. 1 зазначені такі рівні оцінювання: 1 - комп'ютер є невід'ємною складовою діяльності; 2 - комп'ютерні технології є вагомим допоміжним засобом для отримання і передачі інформації; 3 - комп'ютерні технології - корисна данина модним нововведенням; 4 - інформаційні технології є шкідливою даниною модним нововведенням.

Вивчення змін показників мотиваційного критерію засвідчило підвищення мотивації студентів експериментальних груп до неперервного професійного навчання: високий рівень сформованості у студентів мотиваційних чинників самовдосконалення збільшився у студентів контрольних груп на 6%, експериментальних груп - на 12%. Визначення коефіцієнту мотивації студентів контрольних та експериментальних груп показало зменшення в процесі навчання кількості досліджуваних з низьким рівнем і збільшення - з високим, але відсоток позитивних зрушень в експериментальних групах більш вагомий: за показниками високого рівня на 10%, низького - на 10%. Дослідження мотивації студентів до досягнення успіху та уникнення невдач, що є важливою складовою професійної підготовки конкурентноздатного фахівця, дозволило зробити висновок щодо підвищення показників у контрольних групах порівняно з експериментальними.

Вивчення змін показників когнітивного критерію в контрольних та експериментальних групах проводилося шляхом аналізу динаміки рівня набутих студентами професійно спрямованих знань, умінь, навичок. Приріст успішності студентів контрольних груп 5,3%, якості - 5,7%, експериментальних відповідно 24,7% і 30,5%. Зростання рівня застосування студентами теоретичних знань у практичній діяльності в експериментальних групах порівняно з контрольними показано на рис. 2.

Рис. 2. Динаміка змін застосування студентами теоретичних знань у практичній діяльності до і після експерименту

Різниця в показниках позитивної динаміки складає: високий рівень практичної підготовленості - 28%, середній - 22%.

У результаті експериментальної роботи було зазначено зниження в експериментальних групах витрат часу (ергономічний критерій) на різні види навчальної діяльності: на засвоєння теоретичного матеріалу - на 14%, на виконання практичних завдань - на 18%, на самостійну роботу студентів - на 26%, що показано на рис. 3.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Витрати часу при різних видах навчальної діяльності студента

Вивчення рівня психологічної комфортності засвідчив, що у студентів експериментальних груп на заняттях на 9% більше спостерігається радісний настрій, на 11% - світлий, приємний, на 4% - спокійний, врівноважений. Прояви високого рівня реактивної тривожності у студентів експериментальних груп зменшились на 11%. Аналіз результатів педагогічного експерименту дозволяє стверджувати, що за всіма критеріями ефективності системи застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців економічного профілю у контрольних та експериментальних групах спостерігалася позитивна динаміка.

Результати експериментальної роботи висвітлено у 11 таблицях та 5 рисунках в основному тексті дисертації. Ефективність системи застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів у вищих навчальних закладах, впровадженої в навчальний процес студентів експериментальних груп, була підтверджена застосуванням методу статистичної обробки результатів експерименту. Виконане дослідження дозволило сформулювати прогностичні напрями розвитку системи застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів в умовах вищого навчального закладу. До них віднесено: узгодження системи вищої економічної освіти з сучасними європейськими вимогами до інформатизації навчального процесу; самовдосконалення фахівців економічного профілю на основі застосування телекомунікаційних та інформаційних технологій; модернізація підготовки викладачів для економічних вищих навчальних закладів на основі застосування інформаційних технологій; прикладне застосування інформаційних технологій при створенні навчальних засобів для професійно орієнтованих дисциплін; створення єдиного освітнього інформаційного середовища для підвищення кваліфікації та післядипломної освіти фахівців економічного профілю; професійна підготовка магістрів галузі знань «Економіка та підприємництво». У загальних висновках викладено результати дослідження системи застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів у вищих навчальних закладах, узагальнено за кількісними та якісними показниками, одержаними в результаті проведення експерименту в шести вищих навчальних закладах України. У додатках наведено систематизовані авторські матеріали та матеріали для педагогічного експерименту, що ілюструють хід та результати дослідження.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до розв'язання проблеми застосування інформаційних технологій у професійній підготовці фахівців економічного профілю в умовах вищого навчального закладу, що відображено в розробці і обґрунтуванні системи застосування інформаційних технологій у професійній підготовці фахівців галузі знань «Економіка і підприємництво» у вищому навчальному закладі ІІІ рівня акредитації.

Результати проведеного дослідження підтвердили правомірність провідних положень загальної та часткових гіпотез, засвідчили досягнення поставленої мети та ефективність розв'язання поставлених завдань і дали підстави для формулювання таких висновків:

Професійна підготовка фахівців-економістів у педагогічній теорії та практиці діяльності вищих навчальних закладів України та зарубіжних країн переважно розглядається в аспекті оволодіння студентами загальними професійними знаннями, уміннями та навичками без комплексного підходу до застосування традиційних та інформаційних методів, засобів та форм навчання. Недостатньо уваги приділяється переходу від часткової, фрагментарної інформатизації окремих компонентів навчального процесу до комплексної, системної його інформатизації; формуванню у студентів прагнення до самоосвіти та навчання протягом життя; особливостям застосування інформаційних технологій в організації пізнавальної діяльності фахівців економічного профілю як при аудиторній, так і позааудиторній роботі; реалізації особистісно орієнтованого підходу до навчання при розробці та застосуванні інформаційних технологій в професійній підготовці фахівців галузі знань «Економіка та підприємництво» при традиційній та дистанційній формах організації навчання.

Професійна підготовка майбутніх фахівців економічного профілю та її інформатизація за кордоном (у країнах Європейського Союзу, США, Російської Федерації) має такі основні особливості розвитку: наявність передумов для актуалізації розробки теоретико-методологічних основ професійної підготовки майбутніх економістів із застосуванням інформаційних технологій в сучасному інформаційному суспільстві; вибір інформаційної парадигми; суттєва модернізація основних процесів генерування знань і засобів комунікації; успішне формування інформаційного суспільства. Виявлені позитивні та негативні чинники зазначеної підготовки та інтегративні процеси у вищій школі, що відбуваються відповідно до положень Болонської декларації та вимог сучасного ринку праці, стали підґрунтям для аналізу особливостей застосування інформаційних технологій навчання у професійній підготовці майбутніх економістів у вищих навчальних закладах України.

2. Основні дефініції, що становлять теоретико-методологічну основу дослідження системи застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів у вищих навчальних закладах, класифіковано на три групи: 1) що розкривають загальні закономірності та принципи професійної підготовки майбутніх фахівців; 2) що характеризують проблему професійної підготовки майбутніх економістів та дидактичні засади її здійснення; 3) що розкривають сутність впровадження сучасних інформаційних технологій в навчальний процес вищої школи. Інформаційні технології доцільно розглядати як сукупність методів, прийомів, способів роботи з інформацією з використанням технічних засобів, яка є обов'язковою складовою професійної підготовки майбутніх економістів у вищих навчальних закладах. Професійну компетентність майбутніх фахівців економічного профілю визначено як сукупність вимог щодо здійснення професійної діяльності, здатність діяти на основі отриманих знань, встановлювати взаємозв'язки між теоретичними знаннями і практичною ситуацією, самостійно вирішувати виробничі проблеми. Інформаційна компетентність - це здатність до самостійної інформаційної діяльності з використанням сучасних інформаційно-комунікативних технологій в межах виконання професійних обов'язків, готовність до саморозвитку і самонавчання протягом життя.

Система застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів у вищих навчальних закладах - цілісне утворення, що характеризується єдністю взаємопов'язаних елементів, об'єднаних загальними принципами навчання та метою професійної підготовки. Система аналізувалась у структурному (як сукупність взаємозалежних елементів із заданими характеристиками) та соціальному (вимоги соціуму до конкретної системи) аспектах, що дозволило визначити її оптимальні характеристики. В основу дослідження проблеми застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів покладено системний, діяльнісний, особистісний, синергетичний та компетентнісний підходи. На засадах системного підходу проаналізовані механізми впровадження організаційно-методичних умов системного застосування інформаційних технологій, встановлені взаємозалежності між ними та визначені оптимальні підходи до вдосконалення навчального процесу.

3. Авторська концепція системного застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів у вищих навчальних закладах базується на таких положеннях: професійна підготовка фахівців економічного профілю із застосуванням інформаційних технологій навчання здійснюється системно; передбачає органічне поєднання традиційних і комп'ютерно-орієнтованих методів та засобів навчання, традиційних та дистанційних форм організації навчального процесу; спирається на системотворний принцип цілісності всіх компонентів професійної підготовки майбутніх економістів та принцип доцільності використання комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання і взаємозв'язку їх застосування з традиційними засобами; професійна підготовка майбутніх економістів із системним застосуванням інформаційних технологій передбачає спрямування навчального процесу на самоактуалізацію особистості студента і вмотивоване оволодіння знаннями, вміннями, навичками щодо професійної діяльності, розвиток та саморозвиток особистісних та професійно значущих якостей; впровадження інформаційних технологій в професійну підготовку майбутніх фахівців економічного профілю повинно відбуватись з урахуванням специфіки формування, розвитку, функціонування та характеру взаємодії циклів дисциплін гуманітарної, природничої, загальноекономічної та професійної підготовки, які зумовлюють особливості застосування інформаційних технологій навчання; при створенні системи застосування інформаційних технологій необхідно враховувати досвід професійної підготовки фахівців економічного профілю у вітчизняній та зарубіжній теорії та практиці.

4. Система застосування інформаційних технологій навчання у професійній підготовці майбутніх фахівців галузі знань «Економіка і підприємництво» у вищих навчальних закладах побудована з урахуванням мети їх професійної підготовки і є цілісною структурою, яка складається із взаємопов'язаних компонентів (навчально-організаційного, навчально-методичного, змістового та технологічного), кожний з яких сформовано на підґрунті комп'ютерного навчального середовища, яке передбачає технічні засоби, організаційні форми навчання, його методи, зміст, технології навчання, навчальні комунікації, інформаційні способи дій, дидактичні матеріали, електронні бібліотечні системи. Навчально-організаційний компонент передбачає створення навчально-технологічної та навчально-методичної бази; навчально-методичний компонент містить об'єктну (навчально-методичне забезпечення для традиційної та дистанційної форми навчання) та суб'єктну (рівень інформаційної компетентності викладачів та студентів) складову; змістовий компонент відображає зміст навчання комп'ютерним технологіям, використання інформаційних технологій в різних циклах дисциплін та у виробничій практиці; технологічний компонент передбачає навчальні електронні засоби, впровадження інформаційних технологій навчання у зміст та організаційні форми професійної підготовки, технологічне забезпечення дистанційної форми навчання студентів.