Тенденції розвитку освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ – початок ХХI століття)
Аналіз становлення освіти дорослих в Україні упродовж другої половини ХХ ст. та на початку ХХI століття. Виявлення тенденцій та особливостей, пов'язаних з соціально-економічним становищем та культурним поступом держави. Розвиток освіти дорослих.
Рубрика | Педагогика |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.07.2015 |
Размер файла | 108,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ
УДК 374.7(477)"71"(1951/2010)
13.00.01- "Загальна педагогіка та історія педагогіки"
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук
ТЕНДЕНЦІІ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ В УКРАЇНІ
(ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ - ПОЧАТОК ХХI СТОЛІТТЯ)
Сігаєва Лариса Євгеніївна
Київ - 2010
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих Національної Академії педагогічних наук України, м. Київ.
Науковий консультант - доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Сисоєва Світлана Олександрівна, Київський університет імені Бориса Грінченка, завідувач лабораторії освітології, м. Київ.
Офіційні опоненти:
доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Олійник Віктор Васильович, Університет менеджменту освіти НАПН України, ректор, м. Київ;
доктор педагогічних наук, доцент Огієнко Олена Іванівна, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, завідувач відділу інноваційних педагогічних технологій, старший науковий співробітник, м. Київ;
доктор педагогічних наук, професор Мєщанінов Олександр Павлович, Чорноморський державний університет імені Петра Могили, проректор з наукової роботи, м. Миколаїв.
Захист відбудеться "24" листопада 2010 р. об 11.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).
Автореферат розісланий 23 жовтня 2010 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.В. Лапаєнко
Анотації
Сігаєва Л.Є. Тенденції розвитку освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ - початок ХХI століття). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 - "Загальна педагогіка та історія педагогіки". - Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, Київ, 2010.
У дисертації проаналізовано становлення та розвиток освіти дорослих в Україні упродовж другої половини ХХ ст. та на початку ХХI століття, виявлено тенденції та особливості, пов'язані з соціально-економічним становищем та культурним поступом держави. Розглянуто базові поняття проблеми освіти дорослих, здійснено ретроспективний аналіз розвитку освіти дорослих з другої половини ХIХ ст. до другої половини ХХ ст., розглянуто методологічні засади, національні, загальноєвропейські й світові чинники, що зумовили розвиток освіти дорослих в Україні в другій половині ХХ - на початку ХХI століття. Проаналізовано розвиток освіти дорослих в зарубіжних країнах: США, в країнах Європейського Союзу, в Російській Федерації. Історико-педагогічний аналіз еволюції освіти дорослих в Україні з другої половини ХIХ століття до другої половини ХХ століття, трансформація понять проблеми освіти дорослих, обгрунтовування періодизації етапів його розвитку, визначення особливостей розвитку освіти дорослих в Україні в другій половині ХХ ст., виявлення проблеми адаптації дорослої людини до умов життя в пострадянському суспільстві (90-ті роки ХХ століття) сприяли обгрунтовуванню тенденцій розвитку освіти дорослих в Україні в другій половині ХХ століття. Подано характеристику структури освіти дорослих в Україні, розглянуто освіту дорослих із соціально незахищених груп населення, а також висвітлено питання використання сучасних інформаційних технологій в освіті дорослих. Визначено роль Всеукраїнського координаційного бюро міжнародної суспільно-державної програми "Освіта дорослих в Україні", визначено тенденції розвитку освіти дорослих в Україні на початку ХХI ст., обґрунтовано перспективні напрями розвитку освіти дорослих в Українській державі.
Ключові слова: дорослість, освіта дорослих, позашкільна освіта, неперервна освіта, освіта впродовж життя, андрагогіка, формальна освіта, неформальна освіта, інформальна освіта, тенденції розвитку освіти дорослих.
Сигаева Л.Е. Тенденции развития образования взрослых в Украине (вторая половина ХХ - начало ХХI века). - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.01 - "Общая педагогика и история педагогики". - Інститут педагогического образования и образования взрослых НАПН Украины, Киев, 2010.
В диссертации исследованы тенденции развития образования взрослых в Украине во второй половине ХХ - начале ХХI века. Рассмотрены базовые понятия проблемы образования взрослых, осуществлен ретроспективный анализ развития образования взрослых во второй половине ХIХ века до второй половины ХХ, рассмотрены методологические основы, национальные, общеевропейские и мировые факторы, повлиявшие на развитие образования взрослых в Украине во второй половине ХХ - в начале ХХI века. Осуществлен анализ развития образования взрослых в зарубежных странах: США, в странах Европейского Союза, в Российской Федерации. Выявлению тенденций развития образования взрослых в Украине во второй половине ХХ века способствовали: историко-педагогический анализ эволюции образования взрослых в Украине со второй половины ХIХ века до второй половины ХХ века, трансформации понятий проблемы образования взрослых, обоснование периодизации этапов её развития, определение особенностей развития образования взрослых в Украине во второй половине ХХ века, изучение проблем адаптации взрослого человека к условиям жизни в постсоветском обществе (90-е годы ХХ века).
Анализ архивных документов и материалов позволил обосновать периодизацию и выделить четыре этапа развития образования взрослых во второй половине ХХ - в начале ХХІ века: 50-60-е годы ХХ века; 70-80-е годы ХХ века; начало 90-х годов ХХ - конец ХХ века; начало XXI века, который продолжается сегодня.
Нижняя граница первого этапа - 50-е гг. ХХ века обусловлена возрождением образования взрослых после Великой Отечественной войны. Верхняя граница первого этапа охватывает 60-е гг. ХХ века. В 1958 г. принят Закон "Об укреплении связи школы с жизнью и о последующем развитии системы народного образования в СССР", направленный на дальнейшее развитие образования взрослых. Нижняя граница второго этапа - 70-е годы ХХ века - связана с распространением идеи непрерывного образования в мире и ее влиянием на развитие образования взрослых в Украине. Верхняя граница - 80-е годы ХХ века - обусловлена реформированием образования в Советском Союзе. Нижняя граница третьего этапа - начало 90-х годов ХХ века обусловлена распадом Советского Союза, возникновением нового государства - Украины и адаптацией взрослых к новым условиям жизни в постсоветскому обществе. Верхняя граница - конец ХХ века - завершает целую эпоху исторического развития страны. В этот период происходит расцвет национального образования, появляются школы, ориентированные на национальные традиции. Четвертый этап - начало ХХІ века - этап развития образования взрослых в независимой Украине. Для него характерно создание фундамента для развития национальной системы образования; расширение сети высших учебных заведений; создание учебных заведений нового типа (новые факультеты и институты в структуре университетов) и университетов для людей третьего возраста; появление учебных заведений новых форм собственности (частные и коммерческие).
Изложена характеристика структуры образования взрослых в Украине, рассмотрены особенности образования социально незащищенных групп населения, а также использования современных информационных технологий в образовании взрослых. Определена роль Всеукраинского координационного бюро международной общественно-государственной программы "Образование взрослых в Украине", определены тенденции, характеризующие развитие образования взрослых в Украине на начало ХХI века, сформулированы перспективные направления развития образования взрослых в Украине.
Ключевые слова: взрослость, образование взрослых, внешкольное образование, непрерывное образование, образование на протяжении жизни, андрагогика, формальное образование, неформальное образование, информальное образование, тенденции развития образования взрослых.
Sigayeva L. Ye. Tends of Adults Education Development in Ukraine (the Second Half of the XX th - Beginning of the XXI st Century). Manuscript. освіта культурний соціальний
Theses for a scientific degree of the Doctor of Pedagogical Sciences in specialty 13.00.01 - General Pedagogy and History of Pedagogy. - Institute of Pedagogical Education and Adults Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.
The theses presents the analysis of the problem in the pedagogical theory, fundamental definitions and statements of adults education, retrospective analysis of adults educations development from the second half of the XIX th century to the beginning of the second half of the XXI st century, methodological principles, national, pan-European and world factors caused adults education development in Ukraine in the second half of the XX th - beginning of the XXI st century. It has been made the analysis of the adults education in foreign countries: USA, European Union countries and Russian Federation. The historical and pedagogical analysis of the adults education evolution in Ukraine from the second half of the XIX th century to the second half of the XX th century, transformation of the definitions on adults education, validation of its development periodization, determination of the features of adults education development in Ukraine in the second half of the XX th, and identification of the problem of adult adaptation to the life conditions in the post-soviet society (the 90s of the XX th century) have facilitated the validation of the adults education trends in Ukraine in the second half of the XXth century. The system of adults education in Ukraine is presented, the adults education for socially deprived people is considered as well as the information technologies application for adults education. The role of the All-Ukrainian Coordination Bureau of International Public and State Program "Adults Education in Ukraine" has been defined, the main trends of the adults education development in Ukraine in the beginning of the XXI st century have been determined, and the perspective directions of adults education development in Ukraine have been formulated.
Key words: adulthood, adults education, out-of-school education, continuous education, lifelong education, andragogy, formal education, non-formal education, informal education, adults education trends.
Загальна характеристика роботи
Актуальність та доцільність дослідження. Необхідність розвитку освіти дорослих зумовлена як динамікою соціального і науково-технічного прогресу, змінами в змісті і характері праці і суспільної діяльності людей, так і запитами ринку праці, головними з яких є компетентність і професіоналізм фахівця. Соціально-економічні трансформації в нашій країні привели до появи у багатьох дорослих потреби у перепідготовці, одержанні нових знань, умінь і навичок, що відповідали б актуальним вимогам як професійної, так і суспільної діяльності. Одним з наслідків науково-технічної революції XX ст. став прискорений процес знецінення і старіння знань і вмінь фахівців. У зв'язку з цим освіта дорослих стала імперативом науково-технічного прогресу (С.Г. Вершловський). Соціальна роль освіти дорослих виявляється в сприянні розвитку суспільства й одночасно розвитку та соціальному захисту особистості. Саме освіта дорослих набуває подальшого розвитку в зв'язку зі світовою економічною кризою і необхідністю перепідготовки і навчання соціально незахищених верств дорослого населення (безробітні, дорослі з обмеженими фізичними можливостями, звільнені в запас військовослужбовці та інші категорії дорослого населення). З'являються нові, нетрадиційні форми освіти дорослих: дистанційне навчання, університети третього віку, бізнес-школи, корпоративні університети, внутрішньофірмове навчання тощо. Саме тому на рубежі століть виникло усвідомлення того, що освіті дорослих потрібна концептуалізація. Адже не дивлячись на існування ряду парадигм освіти дорослих, вони не стали предметом спеціального осмислення. Підготовка і перепідготовка значних груп дорослого населення спонукає до організації їхнього навчання і перенавчання на наукових засадах з урахуванням принципів андрагогіки.
Актуальність і перспективність дослідження освіти дорослих як явища зумовлюється також високими темпами соціально-економічного розвитку суспільства; структурними змінами в сфері зайнятості дорослих; суттєвими демографічними змінами, що полягають у зменшенні народжуваності та збільшенні кількості людей похилого віку; процесами глобалізації; міжнародним співробітництвом та інтеграцією України в європейський освітній простір; приєднанням України до Болонського, Копенгагенського процесів; розвитком інформаційних технологій; розбудовою громадянського суспільства; створенням навчального середовища для різних груп населення (як для працездатних, так й для людей з особливими потребами); створенням умов для навчання дорослих за допомогою мережі Інтернет.
Згідно з Конституцією (стаття 53) кожний громадянин України має право на освіту. Початок реформування системи освіти дорослих у нашій державі розпочався прийняттям законодавчих актів - законів України "Про освіту" (1996), "Про професійно-технічну освіту" (1998), "Про вищу освіту" (2002), а також Державної національної програми "Освіта" ("Україна XXI століття") (1993), Національної доктрини розвитку освіти (2002).
Роль і функції освіти дорослих в Україні за останні півстоліття набували нових ознак і якостей. В 1960-1970 рр. на перший план вийшла компенсаторно-адаптивна функція освіти, тобто функція надання допомоги дорослим, пов'язаної зі старінням раніше набутих знань. У 1980-х рр. освіта дорослих набула інтегрованого характеру у зв'язку із залученням широких мас до культури, з технічними і соціальними перетвореннями. 90-ті роки минулого століття позначилися новими підходами до освіти дорослих: з'явилося ставлення до освіти як можливості розширення сфери застосування своїх здібностей у трудовій діяльності, в самоорганізації, в зміні професії з урахуванням запитів ринку праці та ін. (С.Г. Вершловський). На сучасному етапі посилилася динаміка процесів і явищ навколишнього світу, які необхідно розуміти, сприймати й адаптуватися до них. Тому накопичені знання потребують систематизації і структуризації (М.Т. Громкова).
Усвідомлення того, що сучасний стан освіти дорослих в Україні є підсумком усієї попередньої історії розвитку освіти дорослого населення, дає змогу простежити еволюцію освіти дорослих в Україні та визначити прогностичні напрями її розвитку.
Історико-педагогічний аналіз вітчизняного досвіду розвитку освіти дорослих, співвіднесений із зарубіжним досвідом, вказує на можливість використання позитивних здобутків минулого, допомагає простежити процес виникнення і розвитку різних моделей освіти дорослих, спрогнозувати їх функціонування та подальший поступ. Дослідження розвитку освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ - початок ХХЙ ст.) потребує з'ясування, які чинники визначили і зумовили функціонування освіти дорослих в цей історичний період, а саме: соціально-економічні та науково-технічні перетворення як у світі, так і в Україні; загальноєвропейські тенденції розвитку систем освіти дорослих, їх глобалізація та інтернаціоналізація; прагнення України увійти у світовий освітній простір; досягти розвинутого соціального партнерства в розробці стратегії реформування освіти дорослих; співвідношення національних культурних цінностей зі світовими загальноцивилізаційними надбаннями людства.
Аналіз наукової літератури дає підстави стверджувати, що наукові положення і висновки, які характеризують розвиток освіти дорослих в Україні у ХХ ст., основи для теорії розвитку освіти дорослих в Україні заклали наукові праці видатних діячів науки, керівників освіти, представників вітчизняної суспільної і педагогічної думки. Серед них: X.Д. Алчевська, В.П. Вахтєров, В.І. Водовозов, Г.Ф. Гринько, П.Ф. Каптерєв, Н.К. Крупська, Т.Г. Лубенець, А.В. Луначарський, Є.М. Мединський, С.О. Сірополко, М.О. Скрипник, М.І. Пирогов, Я.П. Ряппо, К.Д. Ушинський, В.І. Чарнолусський та ін. Подальшого розвитку дослідження проблеми освіти дорослих знайшло у працях сучасних учених, які вивчали: питання методології освіти дорослих - С.Г. Вершловський, Б.С. Гершунський, С.У. Гончаренко, А.В. Даринський, С.І. Змєйов, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, А.І. Кузьмінський, Н.Г. Ничкало, В.Г. Онушкін, С.О. Сисоєва, Є.П. Тонконога та ін.; розвиток неперервної освіти - О.П. Владиславлєв, В.А. Горохов і Л.О. Коханова, Р. Дейв, П. Ленгранд, В.Г. Онушкін, Е. Фор та ін.; психологічні особливості дорослої людини - Б.Г. Ананьєв, Ю.М. Кулюткін, Є. І. Степанова, В.В. Рибалка та ін.; концептуальні положення методології порівняльної педагогіки - Т.М. Десятов, О.І. Огієнко, Л.П. Пуховська, А.А. Сбруєва, О.В. Сухомлинська, Р. Сміт, Н. Хане та ін.; обґрунтували андрагогічні підходи до освіти дорослих Т. Александер, С. Брукфілд, С.Г. Вершловський, М.Т. Громкова, С.І. Змєйов, І.А. Колесникова, О.І. Кукуєв, Ш. Мерріем, М. Ноулз, В.В. Олійник, В.І. Подобед, Н.Г. Протасова, Л. Турос та ін.; концептуальні положення щодо особливостей розвитку освіти дорослих в Україні та зарубіжних країнах на різних історичних етапах досліджували С.І. Болтівець, Л.П. Вовк, П.В. Горностаєв, А.В. Даринський, П. Джарвіс, Є.І. Огарьов, Н.С. Побірченко та ін.
Проблеми освіти дорослих не залишають поза увагою вітчизняні вчені, з-поміж яких Л.П. Вовк ["Генезис пріоритетних тенденцій освіти дорослих в Україні (друга половина XIX ст. - 20-ті рр. ХХ ст.)"], Г.М. Груць ("С. Русова і просвітительський рух в Україні"), В.Д. Давидова ("Неформальна освіта дорослих у навчальних гуртках Швеції"), С.М. Коваленко ["Тенденції розвитку освіти дорослих в Англії (остання чверть ХХ - початок ХХІ ст.)"], З.І. Нагачевська ["Педагогічна думка і просвітництво у жіночому русі Західної України (ІІ половина ХІХ ст. - 1939 р.)"], О.І. Огієнко ["Тенденції розвитку освіти дорослих у скандинавських країнах (друга половина XX століття)"], Н.С. Побірченко ["Педагогічна й науково-просвітницька діяльність громад у контексті суспільного руху Наддніпрянської України (друга половина ХЙХ - початок ХХ століття")], Н.Г. Протасова ("Теоретико-методичні основи функціонування системи післядипломної освіти в Україні"). Ці проблеми частково знайшли відображення в наукових дослідженнях А.О. Вороха ["Розвиток вищої технічної освіти в Україні (20-30-ті рр. ХХ ст.)"], О.В. Глузмана ("Тенденції розвитку університетської педагогічної освіти в Україні"), Т.М. Десятова ["Тенденції розвитку неперервної освіти в країнах Східної Європи (друга половина ХХ століття)"], В. І. Лугового ("Тенденції розвитку педагогічної освіти в Україні"), В.К. Майбороди ["Вища педагогічна освіта в Україні: історія, досвід, уроки (1917 -1985 рр.)"] та ін.
Разом з тим, для розвитку освіти дорослих в Україні характерні певні суперечності між: соціально-економічними умовами життя, наростанням у ньому кризових явищ і дезорієнтацією у цих умовах дорослих людей, їх нездатністю адаптуватися до нових життєвих ситуацій; зростанням потреби у розбудові системи освіти дорослих в Україні і недостатньою увагою до цієї сфери на державному, регіональному і локальному рівнях; державним і суспільним регулюванням розвитку освіти дорослих; реалізацією законодавчих актів про освіту та відсутністю правової законодавчої бази щодо розвитку освіти дорослих; упровадженням цільових програм, проектів, грантів із залученням зарубіжних інвестицій та відсутністю прозорого інформування дорослих про можливість участі в них; механізмами фінансування та кредитування освіти дорослих; організацією навчання безробітних та можливістю застосування набутих знань і вмінь; потребами педагогічної науки та практики щодо врахування зарубіжного досвіду організації освіти дорослих і недостатнім його осмисленням та узагальненням у вітчизняній педагогічній науці. Вирішення наведених суперечностей потребує переосмислення мети, змісту і завдань освіти дорослих, яка набула б конкурентоспроможності на сучасному ринку праці та забезпечувала соціальний захист людини в умовах швидкозмінного світу.
Теоретичний аналіз наукових праць свідчить, що проблема розвитку освіти дорослих в Україні в другій половині ХХ - на початку ХХІ століття ще не була предметом цілісного наукового дослідження, зокрема поза увагою дослідників залишилися: систематизація базових понять і положень освіти дорослих, які набувають особливого розвитку в цей історичний період, освіта дорослих для соціально незахищених верств дорослого населення, розвиток освіти дорослих в Україні в контексті реалізації міжнародних програм, визначення ролі Всеукраїнського координаційного бюро міжнародної громадсько-державної програми "Освіта дорослих України", яка діє за підтримки Інституту ціложиттєвого навчання ЮНЕСКО, ідеї якої поширені в науковому середовищі та громадянському суспільстві, а також перспективні напрями розвитку освіти дорослих в Україні.
Враховуючи соціальну значущість освіти дорослих для побудови суспільства знань в умовах соціально-економічних трансформацій в Україні, потребу дорослої людини в адаптації до сучасного життя, її мотивацію до навчання, значення освіти для особистісного зростання та кар'єрного розвитку дорослих, а також відсутність спеціальних педагогічних досліджень з проблеми розвитку освіти дорослих в Україні, для дослідження було обрано тему: "Тенденції розвитку освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ - початок ХХЙ століття)".
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до плану НДР Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (до 20.02.07. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України) з теми "Психолого-педагогічне забезпечення впровадження сучасних інформаційних технологій у професійні навчальні заклади" (РК № 0104U010419), складовою якої є тема "Використання сучасних інформаційних технологій в освіті дорослих" та з теми "Інноваційні педагогічні технології підготовки педагога вищої школи" (РК № 0108U000440), складовою якої є тема "Андрагогічні засади підготовки педагога вищої школи".
Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 26 грудня 2002 р. (протокол № 11) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України 28 січня 2003 р. (протокол № 1).
Об'єкт дослідження: освіта дорослих в Україні в її історичному розвитку.
Предмет дослідження: розвиток освіти дорослих в Україні у другій половині ХХ - на початку ХХІ століття.
Мета дослідження: здійснити цілісний науковий аналіз проблеми розвитку освіти дорослих в Україні у другій половині ХХ - на початку ХХI століття, обґрунтувати концепцію розвитку освіти дорослих в Україні; дослідити історичну еволюцію та обгрунтувати етапи розвитку освіти дорослих в Україні у другій половині ХХ - на початку ХХI століття; визначити провідні тенденції її розвитку в цей період та перспективні напрями подальшого розвитку освіти дорослих в сучасній Україні.
Відповідно до об'єкта, предмета, мети визначено основні завдання дослідження:
1. Вивчити стан дослідженості проблеми освіти дорослих у вітчизняній педагогічній теорії та практиці і в зарубіжних країнах.
2. Визначити сукупність базових понять, які розкривають сутність освіти дорослих.
3. Проаналізувати передумови розвитку освіти дорослих у другій половині ХIХ - на початку ХХ ст.
4. Теоретично обґрунтувати етапи розвитку освіти дорослих в Україні у другій половині ХХ - на початку ХХI століття.
5. Розробити концепцію розвитку освіти дорослих в Україні в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів.
6. Виявити тенденції розвитку освіти дорослих в Україні в другій половині ХХ - на початку ХХI століття.
7. Обгрунтувати перспективні напрями розвитку освіти дорослих в Україні.
8. Розробити навчально-методичний комплекс з метою реалізації андрагогічних підходів у професійну підготовку магістрів, викладачів вищих навчальних закладів та системи післядипломної освіти, центрів професійного навчання незайнятого населення.
Хронологічними межами дослідження було обрано другу половину ХХ - початок ХХЙ століття. Нижня хронологічна межа дослідження зумовлена післявоєнним відродженням освіти, подальшою ліквідацією неписьменності серед дорослих одночасно зі стрімким науково-технічним прогресом у світі й пов'язаним із ним розвитком освіти дорослих у зарубіжних країнах, прийняттям Закону "Про зміцнення зв'язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР" (1958). Верхня хронологічна межа дослідження зумовлена соціально-економічними трансформаціями в Україні, виникненням пов'язаного з ними ринку праці та явища безробіття, світовими глобалізаційними процесами, а також інформатизацією суспільства, необхідністю адаптації дорослої людини до сучасних реалій життя, розвитком освіти дорослих в умовах незалежної України.
Концепція дослідження. Дослідження тенденцій розвитку освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ - початок ХХЙ століття) здійснювалося на засадах системного, діяльнісного, акмеологічного, андрагогічного, соціально-гуманістичного та особистісно орієнтованого підходів, що дало змогу розглянути освіту дорослих як багатофункціональну систему.
Системний підхід забезпечив ефективний структурно-функціональний аналіз освіти дорослих в Україні в її історичному розвитку, дав змогу розглянути освіту дорослих як соціокультурний феномен, якому притаманні багатофункціональність, динамічність, гнучкість, відкритість, адаптивність та гуманність. Системний підхід використовувався для обґрунтування організаційної структури освіти дорослих в Україні, а також визначення та обґрунтування чотирьох етапів її розвитку в другій половині ХХ - на початку ХХЙ століття, виявлення чинників, які впливають на її функціонування та сприяють розвитку перспективних напрямів освіти дорослих в Україні. На підставі системного підходу було виявлено особливості розвитку освіти дорослих у 50-60-х, 70-80-х та 90-х рр. ХХ ст. Діяльнісний підхід використовувався під час проведення "Тижнів освіти дорослих" в Україні (2000 - 2010), головним чином, для того, щоб учасники цього заходу усвідомили необхідність освіти для підвищення власної духовності, професійного рівня, щоб долучилися до навчальної діяльністі, а також - у процесі викладання авторського спецкурсу "Андрагогіка" у професійній підготовці магістрів та викладачів вищих навчальних закладів. На засадах діяльнісного та системного підходів обгрунтовано використання сучасних інформаційних технологій в освіті дорослих. Акмеологічний підхід у ході дослідження використовувався для визначення особливостей зрілості дорослої людини; здійснювалося вивчення психологічного портрета дорослої людини; сформульовано новий підхід до людини: розвиток дорослих триває впродовж життя й має свої періоди й особливості. Андрагогічний підхід, завдання якого сприяти дослідженню психолого-педагогічних закономірностей, соціальних і психологічних чинників ефективності освіти дорослих, дав змогу з'ясувати, що у зв'язку з економічною кризою зросла потреба в підготовці і перепідготовці значних груп дорослого населення, яку можна реалізувати за умов організації навчання і перенавчання на науковій основі шляхом спеціального проектування навчально-тематичних планів та програм. У ході дослідження було розроблено структуру андрагогічної компетентності андрагога, проаналізовано використання педагогічних та андрагогічних підходів до процесу навчання дорослих, виявлено загальні закономірності навчання дорослих, взаємозв'язок андрагогіки з різними галузями сфери освіти; закономірності й тенденції розвитку освіти дорослих.
Соціально-гуманістичний підхід забезпечив розгляд суб'єктних відносин між викладачами та дорослими учнями, які мають характеризуватися гармонійною взаємозалежністю. Цей підхід дав можливість розглядати освіту дорослих як життєву необхідність, коли кожен етап навчання наповнюється новим змістом, організаційно-педагогічними формами, методами й нетрадиційними підходами до інтегрування індивідуальних, професійних, соціальних аспектів життєдіяльності дорослої людини. Особистісно орієнтований підхід сприяв визначенню освіти дорослих як вирішального чинника соціально-економічного прогресу, що став кардинальною умовою розвитку особитості на всіх етапах її життєвого та професійного шляху, підтвердив значення неперервної освіти у ціложиттєвому розвитку особистості людини.
Методологічну основу дослідження становлять основні положення наукової теорії пізнання; системний підхід як методологічний спосіб пізнання педагогічних явищ і процесів у єдності теорії і практики; загальнофілософські ідеї гуманістичного розуміння дорослої людини як найвищої цінності суспільного прогресу; педагогічні концепції неперервної освіти та освіти дорослих. Методологія дослідження базується на принципах: об'єктивності, яка поєднує історичні, економічні, політичні, соціальні, культурні, освітні чинники; єдності історичного та логічного; цілісності, наступності, системності; розумінні особистості дорослої людини як суб'єкта історичного процесу та процесу саморозвитку, визнання освіти дорослих, як феномена, який сприяє розвитку особистості людини.
Теоретичну основу дослідження становлять:
? наукові положення та висновки, що ґрунтуються на аналізі архівних джерел, історичних фактах, висвітлених у наукових працях, доповідях діячів освіти, працях вітчизняних та зарубіжних вчених, які заклали основи теорії освіти дорослих (Х.Д. Алчевська, В.П. Вахтєров, В.І. Водовозов, Г.Ф. Гринько, П.Ф. Каптерєв, Н.К. Крупська, Т.Г. Лубенець, А.В. Луначарський, Є.М. Мединський, М.О. Скрипник, М.І. Пирогов, Я.П. Ряппо, В.І. Чарнолусський, К.Д. Ушинський та ін.);
? сучасна філософія та методологія освіти (С.Г. Вершловський, Б.С. Гершунський, С.У. Гончаренко, А.В. Даринський, С.І. Змєйов, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, Н.Г. Ничкало, В.Г. Онушкін, С.О. Сисоєва, Є.П. Тонконога та ін.);
? концепція розвитку неперервної освіти (О.П. Владиславлєв, В.А. Горохов і Л.О. Коханова, Р. Дейв, П. Ленгранд, В.Г. Онушкін, Е. Фор та ін.);
? науково-теоретичні положення щодо психологічних особливостей дорослої людини (Б.Г. Ананьєв, Ю.М. Кулюткін, Є.І. Степанова, В.В. Рибалка та ін.);
? концептуальні положення методології порівняльної педагогіки (Т.М. Десятов, О.І. Огієнко, А.А. Сбруєва, О.В. Сухомлинська, Р. Сміт, Н. Ханс та ін.);
? андрагогічні підходи до освіти дорослих (Т. Александер, С. Брукфілд, С.Г. Вершловський, М.Т. Громкова, С.І. Змєйов, І.А. Колесникова, Ш. Мерріем, М. Ноулз, В.В. Олійник, В.І. Подобед, Н.Г. Протасова, Л. Турос та ін.);
? концептуальні положення щодо особливостей розвитку освіти дорослих в Україні та зарубіжних країнах на різних історичних етапах (С.І. Болтівець, Л.П. Вовк, П.В. Горностаєв, А.В. Даринський, П. Джарвіс, Є.І. Огарьов, Н.С. Побірченко та ін.).
Методи дослідження. Відповідно до завдань наукового пошуку використовувався комплекс взаємопов'язаних та взаємодоповнюючих методів дослідження, зокрема: теоретичні - історико-хронологічний, який дав можливість в історичній ретроспективі дослідити соціально-економічні, соціокультурні, педагогічні факти і явища розвитку освіти дорослих на різних етапах існування СРСР, розглянути освіту дорослих у логічній послідовності; структурно-системний аналіз - з метою теоретичного обгрунтування проблеми; термінологічний аналіз - визначення основних базових понять дослідження; метод наукової ідентифікації - аналіз архівних і наукових джерел з метою забезпечення достовірності одержаних результатів; загальнонаукові методи - аналіз, синтез та узагальнення основних положень наукових праць, нормативних документів та архівних джерел, що сприяло об'єктивному висвітленню реальних подій, під впливом яких здійснювався розвиток освіти дорослих в Україні у другій половині ХХ - на початку ХХI століття; компонентно-структурний, системно-структурний, системно-функціональний методи, що уможливили виділення основних компонентів систем освіти дорослих, обгрунтування закономірностей та виявлення особливостей їх розвитку; емпіричний - спостереження для виявлення стану розробленості проблеми в педагогічній теорії і практиці; бесіди, діалоги, дискусії, обговорення дослідницьких проблем.
Джерельну базу дослідження становлять: законодавчі й нормативні документи урядів СРСР, УРСР, незалежної України, а також європейські офіційні документи (закони, доповіді, резолюції, рекомендації, електронні бази даних), матеріали ЮНЕСКО з питань розвитку освіти дорослих; архівні документи й матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади й управління України (222 архівні справи із фондів 166, 4618); наукові фонди Національної наукової бібліотеки імені В.І. Вернадського, Національної парламентської бібліотеки України, Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В.О. Сухомлинського НАПН України, матеріали вітчизняних та зарубіжних періодичних педагогічних видань; результати спостережень та участь у міжнародних конференціях й Тижнях освіти дорослих як вітчизняних, так і й зарубіжних країн; вивчення зарубіжного досвіду з організації освіти дорослих під час поїздок до Російської Федерації (2004), Чехії (2007); матеріали та рекомендації одинадцяти Тижнів освіти дорослих в Україні, міжнародних, всеукраїнських конференцій з проблем освіти дорослих. На різних етапах наукового пошуку вивчалися Конституція України, закони України "Про освіту" (1996), "Про професійно-технічну освіту" (1998), "Про вищу освіту" (2002), а також Державна національна програма "Освіта" ("Україна ХХЙ століття") (1993), Національна доктрина розвитку освіти (2002), Державна програма "Вчитель" (2002), матеріали V Гамбурзької конференції з освіти дорослих (1997), документи і матеріали інших конференцій країн Європи та Азії, де проходили форуми з освіти дорослих.
Організація дослідження. Дослідження проводилося впродовж 1999-2010 рр. й охоплювало три етапи.
На першому етапі (1999-2002) - науково-пошуковому осмислювалося коло питань, які могли б скласти основу дисертаційного дослідження, вивчалася історична, педагогічна, психологічна, філософська наукова література, аналізувалися законодавчі та нормативні акти; здійснювалася первинна обробка результатів пошукового етапу дослідження; вивчалися та аналізувалися архівні джерела.
На другому етапі (2003-2006) - аналітико-емпіричному - здійснювалося уточнення наукових підходів, категоріального апарату дослідження, обґрунтування деяких понять; вивчалися та аналізувалися документи і матеріали міжнародних конференцій, форумів, фестивалів і Тижнів освіти дорослих; вивчався досвід проведення фестивалів у Російській Федерації (м. Санкт-Петербург, 2004); розроблено та впроваджено у роботу Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди навчально-тематичний план програми спецкурсу "Андрагогіка"; сформовано зміст дисертації, здійснено відбір наукових та архівних джерел для її написання.
На третьому етапі (2007-2010) - узагальнювальному - визначалася структурно-логічна схема систематизації матеріалів дослідження; обґрунтовано концепцію розвитку освіти дорослих в Україні, яка обговорювалася учасниками Х Тижня освіти дорослих в Україні; тривала робота з організації та проведення Тижнів освіти дорослих в Україні, аналізувалися статистичні дані; вивчався досвід проведення фестивалів за рубежем, зокрема у Чехії (м. Оломоуц, 2007). На цьому етапі було узагальнено результати наукового пошуку, написано остаточний варіант рукопису дисертації і оформлено відповідно до вимог чинних стандартів.
За результатами дослідження видано монографію "Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. - початок ХХІ ст.)"; визначено перспективні напрями розвитку освіти дорослих в Україні, а також напрями подальших досліджень із означеної проблеми.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:
- вперше у вітчизняній педагогічній науці на основі цілісного наукового аналізу проблеми розвитку освіти дорослих в Україні у другій половині ХХ - на початку ХХI століття розроблено концепцію дослідження освіти дорослих як цілісного суспільного феномена, основою якої є системний, діяльнісний, акмеологічний, андрагогічний, соціально-гуманістичний та особистісно орієнтований підходи, що дало змогу розглядати освіту дорослих як багатофункціональну систему; обґрунтовано періодизацію розвитку освіти дорослих в Україні у другій половині ХХ - на початку ХХI століття; розроблено концепцію розвитку освіти дорослих в Україні, яка ґрунтується на базових поняттях і положеннях дослідження, спрямована на забезпечення системної цілісності, органічної єдності загального й особливого в освіті дорослих та включає такі основні напрями: створення системи освіти дорослих; мета, пріоритети, принципи розвитку освіти дорослих; пріоритетні завдання освіти дорослих; якість освіти дорослих; вища освіта в Україні в організації освіти дорослих; особливості навчання безробітних; міжнародне співробітництво та інтеграція в освіті дорослих; економічні відносини в освіті дорослих; виявлено провідні тенденції розвитку освіти дорослих в Україні у другій половині ХХ ст. (ліквідація неписьменності; зростання кількості загальноосвітніх вечірніх шкіл для дорослих; прагнення дорослих до постійного навчання; централізація управління в справі освіти дорослих; уніфікація навчальних планів та програм, політизація навчання; розповсюдження ідеї неперервного навчання; поява нових форм навчання для дорослих, поява нових технологій в освіті) та провідні тенденції на початку ХХІ ст. (реалізація системного підходу до розвитку освіти дорослих в Україні; розвиток освіти дорослих в Україні в контексті глобалізаційних та інтеграційних процесів; зв'язок пріоритетних завдань освіти дорослих з процесами глобалізації та інформатизації суспільства; використання системи вищої освіти в Україні для розбудови фундаменту освіти дорослих; навчання безробітних; європейське та міжнародне співробітництво та інтеграція; вплив соціально-економічних трансформацій на структуру, завдання та зміст освіти дорослих; впровадження інформаційних технологій в освіту дорослих; посилення функції соціального захисту людини);
- удосконалено і змістовно збагачено положення про вплив міжнародних організацій та Всеукраїнського координаційного бюро міжнародної громадсько-державної програми "Освіта дорослих України" на свідомість дорослих щодо їх участі в демократичних перетвореннях суспільства, розуміння ними значення неформальної та інформальної форм освіти для особистісного розвитку;
- подальшого розвитку набули положення щодо андрагогічних підходів у професійній підготовці магістрів та викладачів вищих навчальних закладів та системи післядипломної освіти, центрів професійного навчання незайнятого населення, а також щодо формування змісту, форм і методів діяльності Всеукраїнського координаційного бюро міжнародної громадсько-державної програми "Освіта дорослих України", яке діє за підтримки Інституту ціложиттєвого навчання ЮНЕСКО.
Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що на основі аналізу, систематизації базових понять дослідження здійснено та уточнено теоретичний зміст понять, які розкривають проблему й специфіку освіти дорослих в Україні, а саме: "дорослість", "зрілість", "освіта", "освіта дорослих", "позашкільна освіта", "неперервна освіта", "неперервна професійна освіта", "освіта впродовж життя", "післядипломна освіта", "підвищення кваліфікації", "навчання", "формальна освіта", "неформальна освіта", "інформальна освіта", "безробітний", "безробіття", "андрагог", "андрагогіка", "адаптація", "соціальна адаптація", "професійна адаптація"; теоретично обґрунтовано класифікацію підходів до визначення понять освіти дорослих, що відображає їх інтегративний зміст на рівнях: інституційному (як система установ і організацій, призначення яких реалізація всього комплексу освітніх послуг); соціальному (як спосіб життя сучасної людини); процесуальному (як процес, спрямований на реалізацію особистісних потреб дорослої людини) та особистісно значущому (що характеризується рівнем готовності особистості до участі в трудовій діяльності, до різних видів соціальної діяльності); обгрунтовано положення щодо еволюції розвитку теорії освіти дорослих в Україні; проаналізовано впровадження інформаційних технологій в освіту дорослих на андрагогічних засадах; визначено перспективні напрями розвитку освіти дорослих в Україні.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено і впроваджено навчально-методичний комплекс, завдання якого реалізація андрагогічних підходів у професійній підготовці магістрів та викладачів вищих навчальних закладів формальної та неформальної освіти, професійно-технічних навчальних закладів та системи післядипломної освіти, для науковців, організаторів і працівників освіти, центрів професійного навчання незайнятого населення - навчально-методичний посібник "Вміння й навички самостійної роботи у професійному становленні дорослої людини"; авторську концепцію розвитку освіти дорослих в Україні; навчально-тематичний план та програму навчального курсу "Андрагогіка" (5 модулів), які впроваджено в роботу Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (довідка про впровадження № 176 від 30.09.2010 р.); методичні рекомендації "Андрагогіка в професійному навчанні". У науковий обіг введено 222 раніше невідомі широкому загалу науковців архівні справи, що містять документи і матеріали, а також факти, теоретичні ідеї і підходи з питань розвитку освіти дорослих, що сприятиме збагаченню теорії освіти дорослих в Україні.
Основні положення дисертаційного дослідження можуть бути використані у процесі модернізації освітньої системи України, а саме: для розробки концептуальних, нормативних і законодавчих документів з питань розвитку освіти дорослих в Україні; в теоретичних та експериментальних дослідженнях з теорії та історії педагогіки, а також у практичній роботі закладів системи післядипломної освіти; для розробки нових і оновлення існуючих навчальних курсів з педагогіки, педагогіки вищої школи, для розробки спецкурсів і спецсемінарів із проблем освіти. Дисертант як керівник Секретаріату Всеукраїнського координаційного бюро Міжнародної громадсько-державної програми "Освіта дорослих України", яке діє за підтримки Інституту ціложиттєвого навчання ЮНЕСКО, особисто брала участь у проведенні щорічних Міжнародних Тижнів освіти дорослих в Україні у 2000 - 2010 рр., розробляла програми та здійснювала узагальнення рекомендацій, висловлених учасниками Тижнів.
Результати дослідження впроваджено у роботу десяти Тижнів освіти дорослих в Україні (2000-2010), які проходили в межах Міжнародної громадсько-державної програми "Освіта дорослих України" (довідка про впровадження № 1129-01-12 від 25 грудня 2009 р.), у роботу Державного департаменту України з питань виконання покарань (довідка про впровадження № 5/1/1-6793/Кл від 24 грудня 2009 р.), у роботу Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (довідка про впровадження № 770 від 19 листопада 2009 р.), у роботу Інституту підготовки кадрів для промисловості Міністерства промислової політики України (довідка про впровадження № 23 від 5 лютого 2010 р.).
Особистий внесок здобувача. У науковій статті в співавторстві з С. І. Болтівцем особистий внесок дисертанта полягає в аналізі стратегічних напрямів розвитку освіти дорослих у матеріалах ЮНЕСКО. У навчально-методичному посібнику, опублікованому в співавторстві з М.Г. Гордієнко, дисертанту належить перший розділ, в якому розкрито соціальні цінності дорослої людини у професійному навчанні. У рекомендаціях Тижнів освіти дорослих в Україні (2003 - 2010) автору дисертаційного дослідження належить систематизація матеріалів, їх структурування та узагальнення.
Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічним обґрунтуванням його вихідних положень з використанням широкої бази архівних, вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, законодавчих, нормативних документів і матеріалів, монографій, дисертацій, ресурсів Інтернет; застосуванням методів, адекватних предмету, меті та завданням дослідження; апробацією матеріалів дисертації у виступах на науково-практичних конференціях всеукраїнського та міжнародного рівнів, на семінарах, у лекціях для вчителів, студентів, аспірантів, а також під час проведення Тижнів освіти дорослих в Україні.
На захист виносяться такі наукові положення:
* періодизація розвитку освіти дорослих в Україні у другій половині ХХ - на початку ХХЙ століття, в якій виокремлено чотири основні етапи: перший - 50-60-ті роки ХХ ст. - етап післявоєнного відродження, що характеризується ліквідацією неписьменності населення, зростанням кількості загальноосвітніх вечірніх шкіл для дорослих, поширенням нових форм роботи з дорослими в гуртках грамоти, на будівництвах, у школах, у вільний від роботи час, уніфікацією навчальних планів та програм, політизацією навчання, керівництвом освітою з боку партійних та центральних органів влади; другий - 70-80-ті роки ХХ ст. - етап розповсюдження ідеї неперервного навчання, для якого характерний початок здійснення наукових досліджень з проблем неперервної освіти та освіти дорослих, створення мережі установ післядипломної освіти дорослих, подальша політизація навчання; третій - початок 90-х рр. ХХ - кінець ХХ століття - перехідний від епохи тоталітаризму до демократичних дій в суспільстві та освіті, що характеризується кардинальними змінами в політичному і соціокультурному житті суспільства, виникненням після розпаду СРСР нової держави - Україна, розвитком ринкових відносин, змінами в структурі освітніх установ країни; четвертий етап - початок XXI ст. - етап розвитку освіти дорослих в незалежній Україні, який триває і нині, характеризується модернізацією національної системи освіти, в тому числі освіти дорослих, розвитком міжнародної співпраці та інтеграції у сфері освіти дорослих, пристосуванням до нових реалій установ підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, появою недержавних (приватних і громадських) установ і організацій, що пропонують, програми неформальної економічної, політичної, цивільної, екологічної, професійної та інших видів освіти, інформатизацією освіти;
* основні концептуальні положення щодо розвитку освіти дорослих в Україні: доступ до освітньої і професійної підготовки всіх, хто має здібності, мотивацію на відповідну підготовку; використання освіти й професійної підготовки для захисту соціальних інтересів суспільства; створення нових закладів освіти недержавної форми власності. Стратегічними пріоритетними завданнями модернізації системи освіти в Україні є: побудова національної системи освіти, формування творчої особистості, забезпечення особистісного розвитку людини; функціонування й розвиток національної системи освіти на основі принципів гуманізму, демократії, пріоритетності суспільних і духовних цінностей; вихід української системи освіти на рівень освітніх систем розвинених країн світу;
* тенденції розвитку освіти дорослих в Україні у другій половині ХХ ст.: ліквідація неписьменності; зростання кількості загальноосвітніх вечірніх шкіл для дорослих; прагнення дорослих до навчання; централізація управління в справах освіти дорослих: перебування всіх областей України на особливому обліку партійних органів щодо роботи з ліквідації неписьменності; уніфікація навчальних планів та програм, а також їх політизація; поширення ідеї неперервного навчання; поява нових форм навчання для дорослих (курси та інститути підвищення кваліфікації); поява нових технологій дала можливість удосконалити процес навчання дорослих і зробити його неперервним;
* тенденції розвитку освіти дорослих на початку ХХЙ ст.: реалізація системного підходу до розвитку освіти дорослих; розвиток освіти дорослих у контексті глобалізаційних та інтеграційних процесів; зв'язок пріоритетних завдань освіти дорослих з процесами глобалізації та інформатизації суспільства; використання української системи вищої освіти для розбудови фундаменту освіти дорослих; навчання безробітних; розвиток міжнародного співробітництва; вплив соціально-економічних трансформацій на структуру, завдання та зміст освіти дорослих; упровадження інформаційних технологій в освіту дорослих; створення громадських об'єднань та визначення їх ролі у формуванні політичної свідомості громадян України; посилення функції соціального захисту людини.
* перспективні напрями розвитку освіти дорослих в сучасній Україні: створення законодавчо-правової бази з проблем освіти дорослих; здійснення пільгового оподаткування чи скасування оподаткування для підприємств, фірм, які впроваджують освітню реформу; єдине підпорядкування всіх форм навчання дорослих державній політиці; надання податкових пільг підприємствам, що акумулюють кошти на освіту дорослих для відповідних освітніх установ; створення на державному рівні умов для неперервного навчання дорослих на безоплатній основі; створення і практичне застосування системи персонального кредитування освіти дорослих; демократизація і автономізація українських вищих навчальних закладів з метою створення умов для навчання дорослих упродовж усього життя; надання керівникам вищих навчальних закладів права затверджувати навчальні плани та програми з широким використанням модульного методу, приймати на навчання слухачів без вікових обмежень; перебудову навчального процесу відповідно до потреб ринку праці; створення на базі вищих навчальних закладів кафедр андрагогіки, науково-дослідних лабораторій з проблем освіти дорослих; здійснення системних наукових досліджень з проблем андрагогіки; розгортання консультаційної роботи з питань упровадження нових технологій, нової техніки; створення бази даних про наявність видів освітніх послуг, що надаються навчальними закладами й підрозділами системи післядипломної освіти; поширення дистанційного навчання для дорослих людей; розв'язання кадрових питань: підготовка андрагогів-фахівців для роботи з дорослими; активне поширення нетрадиційних форм освіти дорослих (створення університетів для людей третього віку, курсів для навчання без вікових обмежень); надання освітніх послуг незахищеним верствам населення.
...Подобные документы
Історія розвитку системи освіти, вплив організації англійської системи освіти на економічний розвиток країни. Реформи освіти другої половини ХХ століття, запровадження новий принципів фінансування. Значення трудової підготовки учнів у системі освіти.
реферат [24,1 K], добавлен 17.10.2010Основні напрями діяльності почесних попечителів навчальних округів, гімназій, реальних училищ щодо розвитку географічної освіти. Роль та значення родини Терещенків у розвитку географічної освіти. Особливості прогресивних ідей у підросійській Україні.
статья [25,7 K], добавлен 11.09.2017Вивчення першочергових завдань освітньої політики держави. Дослідження механізму сталого розвитку системи освіти. Аналіз особливостей розвитку освіти з урахуванням сучасних вимог. Аналіз парадигмальних аспектів модернізації системи освіти в Україні.
статья [22,6 K], добавлен 22.02.2018Соціально-економічний розвиток Херсонщини в кінці ХХ - на початку ХХІ століття. Стан промисловості, сільського господарства й культури області. Система освіти, середні загальноосвітні школи. Впровадження сучасних педагогічних технологій в початкову школу.
курсовая работа [59,2 K], добавлен 21.01.2013Історія та основні етапи виникнення та розвитку американської системи освіти, її специфіка та відмінні риси порівняно з українською системою. Реформи освіти в США другої половини ХХ століття. Цілі та форми реалізації сучасної освітньої стратегії США.
реферат [15,1 K], добавлен 17.10.2010Історичний огляд розвитку дошкільної освіти в Україні. Розвиток дошкільної освіти у ХІХ столітті та після 1917 року. Реалії та перспективи розвитку дошкільної освіти в Україні. Географічні особливості розвитку дошкільної освіти на Кіровоградщині.
курсовая работа [4,3 M], добавлен 24.12.2013Визначення та характеристика актуальності проблеми реформування післядипломної педагогічної освіти на тлі вітчизняного соціокультурного розвитку. Ознайомлення з необхідною умовою сучасного реформування післядипломної освіти та освіти дорослих загалом.
статья [24,3 K], добавлен 24.04.2018Історичні умови становлення і розвитку морального-етичного виховання в Західній Україні. Вплив духовенства на розвиток музичного відродження. Шкільні закони другої половини ХІХ століття. Аналіз музично-педагогічної спадщини з морально-етичного виховання.
дипломная работа [78,4 K], добавлен 22.04.2010Експертна оцінка освіти Італії на рівнях дошкільної, шкільної і вищої системи освіти. Напрями вдосконалення і розвитку системи освіти Італії: негативні і позитивні тенденції. Вплив і значення розвитку італійської освіти для освіти України.
реферат [14,3 K], добавлен 10.02.2011Етапи становлення початкових шкіл Англії XIX століття. Загальна характеристика сучасної системи освіти в Великобританії. Основні напрями розвитку недільних шкіл. Аналіз процесу створення єдиної структури навчального плану британської початкової освіти.
курсовая работа [425,5 K], добавлен 06.12.2014Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.
реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011Розвиток освіти на Слобожанщині під час Другої світової війни та у повоєнний період. Педагогічна діяльність Б.Д. Грінченка. Х.Д. Алчевська та її внесок розвиток народної освіти. Харківська школа-клініка для сліпоглухонімих дітей І. Соколянського.
курсовая работа [108,9 K], добавлен 14.06.2014Соціально-економічні потреби суспільства в освіті людини упродовж життя як об’єктивна передумова виникнення андрагогіки. Основні тлумачення поняття "андрагогіка". Роль і місце андрагога в системі освіти дорослих. Загальні вимоги викладача вищої школи.
лекция [24,9 K], добавлен 06.05.2012Реформування освітньої системи в незалежній Україні. Нова законодавча і нормативна бази національної освіти. Проблеми наукової діяльності, управління освітою. Посилення гуманітарного компоненту освіти, пріоритетні напрями державної політики в її розвитку.
реферат [41,5 K], добавлен 09.02.2011Етапи та особливості становлення вищої освіти на Україні у XVI-XVII ст. Києво-Могилянська академія як один із найавторитетніших центрів європейської вищої школи на той час, оцінка культурно-наукових зв'язків даної установи та значення на сучасному етапі.
курсовая работа [35,3 K], добавлен 07.10.2010Розвиток вітчизняної освіти за нормативами європейських домовленостей. Придатність приватних закладів освіти в Україні для інноваційного розвитку. Конкурентний вихід української освіти на світовий ринок інтелектуальних послуг. Псевдо-інноваційної моделі.
статья [24,4 K], добавлен 02.02.2013Система освіти в Україні під владою Російської імперії другої половини XVIII – першої половини XIX століть. Становлення виховних традицій на сучасному етапі розвитку вітчизняної педагогіки. Ідея народності та природовідповідності виховання Г. Сковороди.
курсовая работа [61,5 K], добавлен 18.03.2013Підвищення вимог до рівня освітньої та фахової підготовки людини у зв'язку з науково-технічною та інформаційною революцією. Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти, історичні витоки ступеневої освіти. Особливості національних систем вищої освіти.
курсовая работа [35,5 K], добавлен 25.10.2011Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.
дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011Аналіз ролі післядипломної педагогічної освіти. Визначення мети, завдань і функцій вітчизняної післядипломної педагогічної освіти. Характеристика особливостей функціонування післядипломної освіти вчителів початкових класів в Україні на сучасному етапі.
статья [22,0 K], добавлен 18.08.2017