Теоретичні та методичні основи професійної комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих у вищих навчальних закладах МВС України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

13.00.04 - «Теорія і методика професійної освіти»

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМП'ЮТЕРНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СЛІДЧИХ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ МВС УКРАЇНИ

Шерман Михайло Ісаакович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті педагогіки Національної Академії педагогічних наук України, м. Київ.

Науковий консультант - доктор технічних наук, професор,

член-кореспондент НАПН України,

Заслужений діяч науки і техніки України,

Верлань Анатолій Федорович,

Інститут проблем моделювання в енергетиці

імені Г.Є. Пухова НАН України, завідувач відділу

моделювання динамічних систем, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Гуревич Роман Семенович,

Інститут математики, фізики і технологічної освіти

Вінницького державного педагогічного університету

імені Михайла Коцюбинського, директор;

доктор педагогічних наук, професор

Лігоцький Анатолій Олексійович,

Навчально-науковий інститут управління

Київського національного університету внутрішніх справ

України, начальник кафедри прикладної педагогіки та

роботи з персоналом;

доктор педагогічних наук, доцент

Коваль Тамара Іванівна,

Київський національний лінгвістичний університет,

завідувач кафедри інформатики та комп'ютерних технологій.

Захист відбудеться “13” квітня 2010 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “12” березня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.В. Лапаєнко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Визначальним чинником професійної діяльності правоохоронців, зокрема слідчих, є якість їхньої професійної підготовки, уміння швидко орієнтуватися в обставинах, адаптуватися до динамічних сучасних умов, приймати адекватні конкретним обставинам рішення, аналізувати, передбачати і випереджати дії потенційних правопорушників. В умовах інформаційного суспільства необхідно формувати у майбутніх співробітників міліції, зокрема слідчих, уміння і стійкі навички професійної інформаційної діяльності. Це зумовлює застосування у процесі їхньої професійної підготовки теоретичних і емпіричних підходів для вирішення нетрадиційних, принципово нових завдань пошуку, опрацювання, аналізу і синтезу якісно нових релевантних даних і повідомлень, використання новітніх досягнень інформатики і суміжних з нею галузей наук, використання інформаційно-комунікаційних технологій в оперативно-службовій діяльності.

Державна політика у сфері інформаційно-комунікаційних технологій втілилася в низці важливих документів, серед яких насамперед Закони України “Про інформацію”, “Про національну програму інформатизації”, Указ Президента України “Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій”, Державна програма “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці” на 2006-2010 рр. Водночас, специфічні аспекти використання комп'ютерної техніки та інформаційно-комунікаційних технологій у правоохоронній сфері визначаються положеннями Законів України “Про міліцію”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, Указу Президента України “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян”, наказів та інструкцій МВС України.

Аналіз наукових досліджень, нормативно-правових актів, практики навчання інформатики та споріднених з нею дисциплін та якості професійної підготовки майбутніх слідчих дав змогу визначити і окреслити суперечності між вимогами практики правоохоронної діяльності до рівня професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки слідчих і реалізації забезпечення цієї вимоги у процесі професійної підготовки майбутніх слідчих у вищих навчальних закладах МВС України:

- необхідність якісної професійної підготовки майбутніх слідчих і наявність програмно-методичного забезпечення цього процесу;

- відсутність у навчальному плані окремого циклу дисциплін комп'ютерно-інформаційного спрямування, що призводить до недостатності обсягів і змістового наповнення курсу інформатики та споріднених з нею дисциплін у загальній структурі професійної підготовки;

- випереджувальний розвиток професійно-орієнтованих технологій підтримки правоохоронної діяльності і реальне опанування ними майбутніми слідчими у процесі комп'ютерно-інформаційної підготовки;

- наявний рівень сучасних інформаційно-комунікаційних технологій і низький рівень їх застосування у процесі професійної підготовки майбутніх слідчих;

- пріоритетність інформаційної діяльності в умовах інформаційного суспільства і недостатній рівень сформованості комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих.

Подолання окреслених суперечностей вимагає теоретичного і методичного обґрунтування та розробки нових підходів до професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих. Окремі питання, пов'язані з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у правоохоронній діяльності і професійній підготовці майбутніх правоохоронців, досліджувалися низкою фахівців відомчих навчальних закладів. Проблеми виявлення та розслідування злочинів, вчинених з використанням комп'ютерної техніки, автоматизованих систем збирання й обробки інформації у процесі розслідування досліджували М.Я. Швець і В.Г. Хахановський, методи і засоби комп'ютерних технологій, зокрема інформаційно-аналітичні системи управління, досліджували А.Л. Єрохін і О.Ф. Лановий, питання інформаційно-аналітичного забезпечення управління підрозділами слідства і дізнання розглянуто у працях В.М. Плішкіна, використання баз даних та комп'ютерних мереж у практичній правоохоронній діяльності висвітлено у працях Г.М. Бірюкова, проблеми застосування інформаційних технологій у діяльності МВС та навчальному процесі розробляли М.Я. Швець, П.І. Орлов, К.І. Беляков, В.В. Голубєв, В.Г. Хахановський.

Слід зазначити, що у психологічній, педагогічній і методичній літературі поки що не сформовано однозначного розуміння сутності та змістового аспекту комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих як складової їхньої професійної підготовки.

Враховуючи суспільне замовлення щодо якісної професійної підготовки майбутніх правоохоронців для забезпечення громадського порядку у державі, ефективної протидії злочинності та попередження злочинних посягань, об'єктивну необхідність модифікації професійної підготовки майбутніх співробітників міліції на основі впровадження сучасних інформаційних освітніх технологій, недостатнє теоретичне опрацювання проблеми професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих та практичне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес, темою дисертаційного дослідження було обрано: “Теоретичні та методичні основи професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих у вищих навчальних закладах МВС України”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та установ МВС України на період 2002-2005 рр., затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р., Головних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 23 березня 2001 р., протокол № 3. Обраний напрям є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри оперативно-розшукової діяльності та спеціальної техніки Херсонського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ «Інформаційне забезпечення оперативних апаратів ОВС у попередженні та розкритті злочинів», внесеної до Головних напрямів наукових досліджень Херсонського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ (схвалено рішенням Вченої ради від 26 грудня 2002 р., протокол № 7) та науково-дослідної роботи з теми “Науково-методичне забезпечення профільного навчання інформатики в старшій школі”, державний реєстраційний № 0105U000252 (2005-2007 рр.), яка виконувалась лабораторією навчання інформатики Інституту педагогіки АПН України.

Тему дисертації затверджено Вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол № 2 від 25.02.2005 р.) та погоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 3 від 29.03. 2005 р.).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх працівників міліції у вищих навчальних закладах МВС України.

Предмет дослідження - теоретико-методичні засади професійного опанування майбутніми слідчими сучасними професійно орієнтованими інформаційно-комунікаційними технологіями у вищих навчальних закладах МВС України.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити модель професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих у вищих навчальних закладах МВС України, створити комп'ютерні засоби представлення та контролю якості засвоєння навчального матеріалу з інформатики та споріднених з нею дисциплін.

Концепція дослідження. В основу розробленої концепції професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих МВС України в умовах відомчих вищих навчальних закладів покладено фундаментальні положення психології, педагогіки, філософії освіти, теорії пізнання та теорії систем. У ній знайшли відображення ідеї гуманізації та гуманітаризації освіти, особистісно орієнтованого та розвивального навчання, діяльнісного, системного, технологічного підходів.

Переважна більшість завдань професійної діяльності слідчого мають інформаційний характер, що свідчить про доцільність і необхідність створення у структурі професійної підготовки майбутніх слідчих цілісної системи засвоєння знань, навичок, умінь, особистісних переконань, що забезпечить формування у майбутніх слідчих професійного особистісного утворення, що здатного забезпечити здійснення ними професійної інформаційної діяльності.

Концептуальна ідея дослідження полягає у тому, що функціонування цілісної системи професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки зумовить формування складової професійної підготовки, що забезпечує здійснення слідчим професійної інформаційної діяльності - комп'ютерно-інформаційної підготовки. Професійна комп'ютерно-інформаційна компетентність є результатом комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих, компонентом професійної компетентності майбутніх слідчих МВС України. Вона характеризується теоретичними знаннями, стійкими навичками і вміннями, сформованістю особистісних якостей, що у комплексі забезпечують успішне виконання на належному нормативно-правовому, організаційно-методичному та програмно-технічному рівні інформаційної складової оперативно-службової діяльності слідчих МВС України щодо попередження, розкриття і розслідування злочинів.

Ефективність професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих може бути оцінена за допомогою показників, що характеризують динаміку і результати перетворень у структурних складових комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих: змістової - глибина і системність засвоєння теоретичних знань, принципів та методів інформатики, процесуально-операційної - наявність умінь щодо використання сучасних інформаційних технологій для вирішення задач професійної інформаційної діяльності, творчий підхід у процесі виконання, адекватність оцінки одержаних результатів, особистісно-мотиваційної - динамічність і цілеспрямованість у професійній інформаційній діяльності, об'єктивній самооцінці досягнутих результатів, визначення шляхів та методів їх поліпшення, в остаточному вигляді професійна комп'ютерно-інформаційна компетентність поглиблюються у процесі безпосередньої практичної правоохоронної діяльності.

Загальна гіпотеза дослідження полягає в тому, що професійна комп'ютерно-інформаційна підготовка майбутніх слідчих у вищих навчальних закладах МВС України забезпечує формування їхньої комп'ютерно-інформаційної компетентності на рівні, достатньому для здійснення професійної інформаційної діяльності, якщо здійснюється за умови впровадження обґрунтованої та розробленої моделі, що відображає як теоретичні та методичні засади професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки (дефінітивну базу, концепцію, компоненти моделі, структуру комп'ютерно-інформаційної компетентності, критерії визначення рівнів її сформованості), так і організаційно-технологічні (інформаційну інфраструктуру навчального закладу, специфіки використання засобів комп'ютерної підтримки різних навчальних дисциплін, єдності традиційного та комп'ютерно орієнтованого навчання).

Загальну гіпотезу дослідження конкретизовано в часткових гіпотезах.

Формування комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих у вищому навчальному закладі МВС України буде успішним за умови впровадження у навчальний процес моделі професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки, яка:

- побудована на теоретичних засадах, що враховують принципи, педагогічні умови, засоби та методи формування професійної комп'ютерно-інформаційної компетентності як складного інтегративного особистісного утворення;

- структурно і функціонально передбачає послідовну реалізацію цілей комп'ютерно-інформаційної підготовки шляхом діагностики, оцінювання та управління процесом формування комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих;

- вимагає обґрунтування змісту, структури, визначення чинників формування комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих у процесі фахової підготовки у вищому навчальному закладі МВС України;

- передбачає модернізацію навчального процесу з інформатики і споріднених з нею дисциплін, низки спеціальних дисциплін на основі використання створеного педагогічного програмного забезпечення (навчальні демонстрації, електронні посібники, тестово-конролююча програма, набори комп'ютерних тестів) для курсантів, спрямованого на послідовне формування їхньої комп'ютерно-інформаційної компетентності.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження сформульовано такі завдання:

Проаналізувати психологічну, педагогічну та спеціальну наукову і методичну літературу з проблеми дослідження стану комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих у вищих навчальних закладах МВС України.

Дослідити стан сформованості професійної комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих у вищих навчальних закладах МВС України.

З'ясувати сутність інформаційної діяльності слідчого та її складових.

Проаналізувати поняття „професійна комп'ютерно-інформаційна компетентність майбутніх слідчих” як результат відповідної комп'ютерно-інформаційної підготовки, визначити її структуру.

Визначити чинники впливу та організаційно-педагогічні умови формування професійної комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих.

Обґрунтувати концепцію професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих МВС України.

Розробити методику діагностування, визначити критерії та показники рівнів сформованості комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих МВС України.

Розробити зміст і експериментально перевірити модель професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих.

Створити засоби комп'ютерної підтримки інформатики і споріднених з нею дисциплін (електронні посібники, навчальні демонстрації, систему автоматизованого контролю знань і набір комп'ютерних тестів з інформатики та споріднених з нею дисциплін), підготувати навчально-методичні матеріали з дисциплін “Основи інформатики та обчислювальної техніки”, “Правова статистика”, “Правові інформаційно-пошукові системи”.

Методологічна основа дослідження: основні положення теорії пізнання, теорії систем й теорії управління, педагогіки, психології, права; новітні філософські, соціологічні, психолого-педагогічні ідеї щодо модернізації освіти в Україні, концептуальні положення педагогіки і психології щодо ролі і місця комп'ютерно орієнтованих методів, засобів, форм навчання у професійній підготовці майбутніх фахівців у ВНЗ України, особистісно орієнтований, системний, діяльнісний та інтегративний підходи, застосування як традиційних, так і комп'ютерно орієнтованих методів, форм і засобів навчання. Специфіка відбору змісту професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих обумовила необхідність використання ідей професійно орієнтованого, інтегративного, функціонального, індивідуального підходів. Інтегруючою основою методологічних засад стали принципи компліментарності та інтегративності традиційних та комп'ютерно орієнтованих методів і засобів навчання у системі професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені аналізу фундаментального й прикладного в науці загалом та освіті зокрема (В.Ю. Биков, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.С. Лутай); положення та висновки, що стосуються сучасних підходів до організації процесу навчання (А.М. Алексюк, В.В. Давидов, О.А. Дубасенюк, В.І. Загвязинський, І.Я. Лернер, Н.Ф. Тализіна, І.С. Якиманська); теорії педагогічних систем (В.П. Беспалько, Н.В. Кузьміна, А.О. Лігоцький), проблеми неперервної професійної освіти (Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва) теоретичні надбання педагогічної психології щодо психологічних основ інтелектуальної активності особистості, проблем професійної адаптації майбутніх фахівців (Б.Д. Ананьєв, П.Я Гальперин, В.Н. Дружинін, Г.С. Костюк, В.В. Сєриков та ін.); психологічна теорія діяльності (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, Ж. Піаже, Д.П. Узнадзе та ін.); теоретико-методичні засади сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в освіті (Н.В. Апатова, В.Ю. Биков А.Ф. Верлань, Р.С. Гуревич, Ю.О. Дорошенко, М.І. Жалдак, Т.І. Коваль, В.В. Лапінський, Ю.І. Машбиць, К.О. Метешкин, В.М. Монахов, Н.В. Морзе, Є.С.Полат, Т.Б. Поясок, І.В. Роберт, О.В. Співаковський); теоретичні та методичні підходи до навчання майбутніх правоохоронців (В.Г. Андросюк, О.М. Бандурка, Г.М. Бірюков, В.Л. Васильєв, Л.І. Казміренко, В.С. Медвєдєв, Г.О. Юхновець, Г.Х. Яворська, О.Н. Ярмиш).

Методи дослідження. В дослідженні використані для розв'язування окреслених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези такі методи: теоретичні - ретроспективний та порівняльний аналіз для зіставлення і порівняння наявних поглядів провідних фахівців на досліджувану проблему, визначення напрямів дослідження й уточнення категоріального апарату; моделювання для створення моделі професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки, спрямованої на формування комп'ютерно-інформаційної компетентності курсантів; класифікація, систематизація та узагальнення теоретичних даних стосовно критеріїв і рівнів сформованості професійної комп'ютерно-інформаційної компетентності, прогнозування, логічне узагальнення; емпіричні - вивчення досвіду навчання інформатики та споріднених з нею дисциплін у вищих навчальних закладах; анкетування, спостереження, тестування для визначення рівня сформованості комп'ютерно-інформаційної компетентності; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний етапи) для експериментальної перевірки запропонованої концепції і моделі професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих, конкретизації методики, кількісний і якісний аналіз емпіричних даних здійснювався з використанням методів математичної статистики.

Основні етапи та організація дослідження. Дослідження проводилось упродовж 1998-2010 рр.

На першому етапі (1998-1999 рр.) вивчалася, аналізувалася й узагальнювалася філософська, педагогічна, психологічна та нормативна література з проблем діяльності слідчих МВС України, її психологічних особливостей, професійної інформаційної діяльності слідчих, навчання інформатики та споріднених дисциплін майбутніх правоохоронців та інформатизації навчального процесу, здійснювався порівняльний аналіз програмно-технічного забезпечення комп'ютерно-інформаційної підготовки; конкретизувалися мета, предмет і завдання дослідження, формулювалася робоча гіпотеза, уточнювалися методи наукового дослідження; проводилися діагностика та анкетування курсантів.

На другому етапі (2000-2002 рр.) проводився констатувальний експеримент, опрацювання й узагальнення результатів якого засвідчили необхідність і можливість удосконалення професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих у вищих навчальних закладах МВС України, створювалося та впроваджувалося педагогічне програмне забезпечення у навчальний процес підготовки майбутніх слідчих - електронні посібники з дисциплін „Інформатика”, „Основи інформатики та обчислювальної техніки”, тестова програма “Екзаменатор”. Було підготовлено і видано навчальні посібники, що одержали грифи МВС та МОН України для впровадження у навчальний процес. Водночас здійснювалися теоретичне обґрунтування, розробка і застосування у практику роботи Херсонського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ навчальних планів і програм дисциплін комп'ютерно-інформаційного напряму, а також педагогічних програмних засобів представлення та контролю рівня засвоєння навчального матеріалу - електронних посібників „Вступ до інформатики”, системи автоматизованого контролю знань „Екзаменатор”, електронних демонстрацій „Апаратне забезпечення персонального комп'ютера”, „Правова інформаційно-пошукова система Ліга:Закон:Юрист”.

На третьому етапі (2003-2007 рр.) теоретично обгрунтовано концепцію і модель професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих, розроблено програму і методику експериментальної роботи, проведено формувальний етап експерименту щодо перевірки запропонованого підходу до навчання комп'ютерно-інформаційних дисциплін майбутніх слідчих, реалізовано проміжний контроль знань та вмінь курсантів у експериментальних та контрольних групах, статистичне опрацювання й узагальнення одержаного масиву даних.

На четвертому завершальному етапі (2008-2010 рр.) було підведено підсумки формувального етапу експерименту, досліджено методами кореляційного аналізу вплив успішності з інформатики та споріднених з нею дисциплін на успішність та якісні показники навчання з гуманітарних, загальноправових та спеціальних дисциплін, сформульовано висновки, розроблено рекомендації, систематизовано й оформлено текст докторської дисертації. Видано наукову монографію, навчальні посібники та методичні рекомендації щодо проведення занять з курсантами з навчальних дисциплін комп'ютерно-інформаційного спрямування та в системі службової підготовки науково-педагогічного складу Херсонського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводились на Херсонському факультеті Запорізького юридичного інституту МВС України, що у результаті реформування системи відомчої освіти у березні 2002 року було перетворено у Херсонський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ, на юридичних факультетах Київського національного університету внутрішніх справ, Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ, Харківського національного університету внутрішніх справ, Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка протягом 1998-2010 років. У структурі експериментального масиву курсанти становили 567 осіб, слухачі - 141 особу, викладачі - 57 осіб, загальна кількість задіяних на різних етапах дослідження - 1033 особи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше обґрунтовано та розроблено концепцію професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих, на основі якої запропоновано та експериментально перевірено модель професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих, визначено її компоненти (концептуальний, цільовий, змістовий, технологічний, результативно-оцінний), структуру, функціональні зв'язки та створено необхідне дидактичне забезпечення; визначено критерії сформованості комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих відповідно до її структури (змістової, особистісно-мотиваційної та процесуально-операційної складових); визначено чинники впливу на ефективність формування комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих.

Удосконалено принципи відбору і структурування змісту навчального матеріалу, традиційні та електронні засоби професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки, навчальні програми дисциплін комп'ютерно-інформаційного спрямування: “Основи інформатики та обчислювальної техніки”, “Правові інформаційно-пошукові системи”, “Правова статистика”.

Подальшого розвитку набули положення щодо відбору і структурування змісту навчального матеріалу професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих в умовах інформаційного суспільства, впровадження у професійну підготовку концептуальних положень Болонської декларації.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що здійснено теоретичний аналіз сучасної системи професійної підготовки майбутніх слідчих у відомчих ВНЗ та діяльності слідчих в умовах інформаційного суспільства; визначено теоретичну сутність означень “професійна інформаційна діяльність слідчих МВС України” як один із компонентів їхньої професійної діяльності; “професійна комп'ютерно-інформаційна підготовка майбутніх слідчих” як складова їхньої професійної підготовки; “професійна комп'ютерно-інформаційна компетентність майбутніх слідчих” як системна характеристика особистості і результат професійної підготовки; “професійно-орієнтоване інформаційно-освітнє середовище”; визначено і теоретично обґрунтовано структуру інформаційної діяльності слідчого, вимоги до створення та склад моделі професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих МВС України, структуру комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих, розроблено критерії, визначено показники та рівні сформованості комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих як складової їхньої професійної компетентності, виявлено організаційно-педагогічні умови формування комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих; обгрунтовано необхідність і доцільність використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчальній, науковій та управлінській діяльності вищого юридичного навчального закладу МВС України.

Практичне значення дослідження визначається тим, що створено, апробовано та впроваджено у професійну комп'ютерно-інформаційної підготовку майбутніх слідчих електронні посібники “Основи роботи на персональному комп'ютері”, “Вступ до інформатики”, навчальні презентації “Апаратне забезпечення ПК”, “Правова інформаційно-пошукова система “Ліга.Закон:Юрист”, система автоматизованого контролю знань “Екзаменатор” (у співавторстві з О.В. Шороховим), набір тестових завдань для проміжного та підсумкового контролю з дисциплін “Інформатика”, “Правові інформаційно-пошукові системи”, ”Комп'ютерні мережі (Інтернет)”, “Правова статистика”, “Комп'ютерні технології автоматизованої обробки даних”, стосовно чого одержані відповідні акти впровадження.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес з дисциплін „Інформатика”, „Основи інформатики та обчислювальної техніки”, „Комп'ютерні мережі”, „Комп'ютерні технології автоматизованого опрацювання даних”, „Комп'ютерне діловодство”, “Інформаційні технології в юридичній діяльності”, спеціальних дисциплін на факультеті № 1 (з підготовки слідчих) Херсонського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ (акти впровадження від 28.12.2002 р, 23.01.2003 р., 06.12.2004 р.), “Основи інформатики та комп'ютерної техніки” на економічному факультеті Херсонського національного технічного університету (акт впровадження від 10.03.2005 р.), “Інформатика” на юридичному факультеті Київського національного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 22.02.2007 р.); “Правові інформаційно-пошукові системи” на юридичному факультеті Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 23.01.2007 р.), “Правова статистика” та “Правові інформаційно-пошукові системи” на юридичному факультеті Харківського національного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 27.06.2007 р.), “Інформатика” та “Правова статистика” на юридичному факультеті Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка (акт впровадження від 10.01.2008 р.), “Правова статистика” на економіко-правовому факультеті Херсонського державного університету (акт впровадження від 01.02.2010 р.).

Особистий внесок здобувача в опублікованих із співавторами працях. У написаному спільно з А.Ф. Верланем навчальному посібнику “Основи інформатики та обчислювальної техніки” особистий внесок полягає у підготовці матеріалів для проведення практичних занять і поточного контролю. У підготовленому спільно з О.В. Шороховим та І.В. Ізмайловим навчальному посібнику у трьох частинах “Основи роботи на персональному комп'ютері” у першій частині особистий внесок полягає у підготовці розділів, присвячених апаратному забезпеченню персонального комп'ютера, використанню сервісних програм, розробці питань для самостійної роботи і контролю, науковому редагуванні, у другій частині особисто підготовлено розділи, присвячені набору та редагуванню тексту, форматуванню тексту та об'єктів, а також виконано наукове редагування, у третій частині особистий внесок - розділи, присвячені форматуванню даних та побудові діаграм і наукове редагування. У підготовленому спільно з С.Я. Плоткіним і Н.В. Степаненко навчальному посібнику “Статистичний аналіз даних засобами MS Excel” особистий внесок полягає у підготовці розділів, присвячених виконанню кореляційного аналізу, використанню рядів динаміки, завдань для проведення лабораторних робіт. У написаному у співавторстві з Г.С. Поліщуком та М.В. Проценком навчальному посібнику “Використання MS Excel для опрацювання правових даних” особистий внесок полягає у підготовці розділів, присвячених класифікації статистичних функцій, обчисленню статистичних показників, завдань для проведення лабораторних робіт. У підготовленому з О.М. Скороход конспекті лекцій з інформатики і комп'ютерної техніки (частина 1) особистий внесок полягає у підготовці матеріалів щодо апаратного забезпечення персональних комп'ютерів.

У статті “Інженерно-педагогічні вимоги до тестових комп'ютерних програм”, написаній у співавторстві з І.Є. Удовіченком, особистий внесок - постановка задачі, методики експерименту і наукове редагування.

На захист виносяться: 1. Теоретично обгрунтовані положення щодо здійснення професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих в умовах зростання ролі інформаційної складової професійної діяльності слідчого, зумовленого розбудовою інформаційного суспільства, що має базуватися на органічній єдності традиційного та комп'ютерно орієнтованого навчання, системного впровадження сучасних інформаційних освітніх технологій, якісно реалізованих міждисциплінарних зв'язках, використанні професійно-орієнтованих комп'ютерних засобів підтримки навчального процесу. 2. Концепція професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих МВС України грунтується на дефінітивній базі дослідження і орієнтована на формування у процесі професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки таких рівнів комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих, які забезпечують можливість здійснення ними професійної інформаційної діяльності у процесі виконання своїх функціональних обов'язків та подальшої самоосвіти. 3. Модель професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих у вищих навчальних закладах МВС України, до складу якої входять концептуальний, цільовий, змістовий, технологічний, результативно-оцінний компоненти, що розглядалися як комплекс педагогічних умов і засобів. У процесі синергетичної взаємодії компонентів моделі створюється професійно орієнтоване інформаційно-освітнє середовище. Результатом функціонування моделі є поетапне формування комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих на рівнях, достатніх для здійснення ними професійної інформаційної діяльності. 4. Педагогічні програмні засоби комп'ютерної підтримки навчальної діяльності і самостійної роботи майбутніх слідчих (електронні посібники, навчальні демонстрації, система автоматизованого контролю знань і комплект комп'ютерних тестів) під час вивчення інформатики, споріднених з нею та спеціальних дисциплін.

Апробація основних положень, висновків і результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися й обговорювалися на науково-практичних конференціях і семінарах різного рівня, а саме: міжнародних науково-технічних конференціях: “Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини“ (Київ, 1999-2002 рр.), Міжнародній науковій конференції “Міжнародне співробітництво та університетська освіта” (Миколаїв, 2000 р.)., Міжнародній науковій конференції “Гуманітарна освіта в Україні в контексті регіональних проблем” (Херсон, 2000 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології в системі управління вищою освітою України” (Херсон, 2004 р.); ІІІ Міжнародній науково-методичній конференції “Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи”, (Херсон, 2005 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології в наукових дослідженнях і навчальному процесі” (Луганськ, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Международное сотрудничество в борьбе с компьютерной преступностью: проблемы и пути их решения” (Донецьк, 2006 р.), П'ятій міжнародній науково-практичній конференції “Інформатизація освіти України. ІКТ у вищих навчальних закладах” (Херсон, 2009 р.), всеукраїнських: науково-практичній конференції “Проблеми підготовки фахівців на новому етапі розбудови української держави” (Херсон, 2002 р.), науково-практичній конференції “Проектування освітніх середовищ як методична проблема” (Херсон, 2008 р.), науково-практичній конференції “Організація і тактика документування підрозділами Державної служби по боротьбі з економічними злочинами злочинів у комп'ютерних мережах та мережах електрозв'язку” (Донецьк, 2009 р.); Міжвузівській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми інформатизації органів внутрішніх справ України” (Київ, 2001 р.), методологічному семінарі “Теоретико-методологічні проблеми розвитку особистості в системі неперервної освіти” (Київ, 2004 р.), регіональній науково-практичній конференції “Активні методи навчання: проблеми й перспективи” (Кіровоград, 2001 р.), Науково-практичній конференції Херсонського факультету Запорізького інституту МВС України “Наукові та методичні проблеми підготовки спеціалістів-юристів” (Херсон, 2000 р.), VIII щорічній науково-практичній конференції Харківського національного університету внутрішніх справ “Підготовка спеціалістів-юристів для органів внутрішніх справ: здобутки, проблеми, перспективи” (Херсон, 2005 р.); Науково-практичній конференції „Інформатизація вищих навчальних закладів МВС України” (Харків, 2006, 2007 рр.).

Результати дослідження обговорювалися на науково-методичних семінарах кафедри оперативно-розшукової діяльності та спеціальної техніки і кафедри основ управління та інформаційно-технічного забезпечення Херсонського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ, апробовані у процесі читання лекцій, проведення лабораторно-практичних занять з дисциплін „Інформатика”, „Основи інформатики та обчислювальної техніки”, „Комп'ютерні мережі (Інтернет)”, „Комп'ютерні технології автоматизованого опрацювання даних”, „Комп'ютерне діловодство”, “Інформаційні технології в юридичній діяльності” та системі службової підготовки Херсонського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ.

Вірогідність одержаних результатів забезпечується науковою й методологічною обґрунтованістю вихідних положень з використанням значної кількості друкованих та електронних джерел, використанням комплексу взаємопов'язаних методів, адекватних об'єкту, предмету, меті і завданням дослідження, репрезентативністю вибірок контрольних та експериментальних груп і коректним застосуванням методів статистичного опрацювання даних та якісною інтерпретацією результатів, одержаних у процесі педагогічного експерименту.

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 66 наукових працях. Серед них: 2 монографії, 8 навчальних посібників, з них 1 - з грифом МОН України, 1 - з грифом МВС України (у співавторстві), 31 стаття у фахових виданнях з переліку ВАК України (з них 29 - одноосібних); 18 статей і тез доповідей у збірниках наукових праць і матеріалах конференцій, 3 навчальні програми, 1 практикум.

Кандидатська дисертація „Наближений аналіз розподілених параметричних експоненційних ліній та їх застосування у радіоелектронній техніці” (спеціальність 05.09.05 - теоретична електротехніка) захищено у 1997 році в Інституті проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України. Матеріали кандидатської дисертації у тексті докторської не використано.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, 5 розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків на 62 сторінках, списку використаних джерел (553 найменування, з них 73 іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації становлять 540 сторінок, з яких 424 сторінки основного тексту. Робота містить 40 таблиць та 42 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, висвітлено зв'язок роботи з науковими програмами та планами, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження, сформульовано загальну та часткові гіпотези, методологічні та теоретичні засади дослідження, окреслено етапи та експериментальну базу, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення результатів дослідження та впровадження їх у практику роботи вищих навчальних закладів МВС України, схарактеризовано особистий внесок здобувача, вірогідність одержаних результатів, висновки з дисертаційної роботи.

У першому розділі “Теоретичні засади професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих у вищих навчальних закладах МВС України” проаналізовано професійну діяльність слідчих МВС України, сучасні підходи до дослідження професійної підготовки персоналу МВС, окреслено мету, принципи та завдання професійної підготовки правоохоронців, проаналізовано проблеми, що постають перед відомчими навчальними закладами у зв'язку із завданнями щодо їх інформатизації й організації навчального процесу в умовах інформаційного суспільства, розглянуто особливості професійної підготовки правоохоронців у європейських та пострадянських країнах.

Діяльність слідчого щодо розкриття та розслідування злочинів здійснюється у певному інформаційному середовищі, змістовним аспектом якого стає доказова інформація. Значна її частина є результатом комунікативної взаємодії учасників процесуальних дій (свідків, потерпілих, підозрюваних, експертів та ін.), що актуалізує психолого-педагогічний аспект професійної діяльності слідчого. З метою розкриття злочину слідчий намагається шляхом проведення процесуальних та організаційно-технічних заходів здобути достатню кількість доказів, які для нього мають інформаційний характер. Після одержання повідомлення про вчинення злочину слідчий потрапляє у певне інформаційне середовище, що, як правило, характеризується недостатністю та неточністю необхідної інформації про особу злочинця, обставини вчинення злочину, знаряддя вчинення злочину, заподіяні збитки тощо.

Ураховуючи специфіку професійної діяльності слідчого в цілому, слід наголосити на її особливостях, які полягають у правовій регламентації професійної поведінки та рішень, що їх приймає слідчий, владному, імперативному характері професійних повноважень слідчих МВС України, екстремальному, нестандартному, творчому характері правоохоронної діяльності слідчого, процесуальній самостійності, персональній відповідальності слідчого. На підставі аналізу літературних джерел з'ясовано, що психологічна структура діяльності слідчого може розглядатись як сукупність основних (соціальної, пізнавальної, конструктивної, комунікативної, організаційної) та допоміжних (профілактичної та засвідчувальної) різновидів діяльності, які спрямовані на одержання доказової та орієнтуючої інформації, що є основою для прийняття процесуального рішення щодо конкретної кримінальної справи.

Психолого-педагогічні особливості діяльності слідчого, його професіограма та характеристика основних її складових уможливлюють дослідження проблем професійної підготовки майбутніх слідчих у вищих навчальних закладах МВС України, виявлення наявних суперечностей між вимогами суспільства до рівня професійної підготовки майбутніх слідчих та її реальним станом, окреслення шляхів їх подолання.

Вивчення документальних та літературних джерел, присвячених дослідженню проблем професійної підготовки майбутніх правоохоронців, дало змогу вважати, що під професійною підготовкою майбутніх слідчих розуміють цілеспрямовану систему навчально-виховної діяльності керівництва навчального закладу, науково-педагогічного складу, курсантів і слухачів, співробітників підрозділів і служб. Професійна підготовка має забезпечити формування висококваліфікованого слідчого з розвиненими професійними та особистісними якостями, прогнозований рівень яких дає можливість випускникові успішно виконувати оперативно-службові завдання щодо попередження, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення законних прав і свобод громадян.

Соціальне замовлення суспільства знаходить своє відображення у загальній меті фахової підготовки майбутніх слідчих, тобто забезпечення різнобічного особистісного розвитку, готовності випускника вищого юридичного навчального закладу МВС України до успішного розв'язання професійних завдань правозастосовчого та правотворчого характеру. В узагальненому вигляді структурними компонентами професійної підготовки майбутніх слідчих є завдання підготовки висококваліфікованих фахівців, організаційна структура, нормативно-правове, організаційно-методичне, кадрове забезпечення (викладачі та співробітники підрозділів і служб), суб'єкт навчання (курсанти), матеріально-технічне та фінансово-економічне забезпечення, результат функціонування системи.

Процеси глобалізації, характерні для початку ХХІ сторіччя, створення єдиного освітнього простору відповідно до положень Болонського процесу, зумовили необхідність звернутися до зарубіжного досвіду професійної підготовки поліцейських як у пострадянських, так і в окремих країнах Західної Європи. На підставі аналізу чинної нормативно-правової бази функціонування поліції (міліції) в окремих європейських та пострадянських країнах і відомостей, що містяться у наукових та методичних джерелах, можна дійти висновку, що основою професійної підготовки є поєднання теоретичного навчання і практичної роботи, причому термін практичного навчання істотно триваліший за термін навчання теоретичного; під час теоретичного навчання широко використовуються тренінги, ділові ігри, моделювання дій особового складу у стандартних та екстремальних ситуаціях, вивчення можливостей використання сучасних технічних засобів і засобів інформаційно-комунікаційних технологій для вирішення конкретних завдань правоохоронної діяльності; у процесі професійної підготовки поліцейських широко використовуються комп'ютерні тестові, навчаючі та моделюючі програми, що сприяє інтенсифікації навчання, його варіативності, об'єктивності та неупередженості процесу оцінювання здобутих теоретичних знань; професійна комп'ютерно-інформаційна підготовка поліцейських має чітко диференційований характер залежно від рівня професійної підготовки, на якій перебуває поліцейський, та напряму його службової діяльності; поглиблена комп'ютерно-інформаційна підготовка здійснюється відповідно до напряму службової діяльності в спеціалізованих криміналістичних та комп'ютерних центрах (школах).

У другому розділі „Дидактичні аспекти професійної підготовки майбутніх слідчих у вищих навчальних закладах МВС України” проаналізовано особливості професійної підготовки в умовах інформаційного суспільства, які зумовлюють необхідність подолання об'єктивної суперечності між обсягами навчальних та інших відомостей, що необхідні для формування висококваліфікованих слідчих, і фізіологічними та психологічними можливостями людини здійснювати інформаційну діяльність традиційними донедавна способами, що зумовило необхідність перегляду підходів до викладання інформатики і споріднених з нею дисциплін та впровадження засобів комп'ютерної підтримки навчального процесу.

Для визначення цільових показників навчального процесу підготовки майбутніх слідчих у вищих навчальних закладах МВС України було застосовано методику, запропоновану В.П. Беспальком, згідно з якою пропонується чотири форми представлення навчального матеріалу, що співвідносяться з різними ступенями абстракції.

У розділі обгрунтовано цілі навчання дисципліни “Інформатика”, критерії знань та вмінь щодо її теоретичної і практичної частин, кількісні характеристики навчального процесу щодо адекватності рівня засвоєння навчального матеріалу ступеням представлення навчального матеріалу та ступеням усвідомленості курсантами необхідності якісного засвоєння дисципліни з метою подальшого ефективного використання інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності.

Вагомим компонентом моделі комп'ютерно-інформаційної підготовки за умови необхідності оперативного контролю знань є тестово-контролюючі засоби. Найбільш ефективною формою контролю теоретичних знань, практичних навичок та вмінь є поєднання комп'ютерного тестування та системи індивідуальних завдань, що відпрацьовуються самостійно на комп'ютерах. Такий підхід дає змогу виявити об'єктивний рівень теоретичної підготовки з певної теми, групи тем чи курсу в цілому, індивідуальні диференційовані за складністю завдання уможливлюють з'ясувати рівень напрацьованих на базі засвоєння теоретичного матеріалу певних предметних компетенцій, що будуть актуалізовані у майбутньому як у навчальному процесі, так і в оперативно-службовій діяльності. З урахуванням цього розроблено методичне забезпечення дисципліни “Інформатика” (електронні версії лекцій на твердих носіях, практикуми, збірники типових завдань, матеріали для самостійного опрацювання, комплекти комп'ютерних тестових завдань, навчальні демонстрації), споріднених з нею дисциплін, правової статистики, криміналістики, що ґрунтується на комп'ютерній підтримці, елементах дистанційної освіти, використанні професійно орієнтованого програмного забезпечення як складової професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки. Водночас, найефективнішою формою проведення є лекції з комп'ютерною підтримкою, які супроводжуються демонстраціями роботи реальних програм з показом найпоширеніших та ефективних прийомів виконання завдань інформаційної діяльності.

Використання сучасних програмних засобів і комп'ютерної техніки в процесі навчання інформатики та споріднених з нею дисциплін дає змогу на практичних заняттях використовувати програмне забезпечення та дані, що значною мірою застосовуються практичними органами МВС України (програми “Фоторобот”, “Ліга.Закон:Юрист”, фрагменти оперативно-довідкових обліків, дані кримінальної статистики) та педагогічного програмного забезпечення - електронних посібників, навчальних презентацій, комп'ютерних тестів. При цьому простежується тенденція наближення навчального процесу з комп'ютерно-інформаційних дисциплін до реальних інформаційно-правових, інформаційно-аналітичних, інформаційно-комунікаційних задач майбутньої професійної правоохоронної діяльності, що позитивно впливає на формування професійної компетентності.

У третьому розділі “Концептуальні підходи до професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих у вищих навчальних закладах МВС України” на підставі теоретичного аналізу структури інформаційної діяльності слідчого визначено концептуальні засади, що слугували теоретичною і методичною базою створення моделі професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки.

Концепція грунтується на узагальненні практики професійної діяльності слідчих та відомостей з фахових літературних джерел, які свідчать про те, що нині не має однозначного визначення поняття “інформаційна діяльність слідчого”. Тому науковий пошук був зорієнтований таким чином, щоб сформулювати означення інформаційної діяльності слідчого та проаналізувати її структуру, виокремивши інформаційно-правову, інформаційно-пошукову, інформаційно-комунікативну та інформаційно-аналітичну складові основних видів професійної діяльності слідчого, означення та основні характеристики яких частково висвітлені в окремих фахових виданнях.

Ґрунтуючись на положеннях нормативно-правових актів (Закон України “Про інформацію”), фахових літературних джерелах (О.М. Бандурка, І.В. Бризгалов, Л.Н. Лобойко та ін.) та матеріалах власних досліджень, було сформульовано означення професійної інформаційної діяльності слідчого МВС України. Професійна інформаційна діяльність слідчого МВС України - це нормативно врегульована сукупність процесуальних дій, спрямованих на одержання доказової та орієнтуючої інформації криміналістичного характеру стосовно розслідуваної кримінальної справи шляхом здійснення комплексу інформаційно-правових, інформаційно-пошукових, інформаційно-комунікативних та інформаційно-аналітичних заходів, а також уникнення дезінформації з метою об'єктивного неупередженого розслідування кримінальної справи і з'ясування істини та документального оформлення прийнятих процесуальних рішень у вигляді, придатному для розгляду справи в суді.