Теоретичні та методичні основи професійної комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих у вищих навчальних закладах МВС України

Інформаційно-пошукова діяльність розглядається як діяльність, зорієнтована на інформаційний пошук та оперування інформацією щодо події злочину - огляд місця події, впізнання, відтворення обстановки та обставин події, обшук, проведення яких процесуально чітко регламентовано. Інформаційно-комунікативна діяльність слідчого - це діяльність у процесі безпосереднього контакту та діалогу між учасниками розслідування справи під час допиту або очної ставки. Інформаційно-аналітична діяльність слідчого - це збирання, зберігання, систематизація й аналіз доказової та орієнтуючої інформації з метою прийняття оптимальних для певної слідчої ситуації кримінально-правових, кримінально-процесуальних і тактичних рішень, зокрема з метою організації взаємодії експертних підрозділів і органів дізнання. Інформаційно-правова діяльність слідчого полягає в опануванні слідчим знаннями в сфері інформаційного законодавства, сутності інформаційного суспільства, прав та обов'язків громадян і посадових осіб органів влади та управління як суб'єктів інформаційної діяльності.

Введена дефініція “професійна інформаційна діяльність слідчого МВС України” дала змогу уточнити основні види його інформаційної діяльності, тобто одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Одержання інформації слідчим МВС України - це збирання, нагромадження і систематизація різнотипних документованих або матеріальних відомостей, одержаних у результаті проведення передбачених законом слідчих дій, результатів експертиз, повідомлень фізичних та юридичних осіб, зафіксованих і зареєстрованих з дотриманням чинних процесуальних вимог. Використання інформації слідчим МВС України полягає у визначенні напрямів розслідування кримінальної справи, перевірці слідчих версій, оцінюванні доказової інформації та визначення додаткових джерел інформації на підставі положень чинного законодавства. Поширення інформації слідчим МВС України - це передавання у передбаченому законом порядку задокументованої інформації та її матеріальних носіїв слідчим та іншим підрозділам МВС України, органам прокуратури та суду, у разі необхідності на законних підставах іншим державним органам, громадським організаціям, засобам масової інформації або окремим фізичним особам. Зберігання інформації слідчим МВС України - це забезпечення комплексу режимних обмежень щодо недопущення доступу до поточної та підсумкової інформації по справі сторонніх осіб, її втрати, псування внаслідок вірусних атак, інших причин технічного характеру, своєчасного і відповідно до чинного законодавства порядку передавання на реєстрацію та тривале зберігання до відповідних підрозділів матеріальних, документальних та електронних носіїв інформації.

Професійна комп'ютерно-інформаційна підготовка є складовою системи професійного навчання майбутніх слідчих МВС України, комплексом теоретичних, науково-методичних, правових, організаційних засад, що реалізуються у навчальному процесі на основі сучасного системного, прикладного, педагогічного програмного забезпечення та інформаційно-комунікаційного мережного програмно-технічного забезпечення. Її результатом є сформованість професійної комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих, що як кінцева мета має забезпечити розв'язання оперативно-службових задач інформаційної діяльності слідчих, а на етапі навчання - інформаційно-пошукової та пізнавальної діяльності майбутніх слідчих, створити об'єктивні передумови застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у системі професійної підготовки.

З урахуванням основних видів інформаційної діяльності слідчого з'ясовано, що професійна комп'ютерно-інформаційна компетентність за своєю структурою складається із взаємопов'язаних між собою складових: змістової, процесуально-операційної, особистісно-мотиваційної (табл. 1).

Змістова складова структури професійної комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих є домінантною, в ній теоретичні знання з інформатики зорієнтовані відповідно до завдань правоохоронної діяльності у чинному правовому полі. Особистісно-мотиваційну складову структури утворюють інтегративні характеристики: емоційно-вольова зрілість, висока правова свідомість, позитивне ставлення до новацій у правоохоронній діяльності у поєднанні із здоровим консерватизмом, стійкість у екстремальних ситуаціях, нестандартність, евристичність, творчість мислення, висока особиста відповідальність, дисциплінованість, відданість служіння народу України. Процесуально-операційна складова комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих розглядалася як інструментальний засіб подальшого розвитку особистісних якостей майбутнього слідчого на рівні професійних умінь і навичок.

З метою створення організаційного та методичного забезпечення професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки було розроблено її модель.

Таблиця 1. Структура комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих

Власні дослідження та точка зору провідних учених, що досліджували проблеми вищої освіти (Н.В. Апатова, В.Ю. Биков А.Ф. Верлань, Р.С. Гуревич, М.І. Жалдак, Т.І. Коваль, К.О. Метешкин, Т.Б. Поясок, О.В. Співаковський), викладачів відомчих навчальних закладів (А.Л. Єрохін, В.Г. Хахановський, М.Я. Швець) і практичних працівників (А.М. Карацюба, В.А. Саницький, В.В. Святобог) щодо змісту комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих дали змогу вважати, що необхідно привести зміст освіти у відповідність до міжнародних стандартів, сучасного суспільно-економічного стану та реальної криміногенної ситуації, посилити прикладну спрямованість комп'ютерно-інформаційної підготовки та надати їй системного характеру.

Аналіз співвідношення навчальних дисциплін у структурі навчального плану майбутніх слідчих засвідчив, що вивчення інформатики та споріднених з нею дисциплін є недостатньо системним, обсяг комп'ютерно-інформаційних дисциплін є недостатнім, необхідне викладання даних дисциплін упродовж усього терміну навчання. Отже, необхідно переглянути чинні навчальні плани, внести відповідні зміни у навчальні програми та ввести нові дисципліни. Виходячи з проблеми дослідження, нами здійснено діагностику рівнів і стану формування комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих. На основі відомостей, наведених у працях вчених, присвячених вивченню системних особистісних утворень (Г.О Балл, А.К. Маркова, В.М. Монахов, В.В. Рибалка), були розроблено критерії й показники стану формування складових комп'ютерно-інформаційної компетентності: змістова - глибина і системність засвоєння теоретичних знань, принципів і методів інформатики; процесуально-операційна - наявність умінь щодо використання сучасних інформаційних технологій для вирішення завдань професійної інформаційної діяльності, творчий підхід у процесі виконання, адекватність оцінки одержаних результатів; особистісно-мотиваційна - динамічність і цілеспрямованість у професійній інформаційній діяльності, об'єктивній самооцінці досягнутих результатів, визначення шляхів та методів їх поліпшення.

Авторська модель професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки складається з низки компонентів - концептуального, цільового, змістового, технологічного, результативно-оцінного, що розглядаються як комплекс психолого-педагогічних умов і засобів. У змістовому компоненті виокремлюються соціально-правовий, предметний і професійний сегменти. Соціально-правовий відображав домінування у професійному середовищі принципу верховенства права, правових цінностей, рівень загальної та правової культури, особливості взаємодії учасників навчального процесу. Предметний стосувався визначення змісту комп'ютерно-інформаційної підготовки у структурі професійної підготовки. Професійний був спрямований на виявлення суб'єктивного сприйняття майбутніми слідчими теоретичних основ, принципів та методів інформатики, здійснення інформаційної діяльності у різних професійних ситуаціях. У процесі синергетичної взаємодії компонентів моделі створюється професійно орієнтоване інформаційно-освітнє середовище, що здійснює через педагогічні умови та засоби цілеспрямованого й опосередкованого впливів на особистість курсанта, формування у нього професійної комп'ютерно-інформаційної компетентності. Результатом функціонування моделі на інформаційній, аксіологічній та перетворювальній стадіях є поетапне формування комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих шляхом структурних перетворень її складових - змістової, процесуально-операційної, особистісно-мотиваційної, переважно на рівнях, достатніх для здійснення ними професійної інформаційної діяльності.

Під цілеспрямованим впливом розумілися засоби безпосередньої дії, що чітко спрямовані на досягнення поставленої мети - вивчення курсів інформатики та споріднених з нею дисциплін, використанні методів інформатики у процесі опанування соціально-економічними, юридичними та спеціальними дисциплінами. Опосередкований вплив зумовлював дію чинників непрямої дії (пошук відомостей у процесі підготовки курсових та контрольних робіт, опрацювання матеріалів практики та стажування на посаді, підготовка різнотипних документів під час навчання та практики, виконання завдань науково-дослідного та пошукового характеру, участь у семінарах, конференціях, підготовці публікацій у фахових виданнях та методичного забезпечення) на формування комп'ютерно-інформаційної компетентності.

За своїм змістом і методичним забезпеченням зазначені види впливів взаємодоповнювали один іншого. Результатом комплексу дій, спрямованих на формування комп'ютерно-інформаційної компетентності, узгодженості між цілеспрямованим і опосередкованим впливами створювався соціально-правовий контекст професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих.

Комплекс взаємопов'язаних між собою компонентів моделі професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки, що сприяють засвоєнню курсантами змісту навчання, охоплює всі сфери їхньої життєдіяльності у навчальному закладі, забезпечують узгодженість, послідовність та системність зусиль щодо формування комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих, інтеграцію цілеспрямованого й опосередкованого впливів, створення професійно-орієнтованого інформаційно-освітнього середовища, що забезпечує стимулюючу дію на формування професійної комп'ютерно-інформаційної компетентності, завдяки чому відбуваються позитивні перетворення у межах структурних її складових (змістовій, особистісно-мотиваційній і процесуально-операційній), ефективне формування на достатньому та високому рівнях.

Четвертий розділ “Створення і впровадження комп'ютерних засобів професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих” присвячено питанням розробки і використання у навчальному процесі з інформатики, споріднених з нею та спеціальних дисциплін комп'ютерних тестів та електронних засобів представлення навчального матеріалу.

Специфіка переважної більшості навчального матеріалу, який опановують майбутні слідчі у процесі їхнього навчання, полягає у його значних обсягах, різноманітності структури, високій динамічності, що зумовлено швидкою зміною чинного законодавства, бурхливим розвитком інформаційно-комунікаційних технологій і, як результат, спеціальної техніки і технологій правоохоронної діяльності. Вимоги забезпечення навчального процесу з інформатики, споріднених з нею, юридичних та спеціальних дисциплін у системі професійної підготовки майбутніх слідчих засобами представлення навчального матеріалу та контролю здобутих ними знань зумовили необхідність використання педагогічного програмного забезпечення, зокрема, комп'ютерних тестів, електронних посібників, навчальних демонстрацій. Були проаналізовані наявні комп'ютерні засоби підтримки навчального процесу, що дозволило зробити висновок щодо їх часткової або повної непридатності для використання у системі професійної підготовки майбутніх слідчих внаслідок неповноти, загальності, складності використання, фрагментарності змістової складової, обмеженої функціональності, відсутності професійно орієнтованої навчальної інформації.

Отже, розробка і впровадження авторських комп'ютерних засобів підтримки навчального процесу, зокрема комп'ютерних тестів, електронних посібників, було цілком обгрунтованим. Доведено, що комп'ютерні засоби представлення навчального матеріалу (електронні посібники, навчальні презентації) доцільно створювати на засадах фреймового підходу, сутність якого полягає в змістовому стисненні укрупнених дидактичних одиниць навчального матеріалу, що, у свою чергу, є дуалістичним процесом: безпосереднє згортання інформації і мовний вираз згорнутої інформації, у тому числі у вигляді знаків, символів, схем, таблиць, формул. Запропонований підхід уможливлює забезпечити дотримання принципу індивідуалізації навчання, креативної орієнтації на творчі можливості, встановленні міжпредметних зв'язків, урахуванні специфіки реалізації основних дидактичних принципів науковості, системності, послідовності, наочності, зв'язку теорії з практикою. Інструментальним засобом створення електронних посібників було обрано гіпертекстові середовища або такі, що підтримують гіпертекстові посилання, що зумовило можливість інтегрувати їх до інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу, що складається як з ресурсів внутрішніх - локальні мережі кафедр, факультетів, так і з використанням можливостей всесвітньої мережі Інтернет та мережних професійно орієнтованих інформаційно-пошукових систем.

Аналіз психолого-педагогічної літератури, присвяченої проблемі тестування, та власний досвід автора, набутий у процесі експериментальної роботи, свідчать про те, що вибір форми тестових завдань значною мірою визначається специфікою змісту навчальної дисципліни, метою створення і застосування тесту. З урахуванням основних вимог до тестових комп'ютерних програм, у співавторстві з О.В. Шороховим було розроблено алгоритм комп'ютерного тесту та його програмну реалізацію, що дає змогу в одному тесті використовувати завдання відкритої та закритої форми, а також завдання на встановлення послідовності дій, створювати комп'ютерні тести з інформатики, споріднених з нею, юридичних та спеціальних дисциплін.

Створені комп'ютерні тести впроваджено у навчальний процес і широко використовуються для поточного та підсумкового контролю здобутих майбутніми слідчими знань та у системі службової підготовки науково-педагогічного складу. Електронні посібники та навчальні презентації застосовуються як комп'ютерні засоби підтримки викладання інформатики та споріднених з нею дисциплін і забезпечення самостійної роботи курсантів. комп'ютерний інформаційний підготовка слідчий

У п'ятому розділі “Експериментальна перевірка моделі професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих” викладено програму та методику проведення експериментальної роботи, відомості, одержані у процесі констатувального та формувального етапів експерименту, результати статистичного опрацювання всього експериментального масиву. Сформовано експериментальні та контрольні групи курсантів. За допомогою розрахунку t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок з'ясовано, що його табличне значення більше розрахункового (t_табл>t_розр, 1,98>0,51), тобто підтвердилась нульова гіпотеза про те, що обидві вибірки відносяться до однієї генеральної сукупності, інакше кажучи, вони однорідні для рівня вірогідності б = 0,05.

Для експериментальної перевірки розроблено робочі програми дисциплін “Основи інформатики та обчислювальної техніки”, “Правові інформаційно-пошукові системи”, “Правова статистика”, комп'ютерні тести, що давали можливість оцінити рівень засвоєння теоретичного матеріалу дисциплін, комплекти практичних завдань (контрольні роботи), анкети щодо визначення ставлення майбутніх слідчих до використання інформаційних технологій у навчальному процесі та майбутній професійній діяльності, виявлення чинників впливу на формування комп'ютерно-інформаційної компетентності, мотивації щодо навчання в умовах інтенсивного впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій, форм звітності для поточного і підсумкового контролю. Запропонований підхід надав можливість оцінити сформованість основних структурних складових комп'ютерно-інформаційної компетентності як цілісного явища. У процесі дослідження з'ясовано, що професійна комп'ютерно-інформаційна компетентність майбутніх слідчих може мати різний ступінь виразності та якісну відмінність станів сформованості через динамічність, неоднорідність темпів їх професійного розвитку, що дало змогу визначити чотири рівні: високий, достатній, задовільний, низький.

Межі встановлених рівнів мають динамічний характер, ілюструють головну суперечність системи професійної підготовки майбутніх слідчих та комп'ютерно-інформаційної підготовки як її складової - між сучасними вимогами інформаційного суспільства до фахового розвитку особи слідчого і реально досягнутим рівнем, що є рушійною силою формування комп'ютерно-інформаційної компетентності в умовах вищого навчального закладу МВС України.

Визначені під час констатувального етапу експерименту кількісні показники сформованості професійної комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих наведено у табл. 2.

Таблиця 2. Рівні сформованості професійної комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих МВС України

Рівень комп'ютерно-інформаційної компетентності більшості курсантів, які брали участь у констатувальному етапі експерименту, є задовільним (47,79%), наступними за кількістю є достатній (32,74%), низький (10,62%), високий (8,85%). Формування рівнів здійснюється відповідно до закону трансформації кількісних змін у якісні в процесі нагромадження останніх на кожному попередньому рівні. Кожний наступний рівень комп'ютерно-інформаційної компетентності є новою якістю відносно попереднього, одночасно вбираючи в себе весь позитив попередніх рівнів, змінюючи зміст структурних складових комп'ютерно-інформаційної компетентності. Формування комп'ютерно-інформаційної компетентності триває впродовж усієї професійної діяльності слідчого.

Недостатня сформованість професійної комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих (курсантів) в умовах їхньої професійної підготовки зумовлюється такими чинниками: невизначеністю ролі і місця сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі професійної підготовки майбутніх слідчих; формально виявленими та реалізованими міжпредметними зв'язками між інформатикою і спорідненими з нею дисциплінами та соціально-економічними, юридичними та спеціальними дисциплінами; відсутністю цілісності та системності у викладанні комп'ютерно-інформаційних дисциплін; відсутністю у професіограмі слідчого, освітньо-кваліфікаційній характеристиці критерію, однозначно пов'язаного з професійною інформаційною діяльністю слідчого в умовах інформаційного суспільства; недостатністю програмно-технічного та методичного забезпечення навчального процесу з інформатики та споріднених з нею дисциплін, орієнтованих на професійну підготовку майбутніх правоохоронців. У процесі формувального етапу експерименту здійснювалася перевірка ефективності запропонованої моделі професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих. Статистичний аналіз результатів формувального етапу експерименту здійснювався у такій послідовності: формування статистичної бази експерименту на основі масиву поточної та підсумкової успішності з кожної комп'ютерно-інформаційної дисципліни та правової статистики відповідно до років навчання; перевірка статистичної гіпотези на предмет незалежності вибірок і нормальності розподілу експериментальної та дослідної груп однієї генеральної сукупності; виявлення стану навчання комп'ютерно-інформаційних дисциплін у контрольній та експериментальній групах, подання їх у вигляді діаграм. Кількісні показники, що ілюструють вплив експериментального впровадження моделі професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки на рівні сформованості комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих, наведені у табл. 3.

Таблиця 3. Рівні сформованості комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих (порівняння результатів формувального і констатувального етапів експерименту)

У процесі експериментального впровадження моделі професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки збільшилася кількість курсантів, у яких комп'ютерно-інформаційна компетентність сформована на високому (на 6,86%) та достатньому (11,55%) рівнях (рис.1).

Рис.1. Співвідношення кількості курсантів за рівнями сформованості професійної комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих (порівняння результатів констатувального та формувального етапів експерименту)

Відповідно зменшилась і кількість майбутніх слідчих, які мали задовільний та низький рівень сформованості комп'ютерно-інформаційної компетентності - відповідно на 13,5% та 4,91%, що свідчить про ефективність запропонованої моделі.

З метою перевірки вірогідності одержаних результатів формувального експерименту було виконано розрахунки t-критерію Стьюдента для залежних вибірок. У результаті було одержано значення t-критерію Стьюдента t_розр1=2,44 для експериментальних даних, що характеризують інформаційну стадію експериментального впровадження моделі професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих, t_розр2=2,61 для експериментальних даних, що характеризують аксіологічну стадію, t_розр3=2,89 для експериментальних даних, що характеризують перетворювальну стадію функціонування запропонованої моделі, що були порівняні з табличним t_табл=1,97. Розрахункові значення t-критерію Стьюдента для кожної стадії функціонування запропонованої моделі більше, ніж табличне (t_розр1 > t_табл, 2,44>1,97; t_розр2 > t_табл, 2,61>1,97; t_розр3 > t_табл, 2,89>1,97). Гіпотеза про випадковість відхилень середніх значень, що характеризують навчальні досягнення курсантів у процесі опанування інформатикою та спорідненими з нею дисциплінами у контрольних та дослідних групах відхиляється, тобто з імовірністю 95% відсотків можна сказати, що використання запропонованої моделі професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки є більш ефективним, ніж традиційне навчання інформатики та споріднених з нею дисциплін.

На основі врахування результатів дослідження впливу рівня сформованості професійної комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих на показники підсумкової успішності з навчальних дисциплін з'ясовано таке:

- рівень сформованості базової складової комп'ютерно-інформаційної компетентності, що забезпечується шляхом опанування дисципліни „Інформатика”, під час функціонування моделі професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих позитивно впливає на показники підсумкової успішності курсантів з навчальних дисциплін, цей процес є більш ефективним у експериментальних групах, і більшою мірою впливає на коефіцієнт якості підсумкової успішності, ніж на її середній бал. Особливо помітним цей вплив є на соціально-економічні та гуманітарні дисципліни, що підтверджується значеннями розрахованих коефіцієнтів кореляції;

- максимальні значення коефіцієнтів кореляції (0,84-0,88) характерні для спеціальних та правових дисциплін, що мають вирішальне значення для формування професійної компетентності майбутніх слідчих;

- аналіз підсумкової успішності в цілому свідчить, що в експериментальній групі показники середнього балу та коефіцієнта якості вищі, ніж у контрольній, вони складають 3,65 та 3,91 (+7%) відповідно для середнього балу, 0,69 та 0,80(+16%), для коефіцієнта якості, тобто спостерігається позитивний вплив експериментального впровадження моделі професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки на рівень та якість підсумкової успішності майбутніх слідчих;

- на підставі аналізу експериментальних даних, одержаних у процесі використання електронних посібників, презентацій та тестово-контролюючої програми як педагогічних програмних засобів професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки, доведено ефективність використання електронних посібників, навчальних презентацій і комп'ютерних систем контролю рівня знань у навчанні інформатики та споріднених дисциплін, що вивчаються курсантами, слухачами та студентами.

Стан сформованості професійної комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих відображає ступінь відповідності їхньої професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки вимогам сучасного інформаційного суспільства щодо здійснення слідчим професійної інформаційної діяльності відповідно до функціональних обов'язків. Одержані результати експериментального етапу дослідження дають змогу зробити висновок щодо ефективності формування комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих в умовах спеціальної цілеспрямованої комп'ютерно-інформаційної підготовки як складової професійної підготовки у вищих навчальних закладах МВС України.

Структурою професійної діяльності слідчих та вимогами до рівня їхньої професійної підготовки зумовлено об'єктивне соціальне замовлення відносно системи професійної підготовки слідчих та її окремих компонентів. Саме ці об'єктивні чинники зумовили необхідність суттєвого перегляду системи фахової підготовки майбутніх слідчих з урахуванням принципово нових можливостей, що забезпечують освіті компетентнісний підхід та сучасні інформаційно-комунікаційні технології.

У загальних висновках наведено результати розробки теорії та методики професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих, які було узагальнено за якісними та кількісними показниками, одержаними в результаті проведення експерименту.

У додатках наведено систематизовані авторські матеріали та матеріали педагогічного експерименту, що висвітлюють процес та результати дослідження.

ВИСНОВКИ

1. Професійна комп'ютерно-інформаційна підготовка майбутніх слідчих у педагогічній теорії та практиці діяльності вищих навчальних закладів МВС України в основному орієнтована на оволодіння курсантами загальними знаннями, вміннями та навичками з інформатики та споріднених з нею дисциплін.

Недостатньо враховано особливості фахової підготовки в умовах інформаційного суспільства, що вимагає подолання об'єктивно наявної суперечності між обсягами навчальних та інших відомостей, необхідних для підготовки професійно компетентних слідчих, та практикою навчання у відомчих навчальних закладах. З метою визначення особливостей сучасної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих проаналізовано структуру їхньої професійної підготовки. Здійснений аналіз свідчить про недостатню системність вивчення інформатики та споріднених з нею дисциплін, недостатній обсяг комп'ютерно-інформаційних дисциплін, необхідність опанування цими дисциплінами упродовж усього терміну навчання, що вимагає перегляду чинних навчальних планів, внесення відповідних змін у навчальні програми та введення нових дисциплін.

2. Досліджено стан сформованості професійної комп'ютерно-інформаційної компетентності курсантів, з'ясовано, що вона може мати різний ступінь виразності та якісну відмінність рівнів сформованості через динамічність, неоднорідність темпів професійного розвитку, що дало змогу визначити критерії, притаманні чотирьом визначеним рівням: високому, достатньому, задовільному, низькому. Високий рівень сформованості комп'ютерно-інформаційної компетентності було виявлено у 8,85% курсантів, достатній - у 32,74%, задовільний - у 47,79%, низький - у 10,62%. Одержані експериментальні дані свідчать про те, що більш як половина курсантів (58,41%) мають низький та задовільний рівні сформованості комп'ютерно-інформаційної компетентності, що негативно впливає на загальний рівень професійної підготовки майбутнього слідчого і ставить під сумнів можливість здійснення ними професійної діяльності в умовах інформаційного суспільства.

3. Визначено, що професійна інформаційна діяльність слідчого МВС України - це нормативно врегульована сукупність процесуальних дій, спрямованих на одержання доказової та орієнтуючої інформації криміналістичного характеру стосовно розслідуваної кримінальної справи шляхом здійснення комплексу інформаційно-правових, інформаційно-пошукових, інформаційно-комунікативних і інформаційно-аналітичних заходів щодо уникнення дезінформації з метою об'єктивного неупередженого розслідування кримінальної справи і з'ясування істини та документального оформлення прийнятих процесуальних рішень у вигляді, придатному для розгляду справи у суді, її основними видами є одержання, використання, поширення та зберігання інформації. Професійна інформаційна діяльність майбутніх слідчих може бути оцінена за такими критеріями: селективність - здатність класифікувати поставлені задачі з позицій їх правового змісту; усвідомленість - здатність коректно використовувати засоби розв'язування задач професійної інформаційної діяльності; результативність - оцінюється повнотою, вірогідністю, надійністю, цілісністю та своєчасністю одержаних даних, їх придатністю для розв'язування певних професійних задач; творчий характер - визначається через використання методів одержання даних; стійкий професійний інтерес - уміння поєднувати особистісне і професійне.

4. Професійна комп'ютерно-інформаційна підготовка майбутніх слідчих є комплексним поняттям, що містить фундаментальну фахову підготовку за обраним напрямом права та глибокі знання можливостей використання сучасних ІКТ стосовно опрацювання правових даних, прийняття виважених обгрунтованих рішень, відображення їх у відповідних юридичних документах, моделювання та прогнозування явищ правового поля, надання експертних оцінок, пов'язаних з правотворчою та правозастосовчою діяльністю, вміння використовувати у своїй професійній діяльності предметно-орієнтовані бази даних та бази знань, користуватися сучасними пошуковими системами у мережі Інтернет. Професійна комп'ютерно-інформаційна компетентність є компонентом професійної компетентності слідчого МВС України, що характеризується наявністю теоретичних знань, стійких навичок і вмінь, сформованістю особистісних якостей, що у сукупності забезпечують успішне виконання на належному правовому, технологічному та методичному рівні інформаційно-правової, інформаційно-аналітичної, інформаційно-пошукової та інформаційно-комунікаційної складової оперативно-службової діяльності слідчого МВС України щодо попередження, розкриття і розслідування злочинів. Комп'ютерно-інформаційна компетентність у своїй структурі має взаємопов'язані складові: змістову, процесуально-операційну та особистісно-мотиваційну. Змістова складова комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих є домінантною, в якій теоретичний потенціал інформатики детермінується завданнями правоохоронної діяльності у чинному правовому полі України. Процесуально-операційна складова комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих становить інструментарій ефективної діяльності слідчих під час виконання своїх функціонально-посадових обов'язків з використанням засобів ІКТ та є передумовою їхнього подальшого професійного зростання і саморозвитку. Особистісно-мотиваційну складову утворюють інтегральні характеристики майбутніх слідчих: емоційно-вольова зрілість, висока правова свідомість, позитивне ставлення до новацій у правоохоронній діяльності у поєднанні із здоровим консерватизмом, вольова стійкість в екстремальних ситуаціях, нестандартність і творчість мислення, евристичність вчинків, висока особиста відповідальність за прийняті рішення, дисциплінованість, відданість служінню народу України.

5. Визначено чинники формування професійної комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих. Домінантними чинниками формування комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих є соціокультурні, професійні, особистісні - власний позитивний досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній (навчальній, науковій) діяльності (у тому числі під час практики, стажування); приклад (точка зору старших колег); розуміння значення ролі і місця сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у майбутній професійній діяльності слідчих; відомості про такий досвід, одержані з інших джерел (розповіді товаришів, колег, публікації у періодичних виданнях, фаховій та художній літературі); необхідність використання ІКТ у навчальному процесі з дисциплін гуманітарного, соціально-економічного та спеціального циклів; застосування у навчальному процесі з різних дисциплін електронних посібників, тестових програм тощо; використання активних форм навчання інформатики та споріднених з нею дисциплін з метою цілеспрямованого формування комп'ютерно-інформаційної компетентності.

Виявлено організаційно-педагогічні умови формування комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих: розвинена інформаційна інфраструктура навчального закладу, наявність сучасного системного, прикладного, спеціального та педагогічного програмного забезпечення, достатньої кількості комп'ютерних робочих місць курсантів, вільного доступу до мережі Інтернет, правових інформаційно-пошукових систем, бібліотек, інших джерел навчальної інформації, використання локальних та мережних навчальних ресурсів; стійка мотивація науково-педагогічного складу та курсантів до організації навчального процесу в умовах системного впровадження засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес; базова правова та інформаційна культура курсантів, що є підвалиною професійного становлення майбутніх слідчих та умовою ефективності професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки; професійно орієнтована підготовка з інформатики та споріднених з нею дисциплін, дієві міжпредметні зв'язки, демонстрація можливостей використання сучасних інформаційних технологій у правоохоронній діяльності під час практик та стажування упродовж усього періоду професійної підготовки майбутніх слідчих як умова позитивного впливу на ціннісно-мотиваційну сферу, що сприяє підвищенню рівня професійної підготовки в цілому; використання комп'ютерних технологій у навчанні з соціально-економічних, гуманітарних та спеціальних дисциплін, у науковій роботі курсантів; творчий характер професійного і особистісного розвитку майбутніх слідчих за допомогою інтерактивних методів навчання (проблемні ситуації, залучення до виконання спільної роботи з практичними працівниками та науковцями, розробка завдань для самостійної роботи, участь у апробації спеціального та педагогічного програмного забезпечення); інтеграція традиційного та комп'ютерно орієнтованого навчання.

6. Авторська концепція професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих в умовах вищих навчальних закладів навчальних закладів МВС України грунтується на таких положеннях: системності, послідовності та неперервності професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих; інформаційному характері переважної більшості завдань професійної діяльності слідчих; і, як наслідок, необхідності створення у структурі професійної підготовки майбутніх слідчих цілісної системи засвоєння знань, навичок, умінь, переконань, що в цілому забезпечать формування у майбутніх слідчих професійного особистісного утворення, що здатне забезпечити здійснення ними професійної інформаційної діяльності; органічної єдності традиційних та комп'ютерно орієнтованих методів, засобів і технологій навчання; цілісному та наскрізному характері професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих; її професійно орієнтованому спрямуванні, удосконаленні та поглибленні під час проходження стажування у практичних підрозділах МВС України; формуванні усталеної свідомої мотивації щодо сумлінного навчання, зокрема з інформатики та споріднених з нею дисциплін; у процесі здійснення професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки доцільно і необхідно враховувати вітчизняний та зарубіжний досвід професійної, зокрема, комп'ютерно-інформаційної підготовки правоохоронців.

7. Розроблено методику діагностування, критерії й показники рівнів сформованості професійної комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих у складі змістової, особистісно-мотиваційної та процесуально-операційної складових: змістова - глибина і системність засвоєння теоретичних знань, принципів та методів інформатики; процесуально-операційна - наявність умінь щодо використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для розв'язання задач професійної інформаційної діяльності, творчий підхід у процесі виконання, адекватність оцінки одержаних результатів; особистісно-мотиваційна - динамічність і цілеспрямованість у професійній інформаційній діяльності, об'єктивній самооцінці досягнутих результатів, визначення шляхів та методів їх поліпшення.

На цих критеріях грунтується методика діагностування рівнів комп'ютерно-інформаційної компетентності, у процесі якої використовувалися набори теоретичних питань, реалізованих у вигляді комп'ютерних тестів, комплекти практичних завдань (контрольні роботи), анкетування. Цей підхід дав можливість оцінити сформованість основних структурних складових комп'ютерно-інформаційної компетентності як цілісного явища. З'ясовано, що комп'ютерно-інформаційна компетентність курсантів може мати різний ступінь вираження та якісну відмінність станів сформованості через динамічність, неоднорідність темпів їхнього професійного розвитку. В процесі діагностування було визначено чотири рівні: високий, достатній, задовільний, низький.

8. Модель професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих базується на принципах верховенства права, пріоритету змістового та професійного спрямування освіти, компліментарності (додатковості), адекватності, практичної спрямованості. Розроблена модель ґрунтується на засадах: фундаментальності знань з інформатики та споріднених дисциплін, що прискорить адаптацію майбутнього слідчого до вирішення нетрадиційних задач оперативно-службової діяльності у мінливих соціально-економічних умовах; формування навичок та вмінь щодо застосування засобів сучасних інформаційних технологій в майбутній правоохоронній діяльності; стійкої професійної мотивації, що визначає вагомість для системи професійної підготовки формування особистості та її соціальних якостей; неперервності освіти та випереджувального її характеру щодо розвитку суспільства, що дасть змогу забезпечити як послідовність навчання у системі професійної підготовки, так і створити належні умови для постійного вдосконалення знань та навичок майбутніх слідчих; формування комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутнього слідчого як системного, поліморфного, інваріантного особистісного утворення, що має змістову, процесуально-операційну та особистісно-мотиваційну складові.

До складу моделі професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки входять взаємопов'язані компоненти: концептуальний, цільовий, змістовий, технологічний, результативно-цінний, що розглядалися як комплекс психолого-педагогічних умов і засобів. Завдяки синергетичній взаємодії вони створюють професійно-орієнтоване інформаційно-освітнє середовище, що забезпечує позитивний вплив на формування комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих, відбуваються перетворення у змістовій, особистісно-мотиваційній і процесуально-операційній її структурних складових, ефективне формування комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих переважно на високому та достатньому рівнях.

Експериментальна перевірка ефективності функціонування моделі професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих у процесі проведення формувального етапу уможливила виявити позитивну динаміку у формуванні комп'ютерно-інформаційної компетентності майбутніх слідчих на високому та достатньому рівнях. Відповідним чином знизилась кількість курсантів, у яких комп'ютерно-інформаційна компетентність сформована на задовільному та низькому рівнях, що свідчить про ефективність запропонованої моделі.

Шляхом розрахунку t-критерію Стьюдента для залежних вибірок та його порівняння з табличними даними з'ясовано, що гіпотеза про випадковість відхилень середніх значень, що характеризують навчальні досягнення курсантів у процесі опанування інформатикою та спорідненими з нею дисциплінами у контрольних та експериментальних групах відхиляється, тобто з імовірністю 95% відсотків можна сказати, що використання запропонованої системи комп'ютерно-інформаційної підготовки є більш ефективним, ніж традиційна організація навчання інформатики та споріднених з нею дисциплін.

Експериментальним шляхом підтверджено припущення, що застосування авторських педагогічних програмних засобів у професійній комп'ютерно-інформаційній підготовці позитивно впливає на рівень засвоєння навчального матеріалу з інформатики та споріднених з нею дисциплін, що вивчаються майбутніми слідчими.

9. Розроблено і впроваджено у навчальний процес вищих навчальних закладів МВС України авторські комп'ютерні засоби представлення навчального матеріалу у вигляді електронних посібників з інформатики, навчальних презентацій, комп'ютерні тестові завдання з комп'ютерно-інформаційних дисциплін та криміналістики, правової статистики, кримінального, цивільного та трудового права і процесу та низки інших дисциплін для системи автоматизованого контролю знань “Екзаменатор”. Створено навчально-методичні матеріали з дисциплін “Основи інформатики”, “Правові інформаційно-пошукові системи”, “Правова статистика”, “Комп'ютерні мережі”, “Інформаційні технології в юридичній діяльності”, “Комп'ютерні технології автоматизованої обробки даних”, одноосібно та у співавторстві підготовлено навчальні посібники “Основи інформатики та обчислювальної техніки” (гриф МВС України), “Статистичний аналіз даних засобами MS Excel”, “Використання MS Excel для опрацювання правових даних”, “Інформатика і комп'ютерна техніка: Частина 1. Категоріальний апарат і програмно-технічне забезпечення дисципліни. Конспект лекцій”, “Вступ до інформатики” (гриф МОН України), “Основи роботи на персональному комп'ютері”, що можуть бути використані викладачами інформатики та споріднених з нею дисциплін у вищих навчальних закладах МВС України.

Отже, мету дослідження досягнуто, гіпотеза про те, що професійна комп'ютерно-інформаційна підготовка майбутніх слідчих у вищих навчальних закладах МВС України забезпечує формування їхньої комп'ютерно-інформаційної компетентності на рівні, достатньому для здійснення професійної інформаційної діяльності, якщо здійснюється на основі обгрунтованої та розробленої моделі, що відображає дефінітивну базу, концепцію, компоненти моделі, структуру комп'ютерно-інформаційної компетентності, критерії визначення рівнів її сформованості та інформаційну інфраструктуру навчального закладу, специфіку використання засобів комп'ютерної підтримки різних навчальних дисциплін, єдність традиційного та комп'ютерно орієнтованого навчання підтверджено, визначені завдання дослідження виконано.

Результати дослідження не суперечать загальновизнаним підходам до навчання інформатики та спорідненим з нею дисциплінам у вищих навчальних закладах, що використовуються у дидактиці сучасної вищої школи. Вони лише підтверджують і суттєво розширюють сучасні уявлення щодо необхідності і актуальності вдосконалення професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих у плані доповнення наявних методик професійно-орієнтованими задачами, що максимально наближені до задач професійної інформаційної діяльності слідчих, розробки методичного забезпечення, необхідного для розв'язання нагальних проблем правоохоронної діяльності, особливо пов'язаних із попередженням, розкриттям і розслідуванням злочинів з використанням високих технологій.

Проведене дослідження дає можливість сформулювати рекомендації вищим навчальним закладам МВС України, що досліджують проблеми професійної підготовки правоохоронців та здійснюють професійну підготовку слідчих: удосконалити навчальні програми, підручники, навчальні посібники, засоби комп'ютерної підтримки навчальних дисциплін шляхом реалізації якісних і грунтовно опрацьованих міжпредметних зв'язків, використання єдиного науково-теоретичного апарату, наступності і системності викладання комп'ютерно-інформаційних дисциплін, усунення надмірності та невиправданого дублювання навчального матеріалу, забезпечення наскрізної професійної комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх слідчих; створити для викладачів вищих навчальних закладів МВС України посібники та методичні рекомендації щодо розробки і впровадження уніфікованих мінімально необхідних засобів представлення та контролю рівня здобутих знань, створення інтегрованих курсів спеціальних дисциплін з комп'ютерною підтримкою; у навчальному плані службової підготовки науково-педагогічного складу вищих навчальних закладів МВС України передбачити теоретичні і практичні заняття щодо створення комп'ютерних тестів, електронних презентацій, електронних посібників, ознайомлення із зразками професійно-орієнтованого програмного забезпечення, що використовується практичними підрозділами МВС.

Дослідження не претендує на остаточне розв'язання об'єктивно наявної проблеми. Перспективним продовженням цієї роботи може бути визначення потенціалу дистанційного навчання у системі комп'ютерно-інформаційної підготовки майбутніх співробітників МВС України, порівняльний аналіз особливостей професійної підготовки за різними напрямами правоохоронної діяльності, особливостей післядипломної освіти працівників слідчих органів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

Шерман М.І. Комп'ютерно-інформаційна підготовка майбутніх юристів: теорія і практика: монографія. / М.І. Шерман - К.: Вища освіта, 2004. - 192 с.

Шерман М.І. Професійна комп'ютерно-інформаційна підготовка майбутніх слідчих у вищих навчальних закладах МВС України: монографія. / М.І. Шерман - Херсон: Олді-плюс, 2008. - 416 с.

Навчально-методичні посібники, методичні рекомендації, програми:

Шерман М.І. “Основи інформатики та обчислювальної техніки” для слухачів першого курсу заочної форми навчання (спеціальність - “Правознавство”). Навчально-методичний посібник. / М.І. Шерман - Херсон,: ХФ ЗЮІ МВС України, 2000. - 71 с.

Шерман М.І. Вступ до інформатики./ М.І. Шерман - Навч. посібник. - К.: Вища освіта, 2003. - 143 с.

Шерман М.І. Збірник завдань для програмованого контролю знань з курсу “Основи інформатики та обчислювальної техніки”./ М.І. Шерман - Херсон: ХФ ЗЮІ МВС України, 2001. - 12 с.

Шерман М.І. Збірник планів практичних занять з курсу “Основи інформатики та обчислювальної техніки”. / М.І. Шерман - Херсон: ХФ ЗЮІ МВС України, 2001. - 27 с.

Шерман М.І. Навчально-методичний комплекс з курсу “Основи інформатики та обчислювальної техніки”./ М.І. Шерман - Херсон: ХФ ЗЮІ МВС України, 2001. - 216 с.

Шерман М.І. Основи роботи на персональному комп'ютері. Навчально-методичний посібник/ Під заг. ред. Шермана М.І.: В 3 ч./ М.І. Шерман, О.В. Шорохов, І.В. Ізмайлов - Херсон: ХФ ЗЮІ МВС України, 2001. - Ч. 1. - 44 с. (особистий внесок - розділи, присвячені апаратному забезпеченню персонального комп'ютера, використанню сервісних програм, розробка питань для самостійної роботи та контролю - 0,78 д.а., та наукове редагування).

Шерман М.І. Основи роботи на персональному комп'ютері. Навчально-методичний посібник/ Під заг. ред. Шермана М.І.: В 3 ч./ М.І. Шерман, О.В. Шорохов, І.В. Ізмайлов - Херсон: ХЮІ НУВС, 2002. - Ч. 2. - 52 с. (особистий внесок - розділи, присвячені набору та редагуванню тексту, форматуванню тексту та об'єктів - 0,9 д.а., та наукове редагування).

Шерман М.І. Основи роботи на персональному комп'ютері. Навчально-методичний посібник/ Під заг. ред Шермана М.І.: В 3 ч./ М.І. Шерман, О.В. Шорохов, І.В. Ізмайлов. - Херсон: ХЮІ НУВС, 2002. - Ч. 3. - 48 с. особистий внесок - розділи, присвячені форматуванню даних, виконанню обчислень та побудові діаграм - 0,85 д.а., та наукове редагування).

Шерман М.І. Практикум з курсу “Основи інформатики та обчислювальної техніки”/ М.І. Шерман - Херсон: ХФ ЗЮІ МВС України, 2001. - 97 с.

Шерман М.І. Програма курсу “Основи інформатики та обчислювальної техніки”/ М.І. Шерман - Херсон: ХФ ЗЮІ МВС України, 2001. - 11 с.

Шерман М.І. Тези лекцій з курсу “Основи інформатики та обчислювальної техніки”/ М.І. Шерман - Херсон: ХФ ЗЮІ МВС України, 2001. - 44 с.

Верлань А.Ф. Основи інформатики та обчислювальної техніки. Навчально-методичний посібник. / А.Ф. Верлань, М.І. Шерман - Херсон: ХЮІХНУВС, 2003. - 212 с. (особистий внесок - підготовка матеріалів для проведення практичних занять та поточного контролю - 6,8 д.а. та загальне редагування).