Психологічні засади розвитку іншомовних здібностей майбутнього військового професіонала

Размещено на http://allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г. С. КОСТЮКА

УДК 159. 928: 356. 13: 928: 81`243

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора психологічних наук

Психологічні засади розвитку іншомовних здібностей МАЙБУТНього ВІЙСЬКОВОГО професіонала

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Волобуєва Олена Федорівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий консультант: дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор Максименко Сергій Дмитрович, Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, директор інституту

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Смульсон Марина Лазарівна, Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, лабораторія нових інформаційних технологій навчання, завідувач лабораторії

доктор психологічних наук, професор Потапчук Євген Михайлович, Науково-дослідний інститут Державної прикордонної служби України, відділ дослідження проблем управління людськими ресурсами, начальник відділу

доктор психологічних наук, доцент Щербан Тетяна Дмитрівна, Мукачівський державний університет, Міністерство освіти і науки України, проректор з навчальної роботи

Захист відбудеться 21 грудня 2010 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2.

Автореферат розісланий «20» листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В. Л. Зливков

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Процес поступової інтеграції України до європейських та міжнародних організацій обумовлює нагальну необхідність якісної іншомовної підготовки сучасних фахівців, зокрема й у військовій сфері. Особливого значення набуває підготовка офіцерських кадрів із глибоким знанням іноземних мов, що потребує якісно нового рівня викладання як базових, так і фахових дисциплін, забезпечення інтелектуальної та психологічної готовності до військової діяльності.

Нормативна база мовної підготовки офіцерів України включає міждержавні рішення; міжнародні програми вивчення іноземних мов військовослужбовцями у межах угоди STANAG 6001; державні рішення загальноосвітнього характеру, зокрема Рішення Міністерства освіти і науки України та рішення в галузі національної безпеки й оборони України; Концепції навчання іноземних мов у вищих військових навчальних закладах (далі ВВНЗ); накази про вивчення офіцерами іноземних мов та підтвердження рівня їхніх знань та цілу низку інших нормативно-правових актів.

Завдання, що стоять перед Державною прикордонною службою України (далі ДПСУ), підвищують актуальність проблеми професійної іншомовної підготовки офіцерів-прикордонників, які спілкуються із представниками іноземних країн при виконанні своїх службових обов'язків в особливих умовах діяльності.

Дослідження специфіки професійного іншомовного спілкування, пошук ресурсів розвитку іншомовних здібностей офіцерів-прикордонників є важливими з огляду на необхідність забезпечення їх успішної та ефективної іншомовної взаємодії при виконанні професійних обов'язків.

Аналіз наукової літератури свідчить, що багато вітчизняних та зарубіжних дослідників (О. С. Анісімов, Л. М. Карамушка, Н. Л. Коломінський, Ю. М. Лисенко, С. Д. Максименко, Н. І. Пов'якель, Л.І. Рюмшина, О.П. Саннікова, Т. Д. Щербан, Т. С. Яценко та ін.) досліджували особливості професійного спілкування. Питання розвитку загальних і спеціальних здібностей особистості досліджували В. М. Аганісьян, Б. Г. Ананьєв, Н. С. Лейтес, Б. Ф. Ломов, В. Н. Мясищев, С. Л. Рубінштейн, Б. М. Теплов, О. П. Хохліна та ін.) у тому числі іншомовних здібностей (Б. В. Бєляєв, Є. А. Голубєва, Л. К. Деркач, І. О. Зимня, М. К. Кабардов, М. Г. Каспарова, О. О. Леонтьєв, С. Ю. Ніколаєва, Л. А. Онуфрієва, Я. М. Ролкер, О. М. Шерстюк, J. B. Carrol, W. Loban та ін.). Деякі аспекти проблеми розвитку іншомовних здібностей мають різне тлумачення. Психологічні особливості розвитку іншомовних здібностей військових професіоналів потребують спеціального поглибленого дослідження, оскільки тільки їх належний рівень розвитку забезпечує досягнення кінцевої мети навчання іноземної мови курсантів і слухачів ВВНЗ - формування професійної іншомовної компетентності тобто здатності вільно спілкуватися іноземною мовою під час виконання службових завдань в умовах підвищених психологічних навантажень.

Проте на сьогодні існує невідповідність між нагальною потребою суспільства у професійно-компетентних офіцерах-прикордонниках і реальним рівнем розвитку їх іншомовних здібностей, загальним соціальним значенням проблеми та недостатньою її розробленістю у психологічній науці, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження «Психологічні засади розвитку іншомовних здібностей майбутнього військового професіонала».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою заходів щодо виконання Державної програми дій, спрямованих на розвиток Прикордонних військ України до 2005 року, затвердженої Указом Президента України від 16.11.2000 р. № 1241/2000, а також доручень Президента України від 15.05.03 р. № 452/16678-02, від 16.02.04 р. № 452/5658-01, Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, затвердженої Указом Президента України від 19.06.2006 р. № 546/2006 та Законом України «Про прикордонний контроль» від 5 листопада 2009 року.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до перспективного та поточного планів наукової та науково-організаційної діяльності Державної прикордонної служби України, перспективного та поточного планів наукових досліджень Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького на 2000-2010 роки і Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року (Наказ Міністерства освіти і науки України № 612 від 13.07.2007 р.). Дослідження здійснено в межах науково-дослідних робіт (далі НДР):

НДР № 220-0065-К «Фахівець», № 203-0001-І «Компетенція. Формування соціально-психологічної компетентності молодих керівників-офіцерів у військових формуваннях воєнної організації держави» (роль здобувача у виконанні цієї науково-дослідної роботи полягає у дослідженні особливостей організації групової діяльності та взаємодії індивідів у військових підрозділах);

НДР № 209-2112-І «Теоретичне обґрунтування навчання іноземної мови майбутніх офіцерів-прикордонників в контексті їх професійної діяльності» (роль здобувача у виконанні цієї науково-дослідної роботи полягає у визначенні теоретичних засад навчання іноземної мови як складової професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників).

Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Національної академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького (протокол № 5 від 21.11.2002 р.) та узгоджено з бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 21.12 2004 р.).

Об'єкт дослідження - процес розвитку іншомовних здібностей майбутнього військового професіонала.

Предмет дослідження - іншомовні здібності особистості майбутнього військового професіонала та психологічні засади їх розвитку.

Мета дослідження - на засаді теоретико-методологічного обґрунтування розробити концепцію розвитку професійних іншомовних здібностей майбутнього військового професіонала та емпірично довести її ефективність.

Концепція дослідження полягає у наступному: розвиток професійних іншомовних здібностей майбутніх військових професіоналів стає ефективним тоді, коли в умовах ВВНЗ на всіх етапах професіоналізації він здійснюється системно.

Ефективність навчання іноземної мови майбутніх військових професіоналів, що є складовою їх професійної підготовки, детермінується психологічними закономірностями, механізмами, умовами і особливостями, які слід враховувати при системній професіоналізації з метою подальшого забезпечення процесу виконання службових завдань в особливих умовах діяльності ефективним іншомовним спілкуванням.

Спеціальну програму розвитку професійних іншомовних здібностей майбутніх військових професіоналів під час навчання іноземної мови в умовах ВВНЗ побудовано з урахуванням психологічних закономірностей засвоєння навчального матеріалу, психологічних механізмів засвоєння іноземної мови, соціально-психологічних детермінант групового впливу на якість засвоєння індивідом іноземної мови та особливостей соціально-психологічного забезпечення керівництва навчальними групами.

Необхідним є урахування концептуальних засад психологічного супроводу педагогічної діяльності викладачів, яка передбачає використання структурно-функціональної моделі цілеспрямованого розвитку іншомовних здібностей майбутнього військового професіонала; дотримання методичних принципів кількісного виміру рівня розвитку іншомовних здібностей та пов'язаних з ними різноманітних психічних властивостей та якостей особистості, що необхідні для виконання професійної іншомовної діяльності та відповідають вимогам, обумовленим цією діяльністю.

Гіпотези дослідження:

- професійна іншомовна діяльність військового професіонала визначається розвиненістю його іншомовних здібностей;

- ефективність розвитку професійно важливих іншомовних здібностей майбутнього військового професіонала можна визначити за допомогою комплексного дослідження особливостей психічних процесів, індивідуально-типологічних якостей та властивостей особистості, результатів попередньої освітньої підготовки при зіставленні їх з динамікою успішності вивчення іноземної мови в системі професійної підготовки в умовах ВВНЗ;

- іншомовні здібності військового професіонала - це комплекс інтегральних характеристик, що виявляються по низці її компонентів (здібності включають в себе різноманітні психічні властивості та якості, що необхідні для здійснення професійної іншомовної діяльності та відповідають вимогам, обумовленим цією діяльністю), головною із яких є мислення іноземною мовою. Компоненти іншомовних здібностей безпосередньо пов'язані з мотивацією, пізнавальною активністю, наполегливістю, креативністю, самоорганізацією, дисциплінованістю тощо;

- іншомовні здібності ефективно розвиваються за умови використання науково обґрунтованої програми, розробленої автором, з метою цілеспрямованого впливу на мотиваційно-потребнісну, емоційну та когнітивну сфери майбутніх військових професіоналів з опорою на провідний вид діяльності та з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей.

Згідно з поставленою метою та визначеними припущеннями висунуто такі завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз професійної іншомовної діяльності офіцерів-прикордонників під час спілкування із представниками іноземних країн в пунктах пропуску через державний кордон України.

2. За допомогою теоретико-методологічного аналізу проблеми стану розвитку професійних іншомовних здібностей визначити їх сутність та особливості у контексті професійної діяльності офіцерського складу ДПСУ.

3. Обґрунтувати психологічні закономірності розвитку іншомовних здібностей як основи навчання курсантів і слухачів ВВНЗ професійного іншомовного спілкування та розкрити особливості навчання іноземної мови майбутніх офіцерів-прикордонників як складової їх професійної підготовки.

4. Розробити модель професійного іншомовного спілкування офіцерів-прикордонників у пунктах пропуску на державному кордоні України.

5. Розробити структурно-функціональну модель цілеспрямованого розвитку професійних іншомовних здібностей майбутнього військового професіонала.

6. Створити та експериментально перевірити психолого-педагогічну програму розвитку професійних іншомовних здібностей майбутніх військових професіоналів, що була розроблена на основі вищезазначених моделей.

7. Розробити практичні рекомендації щодо розвитку іншомовних здібностей та удосконалення професійної іншомовної підготовки курсантів та слухачів ВВНЗ.

Теоретико-методологічною основою дослідження є філософська концепція про діалектичний зв'язок явищ об'єктивної і суб'єктивної дійсності, єдність свідомості та діяльності у процесі формування особистості, зв'язок теорії і практики у цьому процесі; принцип трансформації суспільних цінностей в особистісні надбання, а також основні положення теорії пізнання та принцип урахування специфіки навчально-виховного процесу у ВВНЗ сучасного типу. При розробці проблеми змісту та структури здібностей до засвоєння іноземних мов за основу було взято 1) системний підхід, його принципи та положення про цілісність, структурність явищ, обов'язковість системотвірного чинника та 2) особистісно-діяльнісний підхід як психолого-педагогічну основу навчання. У дослідженні використано основні підходи до дослідження особистості та діяльності (Л. С. Виготський, О. М. Леонтьєв, С. Д. Максименко, С. Л. Рубінштейн), концепції безперервної та цілісної професійної підготовки кадрів (Г. В. Ложкін, Ю. І. Машбиць, А. Я. Найн, О. П. Саннікова, Дж. Равен), теорії структури особистості (Г. О. Балл, М. Й. Боришевський, К. К. Платонов, М. О. Холодна, Ю. М. Швалб та ін.), системного підходу як засобу пізнання психолого-педагогічних процесів (Б. Г. Ананьєв, О. М. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов, В. А. Семиченко та ін.), вчення про соціальну детермінованість і творчу сутність особистості, суспільно-історичні закономірності свідомості та «Я»-концепцію (І. Д. Бех, Л. І. Божович, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко, А. Маслоу, С. Л. Рубінштейн, Т. С. Яценко та ін.), концепції комунікативної психології (Л. Вітгенштейн, Г. П. Грайс, Н. В. Казаринова, Б. Д. Паригін, Р. А. Голл, та ін.) психолінгвістичні, герменевтичні концепції розуміння та творення тексту (Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, С. Л. Рубінштейн, М. Л. Смульсон, Н. В. Чепелєва, Herbert H. Clark, David B. Pisony, Gery d`Ydewalle та ін.), у тому числі, іншомовного (Б. В. Бєляєв О. О. Леонтьєв, Н. І. Жинкин, Л. В. Засєкіна, J. B. Carrol, Harmer Jeremy та ін.), а також основні теоретичні положення про психологію обдарованості та творчості, про шляхи і засоби формування творчої особистості (Г. С. Костюк, В. В. Клименко, В. О. Моляко, Я.О. Пономарьов, В. В. Рибалка, Н. Ф. Тализіна, Б. М. Теплов).

Методи дослідження. У процесі теоретичного вивчення проблеми та науково-експериментальної роботи було використано:

загальнонаукові методи теоретичного рівня: 1) інтерпретаторсько-аналітичний, зокрема концептуальний аналіз наукової літератури з використанням інтерпретації, порівняння, систематизації та узагальнення (для вивчення проблеми розвитку професійних іншомовних здібностей); 2) порівняльно-історичний та функціонально-структурний аналіз (для визначення закономірностей і тенденцій розвитку професійних іншомовних здібностей курсантів та слухачів ВВНЗ); 3) класифікація та структурний аналіз (при розробці структурно-функціональної моделі та програми розвитку іншомовних здібностей майбутніх військових професіоналів; 4) програмно-цільові (при визначенні сучасних тенденцій удосконалення психології та методики навчання іноземної мови як складової професійної підготовки в умовах ВВНЗ);

методи емпіричного дослідження: діагностичні методи («Встановлення закономірностей», «Переключення уваги», «Кількісні відношення», «Годинники», «Переплутані лінії», «Аналогії», «Тест Равена», «Арифметичне рахування», «Числові ряди»); спостереження, анкетування, опитування, тестування, діагностичне інтерв'ю, констатувальний та формувальний експерименти (із застосуванням системи тренінгових методик), метод групових експертних оцінок (для визначення сутності професійних іншомовних здібностей та чинників, які найбільшою мірою впливають на їх розвиток), бесіда, самозвіт, прогностичні методи (для виявлення особливостей і труднощів розвитку професійних іншомовних здібностей курсантів та слухачів);

методи математичної статистики: при розробці методологічних принципів кількісного виміру рівня розвитку професійних іншомовних здібностей майбутніх військових професіоналів: ц*-критерій Фішера (для співставлення вибірок за рівнем розвитку професійних іншомовних здібностей курсантів і слухачів; обчислення коефіцієнта кореляції (для встановлення зв'язку рівня розвитку професійних іншомовних здібностей курсантів і слухачів з показниками успішності навчання та професійної придатності); критерій Фрідмана (для визначення значимості змін рівня професійної придатності).

Статистична обробка даних і графічна презентація результатів дослідження здійснювалась за допомогою комп'ютерної програми ЕXEL, а також WORD, що входять до пакету програм MICROSOFT OFFICE.

Експериментальна база та етапи дослідження. Експериментальне дослідження здійснювалося на базі Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі НАДПСУ), Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Університету цивільного захисту України. До проведення експертної оцінки психологічних особливостей розвитку професійних іншомовних здібностей було залучено також експертів-викладачів Хмельницького національного університету. Дослідження з теми проводилося у три етапи впродовж 2000-2009 рр. Експериментом було охоплено 1600 курсантів та слухачів ВВНЗ, а також 100 викладачів кафедр іноземних мов. Вибірка є репрезентативною, вона формувалася за квотним принципом і, в цілому, відповідає генеральній сукупності.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічним обґрунтуванням вихідних теоретичних положень, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих емпіричних даних, використанням методів математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у вирішенні актуальної наукової проблеми - науково-теоретичного обґрунтування психологічних закономірностей, механізмів, умов і особливостей, що детермінують ефективність розвитку професійних іншомовних здібностей майбутніх військових професіоналів як складової їх професійної підготовки. При вирішенні зазначеної проблеми отримано такі суттєві наукові результати:

вперше: на основі проведення психологічного аналізу діяльності офіцера-прикордонника у пунктах пропуску:

- визначено: 1) вимоги до ефективного іншомовного спілкування офіцерів-прикордонників із особами, які перетинають державний кордон України; 2) труднощі, що зазнають офіцери-прикордонники під час професійного іншомовного спілкування;

- розроблено: модель професійного іншомовного спілкування офіцерів-прикордонників;

- розкрито методологію формування вимог та обґрунтовано новий підхід до розробки структурно-функціональної моделі та програми розвитку професійних іншомовних здібностей майбутнього військового професіонала із урахуванням психологічних закономірностей засвоєння навчального матеріалу, психологічних механізмів засвоєння іноземної мови, соціально-психологічних детермінант групового впливу на якість засвоєння іноземної мови та особливостей соціально-психологічного забезпечення керівництва малими групами під час навчання іноземної мови в умовах ВВНЗ; психологічні та методичні умови моделювання професійно спрямованих проблемних ситуацій із урахуванням результатів психодіагностики;

- розроблено: 1) методологічні принципи кількісного виміру рівня сформованості професійної іншомовної компетентності курсантів і слухачів ВВНЗ із урахуванням рівнів розвитку іншомовних здібностей під час формування компетенцій в аудіюванні, говорінні, читанні, письмі та перекладі; 2) концепцію розвитку іншомовних здібностей, на цій основі розроблено систему навчання іноземної мови як складової професійної підготовки майбутніх військових професіоналів, які спілкуються іноземною при виконанні службових завдань в особливих умовах діяльності; 3) концептуальні засади психологічного супроводу педагогічної діяльності викладачів іноземної мови ВВНЗ, які полягають у комплексному здійсненні цілеспрямованого впливу викладача на мотиваційно-потребнісну, емоційну та когнітивну сфери майбутніх військових професіоналів з опорою на провідний вид їх діяльності та з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей, зокрема на основі даних психодіагностичного обстеження.

- здійснено: 1) психологічне обґрунтування прийомів реалізації дидактичних принципів у процесі навчання іноземної мови у ВВНЗ; 2) психолого-лінгвістичний аналіз проведення навчальних занять з іноземної мови в умовах ВВНЗ;

удосконалено: критерії оцінки та показники рівнів розвитку професійних іншомовних здібностей курсантів і слухачів ВВНЗ; підходи щодо виявлення та розвитку здібностей курсантів і слухачів ВВНЗ до оволодіння іноземною мовою для професійного спілкування; алгоритм вправ для ефективного формування професійної іншомовної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників; психологію навчання іноземної мови майбутніх військових професіоналів в умовах ВВНЗ;

дістали подальшого розвитку: уявлення про іншомовні здібності; психологічний інструментарій діагностики та розвитку професійних іншомовних здібностей курсантів і слухачів ВВНЗ; методичні підходи щодо розвитку мотивації до ефективного вивчення іноземної мови майбутніми військовими професіоналами; шляхи подолання психологічних труднощів при вивченні іноземної мови в умовах ВВНЗ.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні психологічних закономірностей навчання іноземної мови для професійного спілкування та розробці концепції розвитку іншомовних здібностей курсантів і слухачів ВВНЗ, навчання іноземної мови яких є складовою їх професійної підготовки. Розробку проблеми змісту, структури та закономірностей розвитку здібностей до засвоєння іноземних мов було здійснено із урахуванням особливостей професійної іншомовної діяльності в умовах підвищених психологічних навантажень та індивідуально-психологічних особливостей майбутніх військових професіоналів. Обґрунтовано новий підхід до розробки програми розвитку іншомовних здібностей майбутніх військових професіоналів на основі психологічних механізмів засвоєння іноземної мови із урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей .

Результати дослідження мають велике значення для психології навчання іноземної мови та психологічного обґрунтування можливостей розвитку здібностей до засвоєння іноземної мови, що забезпечує ефективне керівництво навчальним процесом саме в умовах ВВНЗ.

Практичне значення результатів дослідження. Отримані в процесі дослідження теоретичні та практичні результати впроваджено в навчально-виховний процес ВВНЗ силових структур та правоохоронних відомств України. Зокрема, на рівні НАДПСУ їх використано при розробці моделей випускника з урахуванням вимог до формування професійної іншомовної комунікативної компетентності сучасного офіцера-прикордонника; на рівні кафедр іноземних мов - при визначені векторів розвитку професійних іншомовних здібностей курсантів і слухачів ВВНЗ, навчання іноземної мови яких є складовою їх професійної підготовки. Розроблено психолого-педагогічну програму продуктивного розвитку професійних іншомовних здібностей на заняттях з іноземної мови в умовах ВВНЗ. Ця програма визначає порядок і правила здійснення психологічного супроводу з боку викладача з метою ефективного розвитку іншомовних здібностей представників силових структур та правоохоронних відомств, які щонайкраще відповідають завданням відповідних служб, представники яких спілкуються іноземною мовою під час виконання службових завдань в особливих умовах професійної діяльності та приймають правильне рішення в режимі реального часу в умовах, що характеризуються високим рівнем нервово-емоційної напруженості.

Результати дослідження апробовані й успішно використовуються при розробці: 1) керівних документів з питань професійної іншомовної підготовки курсантів і слухачів ВВНЗ; 2) науково-методичного і програмного забезпечення професійної іншомовної підготовки персоналу силових структур України, який постійно спілкується із представниками іноземних країн при виконанні службових завдань. Розроблений інструментарій дозволяє представникам відділів профдобору та викладачам іноземної мови ВВНЗ здійснювати діагностику актуального розвитку іншомовних здібностей курсантів і слухачів, а також підвищувати рівень власної педагогічної діяльності.

Матеріали дисертаційного дослідження увійшли до навчальних курсів «Основна іноземна мова. Практичний курс», «Практика перекладу з основної іноземної мови», «Основи теорії мовної комунікації», «Лінгвокраїнознавство країн основної іноземної мови», «Психологія ділового спілкування офіцера-прикордонника».

Основні положення і висновки дисертації перевірено у навчальному процесі ВВНЗ, їх використано у монографії, навчальних, навчально-методичних посібниках, методичних розробках і практичних рекомендаціях. Результати дослідження використовуються також у процесі професійної підготовки і підвищення кваліфікації персоналу та професорсько-викладацького складу ДПСУ, а також інших силових структур України.

Результати дослідження впроваджено в роботу Адміністрації Державної прикордонної служби України (акт реалізації № 215/ос від 18.01.2010 р.); Науково-дослідного інституту Державної прикордонної служби України (довідка № 17/ос від 02.02.2010 р.); в навчальний процес Національної академії Служби безпеки України (акт реалізації № 986 від 03.04.2007 р); Краматорського економічно-гуманітарного інституту (акт реалізації № 94 від 10.01.2007 р); Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 18/ос від 11.02.2010 р.); Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації № 78 від 15.09.2009 р.); Інституту педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (довідка про впровадження № 334 від 19 січня 2010 року; Університету економіки та права «Крок» (довідка про впровадження № 149/п від 25 березня 2010 р.); Військово-інженерного інституту Подільського державного аграрно-технічного університету (акт реалізації № 95 від 10.01.2007 р.); Національного університету цивільного захисту (акт реалізації № 114 від 17.01.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. У опублікованих працях, написаних у співавторстві, доробок здобувача полягає у теоретичному аналізі проблеми, постановці і реалізації завдань дослідження, формулювання висновків. Розробки та ідеї співавторів у дисертації не використовуються.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження обговорювалися на міжнародному форумі «Мовна освіта. Шлях до Євро інтеграції» (м. Київ, 2005 р.); міжнародних науково-практичних конференціях: «Перші Ірпінські науково-педагогічні читання з проблем гуманітарно-гуманістичної підготовки майбутніх фахівців вищих навчальних закладів освіти» (м. Ірпінь, 2003 р.), «Соціально-економічні проблеми сталого розвитку українського суспільства» (м. Мелітополь, 2004 р.), «Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків» (м. Житомир, 2005 р.), «Треті Ірпінські міжнародні педагогічні читання «Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти» (м. Ірпінь, 2005 р.), «Динаміка наукових досліджень - 2005» (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), «Функціоналізм як основа лінгвістичних досліджень» (м. Ялта, 2005 р.), «Професійне становлення особистості: проблеми та перспективи» (м. Хмельницький, 2005 р.), «Психолого-педагогічні аспекти формування та розвитку майбутнього фахівця» (м. Миколаїв, 2008 р.); «Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті вимог Болонського процесу» (м. Одеса, 2008 р.); «Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном» (м. Горлівка, 2008 р.); а також всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми філології та перекладознавства» (м. Хмельницький, 2005 р.), «Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України» (м. Хмельницький, 2007 р.); «Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України» (м. Хмельницький, 2008 р.); «Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України» (м. Хмельницький, 2009 р.); на регіональній науково-практичній конференції «English-Language Methodology: Communicative Approach» (м. Хмельницький, 2001 р.), на міжвузівських науково-теоретичних та методичних конференціях: «Проблеми викладання іноземних мов у вищому навчальному закладі на сучасному етапі» (м. Хмельницький, 2002 р.), «Актуальні проблеми перекладу та навчання перекладу» (м. Хмельницький, 2002 р.), «Проблеми становлення духовності та моралі молодої людини в сучасних умовах» (м. Львів, 2003 р.), «Комунікативно-когнітивний аспект навчання мови для професійного спілкування» (м. Хмельницький, 2003 р.), «Проблема сучасної інженерної технології» (м. Хмельницький, 2004 р.), «Педагогічні технології підготовки спеціалістів у сучасних умовах розвитку вищої освіти» (м. Хмельницький, 2004 р.), «Формування готовності майбутніх спеціалістів до професійної діяльності засобами іноземних мов» (м. Хмельницький, 2004 р.), «Удосконалення педагогічної майстерності науково-педагогічного складу як основа підвищення якості підготовки фахівців» (м. Хмельницький, 2005 р.), «Шляхи підвищення ефективності навчання іноземної мови у вищому навчальному закладі» (м. Хмельницький, 2005 р.), «Підготовка фахівця у вищій школі: проблеми та перспективи» (м. Хмельницький, 2006 р.), «Психологія діяльності в особливих умовах» (м. Харків, 2006 р.), «Болонський процес та проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів» (м. Хмельницький, 2006 р.), «Педагогічні технології у підготовці перекладачів у ВНЗ» (м. Хмельницький, 2006 р.); на міжвідомчій науково-методичній конференції «Боротьба з протиправною діяльністю на державному кордоні України: теорія, практика, проблеми взаємодії» (м. Хмельницький, 2005 р.).

Про основні результати дисертаційного дослідження також доповідалося на конференціях, семінарах, засіданнях предметно-методичної комісії, на засіданнях кафедр психології та педагогіки, англійської мови та перекладу, німецької та другої іноземної мови НАДПСУ (у 2000-2010 роках).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у 64 публікаціях: в 1 одноосібній монографії, 30 наукових статтях у збірниках, що визначені ВАК як фахові видання у галузі психології, 21 з яких - одноосібна), у 27 тезах науково-практичних та науково-методичних конференцій, 5 навчальних посібниках (у тому числі 1 - із грифом МОН України), 1 словнику.

Кандидатську дисертацію з теми «Формування професійно-комунікативної спрямованості у слухачів мовної спеціальності військових вузів (психолого-лінгвістичний аспект)» було захищено у 1999 році. Її матеріали в тексті докторської дисертації не використовуються.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел (564 найменування, з них 80 іноземною мовою) та 11 додатків (на 46 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 570 сторінок (основний зміст роботи викладено на 465 сторінках ) друкованого тексту. Ілюстративний матеріал подано у 15 таблицях (на 7 сторінках), 33 рисунках (на 12 сторінках).

Основний зміст РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження й обраного напрямку дисертаційної роботи, визначено об'єкт, предмет і основну мету, сформульовано гіпотезу та завдання наукового пошуку, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено відомості про особистий внесок автора, апробацію дисертації та впровадження її результатів у практику, а також дані про публікації автора та структуру дисертації.

У першому розділі - «Психологічний аналіз професійної діяльності офіцерів-прикордонників при здійсненні прикордонного контролю у пунктах пропуску на державному кордоні України» - здійснено психологічний аналіз професійної діяльності офіцерів-прикордонників при виконанні службових завдань з охорони кордону. Під час аналізу ми враховували концептуальні положення теорії К. М. Гуревича про комплексний підхід до професійної придатності, в якому поєднуються аналіз соціальних факторів розвитку професіонала (знання, навички, вміння; мотиви та професійні здібності) та психофізіологічних особливостей. Результати дослідження свідчать про те, що здатність до вільного спілкування іноземною мовою є однією з професійно важливих якостей, наявність якої обумовлює успішність виконання посадових обов'язків офіцерами-прикордонниками безпосередньо під час професійного іншомовного спілкування.

Результати психологічного аналізу професійної діяльності офіцерів-прикордонників при здійсненні прикордонного контролю в пунктах пропуску свідчать про те, що: іншомовна діяльність офіцерів-прикордонників - це 1) насамперед діяльність в особливих умовах, її характерними ознаками є дефіцит часу, вплив на особистість сильних подразників, домінування негативних емоцій при дефіциті позитивних, підвищена відповідальність за прийняття рішення, необхідність невідкладного вжиття заходів; 2) чітко структурований аналіз істотних ознак ситуації контролю на основі візуально-перцептивного та інтелектуально-вербального оцінювання величини її неузгодженості із сформованим практикою ідеальним образом ситуації прикордонного контролю на державному кордоні України в особливих умовах діяльності в режимі реального часу. Своєчасна і правильна реалізація прийнятого рішення офіцером-прикордонником щодо надання або ненадання іноземцю дозволу про перетин державного кордону України (далі - ДКУ) завершує цикл іншомовної взаємодії під час здійснення прикордонного контролю. Професійна діяльність офіцера-прикордонника має характер протиборства. Труднощі, що пов'язані із прогнозуванням ймовірних дій супротивника, значною мірою підвищують рівень невизначеності службових ситуацій, з якими має справу офіцер-прикордонник в особливих умовах діяльності. Діяльність офіцерів-прикордонників у пунктах пропуску ми розглядаємо як процес виконання ними своїх функціональних обов'язків з прикордонного контролю, зокрема перевірки в осіб, які перетинають ДКУ, документів на право його перетину, огляду транспортних засобів і вантажів з метою виявлення порушників кордону, зброї, контрабанди тощо. Психологічний аналіз проблеми професійної іншомовної діяльності офіцерів-прикордонників в особливих умовах несення служби надав можливість: 1) визначити: а) труднощі, що їх зазнають офіцери-прикордонники під час комунікативної взаємодії із урахуванням психологічних особливостей професійного іншомовного спілкування та проведення спостереження за особою, що перетинає ДКУ (детальний аналіз труднощів офіцерів-прикордонників під час спілкування із особами, які перетинають ДКУ, подано в розділі 1.3. дисертаційного дослідження); б) вимоги до ефективного іншомовного спілкування офіцерів-прикордонників; 2) розробити модель професійного іншомовного спілкування офіцерів-прикордонників у пунктах пропуску через ДКУ. Визначено, що в моделі потрібно враховувати такі фактори, як особистісний, інформаційний, комунікативний, а також соціальні умови.

Вимоги до ефективного іншомовного спілкування офіцерів-прикордонників розглянуто із урахуванням того, що культуру мови офіцера-прикордонника потрібно оцінювати щодо точності, ясності, виразності, стилістичної вправності та майстерності. І тільки високий рівень розвитку професійних іншомовних здібностей офіцерів-прикордонників забезпечує належне спілкування офіцерів-прикордонників іноземною мовою із особами, які перетинають ДКУ, відповідно до «Відомчих стандартів культури прикордонного контролю». Уміння вживати відповідні лексичні одиниці для кожної мовної ситуації професійного іншомовного спілкування створює ту єдність форми і змісту, яка й робить мовлення виразним, повним, доречним. Результати аналізу спеціальних фахових завдань, що їх виконує офіцер-прикордонник, свідчить про те, що саме він є центральною фігурою, яка забезпечує здійснення прикордонного контролю. Офіцер-прикордонник повинен методично коректно проводити опитування та ще в поєднанні із психологічним спостереженням за особою, що перетинає ДКУ. Крім того, представник ДПСУ повинен під час іншомовного спілкування визначити мовну групу і її відповідність громадянству, зазначеному в паспорті. Офіцер-прикордонник повинен не допускати конфліктів. Для ефективного іншомовного спілкування представник ДПСУ повинен: виявляти щиру зацікавленість під час спілкування; мати приємний вираз обличчя (відкрите обличчя); ставитися до співрозмовника із повагою; бути максимально спостережливим; намагатися бути переконливим на кожному етапі спілкування; будувати повідомлення просто і зрозуміло; вести розмову спокійно та виважено; уміти уважно слухати. Завдання викладача іноземної мови полягає в тому, щоб ефективно розвивати іншомовні здібності курсантів і слухачів, навчити їх управляти своєю увагою під час іншомовного спілкування. Для підвищення концентрації уваги в умовах великого обсягу інформаційних повідомлень важливе значення має уміння точно визначати, яку саме інформацію необхідно отримати в конкретній ситуації іншомовного спілкування із особами, які перетинають ДКУ в умовах реального часу (від 1 до 3 хвилин).

Проведено теоретичний аналіз сучасного стану розвитку професійних іншомовних здібностей і визначення їх сутності та особливостей в контексті професійної діяльності офіцерського складу. Доведено, що у контексті успішного виконання відведеної офіцеру-прикордоннику соціальної ролі важливе значення має належний рівень розвитку іншомовних здібностей, наявність якого забезпечує здатність вільно спілкуватися іноземною мовою при виконанні службових завдань. Це стосується як усного, так і писемного мовлення, тобто йдеться про належний розвиток п'яти професійно важливих іншомовних умінь та навичок: аудіювання (сприйняття мови на слух), читання, говоріння, письма (Б. В. Беляев, І. М. Берман, О. І. Бондаренко , Н. Ф. Бориско, О. М. Ветохов, Э. А. Голубева, О. М. Гринчишин , С. Ю. Ніколаєва, І. О.Зимня, О. О. Леонтьев, В. Р. Мичковська, R. L. Allwright, С. J. Brumfit, J. B. Carrol та ін.). та перекладу. (Ми свідомо виділяємо переклад тому, що на основі текстів, що перекладаються представниками ДПСУ, приймаються важливі державні рішення щодо охорони ДКУ). Враховуючі вищезазначене, було визначено загальнотеоретичні засади навчання іноземної мови у ВВНЗ для розвитку іншомовних здібностей курсантів і слухачів.

З метою розробки моделі ефективного професійного іншомовного спілкування офіцера-прикордонника ми розглянули та проаналізували деякі традиційні схеми процесу комунікації. При цьому було враховано точки зору таких вчених, як К. Вердербер, Р. Вердербер, Г. П. Грайс, М. Ласуелл, Н. В. Казаринової, В. Н. Куніциної, В. Н. Погольши Р. А. Голл, Г. М. Шрамм та ін. Проведений аналіз процесу комунікації дав нам можливість сформулювати основні вимоги до складових моделі професійного іншомовного спілкування офіцерів-прикордонників (рис. 1). При розробці моделі було враховано те, що іншомовна діяльність офіцерів-прикордонників є насамперед діяльністю в особливих умовах, вони повинні враховувати відносини України з державами, громадяни яких перетинають кордон.

Размещено на http://allbest.ru

(П 1, П 2, П 3 - повідомлення в комунікації)

Рис. 1. Модель професійного іншомовного спілкування офіцерів-прикордонників

Виявлено психологічні особливості розвитку професійної компетентності майбутніх військових професіоналів. Доведено, що іншомовна комунікативна компетентність є складовою професійної компетентності офіцера-прикордонника. Урахування основних підходів до трактування понять «компетенція» та «компетентність» дозволило дійти висновку про те, що професійна компетенція офіцера-прикордонника - це професійно-статусні можливості щодо здійснення ним державних, соціальних і особистісних повноважень при захисті державного кордону України. Компетентність включає як змістовний (знання), так і процесуальний (уміння) компоненти. Це означає, що компетентний спеціаліст повинен не тільки розуміти сутність проблеми, але й уміти практично її вирішувати, залежно від конкретних умов застосовувати певний метод для вирішення тих проблем, що можуть виникнути під час іншомовного спілкування. З'ясовано, що складовими комунікативної компетентності є граматична компетенція (володіння лінгвістичним кодом, включаючи словниковий запас, граматику, вимову, правопис, а також словотвір), соціолінгвістична компетенція (здійснення мовленнєвих актів), компетенція дискурсу (здатність викладати ідеї), стратегічна компетенція (здатність використовувати різні комунікативні стратегії під час професійного спілкування).

Враховано, що на процес та результат іншомовного спілкування офіцера-прикордонника впливає його психологічна готовність до цього виду діяльності, зокрема адекватна оцінка своєї ролі при вирішенні службових завдань, прийнятті управлінського рішення та відповідальність за його виконання. Це означає, що невід'ємною складовою готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників є усвідомлення ними важливості іншомовної фахової підготовки, а також формування у них рис характеру і здібностей, що були б адекватними вимогам такої діяльності. Визначено, що навчання іноземної мови повинно бути професійно орієнтованим, спрямованим на розвиток умінь та навичок майбутніх офіцерів-прикордонників концентрувати увагу в напружених умовах професійної діяльності, відмежовуватися від перешкод як зовнішніх, так і внутрішніх, тобто довільно регулювати свій емоційний стан у різних ситуаціях професійного іншомовного спілкування.

Для вирішення зазначеної проблеми важливим є вивчення психологічних особливостей розвитку іншомовних здібностей майбутнього військового професіонала, який гідно представлятиме Україну при виконанні службових завдань. Дослідження специфіки навчання іноземної мови як складової професійної підготовки майбутніх військових професіоналів, пошук ресурсів розвитку їх професійних іншомовних здібностей дозволяють уникнути комунікативних конфліктів і досягти ефективної взаємодії при виконанні ними службових завдань державного значення.

У другому розділі - «Психолого-педагогічні основи дослідження іншомовних здібностей та технології навчання суб'єкта військово-професійної діяльності» - розкрито методологічні та загальнотеоретичні основи навчання іноземної мови у ВВНЗ. Визначено, що особливу увагу при розгляді методологічної сторони психологічних явищ, психічних процесів, властивостей і станів, при психологічному обґрунтуванні засобів і методів навчання іноземної мови необхідно надавати законам діалектики. Специфічними методологічними принципами є принцип детермінізму, принцип відображення, принцип єдності психіки й діяльності, принцип розвитку психіки, системно-структурний принцип. Урахування того, що кожен компонент у системі здібностей можна за певних умов розглядати як мікросистему, а також те, що й самі здібності до засвоєння іноземної мови є, у свою чергу, частиною більш високої макросистеми, зокрема структури особистості, було визначено і необхідність використання в дослідженні особистісного підходу.

Доведено, що важливе значення для розвитку професійних іншомовних здібностей майбутніх офіцерів має урахування викладачем психологічних труднощів при вивченні іноземної мови. Психологічні труднощі, які виникають при вивченні курсантами та слухачами іноземних мов, пов'язані з численними психологічними бар'єрами, джерелом яких переважно є негативні емоції та психічні стани, зокрема невпевненість у собі, сором'язливість, побоювання сказати «щось не так», страх говорити у присутності інших, комплекс меншовартості, «мовний бар'єр», усвідомлення вузькості свого світогляду тощо. З'ясовано, що для оптимального розвитку навчальної ситуації та подолання зазначених психологічних бар'єрів викладачеві іноземної мови слід враховувати індивідуальні та вікові особливості суб'єктів навчання, особливості вияву у них психічних процесів та загальні характеристики навчальної групи. Визначено, що важливим в діяльності викладача є забезпечення конструктивної взаємодії з суб'єктами навчання, створення необхідних комунікацій як із групою, так і з окремими курсантами і слухачами, здійснення безпосереднього керівництва групою та індивідуальним спілкуванням.

Ураховано, що при навчанні іноземної мови спрямованість свідомості майбутніх військових професіоналів на оволодіння навчальною інформацією визначає увага. Вона є організуючим началом у психічній діяльності членів навчальної групи при формуванні у курсантів і слухачів навичок та умінь аудіювання, говоріння, читання, письма та перекладу. Щодо оцінки здібностей до засвоєння іноземної мови викладач повинен надавати велике значення таким властивостям уваги, як концентрація, стійкість, розподіл і переключення.

Важливого значення для розвитку іншомовних здібностей набуває мислення. Поняття «лінгвістичне мислення» можна ідентифікувати як систему способів цілеспрямованого виявлення структури змісту мовних елементів, аналізу особливостей їхніх взаємозв'язків, розкриття специфіки фонетичних, лексичних, граматичних явищ та закономірностей іноземної мови. Сформованість лінгвістичного мислення майбутніх військових професіоналів є основною умовою усвідомленого і системного оволодіння ними іноземною мовою, що забезпечує якісне вирішення професійних завдань.

Ще одним важливим психічним процесом для оволодіння іноземною мовою є пам'ять. З'ясовано, що кожен викладач повинен враховувати особливості пам'яті при навчанні іноземної мови. Ефективність її потенціалу багато в чому визначається відповідною мотивацією, психологічними установками, організацією самоконтролю, особливими внутрішніми прагненнями до запам'ятовування. В ході дослідження запропоновано шляхи підвищення рівня запам'ятовування, зокрема через покращення уваги, зорової пам'яті, підвищення значимості навчального матеріалу, використання наочності, зменшення кількості непотрібної інформації, сприяння активній участі суб'єктів навчання у навчальному процесі.

Зроблено висновок, що знання індивідуальних відмінностей курсантів і слухачів дозволяє викладачеві правильно передбачати ступінь та спосіб їх реагування на різні види завдань, допомагає керувати навчальним процесом, створювати умови для невимушеного іншомовного спілкування.

У третьому розділі - «Психологічні особливості розвитку іншомовних здібностей майбутніх військових професіоналів на етапах професіоналізації» - визначено, що в процесі розвитку іншомовних здібностей майбутніх військових професіоналів при формуванні у них компетенції в аудіюванні важливим є урахування того, що чим краще суб'єкти навчання сприйматимуть іноземну мову на слух, тим краще вони будуть вступати в мовленнєву взаємодію (Б. В. Беляев, І. О. Зимня, J. Harmer та ін.), тобто навчання аудіюванню має випереджати навчання говоріння. Доведено, що коли у свідомості курсантів і слухачів будуть яскраві слухові образи іншомовного мовлення, тоді й вони самі без будь-якого напруження будуть це іншомовне мовлення створювати. Аудіюванню необхідно приділяти увагу в першу чергу, бо воно є психологічною передумовою розвитку навичок говоріння. Визначено, що при навчанні аудіювання необхідно добиватися миттєвого розуміння курсантами і слухачами іноземного мовлення. Предметом же дискурсивно-логічного мислення повинне бути те, що складає значеннєвий зміст мови. Аудитивні вправи повинні привчати курсантів і слухачів до мислення іноземною мовою. Ієрархія проблемних завдань повинна включати однотекстові та багатотекстові проблемні завдання з необхідною і достатньою, недостатньою, надлишковою, суперечливою інформацією. Більш успішному виконанню вправ на аудіювання сприятиме показ малюнків, перегляд фільмів чи відеосюжетів або застосування інших ТЗН, що допоможе сприйняттю на слух загального змісту запропонованого тексту, його репродукуванню, а надалі - й продукуванню.

У розділі зазначено, що здатність до вільного спілкування, гарна дикція та виразність мови навіть за умов напруженої та довготривалої розумової діяльності чи професійної втоми є в існуючих нормативних вимогах щодо професійно-важливих якостей майбутнього офіцера-прикордонника. З огляду на це визначено, що розвивати здібності майбутніх військових професіоналів до засвоєння іноземної мови потрібно за такими напрямами: розвиток іншомовних навичок аудіювання (сприйняття мови на слух), читання, говоріння, письма та перекладу. З'ясовано, що при цьому викладач повинен пам'ятати про те, що володіння іноземною мовою передбачає насамперед нерозривну єдність мови та мислення.

Досліджуючи психологічні особливості розвитку іншомовних здібностей майбутніх військових професіоналів при формуванні у них компетенції в говорінні іноземною мовою в загалі, та діалогічному та монологічному мовленні зокрема, ми враховували концептуальні положення теорії розвитку інтелекту М. Л. Смульсон про особливості мови і мовлення в структурі інтелекту індивіда, зокрема те, що значення слова - це єдність не тільки мислення і мовлення, а й єдність узагальнення і спілкування, комунікації і мислення.

Доведено, що важливе значення у функціонуванні діалогічної та монологічній формах мовлення майбутніх військових професіоналів має знання мови, її лексичного багатства, граматичної будови та фразеології, а також безпосередня практика користування із обов'язковим урахуванням того, що

...