Психолого-педагогічні засади підготовки студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності
Інноваційно-зорієнтований підхід до професійної підготовки студентів економічних спеціальностей. Основи підготовки суб’єктів навчання до інноваційної діяльності. Формування готовності студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності.
Рубрика | Педагогика |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 29.07.2015 |
Размер файла | 108,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА
Артюшина Марина Віталіївна
УДК 378.016:330.341.1
Психолого-педагогічні засади підготовки студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності
13.00.04 - теорія і методика професійної освіти
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук
Київ - 2011
ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС
Робота виконана у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.
Науковий консультант
член-кореспондент НАН України, академік НАПН України, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України
Андрущенко Віктор Петрович,
Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, ректор університету.
Офіційні опоненти:
доктор педагогічних наук, професор
Гузій Наталія Василівна,
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова,
завідувач кафедри педагогічної творчості;
доктор педагогічних наук, професор
Дубасенюк Олександра Антонівна,
Житомирський державний університет імені Івана Франка,
професор кафедри педагогіки;
доктор педагогічних наук, професор
Даниленко Лідія Іванівна.
Захист відбудеться 1 липня 2011 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.01 в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова за адресою: 01601, м. Київ-30, вул. Пирогова, 9.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м. Київ-30, вул. Пирогова, 9.
Автореферат розісланий 30 травня 2011 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.Д. Сиротюк
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Сучасний світ - це світ постійних перетворень. Створюються і надходять у практику нові технології, засоби, що розширюють наші можливості і спричиняють нові зміни. Відбуваються інтенсивні процеси глобалізації, зникають кордони і обмеження, світ стає більш гнучким і мобільним. Для своєї нормальної життєдіяльності сучасна людина має встигати за цими змінами. При чому вона має бути здатною не тільки швидко до них пристосовуватись, а й особисто ініціювати такі зміни, щоб досягти життєвого і професійного успіху.
Пошук і запровадження інновацій перетворюються на норму сучасного життя. Здатність до інноваційної діяльності стає значущим компонентом професійної компетентності у будь-якій сфері, однак особливо важливою є інноваційна підготовка фахівця у сфері економіки. Значущість інновацій в економічній сфері настільки велика, що зараз все частіше говорять про становлення нової моделі економічного розвитку - інноваційної економіки. І, звичайно, такий підхід потребує відповідної професійної підготовленості. Нові вимоги, що пред'являються до працівників в інноваційній економіці, невід'ємно потребують й трансформації системи економічної освіти і підготовки економічних кадрів. Суттєвим компонентом такої підготовки має бути формування особистісної готовності майбутніх економістів до інноваційної діяльності.
Як певна соціальна інституція, освіта відображає ті зміни, що відбуваються у сучасному світі. Науково-технічний прогрес, тенденції глобалізації, економічні і політичні трансформації впливають на освіту, змушуючи її пристосовуватись до цих змін - в змісті, технологіях, умовах освітньої діяльності та ін. Водночас ці тенденції визначають і нову роль освіти в оточуючому світі. Освіта стає ключовим фактором успішної життєдіяльності. Реалії життя створюють потужний виклик інтелектуальним можливостям сучасної людини, яка має не стільки переробляти готову інформацію, скільки ініціювати появу нової через генерування творчих ідей, ініціювання нових підходів, способів діяльності тощо. І формування цих властивостей здатна забезпечити лише така освіта, що сама побудована на принципах інноваційності.
У вищій професійній освіті України впродовж останніх десятиріч відбуваються вагомі і суттєві перетворення, проводяться численні реформи, реалізується Болонський процес. В основу таких змін покладені прагнення удосконалити вітчизняну систему освіти, наблизити її до сучасного світового рівня. У «Національній доктрині розвитку освіти» в Україні в якості пріоритетних завдань розвитку сучасної освіти визначаються: набуття нею гуманістичної та інноваційної спрямованості, забезпечення реальної підготовки особистості до життя в змінному, динамічному суспільстві й сприяння утвердженню позитивних загальнолюдських цінностей. У Комюніке «Болонський процес 2020 - європейський простір вищої освіти у новому десятиріччі», прийнятому на Конференції міністрів освіти провідних європейських держав (28-29 квітня 2009 р.), одним із пріоритетних напрямів подальшого розвитку вищої освіти визнано збільшення інноваційності.
Отже, особливо важливим стає інноваційний характер вищої професійної підготовки. Здатність майбутнього фахівця до самоосвіти, особистісного і професійного вдосконалення, інноваційної поведінки має закладатись ще в роки навчання. Сам процес навчальної діяльності має бути побудований таким чином, щоб спонукати студента до прояву і розвитку інноваційних властивостей.
У науковому забезпеченні сучасної освітньої діяльності на сьогодні накопичений значний інноваційний потенціал. Увага науковців спрямована на філософське осмислення освіти, виділення ціннісних основ її модернізації, інноваційний розвиток освіти, збереження духовності, забезпечення неперервності освіти (В. П. Андрущенко, В. Г. Кремень, О. Я. Савченко, О. В. Сухомлинська, І. А. Зязюн та ін.), обґрунтування наукових та навчально-методичних засад запровадження у вищу систему України кредитно-модульної системи організації навчання, вимог Болонського процесу (В. С. Журавський, К. В. Корсак, П. І. Сікорський), обґрунтування теоретичних засад педагогіки вищої школи, сучасних освітніх підходів (А. М. Алексюк, Г. О. Балл, І. Д. Бех, Вол. І. Бондар, В. М. Галузинський, М. Б. Євтух та ін.). Окремі ідеї стосовно необхідності інноваційного навчання, його характерних особливостей зустрічаються у роботах В. П. Андрущенка, А. М. Возної, Г. В. Гунди, М. В. Кларіна, В. Г. Кременя, М. О. Лузіної, В. Я. Ляудіс. І. П. Подласого, В. В. Сагарди. Обґрунтування інноваційних освітніх технологій у професійній підготовці представлені у роботах І. М. Дичківської, М. В. Кларіна, Г. В. Лаврентьєва, Д. В. Чернилевського та ін.
Вагомі наукові досягнення отримані в галузі професійної підготовки педагогів щодо розвитку їх педагогічної майстерності, педагогічної творчості, вдосконалення технологій підготовки вчителів, дослідження психологічних аспектів педагогічної діяльності (Є. С. Барбіна, Н. В. Гузій, Л. П. Пуховська, В. А. Семиченко, О. А. Дубасенюк, С. О. Сисоєва, О. М. Пєхота та ін.).
У вітчизняній економічній освіті сьогодні спостерігається інтенсивний пошук її концептуальних обґрунтувань: пропонуються ідеї щодо запровадження в економічну підготовку концепції безперервної освіти (В. В. Захарьєв), створення системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів (Є. А. Іванченко), використання компетентнісного підходу (М. В. Вачевський), розробки системи застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів у вищих навчальних закладах (Т. Б. Поясок), інтенсифікації економічної підготовки (О. С. Падалка), обґрунтування принципів і методів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів в економічній освіті (Г. О. Ковальчук) та ін. Водночас в сфері економічної підготовки, як і в багатьох інших сферах професійного навчання, досі слабко представлений гуманістичний підхід, що виступає необхідною основою підготовки особистості до інноваційної діяльності. Певною мірою цей недолік компенсується обґрунтуванням ролі гуманітарних дисциплін, зокрема, психолого-педагогічної підготовки у ВНЗ непедагогічного профілю як чинника гуманізації суспільства (В. А. Козаков, Д. І. Дзвінчук, Е. В. Лузік та ін.).
У вивченні інноваційної діяльності на сьогодні також накопичена значна теоретична база. Досить розвиненою є загальна теорія інноваційної діяльності, визначаються її соціальні та філософські аспекти (І. В. Бестужев-Лада, Ю. Вооглайд, Л. Я. Косалс, М. І. Лапін, І. Перлакі, А. І. Прігожин, А. Райєр), обґрунтовані теоретичні основи педагогічної інноватики (К. Ангеловські, І. М. Дичківська, В. І. Загвязинський, Ю. О. Карпова, В. П. Кваша, А. А. Пінський, І. П. Подласий, С.Д. Поляков, М. М. Поташнік, Б. В. Сазонов, В. О. Сластьонін, О. Г. Хомерікі, Є. М. Шиянов, Г. П. Щедровицький, Н. Р. Юсуфбекова та ін.). Останнім часом різні аспекти підготовки до інноваційної діяльності в процесі отримання професійної освіти досліджували як російські (О. Ф. Балакірєв, М. М. Маліванов, Ю. Г. Максимов, Г. М. Овчиннікова, М. Є. Піскарьова, Є. П. Печерська, Л. Т. Чернова, А. В. Шлома та ін.), так і українські (В. Й. Бочелюк, Н. В. Василенко, Л. М. Ващенко, І. В. Гавриш, Л. І. Даниленко, Т. М. Демиденко, Н. І. Клокар, О. Г. Козлова, О. В. Попова, О. П. Соснюк, Л. М. Шевченко та ін.) науковці. Водночас, підготовка до інноваційної діяльності переважно представлена дослідженнями у галузі педагогічної освіти, підготовки майбутніх вчителів та діючих педагогів до інноваційної педагогічної діяльності.
Таким чином, не зважаючи на досить велику увагу науковців до проблем інноваційного розвитку вітчизняної професійної освіти, на сьогодні відсутнє цілісне наукове обґрунтування інноваційно-зорієнтованого підходу у вищій професійній освіті загалом, економічній підготовці, зокрема.
У теоретичних і практичних аспектах реалізації інноваційної діяльності та підготовки до неї виникає чимало суперечностей:
· між важливістю формування інноваційних якостей і слабкою зорієнтованістю сучасної професійної освіти на підготовку людини до інноваційної фахової діяльності;
· між наявністю численних наукових розробок у галузі педагогічної інноватики і недостатнім практичним використанням сучасних, інноваційних підходів в освіті;
· між необхідністю запровадження інноваційного компонента у зміст практично всіх напрямів професійної підготовки і здійсненням таких досліджень переважно у сфері професійної підготовки педагогів;
· між необхідністю чітких теоретичних орієнтирів практичних пошуків у напрямку підготовки особистості до інноваційної діяльності та міждисциплінарною розрізненістю теоретичних засад інноватики, неоднозначністю її поняттєво-категоріального апарату, відсутністю цілісних концепцій професійного навчання, побудованих на інноваційних засадах;
· між необхідністю інноваційного оновлення сучасної професійної освіти і реалізацією реальних процесів реформування, які часто здійснюються поза контекстом реальних потреб освітньої сфери, наукових психолого-педагогічних засад розвитку особистості у процесі освіти, не враховують ступінь наявності інноваційного освітнього середовища для ефективного сприйняття і посилення цих інновацій, мають переважно централізоване, глобальне походження і не допускають можливість локальної інноваційної діяльності на місцях тощо.
Відповідно, існує потреба у науковому обґрунтуванні психолого-педагогічних засад підготовки особистості до інноваційної діяльності у конкретних сферах професійної освіти, зокрема економічній.
Отже, необхідність підготовки майбутніх фахівців економічного профілю до інноваційної діяльності, важливість посилення інноваційного характеру сучасної професійної підготовки і недостатність наукового обґрунтування підготовки студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності й зумовили вибір теми дослідження «Психолого-педагогічні засади підготовки студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичних планів наукових досліджень: кафедри педагогіки та психології ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темою: «Психолого-педагогічні засади модернізації навчального процесу в економічному університеті в умовах реалізації положень Болонської декларації» (РК № 0107W001844) в аспекті дослідження готовності суб'єктів навчання до актуальних освітніх інновацій; Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти НАПН України за темами: «Зміст і методичне забезпечення навчальних курсів з проблем євроінтеграції в системі післядипломної педагогічної освіти» (РК № 0106U002460) у здійсненні розробки навчального модулю «Кредитно-модульна система організації процесу навчання як складова реалізації євроінтеграційних тенденцій в освіті України»; Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти НАПН України «Формування готовності працівників закладів післядипломної педагогічної освіти до інтеграції в загальноєвропейський освітньо-науковий простір» (РК № 0109U002234) в плані дослідження ціннісної складової готовності майбутніх та діючих педагогів до євроінтеграції, формування готовності педагогічних працівників до інновацій як умови прийняття європейських цінностей в освіті.
Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (протокол № 7 від 28 грудня 2006 р.) та узгоджена у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології НАПН України (протокол № 8 від 31 жовтня 2006 р.).
Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці психолого-педагогічних засад підготовки майбутніх економістів до інноваційної діяльності.
Основні завдання дослідження:
1. Обґрунтувати сутність та розкрити зміст інноваційно-зорієнтованого підходу у вищій професійній освіті, показати значущість такого підходу у професійній підготовці студентів економічних спеціальностей.
2. Визначити теоретико-методологічні основи підготовки особистості до інноваційної діяльності, що включають уточнення категорій «інновація» та «інноваційна діяльність», розгляд структури інноваційної діяльності та визначення психолого-педагогічних чинників розвитку людини як суб'єкту інноваційної діяльності.
3. Обґрунтувати поняття та структуру готовності особистості до інноваційної діяльності, описати критерії, показники та рівні сформованості окремих компонентів готовності до інноваційної діяльності, розробити методику її емпіричного дослідження.
4. Дослідити наявний стан готовності студентів економічних спеціальностей та педагогічних працівників різних категорій до інноваційної діяльності, умови підготовки до інноваційної діяльності у ВНЗ економічного профілю.
5. Обґрунтувати концепцію інноваційно-зорієнтованої професійної підготовки студентів економічних спеціальностей.
6. Розробити та експериментально перевірити модель підготовки студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності.
Об'єкт дослідження - професійна підготовка студентів економічних спеціальностей у вищих навчальних закладах.
Предмет дослідження - психологічні та педагогічні засади підготовки студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності.
Концепція дослідження. Основна ідея дослідження полягає у системному поєднанні особистісного, соціального і діяльнісного аспектів підготовки студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності. Для майбутніх економістів це має принципове значення, оскільки традиційно у такій підготовці надається перевага лише діяльнісному аспекту підготовки.
Теоретико-методологічними засадами концепції виступають положення системного, особистісного, культурно-середовищного та діяльнісного підходів до розвитку людини як суб'єкта діяльності, відповідно до яких: інноваційна діяльність розглядається як окремий вид діяльності, що характеризується рядом загальних та специфічних характеристик; суб'єктом інноваційної діяльності є людина, яка свідомо і цілеспрямовано діє, реалізує інноваційну діяльність; людина стає суб'єктом інноваційної діяльності як під впливом зовнішніх умов, так і в ході власної активності, при цьому переважна роль належить власній активності людини як здатності змінювати обставини життя відповідно до своїх цілей і завдань, свідомо управляти самою собою, бути самоорганізованою у реалізації власних дій; формування і розвиток інноваційної діяльності невід'ємно пов'язані із формуванням і розвитком людини як особистості, тому підготовку особистості до інноваційної діяльності слід здійснювати як в напрямку оволодіння певною діяльністю, так і в напрямку розвитку тих особистісних властивостей, що визначають здатність людини реалізовувати інноваційну діяльність; і внутрішні, і зовнішні фактори розвитку особистості здійснюють вагомий вплив на цей розвиток; зовнішні умови чинять вплив на внутрішні, і тим спонукають розвиток людини; водночас, інноваційний розвиток особистості призводить до формування й розвитку інноваційної діяльності людини; найважливішою формою діяльності для розвитку особистості загалом, інноваційних властивостей зокрема, виступає спільна діяльність, в якій відбуваються інтенсивні процеси взаємодії, людина вчиться організованості та інтеграції у досяганні спільних цілей, заохочується індивідуальна активність.
Відповідно до визначених концептуальних засад було конкретизовано загальні напрямки реалізації кожного аспекту формування готовності особистості до інноваційної діяльності. На рівні діяльнісного аспекту має бути забезпечена максимальна реалізація у навчальному процесі інноваційної діяльності, надання навчальному процесу та процесу професійної підготовки студентів творчого, інноваційного характеру. На рівні особистісного аспекту мають бути забезпечені прояв і розвиток інноваційних особистісних властивостей, навчання людини засобам прояву й вдосконалення своїх переваг і можливостей. На рівні соціального аспекту має бути створене інноваційне навчальне середовище, забезпечена інтенсивна взаємодія між учасниками навчального процесу із реалізації творчих завдань.
Зазначені напрямки підготовки особистості до інноваційної діяльності дозволили визначити її психолого-педагогічні чинники. До психологічних чинників формування інноваційної діяльності було віднесено розвиток індивідуальних та колективних інноваційних властивостей, формування особистісної готовності суб'єктів навчання до реалізації інноваційної діяльності. Педагогічними чинниками виступили необхідні умови для прояву даних інноваційних властивостей, інноваційне навчальне середовище.
Принципами реалізації концепції було обрано: принцип інтегративності, що забезпечує цілісність і гармонійність розвитку інноваційності у всіх сферах життя людини (соціальній, особистісній і діяльнісній); неперервності і поступовості розвитку, що сприяє постійному оновленню процесу професійної підготовки, відповідності актуальним запитам сьогодення; гуманізму, що полягає у пріоритеті в процесі інноваційної діяльності загальнолюдських цінностей та складає ціннісну основу інноваційної діяльності; варіативності, що забезпечує динамізм освітнього середовища, сприяє доланню стереотипів, розширює можливості майбутнього фахівця; соціального партнерства між всіма учасниками навчального процесу, що забезпечує формування колективних суб'єктів інноваційної діяльності.
За таких умов сама професійна підготовка особистості стає інноваційно-зорієнтованою, оскільки до її завдань входить забезпечення підготовки особистості до інноваційної діяльності як в межах обраного фаху, так і в загальному контексті життєдіяльності.
Загальна гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні: процес підготовки майбутніх економістів до інноваційної діяльності буде результативнішим, якщо забезпечити інноваційно-зорієнтований підхід у всіх компонентах професійної підготовки (ціле-мотиваційному, змістовому, організаційно-технологічному та контрольно-оцінному) та реалізацію концепції інтегративної стратегії інноваційного розвитку студентів, що побудована на ідеї поєднання особистісних, соціальних і діяльнісних аспектів формування готовності особистості до інноваційної діяльності, принципах інтегративності, неперервності і поступовості розвитку, гуманізму, варіативності та соціального партнерства.
Загальну гіпотезу конкретизовано в часткових гіпотезах:
1. Економічна освіта на сьогодні якнайбільше потребує реалізації інноваційно-зорієнтованого підходу, водночас реальний стан такої підготовки залишається незадовільним.
2. Готовність студентів економічних спеціальностей та педагогічних працівників до інноваційної діяльності за традиційних умов навчання залишається на рівні, який не відповідає сучасним вимогам.
3. Послідовне запровадження інноваційно-зорієнтованого підходу у процес психолого-педагогічної підготовки студентів економічного профілю сприятиме як розвитку всіх компонентів готовності до інноваційної діяльності, так і підвищенню результативності самої професійної підготовки.
Методологічну основу дослідження склали закони і категорії теорії пізнання, діалектики, філософські ідеї гуманізму; методологія системного аналізу, діяльнісного, особистісного та культурно-середовищного підходів.
Теоретичну основу дослідження становили положення щодо цілей, завдань, загальних вимог до організації професійної підготовки у вищій школі та вагомих напрямів її модернізації, викладених у законодавчих освітніх документах (Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Національна доктрина розвитку освіти», Указ Президента України «Про основні напрями реформування вищої освіти України та інші); праці українських та зарубіжних учених із проблем: філософії неперервної освіти (В. П. Андрущенко, Б. С. Гершунський, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень, В. С. Лутай); системно-діяльнісного підходу (К. О. Абульханова-Славська, Л. І. Божович, А. В. Брушлінський, Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, В. В. Давидов, Д. Б. Ельконін, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн), психологічних основ розвитку індивідуальних та колективних суб'єктів діяльності (Б. Г. Ананьєв, А. Л. Журавльов, А. В. Петровський, Ю. П. Платонов, В. О. Татенко, В. В. Трєтьяченко), гуманістичного підходу в освіті і запровадження особистісно-зорієнтованих концепцій освітньої діяльності (І. Д. Бех, Є. В. Бондаревська, С. В. Кульневіч, А. Маслоу, К. Роджерс, В. В. Сєріков, І. С. Якіманська), психологічних засад розвитку особистості в процесі навчання (Л. С. Виготський, В. В. Давидов, В. Д. Ельконін, З. І. Калмикова, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко), педагогічної інноватики (А. І. Прігожин, В. О. Сластьонін, М. В. Кларін та ін.).
Методи дослідження. Для досягання мети, реалізації завдань і перевірки гіпотез дослідження використовувався комплекс методів, зокрема: теоретичні: метод аналізу, який дозволив вивчити представлені у наукових джерелах концепції і підходи; метод синтезу для побудови концепції дослідження; метод порівняння, який використовувався для зіставлення традиційного та інноваційного підходів до професійної підготовки, виявлення особливостей різних категорій досліджених; метод моделювання, який дозволив розробити дослідницьку модель підготовки студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності; метод узагальнення для визначення концептуальних положень, формулювання підсумків та висновків; емпіричні: тестування, анкетування для дослідження готовності студентів та викладачів до інноваційної діяльності, вивчення умов інноваційної діяльності у ВНЗ; експертне оцінювання для встановлення типів інноваційної поведінки студентів; констатувальний та формувальний експерименти для визначення наявного рівня готовності суб'єктів навчання до інноваційної діяльності, перевірки дієвості експериментальної моделі; методи математичної статистики для опрацювання результатів експериментальної роботи. Для розрахунку статистичних показників, побудови діаграм використовувалася прикладна комп'ютерна програма SPSS for Windows 16.0.
Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота проводилося у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київському інституті банківської справи, Академії муніципального управління, Хмельницькому економічному університеті, Університеті менеджменту освіти, Київському інституті туризму, Київському національному університеті харчових технологій, Національному транспортному університеті. Всього експериментальним дослідженням було охоплено 8 навчальних закладів; 1563 особи: 1226 студентів та 337 педагогічних працівників.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
· вперше здійснено теоретико-методологічне обґрунтування інноваційно-зорієнтованого підходу до процесу професійної підготовки в цілому, економічної освіти зокрема: запропоновано концепцію інтегративної стратегії інноваційного розвитку студентів економічних спеціальностей у професійній підготовці, що полягає у забезпеченні інтегративного поєднання трьох стратегічних напрямів інноваційного розвитку (особистісного, діяльнісного і соціального) та реалізації принципів інноваційно-зорієнтованої освіти (інтегративності, неперервності і поступовості розвитку, гуманізму, варіативності, соціального партнерства); визначено психологічні (розвиток індивідуальних та колективних інноваційних властивостей) та педагогічні (забезпечення необхідних умов прояву даних інноваційних властивостей, створення інноваційного навчального середовища) засади підготовки студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності; розроблено та експериментально перевірено модель підготовки студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності;
· уточнено тлумачення дослідницьких понять: «інновація», «інноваційна діяльність», «готовність до інноваційної діяльності», «інноваційна поведінка», «інноваційність» та ін.; організаційну і функціональну структуру інноваційної діяльності; структурні компоненти готовності до інноваційної діяльності (пізнавальний, мотиваційний, поведінковий та особистісний), критерії, показники та рівні сформованості готовності до інноваційної діяльності;
· подальшого розвитку дістала методика дослідження компонентів готовності суб'єктів навчання до інноваційної діяльності, доповнено окремі положення дидактики вищої школи щодо цілей, змісту, форм і методів організації навчання; визначено організаційно-педагогічні умови запровадження інноваційно-зорієнтованого підходу до процесу психолого-педагогічної підготовки студентів у ВНЗ економічного профілю.
Теоретичне значення дослідження полягає у розширенні наукових уявлень про зміст і структуру інноваційної діяльності, типи інноваційної поведінки, поняття і компоненти готовності особистості до інноваційної діяльності, чинники прояву і розвитку інноваційності, у розробці критеріїв, показників, визначенні рівнів сформованості готовності учасників освітнього процесу до інноваційної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає у запровадженні інноваційно-зорієнтованого підходу у професійну підготовку студентів економічного профілю, визначенні інноваційного змісту, дидактичних форм і методів психолого-педагогічної підготовки студентів економічних спеціальностей, розробці тренінгів із формування готовності педагогічних працівників різних категорій до інноваційної діяльності в освіті, створенні навчально-методичних посібників із забезпечення реалізації інноваційно-зорієнтованого підходу у вищій професійній освіті. Зокрема, на основі окремих концептуальних положень дисертаційного дослідження розроблено і запроваджено навчальні програми, методичні матеріали контролю з дисциплін «Психологія та педагогіка», «Психологія діяльності та навчальний менеджмент»; електронний дистанційний курс з дисципліни «Психологія та педагогіка»; тренінгові заняття для викладачів КНЕУ: «Робота студентів у малих групах: соціально-психологічний аспект», «Постановка навчальних цілей», «Мотивація і стимулювання діяльності студентів у бізнес-тренінгах», «Готовність викладачів до інноваційного навчання»; навчальні та навчально-методичні посібники: «Психологія та педагогіка», «Психологія діяльності та навчальний менеджмент», «Психолого-педагогічні аспекти реалізації сучасних методів навчання у вищій школі», «Тренінгові технології навчання з економічних дисциплін», «Психологія діяльності та навчальний менеджмент: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни», «Контроль та оцінювання навчальних досягнень студентів економічного університету»; низку інноваційних методів навчання і контролю тощо.
Матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні психолого-педагогічних дисциплін у ВНЗ непедагогічного профілю, у психолого-педагогічній підготовці викладачів економіки, у післядипломній педагогічній освіті, у науково-дослідній роботі з проблем модернізації вищої освіти, вивчення психолого-педагогічних аспектів інноваційного навчання.
Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджено у навчальний процес: ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (акт про впровадження К/7-1 від 26.01.2011 р.), Київського інституту банківської справи (акт про впровадження № 374/09 від 30.03.2009 р.), Кримського економічного інституту КНЕУ (довідка про впровадження № 926/01-08 від 17.11.2010 р.), Інституту проблем виховання НАПН (довідка про впровадження № 01-11/120 від 14.04.2009р.), ЦІППО у складі ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України (акт про впровадження від 14.12.2008 р.), Національного транспортного університету (довідка про впровадження № 669/08-19 від 27.04.09р.).
Особистий внесок здобувача у спільних публікаціях полягає в обґрунтуванні концептуальних засад реалізації інноваційно-зорієнтованого підходу, послідовній реалізації принципів інноваційного навчання, здійсненні наукового та навчально-методичного супроводу реалізації моделі інноваційно-зорієнтованої психолого-педагогічної підготовки в економічному університеті. У навчальному посібнику «Психологія діяльності та навчальний менеджмент», написаного у співавторстві з Л.М.Журавською, Л.А.Колесніченко, О.М.Котиковою, М.І.Радченко, Г.М.Романовою, В.В.Сгадовою, автором здійснене наукове редагування, написана передмова, розроблено параграфи: 2.1, 4.2, 5.3. У роботі «Психологія діяльності та навчальний менеджмент: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни», написаного у співавторстві з В.А.Козаковим, О.М.Котиковою, Л.Л.Борисенко, Л.А.Колесніченко, Л.В.Корват, Д.К.Корольовим, О.В.Ловкою, Л.В.Музичко, М.І.Радченко, Г.М.Романовою, А.В.Тімаковою, підготовлено теми: 1, 5, 12, 14, 18, 19, 21. У навчальному посібнику «Тренінгові технології навчання з економічних дисциплін», підготовленого у співавторстві з Г.О.Ковальчук, Н.Ю.Бутенко, І.А.Балягіною, М.І.Радченко, автором підготовлено тему 2.2. У навчальному посібнику «Психолого-педагогічні аспекти реалізації сучасних методів навчання у вищій школі», написаного у співавторстві з О.М.Котиковою, Г.М.Романовою, О.В.Аксьоновою, І.А.Балягіною, М.А.Богорад, Л.Л.Борисенко, Н.Ю.Бутенко, Л.М.Грущенко, Л.М.Журавською, Г.О.Ковальчук, Л.А.Колесніченко, О.В.Ловкою, Л.А.Медвідь, В.М.Приходько, М.І.Радченко, Л.О.Савенковою, О.Ю.Саркісовою, Н.І.Федоренко, автором здійснено наукове редагування, написані теми: 2.4, 3.5. У навчальному посібнику «Психологія та педагогіка», підготовленого разом з Л.А.Колесніченко, О.М.Котиковою, Л.М.Журавською, В.С.Лозницею, Л.В.Музичко, Л.П.Петко, М.І.Радченко, Г.М.Романовою, В.В.Сгадовою, автором підготовлено тему 4, а також параграфи: 1.3, 13.1, 13.2, 13.4. У дистанційному курсі з дисципліни «Психологія та педагогіка», створеного разом з Л.А.Колесніченко, Л.М.Журавською, Л.Л.Борисенко, М.І.Радченко, А.В.Тімаковою, автором підготовлено теми: 4, 12, 14. У роботі «Контроль та оцінювання навчальних досягнень студентів економічного університету», виконаної разом з М.І.Радченко, Г.М.Романовою, О.М.Котиковою, Ю.О.Матвієнко, О.Ю.Саркісовою, написані тема 4, параграфи: 6.1, 7.8.
Вірогідність результатів дослідження підтверджується ретельним теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних наукових положень, яке базується на критичному осмисленні здобутків вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі психології та педагогіки вищої освіти та професійної підготовки, педагогічної інноватики, теорії та методики викладання психолого-педагогічних дисциплін у ВНЗ непедагогічного профілю; вибором різноманітних, взаємодоповнюючих дослідницьких методів, адекватних поставленій меті і завданням; значним обсягом опрацьованих джерел; структурованістю та логічною послідовністю етапів дослідження; значною кількістю вибірки досліджуваних, поєднанням кількісного і якісного аналізу отриманих результатів, статистичним обґрунтуванням отриманих показників, позитивними результатами експериментальної роботи.
На захист виносяться:
· інноваційно-зорієнтований підхід до професійної підготовки студентів економічних спеціальностей, в якому провідне значення надається формуванню готовності особистості до інноваційної діяльності, і який має реалізовуватись у всіх компонентах процесу освітньої діяльності: ціле-мотиваційному, змістовому, організаційно-технологічному та контрольно-оцінному;
· чинники формування готовності до інноваційної діяльності: психологічні (розвиток індивідуальних та колективних інноваційних властивостей, формування особистісної готовності до реалізації інноваційної діяльності) та педагогічні (забезпечення необхідних умов прояву інноваційних властивостей, створення інноваційного навчального середовища);
· поняття готовності особистості до інноваційної діяльності як інтегрального особистісного утворення, що складається з сукупності взаємопов'язаних інноваційних властивостей (компонентів): пізнавального - обізнаність людини відносно сутності, особливостей інноваційної діяльності у тій сфері життєдіяльності, в якій вона здійснюється, особистісних вимог; мотиваційного - ставлення особистості до інноваційної діяльності в певній сфері, що визначає прагнення людини до активних дій у створенні й використанні нового; поведінкового - активний прояв інноваційності людини у житті, провідній діяльності; особистісний - наявність інноваційних особистісних властивостей, що сприяють досяганню бажаних результатів в інноваційній сфері;
· сукупність критеріїв, показників та рівнів прояву готовності майбутнього фахівця до інноваційної діяльності;
· стан розвитку готовності суб'єктів навчального процесу (студентів економічних спеціальностей та викладачів) до інноваційної діяльності за традиційних умов навчання;
· концепція інтегративної стратегії інноваційного розвитку студентів економічних спеціальностей у професійній підготовці, яка спирається на обґрунтовані базові дефініції дослідження, спрямовується на забезпечення інтегративного розвитку особистісних, соціальних і діяльнісних аспектів формування готовності особистості до інноваційної діяльності, ґрунтується на принципах інтегративності, неперервності і поступовості розвитку, гуманізму, варіативності, соціального партнерства;
· модель підготовки студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності, яка відображує концептуальні засади дослідження, структуру відповідно побудованого навчального процесу стосовно його ціле-мотиваційного, змістового, організаційно-технологічного та контрольно-оцінного компонентів, а також засобів і умов, необхідних для реалізації поставлених навчальних цілей;
· сукупність дидактичних засобів і умов щодо формування готовності студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності у процесі психолого-педагогічної підготовки.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: «Гуманізм. Людина. Суспільство» (Дрогобич, 2006), «Гуманізм. Людина. Раціональність» (Дрогобич, 2007), «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: Моніторинг якості освіти» (Київ, 2007), «Місія викладача вищої школи в контексті сучасних освітніх викликів» (Львів, 2008), «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 2009), «Психолого-педагогічний супровід фахового зростання особистості у системі неперервної професійної освіти» (Київ, 2009), «Економічне відродження України» (Київ, 2009); всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях: «85 років освітнього шляху. Сторінки історії Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії» (Хмельницький, 2006), «Індивідуалізація і фундаменталізація навчального процесу в умовах євроінтеграції» (Переяслав-Хмельницький, 2007), «Неперервна освіта: проблеми, пошуки, перспективи» (Суми, 2007), «Розвиток післядипломної педагогічної освіти в Україні: стан, проблеми, перспективи» (Дніпропетровськ, 2008), «Розвиток післядипломної педагогічної освіти в Україні: стан, проблеми, перспективи» (Київ, 2009); вузівських, міжвузівських науково-методичних, звітних конференціях: «Навчальні інновації та їхній вплив на якість університетської освіти» (Київ, 2003), «Методичні та практичні аспекти застосування та розвитку системи контролю знань в університеті» (Київ, 2004), «Удосконалення змісту та форм організації навчального процесу відповідно до міжнародних стандартів» (Київ, 2005), «Індивідуалізація навчального процесу як провідна складова модернізації вищої економічної освіти» (Київ, 2006), «Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови української національної освіти: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку» (Хмельницький, 2007), «Теоретичні та практичні підходи до провадження нового покоління освітньо-професійних програм і навчальних планів підготовки фахівців: шляхи розвитку» (Київ, 2007), «Досвід організації та активізації навчального процесу на основі впровадження інноваційних технологій» (Київ, 2008), «Четверті педагогічні читання пам'яті М. М. Дарманського: професіоналізм педагога в контексті європейського вибору України» (Хмельницький, 2009), «Забезпечення відкритості, прозорості та об'єктивності оцінювання якості навчальної роботи студентів: досвід, проблеми, перспективи розвитку» (Київ, 2010); на кафедральних і міжкафедральних семінарах ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», круглих столах із проблем інноваційного розвитку післядипломної педагогічної освіти в Університеті менеджменту освіти НАПН України. Також у процесі роботи над дисертаційним дослідженням було взято участь в проекті «Рівний доступ до якісної освіти в Україні» за компонентом «Професійний розвиток педагогічних працівників» під егідою Світового банку, що проводився 1 липня - 15 вересня 2007 року на базі Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти НАПН України, в якому було підготовлено навчальний модуль «Розвиток особистісної готовності педагога до інновацій».
Публікації. Основні результати дослідження відображено в 48 публікаціях, серед яких: 1 монографія, 10 навчальних і навчально-методичних праць (з них 5 - навчальні та навчально-методичні посібники з грифом МОН України), 24 статті в наукових фахових виданнях, 2 статті - в інших журналах, 11 тез у збірниках наукових і науково-практичних конференцій. Загалом видано 39 одноосібних праць, 9 праць написані у співавторстві.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук на тему «Взаємозв'язок соціально-психологічних та дидактичних умов групової навчальної діяльності студентів» (спеціальність 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти») була захищена у 2000 році у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, її матеріали в тексті докторської дисертації не використовувалися.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 18 додатків на 106 сторінках, списку використаних джерел (367 найменувань на 36 сторінках). Дисертація містить 83 таблиці, 28 рисунків (з них 46 сторінок таблиць і рисунків, що займають окрему сторінку). Загальний обсяг дисертації становить 598 сторінок. Обсяг основного змісту дисертації - 410 с.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми і доцільність її наукової розробки, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, окреслено концепцію дослідження, визначено загальну і часткові гіпотези, методологічну й теоретичну основи дослідження, описано методи і експериментальну базу дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, доведено вірогідність отриманих результатів, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, особистий внесок здобувача у спільних працях, положення, що виносяться на захист, структуру дисертації.
У першому розділі «Теорія і практика запровадження інноваційно-зорієнтованого підходу до професійної підготовки студентів економічних спеціальностей» розглянуто проблеми сучасної вищої професійної освіти, окреслено сутність сучасних методологічних підходів у вищій освіті, обґрунтовано зміст та особливості інноваційно-зорієнтованого підходу, проаналізовано стан його запровадження до професійної підготовки студентів економічних спеціальностей.
Аналіз основних положень щодо цілей, завдань, загальних вимог до організації професійної підготовки у вищій школі та вагомих напрямів її модернізації, викладених у Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Указі Президента України «Про основні напрями реформування вищої освіти України» надав можливість уточнити ключове поняття дослідження - «професійна підготовка» та співставити її із поняттям «вища освіта». У даному дослідженні було взято за основу розуміння професійної підготовки як процесу здобуття людиною певної професійної кваліфікації за відповідним напрямом чи спеціалізацією, у результаті чого ця людина опановує певну професійну діяльність, стає здатною до її реалізації. Вища освіта забезпечує цілеспрямовану і системну професійну підготовку для формування висококваліфікованих професійних кадрів, здатних до розв'язання широкого кола професійних завдань. Отже, професійна підготовка розглядається як основний зміст та призначення вищої освіти.
Вивчення психолого-педагогічної літератури та статистичних даних стосовно освітньої діяльності в Україні дозволило виокремити ключові проблеми у вітчизняній вищій освіті, що зумовлюють її недостатню ефективність та гальмують подальший розвиток.
Необхідною передумовою будь-яких освітніх реформ має бути наукове обґрунтування, яке базується на певному методологічному підході. Вивчення точок зору різних авторів (С.І.Ожогов, З.К.Меретукова, І.В.Блауберг, Е.Г.Юдін, І.О.Зимня) дозволило конкретизувати поняття методологічного підходу як специфічної точки зору, позиції, погляду на певний об'єкт, що вивчається, який орієнтує дослідника на певний спосіб пізнання цього об'єкту та впливу на нього.
Сьогодні в освітньому просторі України представлено ряд підходів до освіти, що можуть бути класифіковані за різними критеріями - цілями і цінностями освітньої діяльності, ступенем свободи, що надається особистості у навчанні, способами організації освітньої діяльності тощо. Зокрема в розділі розглянуто сутність проблемного (А.М.Матюшкін, М.Н.Махмутов), модульного (А.М.Алексюк, Вол.І.Бондар, І.М.Богданова, А.В.Фурман, П.А.Юцявичене), контекстного (А.О.Вербицький), технологічного (В.П.Беспалько, М.В.Кларін, Г.К.Селевко), компетентнісного (Н.М.Бібік, Л.С.Ващенко, І.О.Зимня, О.В.Хуторськой), гуманістичного (К.Роджерс, І.Д.Бех, З.І.Калмикова, В.В.Сєріков, І.С.Якіманська) та інтерактивного (О.І.Пометун, Л.В.Пироженко) підходів, виділено значущість цих підходів для сучасної професійної підготовки. Визначено, що на сьогодні актуальним для ефективної професійної підготовки стає інтеграція - поєднання різних підходів освітньої діяльності в єдиній моделі.
В якості такого інтегративного підходу у вищій професійній освіті пропонується інноваційно-зорієнтований підхід, в якому провідне значення надається підготовці особистості до життя в змінних умовах, реалізації інноваційної діяльності, розвитку її інноваційних властивостей. На основі узагальнення думок ряду авторів (В.П.Андрущенка, В.Г.Кременя, М.В.Кларіна, В.Я.Ляудіс та ін.) здійснюється характеристика інноваційно-зорієнтованого підходу стосовно ціле-мотиваційного, змістового, організаційно-технологічного та контрольно-оцінного компонентів освітньої діяльності (табл. 1).
Аналіз численних робіт вітчизняних дослідників, присвячених питанням економічної освіти (В.Я.Бобров, Л.О.Каніщенко, Г.А.Штейн, Г.Я.Дутка, В.В.Захарьєв, Є.А.Іванченко, М.В.Вачевський, О.С.Падалка та ін.) показав, що така професійна підготовка на сьогодні потребує використання інноваційно-зорієнтованого підходу особливо гостро. Запровадження інноваційної економіки в Україні висуває нові вимоги до економічних кадрів, відповідно має бути модернізованою і система професійної підготовки майбутніх економістів.
Для визначення змісту підготовки майбутніх економістів до інноваційної діяльності було розглянуто структуру навчальних планів провідного вітчизняного вищого навчального закладу в галузі економічної освіти - ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Виявилося, що в університеті викладається лише дві спеціальні навчальні дисципліни з інноваційною тематикою на окремих факультетах та спеціальностях: «Інноваційний менеджмент» та «Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства». Аналіз змісту та методики викладання цих дисциплін показав переважання традиційних підходів, внаслідок чого вони мало сприяють реалізації цілей інноваційно-зорієнтованої професійної підготовки. Основна увага приділяється формуванню предметних знань, тоді як особистісний аспект підготовки до інноваційної діяльності залишається практично не представленим.
Отже, для забезпечення відповідності вітчизняної економічної освіти вимогам сьогодення актуальним стає обґрунтування психолого-педагогічних засад запровадження інноваційно-зорієнтованого підходу у професійну підготовку фахівців економічного профілю.
У другому розділі «Теоретико-методологічні основи підготовки суб'єктів навчання до інноваційної діяльності» розглянуто еволюцію наукових поглядів на поняття «інновація» та виділено її ключові аспекти, проаналізовано існуючі наукові підходи до розгляду інноваційної діяльності та підготовки до її реалізації, надано характеристику інноваційної діяльності та визначено її організаційну та функціональну структуру, проаналізовано концептуальні засади розвитку людини як суб'єкта інноваційної діяльності та конкретизовано психолого-педагогічні умови такої підготовки, визначено поняття готовності особистості до інноваційної діяльності, виділено структурні компоненти, критерії, показники та рівні її сформованості.
Вивчення позицій різних авторів (А.А.Пінський, М.І.Лапін, І.П.Подласий, Г.І.Герасимов, Л.В.Ілюхіна, А.І.Прігожин, В.І.Загвязинський, Н.Р.Юсуфбєкова, С.Д.Поляков, Г.П.Щедровицький, В.О.Сластьонін та ін.) дозволило побачити ряд суперечностей у розумінні сутнісних особливостей інновацій. Зокрема, різні автори вважають інновацією або будь-що нове в системі (Б.В.Сазонов), прирощування її певних елементів (А.І.Прігожин), або лише якісну зміну (В.О.Сластьонін); у деяких джерелах інновація характеризується як процес створення нового (В.О.Сластьонін), а в інших - як результат (Ю.О.Карпова); деякі дослідники вважають, що інновацією можна назвати лише комплексну зміну в системі (О.І.Кочетов), а інші допускають можливість окремих, локальних інновацій (Є.М.Шиянов, І.Б.Котова, І.П.Подласий); інновація тлумачиться або як щось принципово нове (В П.Кваша), або як удосконалене старе (О.Ф.Балакірєв); інновація вважається або стихійним, некерованим процесом (І.В.Бестужев-Лада), або процесом цілеспрямованої зміни у певній системі (А.І.Прігожин); інноваціями вважаються або будь-які нововведення, або лише ті, що є актуальними (Н.Г.Осухова, В.О.Рахматшаєва) тощо. Наявні підходи можна інтегрувати в цілісному тлумаченні поняття «інновація» на основі використання системного підходу: інновація - це таке цілеспрямоване нововведення у певній системі, що вдосконалює цю систему, призводить до її прогресивного розвитку. Тобто ключовою ознакою інновації, на наш погляд, є її прогресивність для розвитку певної системи.
У процесі аналізу психологічних основ діяльності було встановлено, що інноваційну діяльність можна розглядати як окремий вид діяльності, що характеризується як загальними родовими ознаками діяльності (суб'єктність, предметність, активність, цілеспрямованість, мотивованість, усвідомленість), так і специфічною видовою особливістю, що виражається в її предметі. Відповідно, було надане таке визначення: інноваційна діяльність - це особливий вид діяльності людини, спрямований на оновлення й вдосконалення певної системи, забезпечення її прогресивного розвитку. Інноваційна діяльність характеризується особливою структурною побудовою та має специфічний процес реалізації, що може бути представлений як послідовна реалізація кількох циклів інноваційної діяльності: розробки, запровадження та розповсюдження інновації, у кожному з яких наявні орієнтувальна, виконавча та контрольна складові.
Для визначення концептуальних засад підготовки особистості до реалізації інноваційної діяльності було також здійснено аналіз психологічних та педагогічних умов розвитку людини як суб'єкта інноваційної діяльності. В ході теоретичного аналізу та порівняння поглядів провідних науковців (Б.Г.Ананьєв, С.Л.Рубінштейн, Л.І.Божович, К.О.Абульханова-Славська, О.М.Леонтьєв, В.В.Третьяченко) було визначено, що суб'єктом інноваційної діяльності є людина, яка свідомо і цілеспрямовано діє, реалізує інноваційну діяльність. Людина стає суб'єктом інноваційної діяльності як під впливом зовнішніх умов, так і в ході власної активності, при цьому переважна роль належить активності людини як здатності змінювати обставини життя відповідно до власних цілей і завдань, свідомо управляти собою, бути самоорганізованою у реалізації власних дій. Формування і розвиток інноваційної діяльності невід'ємно пов'язані із формуванням і розвитком людини як особистості, тому підготовку особистості до інноваційної діяльності слід здійснювати як у напрямку оволодіння певною діяльністю, так і в напрямку розвитку тих особистісних властивостей, що визначають здатність людини реалізовувати інноваційну діяльність. І внутрішні, і зовнішні фактори однаково вагомі у розвитку особистості; зовнішні умови чинять вплив на внутрішні, і тим спонукають розвиток людини; водночас, розвиток особистості призводить до формування й розвитку діяльності людини, зміни оточуючого середовища.
...Подобные документы
Розвиток суб’єктності студентів гуманітарних спеціальностей у процесі самостійної освітньої діяльності. Визначення необхідності застосування системно-цілісного підходу у процесі самостійної освітньої діяльності студента гуманітарних спеціальностей.
статья [25,1 K], добавлен 24.11.2017Професійна готовність є закономірним результатом спеціальної підготовки, самовизначення, освіти й самоосвіти, виховання й самовиховання. Готовність до інноваційної діяльності як важлива професійна якість педагога. Розвиток інноваційної поведінки педагога.
реферат [35,4 K], добавлен 14.10.2010Теоретико-методологічні засади вивчення проблеми обдарованості особистості та уточнити категоріальний апарат дослідження. Аналіз сучасного стану підготовки обдарованих студентів у педагогічних університетах. Удосконалення змісту професійної підготовки.
автореферат [129,5 K], добавлен 13.04.2009Сутність процесу навчання. Функції процесу навчання: освітня, розвиваюча, виховна. Структура діяльності викладача в навчальному процесі. Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності студентів. Типові варіанти навчання студентів.
контрольная работа [32,3 K], добавлен 23.10.2007Формування культури здоров’язбереження студентів університету на заняттях з фізичного виховання. Уявлення про сучасну концепцію здоров’я. Дисципліни, вивчення яких сприятиме формуванню культури здоров’язбереження студентів економічних спеціальностей.
статья [25,9 K], добавлен 27.08.2017Поняття мотивації та мотиви навчання. Опис процедури проведення дослідження особливостей мотивації студентів та використаних методик. Особливості формування позитивних навчальних мотивів, особистих якостей майбутнього спеціаліста та дійових цілей.
курсовая работа [85,9 K], добавлен 15.12.2011Дослідження сутності гуманістичного виховання, його мети та функцій. Характеристика спрямованості педагогічної діяльності, як результату підготовки студентів до гуманістичного виховання. Аналіз основних проблем педагогіки, що вимагають постійної уваги.
статья [20,8 K], добавлен 31.08.2017Дослідження сучасного стану професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури та спорту у вищих навчальних закладах України. Розгляд напрямів впровадження нових інноваційних педагогічних технологій у процес професійної підготовки студентів.
статья [22,4 K], добавлен 15.01.2018Огляд видів стимулів навчання. Дослідження ефективності різних методів стимулювання навчальної діяльності студентів. Аналіз ставлення українських студентів до навчання у вищому навчальному закладі. Особливості формування пізнавальних інтересів студентів.
дипломная работа [81,5 K], добавлен 27.05.2014Значення підвищення освітнього рівня висококваліфікованих спеціалістів для всіх галузей в Україні. Організація науково-дослідницької діяльності студентів як одного з основних чинників підготовки висококваліфікованих кадрів, її актуальність і доцільність.
контрольная работа [67,9 K], добавлен 20.11.2009Сутність поняття "самостійна робота", аналіз змісту організаційного циклу самостійної навчальної діяльності як системи. Форми та методи у сучасних підходах до самопідготовки студентів. Організації самостійної роботи студентів у позааудиторний час.
реферат [24,7 K], добавлен 29.09.2010Зміст освітньо-інформаційного середовища професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства. Запровадження в процес означеної підготовки електронного забезпечення навчання. Можливість впровадження в освітній процес самостійної роботи студентів.
статья [18,4 K], добавлен 13.11.2017Специфіка використання рольових ігор на заняттях з іноземної мови професійного спрямування як одного з активних методів навчання. Ефективність і продуктивність їх впровадження при підготовці студентів технічних спеціальностей, методичні рекомендації.
статья [137,6 K], добавлен 27.08.2017Аналіз проблеми формування креативної компетентності студентів вищих навчальних закладів культурно-мистецького профілю. Вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців, яка базується на широкому спектрі креативних технологій викладання.
статья [26,5 K], добавлен 18.12.2017Науково-дослідницька діяльність студентів вищих навчальних закладів України, її важливість для підготовки висококваліфікованих кадрів. Підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів. Наукова комунікація між комунікантом та реципієнтом.
контрольная работа [53,2 K], добавлен 28.09.2009Актуальність і необхідність формування управлінської культури у студентів - майбутніх викладачів економіки в процесі психолого-педагогічної підготовки в економічному університеті. Зміст психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки.
статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018Характеристика форм реалізації педагогічних умов підготовки майбутніх вчителів зарубіжної літератури до професійної діяльності. Використання у позанавчальній діяльності матеріалів стосовно сучасного мистецтва. Мальована література в західних країнах.
статья [29,2 K], добавлен 06.09.2017Інноваційні процеси в педагогічній системі вищої освіти як механізм реформування професійної підготовки. Модульно-рейтингова технологія навчання: принципи, вимоги, переваги; проектування методики викладання дисципліни "Технічна експлуатація автомобілів".
дипломная работа [797,2 K], добавлен 14.09.2011Аналіз питань професійної підготовки майбутніх учителів географії. Проблема позакласної діяльності учнів у навчально-виховному процесі основної школи. Реалізація принципів навчання у процесі підготовки учителів географії до позакласної діяльності учнів.
статья [17,8 K], добавлен 13.11.2017Аналіз помилок студентів, врахування внутрішніх процесів навчальної діяльності студентів і зовнішніх умов. Приклади психолого-дидактичного аналізу типових помилок студентів з інформатики і шляхи їх попередження й усунення. Використання системи вправ.
реферат [22,0 K], добавлен 23.04.2010