Система формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів
Концепція формування, зміст, функції та структура педагогічного поняття "методико-математична компетентність майбутнього вчителя початкових класів". Комплекс методико-математичних задач як засіб формування в студентів умінь проводити уроки математики.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.07.2015 |
| Размер файла | 194,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Державний заклад
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
УДК 371.13:373.3:51
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук
Система формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів
13.00.04 - теорія та методика професійної освіти
Глузман Неля Анатоліївна
Луганськ - 2011
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим.
Науковий консультант: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України Савченко Олександра Яківна, Інститут педагогіки НАПН України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти.
Офіційні опоненти:
доктор педагогічних наук, професор Кучерявий Олександр Георгійович, Донецький національний університет, завідувач кафедри педагогіки;
доктор педагогічних наук, професор Пєтухова Любов Євгенівна, Херсонський державний університет, декан факультету дошкільної та початкової освіти;
доктор педагогічних наук, професор Скворцова Світлана Олексіївна, Південноукраїнський державний університет імені К. Д. Ушинського, професор кафедри математики та методики її навчання.
Захист відбудеться 21 червня 2011 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Державному закладі „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, ауд. 376.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).
Автореферат розіслано 18 травня 2011 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н.І. Черв'якова
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. В умовах інтеграції України у світовий та європейський освітній простір, стрімкого науково-технічного прогресу, інформатизації та комп'ютеризації суспільства, зміни суспільних відносин інтенсивно здійснюється модернізація системи освіти, що в свою чергу висуває перед педагогічною наукою комплекс проблем. До них належить і проблема формування методико-математичної компетентності вчителів початкових класів. Її актуальність зумовлена тим, що трансформаційні процеси в системі освіти в останній час набули виразної прагматичної орієнтації і вимагають підготовки компетентних педагогів, які володіють широкими за обсягом і глибокими за змістом знаннями й уміннями та здатністю їх реалізовувати у професійній діяльності.
Початкова школа - якісно новий етап у житті дитини: молодший школяр починає систематичне навчання; відбувається зміна провідної діяльності - з ігрової на навчальну; розширюється сфера його взаємодії з навколишнім світом. Початкова освіта має свої особливості, що відрізняють її від усіх етапів шкільної освіти. Вона є фундаментом подальшого навчання. Насамперед це стосується сформованості загальнонавчальних умінь, навичок і способів діяльності, пізнавальних інтересів і мотивації.
У зв'язку з цим учитель початкових класів має володіти не лише фундаментальними знаннями предметних дисциплін, але й комплексом конкретних засобів професійної діяльності щодо застосування надбаних знань і умінь у галузі навчально-виховної, соціально-педагогічної, культурно-освітньої, науково-методичної, організаційно-управлінської діяльності. Однак, у теорії і практиці сучасної вищої освіти не вирішено питання про оптимальне співвідношення і структуризацію компонентів професійної підготовки; потребують удосконалення діагностичні методики визначення рівня готовності особистості до професійної педагогічної діяльності; відсутня система критеріїв і показників, що дозволяють оцінити рівень сформованості професійної компетентності; не надається належної уваги впровадженню інноваційних технологій у процес навчання студентів, використанню компетентнісного підходу.
Дослідження цих питань актуалізує необхідність науково обґрунтованих змін у стратегії та структурі освітньої галузі в цілому, пошук нового змісту, методів, форм навчання та технологій. Методологічними засадами цього процесу є Державна національна програма „Освіта” („Україна ХХІ століття”, 1993), Концепція розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір, Закони України „Про освіту” (1991, 2006), „Про загальну середню освіту” (1999), „Про вищу освіту” (2002). Проте в системі підготовки педагогічних кадрів для початкової школи ще недостатньо враховуються об'єктивні тенденції та актуальні потреби розвитку національної освіти в цілому: професійний розвиток майбутніх педагогів на засадах особистісно зорієнтованої педагогіки; приведення змісту фундаментальної, психолого-педагогічної, інформаційно-технологічної, практичної та соціально-гуманітарної підготовки педагогічних працівників у відповідність до вимог інформаційно-технологічного суспільства та змін, що відбулися в загальній середній освіті; модернізація освітньої діяльності у вищих педагогічних навчальних закладах на основі використання інноваційних педагогічних технологій і створення нового покоління засобів навчання.
Це спонукає до ґрунтовного аналізу й переосмислення теоретико-методичних засад та концептуальних підходів до особистісно-професійної підготовки вчителів початкових класів, забезпечення її відповідності вимогам особистісно зорієнтованої парадигми освіти. У наукових працях простежуються різні підходи до вдосконалення професійної підготовки вчителя:
визначення сутності та структури педагогічної діяльності (В. Генецинський, Н. Кічук, Н. Кузьміна, А. Маркова, В. Сластьонін, Л. Спірін, Г. Сухобська);
обґрунтування концептуальних засад професійно-педагогічної підготовки вчителів, зокрема й для початкової освіти (О. Абдулліна, А. Алексюк, Т. Байбара, Н. Бібік, В. Бондар, М. Вашуленко, О. Глузман, Я. Кодлюк, О. Кучерявий, О. Мордкович, І. Новик, І. Пальшкова, Л. Пєтухова, О. Савченко, С. Сисоєва, Л. Хомич, Л. Хоружа);
висвітлення загальних питань проблеми формування особистості вчителя (В. Гриньова, В. Загвязинський, І. Зязюн, М. Євтух, Л. Кондрашова, В. Крутецький, М. Лазарєв, Л. Нечипоренко, Т. Осипова, О. Пискунова);
удосконалення та розроблення нових педагогічних технологій навчально-виховного процесу (В. Беcпалько, А. Вербицький, О. Дубасенюк, В. Євдокимов, М. Левіна, В. Монахов, О. Падалка, О. Пєхота, І. Підласий);
розроблення теоретичних i методичних аспектів навчання математики (M. Бурда, П. Ерднієв, М. Ігнатенко, Ю. Колягін, Г. Луканкін, З. Слєпкань, В. Моторіна, А. Столяр, М. Шкіль) та стосовно початкової математичної освіти (Н. Аммосова, М. Бантова, Г. Бельтюкова, М. Богданович, Б. Друзь, Н. Істоміна, Л. Коваль, Я. Король, Л. Кочина, М. Моро, А. Пчолко, А. Пишкало, М. Скаткін, С. Скворцова, Л. Стойлова).
Незважаючи на інтенсивність досліджень з проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів поза науковим інтересом залишається низка важливих питань, розв'язання яких сприяло б її поліпшенню.
Ознайомлення з результатами теоретичних напрацювань учених, досвідом методико-математичної підготовки студентів - майбутніх учителів початкових класів - до майбутньої професійної діяльності дало змогу визначити суперечності між:
- об'єктивною потребою школи в учительських кадрах належної методико-математичної компетентності й недостатнім рівнем її досягнення значною кількістю випускників вищих педагогічних навчальних закладів;
- цілями розвитку системи професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до навчання математики молодших школярів, зумовлених зміною освітньої парадигми, і відсутністю узгодженості теоретико-методичних засад їх реалізації та оцінюванням її результативності;
- сучасними вимогами до професійної підготовки вчителів початкових класів, що визначають методико-математичну компетентність як одну з найважливіших складових професійної компетентності вчителя, і не розробленістю науково-організаційних підходів цілеспрямованого процесу її формування;
- можливостями компетентнісного підходу у сфері вдосконалення професійної підготовки вчителів початкових класів до навчання математики та недостатньою розробленістю компетентнісної ідеї в стандартах вищої педагогічної освіти, навчальних планах спеціальності „Початкова освіта”, в програмах і навчальних посібниках з циклу методико-математичних дисциплін;
- зростанням наукового доробку з окремих аспектів методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів й відсутністю систематизації теоретичного та експериментального обґрунтування системи формування їхньої методико-математичної компетентності.
Розв'язання означених суперечностей зумовлює необхідність вивчення досвіду методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів на різних історичних етапах; переосмислення методологічного, психолого-педагогічного та дидактико-методичного підґрунтя цього процесу; обґрунтування концептуальних підходів і педагогічної моделі формування методико-математичної компетентності (ММК) майбутніх учителів початкових класів на засадах особистісно зорієнтованої парадигми освіти; розроблення нормативного та науково-методичного забезпечення, що підвищить якість професійної підготовки студентів спеціальності „Початкова освіта”.
Таким чином, теоретична та практична значущість проблеми формування методико-математичної компетентності вчителів початкових класів і водночас нерозробленість відповідних методологічних, теоретичних та методичних засад цього процесу зумовили вибір теми дослідження: „Система формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) „Розробка інноваційних технологій підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах полікультурного освітнього простору” (державний реєстраційний номер 0103U004597) та в межах наукової теми кафедри методик початкової та дошкільної освіти „Формування професійної компетентності у майбутніх учителів початкових класів і вихователів дошкільних закладів” (державний реєстраційний номер 0110U006907). Тему дисертації затверджено вченою радою Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (протокол № 6 від 24 січня 2007 р.) та погоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 10 від 18 грудня 2007 р.).
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.
Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:
1. Охарактеризувати стан розв'язання проблеми дослідження в психолого-педагогічній i методичній літературі в ретроспективному та порівняльно-педагогічному аспектах.
2. Визначити теоретико-методологічні засади та розробити концепцію формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.
3. Обґрунтувати зміст, функції та структуру педагогічного поняття „методико-математична компетентність майбутнього вчителя початкових класів”.
4. Спроектувати структурно-функціональну модель системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.
5. Сконструювати та теоретично обґрунтувати комплекс методико-математичних задач як засобу формування в студентів умінь моделювати та проводити уроки математики в початковій школі на засадах компетентнісного підходу.
6. Експериментально перевірити ефективність запропонованої системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів в умовах модернізації сучасної педагогічної освіти в Україні.
7. Підготувати навчально-методичний ресурс формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.
Об'єкт дослідження - особистісно-професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів.
Предмет дослідження - теоретичні й методичні засади формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.
Концепція дослідження. Провідна ідея концепції полягає у визначенні методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів як особистісно-професійної якості, інваріантної складової цілісного формування їхньої професійної компетентності. Вихідним положенням концепції є створення методичної системи, яка ґрунтується на впровадженні інноваційних технологій у процес методико-математичної підготовки студентів, що передбачає: різні форми й методи навчання; оновлення змісту методико-математичних дисциплін; реалізацію гнучких, варіативних навчальних планів тощо. Оволодіння випускниками вищих навчальних закладів спеціальності „Початкова освіта” методико-математичною компетентністю забезпечує організацію й управління процесом формування математичної компетентності молодших школярів.
Орієнтуючись на вищевикладене, визначаємо основні концептуальні положення системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.
1. Особистісний і професійний розвиток студентів - майбутніх учителів початкових класів розглядається нами як головна мета і результат експериментального дослідження. Це положення ґрунтується на суб'єкт-суб'єктній взаємодії учасників навчального процесу, що зумовлює активність навчання й саморозвиток студента.
2. Складові системи формування методико-математичної компетентності включають цілі та завдання, змістовий ресурс, організаційні форми, технологічне забезпечення та результативний компонент, які забезпечують формування в студентів професійної компетентності.
3. Функції системи формування методико-математичної компетентності полягають у її спрямованості на оволодіння студентами методико-математичною компетентністю, яка характеризується: особистісно-ціннісним ставленням до компетентнісної моделі навчання в початковій школі; усвідомленням системи теоретичних знань про цілі, зміст, методи, засоби та науково-дослідницькі засади формування математичної компетентності молодшого школяра; умінням проектувати та проводити компетентнісні уроки математики в початковій школі; спрямованістю своєї діяльності на рефлексію, саморозвиток та самовдосконалення.
4. Відповідність системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів сучасному рівню розвитку професійної педагогічної освіти, вимогам особистісно зорієнтованої парадигми забезпечує:
- широке застосування форм і методів контекстного навчання, впровадження проблемно-модульної технології навчання, які сприяють оволодінню навчально-пізнавальною і професійно-педагогічною діяльністю;
- моделювання професійно-педагогічної діяльності в навчальному процесі підготовки фахівців початкової освіти шляхом проектування й розв'язання методико-математичних задач та оволодіння змістом інтегрованого курсу „Технології вивчення освітньої галузі „Математика” майбутніми вчителями початкових класів на засадах компетентнісного підходу”, що забезпечує трансформацію прийомів навчальної роботи студентів у квазіпрофесійні вміння (А. Вербицький) та метапрофесійні якості (Е. Зеєр);
- включення студентів у професійно-спрямовану компетентнісно зорієнтовану діяльність, що припускає перенесення засвоєних професійно-педагогічних знань, умінь, способів діяльності з методико-математичної підготовки на педагогічну дійсність початкової освіти;
- зміст навчання, який визначається рівнем розвитку сучасних педагогічних технологій та є відповідним майбутній професійній діяльності;
- випереджувальний характер підготовки, який забезпечується формуванням методико-математичної компетентності й розвитком професійних педагогічних якостей майбутнього вчителя в процесі навчальної, квазіпрофесійної та навчально-професійної діяльності.
5. Організація формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів уможливлюється у процесі творчої співпраці викладачів і студентів. Принципово важливим є положення про те, що особистісно зорієнтоване навчання створює умови для повноцінного розвитку всіх суб'єктів навчального процесу.
6. Формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів пов'язано з підвищенням уваги до визначення якості їх професійної освіти. Виходячи з цього, критеріями ефективного формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкової школи виступають параметри особистісного й професійного розвитку. Оцінювання цих параметрів можливе в процесі моніторингу професійного становлення особистості майбутнього вчителя.
Відповідно до нової парадигми освіти на основі сучасних психолого-педагогічних теорій та результатів пошукового експерименту, власного досвіду викладання дисциплін методико-математичного циклу визначено загальну гіпотезу дослідження: формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів стає ефективним, якщо цей процес набуває системного характеру, охоплюючи всі складові професійної підготовки студентів спеціальності „Початкова освіта”: цілі, змістовий ресурс, організаційні форми, технологічне забезпечення, результативний компонент. Управління процесом відбувається за педагогічних умов: мотиваційно-ціннісного ставлення до оволодіння методико-математичною компетентністю; поетапності й неперервності формування методико-математичної компетентності; інтеграції змісту математичної та методичної підготовок; створення можливостей для саморозвитку й самореалізації студентів у процесі навчання і проходження педагогічної практики; моніторингу процесу формування компонентів методико-математичної компетентності, і спрямовується на підвищення рівня професійної компетентності майбутніх фахівців початкової освіти
Часткові гіпотези сформульовано таким чином: якість формування методико-математичної компетентності студентів, як складової цілісного процесу професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів, можна значно підвищити, якщо:
- упровадити зміст системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкової школи, що включає формування науково обґрунтованих і структурованих знань як цінностей з циклу методико-математичних та психолого-педагогічних дисциплін спеціальності „Початкова освіта” і проблемно-модульну технологію, що створює умови для мотивації, стимулювання й активізації професійно-педагогічної діяльності майбутніх учителів початкової школи;
- обґрунтувати склад проектувальних умінь, якими повинні оволодіти майбутні вчителі початкових класів для моделювання та проведення уроку математики на засадах компетентнісного підходу, та розробити комплекс методико-математичних задач, адекватних цьому складу, визначити їх функції та можливості використання в процесі формування методико-математичної компетентності студентів.
Методологічною основою дослідження є концептуальні положення теорії пізнання, філософії та психології про предметний характер людської діяльності; теорії особистості та її розвитку в процесі навчання й виховання; діяльнісний підхід до розвитку особистості, що характеризує і визначає умови формування якостей майбутнього вчителя початкових класів; системний підхід до організації навчально-виховного процесу; фундаментальні положення теорії та методики навчання математики, теоретико-методичні основи підтримки навчального процесу; нова парадигма вищої освіти в умовах національного відродження держави, основні положення Законів України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про вищу освіту”, „Про Національну програму інформатизації”, Державної національної програми „Освіта” („Україна XXI століття”).
Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці, що розкривають: структуру педагогічної діяльності та специфіку вчительського фаху (О. Абдулліна, О. Адаменко, А. Алексюк, Г. Балл, І. Бех, М. Євтух, Н. Кузьміна, В. Кремень, В. Сластьонін, С. Харченко); професійну підготовку вчителя в умовах вищого педагогічного закладу освіти (С. Архангельський, С. Гончаренко, О. Глузман, Н. Волкова, І. Зязюн, І. Підласий, Т. Полякова, С. Савченко, Н. Ничкало) та в контексті формування єдиного європейського освітнього простору (Н. Лавриченко, О. Локшина, В. Луговий, О. Матвієнко, Л. Пуховська); основні положення особистісно зорієнтованого підходу, теорії проблемного, розвивального та диференційованого навчання (М. Алексєєв, М. Бурда, В. Давидов, Д. Ельконін, Л. Занков, М. Ігнатенко, Г. Костюк, Є. Кабанова-Меллер, З. Калмикова, В. Сєріков, М. Махмутов, З. Слєпкань, А. Хуторський, І. Якиманська); підготовку майбутніх учителів математики в Україні (Н. Морзе, В. Моторіна, С. Раков, О. Скафа, О. Співаковський, Н. Тарасенкова, Ю. Триус, М. Шкіль); формування професійної компетентності педагогів (Н. Бібік, Л. Ващенко, Л. Карпова, І. Зимня, О. Овчарук, О. Пометун, Л. Хоружа); особливості професійної підготовки вчителів початкової школи (В. Бондар, О. Біда, П. Гусак, Л. Коваль, Я. Кодлюк, Н. Кічук, О. Кучерявий, С. Мартиненко, Л. Пєтухова, І. Руснак, О. Савченко, Л. Хомич), використання інтеграційних процесів у науці та освіті (В. Андрущенко, Є. Барбіна, Л. Ващенко, К. Волинець, П. Ерднієв, І. Гавриш); удосконалення методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів (Н. Аммосова, О. Артемів, М. Бантова, Г. Бельтюкова, М. Богданович, Н. Істоміна, Л. Кочина, Я. Король, А. Пишкало, О. Пчолко, М. Скаткін, С. Скворцова, Л. Стойлова, М. Моро).
Відповідно до гіпотези, цілей, завдань і концепції застосовувалися такі методи дослідження: теоретичні - системний аналіз філософської, психолого-педагогічної, математичної, навчально-методичної літератури, змісту законодавчо-нормативних документів, що регулюють систему початкової освіти й підготовки майбутніх учителів початкових класів: закони, проекти та інші матеріали освітніх реформ, Державний стандарт початкової загальної освіти, Галузевий стандарт вищої освіти з підготовки вчителів початкової школи з метою обґрунтування нових підходів до модернізації методико-математичної складової професійної підготовки майбутніх учителів; на етапах визначення об'єкта, предмета, мети, гіпотези, розроблювання концепції, завдань дослідження, обґрунтування змістовоорганізаційних засад процесу формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів використовувався аналіз програм, підручників і навчальних посібників з математики та методики її навчання для студентів педагогічних вищих навчальних закладів; ретроспективний під час дослідження теоретичних основ проблеми; теоретичне моделювання - у ході розроблювання структурно-функціональної моделі системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів; емпіричні - спостереження, бесіди, опитування, анкетування, тестування, вивчення документації на пошуковому й констатувальному етапах для вивчення стану методико-математичної підготовки студентів педагогічних факультетів до навчання молодших школярів математики; методи математичної статистики - на етапі узагальнення одержаних результатів використовувалися кількісний та якісний аналізи, методи математичної статистики, зокрема 2-Пірсона, формули рангової кореляції Спірмена для оцінювання експериментальних даних.
Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота здійснювалась у Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь), Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, Південноукраїнському національному педагогічному університеті імені К. Д. Ушинського, Рівненському державному гуманітарному університеті, Миколаївському державному університеті імені В. О. Сухомлинського, Бердянському державному педагогічному університеті, Чорноморському державному університеті імені Петра Могили. В експериментальному дослідженні взяли участь 1050 студентів та 326 вчителів початкових класів.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше:
теоретично обґрунтовано концептуальні засади системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів, що охоплюють цілі, змістовий ресурс, організаційні форми, технологічне забезпечення та дозволяють формувати у студентів професійну компетентність;
розроблено структурно-функціональну модель системи формування методико-математичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів та комплекс методико-математичних задач, які спрямовані на формування у студентів проектувальних умінь моделювати та проводити уроки математики в початковій школі на засадах компетентнісного підходу;
визначено педагогічні умови формування методико-математичної компетентності студентів спеціальності „Початкова освіта”, що сприяють підвищенню рівня їх методико-математичної компетентності: формування у студентів мотиваційно-ціннісного ставлення до оволодіння методико-математичною компетентністю; поетапність і неперервність формування методико-математичної компетентності; інтеграція математичної та методичної підготовок; створення можливостей для саморозвитку й самореалізації студентів у процесі навчання і проходження педагогічної практики; моніторинг процесу формування компонентів методико-математичної компетентності;
упроваджено проблемно-модульну технологію формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів, що забезпечує особистісно-професійну підготовку студентів до компетентнісно-спрямованого навчання математики молодших школярів;
обґрунтовано критерії оцінювання рівнів сформованості методико-математичної компетентності вчителя початкових класів, що відповідають мотиваційно-ціннісному, когнітивному, діяльнісному, рефлексивно-творчому компонентам та знаходяться у взаємодії, утворюючи цілісну систему;
уведено в науковий обіг поняття „методико-математична компетентність учителя початкових класів”, яка є системним особистісним утворенням, що відображає інтеграцію теоретичних, практико зорієнтованих, дослідницьких знань та умінь з математики та методики її навчання в початковій школі, ціннісного ставлення до вдосконалення результатів своєї професійної діяльності на засадах самоосвіти, самореалізації, соціалізації та особистісного розвитку, та визначено змістове наповнення її компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного, рефлексивно-творчого;
охарактеризовано з урахуванням культурно-історичних, соціально-політичних, педагогічних чинників періодизацію розвитку початкової математичної освіті України: І етап - виокремлення предметних методик з дидактики (до середини XIX ст.), ІІ етап - становлення предметних методик як наукових дисциплін (середина XIX ст. - початок XX ст.), ІІІ етап - обґрунтування змісту методики навчання в початкових класах (30-і - 50-і рр. ХХ ст.), ІV етап - визначення предметного змісту методики навчання математики в початкових класах (друга половина 50-х - кінець 70-х рр. ХХ ст.), V етап - формування методичних умінь майбутніх учителів початкових класів у процесі їх методико-математичної підготовки (80-і рр. ХХ ст.), VІ етап - розвиток методико-математичного мислення і творчої методико-математичної діяльності (90-і рр. XX ст.), VІІ етап - модернізація методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах входження України до загальноєвропейського освітнього простору (друга половина ХХ ст. - сучасний період);
набули подальшого розвитку: періодизація розвитку системи початкової математичної освіти в Україні, теоретико-методологічні засади методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів та система її навчально-методичного ресурсу; методичні основи впровадження моніторингу для діагностико-прогностичного аналізу й управління якістю процесу формування методико-математичної компетентності студентів на всіх його етапах; організаційно-педагогічні аспекти використання в навчальному процесі вищого навчального закладу потенціалу педагогічної практики і науково-дослідної, самостійної роботи студентів.
удосконалено: типологію методико-математичних задач з підготовки студентів до компетентнісно зорієнтованого навчання математики молодших школярів, що забезпечують оволодіння студентами проектувально-технологічними вміннями; зміст, організаційні форми, технологічне забезпечення та практичні підходи до методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробленні системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів, відповідної проблемно-модульної технології здійснення такого процесу, діагностичний інструментарій для виявлення рівня сформованості методико-математичної компетентності студентів спеціальності „Початкова освіта” та впровадженні в практику методико-математичної підготовки студентів: авторських навчальних програм та змістового наповнення курсів „Математика”, „Методика навчання математики в початковій школі”, інтегрованого курсу „Технології вивчення майбутніми вчителями початкових класів освітньої галузі „Математика” на засадах компетентнісного підходу” та спецкурсу „Текстові задачі на пропорційну залежність у початковій школі”; посібників „Початковий курс математики”, „Методика навчання математики у початкових класах”, „Історичний аналіз розвитку початкової математичної освіти та методики її викладання в Україні”, „Модернізація математичної підготовки вчителів початкових класів у педагогічних університетах України та Росії: порівняльний аналіз”; практикумів „Методика математики в тестах”, „Збірник контрольних робіт з методико-математичних дисциплін”; навчально-методичного посібника „Кваліфікаційна робота з педагогіки”.
Основні положення, результати й висновки проведеного дослідження можуть бути використані при проведенні занять у педагогічних ВНЗ, інститутах післядипломної педагогічної освіти, педагогічних коледжах, для розроблення нормативних і варіативних педагогічних курсів.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (акт про впровадження № 136/01 від 10.11.2010 р.), Республіканського вищого навчального закладу „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь) (акт про впровадження № 01-3-08/157 від 05.02.2010 р.); Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (акт про впровадження № 1/3589 від 16.12.2010 р.); Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (акт про впровадження № 994 від 14.05.2010 р.), Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського (акт про впровадження № 08.2/1675-1 від 17.11.2010 р.); Бердянського державного педагогічного університету (акт про впровадження № 57/389-11 від 08.09.2010 р.); Чорноморського державного університету імені Петра Могили (акт про впровадження № 3/1-137/М від 13.09.2010 р.); Рівненського державного гуманітарного університету (акт про впровадження № 190 від 29.12.2010 р.).
Особистий внесок здобувача в роботах, опублікованих у співавторстві. В опублікованому у співавторстві з М. Овчинніковою, З. Бажан, Л. Шитовою підручнику „Методика викладання математики в початкових класах” (2004 р.) особистий внесок здобувача полягає в розробленні планів практичних та семінарських занять з курсу. У навчально-методичному посібнику „Кваліфікаційна робота з педагогіки” (2009 р.), опублікованому у співавторстві з М. Прокоф'євою, Г. Шпиталевською, автором одноосібно написано теоретико-методичні аспекти підготовки випускної роботи з педагогіки та методик початкової освіти спеціальності „Початкова освіта”.
Апробація результатів дослідження здійснювались на Ірпінських міжнародних педагогічних читаннях „Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти” (Ірпінь, 2008): міжнародних науково-практичних конференціях: „Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України” (Ялта, 2008, 2009, 2010); „Инновационные технологии в образовании” (Сімферополь, 2007, Ялта, 2010); „Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу” (Ялта, 2007, 2009); „Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону” (Ялта, 2009); „Викладач і студент: умови особистісного і професійного зростання” (Черкаси, 2009, 2010), Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Творча особистість учителя як передумова інноваційних процесів у початковій школі” (Житомир, 2004, 2008); „Методологічні та методичні основи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення математичних дисциплін” (Ялта, 2007, 2010); „Формування професійної компетенції майбутніх вчителів початкових класів” (Херсон, 2007); „К. Д. Ушинський: Актуальні проблеми педагогічної науки і освіти” (Чернігів, 2008); „Актуальні проблеми професійної підготовки студентів ВНЗ” (Переяслав-Хмельницький, 2009); Всеукраїнській науково-методичній конференції: „Проблеми математичної освіти” (Черкаси, 2005); міжвузівській конференції: „Творческая личность педагога как условие инновационных процессов в начальном и дошкольном образовании” (Євпаторія, 2007, 2009, 2010).
Матеріали кандидатської дисертації „Формування узагальнених прийомів розумової діяльності у майбутніх учителів початкових класів у процесі вивчення дисциплін математичного циклу”, захищеної у 2003 р., у тексті докторської дисертації не використовувалися.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження представлено у 66 роботах, з них 64 одноосібні, зокрема: 1 монографія, 8 навчальних посібників, 2 навчальні програми, 36 наукових статей у фахових виданнях, 18 в інших виданнях та збірниках матеріалів конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, п'яти розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (налічує 584 найменування) і додатків на 62 сторінках. Робота містить 41 таблицю, 14 рисунків. Загальний обсяг роботи 560 сторінок.
Основний зміст дисертації
У вступі обґрунтовано вибір і актуальність обраної теми; зв'язок з науковими програмами, планами, темами; визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, концепцію, загальну і часткові гіпотези дослідження; розкрито методологічну й теоретичну основи дослідження; методи науково-дослідної роботи; визначено наукову новизну, теоретичне і практичне значення; окреслено експериментальну базу; з'ясовано особистий внесок здобувача; наведено дані про впровадження та апробацію результатів дослідження на наукових конференціях та в публікаціях за темою дисертації.
У першому розділі - „Методико-математична підготовка майбутніх учителів початкових класів у вимірах ретроспективного аналізу” - проведено історико-педагогічний аналіз науково-методичної літератури, що розкриває проблеми початкової математичної освіти України, які пов'язані зі становленням та змінами методики навчання математики молодших школярів як окремої науки; охарактеризовано етапи методико-математичної підготовки майбутніх учителів у вищих навчальних закладах України, що закладали підґрунтя початкової математичної освіти в сучасний період; розкрито доцільність реалізації зарубіжного досвіду.
На основі ретроспективного аналізу в розділі висвітлено розвиток початкової математичної освіти в Україні у здобутках учених-математиків, педагогів, методистів, що мають значення для обґрунтування системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.
На основі опрацювання наукових джерел, вивчення документів Міністерства освіти і науки України з розвитку змісту методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів охарактеризовано сім етапів цього процесу, які в дослідженні пов'язано з розвитком методики навчання математики як педагогічної науки.
І етап - виокремлення предметних методик з дидактики (до середини XIX ст.) - короткі відомості з навчання арифметики спочатку були подані у працях з дидактики; ІІ етап - становлення предметних методик як наукових дисциплін (середина XIX ст. - початок XX ст.) - оформляється функція методики: підготовка матеріалів для навчання; розроблення методів і прийомів роботи вчителя; вивчення діяльності учнів із засвоєння матеріалу. Розпочинається робота зі створення теоретико-методичних засад методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Предметом методики початкової математики стає вивчення закономірностей, прийомів розвитку і збагачення нових поколінь засобами математики. ІІІ етап - обґрунтування змісту методики навчання в початкових класах (30-і - 50-і рр. ХХ ст.) - методику починають розподіляти на загальну й спеціальну (часткову), наукову й практичну. Загальна методика охоплювала правила, принципи, за якими рекомендувалося вести навчання, а спеціальна - розглядала їх застосування в навчанні різних предметів і була частковою (предметною) дидактикою.
Напрацювання ІV етапу - визначення предметного змісту методики навчання математики в початкових класах (друга половина 50-х - кінець 70-х рр. ХХ ст.) - пов'язані з питаннями диференціації методики на наукову й практичну, загальну й спеціальну, з визначенням її наукового змісту. Утім, такий підхід спричинив необхідність визначення єдиного комплексу дидактичних умінь учителя щодо планування та проведення уроку в початковій школі та введення його у зміст предметних методик, у зв'язку з чим започатковано V етап - формування методичних умінь в аспекті методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів (80-і рр. ХХ ст.). Для нього характерні такі позитивні тенденції: державне реформування змісту початкової освіти в руслі стимулювання педагогічних та психологічних досліджень, запровадження в навчальний процес ВНЗ активних методів навчання студентів, обґрунтування комплексу дидактичних умінь учителя в контексті структури уроку математики; уніфікація змісту методико-математичної підготовки, поява ґрунтовних спеціальних досліджень, присвячених даному напряму підготовки вчителів; негативні: консервування діючої шкільної системи, посилення ідеологічного компонента в навчальному процесі вищого закладу освіти, повна централізація управління та денаціоналізація освіти, невиправдане зменшення кількості годин на методико-математичну підготовку педагогічних кадрів для початкової школи, часта зміна навчальних планів, відставання від педагогічної науки.
Визначення особливостей VІ етапу - розвиток методико-математичного мислення і творчої методико-математичної діяльності (90 - і рр. XX ст.) свідчить, що в цей період значущості набуває проблема якості професійної підготовки вчительських кадрів для початкової школи. Їх необхідною характеристикою має стати готовність учителя до творчої професійної діяльності.
Нове століття визначає нові напрями в організації освітнього процесу. З часу приєднання України до Болонської декларації вітчизняна вища освіта зазнала перегляду й уточнення пріоритетних напрямів свого розвитку. У зв'язку з цим періоди ми завершуємо VІІ етапом, що пов'язано з модернізацією методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах входження України до загальноєвропейського освітнього простору (друга половина ХХ ст. - сучасний період) і характеризується загостренням уваги до проблем якості освіти. Це зумовлює нові підходи до розуміння, якою має бути сучасна освіта, які чинники визначають її якість і як вимірювати її результативність. Поряд із традиційним підходом, все більшого поширення набуває компетентнісний підхід, який наповнює навчання особистісно зорієнтованим, практико-спрямованим, гуманістичним змістом.
Порівняльний аналіз, а також вивчення актуального стану проблеми компетентнісного підходу в системі початкової освіти в зарубіжних країнах засвідчив, що за останні роки в галузі освітнього законодавства країн Європейського Союзу було прийнято низку законів та урядових постанов, які стали підставою для розроблення та впровадження сучасного змісту освіти. Запровадження нової системи оцінювання навчальних досягнень студентів та учнів вивело компетентнісний підхід на якісно новий щабель розвитку відповідно до європейських освітніх стандартів і зумовило переведення компетентнісної ідеї на рівень обов'язкової нормативної реалізації.
У другому розділі - „Теоретико-методологічні та методичні засади методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів” - охарактеризовано базові поняття системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів; висвітлено теоретико-методологічні та методичні засади методико-математичної підготовки студентів спеціальності „Початкова освіта”; розкрито стан реалізації компетентнісного підходу в сучасній практиці початкової освіти.
Узагальнюючи результати аналізу наукових праць, у розділі виокремлено різні підходи до трактування категорії „професійна компетентність педагога”, зокрема: „професійна компетентність” пов'язується з феноменом „педагогічна культура” і тлумачиться як результат розвитку особистості, її освіченості та вихованості; „професійна компетентність” розуміється як системи якостей, умінь, компетенцій; з психологічної точки зору „професійна компетентність” розглядається як характеристика особистості вчителя й визначає в її змісті особистісний та результативний компоненти; з позицій діяльнісного підходу „професійна компетентність” з'ясовується як здатність виконувати певні професійні дії; формування професійної компетентності педагога поєднується з проблемами організації професійної підготовки та співвідноситься з поняттям „готовність до професійної діяльності”; складовими професійної компетентності педагога є часткові компетентності або види компетентностей.
Це дозволило теоретично обґрунтувати визначення поняття „професійна компетентність майбутнього вчителя початкових класів” як базового поняття дослідження, під яким ми розуміємо інтегративну характеристику, що визначає готовність і здатність особистості розв'язувати професійні задачі з навчання та виховання молодших школярів шляхом реалізації системи ціннісних установок, теоретичних знань, практичних умінь, досвіду професійної діяльності, особистісних якостей, надбаних у навчальному закладі.
На основі аксіологічного, гуманістичного, культурологічного, антропологічного, синергетичного підходів, які є орієнтирами особистісно зорієнтованої освіти, що актуалізує проблему створення нової теоретико-методологічної бази методико-математичної підготовки студентів спеціальності „Початкова освіта”, визначено сукупність методологічних підходів до процесу формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів, а саме: компетентнісний, системний, технологічний, особистісно-діяльнісний.
Аналіз державних, нормативних документів, які визначають стандарти методико-математичної підготовки вчителів початкових класів в Україні, узагальнення досліджень з професійної початкової освіти (В. Бондар, Н. Бібік, О. Біда, Т. Байбара, М. Вашуленко, П. Гусак, Л. Коваль, О. Комар, Н. Кічук, О. Кучерявий, С. Мартиненко, Л. Пєтухова, О. Савченко, Л. Хомич, Л. Хоружа та ін.) дозволив визначити, поряд із знаннями, уміннями і навичками, такі якісні характеристики професійної компетентності вчителя початкових класів: високий розвиток ціннісно-смислових якостей особистості вчителя; інтеграційний і творчий характер педагогічної діяльності; практико зорієнтована спрямованість освіти; формування мотивації самоудосконалення; академічна мобільність.
За результатами аналізу науково-методичних праць стосовно початкової математичної освіти (Н. Аммосова, М. Бантова, Г. Бельтюкова, М. Богданович, Б. Друзь, Н. Істоміна, Д. Клименченко, Л. Коваль, Я. Король, Л. Кочина, М. Моро, А. Пчолко, А. Пишкало, М. Скаткін, С. Скворцова, Л. Стойлова) з метою вдосконалення методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів зроблено узагальнення, що: необхідно потужно представляти психолого-педагогічний компонент у процесі підготовки студентів; фундаментальна математична підготовка не повинна втрачати зв'язки з курсом шкільної математики, а має слугувати його природною теоретичною базою; умовою якісної підготовки майбутнього вчителя має бути наявність тісних зв'язків між математичною і методичною підготовкою; потрібно актуалізувати проблему підготовки майбутнього вчителя початкових класів до розвитку розумової та творчої діяльності молодшого школяра у процесі навчання математики.
Теоретичне опрацювання стану розроблення компетентнісної ідеї та її відображення у методико-математичній підготовці майбутніх учителів початкових класів дало можливість виокремити сутнісні проблеми, які потребують негайного розв'язання: 1) у діючому Державному стандарті початкової загальної освіти та Галузевому стандарті вищої освіти зі спеціальності „Початкова освіта” у змісті освітніх галузей компетентнісна ідея представлена не завжди узгоджено, хоча й підкреслено пріоритетність формування компетентностей; 2) реалізація ідеї компетентнісного підходу стала однією із найскладніших проблем нової системи оцінювання в початковій освіті; 3) нового звучання в контексті компетентнісного підходу набуває моніторинг якості навчальних досягнень учнів; 4) об'єктивною проблемою впровадження компетентнісного підходу є необхідність технологічної адаптації навчально-виховного процесу відповідно до нових вимог; 5) психологічний чинник, здатність реагувати на зміни, гнучкість у прийнятті нових рішень, уміння долати стереотипи мислення та дій - ще одна проблема впровадження компетентнісного підходу в навчання.
Зроблено висновок, що розвиток шкільної освіти України зумовлює нові вимоги до якісних характеристик випускників педагогічних вищих навчальних закладів. Професійна діяльність фахівця оцінюється не стільки з погляду рівнів його освіти, скільки за наявності професійних компетенцій, творчого потенціалу й нестандартного мислення. Незавжди засвоєні в педагогічному вищому навчальному закладі знання й уміння гарантують професійної компетентності. Якісна методико-математична підготовка означає, що студент спеціальності „Початкова освіта” не тільки володіє професійними знаннями, уміннями, компетентностями, але й спроможний застосовувати їх у своїй професійній діяльності, тобто бути компетентним.
У третьому розділі - „Модель системи формування методико-математичної компетентності студентів спеціальності „Початкова освіта” - теоретично обґрунтовано сутність, функції та структуру методико-математичної компетентності вчителя початкових класів; викладено авторську концепцію її формування в майбутніх учителів початкових класів; схарактеризовано модель системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.
У розділі за результатами наукового аналізу й синтезу досліджень педагогічного феномена „професійна компетентність” визначено сутність і структуру методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів як означення, що є логічним продовженням і уточненням розвитку понятійного тезауруса з проблеми компетентнісного підходу в початковій освіті. педагогічний математичний студент вчитель
З'ясовано, що методико-математична компетентність учителя початкових класів є системним особистісним утворенням, що відображає інтеграцію теоретичних, практико зорієнтованих, дослідницьких знань та умінь з математики та методики її навчання в початковій школі, ціннісного ставлення до вдосконалення результатів своєї професійної діяльності на засадах самоосвіти, самореалізації, соціалізації та особистісного розвитку.
Доведено, що доцільним механізмом упровадження компетентнісного підходу в методико-математичну підготовку майбутніх учителів початкових класів є встановлення переліку компетенцій, які повинні бути сформовані при вивченні дисциплін методико-математичного циклу та їх змістового наповнення. Ураховуючи результати контент-аналізу цього терміна, у дисертації ми дотримуємося позиції, що „компетенція - це характеристика ціннісних установок, базових професійних знань, умінь, навичок та особистісних якостей, набутих студентом у процесі навчання у вищому навчальному закладі (математичних, дидактико-методичних, науково-дослідницьких, рефлексивно-творчих), які складають основу методико-математичної компетентності вчителя початкових класів”.
Визначення теоретико-методологічних засад концепції системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів ґрунтується на особистісно зорієнтованій парадигмі освіти; створенні умов суб'єкт-суб'єктної взаємодії учасників педагогічного процесу; дотриманні положень системного, особистісно-діяльнісного, інтеграційно-технологічного та компетентнісного підходів, оптимальному поєднанні традицій і нових тенденцій розвитку методики початкової математичної освіти при моделюванні змісту, форм і методів організації навчального процесу.
З урахуванням основних концептуальних положень розроблено авторську структурно-функціональну модель системи формування методико-математичної компетентності в майбутніх учителів початкових класів, що складається з чотирьох блоків (див. рис.1).
Рис. 1. Структурно-функціональна модель системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів
...Подобные документы
Проблема формування комунікативно спроможного вчителя початкових класів. Передумови виникнення методики російської мови. Аналіз праць Істоміна, Белінського, Срезнєвського. Розвиток комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя.
реферат [39,2 K], добавлен 16.06.2011Вимоги до професійної підготовки вчителя початкових класів у контексті сучасних парадигм освіти. Проблема розширення естетичних знань учнів. Розгляд методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду школярів.
дипломная работа [4,0 M], добавлен 31.03.2010Особливості формування професійної культури майбутнього вчителя початкових класів у навчальному процесі вищого педагогічного навчального закладу, необхідність врахування психолого-вікових особливостей учнів, володіння комп’ютерно-ігровою культурою.
автореферат [208,6 K], добавлен 11.04.2009Загальна характеристика комунікативних якостей мовлення в науково-педагогічній літературі. Способи формування правильності мовлення у майбутніх учителів. Фахова діяльність вчителя початкових класів у формуванні правильності мовлення молодших школярів.
дипломная работа [121,6 K], добавлен 08.11.2009Культура мовлення учителя початкових класів як науково-методична проблема. Формування лексико-фразеологічних умінь і навичок майбутніх вчителів початкових класів. Комунікативні якості в усному і писемному мовленні. Способи збагачення лексичного запасу.
дипломная работа [114,0 K], добавлен 21.10.2009Впровадження навчання, орієнтованого на розвиток критичного мислення в систему освіти України. Огляд особливостей формування екологічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Систематичне включення критичного мислення у навчальний процес.
статья [27,0 K], добавлен 24.04.2018Особливості креативного середовища у професійній підготовці учителя початкових класів. Моделювання процесу підготовки майбутніх педагогів початкових класів до формування креативних здібностей у молодших школярів в умовах креативного освітнього середовища.
статья [23,3 K], добавлен 24.04.2018Сутність педагогічної компетентності для майбутніх педагогів. Використання інформаційно-комп'ютерних технологій у школі, їх переваги над традиційними системами навчання. Нові вимоги до професійних якостей і рівня підготовки вчителів початкових класів.
курсовая работа [233,6 K], добавлен 30.06.2014Визначення поняття "математична компетентність", її сутність, структура. Етапи формування професійної математичної компетентності, вибір шляхів і методів реалізації компетентнісних ідей у процесі математичної підготовки школярів початкової школи.
статья [21,8 K], добавлен 18.12.2017Обґрунтування на теоретичному та емпіричному рівнях системи педагогічного забезпечення розвитку елементів національної свідомості учнів початкових класів. Особливості моделі процесу свідомого оволодіння учнем початкових класів національними цінностями.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 27.08.2013Сучасні інтерактивні методи навчання. Проблема формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів початкових класів як складова їх професійної компетентності. Дослідження необхідності упровадження інтерактивних технологій у практику роботи школи.
статья [31,2 K], добавлен 24.11.2017Поняття та сутність компетентності, її класифікація, структура і функції в системі освіти. Застосування продуктивних методик та технологій для формування основних груп компетентностей учнів початкових класів та оцінювання кінцевого результату навчання.
курсовая работа [186,9 K], добавлен 10.11.2012Проблема формування та розвитку культури вчителя у працях багатьох сучасних науковців. Сутність комунікативного тренінгу, проведення круглого столу на тему "Креативний вчитель - запорука професійного успіху". Аналіз електронного методичного портфоліо.
статья [21,8 K], добавлен 31.08.2017Аналіз стратегії розвитку освіти в Україні до 2021 р. Екологічне виховання школярів, взаємодія школи і сім’ї. Характеристика середовища, де розвивається учень. Формування компетентності, культури та ціннісного ставлення до природи у початкових класах.
статья [54,5 K], добавлен 18.08.2017Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти. Формування у вчителів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання.
дипломная работа [433,2 K], добавлен 21.06.2015Мовленнєвий розвиток молодших школярів. Формування комунікативних умінь в учнів початкових класів. Система завдань для формування мовленнєвих умінь і навичок з розвитку зв’язного мовлення. Методика формування комунікативних умінь на уроках рідної мови.
дипломная работа [124,8 K], добавлен 12.11.2009Дитина з мовленнєвими порушеннями у системі освіти. Функції мовлення вчителя у взаємодії з учнями, його комунікативна поведінка. Способи покращення професійної мовленнєвої діяльності вчителів при роботі з учнями з порушеннями мовленнєвого розвитку.
курсовая работа [48,2 K], добавлен 25.04.2011Використання дидактичного потенціалу організації процесу навчання гуманітарних дисциплін у вищій педагогічній школі з проекцією на цілеспрямоване формування компетентності соціальної рефлексії майбутнього вчителя. Принципи фахової підготовки спеціаліста.
статья [23,5 K], добавлен 31.08.2017Розробка концепції формування професійної компетентності майбутніх психологів у процесі їхньої фахової підготовки. Огляд наукових публікацій за темою дослідження. Визначення складових компонентів і особливостей побудови концепцій компетентності.
статья [27,5 K], добавлен 27.08.2017Компоненти методичної компетентності вчителя. Її формування у майбутнього вчителя англійської мови початкової школи з лексики у ВНЗ в умовах кредитно-модельного навчання. Розробка та апробування змістового модуля з теми "Формування лексичних навичок".
дипломная работа [131,4 K], добавлен 16.05.2012
