Теоретико-методичні засади системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

УДК 378.013 + 330.092

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Теоретико-методичні засади системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Іванченко Євгенія Анатоліївна

Вінниця - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному закладі „Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського”, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, м. Одеса.

Науковий консультант:доктор педагогічних наук, професор Курлянд Зінаїда Наумівна, Державний заклад „Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського”, завідувач кафедри педагогіки

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Кузьмінський Анатолій Іванович, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, ректор;

доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник Козловська Ірина Михайлівна, Львівський науково-практичний центр професійно-технічної освіти НАПН України, провідний науковий співробітник відділу професійно-практичної підготовки;

доктор педагогічних наук, професор Нічуговська Лілія Іванівна, Вищий навчальний заклад Укоопспілки „Полтавський університет економіки і торгівлі”, професор кафедри вищої математики і фізики

Захист відбудеться «22» березня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, корпус № 2, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32).

Автореферат розісланий «18» лютого 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А. М. Коломієць

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. За умов бурхливого розвитку суспільства, зміни парадигми освіти та нового соціального замовлення на випускника-економіста особливого значення набуває вдосконалення його професійної підготовки. Сучасний стан економіки характеризується концентрацією, консолідацією, інтеграцією і централізацією, що надає широкі можливості, використовуючи конкурентні переваги крупних інтегрованих структур, завойовувати нові світові ринки. Виходячи з цього, в сучасних умовах високі вимоги ставляться не тільки до суто професіоналізму, а й до особистості майбутнього економіста - випускника вищого навчального закладу (ВНЗ). Такий стан має місце і в сучасних тенденціях реформування системи освіти, зокрема в тенденціях до інтеграції.

Серед пріоритетних напрямів освіти називають інтегративні процеси, а саме: інтеграція до європейського та світового освітнього просторів; інтеграція вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, наукових установ і підприємств для забезпечення високої якості вищої освіти та професійної мобільності випускників вищих навчальних закладів на ринку праці; інтеграція науки і освіти задля модернізації системи освіти, що засвідчено в Національній доктрині розвитку освіти в Україні.

У вітчизняній та світовій педагогіці накопичено значний досвід досліджень проблем інтеграції, як-от: теоретико-методологічних основ інтеграції (М. Берулава, С. Гончаренко, В. Загвязинський, І. Козловська, О. Сергеєв, М. Чапаєв), особливостей інтегративних процесів у професійно-технічній школі (Р. Гуревич, І. Зязюн, Б. Камінський, Н. Ничкало), взаємозв'язків інтеграції та диференціації (Л. Дольнікова, В. Моргун), психологічних аспектів інтеграції (М. Іванчук, В. Семиченко, Т. Яценко), структурування інтегрованих знань та цілісності змісту природничо-наукової освіти (Б. Будний, Т. Гладюк, В. Дедович, В. Ільченко, А. Степанюк), проблем розробки інтегрованих курсів (К. Гуз, Л. Лук'янова, В. Сидоренко, Я. Собко, Н. Талалуєва), формування системи знань інтегративними методами (О. Джулик), інтеграції теоретичного та виробничого навчання (Т. Якимович), інтегративного навчання з використанням комп'ютерної техніки у початковій професійній підготовці (Р. Собко), інтеграції загальнотехнічних та гуманітарних знань (Л. Сліпчишин), інтегративний підручник (І. Ключковська, І. Богданова) тощо.

У сучасній соціально-економічній ситуації все більш очевидним є розрив між розвитком суспільного життя та традиційною системою професійної підготовки економістів. Формально організований досить тривалий процес професійної підготовки доречно перетворити на процес, який має за мету змінити настанови та моделі поведінки майбутніх фахівців, гармонійно розвинути в них професійно і суспільно корисні компетенції шляхом інтеграції знань, практичних умінь, навичок, якостей, досвіду професійної та соціальної діяльності для впевненої конкуренції на ринку праці і в суспільному житті. А це невід'ємно пов'язано з реформуванням системи освіти - як загальної, так і професійної.

Аналіз психологічних і педагогічних джерел свідчить про активні дослідження в напрямі реформування освіти фахівців галузі економіки та фінансів: формування окремих компетентностей економістів досліджували О. Гончарова, Л. Дибкова, Ю. Семенчук та ін.; організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх економістів розглядалася Е. Мірошниченко та ін.; методика вивчення окремих дисциплін у процесі навчання економістів досліджувалася Г. Дуткою, Л. Нічуговською, Г. Пастушок та ін.; окремі види, методи, засоби та форми навчання економістів пропонували використовувати Л. Медведєва, Т. Поясок, Л. Шипулина та ін.; питання неперервної освіти економістів вивчали О. Булавенко, В. Стрельніков та ін. Проте, це були окремі наробки, які хоч і підвищували ефективність навчання економістів та якість їхньої професійної підготовки, задавали напрями реформування економічної освіти, натомість були розрізнені, не мали системності та наступності, вирішували окремі питання, що не могли зарадити всій системі професійної підготовки майбутніх економістів.

Водночас, теоретичний аналіз наукових праць та практичного досвіду вищих навчальних закладів економічної освіти свідчить, що проблема створення системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів ще не була предметом спеціального дослідження.

Швидкоплинний перебіг подій призводить систему професійної підготовки в неусталений стан, особливо це стосується професійної підготовки майбутніх економістів. Це пов'язано з тим, що ззовні економічна та політична ситуація в країні зумовлює зміни законодавства щодо виробничої, підприємницької, податкової та іншої діяльності; ринок праці потребує нових спеціальностей, кваліфікацій; роботодавці вимагають швидкої адаптації. Всередині - студенти прагнуть більшої свободи у виборі форм і засобів навчання, творчості, вимагають від викладачів найновіших знань та засобів їх удосконалення. Разом зовнішні та внутрішні чинники (які ми розглядаємо як біфуркаційні механізми і пов'язуємо із впливом інтегративних процесів у економіці й освіті) створюють навантаження на наявну систему, внаслідок чого чинний стан системи професійної підготовки фахівців галузі економіки та фінансів втрачає усталеність, а отже, вона виходить на перетин декількох каналів розвитку (точку біфуркації).

Але який із можливих „каналів еволюції” обере система, якою траєкторією прямуватиме її розвиток після точки біфуркації, ? передбачити неможливо. Ця обставина має принциповий характер, оскільки вибір траєкторії розвитку буде залежати від випадкових впливів на систему, які можуть бути й дуже малими, але в силу природної „мінливості” завжди присутніми. Саме на цьому етапі необхідно цілеспрямовано впливати на процес професійної підготовки економістів, примушуючи зробити „розумний” та „цілеспрямований” вибір напряму перетворення, що приведе до побудови системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів, яка забезпечує певну рівновагу між „замовниками”, „виконавцями” та „споживачами” освітніх послуг щодо фахівців галузі економіки та фінансів.

Система інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів надає майбутнім фахівцям можливість добудови знань, ґрунтуючись на базисі, одержаному впродовж цієї підготовки; розширення спектру практичних умінь та навичок, виходячи з вимог сучасної економічної ситуації та планування кар'єри; перетворення на досвідченого фахівця-професіонала, конкурентоспроможного на світовому ринку праці, тому наголошується не на розширенні поінформованості студента щодо певної кількості знань із різних циклів дисциплін, а на формування інтегрованих знань, практичних умінь, навичок та набуття хоча б мінімального досвіду діяльності, а отже, одержує найбільші шанси на збереження стабільності та майбутній розвиток.

Реформування системи освіти не може відбуватися попри розвиток економіки й суспільства в цілому. Перехід до ринкової економіки, поява різноманітних форм власності, інтеграція до європейського економічного простору, явища глобалізації, що охопили весь світ, загострили суперечності, які склалися між потребами суспільства та держави в компетентних працівниках, конкурентоспроможних на ринку праці, налаштованих на творче розв'язання проблем, що виникають, та системою професійної підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах.

Об'єктивні передумови дослідження ґрунтуються на суперечностях між:

- вимогами сучасного ринку праці до професійної діяльності фахівців у галузі економіки і фінансів та реальним теоретичним і практичним рівнем їхньої професійної підготовки;

- рівнем зростання обсягу інформації щодо невпинних змін у законодавстві, політичній та економічній ситуації, появою й розвитком новітніх технологій у виробництві, необхідністю здійснювати діяльність в умовах ризику, до кінця невизначених умов та реальними можливостями її засвоєння у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу за умови використання традиційних дидактичних засобів;

- зростаючими вимогами до рівня сформованості найважливіших особистісно-професійних якостей економіста та обмеженими можливостями управління розвитком цих якостей за допомогою традиційного навчання;

- тенденцією до процесів інтеграції у науці і виробництві та рівнем взаємозв'язків фундаментальних і професійних дисциплін у навчально-виховному процесі майбутніх фахівців галузі економіки та фінансів;

- об'єктивною необхідністю створення системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів та реальним станом цієї проблеми.

Відтак, актуальність цієї проблеми, недостатній рівень розробленості її концептуального і прикладного аспектів у межах теорії і методики професійної освіти майбутніх економістів зумовили вибір теми дослідження - „Теоретико-методичні засади системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в контексті реалізації основних положень Законів України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Національної доктрини розвитку освіти в Україні, Концепції розвитку економічної освіти в Україні, відповідно до наукової теми кафедри педагогіки: „Професійно-педагогічні засади підготовки фахівців” (№ 0105U000190), що входить до тематичного плану науково-дослідницької роботи Державного закладу „Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського”. Автором досліджувалися теоретико-методичні та прикладні аспекти створення системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів. Тема дисертації була затверджена на засіданні вченої ради Державного закладу „Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського” (протокол № 3 від 26 жовтня 2006 р.) та узгоджена Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 1 від 23 січня 2007 р.).

Мета дослідження: науково обґрунтувати та розробити систему інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів (СІПП МЕ) і технологію її впровадження; експериментально перевірити ефективність СІПП МЕ у вищих навчальних закладах.

Завдання дослідження:

1. Схарактеризувати стан проблеми інтеграції в теорії та практиці професійної освіти, виявити напрями та засоби інтеграції, актуальні для професійної підготовки майбутніх економістів.

2. Визначити й обґрунтувати сутність поняття „система інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів”.

3. Обґрунтувати систему інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів, кінцевим продуктом якої є сформованість мультиплікативної компетентності майбутнього економіста (МКМЕ).

4. На основі компетентнісного підходу визначити сутність та структуру мультиплікативної компетентності майбутнього економіста.

5. Розробити та обґрунтувати модель системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів, ядром якої є навчально-виховне середовище.

6. Виявити критерії, показники та схарактеризувати рівні сформованості мультиплікативної компетентності майбутнього економіста; розробити методику її оцінювання.

7. Розробити технологію впровадження системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів у ВНЗ.

8. Експериментально перевірити ефективність функціонування системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів.

Об'єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх економістів.

Предмет дослідження: теорія і методика побудови системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів у вищих навчальних закладах.

Провідною ідеєю дослідження є положення про те, що система інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів є продуктом малих цілеспрямованих змін наявної системи професійної підготовки економістів (зокрема, навчально-виховного середовища). Такі зміни приводять до перебудови наявної системи професійної підготовки майбутніх економістів у вишах за рахунок застосування засобів інтеграції, що виражається в інтеграції знань, практичних умінь, навичок, якостей, досвіду професійної та соціальної діяльності, сприяє формуванню мультиплікативної компетентності майбутнього економіста як результату функціонування системи та прояву її синергії.

Концепція дослідження визначає теоретико-методичні засади системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів і містить три взаємопов'язані концепти: методологічний, теоретичний та технологічний.

Методологічний концепт відображає взаємозв'язок і взаємодію загальнонаукових та конкретнонаукових підходів до вирішення досліджуваної проблеми в умовах здійснення інтегративних процесів, а саме:

- системного, що, створюючи основу цілісності системи, дозволив виявити сутність системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів та її системотвірний чинник, яким ми пропонуємо вважати результат функціонування зазначеної системи - формування мультиплікативної компетентності майбутнього економіста;

- синергетичного, що уможливив аналіз процесу професійної підготовки майбутніх економістів із позицій цілісності, неусталеності стану, здатності до самоорганізації, зміни стану під впливом внутрішніх та/або зовнішніх чинників; розкриття компонентів системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів, виявлення їх взаємозв'язків. На засадах синергетичного підходу доведено наявність ефекту синергії в зазначеній системі;

- компетентнісного, що використовувався для дослідження мультиплікативної компетентності майбутнього економіста, що забезпечило можливість спрямувати освітній процес на формування і розвиток зазначеної компетентності, також застосовувався для визначення ефективності функціонування системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів через вияв критеріїв сформованості мультиплікативної компетентності майбутнього економіста;

- особистісно орієнтованого, що став підґрунтям створення умов для цілісного прояву та розвитку особистісних функцій суб'єктів професійної економічної підготовки через якісну своєрідність створених студентами освітніх продуктів; спрямовував систему інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів на формування мультиплікативної компетентності майбутнього економіста за індивідуальними траєкторіями;

- ітераційного, що використовувався для вдосконалення системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів від покоління до покоління студентів та її перетворення на максимально наближену до умов зовнішнього світу. На засадах ітераційного підходу побудовано технологію впровадження системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів у вищих навчальних закладах, яка є потужним методичним інструментарієм формування мультиплікативної компетентності майбутнього економіста.

Теоретичний концепт включає комплекс філософських, соціологічних, психологічних, педагогічних дефініцій щодо розкриття сутності досліджуваного процесу і містить наукове обґрунтування системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів.

Дослідження ґрунтувалося на положеннях про те, що система є організованою, цілісною та ієрархізованою сукупністю взаємопов'язаних та/або взаємодіючих компонентів, підпорядкованих досягненню певної мети, є динамічною, цілеспрямованою, неврівноваженою, відкритою, нелінійною, може бути як керованою, так і самоорганізуючою, сприяє переходу від інтеграції окремих компонентів навчально-виховного процесу до виникнення ефекту інтегративності, який приводить до інтеграції знань, практичних умінь, навичок, якостей, досвіду професійної і соціальної діяльності, та ефекту синергії, який, у свою чергу, приводить до суттєвого поліпшення ефективності професійної підготовки економістів за умов відносно малих змін навчально-виховного середовища.

Теоретичний концепт відповідно до моделі СІПП МЕ передбачає обґрунтування мети (формування мультиплікативної компетентності майбутнього економіста), принципів (трансценденції, самоорганізації, узгодженості, двоїстості, свободи вибору, відкритості, цілісності картини світу, інтегративності, метазнань та фундаменталізації економічної освіти, інтеграції, професійної мобільності, адаптованості, толерантності, соціалізації, варіативності, креативності професійної поведінки, гнучкості використання інноваційних та інформаційних технологій, узгодження фахового рівня викладачів з впровадженням системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів, якості навчання, контролю за процесом формування компетентності економіста), закономірності (залежність формування мультиплікативної компетентності майбутнього економіста від інтеграції знань, практичних умінь, навичок, якостей, досвіду професійної та соціальної діяльності) та особливостей навчально-виховного середовища, одним з компонентів якого є педагогічні умови формування мультиплікативної компетентності майбутнього економіста.

Технологічний концепт передбачає розробку технології впровадження системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів у ВНЗ, спрямованої на забезпечення позитивної динаміки цього процесу, що ґрунтується на діагностувальній основі; обробку комплексу вихідних даних, параметрів; оцінювання ефективності СІПП МЕ, що має системний характер, характеризується цілеспрямованістю, мірою досягнення мети, здійснюється на основі використання методики оцінювання сформованості компетентності економіста в СІПП МЕ та виражається рівнем сформованості мультиплікативної компетентності майбутнього економіста.

Загальна гіпотеза дослідження: професійна підготовка майбутніх економістів набуде ефективності, якщо впровадити в навчально-виховний процес вищого навчального закладу систему інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів, системотвірним чинником якої є діагностично задана мета - формування мультиплікативної компетентності майбутнього економіста.

Загальну гіпотезу конкретизовано частковими припущеннями, відповідно до яких цей процес набуває ефективності, якщо:

вихідні теоретико-методологічні засади створення системи спираються на сучасні загальнонаукові та конкретнонаукові підходи - системний, синергетичний, компетентнісний, особистісно орієнтований, ітераційний;

результатом функціонування зазначеної системи є сформованість мультиплікативної компетентності майбутнього економіста, рівні прояву якої свідчитимуть про ефективність функціонування системи;

основою педагогічної організації професійної підготовки виступає навчально-виховне середовище, з урахуванням визначеної системи підходів, принципів, педагогічних умов, видів, методів, засобів та форм навчання;

основою впровадження зазначеної системи у вищі навчальні заклади, які готують кадри для галузі економіки та фінансів, на практиці виступає технологія впровадження СІПП МЕ у ВНЗ.

Методологічною основою дослідження є системний, синергетичний, компетентнісний, особистісно орієнтований, ітераційний підходи до створення системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів. Методологія дослідження представлена основними положеннями теорії пізнання з урахуванням принципу єдності загального й часткового в ході вивчення педагогічних явищ; теорії складних систем, діяльнісної теорії навчання; ідеями інтегративного розвитку особистості - всебічного та гармонійного розвитку людини, інтегративної освіти й інтеграції школи, суспільства та виробництва, педагогіки співробітництва, а також ураховує ідеї про цілісний педагогічний процес, цілісний процес загального соціального та професійного становлення особистості, „інтегральну дидактичну систему”, „понятійну форму інтегративного процесу”.

Теоретичний концепт дослідження складають: теоретико-методичні основи професійної підготовки фахівців у вищому навчальному закладі (О. Абдулліна, О. Булавенко, І. Глазкова, Л. Дибкова, М. Євтух, Л. Костельна, А. Кудін, Н. Кудрявцева, А. Кузьмінський, Н. Мойсеюк, Л. Пуховська, О. Семеног, Ю. Семенчук, М. Сметанський та ін.); наукові праці, які ґрунтуються на засадах професійної педагогіки (П. Атутов, Р. Гуревич, О. Джеджула, Н. Кузьміна, З. Курлянд, М. Махмутов, Н. Ничкало, Р. Хмелюк, Г. Щедровицький та ін.); система основних ідей про педагогічні технології (О. Арефьєв, І. Богданова, О. Глузман, В. Лещинський, В. Пікан, П. Силайчев, В. Сластьонін та ін.); синергетичне осмислення освітніх процесів (Ю. Бех, В. Буданов, Л. Горбунова, I. Добронравова, А. Євтодюк, І. Єршова-Бабенко, Г. Коломієць, Н. Кочубей, В. Лутай та ін.); положення, обґрунтовані в наукових працях, присвячених ідеям інтеграції та цілісності (М. Берулава, К. Гуз, В. Давидов, В. Ільченко, І. Козловська та ін.); наукові положення та висновки щодо системного підходу до професійної підготовки та особливостей педагогічної системи (А. Алексюк, П. Анохін, В. Афанасьєв, Л. Берталанфі, В. Безпалько, І. Блауберг, Б. Гершунський, Н. Кузьміна, В. Кушнір, В. Садовський, Е. Юдін та ін.); сучасні дослідження з проблеми використання різних видів навчання (А. Дахін, П. Сікорський та ін.); психологічні та педагогічні напрацювання, спрямовані на вивчення принципів освіти (Н. Гузій, В. Іванова, О. Новіков, С. Сердюк, Я. Собко та ін.) та принципів підготовки майбутніх економістів (А. Бєляєва, О. Булавенко, О. Гончарова, Л. Нічуговська, І. Сасова, О. Смолін та ін.); методологічні та теоретичні засади особистісно орієнтованої освіти (В. Андрущенко, І. Бех, Є. Бондаревська, О. Газман, І. Іванов, Н. Г. Кошелева, С. Кульневич, К. Роджерс, О. Савченко, В. Сєриков, О. Сухомлинська, А. Тубельський, А. Хуторський, М. Щетинін, Г. Яворська, І. Якиманська та ін.); ідеї компетентнісного підходу до навчання фахівців (В. Болотов, П. Горностай, О. Овчарук, В. Петрук, В. Суриков, Ю. Татур, В. Циба та ін.).

Методи дослідження. Для вирішення окреслених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези дослідження використовувалися: загальнонаукові методи теоретичного рівня (вивчення й аналіз філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів із проблем інтеграції в освіті, професійної підготовки, системи освіти тощо з метою визначення понятійно-категоріального апарату; узагальнення науково-теоретичних та дослідних даних, а також моделювання для побудови системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів і технології її впровадження); методи емпіричного дослідження (анкетування, тестування, спостереження, бесіди, метод компетентних суддів) для перевірки стану сформованості мультиплікативної компетентності майбутнього економіста; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) з метою перевірки ефективності функціонування системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів; аналіз продуктів діяльності студентів; методи математичної статистики для узагальнення емпіричних даних, перевірки гіпотези та достовірності результатів експерименту.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася в навчальних закладах Міністерства фінансів України. У пілотажному дослідженні також були задіяні випускники Одеського державного економічного університету, Одеського національного політехнічного університету. Формувальний етап експерименту проводився на базі Одеського інституту фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (експериментальні групи), Харківського інституту фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі та Донецької філії Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (контрольні групи). Всього різними формами експерименту було охоплено 958 студентів та 34 викладачі.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

У другому розділі - «Теоретико-методологічні засади системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів», виявлено специфіку інтегративних процесів під час навчання економістів, проаналізовано сутність феномену „система інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів”, здійснено вибір фундаментальних підходів до побудови названої системи.

У Концепції розвитку економічної освіти в Україні зазначається, що економічна освіта на сучасному етапі розвитку суспільства визначається завданням переходу до демократичної правової держави, ринкової економіки, необхідності наближення її до світових тенденцій економічного і суспільного розвитку. Розвиток освіти відбувається в контексті загального процесу трансформації різних сторін суспільного життя, у тісному взаємозв'язку з перебудовою в інших сферах, одночасно виступаючи для них джерелом забезпечення кадровим ресурсом.

На підставі здійсненого теоретичного аналізу специфіки інтегративних процесів під час навчання майбутніх економістів, яка обумовлюється професійною діяльністю спеціаліста галузі економіки і фінансів, засвідчено, що під час професійної підготовки фахівців галузі економіки та фінансів перевага має віддаватися таким напрямами інтеграції: інтеграція наукових знань; соціокультурна інтеграція; територіальна інтеграція; міжпредметна інтеграція; інтеграція теоретичного та виробничого навчання; інтеграція знань, практичних умінь, навичок, якостей, досвіду професійної та соціальної діяльності. Інтегративні процеси здійснюються за допомогою наступних засобів: залучення досвіду різних наукових шкіл до професійної підготовки майбутніх економістів; застосування інноваційних та інформаційних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх економістів; поєднання „безкоштовної” освіти для всіх і платних послуг за вибором студентів або батьків; взаємодія суб'єктів навчально-виховного середовища.

З'ясовано сутність поняття „система інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів”, під яким ми розуміємо організовану, цілісну та ієрархізовану сукупність взаємопов'язаних та/або взаємодіючих компонентів, підпорядкованих формуванню мультиплікативної компетентності майбутнього економіста. Ця система є динамічною, цілеспрямованою, неврівноваженою, відкритою, нелінійною; може бути як керованою, так і самоорганізуючою. Основними властивостями СІПП МЕ є цілісність, ієрархічність та інтегративність.

СІПП МЕ локалізована в освітньому часі та просторі, а також відносно її альтернативних варіантів, відповідає попитам сучасного ринку праці, здатна мобільно реагувати на зміни в політичній, економічній та соціальній ситуації, на зміни в освіті, передбачає перспективний розвиток спеціальності.

Вивчення досвіду професійної підготовки студентів економічних спеціальностей у вищих навчальних закладах призвело до ідеї перетворення існуючої практики освіти економістів на систему інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів. До її побудови ми пропонуємо застосовувати системний, синергетичний, компетентнісний, особистісно орієнтований та ітераційний підходи.

Положення системного підходу стосовно проблеми створення системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів передбачають: визначення предмету дослідження як системи, що являє організовану, цілісну та ієрархізовану сукупність взаємопов'язаних та/або взаємодіючих компонентів, підпорядкованих досягненню певної мети; виявлення системотвірного чинника, яким ми пропонуємо вважати результат функціонування названої системи - формування мультиплікативної компетентності майбутнього економіста, а також під час побудови логіки організації експериментальної перевірки її ефективності.

Досягнення досліджень синергетичного підходу забезпечили його використання в межах аналізу процесу професійної підготовки майбутніх економістів з позицій цілісності, неусталеності стану, здатності до самоорганізації, зміни стану під впливом внутрішніх та/або зовнішніх чинників. Для досягнення мети дослідження положення синергетичного підходу враховувались під час доведення складності системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів, в якій можна очікувати виникнення ефекту синергії за рахунок появи ефекту інтегративності.

Основні положення компетентнісного підходу покладені в основу визначення головної мети системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів, а власне - сформованості мультиплікативної компетентності майбутнього економіста. Також надбання компетентнісного підходу знайшли своє відображення у процесі моделювання структури зазначеної компетентності та діагностики рівнів її сформованості.

Порівняльно-зіставний аналіз досліджень проблеми компетентності економіста та різних її складових дозволив виділити низку напрямів і підходів до визначення змісту та структури МКМЕ.

Мультиплікативна компетентність - це категорія множинна за своєю суттю, що узагальнює поняття компетентності, допускає одночасне включення понять різного рівня підпорядкування, тобто являє собою компетентність більш високого порядку. Вона дає як метричний ефект у навчанні або професійній сфері (підвищення якості успішності або заробітної платні), так і неметричний у соціальній сфері (підвищення культури, духовності, соціального статусу).