Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів до формування здоров’язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД

«ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К.Д.УШИНСЬКОГО»

Долинський Борис Тимофійович

УДК: 378.937+378.126+370.12

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ НАВИЧОК І ВМІНЬ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Одеса - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному закладі «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського», Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий консультант - доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України Богуш Алла Михайлівна, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського», завідувач кафедри теорії і методики дошкільної освіти

Офіційні опоненти

доктор педагогічних наук, професор Кічук Надія Василівна, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри загальної і соціальної педагогіки

доктор педагогічних наук, професор Біда Олена Анатоліївна, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, директор навчально-наукового інституту педагогічної освіти, соціальної роботи та мистецтва

доктор педагогічних наук, професор Коваль Людмила Вікторівна, Бердянський державний педагогічний університет, директор інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв, завідувач кафедри початкової освіти

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» за адресою: 65020, Одеса, вул. Старопортофранківська, 36.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С.Трифонова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження визначається різким погіршенням здоров'я підростаючого покоління, що зумовлено соціальним, економічним, екологічним станом українського суспільства на сучасному етапі. З огляду на це, одним із найважливіших завдань вищої школи є підготовка майбутніх учителів, які здатні вирішувати питання збереження здоров'я як учнів, так і свого власного. Сучасний етап розвитку суспільства потребує консолідації свідомості навколо ідеї побудови гуманістично орієнтованої, демократичної держави. Особливого значення набуває модернізація освіти на принципах демократизації та гуманізації, створення умов для всебічного розвитку інтелектуальних і професійних якостей особистості й формування високого рівня її здоров'я.

В Україні одним із пріоритетних завдань у системі освіти визначено виховання в особистості відповідального ставлення як до власного здоров'я, так і здоров'я довколишніх людей. Формування культури здоров'я, навичок здорового способу життя, ціннісного ставлення до власного здоров'я повинно започатковуватися з молодшого шкільного віку. Адже не таємниця, що сьогодні значна кількість дітей має відхилення у здоров'ї і незадовільну фізичну підготовку, що пов'язано з великим навчальним навантаженням молодших школярів, порушенням чергування праці та відпочинку, зменшенням рухової активності учнів.

Значну увагу проблемі збереження та зміцнення здоров'я підростаючого покоління приділяється у Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації на 2002-2011 роки», Національній програмі «Діти України», Концепції «Здоров'я через освіту» та ін.

Аналіз наукових джерел засвідчив, що питання збереження й зміцнення здоров'я були постійною увагою науковців різних часів, від античних філософів (Аристотель, Сократ, Гіппократ, І. Кант та ін.) до сучасних учених, предметом досліджень яких виступили різноманітні аспекти: формування здорового способу життя, валеологічної культури, культури здоров'я (Г. Апанасенко, В. Бобрицька, А. Богуш, М. Болотова, О. Бондаренко, І. Брехман, Є. Булич, Є. Вайнер, О. Ващенко, Г. Власюк, М. Гончаренко, В. Горащук, С. Горбунова, М. Гриньова, Н. Денисенко, О. Дубогай, В. Зайцев, О. Калюжна, Н. Кічук, С. Кириленко, Т. Книш, С. Коренєва, Г. Кривошеєва, О. Куделіна, В. Нестеренко, С. Лапаєнко, І. Муравов, П. Плахтій, І. Поташнюк, Н. П'ясецька, О. Савченко, С. Свириденко, С. Симоненко, В. Сокорєв, Д. Солопчук, С. Страшко, С. Тищенко, О. Трещева, А. Турчак, О. Філіп'єва, Н. Хамська, Є. Чернишова, Т. Шаповалова, В. Шахненко, Б. Шиян, І. Яковлєва та ін.); формування здорового способу життя молодших школярів (О. Біда, С. Кондратюк, О. Савченко, С. Свириденко та ін.); збереження та зміцнення здоров'я учнів у сім'ї (Т. Жаровцева, С. Корнієнко та ін.); виховання гігієнічних навичок, навчання безпеки життєдіяльності школярів (С. Волкова, Н. Міллер), здоров'язбережувальні технології у підготовці спеціалістів (С. Гримблат, Ю. Кобяков, Л. Коваль, М. Коржова, М. Носко, К. Оглоблін, М.Сентизова, Г. Соловйов), здоров'язбережувальний простір (Л. Єлькова, В. Ірхін, В. Одінцова, Г. Серіков, С. Сидорчик, Д. Сомов) тощо.

Закономірно, що це відповідальне завдання покладається державою насамперед на вчителя: головна увага має бути зосереджена на підготовці нового покоління педагогів, підвищенні їхньої загальної культури, професійної кваліфікації та соціального статусу до рівня, що відповідає їхній ролі в суспільстві. З огляду на зазначене, перед вищою школою сьогодні постає важливе завдання щодо підготовки майбутнього вчителя початкових класів до сумлінної ґрунтовної оздоровчої і профілактичної роботи з учнями молодших класів, який здатний не лише навчати й виховувати школярів, а й формувати в них культуру здоров'я, тобто ціннісне ставлення до власного здоров'я. учитель професійний здоров'язбережувальний навичка школа

Натомість аналіз наукових джерел свідчить, що у вітчизняній педагогіці, на жаль, не надається належної уваги теоретичним і методичним засадам формування готовності майбутніх учителів початкових класів до організації життєдіяльності молодших школярів, навчання й виховання їх на основі здоров'язбережувальних методик, формування в дітей здоров'язбережувальних навичок та вмінь, що викликає певні труднощі в подальшій роботі вчителя з учнями особливо в початковій школі, коли закладається фундамент ціннісного ставлення особистості до власного здоров'я. Отже, означене свідчить про наявність низки суперечностей, які вимагають першочергового розв'язання, а саме між:

- потребами реалізації мети суспільства щодо виховання здорового покоління і реальним станом теоретико-методичного обґрунтування підготовки майбутніх учителів початкової школи до здійснення здоров'язбережувальної діяльності;

- актуальністю використання в освітньому процесі спеціальних методик збереження та зміцнення здоров'я і недостатньою розробленістю та впровадженням їх на практиці;

- необхідністю формування у молодших школярів здоров'язбережувальних навичок і вмінь і неготовністю до здійснення такої діяльності майбутніх учителів початкової школи;

- зростаючим усвідомленням студентами необхідності отримання знань щодо зміцнення й збереження свого здоров'я та відсутністю необхідного методичного супроводу процесу формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь в умовах сучасних вищих педагогічних навчальних закладів;

Нерозробленість проблеми, її актуальність зумовили вибір теми дослідження: «Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження виконана відповідно до наукової теми кафедри педагогіки «Дослідження педагогічних засад підготовки вчителя національної школи» (№0100U000958), що входить до тематичного плану науково-дослідної роботи Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського». Автором досліджено проблему підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховному процесі.

Тему дисертації затверджено Вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (протокол № 1 від 29 серпня 2008 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології при НАПН України (протокол № 9 від 25 листопада 2008 р.).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні й апробації концепції та експериментальної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності.

Мета дослідження зумовила розв'язання таких завдань:

Визначити методологічні підходи та розробити науково-обґрунтовану концепцію підготовки майбутніх учителів до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності.

Розкрити та науково обґрунтувати сутність і компонентну структуру феномена «готовність майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок та вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності».

Визначити поняття «здоров'язбережувальні навички», «здоров'язбережувальні вміння», «здоров'язбережувальна діяльність учителя початкових класів»; уточнити поняття «культура здоров'я», «здоровий образ життя», «здоров'язбережувальне середовище».

Виявити чинники, що впливають на процес формування готовності студентів до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності.

Визначити компоненти, критерії, показники та схарактеризувати рівні сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності.

Виявити й науково обґрунтувати педагогічні умови ефективного формування готовності майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності.

Розробити, науково обґрунтувати й апробувати експериментальну модель і методику підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності.

Об'єкт дослідження - професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів початкової школи.

Предмет дослідження - педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності.

Загальна гіпотеза дослідження: підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності є складовою цілісної моделі підготовки майбутніх фахівців і розглядається як педагогічна система, яка містить мету, завдання, зміст, засоби, методи, форми, компоненти, критерії і показники результативності підготовки майбутніх учителів початкових класів, що дозволить на професійному рівні забезпечувати ефективну здоров'язбережувальну діяльність у навчально-виховному процесі початкової школи.

Загальну гіпотезу конкретизовано частковими припущеннями, що визначають сутність експериментальної методики, а саме: процес підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок та вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності буде ефективним, якщо реалізувати такі педагогічні умови:

- забезпечення позитивної мотивації студентів на здійснення здоров'язбережувальної діяльності з учнями початкової школи у навчально-виховній діяльності;

- взаємозв'язок валеологічної освіти з дисциплінами гуманітарного, соціально-економічного, природничо-наукового, професійного та практичного циклів фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи;

- насичення процесу фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи інтерактивними методами навчання, спрямованих на формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь;

- залучення майбутніх учителів початкової ланки освіти до фізкультурно-оздоровчої та спортивно-ігрової діяльності.

Провідна ідея дослідження. Формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності здійснюється за умови впровадження у навчально-виховний процес початкової школи здоров'язбережувальної діяльності, що розуміється як складне, багатофункціональне соціальне явище і передбачає впровадження здоров'язбережувальних методик, шляхом застосування відповідних засобів та методів організації навчально-виховного процесу, які не зашкоджують здоров'ю дітей і спрямовані на формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь, що сприяють збереженню фізичного, психічного, соціального, морально-духовного здоров'я учасників навчально-виховного процесу під час навчальної, виховної, ігрової, спортивно-ігрової, фізкультурно-оздоровчої, дозвіллєвої, екологічної діяльності.

Концепція дослідження. Підготовка студентів факультетів початкового навчання майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності є спеціальним, цілеспрямованим, керованим і вимірюваним процесом, що зумовлює обґрунтування концептуальних ідей дослідження на різних рівнях: методологічному, теоретичному та практико-орієнтованому.

1. Методологічний рівень відбиває взаємозв'язок і взаємодію наукових підходів щодо вирішення проблеми формування готовності майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності. Зокрема:

- особистісно-діяльнісний підхід зумовлений тим, що лише в діяльності особистість найбільш повно засвоює необхідні знання й оволодіває відповідними вміннями та навичками майбутньої професійної діяльності. Зважаючи на різноманітність і багатоплановість діяльності, яку здійснює учитель початкової школи (навчально-виховна, спортивно-ігрова, фізкультурно-оздоровча, ігрова, дозвіллєва, екологічна та ін.), застосування саме особистісно-діяльнісного підходу сприятиме підготовці студентів до такої організації навчальної і позанавчальної роботи з молодшими школярами, яка не зашкоджуватиме їхньому здоров'ю, водночас забезпечить відповідно до суб'єкт-суб'єктних позицій залучення молодших школярів до різноманітних видів особистісно-значущої діяльності, її усвідомлення, що сприятиме формуванню в них здоров'язбережувальних навичок і вмінь;

- системний підхід орієнтує на необхідність формування цілісної особистості студентів, що передбачає формування і розвиток їхніх професійних та особистісних якостей, які сприятимуть підготовці до здоров'язбережувальної діяльності в умовах початкової школи;

- культурологічний підхід дозволяє розглядати педагогічні явища на широкому загальнокультурному тлі соціуму як сукупність культурних компонентів, однією із складових якої є культура здоров'я, формуванню якої необхідно приділяти особливу увагу під час навчання студентів у вищому педагогічному навчальному закладі. Основним завданням культурологічного підходу є навчання й виховання майбутнього вчителя початкової школи як суб'єкта, здатного до власного культурного саморозвитку, а також спроможного ввести дитину у світ культури, надати їй допомогу в культурному самовизначенні, здійснюючи формування культури здоров'я у навчально-виховному процесі;

- аксіологічний підхід, реалізація якого передбачає формування в майбутніх учителів початкових класів сукупності відносно стійких цінностей педагогічної діяльності, оволодіння якими забезпечує трансформацію їх в особистісно значущі, і передбачає виховання у студентів індивідуального ідеалу здоров'я, прагнень до самореалізації, що зумовлює необхідність формування у майбутніх учителів, зокрема початкової школи, навичок і вмінь здоров'язбереження, готуючи їх до здійснення такої діяльності з молодшими учнями в подальшій професійній діяльності.

2. Теоретичні засади дослідження становлять: сучасні концепції підготовки майбутніх учителів у вищій школі (Ю. Бабанський, І. Богданова, А. Богуш, Б. Гершунський, С. Гончаренко, О. Дубасенюк, М. Дьяченко, Е. Карпова, Н. Кічук, Л. Коваль, Л. Кондрашова, Н. Кузьміна, З. Курлянд, А. Линенко, О. Пєхота, В. Радул, О. Савченко, В. Сластьонін та ін.), теоретико-методологічні засади формування культури здоров'я особистості (В. Бароненко, Н. Бірюков, І. Брехман, Е. Вайнер, М. Віленський, І. Глінянова, В. Горащук, Г. Зайцев, І. Ільїна, В. Ірхін, Е. Казін, Г. Калпчев, В. Колбанов, М. Колеснікова, Н. Кураєв, В. Магін, М. Носко, І. Пічугіна, О. Шкитирь, А. Щедріна та ін.); наукові дослідження в галузі педагогіки здоров'я (Н. Абаскалова, Р. Айзман, Т. Акбашев, Ш. Амонашвілі, А. Амосов, П. Анохіна, Р. Баєвський, Л. Барков, І. Брехман, Е. Вайнер, Д. Давиденко, В. Дубровський, Г. Зайцев, Е. Казін, В. Колбанов, Г. Кураєв, Ю. Лісіцин, І. Смирнов, Л. Татарнікова, А. Хрипкова та ін.); наукові доробки, присвячені застосуванню здоров'язбережувальних технологій у системі освіти (О. Ахвердова, І. Боєв, Л. Губарева, К. Гюлушанян, І. Малашихіна, Н. Медведєва, В. Муравйова, Г. Соловйов); різноманітні аспекти формування культури здоров'я школярів (С. Авчиннікова, Р. Ахундров, О. Бабенкова, О. Біда, В. Вишневський, Е. Воронін, Т. Нікіфорова, О. Новолодська, Е. Федосимов та ін.).

3. Практико-орієнтований підхід передбачає апробацію ефективності процесу підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності. Специфіка формування готовності до здійснення зазначеної діяльності вбачається в організації й застосуванні цілісної педагогічної системи, що ґрунтується на створенні здоров'язбережувального освітнього середовища в навчальному закладі і забезпечує результативність упровадження здоров'язбережувальних знань, умінь і навичок у процес безпосередньої практичної діяльності.

Відповідно до гіпотези, цілей, завдань і концепції використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: системний аналіз філософської, психологічної, соціологічної і педагогічної наукової літератури з проблем професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи, педагогічної діяльності, який використовувався на етапах визначення об'єкта, предмета, мети, гіпотези, розробки концепції, завдань дослідження, обґрунтування організаційно-змістових засад підготовки майбутніх фахівців початкової ланки освіти; історико-логічний - під час дослідження теоретичних засад означеної проблеми, історії її розгортання в різні часи; теоретичне моделювання - з метою розробки моделі підготовки студентів до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів; емпіричні: діагностичні (бесіди, опитування, анкетування, тестування) на пошуковому та діагностувальному етапах для вивчення стану підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів; обсерваційні - спостереження за навчально-виховним процесом; праксиметричні: вивчення навчальної документації, навчальних планів, програм і результатів діяльності студентів; експериментальні методи, з-поміж яких провідним був педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи) з метою формування готовності майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів; на етапі узагальнення одержаних результатів використовувалися кількісний та якісний аналізи, методи математичної статистики.

База дослідження. Експеримент проводився на факультетах початкового навчання в Державному закладі «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Миколаївському національному університеті імені В. О. Сухомлинського, Рівненському державному гуманітарному університеті. В експерименті взяли участь 352 студенти факультетів початкового навчання. У формувальному експерименті були задіяні викладачі (35 осіб) і студенти спеціальності «Початкове навчання» (174 особи), учні початкових класів (120 осіб).

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що

- вперше розроблено та науково-обґрунтовано концепцію підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності, яка охоплює методологічний (категорії, підходи, закономірні явища), теоретичний (чинники, умови, сутність підготовки, зміст), методичний (методика формувального етапу експерименту з підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності) аспекти;

- визначено компоненти (мотиваційний, змістовий, технологічний, рефлексивний, здоров'язбережувальний), критерії та їх показники (спонукально-ціннісний: наявність позитивної мотивації на здійснення педагогічної діяльності; настанова на ціннісне ставлення до здоров'я; наявність мотивації на досягнення успіху в діяльності, спрямованої на формування у молодших школярів здоров'язбережувальних навичок і вмінь; когнітивно-валеологічний: наявність валеологічних знань; наявність умінь прогнозувати здоров'язбережувальну діяльність; обізнаність й орієнтація на впровадження здоров'язбережувальних методик у навчально-виховну діяльність; організаційно-діяльнісний: наявність організаційних і комунікативних умінь; уміння організовувати і здійснювати здоров'язбережувальну діяльність; уміння вирішувати педагогічні ситуації, наявність адекватної реакції на вчинки довколишніх людей (конфліктоусталеність); володіння здоров'язбережувальними методиками; оцінно-моніторинговий: уміння оцінювати і контролювати результати своєї діяльності; вміння здійснювати моніторинг власного здоров'я та здоров'я вихованців; уміння вдосконалювати здоров'язбережувальну діяльність (визначати припущені помилки і вносити корективи у власну діяльність); оздоровчо-поведінковий: сформованість потреби в заняттях фізичною культурою і спортом; усвідомлення цінності власного здорового образу життя; наявність відчуття психологічного комфорту); схарактеризовано рівні (високий, достатній, середній, низький) готовності майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності;

- теоретично обґрунтовано й експериментально апробовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності (забезпечення позитивної мотивації студентів на здійснення здоров'язбережувальної діяльності з учнями початкової школи у навчально-виховній діяльності; взаємозв'язок валеологічної освіти з дисциплінами гуманітарного, соціально-економічного, природничо-наукового, професійного та практичного циклів фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи; насичення процесу фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи інтерактивними методами навчання, спрямованих на формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь; залучення майбутніх учителів початкової ланки освіти до фізкультурно-оздоровчої та спортивно-ігрової діяльності);

- виявлено чинники, що позитивно впливають на підготовку майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності (здоров'язбережувальне середовище, позитивний соціально-психологічний клімат, саморегуляція поведінки у професійній діяльності);

- розроблено експериментальну модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності на основі особистісно-діяльнісного, системного, аксіологічного, культурологічного підходів, сучасних теорій педагогічної і соціально-педагогічної діяльності, професійно-педагогічної підготовки студентів вищих педагогічних закладів освіти;

- визначено сутність і структуру феномена «готовність майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності», понять «здоров'язбережувальні навички» «здоров'язбережувальні вміння», «здоров'язбережувальна діяльність учителя початкових класів»; класифіковано здоров'язбережувальні навички і вміння молодших школярів;

- уточнено поняття «культура здоров'я», «здоровий образ життя», «здоров'язбережувальне середовище»;

- подальшого розвитку набула теорія і методика професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи та моніторинг якості її результатів.

Практична значущість дослідження полягає у розробці та впровадженні у практику підготовки майбутніх фахівців початкової ланки у вищому педагогічному навчальному закладі методики діагностики рівнів сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності; експериментальної методики формування готовності майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь молодших школярів у навчально-виховній діяльності, репрезентованої у навчальних спецкурсах «Основи культури здоров'я», «Здоров'язбережувальна діяльність учителя початкової школи», методичних рекомендаціях з педагогічної практики. Запропоновані в дослідженні критерії та показники сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності, а також методика діагностування її вияву можуть бути використані науковцями і викладачами вищих навчальних педагогічних закладів для її оцінки, що сприятиме корекції і вдосконаленню професійної підготовки майбутніх учителів інших спеціальностей за умови врахування специфіки їхньої майбутньої педагогічної діяльності. Основні положення, результати і висновки проведеного дослідження можуть використовуватися під час проведення занять у вищих педагогічних закладах освіти, інститутах післядипломної педагогічної освіти, педагогічних коледжах; для розробки нормативних і варіативних педагогічних курсів, а також для наукових досліджень.

Результати дослідження впроваджувались у Державному закладі «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» (акт упровадження № 2082 від 05 жовтня 2010 р.), Миколаївському національному університеті імені В. О. Сухомлинського (акт упровадження № 01/1585 від 27 жовтня 2010 р.), Бердянському державному педагогічному університеті (акт упровадження № 2 від 03 вересня 2010 р.), Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького (акт упровадження № 272/03 від 13 вересня 2010 р.), Рівненському державному гуманітарному університеті (акт упровадження № 159 від 19 жовтня 2010 р.), Республіканському вищому навчальному закладі «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) (акт упровадження № 121 від 04 жовтня 2010 р.), Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (акт упровадження № 01-08/06-01-1283 від 26 жовтня 2010 р.), Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (акт упровадження № 8 від 20 вересня 2010 р.), Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка (акт упровадження № 1/2960 від 06 жовтня 2010 р.).

Достовірність результатів дослідження забезпечувалась опорою на наукову методологію, вихідні теоретичні положення і понятійно-термінологічний апарат, багаторічним вивченням проблеми, використанням комплексу взаємопов'язаних методів дослідження, адекватних його предмету, об'єкту і завданням, результатами експериментальної перевірки розроблених положень і рекомендацій, поєднанням якісного та кількісного аналізу одержаних емпіричних даних.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження доповідалися на International Forum “Modern Tendencies in the Pedagogical Science of Ukraine and Israel: The Way to Integration” (Israel-Odessa, 2010), міжнародних («Адаптаційні можливості дітей і молоді» (Одеса, 2000, 2004, 2008), «Еколого-біологічні питання освіти і виховання» (Одеса, 2007), «Проблемы физической культуры населения, проживающего в условиях неблагоприятных факторов окружающей среды» (Гомель, 2005, 2007, 2009), «Проблеми реабілітації» (Одеса, 2008), «Розвиток наукових досліджень 2008» (Полтава, 2008), «Наукові дослідження - теорія і експеримент» (Полтава, 2009); «Педагогічні, психологічні і медико-біологічні проблеми диференціації навантажень у фізичному вихованні та спорті» (Одеса, 2010), «Образовательное пространство и индивидуальность: современная дидактика, задания диагностики, оценка качества образования» (Запорожье, 2010)); всеукраїнських («Управління якістю підготовки фахівців у вищій школі: історія, досвід, перспективи» (Одеса, 2006, 2007), «Якість підготовки фахівців в умовах Болонського процесу» (Одеса, 2007)); міжвузівських («Формування патріотизму, моральності, культури, здорового способу життя у студентської молоді» (Одеса, 2006 р.), «Формирование творческих профессиональных умений в процессе подготовки будущих воспитателей дошкольных учреждений и учителей начальных классов» (Євпаторія, 2010)) науково-практичних конференціях; IV та V Всеукраїнських науково-практичних читаннях студентів і молодих науковців, присвячених педагогічній спадщині К. Д. Ушинського (Одеса, 2006, 2007).

Публікації. Результати дослідження представлено у 58 працях, з них: монографії - 2; навчальна програма - 1; наукових статей у виданнях, затверджених ВАК України - 28; тез доповідей і статей в інших виданнях - 27.

Особистий внесок автора у працях у співавторстві полягає у розробці лекційних занять і тем для самостійної роботи студентів, аналізі статистичних матеріалів відносно забруднення біосфери Землі, аналізі концепцій екологічного виховання, визначенні сутності поняття «екологічна культура», обробці результатів опитування студентів, визначенні ролі спортивно-ігрової діяльності в навчально-виховному процесі початкової школи, розробці практичних рекомендацій щодо самостійних занять фізичними вправами молодших школярів, визначенні ролі вчителя у процесі адаптації молодших школярів до умов навчання в початковій школі, особливостей фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку, сутності поняття «навички здорового способу життя молодших школярів».

Матеріали кандидатської дисертації «Особенности физического воспитания детей со сложными сенсорними нарушениями», захищеної у 1993 році, в тексті докторської дисертації не використовувалися.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (475 найменувань, з них 39 іноземною мовою), додатків. Зміст викладено на 399 сторінках тексту, до яких входять 10 схем, 48 таблиць, 1 рисунок, 7 діаграм, що займають 6 сторінок основного тексту. Додатки викладено на 78 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано об'єкт, предмет, мету, концепцію, завдання і методи дослідження, викладено наукову новизну одержаних результатів, їх практичну значущість, подано відомості про апробацію і впровадження результатів наукового пошуку, структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі «Методологічні засади підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності» розглянуто методологічні підходи до організації навчально-виховного процесу у вищій школі з метою підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів.

Під методологією розуміється структура процедур дослідження, їх послідовність, побудова знання, отриманого внаслідок застосування цих процедур, або сукупність тих загальних правил, принципів і методів, що використовуються в науковому дослідженні в тій чи тій галузі науки незалежно від того, з яким ступенем точності вони сформульовані і чи взагалі сформульовані, або систему теоретичних знань, що виконують роль керівних принципів, знаряддя наукового дослідження і конкретних засобів реалізації вимог наукового аналізу. На підставі аналізу філософської, психологічної та педагогічної наукової літератури було визначено методологічні підходи, на яких ґрунтуватиметься процес підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності: аксіологічний, системний, особистісно-діяльнісний та культурологічний.

Аксіологічний підхід (Б. Ананьєв, В. Андрєєва, І. Артюхов, І. Бех, Є. Бондаревська, В. Василенко, Б. Додонов, О. Дробницький, А Здравомислов, І. Ісаєв, О. Киричук, Д. Леонтьєв, Г. Лялюк, В. Момов, В. Мясищев, В. Ольшанський, В. Сластьонін, В. Сухомлинський, М. Тітма, В. Тугарінов, В. Шахов, Н. Щуркова, С. Явоненко, В. Ядов та ін.) у процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи передбачає сформованість у студентів системи соціально-спрямованого ціннісного ставлення до духовних та матеріальних засобів у формуванні здорового способу життя; їхню здатність реально та об'єктивно оцінювати свої фізичні, психоемоційні, духовні, соціальні можливості; розуміння здоров'я і фізичної досконалості людини як практичної, соціальної, особистісної, національної, етичної та загальнолюдської цінності і виявляється в усвідомленні необхідності дотримуватися здорового образу життя, що дозволить найбільш повно здійснювати завдання здоров'язбереження свого й учнів у майбутній професійній діяльності.

Підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності передбачає спрямованість навчально-виховного процесу вищої школи на формування у студентів відповідних ціннісних орієнтацій як основи їхнього ставлення до здоров'язбережувальної діяльності в майбутній професії: ставлення до здоров'я як найвищої цінності, налаштованість на здоров'язбережувальну діяльність, орієнтація на здоровий образ життя, настанова на позбавлення шкідливих звичок, орієнтація на постійне здійснення моніторингу здоров'я, усвідомлення цінності здоров'я і життя учнів початкової школи; спрямованість на просвітницьку діяльність у галузі здоров'язбереження.

Системний підхід (О. Авер'янов, В. Афанасьєв, Ю. Бабанський, В. Беспалько, І. Бех, В. Блауберг, Т. Ільїна, Р. Інне, М. Каган, С. Клєпко, Ю. Колягін, Н. Кузьміна, Н. Нікандров, В. Садовський, В. Семиченко, Л. Спірін, О. Уємов, М. Фрумкін, А. Цофнас, Г. Югай, Е. Юдін та ін.) у процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності зумовлений необхідністю формування цілісної особистості студентів, і спрямований на розвиток їхніх професійних та особистісних якостей, які сприятимуть підготовці до здоров'язбережувальної діяльності в умовах початкової школи. Застосування системного підходу передбачає взаємодію між студентами і викладачами в різних видах діяльності: навчальній (взаємодія валеологічної освіти з дисциплінами гуманітарного, соціально-економічного, природничо-наукового, професійного та практичного циклів фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи), виховній (позааудиторна виховна робота, що передбачає організацію і проведення фізкультурно-спортивних змагань, творчих конкурсів, спортивних свят), самостійній (організація пошукової і дослідницької діяльності студентів з питань здоров'язбереження, самостійні заняття фізичною культурою і спортом (спортивні секції, гуртки, самостійні заняття), застосування одержаних знань і вмінь під час педагогічної практики, з урахуванням збереження і зміцнення здоров'я молодших школярів.

Особистісно-діяльнісний підхід (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, Л. Анцифєрова, О. Асмолов, О. Бал, М. Басов, Г. Батищев, Л. Виготський, В. Давидов, М. Дьомін, І. Зимняя, М. Каган, О. Леонтьєв, А. Маргуліс, К. Платонов, С. Рубінштейн, В. Суходольський та ін.) передбачає організацію навчально-виховного процесу студентів як управління їхньою навчальною діяльністю, переорієнтацію загального процесу на визначення і вирішення студентами конкретних навчальних завдань за умови оволодіння ними орієнтувальною основою та алгоритмом виконання певного виду діяльності. Оскільки будь-яка діяльність стимулюється потребою, то для викладача вищої школи, який буде реалізовувати особистісно-діяльнісний підхід, головним є формування у студентів їхньої власної навчальної потреби щодо узагальнених способів навчальної діяльності, засвоєння нових знань, формування більш досконалих умінь в усіх видах діяльності. Особистісна складова цього підходу означає, що навчання у вищому педагогічному навчальному закладі повинно будуватися з урахуванням минулого досвіду студентів, їхніх особистісних якостей у суб'єкт-суб'єктній взаємодії. Увесь процес навчання повинен відбуватися «через особистість» студента, враховуючи його мотиви, ціннісні орієнтації, життєві і професійні інтереси, перспективи і т. ін. Діяльнісна складова в особистісно-діяльнісному підході передбачає врахування провідної діяльності студентів, а саме: навчально-педагогічної, тобто в майбутньому - професійної педагогічної діяльності. Вона містить у собі всі чинники людської діяльності (потреби, мету, завдання, умови й засоби їх досягнення, дії та операції), що вирізняються специфікою свого предметного змісту з-поміж інших видів діяльності. Особистісно-діяльнісний підхід в аспекті дослідження передбачає спрямованість процесу підготовки майбутніх учителів на здобуття знань, умінь і навичок щодо організації різноманітної діяльності (навчально-виховної, спортивно-ігрової, фізкультурно-оздоровчої, дозвіллєвої, просвітницько-валеологічної та ін.), яка б не зашкоджувала їхньому здоров'ю і здоров'ю учнів.

Культурологічний підхід (B. Біблер, Є. Бондаревська, І. Колмогорова, Н. Крилова, С. Кульневич та ін.), у контексті формування педагогічної культури вчителя передбачає оволодіння ним загальною і професійною культурою, активне засвоєння педагогічної теорії, цінностей, технологій і визначається як сукупність теоретико-методологічних положень та організаційно-педагогічних заходів, спрямованих на створення умов для засвоєння і трансляції педагогічних цінностей і технологій, що забезпечуватимуть творчу самореалізацію особистості вчителя у професійній діяльності. Культурологічний підхід у підготовці студентів до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів дозволив виокремити в контексті дослідження у професійній культурі майбутніх учителів початкової школи сукупність таких культурних компонентів, як педагогічна культура, фізична культура, валеологічна культура, екологічна культура, культура здоров'я, що становлять здоров'язбережувальний культурний напрям, зорієнтований на формування культури здоров'я майбутніх педагогів.

Під культурою здоров'я розуміємо важливий компонент загальної і професійної культури майбутнього вчителя початкової школи, який визначає формування, збереження та зміцнення його власного здоров'я та здоров'я молодших школярів, сприяє виробленню правильного ставлення людини до самої себе, прагненню до самопізнання, формування, розвитку і самовдосконалення своєї особистості, формуванню відповідних здоров'язбережувальних навичок і вмінь у щоденній поведінці, дотриманні здорового образу життя.

У другому розділі «Здоров'язбережувальна парадигма в сучасній педагогічній науці» на підставі вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури проаналізовано сучасні вимоги, що ставляться до початкової школи в галузі здоров'я. Було з'ясовано, що з метою удосконалення процесу підготовки майбутніх учителів досліджено наповнення змісту освіти питаннями здоров'я (Н. Абаскалова, В. Колбанов, Л. Татарнікова та ін.); здійснено пошук шляхів збереження й зміцнення здоров'я школярів засобами здоров'язбережувальних технологій (Т. Ахутіна, Н. Смирнов, І. Гезер та ін.), упроваджено валеологічний підхід до підготовки майбутніх учителів (М. Безруких, І. Брехман, Н. Богдан, В. Касаткін, В. Колбанов, Ю. Науменко, Т. Орєхова, Л. Татарнікова та ін.) тощо.

Індивідуальне здоров'я особистості містить такі складові, як:

– психічне здоров'я, що розглядається як сукупність настанов, якостей і функціональних здібностей майбутніх учителів початкової школи, що дозволяє їм адаптуватися до довкілля і є необхідним у професійній діяльності;

– фізичне здоров'я, що забезпечується позитивним ставленням до здоров'я як до загальнолюдської цінності, достатньою руховою активністю, раціональним харчуванням, дотриманням санітарно-гігієнічних навичок, а також визнанням необхідності занять фізкультурно-оздоровчими, спортивно-ігровими вправами, що сприятимуть не лише формуванню у майбутніх учителів початкової школи здоров'язбережувальних навичок і вмінь, зміцненню їхнього фізичного здоров'я, а й набуттю умінь організовувати відповідну здоров'язбережувальну діяльність у подальшій професійній діяльності;

– морально-духовне здоров'я, під яким розуміється наявність у майбутніх учителів початкової школи системи цінностей, настанов і мотивів їхньої поведінки у професійній діяльності, що передбачає формування відповідних здоров'язбережувальних навичок і вмінь, спрямованих на розвиток високої духовності людини і пов'язаних з такими загальнолюдськими цінностями, як добро, любов, краса й т. ін. і є передумовою їхнього самоствердження у суспільстві та професійній педагогічній діяльності;

– соціальне здоров'я, що передбачає наявність у майбутніх учителів початкової школи сформованих знань, умінь і навичок спілкування (з дітьми, їхніми батьками, колегами тощо), соціальної поведінки у професійній діяльності й соціумі, відповідає нормам, які ставить до вчителя суспільство, і не зашкоджують як їхньому здоров'ю, так і здоров'ю вихованців;

– професійне здоров'я учителя, що визначається як цілісний багатомірний динамічний стан організму, який дозволяє педагогу максимально реалізовувати свій творчий потенціал у професійно-педагогічній діяльності.

Науково обґрунтованим є той факт, що фізичне, психічне, моральне, духовне і професійне здоров'я взаємопов'язані між собою, тобто, якщо людина має певні відхилення у психіці, то це, безумовно, відбивається на інших гранях, які й складають індивідуальне здоров'я особистості. З огляду на це, важливого значення під час навчання у вищому педагогічному навчальному закладі набуває пропагування здорового образу життя.

Здоровий образ життя майбутнього вчителя початкової школи передбачає сформованість навичок і вмінь повсякденної поведінки, що спрямована на збереження і зміцнення власного здоров'я (фізичного, психічного, морального, духовного соціального, професійного), дотримання ціннісних настанов щодо здоров'я і здійснення педагогічної діяльності, яке ґрунтується на організації навчально-виховного процесу з урахуванням формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів.

У дослідженні визначено, що здоров'язбережувальні навички - це усвідомлене й усталене виконання особистістю автоматизованих дій щодо збереження і зміцнення здоров'я у незмінних стандартних ситуаціях, а здоров'язбережувальні вміння - здатність застосовувати здобуті знання і навички в нових складних життєвих ситуаціях, не зашкоджуючи як власному здоров'ю, так і здоров'ю інших людей.

Формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь - процес тривалий, не всі навички можливо сформувати в молодшому шкільному віці, зважаючи на психологічні та фізіологічні особливості учнів цього віку, а також ураховуючи відсутність соціального досвіду дітей. З огляду на це, було класифіковано здоров'язбережувальні навички і вміння, які доцільно і можливо формувати в учнів початкової школи, організовуючи певні умови в навчально-виховному процесі відповідно до визначених складових індивідуального здоров'я особистості:

– навички і вміння забезпечення соціального здоров'я: культурної поведінки, виявлення співчуття, спільної роботи з іншими людьми, правильного мовлення, активного слухання, міжособистісного спілкування, побудови стосунків, чіткого висловлювання своєї думки, бути членом команди;

– навички та вміння забезпечення морально-духовного здоров'я: поваги до старших, свідомої дисципліни, вимогливості до себе та один до одного, прояву волі, наполегливості, бережливого ставлення до природи; прояву милосердя, співпереживання, розуміти почуття, потреби і проблеми інших людей, допомагати та підтримувати їх тощо;

– навички та вміння забезпечення психічного здоров'я: самоконтролю, поведінки в конфліктних ситуаціях, прийняття рішень, управління емоціями, адекватної самооцінки, правильно виражати свої почуття; контролювати прояви гніву, переживати невдачі;

– навички та вміння забезпечення фізичного здоров'я: раціонального харчування, рухової активності, загартовування, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, здорового способу життя; чергувати розумову і фізичну активність, знаходити час для регулярного харчування й повноцінного відпочинку, самостійних занять фізкультурно-оздоровчою діяльністю.

Формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів здійснюється за умови впровадження у навчально-виховний процес початкової школи здоров'язбережувальної діяльності вчителя початкових класів, яка визначається як складне, багатофункціональне соціальне явище, що передбачає впровадження здоров'язбережувальних методик шляхом застосування відповідних методів і засобів організації навчально-виховного процесу, які не зашкоджують здоров'ю дітей і спрямовані на формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь, що сприяють збереженню фізичного, психічного, соціального, морально-духовного здоров'я учасників навчально-виховного процесу. Здоров'язбережувальна діяльність учителя передбачає здійснення у початковій школі таких видів діяльності, як: навчальна, виховна, ігрова, спортивно-ігрова, фізкультурно-оздоровча, дозвіллєва, екологічна, які є взаємопов'язаними і спрямованими на зміцнення фізичного, психічного, морально-духовного й соціального здоров'я молодших школярів; формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь, що передбачає оптимізацію навчально-виховного процесу.

У третьому розділі «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до формування здоров'язбережувальних навичок та вмінь молодших школярів у навчально-виховній діяльності як педагогічна проблема» проаналізовано стан підготовки студентів факультетів початкового навчання на сучасному етапі, визначено компонентну структуру, критерії, показники і схарактеризовано рівні готовності майбутніх учителів до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів; науково обґрунтовано педагогічні умови та чинники, що сприяють їхній підготовці до зазначеної діяльності.

Професійна підготовка майбутніх учителів початкового навчання до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у дітей молодшого шкільного віку в навчально-виховній діяльності - це цілісний педагогічний процес, який характеризується набуттям студентами фундаментальних знань у галузі фізичного та психічного розвитку дітей, їхніх індивідуальних та психофізіологічних особливостей, формування на цій підставі відповідних умінь і навичок, що сприятимуть здійсненню майбутніми вчителями ефективних заходів щодо формування у школярів здоров'язбережувальних навичок і вмінь, використовуючи різні види діяльності (навчальну, виховну, ігрову, фізкультурно-оздоровчу, екологічну, спортивно-ігрову, дозвіллєву тощо).

Результатом такої підготовки виступає готовність студентів до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь молодших школярів у навчально-виховній діяльності, що визначається як психофізіологічний стан майбутнього вчителя, який володіє теоретичними знаннями, практичними вміннями й навичками, системою мотиваційних настанов щодо організації та ефективного здійснення здоров'язбережувальної діяльності в початковій школі, спрямованої на формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності.

У структурі готовності майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності виокремлено мотиваційний, змістовий, технологічний, рефлексивний та здоров'язбережувальний компоненти, оцінка рівнів сформованості яких у дослідженні визначалася за такими критеріями: спонукально-ціннісний (показники: наявність позитивної мотивації на здійснення педагогічної діяльності; настанова на ціннісне ставлення до здоров'я; наявність мотивації на досягнення успіху в діяльності, спрямованої на формування у молодших школярів здоров'язбережувальних навичок і вмінь); когнітивно-валеологічний (показники: наявність валеологічних знань; наявність умінь прогнозувати здоров'язбережувальну діяльність; обізнаність й орієнтація на впровадження здоров'язбережувальних методик у навчально-виховну діяльність); організаційно-діяльнісний (показники: наявність організаційно-комунікативних умінь; уміння організовувати і здійснювати здоров'язбережувальну діяльність; уміння вирішувати педагогічні ситуації, наявність адекватної реакції на вчинки довколишніх людей (конфліктоусталеність), володіння здоров'язбережувальними методиками); оцінно-моніторинговий (показники: вміння оцінювати і контролювати результати своєї діяльності; вміння здійснювати моніторинг власного здоров'я і здоров'я вихованців; уміння вдосконалювати здоров'язбережувальну діяльність (визначати припущені помилки й вносити корективи у власну діяльність)); оздоровчо-поведінковий (показники: сформованість потреби в заняттях фізичною культурою і спортом; усвідомлення цінності власного здорового образу життя; наявність відчуття психологічного комфорту).