Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів до формування здоров’язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності

Визначення компонентної структури готовності майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності та критеріальний підхід дозволили виокремити рівні сформованості зазначеної готовності (високий, достатній, середній і низький).

Високий рівень готовності був характерний студентам з високим ступенем позитивної мотивації на здійснення педагогічної діяльності й на досягнення успіху в діяльності, спрямованої на формування у молодших школярів здоров'язбережувальних навичок і вмінь, у них сформоване ціннісне ставлення до здоров'я. Майбутні вчителі цього рівня мають глибокі й міцні валеологічні знання, уміють прогнозувати здоров'язбережувальну діяльність, добре обізнані й зорієнтовані на впровадження здоров'язбережувальних технологій у майбутній професійній діяльності. У таких студентів на високому рівні сформовані комунікативні та організаторські здібності, вони вирізняються вмінням організовувати діяльність як усього колективу, так і кожного учня окремо без нанесення шкоди їхньому здоров'ю, при цьому психологічно комфортно себе почувають. Студенти з високим рівнем готовності вміють точно й правильно оцінювати свою діяльність і діяльність своїх вихованців, контролювати свій стан; вони цілком адекватно реагують на вчинки довколишніх людей, не виявляють конфліктності у стосунках з ними; наявні вміння і бажання самовдосконалення щодо здоров'язбережувальної діяльності шляхом опрацювання психологічної, педагогічної, методичної літератури, вивчення педагогічного досвіду тощо. Високо цінують своє здоров'я, а тому дотримуються здорового способу життя, не мають шкідливих звичок. Таких студентів відрізняє уміння здійснювати моніторинг свого здоров'я й слідкувати за змінами в ньому; вони активно займаються фізичною культурою, є пропагандистами здорового способу життя, активними, енергійними, їхні думки, почуття й емоції спрямовані на досягнення поставлених цілей, можуть довго зберігати зосередженість уваги, вміють керувати зацікавленістю учнів, концентрувати їхню увагу, добирати та компонувати навчально-виховний матеріал з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів, їхнього стану здоров'я; навчально-виховну й позанавчальну діяльність будують на підставі інтересів учнів.

Достатній рівень готовності притаманний студентам, які мають здебільшого позитивну мотивацію на здійснення педагогічної діяльності, зацікавленість у досягненні успіху в діяльності, спрямованої на формування у молодших школярів здоров'язбережувальних навичок і вмінь, вони усвідомлюють необхідність ціннісного ставлення до здоров'я. Майбутні вчителі мають достатні валеологічні знання, у них наявні вміння прогнозувати здоров'язбережувальну діяльність, студенти здебільшого обізнані й зорієнтовані на впровадження здоров'язбережувальних методик у майбутній професійній діяльності, натомість вони ще відчувають утруднення під час застосування набутих знань та вмінь у своїй професійній діяльності. У таких студентів розвинені комунікативні та організаторські здібності, вони вміють організовувати діяльність як усього колективу, так і кожного учня окремо, що сприяє збереженню їхнього здоров'я, при цьому психологічно комфортно себе почувають. Студенти з достатнім рівнем готовності переважно правильно оцінюють свою діяльність і діяльність своїх вихованців, уміють контролювати свій стан; вони достатньо доброзичливо ставляться до довколишніх людей, не конфліктні у відносинах з ними; майбутні вчителі усвідомлено самовдосконалюють здоров'язбережувальну діяльність шляхом опрацювання наукової та спеціальної літератури. Такі студенти загалом усвідомлюють цінність свого здоров'я, однак не завжди дотримуються здорового способу життя, здебільшого не мають шкідливих звичок, уміло здійснюють моніторинг свого здоров'я, є пропагандистами здорового способу життя, займаються фізичною культурою, проте нерегулярно. Вони виявляють активність, зацікавлені в досягненні поставлених цілей, можуть зберігати зосередженість уваги, вміло керують зацікавленістю учнів, концентрують їхню увагу, добирають і компонують навчально-виховний матеріал з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів, їхнього стану здоров'я, навчально-виховну й позанавчальну діяльність намагаються будувати на підставі інтересів учнів.

Середній рівень характерний для студентів, які спрямовані на педагогічну діяльність, пов'язану зі збереженням та зміцненням здоров'я, проте цей інтерес має ситуативний характер; їхні бажання здебільшого залежать від обставин. Діяльність із формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь має споглядальний характер, їм притаманна відсутність ініціативи в навчанні. Валеологічні знання, а також знання специфіки діяльності, спрямованої на формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів, є епізодичними. Недостатньо вміло використовують одержані знання на практиці. Вони здатні впроваджувати здоров'язбережувальні методики у практичну діяльність лише за аналогією, прагнуть до шаблонних дій. Студенти із середнім рівнем готовності необ'єктивно оцінюють свою діяльність, здебільшого їхня самооцінка є завищеною, вони не вміють контролювати свій емоційний стан; стосунки з довколишніми людьми мають нестійкий характер, здатні на конфлікт; недостатньо усвідомлюють необхідність самовдосконалення відносно здоров'язбережувальної діяльності, мають поверхові знання і при застосуванні їх у практичній діяльності припускаються помилок. Такі студенти не усвідомлюють цінності свого здоров'я, здебільшого не дотримуються здорового способу життя, мають шкідливі звички. Вони відчувають труднощі в ході здійснення моніторингу свого здоров'я, не займаються фізичною культурою; виявляють пасивність, байдуже ставляться до досягнення поставлених цілей, зберігають зосередженість уваги лише на короткий час, відчувають труднощі в керуванні зацікавленістю учнів, концентрацією їхньої уваги, невміло добирають і компонують навчально-виховний матеріал, під час здійснення здоров'язбережувальної діяльності не враховують вікові й індивідуальні особливості та стан здоров'я молодших школярів, навчально-виховну й позанавчальну діяльність виконують без емоційного забарвлення, особливої зацікавленості.

Низький рівень характерний для пасивних у навчанні студентів, які не виявляють інтересу до педагогічної діяльності, пов'язаної зі збереженням та зміцненням здоров'я; мотивація до здійснення такої діяльності є низькою. Мають нечітке уявлення про діяльність з формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь, у них несформована ініціативність у навчанні, безвідповідально ставляться до виконання завдань, пов'язаних із здоров'язбереженням. Такі студенти мають поверхові валеологічні знання, не вміють використовувати їх на практиці. Їм важко впроваджувати здоров'язбережувальні методики у практичну діяльність, ці студенти зазнають значних труднощів під час виконання такої діяльності, не відчувають необхідності у здобутті нових знань, не зацікавлені в самовдосконаленні, в них не спостерігається прагнення до самоаналізу й самооцінки своєї діяльності, не вміють контролювати свій емоційний стан; стосунки з довколишніми людьми мають негативний характер; такі студенти часто вступають у конфлікт, спостерігається швидка зміна настрою; не вміють налагоджувати стосунки з людьми. Студенти з низьким рівнем не усвідомлюють цінності свого здоров'я, не дотримуються здорового способу життя, мають шкідливі звички, не вміють адекватно оцінити стан власного здоров'я, здійснити моніторинг свого стану, не відчувають потреби в заняттях фізичною культурою. Вони виявляють пасивність, не мають чітко поставлених цілей, неуважні, мають поверхові знання щодо форм, методів і засобів збереження здоров'я як свого власного, так і учнів, не вміють добирати й компонувати навчально-виховний матеріал, ураховувати вікові й індивідуальні особливості і стан здоров'я молодших школярів; навчально-виховну й позанавчальну діяльність виконують формально, зазнають труднощів у виявленні і виправленні припущених помилок в організації здоров'язбережувальної діяльності.

Зауважимо, що в Державному стандарті підготовки майбутніх учителів початкової школи хоча й наголошується на необхідності формування знань про здоров'я, дотримання здорового способу життя, занять різноманітними фізичними вправами для запобігання перевтоми дітей, однак не акцентується уваги на формуванні в дітей саме навичок і вмінь здоров'язбереження, не зазначаються вимоги і до здоров'язбереження самих майбутніх учителів початкових класів. Акцентується лише на необхідності професійно-педагогічного самовдосконалення, самоактуалізації у професійній діяльності і не наголошується на дотриманні здорового способу життя, виконання заходів, що сприятимуть збереженню психічного, соціального, морально-духовного, фізичного та професійного здоров'я.

Проведене анкетування майбутніх учителів початкової школи з метою виявлення їхньої обізнаності щодо культури здоров'я, здорового образу життя та здоров'язбережувальної діяльності вчителя початкової школи засвідчило, що студенти недостатньо обізнані з діяльністю вчителя щодо навичок і вмінь здоров'язбереження дітей у навчальному та позанавчальному процесах, що потребує цілеспрямованої роботи з метою оволодіння ними практичними вміннями та навичками здійснення здоров'язбережувальної діяльності з молодшими школярами в ході навчання та під час педагогічної практики.

У дослідженні визначено педагогічні умови, що сприятимуть збереженню та зміцненню здоров'я студентів і їхньої підготовки до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності. Під педагогічними умовами підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності розуміємо спеціально організовані обставини, що впливають на розвиток професійних та особистісних якостей студентів, сприяють формуванню їхньої культури здоров'я, дотримання здорового образу життя й забезпечують результативність навчально-виховного процесу вищого навчального закладу у формуванні готовності здійснювати здоров'язбережувальну діяльність з молодшими школярами. Такими педагогічними умовами виступили: забезпечення позитивної мотивації студентів на здійснення здоров'язбережувальної діяльності з учнями початкової школи у навчально-виховній діяльності; взаємозв'язок валеологічної освіти з дисциплінами гуманітарного, соціально-економічного, природничо-наукового, професійного та практичного циклів фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи; насичення процесу фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи інтерактивними методами навчання, спрямованих на формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь; залучення майбутніх учителів початкової ланки освіти до фізкультурно-оздоровчої та спортивно-ігрової діяльності.

Виявлено чинники ефективного впровадження визначених педагогічних умов у навчально-виховний процес вищої школи, як-от: здоров'язбережувальне середовище, позитивний соціально-психологічний клімат і саморегуляція поведінки у професійній діяльності.

Здоров'язбережувальне середовище вищого навчального закладу розглядаємо як цілеспрямовану систему навчально-виховної діяльності, що не зашкоджує здоров'ю майбутніх учителів; надає можливість набуття особистістю досвіду культуровідповідної поведінки; забезпечує умови для фізичного, психологічного, соціального і духовного комфорту, що сприяє збереженню і зміцненню здоров'я суб'єктів педагогічного процесу, їхній продуктивній навчально-пізнавальній та практичній діяльності.

У четвертому розділі «Експериментальна робота з підготовки майбутніх учителів молодших класів до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності» подано результати констатувального та прикінцевого етапів експериментальної роботи зі студентами факультету початкового навчання щодо їхньої готовності до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності; висвітлено експериментальну модель формування готовності майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності.

Проведення констатувального етапу дослідження передбачало визначення особливостей і специфіки процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності, якісних та кількісних характеристик готовності до здійснення відповідної діяльності у процесі їхнього професійного навчання. У дослідженні, що тривало упродовж 2005-2010 рр., взяли участь викладачі (35 осіб) і студенти спеціальності «Початкове навчання» (352 особи) Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Рівненського державного гуманітарного університету, Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлин-ського.

Результати, що були одержані в ході констатувального етапу експерименту на підставі використання низки методик (модифікована шкала оцінки мотивації ставлення до професійної діяльності, за А. Кареліним, анкета «Ваше ставлення до здоров'я», методика «Мотивація успіху і боязнь невдач» А. Реана, тест для визначення рівня знань молоді про здоров'я, карта-схема оцінки сформованості вмінь організації здоров'язбереження, карта самооцінки готовності студентів до здоров'язбережувальної діяльності з молодшими школярами, методика визначення комунікативних та організаторських здібностей (КОЗ-1), питальник «Мої дії щодо власного здоров'язбереження», методика визначення рівня конфліктостійкості, методика визначення ступеня здоров'я, тест самооцінки здоров'я, самооцінка рівня рефлексії, індивідуальна програма фізкультурно-оздоровчих занять молоді, анкета оцінки способу життя, методика визначення психологічного клімату групи), засвідчили здебільшого недостатню сформованість готовності майбутніх учителів до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності. Так, більшість студентів мали низький (в ЕГ - 31 %, у КГ - 30 %) і середній (ЕГ - 37 %, КГ - 38 %) рівні сформованості готовності до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності. На достатньому рівні знаходилося 22 % студентів в ЕГ та 21 % у КГ, на високому рівні - 10 % респондентів в ЕГ та 11 % у КГ.

На формувальному етапі експерименту було розроблено експериментальну модель, яка передбачала підготовку майбутніх учителів до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності та обіймала три етапи реалізації визначених педагогічних умов. Метою першого ? когнітивно-збагачувального етапу було озброєння студентів знаннями щодо виховання культури здоров'я, необхідності дотримання здорового образу життя, специфіки діяльності вчителя початкових класів з формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності. Другий - діяльнісний - етап передбачав набуття прикладних умінь і навичок здоров'язбережувальної діяльності майбутніми вчителями початкової школи у процесі професійної підготовки. Завершальний - практико-орієнтований етап мав за мету втілення майбутніми вчителями одержаних знань, умінь і навичок здоров'язбережувальної діяльності під час педагогічної практики в початковій школі та дитячих оздоровчих таборах. Поетапна реалізація педагогічних умов впливала на здобуття студентами необхідних знань, розвиток у них умінь і навичок, формування особистісних і професійних якостей майбутніх учителів, що входили до визначених компонентів (мотиваційний, змістовий, технологічний, рефлексивний та здоров'язбережувальний) готовності майбутніх учителів до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів, які оцінювалися за відповідними критеріями (спонукально-ціннісний, когнітивно-валеологічний, організаційно-діяльнісний, оцінно-моніторинговий, оздоровчо-поведінковий). Результатом упровадження експериментальної моделі виступила сформованість рівнів готовності майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності.

На когнітивно-збагачувальному етапі реалізація першої педагогічної умови ? «забезпечення позитивної мотивації студентів на здійснення здоров'язбережувальної діяльності з учнями початкової школи у навчально-виховній діяльності» ? здійснювалася під час викладання спецкурсу «Основи культури здоров'я», який мав за мету озброєння студентів знаннями щодо виховання культури, збереження і зміцнення здоров'я, а також формування у майбутніх учителів життєвих настанов на дотримання здорового образу життя. Завданнями спецкурсу було: оволодіння майбутніми вчителями початкової школи системою знань про здоров'я людини і чинники, що впливають на формування культури здоров'я; обґрунтування необхідності дотримання здорового образу життя; усвідомлення студентами цінності здоров'я у професійній діяльності; ознайомлення студентів із різними способами підтримки фізичного, соціального, психічного, духовно-морального та професійного здоров'я. У процесі самостійної роботи студенти повинні були визначити сутність феномена «здоров'я» і його трактування на різних етапах розвитку людства за допомогою законодавчої, філософської, психологічної та педагогічної літератури; класифікувати причини виникнення ознак професійного нездоров'я учителя початкової школи та визначити шляхи їх запобігання; проаналізувати вплив професійного здоров'я учителя на організацію навчально-виховного процесу в початковій школі і стан здоров'я молодших школярів. Крім цього, було запропоновано написання (за вибором) педагогічного твору-роздуму «Як я уявляю професію вчителя початкової школи», «Культура здоров'я учителя початкової школи: її сутність і специфіка», «Особистість учителя початкової школи» і т. ін., що сприяло розвитку вмінь студентів чітко висловлювати свої думки, навичок критичного мислення, визначало ставлення до майбутньої професійної діяльності.

Оскільки відведеного на спецкурс часу було недостатньо, всебічному розгляду порушених питань у галузі здоров'я сприяло впровадження другої педагогічної умови «взаємозв'язок валеологічної освіти з дисциплінами гуманітарного, професійного, соціально-економічного, природничо-наукового та практичного циклів фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи». Задля цього було проведено відповідну роботу з викладачами, які викладають ці дисципліни та взаємодія з якими сприяла більш глибокому усвідомленню студентами цінності здоров'я, необхідності здійснення здоров'язбережувальної діяльності в навчально-виховній і позакласній роботі з учнями початкової школи.

Під час викладання навчальної дисципліни «Педагогіка» з'ясовувався негативний вплив наявної системи освіти на здоров'я і розвиток молодших школярів, розроблялися шляхи вирішення завдань забезпечення здоров'я дітей у навчально-виховному процесі, розкривалися причини зниження здоров'я учнів на уроці, розглядалася методика організації уроків із спрямуванням на здоров'язбереження молодших школярів, визначалися методи, за допомогою яких учитель міг би не лише не зашкодити, а й зміцнювати фізичне, психічне, соціальне і морально-духовне здоров'я учнів. На заняттях з «Народознавства» основна увага приділялася розгляду питань здоров'я за допомогою тлумачення його у фольклорній творчості українського народу. У процесі самостійної роботи студенти повинні були дібрати перлини усної народної творчості і розподілити їх за визначеними складовими індивідуального здоров'я особистості; розробити проект класної години чи позакласного виховного заходу з теми «Народна мудрість про здоров'я». Взаємодія з дисципліною «Вікова анатомія, фізіологія і гігієна» передбачала набуття студентами знань про вікові особливості організму дітей молодшого шкільного віку, його взаємовідносини з довкіллям, закономірності, що забезпечують здоров'я школярів, підтримують їхню високу працездатність у ході виконання різних видів навчальної діяльності. Під час викладання дисципліни «Загальна психологія» завданням викладачів було формування у студентів інтересу до пізнання іншої людини і самопізнання, прагнення до використання цих знань у майбутній педагогічній діяльності. Значна увага приділялася й питанням формування у молодших школярів мотивації на дотримання здорового образу життя.

Реалізація третьої педагогічної умови «насиченість процесу фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи активними методами навчання, спрямованих на формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь» відбувалася на практичних заняттях й передбачала як активізацію діяльності студентів, створення доброзичливої психологічної атмосфери у студентській групі, так і здобуття конкретних знань у галузі здоров'я, здоров'язбереження. На заняттях проводилися: дискусія «Хто винен у падінні престижності здоров'я: держава, школа, особистість?»; виступи студентів у вигляді міні-лекцій з таких тем, як «Валеологія як учіння про психолого-педагогічні та етичні методи дотримання здорового образу життя», «Основні принципи валеології як галузі знань про здоровий образ життя», «Роль інтелекту у формуванні культури здоров'я», «Вплив занять фізичною культурою і спортом на здоров'я», «Екологічні катаклізми та їх вплив на здоров'я людини», «Формування основ культури здоров'я в початковій школі» і т. ін.; конкурс педагогічних плакатів: «Учитель і суспільство», «Учитель і батьки», «Учитель та учні», «Учитель та адміністрація школи», «Учитель і родина»; «Захист альтер-проектів моделей особистості дитини, що формується»; рольові ігри «Машина часу», «Шлях до себе», «Учитель - учні», «Прес-конференція» за «участю» видатних українських педагогів К. Ушинського, В. Сухомлинського, А. Макаренка тощо.

Реалізація четвертої педагогічної умови «залучення майбутніх учителів початкової ланки освіти до фізкультурно-оздоровчої та спортивно-ігрової діяльності» здійснювалася здебільшого під час занять фізичною культурою. За домовленістю з викладачами фізичної культури, заняття передбачали не лише виконання студентами нормативів, а й проведення рухливих ігор, танцювальної аеробіки, фітнесу, спритболу, вивчення комплексів ранкової гімнастики, розучування фізкультхвилинок тощо. Крім цього, майбутнім учителям пропонувалося скласти й апробувати комплекси фізичних вправ, а також проаналізувати їх вплив на власне здоров'я, розробити індивідуальний паспорт здоров'я за допомогою відповідних тестів і скласти план індивідуальної роботи з поліпшення власного здоров'я.

На другому - діяльнісному ? етапі перша педагогічна умова реалізовувалася під час викладання спецкурсу «Здоров'язбережувальна діяльність учителя початкової школи», де основна увага приділялася проблемі створення освітньо-оздоровчого середовища в початковій школі, особливостям здійснення здоров'язбережувальної діяльності, застосування здоров'язбережувальних методик у навчально-виховному процесі початкової школи.

Педагогічна умова «взаємозв'язок валеологічної освіти з дисциплінами гуманітарного, професійного, соціально-економічного, природничо-наукового та практичного циклів фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи» реалізовувалася під час викладання дисципліни «Вступ до педагогічної діяльності», де розглядалися питання щодо особливостей професійної діяльності вчителя початкової школи, його особистісних якостей та властивостей, акцентувалося на професійно-практичній спрямованості діяльності вчителя початкової школи зі збереження, зміцнення здоров'я і формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів; розкривалися зміст і структура культури здоров'я вчителя початкових класів; визначалася роль сучасної освіти у забезпеченні здоров'я підростаючого покоління. У ході викладання дисципліни «Загальна психологія» у студентів факультету початкового навчання формувався інтерес до пізнання іншої людини і самопізнання, прагнення до використання цих знань у майбутній педагогічній діяльності; проводилися вправи психологічної релаксації, різноманітні тренінги, що забезпечували розвиток навичок психологічної регуляції, техніки взаємодії тощо. Під час викладання «Дидактики» увага студентів зверталася на планування уроків з математики, читання, рідної мови та інших предметів таким чином, щоб зберігати і зміцнювати здоров'я учнів. У процесі навчальної дисципліни «Методика виховної роботи» обговорювалися питання організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів, що сприяла б формуванню в них здоров'язбережувальних навичок і вмінь. На практичних заняттях розігрувалися фрагменти виховних заходів, проводилися «Веселі старти», спортивні змагання і вечори, розроблялися конспекти бесід, які можна проводити під час прогулянки, екскурсій тощо.

На заняттях із дисципліни «Педагогічні технології у початковій школі» здійснювалося визначення здоров'язбережувальних аспектів у технологіях відомих педагогів: гуманно-особистісної технології Ш. Амонашвілі, «Екологія і діалектика» Л.Толстого, вальдорфська педагогіка Р. Штейнера, технологія вільної праці С.Френе, технологія саморозвитку М. Монтесорі та ін. Значна увага приділялася таким аспектам здоров'язбереження , як поведінка в надзвичайних ситуаціях, у громадських місцях, при зустрічі з незнайомцями; студенти складали і проводили рольові ситуації, які сприяли б формуванню у молодших школярів умінь і навичок правильної поведінки.

У ході реалізації педагогічної умови «насиченість процесу фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи активними методами навчання, спрямованими на формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь» проводилася дискусія «Що є первинним: формування умінь чи навичок?», здійснювався захист проектів з таких тем, як «Оздоровчий компонент навчальної діяльності учнів на уроках з математики (читання, письма, малювання, музики, фізичної культури тощо)», при цьому студенти обирали для себе один із предметів, що викладається в початковій школі; «Вартові здоров'я»; «Ми -- за здоровий спосіб життя»; «Наукова організація роботи як необхідна умова успішності навчання»; «Фізкультурно-оздоровча діяльність у школі і вдома»; «Система доступних заходів щодо збереження та зміцнення здоров'я»; «Здоров'язбережувальні методики навчання» і т. ін., розігрувалися фрагменти уроків з різних предметів, у ході яких «учителі» повинні були розучити і провести з «учнями» різноманітні фізкультурно-оздоровчі вправи; запропонувати проведення «веселої перерви» і т. ін., фрагменти виховних заходів «Подружися з розпорядком дня», «Чого навчає Королева Чистоти?», «Твій зовнішній вигляд», «Твої друзі - Чистота та Охайність», «Шкідливим звичкам немає місця серед нас», «Здоров'я дітей - здоров'я нації», КВК з теми «Здоров'я» та ін., сценарії яких докладалися до фрагменти виховних заходів.

Упровадження педагогічної умови «залучення майбутніх учителів початкової ланки освіти до фізкультурно-оздоровчої та спортивно-ігрової діяльності» здебільшого здійснювалося під час проведення позааудиторних заходів і було спрямоване на озброєння студентів уміннями застосовувати в навчально-виховному процесі фізкультурно-оздоровчі методики. З цією метою майбутні вчителі розробляли й проводили у студентській групі комплекси фізкультхвилинок, фізкультпауз, які містили вправи для покращення мозкового кровообігу, зняття втоми очей, напруження м'язів, навчання правильного дихання тощо. Завданнями студентів було підготувати і провести такі виховні заходи, як «Веселі старти», «Конкурс ранкової гімнастики», «Година здоров'я», спортивні свята «Козацькі забави», «У здоровому тілі - здоровий дух» і т. ін. Унаслідок проведення таких заходів, традиційним стало проведення «Дня здоров'я», в ході якого студенти демонстрували свої знання щодо здоров'я, брали участь у конкурсах вікторин, знавців загадок і прислів'їв про здоров'я, інтелектуально-розважальній грі «Розумники і Розумниці», виявляли спритність у змаганнях з різних видів спорту тощо.

Вагому роль у професійній підготовці відігравала педагогічна практика, що здійснювалася на третьому - практико-орієнтованому - етапі підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів і передбачала реалізацію усіх педагогічних умов за допомогою застосування здобутих знань, умінь і навичок з організації здоров'язбережувальної діяльності безпосередньо на практиці. Під час педагогічної практики студенти мали змогу поступово перейти від теоретичних знань до практичного оволодіння професійними вміннями й формування професійно значущих якостей особистостей.

Педагогічна практика в початковій школі організовувалася в межах цілісного навчально-виховного процесу, спрямованого на практичне засвоєння студентами здоров'язбережувальних видів діяльності, оволодіння основами культури здоров'я, формування готовності до здоров'язбережувальної діяльності. У процесі педагогічної практики в початковій школі залучали студентів до вивчення досвіду вчителів початкових класів з питань адаптації дітей до умов життєдіяльності і роботи в умовах школи, планування та організації навчально-виховного процесу, психолого-педагогічного вивчення дитини, роботи з батьками тощо, вироблення у них первинних умінь з організації різних видів професійно-педагогічної діяльності. Завданнями педагогічної практики виступили: виховання позитивної мотивації до професії вчителя, переконаності у правильності її вибору; формування у майбутніх учителів цілісної наукової картини здоров'язбережувальної діяльності; формування у студентів професійних умінь і навичок, необхідних для успішного здійснення здоров'язбережувального навчально-виховного процесу як педагогічної системи; розвиток у майбутніх учителів педагогічних здібностей та їхньої індивідуальності; потреби в самоосвіті й самовдосконаленні професійно-педагогічних знань та вмінь; формування досвіду здоров'язбережувальної діяльності, дослідницького підходу до педагогічного процесу; професійно-значущих якостей особистості майбутнього вчителя початкової школи.

Експериментальна програма педагогічної практики включала виконання студентами системи завдань, що відповідали основним аспектам діяльності вчителя зі збереження, зміцнення здоров'я і формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів: організації здоров'язбережувального освітнього процесу на уроці; формування культури здоров'я учнів у процесі позакласної виховної роботи. У ході педагогічної практики студенти, крім основних завдань, включались у навчально-пошукову культурно-оздоровчу діяльність: складали «Паспорт здоров'я» учнів, куди вносилися дані медичних карток; оцінювали фізичний розвиток учнів; визначали фізіологічні показники здоров'я школярів, типи конституції, показники розумової та фізичної працездатності.

Для вдосконалення власних умінь здоров'язбережувальної діяльності під час практики вони отримували такі завдання: розробити план роботи з формування культури здоров'я учнів; скласти програми здоров'я з батьками з формування культури здоров'я учнів; обґрунтувати індивідуальні програми здоров'я для учнів. Студенти з позиції здоров'язбереження аналізували програми з різних предметів; проводили валеологічні анкетування; вчилися складати поурочні плани й конспекти із здоров'язбережувальним змістом; проводили динамічні паузи на уроках й організовували рухливі перерви; розробляли сценарії і проводили позакласні заняття з культурно-оздоровчої тематики.

Метою педагогічної практики в літньому дитячому оздоровчому таборі було вироблення у майбутніх учителів умінь організовувати дитячий колектив, організовувати різні види здоров'язбережувальної діяльності дітей, відповідально ставитись до безпеки їхньої життєдіяльності, застосовуючи знання, отримані під час викладання спецкурсів «Основи культури здоров'я», «Здоров'язбережувальна діяльність учителя початкової школи», а також на заняттях з дисциплін гуманітарного, соціально-економічного, природничо-наукового, професійного та практичного циклів фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи. Під час проходження практики майбутні вчителі вели «Щоденник спостережень», у якому аналізували свою діяльність щодо збереження і зміцнення здоров'я дітей, формування в них здоров'язбережувальних навичок і вмінь, фіксували наявні помилки, з'ясовували причини невдач тощо. Така робота допомагала з'ясувати, які знання щодо здоров'язбережувальної діяльності потрібно поглибити, які вміння потребують удосконалення. Досвід роботи в літніх таборах здебільшого сприяв покращенню проходження інших видів педагогічної практики в умовах початкової школи.

Важливим аспектом педагогічної практики було включення майбутніх учителів у навчально-дослідну роботу, що передбачало виконання творчих завдань. Студентам було запропоновано тематику курсових робіт здоров'язбережувальної спрямованості, матеріали для яких вони могли зібрати під час проходження педагогічної практики як у школі, так і в літніх таборах. Виконання такої роботи сприяло набуттю студентами вмінь: визначити проблему, сформулювати завдання, визначити їх місце в ієрархії здоров'язбережувальних цілей, обґрунтовувати шляхи вирішення, проаналізувати з науково-теоретичних позицій. Таким чином, творчі роботи студентів стимулювали дослідницький підхід до професійної діяльності.

По завершенні формувального етапу експерименту було проведено повторний контрольний зріз щодо визначення рівнів сформованості готовності до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності (див. табл.).

Таблиця

Порівняльні дані рівнів сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів за результатами експериментальної роботи

Як видно з таблиці, студенти експериментальної групи показали кращі результати готовності до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів: високого рівня досягли 34 % студентів (було - 10 %), на достатньому ? виявлено 39 % майбутніх учителів (було - 22 %), на середньому - 21 % (було - 37 %), на низькому рівнях залишилося 6 % респондентів ЕГ (було - 31 %).

У контрольній груп, де така робота не проводилася, результати були значно нижчими: високого рівня досягли 13 % студентів (було - 11 %), достатній рівень зафіксовано у 26 % майбутніх учителів (було - 21 %), середній - у 36 % (було - 38 %), на низькому рівні залишилося 25 % респондентів (було - 30 %). Одержані дані свідчать, що упродовж навчання студенти контрольних груп не опанували вміння й навички здійснювати здоров'язбережувальну діяльність як із молодшими школярами, так і власну.

Для більш якісного аналізу одержаних унаслідок проведення дослідно-експериментальної роботи даних було визначено л - критерій Колмагорова-Смирнова. Емпіричний розподіл л _емп виявився більшим за л _кр, отже, одержані результати після завершення формувального етапу експерименту є статистично значущими.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розробці, науковому обґрунтуванні моделі і методики професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності.

1. Визначено методологічні підходи (аксіологічний, системний, особистісно-діяльнісний, культурологічний) до організації навчально-виховного процесу у вищій школі й розроблено науково-обґрунтовану концепцію підготовки майбутніх учителів до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності.

Професійна підготовка майбутніх учителів початкового навчання до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності - це цілісний педагогічний процес, який характеризується набуттям студентами фундаментальних знань у галузі фізичного та психічного розвитку дітей, їхніх індивідуальних та психофізіологічних особливостей, формування на цій підставі відповідних умінь і навичок, що сприятимуть здійсненню ними ефективних заходів щодо формування у школярів здоров'язбережувальних навичок і вмінь у майбутній роботі, використовуючи різні види діяльності (навчальну, виховну, ігрову фізкультурно-оздоровчу, екологічну, спортивно-ігрову, дозвіллєву тощо). Результатом такої підготовки стала готовність майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності, яку визначено як психофізіологічний стан майбутнього вчителя, який володіє теоретичними знаннями, практичними вміннями й навичками, системою мотиваційних настанов щодо організації та ефективного здійснення здоров'язбережувальної діяльності в початковій школі, спрямованої на формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності.

2. Культура здоров'я ? це важливий компонент загальної і професійної культури майбутнього вчителя початкової школи, який визначає формування, збереження та зміцнення його власного здоров'я і здоров'я молодших школярів, сприяє виробленню правильного ставлення людини до самої до себе, прагненню до самопізнання, формування, розвитку і самовдосконалення своєї особистості, формуванню відповідних здоров'язбережувальних навичок і вмінь у щоденній поведінці, дотриманні здорового образу життя.

Здоровий образ життя майбутнього вчителя початкової школи передбачає сформованість навичок повсякденної поведінки, що спрямована на збереження і зміцнення власного здоров'я (фізичного, психічного, морально-духовного, соціального, професійного), дотримання ціннісних настанов щодо здоров'я і здійснення педагогічної діяльності, що ґрунтується на організації навчально-виховного процесу з урахуванням формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності.

Під здоров'язбережувальною діяльністю вчителя початкової школи розуміється складне, поліфункціональне соціальне явище, що передбачає впровадження здоров'язбережувальних методик, шляхом застосування відповідних методів і засобів організації навчально-виховного процесу, які не зашкоджують здоров'ю дітей і спрямовані на формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь, що сприяють збереженню фізичного, психічного, соціального, морально-духовного здоров'я учасників навчально-виховного процесу.

Було визначено чинники, що сприяють підготовці майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності: здоров'язбережувальне середовище, позитивний соціально-психологічний клімат і саморегуляція поведінки у професійній діяльності.

Здоров'язбережувальне середовище вищого навчального закладу розглядається як цілеспрямована система навчально-виховної діяльності, що не шкодить здоров'ю майбутніх учителів; надає можливість набуття особистістю досвіду культуровідповідної поведінки; забезпечує умови для фізичного, психологічного, соціального і духовного комфорту, що сприяє збереженню і зміцненню здоров'я суб'єктів педагогічного процесу, їхній продуктивній навчально-пізнавальній та практичній діяльності.

3. Здоров'язбережувальні навички ? це усвідомлене й усталене виконання особистістю автоматизованих дій щодо збереження і зміцнення здоров'я у незмінних стандартних ситуаціях, а здоров'язбережувальні вміння - здатність застосовувати здобуті знання і навички в нових складних життєвих ситуаціях, не зашкоджуючи як власному здоров'ю, так і здоров'ю інших людей. Подано класифікацію здоров'язбережувальних навичок і вмінь молодших школярів: навички і вміння забезпечення соціального здоров'я: культурної поведінки, виявлення співчуття, спільної роботи з іншими людьми, правильного мовлення, активного слухання, міжособистісного спілкування, побудови стосунків, чіткого висловлювання своєї думки, бути членом команди; навички та вміння забезпечення морально-духовного здоров'я: поваги до старших, свідомої дисципліни, вимогливості до себе та один до одного, прояву волі, наполегливості, бережливого ставлення до природи; прояву милосердя, співпереживання, розуміти почуття, потреби і проблеми інших людей, допомагати та підтримувати їх тощо; навички та вміння забезпечення психічного здоров'я: самоконтролю, поведінки в конфліктних ситуаціях, прийняття рішень, управління емоціями, адекватної самооцінки, правильно виражати свої почуття; контролювати прояви гніву, переживати невдачі; навички та вміння забезпечення фізичного здоров'я: раціонального харчування, рухової активності, загартовування, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, здорового способу життя, чергувати розумову і фізичну активність, знаходити час для регулярного харчування й повноцінного відпочинку, самостійних занять фізкультуро-оздоровчою діяльністю.

4. У структурі готовності майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок та вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності виокремлено компоненти: мотиваційний, змістовий, технологічний, рефлексивний та здоров'язбережувальний; критерії: спонукально-ціннісний, когнітивно-валеологічний, організаційно-діяльнісний, оцінно-моніторинговий, оздоровчо-поведінковий; рівні сформованості (високий, достатній, середній, низький). За результатами констатувального етапу дослідження здійснено кількісний та якісний аналіз сформованості рівнів готовності до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів, який засвідчив, що студенти як експериментальних, так і контрольних груп перебували на відносно однакових рівнях готовності: більшість студентів мали низький (ЕГ - 31 %, КГ - 30 %) і середній (ЕГ - 37 %, КГ - 38 %) рівні, достатній рівень було виявлено у 22 % студентів ЕГ та 21 % КГ, високий - 10 % респондентів ЕГ та 11 % КГ.

5. Педагогічними умовами, що сприяли процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності, визначено: забезпечення позитивної мотивації студентів на здійснення здоров'язбережувальної діяльності з учнями початкової школи у навчально-виховній діяльності; взаємозв'язок валеологічної освіти з дисциплінами гуманітарного, соціально-економічного, природничо-наукового, професійного та практичного циклів фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи; насичення процесу фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи інтерактивними методами навчання, спрямованих на формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь; залучення майбутніх учителів початкової ланки освіти до фізкультурно-оздоровчої та спортивно-ігрової діяльності.

6. У дослідженні розроблено експериментальну модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок у молодших школярів, яка ґрунтувалася на аксіологічному, системному, особистісно-діяльнісному, культурологічному підходах і передбачала поетапну комплексну реалізацію визначених педагогічних умов. Метою першого ? когнітивно-збагачувального етапу було озброєння студентів знаннями щодо виховання культури здоров'я, необхідності дотримання здорового образу життя, діяльності вчителя початкових класів з формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів. Другий - діяльнісний - етап передбачав набуття майбутніми вчителями прикладних умінь і навичок здоров'язбережувальної діяльності вчителя початкової школи у процесі професійної підготовки. Завершальний - практико-орієнтований етап мав за мету втілення одержаних студентами знань, умінь і навичок здоров'язбережувальної діяльності під час педагогічної практики в початковій школі та літніх оздоровчих таборах. Результатом упровадження експериментальної моделі виступила сформованість рівнів готовності майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності.

7. За результатами прикінцевого етапу експерименту виявлено, що у студентів експериментальної групи відбулися суттєві позитивні зміни в результатах сформованості готовності до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності: високого рівня досягли 34 % студентів (у КГ - 13 %), на достатньому рівні стало 39 % майбутніх учителів (у КГ - 26 %), на середньому рівні - 21 % (у КГ - 36 %), на низькому залишилося 6 % респондентів ЕГ (на у КГ - 25 %).

Одержані результати свідчать про доцільність реалізації у вищому навчальному закладі експериментальної моделі та педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Перспективу дослідження вбачаємо у вивченні специфіки взаємодії учителів початкових класів із соціальними інститутами та сім'єю щодо формування навичок і вмінь здоров'язбереження у молодших школярів й урахування її у процесі професійної підготовки студентів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА:

Монографії:

1. Долинський Б.Т. Методологія здоров'язбережувальної діяльності майбутнього вчителя початкової школи: [монографія] / Долинський Борис Тимофійович. - Одеса: Видавець М.П.Черкасов, 2010. - 266 с.

2. Долинський Б.Т. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів у навчально-виховній діяльності: [монографія] / Борис Тимофійович Долинський. - Одеса: Видавець М.П.Черкасов, 2010. - 269 с.

Програми:

3. Долинський Б.Т. Програма з “Валеології” для студентів всіх спеціальностей педагогічних вищих навчальних закладів / Б.Т.Долинський, С.В.Тюхай. - Одеса, 2001. - 5 с.

Статті у фахових виданнях:

4. Долинський Б.Т Атмосфера України: деякі аспекти екологічного виховання школярів / Б.Т.Долинський, В.В.Ковальчук // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського: зб. наук. пр. - Одеса, 2000. - № 7-8. - С.40-45.

5. Долинский Б.Т. Проблема готовности к педагогической деятельности: обзор исследований ученых южного региона / Б.Т.Долинский // Наука і освіта: науково-практ. журнал ПНЦ АПН України. - Одеса, 2000. - № 6. - С.7-10.

6. Долинський Б.Т. Гідросфера України: аспекти екологічного виховання школярів / Б.Т.Долинський // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського: зб. наук. пр. - Одеса, 2001. - № 1-2. - С.131-136.

7. Долинський Б.Т. Про виведення з організму радіонуклідів та шкідливих речовин / Б.Т.Долинський // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського: зб. наук. пр. - Одеса, 2001. - Вип.12. - С. 65-72.

8. Долинський Б.Т. Вплив природного радіактивного тла на здоров'я людини / Б.Т.Долинський // Наука і освіта: науково-практ. журнал ПНЦ АПН України. - Одеса, 2001. - № 2. - С.104-106.

9. Долинський Б.Т. Фізкультурно-оздоровча робота: організація, зміст і методика / Б.Т.Долинський // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського: зб. наук. пр. - Одеса, 2003. - № 3-4. - С.19-24.

10. Долинський Б.Т. Діяльнісний підхід до підготовки майбутніх учителів початкової школи / Б.Т.Долинський // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського: зб. наук. пр. - Одеса, 2005. - Вип. 9-10. - С. 187-195.

11. Долинський Б.Т. Культурологічний підхід до організації спортивно-ігрової діяльності учнів початкових класів / Б.Т.Долинський // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету: зб. наук. праць - Ізмаїл, 2005. - Вип. 19. - С. 57-61.

12. Долинський Б.Т. Особистісно-діяльнісний підхід до підготовки майбутніх учителів початкової школи до спортивно-ігрової діяльності молодших школярів / Б.Т.Долинський // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського: зб. наук. пр. - Одеса, 2005. - Вип. 9-10. - С. 196-202.

13. Долинський Б.Т. Ціннісний підхід у підготовці майбутнього вчителя молодших класів до спортивно-ігрової діяльності / Б.Т.Долинський // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського: зб. наук. пр. - Одеса, 2005. - № 11-12. - С. 88-96.

14. Долинський Б.Т. Сутність і характеристика педагогічної діяльності / Б.Т.Долинський // Наука і освіта: науково-практичний журнал ПНЦ АПН України. - 2005. - №. 7-8. - С. 154-158.

15. Долинський Б.Т. Підготовка студентів до формування здорового способу життя у молодших школярів засобами спортивно-ігрової діяльності / Б.Т.Долинський // Проблеми освіти: наук.-метод. зб. / Кол. авт. - К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2006. - Вип. 49. - С. 136-141.

16. Долинський Б.Т. Професійна готовність майбутніх вчителів як педагогічна проблема / Б.Т.Долинський // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського: зб. наук. пр. - Одеса, 2006. - №1-2. - С. 50-58.

17. Долинський Б.Т. Системний підхід у підготовці майбутніх учителів початкової школи до спортивно-ігрової діяльності з учнями / Б.Т.Долинський // Науковий вісник Чернівецького національного університету: зб. наук. пр. - Вип. 299: Педагогіка та психологія. - Чернівці: «Рута», 2006. - С. 62-72.

18. Долинський Б.Т. Обізнаність майбутніх учителів початкових класів із спортивно-ігровою діяльністю / Б.Т.Долинський // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського: зб. наук. пр. - Одеса, 2007. - № 9-10. - С. 185-193.