Теоретико-методологічні засади розвитку інформаційно-освітнього середовища університету

У третьому розділі - „Експертиза інформаційно-освітнього середовища університету” - визначено сутність гуманітарної експертизи; розроблено інструментарій проведення експертизи порталів університетів як головних елементів інформаційно-освітнього середовища; розроблено інструментарій і методику експертного оцінювання викладачами та студентами елементів інформаційно-освітнього середовища, узагальнено результати експертизи.

У першому підрозділі „Теоретичні засади гуманітарної експертизи” проведено науковий аналіз теоретико-методологічних праць з питань гуманітарної експертизи в освіті (С. Братченко, Д. Іванов, Г. Іванченко, Д. Леонтьєв, Г. Мкртичан, Т. Новикова, В. Слободчиков, О. Тубельський, Г. Тульчинський, В. Черепанов, Б. Юдін, В. Ясвін та ін.), який показав, що експертизу розуміють як форму діалогу, взаємодії і співпраці; соціальну технологію; міждисциплінарний багатофункціональний метод спеціальної діагностики у сфері освіти, призначений для вивчення та підтримки явищ і процесів інноваційної освіти з метою виявлення їхньої доцільності й потенціалу розвитку. Експертизу можна розглядати у вузькому й широкому значенні, поділяючи на „жорстку” і „м'яку”. Експертиза у вузькому значенні використовує в якості основного засобу отримання початкової експертної інформації - метод експертного опитування. Експертиза в широкому сенсі - відкрита для використання найрізноманітніших методів, у цьому її методична толерантність. На відміну від жорсткої експертизи, у якій усі елементи задані однозначно і чітко, м'яка експертиза має неформальний і варіативний характер й належить до експертизи „розуміючого типу” (Т. Новикова). Основні функції експертизи стосовно нашого дослідження: пояснювальна, розвивальна, прогностична, оцінна. Процедура експертизи визначається її метою, об'єктом, засобами. Основні етапи експертизи: збір фонової інформації, збір основної інформації, етап аналізу, підсумковий етап. Методологічною основою гуманітарної експертизи обраний системний підхід у поєднанні з герменевтикою. Основні принципи експертизи: спостережуваність, діалог і співпраця; конструктивність; креативність; різнобічність і плюралізм.

На основі підходу до вимірювання психологічних відносин (С. Дерябо, В. М'ясищев, Б. Ломов, В. Ясвін) обрано для експертизи такі параметри інформаційно-освітнього середовища, як широта, інтенсивність використання можливостей, ступінь усвідомленості, ступінь координованості.

У другому підрозділі „Експертиза порталів університетів України” наведено результати контент-аналізу структури й змісту порталів університетів України. У рамках нашого дослідження ми розглядаємо портал університету як елемент просторово-семантичного компоненту інформаційно-освітнього середовища. Питання розробки та розвитку освітніх порталів знайшли відображення в роботах Н. Вагаріної, С. Лобачова, А. Ситніка, В. Солдаткіна, Ю. Триуса та ін. Аналіз порталів університетів України здійснювався у два етапи у 2007 р. і 2010 р. На першому етапі для аналізу сайтів педагогічних ВНЗ, виходячи зі структури сервісів порталів університетів (інформаційний сервіс, навігаційний, комунікаційний, лінгвістичний, персоніфікаційний) і принципів їх формування, було складено рубрикатор для контент-аналізу. У ньому в якості смислових одиниць були використані основні позиції сервісів порталу. Більшість позицій мала градацію „відсутня”, „слабо представлена”, „достатньо представлена”, „широко представлена”.

До групи досліджуваних сайтів увійшли сайти педагогічних ВНЗ, що посідали перші місця в рейтингу МОН України. Для знаходження адрес сайтів використовувалися посилання з головної сторінки сайту Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Усього було досліджено 16 сайтів педагогічних ВНЗ Києва, Тернополя, Житомира, Луганська, Вінниці, Умані, Харкова, Маріуполя, Мелітополя та ін.

Порівнюючи наявність інформаційних сервісів ВНЗ України та Росії, відзначимо, що: за багатьма показниками отримані близькі оцінки: це стосується візитки ВНЗ, наявності на сайті його підрозділів, офіційних документів, інформації для абітурієнтів; суттєво відрізняються показники за позицією „бібліотека”: 90% ВНЗ Росії і лише 50% педагогічних ВНЗ України мали на сайті таку рубрику. Наголосимо, що на більшості українських сайтів фактично була відсутня корисна інформація, яку хотілося б завантажити відвідувачу, вільні методичні розробки; навпаки, позиції з представленості міжнародної діяльності відрізняються на користь України 63% проти 30%. Пояснити таку відмінність можна часом проведення дослідження в Росії (2003 р.) та в Україні (2007 р.). Комунікаційні сервіси на сайтах ВНЗ України у 2007 р. знаходилися в зародковому стані, навіть якщо і був форум, то студентський, а на викладацькому - всього одне повідомлення. Щодо порівняння навігаційних та персоніфікованих сервісів зазначимо, що у 2007 р. на 25% сайтів педагогічних ВНЗ України проти 10% відповідних російських сайтів було передбачено авторизований доступ до певної інформації. Можливість налаштування користувачем зовнішнього вигляду сайту й можливість авторизованого редагування інформації виявлена тільки на 5% сайтів російських ВНЗ; на українських сайтах такі можливості були відсутні. За наявністю навігаційних сервісів сайти російських ВНЗ випереджали сайти українських вишів (пошук по сайту й мапа сайту - 80% проти 13% і 25% відповідно). Лише 37% сайтів українських ВНЗ подавали інформацію англійською мовою, тоді як для сайтів російських університетів цей показник становить 95%.

Другий етап дослідження порталів університетів відбувався протягом жовтня-листопаду 2010 р. Орієнтиром для пошуку сайтів також слугувала головна сторінка Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, де наведено посилання на національні університети Україні. Ми обрали з цього списку Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (Київ), Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди.

Результати дослідження другого етапу засвідчили позитивні зміни. Практично на кожному сайті є мапа й можливість пошуку; з'явилися персоніфіковані сервіси, реєстрація користувачів, доступ до системи електронної пошти університету; розширилося графічне подання інформації, своєчасно оновлюється стрічка новин.

Аналіз порталів засвідчив, що ВНЗ приділяють недостатню увагу побудові символічного простору. Разом з тим, серед позитивних прикладів сайт Волинського університету, на якому в розділі „Символіка” наводиться зображення герба, прапора та хоругви університету, текст гімну, а також академічні рядки та знаки ректора, проректорів, почесних професорів тощо; сайт Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, на головній сторінці якого можна спостерігати галерею портретів колишніх ректорів цього ВНЗ.

Розділ „Історія університету” найбільш структуровано представлено на сайті Києво-Могилянської академії. Він включає такі позиції, як: історична довідка, відомості про фундаторів і меценатів, видатних професорів і студентів, архітектурні пам'ятки, хроніка становлення та відродження. У свою чергу кожний підрозділ містить посилання на інші статті, наприклад, такий підрозділ, як „Фундатори і меценати” конкретизується гіперпосиланнями на відомих історичних персон (І. Мазепу, П. Могилу, П. Сагайдачного та ін.).

Заслуговує на увагу спроба порівняти сайти інститутів та факультетів, що входять до складу університету, яку зроблено на сайті Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Сайти інститутів, що входять до складу університету, порівнюються за такими показниками, як кількість опублікованих пунктів меню, кількість статей, опитувань, web-посилань, фотографій у фотогалереї. Уважаємо, що до цього списку показників доцільно додати ще такі, як кількість форумів і кількість статей у форумах.

Зв'язок з випускниками - важлива ланка виховної роботи в університеті. Як позитивне зазначимо, що деякі ВНЗ усвідомлюють цей факт: на сайті Бердянського державного педагогічного університету опубліковано звернення до випускників; на сайті Волинського національного університету імені Лесі Українки існує цілий підрозділ, присвячений випускникам; реєстри випускників створено на сайтах Києво-Могилянської академії, Запорізького державного університету.

Проведене дослідження порталів провідних українських університетів дозволило запропонувати шляхи їх подальшого розвитку в напрямку вдосконалення комунікаційних і персоніфікованих сервісів, розширення зв'язків з випускниками, інтерактивності, більшої відкритості в освітніх ресурсах і електронних виданнях, включеності в інформаційно-освітні середовища регіонів, країни і світу.

У третьому підрозділі „Експертиза компонентів інформаційно-освітнього середовища університету” наведено результати його діагностики.

Важливим напрямом діагностики інформаційно-освітнього середовища була побудова логіко-математичної моделі, у яку ми включили такі дихотомії, як „свобода - залежність”, „активність -пасивність” (В. Ясвін), а також параметри „здоров'язбереження” і „задоволеності” суб'єктів середовища.

Аналізуючи зміст відповідей викладачів і студентів на діагностичні питання параметра „свобода -залежність”, можна зробити такі висновки. Наявність індивідуальної форми навчання відзначають тільки 6% викладачів і 17% студентів. На думку викладачів, студент пристосовується до викладача майже в п'ять разів рідше, ніж викладач до студента (4% проти 24%). Цікаво, що студенти вважають якраз навпаки (48% проти 7%). Тільки близько третини (33%) студентів і викладачів відзначають можливість вибору індивідуального маршруту студентом.

Відповідаючи на діагностичні питання параметра „активність -пасивність”, близько 65% студентів і викладачів уважають, що в інформаційно-освітньому середовищі університету практикуються спільні творчі проекти (проте 24% викладачів і 22% студентів висловили протилежну думку); 23% викладачів і студентів та 34% студентів, на жаль, відчувають тиск, нав'язування рішень з боку інших учасників освітнього процесу; 90% викладачів і 54% студентів упевнені, що ініціативи студента знаходять відгук в інформаційно-освітньому середовищі університету.

Щодо параметра „здоров'язбереження” позитивну відповідь на питання про використання музичного фону на заняттях дали тільки близько 6% викладачів і студентів; 65% викладачів і вдвічі менша кількість студентів (тільки 31%) указують на різноманітну за змістом і формою діяльність у інформаційно-освітньому середовищі; 46% студентів і 43% викладачів - на недотримання санітарно-гігієнічних норм і вимог ергономіки.

Щодо параметра „задоволеність” 52% викладачів і 41% студентів уважають, що викладачі відчувають задоволення від спілкування в інформаційно-освітньому середовищі (варіанти відповідей „так” і „скоріше так, ніж ні”); 56% викладачів і 59% студентів що студенти відчувають задоволення від спілкування в інформаційно-освітньому середовищі; 68% викладачів 52% студентів зауважують, що суб'єкти інформаційно-освітнього середовища демонструють доброзичливе ставлення один до одного.

Для отримання узагальнених даних було обчислено зважені значення для всіх вимірюваних ознак. Далі підсумовано показники, які належать до кожного з чотирьох параметрів моделі: „свобода - залежність”, „активність - пасивність”, „здоров'язбереження”, „задоволеність”, потім підраховано зважені оцінки для всіх параметрів. Відзначимо, що кожен із параметрів вимірювався за шкалою від мінус 3 до плюс 3 балів. Ідеальне інформаційно-освітнє середовище задавалося б трьома балами за всіма параметрами. Було констатовано низький рівень за всіма вимірюваними параметрами нашої моделі.

Іншим напрямком експертизи було оцінювання компонентів інформаційно-освітнього середовища університету та пріоритетів їх розвитку (оцінювальна і прогностична функції експертизи) викладачами і студентами. Респонденти оцінювали наявність елементу, а також важливість його розвитку й можливість удосконалення. Ми визначили пріоритетні проблеми в розвитку просторово-семантичного компонента інформаційно-освітнього середовища університету шляхом множення середньозваженої оцінки важливості вдосконалення цього елементу й можливості його вирішення. Проведена експертиза інформаційно-освітнього середовища дозволила визначити недостатній існуючий рівень сформованості його компонентів і прогнозувати шляхи подальшого розвитку. Найперспективніші з цих шляхів пов'язані з підвищенням інформаційної компетентності суб'єктів середовища, їх участю у створенні й роботі віртуальних „спільнот практики”, інтеграції освіти та науки, інтеграцією соціальних сервісів у навчальний процес, супроводом науково-методичного пошуку викладачів і студентів на засадах співтворчості.

Факторний аналіз у наукових дослідженнях може використовуватися як метод редукції, скорочення даних без суттєвої втрати інформації щодо досліджуваного явища, а також як метод пошуку прихованої структури даних (А. Наслєдов, В. Максименко, В. Паніотто). За допомогою факторного аналізу в середовищі SPSS ми перевірили структуру побудованої теоретичної моделі інформаційно-освітнього середовища університету.

Для визначення можливості й доцільності застосування факторного аналізу для вирішення поставленого завдання перевірки структури побудованої моделі було використано критерій адекватності вибірки Кайзера-Мейера-Олкіна і критерій сферичності Бартлетта. Для визначення числа факторів, що витягуються, використано кілька критеріїв: попередня інформація щодо структури предмета дослідження; власні значення факторів; критерій „кам'янистого осипу”; відсоток поясненої дисперсії; метод розщеплювання; критерії значущості.

Ураховуючи попередню інформацію (теоретичний аналіз та результати експертизи інформаційно-освітнього середовища), було обрано чотирифакторну модель інформаційно-освітнього середовища університету, що складається з таких структурних компонентів: обладнання і доступ до Інтернету, сайти і портали (просторово-семантичний компонент), інформаційна компетентність викладачів і студентів (інформаційно-компетентнісний компонент), спілкування в інформаційно-освітньому середовищі (комунікативний компонент), навчання в інформаційно-освітньому середовищі (технологічний компонент).

При розгляді власних значень факторів ураховують тільки ті з них, власні значення яких вище за 1,0; решта факторів у модель не включається. Розгляд власних значень факторів виявився не придатним для нашого випадку, оскільки в результаті факторного аналізу виявилося 12 факторів, які мають власні значення більше одиниці, а дуже велика кількість факторів призводить до результатів, що важко інтерпретуються.

Щоб оцінити надійність знайденого нами факторного рішення, ми розщепили вибірку на дві частини й знайшли факторне рішення для кожної підвибірки. До остаточної моделі включалися тільки фактори з високим ступенем відповідності факторних навантажень у двох підвибірках. Ми також визначили статистичну значущість окремих власних значень і залишали тільки статистично значущі фактори. Отже, з урахуванням усіх описаних критеріїв, а також інтерпретованості факторів було відібрано чотирифакторну модель.

Перший фактор навантажують високою факторною вагою такі ознаки, як методи навчання, форми навчання в інформаційно-освітньому середовищі (віртуальні лабораторії, мультимедійні лекції, активні методи навчання, дистанційне навчання). Він сильно кореспондує з виділеним нами технологічним компонентом інформаційно-освітнього середовища. У той же час до його складу ввійшли елементи, що сприяють ефективному проведенню занять: ІКТ-підготовка педагогів, курси тьюторів, презентація досягнень викладачів.

Таким чином, перший фактор також навантажують ознаки, пов'язані з рівнем ІКТ-компетенції педагогів.

До другого фактора ввійшли змінні, тим або тим чином пов'язані з комунікацією в інформаційно-освітньому середовищі. І третій, і четвертий фактор безпосередньо пов'язані з просторово-семантичним компонентом інформаційно-освітнього середовища.

Третій фактор можна інтерпретували як найменш розвинену топологічну частину просторово-семантичного компонента (сайти кафедр, викладачів, випускників).

А четвертий фактор відповідає матеріальній складовій частині просторово-семантичного компонента, а саме - обладнанню різних аудиторій. Відзначимо, що така важлива змінна, як доступність Інтернету, корелює з трьома з чотирьох виділених факторів. Отримана за допомогою факторного аналізу модель інформаційно-освітнього середовища університету кореспондує з побудованою нами в попередньому розділі теоретичною моделлю інформаційно-освітнього середовища.

У четвертому розділі - „Педагогічний супровід розвитку інформаційно-освітнього середовища університету” - подано розроблену модель педагогічного супроводу розвитку інформаційно-освітнього середовища, розглянуто напрямки педагогічного супроводу, які включають супровід навчально-дослідницької діяльності студентів і супровід науково-методичного пошуку викладача.

У першому підрозділі „Сутність і поліфункціональність супроводу розвитку інформаційно-освітнього середовища” представлено модель педагогічного супроводу розвитку інформаційно-освітнього середовища. Педагогічний супровід посідає особливе місце в забезпеченні ефективності діяльності сучасних освітніх установ (Л. Бережнова, М. Бітянова, В. Богословський, О. Газман, О. Казакова, І. Липський, Н. Крилова, Н. Михайлова, Т. Сорочан, С. Юсфін та ін.). В умовах інформаційно-освітнього середовища університету він постає і як умова, і як засіб, і як технологія розвитку викладачів і студентів, їх удосконалення в освітній діяльності.

Розробці моделі супроводу розвитку інформаційно-освітнього середовища передувало виявлення сутності поняття „педагогічний супровід розвитку інформаційно-освітнього середовища”; визначення основних етапів педагогічного супроводу розвитку інформаційно-освітнього середовища; установлення функцій супроводу розвитку інформаційно-освітнього середовища; класифікація видів супроводу; визначення його компонентної структури; визначення напрямків супроводу.

Під „педагогічним супроводом розвитку інформаційно-освітнього середовища” розумітимемо багаторівневу взаємодію суб'єктів інформаційно-освітнього середовища, яка спрямована на вирішення проблем розвитку і сприяє професійному вдосконаленню суб'єктів. Педагогічний супровід виконує консультативну, адаптивну, психотерапевтичну, навчальну, коригувальну, підсилювальну функції.

У якості рівнів педагогічного супроводу навчально-дослідницької діяльності студентів зазвичай виділяються рівні ректорату, факультету, кафедри й окремого викладача. Проведене опитування показало, що більшість студентів віддає перевагу супроводу на рівні викладача й кафедри. Наше розуміння рівнів взаємодії, ураховуючи нові можливості інформаційно-освітнього середовища для взаємодії суб'єктів, включає також взаємодію на рівні професійного співтовариства й соціальної мережі. В основу технології супроводу було покладено принципи: чутливості до проблем, гнучкості, індивідуалізації, активності особистості, співтворчості.

Доповнено класифікацію видів супроводу розвитку в інформаційно-освітньому середовищі. За ступенем участі суб'єктів супроводу виділяється безпосередній супровід або опосередкований засобами комп'ютерних комунікацій. За часом ми виділяємо випереджальний і своєчасний супровід. Особливо наголошуємо на випереджальному супроводі, який надається до того моменту, коли проблема ще не виникла, тобто попереджує її. Так, ураховуючи складність відбору адекватного методу в кількісному аналізі даних дослідження майбутніми фахівцями в галузі психології, було розроблено й запропоновано для студентів так званого „методичного порадника”, який реалізовано у вигляді експертної системи. За тривалістю супроводу ми розрізняємо одномоментний, тривалий, дискретний. За присутністю суб'єктів у момент взаємодії: асинхронний супровід (неодночасно) і синхронний (одночасно).

Орієнтація нашого дослідження на педагогічний супровід розвитку в інформаційно-освітньому середовищі припускає поєднання процесів, спрямованих на розвиток студента, викладача, університету як цілісної системи. Системоутворювальну роль при цьому відіграє, на наш погляд, навчально-дослідницька діяльність студентів і науково-методична діяльність педагогів у інформаційно-освітньому середовищі університету.

У другому підрозділі „Педагогічний супровід навчально-дослідницької діяльності студентів в інформаційно-освітньому середовищі” показано, що в сучасних умовах об'єднання науки і освіти, стрімкого розвитку суспільства знань навчально-дослідницька діяльність студентів постає одним з головних чинників якісної підготовки майбутнього фахівця.

Аналіз державних стандартів за різними спеціальностями продемонстрував, що підготовка до науково-дослідницької діяльності повинна посідати важливе місце в системі підготовки майбутнього фахівця.

Так наприклад, бакалавр за напрямком „Соціологія” повинен готуватися до таких видів професійної діяльності: науково-дослідницька діяльність (здійснення послідовності дій, спрямованих на отримання нового знання про об'єкти професійної діяльності); виробничо-прикладна діяльність (оцінка результативності й наслідків соціальної та економічної політики); проектна діяльність (діагностика, планування й оцінка). Аналіз стандартів з напрямків підготовки фахівців інших спеціальностей показав, що науково-дослідницький складник - важлива частина професійного формування майбутнього фахівця. Проте, як свідчить низка досліджень, підготовка майбутніх дослідників потребує вдосконалення (О. Адаменко, В. Леонов, Д. Новиков, Л. Панченко, Г. Татарова).

Як показало наше дослідження, студенти різних спеціальностей і різних курсів стикаються з певними труднощами у власній навчально-дослідницькій діяльності, подолання яких вимагає педагогічного супроводу. Так, 53 % студентів, відповіли „скоріше, так” на питання, чи зіштовхувалися вони під час навчання в університеті зі складнощами щодо навчально-дослідницької діяльності. Вони стосуються виконання самостійних завдань, творчих завдань, вибору теми наукової роботи, підготовки до виступу на науковій конференції, роботи над курсовими, бакалаврськими і магістерськими роботами, вибору необхідних методів і методології досліджень, коректному кількісному аналізу зібраних даних.

Отже, підготовка майбутнього фахівця до відбору й застосування адекватних методів кількісного дослідження залишається дуже актуальною. Проведений нами аналіз навчальних планів і програм різних спеціальностей показав наявність у ньому предметів, пов'язаних з аналізом даних на комп'ютері. Відзначимо, що в перелік дисциплін ми свідомо включили й дисципліни, що безпосередньо націлені на аналіз даних (наприклад, „Математичні методи в психології” для психологів), і дисципліни, у рамках яких можна формувати статистичні компетенції майбутнього фахівця (наприклад, „НІТ” і „Методика використання комп'ютерної техніки” для майбутніх фахівців іноземної мови і перекладу). Наш досвід показав, що включення таких тем у навчальні курси дозволяє економно використовувати час, реалізовувати міжпредметні зв'язки й поєднувати підготовку студентів у галузі інформаційних технологій з комп'ютерним аналізом даних.

Розроблене методичне забезпечення педагогічного супроводу навчально-дослідницької діяльності студентів, пов'язане з комп'ютерним аналізом даних дослідження, включає: методичні посібники, навчальний посібник „Комп'ютерний аналіз даних”, розроблені програми курсів: „Аналіз даних” для студентів спеціальності „Інформатика”, „Математичні методи в психології” для студентів спеціальності „Соціальна робота і практична психологія”, „Математичні методи в соціології” для студентів спеціальності „Соціологія”, „Статистичне забезпечення маркетингу” для студентів спеціальності „Маркетинг”, „Системи штучного інтелекту” для магістрантів спеціальності „Інформатика”, дистанційний курс „Аналіз даних” для спеціальності „Інформатика”, мультимедійні лекції і лабораторні практикуми з перерахованих курсів, мультимедійні лекції „Школи молодого вченого”, базу даних статистичних задач, розробки дослідницьких проектів студентів, електронне портфоліо за результатами обчислювальної практики.

Програма кафедри щодо супроводу розвитку навчально-дослідницької діяльності студентів містить цільовий блок, який описує мету й умови здійснення супроводу, мотивування викладачів щодо здійснення цієї технології; змістовний блок, що зазначає напрями діяльності кафедри, її зміст, описує структуру необхідного методичного забезпечення; технологічний блок, який передбачає створення „команди” супроводу, навчання її технології супроводу. Рефлексивний блок націлено на аналіз та узагальнення набутого викладачами і студентами досвіду.

Виділено такі напрямки щодо супроводу науково-дослідної діяльності студентів: розробка системи дослідницьких і творчих завдань у курсах, що їх читають фахівці кафедри; інформування студентів про наукові інтереси, найбільш важливі друковані праці, посібники, монографії співробітників кафедри (подано на сайті інституту); підготовка студентських наукових робіт, статей, наукових конференцій; залучення студентів до роботи професійних і наукових спільнот в Інтернеті; робота наукових гуртків; консультації магістрантів і аспірантів з аналізу даних дослідження; участь у роботі школи молодого вченого.

У третьому підрозділі „Педагогічний супровід науково-методичного пошуку викладача в інформаційно-освітньому середовищі” науково-методичну діяльність викладача в інформаційно-освітньому середовищі ми розглядаємо як складник інноваційної діяльності педагога (К. Ангеловські, В. Ляудис, Л. Подимова, В. Сластьонін, О. Уваров, А. Хуторськой та ін.). Виходячи зі структури діяльності педагога (Н. Кузьміна), було виділено в науково-методичному пошуку педагога в інформаційно-освітньому середовищі такі компоненти: гностичний; конструктивно-проектувальний; організаційний; комунікативний. Конструктивно-проектувальний компонент безпосередньо пов'язаний з уявленням педагога про відкриті освітні ресурси, із вивченням, критичним аналізом їхніх можливостей, зі створенням власних ресурсів.

Показано, що педагогічний супровід розвитку викладача в інформаційно-освітньому середовищі передбачає розуміння структури відкритих навчальних ресурсів: відкритого навчального контенту (відкриті навчальні курси; навчальні об'єкти; навчальні архіви); відкритих інструментальних засобів (системи управління контентом, системи управління навчанням; соціальне програмне забезпечення); ресурси реалізації (ліцензії, приклади кращої практики, мобільність). Наукове підґрунтя супроводу науково-методичного пошуку викладача повинно знаходитися на перетині таких концепцій, як конструктивізм (Л. Виготський, Дж. Дьюї, Г. Гарднер, Є. Патаракін, Ж. Піаже ), конективізм (Дж. Сіменс), „спільноти практики” (Е. Венгер, Дж. Лав), базуватися на принципах „організації, що навчається” (П. Сенге).

Розвиток інформаційно-освітнього середовища університету ми пов'язуємо, перш за все, із супроводом розвитку співтворчості викладачів і студентів. У рамках нашого дослідження ми розуміємо співтворчість як спільну творчу діяльність педагога і студента, спрямовану на розвиток інформаційно-освітнього середовища й себе в цьому середовищі, оскільки „середовище починається там, де відбувається їхня зустріч і де вони спільно щось проектують або будують” (В. Слободчиков).

Визначено форми такої співтворчості: педагогічний сайт, співтворчість у межах дистанційного курсу, мережевої спільноти, спільна побудова знань, мережеві проекти, навчальне моделювання. На жаль, ці нові форми співтворчості недостатньо затребувані педагогами, тому актуальним завданням подальшого дослідження ми вважаємо таку форму супроводу, як розробка програми підвищення кваліфікації педагогів у цій сфері, створення необхідних методичних і інформаційних матеріалів.

У загальних висновках викладено результати теоретико-емпіричного дослідження теоретико-методологічних засад розвитку інформаційно-освітнього середовища університету.

У додатках наведено методичний інструментарій щодо експертизи компонентів інформаційно-освітнього середовища, рубрикатор для контент-аналізу сайтів, робочі програми курсів з „кількісного аналізу даних”, матеріали, що ілюструють хід та результати дослідження.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення проблеми розвитку інформаційно-освітнього середовища, що виявляється в обґрунтуванні методологічних підходів до проблеми розвитку інформаційно-освітнього середовища, тенденцій університетської освіти, що впливають на його розвиток, обґрунтуванні принципів побудови його складників, розробці теоретичної моделі інформаційно-освітнього середовища, методики експертизи компонентів інформаційно-освітнього середовища університету, побудові моделі педагогічного супроводу розвитку інформаційно-освітнього середовища.

Отримані в процесі дослідження результати дають підстави зробити такі висновки:

1. Інформаційно-освітнє середовище відіграє визначальну роль у навчальній, науковій, методичній діяльності в сучасному університеті. Воно може бути розглянуто як багатоаспектна, відкрита педагогічна реальність, яка розвивається й містить передумови, що сприяють розвитку особистості викладачів і студентів у процесі вирішення науково-освітніх завдань. Аналіз наукових джерел з проблеми дослідження показав, що теоретико-методологічні засади проблеми розвитку інформаційно-освітнього середовища практично не розроблялися, як і питання його експертизи та педагогічного супроводу.

Проведений аналіз генезису розвитку поняття інформаційно-освітнього середовища в педагогічній науці показав, що поняття інформаційно-освітнього середовища стосовно вищої школи може розглядатися в аспекті: навчання окремого предмета, навчального закладу вищої освіти, дистанційного навчання, відкритої освіти, персонального інформаційно-освітнього середовища викладача і студента.

2. Проблема розвитку інформаційно-освітнього середовища університету розглядається в дослідженні в контексті світових тенденцій університетської освіти. Сучасний університет знаходиться під впливом таких основних світових тенденцій, як інтернаціоналізація, глобалізація, масовість вищої освіти, диверсифікація форм навчання, вимоги фундаменталізації освіти та якості навчання, використання компетентнісного підходу до підготовки майбутнього фахівця, освітнє бізнес-партнерство, відкритість і неперервність освіти, стрімкий розвиток новітніх інформаційно-комунікаційних технологій і дистанційного навчання.

3. Показано, що інформаційне освітнє середовище як багатовимірна, багатоаспектна реальність потребує для дослідження й моделювання врахування принципів багатовимірного світу: додатковості, плюралізму, поліфундаментальності; синергетичний характер інформаційно-освітнього середовища вимагає дотримання принципів нелінійності, незамкнутості, емерджентності, спостережливості; кібернетичні принципи: зворотного зв'язку, необхідного розмаїття, ієрархічності, декомпозиції - доцільно використовувати й на етапі моделювання, і при проектуванні складників інформаційно-освітнього середовища; проектування комунікативного компонента повинно будуватися на засадах розуміння, співпраці, дискурсу, толерантності, педагогічної підтримки й супроводу, гри, діалогу; технологічний компонент будується з урахуванням загальнодидактичних принципів, принципів дистанційного навчання, принципів системного запровадження комп'ютерів у навчальний процес, принципів і правил нейропедагогіки, включення в особисту практику нових форм формальної, неформальної, інформальної освіти; важливу роль відіграють принципи інформаційної взаємодії: маєвтики, фасцинації; принципи математизації й квалітивізації освіти є орієнтиром у педагогічному супроводі навчально-дослідницької діяльності студентів в інформаційно-освітньому середовищі та науково-методичному пошуку викладача.

4. Метою моделювання інформаційно-освітнього середовища, що його здійснено в роботі, є відтворення й множення знань про оригінал, репрезентування його нових властивостей, пошук перспектив, засобів і цілей управління ним та прогресивного розвитку. Побудована модель інформаційно-освітнього середовища об'єднує такі складники: просторово-семантичний (організація простору і дизайн інтер'єрів комп'ютерних класів, мультимедійних аудиторій, бібліотеки; топологія і склад університетської мережі; символічний простір); технологічний (зміст, методичне забезпечення та організація навчального процесу); інформаційно-компетентнісний (інформаційна компетентність та інформаційна культура суб'єктів середовища); комунікативний (педагогічне спілкування суб'єктів середовища); імовірнісний (ніші та стихії).

Усі виокремленні складники тісно між собою пов'язані та взаємозумовлені. Суб'єкт освітнього процесу здійснює свою діяльність у інформаційно-освітньому середовищі, використовуючи просторово-семантичний і технологічний компоненти в контексті соціальних відносин, що склалися або складаються (комунікативний компонент). Виділення інформаційно-компетентнісного компонента дозволяє цілеспрямовано підійти до формування й розвитку інформаційних компетенцій суб'єктів середовища; виокремлення ймовірнісного компонента співзвучно ідеям стихіальності, стохастичності в дослідженні складних педагогічних явищ.

5. Основні напрямки розвитку інформаційно-освітнього середовища ми пов'язуємо з розвитком виділених складників. Важливими чинниками розвитку інформаційно-освітнього середовища університету є експертиза й педагогічний супровід розвитку.

6. Основні функції експертизи в нашому дослідженні: пояснювальна, оцінна, прогнозна. Експертне оцінювання викладачами й студентами компонентів інформаційно-освітнього середовища дозволило визначити недостатній поточний рівень сформованості його компонентів і прогнозувати шляхи подальшого розвитку. Найбільш перспективні з цих шляхів пов'язані з підвищенням інформаційної компетентності суб'єктів середовища, їхньою участю у створенні й роботі віртуальних спільнот практики, інтеграції освіти та науки, підвищення інтеграцій соціальних сервісів у навчальний процес, супроводом науково-методичного пошуку викладачів і студентів на засадах співтворчості, посиленням включеності викладачів і студентів до всесвітнього інформаційного простору. Проведене методом контент-аналізу дослідження порталів університетів України як головних елементів просторово-семантичного компонента допомогло з'ясувати напрямки їх удосконалення: підвищення інтерактивності, розширення символічного простору, зв'язку з випускниками, більшої відкритості освітніх ресурсів.

7. Розвиток інформаційно-освітнього середовища потребує спеціально організованої діяльності щодо його супроводу. Під „педагогічним супроводом розвитку інформаційно-освітнього середовища” розуміється багаторівнева взаємодія суб'єктів інформаційно-освітнього середовища на засадах співпраці, співтворчості й культури вільного обміну, яка спрямована на вирішення проблем розвитку й сприяє професійному вдосконаленню суб'єктів. Педагогічний супровід виконує консультативну, адаптивну, психотерапевтичну, навчальну, коригувальну, підсилювальну функції. У якості рівнів супроводу виділено рівні інституту, факультету, кафедри, окремого викладача, професійної спільноти, соціальної мережі. Принципи супроводу: чутливості до проблем, гнучкості, індивідуалізації, активності особистості, співтворчості. За ступенем участі суб'єктів супроводу виділяється безпосередній супровід або опосередкований засобами комп'ютерних комунікацій; за часом - випереджальний і своєчасний супровід; за тривалістю одномоментний, продовжений, дискретний; за присутністю суб'єктів у момент взаємодії: асинхронний і синхронний. Головні напрямки педагогічного супроводу розвитку інформаційно-освітнього середовища пов'язані з навчально-дослідницькою діяльністю студентів і науково-методичною діяльністю викладача. Супровід навчально-дослідницької діяльності студентів різних спеціальностей у галузі кількісного аналізу даних забезпечено програмами університетських курсів, дистанційним курсом „Аналіз даних”, навчально-методичними матеріалами школи молодого вченого, мультимедійними лекціями, навчальними посібниками.

Дисертаційна праця не вичерпує всіх аспектів проблеми дослідження. Перспективними напрямами подальшого вивчення є автоматизація процедур експертного оцінювання компонентів інформаційно-освітнього середовища з подальшою візуалізацією результатів; обґрунтування оптимальних шляхів використання навчальної аналітики в інформаційно-освітньому середовищі, педагогічний супровід викладачів і студентів у побудові ними персонального навчального середовища; психолого-педагогічний аналіз можливостей сучасних віртуальних світів у навчанні; розширення ніші відкритих навчальних ресурсів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Панченко Л. Ф. Інформаційно-освітнє середовище сучасного університету : монографія / Л. Ф. Панченко ; Держ. закл. „Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка”. - Луганськ : Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2010. - 280 с.

Навчальні посібники

2. Панченко Л. Ф. Компьютерный анализ данных : учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений / Л. Ф. Панченко, Е. В. Адаменко ; Гос. учрежд. „Луган. нац. ун-т имени Тараса Шевченко”. - Луганск : Изд-во ГУ „ДЗ ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2010. - 188 с.

Навчально-методичні посібники, методичні рекомендації

3. Панченко Л. Ф. Тестові завдання для контролю знань в курсі „Обчислювальна техніка і технічні засоби навчання” : навч.-метод. посіб. / О. В. Адаменко, М. М. Духовна, Л. Ф. Панченко, П. В. Кондратенко ; за ред. Г. О. Козлакової. - К. : Ін-т змісту і методів навчання, 1996. - 84 с.

4. Панченко Л. Ф. Математические методы в психологии : метод. указания к лаб. практикуму для студентов спец. „Психология” Института последипломного образования Луганского национального педагогического университета имени Тараса Шевченко / Л. Ф. Панченко. - Луганск : Альма-матер, 2005. - 60 с.

5. Панченко Л. Ф. Использование компьютерных технологий в психологии : метод. указания к лаб. практикуму для студентов психол. спец. / Е. В. Адаменко, Л. Ф. Панченко. - Луганск : Альма-матер, 2007. - 62 с.

6. Панченко Л. Ф. Комп'ютерний аналіз даних : навч.-метод. посіб. / Л. Ф. Панченко, О. В. Адаменко ; Держ. закл. „Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка”. - Луганськ : Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2009. - 178 с.

Статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України

7. Панченко Л. Ф. Моделювання змісту та структури педагогічних умінь майбутнього вчителя української мови в роботі з комп'ютерними засобами навчання / Л. Ф. Панченко // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. - К. : ІСДО, 1995. - Вип. 14. - С. 102 - 105.

8. Панченко Л. Ф. Засоби нових інформаційних технологій та їх дидактичні можливості / Л. Ф. Панченко // Освіта на Луганщині. - 1996. - № 2-3. - С. 59 - 65.

9. Панченко Л. Ф. Досліднику-початківцю: вимірювання педа-гогічних явищ / Л. Ф. Панченко // Освіта на Луганщині. - 1997. - № 1-2. - С. 29-33.

10. Панченко Л. Ф. Електронні енциклопедії - майбутньому вчителю / Л. Ф. Панченко // Освіта на Луганщині. - 1998. - № 1. - С. 45 - 50.

11. Панченко Л. Ф. Підготовка студентів університету до використання комп'ютерних презентацій / О. В. Адаменко, Л. Ф. Панченко // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. - К. : НМЦ ВО, 2000. - Вип. 26. - С. 121 - 127.

12. Панченко Л. Ф. Кластерный анализ в педагогических исследованиях / Е. В. Адаменко, Л. Ф. Панченко // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2002. - № 8. - С. 6-10.

13. Панченко Л. Ф. Деякі аспекти навчання майбутніх соціологів комп'ютерному аналізу даних в умовах інформаційно-освітнього середовища університету / Л. Ф. Панченко // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2005. - № 4 (84). - С. 170 - 175.

14. Панченко Л.Ф. Розвиток університетської лекції в контексті мультимедійних технологій / Л. Ф. Панченко // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2006. - № 2(97). - С. 138 - 142.

15. Панченко Л. Ф. Віртуальна кафедра в педагогічному університеті / Л. Ф. Панченко // Збірник наукових праць. - Ч. 1. - К. : Міленіум, 2006. - С. 223 - 228.

16. Панченко Л. Ф. Розвиток інформаційних компетенцій студентів / Л. Ф. Панченко // Наук. вісн. Чернів. ун-ту : зб. наук. пр. - Вип. 287. Педагогіка та психологія. - Чернівці : Рута, 2006. - С. 113 - 118.

17. Панченко Л. Ф. Комп'ютерне моделювання як інноваційний метод навчання у вищій школі / Л. Ф. Панченко // Зб. наук. пр. Бердян. держ. пед. ун-ту : Педагогічні науки. - 2006. - № 4. - С. 50 - 57.

18. Панченко Л. Ф. Проектна діяльність студентів в інформаційно-освітньому середовищі університету із використанням соціальних сервісів Інтернет / Л. Ф. Панченко // Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта : науч. моногр. за ред. проф. Єрмакова С. С. - Харьков : ХДАДМ, (ХХПИ), 2008. - С. 117 - 121.

19. Панченко Л. Ф. Співтворчість викладача та студента в інформаційно-освітньому середовищі університету / Л. Ф. Панченко // Освіта Донбасу. - 2008. - № 1. - С. 48 - 52.

20. Панченко Л. Ф. Електронне портфоліо студента як результат обчислювальної практики / Л. Ф. Панченко, І. В. Левітан // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2008. - № 18. - С. 130 - 136.

21. Панченко Л. Ф. Розвиток інформаційно-освітнього середовища як необхідна умова вирішення завдань професійної підготовки у вищій школі / О. В. Адаменко, Л. Ф. Панченко // Наук. пр. Донец. нац. техн. ун-ту. Сер. : Педагогіка, психологія і соціологія. - Донецьк : ДВНЗ „ДонНТУ”, 2008. - С. 164 - 166.

22. Панченко Л. Ф. Підготовка майбутніх філологів до використання інформаційних технологій в лінгвістичних дослідженнях / Л. Ф. Панченко // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2009. - № 15 (178). - С. 193 - 200.

23. Панченко Л. Ф. Навчання студентів створенню мап знань за допомогою системи Freemind / Л. Ф. Панченко, Я. М. Димарський, М. В. Разоренова // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2009. - № 23(186). - С. 35 - 38.

24. Панченко Л. Ф. Використання вільного програмного забезпечення для навчання студентів аналізу даних / Л. Ф. Панченко // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2010. - № 17(204). - С. 67-77.

25. Панченко Л. Ф. До питання використання вільних навчальних цифрових ресурсів у інформаційно-освітньому середовищі університету / Л. Ф. Панченко // Педагогічний альманах : зб. наук. пр. / редкол. В. В. Кузьменко (гол.) та ін. - Херсон : РІПО, 2010. - Вип. 5. - С. 157 - 162.

26. Панченко Л. Ф. Супровід методичного пошуку педагога у інформаційно-освітньому середовищі університету / Л. Ф. Панченко // Педагогічний альманах : зб. наук. пр. / редкол. В. В. Кузьменко (гол.) та ін.. - Херсон : РІПО, 2011. - Вип. 9. - С. 192 - 197.

27. Панченко Л. Ф. Педагогічний супровід розвитку навчально-дослідницької діяльності студентів в інформаційно-освітньому середовищі університету [Електронний ресурс] / Л. Ф. Панченко // Наук. вісн. Донбасу. - 2011. - № 3. - Режим доступу : http://alma-mater.luguniv.edu.ua/magazines/elect_v/NN15/11plfisu.pdf

28. Панченко Л. Ф. Використання мультиагентних систем у навчанні / Л. Ф. Панченко // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2011. - № 13(224). - С. 23 - 30.

Статті та тези в збірниках наукових конференцій

29. Панченко Л. Ф. Побудова шкалограми Гуттмана в Microsoft Excel / Л. Ф. Панченко, П. В. Кондратенко // Информационные технологии в учебном процессе : материалы науч. конф. - Луганск : Альма-матер, 2003. - С. 34 - 37.

30. Панченко Л. Ф. Формирование исследовательских навыков у студентов университета / Л. Ф. Панченко // Сучасні технології в науці та освіті : зб. наук. пр. - Кривий Ріг : Вид. від. КДПУ, 2003. - Т. 3. - С. 76-78.

31. Панченко Л. Ф. Побудова шкали рівних інтервалів Терстоуна за допомогою електронних таблиць / Л. Ф. Панченко // Інформаційні технології в наукових дослідженнях і навчальному процесі : матеріали наук. конф. центру інформаційних технологій. - Луганськ : Альма-матер, 2004. - С. 36 - 39.

32. Панченко Л. Ф. Педагогічний сайт викладача вузу як елемент інформаційно-освітнього середовища / Л. Ф. Панченко // Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі : зб. наук. пр. - Кривий Ріг : Вид. від. НМетАУ, 2004. - С. 298 - 301.

33. Панченко Л. Ф. Медіа освіта майбутнього вчителя: шляхи реалізації / Л. Ф. Панченко // Наука і освіта 2005 : матеріали VIII Міжнар. наук.-практ. конф. - Т. 34. Проблеми підготовки фахівців. - Д. : Наука і освіта, 2005. - С. 25 - 28.

34. Панченко Л. Ф. Розвиток університетської лекції в контексті мультимедійних технологій / Л. Ф. Панченко // Комп'ютерна підтримка навчальних дисциплін у середній і вищій школі : матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (8-9 грудня 2005 р., м. Луганськ). - Луганськ : Альма-матер, 2005. - С. 43 - 44.

35. Панченко Л. Ф. Деякі питання навчання майбутніх соціологів комп'ютерному аналізу даних в умовах інформаційно-освітнього середовища університету / Л. Ф. Панченко // Комп'ютерна підтримка навчальних дисциплін у середній і вищій школі : матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. (15-18 листоп. 2004 р., м. Луганськ). - Луганськ : Альма-матер, 2004. - С. 93 - 94.

36. Панченко Л. Ф. Проектная деятельность студентов как фактор повышения качества обучения в высшей школе / Л. Ф. Панченко // Образовательная среда сегодня и завтра : материалы IІІ Всерос. науч.-практ. конф. - М. : Рособразование, 2006. - С. 444 - 447.

37. Панченко Л. Ф. До питання розвитку інформаційно-освітнього середовища / Л. Ф. Панченко // Інформаційні технології в наукових дослідженнях і навчальному процесі : матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Луганськ, 14-16 листоп. 2006 р.). - Т. 2. - Луганськ : Альма-матер, 2006. - С. 52 - 54.

38. Панченко Л. Ф. Электронный портфолио студента как результат вычислительной практики / Л. Ф. Панченко, И. В. Левитан // Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Луганськ : Альма-матер, 2006. - С. 71 - 73.

39. Панченко Л. Ф. Портал педагогического университета как элемент информационно-образовательной среды / Л. Ф. Панченко // Образовательная среда сегодня и завтра : материалы IY Всерос. науч.-практ. конф. - М. : Рособразование, 2007. - С. 171 - 172.

40. Панченко Л. Ф. Контент-аналіз сайтів педвузів України / Л. Ф. Панченко // Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании `2007 : сб. науч. тр. по материалам междунар. науч.-практ. конф. - Т. 17. Педагогика, психология и социология. - Одесса : Черноморье, 2007. - С. 46 - 48.

41. Панченко Л. Ф. Комп'ютерне моделювання як інноваційний метод навчання у вищій школі / Л. Ф. Панченко // Організація навчально-виховного процесу у вищій школі в світлі входження України в Европейський освітній простір : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. - Бердянськ : БДПУ, 2007. - С. 31 - 33.

42. Панченко Л. Ф. Віртуальні лабораторії для майбутніх хіміків / Л. Ф. Панченко // Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании `2008 : сб. науч. тр. по материалам междунар. науч.-практ. конф. - Т. 17. Педагогика, психология и социология. - Одесса : Черноморье, 2008. - С. 17 - 18.

43. Панченко Л. Ф. Реалізація навчальної експертної системи „Статистичний порадник щодо застосування математичних методів для опрацьовування даних психолого-педагогічних досліджень” [Електронний ресурс] / Л. Ф. Панченко, Я. М. Димарський // Наук. портал Донбасу. - 2008. - № 5. - Режим доступу : http://alma-mater.luguniv.edu.ua/magazines/elect_v/NN5/08plfzma.pdf

44. Панченко Л. Ф. Приоритеты развития информационно-образовательной среды педагогического университета / Л. Ф. Панченко // Образовательная среда сегодня и завтра : материалы Y Всерос. науч.-практ. конф. - М. : Рособразование, 2008. - С. 316 - 318.

45. Панченко Л.Ф. Формы сотворчества преподавателя и студента в информационно-образовательной среде / Л. Ф. Панченко // Психологические проблемы реформирования образования : материалы междунар. науч.-практ. конф. - Ереван, 2008. - C. 376 - 380.

46. Панченко Л. Ф. Електронні таблиці як інструмент лінгвістичного дослідження / Л. Ф. Панченко // Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці : матеріали IІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (9-11 квітня 2009 р., м. Луганськ). - Луганськ : Альма-матер, 2009. - C. 174 - 176.

47. Панченко Л. Ф. Формирование статистических компетенций студентов университета в условиях информационно-образовательной среды / Л. Ф. Панченко // Образовательная среда сегодня и завтра : материалы YІ Всерос. науч.-практ. конф. - М. : Рособразование, 2009. - С. 160 - 163.

48. Панченко Л. Ф. Використання вільного програмного забезпечення для навчання студентів аналізу даних / Л. Ф. Панченко // Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці : матеріали IY Всеукр. наук.-практ. конф. (15-17 квітня 2010 р., м. Луганськ). - Луганськ : Альма-матер, 2010. - С. 212 - 214.

49. Панченко Л. Ф. До питання вибору програмного забезпечення моделювання мультиагентних систем / Л. Ф. Панченко // Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании `2010 : сб. науч. тр. по материалам междунар. науч.-практ. конф. - Т. 23. Педагогика, психология и социология. - Одесса : Черноморье, 2010. - С. 66 - 68.

50. Панченко Л. Ф. Побудова курсу „Моделювання економічних, екологічних та соціальних процесів” на засадах мультиагентної технології / Л. Ф. Панченко // Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці : матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф. (7-9 квітня 2011 р., м. Луганськ). - Луганськ : Phoenix, 2011. - Т. 2. - С. 82 - 83.