Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

УДК 371.134:372.4

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології

Комар Ольга Анатоліївна

Черкаси - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини Міністерства науки і освіти України.

Науковий консультант: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Пометун Олена Іванівна, Інститут педагогіки НАПН України, завідувач лабораторії суспільствознавчої освіти.

Офіційні опоненти:

- доктор психологічних наук, професор, дійсний член НАПН України Бех Іван Дмитрович, Інститут проблем виховання НАПН України, директор;

- доктор педагогічних наук, професор Гусак Петро Миколайович, Волинський національний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри соціальної педагогіки;

- доктор педагогічних наук, професор Мартиненко Світлана Миколаївна, Київський університет імені Б.Д. Грінченка завідувач кафедри теорії початкової освіти, індивідуального навчання та методик викладання дисциплін гуманітарного циклу.

Захист відбудеться "12" квітня 2011 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 73.053.02 в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81, 2-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22.

Автореферат розісланий 11 березня 2011 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.П. Савченко.

Анотація

Комар О.А. Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2011.

У дисертації здійснено дослідження теоретичних засад системи підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології. Визначено суть поняття "інтерактивна технологія". Розроблено систему професійної підготовки майбутніх фахівців до застосування інтерактивної технології у початковій школі. Обґрунтовано та змістовно охарактеризовано основні конструкти теоретико-методичної професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології.

Висвітлено теоретико-методологічні засади підготовки майбутніх фахівців початкової школи до застосування інтерактивної технології, змодельовано поетапний процес експериментального навчання студентів застосовувати інтерактивну технологію у виробничих умовах.

Результатом модернізації дидактико-методичної системи навчання є готовність майбутніх учителів до ефективного планування, проектування та впровадження інтерактивної технології у навчальний процес початкової школи, що характеризується здатністю особистості майбутнього фахівця самостійно організовувати навчальний процес у початковій школі за інтерактивним принципом.

Ключові слова: особистісно орієнтована професійна підготовка вчителя, педагогічні технології, інтерактивне навчання, інтерактивна технологія, інтерактивні вправи.

Аннотация

Комар О.А. Теоретические и методические основы подготовки будущих учителей начальной школы к применению интерактивной технологии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Черкасский национальный університет имени Богдана Хмельницкого. - Черкассы, 2011.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и дидактико-методических основ системы профессиональной подготовки будущих учителей к применению интерактивной технологии в начальной школе на основе реализации идей личностно ориентированной парадигмы образования, а так же с учетом актуальности проблемы инновационной технологизации начальной школы.

Разработана система подготовки будущих учителей к внедрению интерактивной технологии в начальной школе в условиях подготовки бакалавров, специалистов и магистров в соответствии с требованиями соответствующего Отраслевого стандарта. Научно обоснован феномен "интерактивное обучение", "интерактивные методы", "интерактивная технология". Интерактивное обучение реализуется на практике как особенная педагогическая технология, для которой характерны все признаки этого понятия и которая есть совокупностью способов (методов, приемов, операций) педагогического взаимодействия, последовательная реализация которых создает условия для развития участников педагогического процесса и предполагает определенный его результат. Под интерактивной технологией обучения подразумеваем такую организацию учебного процесса, при которой каждый участник принимает активное участие в коллективном, взаимодополняющем, основанном на взаимодействии и общении всех его участников, процессе учебного познания.

Содержательно охарактеризована интегрированность психологической, дидактико-методической и специальной подготовки будущих учителей начальной школы, которая в исследовании рассматривается как качественно новая составляющая успешного функционирования дидактико-методической системы обучения в ВУЗе. К учителю, который будет применять в своей практике интерактивную технологию ставятся особенные требования, которым он должен соответствовать в процессе своей профессиональной деятельности. Среди них можно выделить: информационные, проектно-конструктивные, коммуникативные и дидактико-организационные требования.

Готовность студентов к использованию интерактивной технологии в начальной школе как составная общей готовности к профессионально-педагогической деятельности состоит из трех основных компонентов: мотивационно-ценностный (отношение и личностные цели), когнитивный (знания) и операционный (знания и умения). Каждый из перечисленных компонентов содержит общие для профессионально-педагогической готовности элементы, однако нас интересуют и исследуются специфические элементы, характерные для будущей организации студентом учебно-познавательной деятельности младших школьников на основе интерактивности.

Применение метода моделирования в исследовании дало возможность отобразить компоненты, характеристики, выделить и осуществить определенные стороны системы подготовки будущих учителей к интерактивному преподаванию. Созданная модель позволила определить взаимосвязи внутри объекта моделирования, отобразить их в графическом виде, сосредоточить внимание на решении основных вопросов, логически спрогнозировать ход работы. Построение системы подготовки студентов к применению интерактивной технологии потребовало определения нескольких последовательных этапов ее реализации (ориентировочный, пробно-диагностический, основной, закрепление, заключительный), каждый из которых отличался своей целью и содержанием. Оценивание эффективности системы подготовки будущих учителей к применению интерактивной технологии в начальной школе происходило во время проведения беспрерывного мониторинга, который осуществлялся на всех этапах экспериментального обучения. Качественные и количественные данные, полученные в процессе экспериментального обучения, свидетельствуют о том, что результаты обучения выше в экспериментальных группах, где интенсивно проводилось обучение студентов интерактивности.

Ключевые слова: личностно ориентированная профессиональная подготовка учителя, педагогические технологии, интерактивное обучение, интерактивная технология, интерактивные упражнения.

Annotation

Komar O.A. Theoretical and Methodical Principles of Future Primary School Teachers Training for the Use of Interactive Technology. - Manuscript.

Thesis for the acquisition of a Doctoral Degree in Pedagogics, speciality 13.00.04 - Theory and Methodology of Vocational Training. - Bohdan Khmelnytsky National University at Cherkasy. - Cherkasy, 2011.

The thesis presents the research of theoretical principles of future primary school teachers training for the use of interactive technology. The point of the concept "interactive technology" is defined and the system of vocational training of future specialists for the use of interactive technology in primary school is developed. Main constructs of theoretical and methodical vocational training of future primary school teachers for the use of interactive technology are proved and described.

Theoretical and methodological principles of future primary school teachers training for the use of interactive technology are ascertained and step-by-step process of experimental training of students for the use of interactive technology in schools is modeled. The result of modernization of didactic and methodical system of teaching is actual preparedness of future teachers for effective planning, projecting and applying of interactive technology in primary school process of education that is characterized by personal ability of a future specialist to organize the process of education in primary school by means of interactive principles.

Key words: personal oriented vocational training of a teacher; pedagogical technologies; interactive teaching; interactive technology; interactive exercises.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. В умовах перетворень в соціальній, політичній, економічній і духовній сферах суспільного життя пріоритетними напрямами є модернізація системи вищої освіти України, її демократизація та гуманізація. Глобалізаційні процеси, перехід людства до постіндустріального суспільства інформаційних технологій зумовлюють потребу у вдосконаленні професійної підготовки фахівців, здатних компетентно виконувати педагогічну діяльність, що ґрунтується на засадах міжособистісної суб'єкт-суб'єктної взаємодії.

Методологічною основою цього процесу є Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття) (1993), Національна доктрина розвитку освіти (2002), державна програма "Вчитель" (2002), галузеві нормативно-правові акти і документи: закони України "Про освіту" (1996), "Про загальну середню освіту" (1999), "Про вищу освіту" (2002).

Науково-технічний прогрес кінця ХХ - початку ХХІ століття зумовив технологізацію не тільки багатьох галузей виробництва, він упевнено ввійшов у сферу культури, гуманітарних галузей знань. З метою реалізації провідних напрямів розбудови національної системи освіти, досягнення мобільності професійно-педагогічної підготовки вчителів поряд із розробкою нової філософії освіти ведуться пошуки варіативних систем і моделей, інноваційних технологій і методик професійної підготовки педагогічних кадрів сучасної генерації на рівні освітніх стандартів і здобутків цивілізації.

Зростання вимог до професійної підготовки вчителя вимагає якісно нових теоретичних і методичних підходів до підготовки студентської молоді, які дозволять їй, навчаючись у вищих навчальних закладах, не тільки опанувати основи наук і професійні вміння та навички, а й нові педагогічні досягнення, інноваційні технології. Успішне оволодіння інноваційними педагогічними технологіями допоможе випускникам ВНЗ органічно включитися в педагогічну роботу і розпочати практичне застосування наукових знань у процесі самостійної професійної діяльності.

Останніми роками арсенал педагогічних технологій збагатився ще однією - інтерактивною (О. Пометун, Г. Селевко, Н. Суворова, С. Уткін та ін.), яка відповідає потребам сучасної освітньої ситуації у пошуку та запровадженні нових форм навчальної взаємодії між учасниками процесу навчання. Зберігаючи кінцеву мету і основний зміст освітнього процесу, ця технологія засновується на взаєморозумінні та співпраці не лише вчителя з учнями, а й учнів між собою. Тому, окрім навчальних цілей, у процесі подібної взаємодії учні усвідомлюють цінність інших людей, їх думок та інтересів, у них формується потреба в спілкуванні, емпатія, що характерно для найкращих моделей суб'єкт-суб'єктного і особистісно орієнтованого навчання.

Водночас аналіз стану підготовки педагогічних кадрів у навчальних закладах різних рівнів акредитації свідчить про недостатню ефективність формування фахової компетентності студентів у використанні нових педагогічних технологій, зокрема інтерактивної. Певною мірою це пояснюється недостатністю глибоких знань із теорії і методики організації навчальної роботи за інтерактивною технологією у викладачів вищих навчальних закладів та відсутністю у більшості ВНЗ системи підготовки студентів до застосування її на практиці.

Аналіз широкого кола різних джерел показав, що в педагогічній науці приділяється значна увага проблемі фахової підготовки майбутнього вчителя, в тому числі і формуванню в нього технологічних умінь. Зокрема, проблемі формування і розвитку загальнопедагогічних умінь майбутніх учителів присвячені праці В. Бондаря, С. Гончаренка, В. Кан-Калика, О. Коберника, Н. Кузьміної, В. Кузя, О. Мороза, О. Плахотник, О. Пометун, О. Савченко, В. Семиченко, В. Сластьоніна, М. Сметанського та ін. Різні аспекти підготовки майбутнього вчителя в умовах ступеневої освіти розкриваються в дослідженнях В. Арнаутова, І. Беха, О. Біди, С. Власенко, А. Глузмана, М. Гриньової, П. Гусака, О. Дубасенюк, І. Зязюна, А. Кузьмінського, М. Левшина, С. Малих, С. Мамрич, С. Мартиненко, Л. Пєтухової, В. Рубцова, І. Руснака, О. Сергеєнкової та ін.

Цінним є напрацьований історичний досвід України щодо підготовки майбутнього вчителя в системі вищої освіти. Особливої уваги заслуговують в цьому напрямі праці А. Алексюка, Н. Бібік, Н. Дем'яненко, М. Євтуха, В. Кременя, В. Лугового, В. Майбороди, О. Мартиненко, О. Микитюка, Н. Ничкало, Н. Побірченко, С. Сірополко, Т. Стоян, О. Сухомлинської, С. Черкасової та ін.

Концептуальні засади фахової підготовки майбутнього учителя до творчої діяльності розкрито в дослідженнях О. Абдулліної, В. Загвязинського, І. Зязюна, Л. Кекух, М. Кухарєва, Л. Мільто, М. Нікандрова, С. Сисоєвої, Г. Тарасенко, І. Федотенко, Л. Хоружої та ін. Особливе місце належить тим працям українських учених, у яких аналізується професійна підготовка майбутніх учителів у контексті особистісно орієнтованої освіти (І. Бех, І. Зязюн, С. Мартиненко, С. Сисоєва, В. Рибалка, І. Пальшкова, Д. Пащенко та ін.) та підготовка вчителя до впровадження інноваційних педагогічних технологій (В. Беспалько, І. Богданова, С. Бондар, М. Гриньова, П. Гусак, І. Дичківська, М. Кларін, Л. Коваль, А. Нісімчук, О. Падалка, О. Пєхота, О. Пометун, Г. Селевко, П. Решетников, Ю. Харламов, О. Шпак та ін.).

У контексті філософських аспектів організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах значний інтерес мають доробки В. Андрущенка, Я. Болюбаша, А. Брушлинського, С. Гессена, Л. Губерського, Г. Кловак, В. Кременя, А. Погрібного та ін. Проблему інтеграції науки і практики в підготовці вчителя розглядають О. Адаменко, В. Мадзігон, Н. Ничкало, Н. Чепурна та ін.

Заслуговують на увагу наукові праці, присвячені дослідженню проблеми інтерактивного навчання. Окремі дослідники розглядають можливості інтерактивного навчання для розвитку здібностей та особистісних якостей студентів, їх пізнавальних інтересів (С. Бізяєва, О. Сорочинська), екзистенціальних цінностей (А. Алімпієва, Н. Бондаренко), комунікативної компетенції та спілкування (М. Винокурова, Л. Гейхман, І. Сімаєва), творчих здібностей студентів (Р. Рафікова), англомовної лексичної компетенції (Ю. Семенчук).

Інтерес дослідників викликають і такі дидактичні аспекти застосування інтеракції як розробка інтерактивних навчальних курсів (І. Горбаченко), педагогічні умови застосування інтерактивних форм навчання в педагогічному ВНЗ (Т. Добриніна), запровадження інтеракції у передпрофільну підготовку учнів сільської школи (А. Закиєва).

Частина досліджень пов'язана із запровадженням інтерактивної технології у викладання різних предметів загальноосвітньої школи: географії (П. Кирилов, О. Шувалова), англійської мови (Г. Крівчикова), дидактичні засади застосування інтерактивних методів навчання молодших школярів (Н. Коломієць), геометрії (А. Рижков), фізики (Н. Шолохова). О. Єльникова розкрила питання управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій у навчальний процес загальноосвітнього навчального закладу.

Менша кількість праць пов'язана безпосередньо з предметом дослідження - підготовкою вчителя початкової школи. Значну роль у розробці питань підготовки студентів до викладання навчальних дисциплін у початкових класах відіграють праці В. Бондаря і О. Савченко. Теоретико-методичні основи підготовки вчителя початкової школи у педагогічних навчальних закладах розробляють О. Біда, Н. Воскресенська, С. Гончаренко, П. Гусак, Л. Коваль, А. Линенко, С. Литвиненко, Н. Максименко, С. Мартиненко, І. Пальшкова, Л. Пєтухова, І. Шапошнікова, В. Шмига та ін.

Аспекти формування готовності вчителя до дослідницької педагогічної діяльності викладені у працях дослідників С. Балашова, В. Борисова, Г. Кловак, С. Кучеренко, педагогічна технологія формування гуманістично-професійних якостей майбутніх фахівців - В. Зінкевічуса, Н. Сушик, формування естетико-екологічної освіти вчителя - Т. Бельчевої, Д. Мельника, Г. Тарасенко, О. Федій, М. Шведа, З. Шевців, формування творчої особистості вчителя - Т. Волобуєвої, А. Гончарук, К. Дусавицького, Д. Іванова, Н. Кічук, П. Перепелиці, В. Рибалки, С. Сисоєвої, Ю. Трофімова та ін.

Питання підготовки студентів вищих навчальних закладів до використання нових технологій були висвітлені у багатьох наукових працях останнього часу (І. Авдєєва, Е. Балан, М. Богданова, І. Горбаченко, Н. Гупан, П. Гусак, І. Зязюн, М. Касьяненко, Н. Кічук, О. Кіяшко, П. Кирилов, Н. Клокар, Л. Коваль, С. Логачевська, В. Лозова, С. Максименко, О. Маркова, С. Мартиненко, А. Міщенко, Н. Павленко, І. Пальшкова, О. Пєхота, Н. Побірченко, І. Протасова, Н. Шолохова) та ін.

З-поміж них виділяємо працю Н. Павленко, присвячену підготовці майбутнього вчителя початкових класів до використання інтерактивної педагогічної технології, зокрема використанню ігрових видів навчання на уроках у початковій школі та у виховній роботі. Ученою розроблено методичні рекомендації з використання вчителем інтерактивних методів у початковій школі у вигляді короткотривалих навчальних вправ з організації спільної діяльності учнів, ігрової навчальної діяльності у вигляді комунікативних та мистецьких ігор. У дисертації запропоновано шляхи підготовки студентів до інтерактивного спілкування та розвитку у них педагогічної рефлексії, зокрема через викладання спецкурсу "Інтерактивно-рефлексивний підхід у педагогічній діяльності вчителя початкових класів". Проте науково обґрунтовані теоретичні і практичні аспекти проблеми розкрито недостатньо. Актуальним залишається питання щодо системи та умов підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології, особливостей організації роботи за даною технологією.

Результати аналізу досліджень виявляють широкий спектр наукового пошуку у питаннях підготовки майбутнього вчителя до організації педагогічного процесу в школі, розробку багатьох напрямів підготовки студентів до викладання шкільних предметів. Разом з тим, очевидно, що проблема системної підготовки студентів вищого навчального закладу до застосування інтерактивної технології навчання у початковій школі ще не була предметом окремого дослідження.

На основі узагальнення матеріалів наукових джерел і вивчення практичного досвіду професійної підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ виявлено низку суперечностей, які об'єктивно існують у застосуванні інтерактивної технології. Серед них, зокрема, суперечності між:

- потребою суспільства в творчих фахівцях, здатних ефективно діяти в нестандартних ситуаціях, і недостатньою розробленістю науково-педагогічних підходів до реалізації цієї проблеми;

- новою "суб'єкт-суб'єктною" парадигмою освіти, що передбачає інтерактивну взаємодію викладача і студентів, учителя і учнів, та реальним станом практики навчання студентів і учнів за традиційною системою;

- дидактичними можливостями інтерактивної технології в процесі розвитку творчих здібностей студентів і учнів та недостатнім рівнем її реалізації у вищих та середніх навчальних закладах;

- розвитком теорії та практики інтерактивного навчання і неготовністю викладачів до осмислення і прийняття цих змін, перебудови своєї освітньо-виховної діяльності.

Подолання цих суперечностей можливе за умов створення і запровадження у вищу школу України системи підготовки вчителів до використання інтерактивної технології у навчальному процесі загальноосвітньої, і зокрема початкової, школи.

Отже, відсутність цілісних і комплексних досліджень з проблеми, актуальність процесу модернізації вищої педагогічної освіти, потреби шкільної освіти та зазначені суперечності зумовили вибір теми дослідження "Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснено в межах комплексної науково-дослідної теми "Підготовка студентів до застосування інноваційних технологій навчання в умовах сільської малокомплектної школи" (державний р/н №0103U003313), що виконувалась на базі лабораторії "Проблеми сільської початкової школи" в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини. Тему дослідження затверджено вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол №7 від 24 лютого 2004 року) та узгоджено на засіданні Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №3 від 29 березня 2005 року).

Мета дослідження полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні, експериментальній перевірці ефективності функціонування системи підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології.

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз основних наукових ідей, теорій і методологічних підходів до вивчення проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології, розкрити її теоретично-методичні основи.

2. Розробити понятійно-категорійний апарат теорії підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології.

3. Дослідити стан підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології в існуючій системі їх професійної підготовки.

4. Виявити компоненти, критерії, показники і рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології, апробувати методику діагностики цієї готовності.

5. Розробити та теоретично обґрунтувати модель реалізації системи підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології.

6. Визначити принципи, педагогічні умови та етапи підготовки майбутніх учителів до застосування інтерактивної технології у початковій школі.

7. Розробити систему навчально-методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосовування інтерактивної технології у процесі самостійної професійної діяльності.

8. Експериментально перевірити ефективність змодельованої системи підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки вчителя початкових класів у вищих навчальних закладах України.

Предмет дослідження - педагогічні умови, зміст, форми й методи підготовки студентів до застосування інтерактивної технології у початковій школі.

Концепція дослідження. Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології є феноменом, у якому на суб'єктному рівні відображено уявлення про нормативні цілі, способи здійснення і перетворення професійно-педагогічної діяльності; ціннісні настанови, що виявляють ставлення до цієї діяльності та її суб'єктів; практичні дії, у яких означені уявлення і цінності відтворюються в освітньому процесі. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології має інтегративний характер, що визначає необхідність його розгляду та обґрунтування на різних рівнях: методологічному, теоретичному та практичному.

Методологічний рівень відображає взаємодію і взаємозв'язок кількох наукових підходів до вивчення названої проблеми, зокрема:

системно-структурного, що дає можливість вивчати підготовку майбутніх учителів до застосування інтерактивної технології із позицій цілісності, взаємозбагачення та взаємозумовленості її структурних складових і компонентів системи такої підготовки;

полісуб'єктного, який відображає єдність особистісного та діяльнісного аспектів, що становлять сутність методології сучасної гуманістичної педагогіки і дають змогу розглядати підготовку вчителя до застосування інтерактивної технології як специфічний спосіб професійної самореалізації особистості, певну сукупність психо-рефлексивних та соціально-психологічних особистісних утворень;

аксіологічного, що передбачає спрямованість змісту професійної підготовки майбутніх учителів на формування в них ціннісних орієнтацій, необхідних для інтерактивної педагогічної діяльності й відповідної спрямованості особистості. Пріоритетним є формування педагогічних цінностей суб'єкт-суб'єктного навчання і моральних принципів поваги до особистості молодшого школяра у процесі навчання;

соціокультурного, який уможливлює розгляд підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології як інтеграцію особистісного, інтелектуального та професійного зростання, елемент професійної культури і передбачає педагогічну підготовку вчителів у своєрідному соціокультурному контексті педагогічного навчального закладу, що створює умови для відповідного самовизначення і самореалізації особистості;

системного, що потребує вивчення питання підготовки майбутнього вчителя початкової школи до застосування інтерактивної технології як спеціально сконструйованої, цілісної, динамічної та керованої системи, в якій на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях у спеціально створених умовах здійснюється ступенева освіта;

особистісно орієнтованого, що означає спрямованість процесу підготовки майбутнього вчителя початкової школи на формування творчої особистості вчителя з лабільним стилем мислення і діяльності, здатної до вирішення різних навчальних ситуацій, що виникають під час організації групової роботи учнів, їх інтенсивної комунікації, дискусійних вправ тощо.

Теоретичний рівень передбачає необхідність визначення системи вихідних параметрів, дефініцій, теорій, без яких неможливо зрозуміти сутність явища, що вивчається, його функцій та властивостей, а також розробку, наукове обґрунтування моделі реалізації системи підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології.

Практичний рівень зумовлює експериментальну перевірку ефективності запропонованої моделі як аналога системи підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології. Сукупність педагогічних принципів, умов, засобів, форм і методів, передбачених названою системою, спрямована на актуалізацію предметно-навчальної, професійно-суб'єктної та соціокультурної сторін підготовки майбутніх учителів і складається із взаємодоповнюючих прямих та опосередкованих впливів на формування особистості. Функціонування системи є спеціально організованим процесом, цілеспрямованим, динамічним, інноваційним за своїм характером, адаптованим до реальних умов професійного навчання майбутніх учителів.

За цих умов забезпечується загальна спрямованість в організації навчального середовища, в межах якого послідовно реалізуються етапи підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології, відбуваються позитивні зміни в опануванні ними відповідних знань, умінь, компетентностей.

Загальна гіпотеза дослідження: професійна підготовка студентів до педагогічної діяльності за інтерактивною технологією сприятиме їх професійному удосконаленню, якщо здійснюватиметься за умови впровадження дидактично виваженої системи, що відображає як теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх учителів початкової школи до здійснення інтерактивного навчання молодших школярів (дефінітну базу, концепцію, компоненти моделі, етапи підготовки, критерії визначення рівнів готовності), так і організаційно-технологічні складові (мотиваційно-ціннісну, інформаційно-процесуальну, операційно-комунікативну, виконавчу підготовку) в єдності традиційного та тренінгового навчання.

Загальна гіпотеза конкретизована частковими гіпотезами: професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології збагатиться новим досвідом, досягне якісно високого рівня професійних властивостей, якостей, якщо:

- забезпечити теоретико-методологічне підґрунтя процесу професійної підготовки через інтеграцію психологічних, дидактичних дисциплін, основних методик початкової школи та професійно-практичної підготовки, що зумовить цілісний розвиток особистості майбутнього вчителя початкової школи;

- організувати навчальний процес професійної підготовки студентів через тренінгову форму навчання для усвідомлення і засвоєння майбутніми вчителями початкової школи основних психолого-педагогічних особливостей навчання молодших школярів як особистостей;

- сформувати усвідомлення (на рівні переконань) майбутніми вчителями початкової школи необхідності прояву своїх інтерактивних знань і вмінь у професійній діяльності;

- методика підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології включатиме таксономію цілей цього процесу, програму її реалізації, систему педагогічних засобів оптимізації навчального процесу, моделювання методичних ситуацій для прояву особистісних рис і стилю професійної діяльності кожним студентом у досліджуваному напрямі, моніторинг результатів і якості експериментального навчання.

Методологічну й теоретичну основу дослідження становлять положення філософської та психолого-педагогічної науки про системну структурну характеристику особистості, багатоаспектну сутність її діяльності, взаємозалежність між розвитком особистості й адаптацією її до навчально-пізнавальної діяльності, про людину як суб'єкта діяльності (В. Андрущенко, А. Асмолов, Ю. Бабанський, Г. Балл, І. Бех, Б. Гершунський, С. Гончаренко, В. Давидов, В. Загвязінський, І. Зязюн, М. Каган, В. Краєвський, О. Леонтьєв, Г. Лефрансуа, В. Лутай, В. Моляко, С. Рубінштейн, О. Сухомлинська, Н. Тализіна та ін), про ідеї та концепції сучасної науки про освіту як процес засвоєння новим поколінням сукупності матеріальних та духовних цінностей людства (О. Абдулліна, А. Алексюк, А. Бойко, І. Зязюн, А. Кузьмінський, Н. Ничкало, О. Пометун, Д. Чернилевський та ін.), про засоби цілісного формування професійної діяльності та процес творчої самореалізації особистості (О. Біда, В. Бондар, М. Євтух, С. Гончаренко, П. Гусак, Н. Кічук, Л. Коваль, С. Литвиненко, С. Мартиненко, І. Пальшкова, Л. Пєтухова, О. Савченко, Л. Хомич та ін.); про формування готовності майбутніх педагогів до застосування інноваційних педагогічних технологій (В. Беспалько, С. Бондар, І. Дичківська, В. Євдокимов, М. Кларін, О. Пєхота, О. Пометун, І. Прокопенко, Г. Селевко, С. Сисоєва, Д. Чернилевський та ін.); про методологію діяльнісного підходу з ідеєю цілісного формування особистості при підготовці вчителів початкової школи (Т. Байбара, Н. Бібік, О. Біда, В. Бондар, М. Вашуленко, П. Гусак, Я. Кодлюк, Л. Кочіна, С. Мартиненко, І. Руснак, О. Савченко, С. Скворцова, Г. Тарасенко, Л. Хомич, І. Шапошнікова та ін.); про проблеми педагогічної рефлексії (А. Бізяєва, В. Богін, В. Давидов, В. Краєвський, І. Лернер, А. Метаєва, В. Слободчиков, Г. Цукерман, А. Хуторський, Т. Яблонська та ін.).

Дослідження здійснювалося на основі концепції неперервної та цілісної професійної підготовки кадрів у вищих навчальних закладах (Д. Іщенко, А. Найн, І. Радванський, А. Тихончук, Є. Ткаченко); особистісно-діяльнісного і системного підходу до аналізу педагогічних явищ і процесів (Б. Ананьєв, С. Архангельська, В. Афанасьєв, В. Безпалько, Б. Ломов, К. Платонов); фундаментальних положень психологічної і педагогічної науки (Б. Ананьєв, В. Бахтін, І. Бех, М. Боришевський, Л. Виготський, Л. Вяткін, П. Гальперін, В. Давидов, Л. Занков, Г. Костюк, А. Леонтьєв, С. Максименко, А. Петровський, С. Рубінштейн, М. Савчин, В. Сухомлинський тощо) щодо розвитку особистості.

Для вирішення поставлених у дослідженні завдань, перевірки сформульованої гіпотези використовувався комплекс методів дослідження:

теоретичні методи (аналіз, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) використовувалися з метою вивчення психолого-педагогічної літератури і визначення концептуальних засад дослідження, уточнення сутності й особливостей процесу підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології;

емпіричні методи (анкетування, бесіда, пряме та непряме спостереження, метод експертних оцінок, самооцінювання, тестування) застосувалися з метою вивчення сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології;

педагогічний експеримент використовувався з метою перевірки ефективності системи підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології;

методи математичної статистики застосовувались для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між явищами та процесами, що досліджувались. Валідність та об'єктивність результатів проведеного експериментального дослідження забезпечувались за методикою Стьюдента-Госсета.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше розглянуто систему підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології як взаємодію мотиваційно-ціннісного, інформаційно-змістового та операційно-комунікативного компонентів, обґрунтовано її зміст і структуру, розроблено теоретико-методологічні засади її функціонування.

Окреслено педагогічні умови функціонування системи підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології, серед яких: переорієнтація навчального змісту психолого-педагогічних дисциплін ВНЗ на підготовку майбутніх учителів до застосування технології інтерактивного навчання; забезпечення спеціальної підготовки викладачів ВНЗ до проведення інтерактивних занять із дисциплін психолого-педагогічного циклу та керівництва педагогічною практикою студентів; побудова навчального процесу у ВНЗ із різних, насамперед психолого-педагогічних дисциплін з обов'язковим включенням інтерактивної технології навчання та її елементів; створення під час навчання спеціального емоційно-позитивного середовища для зростання інноваційного потенціалу майбутніх учителів, зокрема оволодіння ними інтерактивною технологією; підтримання у навчально-виховному процесі ВНЗ атмосфери співробітництва як під час занять, так і у спільній позанавчальній діяльності студентів і викладачів.

Визначено критерії та показники, а також апробовано методику діагностування рівнів підготовки студентів до застосування інтерактивної технології, виявлено кумулятивний характер, динаміку, поступовість і поетапність такої підготовки. Проаналізовано зовнішні чинники впливу на функціонування системи підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології, її внутрішні протиріччя.

Розроблено і теоретично обґрунтовано модель реалізації системи підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології, експериментально перевірено її ефективність та особливості функціонування в умовах ВНЗ. Розроблена модель методично інтерпретована у вигляді конкретних форм, методів і засобів навчання. З урахуванням специфіки діяльності вчителів початкової школи охарактеризовано зміст педагогічної підготовки студентів - майбутніх вчителів у процесі реалізації ними провідних професійно-педагогічних функцій, оскільки учитель початкової школи застосовує інтеракцію на міжпредметній основі, виокремлюючи кожну інтерактивну вправу до кожного з предметів початкової школи; враховує вікові особливості учнів при проектуванні і застосуванні інтерактивних вправ; піднімає (в 1-му класі) і вирівнює (у наступних 2-4 - тих класах) рівень соціалізації та комунікативні вміння молодших школярів.

Доведено, що підготовка майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології відбувається у кілька етапів: орієнтувальний, пробно-діагностичний, основний, закріплення, завершальний. Розроблено їх змістове та методичне забезпечення, здійснено прогнозування основних результатів розвитку такої системи підготовки.

Удосконалено процес підготовки (зміст, форми, методи) підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології у процесі навчання у вищому навчальному закладі.

Подальшого розвитку набули положення, що характеризують об'єктивні та суб'єктивні чинники, які впливають на процес формування особистості студента - майбутнього вчителя початкової школи, його інноваційної готовності, вдосконалення його професійної підготовки на засадах гуманізації й особистісно орієнтованого підходу.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: здійснено теоретичний аналіз сучасної системи професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи; визначено сутність понять "інтерактивна технологія", "інтерактивні методи", "інтерактивний урок"; визначено і теоретично обґрунтовано форми і структуру навчання студентів інтерактивній технології, умови та вимоги до їх підготовки; розроблено методику підготовки майбутніх учителів початкової школи до оволодіння інтерактивною технологією і застосування її у професійній діяльності як складного, діалектичного і динамічного процесу, що здійснюється у площині суб'єкт-суб'єктної взаємодії під час занять, що проходять у тренінговій формі; визначено організаційну базу підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології, що охоплює навчально-пізнавальну (навчальні дисципліни педагогічного і методичного циклів) та практичну (підготовка, розбір інтерактивних вправ, імітація навчальних ситуацій на практичних і лабораторних заняттях, педагогічна практика) складові навчально-виховного процесу вищого навчального закладу у професійній підготовці; доведено, що оволодіння інтерактивною технологією та її застосуванням у професійній діяльності здійснюється шляхом збагачення особистості майбутнього вчителя професійно значущими якостями та властивостями, що формуються у ВНЗ.

Практичне значення результатів дослідження полягає в розробці і реалізації у навчально-виховному процесі ВНЗ, закладів післядипломної освіти педагогічної системи підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології. Основні положення, результати і висновки проведеного дослідження можуть бути використані у теорії і практиці освітнього процесу: в навчально-виховному процесі педагогічних закладів під час читання курсу основних методик, спецкурсів та проведенні спецсемінарів, тренінгів; у лекційно-методичній роботі з учителями початкової школи, викладачами ВНЗ; у системі післядипломної освіти педагогічних працівників за спеціальністю "Початкове навчання"; під час організації педагогічної практики студентів ВНЗ, а також магістрантами, аспірантами, докторантами у процесі наукових досліджень.

Результати дослідження та розроблене автором навчально-методичне забезпечення процесу підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології, зокрема спецкурс "Уроки в початковій школі із застосуванням інтерактивної технології навчання", знайшли широке впровадження в систему підготовки студентів до самостійної професійної діяльності.

Висновки і практичні рекомендації, викладені в дослідженні, впроваджено у навчальний процес вищих навчальних закладів: Бердянського державного педагогічного університету (довідка №57/2438 - 01.28 від 30.12.2009), Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка №1/4132 від 02.12.2009), Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (довідка №07-10/144 від 26.01.2010), Державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського" (акт протоколу №437 від 16.03.2010), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка №1657/01 від 28.12.2009). Автор дослідження за результатами дидактико-методичної роботи з вересня 2007 року є експертом з інтерактивних технологій в проекті Європейського Союзу "Підвищення ефективності управління професійно-технічною освітою на регіональному рівні в Україні", бенефіціарієм якого є Міністерство освіти і науки України (contract №2005/10-540).

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідались та обговорювались на:

- міжнародних виставках: "Сучасна освіта в Україні ? 2006" (Київ, 2006), "Сучасна освіта в Україні ? 2008" (Київ, 2008);

- міжнародному проекті ЄС "Strengthening regional vet management in Ukraine": "Інтерактивні технології у навчальних закладах" (Буки, 2007), "Використання інтерактивних технологій у навчальних закладах" (Канів, 2008), "Використання інтерактивних технологій у навчальних закладах" (Дніпропетровськ, 2008), "Використання інтерактивних технологій навчання" (Немішаєве, 2008);

- міжнародних конференціях: "Питання підготовки майбутніх учителів початкових класів до педагогічної діяльності на основі змісту освіти і сучасних педагогічних технологій" (Дрогобич, 2004), "Науковий потенціал світу ? 2004" (Дніпропетровськ, 2004), "Підготовка вчителя початкової школи в умовах нової парадигми освіти" (Київ, 2004), "Наука і освіта - 2005" (Дніпропетровськ, 2005), "Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика - 2006" (Дніпропетровськ, 2006), "Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології" (Київ - Рівне, 2007), "Роль едукаційного середовища у підготовці вчителя сільської школи" (Умань, 2007), "Розвиток наукової творчості майбутніх вчителів природничих дисциплін" (Полтава, 2007), "Проблеми дошкільної та початкової освіти у контексті сучасного виміру" (Умань, 2008), "Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології" (Київ - Умань, 2008), "Викладач і студент: суб'єкт-суб'єктні відносини" (Черкаси, 2008), "Когнітивні процеси та творчість" (Одеса, 2009), "Освіта в контексті потреб, можливостей, рішень" (Устка, Польща, 2009), "Роль едукаційного середовища в підготовці вчителя початкової школи" (Умань, 2010);

- всеукраїнських конференціях: "До витоків становлення української педагогічної науки" (Умань, 2002), "Психолого-педагогічні проблеми сільської початкової школи" (Умань, 2003), "Підготовка вчителя до впровадження нових технологій навчання у малокомплектній початковій школі" (Умань, 2004), "Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя-вихователя-викладача" (Київ, 2005), "Підготовка педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах у контексті глобалізації" (Умань, 2005), "Організація навчально-виховного процесу у вищій школі в світлі входження України в Європейський освітній простір" (Бердянськ, 2006), "Методологія і методика інтерактивного навчання у вищій школі" (Умань, 2007), "Сучасні технології розвитку професійності майбутніх учителів" (Умань, 2008), "Особистісно-професійна підготовка вчителя до формування культури мислення молодшого школяра" (Київ, 2008), "Методи і засоби забезпечення інноваційності едукаційного процесу в закладах освіти" (Черкаси, 2008), "Сучасні технології розвитку професійності майбутніх учителів" (Умань, 2008), "Підготовка майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності в умовах інноваційного освітнього простору" (Бердянськ, 2009), "Формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкової школи в умовах ВНЗ" (Умань, 2009), "Методологія і методика інтерактивного навчання у середній та вищій школі" (Умань, 2009), "Школа першого ступеня в умовах інноваційних процесів в освіті" (Тернопіль, 2009), "Психолого-педагогічні умови організації розвивального середовища в закладах освіти" (Херсон, 2010);

- міжвузівському науково-методичному семінарі "Використання Європейського досвіду організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України" (Умань, 2008);

- V Всеукраїнському науково-практичному семінарі "Реалізація компетентісного підходу в системі професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи" (Київ, 2009);

Результати дослідження систематично апробуються під час проведення тренінгових занять з учителями шкіл, викладачами ВНЗ тощо.

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладені у 51 науковій праці, з них: 1 одноосібна монографія, 31 одноосібна публікація дисертанта у виданнях, затверджених ВАК України та 1 стаття в іншому науковому виданні. Певні положення дисертації викладені у 2 колективних посібниках та 1 одноосібному посібнику, 1 навчальній програмі спецкурсу та 14 статях у збірниках тез доповідей на конференціях.

Особистий внесок здобувача. У навчальних посібниках, написаних у співавторстві, дисертантці належать: у посібнику "Інтерактивні технології навчання в початковій школі" - розділ "Застосування інтерактивних технологій на уроках математики", у навчально-методичному посібнику "Підготовка вчителів початкових класів: інтерактивна технологія у ВНЗ" - розробка методичної частини, наведено структуру інтерактивних форм навчання у ВНЗ, вправи, завдання для інтерактивного навчання та вправи для самостійної роботи студентів.

Кандидатська дисертація з теми "Формування у студентів умінь здійснювати інтеграцію змісту навчальних предметів на уроках в початковій школі" (спеціальність 13.00.01 - теорія та історія педагогіки) була захищена в 1996 році у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова. Її матеріали в тексті докторської дисертації не використовувались.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків на 76 сторінках, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 512 сторінок, з них 383 сторінки основного тексту. У списку використаних джерел подано 538 назв на 52 сторінках. Робота містить 22 таблиці та 21 рисунок.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження і доцільність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, концептуальні засади дослідження, загальну та часткові гіпотези, методологічну й теоретичну основу дослідження, методи дослідження, схарактеризовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення здобутих результатів, відображено їх апробацію та впровадження.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження" розкрито сутність проблеми підготовки вчителів у контексті сучасних концепцій розвитку вищої школи; висвітлено генезис і сутність інтерактивного навчання як особливої моделі педагогічної взаємодії, охарактеризовано інтерактивне навчання як особливу педагогічну технологію.

Проведений теоретичний аналіз засвідчує, що сучасні дослідження проблеми підготовки вчителя орієнтовані на посилення його фундаментальної, дидактичної і методичної підготовки, наближення навчального процесу ВНЗ до творчої професійної діяльності, на формування особистості педагога якостями, які відповідали б вимогам суспільства та забезпечували студентам успішність у їх майбутній педагогічній діяльності.

У зарубіжній педагогіці вищої школи останніми роками значна увага приділяється гуманістичним особистісно орієнтованим ідеям, відповідно до яких завданням університету є формування соціально адаптованої особистості, що здатна до самоактуалізації. Важливими завданнями у підготовці вчителя в освітніх системах розвинених країн виступають розвиток особистості через спілкування у процесі навчання, підвищення професійної компетентності студента, зростання його мотивації щодо педагогічної праці, здатність до незалежного і критичного мислення, практичного застосування одержаних знань і досвіду навчально-дослідницької діяльності, рольового та імітаційного моделювання, творчого пошуку.

Аналогічні тенденції можемо спостерігати у вищій педагогічній освіті Росії, де останнім часом вивчаються технології і методи навчання у ВНЗ, засновані на міжособистісному спілкуванні та діяльнісному підході, на розвитку творчого, продуктивного мислення студентів, формування у них нових моделей поведінки та спілкування.

Вивчення і аналіз наукових досліджень дозволяє стверджувати, що, на думку українських учених, крім комунікативних, організаційних, інтелектуальних, фізичних, моральних якостей, слід розвивати креативність, індивідуальність стилю діяльності, почуття власної гідності, такт, професійну компетентність, педагогічний оптимізм, авторитетність тощо. Тому виникає необхідність зміни стратегічних, глобальних цілей педагогічної освіти, перенесення акценту зі знань і умінь фахівця на його людські, особистісні якості, що постають водночас і як мета, і як засіб його підготовки до майбутньої професійної діяльності. Абсолютно нові вимоги до підготовки педагогів, в тому числі і вчителів початкової школи, засновані на нових освітніх технологіях, технологіях комунікації і взаємодії учасників навчального процесу для розвитку їх професійних і загальнолюдських якостей.

Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження засвідчує, що однією з сучасних технологій, яка останнім часом широко запроваджується у навчальний процес, зокрема у початковій школі, є інтерактивна технологія. Під терміном "інтерактивність" розуміють принцип побудови і функціонування педагогічного, психологічного, комп'ютерного тощо спілкування в режимі діалогу. Інтерактивним є навчання, що передбачає міжособистісне педагогічне спілкування у процесі навчання, таку організацію процесу ефективної комунікації, в якій учасники процесу взаємодії мобільні, відкриті й активні, а навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учасників.

На відміну від активних методів навчання, які будуються на односторонній комунікації (що її організує і постійно стимулює учитель), інтерактивні методи орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересів і потреб особистості, тому особлива увага приділяється організації процесу ефективної комунікації, в якій учасники процесу взаємодії більш мобільні, більш відкриті й активні. Основою інтеракції є принцип багатосторонньої комунікації, яка характеризується відсутністю полярності і мінімальною сконцентрованістю на точці зору вчителя. Організації процесу багатосторонньої комунікації сприяє використання відповідних методів навчання. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання, навчання у співпраці. Той, хто вчить, і той, хто вчиться, є рівноправними суб'єктами навчання. Інтерактивне навчання відповідає вимогам особистісно орієнтованого підходу, оскільки воно, як того і вимагає насамперед цей підхід, ставить у центр навчально-виховного процесу учня, прагнучи максимально задовольнити його освітні потреби і створити умови для всебічного розвитку.