Наукові основи підготовки менеджера освіти у системі неперервної педагогічної освіти

Обґрунтовано у структурі процесу поетапної неперервної педагогічної професійної підготовки менеджера освіти три етапи й організаційно-технологічні концентри І, ІІ, ІІІ рівнів: початковий - професійно-орієнтувальний етап та відповідний йому концентр І рівня (суб'єкти підготовки - старшокласники як лідери учнівських колективів); основний - професійно-формувальний етап та відповідний йому концентр ІІ рівня (суб'єкти підготовки - студенти і магістранти педагогічного університету як резерв управлінських кадрів загальноосвітнього навчального закладу); післядипломний - професійно-супроводжувальний та відповідний йому концентр ІІІ рівня (суб'єкти підготовки - діючі менеджери освіти).

Визначено сновні напрями вирішення проблеми поетапної професійної підготовки менеджера освіти у системі неперервної педагогічної освіти: обґрунтування концептуальних методолого-теоретичних і організаційно-методичних основ формування й саморозвитку менеджера освіти у системі неперервної педагогічної освіти в єдності початкового, основного і післядипломного етапів її процесу; використання результатів аналізу на засадах конвергентного менеджменту світового і вітчизняного досвіду підготовки управлінських кадрів для конструювання й ефективного впровадження в практику роботи системи освіти індивідуально та соціально орієнтованої організаційно-функціональної моделі формування і самоздійснення менеджера освіти; розроблення наскрізної компетентнісно-концентричної професійно-педагогічної програми розвитку ключових компетентностей менеджера освіти; адаптування інноваційних і традиційних методів, технологій та організаційних форм підготовки до вікових особливостей суб'єктів навчання: лідерів учнівських колективів; студентів і магістрантів - майбутніх учителів і менеджерів освіти; діючих управлінців та резерву керівних кадрів освіти; наукове узагальнення й апробація циклу методичних процедур поетапної неперервної підготовки менеджера освіти впродовж життя для кожного із визначених організаційно-технологічних концентрів формування й саморозвитку його фахової компетентності; розроблення рекомендацій для запровадження в практику діяльності системи освіти пропонованого в дослідженні підходу, моделі та технологій неперервної поетапної професійної педагогічної підготовки менеджера освіти.

У другому розділі - „Інтеграція індивідуально-креативних і когнітивно-маніпулятивних стратегій розвитку як організаційно-методична основа формування менеджера освіти” - засобами методів бенчмаркінгу (оцінка позитивного досвіду конкурентів), хронологічного, ретроспективного та ін. виявлено взаємозв'язки минулого, сучасного і майбутнього стану предмета дослідження, охарактеризовано конвергентний менеджмент як інноваційну індивідуально-креативну й когнітивно-маніпулятивну парадигму управління і самоуправління в освіті, реінжиніринг як ринково-креативну технологію конвергентного перепроектування організаційних бізнес-процесів, структур, компонентів діяльності менеджера освіти у рамках поетапної професійно-педагогічної підготовки, наведено зразки реалізації ідей конвергентного менеджменту, технологій маркетингу та моніторингу освітніх послуг у діяльності й підготовці менеджерів освітніх структур прогресивних країн світу, визначено специфіку і зразки інноваційної діяльності менеджерів освіти на регіональному рівні управління як змістову та організаційно-педагогічну основу формування і самоздійснення менеджера освіти у процесі поетапної професійної підготовки в системі неперервної педагогічної освіти. Встановлено, що організація неперервної поетапної професійної педагогічної підготовки менеджера освіти має враховувати положення про те, що науковий менеджмент як теорія і практика управлінської діяльності в умовах ринку освітніх послуг зорієнтований на послідовний процес пошуку інноваційного використання людських ресурсів організації, розкриття індивідуально-креативного професійного потенціалу кожної особистості. Аналіз провідних зарубіжних і вітчизняних науково-педагогічних управлінських тенденцій та потреб практики в умовах розширення обсягів освітніх послуг зумовлює необхідність досягнення у змісті підготовки менеджера превалювання професійних фахових знань над домінуючою в сучасних умовах загальною універсальною предметною освітою на всіх етапах формування менеджера. Оскільки предметом педагогічного менеджменту є відносини, що складаються у процесі управління, то для оптимального становлення і розвитку гуманних, етично й естетично довершених відносин між людьми, забезпечення підготовки нової ґенерації управлінських кадрів і педагогіка, і науковий менеджмент послуговуються ідеєю конвергенції, реалізація якої передбачає доцільне, обґрунтоване логікою „здорового глузду” поєднання традиційного й інноваційного, загальнолюдського і національного, глобального і локального, інституційного і громадського, особистісного і соціального чинників розвитку системи освіти в цілому і поетапної професійної підготовки менеджера освіти зокрема. Філософія освіти базується на положенні про те, що якщо ідея була коли-небудь корисною для розвитку сутнісних сил людини чи суспільства, то вона має постійно оновлюватися й використовуватися, але вже на якісно новому рівні розуміння. У цьому сутність конвергентного принципу доцільності поєднання традиційного (у освіті когнітивно-маніпулятивного) й інноваційного (індивідуально-креативного). Конвергентне мислення в освіті спирається як на глобальні тенденції розвитку цієї суспільної організації, так і на аналіз конкретних, специфічних для тих чи інших умов ідей, форм і методів управління базовими освітніми процесами, одним з основних серед яких є процес підготовки фахівців. Принциповою характеристикою нової якості освіти, у тому числі - поетапної професійної підготовки менеджерів освіти у системі неперервної педагогічної освіти, є взаємопроникнення філософських, соціальних і педагогічних знань, практична відсутність загальноконцептуальних обмежень для освітньої теорії та практики, громадське самоуправління освітніми організаціями й регіональними структурами, підвищена увага до особистості та індивідуальності кожного фахівця, конкурентноспроможного на ринку освітніх послуг.

Виявлено в результаті аналізу комплексу теоретичних джерел, зразків світового й вітчизняного досвіду діяльності інноваційних менеджерів освіти та даних констатувального експерименту, що в основі конвергентної освітньої парадигми і заснованого на ній процесу поетапної професійної педагогічної підготовки менеджера освіти лежить проблема взаємозв'язку інтересів особистості та суспільства, співвідношення раціонального й емпіричного в освітньому процесі, взаємозумовленість і взаємопроникнення традиційних та модернізаційних підходів, цінностей, знань і елементів досвіду впродовж життя, трактування менеджера як компетентного і конкурентноздатного фахівця на ринку освітніх послуг, здібного до професійного самоздійснення впродовж життя. Аналіз зарубіжних і вітчизняних тенденцій підготовки кадрів для управління освітою виявив, що сучасний менеджер освіти у процесі професійного формування і самоздійснення має оволодіти креативною ринково-педагогічною ідеологією, в якій синтезуються: здібності лідера і відповідний комплекс загальнолюдських якостей, свідоме ставлення до управлінської та педагогічної діяльності, мотиви, що рухають особистісне та професійне зростання, моделі спілкування з дорослими та дітьми, відчуття причетності до державного управління, громадянська позиція, прагнення до особистісного саморозвитку і професійного самотворення впродовж життя, власна технологія самоменеджменту. Як професіонал, він має використовувати досвід управління ефективними і якісними змінами на засадах інноваційного менеджменту, реінжинірингу бізнесових процесів, маркетингу і моніторингу освітніх послуг; в основі самоменеджменту такого фахівця лежить конвергентна ідея самоорганізації та саморозвитку особистості у процесі управлінської діяльності, а уміння управляти своїм часом та діловою поведінкою є технологічною базою самоздійснення професіонала в сфері управління.

Проаналізовано для отримання узагальнених даних підготовки менеджерів державних, регіональних і первинних освітніх структур досвід „школобазованого менеджменту” (SBM) США; державних і громадських органів управління освітою Великобританії, Франції, Ізраїлю, Нової Зеландії, Південної Кореї, Гонконгу, Австралії, Польщі, Японії, Росії та інших країн світу; конвергентну концепцію підготовки й діяльності ефективного менеджера, що її розвиває Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка особливу увагу приділяє критеріям якості як окремих менеджерів, так і масштабних освітніх структур, стимулює введення загальних і локальних реінжинірингових перетворень. Варіантами реалізації конвергентного підходу в державній і громадській освітній політиці та підготовці менеджера освіти визначено японські „школи співробітництва”, російські професійні асоціації та експериментальні педагогічні майданчики, польські програми підготовки керівників для „малих” шкіл тощо. У процесі системного та історико-логічного аналізу матеріалів з досвіду діяльності управлінських кадрів регіону й результатів пошукового експерименту було встановлено, що традиційним для регіонального корпусу управлінських педагогічних кадрів є прагнення до інноваційного оновлення навчальних закладів, до вивчення й освоєння ринку освітніх послуг та забезпечення конкурентноспроможності на цьому ринку. Як зразки такого менеджменту в дослідженні наводяться: впровадження проекту реінжинірингу школи №17 „Вибір” та інноваційної стратегії розвитку ліцею №4 м. Кременчука. Ці узагальнені дані стали вагомим емпіричним, теоретичним і практичним аспектом цілісної компетентнісно-концентричної концептуалізації поетапного професійного формування і самоздійснення менеджера освіти, змістовою й організаційно-методичною підготовкою до виділення комплексу фахових знань і основних професійно-педагогічних компетентностей менеджера освіти, розроблення особистісно і соціально зорієнтованої організаційно-функціональної моделі професійної підготовки менеджера освіти впродовж життя.

У третьому розділі - „Індивідуально та соціально орієнтована організаційно-функціональна модель підготовки менеджера освіти впродовж життя” - на основі теоретично обґрунтованої концепції як компетентнісно-концентричної цілісності процесу підготовки фахівця, даних включеного спостереження й експериментального пошуку встановлено, що сучасного менеджера освіти має характеризувати людинознавча компетентність, заснована на комплексі цінностей, фахових знань і досвіду управлінської діяльності, орієнтованих на всебічний розвиток особистості у педагогічному середовищі тривалий період життя, особливого типу навички організатора й лідера педагогічного колективу.

У процесі реалізації завдання дослідження - розроблення індивідуально та соціально орієнтованої організаційно-функціональної моделі поетапної професійної підготовки, особистісного самоздійснення менеджера освіти у системі неперервної педагогічної освіти (рис. 1) - методами теоретичного, генетичного, функціонально-структурного моделювання виділено комплекс його цінностей, фахових знань і досвіду та визначено сукупність основних компетентностей для конструювання наскрізної професійно-педагогічної програми, що має концентричний характер. Комплекс фахових знань включає знання: філософії освіти; управлінської філософії, управлінської психології; управлінського виховання; управлінської етики; управлінської риторики; управлінської конфліктології; управлінської ортобіотики та іміджології; економіки й теорії бізнесу. Компонентами моделі та відповідної їй наскрізної професійно-педагогічної програми визначено інтегровані компетентності особистості менеджера освіти: пізнавально-аналітичні, ринково-креативні, навчально-виховні, лідерські, організаторські, інформаційно-комунікативні, загальнокультурні та наскрізні критерії (професійні знання, вміння, навички; освітні ринкові цінності; досвід управлінської діяльності). Розроблено основи прогнозування й генерування ідей та досвіду менеджером освіти методами моделювання, проектування, соціально-педагогічного консалтингу, бенчмаркінгу (вивчення досвіду конкурентів), формування робочих груп і команд, навчання трудового колективу, раннього виявлення лідерства в учнівських колективах і робочих підрозділах, моніторингу якості знань і управлінських процесів та ін. Комплекс методичних процедур конкретизовано поетапно: на початковому етапі - керівництво різновіковими колективами, факультативи і групи лідерів, індивідуальна робота з конкретним директором школи, педагогічні майстерні; на основному етапі - групи лідерів студентських колективів, науково-дослідницькі групи студентів і магістрантів, елективні навчальні спецкурси майбутніх менеджерів освіти; управлінська педагогічна практика; на післядипломному етапі - консалт-курси, групи індивідуального консалтингу, бізнес-школи і спеціальні дослідницькі групи діючих менеджерів освіти, індивідуальне проектування освітніх послуг і бізнес-процесів та ін.

Встановлено, що процес неперервної професійної підготовки менеджера освіти впродовж життя має поетапний, індивідуальний особистісно-діяльнісний характер, у якому ключові компетентності суб'єкта підготовки органічно взаємодіють, інтегруються та виявляються в неповторних для кожного індивіда особливостях особистісного саморозвитку і професійного самоздійснення. Людиноцентрична сутність змісту, мети і результату неперервної поетапної професійної підготовки менеджера освіти міститься в розумінні підприємливості, неповторності й непередбачуваності кожної людини (менеджера, вчителя, учня), її особистісно-соціальної зорієнтованості на власне самоздійснення і вимоги соціуму. Менеджер освіти у процесі фахової підготовки пізнає себе і вчиться управляти собою, формує індивідуально-рефлексивні ринково-педагогічні технології самотворення в інтегрованому соціально-педагогічному ринковому середовищі. Процедурне проектування таких технологій, застосування яких сприяє визначенню в процесі поетапної неперервної професійної підготовки провідних напрямів використання особистісних ресурсів майбутнього і діючого менеджера освіти, зорієнтоване на самореалізацію в професії, є стрижнем індивідуально та соціально значущої організаційно- функціональної моделі менеджера, яка реалізується в ході дослідження на всіх трьох етапах і технологічних концентрах І, ІІ, ІІІ рівнів та забезпечує належну якість кадрів менеджерів на ринку освітніх послуг.

Виділено два види ринково-педагогічних управлінських технологій менеджера як освітнього лідера:

-- індивідуально-рефлексивні технології самоздійснення менеджера освіти як система знань, цінностей і досвіду самопізнання у процесі педагогічної управлінської діяльності, спрямованих на реалізацію власних цілей і кар'єрних задумів засобами особистісних умов, внутрішнього і зовнішнього середовища закладу і способів їх утілення в практику життєдіяльності особистості (технологія самоменеджменту особистісних ресурсів; технологія риторичної майстерності; технологія конструювання ортобіотичної поведінки; технологія самоіміджування; технологія самодіагностики фахових компетентностей та ін.);

-- особистісно-соціальні технології реалізації владних повноважень менеджером освіти як інтегрована система професійних знань, комплексу технологій самоздійснення особистості та досвіду роботи з людьми, використання якої дає можливість ефективно реалізувати особистісний потенціал і владні повноваження в соціономічних умовах педагогічного середовища і ринку освітніх послуг (ре інжинірингу освітніх бізнес-процесів; бенчмаркінгу досвіду конкурентів; маркетингу і моніторингу якості освітніх послуг; конструювання і навчання трудового колективу та ін.).

На основі досягнень сучасної педагогіки й наукового менеджменту, з урахуванням вимог ринкового соціально-педагогічного середовища до особистості менеджера освіти у процесі теоретичного пошуку та констатувального експерименту, проведеного у 2000-2004 рр., конкретизовано комплекс ринково-педагогічних технологій та встановлено, що персонал-технології добираються відповідно потреб і можливостей особистості, спрямовані на самореалізацію її біосоціального потенціалу в організації освіти як людини неповторної, непересічної, творчої, націленої на самопізнання і самореалізацію впродовж життя; у процесі поетапної професійної підготовки менеджера освіти розглядаються як вагомий чинник її ефективності.

У четвертому розділі - „Результати експериментальної роботи з упровадження моделі особистісного та професійного самоздійснення менеджера освіти впродовж життя” - науково обґрунтовано наскрізні та поетапні критерії й показники динаміки розвитку ключових компетентностей менеджера освіти у процесі неперервної професійної підготовки. За критерії професійної підготовки прийнято цінності, знання, уміння, навички, управлінський досвід менеджера освіти відповідно груп ключових професійних компетентностей (пізнавально-аналітичних, ринково-креативних, навчально-виховних, лідерських, організаторських, інформаційно-комунікативних, загальнокультурних), показниками яких виступають ступені динаміки розвитку суб'єкт-суб'єктної взаємодії відповідно трьох основних (співпідпорядкування, співробітництва, співтворчості) та двох допоміжних (близького до співробітництва, близького до співтворчості) логічних рівнів у кожному з трьох концентрів підготовки. Розроблено експериментальний регіональний науково-методичний комплекс у єдності загальноосвітніх навчальних закладів, педагогічного університету, інституту післядипломної педагогічної освіти, системи методичних служб районного і шкільного рівня для апробації організаційно-функціональної моделі поетапної неперервної професійної підготовки менеджера освіти в інтегрованому ринковому соціально-педагогічному середовищі. З допомогою прогностичних (експертної оцінки, взаємооцінки і самооцінки, узагальнення вікових і професійних характеристик компетентностей у кожному концентрі, шкалювання, ранжування) та обсерваційних методів (прямі, побічні, включені, безпосередні та опосередковані спостереження, експериментальне спілкування, самоспостереження, взаємоспостереження, метод рейтингу, самооцінки, метод професійного портрета) було виявлено реальний стан сформованості основних компетентностей діючого і майбутнього менеджера. Визначено методом комплексного педагогічного експерименту ефективність реалізації розроблених методичних процедур підготовки менеджера; методи інтерпретації, інтеракції, узагальнення і представлення результатів, характеристики індивідуальних даних підготовки конкретних менеджерів у процесі аналізу професійної підготовки у кожному із концентрів, авторські діагностичні методики (концентричне наскрізне опитування, тестування творчого потенціалу особистості, стабільності психологічного стану, організаторських можливостей), статистична обробка даних та графічне відображення досягнутого використовувалися для кількісного та якісного аналізу емпіричних показників. Основним інструментом оцінювання, переведення якісних показників у кількісні була обрана 100-бальна шкала оцінки, що дає змогу швидкого трансформування кількості балів у відсотковий показник. У відповідності до мети і концепції використано адекватний комплекс сучасних діагностико-статистичних методів і методик дослідження (автори - В. Беспалько, В. Заціорський, А. Киверялг, Ю. Павлов, С. Сисоєва, В. Циба та ін.), t-коефіцієнт критичного відношення різниці процентних чисел для визначення достовірності загальних результатів експериментальної роботи.

Виявлено у процесі експериментальної роботи специфічні особливості, спільні та конкретні результати підготовки всіх вікових категорій майбутніх і діючих менеджерів освіти:

- Учні-старшокласники на початковому етапі процесу підготовки виявляли орієнтацію на традиційні гуманістичні педагогічні цінності (добро, любов до людей, уміння співчувати, толерантність, повага до особистості іншої людини й ін.); розуміння майбутньої професії менеджера освіти як засобу успішної ділової кар'єри, реалізації провідних громадянських прагнень і особистісних потенціалів. Початкова підготовка учнів як майбутніх менеджерів і освітніх лідерів здійснювалася на засадах ранньої професіоналізації і педагогічної профорієнтації. При розробці змісту і методичних процедур організаційно-технологічного концентру І рівня підготовки враховувалися вимоги організації фасилітаційного педагогічного супроводу профорієнтаційної роботи, її зорієнтованості на професії вчителя і менеджера освіти та структура самосвідомості юнаків, яка дає змогу оцінювати власні здібності, особистісні якості й займатися самовдосконаленням. Ефективними методичними процедурами поетапної професійної підготовки у концентрі І рівня визначено заняття з діагностики комплексу лідерських і організаторських цінностей особистості, індивідуальну роботу менеджера-експерта з учнями-старшокласниками, роботу педагогічних майстерень, роботу членів експериментальних груп у різновікових учнівських колективах, години спілкування; тренінги тощо. У процесі експерименту використовувалися та визначені як ефективні варіативні моделі організації діяльності учнів: спільна колективна діяльність; групова колективна діяльність, індивідуальна робота з кращим директором школи та ін. Найвищі позитивні зрушення відбулися в загалькультурному (+21 %), пізнавально-аналітичному (+23 %) та лідерському (+24 %) видах компетентностей, що виявив аналіз підсумкових результатів експерименту. Якісні показники ринково-креативних, інформаційно-комунікативних, навчально-виховних та організаторських компетентностей зросли в інтервалі 11 - 19%.

- Специфікою основного етапу професійної педагогічної підготовки студента як менеджера освіти стала визначеність суб'єктом підготовки професійного вибору, готовність до одержання педагогічної професії, наявність відповідної системи мотивів, ціннісних орієнтацій і професійних інтересів. Самоцінність навчальної і практичної діяльності студента або магістранта як майбутнього менеджера освіти на основному етапі процесу підготовки підпорядковувалася цілям професійного самоздійснення і саморозвитку; засвоєні у процесі цієї діяльності знання, вміння, навички, цінності та досвід розглядалися як критерії сформованості компетентностей. Вагомим соціально-педагогічним чинником неперервності професійної підготовки менеджера освіти у організаційно-технологічному концентрі ІІ рівня стало забезпечення суб'єкт-суб'єктних відносин у колективі, що сприяло налагодженню атмосфери співробітництва й співтворчості студентів, удосконаленню лідерських здібностей особистості, гармонійній інтеграції особистих і колективних інтересів. Реалізація завдань даного етапу професійної підготовки майбутнього менеджера освіти засновувалася на принципах суб'єктності, фасилітації, самостійності особистості у професійній діяльності та органічної єдності теорії і практики у фундаментальній педагогічній підготовці в навчальному закладі III-IV рівнів акредитації. Студенти і магістранти - учасники експерименту - за результатами вхідного діагностування у своїй більшості вийшли на другий і третій логічний рівні (близький до співробітництва, співробітництво); виявили переважання загальнокультурних, ринково-креативних і лідерських компетентностей особистості. Ефективними методичними процедурами у концентрі ІІ рівня підготовки, поряд із викладанням нормативних і елективних навчальних курсів - інтегрованого курсу теорії та історії педагогіки, „Персоналії в історії української педагогіки”, „Менеджмент в освіті”, „Менеджмент загальноосвітнього навчального закладу” та ін. - визначено різні види практики з управлінським компонентом (пропедевтична, літня, практика на робочому місці бакалавра, спеціаліста, магістра), заняття студентських творчо-дослідницьких груп, участь у студентських науково-практичних конференціях, підготовку публікацій, посібників та ін. У рамках формувального експерименту широко використовувалися методичні процедури рефлексивного менеджменту (коуч-сесії досвідчених менеджерів освіти та заняття з гештальт-педагогіки). Підсумкова фаза експерименту виявила, що найвищий приріст якісних показників у експериментальних групах студентів і магістрантів відбувся на переході від рівня співробітництва до співтворчості (четвертий логічний рівень дослідження) в усіх компонентах компетентності, особливо - в інформаційно-комунікативному і ринково-креативному (+27 % якісного приросту результату в кожному компоненті відповідно), тоді як у контрольних групах результат змінився на 3-5 % за рахунок розвитку системи педагогічної підготовки в цілому. Середньостатистичний якісний показник приросту результату підготовки в концентрі ІІ рівня по всіх видах компетентностей становить 23,8%.

- Діючого менеджера освіти на післядипломному етапі і організаційно-технологічному концентрі ІІІ рівня вирізняла спрямованість на практичний результат навчання, пов'язаний з можливостями застосування нових знань і вмінь, досягнення нового професійного рівня, підвищення соціального і ділового статусу, наявність розвинутого почуття відповідальності, здатність до сприйняття і розуміння інших людей, рефлексивність у педагогічних передбаченнях, конструктивність процесів самореалізації і самовдосконалення, інноваційна налаштованість; це передбачало поглиблену фахову управлінську підготовку педагога як менеджера освіти і лідера трудового колективу закладу. Провідними методичними процедурами неперервної педагогічної підготовки менеджера освіти у концентрі ІІІ рівня визначалися: цілеспрямоване конструювання педагогічного управлінського досвіду особистості, моделювання особистістю власної педагогічної управлінської діяльності, курсова підготовка менеджерів освіти (директори шкіл, заступники, резерв керівних кадрів, учителі-предметники). Основна (планова) курсова підготовка доповнювалася консалт-курсами на місцях, діяльністю бізнес-шкіл, спеціальних дослідницьких груп діючих управлінців, індивідуальними консультаціями з проблем розвитку стильових і гендерних аспектів управлінської діяльності в процесі формування пізнавально-аналітичних, ринково-креативних, навчально-виховних, лідерських, організаторських, інформаційно-комунікативних, і загальнокультурних компетентностей менеджера освіти. Аналіз показників рівнів сформованості професійних якостей діючих менеджерів освіти за результатами контрольного етапу експерименту засвідчив: якісний приріст при переході з нижчого на вищий рівень в експериментальних групах становить: лідерські компетентності - +24%; організаторські - +19,2%; загальнокультурні - +14%; інформаційно-комунікативні - +19%; пізнавально-аналітичні і ринково-креативні - +11,3 %; У контрольних групах діючих менеджерів освіти ці показники коливаються від +1,5 до +2,4%.

Доведено в результаті підсумкового етапу експерименту переконливе зростання зведених показників усіх параметрів моделі в діапазоні від 19 до 36 % при переході з четвертого на п'ятий логічний рівень (близький до співтворчості - показник від 60 до 80%, та співтворчість - від 80 до 100%) (рис. 2.).

Рис. 2. Діаграма динаміки змін загального рівня сформованості компетентності менеджера освіти

Зафіксовано, що відповідно коефіцієнта сформованості загального рівня компетентності менеджера освіти в рамках експериментальної роботи результати розподілилися наступним чином.

У експериментальній групі:

(відповідає 4-му і 5-му логічним рівням);

у контрольній групі:

(відповідає 3-му логічному рівневі).

Отже, сумарний позитивний приріст компетентності менеджера освіти в результаті цілеспрямованої підготовки в рамках експерименту становить 26,9%; середньоарифметичний приріст кожного компонента людинознавчої компетентності - 19,7 середньостатистичних балів, ураховуючи внутрішні якісні переходи з нижчого на вищий рівень професійної компетентності (таблиця 1).

Відображені в діаграмі й таблиці зведені дані статистичного групування загальних результатів дослідження відповідно груп ключових професійно-педагогічних компетентностей менеджера освіти у рамках підсумкового узагальнення дозволяють встановити, що сформованість компонентів людинознавчої компетентності за результатами формувального експерименту в сумарній вибірковій сукупності знаходиться на 3-му (співробітництво - 40-60 %), 4-му (близький до співтворчості - 60-80 %) та 5-му (співтворчість) логічних рівнях, що свідчить про ефективність проведеної в рамках дослідження експериментальної роботи.

Таблиця 1 - Порівняння середнього арифметичного значення набраних балів у експериментальній і контрольній групах за компетентностями менеджера освіти

Загальний середній приріст 0,25 19,7

Найвищого рівня розвитку досягли навчально-виховні (+28,2 середньост. бали); організаторські (+26,2 середньост. бали) та ринково-креативні (+24,0 середньост. бали) компетентності менеджера освіти. Ці дані відображають суттєві позитивні зрушення всередині цілісної групи учасників експерименту, якісне зростання основних показників, що в цілому підтверджує гіпотезу дослідження. Дослідження достовірності результатів за t-коефіцієнтом критичного відношення різниці процентних чисел виявило належний рівень їхньої вірогідності і надійності.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено нове вирішення проблеми підготовки менеджера освіти у системі неперервної педагогічної освіти, що полягає в обґрунтуванні наукових основ, розробленні теоретичної концепції та моделі професійної підготовки менеджера, їх експериментальній перевірці. Результати проведеного теоретичного пошуку та дослідно-експетиментальної роботи в цілому підтвердили гіпотезу і дали можливість сформулювати висновки відповідно визначених завдань:

1. Науково обґрунтовано теоретичну концепцію процесу поетапної професійної підготовки менеджера освіти як компетентнісно-концентричну цілісність у контексті модернізації освіти та інноваційних ринкових парадигм управління, засновану на взаємопов'язаних ідеях-концептах: а) людиноцентризму - визнання особистості професіонала вищою суспільною цінністю, суб'єктом і сенсом підготовки, первинною творчою реальністю; б) конкретної професіоналізації педагогічних управлінських знань, інтеграції у системі підготовки передусім професійних, а також сучасних загальних універсальних знань, які перетворюються у процесі педагогічного адаптаційного розвитку на особистісно-соціальні; в) компетентності - як особистісно-професійної властивості й активно-діяльнісного теоретичного і практичного результату підготовки професіонала на основі засвоєних фахових знань, умінь і навичок, формування системи суб'єкт-суб'єктних відносин і управлінсько-педагогічного досвіду менеджера освіти; г) концентричності - організації підготовки, яка полягає у поступальному вдосконаленні та розширенні початково заданого змісту у відповідності до віку та реальних потреб і можливостей суб'єктів підготовки широкого вікового діапазону. Таким чином, концепти людиноцентризму, професіоналізації управлінських знань, компетентності менеджера й концентричності підготовки забезпечили можливість цілісної концептуалізації дослідження, єдності його методологічних, теоретичних і технологічних складників. На основі авторського компетентнісно-концентричного наукового підходу, відповідно якого неперервність професійної підготовки трактується як результат поетапного, концентричного і цілісного формування компетентностей менеджера освіти впродовж життя, досягнуто високого рівня фахових знань, цінностей, досвіду, специфіки розвитку індивідуальних якостей широкого вікового діапазону, забезпечено становлення особистості професіонала в умовах модернізації освіти та ринку освітніх послуг, реалізації сутнісної потреби незалежності професійного мислення і самоздійснення. Це репрезентує визначення менеджера освіти як високого рівня професіонала, освітнього лідера, організатора педагогічної взаємодії, що має спеціальну професійну підготовку, конвергентний світогляд, наділений владними повноваженнями з боку держави чи власника закладу, професійно керує педагогічним колективом відповідно до мети, місії й освітніх стандартів та соціально значущих педагогічних вимог, забезпечує рентабельність і конкурентноздатність освіти, здійснює моніторинг внутрішнього і зовнішнього педагогічного середовища, проводить маркетинг освітніх послуг, налагоджує ефективні зв'язки з громадськістю, як креативна особистість займається оперативним упровадженням інновацій у практику діяльності закладу. Концепція поетапної неперервної підготовки менеджера освіти як компетентнісно-концентрична цілісність визначила і об'єднала мету, зміст, поетапний процес, структуру, цикл методичних процедур і механізмів, особистісно-соціальний результат підготовки.

2. Обґрунтовано наукові основи поетапного процесу професійної підготовки менеджера освіти впродовж життя: виявлено людиноцентричну науково-педагогічну сутність процесу підготовки, яка полягає у розумінні сучасного менеджера як усебічно розвиненої й самодостатньої особистості, незаперечної соціальної цінності, професіонала, а отже - високої якості інтелектуального товару на ринку освітніх послуг; закономірності - відповідності сучасному станові розвитку суспільства і потребам модернізації освіти, оперативного реагування на запити ринку освітніх послуг, формування суб'єкт-суб'єктної взаємодії у соціально-педагогічному середовищі та ін.; суперечності неперервної поетапної професійної підготовки фахівця, основними з яких є необхідність урегулювання протиріччя між особистісними потребами в індивідуально-професійному розвитку, вимогами ринкового глобалізованого суспільства до якості управлінських кадрів і освітніх послуг та реальним станом професійного формування і самоздійснення фахівця з освітнього менеджменту. Доведено, що підготовка менеджера освіти для сучасних навчальних закладів здійснюється на принципах суб'єктності, фасилітації, елективності, компетентності, цілісності, концентричності, наступності та інноваційності.

Здійснено уточнення, модифікацію, виявлено зв'язки і залежності основних понять поетапної неперервної професійної підготовки менеджера освіти: поняття „менеджмент освіти” розглядається як видове, підпорядковане родовому поняттю „педагогічний менеджмент”; поняття „конвергентний педагогічний менеджмент” розуміється як інноваційне управління освітою в ринкових умовах, що базується на оптимальному поєднанні особистісних і соціальних, загальнолюдських і національних, традиційних та інноваційних, глобальних і локальних чинників розвитку організації освіти і кожної особистості в ній; поняття „педагогічна професійна підготовка менеджера освіти” модифіковане як поетапний концентричний індивідуалізований процес цілеспрямованого формування особистісно і соціально значущих професійно-педагогічних компетентностей фахівця та його самоздійснення у системі освіти впродовж життя; з урахуванням теоретичних положень педагогічної науки і наукового менеджменту модифіковано поняття „менеджер освіти”, згідно з визначеними компетентностями посилено ринково-креативні, лідерські та загальнокультурні компетентісні аспекти як складники цілісної людинознавчої компетентності професіонала.

3. Теоретично обґрунтовано на основі методів системного й функціонально-структурного аналізу структуру процесу поетапної неперервної індивідуальної професійної підготовки менеджера освіти широкої вікової періодизації. Виявлено три етапи як складники компетентнісно-концентричної цілісності: початковий - професійно-орієнтувальний, основний - професійно-формувальний, післядипломний - професійно-супроводжувальний, критеріями обґрунтування яких виступають: загальні цілі; єдиний зміст і організація підготовки; вікова періодизація суб'єктів. Доведено, що кожному етапу в структурі процесу відповідають організаційно-технологічні концентри І, ІІ, ІІІ рівнів. Встановлено, що неперервна поетапна професійна підготовка розпочинається в системі загальної середньої освіти у процесі професійної орієнтації і самовиховання особистості майбутнього менеджера на початковому етапі у концентрі І рівня; продовжується й концентрично поглиблюється у навчальному закладі ІІІ-IV рівнів акредитації на основному професійно-формувальному етапі в концентрі ІІ рівня; триває на післядипломному етапі засобами педагогічної освіти і самоосвіти особистості впродовж життя у концентрі ІІІ рівня. Важливими сутнісними аспектами поетапної підготовки є взаємодія людських і технічних ресурсів, планування та розробка асортименту і якості освітніх послуг, урахування власних особистісних можливостей суб'єктів підготовки, відповідність методичних процедур їхнім професійно-педагогічним потребам.

4. Визначено й науково обґрунтовано з використанням методів теоретичного аналізу та узагальнення емпіричних даних комплекс основних концентричного характеру компетентностей менеджера освіти (пізнавально-аналітичних, ринково-креативних, навчально-виховних, лідерських, організаторських, інформаційно-комунікативних, загальнокультурних), розкрито специфіку їх розвитку на кожному із етапів і у відповідних їм організаційно-технологічних концентрах підготовки: раннє виявлення і формування на засадах педагогічної професійної орієнтації у концентрі І рівня; фаховий розвиток і саморозвиток компетентностей менеджера освіти на основі єдності теорії і практики, управлінської професіоналізації педагогічних знань та відповідних методичних процедур у концентрі ІІ рівня; професійний супровід на засадах групового й індивідуального самоздійснення та проектування освітніх бізнес-процесів підготовки менеджера у концентрі ІІІ рівня. Кожна із компетентностей інтегрує загальні, але властиві лише їй ознаки, які у своїй сукупності формують здатності й можливості індивіда до професійної управлінської діяльності в ринкових умовах. Інтеграція ключових компетентностей менеджера освіти відбувається відносно певного етапу, має концентричний особистісно-діяльнісний характер. Фахові знання і якості індивіда органічно взаємодіють і розвиваються упродовж етапів підготовки на засадах цілеспрямованого конструювання управлінського досвіду, ринково-педагогічних технологій реалізації владних повноважень і професійного самоздійснення у педагогічному середовищі.

5. Розроблено й експериментально перевірено методами генетичного і теоретичного моделювання, рефлексивного проектування індивідуально та соціально зорієнтовану організаційно-функціональну модель поетапної професійної підготовки та особистісного самоздійснення менеджера освіти впродовж життя, яка своєю метою має відтворення поетапної професійної підготовки для формування людинознавчої управлінської компетентності висококваліфікованого менеджера освіти. Запропонована модель зорієнтована на мету, ефективні взаємозв'язки між етапами й організаційно-технологічними концентрами, в основі яких лежить комплекс ринкового характеру компетентностей професіонала як складників людинознавчої компетентності, що цілеспрямовано й поступально розвиваються від етапу до етапу впродовж тривалого відрізка часу. Це дає можливість наукового відтворення і одержання ґрунтовної інформації про об'єкт і предмет дослідження, забезпечення змін, кристалізацію головних механізмів формування фахівця: багатогалузевого комплексу фахових знань та управлінської практики менеджера освіти, зразкового досвіду управлінської діяльності керівних кадрів освіти регіону, компетентності викладачів, науковців, менеджерів освіти, суб'єкт-суб'єктних відносин, сприятливого соціокультурного середовища регіону, ефективних взаємозв'язків між етапами і концентрами підготовки. Модель відтворює реальну ринково-педагогічну дійсність професійної підготовки менеджера освіти, має прогностичний характер та забезпечує особистісний і соціальний результат - високу якість і конкурентноздатність кадрів менеджерів освіти на ринку освітніх послуг.

6. З'ясовано, теоретично узагальнено та науково обгрунтовано відповідно до вимог комплексу компетентностей, етапів та концентрів підготовки: інтегративну концентричного характеру систему управлінських знань (філософських, соціологічних, педагогічних, соціально-педагогічних, психологічних, соціально-психологічних, наукового менеджменту, теорії бізнесу і маркетингу, історії управлінської думки, іміджології, риторики та ін.), педагогічних механізмів (зразкового досвіду управлінської діяльності керівних кадрів освіти регіону, компетентності викладачів, методистів, науковців, менеджерів освіти, суб'єкт-суб'єктних відносин, сприятливого соціокультурного середовища, ефективних взаємозв'язків між етапами і концентрами підготовки), ринкових педагогічних технологій соціального спрямування (громадського управління; реінжинірингу - докорінного перепроектування освітніх бізнес-процесів; маркетингу - розроблення стратегії і тактики роботи зі споживачами й моніторингу - постійного відстеження й удосконалення якості освітніх послуг; конструювання і навчання трудового колективу) та технологій особистісного самоздійснення (самоменеджменту особистісних ресурсів, самодіагностики компетентностей, самоіміджування, риторичної майстерності, конструювання ортобіотичної поведінки та ін.), циклів методичних процедур, конкретизованих поетапно (на початковому етапі - керівництво різновіковими колективами, факультативи і групи лідерів, індивідуальна робота з конкретним директором школи, педагогічні майстерні; на основному етапі - групи лідерів студентських колективів, науково-дослідницькі групи студентів і магістрантів, елективні навчальні курси майбутніх менеджерів освіти, управлінська педагогічна практика, реалізація індивідуальних програм саморозвитку; на післядипломному етапі - консалт-курси, групи індивідуального консалтингу, бізнес-школи діючих менеджерів освіти, індивідуальне проектування освітніх послуг і бізнес-процесів, традиційна курсова підготовка та ін.). Це дозволило визначити специфіку (вікову, стильову, гендерну) формування і саморозвитку менеджера освіти на кожному з етапів процесу підготовки, що в узагальненому вигляді відображено у наскрізній професійно-педагогічній програмі підготовки менеджера освіти на початковому, основному та післядипломному етапах й у відповідних організаційно-технологічних концентрах І, ІІ, ІІІ рівнів.

7. Науково обґрунтовано критерії і показники динаміки розвитку комплексу компетентностей менеджера освіти у процесі поетапної професійної підготовки. За критерії поетапної професійної підготовки приймаємо знання, уміння, навички, цінності, управлінський досвід менеджера освіти відповідно виділених етапів і груп професійних компетентностей, показниками яких виступають ступені динаміки розвитку суб'єкт-суб'єктної взаємодії відповідно п'яти логічних рівнів: співпідпорядкування, близького до співробітництва, співробітництва, близького до співтворчості, співтворчості у кожному з трьох концентрів підготовки. З метою визначення сумарного позитивного приросту компетентності майбутніх і діючих менеджерів освіти у рамках експерименту використовувалося переведення якісних показників у кількісні, концентрична анкета самооцінки, взаємооцінки та експертної оцінки ключових компетентностей менеджера освіти, у якій враховувалися основні вимоги професійно-педагогічної програми, 100-бальна шкала оцінки, методи обчислення середнього арифметичного значення суми набраних за кожним компонентом балів та визначення коефіцієнта сформованості кожного компонента стосовно встановлених логічних рівнів. Зведені результати експериментальної роботи підлягали статистичному групуванню та визначенню спільного коефіцієнта сформованості загального рівня професійної компетентності менеджера освіти як показника єдиного результату поетапної неперервної професійної підготовки менеджера освіти.

8. Розроблено у відповідності до етапів і концентрів підготовки експериментальний регіональний науково-методичний комплекс з центром у педагогічному університеті, до якого увійшли: середні школи та загальноосвітні навчальні заклади альтернативного типу Машівського і Новосанжарського районів Полтавської області, Машівський районний та Полтавський міський методичні кабінети, Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського. Комплекс забезпечив перевірку організаційно-функціональної моделі поетапної професійної підготовки менеджера освіти в інтегрованому соціально-педагогічному середовищі, основних педагогічних технологій, реалізацію авторського науково-методичного посібника „Організаційно-методичні основи підготовки менеджера освіти” та наскрізної професійно-педагогічної програми підготовки, упровадження програм нормативних та елективних навчальних курсів, адаптованих до умов загальноосвітньої школи, педагогічного університету та інституту післядипломної педагогічної освіти методів ринкового й бізнесового проектування якісних освітніх послуг у діяльності менеджера освіти та циклу методичних процедур. Виявлено ефективність неперервного поетапного формування менеджера освіти у кожному з трьох концентрів та в цілому, що забезпечило зростання якості кадрів менеджерів освіти на 26,9 %, зокрема, на початковому (професійно-орієнтувальному) етапі у концентрі І рівня якість кадрів менеджерів освіти зросла на 30,2 %, на основному (професійно-формувальному) етапі у концентрі ІІ рівня - на 36,3 %, на післядипломному (професійно-супроводжувальному) етапі у концентрі ІІІ рівня - на 19,2 %.

Обґрунтовано рекомендації щодо впровадження основних наукових і практичних результатів дисертаційної роботи:

- розроблені у процесі дослідження авторські навчальні курси: „Менеджмент і самоменеджмент особистості лідера” (для старшокласників), „Проблеми освітнього менеджменту та модернізації національної освіти”, „Менеджмент в освіті”, „Менеджмент загальноосвітнього навчального закладу”, „Менеджмент і маркетинг освітніх послуг” (для студентів та магістрантів педуніверситетів), „Конвергентний менеджмент в освіті регіону”, „Маркетинговий підхід до проектування навчального закладу” (для слухачів обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, категорій керівних кадрів освіти) та ін. доцільно використовувати на регіональному і всеукраїнському рівнях як нормативні і елективні у поетапній професійній підготовці фахівців з управління освітніми організаціями;

- для забезпечення якісної поетапної професійної підготовки менеджера освіти доцільним є створення регіональних комплексів і об'єднань як спільного ринкового соціально-педагогічного середовища, у якому в результаті професійної підготовки на кожному етапі здійснюється саморозвиток і формування особистості фахівця з менеджменту впродовж усього життя. До такого комплексу, очолюваного педагогічним університетом, мають уходити: інститути післядипломної педагогічної освіти, районні та міські методичні кабінети, районні методичні об'єднання управлінців (директорів і заступників директорів шкіл), базові загальноосвітні навчальні заклади тощо, які здійснюватимуть раннє виявлення задатків менеджера освіти, забезпечать педагогічну фасилітаційну допомогу ринково-креативного розвитку, ефективний процес педагогічної професійної орієнтації, фундаментальної професійної підготовки і професійного супроводу післядипломної освіти.

Одержані результати підтверджують гіпотезу дослідження. Проведена робота дозволила виділити й конкретизувати напрями подальших наукових і практичних пошуків з проблеми у руслі ринкової інноваційної модернізації освіти: дослідження теоретико-методичних основ підготовки менеджера освіти окремо на кожному етапі й у відповідному концентрі; вивчення і реалізація світового досвіду компетентнісного підходу до підготовки менеджера освіти; обґрунтування і розроблення системи кваліфікаційних рівнів менеджерів освіти, оцінки їхньої професійної компетентності на основі моніторингу діяльності регіонального, районного та шкільного рівнів менеджменту освіти з урахуванням потреби у компетентних фахівцях.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ

Монографії

1. Кравченко Л. М. Неперервна педагогічна підготовка менеджера освіти: моногр. /Л.М. Кравченко.- Полтава: Техсервіс, 2006. - 422 с.

2. Навчальні посібники

3. Кравченко Л.М. Організаційно-методичні основи підготовки менеджера освіти: навч.-метод. посіб. / Л.М. Кравченко. - Полтава:Техсервіс, 2007. - 496 с.

Статті у наукових фахових виданнях

4. Кравченко Л. М. До проблеми методології раціонального пізнання менеджера освіти /Л.М. Кравченко. // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. - Одеса:, 2002. - (Спецвипуск „Теорія та практика управління педагогічними процесами”). - С.108-116.

5. Кравченко Л.М. До проблеми самоменеджменту керівника школи та вчителя / Л.М. Кравченко // Постметодика. - 2000. - № 5. - С. 29-32.

6. Кравченко Л. М. Ідея нової школи і національної освіти у творчості С.Ф. Русової початку ХХ століття / Л.М. Кравченко. //Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів, 2007. - Вип. 47. - (Сер. „Педагогічні науки”). - С. 32-34.

7. Кравченко Л. М. Ідея оптимальної школи в організаційно-педагогічній і науково-дослідницькій діяльності В. О. Сухомлинського / Л.М. Кравченко. // Постметодика. - 2007. - № 2. - С. 16-21.

8. Кравченко Л. М. Ідея оптимальної школи у творчій спадщині В.О. Сухомлинського і діяльності сучасних менеджерів освіти / Л.М. Кравченко. // Гуманізація навчально-виховного процесу: наук.-метод. зб. - Слов'янськ:, 2007. - Вип. 37. - С. 20-26.

9. Кравченко Л. М. Інноваційний менеджмент освіти як фактор масштабного оновлення організації / Л.М. Кравченко. //Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. - Полтава, 2006. - Вип. 4(51). - - (Сер. „Педагогічні науки”). - С. 170-179.

10. Кравченко Л.М. Комплекс особистісних технологій самопрезентації менеджера освіти / Л.М. Кравченко. // Вісник Львівського університету. - Львів, 2007. - Вип. 22. - (Серія педагогічна.). --С. 84-91.