Українська фортепіанна школа ХХ століття у контексті розвитку теорії і практики музичної освіти

46. Гуральник Н. Історичні завоювання професійної фортепіанної школи в контексті розвитку української музичної культури ХХ ст. / Н. Гуральник // Теоретичні та методичні засади неперервної мистецької освіти : зб. матеріалів наук. - метод. семінару. - Чернівці : Зелена Буковина, 2006. - С. 29-32.

47. Тимошенко-Гуральник Н. П. Історичне переосмислення змісту фортепіанної школи в контексті розвитку мистецької освіти України ХХ століття / Н. П. Тимошенко-Гуральник // Мистецька освіта та мистецтво освіти в контексті формування сталого суспільства : зб. матеріалів Всеукр. наук.- практ. конф., Київ, 12-13 травня 2005 р. - К. : ДАКККіМ, 2005. - Ч. 2. - С. 143-147.

48. Тимошенко Н. П. Современний взгляд на демократические тенденции педагогического творчества / Н. П. Тимошенко // Шляхи удосконалення

49. художньо-естетичної освіти учнівської молоді в умовах відродження національної культури : тези республ. наук. - практ. конф. (7-9 квітня 1992 р.) / ред. кол. О. Ф. Щолокова (отв. ред.) и др. - К. : КДПІ, 1992. - На укр. и рус. яз. -С. 45-47.

Публікації в музичних виданнях

50. Гуральник Н. Творчий звіт молодої кафедри / Н. Гуральник // Українська музична газета. - 2004.- № 2 (52). - С. 7.

51. Гуральник Н. Сходження слов'янської фортепіанної музики / Н. Гуральник // Українська музична газета. - 2004.- № 4 (54). - С. 3.

АНОТАЦІЇ

Гуральник Н. П. Українська фортепіанна школа ХХ століття у контексті розвитку теорії і практики музичної освіти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2008.

У дисертації визначено сутність української фортепіанної школи ХХ ст. у контексті розвитку теорії і практики музичної освіти. Обґрунтовано її методологічну контекстність як цілісного, самодостатнього, науково-педагогічного та національно-освітнього явища. Визначено періоди розвитку відповідно історичним етапам науково-педагогічної думки, музичної освіти та введено невідомі фактичні матеріали у науково-педагогічний обіг. Виявлено науково-педагогічний статус УФШ і обґрунтовано її структуру на основі самоцінності педагогічного потенціалу її лідерів як суб'єктивного фактора розвитку. Уточнено формулювання провідних понять у системі загального наукового пізнання. Визначено педагогічні принципи її функціонування як суб'єкту сучасного міжнародного освітнього простору. Обґрунтовано типологію традиційного наслідування педагогічних принципів видатних лідерів УФШ, їх методико-технологічну своєрідність. Розроблено історико-аналітичний узагальнюючий проект вивчення УФШ, запропоновано його як базовий для дослідження шкіл інших музичних галузей, апробовано його доцільність та критерії прогресивного відтворення УФШ. Встановлено умови і чинники її інфінітивного розвитку.

Ключові слова: науково-педагогічна школа, історія педагогіки, контекстність, музична освіта, українська фортепіанна школа.

Гуральник Н. П. Украинская фортепианная школа ХХ столетия в контексте развития теории и практики музикального образования. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Национальний педагогический университет имени М.П. Драгоманова, Киев,2008.

В диссертации раскрита сущность украинской фортепианной школи ХХ столетия в контексте развития теории и практики музикального образования. Исторически обусловлена и доказана актуальность ее рассмотрения как самодостаточного національного феномена образования ХХ ст., представленного целостним культурно-историческим явлением.

Определени концептуальние позиции развития УФШ: ее целостность как комплексная характеристика, что проявляется в национальной самобитности, полирегиональном единстве, осознании ценности педагогического потенциала видающихся пианистов; самодостаточность украинской национальной традиции и ее интеграция в международний процесс образования; направленность на демократические идеали развития личности, которая реализуется в самобитних технологиях ведущих украинских педагогов; персонифицированний и предметно-исторический подходи изучения УФШ соответственно периодам развития научной школи на историческом, культуротворческом, личностном уровнях, а также тенденциям и закономирностям образования; осмисление содержания УФШ определило его как составляющую общенаучного познания, педагогической мисли, теории и практики музикального образования; универсальность и самодостаточность УФШ в музикальном образовании, использование фортепиано базовим музикальним инструментом в подготовке учителя.

Определена система функций УФШ в единстве национальной, социальной, научно-педагогической, образовательной и музикально-практической сущностей. Проанализовано соответствие ее содержания гуманистическому, социально-образовательному и культуротворческому измерениям. Научное обобщение теоретических и практических достижений УФШ на протяжении ХХ ст. подтверждает широкую контекстность ее смисла, значительность и научную емкость музикально-специфического содержания. Накопленний эмпирический материал обусловил идею относительной самостоятельности, самоценности педагогического потенциала представителей УФШ, своевременность его теоретического анализа и научного обобщения.

Обоснована методология определения научно-теоретической сущности категории „школа”, ее главних атрибутивних составляющих: непреходящего значения исторической традиции, осознания ее образовательной ценности; возникновения нових научних идей, наличия лидера школи, способного к творчеству, генерации нових идей в структуре музикального образования; педагогического обеспечения передачи способов и приемов получения нового знания в процессе диалогового (полилогового) взаимодействия субъектов школотворчества. Педагогическая сущность категории УФШ определена производной понятия научная и научно-педагогическая школи.

Определен научно-педагогический статус УФШ, обоснована ее структура. Виявлени исторические периоди развития фортепианной школи в контексте истории педагогической мисли и общего музикального образования ХХ ст. Виявлени соответствующие тенденции и закономерности, в которих отразился динамизм трансформации содержания музикального образования, углубления научно-исследовательской составляющей деятельности пианистов наряду с педагогической и исполнительской практикой. За счет изучения 2, 8 тис. страниц архивних материалов, рукописних изданий, введения более 60 наименований архивних документов обогащен научний и учебний фонд. На основании этих материалов можно с достаточной достоверностью утверждать научно-созидательную, культуротворческую роль пианистов в развитии педагогического аспекта фортепианной школи в Украине. Многовековой опит фортепианной практики, результати теоретических обобщений расширили представления учених других научних отраслей (психологии, педагогики, социологии).

Уточнени формулировки понятий „научно-педагогическая школа”, „музикальное образование”, дано определение понятия „Украинская фортепианная школа” в педагогических парадигмах системи общего научного познания. Предложен ряд специфических принципов функционирования УФШ в качестве субъекта международного сообщества по образованию.

Экспериментальним путем получен результат самоидентификации педагогов с поколеними УФШ, мотивации к созданию свого педагогического стиля, прогресивному воссозданию школи. Идея лидерства основателей фортепианних школ детерминировала обоснование типологии традиционного наследования их педагогических принципов, определила сущность соответствующих типов наследования. Обобщени и структурировани примери знакових для истории УФШ генеалогических деревьев ведучих педагогов (В. Барвинский, П. Луценко, К. Михайлов, Г. Нейгауз, В. Пухальский, М. Старкова, Н. Тутковский и др.).

Разработан историко-аналитический обобщающий проект изучения педагогических достижений фортепианних школ, предложено его практическое применение как базового для аналогичних исследованиий в других отраслях музикального образования, практического применения в подготовке современних специалистов. Установлени фактори, критерии, условия прогресивного школотворчества, перспективи исторического развития УФШ.

Ключевие слова: научно-педагогическая школа, история педагогики, контекстность, музикальное образование, украинская фортепианная школа.

Guralnyk N. P. Ukrainian Piano School of 20th century in the context of theory and practice of musical education development. - Manuscript.

Thesis on getting the scientific degree of the Doctor of Pedagogy according to the specialty 13.00.01 - general pedagogy and history of pedagogy. The National Pedagogical University of Dragomanov M. P., Kiev, 2008.

The main points of Ukrainian piano school of the 20th century in the context of theory and practice of musical education development are designated in the thesis. Its methodical context as single national, scientific pedagogical and self-sufficient phenomena has been proved here. Periods of the development according to the historical steps of scientific pedagogical thought, musical education have been identified. Scientific pedagogical status of Ukrainian piano school has been discovered and its structure on the base of importance of pedagogical potential of its leaders has been proved. Formation of the chief concepts in the system of general scientific cognition has been identified. Pedagogical principles of its functioning as a subject of international educational spaciousness have been determined. The heritage typology of the pedagogy of the famous leaders of Ukrainian piano school and its technological peculiarity have been grounded. Historical and analytical general project concerning studying the different musical schools has been worked out. Its suitability has been tested and tried out. Introduced conditions and factors of effectiveness of Ukrainian piano school, its infinitive development have been determined.

Key words: scientific and pedagogical school, history of pedagogic, context, musical education, Ukrainian piano school.

Размещено на Allbest.ru