Система інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Система інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Загальна характеристика роботи

В Україні відбувається зміна суспільного устрою, об'єктивно зумовлена стійкою тенденцією переходу людства (друга половина ХХ ст.) від індустріальної цивілізації до інформаційної, яка формує моделі науково-технічного та інноваційного розвитку держави.

Аналіз інформаційно-технологічної ситуації, філософської, управлінської, кібернетичної, психолого-педагогічної літератури свідчить, що проблема інформаційного забезпечення управління соціальними системами та школи як освітнього інституту була об'єктом фундаментальних досліджень у другій половині минулого століття, активно розробляється у різних галузях науки і в наш час. Узагальнення наукових праць, в яких розкриваються теоретичні і технологічні проблеми інформатизації в сфері освіти, дозволяє виділити кілька напрямів наукових досліджень.

Результати фундаментальних досліджень першого напряму представлено у наукових працях Р.Х. Абдєєва, В.П. Андрущенка, Г.Т. Артамонова, Д. Белла, В.Ю. Бикова, В.В. Бірюкова, Н. Вінера, В. Волькенштейна, В.М. Глушкова, Б.С. Гершунського, Ю.О. Дорошенка, У. Ешбі, М.І. Жалдака, Н.І. Жукова, О.М. Князєвої, В.З. Когана, К.К. Коліна, В.Г. Кременя, С.П. Курдюмова, Н.І. Лапіна, В.В. Лапінського, Н.В. Морзе, Т.С. Назарової, І.С. Нарського, Л.А. Петрушенка, К. Поппера, І.А. Пригожина, В.І. Сифорова, А.П. Суханова, А.Д. Урсула, Р. Фішера, Г. Хакена, Р. Хартлі, А.Д. Хомоненка, К. Шеннона у філософії освіти, філософії інформаційної цивілізації, кібернетиці, інформатиці, загальному менеджменті, соціології освіти. У них розкрито філософські концепції феномена інформації, теоретико-методологічні положення соціальної інформатики, кібернетики, феномен управління в соціально-економічній сфері, генезис механізму управління та його філософський статус, механізм самоорганізації матерії та соціуму, нелінійність та діалектику мислення, характерні ознаки інформаційної цивілізації. Однак, ученими акцентується увага на відкритості цієї проблеми та інтерпретації концепцій інформації, необхідності інтеграції здобутків інформатики, кібернетики і синергетики з теорією розвитку під час проведення міждисциплінарних досліджень та реалізації їх на практиці управління, використанні можливостей інформаційних ресурсів, засобів ІКТ, мережі Інтернет для проектування й модернізації управління освітою і ЗНЗ.

Другий напрям пов'язаний з теоретико-практичними дослідженнями інформації як атрибуту і одного з ключових елементів класичної адміністративно-функціональної моделі управління в освіті на різних ієрархічних рівнях, функції організації лише на основі педагогічної інформації, розробкою змісту банків педагогічної інформації на засадах теорії школознавства і педагогіки в контексті радянської методології (С.І. Архангельський, В.П. Баймаков, Д.М. Гвішиані, М.І. Кондаков, Ю.А. Конаржевський, В.С. Татьянченко, О.А. Орлов, Т.І. Шамова, П.В. Худоминський, Т.К. Чекмарьова та ін.), які за сучасних умов виробництва засобів інформатизації та ІКТ, розвитку теорії освітнього менеджменту, педагогіки і моделі державно-громадського управління школою, набувають суттєвих інноваційних і модернізаційних змін.

Третій напрям вивчення проблеми пов'язаний з обґрунтуванням теорії управління ЗНЗ на основі положень теорії соціальних систем і кібернетики щодо специфіки феномену управління, факторів впливу зовнішнього середовища на функціонування ЗНЗ, зворотного зв'язку як основи контролю діяльності ЗНЗ; удосконаленням інформаційних банків і систем внутрішньошкільної педагогічної інформації, класифікації педагогічної інформації та уточненням їхнього змісту, але без урахування зовнішніх інформаційних потоків і соціальної інформації (В.Г. Афанасьєв, В.І. Бондар, Є.С. Березняк, Ю.В. Васильєв, Л.І. Даниленко, Ю.К. Конаржевський, В.І. Маслов, Н.М. Островерхова, В.С. Пікельна, Ю.Я. Табаков, Л.І. Фішман, Т.І. Шамова, А. Шміте, О.Т. Шпак та ін.). Зокрема, у значній кількості статей, публікацій вітчизняних і зарубіжних учених із теорії і практики сучасної педагогіки та державного управління розкрито сутність, обґрунтовано різні системи збору педагогічної інформації та її основні компоненти (мета, джерела, методи, засоби й технології збору інформації), репрезентовано моніторинг як діяльність щодо систематичного збору і використання інформації (В.Ю. Бодряков, В.В. Васильєв, Л.М. Ващенко, Н.О. Вербицька, В.В. Гуменюк, Г.В. Єльникова, Ю.М. Канігін, Дж. Кантер, А.Є. Капто, Т.О. Лукіна, В.Е. Лунячек, О.І. Ляшенко, В.І. Маслов, А.Н. Майоров, О.А. Орлов, Є.М. Павлютенков, В.Ф. Петров, Є.Н. Ричіхіна, О.І. Севрук, В.С. Татьянченко, Л.І. Фішман, П.І. Третьяков, Т.І. Шамова, С.Є. Шишов та ін.). Однак, найбільш вивченим виявився тільки процес збору педагогічної інформації, а проблема інформаційного забезпечення управління ЗНЗ не досліджувалася з позицій інформаційного менеджменту, соціальної інформатики та моделі державно-громадського управління школою за умов розвитку інформаційного суспільства.

Розвиток теорії загального, освітнього та інформаційного менеджменту, засобів ІКТ, обґрунтування концепції управління інформаційними ресурсами зумовили важливий напрям наукових розвідок інформатизації управління освітою, що знайшов відображення в працях Б.Н. Андрушкова, М. Альберта, І. Ансоффа, Д. Бодді, В.Ю. Бикова, Дж. Вагнера, О.С. Віханського, А.М. Гуржія, Л.І. Даниленко, Дес Дерлоу, Ю.О. Дорошенка, Г.А. Дмитренка, М.І. Жалдака, В.Г. Кременя, Т.І. Лукіної, В.М. Мадзігона, В.І. Маслова, М. Мескона, М. Портера, В.І. Третьяка, Ф.І. Хміля, Ф. Хедоурі та ін. Суттєво збагатили означену проблему фундаментальні праці провідних українських учених: Н.М. Бібік, В.І. Бондаря, М.І. Бурди, Л.М. Ващенко, Г.В. Єльникової, М.Б. Євтуха, В.І. Лугового, О.І. Ляшенка, В.С. Маслова, Н.Р. Нижник, В.С. Пікельної, О.І. Пометун, Н.Г. Протасової, В.В. Олійника, О.Я. Савченко, В.М. Тютюнника, Є.М. Хрикова, В.В. Цвєткова та зарубіжних науковців - Г.В. Атамчука, М. Блауга, М. Вудхолла, В.Н. Волкової, В.О. Воронкова, С.О'Доннела, В.І. Кноррінга, Г. Кунца, М. Месаровича, М.Х. Мескона, В. Уайта, предметом вивчення яких були теоретичні основи модернізації соціально-педагогічних систем у галузі освіти, механізми та технології підвищення ефективності управління освітньо-інформаційними процесами.

Чимало напрацювань вітчизняних і зарубіжних науковців, учених, дослідників присвячено особливостям класифікації, ідентифікації, використання інформаційних ресурсів у процесі управління, структурування інформаційних масивів, удосконалення інформаційних потоків в управлінні, визначення інформаційних потреб керівників і споживачів інформації в соціальній сфері, зокрема в освіті (А.Б. Антопольський, О.В. Артюшків, В.Ю. Бодряков, В.В. Бойко, Г.І. Бритченко, Н.О. Вербицька, А.Є. Вікторов, В.В. Годін, А.В. Голованов, І.К. Корнєєв, Б.Л. Казанєвич, К.К. Колін, С.П. Кудрявцева, А.Н. Мартинов, А.Д. Урсул і ін.). Однак, при безумовній важливості цих досліджень поза увагою дослідників залишилися важливі аспекти теоретико-методологічних і технологічних основ інформаційного управління ЗНЗ, здобуті на основі інтеграції різних галузей наук, зміст і технології здійснення інформаційної діяльності, розвиток інформаційної компетентності керівників шкіл і організація процесу її підвищення. Крім того, аналіз наукової літератури з даної проблеми свідчить, що, незважаючи на досить вагомі результати наукових пошуків, здобуті результати не отримали форми цілісного узагальнення в контексті наукового обґрунтування системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ та підтверджує недостатній ступінь розробленості предмета нашого дослідження. Такі дослідження для України є новим пріоритетним напрямом наукових пошуків, які визначають прискорений науково-технологічний розвиток інформаційного суспільства в державі, доцільність впровадження новітніх конкурентоспроможних ІКТ, АУІС в управління сферою освіти.

Актуальність теми. Особистість, освіту, інформацію й теоретичне знання визнано стратегічними ресурсами та найістотнішими цінностями у країні. У нормативно-правових документах чинного законодавства констатовано, що для реалізації інтелектуального потенціалу нації та міжнародної конкурентоспроможності держави рівень комп'ютерної та інформаційної грамотності, впровадження сучасних ІКТ, наукоємних й інформаційних технологій в управління соціальною сферою, здійснення фундаментальних і прикладних досліджень є недостатнім.

Серед національних пріоритетів державної освітньої політики інформатизації визначено створення інфраструктури, інформаційних ресурсів (ІР), нових інформаційних технологій (НІТ), інформаційних систем (ІС), автоматизованих баз даних (АБД) і використання засобів ІКТ з метою забезпечення вільного доступу до ресурсів комп'ютерних мереж, які детермінують зміст і структуру, вибір форм, методів, засобів і технологій управління в ЗСО. Однак, невирішеною в теорії та практиці залишається проблема неадекватності випереджального розвитку ІР, НІТ, ІС управлінського призначення та їх повільним впровадженням у практику управління загальноосвітніми навчальними закладами (надалі ЗНЗ) через недостатню готовність переважної більшості керівників до здійснення інформаційної діяльності. Розв'язання проблеми інформаційного забезпечення управління ЗНЗ як складової інформатизації освіти є не лише фактором розвитку інформаційного суспільства в Україні, а й необхідністю щодо забезпечення вищого рівня ефективного управління ЗНЗ та якості освіти учнівської молоді на основі створення інформації та ІР, впровадження ІУС, мереж, НІТ, ІКТ.

Аналіз результатів наукового доробку і практики управління сучасними ЗНЗ дозволив виявити соціально-педагогічні протиріччя, що породжують низку проблем теоретичного і практичного характеру, які гальмують розвиток загальної середньої освіти нової якості та впровадження новітніх ІКТ в управління ЗНЗ між:

- вимогами суспільства до підвищення ефективності управління в сфері освіти і наявним рівнем загальнодоступної інфраструктури, ступенем розробки інформаційних систем, ІКТ, автоматизованих систем управління (АСУ) та їх практичним використанням керівниками ЗНЗ;

- потребою в докорінній зміні характеру інформаційно-комунікаційної взаємодії та зв'язків між усіма суб'єктами управління різних ієрархічних рівнів, новими соціальними вимогами до професійної діяльності керівника ЗНЗ і недостатнім рівнем сформованості інформаційної компетентності;

- постійним виробленням нової інформації, інформаційних ресурсів, проникненням мережі Інтернет практично в усі сфери діяльності людини, швидкістю отримання та передачі інформації завдяки засобам ІКТ та можливостями її опрацювання керівниками ЗНЗ;

- надлишковістю і неструктурованістю інформаційних потоків у організаційній структурі управління ЗНЗ, що призводять до необґрунтованості і несвоєчасності прийняття управлінських рішень керівниками.

Зазначені протиріччя зумовлюють необхідність подальшого проведення системних досліджень, пов'язаних із реалізацією національної політики розвитку інформаційного суспільства в Україні та практикою інформатизації сфери освіти, потребують розробки принципово нових теоретичних і технологічних підходів до управління процесами функціонування й розвитку ЗНЗ на засадах інформаційного менеджменту та соціальної інформатики. Викладене вище зумовило вибір теми дослідження: «Система інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана під час здійснення керівництва комплексною темою «Організаційно-педагогічні умови управління якістю освіти в загальноосвітньому навчальному закладі» (державний номер реєстрації №0105U000201) та відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогіки АПН України. Тема дослідження затверджена на засіданні вченої ради Інституту педагогіки АПН України (протокол №6 від16.06.2005 р.) і узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №2 від 28.02.2006 р.) та уточнений шифр спеціальності (протокол №3 від 25.03.2008 р.).

Мета дослідження полягає в створенні методологічно обґрунтованої та експериментально апробованої системи інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом із використанням технічних засобів і АСУ на засадах інформаційного менеджменту та соціальної інформатики в умовах розвитку інформаційного суспільства.

Завдання дослідження:

1. Здійснити системний і контент-аналіз генезису теоретичних засад загального менеджменту та визначити його вплив на розвиток інформаційного менеджменту в сфері освіти як окремої галузі наукового знання.

2. Вивчити стан теоретичної розробленості проблеми і концептуальних підходів до функціонування інформаційних потоків в управлінні ЗНЗ.

3. Встановити у процесі констатувального експерименту якість забезпечення інформацією практичного управління ЗНЗ із використанням інформаційних технологій.

4. Визначити та науково обґрунтувати зміст і структуру інформаційної компетентності керівника ЗНЗ, розробити методику діагностування стану її сформованості.

5. Розробити теоретичні основи функціонування інформаційних систем управління адекватні сучасним вимогам, науковим розробкам і новим інформаційним технологіям.

6. Концептуально обґрунтувати наукові засади побудови, архітектуру і зміст моделі АСУ загальноосвітнім навчальним закладом та провести її експериментальну апробацію.

7. Проаналізувати та узагальнити результати експерименту на засадах кваліметричної експертизи, підготувати науково-методичні рекомендації для підготовки керівників шкіл у післядипломній педагогічній освіті щодо застосування теоретичних положень і технологій інформаційного управління в сфері освіти.

Об'єкт дослідження - наукові здобутки і практичний досвід управління сучасними навчальними закладами в умовах розвитку інформаційного суспільства.

Предмет дослідження - теорія і технологія управління ЗНЗ як відкритою, соціально-педагогічною системою на засадах інформаційного менеджменту, соціальної інформатики, інформаційних технологій та інноваційного використання автоматизованої системи управління.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано комплекс теоретичних та емпіричних методів, адекватних меті і завданням роботи.

Теоретичні методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення застосовувались для обґрунтування філософсько-методологічних основ дослідження; генетичний та системний аналіз - з метою виявлення етапів розвитку наукових підходів і шкіл менеджменту; системний, порівняльно-зіставний, креативно-прогностичний аналіз, контент-аналіз - для визначення сутності феномену інформації, джерел і різновидів соціальної інформації, змісту інформації та інформаційної діяльності керівників ЗНЗ, інформаційного менеджменту в сфері освіти, порівняння авторських моделей управлінських інформаційних систем, визначення нормативно-правової бази інформаційної діяльності у галузі освіти та управління інформаційними ресурсами; моделювання АСУ, системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ, факторно-критеріальної моделі ефективності управління ЗНЗ - для перевірки гіпотези і теоретичних висновків автора; проблемно-генетичний метод - з метою встановлення ретроспективи розвитку ідей управління ЗНЗ на засадах інформаційного менеджменту, абстрагування, формалізація, узагальнення для обґрунтування понятійно-категоріального апарату дослідження та формулювання висновків і рекомендацій.

Емпіричні методи дослідження: праксиметричні (вивчення та аналіз інформаційної діяльності керівників), діагностичні (анкетування, індивідуальна експертна оцінка, бесіда, метод самооцінки, метод взаємних рекомендацій, метод анкетних даних експертів, тестування, інтерв'ювання, опитування керівників шкіл), обсерваційні (пряме і непряме спостереження за процесом управління ЗНЗ, управлінською діяльністю) запроваджувались для вивчення стану проблеми у масовій практиці ЗНЗ, експериментальні (метод групових експертних оцінок, класичний педагогічний експеримент) - з метою перевірки гіпотези і моделей автора, математичні та статистичні (кількісний та якісний, метод ² К. Пірсона) для оцінки стану організації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ, динаміки ефективності управління ЗНЗ; методи статистичного виводу для перевірки наукової гіпотези; аналіз номінативних даних для порівняння емпіричного ²_екс. і теоретичного ²_теор. значення коефіцієнта ефективності управління ЗНЗ (К_еу).

Наукова новизна одержаних результатів.

Дисертаційна робота є комплексним теоретико-експериментальним дослідженням у науковій галузі інформаційного менеджменту в освіті, в якому вперше обґрунтовані методологічні основи інформаційного управління в ЗНЗ.

Вперше сформульовані і розкриті теоретичні аспекти побудови та функціонування системи інформаційного забезпечення керівництва школою з використанням технологічних засобів на засадах інформаційного менеджменту та соціальної інформатики, виокремлені і науково обґрунтовані головні структурні компоненти системи: цільовий, суб'єктно-діяльнісний, змістовий, техніко-технологічний, результативний.

Науково-інноваційним є підхід до визначення систематизації і обґрунтування змісту принципів інформаційного забезпечення управління ЗНЗ: принцип інформаційної безпеки в управлінні ЗНЗ, регулювання інформаційних відносин, законності та правової пріоритетності інформаційного забезпечення управління ЗНЗ, єдності цілей, оптимізації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ, функціональної структуризації, використання інформаційних технологій в управлінні ЗНЗ, достатності інформаційного забезпечення управління ЗНЗ і технологій їх реалізації.

Вперше встановлено і науково обґрунтовано причинно-наслідковий зв'язок між організацією інформаційного забезпечення управління і ефективністю управління ЗНЗ, інтегральними показниками факторів ефективності управління та результативністю освітнього процесу в ЗНЗ, наявністю у ЗНЗ інформаційних управлінських систем і ступенем задоволення інформаційних потреб керівників закладів.

Новизною в теорії інформаційного менеджменту є обґрунтування класифікації видів і змісту соціальної та управлінської інформації, змістове наповнення інформаційних потоків у системі управління ЗНЗ.

Вперше розроблена, теоретично забезпечена структура та зміст інформаційної компетентності керівників ЗНЗ. Введено у науково-практичний обіг вітчизняної педагогіки категорії «інформаційне управління ЗНЗ», «соціально-педагогічна інформація», «системно-кібернетичний підхід до управління соціально-педагогічними системами».

У дослідженні удосконалено:

- архітектуру АСУ шляхом поєднання ієрархічної та мережевої моделі БД, змістове наповнення АСУ на основі реляційної парадигми БД, комунікативної та тезаурусної концепцій, структурування інформаційних потоків із використанням сучасних клієнт-серверних мережевих технологій;

- концептуальні засади інформаційного менеджменту в сфері освіти репрезентовані сукупністю системно-кібернетичного, інформаційного, синергетичного, ситуаційного, діяльнісного наукових підходів; факторами відбору інформації, понятійно-категоріальним апаратом;

- конкретизовано сутність дефініцій «інформація», «соціальна інформація», «звітна та облікова статистична інформація», «фінансова інформація», «законодавчо-правова інформація», «економічна інформація», «управлінська інформація», «інформаційне забезпечення управління ЗНЗ», «інформаційний підхід до управління ЗНЗ», «інформаційний обмін», «управлінсько-інформаційні відносини в системі управління ЗНЗ»;

- виокремлено цикл управління ЗНЗ за інформаційно-цільовою основою структурування (інформація та її види, інформаційно-комунікаційні зв'язки між суб'єктами управління та НВП і підсистемами ЗНЗ, інформаційні потоки, процеси та механізми їх реалізації) та представлено його характеристику;

- модернізовано сутність інформаційних процесів і механізмів їх здійснення; механізми суб'єкт-суб'єктної та суб'єкт-об'єктної взаємодії в рівнево-діяльнісній структурі системи управління ЗНЗ на основі полісуб'єктного, діяльнісного, функціонального та інформаційного наукових підходів;

- осучаснені положення теорії управління відкритими соціально-педагогічними системами через обґрунтування мети, завдань та змісту інформаційної діяльності та інформаційно-комунікаційних відносин керівника в архітектурі системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ; концепція ефективності через факторно-критеріальну модель ефективності управління ЗНЗ.

Дістали подальшого розвитку застосування методологічних положень внутрішкільного управління, зокрема визначення ЗНЗ як об'єкта управління, мета, завдання, зміст управлінської діяльності керівника ЗНЗ, сучасний контекст функціонального наукового підходу.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що розроблено та апробовано систему інформаційного забезпечення управління ЗНЗ, змістове наповнення комп'ютерної програми «Автоматизована система управління «Школа» та науково-методологічне забезпечення продукту (схвалено до використання в ЗНЗ із грифом «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»), технологія практичного використання АСУ для користувачів системи. Запропоновано методики оцінювання рівнів ефективності управління та організації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ, визначення рівнів сформованості інформаційної компетентності керівників. Розроблено алгоритм визначення та технологію статистичного опрацювання значень коефіцієнта ефективності управління ЗНЗ (К_еу), шляхи практичної реалізації принципів синергетики в управлінні ЗНЗ та сфері освіти.

Виявлено структуру організації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ як процедури та етапи роботи з інформаційними потоками різних суб'єктів управління. Доповнено і апробовано зміст підвищення кваліфікації та підготовки керівників ЗНЗ навчальними дисциплінами «Інформаційне управління у сфері освіти», «Стратегічне управління освітньою організацією», «Управління людськими ресурсами»; розроблено навчальні посібники, робочі зошити слухачам і методичні рекомендації викладачам-тренерам для навчання керівників у рамках субкомпонента 1.3. Підготовка керівників шкіл з питань управлінської діяльності проекту МОН України «Рівний доступ до якісної освіти в Україні». Автор брала участь у розробці концепції профільного навчання в старшій школі, положенні Міністерства освіти і науки України «Положення про загальноосвітній навчальний заклад» (довідка МОН України №2/2-4-1 від 29.03.2000 р.).

Матеріали дослідження використані на курсах підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ, під час розробки і виконання інноваційних освітніх проектів і програм (довідки: МОН України №3/1-554 від 23.12.1998 р., №3/3-7 від 10.01.2000 р., Рівненського ОІППО №412 від 23.05.2008 р., Координаційної ради Асоціації керівників ЗНЗ України №101 від 11.04.2008 р., наказ МОН України №1/11 - 676 від 28.02.2002 р.).

Основні положення, висновки і рекомендації дослідження впроваджено у практику роботи управлінь освіти і науки Миколаївської та Рівненської облдержадміністрацій, управлінь освіти Миколаївської, Черкаської та Чернігівської міських рад; управлінь освіти Дзержинської та Фрунзенської районних рад у м. Харкові; відділу освіти Каховської та Кам'янець-Подільської міських рад; експериментальних ЗНЗ різного типу (довідки: управління освіти і науки Миколаївської держадміністрації від 15.02. 2008 р., №642/01; управління освіти і науки Рівненської держадміністрації від 22.05.2008 р., №08-09/01-1584; управління освіти Миколаївської виконавчого комітету міської ради від 19.05.2008 р., №1350/1/20.01.01; Черкаської міської ради від 30.07.2008 р., №1396/28; Чернігівської міської ради від 23.04.2008 р., №01-26/19; управління освіти Дзержинської та Фрунзенської районних у м. Харкові рад від 17.05.2008 р., №633 та від 23.05.2008 р., №849; Каховської міської ради Херсонської області від 06.05.2008 р., №02-07/1265; управління освіти і науки Кам'янець-Подільської міської ради від 26.05.08 р., №01-20/760; відділу освіти Новоодеської райдержадміністрації від 22.04.2008 р., №521; СШ №41 м. Києва від 3.04.2008 р., №78; Херсонського ліцею Херсонської обласної ради від 13.05.2008 р., №116).

Запропоновані в дисертаційному дослідженні основні теоретичні положення, розробки, моделі, рекомендації, висновки можуть бути використані в діяльності Уряду України та інших центральних і обласних органах державного управління освітою при реалізації стратегії економічного та соціального розвитку України (2004-2015 рр.) «Шляхом європейської інтеграції», основних засад розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр., Національної доктрини розвитку освіти України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням і містить результати, отримані у галузі науки інформаційного менеджменту в сфері освіти. У монографії, що написана з Р.П. Вдовиченко і В.Д. Чайкою особистий внесок, як співавтора, полягає в обґрунтуванні соціально-педагогічної значущості проблеми управлінської компетентності керівників закладів, одноосібному розкритті теоретичних основ управлінської компетентності керівників ЗНЗ, технології реалізації ділових нарад і сутність поняття «управлінське консультування». Одноосібне розкриття концептуальної моделі системи управління та інформаційне забезпечення функціонування обласного ліцею для обдарованої учнівської молоді сільської місцевості висвітлено в підрозділі 1.2 і розділі 3 науково-методичного посібника, що написаний у співавторстві з Н.В. Кнорр і М.І. Рябухою. У статті в співавторстві з Р.П. Вдовиченко презентовано специфіку використання комп'ютерних прикладних програм у режимі реального часу в діяльності міського управління освіти, програмних засобів навчання у ЗНЗ. У розділі посібника, написаного у співавторстві з М.П. Легким, розкрито наукові підходи до визначення суті інформації, сутність соціально-педагогічної інформації, її класифікацію, характерні ознаки та принципи її добору.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення й організаційно-методичні та наукові підходи до інформаційного забезпечення управління ЗНЗ, викладені у дисертації, були апробовані автором на всіх етапах експерименту, оприлюднені у наукових працях, доповідях і виступах, обговорювалися на засіданнях лабораторії управління освітніми закладами та вченій раді Інституту педагогіки АПН України, засіданнях Президії АПН України (Київ, 1998 р.), бюро відділення теорії та історії педагогіки АПН України (Київ, 1998 р., 2002 р., 2007 р.).

Основні положення дослідження доповідалися автором на Міжнародних науково-практичних конференціях: «Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи» (Херсон, 2001 р.), «Роль аналітичних досліджень у формуванні національної освітньої політики» (Київ, 2001 р.), «Комп'ютерно-інформаційні і комунікаційні технології у навчальному процесі середньої та вищої школи» (Косів, 2003 р.), «Шкільне лідерство в становленні державно-громадського управління національною освітою» (Київ, 2003 р.), «Інформаційно-комунікаційні технології у середній і вищій школі» (Київ-Ізмаїл, 2004 р.), «Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства» (Миколаїв, 2004 р.; Чернігів - Ніжин, 2005 р.; Київ, 2006 р.), «Управління в соціальних і економічних системах» (Мінськ, Республіка Білорусь, 2006 р.), «Інтелектуальні і інноваційні технології в управлінні освітою» (Росія, Невінномиськ, 2006 р.); семінарах «Освітній менеджмент» (Голландія, м. Амстердам, 2002 р.), «Стандарти директора, закладу управління освітою» (Одеса, 2003 р.), «Освіта і менеджмент» (Київ, 2003 р.), «Україна на шляху європейської та євроатлантичної освіти» (Польща, м. Варшава, 2006 р.), «Українські лідери в європейській та євроатлантичній освіті» (Польща, м. Варшава, м. Сулейовек, 2006 р., 2007 р., 2008 р.), «Інформатизація освіти України: Європейський вибір» (Кам'янець-Подільський, 2007 р.), «Інформаційні технології в освіті: теорія, досвід, проблеми» (Дрогобич, 2007 р.), Українсько-Британському семінарі «Державний контроль за якістю навчання в середніх закладах освіти в Україні» (Київ, 1998 р.).

Всеукраїнських і міжвузівських науково-практичних конференціях: «Особливості формування змісту освіти у загальноосвітніх навчальних закладах для здібної і обдарованої учнівської молоді» (Київ, 1997 р.); «Молодь у науці і творчості - крок у ХХІ століття» (Севастополь, 1998 р.); «Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи» (Херсон, 1997 р.; Суми, 1998 р.; Київ, 1999 р., 2001 р.), «Розвиток творчих і здібних сільських учнів в умовах навчального закладу для обдарованих дітей» (Херсон, 2000 р.), «Роль асоціації керівників шкіл України та інших освітянських громадських організацій у реалізації освітньої політики держави» (Київ, 2000 р.), «Інформатика та комп'ютерно-орієнтовані технології навчання» (Хмельницький, 2001 р.), «Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства» (смт. Володимирець Рівненської обл., 2002 р.; Херсон, 2003 р., Київ, 2007 р.), «Сучасні системи і технології управління у сфері освіти» (Суми, 2004 р.), «Становлення особистості вчителя в умовах формування інформатизації суспільства: досвід і тенденції» (Хмельницький, 2006 р.); ІІ Всеукраїнському з'їзді працівників освіти (Київ, 2001 р.). Звітних наукових конференціях: «Зміст і технології шкільної освіти» (Київ, 1998-2008 рр.) та наукових конференціях «Проблеми сучасного підручника» (Київ, 2003 р., 2006 р., 2007 р.) Інституту педагогіки АПН України.

Обласних і міських науково-практичних конференціях, науково-пошукових і науково-методичних семінарах, круглих столах. Апробація відбувалася під час участі автора в проекті МОН України спільно з Британською радою «Атестація середніх закладів освіти в Україні» (1997-1998 рр.) (довідка МОН України від 23.12.1998 р.); Українсько-Голландському освітньому проекті керівників шкіл «UDEM» (2001-2003 рр.) та обґрунтуванні базового стандарту діяльності директора школи України в межах його реалізації, проектах: «Громадянська освіта - Україна» (2005-2008 рр.), «Рівний доступ до якісної освіти» (2006-2008 рр.), літній школі АКШУ та лабораторії управління освітніми закладами України Інституту педагогіки АПН України у рамках Українсько-Польського проекту (Біла Церква, 2007 р.). Результати дослідження були апробовані під час керівництва кандидатськими дисертаціями здобувачів і аспірантів. Кандидатська дисертація на тему «Діяльність районних відділів освіти з управління навчально-виховним процесом в Україні (1917-1994 рр.)» була захищена у 1996 р., її матеріали у тексті докторської дисертації не використовувалися.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображені у 67 публікаціях автора. З них: 2 монографії, 2 навчальних посібника, 35 статей у фахових наукових виданнях, із яких 34 одноосібні, 18 доповідей і матеріалів у збірниках наукових конференцій, 9 статей у наукових виданнях. Одноосібних публікацій - 64.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, п'яти розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг тексту становить 471 сторінку (основного тексту - 409 сторінок). У списку використаних джерел (обсяг 41 сторінка) подано 465 найменувань, з них 49 - іноземною мовою. Робота містить 22 таблиці, 49 рисунків, 5 додатків на 174 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження; визначено проблему, об'єкт, предмет, мету, загальну гіпотезу, основні завдання та методологічну і теоретичну основи, методи дослідження; розкрито концептуальні ідеї дослідження, сформульовано наукову новизну отриманих результатів дослідження та їх теоретичне і практичне значення; визначено особистий внесок автора.

У першому розділі «Проблеми і розвиток методології управління загальноосвітніми навчальними закладами із використанням інформаційних технологій» проаналізовано наукові надбання загального менеджменту, висвітлено і теоретично обґрунтовано концептуальні підходи інформаційного управління ЗНЗ, сформульовано проблеми і напрями дослідження; розкрито витоки, місце і роль інформаційного менеджменту в загальній теорії менеджменту освіти та управлінні інформаційними процесами і ресурсами в галузі освіти України.

Дисертаційне дослідження базується на наукових засадах менеджменту, соціального та внутрішкільного управління, що представлені на методологічному, теоретичному і практичному рівнях. Методологічна основа дослідження проблеми пов'язана з ідеєю взаємозумовленості розвитку соціальної формації як суспільного явища, принципом історизму й міжгалузевою інтеграцією наукових здобутків, ідеями наукових шкіл загального і освітнього менеджменту як визначальними факторами становлення й розвитку інформаційного суспільства і інформаційного менеджменту в галузі освіти.

У результаті ретроспективного аналізу генезису наукового менеджменту визначено теоретичне підґрунтя нового виду менеджменту - інформаційного - як сукупності визначальних ідей, концептуальних положень та висновків класичного (ідеї групування робіт, розподілу повноважень і відповідальності менеджерів у організаційній структурі виробництва для ефективного її функціонування, універсальності щодо існування одного найкращого рішення для всіх організацій, єдиної найкращої моделі бюрократичної організації); кількісного (ідея забезпечення керівників різноманітними засобами та інструментами ухвалення рішень); ситуаційного (ідея варіативності реалізації комплексу функцій для різних систем управління, управлінських рішень та моделей управління організацій, управлінської поведінки залежно від конкретних ситуацій); стратегічного (ідея перенесення центру уваги керівництва на зовнішнє оточення задля вчасного реагування на зміни, що відбуваються у ньому, та передбачення майбутнього) видів менеджменту. А також теоретичних засад суміжних з менеджментом галузей наук: кібернетики (ідея нероздільної єдності процесів управління, інформації та ентропії, висновок учених про антиентропійну спрямованість процесу управління будь-якою системою, синергію й оптимізацію процесів, які цілеспрямовують систему на досягнення якісно нового стану та розвитку, а не системного занепаду - ентропії), соціальної інформатики (концепція тезаурусної інформації, концепція значення знака, атрибутивна та функціональна концепція інформації), інформаціології (ідея розвитку інформаційного суспільства на основі використання ІР і ІКТ, теорія побудови інформаційної моделі Всесвіту для всіх процесів у мікро - та макросвітах, інформаційно-комунікаційних відносин, які відтворюють життя особистості та соціуму) і практики використання ІР, ІС, інформаційних процесів в управлінні галуззю освіти, - все це охарактеризовано нами в другому підрозділі першого розділу.

На основі системного аналізу наукових праць з менеджменту та управління в галузі освіти з'ясовано, що вчені і дослідники акцентують увагу на філософському, організаційно-педагогічному, дидактичному, методичному, економічному, соціально-психологічному аспектах менеджменту, а не на інформаційній природі управління, хоча така позиція і простежується в окремих працях; смислові конструкти термінів «менеджмент» і «управління» та їх гносеологічні корені; загальний менеджмент як галузь наукових знань, що була сформована наприкінці ХІХ століття у США з розвитком ринкових умов і представлена виробничим, індустріальним, класичним, адміністративним, поведінковим, інноваційним, стратегічним, ситуаційним видами менеджменту. Інформаційний менеджмент як вид загального менеджменту почав формуватися за умов розвитку інформаційної цивілізації. Теорії, моделі управління організацією, принципи, методи, технології та механізми управління індустріального менеджменту і нині проходять адаптацію у сучасній освітянській практиці, а організаційні управлінські структури проектуються відповідно до двох протилежних принципів класичного управління М. Вебера та Ф. Тейлора.

Аналіз наукового доробку з проблеми дослідження дозволив сформулювати автору теоретико-методологічні засади управління ЗНЗ в умовах зміни освітньої парадигми та розвитку інформаційного суспільства, що ґрунтуються на таких вихідних положеннях: загальноосвітній навчальний заклад, як об'єкт управління, є поліструктурною, стохастичною, неврівноваженою соціально-педагогічною системою, утвореною з сукупності організаційної, соціотехнічної, інформаційної, аналітичної, педагогічної, дидактичної, виховної, фінансово-економічної, нормативно-правової підсистем. Процес управління ЗНЗ є нелінійним, характеризується кількісною мірою - зменшенням ентропії, як мірою ймовірності розвитку систем, антиентропійною спрямованістю та самоорганізацією, єдністю процесів управління, інформації, системи та ентропії; принципах синергетики: нового синергетичного розуміння суб'єктами управління освітньої реальності, освітньо-інформаційного середовища, визнання неоднозначності одержаних результатів як наслідку їхнього ймовірного опису; «розгортання малого» або підсилення флуктуації; врахування внутрішніх тенденцій розвитку систем і принципу додатковості Н. Бора та ідеї оптимального поєднання змісту релевантної інформації та її обсягу з адресним отриманням користувачами-суб'єктами управління та НВП для розв'язання професійних задач.

Застосування методу ключових слів для визначення знаходження терміна «інформаційний менеджмент» в мережі Інтернет і з'ясування його сутності, дозволяє зробити висновки, що формування в країні наукової галузі - інформаційного менеджменту - знаходить підтвердження в наявності 18 сайтів і 52 документів у ІПС «Rambler» та 1 сайті і 1 документі в ІПС «Google» станом на 5.05.2008 року, на яких репрезентований власне термін, а щодо інформаційного менеджменту в сфері освіти, то результати пошуку засвідчують про значно повільний його розвиток і запровадження в практику керівництва школами.

У дисертації репрезентовано інформаційний менеджмент, як окремий напрям менеджменту освіти - науки про ефективне управління закладами і установами, що збагачується у методологічному й практичному вимірах теоретичним обґрунтуванням інформаційного субстрату процесу управління, електронним інформаційним ресурсом і продуктами, програмним забезпеченням управлінського та освітнього призначення; має свій науково-пошуковий простір, об'єкт і предмет дослідження, понятійно-категоріальний апарат.

У першому розділі на основі узагальнення теоретичних положень, що склали теоретичний концепт методології дослідження, визначені основні наукові підходи до реалізації його мети і завдань - аксіологічний, синергетичний, інформаційний, стратегічний до управління ЗНЗ; розкрито сутність і шляхи практичної реалізації полісуб'єктного, компетентнісного наукових підходів у ракурсі предмета дослідження. Означене вище потребувало введення в науковий обіг термінів: «системно-кібернетичний підхід до управління соціально-педагогічними системами», «інформаційне управління ЗНЗ» та обґрунтування їх сутності в авторській інтерпретації, визначення їх характерних ознак. «Системно-кібернетичний підхід до управління соціально-педагогічними системами» дозволяє розкрити генезис менеджменту як універсального феномена на будь-якому етапі розвитку цивілізації, обґрунтувати теоретико-методологічні засади інформаційного менеджменту в умовах розвитку інформаційного суспільства в країні; виявити та проаналізувати характерні інформаційні субстрати, що детермінують ефективність інформаційного управління ЗНЗ (інформаційний аспект); встановити цілепокладання на основі інформації та ІР, виявити особливості функціонування і з'ясовувати спрямованість розвитку процесу управління (управлінський аспект); пояснює незворотність процесів розвитку й часу і враховує міру впорядкованості структури організації; створює можливість пізнання та вивчення інформаційного забезпечення управління ЗНЗ як підсистеми, адекватної організаційній структурі системи управління, визначення компонентів цієї підсистеми, функцій та взаємозв'язків між ними з позицій цілісності динамічних систем (структурний аспект).

Поняття «інформаційне управління ЗНЗ» нами визначено як складний, багатогранний і нелінійний процес суб'єкт-суб'єктної, суб'єкт-об'єктної, об'єкт-об'єктної інформаційно-комунікаційної взаємодії та взаємозв'язку в просторі й часі на основі ІР, який є цілеспрямованим на організацію, проектування і координацію програм, проектів, заходів задля досягнення встановленої мети функціонування й розвитку. У цьому контексті інформаційне управління ЗНЗ детермінує застосування керівниками в процесі діяльності автоматизованих інформаційно-довідкових систем (АІДС), автоматизованих інформаційно-пошукових систем (АІПС), управлінських інформаційних систем (УІС), НІТ, Інтернет-технологій, телевізійно-супутникових мережевих технологій, кейс-технологій в поєднанні з телекомунікаційною підтримкою процесу управління, інформаційних ресурсів глобальної комп'ютерної мережі Інтернет; формування банків і БД, створення власних банків нормативно-директивної інформації, тематично-орієнтованих баз даних тощо.

Дослідження еволюції педагогічної думки з означеної проблематики з кінця 70-х й до першої половини 90-х років ХХ ст. доводить, що саме в цей період відбулося формування педагогічних ідей щодо практичного створення управлінських інформаційних систем на паперових носіях і їх експериментування в практиці радянської школи; вітчизняні та більшою мірою зарубіжні дослідники розробляли переважно тільки інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу або окремих напрямів роботи школи, розкривали роль інформації в управлінській діяльності, зміст структурованої внутрішкільної педагогічної інформації, механізми організації збору й збереження інформації та форми її представлення.

На основі історико-генетичного, генетичного аспекту системного аналізу з'ясовано, що вченими та дослідниками терміни «інформаційне забезпечення управління школою» та «система інформаційного забезпечення управління школою» розглядалися як тотожні або семантично ідентичні, що потребувало з'ясування ступеню узгодженості їх концептів. Доведено, що термін «інформаційне забезпечення управління школою» є значно ширшим за змістом і конструктами, базовим і включає власне систему інформаційного забезпечення управління як основний субстрат, який залежно від зовнішніх і внутрішніх факторів функціонування ЗНЗ може бути варіативним як за змістом, так і за формою та розкрито його сутність в авторській інтерпретації.

На основі історико-генетичного аналізу теорій виробничого, освітнього та педагогічного менеджменту доведено, що здійснення інформаційної діяльності суб'єктами управління та НВП, формування освітньо-інформаційного середовища, управління інформаційними ресурсами в галузі управління освітою має здійснюватися на засадах інформаційного менеджменту. Тому відкриття нових законів, закономірностей, виявлення тенденцій розвитку інформаційного менеджменту, розробка його наукових засад, обґрунтування принципів і варіативних систем інформаційного забезпечення управління ЗНЗ із використанням НІТ і засобів ІКТ є адекватними стратегічному напряму розвитку інформаційного суспільства в країні та зумовлюють розгортання наукових досліджень у цьому напрямі.

У другому розділі «Теоретичні основи функціонування інформаційних потоків як провідних складових управління загальноосвітнім навчальним закладом» розкрито концептуальні погляди на сутність наукового феномену «інформація», охарактеризовано види і джерела інформації та їх вплив на систему управління ЗНЗ, здійснено наукове обґрунтування інформаційних потоків у архітектурі інформаційно-комунікаційних зв'язків системи управління ЗНЗ, обґрунтовано класифікації управлінської та соціально-педагогічної інформації.

Вивчення наукового феномену «інформація» на засадах атрибутивної, функціональної, тезаурусної концепцій інформації, концепції значення знака, теоретичних моделей інформації (Р.В. Хартли, А.М. Колмогорова, К. Шеннона-Л. Больцмана) дозволило з'ясувати, що поняття «інформація» визначається як загальнонаукове, яке характеризує матеріальні об'єкти і їх взаємодію на всіх рівнях організації матерії та лежить в основі процесів управління, самоорганізації й саморегулювання в живій природі і суспільстві; будь-який вид інформації має три основні параметри (зміст, кількість, якість); інформація взаємопов'язана з фактором часу, оскільки вона визначається у певний його момент, має сенс у минулому, теперішньому і майбутньому часі, а для суб'єкта важливим є момент її отримання, передавання, використання, оскільки час є критерієм ефективності функціонування процесів загалом і управління ЗНЗ зокрема. Здійснений на таких основах теоретичний аналіз генезису та взаємозв'язку видів інформації у хронологічному порядку (фізична, біологічна, соціальна) дозволив нам узагальнити та конкретизувати найбільш значущі ознаки інформації, які визначають її специфіку: самостійність інформації стосовно її носія; кількісна визначеність; суб'єктивний характер інформації як результат інтелектуальної діяльності суб'єкта; можливість багаторазового її використання суб'єктами; створення, збереження, копіювання, відтворення і накопичення інформації; збереження інформації у суб'єкта-передавача та суб'єкта-користувача інформації; довести, що властивості інформації пов'язані з її змістом, оскільки вона відображає його дійсність, об'єктивність, правдивість, вірогідність.

Проведення контент-аналізу 126 трактувань поняття «інформація» у різних наукових галузях, їх співставлення, наведено у підрозділі 2.1, дозолило з'ясувати, що це поняття ще й досі розглядається як одне з невизначених понять у філософії, кібернетиці, інформатиці, соціальній інформатиці, інформаційному менеджменті та потребує термінологічної узгодженості й подальшої розробки її моделей; виявити 22 категоріальні модифікації за різними смисловими відтінками, що сприяють варіативному його витлумаченню.

Семантичний аналіз терміна «інформація» у різних галузях наукових знань дозволяє зрозуміти, що воно є базовим, як і «інформаційне управління», а похідними є такі поняття, як види інформації, інформаційне забезпечення, інформаційна система, інформаційна управлінська система, зміст інформації, джерела інформації, інформаційні процеси та ін. Дослідженням доведено, що множинність семантики і неоднозначність авторських трактувань понять певною мірою ускладнюють дослідження проблеми і спонукають вчених інтегрувати їх інтенційну сферу в єдине концептуальне бачення, зокрема, це стосується загальнонаукових родових категорій «інформація» та «інформаційне управління» і похідних понять: «інформаційне забезпечення процесу управління», «інформаційні управлінські системи», «інформаційні процеси», «інформаційні технології», «інформаційні ресурси», «інформаційна діяльність» та інші дефініції. Вивчення похідних понять дослідження слугувало науковим підґрунтям подальшого аналізу їх змісту, структури та взаємозв'язку з базовим, які утворюють понятійно-термінологічне коло дослідження.

Дослідження показало, що інформація як атрибут, іманентно притаманна процесу управління ЗНЗ, потребує розгляду її видів, які одночасно циркулюють у просторово-часовому, освітньо-інформаційному середовищі ЗНЗ. Проведене дослідження дозволило з'ясувати, що джерелами створення й накопичення інформації є соціальне середовище, яке оточує людину, забезпечує соціальні, матеріальні та духовні умови її існування, формування й діяльність; уточнити сутність поняття «соціальна інформація» через різні властивості матерії, семантичний (її зміст), аксіологічний (цінність інформації), діяльнісний, управлінський та прагматичні аспекти як складового елементу більш широкого за змістом поняття «соціальне середовище».

Виявлено, що соціальна інформація, яка циркулює в сфері освіти є гетерогенною, складається з різних неоднорідних складових, охоплює сукупність видів, які за змістом відображають сферу та спосіб її створення і забезпечують реалізацію певного виду діяльності людей та є щодо них родовою, а типи соціальної інформації відносно неї є видовими. З'ясовано, що суть, характерні ознаки, класифікаційні основи різних видів соціальної інформації, що циркулює в соціальній сфері, лише аспектно висвітлені у філософії інформаційної цивілізації; соціальній філософії, кібернетиці, соціології, інформатиці, педагогіці у контексті предмета нашого дослідження. Запропоновано класифікацію видів соціальної інформації в ЗНЗ, розкрито зміст правової, наукової, фінансової, економічної, адміністративної, освітньої, соціально-педагогічної, управлінської, адміністративної інформації в ЗНЗ; джерела їх створення; структурну модель джерел інформації органів державної і виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування і модель джерел створення зовнішньої інформації управлінням освіти виконавчого комітету міської ради та здійснено структурування інформаційних потоків за видами інформації в ЗНЗ на підставі змістовно-цільового взаємозв'язку та адресної спрямованості інформації від джерела до її одержувача та їх змістове наповнення у системі управління ЗНЗ.