Система інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом

Зазначені підходи детермінували введення у науковий обіг дефініції «соціально-педагогічна» інформація, що має специфічні ознаки та характеризує видову приналежність до соціальної сфери, оскільки набуває значення в межах певної формальної соціальної групи та відображає практичну діяльність науково-педагогічних працівників. У дисертації розрізняються два поняття «соціально-педагогічної інформації» в широкому та вузькому розумінні. У вузькому розумінні - це трансформована з інформаційного простору у внутрішнє освітнє середовище соціальна інформація, а у широкому - сукупність знань, даних, повідомлень, відомостей, що передаються у часі й просторі про педагогічні й управлінські об'єкти, процеси, явища в ЗНЗ, взаємодію об'єктів, науково обґрунтований педагогічний досвід, інновації, технології та зовнішнє соціальне середовище, які необхідні для пізнання й управління.

Аналізуючи структури класифікацій педагогічної інформації за різними основами, зокрема, нами виявлено їх переваги та недоліки; з'ясовано, що авторські класифікації педагогічної інформації не виключають одна одну, а відображають поліструктурність основ класифікацій залежно від завдань досліджень їх розробників. Проведений аналіз класифікацій педагогічної інформацій дозволив обґрунтувати з нових методологічних позицій класифікації управлінської інформації та видів соціальної інформації за такими системоутворюючими ознаками як розмах циркуляції інформації в освітньо-інформаційному полі та сфера соціальної діяльності, що забезпечують ефективність функціонування системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ (СІЗУ ЗНЗ); зробити висновки про те, що всі види діяльності, реалізація управлінських функцій та циклів управління базуються на інформації різних видів, які утворюють інформаційні потоки, а джерелами створення і споживачами різних видів інформації є суб'єкти управління, самоуправління, НВП та працівники служб закладу. Проведене дослідження дозволило визначити першоджерела соціально-педагогічної інформації - суспільство та його різні сфери, соціальні інститути, установи й ЗНЗ, суб'єкти управління та НВП.

Структурно-логічний аналіз показав, що нині в теорії управління школою відсутні чіткі критерії відбору змісту та обсягу як зовнішньої, так і внутрішньої інформації, класифікації видів інформації та інформаційних потреб суб'єктів управління на всіх ієрархічних рівнях, механізми структурування інформаційних потоків і їх змістового наповнення у ЗНЗ, критерії ефективності інформаційної діяльності, що потребує подальшої розробки, теоретико-методологічного обґрунтування й використання в практиці управління освіти. Це, в свою чергу, породжує проблеми формування та розвитку інформаційної компетентності керівників у галузі освіти, цілеспрямованого керування цим процесом з боку держави та відповідного фінансового забезпечення.

Третій розділ «Аналіз практики забезпечення управління загальноосвітніх навчальних закладів інформаційним супроводом» містить аналіз та узагальнення даних якісного стану інформаційного забезпечення в процесі практичної діяльності керівників ЗНЗ України, розкриває сутність і структуру інформаційної компетентності керівників, комплексні критерії і показники її сформованості.

Методикою констатувального етапу експерименту (КЕЕ) передбачено три напрями дослідження. Розв'язання завдань першого напряму дозволило виявити за допомогою праксиметричних, діагностичних і обсерваційних методів соціально-демографічні й гендерні характеристики, стаж педагогічної та управлінської діяльності респондентів і встановити витрати часу респондентів на управлінську діяльність протягом тижня, що в середньому становлять 48 год., індивідуальні значення витрат часу коливаються від 42 до 60 годин; інформаційну - в середньому від 16 до 42 год., значення середнього показника становить 22,4 год.; нерозуміння суті поняття «інформація» як загальнонаукової й філософської категорії, що підтверджує розкриття філософського аспекту терміна лише 9,43% респондентами та його аспектне розкриття з позицій теорії комунікації переважною більшістю респондентів - 78,31%; високий рівень обізнаності керівників-респондентів Миколаївської області з психологічною інформацією (К_{об.пс.і.} = 0,84), управлінською інформацією (К_об.у.і. = 0,96), підвидами управлінської інформації - контрольна (К_об.к.і. = 0,96) та координаційна (К_{об.кор.і.} = 0,94), законодавчо-правовою інформацією в освітній галузі (К_{об.з.п.і.}= 0,95); достатній рівень обізнаності з педагогічною інформацією респондентів Миколаївської та Рівненської областей за значеннями коефіцієнтів (К_{об.п.і. =} 0,71; 0,79), усіх керівників із освітньою інформацією (К_об.о.і. = 0,80); середній рівень обізнаності респондентів за значеннями коефіцієнтів із підвидами управлінської інформації (К_{об.п.у.і.} = 0,43), складовими характеристиками «освітньої інформації»; низький рівень обізнаності керівників-респондентів Рівненської області та інших областей України з таким підвидом управлінської інформації, як маркетингова (К_об.м.і. = 0,013; 0,014); усіх респондентів за середньоарифметичним значенням коефіцієнтів (К_о.у.і. = 0,37; 0,32; 0,31; 0,38) з такими підвидами інформації, як особистісна інформація про педагогів, нормативно-методична інформація, науково-технічна, суспільна.

Відповідно до завдань констатувального експерименту розроблена й апробована система критеріїв і методика оцінювання рівнів інформаційного забезпечення управління в експериментальних і контрольних ЗНЗ. За твердженнями 296 респондентів цей рівень визнано низьким і таким, що є адекватним реаліям. З'ясовано, що рівень автоматизації управління ЗНЗ і наявних управлінських інформаційних систем цілком задовольняє 12,69% респондентів, 20,6% - частково і не задовольняє - 33,84% респондентів.

Встановлено і охарактеризовано причинно-наслідкові залежності за допомогою коефіцієнта кореляції К.Пірсона: середній ступінь (медіана Ме) причинно-наслідкової залежності між наявністю системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ (СІЗУ ЗНЗ) і розумінням та витлумаченням керівниками суті поняття «інформаційне забезпечення управління закладом» (ц = 0,5); значний зв'язок причинно-наслідкової залежності між наявністю СІЗУ ЗНЗ і ступенем задоволення системою (ц = 0,60). За результатами опитування і анкетування у 119 закладах із 522 виявлено функціонування інформаційних служб, у решти ЗНЗ функції інформаційних служб виконують заступники директора з навчально-виховної роботи, вчителі, групи учнів. У процесі експерименту на думку 87,9% респондентів виявлено низку проблем щодо організації та запровадження інформаційного забезпечення управління закладом, серед яких набули пріоритетності проблеми фінансового характеру щодо забезпечення комп'ютеризації та інформатизації управління; проектування та обґрунтування управлінської інформаційної системи - 3,7% респондентів; організаційного характеру щодо створення інформаційно-аналітичних центрів і служб із підключенням до мережі Інтернет - 77,31% і ресурсного забезпечення сучасними ІКТ засобами - 76,11%.

У процесі дослідження розкрито сутність поняття «інформаційна компетентність керівника загальноосвітнього навчального закладу», науково обґрунтовано модель інформаційної компетентності керівника ЗНЗ як цілісного індивідуально-професійного утворення, що забезпечує ефективне здійснення інформаційної діяльності. Під час дослідження розроблені та експериментально перевірені методика діагностування, критерії та показники сформованості інформаційної компетентності керівників ЗНЗ. Кількість і різноманіття показників сформованості відповідних рівнів (творчий, високий, достатній, задовільний, низький), відбивають широкий спектр таких характеристик даного явища як теоретичні, законодавчо-нормативні та процесуальні знання з інформаційного менеджменту, соціальної інформатики й управління, наукових дисциплін суміжних із ними; організаційно-регуляційні, оцінно-аналітичні й практичні вміння застосовувати сучасні засоби ІКТ і навички роботи з програмним забезпеченням правового, освітнього та управлінського призначення; комплекс якостей і професійно-особистісних цінностей. Констатовано сформованість інформаційної компетентності на задовільному та низькому рівнях у більшості респондентів -71,81% і 13,35% відповідно через наявну професійну підготовку, фахову спеціалізацію керівників як педагогів; ступінь активності й сформовану систему цінностей і мотивів щодо впровадження й використання ІР, НІТ, засобів ІКТ, професійно-особистісних якостей; динамічність, неоднорідність темпів професійного розвитку керівників; низький рівень сформованості умінь і навичок її процесуально-технологічного компоненту, різний стаж управлінської роботи на посаді керівника.

Розв'язання завдань третього напряму констатувального експерименту, за допомогою обсерваційних методів, теоретичного аналізу, аналізу практики здійснення управління ЗНЗ, дозволило виявити в практиці керівництва лише деякі компоненти системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ: цільовий, змістовий (зміст й обсяг інформації, джерела (носії) інформації), організаційний (організація діяльності суб'єктів управління і НВП щодо збору, змістового наповнення системи, технологічного опрацювання, збереження та використання інформації, інформаційних ресурсів, ІП, ІД систем), а не системи в цілому за твердженнями респондентів. Застосовуючи теоретичні й емпіричні методи дослідження на КЕЕ, нами проаналізовано і з'ясовано якісний стан інформаційного супроводу процесу управління ЗНЗ. Визначено, що він не відповідає сучасним вимогам держави і зумовив необхідність розробки моделі системи інформаційного забезпечення управління закладом та її наукового обґрунтування в умовах розвитку інформаційного суспільства в Україні, обґрунтування понятійно-термінологічного апарату інформаційного менеджменту як основи інформаційної складової управлінської діяльності та підвищення рівня інформаційної компетентності керівників закладів.

У четвертому розділі «Методологічні основи побудови та функціонування інформаційних систем в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом» розкрито та обґрунтовано вихідні методологічні положення побудови системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ, принципи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ, сутність та особливості функціонування інформаційних процесів, зміст, структуру та технологічну сутність системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ; модель та особливості побудови автоматизованої системи управління на основі сучасних ІТ.

У розділі методологія дослідження проблеми відбивається через сучасні концепції, закономірності й принципи соціального управління, управлінської діяльності та її інформаційної складової. Застосування структурно-організаційного та структурно-функціонального підходів щодо побудови системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ дало змогу проаналізувати та виокремити загальну структуру принципів управління ЗНЗ, яка містить три основні групи: загальні, структурні та спеціальні.

Спеціальні принципи нами науково обґрунтовані та апробовані на практиці. Згідно з ними формувалася й має функціонувати система інформаційного забезпечення управління ЗНЗ. Характеризуючи сутність та особливості кожного з принципів інформаційного забезпечення управління ЗНЗ, дисертант акцентує увагу на тому, що вони взаємопов'язані між собою, а зміст і прояв одного з принципів детермінує визначення і формулювання іншого. Обґрунтовано, що знання теоретичної суті принципів і технологій їх реалізації на практиці забезпечує ефективність управління і якісне функціонування системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ. За результатами дисертаційного дослідження, теорія інформаційного менеджменту, соціальної інформації поповнилась уточненими основними дефініціями: «збір», «отримання», «відбір», «систематизація», «опрацювання», «обмін», «перетворення» інформації. З'ясовано, що використання керівниками ЗНЗ в процесі управління можливостей мережі Інтернет у єдності з інформаційним обміном на основі ІКТ-технологій дозволяє значно зменшити витрати часу на пошук, передачу та отримання інформації.

На основі вивчення сутностей інформаційних процесів і узагальнення практичного досвіду обґрунтовано: алгоритм аналізу інформації, що надходить до ЗНЗ із різних джерел; алгоритм дій суб'єкта управління у процесі опрацювання та систематизації інформації; модель процесу отримання інформації, технологію дій суб'єктів управлінських відносин у процесі обміну інформацією. Розробка названих вище алгоритмів і технологій дозволила конкретизувати зміст і завдання інформаційної складової управлінської діяльності суб'єктів управління та технологічного компонента системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ.

У дисертації за допомогою сукупності теоретичних і емпіричних методів розкрито теоретично обґрунтовану систему інформаційного забезпечення управління ЗНЗ та механізм її функціонування, охарактеризовано її компоненти (рис. 1).

Цільовий компонент базується на закономірностях цілеутворення в управлінні, цільовому підході та характеризується чітким визначенням цілей, їх декомпозицією, стратегії досягнення цілей управління ЗНЗ, побудовою «дерева цілей». Визначення стратегічної мети, прогностичної та операційної цілей управління ЗНЗ дозволило сформулювати мету системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ, яка полягає у наданні суб'єктам управління, самоуправління і державно-громадського самоврядування оптимальних за обсягом і змістом інформаційних ресурсів, які задовольняють інформаційні потреби та є достатніми для реалізації цілей і розв'язання завдань на всіх ієрархічних рівнях управління, а також її основні завдання.

Рис. 1 Модель головних структурних складових системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ

Суб'єктно-діяльнісний компонент моделі системи інформаційного забезпечення управління закладом репрезентовано суб'єктами управління та специфікою їх діяльності, що визначає сутність інформаційних відносин й інформаційного її складника. Доведено, що найбільш значущою характеристикою системоутворення окрім цілей є встановлення зв'язків між керівною та керованою системами, що опосередковують формування системи відносин суб'єктів управління та НВП і забезпечують інформаційний обмін.

У 3 підрозділі 4 розділу представлено внутрішню будову системи управління, способи та характер внутрішніх і зовнішніх зв'язків, які індукують появу інформації, виконують функцію доповнення та взаємодії між компонентами системи і зовнішнім середовищем; способи (канали) взаємодії - безпосередня і опосередкована з суб'єкт-об'єктами будь-якого ієрархічного рівня управління ЗНЗ. Взаємодію ініціює суб'єкт управління, внаслідок якої виникає єдність «дія - інформація», спільний канал зв'язку, що призводить до спрогнозованого результату. Виявлено, що спосіб внутрішніх взаємозв'язків між суб'єкт-суб'єктами та суб'єкт-об'єктами управління визначають насамперед організаційну структуру, спосіб внутрішніх і зовнішніх взаємозв'язків детермінують ієрархічність системи управління ЗНЗ та її відкритість, характер управлінського впливу (безпосередній або опосередкований, сильний або слабий).

З'ясовано, що під час взаємодії суб'єктів управління та самоуправління на всіх рівнях управління відбувається обмін інформацією за багаточисельними каналами зв'язку (лініями): керівник - адміністративно-управлінська ланка - колектив допоміжного персоналу - педагогічний колектив - учнівський колектив - батьківський колектив. Такий взаємозв'язок існує завдяки зовнішнім і внутрішнім вертикально-горизонтальним інформаційно-комунікаційним зв'язкам із оточуючим середовищем, а також завдяки прямим внутрішнім горизонтальним зв'язкам (лініями) на одному ієрархічному рівні. Розкрито сутність і виявлено специфіку процесу обміну інформації, технології дій суб'єктів управлінських відносин у процесі обміну інформацією, виокремлено основні суб'єкт-об'єкти обміну інформацією: керівник (адміністративно-управлінська ланка) - педагог (педагогічний колектив) - учень (учнівський колектив) - батьки учня (батьківський колектив) та встановлено, що суб'єкти управління, педагогічного управління, самоуправління, громадського самоврядування в системі управління ЗНЗ одночасно є джерелами та користувачами інформації.

Змістовий компонент системи з позицій цільового, системного, інформаційного та ресурсного наукових підходів характеризується органічним поєднанням упорядкованої за цільовою основою сукупності об'єктивованих відомостей, знань, документів (даних), зафіксованих на паперових чи інших носіях (у тому числі розглядаємо суб'єктів управління і конкретних людей як носіїв інформації), які утворюють інформаційні системи (бібліотеки, архіви, інформаційно-пошукові, інформаційно-довідникові, бази і банки даних тощо) та призначені для використання в процесі діяльності. Змістова підсистема побудована нами за структурованими цілями управління у рамках «циклу навчального року» і інформаційними блоками, яка реалізована на практиці. Цілеспрямований відбір, структурування та визначення оптимального (найкращий вибір із можливих) змісту й обсягу інформації в змістовій підсистемі здійснено з узгодженням «тезаурусу користувача», обґрунтованих вимог до інформації, її семіотичних особливостей та урахуванням прагматичного, семантичного і синтаксичного аспектів, критеріїв відбору інформації, які практично реалізовані під час експерименту та знайшли часткове відображення в першому підрозділі другого розділу та повне - у першому підрозділі четвертого розділу.

Техніко-технологічна складова системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ є інтегрованою сукупністю систем і засобів різного призначення, що використовуються для пошуку і передачі інформації (засоби комунікаційної техніки); опрацювання і збереження інформації (засоби комп'ютерної техніки); реалізації технологій збереження, представлення і використання інформації даних і документів (засоби організаційної техніки); комп'ютерних інформаційних технологій і засобів ІКТ - СУБД, алгоритмічні мови, табличні процесори (технології за видами опрацювання даних), текстові процесори і гіпертекст, графічні процесори, графічні пакети, програми роботи з електронними таблицями (за видом опрацювання графіки), експертні системи (за видом опрацювання знань); системи та засоби мультимедіа та гіпермедіа; програмні засоби міжкомп'ютерного зв'язку, програмні засоби управлінського призначення.

Результативний компонент ґрунтується на закономірності цілепокладання, цільовому підході та спрямований на задоволення інформаційних потреб суб'єктів управління, досягнення стратегічної й прогностичної мети управління ЗНЗ, підвищення рівнів організації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ на основі розробки конкретних заходів для досягнення достатнього та високого рівнів ефективності управління ЗНЗ. У ході експерименту доведено, що ефективність управління є результатом синергетичної взаємодії взаємопов'язаних компонентів системи.

На основі теоретичного аналізу особливостей інформаційного забезпечення управління ЗНЗ з'ясовано та обґрунтовано в процесі дослідження, що: інформація є субстратом процесу управління, інформаційного забезпечення, інформаційних ресурсів, інформаційних процесів, інформаційних потоків, суб'єкт-суб'єктної та суб'єкт-об'єктної взаємодії у системі управління ЗНЗ; система інформаційного забезпечення управління закладом є відображенням нерозривного зв'язку матерії та інформації з процесами організації; фактором переходу на якісно новий рівень впорядкованості організаційної структури та підвищення рівнів організації інформаційного забезпечення процесу управління ЗНЗ, діяльності суб'єктів управління; інформаційний обмін є засобом упорядкування і модифікації зв'язків, розвитку зворотних зв'язків і оптимізації каналів взаємодії.

За результатами теоретичного дослідження й аналізу практики управлінської діяльності з'ясовано особливості інформаційних потоків як мережі інформаційно-комунікаційних зв'язків між суб'єкт-суб'єктами та суб'єкт-об'єктами та виявлено типологію інформаційно-комунікаційних зв'язків у архітектурі системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ у такий спосіб. Зв'язки індукують появу інформації; є імперативом цілісності системи, стабілізуючим і системоутворюючим фактором цілісності й збереження системи; характеризують специфічний спосіб поєднання компонентів (елементів) і їх взаємозв'язок; опосередковані цілями суб'єктів взаємодії та забезпечують диференціацію, інтеграцію, координацію функцій, дій суб'єктів управління та НВП, варіативність методів, засобів і форм управління; виступають зв'язуючою ланкою між джерелами та споживачами інформації; забезпечують інформаційну взаємодію, під час якої відбувається синергія, взаємодоповнюваність та підвищення ефективності управлінської діяльності суб'єктів управління та самоуправління в ЗНЗ.

У процесі формувального експерименту автором здійснено концептуальне обґрунтування програмного продукту АСУ: сформульована мета, здійснено прогнозування кількості версій, виявлено майбутніх користувачів системи та їхніх інформаційних потреб, визначено середовище користувачів, опис структури та змістове наповнення модулів АСУ і атрибути функцій. У процесі АСУ нами виділено забезпечувальну й функціональну підсистеми, функціонування яких спрямоване на досягнення поставленої мети й реалізацію мети і задач керування. Охарактеризовано забезпечувальну підсистему АСУ через технічне, програмне, математичне, лінгвістичне, інформаційне, організаційне, методичне, правове, ергономічне, економічне забезпечення, сутність і функції якого, разом із функціональною підсистемою та автоматизацією задач АСУ розкрито автором у 4 підрозділі 4 розділу.

Відповідно до основних положень загальної теорії складних соціотехнічних систем, згідно з продуманими протоколами, вибудуваною архітектурою шляхом поєднання ієрархічної та мережевої моделі БД та реляційної моделі збереження даних на локальних комп'ютерах, АСУ представлена модулями за функціонально-цільовою ознакою суб'єктів управління ЗНЗ, і забезпечує розв'язання конкретно визначених цілей і автоматизованих задач керування закладом. Розкрито принцип формування функціональної частини АСУ закладом відповідно до набору функцій, що забезпечують склад її компонентів і організацію типової СУБД, основне призначення якої полягає у створенні та підтримці в актуальному стані бази даних, а також у її зв'язку з програмами розв'язування педагогічних завдань, прикладними програмами користувачів.

Встановлено, що АСУ «Школа» забезпечує багаторанговий санкціонований доступ суб'єктів-користувачів до бази даних АСУ відповідно до визначених посадових повноважень і захист інформації від несанкціонованого доступу згідно з нормами стандарту ISO 7498 - 2; виконання конструйованих запитів за заданими критеріями; автоматизоване опрацювання даних і складання на їх основі статистичних звітів, довідок, аналітичних матеріалів; комп'ютерну підтримку прийняття управлінських рішень й можливості вибору альтернативних рішень на певні види управлінських задач і сайт супроводу з форумом для обговорення питань експлуатації та налаштувань; систематизоване збереження даних; оперативний обмін інформацією користувачів системи; взаємодію керівників і суб'єктів НВП із ЕОМ; формування звітності й видачу даних місцевим і керівним органам управління освітою; автоматизацію процесу розробки бюджету і контролю за його виконанням, аналізу показників освітнього процесу і діяльності педагогічного колективу; ефективне оперативне управління і підтримку функцій аналізу, планування, регулювання, обліку в реальному часі. Розроблена та обґрунтована АСУ потребувала апробації не лише на експериментальних майданчиках лабораторії управління освітніми закладами Інституту педагогіки АПН України, а й в експериментальних ЗНЗ для з'ясування істинності нульової гіпотези.

У п'ятому розділі «Експериментальна апробація системи інформаційного забезпечення та шляхи підвищення ефективності управління загальноосвітнім навчальним закладом» розкрито вихідні положення та методика проведення дослідно-експериментальної роботи, висвітлено результати експериментальної перевірки впливу запровадженої моделі системи інформаційного забезпечення на ефективність управління ЗНЗ.

Дослідження відбувалася упродовж 1997-2008 рр. і здійснювалася поетапно. Пошуково-експериментальна робота виконувалася на базі управлінь освіти і науки облдержадміністрацій, виконавчих комітетів міських рад і науково-методичних підрозділів, а також у 522 ЗНЗ різних типів, із яких 81 є експериментальними. Експериментом охоплено близько 2000 керівних і науково-педагогічних працівників, із них 922 директори опитані в якості респондентів.

Основним емпіричним методом дослідження обрано класичний експеримент щодо апробації гіпотетичної означеної вище моделі системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ. Під час експерименту застосовувалися емпіричні методи (анкетування керівників ЗНЗ, тестування, бесіди, експертні оцінки управлінської діяльності та її інформаційної складової, ефективності управління ЗНЗ за розробленими критеріями) та праксиметричні (аналіз управлінського досвіду, діяльності та рівнів сформованості інформаційної компетентності керівників ЗНЗ). Відповідно до методики формувального етапу експерименту розроблено та науково обґрунтовано гіпотетичну модель системи інформаційного забезпечення управління, факторно-критеріальну модель ефективності управління ЗНЗ, методику визначення стану організації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ. Для визначення взаємозалежності ефективності управління ЗНЗ та результативності освітнього процесу й рівнів сформованості ІК керівників застосовувалися методи кількісного та якісного аналізу основних характеристик розвитку ЗНЗ і управлінської діяльності їх керівників, а також синтез, порівняння, систематизація та узагальнення інформації, отриманої за допомогою анкетування та розробленої методики діагностування рівнів сформованості ІК керівників навчальних закладів.

На формувальному етапі експерименту сформульовано нульову статистичну гіпотезу стосовно очікуваних спрогнозованих результатів педагогічного експерименту, сутність та перевірка якої представлені в підрозділі 5.2. цього розділу із застосуванням широкого спектру методів математичної статистики, вбудованих статистичних функцій електронних таблиць Excel з офісного пакету Microsoft Office XP™ та програмного засобу «GRAN1» версія 1.0 (автори М.І. Жалдак, Ю.В. Горошко).

Визначено та апробовано критерії виміру ефективності управління загальноосвітнім навчальним закладом, які структурно утворені з взаємопов'язаних факторів: Ф - ефективність функціонування підсистем ЗНЗ, Ф - ефективність управлінської діяльності адміністрації ЗНЗ, Ф - результативність освітнього процесу в ЗНЗ. У процесі експерименту розроблено алгоритм визначення К_еу, технологію статистичного опрацювання значень коефіцієнта ефективності управління ЗНЗ, які охарактеризовані у підрозділі 5.2. Доведено, що доцільно визначити показник ефективності управління К_еу як суму значень трьох факторів, які репрезентовані багатокритеріальними показниками відповідно до факторно-критеріальної моделі з урахуванням їх вагових коефіцієнтів та розробленого математичного апарату оцінювання показників і факторів ефективності управління ЗНЗ. Значення вагових коефіцієнтів факторів ефективності управління ЗНЗ під час формувального експерименту нами отримані шляхом експертної оцінки та самооцінки респондентів.

У результаті моніторингу, проведеного за розробленими критеріями ефективності управління ЗНЗ, отримано набори значень К_еу і здійснено статистичне опрацювання значень інтегральних показників ефективності управління ЗНЗ, значення відносних частот під час експерименту (табл. Б.1.1-Б. 1.21 додатка Б.1 у дисертації), узагальнені результати якого представлено в табл. 1.

З метою додаткової візуалізації отриманих розподілів на рис. 2 подано їх показові криві з альфою = 0,05, що дозволяє визначити ту частину стандартної нормальної показової кривої, яка дорівнює (1 - альфа) або 95%.

Рис. 2. Результати статистичного опрацювання значень коефіцієнта ефективності управління ЗНЗ (К_еу) під час експерименту

Отримані якісні результати впровадження моделі системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ підтвердили статистично значущі розбіжності між розподілами значень математичного сподівання коефіцієнта ефективності управління експериментальних ЗНЗ (К_еу), що належать до різних генеральних сукупностей вибірки для значення коефіцієнта надійності і числа вільності L=7 за критерієм К.Пірсона, які дорівнюють на ФЕЕ ²= 10,03 і 44,83 відповідно, значно перевищують критичне значення критерію ²_теор.=2,17 на КЕЕ та є статистично достовірними. За результатами експертного оцінювання виявлено зростання кількості ЗНЗ, ефективність управління яких відповідає високому й достатньому рівням відповідно на 7,5% (від 0 до 6 ЗНЗ) і 12,5% (від 49 (60,49%) до 59 ЗНЗ (72,84%) порівняно з констатувальним етапом, і зменшення на 50,0% кількості ЗНЗ (від 32 до 16) із задовільним рівнем. У контрольних ЗНЗ під час експерименту відбулося підвищення рівня ефективності управління до високого на 2,47% у 2 ЗНЗ, достатнього рівня на 13,58% у 11 ЗНЗ і задовільного на 16,05% у 13 ЗНЗ. Низького рівня ефективності управління в експериментальних і контрольних ЗНЗ під час експерименту не було виявлено.

Як підтверджують результати експерименту, ця відмінність зумовлена більшим інтервалом часу, протягом якого тривало використання системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ, підвищенням процесу організації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ, розробкою і реалізацією управлінських заходів, управлінських рішень і стратегій розвитку ЗНЗ та вказує на результативність застосування впроваджених методичних рекомендацій під час здійснення управління ЗНЗ.

У процесі вивчення взаємозв'язку між інтегральними факторами ефективності управління Ф₁+Ф₂ і Ф₃ (результативністю освітнього процесу) в експериментальних ЗНЗ на усіх етапах експерименту встановлено за отриманими середніми числовими значеннями коефіцієнта кореляції C₀ = 0,8737 (на етапі КЕЕ); C₀ = 0,8463 (на етапі ФЕЕ); C₀= 0,8418 (на КЗЕ) сильний рівень причинно-наслідкової залежності (додаток Б.2 табл. Б. 2.1 - Б. 2.11 у дисертації). У результаті застосування двофакторного дисперсійного аналізу доведено підвищення результативності освітнього процесу та встановлено причинно-наслідкові залежності між факторами Ф₁+Ф₂ (Ф₁ - ефективність управління діяльністю підсистем, Ф₂ - ефективність управлінської діяльності адміністрації ЗНЗ) та Ф₃ (Ф₃ - результативність освітнього процесу в ЗНЗ).

АСУ після широкої апробації схвалена до використання Міністерством освіти і науки України (Лист МОН України від 18.11.2005 р. №1/11-6739) і внесена до реєстру навчальних комп'ютерних програм в Україні. Доведено, що впровадження системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ і АСУ дає змогу забезпечити статистично значущі (приблизно на рівні надійності 95,0%, за критерієм К.Пірсона ²) відмінності К_еу як статистично достовірний позитивний ефект підвищення рівнів ефективності управління в ЗНЗ.

Висновки

У дисертаційному дослідженні відображено нове вирішення проблеми створення теоретико-методологічних основ інформаційного менеджменту в сфері освіти. Об'єкт дослідження розглядався на методологічному, науковому і процесуальному рівнях, що підтверджено результатами педагогічного експерименту. Теоретичний аналіз проблеми дав можливість визначити концептуальні засади для моделювання та створення системи інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом із застосуванням ІР, ІС, НІТ і засобів ІКТ, автоматизованої системи управління на засадах інформаційного менеджменту та соціальної інформатики, як галузей наукового знання, виявити ефективність їх функціонування та зробити відповідні висновки.

Аналіз праць з теорії загального, педагогічного менеджменту та соціального управління доводить, що існуючі теоретичні засади інформаційного забезпечення управління ЗНЗ, обґрунтовані переважно з позицій психолого-педагогічних наук і школознавства, які були вироблені за різних соціально-економічних умов функціонування систем освіти в країні, є недостатніми.

На сучасному етапі інформатизації управління в галузі освіти існує проблема неадекватного випереджального розвитку ІР, НІТ, ІС управлінського призначення, повільним впровадженням їх у практику управління ЗНЗ, що зумовлює актуальність фундаментальних і прикладних досліджень з інформаційного менеджменту та інтеграції знань суміжних галузей наук, відповідає національним пріоритетам розвитку інформаційного суспільства в Україні. Це дає підстави для висновку, що наукова розробка цієї проблеми потребує системного розгалуженого вивчення, і тому вибрана як предмет теоретико-експериментального дослідження.

Проведений ретроспективний аналіз наукових праць з теорії і технологій менеджменту довів, що накопичений фундаментальний доробок і досвід став базисом для обґрунтування різних концептуальних підходів і теорій менеджменту, генезис яких відбувався впродовж минулих століть на основі розвитку наукових шкіл; менеджмент як цивілізаційний феномен є іманентно притаманним для будь-якої цивілізації незалежно від концептуальних фундацій, а інформація є невід'ємною, суттєвою властивістю різних видів менеджменту і складовою їх системоутворюючих компонентів; зміна типу суспільства й інформаційної структури впродовж ХХ ст. - від сільськогосподарського, індустріального до інформаційного - детермінувала виокремлення і обґрунтування інформаційного менеджменту наприкінці 70-х р. ХХ ст. в США; провідні положення різних концепцій менеджменту постійно трансформувалися в управління освітою відповідно до соціально-економічних умов, парадигм в теоретичному та освітньому просторі педагогічної науки й ідеології конкретного суспільства.

Обґрунтовано, що інформаційний менеджмент у сфері ЗСО як складна система має свої специфічні особливості, це зумовлює доцільність виокремлення його в самостійний об'єкт фундаментальних і прикладних досліджень та наукової розробки теоретико-методологічних засад і понятійно-категоріального апарату.

Аналіз використання керівниками ЗНЗ існуючих положень теорії соціального і внутрішньошкільного управління, інформатики і інформаційних технологій, зроблений нами у процесі констатувального експерименту, доводить, що запропоновані в науково-педагогічній літературі теоретико-методологічні основи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ використовують у практиці лише 3,9% респондентів, що певною мірою сприяє визначенню джерел інформації, каналів її надходження до суб'єктів управління або структурних підрозділів ЗНЗ, систематизації змісту інформації, впорядкуванню таких інформаційних процесів як збір, аналіз, опрацювання та збереження інформації. У решти закладів робота з інформацією здійснюється респондентами на емпіричному рівні, тобто поєднанні інтуїції та управлінського досвіду без опори на теоретико-методологічне підґрунтя.

Виявлено, що в 13,21% ЗНЗ існують управлінські інформаційні системи різного виду та структурованості, а 73,21% респондентами підтверджено їх відсутність у ЗНЗ, якими вони керують; встановлено помірну причинно-наслідкову залежність між наявністю УІС та ступенем задоволення інформаційних потреб суб'єктів управління ЗНЗ за коефіцієнтом кореляції К.Пірсона, що становить ц = 0,35.

У процесі дослідження сфокусована увага на тому, що інформаційна компетентність керівника ЗНЗ є базовим компонентом інформаційної діяльності, цілісним інтегративним утворенням, яке пов'язане з розгалуженістю комунікативної сфери, інформаційних потоків як системоутворюючих інформаційно-комунікаційних зв'язків між суб'єкт-суб'єктами та суб'єкт-об'єктами в архітектурі системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ та розкрито сутність цієї категорії.

Проведене дослідження дозволило вибудувати структуру інформаційної компетентності керівника, що змодельована як сукупність взаємопов'язаних компонентів: когнітивно-цільового, процесуально-технологічного, особистісного і результативного. Запропоновано комплексні критерії і показники діагностики рівнів сформованості інформаційної компетентності керівників у складі її структурних складових, де когнітивно-цільова - характеризує усвідомлення керівниками мети і завдань, систему знань з інформаційного менеджменту; процесуально-технологічна - репрезентує здатність керівника застосовувати ІР, сучасні НІТ, УІС, засоби ІКТ; особистісна - утворена з аксіологічного, мотиваційно-креативного, комунікативно-рефлексійного складників, які репрезентують домінантність та вмотивованість позитивного ставлення до використання ІР, НІТ, засобів ІКТ в системі інформаційно-знаннєвих цінностей керівника і цілеспрямованість у професійно-особистісному самовдосконаленні керівника, що відображають теоретичну та операціональну основи інформаційної діяльності.

Динаміка розвитку утворення має кумулятивний характер і відбувається шляхом переходу від одного стану сформованості до іншого. За принципом компліментарності та кумулятивної характеристики інформаційної діяльності визначені та охарактеризовані критерії та показники діагностування стану сформованості інформаційної компетентності керівників ЗНЗ - творчий, високий, достатній, задовільний і низький. На констатувальному експерименті у переважної більшості респондентів (71,81%) визначено сформованість інформаційної компетентності на задовільному рівні, у 14,84% респондентів - на достатньому і у 13,35% - на низькому рівнях. Встановлено, що низький рівень прояву інформаційної компетентності пов'язаний з недооцінкою керівниками значущості інформаційної складової управлінської діяльності, використання ІР, НІТ, засобів ІКТ, апаратного, системного та прикладного програмного забезпечення у професійній діяльності, несформованістю базових умінь користування персональним комп'ютером.

Експериментально доведено, що для забезпечення ефективного управління ЗНЗ на високому та достатньому рівнях, бажаним є досягнення керівниками достатнього, високого і творчого рівнів сформованості інформаційної компетентності за умов використання сучасних НІТ, економічних і ефективних засобів ІКТ, відповідного інформаційного, фінансового, кадрового, ресурсного, ліцензійного програмного забезпечення, розвинутої інформаційної інфраструктури ЗНЗ.

Запропонована методологія структурного і системного аналізу моделювання досліджуваної системи дозволила:

- розкрити в авторській інтерпретації сутність поняття «система інформаційного забезпечення управління ЗНЗ» як цілісного і інтегративного утворення, що поєднує сукупність кількісно-якісних показників і ознаки інформації, які адекватно характеризують у часі систему управління й ефективність її функціонування, діяльність суб'єктів управління щодо реалізації інформаційних процесів, раціонального використання інформації, НІТ, специфічних методів і технологій опрацювання інформації, засобів ІКТ з метою реалізації цілей управління;

- визначити субстратні властивості системи у взаємозв'язку цільового, суб'єктно-діяльнісного, змістового, техніко-технологічного і результативного компонентів, системоутворюючих факторів, які інтегрують систему у цілісність;

- обґрунтувати структуру системи диференціації інформаційних потоків за суб'єктно-цільовою і змістовою ознаками як мережі інформаційно-комунікаційних зв'язків між компонентами та їх взаємозалежність, особливості ієрархічної взаємодії суб'єктів управління.

Теоретична основа побудови і функціонування моделі системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ ґрунтується на методологічних засадах інформаційного менеджменту та соціальної інформатики, закономірностях управління соціальними системами, діяльнісному, системно-кібернетичному, інформаційному, синергетичному наукових підходах, принципах державного й соціального управління, загальних принципах менеджменту, специфічних принципах інформаційного забезпечення управління ЗНЗ, які в процесі дослідження нами науково обґрунтовані. Це - принципи інформаційної безпеки в управлінні ЗНЗ; регулювання інформаційних відносин; законності та правової пріоритетності інформаційного забезпечення управління ЗНЗ; єдності цілей; оптимізації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ; функціональної структуризації; використання інформаційних технологій в управлінні ЗНЗ; достатності інформаційного забезпечення управління ЗНЗ. Кожен із визначених нами принципів має свої особливості і технології реалізації, їх сукупність утворює теоретичне підґрунтя, притаманне функціонуванню системи управління ЗНЗ.

Експериментально доведено, що ця модель функціонує як підсистема системи управління ЗНЗ, а суб'єкти управління, самоуправління та державно-громадського самоврядування забезпечують цілеспрямований та опосередкований впливи на підвищення ефективності управління ЗНЗ.

Виходячи з науково-методологічних засад - системно-кібернетичний, діяльнісний, системно-компонентний, інформаційний наукові підходи, комунікативна та тезаурусна концепції інформації, реляційна парадигма БД, - визначених у процесі формувального експерименту, здійснено концептуальне обґрунтування програмного продукту АСУ із застосуванням сучасних інформаційних мережевих технологій.

Визначено організаційну основу створення АСУ як поєднання ієрархічної та мережевої структури БД, що забезпечує децентралізацію і організацію розподіленої БД, підтримку їх актуальності та доцільності, застосування протоколів синхронізації транзакцій, зменшення витрат часу на пересилання даних між вузлами обчислювальної мережі в ході виконання розподіленого запиту користувачами через реплікацію даних, наскрізне узгоджене управління інформаційними та матеріальними потоками в ЗНЗ як об'єкті керування та техніко-технологічну основу як сукупність логічно організованих технічних, програмних, алгоритмічних й інформаційних засобів, які призначені для створення, опрацювання, збереження та подання даних.

Обґрунтовано доцільність модульної структури АСУ та репрезентовано її модулі - «Загальний», «Документообіг», «Наукова інформація», - для яких характерними є специфічна структура, змістове наповнення, функціональне призначення, структурованість інформаційних потоків і зв'язків, багаторангова система доступу користувачів, відкритість інформації для різних користувачів системи, керованість і можливість корегування параметрів процесу управління завдяки двосторонньому обміну інформацією між суб'єктами-виробниками та суб'єктами-користувачами й своєчасному надходженню інформації на відповідний ієрархічний рівень системи, наявність Інтернет-сайту супроводу з форумом для обговорення питань експлуатації АСУ та налаштувань.

Застосування методів експертного оцінювання, двофакторного дисперсійного аналізу, статистичних функцій електронних таблиць Excel з офісного пакету Microsoft Office XP™ дозволило встановити сильну причинно-наслідкову залежність результативності освітнього процесу від інтегральних факторів ефективності управління ЗНЗ; виявити тенденцію зростання ефективності управління в експериментальних і контрольних ЗНЗ і підтвердити педагогічну доцільність розробленої системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ та АСУ «Школа».

Розроблено й апробовано технологію визначення рівнів організації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ (високий, достатній, задовільний і низький), введено інтеграційний показник К_оіз як кількісно-якісну характеристику, що репрезентує відношення між раціонально-емпіричним і теоретично обґрунтованим здійсненням процесу організації і знаходиться у відсоткових одиницях вимірювання за абсолютною шкалою. Із застосуванням методів математичної статистики встановлено і експериментально доведено підвищення процесу організації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ за інтеграційним показником, значення якого відповідає високому рівню у 10, достатньому - у 41 і задовільному - у 30 ЗНЗ на формувальному експерименті, які зросли у 25 (30,86%) ЗНЗ порівняно з констатувальним етапом, де інтервал рівнів організації коливався від низької до середньої межі значень достатнього.

За результатами дослідження розроблено науково-методичні рекомендації до застосування теоретичних положень і технологій інформаційного управління у сфері освіти, структурно утворені з навчальних модулів «Інформаційне управління в сфері освіти», «Стратегічне управління освітньою організацією», «Управління людськими ресурсами», робочих зошитів для слухачів і методичних рекомендацій для майстер-тренерів директорів шкіл у рамках субкомпонента «Підготовка керівників шкіл з питань управлінської діяльності» проекту МОН України «Рівний доступ до якісної освіти».

Аналіз і узагальнення результатів дослідження проблеми дають підстави вважати, що вихідна методологія вибрана правильно, гіпотеза статистично підтверджена, поставлені завдання повністю виконані, мета дослідження досягнута. Достовірність зроблених нами висновків забезпечується репрезентативністю генеральної сукупності експериментальної вибірки в межах запровадження моделі системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ і АСУ, застосуванням методів математичної статистики та відповідними значеннями коефіцієнтів кореляції за критерієм К.Пірсона, величиною достовірності апроксимації, двофакторного дисперсійного аналізу.

У цілому теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження вважаємо доцільно використовувати в практичній діяльності керівників системи ЗСО різних ієрархічних рівнів, керівникам ЗНЗ під час розробки власних систем інформаційного забезпечення та АСУ з урахуванням специфіки закладу, який вони очолюють та інфраструктури регіону, інституціям післядипломної освіти під час підготовки і підвищення кваліфікації керівних кадрів системи освіти, науковцям.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми інформаційного забезпечення управління ЗСО в Україні. До перспективних напрямів наукових досліджень належать: удосконалення нормативно-правової бази управління інформаційними ресурсами в ЗСО; теоретико-методичні основи розвитку інформаційної компетентності керівних кадрів на субрегіональному рівні і в умовах системи післядипломної освіти; системне управління інформаційними ресурсами ЗНЗ; теоретичні і практичні основи формування освітньо-інформаційного середовища та інформаційної політики в регіоні; система інформаційного забезпечення управління якістю освіти в регіоні, організаційно-правові основи інформаційної діяльності керівника закладу; використання сучасних засобів ІКТ в управлінні ЗНЗ; інформаційно-аналітичне забезпечення управління розвитком школи; теоретичні та методичні основи створення і використання управлінських інформаційних систем в регіоні; аналіз соціально-педагогічних основ інформаційного управління в освіті.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Калініна Л.М. Система інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом: моногр. / Л.М. Калініна. - К.: Айлант, 2005. - 275 с. (Диплом ІІ ступеня АПН України за кращу наукову роботу в номінації монографій за книгу «Система інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом», 2006 р.)

2. Вдовиченко Р.П. Система організаційно-педагогічної діяльності міського управління освіти з підвищення компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів: моногр. / Р.П. Вдовиченко, Л.М. Калініна, В.Д. Чайка; за ред. Л.М. Калініної. - К.; Миколаїв: Вид-во «Іліон», 2007. - 528 с. (Авт. внесок - 2,0 др. арк.)

3. Калініна Л.М. Теорія і практика функціонування обласного ліцею інтернатного типу: наук.-метод. посіб. / Л.М. Калініна, Н.В. Кнорр, М. І. Рябуха. - К.; Херсон: Айлант, 2004. - 304 с.

4. Калініна Л.М. Технологія інформаційного управління закладом освіти: наук.-метод. посіб. / Л.М. Калініна. - Х.: Видавнича група «Основа», 2005. - 159 с.

5. Калініна Л.М. Проблеми вимірювання у процесі внутрішкільного контролю / Л.М. Калініна // Рідна шк. - 1999. - №2. - С. 71-73.

6. Калініна Л.М. Сучасні моделі діяльності керівника школи / Л.М. Калініна // Вересень. - 1999. - №2. - С. 7-12.

7. Калініна Л.М. Оцінка ефективності навчальної діяльності учнів / Л.М. Калініна // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. - 2000. - №2. - С. 51-52.

8. Калініна Л.М. Феномен управління: суть і специфіка: (міждисциплінарний аналіз) / Л.М. Калініна // Вересень. - 2000. - №1 (11). - С. 10-19.

9. Калініна Л.М. Лабораторія управління - керівнику школи / Л.М. Калініна // Дир. шк., ліцею, гімназії. - 2000. - №1. - С. 11-20.

10. Калініна Л.М. Управлінська діяльність сучасного керівника школи / Л.М. Калініна // Зб. наук. пр. Сер. Пед. науки - Херсон: Вид-во «ХДУ», 2000. - Вип. 16. - С. 24-32.