Формування психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу в умовах магістратури

Зміст формування психолого-педагогічної компетентності визначається розробленою професіограмою викладача ВНЗ. Вона представлена двома змістовими блоками: нормативними характеристиками професійної діяльності педагога вищої школи, що визначають основні види й завдання професійної діяльності, та суб'єктивними характеристиками, які представлені діяльнісними (базові професійні знання й вміння) й особистісними (підсистеми професійних якостей) компонентами.

Базові умови, від яких залежить ефективне формування психолого-педагогічної компетентності майбутніх викладачів ВНЗ, представлені як на рівні організації процесу підготовки, так і на рівні його реалізації.

По-перше, це активізація, відповідно до чинного законодавства України, системи професійної психолого-педагогічної підготовки (й перепідготовки) науково-педагогічних працівників.

По-друге, побудова навчально-виховного процесу відповідно до завдань професійної педагогічної діяльності у вищій школі: орієнтація навчальних планів та програм на формування й розвиток складових професіограми викладача ВНЗ.

По-третє, врахування методологічних положень формування та розвитку якісної визначеності.

По-четверте, активізація професійної самоорганізації науково-педагогічних працівників.

По-п'яте, педагогічний супровід професійного становлення та розвитку викладача ВНЗ, оскільки саме він підсилює ефективність використання інших форм та методів роботи: забезпечує циклічність, безперервність освітнього процесу на рівні індивідуальної роботи, актуалізує усвідомлення магістрантом свого професійного розвитку, встановлює зворотний зв'язок між суб'єктами освітнього простору, що дає можливість коригувати взаємодію зовнішніх (на організаційному рівні) та внутрішніх (на рівні особистості) процесів і факторів їх активізації.

По-шосте, гармонійне поєднання в процесі професійної підготовки традиційних форм і методів навчання, спрямованих на змістове наповнення компонентів психолого-педагогічної компетентності, з нетрадиційними активними, спрямованими на активізацію процесів професійної самоорганізації.

Методи формування психолого-педагогічної компетентності викладача ВНЗ зорієнтовані на: 1) теоретичний аспект: засвоєння системи базових знань з теорії та практики професійної педагогічної діяльності у ВНЗ; 2) практичний аспект: формування системи базових професійних умінь і навичок; 3) особистісний аспект: розвиток і генералізацію базових підсистем професійних якостей, розвиток зрілої, позитивної професійної Я-концепції, професійної рефлексії, активізацію механізмів самоорганізації, мисленнєвої діяльності. Отже, процес формування психолого-педагогічної компетентності викладача ВНЗ має передбачати активізацію процесів професійної самоорганізації особистості та їх змістове (психолого-педагогічне) “наповнення”.

Основними критеріями сформованості психолого-педагогічної компетентності педагога вищої школи визначені: успішність за результатами професійної психолого-педагогічної підготовки; рівень володіння базовими професійними вміннями; рівень усвідомлення сутності психолого-педагогічної компетентності викладача; рівень розвитку рефлексивності як єдності інтелектуально-рефлексивних та особистісно-рефлексивних форм; динаміка професійної самосвідомості, яка виявляється, з одного боку, у позитивній, зрілій Я-концепції, з другого - у внутрішній позитивній мотивації професійної діяльності, усвідомленні себе викладачем ВНЗ; розвиток миследіяльності викладача ВНЗ, спрямованої на його професійну самоорганізацію, що виявляється в актуалізації процесів самопізнання, самопідготовки, самовираження та самоствердження у професійному середовищі.

Таким чином, результати проведеного дослідження створили науково-теоретичне підґрунтя для екстраполяції розробленої моделі формування психолого-педагогічної компетентності викладача ВНЗ на систему професійної підготовки науково-педагогічних кадрів.

У четвертому розділі - “Науково-методична система формування психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу в умовах магістратури” - розкрито концептуальні основи професійної підготовки майбутніх викладачів ВНЗ в умовах магістратури, представлено технологію формування їх психолого-педагогічної компетентності, охарактеризовано основні етапи педагогічного експерименту, проаналізовано його результати.

Реалізація моделі формування психолого-педагогічної компетентності викладачів ВНЗ забезпечувалась науково-методичною системою, яка включала організаційні (активізація системи їх професійної психолого-педагогічної підготовки на базі магістратури, що знайшло своє відображення у ліцензуванні освітньої діяльності з напряму “специфічні категорії”, спеціальність 8.000005 - Педагогіка вищої школи), нормативно-методичні (розробка, обґрунтування й погодження з Міністерством освіти і науки України навчального плану, освітньо-кваліфікаційної характеристики, освітньо-професійної програми) та психолого-педагогічні (розробка відповідної технології реалізації освітнього процесу та його методичне забезпечення) основи.

У роботі зазначено, що навчальний процес розрахований на рік і передбачав підготовку майбутнього педагога вищої школи до науково-дослідної, викладацької, методичної та організаційно-виховної роботи. Структура програми професійної підготовки представлена двома циклами навчальних дисциплін: гуманітарний і соціально-економічний (п'ять кредитів) та природничо-наукової, професійної й практичної підготовки (тридцять чотири кредити). Значне місце відводилось практичній підготовці майбутніх викладачів ВНЗ: цикл практичного навчання складався з педагогічної (асистентської) практики з фаху тривалістю 4 тижні (чотири кредити). Курс навчання закінчувався державним іспитом і проведенням науково-практичного дослідження, результати якого оформлювались у вигляді кваліфікаційної (магістерської) роботи. Присвоєння академічного звання магістра з педагогіки вищої школи здійснювала державна кваліфікаційна комісія під час державної атестації.

Психолого-педагогічна підготовка до викладацької діяльності у ВНЗ забезпечувалась розробленою технологією, яка характеризується такими сутнісними ознаками: ґрунтується на визначеній методологічній позиції щодо сутності психолого-педагогічної компетентності викладача ВНЗ; педагогічні дії вибудовуються відповідно до цільових установок, що мають форму конкретного очікуваного результату, - складові професіограми викладача ВНЗ; передбачає взаємодію всіх учасників з урахуванням принципів індивідуалізації, диференціації, оптимальної реалізації особистісних та технічних можливостей, діалогічності спілкування; може бути відтвореною; її органічною частиною є діагностичні процедури, які мають показники, критерії та інструментарій виміру результатів діяльності.

Зміст професійної психолого-педагогічної підготовки педагога вищої школи, що знайшов своє відображення в нормативних документах (навчальний план), представлений чотирма блоками дисциплін: педагогічний, психологічний, управлінський та науковий - й більшою мірою спрямований на формування орієнтовної основи дій професійної самоорганізації майбутнього викладача ВНЗ. Він включає до свого складу не тільки певний навчальний матеріал, а й самі форми й методи його засвоєння та результати цього процесу. Тобто зміст підготовки мав динамічний характер: крім нової навчальної інформації, з кожним циклом самоорганізації додавались результати попередньої навчальної діяльності магістранта, що і забезпечувало його перехід на більш високий рівень самоорганізації.

Оскільки процес формування передбачає певну завершеність процесів розвитку, досягнення особистістю рівня зрілості, технологія формування психолого-педагогічної компетентності враховує всі зазначені аспекти, і, відповідно, підбір методів був зорієнтований як на зовнішні професійні показники (професійні знання, вміння та навички), так і на внутрішні, особистісні (властивості, здібності та професійні якості). Таким чином, акцент переносився з надання певної сталої професійної форми, що виявляється на діяльнісно-рольовому рівні і є характерною рисою для традиційної системи освіти, на створення в контексті професійної підготовки умов для активізації особистісного розвитку та усвідомлення механізмів самоорганізації з метою прояву можливих професійних форм.

Реалізація змісту забезпечувалась як традиційними, нормативно визначеними для вищої школи формами і методами навчання (лекції, семінарські й практичні заняття, педагогічна практика, написання магістерської роботи) (Є.Я. Голант, М.О. Данилов, Б.П. Йосипов, І.Я. Лернер, С.П. Петровський, М.М. Скаткін та ін.), так і нетрадиційними (ігри, тренінги, психотехніки). Традиційні методи більшою мірою передбачали змістове наповнення освітнього процесу, а нетрадиційні - активізацію процесів професійної самоорганізації майбутнього педагога. Формування професійних знань відбувалось, перш за все, завдяки такому методу, як лекційний виклад матеріалу, що знаходить переважне застосування в одному з основних видів навчальних занять у ВНЗ - у лекції (І.І. Кобиляцький, І.О. Рейнгард). Саме лекція, згідно з нормативно-правовими документами, що визначають організацію навчання у ВНЗ, та сучасною педагогічною наукою (О.О. Бодальов, В.І. Жуков, В.О. Сластьонін), покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі. Формування професійних умінь і навичок було дидактичною метою практичних та семінарських занять, на яких відбувались розширення, поглиблення й деталізація наукових знань, прищеплення професійних умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення магістрантів. Крім того, оволодіння студентами професійними навичками, вміннями й способами організації майбутньої професійної діяльності було метою їх практичної та наукової підготовки.

Розвиток професійних якостей майбутніх педагогів вищої школи забезпечувався активними формами й методами навчання, серед яких найбільш ефективними визначені ігрові форми (ігрове моделювання, аналіз професійних ситуацій, професійні ігри тощо), тренінги. Ігрові технології сприяли як засвоєнню професійних знань, оволодінню уміннями та навичками, так і розвитку систем розумових дій, естетично-моральних якостей, дійово-практичної сфери і самокерованих механізмів (Г.П. Щедровицький).

У розділі розкривається зміст, варіанти, науково-методичне забезпечення і технологічний інструментарій педагогічного експерименту.

Відповідно до основних вимог щодо його проведення (Ю.К. Бабанський, С.У. Гончаренко, Е.О. Штульман та ін.), результатів пілотних досліджень визначено експериментальні та контрольні групи, обґрунтовано їх репрезентативність.

Формувальний етап педагогічного експерименту проходив у трьох варіантах. компетентність педагог магістерський професійний

Варіант А здійснювався протягом 2003-2005 навчальних років і передбачав формування психолого-педагогічної компетентності викладачів ВНЗ у процесі реалізації традиційних для вищої школи форм та методів навчання відповідно до навчального плану. В експериментальній роботі взяли участь 65 магістрантів спеціальності 8.000005 - Педагогіка вищої школи Класичного приватного університету м. Запоріжжя.

Варіант Б здійснювався протягом 2005-2006 навчального року, передбачав розширення і поглиблення знань: уведення додаткової інформації, нових тем до курсів “Вступ до спеціальності”, “Загальні основи педагогіки”, “Загальна психологія”, “Історія педагогіки вищої школи”, “Технології організації навчально-виховного процесу у ВНЗ”, “Порівняльна педагогіка”, “Психологія управління”, а також проведення спецсемінарів за темами: “Професійна компетентність викладача ВНЗ”, “Особливості професійної діяльності викладача ВНЗ”, “Особливості професійного становлення і розвитку викладача ВНЗ”, “Психолого-педагогічна компетентність викладача ВНЗ” та оновлення тематики магістерських робіт і програми переддипломної практики. В експериментальній роботі взяли участь 57 магістрантів спеціальності 8.000005 - Педагогіка вищої школи.

У варіанті В (здійснювався протягом 2006-2007 навчального року) додатково впроваджувалась в освітній процес система методів, спрямованих на активізацію особистісного розвитку майбутнього фахівця й оволодіння ним вміннями в активних формах пізнавальної діяльності: організаційно-діяльнісна гра за темою “Створення сприятливих умов професійного становлення та розвитку магістрантів спеціальності “Педагогіка вищої школи”, професійна психобіографія, тренінг рефлексії, а також педагогічний супровід шляхом застосування мультимедійного інтерактивного посібника для самостійної роботи магістрантів, активізації їхньої дослідницької діяльності на базі лабораторії експериментальної педагогіки й психології. У дослідженні брали участь дві експериментальні групи магістрантів спеціальності 8.000005 - Педагогіка вищої школи Класичного приватного університету м. Запоріжжя загальною кількістю 60 осіб, одна група магістрантів спеціальності 8.000005 - Педагогіка вищої школи Запорізького національного університету (29 осіб). Контрольними групами були магістранти, які проходили підготовку за спеціальністю 8.000009 - Управління навчальним закладом, Класичного приватного університету.

За результатами здійсненої експериментальної роботи з підготовки майбутніх фахівців вищої школи на базі магістратури встановлено, що для формування їх психолого-педагогічної компетентності найбільш ефективним є гармонійне поєднання традиційного підходу до організації навчання з визначеними у варіанті В активними формами і методами роботи. Це зумовлено їх специфікою: 1) метод професійної психобіографії має діагностичний, формувальний, розвивальний, коригувальний характер; 2) ігрові методи у формі організаційно-діяльнісної гри створюють умови для розвитку професійної самосвідомості, стимулювання процесів саморегуляції, самопізнання та саморозвитку, активізації процесів миследіяльності та мислекомунікації магістрантів; 3) тренінг професійної рефлексії забезпечує розвиток рефлективності магістрантів, сприяє усвідомленню ними власної професійної Я-концепції; 4) педагогічний супровід формування психолого-педагогічної компетентності, з одного боку, активізує процеси самодіагностики, саморозвитку та самонавчання магістрантів завдяки забезпеченню самостійної позааудиторної роботи на основі авторського мультимедійного інтерактивного посібника, з другого - забезпечує психологічну та професійну (педагогічну) підтримку, розвиток професійної рефлексії та професійної самосвідомості завдяки організації групової роботи.

Результати впровадження запропонованої технології формування психолого-педагогічної компетентності викладачів ВНЗ в умовах магістратури на основі визначених теоретико-методологічних засад свідчать про її ефективність, оскільки вона сприяла: усвідомленню магістрантами спеціальності “Педагогіка вищої школи” концептів професійної педагогічної діяльності викладача у ВНЗ, сутності його професіогенезу, змісту професійної компетентності та психолого-педагогічної компетентності педагога вищої школи; розвитку професійних (гностичних, дидактичних, організаційних, проектувальних, комунікативних, перцептивних, рефлексивних і розвивальних) умінь; актуалізації миследіяльності магістрантів, спрямованої на професійну самоорганізацію (самопідготовку, самореалізацію та самоствердження), розвитку їх професійної рефлексії; позитивному генезису їх професійної самосвідомості, що знаходить своє відображення у розвитку позитивної Я-концепції, становленні професійної ідентичності. Це підтверджено:

1) позитивною динамікою якості психолого-педагогічних знань, умінь та навичок магістрантів експериментальних груп за результатами підготовки;

2) позитивною динамікою самооцінки магістрантами власних професійних умінь у цілому та за окремими групами;

3) статистично значущою різницею коефіцієнтів професійної рефлексивності магістрантів експериментальних груп до початку та після впровадження запропонованої технології ( (2,95>2,78)) нульова гіпотеза відхиляється на 1% рівня значущості (Р<0,01), коефіцієнтів професійної рефлексивності магістрантів експериментальних і контрольних груп ((3,75>2,98));

4) достовірністю різниці коефіцієнтів особистісної орієнтації магістрантів як показників зрілості їх Я-концепції до початку та після формувального етапу експерименту ( (4,37>3,14)) нульова гіпотеза відхиляється на 1% рівня значущості (Р<0,01);

5) зростанням позитивної професійної педагогічної мотивації магістрантів експериментальної групи (внутрішня позитивна мотивація підвищилась з 33,3 до 68% у першій групі та з 45 до 80% - у другій, негативна мотивація знизилась з 30% у першій та 33% у другій групі до 8 та 0% відповідно);

6) усвідомленням магістрантами себе як викладачів ВНЗ (до початку експерименту 42% магістрантів першої групи та 30% магістрантів другої групи усвідомлювали себе педагогами вищої школи, після - 90 та 97% відповідно), усвідомленням ними їх професійного минулого, теперішнього та майбутнього, що свідчить про становлення професійної ідентичності магістрантів експериментальної групи, усвідомленням ними змісту їх професіогенезу;

7) статистично значущою позитивною динамікою коефіцієнтів психолого-педагогічної компетентності магістрантів до та після формувального етапу експерименту ((3,49>2,78)), що були визначені за методикою С.О. Сисоєвої (див. таблицю).

Показники динаміки психолого-педагогічної компетентності магістрантів експериментальної групи до і після формувального експерименту

Результати підрахування різниці коефіцієнтів сформованості психолого-педагогічної компетентності викладачів ВНЗ контрольних груп за допомогою метода парних порівнянь свідчили про їх статистичну незначущість ((1,5<2,77)) для рівня значущості Р=0,05 та числа свободи n-1.

Достовірність отриманих результатів та репрезентативність вибірки додатково встановлено за методом визначення обсягу вибірки із заданою точністю визначення помилки середньої величини.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано новий підхід до розв'язання наукової проблеми професійної підготовки викладача вищого навчального закладу до освітньої діяльності, що полягає у визначенні теоретичних і методологічних засад його психолого-педагогічної компетентності, побудові концептуальної моделі її формування в умовах магістерської підготовки, розробленні й упровадженні в практику професійної підготовки студентів за спеціальністю 8.000005 - Педагогіка вищої школи освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” науково-методичної системи формування психолого-педагогічної компетентності. Одержані в ході виконаного дослідження результати підтвердили правомірність провідних положень гіпотези, покладеної в його основу, а реалізовані завдання й мета дослідження дають змогу зробити такі загальні висновки.

1. Узагальнення педагогічного досвіду наукового осмислення проблеми професійної компетентності педагога, аналіз категорійно-понятійного апарату дослідження, теоретичних основ вивчення психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу засвідчили широкомасштабність розуміння цього явища, його тісний змістовий та функціональний взаємозв'язок з іншими педагогічними категоріями, що виявляються в професійній діяльності та характеризують педагога, такими як: “педагогічна культура”, “педагогічна майстерність”, “педагогічний професіоналізм”. Це дало змогу розглянути сутність психолого-педагогічної компетентності не тільки на концептуальному, а й на функціональному рівні, зокрема визначити її місце і роль у професійній діяльності та професійному розвиткові викладача вищого навчального закладу. У роботі констатовано, що психолого-педагогічна компетентність відображає основні вимоги суспільства до педагога як особистості й суб'єкта професійної педагогічної діяльності, носія суспільно-історичного досвіду; забезпечує рівновагу взаємодії особистісної та професійної систем; визначає засади для успішного професійного становлення та розвитку педагога, досягнення ним фази професійної зрілості.

Здійснений у роботі аналіз парадигмальної різноманітності наукових засад дослідження психолого-педагогічної компетентності педагога дав змогу встановити багатогранність та багатоаспектність цього явища, методологічною основою розуміння сутності якого визначено найбільш продуктивні положення системного, синергетичного, парадигмального, аксіологічного, суб'єктного, антропологічного, діяльнісного, психосемантичного, професіографічного, професіогенетичного й акмеологічного підходів. Відповідно до цих положень психолого-педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу розглядається як системна якість особистості, що визначає відповідність фахівця вимогам до професійної педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі й може бути представлена у вигляді сукупності певних підсистем; її цілісність, саме існування забезпечуються взаємозв'язком і постійним обміном із зовнішнім середовищем - умовами професійної діяльності; вона має дисипативний характер і є результатом взаємодії двох складних дисипативних структур: професійної й особистісної, характеризується циклічністю - виявляється з певною періодичністю та різною комбінацією елементів; виявляється у професійній діяльності й базується на діяльнісних компонентах; виконує інтегрувальну функцію психіки.

2. Ґрунтуючись на визначених теоретичних та методологічних положеннях і принципах (системності, якісності, детермінованості, динамічності, діяльнісності, усвідомлення), співвідношення психолого-педагогічної та професійної компетентності в дисертаційній роботі представлено у просторі зовнішнього та внутрішнього, сутності й явища, форми та змісту. Психолого-педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу визначена як складна особистісно-професійна системна якість, що забезпечує на особистісному рівні самоорганізацію (самопідготовку та самореалізацію) педагога відповідно до вимог професійної діяльності у вищому навчальному закладі й виявляється в актуальному стані у формі професійної компетентності. Як цілісний, динамічний особистісно-професійний феномен вона має своєрідну природу й потребує комплексних психолого-педагогічних методів формування.

У дослідженні розкрито й обґрунтовано структуру психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу, яка представлена, з одного боку, певним змістом: діяльнісними (професійні знання, вміння, навички) та особистісними (властивості, здібності, якості) компонентами, з другого - механізмами і процесами їх свідомої генералізації та прояву. Структурні компоненти відповідно до своєї дуалістичної природи мають дві форми існування: суб'єктивну та об'єктивну. Суб'єктивний характер професійних знань, умінь та навичок полягає в тому, що їх носієм є педагог, який у процесі їх засвоєння зазнав певних змін на особистісному рівні. Ці компоненти мають єдину суб'єктивну основу свого формування, існування та прояву - певні психічні процеси, індивідуально-психологічні властивості, здібності та якості. Причому прояв професійних знань, умінь та навичок має гармонійний комплексний характер, їх розподіл має умовний зовнішній характер, в основі якого лежать функції професійної (нормативної) діяльності. Об'єктивний характер процесів, властивостей, здібностей і професійних якостей викладача полягає в тому, що вони виявляються тільки в діяльності. Діяльнісні компоненти є системними явищами - результатом генералізації та прояву одних і тих самих суб'єктивних процесуально-функціональних компонентів, що становлять професійну підсистему особистості. Механізмом утворення, розвитку та актуалізації компонентів психолого-педагогічної компетентності на рівні професійної компетентності педагога є професійна діяльність як об'єктивна, зовнішня післярефлексивна форма, на рівні психолого-педагогічної компетентності - миследіяльність як суб'єктивна, внутрішня післярефлексивна форма. Причому зазначені механізми є такими тільки за умови усвідомлення цих процесів викладачем вищого навчального закладу. Професійна самосвідомість (і професійна Я-концепція як результат її розвитку) є основним компонентом, що забезпечує умови для свідомого розвитку та актуалізації психолого-педагогічної компетентності.

3. Дослідження ґенезису науково-педагогічної діяльності викладача вищого навчального закладу, теорії та практики освітньої діяльності педагога у вищих навчальних закладах, її нормативних засад дало змогу визначити основні вимоги до змісту складових психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу. Як результат цілеспрямованої, спеціально організованої професійної підготовки, вони мають забезпечувати ефективне вирішення основних завдань професійної педагогічної діяльності (наукової, методичної, навчальної та організаційно-виховної роботи) й професіогенезу педагога (успішної професійної адаптації, формування оптимального індивідуального стилю професійної педагогічної діяльності, досягнення професійної зрілості всупереч розвитку професійних деформацій та деструкцій). Ці завдання визначають зміст професійної психолого-педагогічної підготовки.

4. У дослідженні виявлено, що формування психолого-педагогічної компетентності вищого навчального закладу є цілком можливим у рамках цільових розвивальних магістерських програм, які передбачають специфіку умов реалізації професійних функцій, розвитку та формування її змістових компонентів. На основі концептуального аналізу складових психолого-педагогічної компетентності, їх взаємозв'язку й взаємозумовленості розроблено і представлено професіограму, яка відображає зміст і результат професійної підготовки викладача вищого навчального закладу.

Розроблено і представлено модель й технологічне забезпечення процесу психолого-педагогічної підготовки викладача вищого навчального закладу, що передбачає цілеспрямоване формування діяльнісних компонентів психолого-педагогічної компетентності шляхом засвоєння магістрантами системи психологічних і педагогічних знань, формування вмінь та навичок; створення умов для розвитку особистісних компонентів психолого-педагогічної компетентності майбутнього фахівця через поєднання як таких видів, форм та методів навчання, що передбачають змістове “наповнення”, так і таких, що активізують і підтримують процеси його професійної самоорганізації. У роботі визначено основні критерії ефективності формування психолого-педагогічної компетентності педагога вищої школи: успішність за результатами професійної підготовки; рівень володіння базовими професійними вміннями, усвідомлення сутності психолого-педагогічної компетентності викладача вищої школи, розвитку рефлексивності; динаміка професійної самосвідомості й професійної самоорганізації.

5. Реалізація моделі формування психолого-педагогічної компетентності викладачів вищих навчальних закладів забезпечувалась розробленою науково-методичною системою, яка включала: активізацію їх професійної психолого-педагогічної підготовки на базі магістратури за спеціальністю 8.000005 - Педагогіка вищої школи й апробацію відповідної технології освітнього процесу. Аналіз результатів упровадження засвідчив її доцільність, оскільки вона стала дійсною причиною усвідомлення магістрантами концептів професійної педагогічної діяльності викладача у вищому навчальному закладі, сутності його професіогенезу, змісту професійної компетентності та психолого-педагогічної компетентності педагога вищої школи; сформованості професійних умінь; генезису їх професійної самосвідомості, що знаходить своє відображення у розвитку позитивної Я-концепції, позитивній мотивації професійної діяльності, в усвідомленні себе викладачем вищого навчального закладу; актуалізації миследіяльності, спрямованої на професійну самоорганізацію: самопідготовку, самореалізацію та самоствердження; розвитку рефлексивності як системоутворювальної професійної якості викладача вищого навчального закладу.

6. Теоретично обґрунтовану та експериментально перевірену науково-методичну систему формування психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу впроваджено в освітню практику на основі розробленого авторського навчально-методичного комплексу, що охоплює нормативно-методичну документацію, навчально-методичні комплекси дисциплін, навчальний посібник, мультимедійний інтерактивний посібник для самостійної роботи, методичні рекомендації, тренінг рефлексивності, програму організаційно-діяльнісних ігор.

Таким чином, розв'язання завдань дисертаційного дослідження зумовило досягнення його мети - теоретичного та методологічного обґрунтування сутності психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу, створення й упровадження науково-методичної системи її формування в умовах магістерської підготовки.

Науково обґрунтовані результати дослідження дозволили висловити рекомендації: Міністерству освіти і науки України стосовно активізації професійної психолого-педагогічної підготовки та перепідготовки викладачів вищих навчальних закладів на базі магістратури спеціальності
8.000005 - Педагогіка вищої школи, застосування професіограми викладача вищого навчального закладу при розробці державних освітніх стандартів вищої професійної освіти; вищим навчальним закладам щодо впровадження науково-методичної системи формування психолого-педагогічної компетентності. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми психолого-педагогічної компетентності викладачів вищих навчальних закладів та її формування у майбутніх фахівців і засвідчує необхідність її подальшого розроблення за такими найбільш перспективними напрямами, як: дослідження педагогічних умов формування психолого-педагогічної компетентності викладачів різних спеціальностей; визначення специфіки професійного способу мислення викладачів вищих навчальних закладів та особливостей його формування; організація психолого-педагогічного супроводу розвитку психолого-педагогічної компетентності викладачів у системі підвищення кваліфікації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії та навчальні посібники

Гура О.І. Вступ до спеціальності “Педагогіка вищої школи”: Навч. посіб. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2005. - 196 с. Надано гриф МОН України (лист № 14/18.2 - 417 від 23.02.2005 р.).

Гура О.І. Психолого-педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу: теоретико-методологічний аспект: Монографія. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2006. - 332 с.

Професіоналізм особистості: теоретико-методологічний аспект: Монографія / В.Й. Бочелюк, С.А. Білоусов, Г.О. Горбань, Т.А. Гришина, О.І. Гура та ін. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2007. - 248 с.

Статті у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України

Гура О.І. Концепти професійної адаптації педагога // Наукові записки кафедри педагогіки Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна: Зб. наук. пр. - Х.: Основа, 2003. - Вип. X. - С. 40-48.

Гура О.І. Протиріччя професійної діяльності вчителя на сучасному етапі формування освітнього простору // Социальные технологии. Актуальные проблемы теории и практики: Междунар. межвуз. сб. науч. робот. - Запорожье: ГУ “ЗИГМУ”, 2004. - Вып. 22. - С.67-74.

Гура О.І. Модель професійної педагогічної адаптації особистості // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - К.; Запоріжжя, 2004. - Вип. 30. - С. 79-87.

Гура О.І. Професійне згоряння педагога // Социальные технологии. Актуальные проблемы теории и практики: Междунар. межвуз. сб. науч. робот. - Запорожье: ГУ “ЗИГМУ”, 2004. - Вып. 23. - С. 49-56.

Гура О.І. Теоретико-методологічні засади дослідження професійних якостей педагога // Наукові записки кафедри педагогіки Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна: Зб. наук. пр. - Х.: Основа, 2004. - Вип. XI. - С. 50-60.

Гура О.І. Проблема визначення професійних комунікативних якостей педагога // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - К.; Запоріжжя, 2004. - Вип. 31. - С. 72-80.

Гура О.І. Особливості професійної діяльності педагога у вищому навчальному закладі // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Нац. пед. ун. ім. М.П. Драгоманова. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. - Т. 46. - С. 38-48.

Гура О.І. Історія становлення та розвитку професії “педагог вищої школи” // Социальные технологии. Актуальные проблемы теории и практики: Междунар. межвуз. сб. науч. робот. - Запорожье:ГУ “ЗИГМУ”, 2005. - Вып. 26. - С. 92-101.

Гура О.І. Індивідуальний стиль професійної діяльності викладача вищого навчального закладу // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Нац. пед. ун. ім. М.П. Драгоманова. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2005. - Т. 48. - С. 32-42.

Гура О.І. Професійні кризи та деструкції професійного розвитку педагога вищої школи // Социальные технологии. Актуальные проблемы теории и практики: Междунар. межвуз. сб. науч. робот. - Запорожье: ГУ “ЗИГМУ”, 2005. - Вып. 27. - С. 65-76.

Гура О.І. Сучасний стан та перспективи розвитку професійної діяльності педагога у вищій школі // Социальные технологии. Актуальные проблемы теории и практики: Междунар. межвуз. сб. науч. робот. - Запорожье: ГУ “ЗИГМУ”, 2005. - Вып. 28. - С. 77-83.

Гура О.І. Загальнонаукові підходи до визначення сутності професійної компетентності педагога // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - К.; Запоріжжя, 2005. - Вип. 35. - С. 7-14.

Гура О.І. Сутність професійної компетентності викладача вищого навчального закладу // Віс. Житомир. дер. ун. ім. Івана Франка. - Житомир: РВВ Житомир. дер. ун. ім. Івана Франка, 2005. - Вип. 25. - С. 91-94.

Гура О.І. Педагогічна культура як основа професійної компетентності викладача вищого навчального закладу // Социальные технологии. Актуальные проблемы теории и практики: Междунар. межвуз. сб. науч. робот. - Запорожье: ГУ “ЗИГМУ”, 2006. - Вып. 29. - С. 89-100.

Гура О.І. Професійні компетенції та професійна компетентність педагога вищої школи: порівняльний аналіз понять // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Нац. пед. ун. ім. М.П. Драгоманова. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2006. - Т. 54. - С. 3-12.

Гура О.І. Педагогічна майстерність як особливий професійно-особистісний феномен // Социальные технологии. Актуальные проблемы теории и практики: Междунар. межвуз. сб. науч. робот. - Запорожье: ГУ “ЗИГМУ”, 2006. - Вып. 30. - С. 49-56.

Гура О.І. Процесуально-функціональні компоненти психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. - 2006. - № 7. - С. 46 - 52. - (Сер.: Педагогіка).

Гура О.І. Діяльнісно-рольовий зміст психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Зб. ст. - Ялта: РВВ КГУ, 2006. - Вип. 11. - Ч. 1. - С. 143-152. - (Сер.: Педагогіка і психологія).

Гура О.І. Теоретичні засади концептуального визначення психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу // Социальные технологии. Актуальные проблемы теории и практики: Междунар. межвуз. сб. науч. робот. -Запорожье: ГУ “ЗИГМУ”, 2006. - Вып. 32. - С. 11-21.

Гура О.І. Модель психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу // Вісн. Луган. нац. пед. ун. ім. Тараса Шевченка: Зб. ст. - Ч. I. - Луганськ: Вид. ЛНПУ ім. Тараса Шевченка “Альма-матер”, 2007. - С. 96-105. - (Сер.: Педагогічні науки).

Гура О.І. Педагогічний супровід формування психолого-педагогічної компетентності викладача ВНЗ // Науковий вісник Південноукраїнського державного університету ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. - О.: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2007. - № 7-8. - С. 29-38.

Гура О.І. Професіограма викладача вищого навчального закладу як основа його професійної підготовки // Социальные технологии. Актуальные проблемы теории и практики: Междунар. межвуз. сб. науч. робот. - Запорожье: ГУ “ЗИГМУ”, 2007. - Вып. 36. - С. 83-92.

Статті, опубліковані в зарубіжних та інших наукових виданнях

Гура А.И. Профессиональная компетентность педагога высшей школы: место дефиниции в терминологическом поле современной науки // Актуальные психолого-педагогические проблемы подготовки специалиста: Сб. науч. тр. / Стерлитамак. гос. пед. акад.; Отв. ред. А.А. Вербицкий, А.С. Назыров. - Уфа: Гилем, 2005. - С. 8-12.

Гура О.І. Концептуальні основи дослідження педагогічного професіоналізму викладача вищого навчального закладу // Дидактика професійної школи: Зб. наук. праць / Редкол.: С.У. Гончаренко (голова), В.О. Радкевич, І.Є. Каньковський (заст. голови) та ін. - Хмельницький: ХНУ, 2005. - Вип. 3. - С. 38-42.

Гура А.И. Профессиональная компетентность педагога высшей школы: системный и синергетический подходы к исследованию // Акмеология развития / Под общ. ред. В.Н. Гладковой, С.Д. Пожарского. - СПб., 2006. - С. 94-101.

Гура О.І. Проблеми загальнонаукової й конкретнонаукової методології дослідження професійної компетентності педагога вищої школи // Дидактика професійної школи: Зб. наук. пр. / Редкол.: С.У. Гончаренко (голова), В.О. Радкевич, І.Є. Каньковський (заст. голови) та ін. - Хмельницький: ХНУ, 2006. - Вип. 4. - С. 22-27.

Тези і матеріали конференцій

Гура О.І. Концепти професійної адаптації педагога // Збірник тез доповідей учасників “Тижня науки” в Гуманітарному університеті “ЗІДМУ”: В 3 т. - Т. 1. - Ч. 4. Науково-практичний семінар “Актуальні проблеми управління закладами освіти”, 30-31 жовт. 2003 р. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2003. - С. 9-10.

Гура О.І. Проблеми управління процесом виховання у вищому навчальному закладі // Збірник тез доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції-семінару “Виховання в контексті соціальної адаптації студентства”, 7 листоп. 2003 р. - Х.: Нар. Укр. Акад., 2003. - С. 78-81.

Гура О.І. До проблеми формування професійної компетентності педагога вищої школи // Дні науки: Зб. тез доп.: В 3 т. / Гуманіт. ун. “ЗІДМУ”. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2004. - Т. 1. - С. 189-190.

Гура О.І. До проблеми професійної компетентності педагога вищого навчального закладу // Розвиток життєвої компетентності учнів у загальноосвітньому навчальному закладі: Матеріали Всеукр. наук.-пошук. конф., 7-8 жовт. 2004 р. - К.; Запоріжжя, 2005. - С. 100-101.

Гура О.І. Педагогічний професіоналізм: наукові підходи до визначення поняття // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: Тези доповідей III Міжнар. наук.-практ. конф. - Хмельницький: ХНУ, 2005. - С. 5-6.

Гура О.І. Професійна культура педагога: проблема термінологічного поля // Дні науки: Зб. тез доп.: В 3 т. / Гуманіт. ун. “ЗІДМУ”, 27-28 жовт. 2005 р.; Редкол.: В.М. Огаренко та ін. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2005. - Т. 2. - С. 227-228.

Гура О.І. Якість професійної підготовки педагогів у вищих навчальних закладах: проблемний аналіз // Ціннісні пріоритети освіти у XXI столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти: Матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф., 2-5 жовт. 2005 р., м. Луганськ. - Луганськ: Альма-матер, 2005. - Ч. 2- С. 6-12.

Гура О.І. Акмеологічні інваріанти професійної компетентності викладача вищого навчального закладу // Акмеологія - наука XXI століття: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. / Редкол.: З.Ф. Сіверс, Е.В. Бєлкіна, Г.С. Данилова та ін. - К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2005. - С. 167-168.

Гура О.І. Проектування психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу // Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України: Матеріали Всеукр. наук.-теорет. конф., 12 трав. 2006 р. - Хмельницький: Вид. Нац. акад. Держ. прикордон. служби України ім. Богдана Хмельницького, 2006. - С. 30-31.

Гура О.І. Функції професійної компетентності викладача вищого навчального закладу // Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України”, 25-28 верес., 2006 р., м. Ялта. - Ялта: РВВ КГУ, 2006. - Ч. 1. - С. 32-36.

Гура О.І. Психолого-педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу // Дні науки: Зб. тез доп.: В 4 т. / Гуманіт. ун. “ЗІДМУ”, 5-6 жовт. 2006 р.; Редкол.: В.М. Огаренко та ін. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2006. - Т. 4. - С. 112-114.

Гура О.І. Роль і місце магістратури в системі підготовки науково-педагогічного персоналу вищих навчальних закладів // Модернізація вищої освіти у контексті євроінтеграційних процесів: Зб. наук. пр. учасників Всеукр. методол. семінару за між нар. участю. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. - С. 87-91.

Гура О.І. Основні тенденції становлення та розвитку інституту магістратури в сучасному освітньому просторі України // Соціальна перспектива і регіональний розвиток. - Запоріжжя: ТОВ “КСК-Альянс”, 2007. - Вип. 2. - С. 49-50.

Гура О.І. Основні принципи формування психолого-педагогічної компетентності викладача ВНЗ // Дні науки: Зб. тез доп.: В 3 т. / Гуманіт. ун. “ЗІДМУ”, 11-12 жовт. 2007 р.; Редкол.: В.М. Огаренко та ін. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2007. - Т. 3. - С. 276-277.

Гура О.І. Самоорганізація як основа успішної професійної психолого-педагогічної підготовки викладача ВНЗ // Програма та тези міжнародної науково-практичної конференції “Психолого-педагогічні аспекти формування та розвитку майбутнього фахівця” (15-17 лютого 2008 р.). - Миколаїв: Миколаїв. держ. ун. ім. В.О. Сухомлинського, 2008. - С. 153-154

Навчально-методичні праці

Гура О.І. Методичні рекомендації до курсу “Технології організації навчально-виховного процесу у вищій школі” для студентів спеціальності: 8.000005 - Педагогіка вищої школи; 8.000009 - Управління навчальними закладами. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2004. - 83 с.

Гура О.І. Програма з педагогічної практики магістрів спеціальності 8.000005- Педагогіка вищої школи. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2004. - 40 с.

Гура О.І., Бабенко К.П. Програма стажування магістрів спеціальності: 8.000009 - Управління навчальними закладами. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2004. - 38 с.

Гура О.І., Данілевич О.К. Управління навчальними закладами. Навчально-методичні рекомендації для самостійної роботи магістрантів спеціальностей: 8.000009 - Управління навчальними закладами; 8.000005 - Педагогіка вищої школи. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2006. - 146 с.

Гура О.І. Нетрадиційні форми й методи психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів ВНЗ у магістратурі. Навчально-методичні рекомендації до курсу “Технології організації навчально-виховного процесу у вищій школі” для студентів спеціальності: 8.000005 - Педагогіка вищої школи; 8.000009 - Управління навчальними закладами. - Запоріжжя: КПУ, 2008. - 52 с.

АНОТАЦІЇ

Гура О.І. Теоретико-методологічні основи формування психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу в умовах магістратури. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут вищої освіти АПН України. - Київ, 2008.

У дисертації розкрито вихідні теоретичні та методологічні основи дослідження психолого-педагогічної компетентності викладача ВНЗ і процесу її формування. Визначено, науково обґрунтовано сутність цього феномену як особистісно-професійної системної якості педагога. Розроблено й апробовано професіограму викладача ВНЗ, що відображає взаємозв'язок основних видів його діяльності, завдань, домінуючих знань, умінь та професійних якостей і визначає мету, зміст і результат професійної підготовки. Розроблено й науково обґрунтовано модель освітнього процесу, науково-методичну систему формування психолого-педагогічної компетентності викладачів ВНЗ в умовах магістерської підготовки та експериментально доведено її ефективність.

Ключові слова: професійна компетентність педагога, психолого-педагогічна компетентність викладача ВНЗ, магістерська підготовка, педагог вищої школи, професійна педагогічна діяльність.

Гура А.И. Теоретико-методологические основы формирования психолого-педагогической компетентности преподавателя высшего учебного заведения в условиях магистратуры. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт высшего образования АПН Украины. - Киев, 2008.

В диссертации разработаны теоретические и методологические основы формирования психолого-педагогической компетентности преподавателя высшего учебного заведения в процессе магистерской подготовки.

Обобщен педагогический опыт научного осмысления проблемы профессиональной компетентности педагога, проанализированы категориально-понятийный аппарат исследования, теоретические основы изучения психолого-педагогической компетентности.

Определены и обоснованы методологические положения и принципы исследования сущности психолого-педагогической компетентности педагога, организации процесса ее формирования с позиций современных общенаучных и конкретно-научных подходов (системности, качественности, детерминированности, динамичности, деятельности, осознанности). Согласно этим положениям соотношение психолого-педагогической и профессиональной компетентности в диссертационной работе представлено в пространстве внешнего и внутреннего, сущности и явления, формы и содержания. Психолого-педагогическая компетентность преподавателя вуза определена как сложное личностно-профессиональное системное качество, которое обеспечивает на личностном уровне самоорганизацию (самоподготовку и самореализацию) педагога согласно требованиям профессиональной деятельности в высшем учебном заведении и проявляется в актуальном состоянии в форме профессиональной компетентности. В исследовании раскрыто и обосновано структуру психолого-педагогической компетентности преподавателя вуза, которая представлена определенным содержанием (деятельностными и личностными компонентами), механизмами и процессами их сознательной генерализации и проявления. Определены основные требования к содержанию ее компонентов. Как результат целенаправленной, специально организованной профессиональной подготовки они должны обеспечивать эффективное решение основных задач профессиональной педагогической деятельности (научной, методической, учебной и организационно-воспитательной работы) и профессиогенезиса педагога (успешной профессиональной адаптации, формирования оптимального индивидуального стиля профессиональной педагогической деятельности, достижения профессиональной зрелости вопреки развитию профессиональных деформаций и деструкций). Эти задачи определяют содержание профессиональной психолого-педагогической подготовки. Установлено, что формирование психолого-педагогической компетентности преподавателя вуза возможно в рамках целевых развивающих магистерских программ, которые предусматривают специфику условий реализации профессиональных функций, развития и формирования ее содержательных компонентов. На основе концептуального анализа компонентов психолого-педагогической компетентности, их взаимосвязи и взаимообусловленности разработана профессиограмма, которая определяет содержание и результат профессиональной подготовки преподавателя вуза.

Разработаны и представлены модель и научно-методическое обеспечение процесса психолого-педагогической подготовки преподавателя вуза, который предусматривает целенаправленное формирование деятельностных компонентов посредством усвоения магистрантами системы психологических и педагогических знаний, формирование умений и навыков; создание условий для развития личностных компонентов психолого-педагогической компетентности будущего специалиста путем объединения видов, форм и методов обучения, которые предусматривают как содержательное “наполнение”, так и активизацию и поддержку процессов его профессиональной самоорганизации. В работе определены основные критерии эффективности формирования психолого-педагогической компетентности педагога высшей школы.

Раскрыты особенности поэтапной реализации в образовательную практику подготовки научно-педагогических работников на базе магистратуры по специальности 8.000005 - Педагогика высшей школы педагогической технологии формирования психолого-педагогической компетентности. Изложены результаты контрольного этапа эксперимента, которые подтвердили целесообразность предлагаемой системы формирующих воздействий.

Подготовлен, опубликован и внедрен в практику работы вузов учебно-методический комплекс: пособия, спецкурсы, методические рекомендации и др.

Ключевые слова: профессиональная компетентность педагога, психолого-педагогическая компетентность преподавателя вуза, магистерская подготовка, педагог высшей школы, профессиональная педагогическая деятельность.

Gura O.I. Theoretical and methodological basis of forming pedagogical and psychological competence of the higher educational establishment lecturer in magistracy. - Manuscript.

The thesis is submitted for a doctor degree in pedagogical sciences, speciality 13.00.04 - theory and methods of professional education. - Institute of Higher Education at Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2008.