Теоретичні і методичні засади реалізації інноваційних технологій у підготовці майбутніх фахівців інженерних спеціальностей

На основі аналізу педагогічної літератури доведена необхідність превентивної роботи з визначення комплексу понять теорії та практики дистанційної освіти. Підкреслено, що висвітлення здобутих нами результатів такої наукової діяльності стане не тільки важливим етапом розробки і впровадження інноваційних педагогічних технологій, а й дозволить викладачам, науковцям і студентам взаємодіяти в єдиному термінологічному просторі. Зазначена термінологічна неоднозначність науковців стосовно дистанційного навчання. Аргументовано уточнені дефініції понять: “дистанційна освіта”, “дистанційне навчання”, “дистанційний курс”.

Акцентована увага на тому, що реалізація інноваційних технологій у підготовці майбутніх фахівців інженерних спеціальностей через дистанційне навчання неможлива без чіткого визначення обов'язків і прав тьюторів та студентів, адже саме від них та їх виконання залежить значною мірою якість підготовки фахівців. У результаті дослідження виокремлені ті, які відрізняються від прав і обов'язків викладачів та студентів інших форм навчання і узгоджуються з ідеями Болонського процесу, та змодельована діяльність учасників педагогічного процесу за дистанційного навчання. Доведена необхідність підготовки тьюторів у педагогічних навчальних закладах з приділенням особливої уваги практичним навичкам, зокрема, з надання допомоги студентам у разі їхнього раптового психічного зриву чи погіршення фізичного стану. Запропоноване розв'язання проблем контролю деканату за діяльністю студентів через надання відповідного рівня доступу до дистанційних курсів, обов'язки тьюторів.

Зазначено, що реалізація інноваційних технологій у підготовці майбутніх фахівців інженерних спеціальностей має ґрунтуватись на використанні дистанційних курсів. Наголошено на актуальності проблеми дистанційного вивчення фундаментальних предметів і створенні відповідних дистанційних курсів. Встановлено, що викладання теоретично-практичного матеріалу в дистанційному курсі має бути різнорівневим, до того ж таким, щоб студенти цього факту не усвідомлювали. Ефективно за допомогою гіперпосилань матеріал розміщувати залежно від підготовки студентів, мети навчання, їхнього віку тощо. При вивченні розробленого нами для студентів вищих технічних навчальних закладів інженерних спеціальностей першого в Україні (презентація була в лютому на міжнародній виставці “Сучасна освіта в Україні - 2002” у м. Києві) дистанційного курсу “КЛААГ” до кожної теми запропоновані: мета заняття, плани заняття і самопідготовки, завдання для самоконтролю, тестові завдання, диференційовано підібрана література, із зазначенням назв параграфів і сторінок, додаткові посилання в Інтернет. Підкреслено, що під час дистанційного вивчення КЛААГ студенти проходять чотирирівневий контроль. Зазначено, що такий контроль узгоджується з ідеями Болонського процесу, кредитно-модульною системою організації навчального процесу.

З'ясовано, що для успішного навчання, глибокого і міцного засвоєння програмового матеріалу студентам дистанційної і заочної форм навчання необхідно допомогти засвоїти найдоцільніші прийоми і навички самостійної роботи. Цьому сприяє наукове обґрунтування принципів відбору і систематизації науково-технічних знань, умінь і навичок, урахування профілю підготовки фахівців, науково-обґрунтована послідовність вивчення матеріалу, встановлення міжпредметних зв'язків, усунення дублювання.

Наголошено, що використання схем вивчення навчальної дисципліни, які студент отримує на самому початку, допомагає в організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання у міжсесійний період. На лекції продуктивно залучати студентів заочного відділення до активної розумової діяльності. Для цього практикується: комбінована лекція, яка передбачає частково пошукову діяльність студентів; лекція з використанням опорних схем; лекція з проведенням атестації. Вдосконаленню системи неперервного навчання сприяє активізація самостійної діяльності студентів заочної форми навчання, що досягається через навчання стратегій розв'язання задач і їхніх реалізацій, складання завдань, використання дистанційних курсів, мотивацію.

Розкрите здійснення підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей дистанційно через комунікацію під час навчальних занять, виконання проектних завдань, практичної підготовки і контрольних заходів. Обґрунтовані засади розробки і реалізації навчальних занять. Встановлені механізми створення лекції для дистанційного навчання майбутніх фахівців інженерних спеціальностей, структуру проведення дискусій. Вперше запропоноване використання редактора MathTextView у процесі проведення практичних занять із науково-предметних дисциплін. Визначене все необхідне для відображення у робочому зошиті тьютора та показана потреба розробки зошита в електронному варіанті і розміщенні в дистанційному курсі чи віртуальному навчальному середовищі з відповідним рівнем доступу, що дасть змогу аналізувати і коригувати його наступним тьюторам цього дистанційного курсу. У результаті дослідження дійшли висновку, що використання тьютором робочого зошита надає педагогічному процесу організованішого характеру, а його роботу - цілеспрямованішою.

Встановлено, що студактивні заняття у підготовці майбутніх фахівців інженерних спеціальностей через дистанційне навчання мають свою специфіку і технологію проведення. Відрізняється технологія обміну самостійно складеними завданнями, яка багато в чому залежить від віртуального навчального середовища. Нами запропоновані кілька таких способів, які враховують не тільки групову, а й індивідуальну діяльність. З'ясовано, що основні етапи проведення студактивних занять (коригувальний, дидактичний, навчально-контрольний) залишаються, але режим їх проведення змінюється.

Доведено, що студактивна педагогічна технологія належить до високих педагогічних технологій, тобто до таких, які розгортаються через найновіші досягнення науки, мовні стратегії, систему дискурсу, використання інформаційних систем. До умов її реалізації віднесені необмеженість використання в умовах значної кількості студентів. Така технологія застосовується, коли навчальний матеріал вивчається як цілісно, так і фрагментарно, а його зміст характеризується послідовністю і взаємозв'язком. Підкреслено, що предметний зміст може орієнтуватись на будь-який рівень пізнавальної діяльності.

Визначені негативні умови реалізації інноваційних технологій у підготовці майбутніх фахівців інженерних спеціальностей:

1). Час впровадження педагогічної технології. Ефективні інноваційні технології не впроваджуються або впроваджуються через багато років, чи досить тривалий строк, що суттєво обмежує корисність від їхнього використання. На цей час педагогічна технологія може модернізуватись або створитись нова. 2). Недостатньо зрозуміле для викладача викладення науковцем структури чи технологічного процесу інноваційної технології. 3). Неоднозначність тлумачення одних і тих самих понять, сутності інноваційних процесів, педагогічних явищ розробниками інноваційних технологій. Такі розбіжності можуть привести до попередніх двох негативізмів, або до зниження ефективності впровадження інноваційних технологій у вищих технічних навчальних закладах. 4). Свідоме застосування інноваційної педагогічної технології для досягнення рубіжної, а не кінцевої мети. Для цього існують інші педагогічні технології. 5). Явний чи прихований опір науково-педагогічного працівника, що може привести до неправильної організації педагогічного процесу чи зміни структурних елементів технології. Неврахування психологічних чинників, сильного опору консервативної частини педагогічного колективу тощо.

Підкреслено, що запобіганню багатьох із зазначених негативізмів сприяє дотримання умов, необхідних для ефективної реалізації конкретної інноваційної педагогічної технології. Наголошено, що реалізація деяких інноваційних педагогічних технологій може залежати від мотивації самих студентів.

Встановлено, що до засад реалізації інноваційних технологій у підготовці майбутніх фахівців інженерних спеціальностей віднесене надання свободи як в їхніх діях, так і викладачів під час педагогічного процесу. З метою пліднішої реалізації досліджуваних технологій запропоноване: створення відповідної електронної бази даних з несанкціонованим рівнем доступу, розміщення там навчально-методичних праць з окремих аспектів дослідження у цій сфері; організація і проведення не лише конференцій і семінарів, а й тренінгових курсів з інноваційних технологій підготовки майбутніх інженерів для науково-педагогічних працівників безпосередньо у вищих технічних навчальних закладах із залученням розробників. Зазначено, що на впровадження і використання інноваційних педагогічних технологій, їх ефективність впливають універсальні чинники, які виявляються в сфері людської діяльності.

Сформульовані вимоги до особистості викладача, його професійних якостей. Доведена потреба в системотехнічному забезпеченні, особливо інформаційному, до якого належать інформаційні ресурси, що використовуються у процесі дистанційного навчання. Для реалізації досліджуваних технологій необхідні обладнання та матеріальні об'єкти, які забезпечують процес дистанційного навчання, дидактичне та методичне забезпечення дистанційних курсів, знати критерії, засоби і системи контролю якості навчання тощо.

У четвертому розділі “Реалізація інноваційних технологій під час виховної роботи з майбутніми фахівцями інженерних спеціальностей” розкривається інноваційна виховна діяльність науково-педагогічних працівників як складова педагогічної діяльності, що є процесом розв'язання низки завдань професійного виховання.

Аналіз філософської, психолого-педагогічної та історичної літератури дозволив простежити еволюцію проблеми виховання і виховної діяльності в історії розвитку вітчизняної думки і виділити кілька її етапів. Підкреслено, що початок ХХІ століття характеризувався запровадженням нової дистанційної форми навчання, що слугувало поштовхом для інновацій у навчально-виховному процесі. Разом з цим, спостерігається бурхливе піднесення інформаційно-комунікаційних технологій, що суттєво змінює розвиток виробництва, структуру суспільних взаємовідносин і взаємозв'язків. Сучасна комп'ютерна техніка, засоби зв'язку, програмні засоби дають змогу значно поліпшити педагогічний процес під час підготовки фахівців інженерних спеціальностей. Нові соціально-економічні умови, інтенсивний розвиток інформаційних технологій змінюють характер здобуття і розповсюдження знань та дають підстави встановити новий етап еволюції виховної діяльності у процесі підготовки фахівців.

Визначені основні напрями здійснення виховної роботи під час дистанційної форми підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей. Досить важливими є формування висококваліфікованих спеціалістів з почуттям господаря своєї Землі, творчого потенціалу, культури міжособистісного спілкування, любові до праці, осмислення суспільного, економічного і політичного життя. Зазначено, що виховання високоосвіченої, духовно розвиненої, творчої особистості, професіонала з високою національною самосвідомістю, який володіє найновішими інформаційно-комунікаційними технологіями, сприяє розв'язанню екологічних проблем, громадянина, здатного до вироблення нових видів діяльності і постійного самовиховання, самореалізації, самовдосконалення, складає наскрізну програму діяльності педагога згідно зі студактивною педагогічною технологією.

Встановлено, що розпочинати виховну роботу з майбутніми інженерами треба з реалізації технології адаптації, розкритої в розд. 2. Далі необхідно визначити загальну мету, яка має бути привабливою для кожного вихованця і пов'язана, наприклад, з процесом і технологією розв'язання важливих педагогічних завдань. Потім розробляються стратегія і етапи досягнення мети. Спільно з вихованцями відбирається виховна інформація, студенти навчаються передбачати результати досягнення тих чи інших вершин, наслідки своїх вчинків, розв'язувати задачі, що наближені до майбутньої професійної діяльності, накопичують досвід міжособистісних стосунків, комунікації, розвивають навички взаєморозуміння, толерантності, що дає можливість студентам переконатися в своїй здатності до самовдосконалення і саморозвитку.

Підкреслено, що для ефективності педагогічного процесу важлива його переконливість. Щоб зробити його переконливим, треба не просто повідомляти інформацію, а підтвердити її фактами, дослідами, порівняти з альтернативними підходами, показати сильні та слабкі сторони. Доведено, що розв'язанню проблеми переконання, розвитку творчої сутності людини, пізнавальної діяльності та комунікативної активності, впровадження принципу гуманізації освіти, що забезпечує організацію навчального процесу та повноцінність сучасного якісного навчання із вивченням народних традицій, звичаїв, історії України, пропагування ідей добра, людяності, справедливості, честі допомагають студактивні заняття.

Встановлено, що під час проведення студактивних занять методично доцільно окремою рубрикою подавати цікаві факти з життя вчених, які причетні до змісту матеріалів теми, історії виникнення теорем, понять, позначень, історичної інформації про те, як були розв'язані нові технічні і наукові задачі тощо. Підтверджено, що стійкий робочий стан забезпечує хвилинний зв'язок з мистецтвом. Студентам дистанційної форми навчання можна порадити ознайомитись з новим сайтом або порталом, з якого вони час від часу починали б свою роботу в Інтернеті, або надіслати файли з виховною інформацією електронною поштою з урахуванням диференційованого підходу. У результаті дослідження встановлено, що ефективно впливають на майбутніх фахівців інженерних спеціальностей відеокадри з виховною інформацією, яка йде не тільки від тьютора.

Підтверджено, що вихованню сприяє розв'язання фахових задач, які можуть виникати в майбутньому на виробництві. Зазначено, що такі завдання мають бути в дистанційному курсі або дидактично-методичних матеріалах, які одержують студенти на початку вивчення предмета дистанційно. Виховувати має дистанційний курс і сам собою: структурою, оформленням, викладенням і змістом матеріалу тощо.

Доведена необхідність і показані практичні шляхи прищеплювання у майбутніх фахівців інженерних спеціальностей навичок організатора, постановки психологічних, мовних, кадрових, екологічних завдань.

Звернена увага на жаргони і сленги, які студенти часто вживають при спілкуванні як у синхронному, так і асинхронному режимах. Доведена необхідність вимог від студентів з першого заняття дотримання загальноприйнятих правил написання і скорочення слів.

Розкриті особливості використання історичних відомостей під час фундаментальної підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей у вищих технічних навчальних закладах. Встановлено, що корисними є розповідь про історію розвитку вищого навчального закладу, в якому навчаються студенти, про вчених, які викладали даний предмет, а також пропозиції порівняти педагогічний процес в усіх вищих технічних навчальних закладах України в ХІХ столітті (відповідний матеріал знайдено нами в архівах). Доведено, що в процесі дистанційного навчання виправдовує себе використання технології вивчення особистісного виміру історичних подій, їх розгляд з позицій конкретних учасників тієї чи іншої епохи.

У п'ятому розділі ”Експериментально-дослідна перевірка наукової концепції інноваційних технологій у підготовці майбутніх фахівців інженерних спеціальностей” розкрито організацію, зміст і форми педагогічного експерименту, аналіз і оцінку результатів дослідження.

Завдання експериментальної роботи випливали з мети та гіпотези дослідження, включали перевірку правильності наших припущень про ефективність реалізації наукової концепції інноваційних педагогічних технологій у підготовці майбутніх фахівців інженерних спеціальностей у вищих технічних навчальних закладах. Підкреслено, що загальна кількість студентів, результати діяльності яких висвітлені в дисертаційній роботі складає 4237.

У розробці педагогічного експерименту дотримувались вимог щодо організації педагогічних досліджень, які містяться в працях Ю. Бабанського, М. Грабарь, К. Краснянської, Н. Кузьміної, І. Лернера. Враховано, що одержання об'єктивних даних можливо лише за умови дотримання наукових принципів планування експерименту.

Зазначено, що педагогічний експеримент проходив у природних умовах, не порушуючи логіки та ходу навчального процесу. Всі студенти вивчали один і той самий матеріал навчальної програми. Експеримент проводився окремо для студентів денної і дистанційної форм навчання.

На першому етапі дослідження застосовувалось анкетування, тестування, спостереження тощо. Констатуючий етап експерименту передбачав розв'язання кількох завдань, зокрема фіксації динаміки рівнів теоретичних знань, практичних умінь і навичок майбутніх фахівців інженерних спеціальностей. Для одержання представницької вибірки з генеральної сукупності й надійних статистичних висновків застосували метод стратифікованого відбору та комбінований метод.

На підставі проведених зрізів були розроблені спеціальні контрольні роботи, що дозволяли з'ясувати вихідний стан експериментальних та контрольних груп. Групи, що мають близькі вихідні дані були виявлені за допомогою критерію хі-квадрат. Отже, на початку експерименту рівні підготовки в експериментальних та контрольних групах практично не відрізнялись.

Формуючий експеримент передбачав активну зміну структури й умов реалізації технологій, що використовувались у педагогічному процесі вищого технічного навчального закладу.

У ході експерименту перевірені й остаточно з'ясовані теоретично-методичні засади реалізації інноваційних технологій у підготовці майбутніх фахівців інженерних спеціальностей. Виявилось, що майже всі з них збігаються з основними умовами реалізації студактивної педагогічної технології.

Першим завданням формуючого експерименту було виявлення впливу студактивних занять на рівень знань студентів. На основі результатів застосування формули Стауфера для контрольних і експериментальних груп зроблені припущення, що якість знань майбутніх фахівців інженерних спеціальностей у вищих технічних навчальних закладах можна підвищити через упровадження в педагогічний процес студактивних занять.

На основі випадковості й незалежності вибірки студентів експериментальних і контрольних груп, незалежності між собою членів кожної вибірки завдяки умовам проведення контролю, а також того, що шкала вимірів не вища шкали найменувань з чотирьма категоріями: незадовільно, задовільно, добре, відмінно зроблений висновок про коректність застосування методу хі-квадрат для порівняння оцінок з того предмета, з якого проводились студактивні заняття.

У результаті виявилось, що всі значення абсолютних частот більші 5, а обсяг двох вибірок перевищує 20 (n₁ + n₂ = 768), тому значення статистики критерію Т підраховувалось за формулою:

Т = 8,8286,

де О_1і, О_2і - кількість студентів експериментальних і контрольних груп відповідно, які одержали оцінку категорії i, і = 1, 2, 3, 4 (1 категорія - незадовільно, … , 4 категорія - відмінно). Оскільки для нашого випадку Т_кр = 7,815 (рівень значущості б = 0,05) і Т > Т_кр, то нульова гіпотеза Н₀: Р_1і = Р_2і для усіх чотирьох категорій відхилена і прийнята альтернативна гіпотеза, де Р_1і, Р_2і - ймовірність одержання студентами відповідно експериментальних і контрольних груп оцінки категорії і, і = 1, 2, 3, 4.

Аналізуючи у ході подальшої діагностики дані про успішність студентів, дійшли висновку, що рівень знань тих, хто брав участь у студактивних заняттях вищий для 5 % рівня значущості.

Одержані результати спонукали до дослідження залежності якості знань майбутніх фахівців інженерних спеціальностей від виду навчальних занять.

Зроблений висновок, що всі характеристики якості знань студентів експериментальних груп, які навчались за науковою концепцією інноваційних педагогічних технологій у підготовці майбутніх фахівців інженерних спеціальностей були найкращими.

Третім завданням формуючого експерименту було розкриття рівня когнітивного розвитку студентів. На основі результатів застосування критерію Макнамари, обчислення коефіцієнтів тривалості знань, додаткового дослідження дійшли висновку, що рівень когнітивного розвитку студентів, які навчались за нашою концепцією вищий, ніж у студентів, які навчались традиційно.

Встановлено, що ґрунтовність знань студентів експериментальних груп краща (табл. 1).

Таблиця 1

Коефіцієнти ґрунтовності знань у процентах

Підтверджена актуальність упровадження історичних аспектів у процес навчання результатами анкетування, проведеного серед майбутніх фахівців інженерних спеціальностей. Зі 100 % студентів, що взяли участь в анкетуванні, близько 90 % вважають корисними історичні факти для навчання, понад 90 % - цікавими, а понад 75 % висловили зацікавленість у самостійному пошуку історичних фактів і включення їх до процесу навчання.

Доведено високий розвиток креативності майбутніх фахівців інженерних спеціальностей за студактивною педагогічною технологією під час експерименту.

Результати формуючого етапу експерименту дозволили стверджувати про переваги застосування студактивної педагогічної технології. Зазначено, що її реалізація дає можливість при збереженні основного змісту навчального матеріалу підвищити ефективність процесу навчання.

Під час контрольного етапу перевірялись деякі залежності у педагогічному процесі у результаті застосування інноваційних технологій, проводився загальний аналіз результатів експериментальної перевірки. Рис. 1 демонструє результати вимірювання навчальних досягнень студентів, де дані у відсотках округлені до цілих частин.

Рис. 1. Аналіз результатів експерименту (%):

1 - кількість відображених змістовних елементів у середньому;

2 - пошук завдань для самоконтролю;

3 - самостійно підготовлені запитання для активного спілкування та проблемні запитання для аналізу;

4 - самостійно розроблені завдання;

5 - правильно сформульовані висновки;

6 - самостійно розроблені проблемні чи виробничі ситуації.

Встановлено, що завдання для самоконтролю, взаємоконтролю, самостійно розроблені задачі в студентів експериментальних груп суттєво відрізняються творчим підходом до їх складання, глибиною розуміння матеріалу.

Чимало запропонованих задач та їх розв'язань у віршованій формі. Рівень самостійно підготовлених запитань студентів, які навчались традиційно, значно нижчий. Їхні запитання переважно спрямовувались на формулювання теорем та визначень і не активізували самостійний пошук істини. У студентів експериментальних груп виявлена здатність порівнювати результати різних підходів до явища та розглядати його всебічно, виявлене зростання кількості розв'язаних завдань за відповідний інтервал часу.

Зроблений висновок, що якість знань вища в експериментальних групах, а ефективність засвоєння знань залежить від виду заняття та інтелектуальної активності студентів. При цьому застосування експериментальної педагогічної технології зменшує кількість незадовільних оцінок.

Встановлено, що більшості студентів подобається запропоноване поєднання групової, індивідуальної і фронтальної діяльності (82 %). Майбутні фахівці інженерних спеціальностей зазначають, що зросло бажання самому зрозуміти тему (78 %), і не відставати від інших (48 %). Уважність, зосередженість зросли до 100 %.

Ніяких ні в кого побічних справ під час занять, а це сприяє діловій спрямованості студента. Результати модульної системи: 80 % з оцінкою С і вище за шкалою оцінок ECTS. Результати екзаменаційної сесії: 75 % з оцінкою С і вище за шкалою оцінок ECTS, що значно вище за середні оцінки у вищих навчальних закладах, які є учасниками Болонського процесу. Результат працевлаштування становить майже 100 %.

Діагностування рівня інтересу студентів до дистанційного навчання за досліджуваною педагогічною технологією показало 100 % зацікавленість нею. Майже всі респонденти віддали перевагу такому навчанню і не було жодного, хто віддав перевагу традиційному.

Доведена висока ефективність розробленого науково-методичного забезпечення реалізації інноваційних технологій у підготовці майбутніх фахівців інженерних спеціальностей за допомогою методів апріорного ранжирування, рангової кореляції, упорядкування, факторного аналізу і критерію Пірсона.

У ході апріорного ранжирування проведено розрахунок коефіцієнта конкордації. Для встановлення його істотності використали розподіл _розр. з числом ступенів свободи рівним 14 за формулою:

_розр = ,

де , - сума квадратів рангів за стовпцями таблиці (їх було три) важливості кожної теми дистанційного курсу, приведеної до нормального виду, m - кількість опитаних фахівців, - сумарне ранжування за стовпцями, Тj - величина, яка визначається з урахуванням числа повторень кожного рангу в j-му рядку таблиці. У результаті обчислень отримали _розр > 29,14 для 1% рівня значущості, що дозволило прийняти гіпотезу про наявність згоди дослідників. Зроблений висновок підтвердив аналіз коефіцієнтів кореляції отриманих рядів, розрахованих за формулою Спірмена.

Методом випадкового відбору були відібрані вищі навчальні заклади України, в яких було здійснене впровадження результатів дисертаційного дослідження.

Загальний аналіз результатів експерименту засвідчив високу ефективність запропонованих змін, пов'язаних з реалізацією інноваційних технологій у педагогічний процес вищих технічних навчальних закладів.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації представлене нове розв'язання наукової проблеми, що виявляється в теоретичній розробці й реалізації інноваційних технологій у процесі денної та дистанційної форм підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей у вищих технічних навчальних закладах, які враховують стратегічні орієнтири суспільства й забезпечують становлення освіченої, культурної особистості, розширеного відтворення її інтелектуальних здібностей, високу результативність педагогічного процесу з активною креативністю і значним рівнем когнітивного розвитку. Розв'язання проблеми обумовлене об'єктивною потребою суспільства у забезпеченні високої якості освіти, підприємств України у висококваліфікованих фахівцях інженерних спеціальностей. Актуальним є дослідження теоретичних і методичних засад реалізації педагогічних технологій у підготовці майбутніх фахівців інженерних спеціальностей із огляду на зрушення в їх ціннісних орієнтаціях, реформаційні й модернізаційні процеси, що відбуваються в освітньому просторі України, необхідність поєднання можливостей новітніх педагогічних технологій з технологіями традиційними, забезпечення органічного взаємозв'язку і наступності загальноосвітньої і вищої технічної школи, утвердження і розвиток гуманістичних, розумових, моральних і фізичних якостей особистості. Теоретико-гносеологічний аналіз психолого-педагогічної літератури показав необхідність створення інноваційних педагогічних технологій у підготовці конкурентоспроможного в континентальному та світовому співтоваристві фахівця здатного навчатися упродовж життя в інформаційному суспільстві, технологій, що забезпечують результативність навчального процесу, комунікативну активність, вчать мислити, захищати свою думку, аналізувати ситуацію, прищеплюють вміння слухати інших і взаємодіяти з ними.

2. Розроблена концепція інноваційних технологій у підготовці майбутніх фахівців інженерних спеціальностей, яка сприяє розв'язанню стратегічних завдань випереджувальної розбудови національної системи освіти як основи розвитку особистості, консолідації й зміцненню держави, її виходу на цивілізований рівень сучасності та чітку історичну перспективу, інтегруванню вищої технічної школи України в світову систему освіти. Основу концепції складають фундаментальні дослідження в сфері філософії і психології, педагогічний досвід поколінь, національні інтереси держави, поєднання різноманітних форм та напрямів діяльності, механізм нового взаємовпливу суб'єкт-суб'єктних відносин, а також особливе бачення сутності майбутніх фахівців інженерних спеціальностей.

Обґрунтовані теоретичні і методичні засади реалізації інноваційних технологій у підготовці майбутніх фахівців інженерних спеціальностей, які випливають з наукової концепції таких технологій і полягають у дотриманні епістемологічних аспектів; принципів активності, варіативності, гуманно-демократичних стосунків, доступності педагога, історизму, комунікативної взаємодії, максимального наближення навчального матеріалу до майбутньої професії, перманентного здобування компетентностей, самоактуалізації, синкретичності мислення, творчості й успіху; технологічного процесу; тривалості використання технологій; системності та послідовності педагогічного впливу на особистість, який здійснюється як у вищому технічному навчальному закладі, так і поза його межами; належному забезпеченні: кадровому, науково-методичному, системотехнічному, матеріально технічному.

3. На основі вивчення психолого-педагогічної літератури, дефінітивної характеристики базових понять, аналізу передового педагогічного досвіду розроблена інноваційна педагогічна технологія, яку названо студактивною, і визначене її місце в системі підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей. Назва обґрунтовується високою активністю студента протягом усього педагогічного процесу. Зміст і цілі студактивної педагогічної технології випливають з потреб суспільства, які змушують створювати нові способи педагогічної діяльності, готувати конкурентоспроможного фахівця озброєного механізмами самозахисту у прийдешньому житті, культурної, вихованої людини, здатної до постійного самовдосконалення, самовиховання, самореалізації, самопізнання, від якої багато в чому залежить відсутність техногенних катастроф. Студактивна педагогічна технологія характерологічна за організацією цілісної педагогічної діяльності всіх її учасників, способом здобуття компетентностей, типом керування; за науковою концепцією засвоєння - близька до розвивальної; за чинником психічного розвитку - як біогенна, соціогенна, так і психогенна; за орієнтацією на особистісні структури - інформаційна-ЗУН, технологія саморозвитку-СКМ, евристична й прикладна одночасно, що суттєво відрізняє її від інших. Запропонована нами технологія не є суто антропоцентричною, хоча увібрала в себе реалізацію природного потенціалу, безконфліктний розвиток кожної особистості, що є ознакою особистісно-орієнтованої технології. В ній присутні елементи гуманно-особистісної технології, адже технологія відрізняється гуманістичністю, підтримкою особистості, наданням їй допомоги, вірою в її творчі сили; технології співробітництва, адже реалізується демократизм, партнерство в суб'єктних відносинах викладача і студента; технології вільного виховання, адже студенти вільні у виборі дій, самостійно йдуть до результату швидше за внутрішнім спонуканням, ніж від зовнішнього впливу.

Студактивна технологія враховує проведення навчальних занять із завбаченням рефлексії з приводу соціального контексту професійної діяльності майбутніх фахівців інженерних спеціальностей. Запропонована стратегія і тактика конкретних змін під час підготовки і проведення проблемно-гуманістичних лекцій і практичних занять з урахуванням адаптації студентів. Навчальні заняття розгортаються теоретичним міркуванням, науковим аналізом і узагальненням фактів, моделюються з урахуванням психологічних особливостей студентів, їхнього рівня знань за курс школи, професійного вибору. Структура занять будується за логічним упорядкуванням навчального матеріалу так, щоб раціонально поєднувати теоретичну і практичну підготовку студентів, стимулювати їх до навчання, сприяти розвитку аналітико-синтетичної діяльності, інтелектуальній продуктивності і працездатності, нейтралізації перевантажень, які призводять до виникнення стомленості організму, викликанню почуття радості від пізнання, формуванню в студентів власної навчальної діяльності. Технологія проведення таких занять передбачає те, щоб навчити майбутніх фахівців мислити і працювати відповідно до сучасних економічних умов.

Розроблений новий вид навчальних занять, де здійснюється нова розвивальна педагогічна взаємодія у процесі єдності здобуття теоретичних знань і формування умінь та навичок їх практичного самостійного застосування; впровадження нової форми продуктивної цілеспрямованої діяльності учасників заняття домінантою якої є вільна комунікація, творче самовираження й самовдосконалення з персональною відповідальністю студента за результати своєї праці; формування лідерських якостей та якостей керівника виробництва; вироблення власного стилю поведінки, який позитивно вплине на адаптацію до нового оточення і визначиться правилами і нормами трудової діяльності; кореляція діяльності викладача з індивідуальними особливостями студента без стресогенних факторів, які спричиняють прояв різного типу негативізмів і депресивної пасивності; демократичне колегіальне управління педагогічним процесом; перманентний моніторинг якості знань майбутніх фахівців інженерних спеціальностей; цілісна система виховного впливу з найповнішим використанням потенціалу вищої технічної школи. Такі навчальні заняття названо студактивними. Розкрита едукаційна, інтегрувально-диференційована, комунікативна, контролювальна, корекційна, професійно-керівна, психологічна, розвивальна, самоактуалізаційна, стратегічна функції студактивного заняття та етапи формування особистості.

На основі структури, принципів, дидактичних функцій студактивних занять розроблена технологія їх проведення, яка вирізняється прогредієнтним, активним, творчим, самостійним здобуванням студентами компетентностей у взаємозв'язку з саморефлексією, самовдосконаленням, самореалізацією під впливом колегіальності, орієнтується на професійний інтерес, спрямована на реалізацію всіх етапів заняття і включає кроки організації студактивного заняття, управління самостійною позааудиторною роботою й активною діяльністю студентів, застосування методів стимулювання, впровадження розроблених прийомів інтерактивної взаємодії.

4. Виявлені й охарактеризовані особливості реалізації інноваційних технологій у підготовці майбутніх фахівців інженерних спеціальностей дистанційної форми навчання: необмеженість їх використання в умовах значної кількості студентів; можливість вивчення навчального матеріалу як цілісно, так і фрагментарно тощо. Доведено, що студактивна педагогічна технологія ґрунтується на високому сплаві практичної професійної діяльності та високої педагогічної технології і розгортається через найновіші досягнення науки, мовні стратегії, систему дискурсу, сукупність програмно-технічних засобів і виробничих процесів, інтегрованих з метою збору, обробки, збереження, поширення, відображення і використання інформації в інтересах користувачів. Інноваційна технологія передбачає не тільки створення атмосфери дружелюбності, товариської взаємодопомоги, взаємоконтролю, а й формування комп'ютерної грамотності, підвищення інформаційної культури, мобілізацію на раціональне використання часу, збільшення можливостей студентів. Змодельована діяльність тьютора як співорганізатора, співконсультанта, натхненника, помічника і студента як активного учасника навчального процесу - того, хто вивчає матеріал дистанційного курсу, ставить запитання, шукає інформацію, обговорює з іншими ідеї і загалом рухається вперед, ніби є дослідником, відкривачем. Обґрунтовані умови створення і реалізації навчальних занять. Згідно результатів нашого дослідження з організації педагогічної діяльності під час навчальних занять доведено, що комунікація реалізується ефективно в синхронному режимі на дискусіях, семінарських та індивідуальних заняттях, в асинхронному режимі - при самостійному вивченні навчального матеріалу дистанційного курсу, як в синхронному, так і асинхронному режимах - на лекціях, практичних заняттях і консультаціях. Виконання проектних завдань у процесі дистанційного навчання здійснюється студентами самостійно з наданням можливості консультування. Комунікація під час практичної підготовки студентів переважно вербальна. Всі види контролю, за винятком підсумкового та вхідного у вигляді чату, студенти проходять самостійно. Під час навчальних занять контроль здійснюється залежно від режиму їх проведення. Встановлено, що ефективність самостійної роботи майбутніх фахівців інженерних спеціальностей підвищується завдяки використанню створених нами дистанційних курсів, застосуванню гіпертекстових технологій, мультимедіа, особливій організації і превентивній діяльності.

5. Перехід України до високотехнологічного інформаційного суспільства, запровадження дистанційної форми навчання зумовили необхідність виділення нового етапу в історії розвитку вітчизняної думки стосовно проблеми едукаційної діяльності, яка вирізняється високим ступенем індивідуалізації, мобільністю, залученням значної кількості вихованців, використанням інформаційних систем, потужних дидактичних можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, специфічною технологією впливу, формуванням потреби самовиховання, самоперевиховання, самовдосконалення протягом усього трудового життя.

Визначені нові підходи до здійснення навчально-виховної роботи під час підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей дистанційно. Майбутнім інженерам не тільки на відповідних предметах прищеплюються навички організатора, ставляться психологічні, мовні, кадрові, екологічні завдання. Від тьютора вимагається переосмислення мети й функцій едукації. Викладач не повчає, а виявляє зацікавленість, викликає етичні почуття, аргументує діяльність студента, спрямовану на аналіз змісту матеріалу, узагальнення принципів побудови тих чи інших дій, що здійснює безперервну освіту, підготовку професійно й культурно орієнтованої особистості, яка має світоглядний потенціал, здатність до професійної, інтелектуальної та соціальної творчості, усвідомлює необхідність навчання, самовиховання, самореалізації, самоствердження, самовдосконалення, зорієнтовану на гармонійну взаємодію особистості із соціальним середовищем, умовами розвитку, що змінюються, усвідомлення та прояв особистісної стратегії поведінки. Студент виступає активним співучасником педагогічного процесу. Виховний вплив здійснюється безпосередньо через дистанційний курс: його структуру, оформлення, викладання і зміст матеріалу тощо. Доведено, що виховний процес під час дистанційного навчання ефективно проводити через надання інформації під спеціальними рубриками, пораду ознайомитись з новим сайтом, піснями, надсилання повідомлення з виховною інформацією електронною поштою з урахуванням індивідуальності, залученням відеофайлів, коли виховний вплив здійснюють тьютор, зірки естради, кіно, всесвітньо відомі спортсмени, авторитетні для молоді люди. Ці матеріали надаються як інформація для роздумів, самоаналізу прочитаного або для обговорення як у синхронному, так і асинхронному режимах.

Запропоновано під час дистанційного навчання використовувати технологію, яка ґрунтується на історичних фактах підтверджених архівними матеріалами, формує риси громадянськості, максимально наближає професійну підготовку до потреб виробництва. Підтверджена важливість фундаментальної підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей. Доведено, що ефективно не тільки показувати вплив фундаментальних предметів на прогрес техніки, а й пропонувати студентам порівняти навчальний процес в усіх вищих технічних навчальних закладах України в ХІХ столітті, розкривати перед майбутніми фахівцями досягнення національної культури, риси епохальної громадянськості народу України, практично демонструвати роль наукових відкриттів, досягнутих українськими вченими, їх внесок у міжнародну науку.

6. Підтверджено, що використання інформаційних ресурсів забезпечує якість знань, ефективність організації педагогічного процесу, сприяє вдосконаленню самостійної роботи, перетворенню набутих знань у кваліфікаційні вміння та навички для формування переваг на європейському ринку освітніх послуг. Доведено, що створений нами енциклопедичний словник дистанційного навчання, де цілісно вироблений понятійний апарат теорії та практики дистанційної освіти, сприяє розв'язанню проблеми термінологічної неоднозначності, допомагає в дистанційному вивченні будь-якого предмета, користуванні мережею Інтернет, створенні дистанційних курсів, застосуванні сучасних інформаційних технологій у педагогічному процесі. Розроблені нами дистанційні курси надають допомогу науково-педагогічним працівникам у здійсненні диференційованого підходу до навчання, сприяють повнішому і глибшому засвоєнню студентами навчального матеріалу, закріпленню його в пам'яті з достатньою самостійністю. Створений на основі наукових досягнень підручник не лише націлює студента здобувати нові знання, але й допомагає розвивати пізнавальну діяльність, відчути свою інтелектуальну спроможність, формує практичні вміння і навички, необхідні для аналізу, дослідження і розв'язання інженерно-прикладних задач, сприяє змістовій самоорганізації, спонукує до творчості, саморозвитку та самовдосконалення, що робить продуктивним процес навчання.

7. У процесі експериментальної роботи були втілені теоретичні передумови та висунуті положення, розкриті в перших чотирьох розділах дисертації. Якісні і кількісні показники здобутих результатів свідчать про те, що реалізація студактивної педагогічної технології у вищих технічних навчальних закладах якісно підвищує професійну підготовку майбутніх фахівців інженерних спеціальностей, дає можливість при збереженні основного змісту навчального матеріалу скоротити час аудиторної роботи, підвищити рівень когнітивного розвитку, якість знань, розвиток креативності, здійснювати цілеспрямований системний і комплексний вплив на оволодіння механізмом активної комунікації наближеної до виробничих стосунків, сформувати організаторські здібності, відповідальність, толерантне відношення до опонентів, потребу в постійному оновленні знань, уміння частково-пошукової роботи, аналізу й оцінювання досягнень своїх та інших.

Упровадження результатів дисертаційного дослідження у вищих навчальних закладах України показало поліпшення професійної підготовки, проте, за різними показниками виявлені відмінні результати. Розбіжність між упровадженим та експериментальним результатами не перевищувала 9 %.

Загальний аналіз експериментальної роботи засвідчив високу релевантність розроблених інноваційних технологій для денної та дистанційної форм підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей, засад їх реалізації, виконання визначених завдань, підтвердив правильність вихідної методології та досягненість мети дослідження.

Результати дисертаційного дослідження можуть широко використовуватись Міністерством освіти і науки України у процесі розвитку дистанційного навчання; вищими технічними навчальними закладами при впровадженні розроблених нами технологій у педагогічний процес; освітніми установами та організаціями, які безпосередньо причетні до підготовки науково-педагогічних працівників та підвищення їх кваліфікації; викладачами для підвищення ефективності навчального процесу, здійснення контролю знань, умінь і навичок, розробки дистанційних курсів.

Подальшого дослідження потребують студактивні заняття і теоретично-методичні засади реалізації технологій їх проведення в загальноосвітніх навчальних закладах. Необхідне продовження започаткованої роботи зі створення українсько-англійського словника дистанційного навчання та постійна колективна праця над поповненням словника з дистанційного навчання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕТРАЦІЇ

Монографії, підручники, словники

1. Олексенко В.М. Реалізація інноваційних педагогічних технологій у підготовці фахівців у вищих технічних навчальних закладах: теорія і практика: монографія / В.М. Олексенко. - Харків: КП Друкарня № 13, 2007. - 280 с. (19,5 ум. друк. арк.).

2. Олексенко В.М. Дистанційний курс лінійної алгебри та аналітичної геометрії: навчальний посіб. [для студ. вищ. техн. навч. закл.] / В.М. Олексенко. - Харків: НТУ “ХПІ”, 2003. - 240 с. (Гриф надано Міністерством освіти і науки України, лист № 14/18.2 - 1168 від 04.07.2003).

3. Енциклопедичний словник з дистанційного навчання / [авт.-уклад. Олексенко В.М.]. - Харків: КП Друкарня № 13, 2004. - 164 с.

4. Олексенко В.М. Лінійна алгебра та аналітична геометрія: підруч. [для студ. вищ. техн. навч. закл.] / В.М. Олексенко. - Харків: НТУ “ХПІ”, 2006. - 372 с. (Гриф надано Міністерством освіти і науки України, лист № 14/18.2 - 1815 від 25.07.2005).

Статті у наукових фахових виданнях

5. Олексенко В.М. Аспекти розвитку мислення при вивченні математики в технічних університетах / В.М. Олексенко // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: зб. наук. пр. - Харків: ХДПУ, 2000. - Вип. 1. - С. 50-54.

6. Олексенко В.М. Підготовка і проведення лекції з математики в технічних університетах / В.М. Олексенко // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: зб. наук. пр. - Харків: ХДПУ, 2000. - Вип. 14. - C. 67-73.

7. Олексенко В.М. Теоретичні основи розв'язування задач із вищої математики / В.М. Олексенко // Теорія та методика навчання та виховання: зб. наук. пр. - Харків: ХДПУ, 2001. - Вип. 8. - C. 34-41.

8. Олексенко В.М. Нові підходи до вивчення математичних дисциплін у вищих навчальних закладах / В.М. Олексенко // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: зб. наук. пр. - Харків: ХДПУ, 2001. - Вип. 16. - C. 181-192.

9. Олексенко В.М. Вчити, хвилюючи думку / В.М. Олексенко // Наукові записки Харківського військового університету Міноборони України. Серія: соціальна філософія, педагогіка, психологія. - Харків: ХВУ, 2002. - Вип. XIV. - C. 127-137.

10. Олексенко В.М. Дистанційний курс лінійної алгебри та аналітичної геометрії / В.М. Олексенко // Вісник Дніпропетровського університету: педагогіка і психологія. - Дніпропетровськ: Видавництво Дніпропетровського університету, 2002. - Вип. 8. - C. 140-146.

11. Олексенко В.М. Ефективні шляхи активізації самостійної діяльності студентів заочної форми навчання / В.М. Олексенко // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. - Харків: НТУ “ХПІ”, 2003. - № 4. - C. 108-116.

12. Олексенко В.М. Ефективні шляхи вдосконалення змісту і форм підготовки спеціалістів ВНЗ / В.М. Олексенко // Вища освіта України. - 2004. - № 2. - С. 66-70.

13. Олексенко В.М. Моделювання діяльності викладача при дистанційній формі навчання / В.М. Олексенко // Наука і сучасність: зб. наук. пр. Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - К.: Логос, 2004. - Т. 44. - С. 101-110.

14. Олексенко В.М. Фундаментальна підготовка фахівців - ключ до прогресу / В.М. Олексенко // Наукові записки кафедри педагогіки Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна: зб. наук. пр. - Харків: Основа, 2004. - Вип. ХІ. - С. 134-142.

15. Олексенко В.М. Комунікація при підготовці фахівців за дистанційною формою навчання / В.М. Олексенко // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2005. - № 1. - С. 94-99.

16. Олексенко В.М. Інноваційні підходи в організації навчальної діяльності майбутніх інженерів / В.М. Олексенко // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. - Харків: НТУ “ХПІ”, 2005. - № 3. - С. 32-41.

17. Олексенко В.М. Форми організації навчального процесу при математичній підготовці спеціалістів через дистанційне навчання / В.М. Олексенко // Наука і сучасність: зб. наук. пр. Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2005. - Т. 49. - С. 113-122.

18. Олексенко В.М. Інноваційні підходи до раціонального використання часу / В.М. Олексенко // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2006. - № 2 (97). - С. 123-130.

19. Олексенко В.М. Інноваційні заходи щодо підготовки фахівців / В.М. Олексенко // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. - К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2006. - Вип. 44. - С. 37-43.

20. Олексенко В.М. Основні напрями навчально-виховної роботи під час підготовки спеціалістів за дистанційною формою навчання / В.М. Олексенко // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. - Харків: НТУ “ХПІ”, 2006. - № 3. - С. 26-36.

21. Олексенко В.М. Професійне зростання особистості на новому виді навчальних занять / В.М. Олексенко // Освіта Донбасу. - 2006. - № 6 (119). - С. 81-86.

22. Олексенко В.М. Особливості сучасних виховних технологій / В.М. Олексенко // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. - Київ-Вінниця: ДОВ ”Вінниця”, 2006. - Вип. 12. - С. 372-377.

23. Олексенко В.М. Виховна діяльність у процесі професійного становлення студентської молоді / В.М. Олексенко // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. - К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2006. - Вип. 45. - С. 71-76.

24. Олексенко В.М. Підвищення ефективності самостійної роботи майбутніх спеціалістів через дистанційне навчання / В.М. Олексенко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: педагогіка і психологія. - Ялта: РВВКГУ, 2006. - Вип. 11, Ч. 2. - С. 272-281.

25. Олексенко В.М. Результати впровадження інноваційних педагогічних технологій у вищих технічних навчальних закладах / В.М. Олексенко // Наука і сучасність: зб. наук. пр. Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2006. - Т. 57. - С. 138-147.

26. Андрущенко В.П. Високі педагогічні технології / В.П. Андрущенко, В.М. Олексенко // Вища освіта України. - 2007. - № 2. - С. 70-76.

27. Олексенко В.М. Розвиток креативності через нову релевантну педагогічну технологію в підготовці фахівців / В.М. Олексенко // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. - К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2007. - Вип. 47. - С. 81-86.