Соціально-педагогічна робота з правопорушниками підліткового віку

Наступний підхід - соціально-педагогічний - в основі якого лежить відновлення або корекція якостей особистості підлітка з делінквентною поведінкою, особливо його моральних і вольових якостей особистості.

У підростаючого покоління потрібно формувати наступні вольові риси його поведінки:

- бути господарем свого слова і діла;

- зупиняти намагання і мотиви, які можуть привести до вчинків, які приносять шкоду суспільству;

- концентрувати зусилля на головному, найбільш важливому на теперішній час.

Для того, щоб виховувати людину, яка вміє розумно використовувати запропоновані йому суспільством права і свободи, потрібно навчити її володіти собою.

Існує ще один підхід, пов'язаний із застосуванням санкцій. Суть його полягає в покаранні людини яка здійснила правопорушення, на основі кримінального законодавства. Однак весь світовий досвід свідчить про неефективність тільки жорстких санкцій зі сторони суспільства, тому покарання ми розглядали лише як допоміжний засіб, головне ж - виявлення і усунення причин соціальних відхилень.

Щодо реабілітації, то це така форма роботи, яка забезпечує відновлення втрачених функцій, у тих дітей, які вже здійснили правопорушення. Через це, у загальноосвітній школі ми не проводили даний напрям роботи, так як він проводиться, у спеціальних закладах, які для цього призначенні.

Все ж, при побудові реабілітаційної програми для підлітків з делінквентною поведінкою, в якості основних враховуються наступні положення:

1. Опора на позитивні якості неповнолітніх. Соціальному педагогу необхідно створити «ситуацію успіху» для підлітка, потрібно знайти позитивне в поведінці підлітка.

2. Формування майбутніх життєвих установок. Робота соціального педагога направлена на визначення підлітком його майбутньої професії, вибір, який співпадає з інтересами і можливостями підлітка.

3. Включення неповнолітнього, який схильний до девіантної поведінки, у важливу для нього і суспільно-корисну діяльність: (а не читання моралі, нотацій, повчань, настанов).

4. Глибока довіра і повага у взаємостосунках з підлітком. Терпіння і витримка - головні помічники соціального педагога в роботі з такими дітьми.

Тому, роблячи висновок з усього вище сказаного слід зазначити, що:

існуючі технології роботи з делінквентними підлітками направлені на те, щоб поставити девіантну поведінку під соціальний контроль, який включає у себе:

1. Заміщення, витіснення найбільш шкідливих форм девіантної поведінки в суспільно корисними або нейтральними.

2. Направлення соціальної активності дитини в одобрене суспільством або нейтральне русло.

3. Відмова від кримінального чи адміністративного переслідування підлітків які займаються наркоманією, бродяжництвом, проституцією, гомосексуалізмом.

4. Створення спец. центрів соціальної допомоги: суїцидальних, наркологічних.

Заслуговує на увагу розгляд питання про індивідуально профілактичний вплив на особистість неповнолітнього правопорушника. Однієї з найактуальніших і соціально значущих завдань, що стоять перед нашим суспільством сьогодні, безумовно, є пошук шляхів зниження зростання злочинів серед молоді і підвищення ефективності їх профілактики. Необхідність найшвидшого вирішення цього завдання обумовлене не лише тим, що в країні продовжує зберігатися достатньо складна криміногенна ситуація, але перш за все тим, що в сфери організованої злочинності втягується все більше і більше неповнолітніх; кримінальними угрупуваннями, створеними підлітками, скоюють ся небезпечні злочини, і число їх неухильно росте. Злочинність молодіє і приймає стійкий рецидивний характер. А така криміналізація молодіжного середовища позбавляє суспільство перспектив встановлення в недалекому майбутньому соціальної рівноваги і благополуччя.

Головна роль у вирішенні цієї щонайгострішої проблеми відводиться нам, соціальним педагогам, хоча, звичайно, вирішити її можна тільки комплексно, із залученням всіх сил суспільства. Проте інтеграція зусиль суспільства може здійснитися лише в рамках науково обґрунтованої, забезпеченої ефективними технологіями соціально-педагогічної системи перевиховання особистості неповнолітнього, за допомогою послідовних педагогічних і виховно-профілактичних впливів, які забезпечують формування особистості з твердими і правильними життєвими установками.

Багато витрат, упущень у вихованні є наслідком того, що немає належної системи в області індивідуальної роботи, організації виховно-профілактичного процесу з конкретними правопорушниками. Важливо при цьому подолати обмежене розуміння самого індивідуального підходу, який нерідко зводиться до обліку приватних особливостей хлопців і дівчат, що мають відхилення в поведінці. «індивідуальний підхід, -- писав А.З.Макаренко, -- не означає метушню з відокремленою капризуючою особою. Безпорадний той педагог, який потурає недолікам учня, сліпо слідує його капризам, підігрує і сюсюкає замість того, щоб виховувати і переробляти його характер...».Індивідуальний підхід в тому і полягає, щоб стосовно його індивідуальних здібностей і схильностей повідомити йому якість особистості, яка визначена суспільним характером виховання.

В практиці індивідуального підходу, на думку Макаренка, зустрічаються найбільш часто дві помилки: перша полягає в прагненні «обстригти всіх під одну гребінку», втиснути людину в стандартний шаблон, виховати вузьку серію людських типів. Друга -- пасивне проходження за кожним індивідуумом, безнадійна спроба справитися відразу зі всіма за допомогою розрізненої метушні з кожною людиною окремо. Це -- гіпертрофія «індивідуального підходу».

Індивідуальна профілактика правопорушень включає виправно-корегуючу дію як один з елементів, але не зводиться тільки до нього. Це цілеспрямований процес управління перевихованням особи, який полягає в тому, що правопорушники під впливом вихователів, громадськості і колективів виробляють у себе правильні погляди і переконання, опановують навиками і звичками соціально-позитивної поведінки, розвивають свої відчуття і волю, змінюють таким чином інтереси, прагнення і схильності. З другого боку, індивідуальна профілактика направлена на усунення несприятливих впливів на конкретну особу навколишнього середовища. Щоб ефективно управляти даним процесом, ми виділили профілактичні методи, що забезпечують:

вироблення етичної свідомості

формування навиків і звичок позитивного поведінки

виховання вольових зусиль, що дозволяють протистояти антигромадським впливам

соціальне оздоровлення мікросередовища.

Проте треба мати на увазі, що перевиховання особистості правопорушника неповнолітнього віку, вироблення позитивних навичок і звичок, вольових зусиль пов'язані з різними, особливими сферами психологічної діяльності, спираються на певні фізіологічні чинники, специфіка яких не може не враховуватися при виборі методів профілактики.

В структурі індивідуальної профілактики правопорушень ми виділили наступні основні завдання:

своєчасне виявлення осіб з соціально-відхиленою поведінкою і схильних до здійснення правопорушень, а також батьків і інших осіб, які негативно впливають на них;

вивчення вікових і психологічних особливостей особистості неповнолітніх правопорушників з метою не допущення конфлікту молодої людини з суспільством;

розробка програми індивідуальної виховної і профілактичної дії на правопорушника і оточуюче середовище, з урахуванням наявних форм і методів, результативності їх вживання.

Специфіка індивідуальної профілактики, а також особливість самих об'єктів вивчення і виховної дії вимагають обліку:

психологічних процесів (особливості уяви, уваги, мислення, пам'яті, сприймання і ін.), які виникають в свідомості правопорушника при формуванні антисуспільних поглядів, переконань, звичок, при виконанні протиправних задумів і осмисленні шляхів їх реалізації;

рівня світоглядного і етичного розвитку підлітка-правопорушника, моральних мотивів, властивих даній дитині (відчуття сорому перед рідними, знайомими, засудження колективу і т. п.), які, як правило, примушують його зберігати в таємниці свої анти суспільні погляди, вести «подвійне життя». Тому не завжди вдається своєчасно виявити таких підлітків, визначити причини відхилень в їхній поведінці, способі життя, а тому, і вчасно надати їм ефективний виховний і профілактичний вплив ;

обставин, при яких у підлітка виникли анти суспільні наміри, зріла і реалізовувалася рішучість скоїти правопорушення або аморальну провину;

негативних чинників конкретного середовища (найближче
оточення в школі, в сім'ї, на вулиці), що викликають ці мотиви протиправної поведінки.

З цією метою нами і була розроблена «Картка індивідуального вивчення підлітка, схильного до правопорушень»:

1. П.І.П. дитини _______________________________________________

2. Дата народження ____________________________________________

3. Домашня адреса, телефон ___________________________________

4. З якого часу навчається в даній школі _________________________

5. Загальні відомості про батьків: ________________________________

(П.І.П., вік, де і ким працюють) _________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

* Умови проживання ________________________________________

* Матеріальне положення _____________________________________

* Культурний рівень сім'ї_______________________________________

6. Виховні можливості сім'ї____________________________________

* Рівень вихованості учня____________________________________

( Високий, середній, низький )

* Рівень педагогічної культури батьків :

Батька _______________________________________________________

( Високий, середній, низький )

Матері_______________________________________________________

( високий, середній, низький )

* Мікроклімат в сім'ї________________________________________

( здоровий, стійкий, недостатньо здоровий, нестійкий, нездоровий )

* Направленість сім'ї __________________________________________

(суспільно направлена, індивідуалістична, асоціально направлена)

* Ситуація сімейного виховання _______________________________

( благополучна, ускладнена, неблагополучна )

* Тип сім'ї __________________________________________________

7. Риси характеру підлітка, явні і приховані слабкості _______________

_____________________________________________________________

8. Інтереси і нахили, здібності підлітка ___________________________

_____________________________________________________________

9. Відношення до навчання, відвідування занять ____________________

_____________________________________________________________

10. Участь в суспільному житті класу____________________________

11. Основні заняття дитини після школи _________________________

_____________________________________________________________

12. З ким товаришує у школі __________________________________

* по місцю проживання _______________________________________

13. Кого вважає авторитетом і чому ____________________________

_____________________________________________________________

14. Характер відносин з друзями _______________________________

( рівність, залежність, керівництво )

15. Відношення дорослих до позаурочних занять дитини : __________

_____________________________________________________________

( зацікавлене, контролююче, заохочуючи, байдуже, негативне )

16. Відношення сім'ї до навчання дитини: _______________________

_____________________________________________________________

( постійно зацікавлене, контролююче, підтримка, непослідовне, конфліктне через оцінки )

17. Чи наказують вдома за шкільні успіхи і невдачі: ________________

_____________________________________________________________

( майже ні, досить часто, ні, ніколи )

18. Чи часто дитина конфліктує з членами сім'ї ____________________

( старшими, молодшими )

19. Відношення дорослих до спілкування і друзів дитини: __________

_____________________________________________________________

( зацікавлене, байдуже, негативне )

20. Успішність у цьому році ___________________________________

21. Плануючі основні напрямки роботи з підлітком : _______________

_________________________________________________________

Часто негативна дія на молоду людину мікросередовища, життєвих негараздів продовжується протягом довгого часу, змінює його особистість, сприяє становленню на антигромадський шлях. Наше своєчасне втручання в цей процес може запобігти негативному впливу на хлопця або дівчину, змінити їх погляди, переконання, направити енергію в суспільно корисне русло.

Не дивлячись на численні психологічні дослідження причин і можливих шляхів профілактики і корекції девіантної поведінки дітей і підлітків, дана проблема не втрачає своєї актуальності. Пов'язано це з особливостями соціалізації підростаючого покоління в сучасних соціально-економічних умовах.

Актуальною залишається проблема ефективної психологічної корекції поведінки, що відхиляється у дітей і підлітків. У вітчизняній психології під психокорекцією розуміється система заходів направлених на виправлення недоліків психології або поведінки людини за допомогою спеціальних засобів психологічної дії []. При цьому необхідно підкреслити, що виправлені недоліки не є такими тяжкими, щоб визнати їх носія за психічно хвору людину, і вони не мають такої ж органічної основи, які відносяться до тих якостей або властивостей, які здатні змінитися.

Профілактика та корекція відхилень у поведінці - це майже завжди вирішення питання про їх причини. Причинно-наслідкові зв'язки при цьому можуть бути багатовимірними та неоднозначними. Так, за порушенням учнем дисципліни на уроці можуть стояти: неуважність, підвищена психомоторна збудливість, відсутність інтересу до предмета, вороже ставлення до вчителя тощо.

Близько 25 % відхилень у поведінці дітей обумовлені так званими межевими (тобто такими, що лежать на межі між нормою та патологією) нервово-психічними розладами, до яких можна віднести невротичні та неврозоподібні реакції, аномалії характеру, зокрема - акцентуації. До їх діагностики, профілактики та корекції доцільно залучити психологів та дитячих психіатрів [].

3.2 Соціально-педагогічна програма занять з підлітками, які схильні до правопорушень

В рамках завдань нашої дипломної роботи ми передбачали розробити і провести психокорекційну роботу, з метою покращення поведінки підлітків, які схильні до правопорушної поведінки. Представляємо програму соціально-педагогічних занять:

Мета: Сприяння успішній соціальній адаптації учасників, зниження рівня соціальної дезадаптованості і схильності до правопорушень, формування позитивної «я-концепції» , вироблення та реалізація життєвих цілей, формування відповідального ставлення до життя .

Завдання:

1) допомога учасникам у пізнанні своєї особистості;

2) формування мотивації до самовиховання і саморозвитку;

3) створення умов для саморозкриття особистості;

4) сприяти успішній соціальній адаптації, зниженню рівня агресивності;

5) виробити вміння керувати своїми емоціями і почуттями;

6) орієнтація на здоровий спосіб життя, розвиток антидевіантного імунітету;

7) розвиток самоусвідомлення особистості, підвищення емоційної зрілості.

Форма роботи: групова.

Тривалість занять: 1 - 1,5 год.

Кількість занять: 8

Місце проведення: психологічний кабінет, кабінет соціального педагога.

Частота занять: 2 рази на тиждень.

Заняття 1. Знайомство.

Мета: знайомство учасників групи, вироблення правил групової роботи, створення атмосфери розкутості , довіри та психологічної безпеки.

Вступ (5 хв.)

Представлення ведучого. Інформація про особливості тренінгової форми роботи, зміст, мету і завдання тренінгу.

Вправа 2. «Знайомство» (10 хв.)

Учасники обирають те ім'я, яке є для них найбільш приємним і щось розказують про себе (свої захоплення , хобі , девіз тощо) + очікування від роботи.

Вправа 3. Обговорення правил групової роботи (10 хв.)

Тренер повідомляє учасникам основні правила групової роботи:

- «Тут і тепер». Учасники працюють в ситуації «тут і тепер».

- «Відвертості». Орієнтація учасників на щирість висловлювань та почуттів.

- «Принцип Я». Кожен учасник говорить лише від свого імені .

- «Правило «Стоп». Учасники мають право відмовитись від виконання завдання , якщо воно викликає у них надто неприємні відчуття .

- «Конфіденційності». Учасники не виносять особисту інформацію про інших за межі групи .

Група обговорює правила, за потреби додає свої (наприклад: правило «Без запізнень», «Бути творчим», «Повага до інших», «Безоціночність ставлення» тощо).

Вправа 4. Тест «Чи знаєш ти себе?» (5 хв.) (Додаток Ж).

Вправа 5. «Намалюй свій настрій». (15 хв.)

Учасникам пропонується намалювати свій настрій. Для цього усім даються кольорові олівці та аркуш паперу. Ведучий пропонує учасникам творчо поставитись до завдання , вибрати ті кольори , якими вони найточніше могли б передати свої відчуття зараз .

(Після закінчення - аналіз малюнків).

Вправа 6. «Шукаю друга» (15 хв. )

Інструкція ведучого: «Кожна людина мріє про те, щоб знайти справжнього друга. Комусь із вас напевно вже повезло, і такий друг у вас уже є. А хтось його ще не знайшов. З цього моменту ви маєте можливість написати оголошення під рубрикою: «Шукаю друга». Зробити це потрібно так, щоб саме ваше оголошення привернуло увагу, було цікавим і творчим. На аркушах паперу ви можете написати про себе та свої захоплення, намалювати свій портрет чи образ бажаного друга, список ваших вимог до нього, властивостей, тощо. На виконання 10 хв.». По завершенню всі оголошення розвішуються. Кожен учасник може поставити всього три позначки на тих оголошеннях, з авторами яких він хотів би познайомитись. Потім роботи знімаються та підраховується кількість потенційних друзів. В кінці обговорення. (Чим характеризується те оголошення, яке набрало найбільшу кількість зацікавлених відповідей? Що заважало вам відгукнутися на інші оголошення?)

Ведучому важливо акцентувати увагу на тому, які вимоги та характеристики автори оголошень ставлять до бажаного друга, а які натомість пропонують самі.

Вправа 7. Заключна вправа. (5 хв.)

Створення та виконання ритуалу прощання.

Заняття 2.

Мета: сприяти розвитку дружніх стосунків між учасниками групи, виявлення уявлень учнів щодо себе, активізація самосвідомості.

Вступне привітання (5 хв.)

Вправа 1. «Чарівна рука» (20 хв.)

Кожен учасник групи на аркуші паперу пише зверху своє ім'я, потім обводить свою долоню олівцем. На кожному пальці пишеться певна особиста якість, пальці можна розфарбувати різними кольорами. Потім долоньки пускають по колу, де інші учасники можуть написати ті якості, які вони вважають притаманними автору.

Запитання до учасників: Що нового ти дізнався про себе? Яким чином тебе сприймають інші? Чи подобається тобі такий образ?

Вправа 2. «Якщо пташка, то яка?» (8 хв.)

Підліткам пропонується придумати асоціації, які б його характеризували:

1) Якщо пташка, то яка?

2) Якщо тварина (квітка, пора року), то яка? Чому?

Після закінчення вправи обговорюють виконання завдання.

Вправа 3. Проективна методика «Я в групі» (20 хв.)

Учасники малюють себе в тому образі, який імпонує їм в групі. Це може бути абстрактна чи реальна картина (явище, реальний об'єкт, автопортрет, тощо). По завершенню автор презентує свою роботу (зміст та почуття).

Малюнки зберігаються до завершення тренінгу.

Після завершення - обговорення своїх відчуттів.

Вправа 4. «Ім'я» (15 хв.)

На аркушах паперу учні великими літерами пишуть своє ім'я. потім тренер пропонує учасникам написати на кожну літеру імені позитивну якість (негативну якість). Після завершення кожен ділиться враженнями.

Тренер задає такі питання:

1) Які якості було легше писати? Які складніше?

2) Чому саме ці якості було написано?

Ритуал «Прощання» (2 хв.)

Заняття 3.

Мета: сприяти соціальній самоідентифікації учасників, побудова і усвідомлення «Я-концепції».

Привітання (2 хв.)

Вправа 1. «Валіза» (13 хв.)

Інструкція: «Уявіть собі, що ви вирушаєте у далеку подорож і вам необхідно спакувати валізу. Але замість звичайних речей у валізу необхідно покласти особисті якості, які на ваш погляд, знадобляться вам у подальшому житті». Які це будуть якості? Чому саме?

Вправа 2. «Мій портрет у променях сонця» (20 хв.)

Процедура: ведучий просить відповісти на запитання: «Чому я заслуговую на повагу?» Потрібно намалювати сонце, у центрі сонячного кола написати своє ім'я чи намалювати свій портрет. Потім уздовж променів напишіть усі свої чесноти, усе гарне, що ви про себе знаєте. Намагайтесь, щоб променів було якнайбільше.

Потім відбувається обговорення (підлітки по черзі зачитують переліки своїх чеснот, показують намальовані сонця).

Вправи 3. Проективна вправа «Машина часу» (20 хв.)

Інструкція: «Уявіть, що за допомогою машини часу кожен, разом з іншими учасниками групи, потрапив у той час, який для нього є найцікавішим. Ваше завдання закрити очі і уявити який це час і ким, на вашу думку, в цьому часі, можуть бути учасники групи. Свої фантазії обов'язково запишіть». По завершенню - презентація своїх фантазій, обговорення вправи і своїх відчуттів, які виникали при її виконанні.

Вправа 4. «Контраргументи» (13 хв.)

Інструкція: «Поділіть аркуш паперу на дві половинки. Зліва, в колонку «Незадоволення собою» відверто запишіть все те, чим ви незадоволені в собі саме сьогодні. Після цього, на кожне «Незадоволення собою» наведіть контраргументи, тобто те, що можна протиставити - чим ви задоволені і запишіть в колонці «Контраргументи». На роботу 10 хв. Потім учасники об'єднуються по 3-4 чоловіки і обговорюють свої записи». В кінці - обговорення.

Ритуал прощання (2 хв.)

Заняття 4.

Мета: формування уміння протистояти соціальному тиску, активне усвідомлення кола своїх можливостей; формування активної соціальної позиції.

Привітання (2 хв.)

Вправа 1. «Я через 10 років» (23 хв.)

Інструкція: Уявіть собі, що минуло вже 10 років. Ви змінились… Змінилось ваше ставлення до життя, і саме життя. Розкажіть зараз про себе так, як би ви розповідали про свою особистість, якщо б минуло 10 років.

Після закінчення вправи відбувається обговорення.

Вправа 2. «Прожити місяць» (20 хв.)

Інструкція: Уявіть, що ви невиліковно хворі. Вам залишилось жити 1 місяць. Грошей у вас багато, і поки що ви почуваєтесь нормально.

— Як ви житимете цей місяць? Куди поїдете?

— Що будете робити?

— Хто буде поруч з вами? Як ви проживете всій останній день.

— Якими будуть ваші останні слова?..

А тепер новина - ви видужали! Ви видужали! У вас є ще 10-20 років активного життя. Як ви будете жити?

Вправа 3. «10 подій» ( 20 хв.)

Мета: Формування відповідального ставлення до себе, свого життя і навколишнього світу.

Опишіть, будь-ласка, 5 найкращих ( найгірших ) подій у вашому житті. Запитання для обговорення:

1) Як ви вважаєте, чому ці події відбулися?

2) Яке ваше ставлення до цих подій?

3) Чи хотілося б вам, щоб ці події відбулися знову?

Вправа 4. «Лист». (10 хв.)

- Напишіть собі листа від «Я - ідеального».Тобто, від себе самого, але того, яким ви мрієте бути. «Я - ідеальне» в листі має дати вам поради щодо того, як ефективно поводитись у колі ровесників; що треба робити, щоб мати успіх.

Залишіть цей лист собі на пам'ять, і намагайтесь відповідати своєму ідеальному образу.

Ритуал прощання. (2 хв.)

Заняття 5.

Мета: Розвиток навичок поведінкової та емоційної саморегуляції, навчити відстоювати власні позиції.

Вступне привітання. (2 хв.)

Вправа 1. «Так, ні» (10 хв.)

Учасники стають у два кола ( зовнішнє і внутрішнє ), обличчям один до одного, та утворюють пару. Ті, хто стоїть у зовнішньому колі, постійно повторюють слово «Так!», з різною інтонацією, ніби вмовляють свого партнера; який, в свою чергу, повинен постійно відповідати «Ні». Потім - зміна ролей.

Питання для обговорення: Чи легко було наполягати на своєму? Чи почали «відступати»? Коли? В якій позиції було легше, вмовляти чи заперечувати?

Вправа 2. «Що бажаю я, та чого очікують від мене інші?» (18 хв.)

У 2-х стовпчиках треба написати:

1) Що насправді я роблю та бажаю робити у житті.

2) Чого очікують від мене інші?

Запитання до учасників:

- Чи збігаються написи у 2-х стовпчиках?

- Чому саме так відбувається?

- Щоб ви хотіли змінити?

- Що для цього потрібно зробити?

Вправа 3. «Мені в собі не подобається…» (20 хв.)

Учасникам пропонують закінчити речення: «Мені в собі не подобається…».

Запитання після закінчення вправи:

- Чи все з того, що ви написали, хотілося б змінити, чому?

- Чи робили ви спроби працювати над собою?

А тепер замініть те, що не подобається - на бажане. Як ви гадаєте, що необхідно зробити в реальному житті, щоб стати кращими?

Вправа 4. Рольова гра «Я буваю різним.» (15 хв.)

Учасники діляться на пари і програють різні ситуації за допомогою міміки, жестів:

- ситуація гніву;

- роздратованості;

- нестриманості;

- розпачу тощо.

Потім, кожен пояснює, як він звик долати неприємні відчуття. Учасники діляться враженнями і досвідом подолання негативних емоцій. Ознайомлюються з методами емоційної саморегуляції.

Ритуал прощання. (2 хв.)

Заняття 6.

Мета: Формування відповідального ставлення до свого життя та здоров'я, орієнтація учасників на здоровий спосіб життя, розвиток антидевіантного імунітету.

Матеріали: Заготовки хмаринок, жовтих квадратиків, ватман із зображенням сонячного диску.

Вправа 1. Привітання «Почуття, яке переважає в дану хвилину». (5 хв.)

Кожен учасник по колу, по одному слову розказує про почуття, яке у нього переважає в дану хвилину.

Вправа 2. Асоціації до слова «здоров'я». (5 хв.)

Вправа 3. «Промені сонця». (25 хв.)

Вправа виконується у двох підгрупах, кожна з яких отримує завдання: на спеціально підготовлених хмаринках написати ті фактори, які негативно впливають на здоров'я, а на жовтих квадратиках - позитивно.

Далі, обраний групою «спікер», презентує роботу своєї групи. Він наклеює на підготовлений ватман (із зображеним в центрі сонячним диском) хмаринки - негативні фактори, а потім із жовтих квадратиків створює промені (наклеює один за одним, у вигляді промінчиків) - те, що підтримує наше здоров'я. Те саме виконує «спікер» іншої групи. Далі, ведучий дає визначення поняття «здоров'я» та вказує фактори, які на нього впливають.

Вправа 4. Індивідуальний тест здоров'я. (10 хв.).(Додаток З)

Вправа 5. Проективна методика «Мій герб». (25 хв.)

Інструкція: «Намалюйте ваш особистий герб. На ньому повинно бути зображено: 2 речі, які ви робите добре; найбільший успіх на даний момент; місце, яке є ідеальною домівкою для вашої душі; три людини, які мали найбільший вплив на вас; три слова, які б ви хотіли почути про себе, а також, як би ви прожили рік. Коли б знали, що він останній у вашому житті».

Після виконання - показ малюнків і розповіді підлітків про свій герб.

Вправа 6. Заключна вправа «Що я можу зробити для того, щоб зберегти своє здоров'я ?». (8хв.)

Ритуал прощання. (2 хв.)

Заняття 7.

Мета: Сформувати в підлітків позитивну установку на майбутнє; усвідомлення можливості вчитися на власному досвіді, планувати та уявляти майбутнє, розвиток здібностей до самостійного визначення своїх життєвих цілей.

Вступне привітання. (2 хв.)

Вправа 1. «Привіт, я радий тебе бачити» (5 хв.)

Кожен учасник повинен привітатися з усіма одногрупниками. Для цього необхідно правою рукою взяти за руку людину, яка поряд і привітатися, а для того, щоб випустити руку, необхідно лівою рукою взяти за руку ін. і т.д. В результаті, утворюється живий, перекручений ланцюжок рук.

Вправа 2. «Проаналізуй вірш» (10 хв.)

Учням пропонується проаналізувати вірш:

“Якщо ти не можеш бути сосною на вершині горба

Будь деревцем в долині, але тільки будь

Найкращим деревцем у джерела.

Будь чагарником, якщо не можеш бути деревом

Якщо не можеш бути чагарником, будь травою

І зроби дорогу щасливіше.

Якщо ти не можеш бути щукою, будь просто окунем

Але будь найкрасивішим окунем в озері!

Ми не можемо все бути капітанами

Хтось повинен бути і матросом.

Для всіх тут знайдеться робота.

Робота може бути великою і малою

Ми повинні робити те, що невідкладне.

Якщо ти не можеш бути дорогою, будь стежиною.

Якщо ти не можеш бути сонцем, будь зіркою;

Виграємо ми або програємо - не важливо;

Проявляй найкраще, що в тобі є!”.

Запитання для обговорення:

- Як ви вважаєте, що намагався сказати автор вірша?

- Чи є зв'язок між віршем і подіями вашого життя?

- Як на вашу думку, чи правий автор?

Вправа 3. «Я не схожий на інших…» (10 хв.)

Учасникам пропонується продовжити речення «Я не схожий на інших…».

Обговорення.

Вправа 4. Колаж «Хто я?» (25 хв.)

Учасника пропонується подумки поставити собі запитання «Хто я?». І із заготовлених картинок та газетних вирізок створити колаж (чи стінгазету), який відповідав би на поставлене запитання. Презентація + обговорення своїх відчуттів і вражень.

Ведучому важливо спрямувати учасників до думки про власну неповторність та потенціал свого внутрішнього ресурсу, (який проявиться у роботі).

Вправа 5. «Комплімент собі». (15 хв.)

Інструкція: зараз ви маєте змогу похвалити себе, зробити компліменти. Розкажіть про себе лише найкраще. Чим більше ви зможете знайти в собі позитивного та прекрасного, тим краще.

Вправа 6. Вправа енергізатор «Дотягнися до зірок». (2 хв.)

Учасникам пропонується потягнутися « до зірок », максимально витягуючи руки і тіло вгору. При цьому, необхідно уявити, як у тіло вривається енергія Всесвіту.

Ритуал прощання. (2 хв.)

Заняття 8. Завершення роботи у групі.

Вступне привітання. (2 хв.)

Вправа 1. «Побажання» (15 хв.)

Інструкція: «Давайте почнемо день із побажань одне одному. І зробимо це так: Перший учасник встане та підійде до когось із нас, привітається і побажає щось на сьогоднішній день. Той, до кого підійшов перший учасник, в свою чергу, підійде до наступного і так далі, до тих пір, поки кожен із нас не отримає побажання». Обговорення.

Вправа 2. «Самоаналіз» (30 хв.)

Знаходячись за спинкою свого стільця, учасники, по черзі, звертаються до себе «минулого» (на початку тренінгу), з точки зору «теперішнього», розповідають про ті зміни, які з ними відбулися в процесі групової роботи та майбутні цілі.

- Які відкриття були?

- Над чим потрібно працювати далі? (Обговорення).

Вправа 3. «Я присягаюся…» (20 хв.)

На аркуші паперу учні записують: «У майбутньому я присягаюся…» і продовжують речення своїми словами. Після закінчення вправи, тренер скріплює цей документ своїм підписом і віддає підліткам. Тепер цей лист - настанова для дій!

Ритуал прощання. Вихід з тренінгу. (3 хв.)

Висновки до третього розділу

Отже, тенденція неперервного росту різноманітних процесів девіантної поведінки, їх об'єктивність і неминучість ставлять перед суспільством, конкретною соціальною службою і соціальним педагогом, в якості основних завдань - пошук форм, методів і технологій роботи з дезадаптованими підлітками, концентрацію зусиль, направлених як на реабілітацію дитини, так і, що більш необхідно, попередження відхилень від соціальних норм, тобто запобігання умов, які прямо чи опосередковано мають негативний вплив на вчинки та дії неповнолітнього. Тому, в науці і практиці отримали широке розповсюдження дві основні технології роботи з підлітками девіантної та делінквентної поведінки - профілактична і реабілітаційна.

Профілактика і реабілітація пов'язані між собою. Профілактика важлива передусім тому, що може допомогти дитині зробити вірний вибір на шляху свого життя, не допустити виникнення відхилень у поведінці, порушенні соціальних норм. І таким чином, стати гідним і рівноправним членом суспільства.

Щодо реабілітації, то в силу різних причин, дитина може стати на хибну дорогу свого життя, потрапити під чужий вплив і цим самим спричинити загрозу своєму життю, здоров'ю і, в деякій мірі, і суспільству. Тому і потрібна реабілітація, щоб допомогти підлітку відновити свій фізичний і, що саме головне, - психологічний стан. Щоб у майбутньому не робити помилок, не порушувати існуючі суспільні норми.

Теоретичний аналіз літератури та аналіз передового досвіду дав змогу стверджувати, що у профілактичній роботі щодо попередження протиправної поведінки, при створенні психолого-педагогічних корекційних програм слід враховувати:

1) необхідно відмовитись від суто біологізаторського підходу в поясненні причин девіантності та злочинності як соціального явища. Проте виходячи з основних наукових уявлень про природу людини не можна повністю ігнорувати несприятливі індивідуальні чинники, що впливають на засвоєння певним індивідуумом основних соціальних норм, що притаманні певному суспільству в даний час. Без належних знань індивідуальних психологічних особливостей підліткового віку неможливо адекватно здійснювати навчання і виховання дітей та підлітків;

2) аналіз та інтерпретація чинників, що є причиною виникнення девіантності наявно демонструє, що найбільш ефективна та своєчасна профілактична діяльність може бути здійснена за умови комплексного підходу до цієї проблеми з використанням всіх існуючих соціально-педагогічних, медико-педагогічних, медико-соціальних, організаційно-адміністративних та юридичних технологій;

3) необхідність значного підвищення рівня теоретичних знань та практичних навичок психолого-педагогічного, медичного, юридичного характеру дорослими.

Все вищезазначене дозволить запобігати педагогічних, психологічних та правових помилок, що виникають переважно через незнання або некоректне розуміння вікових психологічних та психофізіологічних особливостей «кризового» пубертатного віку.

Особливо важливим для підлітків є тренінгові форма роботи, адже вони спілкуються, змінюються, розвиваються на тренінгу, вчаться самостійно виходити з важких ситуацій, обмінюються досвідом, вчаться нових ролей і форм поведінки.

Апробована нами протягом 4-х тижнів соціально-педагогічна програма роботи з підлітками, які схильні до правопорушень дала наступні результати:

1. Підлітки дізнались про свої неусвідомлені потреби і мотиви поведінки;

2. Спостерігаються позитивні зміни у формуванні «Я-концепції» та емоційно-вольовій сфері;

3. Діти почали прагнути до саморозвитку і саморозкриттю особистості;

4. Зменшились прояви агресивності;

5. У підлітків з'явились життєві цілі, які вони прагнуть реалізувати;

6. Почали орієнтуватись на здоровий спосіб життя;

7. Виробилось відповідальне ставлення до життя.

Таким чином, ми можемо стверджувати, що розроблена нами програма дала позитивні результати і може використовуватись у роботі, як соціальних педагогів, так і практичних психологів.

Висновки

На основі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми встановлено, що:

Делінквентна поведінка - це сукупність протиправних вчинків людини, за які в особливо важких випадках може накладатися покарання згідно статей цивільного та кримінального кодексів.

До протиправних дій відносять проступки (провини), правопорушення та злочини. Серед типових проступків неповнолітніх виокремлюють лихослів'я, систематичне порушення дисципліни в школі, бійки з однолітками, бешкетування. Правопорушення - це порушення адміністративних та правових норм, які проявляються через дрібні крадіжки, здирництво, викрадення автотранспортних засобів, хуліганство. Злочин - протиправне, суспільно-небезпечне діяння, що класифікується за певними нормами кримінально-процесуального права (зґвалтування, вбивство, нанесення значних тілесних пошкоджень).

Процес формування і прояву правопорушної поведінки особистості, яка умисно здійснює правопорушення, можна розділити на два етапи: мотиваційний і етап реалізації рішення;

Види правопорушень розрізняються між собою:

- за ступенем суспільної небезпечності (шкідливості);

- за об'єктами посягання;

- за суб'єктами;

- за поширеністю;

- за ознаками об'єктивної і суб'єктивної сторін;

- за процедурами їх розгляду.

Причини виникнення правопорушень:

1) фактори суб'єктивного характеру -- низький рівень правової культури, правовий нігілізм, омани в ціннісній орієнтації особи в умовах розвитку ринкових відносин (наприклад, криміналізація економіки, що продовжується, збільшення кількості збройних нападів на банкірів, підприємців і об'єкти охорони);

2) конкретні суперечності в суспільстві, прояви суспільної кризи, хиткість соціального становища, розбіжності рівня розвитку продуктивних сил і потреб суспільства;

3) недоліки в правотворчості і правозастосуванні: суперечності нормативно-правових актів, прогалини в законодавстві, слабка діяльність правоохоронних органів та ін. (наприклад, рівне ставлення до всіх видів власності вимагає вживання рівних заходів їхнього захисту).

Серед причин входження підлітків до кримінальних груп мовна виділити невпевненість у завтрашньому дні, деградація душі, моральної дилеми, що постають перед підлітками. Підлітки стають жертвами своєї не обізнаності в життєвих реаліях. Вони шукають себе в цьому світі, своє «Я» й водночас прагнуть віднайти найлегший шлях подолання цих проблем і зазвичай знаходять його. Але чи правильний він? Не завжди. І тому, наше завдання, як спеціалістів, допомогти цим підліткам. Зрозуміти причини такої поведінки та запобігти скоєнню ними непоправного і цим самим зруйнувати свій, ще не початий, складний життєвий шлях.

Найбільш значущі чинники ризику виникнення делінквентної поведінки: соціальні чинники - доступність речовини, мода на неї, вплив групи ровесників, намагання бути кращим за всіх або бути таким, як всі, вплив ЗМІ, культ сили у суспільстві; психологічні чинники - особистісний склад людини, бажання самоствердитись, привабливість переживань і відчуттів, коли досягнеш бажаного; біологічні чинники - толерантна схильність.

Отримані результати психологічного дослідження можна узагальнити у таких висновках:

1) За методикою діагностики відхилень у поведінці, ми помітили таку особливість - 98% усіх досліджуваних підлітків є вираженою установка на соціальну бажаність , а це означає, що майже всі підлітки знають соціальні норми, які є у суспільстві, хочуть чогось досягти в житті і бути визнаними суспільством. Хоча чомусь не дотримуються цих вимог, а 40% - їх порушують.

2) За методикою визначення агресії А.Басса і А.Дарки ми помітили, що у 100% досліджуваних є сильно вираженою вербальна агресія.

3) Щодо методики визначення акцентуацій характеру за К.Леонгардом, нами було визначено, що найчастіше, у підлітків схильних до правопорушень, спостерігається гіпертимний тип акцентуації, у 41%. Взагалі не зустрічається (0%) - демонстративний тип акцентуації.

4) За методикою ціннісних орієнтацій Рокіча, ми побачили, що: найважливішими термінальними цінностями (цілі до яких прагнуть) вважають: здоров'я, любов, наявність добрих і вірних друзів. До неважливих термінальних цінностей: творчість, краса природи і мистецтва, впевненість у собі.

Щодо найважливіших інструментальних цінностей (засоби, за допомогою яких деякі цілі досягаються) вони віднесли: вихованість, гарні манери. До неважливих: життєрадісність, почуття гумору.

5) Проаналізувавши результати восьмиколірного тесту Люшера було виявлено, що 90% дітей перебувають у стані стресу і деякої тривоги, 100% - прагнуть керувати своїм життям, хочуть бути господарями своєї долі саме в цей час.

6) Проективна методика «Неіснуюча тварина» показала, що 85% підлітків властива агресивна поведінка, яка має захисний характер і спрямована проти дорослих. У дівчат є виразною орієнтація на свою сексуальну роль, схильність до прикрашання і демонстративної поведінки.

За даними проведеної діагностики у серед підлітків на схильність підлітків до правопорушень, нами зроблено висновок, що поведінка цих дітей обумовлена комплексом наступних причин:

- відсутність повноцінних сімейних стосунків;

- неповна сім'я;

- інформаційна та емоційна депривація (зважаючи на несприятливі умови сімейного виховання, відсутність нормальних взаємин із матір'ю і батьком);

- байдужість або гіперопіка у ставленні до дитини;

- дисгармонійна родина;

- неблагополучна ситуація у взаєминах дитини з однолітками;

- відчуття самотності, нерозуміння іншими;

- бажання привернути до себе увагу та завоювати авторитет;

- пошук свободи через втечу від вимог, тиску, норм, правил;

- особистісні проблеми і комплекси.

Для організації ефективної роботи соціального педагога з підлітками схильними до правопорушної поведінки ми створили:

- Опитувальник, для кращого ознайомлення з підлітком;

- Картку індивідуального вивчення підлітка, схильного до правопорушень;

- Рекомендації щодо подолання протиправної поведінки підлітків;

- Соціально-педагогічну програму занять з підлітками , які схильні до правопорушень.

Результати, проведеної протягом 4-х тижнів соціально-педагогічної програми, дозволили визначити, що наша робота дала результати, так як:

1. Підлітки дізнались про свої неусвідомлені потреби і мотиви поведінки;

2. Спостерігаються позитивні зміни у формуванні «Я-концепції» та емоційно-вольовій сфері;

3. Діти почали прагнути до саморозвитку і саморозкриттю особистості;

4. Зменшились прояви агресивності;

5. У підлітків з'явились життєві цілі, які вони прагнуть реалізувати;

6. Почали орієнтуватись на здоровий спосіб життя;

7. Виробилось відповідальне ставлення до життя.

Тому, ми можемо стверджувати, що розроблена нами програма дала позитивні результати і може використовуватись у роботі, як соціальних педагогів, так і практичних психологів.

Таким чином, ми можемо стверджувати, що схильність до правопорушень у підлітків обумовлена їх індивідуально-психологічними та соціальними особливостями, а зниження рівня прояву протиправної поведінки підлітками можливе завдяки впровадженню комплексу корекційних заходів, що проводяться з урахуванням виявлених особливостей девіантної поведінки та використанням активних соціально-психологічних методів впливу.

Размещено на Allbest.ru

...