Теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутнього вчителя музики у вищих навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія педагогічних наук України

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих

УДК 378.147:78.01

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

13.00.04 - „Теорія і методика професійної освіти”

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

РЕЙЗЕНКІНД Тетяна Йосипівна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (м. Київ).

Науковий консультант - доктор педагогічних наук, професор Лещенко Марія Петрівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Щолокова Ольга Пилипівна, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, завідувач кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури;

доктор педагогічних наук, професор Онищук Людмила Анатоліївна, Гуманітарний інститут Київського міського педагогічного університету імені Б. Д. Грінченка, професор кафедри теорії та історії педагогіки;

доктор педагогічних наук, професор Смирнова Тетяна Анатоліївна, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, декан музично-педагогічного факультету, завідувач кафедри музично-інструментальної підготовки вчителя.

Захист відбудеться 29 жовтня 2008 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5_й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9.

Автореферат розісланий 27 вересня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Інтеграція України в європейський освітній і науковий простір в умовах глобалізації, модернізації, універсалізації, інформаційної технологізації потребує підготовки фахівця високого рівня освіченості, культури, професіоналізму. Це вимагає науково-педагогічного переосмислення ціннісних орієнтирів. У Законах України «Про вищу освіту», «Про освіту», Національній доктрині розвитку освіти, «Державній програмі «Вчитель» наголошується на гуманізації освіти, мотивованому залученні студентів до навчання, сприянні підвищенню привабливості та конкурентоспроможності Європейського простору вищої освіти для інших регіонів світу.

У реалізації завдань гуманістичної трансформації освітньої парадигми важлива роль належить учителеві музики, який передусім поєднує в собі риси педагога й музиканта, філософа й психолога, культуролога й мистецтвознавця. Учитель музики покликаний наповнити життєдіяльність школярів образами музики та інших видів мистецтва; їх красою впливати на формування свідомості та самосвідомості, забезпечувати духовне становлення особистості.

Аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел засвідчує, що в теорії й практиці вищої освіти накопичено значний досвід, який може стати основою модернізації та вдосконалення професійної підготовки вчителя музики:

- визначено домінантні ознаки стратегії професійної підготовки фахівців з позиції нової філософії освіти (Р. Аронов, Г. Васянович, І. Зязюн, О. Карпов, Ю. Корсак, В. Кудін, Н. Ничкало, О. Онищенко, О. Рудницька, В. Стьопін та ін.), неперервності освіти (С. Гончаренко, Т. Десятов, С. Сисоєва та ін.), тенденцій оновлення вищої педагогічної освіти, розроблення теоретичних і методичних засад професійно-педагогічної підготовки студентів (О. Глузман, Н. Гузій, Л. Кондрашова, В. Орлов, О. Отич та ін.);

- здійснено аналіз розвитку педагогічної майстерності, творчості в працях вітчизняних і зарубіжних авторів (І. Зязюн, О. Капченко, Т. Кошманова, М. Лещенко, Л. Онищук, О. Падалка, О. Пєхота, О. Семеног та ін.);

- виявлено особливості підготовки вчителів до використання інноваційних технологій, у тому числі технологій креативного розвитку особистості (С. Коновець, А. Ліненко, Е. Лузік, В. Роменець, О. Щербак та ін.), технологій управління та дистанційного навчання у вищій школі (Ж.-Ж. Ламбен, П. Стефаненко та ін., інформаційно-комунікативних технологій (Р. Гуревич, М. Кадемія, Р. Собко та ін.);

- досліджено проблеми інтегративного підходу в професійній підготовці майбутнього вчителя (О. Бойчук, Н. Гуральник, Д. Коломієць, О. Шевнюк та ін.);

- вивчено освітні інновації в контексті модернізації вищої педагогічної освіти (Н. Артикуца, Н. Дворнікова, Ю. Зіньковський, Г. Мірських та ін.);

- проаналізовано роль і місце інформаційної освіти в контексті Болонських перетворень (О. Вознесенська, О. Скнар, О. Голубєва та ін.).

У відділі педагогічної естетики та етики Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України та спеціальних кафедрах педагогічних університетів, інститутів мистецтв при університетах досліджуються окремі аспекти фахової, психолого-педагогічної, методичної підготовки вчителів музики різних освітньо-кваліфікаційних рівнів: бакалаврів, спеціалістів, магістрів (О. Єременко, В. Козлін, Н. Лисіна, О. Ляшенко, Н. Мозгальова, О. Олексюк, О. Отич, Г. Падалка, О. Реброва, Т. Смирнова, С. Соломаха, Д. Музальов та ін.). У працях цих авторів наголошується на доцільності врахування основних положень гуманістичного спрямування осягнення мистецтва; урахування національних засад художнього розвитку особистості, особистісно-індивідуального підходу до мистецького навчання; упровадження поліхудожнього контексту фахової мистецької освіти.

Аналіз інтегративних програм дозволяє констатувати, що в основу теоретичних і методичних засад професійної поліхудожньої підготовки вчителя музики покладений синтез мистецтв як методологічний принцип формування й розвитку музичної свідомості. Застосування різних видів мистецтв впливає на оригінальність формування художнього образу, якість викладання музики й інших дисциплін художньо-естетичного циклу та розвиток духовності студентів (Г. Ципін).

Водночас характерною рисою сучасної музичної освіти гуманістичного спрямування є інтегративність (С. Горбенко), яка передбачає цілісне залучення учнівської молоді до мистецтва. Її сутність полягає в забезпеченні цілісності уявлень про музичне мистецтво та його багатоаспектні можливості. Такий підхід поєднує всі спектри художньої діяльності не на основі інтеграції художніх засобів виразності всіх видів мистецтв, а завдяки взаємодії відповідних компонентів, залежно від художніх нахилів учнів і розвиненості фантазії та уяви у співвідношенні з цілями, принципами, змістом, методами й формами професійної підготовки, які охарактеризовані в закономірностях музично-педагогічної та поліхудожньої діяльності.

Українськими і російськими вченими досліджено шляхи поліхудожнього виховання, що має відображення в інтегративних програмах Л. Кондрацької, Л. Масол, Н. Миропольської, Ю. Усова, Б. Фільц, О. Щолокової та ін.

Разом з тим у практиці професійної підготовки майбутнього вчителя музики недостатньо реалізується поліхудожній підхід до навчання, не приділяється належної уваги обґрунтованню теоретичних та методичних засад професійній поліхудожній підготовці майбутнього вчителя музики в сучасних соціокультурних умовах. З огляду на вищезазначене актуальною є проблема, що спрямована на формування та підготовку вчителя музики в єдності стратегії гуманістичного розвитку творчої особистості, цілісного підходу до фахової, психолого-педагогічної, методичної та науково-дослідницької діяльності, формування особистісних смислів не лише в межах монохудожнього простору музики, але й в умовах вирішення проблеми його цілісного художнього розвитку в контексті інтеграції, взаємопроникнення різних видів художньої діяльності, їх взаємозв'язків та активної взаємодії.

Як свідчить аналіз наукових робіт, нині педагогічні університети орієнтовані на впровадження інноваційних технологій. Водночас у процесі професійної поліхудожньої підготовки вчителя існує низка невідповідностей, що потребує вивчення з точки зору теорії та практики. Зокрема, є необхідним розв'язання суперечностей між потребами:

- модернізації професійно-поліхудожньої підготовки і домінуванням традиційних моделей професійної підготовки вчителя музики;

- оновлення змісту, структури, форми, методів, обгрунтування принципів професійної підготовки вчителя музики з урахуванням вимог інтегративного підходу (до змісту загальної середньої і педагогічної освіти) і недостатньою дослідженістю загальнотеоретичних та методичних основ фахової поліхудожньої підготовки вчителів музики;

- визначення особливостей творення сучасного науково-художнього образу науки й сучасного музично-пластичного художнього образу у творах мистецтва (сучасними музично-пластичними художніми засобами виразності на основі взаємодії мистецтв) і відсутністю теоретичних та методичних засад їх диференціації;

- використання сучасних технологій високого рівня (у тому числі інформаційних), якого потребує навчально-виховний процес педагогічного університету та їх недостатнім упровадженням у практичній діяльності майбутнього вчителя музики;

- впровадження креативно-діалогового навчання та недостатнім теоретичним і методичним забезпеченням цього складного динамічного процесу.

Необхідність розв'язання означених суперечностей, об'єктивна потреба й соціальне значення якісної професійної підготовки майбутніх учителів музики, що адекватні вимогам сучасності, недостатня теоретична й практична розробленість проблеми взаємозв'язку фахової, поліхудожньої, психолого-педагогічної, науково-дослідницької, художньо-творчої діяльності, педагогічних технологій з метою формування особистості педагога в контексті інтегративного підходу до пізнання, глобалізації, модернізації та гуманізації суспільства й водночас примноження здобутків національної педагогіки зумовлюють актуальність теми дослідження «Теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутнього вчителя музики у вищих навчальних закладах».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної роботи Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих „Розвиток педагогічної майстерності вчителя в умовах інтегративних процесів в освіті” (РК № 0101U 000102).

Тему дисертації затверджено вченою радою Криворізького державного педагогічного університету (протокол № 2 від 14.09.2000) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 25.09.2007).

Об'єкт дослідження: професійна підготовка вчителя музики у вищих навчальних закладах України.

Предмет дослідження: теоретико-методичні засади професійної поліхудожньої підготовки студентів факультету мистецтв вищого навчального закладу.

Мета дослідження: розробити й експериментально перевірити концепцію професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики та педагогічну ефективність застосування авторської семантичної поліхудожньої моделі у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Концепція дослідження. Провідна ідея концепції професійно-поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики на основі взаємодії мистецтв ґрунтується на таких положеннях.

Кожний художній твір можна уявити у вигляді «образної конструкції», зміст якої визначається формою, специфікою художньої мови. Поняття «взаємодія мистецтв» розглядається як уніфікований засіб, здатний формувати в майбутніх учителів музики здібність синтезувати різні типи художньо-образних конструкцій і здійснювати одночасний чи послідовний перехід від одного типу конструкції до іншої. Це потребує визначення механізмів синтезованого педагогічного впливу. До таких механізмів відносимо: конкретно-предметну образність; музичний образ; музично-пластичний і зображально-пластичний жест; зображувальну деталь у співвідношенні з динамікою руху образу; специфічні мовні та надмовні засоби; конкретизацію музичної образності та комп'ютерної віртуальності; ключове слово.

Зміст педагогічного впливу окреслених механізмів визначається їх можливістю впливати на специфічні якісно нові утворення у свідомості майбутнього вчителя музики. Взаємодія мистецтв породжує художні новоутворення, що включають складові різних видів художньої діяльності на основі інтегративного руху художнього образу, коли музика, слово, жест, пластика, статика й динаміка зображення синтезуються.

Поліхудожня музично-педагогічна освіта майбутнього вчителя музики спрямована на підготовку фахівця, який усвідомлює значення множин усіх підсистем навчання в контексті інтегративного підходу, зумовленого акцентуванням на структурі професійної діяльності як інструментарії навчання й виховання учнів на уроках музики з метою формування вмінь сприйняття, музичних здібностей, образного мислення, музичного мислення, умінь оцінювати сенс музичного мистецтва, інтерпретувати емоційно-образний зміст, самореалізовуватись засобами музичного мистецтва, усвідомлювати роль цілеспрямованого процесу оволодіння знаннями про естетичні ідеали, філософські думки, типології сучасних форм художнього мислення та збагаченні цими знаннями підростаючого покоління.

Учитель музики як працівник освіти покликаний забезпечувати не тільки передачу готових знань, розвиток в учнів навичок і вмінь, а й сприймання світу в єдності образів і понять, поєднання раціональної й почуттєвої сфери особистості. Останнє потребує поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики, який глибоко оволодіває музичною діяльністю засобами пізнання мови, музики, кіно, поезії, театрального та образотворчого мистецтв.

Учитель музики оволодіває професійними знаннями, навичками, уміннями, набуває готовності до розуміння механізмів інтеграції різних видів художньої діяльності на основі взаємодії мистецтв, що сприяє розвитку його світогляду, здатності креативно впливати на педагогічний процес.

Якість підготовки майбутнього вчителя музики значною мірою залежить від досвіду професійної та поліхудожньої діяльності. Удосконалення якості професійної поліхудожньої підготовки вчителя музики реалізується за умови інтеграції, що ґрунтується на положеннях синергетики - теорії самоорганізації, з урахуванням парадигмальних змін науки, формування аксіологічного поля пізнання та визначення основ забезпечення єдності наукових, художніх, культурологічних знань на різних рівнях інтеграції та їх реалізації в різних формах діяльності.

Поліхудожня підготовка впливає на якість формування професійних знань, умінь і навичок пізнання закономірностей української національної художньої культури та світової культури, сприяє подоланню стандартного сприйняття й мислення, формуванню цілісного сприйняття світу, опануванню нетрадиційними методами роботи з об'єктами дослідження, визначенню провідних закономірностей і принципів навчання, оволодінню інформаційними технологіями на основі взаємодії мистецтв.

Поліхудожня підготовка майбутнього вчителя музики до оволодіння інформаційними технологіями сприяє накопиченню знань, наукових уявлень, їх узагальненню, сприяє вільному вибору певного програмного забезпечення, підвищує ефективність упровадження елементів кредитно-модульного навчання при виконанні творчих і стандартних завдань.

Якість професійної поліхудожньої підготовки вчителя музики залежить від конструювання й упровадження авторської семантичної поліхудожньої моделі, яка орієнтує на самовдосконалення знань у їх проекції в розуміння сенсу й значення текстів культури за умов: самоорганізації внутрішніх змін особистості поза зовнішніми впливами, осмислення таких характеристик самоорганізації, як нелінійність, стрибкоподібність, варіативність, пов'язаних із сутністю середовища її виникнення; усвідомлення засобів отримання інформації, обміну нею, посиленню знаково-символічної, регуляторно-комунікативної та афективно-комунікативної функції спілкування, упровадження моделі на основі співпраці викладача й студента шляхом участі в роботі науково-методичних семінарів, лабораторних, семінарських занять і спецкурсів на засадах принципу модульно-блочного навчання.

Для оптимального засвоєння студентами змісту навчання доцільно застосовувати інтегративні технології професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики, що передбачають використання системи методів і прийомів навчання: методу пізнання аксіологічних цінностей текстів культури на основі їх інтеграції та цілісного впливу на сприйняття; сугестивно-кібернетичного методу, що забезпечує багаторівневий вплив на внутрішній світ особистості; методу сфокусованої символіки, що дозволяє зрозуміти мовні коди глибинних зв'язків текстів культури; методу аналогій, що забезпечує осмислення подібності на основі художніх синестезій; аудіовізуального методу, що реалізується у формі аудіовізуальних курсів, електронних підручників, комп'ютерних тестових завдань, тренінгів і практичних посібників для індивідуального та дистанційного навчання.

Авторська семантична поліхудожня модель як система професійної поліхудожньої підготовки вчителя музики ґрунтується на єдності гуманітарних, фундаментальних наук, формуванні відношень між висловлюваннями мови в текстах культури до означуваних ними об'єктів і явищ художньої реальності, смислів, значень в образній формі, побудови методики розмірковувань і методики пошуку семантичної інформації, визначення зв'язків між художньою мовою та цариною, яку вона описує, на засадах взаємодії множинних смислів та їх плюралізму.

Структура авторської семантичної поліхудожньої моделі побудована на основі взаємодії фахових знань, умінь і навичок з поліхудожніми, що забезпечують цілісне сприйняття картин світу, упровадження принципів варіювання, комбінування, накопичення емоційно-образних смислів і утворення нових образів.

У контексті викладеного поліхудожня діяльність майбутнього вчителя музики передбачає таку активність, яка ґрунтується на усвідомленні художніх закономірностей, механізмом яких є екстраполяція художніх множин одного виду мистецтва в інший, в умовах єдності музично-пластичної, поетичної образності, осмислення сутності філософських смислів як складової інформаційно-ентропійної теорії пізнання цілісного одномоментного уявлення поліфонічних структур нового образу за аналогією комп'ютерних технологій (створення гіпертекстів).

Загальна гіпотеза дослідження ґрунтується на тому, що цілеспрямоване навчання студентів факультету мистецтв у вищих навчальних закладах можливе за умови реалізації авторської семантичної поліхудожньої моделі навчання й упровадження її в навчальний процес факультетів мистецтв у вищих навчальних закладах. Її функціонування може бути ефективним за умови, якщо студенти під час фахової підготовки оволодіватимуть основами знань про поліхудожні засоби отримання інформації, стилі науково-творчого пізнання, взаємодію різноманітних підходів до формування особистості, що сприяє формуванню професійних умінь у контексті поліхудожньої діяльності на індивідуальних заняттях, спецкурсах щодо проблем поліхудожньої діяльності, опануванню змісту творів художньої культури та їх інтерпретації під час навчання музично-педагогічним, психолого-педагогічним, гуманітарним дисциплінам.

Загальна гіпотеза конкретизована в низці часткових, відповідно до яких професійна підготовка набуває ефективності, якщо:

- вихідні теоретичні та методичні засади дослідження професійної поліхудожньої підготовки вчителя музики ґрунтуються на сучасних загальнонаукових і конкретно науковому підходах: системному, синергетичному, історико-типологічному, діяльнісному, психодинамічному, репрезентативному, когнітивному, гуманістичному, філософському, символіко-культурологічному, духовному, інформаційно-технологічному;

- зміст і структура професійної поліхудожньої підготовки зумовлені її концептуально-теоретичною семантичною моделлю, сутнісними складовими та системоутворюючими чинниками якої виступають фахові показники професійної діяльності в аспекті науково-творчої розвиненості та поліхудожніх умінь, у єдності мотиваційного, емоційного, когнітивного, інтегративного компонентів і педагогічної діяльності в контексті її продуктивності та створення умов щодо пізнання смислів і значень текстів художньої культури і самостійного смислоутворення на основі символіко-культурологічного та синергетичних підходів як умови реалізації особистісно орієнтованого навчання;

- основою професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики виступає науково-методична система в єдності її цільових, змістових, інформаційно-технологічних і результативних компонентів, що поетапно у відповідності до кваліфікаційних освітніх рівнів реалізується при оволодінні студентами знаннями, уміннями й навичками фахового спрямування, закономірностями творчості поліхудожньої та психолого-педагогічної діяльності за умови врахування певної сукупності базових підходів і напрямів.

Відповідно до мети дослідження й висунутої гіпотези поставлені такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан проблеми дослідження в педагогічній теорії та практиці вищих навчальних закладів України та за кордоном;

2. Розробити й обґрунтувати концепцію поліхудожньої підготовки в системі професійної підготовки майбутнього вчителя музики;

3. Розробити, обґрунтувати й експериментально перевірити авторську семантичну модель поліхудожньої підготовки в системі професійної підготовки майбутнього вчителя музики;

4. Визначити критерії та показники ефективної поліхудожньої підготовки в системі професійної підготовки майбутнього вчителя музики;

5. Виявити організаційно-методичні умови застосування художньо-педагогічних технологій у поліхудожній підготовці майбутнього вчителя музики;

6. Визначити зміст і структуру навчально-методичного комплексу дисциплін естетичного циклу для поліхудожньої підготовки в системі професійної підготовки майбутнього вчителя музики.

7. Розробити систему неперервного контролю й оцінювання результатів навчання майбутніх учителів музики.

8. Розробити навчально-методичний комплекс поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики в системі професійної підготовки.

Методологічну основу дослідження становлять філософські та загальнонаукові положення гносеології про об'єктивність, діалектичність, науковість, історизм людського пізнання, взаємозв'язок у ньому теорії та практики; системності - про цілісність і багатоаспектність явищ і процесів, онтологізму - про контекст пізнання суперечностей процесів мистецтва ХХІ століття і вихід у соціокультурну парадигму нового часу; синергетики - про самоорганізацію систем; теорії інформо-енергетичних систем - про методологію основ педагогіки ХХІ століття; інформаційно-ентропійної теорії - про інтеграцію різноманітних наукових знань; герменевтики - про інтерпретаційні засади розуміння наукових, художніх фактів і закономірностей; гуманістичної педагогіки та психології - про особистісно-орієнтований характер професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики. вчитель музика професійний поліхудожній

Теоретичну основу дослідження складають праці, які ґрунтуються на ідеях гуманізації освіти (М. Бахтін, М. Бердяєв, І. Зязюн), теорії неоднорідних просторів (О. Лосєв), теорії континуального мислення, якій притаманна нерозподільність явищ (В. Налімов), ідеях взаємозв'язку цивілізації та культури, полікультурного діалогу (Г. Балл, В. Біблер); онтологічного культуротворення (Ю. Шабанова); відродження кантівського антиномізму (єдність суперечностей) (В. Табачковський); необхідності впливу на смислотворчість у зв'язку з оцінкою нових цінностей (А. Кребер, М. Попович); ідеях визначення психологічних закономірностей творчості (О. Алексюк, Н. Зборовська, О. Мелік-Пашаєв, Е. Нойманн, І. Палашкіна, Л. Рапацька, В. Роменець, В. Семиченко, З. Фрейд, Г. Ципін, К. Юнг); положеннях, у яких визначається роль когнітивних смислів (М. Бершадський, І. Гринчук, М. Кларін, О. Комаровська, О. Онищенко, В. Петрусинський, С. Федун), у яких обґрунтовуються особливості теоретичного музикознавства (М. Бонфельд, П. Волкова, Л. Мазель, О. Маркова, Е. Назайкинський); у яких визначаються особливості професійної підготовки вчителя музики, вимоги до вчителя (Е. Абдуллін, І. Гринчук, О. Музальов, С. Науменко, О. Ніколаєва, Г. Падалка, Л. Паньків, О. Рудницька, Т. Смирнова, В. Шульгіна, О. Щолокова); в яких обґрунтовуються психолого-педагогічні основи поліхудожнього виховання (О. Багірова, Л. Баженова, Е. Бондаренко, Н. Коляденко, Н. Миропольська, О. Отич, О. Рудницька, С. Соломаха, О. Тюлякова, Ю. Усов, О. Федоров, Л. Шестак, О. Щолокова, Б. Юсов) та закономірності й принципи навчання (А. Алексюк, В. Галузинський, С. Гончаренко, І. Лернер, І. Селевко) і визначається смисл сучасних інформаційних технологій щодо засобів засвоєння інформації (А. Аугустинавичюте, С. Сисоєва, П. Стефаненко).

Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези дослідження використовувалися загальнонаукові методи, що взаємодоповнювали один одного та забезпечували можливість комплексного пізнання об'єкта й предмета дослідження:

- теоретичні: контент-аналіз літератури для побудови моделі діяльності вчителя музики; метод теоретичного аналізу й синтезу для виокремлення факторів, що впливають на зміст підготовки вчителя в галузі організації професійної діяльності із застосуванням педагогічних технологій, і визначення їх ролі;

- інтерпретаційно-теоретичні: аналіз, синтез, індукція, дедукція - для вивчення літературних джерел, нормативних документів, практичного досвіду викладання у вищому навчальному закладі та визначення сучасних підходів до вирішення проблем професійної підготовки вчителя музики; моделювання - для створення моделі професійної підготовки майбутнього вчителя музики в контексті поліхудожнього підходу й розроблення науково-методичних засад її впровадження для студентів;

- емпіричні: діагностичні (бесіди, анкетування, тестування) на етапі проведення констатувального експерименту та в процесі узагальнення отриманих результатів під час навчання студентів музичного відділення факультету мистецтв; обсерваційні (спостереження за навчальним процесом під час констатувального й формувального експерименту); експериментальні (педагогічний експеримент); методи математичної статистики (на етапі узагальнення отриманих у процесі експерименту результатів і визначення їх достовірності).

При вирішенні завдань дисертаційного дослідження серед методів емпіричного рівня провідна роль належала педагогічному експерименту (констатувальному, формувальному), який мав неперервний характер упродовж 1991-2007 рр. Авторка брала безпосередню участь у дослідному навчанні студентів засобами вивчення дисциплін «Мистецтво кіно в системі становлення художньої культури», спецкурсів «Проблеми музично-художньої діяльності в професійній підготовці вчителя музики», «Взаємодія мистецтв як чинник гуманізації навчання в професійній підготовці вчителя музики», дисциплін з викладання основного та музичного інструменту фортепіано, в організації роботи науково-методичного семінару з метою вдосконалення методичної підготовки викладачів музичного відділення факультету мистецтв до здійснення професійної поліхудожньої діяльності.

Дослідження охоплювало чотири етапи:

1) на аналітико-ознайомлювальному (1991-1993 рр.) вивчався стан розробленості проблеми в її теоретичному та прикладному аспектах, аналізувалися літературні джерела та практичний досвід інших вищих навчальних закладів;

2) на діагностично-пошуковому (1993-1995 рр.) було сформульовано гіпотетичні припущення щодо розробки й обґрунтування семантичної моделі, визначено мету та завдання дослідження, його об'єкт і методологічні засади професійної підготовки вчителя музики, проведено діагностичне обстеження, розроблено програми дослідно-експериментальної програми;

3) на моделювальному (1995-1998 рр.) уточнюється поняттєвий апарат дослідження, аналізуються, узагальнюються концептуальні положення, покладені в основу змісту інструментарію теоретико-методичних засад професійної підготовки вчителя в контексті поліхудожньої спрямованості навчання, реалізується корекція дослідно-експериментальної роботи щодо осмислення й засвоєння педагогічних технологій для професійної діяльності на основі взаємодії мистецтв, вивчаються методи інтерпретації художніх текстів культури на основі теорії розуміння та рефлексії в єдності зі стратегічними принципами модульного навчання, інтеграцією дистанційних і модульних компонентів навчання;

4) на формувальному (1998-2007 рр.) здійснювалася дослідно-експериментальна перевірка гіпотези, концептуальних положень, апробація авторської семантичної поліхудожньої моделі навчання студентів, аналіз проміжних результатів контрольних зрізів; проведено завершально-узагальнюючий і впроваджувальний підетапи, які включали обробку та систематизацію результатів дослідження, їх узагальнення; формулювання висновків і рекомендацій, відображення узагальнених положень теоретичного й дослідного пошуку в докторській дисертації, монографії.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася в Криворізькому державному педагогічному університеті, Інституті мистецтв Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Інституті мистецтв Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського, Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. У дослідно-експериментальній перевірці загалом брало участь 1007 осіб: 930 студентів, 70 викладачів, 7 вчителів загальноосвітніх закладів м. Кривого Рогу.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що: здійснено теоретичний аналіз понять, які розкривають проблеми і специфіку професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики; запропоновано авторське тлумачення понять «інтеграція», «взаємодія мистецтв», «поліхудожня підготовка», «художній текст», «семантична поліхудожня модель», обгрунтовано: етапи професійної поліхудожньої підготоки майбутнього вчителя музики, принципи художньо-педагогічних технологій та умови їх реалізації у професійній поліхудожній діяльності майбутнього вчителя музики; критерії професійної поліхудожньої підготовки майбутнього фахівця.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- уперше розроблено й обґрунтовано концепцію професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики у вищих навчальних закладах, здатного синтезувати різні твори мистецтва; авторську семантичну поліхудожню модель, орієнтовану на особистісно-інливідуальний підхід при формуванні комплексних почуттів, особистісних смислів та суджень, яка включає такі етапи: професійний, професійно-музично-поетичний; музично-поетичний з актуалізацією зображувальної деталі; музично-театральний з актуалізацією рефлексивної затримки на синтетичних діях, одномоментної творчості студентів-партнерів у єдності закономірностей, музичних і театрально-музичних; музично-пластичних і рухово-динамічних, притаманних поліхудожнім засобам виразності кіно і комп'ютерної віртуальності на основі взаємодії мистецтв;

- уточнено зміст науково-методичних засад застосування комплексу інтегративних поліхудожніх технологій, які здійснюють сугестивний вплив та розширюють понятійну сферу майбутнього вчителя музики в умовах визначення провідної ролі образного мислення, єдності художніх та наукових методів пізнання і комплексного впливу поліхудожніх засобів передачі інформації;

- подальшого розвитку набули принципи і технології поліхудожньої освіти, які грунтуються на сучасних підходах до науково-художньої діяльності майбутнього фахівця і передбачають поєднання закономірностей художніх, філософських, психолого-педагогічних, мистецтвознавчих принципів у контексті синтетичного підходу до професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики.

Практичне значення роботи визначається тим, що створено, апробовано й упроваджено в практику роботи педагогічних навчальних закладів освіти навчально-методичний комплекс для професійної підготовки вчителя музики поліхудожньої спрямованості: авторські програми з основного інструменту, інтегративного базового курсу «Мистецтво кіно в контексті художньої культури», спецкурсу «Проблеми художньо-педагогічної діяльності в професійній поліхудожній підготовці вчителя музики», розділи посібників «Викладання і виховання в початкових класах національної школи» (Кривий Ріг, 1995), «Викладання і виховання в початкових класах національної школи» (Кривий Ріг, 1999), методичні рекомендації, тексти лекцій, матеріали тестового контролю, завдання для самостійної роботи тощо.

Матеріали монографії, розділів посібників, методичних рекомендацій, текстів лекцій можуть використовуватися в навчальному процесі педагогічних освітніх закладів різних рівнів, у тому числі в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників при проведенні семінарів, практикумів, тренінгів, діагностики професійного поліхудожнього розвитку студентів і слухачів.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Криворізького державного педагогічного університету (довідка № 22.1-152 від 15.04.2008), Інституту мистецтв Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського (довідка № 4186 від 31.08.2007), Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (довідка № 04-10/737 від 08.04.2008), РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (довідка № 114/01-24 від 05.03.2008); Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10-16 від 04.04.2008); Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №26 (довідка б/н від 22.09.2008 р.); Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №103 (довідка № 843 від 23.09.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. У наукових статтях, що написані у співавторстві: з Л. Варнавською, автору належать ідеї застосування технологій засобом «мінус один», з Д. Девяковичем - основні ідеї, концепції, висновки застосування комп'ютерних технологій, з О. Новиковою - ідеї розробки змісту дидактичних матеріалів, закладених у комп'ютерні технології, з А. Балабаном - концептуальні підходи застосування комп'ютерних технологій на уроці музики, з А. Чумаком - розробка методики застосування комп'ютерних технологій на уроках музики, з В. Міщанчук - основні напрямки особистісно-орієнтованого навчання, з Г. Белоненко - методичні засади формування образного мислення учнівської молоді, з І. Іванченко - розробка творчих синтетичних завдань.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук на тему «Методика використання навчальних кінофрагментів у професійній підготовці вчителя музики» захищена у 1986 році. Матеріали кандидатської дисертації в тексті докторської дисертації не використані.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічною обґрунтованістю його вихідних положень з використанням аналізу значного обсягу наукових джерел, ресурсів мережі Інтернет, застосуванням методів, адекватних предмету, меті та завданням дослідження; достатньою тривалістю і обґрунтованими результатами педагогічного експерименту на всіх етапах дослідження; якісним і кількісним аналізом експериментальних даних, висновками експертів і результатами анкетування; використанням сучасних методів аналізу, експертних оцінок і статистичного аналізу; позитивними результатами їх упровадження в процес професійної поліхудожньої підготовки майбутніх вчителів музики у вищих навчальних закладах.

На захист виносяться теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутнього вчителя музики у вищих навчальних закладах, які включають:

- концепцію професійної поліхудожньої підготовки майбутього вчителя музики, що спирається на базові поняття й положення дослідження, спрямовується на забезпечення комплексного підходу до різних видів художньої діяльності;

- авторську семантичну поліхудожню модель, що враховує специфіку професійної поліхудожньої діяльності;

- критерії ефективності професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики на основі диференціації та інтеграції поліхудожніх засобів виразності;

- навчально-методичний комплекс (сукупність навчального, програмного, методичного забезпечення професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики у вищих навчальних закладах, спрямованого на формування поліхудожніх умінь та оволодіння поліхудожніми засобами інформаційної діяльності).

Апробація дослідження. Основні теоретичні положення й результати досліджень доповідались на науково-практичних, науково-методичних конференціях і семінарах різного рівня: міжнародних - «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти» (Київ, 2007), «Модернізація мистецької освіти у контексті євроінтеграційних процесів» (Одеса, 2006), «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: моніторинг якості освіти» (Київ, 2007), «Громадянське суспільство та проблеми становлення особистості» (Кривий Ріг, 2008); всеукраїнських - «Мистецько-педагогічна освіта (теорія, методи, технології) - 2006» (Кривий Ріг, 2006), «Проблема імітаційно-ігрового підходу до організації навчального процесу у вищій школі» (Кривий Ріг, 2006), «Сучасні освітні технології у професійній підготовці вчителя мистецьких дисциплін» (Кривий Ріг, 2007), «Мистецько-педагогічні читання пам'яті професора О. П. Рудницької» (Київ, 2007), «Проблеми удосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя музики в умовах упровадження інноваційно-освітніх технологій» (Суми, 2008); регіональних - «ІХ Наукова регіональна конференція «Євронаука»» (Кривий Ріг, 2006), «Шляхи удосконалення художньо-естетичної освіти молоді в умовах відродження національної культури» (Київ, 2007), закордонних - «Актуальні проблеми естетичного виховання в Радянському Союзі» (Москва, 1990), «Формування естетичного ставлення до мистецтва» (Москва, 1991), «Людина, мова, культура, пізнання» (Кривий Ріг, 1995), «Взаємодія мистецтв: методологія, теорія, гуманітарна освіта» (Астрахань, 1997), «Велимир Хлєбніков і художній авангард ХХ століття» (Астрахань, 1998),

Публікації. Основний зміст і результати дослідження висвітлені в 60 публікаціях, у тому числі у 2 монографіях, 5 брошурах, 37 статтях у провідних фахових виданнях, з яких 30 одноосібних.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (600 позицій), 11 додатків (176 сторінок), виконаних окремим томом. Повний обсяг дисертації - 704 сторінки; містить 18 таблиць, 14 рисунків. Обсяг основного тексту - 390 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено об'єкт, предмет, мету дослідження, представлено його концепцію, завдання, гіпотезу, описано методи дослідження, показано новизну, теоретичне й практичне значення роботи, подано інформацію щодо апробації та впровадження її результатів.

У першому розділі «Теоретичні засади професійної підготовки вчителя музики в контексті неперервної освіти» на підставі аналізу загальнопедагогічних розробок професійної освітньої парадигми (А. Алексюк, С. Вітвицька, С. Гончаренко, О. Грищенко, І. Зязюн, М. Лещенко, А. Ліненко, Н. Ничкало, В. Орлов, О. Пєхота, В. Пилипчук, О. Семеног, В. Семиченко, С. Сисоєва, Л. Хомич та ін.), урахування сучасних тенденцій мистецької освіти (В. Бутенко, Л. Масол, О. Олексюк, В. Орлов, О. Отич, Г. Падалка, О. Ростовський, О. Рудницька, С. Соломаха, О. Щолокова), визначення сучасних загальнонаукових підходів у контексті аналізу провідних закономірностей навчання (О. Апраксіна, С. Гончаренко, І. Зязюн, Л. Кондрашова, Г. Пустовіт, П. Стефаненко, Г. Фіцула), аналізу філософських підходів до загальнотеоретичних наукових принципів пізнавальної діяльності (Р. Аронов, О. Баксанський, Л. Гармаш, Е. Керлот, Е. Нойманн, В. Степін, К. Юнг), сучасних соціально-педагогічних чинників формування нового професійного мислення (Ю. Корсак, О. Кулик, Л. Сбруєва), наукових засад естетичного виховання та мистецької освіти (О. Алексюк, С. Коновець, М. Лещенко, Е. Лузік, В. Роменець) обґрунтовано теоретичні та методологічні засади професійної підготовки вчителя музики.

Аналіз праць, присвячених професійній підготовці вчителя, показав наявність розробки відповідних теоретико-методологічних засад: системно-історичного аналізу, визначення особливостей розвитку вітчизняних систем, узагальнення зарубіжного досвіду, визначення орієнтирів підготовки фахівців різних спеціальностей широкого та інтегративного профілів у контексті стимулювання процесу формування когнітивних смислів, обґрунтування міжпредметних проектів на основі об'єднання філософських і мистецтвознавчих наук, свободи вибору проблематики дослідження, певних конструктивних дій, свободи спілкування. Такий підхід обґрунтовує самостійний вибір ідей, цінностей у процесі пізнавальної діяльності, забезпечує партнерство, рівноправну співпрацю викладачів та учнівської молоді.

Установлено, що пізнавальна діяльність ґрунтується на принципах, які визначають зміст пізнання за законами наукового мислення.

Уточнено, що підготовка фахівця потребує врахування співвідношення із сучасними принципами та методами пізнання.

Охарактеризовано принцип інтеграції наукової та художньої творчості, діалогічності, єдності підсвідомого та свідомого, цілісного підходу до формування особистості на основі взаємодії об'єктивних і суб'єктивних факторів; установлення ієрархії творчих інтелектуальних функцій, емоційно-вольових якостей і динамічних новоутворень особистості.

Уточнено, що в основі професійної підготовки вчителя музики лежить принцип цілісного підходу. Особливу роль відіграє художньо-виконавчий розвиток студентів, що передбачає формування їх творчих здібностей, накопичення виконавського досвіду для проведення всіх видів музично-виховної роботи.

Сформованість умінь педагогічного спілкування є підсистемою, що розглядається в контексті професійної підготовки вчителя як особлива діяльність, орієнтована на створення в шкільному музично-педагогічному процесі таких зв'язків і відношень, які б відповідали природі музичного мистецтва, художньо-творчим прийомам спілкування.

У розділі охарактеризована сутність професійної поліхудожньої підготовки на основі взаємодії мистецтв.

Конкретизовані вище аспекти мистецької освіти ґрунтуються на принципі пізнання мови художніх засобів виразності. Комплексне використання мистецтв створює умови для впровадження методів порівняння й зіставлення, що сприяє активізації уяви, накопиченню емоційного досвіду. Отже, взаємодія мистецтв може характеризувати певні рівні інтегративних процесів. Інтеграція у співвідношенні із взаємодією є формою їх реалізації та універсалізації.

Зміст поняття «інтеграція» полягає у визначенні умов забезпечення принципу єдності наукових, художніх, культурологічних знань та їх реалізації в різних формах діяльності. Інтеграція стає засобом формування узагальнених понять за допомогою асоціювання, засобом, що забезпечує оволодіння методами пізнання, концептуальними основами філософії освіти, упровадження в професійну підготовку майбутнього вчителя музики контекстного навчання, коли визначається система значень, смислів, цінностей за допомогою тексту як об'єкта гуманітарного сприйняття.

У другому розділі «Концепція та авторська семантична модель професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики» проаналізована історія педагогічної думки в контексті аналізу інтегративних програм на уроках мистецтва.

На підставі аналізу програм поліхудожнього виховання, розроблених і обґрунтованих Ю. Усовим, Б. Юсовим, розглядаються можливості взаємодії лінійних (коли зображені в художньому творі події сприймаються через закономірності логічного мислення) і нелінійних (що передбачає зміну ракурсу з події на ставлення до неї автора, а асоціативна форма мислення підпорядковується опосередкованим зв'язкам) рівнів мислення. Уточнюється сутність поліфонічної структури інформації, закладеної в художньому творі.

Зроблено висновок, що вчитель музики повинен бути готовим забезпечити функцію посередника між складним світом сучасної художньої культури й школи в умовах зниження матеріального компонента та посилення ролі духовного (підтекстового, знакового), що передбачає оволодіння вміннями бачити в підтекстовому прошарку всі різновиди умовності, здатної впливати на сприйняття, усвідомлювати роль надсловесного в контексті асоціативних зв'язків, зміщення сприйняття в бік невербальних компонентів художнього змісту. Художня синестезія є механізмом подолання раціональної логіки й створення множин художньої реальності.

На основі вивчення програм художньо-естетичного циклу для загальноосвітніх навчальних закладів (І. Бєлова, Г. Букрєєва, М. Демчишин, Л. Масол, Б. Фільц), які розроблені відповідно до Державного стандарту базової й повної освіти, загальної середньої освіти, установлено, що в них узагальнено досвід сучасних підходів до розвитку творчої особистості засобами мистецтва.

В основу національних програм покладено історико-культурний і жанрово-тематичний принципи, що не завжди стимулює майбутнього вчителя музики до оволодіння вміннями адаптувати навчальний матеріал до умов змісту текстів та індивідуального сприйняття, забезпечувати розуміння смислів текстів культури. Це потребувало обґрунтування науково-методичних засад розробки семантичної моделі, які ґрунтуються на взаємодії опосередкованих і конкретних смислів, співвідносних з певною вагою оцінки, що дозволяє визначити глибину оцінювання внеску поліхудожньої підготовки.

Доведено, що семантична модель професійної поліхудожьої підготовки вчителя музики має ґрунтуватися на включенні компонентів сучасних інформаційних технологій на засадах усвідомлення нейрофізіологічних механізмів людини, які можливо імітувати за допомогою комп'ютера на основі взаємодії мистецтв. Це дає можливість аналізувати ефективність семантичної моделі, яка здатна впливати на формування смислоутворення, виконувати функції адаптації навчання, забезпечувати способи подання інформації, які відповідали б особливостям сприйняття сучасної учнівської молоді, долати перевантаження інформації, позбавляти від трансляції знань лише на енциклопедичному рівні, активізувати емоційний досвід школяра, створювати умови для оволодіння знаннями з використанням програми Intel, сучасних інформаційних технологій, з урахуванням закономірностей художнього мислення на основі взаємодії мистецтв.

Авторська семантична поліхудожня модель професійної поліхудожньої підготовки передбачає реалізацію таких провідних напрямів методичного забезпечення професійної підготовки вчителя музики, як активізація пізнавальних орієнтирів, що базуються на особистісно-індивідуальному підході, збагачення досвіду смислоутворення в професійній підготовці вчителя музики, який передбачає діяльність учнів на уроках музики. Це спонукає майбутнього вчителя музики до оволодіння комп'ютерними програмами на поліхудожній основі; до використання методичного напряму діалогу як чинника організації особистісно орієнтованого навчання в мистецько-пізнавальній діяльності.

Авторська семантична поліхудожня модель орієнтована на пізнання внутрішнього підтексту художнього твору, цілісне сприйняття картини світу, відмову від репрезентативних способів подачі інформації, забезпечує діалогове спілкування в полікультурному просторі інформаційного суспільства, створює умови адаптації до сприйняття творів мистецтва різних жанрів, формування власних суджень, уміння включитися в педагогічні бесіди.

Авторська семантична поліхудожня модель зумовлена структурою, що характеризується поліфункціональністю впливів на свідомість студентів, динамічністю, інтегративністю, відкритістю до взаємодії різноманітних підходів щодо реалізації принципу гуманізації та особистісно орієнтованого навчання й ґрунтується на доцільності стимулювання процесу формування когнітивних смислів, активізації науково-пізнавальних орієнтирів майбутнього вчителя музики як складової його професійної підготовки з урахуванням необхідності опанування принципами філософського мислення як складової формування художнього образу. Останнє повинне забезпечуватися взаємодією діяльнісного та синергетичного підходу, що орієнтує на усвідомлення ролі самоорганізації в навчально-виховному процесі.

Охарактеризована поліфункціональна структура семантичної моделі, що ґрунтується на інтегративних знаннях, поліхудожніх уміннях, комплексних почуттях, формуванні смислів щодо пізнання творів мистецтва, власних суджень у процесі створення вербальних, авербальних, музично-пластичних імпровізацій.

Доведено, що вчитель музики в процесі поліхудожньої підготовки має оволодівати вміннями виконувати функцію режисера й формувати навички самореалізації, рефлексії, формування образного мислення.

Зроблено висновок, що під поліхудожніми вміннями слід розуміти здатність виконувати художні дії, в основу яких покладено синтетичні механізми різних видів мистецтв, інтегрованих у свідомості учнів як складні динамічні новоутворення.