Акмеологічні засади професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя

У навчально-пізнавальній діяльності необхідними є вміння майбутнього вчителя виявляти власний потенціал научуваності й можливості його розвитку в навчально-пізнавальній діяльності, розробляти структуру уроків згідно з типологією їх, долати комунікативні бар'єри в процесі навчання, складати тести для перевірки знань і вмінь з навчальних предметів, організовувати й раціонально використовувати робочий час, управляти мімікою і жестикуляцією на заняттях (на уроці в школі), працювати в Інтернеті та правильно відбирати навчальну інформацію, передбачати позитивні зрушення в процесі учіння, планувати послідовне виконання конкретних дій у процесі вирішення педагогічних завдань.

Дослідницька діяльність передбачає виявлення майбутнім учителем власного дослідницького потенціалу і можливості руху до акме, поглиблене опрацювання навчального матеріалу, дотримування етики дослідника під час проведення й обговорення результатів дослідження, підбір додаткової літератури та занесення її до власного каталогу науково-методичної літератури, здійснення бібліографічних робіт за допомогою сучасних інформаційних засобів, розвиток нестандартного мислення в дослідницькій діяльності, складання наукових тез та статей, прогнозування поліпшення якості самопідготовки та підготовки школярів через залучення до дослідницької діяльності, перенесення прийомів власної дослідницької діяльності в педагогічну практику.

У самоосвітній діяльності майбутній учитель має вивчати власний самоосвітній потенціал, визначати мету і завдання самонавчання, опановувати прийоми впливу на аудиторію, розробляти план роботи гуртка (секції) зі школярами різного віку, організовувати процес самонавчання, бути уважним у процесі виконання самостійної роботи, залучати школярів та їхніх батьків до самоосвіти, передбачати позитивний вплив самоосвіти на розвиток учнів, розробляти індивідуальний проект самоосвіти.

Рефлексивно-коригувальний компонент має забезпечувати готовність до професійно-педагогічної самореалізації, що пов'язано з діями рефлексії, самоаналізу, самоконтролю, самооцінки, корекції.

У дослідженні реалізацію ідеї зворотного зв'язку підсилено розробкою моніторингу якості підготовки майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації, що висвітлено в окремому розділі.

У четвертому розділі «Моніторинг якості підготовки майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації» обґрунтовано сутність моніторингу якості підготовки з позиції акмеологічного підходу; розроблено критеріальну базу моніторингу якості підготовки; схарактеризовано напрями моніторингу якості підготовки.

У дослідженні доведено, що процесом професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя необхідно управляти, підвищуючи його якість, переходити від зовнішнього управління до самоуправління. Доведено також, що цього можна досягти організацією моніторингу з поступовим переведенням його в самомоніторинг якості професійної підготовки майбутнього вчителя.

До наукового обігу введено поняття «моніторинг якості підготовки майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації», що означає моніторингову динамічну систему збирання, обробки, збереження і використання інформації про розвиток власної самості, «Я», а також підтримки позитивних самозмін і усунення негативних.

У розділі подано результати аналізу психологічної, педагогічної, акмеологічної літератури з питань моніторингу (В. Горб, О. Касьянова, О. Орлов, В. Пінькас, З. Рябова, А. Суворова й інші), які свідчать про те, що моніторинг передбачає різні дії: аналіз, виявлення, діагностування, контроль, коректування, оцінювання, перевірку, прогнозування, управління. Окремим блоком у структурі моніторингу дослідники виділяють збирання, обробку (узагальнення), збереження, поширення інформації.

Отже, моніторинг якості підготовки майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації можна визначити як акмеологічний, оскільки об'єктом спостереження є власні процеси самості, розвиток особистісно-професійних якостей, які сприяють досягненню акме в професії вчителя.

Розроблено критеріальну базу моніторингу якості підготовки як сукупність критеріїв і виявлених ознак, тобто показників, за допомогою яких вимірювався рівень сформованості готовності майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації. Відповідно до змістових компонентів готовності підібрано критерії і показники: мотиваційно-ціннісний (пізнавальний інтерес до розкриття та реалізації власного потенціалу в процесі засвоєння основ педагогічної діяльності, спрямованість мотивації на досягнення акме в професії вчителя, ціннісні орієнтації на розвиток самості, досягнення акме); змістово-процесуальний (якість знань: повнота, системність, дієвість, гнучкість), уміння професійно-педагогічної самореалізації, які забезпечують розвиток акме; рефлексивно-коригувальний (уміння здійснювати рефлексію, коригування, самооцінку власних потенційних можливостей, здатність до саморозвитку, збереження акмеологічної позиції).

В основу розробки критеріальної бази моніторингу якості підготовки покладено акмеологічну ідею виявлення та прогнозування особистісно-професійного зростання сутнісних сил, що і є процесом досягнення акме на цьому етапі базової вищої підготовки майбутнього вчителя, а готовність - «стартовим майданчиком» професійних творчих злетів, перемог.

Обґрунтовано такі напрями моніторингу якості підготовки: підготовчо-орієнтовний; мотиваційно-стимулювальний; діагностико-інформаційний; актуалізаційно-прогнозувальний; проектувально-реалізувальний; коригувально-удосконалювальний; розвивально-творчий. Установлено взаємозв'язок між складниками самореалізації особистості і напрямами проведення моніторингу якості підготовки.

Виявлені положення щодо проведення моніторингу якості підготовки покладено в основу розробки й упровадження технології забезпечення готовності майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації.

У п'ятому розділі «Експериментальна перевірка технології забезпечення готовності майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації» розкрито питання підготовки і проведення педагогічного експерименту, описано технологію забезпечення готовності майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації; проаналізовано результати педагогічного експерименту.

Для проведення педагогічного експерименту було підібрано моніторинговий інструментарій, визначено експериментальні та контрольні групи, базові навчальні предмети, проведено констатувальні заміри рівнів сформованості готовності майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації. Стан готовності студентів до розвитку самості та досягнення акме в професії вчителя виявився близьким до даних пілотажного опитування (у 52, 27% з 528 опитуваних недостатньо сформована готовність до професійно-педагогічної самореалізації).

У дослідженні брали участь студенти, магістри, викладачі Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Харківської державної академії культури, Маріупольського державного гуманітарного університету, Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Національного технічного університету «ХПІ», Харківського гуманітарно-технічного інституту, Харківського торговельно-економічного інституту, Київського національного торговельно-економічного університету. Загалом різними видами експериментальної роботи було охоплено 786 студентів, 225 магістрів, 41 викладач. Вибірку становили групи Е₁ (154 особи), Е₂ (162 особи), Е₃ (158 осіб), К (312 осіб). Упровадження науково-методичної системи здійснювалося на 1-2 курсах (під час вивчення навчальних курсів «Вступ до вчительської професії», «Педагогіка»), на 3-4 курсах («Основи педагогічної майстерності», «Педагогічні технології»), на 5 курсах («Педагогіка вищої школи»). Крім цього, на 4-5 курсах читалися спецкурси «Акмеологічні засади професійно-педагогічної самореалізації вчителя», «Самореалізація особистості учня в позакласній виховній роботі».

У педагогічному експерименті розроблена автором науково-методична система забезпечувалася варіативною технологією, яка передбачала проведення моніторингу якості підготовки за напрямами й упроваджувалася в експериментальних групах як певні способи стимулювання досягнення успіху майбутнім учителем у процесі професійно-педагогічної самореалізації (Е₁); організація саморозкриття внутрішнього потенціалу майбутнього вчителя засобами акмеологічного тренінгу (Е₂); формування індивідуального стилю професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя (Е₃). У контрольних групах заняття проводилися традиційно. В усіх експериментальних і контрольних групах використовувалася кредитно-модульна технологія навчання студентів. Орієнтовна схема експериментальної роботи представлена в табл. 1.

Таблиця 1

Забезпечення готовності майбутнього вчителя в експериментальних групах (орієнтовна схема)

Упроваджувані способи позитивно вплинули на сформованість мотиваційно-ціннісної, змістово-процесуальної, рефлексивно-коригувальної готовності майбутніх учителів до професійно-педагогічної самореалізації, про що свідчать зрушення, які відбулися в експериментальних групах (табл. 2).

Таблиця 2

Результати експериментальної перевірки технології забезпечення готовності майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації (у %)

Як свідчить аналіз результатів проведеного педагогічного експерименту, відбулися суттєві зміни в мотиваційно-ціннісній сфері студентів експериментальних груп. У групі Е₁ студенти цікавитися власними досягненнями, природою акме, самостверджувалися, підвищуючи статус у студентській групі. Досягнення успіху вони пов'язували з якостями особистості - впевненістю та надією на власні сили, сміливістю у відстоюванні власної думки. Зміни пояснюються тим, що моделювання ситуації успіху забезпечує емоційну підтримку розвитку внутрішнього «Я», позбавляє негативних емоцій, які заважають студентам відчути радість, задоволення в процесі навчання.

У групі Е₂ майбутні вчителі зацікавилися природою самості, розкриттям потенційних можливостей у процесі спілкування. Важливим є те, що вони почали усвідомлювати, де можна реалізовувати цей інтерес (у педагогічній діяльності, у процесі опанування змісту людинознавчих дисциплін) і до якого результату це приведе (набуття педагогічної майстерності, професіоналізму; підвищення статусу, визнання; досягнення успіху в професії вчителя). Студенти прагнули пізнати власний резервний потенціал, цікавилися способами отримання конкретних результатів професійно-педагогічної самореалізації.

У групі Е₃ найвищими за рейтингом виявилися пізнавальні інтереси до способів розкриття індивідуальних особливостей у професії вчителя, оволодіння основами професіоналізму і педагогічної майстерності, особистої свободи (прагнення до незалежності). Сильною виявилася мотивація досягнення, прагнення набувати сенсу життя, мати право вибирати способи професійно-педагогічної самореалізації, бути самостійною і самозабезпеченою людиною, що пояснюється розробкою індивідуальних проектів самоосвіти, які, по-перше, стимулювали процеси самості, а, по-друге, задовольняли потреби працювати самостійно, не залежати від обставин. На жаль, у цій групі не виявлено суттєвих змін у характері пізнавальних інтересів потреб у спілкуванні, у виявленні турботи про інших, що є певним негативом упроваджуваної технології.

У цілому розроблена технологія сприяла підвищенню якості засвоєння студентами науково-теоретичних і практичних знань про сутність професійно-педагогічної самореалізації, педагогічної діяльності, акме. Краще сформовані знання виявилися у групах Е₃ та Е₁. Зміни в групі Е₃ відбулися в результаті того, що розробка індивідуального проекту самоосвіти вимагала цілеспрямованого пошуку інформації з проблеми формування індивідуального стилю діяльності вчителя, інтегрування психологічних, педагогічних, акмеологічних знань, зміни внутрішніх установок на творче мислення, оформлення наукової думки (студенти складали тези, писали статті, готували портфоліо). У групі Е₁ студенти опрацьовували додаткову літературу з проблеми досягнення успіху. Якість засвоєння знань з проблеми саморозкриття внутрішнього потенціалу в групі Е₂ мала бути вищою, але виявилися вищими показники сформованості вмінь професійно-педагогічної самореалізації.

Більш високі дані щодо сформованості діагностичних і комунікативних умінь професійно-педагогічної самореалізації виявилися в групі Е₂, організаторських ? в групах Е₁ і Е₂, педагогічної техніки в групі Е₁, прогностичних ? в групах Е₁ і Е₃, проектувальних - в групах Е₁ і Е₃.

Установлено, що на сформованість умінь професійно-педагогічної самореалізації майбутніх учителів позитивно впливає організація різних видів діяльності, зокрема педагогічної практики.

Позитивні зрушення відбулися в показниках сформованості вмінь здійснювати рефлексію, коригувати. У групі Е₁ студенти набули умінь аналізувати педагогічні ситуації, переоцінювати власні дії, прогнозувати майбутнє. У студентів групи Е₂ уміння здійснювати рефлексію і коригувати виявилися у виборі засобів акмеологічного тренінгу, проведенні аутотренінгу. Студенти групи Е₃ постійно аналізували, коригували власні дії самореалізації в процесі розробки і реалізації індивідуального проекту самоосвіти, складання портфоліо. Виявлено, що коригування в групі Е₁ краще відбувалося під керівництвом викладача, в групі Е₂ - як взаємокоригування в команді, в групі Е₃ - як самокоригування, яке виявилося найбільш ефективним.

Дослідження показало, що способи забезпечення готовності майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації по-різному вплинули на результати сформованості самооцінки. Так, у групі Е₁ спостерігалося збільшення студентів, як з адекватною, так і завищеною самооцінкою. Це свідчить про те, що ситуації успіху є плідним засобом формування готовності до професійно-педагогічної самореалізації, але вимагають уважного ставлення до їх використання, оскільки вони впливають на завищене сприйняття самості. У групі Е₂ зафіксовано значне збільшення студентів з адекватною самооцінкою, що є наслідком роботи в акмеологічних тренінгах (зокрема аутотренінгах), які допомагали студентам правильно оцінювати власні можливості, контролювати власні дії, поведінку. Найбільший приріст кількості студентів із адекватною самооцінкою отримали в групі Е_3, що пояснюється позитивним впливом реалізації кожним студентом індивідуального проекту самоосвіти.

У всіх експериментальних групах спостерігали позитивну динаміку здатності майбутніх учителів до саморозвитку. Це проявилось у постійному прагненні їх до позивних самозмін у процесі засвоєння основ педагогічної діяльності незалежно від негативних зовнішніх обставин.

Акмеологічна позиція студентів експериментальних груп, як свідчать результати проміжних зрізів, протягом і після експерименту зберігалася неоднаково. Менш стійкою вона виявлялася в студентів групи Е₁, оскільки діяльність організовувалася переважно викладачем; студенти брали участь в обговоренні педагогічних ситуацій, але недостатньо виявляли ініціативність і активність. Студенти групи Е₂ і Е₃ мали більш стійку акмеологічну позицію, що досягалось використанням способів навчання, які передбачали створення власних продуктів діяльності (складання власних програм аутотренінгу, індивідуальних проектів самоосвіти).

Проведений аналіз доводить, що технологія забезпечення готовності майбутнього вчителя професійно-педагогічної самореалізації є ефективною. Вірогідність отриманих результатів підтверджено методами математичної статистики.

ВИСНОВКИ

1. Вивчення філософської, психологічної, педагогічної, акмеологічної літератури (вітчизняної та зарубіжної) дало змогу з'ясувати стан розробленості проблеми самореалізації особистості. На основі здійсненого аналізу доведено, що становлення теорії самореалізації відбувалося у процесі переходу від безособового узагальненого уявлення про світ та місце людини в ньому до вивчення природи людини, її взаємозв'язку з навколишнім світом. У працях філософів різних часів простежується зв'язок самореалізації з сенсом життя, сходженням до ідеалу - акме. Аналіз першоджерел виявив поступовий перехід учених-філософів у вивченні природи людини від абстрагованого до конкретного. Цим конкретним є процеси самості - самопізнання, самоактуалізація, самореалізація, саморозвиток. Виявлений філософами зв'язок між самореалізацією та активністю людини вплинув на конкретизацію думок щодо людського «Я», яке характеризує свідомість та наділене істинною волею, є першим актом свободи. Головним постулатом філософів-екзистенціалістів є здатність людини самостійно вивчати і розвивати власну сутність. Звернення філософів до екзистенцій свободи, совісті, відповідальності уможливлює глибоке розуміння сутності самореалізації особистості.

Доведено, що філософськими засадами самореалізації особистості є положення теорії наукового пізнання про активну роль особистості в пізнанні й перетворенні дійсності, ідеї гуманізму, екзистенціалізму, філософської антропології про самоцінність людської особистості, визнання її найвищою цінністю і первинною творчою реальністю, про самореалізацію особистості як головну потребу людини і основну рушійну силу зростання до акме. Дослідження проблеми самореалізації вимагає звернення до акмеологічного, аксіологічного, антропологічного, синергетичного, системного, суб'єктно-діяльнісного, ресурсного підходів, оскільки вони, з одного боку, враховують ставлення особистості до середовища, міжособистісні зв'язки, а з іншого, - ці підходи відстоюють ідеї потенційної здатності людини до самореалізації, досягнення акме. Останнім часом виявляється тенденція синтезу підходів у вивченні природи людини, процесів самості.

Методологія професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя спирається на сучасну педагогічну концепцію, котра має гуманістичний «людиноцентрований» характер і визначає головною метою вищої освіти розкриття і реалізацію потенційних сутнісних сил в опануванні основ професійної діяльності, а також на концепцію суб'єктно-особистісної зумовленості цілей вищої освіти, особистісно-професійних цінностей особистості, єдності розвитку її свідомості, діяльності і самосвідомості.

Доведено, що важливою особливістю сучасного етапу підвищення інтересу до проблеми самореалізації особистості у психології, педагогіці, акмеології є пошук та опис механізмів самоздійснення, досягнення пікових вершин особистісно-професійного розвитку, саморозвитку в професії вчителя.

Науково обґрунтовано акмеологічні засади самореалізації особистості, що включають основні положення й ідеї акмеології, педагогічної акмеології, теорії розвитку особистості, професіоналізму, гуманістичної психології й педагогіки. З'ясовано, що розробка акмеологічних засад професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя вимагає:

а) вивчення загальних положень акмеології щодо самореалізації особистості;

б) узагальнення матеріалу з акмеології та педагогічної акмеології і виділення основних ідей досягнення акме, розвитку особистості, формування професійного акме, забезпечення готовності до професійно-педагогічної самореалізації, реалізація яких суттєво впливає на отримання позитивних результатів дослідження;

в) виявлення конкретних акмеологічних положень щодо розкриття сутності професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя.

Підтверджено зв'язок самореалізації з розвитком особистості. У процесі самореалізації уможливлюється перехід від одного якісного стану особистості в інший, від потенційного - до актуального, що і є суттєвою основою процесу розвитку, саморозвитку людини. Механізмами розвитку особистості є інтеграційні процеси, до яких належать інтеріоризація та екстеріоризація.

2. У дослідженні доведено, що самореалізація передбачає певну структуру. Складниками цієї структури є цілемотиваційна спрямованість, зміст якої становлять мета, завдання, потреби, мотиви самореалізації, установка на самоздійснення; дії самості: самопізнання (рефлексія, самосприйняття, самоідентифікація, самовизначення, самообмеження); самоактуалізація (саморозкриття, розгортання сутнісних сил людини, самопрогнозування); процес самореалізації на основі самоактуалізації (самопроектування як перший акт дії, реалізація - самоорганізація, самоуправління або самоменеджмент); самовдосконалення (самомоніторинг, самокорекція, саморегуляція, самоконтроль, самооцінка); саморозвиток, самовираження, самопрезентація, самоствердження. Це дозволило розкрити такі питання, як визнання самореалізації найвищою цінністю людини, оскільки її особистісна значущість зумовлена розумінням людиною власного сенсу життя, потребами смислотворчості і самоздійснення; визначення самореалізації функціональним компонентом особистості та її зв'язку з іншими якостями - активністю, відповідальністю, волею, ініціативою, інтуїцією, самостійністю, оскільки природне інтегрування самореалізації з іншими властивостями особистості збагачує внутрішній потенціал новими зв'язками, новою якістю і підвищує життєздатність та конкурентоспроможність людини. Схарактеризована структура дозволяє виявляти й усувати бар'єри, перешкоди, долати труднощі, оскільки вони, по-перше, заважають повній самореалізації особистості, а по-друге, звертають увагу людини на розкриття власних ресурсних можливостей, тобто здійснювати допомогу для самодопомоги та індивідуалізувати науково-методичне забезпечення процесу підготовки майбутніх фахівців, оскільки не кожна потенційно спроможна молода людина вміє розкривати й реалізовувати власний потенціал.

З позиції акмеологічного підходу обґрунтовано сутність професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя як цілеспрямованої, спеціально організованої діяльності (самодіяльності), механізмами котрої є розпредметнення педагогічного досвіду, трансформація (перероблення та набуття власного досвіду), опредметнення сутнісних сил у процесі професійно-педагогічної підготовки, спрямованої не лише на розкриття і реалізацію сутнісних сил, але й на досягнення вищого ступеня розвитку - акме.

3. У дослідженні визначено поняття «готовність майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації» як особистісне інтегроване новоутворення, котре зумовлює самозміни особистості. Доведено, що професіоналізм і педагогічну майстерність майбутнього вчителя забезпечує систематичне набуття педагогічного досвіду і закріплення його на суб'єктивному рівні особистості (довготривала готовність), здійснення педагогічної діяльності на творчому рівні - максимально повна актуалізація і реалізація сутнісних сил, наприклад, у процесі педагогічної практики (підвищена готовність), досягнення успіху в педагогічній діяльності - задоволення отриманими результатами і бажання вдосконалювати та розвивати власний педагогічний потенціал (продуктивна готовність).

Розроблено модель науково-методичної системи забезпечення готовності майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації на акмеологічних засадах, яка стала новим науковим результатом. Згідно з розробленою моделлю готовність майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації забезпечується: реалізацією положень акмеологічного підходу щодо сутності самореалізації особистості, зокрема професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя; спрямуванням мети і завдань професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя на формування готовності та досягнення акме, виявленням і розвитком зв'язку між структурою, функціями самореалізації і її змістом у фаховій підготовці майбутнього вчителя; залученням майбутніх учителів до різних видів діяльності: виховної, навчально-пізнавальної, дослідницької, самоосвітньої; здійсненням моніторингу за напрямами (мотиваційно-стимулювальний, діагностико-інформаційний, актуалізаційно-прогнозувальний, проектувально-реалізувальний, коригувально-удосконалювальний, розвивально-творчий); упровадженням технології, яка спрямовує студентів на досягнення акме, розвиток особистості, формування акме в професії вчителя; постійним відстеженням динаміки показників і рівнів професійно-педагогічної самореалізації за виявленими критеріями сформованості; отриманням продуктивного результату - готовності.

У дослідженні вперше розроблено і використано професіограму з елементами акмеограми майбутнього вчителя.

4. Обґрунтовано сутність моніторингу якості підготовки майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації. Виявлено суттєві ознаки, уточнено функції, віднесено його до акмеологічного виду моніторингу. Установлено, що моніторинг якості підготовки є динамічною системою збирання, обробки, збереження і використання інформації про розвиток самості, самозмін майбутнім учителем самостійно або за допомогою викладача. Розроблено напрями проведення моніторингу якості підготовки.

Визначено, що продуктивність моніторингу якості підготовки залежить певною мірою від правильно визначеної критеріальної бази (критеріїв, показників, рівнів сформованості готовності майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації). У розробку критеріальної бази покладено ідею відстеження самозмін майбутнього вчителя за допомогою моніторингового інструментарію.

5. Розроблено та експериментально перевірено технологію забезпечення готовності майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації з позиції акмеологічного підходу, яка передбачала проведення моніторингу якості підготовки за напрямами й упроваджувалася в експериментальних групах як певні способи стимулювання досягнення успіху у процесі професійно-педагогічної самореалізації (Е₁); саморозкриття внутрішнього потенціалу засобами акмеологічного тренінгу (Е₂); формування індивідуального стилю професійно-педагогічної самореалізації (Е₃). У контрольних групах підготовка студентів здійснювалася традиційно.

Доведено, що технологія забезпечення готовності майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації на акмеологічних засадах сприяла таким позитивним змінам:

а) у студентів експериментальних груп розширився діапазон спрямованості мотиваційно-ціннісної сфери за рахунок виявлення і стійкого збереження пізнавального інтересу до розкриття і реалізації власного потенціалу в процесі засвоєння основ педагогічної діяльності, мотивації на досягнення акме в професії вчителя, ціннісних орієнтацій на розвиток самості, досягнення акме, на сформованість якої позитивно вплинули стимулювання досягнення успіху, саморозкриття засобами акмеологічного тренінгу, створення власного стилю професійно-педагогічної самореалізації;

б) підвищилася якість засвоєння науково-теоретичних і практичних знань про сутність професійно-педагогічної самореалізації, педагогічної діяльності, акме; збільшилася кількість студентів, які виявляють творчий рівень засвоєних знань; спостерігалося значне збільшення кількості студентів, у яких сформовано середній рівень умінь професійно-педагогічної самореалізації, що свідчить про тенденцію самовдосконалення і саморозвитку;

в) збільшилася кількість студентів експериментальних груп, у яких сформувалися вміння здійснювати рефлексію, коригувати, адекватно оцінювати власні можливості, розвивати власний потенціал, а також зберігалася стійка акмеологічна позиція, що свідчить про позитивний вплив проведеного самомоніторингу.

Слід відзначити, що перший спосіб (стимулювання досягнення успіху у процесі професійно-педагогічної самореалізації) виявився ефективним лише в тих випадках, коли треба сформувати емоційний фон у групі, підвищити самооцінку; другий спосіб (саморозкриття внутрішнього потенціалу засобами акмеологічного тренінгу) - коли студенти систематично відвідували заняття; третій спосіб (формування індивідуального стилю професійно-педагогічної самореалізації) - коли у студентів сформована самооцінка, здатність до саморозвитку, самостійність. Якість засвоєння знань краще формується першим і третім способами, вміння - другим і третім, акмеологічна позиція - третім.

6. Підготовлено навчальні посібники, науково-методичні матеріали з питань професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя на акмеологічних засадах для студентів, магістрів, викладачів.

У процесі експерименту виявлено тенденції професійно-педагогічної самореалізації особистості майбутніх учителів: підвищення інтересу до професії вчителя через усвідомлення сутності «Я»; розвиток процесів самості, досягнення акме; зросла кількість студентів, які стали займатися дослідницькою і самоосвітньою діяльністю; перенесення засобів (прийомів, методів, форм, технологій) забезпечення готовності до самореалізації в різних видах діяльності в педагогічну практику зі школярами.

Результати дисертаційного дослідження дають підставу вважати, що мету досягнено, завдання реалізовано, положення робочої гіпотези отримали під-твердження. Проведене дослідження дозволило визначити перспективні напрями подальшої розробки проблеми самореалізації особистості в педагогіці, акмеології: формування акмеологічної позиції майбутнього вчителя; розробка педагогічних умов професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя; дослідження особливостей самореалізації майбутнього вчителя під час проходження педагогічної практики.

ОСНОВНІ МАТЕРІАЛИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В РОБОТАХ:

Монографія і навчальні посібники

1. Рибалко Л. С. Колективні творчі справи (КТС) / Л. С. Рибалко // Педагогічна майстерність учителя : навч. посіб. для студ., виклад., учит. / за ред. проф. В. М. Гриньової. - Х. : Видавник Шуст А. І., 2000. - Розд. 4 : Майстерність учителя-вихователя, п. 4.1. - С. 212-218. - 0,42 авт. арк.

2. Рибалко Л. С. Сутність проблеми обдарованості дітей / Л.С. Рибалко // Педагогічна майстерність учителя : навч. посіб. для студ., виклад., учит. / за ред. проф. В. М. Гриньової. - Х. : Видавник Шуст А. І., 2000. - Розд. 3 : Майстерність учителя на уроці, п. 3.3. - С. 195-212. - 0,48 авт. арк.

3. Рибалко Л. С. Основи педагогічної майстерності. Вступ до вчительської професії : навч.-метод. посіб. для вищих навч. пед. закл. України : 200-й річниці ун-ту присвячується / Л. С. Рибалко, Л. Б. Пасько / за ред. проф. С. Т. Золотухіної. - Х., 2004. - 99 с. - 2,05 авт. арк. - Особистий внесок: розкрито сутність, структуру, функції, види, особливості педагогічної діяльності; обґрунтовано зміст професійного самовиховання вчителя.

4. Калашнікова Л. М. Самореалізація особистості учня в позакласній виховній роботі : навч.-метод. посіб. для вищих навч. пед. закл. / Л. М. Калашнікова, Л. С. Рибалко, С. А. Гармаш. - Х. : ХНПУ, 2006. - 100 с. - 1,39 авт. арк. - Особистий внесок: обґрунтовано сутність «Я»-концепції як визначального складника самореалізації особистості; розкрито особливості самореалізації особистості учня у виховній діяльності.

5. Рибалко Л. С. Колективні творчі справи (КТС) / Л. С. Рибалко // Педагогічна майстерність учителя : навч. посіб. / за ред. проф. В. М. Гриньової, С. Т. Золотухіної. - Вид. 2-е, виправл. і доповн. - Х. : ОВС, 2006. - Розд. 4 : Майстерність учителя-вихователя, п. 4.2. - С. 184-189. - 0, 36 авт. арк.

6. Рибалко Л. С. Професійна самореалізація особистості - мета трудового виховання, навчання, професійної орієнтації, основа самозахисту дітей /Л. С. Рибалко // Теоретико-методичні основи протидії дитячої праці в Україні: навч.-метод. посіб. / за заг. ред. К. Б. Левченко, І. М. Трубавіної. - К. : Юрисконсульт, 2006-2007. - Розд. 4 : Посилення можливостей неюридичного захисту дітей в аспекті протидії дитячій праці, п. 4.3. - С. 175-181. - 0,14 авт. арк.

7. Рибалко Л. С. Сутність проблеми обдарованості дітей / Л. С. Рибалко // Педагогічна майстерність учителя : навч. посіб. / за ред. проф. В. М. Гриньової, С. Т. Золотухіної. - Вид. 2-е, виправл. і доповн. - Х. : ОВС, 2006. - Розд. 3 : Майстерність учителя на уроці, п. 3.3. - С. 161-178. - 1,08 авт. арк.

8. Рибалко Л. С. Методолого-теоретичні засади професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя (акмеологічний аспект): монографія / Л. C. Рибалко. - Запоріжжя : ЗДМУ, 2007. - 442 с. - 21,62 авт. арк.

Статті у наукових фахових виданнях

9. Рибалко Л. С. Г. С. Сковорода про професію вчителя / Л. С. Рибалко // Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 1998. - Вип. 6. - С. 185-189. - 0,18 авт. арк.

10. Рибалко Л. С. Підготовка майбутніх учителів до навчання школярів умінням самоконтролю / Л. С. Рибалко // Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 1998. - Вип. 8. - С. 39-44. - 0,36 авт. арк.

11. Рибалко Л. С. В. О. Сухомлинський про методи виховання / Л. С. Рибалко // Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 1999. - Вип. 10, ч. 2. - С. 65-67. -0,18 авт. арк.

12. Рибалко Л. С. В. О. Сухомлинський про творчий розвиток школяра / Л. С. Рибалко, О. В. Смагіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. пр. / Запоріз. ін-т удосконалення вчителів. - К. ; Запоріжжя, 1999. - Вип. 15. - С. 14-18. - 0,15 авт. арк. - Особистий внесок: проаналізовано праці В. О. Сухомлинського з питань творчого розвитку особистості; виявлено зв'язок між самореалізацією і творчим розвитком особистості.

13. Рибалко Л. С. Григорій Ващенко про формування у школярів уміння самостійної раціональної праці над книжкою / Л. С. Рибалко, О. В. Смагіна // Вісн. Харк. держ. пед. ун-ту. Сер. Педагогічні науки : зб. наук. пр. - Х, 1999. - Вип. 1, № 7. - С. 83-87. - 0,15 авт. арк. - Особистий внесок: розглянуто організацію раціонального читання школярів як одного із способів самореалізації вчителя; конкретизовано вміння самостійної раціональної праці над книжкою.

14. Рибалко Л. С. Ідеї А. Маслоу про самореалізацію особистості / Л. С. Рибалко // Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2000. - Вип. 15. - С. 55-61. - 0,42 авт. арк.

15. Рибалко Л. С. Карл Роджерс про шляхи гуманізації освіти / Л. С. Рибалко // Педагогіка і психологія : зб. наук. пр. / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2001. - Вип. 19, ч. 1. - С. 51-54. - 0,24 авт. арк.

16. Рибалко Л. С. Питання самореалізації особистості в дослідженнях зарубіжних гуманістів-психологів / Л. С. Рибалко // Наук. зап. Кіровоград. держ. пед. ун-ту ім. В. Винниченка. Сер. Педагогічні науки. - Кіровоград, 2001. - Вип. 32, ч. 2. - С. 178-182. - 0,30 авт. арк.

17. Рибалко Л. С. Погляди В. Франкла про самореалізацію особистості / Л. С. Рибалко // Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2001. - Вип. 17. - С. 186-193. - 0,42 авт. арк.

18. Рибалко Л. С. Психолого-педагогічні погляди Карла Роджерса щодо самореалізації особистості / Л. С. Рибалко // Педагогіка і психологія : зб. наук. пр. / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2001. - Вип. 18, ч. 1. - С. 32-39. - 0,48 авт. арк.

19. Рибалко Л. С. Самореалізація особистості як педагогічна проблема / Л. С. Рибалко // Педагогіка і психологія : зб. наук. пр. / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2002. - Вип. 20 - С. 59-64. - 0,30 авт. арк.

20. Рибалко Л. С. Компоненти формування готовності студентів вищих навчальних закладів до професійно-педагогічної самореалізації / Л. С. Рибалко // Наук. вісн. Чернів. ун-ту. Сер. Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. - Чернівці : Рута, 2003. - Вип. 182. - С. 193-201. - 0,42 авт. арк.

21. Рибалко Л. С. Образ «справжньої» людини В. О. Сухомлинського в контексті самореалізації особистості / Л. С. Рибалко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / Запоріз. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти. - К. ; Запоріжжя, 2003. - Вип. 29. - С. 156-162. - 0,42 авт. арк.

22. Рибалко Л. С. Лідерство як психолого-педагогічна проблема / Л. С. Рибалко, Н. В. Мараховська // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / Запоріз. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти. - К. ; Запоріжжя, 2004. - Вип. 31 - С. 38-42. - 0,15 авт. арк. - Особистий внесок: виявлено існуючі в психолого-педагогічній літературі підходи до проблеми лідерства; висунуто ідею формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі професійно-педагогічної самореалізації.

23. Рибалко Л. С. Ідеї А. С. Макаренка про самореалізацію особистості в контексті вивчення педагогіки студентами вищих навчальних закладів / Л. С. Рибалко // Педагогічні науки : зб. наук. пр. / Сум. держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка. - Суми, 2005. - С. 167-174. - 0,48 авт. арк.

24. Рибалко Л. С. Моніторинг професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя / Л. С. Рибалко // Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2005. - Вип. 28. - С. 121-129. - 0,45 авт. арк.

25. Рибалко Л. С. Акмеологічний підхід до вивчення професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя / Л. С. Рибалко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / Запоріз. гуманіт. ун-т «ЗІДМУ». -- К. ; Запоріжжя, 2006. - Вип. 37. - С. 32-39. - 0,48 авт. арк.

26. Рибалко Л. С. Бар'єри самореалізації особистості : причини та наслідки виникнення, шляхи їх усунення / Л. С. Рибалко // Гуманізація навчально-виховного процесу : наук.-метод. зб. / Слов'ян. держ. пед. ун-т. - Слов'янськ : Вид. центр СДПУ, 2006. - Вип. 33. - С. 221-228. - 0,48 авт. арк.

27. Рибалко Л. С. Взаємодоповнювальний характер аксіологічного й акмеологічного підходів до проблеми самореалізації особистості / Л. С. Рибалко // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. педагогічна. - Л., 2006. - Вип. 21, ч. 1. - С. 167-175. - 0,72 авт. арк.

28. Рибалко Л. С. Зміст поняття «акмеологічний потенціал» у контексті професійної самореалізації майбутнього вчителя / Л. С. Рибалко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. Педагогіка і психологія : зб. ст. / Крим. гуманіт. ун-т. -- Ялта : РВВ РВНЗ КПУ, 2006. -- Вип. 10, ч. 2. -- С. 94-100. -- 0,35 авт. арк.

29. Рибалко Л. С. Контроль як засіб професійної самореалізації майбутніх учителів у контексті Болонського процесу / Л. С. Рибалко // Наук. вісн. Чернів. ун-ту. Сер. Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. - Чернівці : Рута, 2006. - Вип. 287. - С. 145-154. - 0,51 авт. арк.

30. Рибалко Л. С. Організація контролю й оцінювання успішності майбутніх учителів у процесі кредитно-модульного навчання як умова їх професійної самореалізації / Л. С. Рибалко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. Педагогіка і психологія : зб. ст. / Крим. гуманітар. ун-т. - Ялта : РВВ КРУ, 2006. - Вип. 12, ч. 1. - С. 94-201. - 0,48 авт. арк.

31. Рибалко Л. С. Психологічне обґрунтування питань самореалізації особистості / Л. С. Рибалко // Педагогіка та психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / Запоріз. гуманіт. ун-т «ЗІДМУ». - Запоріжжя, 2006. - Вип. 40. - С. 374-380. - 0,41 авт. арк.

32. Рибалко Л. С. Розвиток поняття «самоактуалізація особистості» / Л. С. Рибалко // Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2006. - Вип. 30. - С. 51-59. - 0,45 авт. арк.

33. Рибалко Л. С. Технологія акмеологічного моніторингу професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя / Л. С. Рибалко // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка. - Луганськ, 2006. - №18 - С. 243-250. - 0,40 авт. арк.

34. Рибалко Л. С. Акмеологічний зміст вимог до професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя в педагогічній діяльності / Л. С. Рибалко // Педагогіка та психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / Запоріз. гуманіт. ун-т «ЗІДМУ». - Запоріжжя, 2007. - Вип. 44. - С. 332-338. - 0,56 авт. арк.

35. Рибалко Л. С. Готовність майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації в педагогічній діяльності як мета його підготовки / Л. С. Рибалко // Педагогіка та психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / Запоріз. гуманіт. ун-т «ЗІДМУ». - Запоріжжя, 2007. - Вип. 46. - С. 114-120. - 0,56 авт. арк.

36. Рибалко Л. С. Діагностика якості підготовки майбутнього вчителя до професійно-педагогічної діяльності на акмеологічних засадах / Л. С. Рибалко // Соціальна робота в Україні : теорія і практика. - 2007. - № 4. - С. 21-29. - 0,54 авт. арк.

37. Рибалко Л. С. Ресурсний підхід до проблеми самореалізації особистості / Л. С. Рибалко // Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х. : Курсор, 2007. - Вип. 32. - С. 11-20. - 0,6 авт. арк.

38. Рибалко Л. С. Системний підхід до проблеми професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя / Л. С. Рибалко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. Педагогіка і психологія : зб. ст. / Крим. гуманітар. ун-т. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - Вип. 15, ч. 2. - С. 60-69. - 0,6 авт. арк.

39. Рибалко Л. С. Вивчення проблеми самореалізації особистості з позиції аксіологічного підходу / Л. С. Рибалко / Вісн. Харк. держ. акад. культури: зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. культури. - Х. : ХДАК, 2008. - Вип. 23. -- С. 230-237. - 0,48 авт. арк.

40. Рибалко Л. С. Професійно-педагогічна самореалізація майбутнього вчителя у виховній діяльності / Л. С. Рибалко // Педагогіка та психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / Запоріз. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти. - Запоріжжя, 2008. - Вип. 48. - С. 267-274. - 0,64 авт. арк.