Теорія і практика формування естетичної культури майбутніх учителів трудового навчання засобами українських народних промислів

Тому система вмінь, що входить у мету навчання, визначається реальними життєвими проблемами, які повинен буде розв'язувати майбутній учитель.

Аналізуючи основні сторони процесу формування естетичної культури майбутнього вчителя трудового навчання, ми можемо визначити, що дане особистісне утворення забезпечується в єдності естетичного навчання й виховання, які здійснюються у змісті, різноманітних формах і методах навчально-виховного процесу, соціально-гуманітарній, психолого-педагогічній і фаховій підготовці естетичного спрямування. Ця підготовка охоплює систему знань, умінь і навичок у сфері естетичної культури:

1. Потребу в естетичному та художньому вихованні, самовихованні та самоосвіті.

2. Широкий естетичний і художній кругозір, теоретичні та конкретні знання; уявлення про прекрасне у житті й мистецтві.

3. Високорозвинений естетичний ідеал, смак, високе вміння сприймати, пізнавати та аналізувати естетичний об'єкт.

4. Висока культура мовлення вчителя, його емоційність, точність, образність, виразність.

5. Естетика зовнішнього вигляду та поведінки.

6. Високий рівень розвитку художньо-творчих здібностей вчителя, які проявляються в усій його життєдіяльності, та особливо у професійно-педагогічній.

7. Знання психолого-педагогічних основ і методики естетичного виховання, сучасних методів роботи на уроках, факультативних і позакласних заняттях.

Процес формування естетичної культури майбутнього вчителя трудового навчання засобами українських народних промислів включає естетичну освіту та естетичне виховання при вивченні дисциплін, які становлять основу їх майбутньої педагогічної діяльності. На основі цього нами розроблено модель системи формування естетичної культури майбутніх учителів трудового навчання засобами українських народних промислів (рис. 1).

Вивчення проблеми формування естетичної культури майбутнього вчителя трудового навчання стало передумовою розглядати її як з позиції оволодіння естетичними знаннями, практичним досвідом художньо-естетичної діяльності, так і з позиції його готовності до педагогічної діяльності щодо естетичного виховання учнів. Відповідно до цього визначені структурні компоненти естетичної культури майбутнього вчителя трудового навчання, а саме: когнітивний, почуттєво-емоційний та практико-діяльнісний.

Усі ці компоненти є результатом спеціальної професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання, який має бути цілеспрямованим, методологічно та дидактично обґрунтованим. Вивчення та аналіз протягом кількох років результативності підготовки майбутніх учителів трудового навчання на відповідних факультетах Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Бердянського, Вінницького, Глухівського, Полтавського, Слов'янського, Тернопільського, Уманського та Чернігівського державних педагогічних університетів, узагальнення досвіду використання вчителями трудового навчання українських народних промислів у естетичному вихованні учнів, їх анкетування дав можливість зробити висновок про недостатній рівень їх естетичної культури та підготовленості до естетичного виховання учнів загальноосвітньої школи.

Так, при опитуванні 308 вчителів трудового навчання м. Полтави, Київської, Полтавської, Донецької, Тернопільської, Сумської, Херсонської, Черкаської областей виявлено, що систематично здійснюють естетичне виховання учнів у процесі художньо-трудової діяльності тільки 26%, інші - 74% проводять дану роботу в окремих випадках або й зовсім не приділяють цьому уваги, аргументуючи це браком часу та відсутністю спеціальної навчально-методичної літератури.

Результати нашого дослідження свідчать, що незначна частина вчителів використовує естетичні аспекти трудової діяльності учнів та відводить для цього недостатньо часу. При цьому встановлено, що забезпеченість загальноосвітніх шкіл літературою з естетичного виховання учнів на заняттях з трудового навчання є недостатньою. Тільки 48 % вказали, що вони мають відповідну літературу, але її недостатньо або вона вже застаріла, а 52 % вказали на відсутність джерел з естетичного виховання учнів на уроках трудового навчання.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель системи формування естетичної культури майбутніх учителів трудового навчання засобами українських народних промислів

Свою підготовленість до проведення естетичного виховання учнів педагоги-практики оцінили так: 47 % вважають, що вони підготовлені до даного виду діяльності, 53 % вказали на недостатність своєї підготовленості. Водночас всі опитані вчителі стверджували, що українські народні промисли, уроки трудового навчання мають найкращі можливості для здійснення естетичного виховання учнів, а 92 % опитаних учителів вказали, що естетичне виховання учнів у процесі трудового навчання є актуальним і необхідним.

Анкетування викладачів факультетів, які здійснюють підготовку вчителів трудового навчання, показало, що на своїх заняттях використовують матеріал з естетичною спрямованістю лише 20 %; у той же час, вважають, що на цих заняттях можна формувати естетичну культуру студентів - 51 %. На запитання щодо компетентності у галузі естетичного виховання студентів під час проведення своїх занять позитивну відповідь дали 32 % опитаних викладачів. А на запитання щодо програм дисциплін, які вони викладають, і естетичного аспекту у них вказали лише 24 % опитаних викладачів, й усі викладачі (100 %), вказали, що майбутні вчителі трудового навчання на заняттях мають можливості і повинні здійснювати естетичне виховання учнів.

Отримані нами результати дають можливість зробити такі висновки: у практиці вивчення трудового навчання в загальноосвітніх школах у цілому і оволодінні українськими народними промислами, зокрема, не ведеться систематична, цілеспрямована робота з естетичного виховання учнів, а якість формування естетичної культури майбутніх педагогів є недостатньою і потребує вдосконалення. Це пояснюється такими причинами: а) відсутністю науково обґрунтованої й цілеспрямованої, систематичної роботи з формування у студентів естетичної культури з боку викладацького складу через недостатній рівень їх професійної компетентності з цього питання, б) відсутністю у програмах багатьох дисциплін, які опановують майбутні вчителі трудового навчання, матеріалу з естетичними аспектами.

У третьому розділі "Зміст та методика формування естетичної культури майбутніх учителів трудового навчання у процесі вивчення українських народних промислів" розглянуто художньо-естетичну діяльність як продуктивний засіб формування естетичної культури та розвитку творчих здібностей студентів, розкрито зміст і методику фахової підготовки щодо формування провідних компонентів естетичної культури майбутніх учителів трудового навчання засобами українських народних промислів.

Дослідженням встановлено, що українські народні промисли та декоративно-прикладна діяльність, до якої долучаються майбутні педагоги, є продуктивним засобом розвитку їх художньо-творчих здібностей, які розглядаються нами як специфічні здібності, що поєднують творчу уяву, образне мислення, фантазію, довільну пам'ять, увагу, асоціативне мислення та уміння творити за законами гармонії й краси. До умов, що визначають психологічну готовність до творчості можна віднести: а) сукупність спеціальних здібностей, знань, умінь і навичок, б) уяву (творчу, що породжує ідею, гіпотезу, задум, а також підходи до їх реалізації), в) естетичну позицію, яка проявляється в емоційній чутливості людини до прекрасного, у відборі естетичних, моральних і загальнолюдських ідеалів й визначення відповідних графічних засобів для її вираження.

У роботі розкриваються місце, особливості та процес використання народних промислів у розвитку художньо-творчих здібностей і готовність майбутніх учителів до розвитку художньо-творчих здібностей учнів.

Виконана теоретико-експериментальна робота дала можливість визначити критерії сформованості в майбутніх учителів трудового навчання естетичної культури, які дозволяють діагностувати повним обсягом. Їх визначення здійснено, виходячи із діяльнісного характеру художньо-творчої підготовки вчителя трудового навчання.

За критерій готовності були взяті такі параметри: рівень загальних психолого-педагогічних знань, умінь і навичок (високий, достатній, середній, низький); рівень художньо-творчих знань, умінь і навичок (високий, достатній, середній, низький); рівень практичних, методичних і діагностичних умінь і навичок (високий, достатній, середній, низький); а також рівень розвитку художньо-творчих здібностей студентів (творчий, творчо-репродуктивний, репродуктивно-творчий, репродуктивний). Необхідно підкреслити, що естетична культура майбутнього вчителя трудового навчання трактується як інтегральне особистісне утворення в сукупності естетичних знань, практичних і педагогічних умінь, досвіду творчої художньо-естетичної діяльності. Формування естетичної культури студентів розглядається як цілісний, комплексний і неперервний процес засвоєння відповідних знань, оволодіння практичним досвідом, оскільки професійна підготовка майбутнього вчителя та формування його особистісних якостей є єдиним процесом і об'єднує науково-теоретичну, психологічну, практичну, психолого-фізіологічну та фізичну готовність.

Виходячи з виділених О. Абдулліною рівнів загальнопедагогічних знань і вмінь студентів, видається закономірним виділити рівні професійно-педагогічної готовності майбутніх учителів трудового навчання до розвитку художньо-творчих здібностей учнів, а саме: репродуктивний, репродуктивно-творчий, творчо-репродуктивний і творчий.

У результаті дослідження встановлено, що 79 % опитуваних розуміють і вважають художньо-творчу діяльність необхідною і мають бажання проводити цю роботу, 21 % - роблять це примусово. За цими даними можна зробити висновок, що при визначенні мотивів найбільша частина вчителів виходять з потреби стимулювати розвиток художньо-творчих здібностей учнів, на другому місці мотив, що показує намагання поліпшити зацікавленість учнів. Але третя категорія учителів-респондентів працює лише за вимогою програми. Отже, в опитаних учителів є як позитивні мотиви організації художньо-творчої діяльності, так і негативні, що свідчить про неоднорідне ставлення до роботи з розвитку художньо-творчих здібностей учнів.

Дані результати дають підстави стверджувати про необхідність оволодіння майбутніми вчителями трудового навчання відповідними технологіями розвитку художньо-творчих здібностей учнів, тому що:

- психолого-педагогічні та методичні основи формування художньо-творчих здібностей учнів ще недостатньо розроблені науковцями, мало уваги до цієї проблеми приділено в теорії та практиці вищої школи, хоча окремо художні і конструкторські здібності вивчені глибше;

- реальний рівень готовності студентів педагогічних вищих навчальних закладів до розвитку художньо-творчих здібностей учнів не відповідає сучасним вимогам. Більшість випускників цих факультетів не має творчого рівня цих здібностей, вони проявляють недостатню професійну підготовленість з питань методики розвитку даних здібностей в учнів. А це можна пояснити недостатнім рівнем художньо-творчої підготовки з боку викладачів;

- відсутністю цілеспрямованої системи підготовки студентів до організації художньо-творчої діяльності і розвитку відповідних здібностей в учнів;

- недостатнім взаємозв'язком психолого-педагогічних, методичних і спеціальних дисциплін у процесі навчання, відсутністю в їх програмах матеріалу, який розкриває повні закономірності розвитку художньо-творчих здібностей учнів під час трудової діяльності;

- відсутністю друкованих конкретних методичних розробок з розвитку художньо-творчих здібностей студентів для викладачів вищих навчальних закладів з основ художньої творчості або дизайнерської діяльності, з підготовки майбутніх учителів трудового навчання до роботи з розвитку художньо-творчих здібностей учнів.

Успішне розв'язання проблеми формування естетичної культури майбутнього вчителя трудового навчання, його підготовки до розвитку художньо-творчих здібностей учнів засобами українських народних ремесел вимагає виявлення естетико-розвиваючих можливостей дисциплін за фахом. Для майбутнього вчителя трудового навчання такими є курси "Українські народні промисли", "Обладнання та технологія швейного виробництва", "Обладнання та технологія приготування страв", "Декоративно-прикладна творчість з практикумом", спецкурси "Художньо-творча діяльність особистості" та "Естетичне виховання учнів засобами українських народних промислів".

Встановлено, що найбільш ефективним у справі формування естетичної культури майбутніх учителів є науково обґрунтований підбір виконання лабораторних і практичних занять у процесі вивчення курсу "Українські народні промисли". Нами були розроблені та успішно впроваджені у навчальний процес методичні рекомендації до виконання лабораторних і практичних занять з українських народних промислів, практикуму в навчальних майстернях, килимарства, бісероплетіння, об'єкти праці з українських народних промислів, які мають естетичну спрямованість.

До науково-методичного забезпечення реалізації розробленої системи належать: навчальні програми курсів "Українські народні промисли", "Художньо-творча діяльність особистості", "Естетичне виховання учнів засобами українських народних промислів". Крім того, навчально-методичні посібники: "Традиційні народні ремесла Полтавщини", "Методика викладання декоративно-прикладної творчості", "Український рушник: засіб національного виховання і витвір народного декоративно-ужиткового мистецтва", "Полтавська традиційна вишивка: минуле і сучасне (виховний аспект)", "Об'єкти праці з українських народних ремесел", "Українська народна вишивка у творах полтавських майстринь"; а також педагогічні програмні засоби для комп'ютерного забезпечення навчального процесу та система методичного забезпечення позааудиторної художньо-естетичної діяльності студентів.

У роботі розкривається зміст вищезазначених навчальних дисциплін, методика їх вивчення на засадах кредитно-модульної системи навчання, що передбачає створення інтерактивного комплексу предмета, визначення провідних форм, методів, засобів і технологій його засвоєння студентами.

Цілісний процес формування естетичної культури майбутнього вчителя трудового навчання здійснюється шляхом органічного поєднання аудиторної роботи (лекції, семінари, практичні і лабораторно-практичні заняття, індивідуальні дослідні завдання, самостійна робота тощо) та позааудиторної (студії народних промислів, клуби за видами декоративно-прикладної творчості, участь у створенні музеїв українського рушника, декоративно-прикладної творчості, проведенні різного рівня виставок, презентацій, майстер-класів, екскурсій до майстрів народної творчості тощо), теоретичної і практичної частин, оскільки у процесі вивчення соціально-гуманітарних, психолого-педагогічних і фахових дисциплін студентами засвоюються естетичні знання. А під час виконання практичних робіт, практикуму в майстернях, педагогічної та технологічної практики формується естетичний досвід, уміння й навички перетворення предметів матеріального світу за законами краси і навчання цьому учнів.

Ефективність формування естетичної культури студентів засобами українських народних промислів, їх готовність до естетичного виховання учнів забезпечується системою організаційно-педагогічних умов, а саме: наступністю та систематичністю вивчення українських народних промислів, комплексною поетапною організацією процесу навчання, взаємозв'язком теорії та практики, змістом як теоретичної, так і практичної підготовки, формами і методами навчання.

У четвертому розділі "Дослідно-експериментальна перевірка моделі системи формування естетичної культури майбутніх учителів трудового навчання засобами українських народних промислів" розкрито програму дослідно-експериментальної роботи, організаційно-методичні засади формування естетичних знань і досвіду естетичної діяльності студентів, подано показники, критерії та рівні сформованості естетичної культури майбутніх учителів трудового навчання як за компонентами, так і загально, наведено результати експериментальної роботи щодо сформованості їхньої естетичної культури.

Формування естетичної культури майбутнього вчителя трудового навчання засобами українських народних промислів - це неперервне системно-функціональне психолого-педагогічне явище, яке можна представити як цілісну педагогічну систему науково обґрунтованих дій і заходів.

Організація та проведення експерименту були спрямовані на перевірку ефективності розроблених моделі, організаційно-педагогічних умов і засобів формування естетичної культури майбутніх учителів трудового навчання засобами українських народних промислів.

Здійснюючи перевірку ефективності моделі, ми виходили з того, що вона повинна забезпечити формування кожного компонента естетичної культури майбутнього вчителя: когнітивного, почуттєво-емоційного, практико-діяльнісного.

Когнітивний компонент включає в себе: знання основних видів українських народних промислів, основ естетичного виховання учнів, змісту, форм і методів вивчення українських народних промислів, знання особливостей розвитку учнів різних вікових груп, розуміння та усвідомлення місця різних видів художньо-трудової діяльності в системі естетичного виховання, усвідомлення місця трудового навчання як навчальної дисципліни, в естетичному вихованні учнів, знання основних принципів, критеріїв оцінювання творів декоративно-прикладного мистецтва, оволодіння теоретичними та методичними знаннями щодо керівництва декоративно-прикладною творчістю учнів.

Почуттєво-емоційний компонент передбачає: усвідомлення майбутнім учителем потреби у підвищенні рівня естетичної культури, соціальної необхідності систематичного естетичного виховання, стійкий пізнавальний і професійний інтерес до вивчення українських народних промислів, національної культури, сформованість емоційно-естетичних переживань, ідеалів, прагнень, суджень, думок, почуттів засобами народних промислів, сформованість почуття міри, пропорції, гармонії, краси, прекрасного, бажання займатися різними видами творчості у гуртках, студіях тощо, професійна стійкість, здатність у різних ситуаціях здійснювати свою професійну діяльність.

Практико-діяльнісний компонент має на меті формування вмінь здійснювати естетичне виховання учнів, естетично організовувати процес виготовлення виробу декоративно-прикладної творчості, володіння естетикою праці, зовнішнього вигляду, поведінки, спрямованість на естетичне в процесі професійної діяльності, досвід естетичного оцінювання виробу за трьома рівнями: а) розгорнуті, б) односторонньо спрямовані, в) нерозгорнуті, досвід використання українських народних промислів в естетичному виховані учнів, організовувати виставки, конкурси, зустрічі з майстрами, фестивалі.

Враховуючи це, ми виділили три основні напрями, за якими проводилася перевірка: а) оцінка рівня естетичних знань студентів з дисциплін фахової підготовки; б) оцінка рівня їх естетичного досвіду; в) оцінка рівня педагогічних умінь здійснювати процес естетичного виховання учнів.

Отже, результат формування естетичної культури майбутніх учителів трудового навчання, їх підготовленості до естетичного виховання учнів пов'язаний із органічним поєднанням у системі знань, умінь, навичок, світогляду, естетичних якостей особистості тих, хто навчає, і тих, хто навчається. Він може бути досягнутий тільки на основі даних, які були втілені у конструкціях навчальної інформації у вигляді навчальних планів, програм, навчальних посібників і підручників. Результат також залежить від якості таких функціональних показників, як якість лекцій, семінарських, практичних і лабораторних занять.

Формувальний етап дослідження проходив кількома етапами. На першому етапі у процесі вивчення курсів "Практикум у навчальних майстернях", "Українські народні промисли", "Обладнання та технологія швейного виробництва", "Обладнання та технологія приготування страв" "Декоративно-прикладна творчість з практикумом" здійснювалося формування таких складових естетичної культури, як естетичні знання та практичний досвід художньо-естетичної діяльності студентів.

На другому етапі при вивченні методики трудового та професійного навчання студенти отримали необхідні знання та вміння з методики проведення естетичного виховання учнів під час вивчення спецкурсів: "Художньо-творча діяльність особистості" та "Естетичне виховання учнів засобами українських народних промислів", а також описали свій досвід і результати власних досліджень у курсових і дипломних роботах.

На третьому етапі при проходженні педагогічної практики, студенти закріпили знання та вміння з названих дисциплін та спеціальні з естетичного виховання.

До експерименту було залучено 559 студентів денного та заочного відділень факультету технологій та дизайну Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.

Виявлення сутності, змісту та структури формування естетичної культури студентів відповідно визначених нами компонентів дало можливість обрати наступні критерії: позитивне ставлення до професійно-педагогічної діяльності з естетичного виховання учнів; знання теоретичних основ естетичного виховання як частини цілісного виховного процесу; знання студентами психолого-педагогічних основ естетичного виховання учнів; широкий естетичний світогляд; володіння вміннями та навичками декоративно-прикладної творчості та естетичного виховання учнів у професійно-педагогічній діяльності; здатність студентів адекватно сприймати естетичні об'єкти; високо розвинуті естетичні почуття; сформованість потреби у постійному естетичному самовихованні та самоосвіті; вироблення індивідуального стилю декоративно-прикладної діяльності. Крім того, із кожного з критеріїв, на основі аналізу психолого-педагогічної літератури, власного досвіду, опитування вчителів шкіл і викладачів педагогічних вищих навчальних закладів нами були відібрані ознаки їх прояву. Кожна з ознак критерію оцінювалася за ступенем виявлення: високий, достатній, середній і низький.

Як зазначалося, естетична культура вчителя трудового навчання включає такі компоненти (когнітивний, почуттєво-емоційний, практико-діяльнісний). Враховуючи це, рівень сформованості естетичної культури ми визначали на основі середнього значення результатів сформованості у студентів усіх компонентів. Як видно з таблиці 1, результати одержані в експериментальній групі, значно вищі за результати, що їх виявили студенти контрольної групи. Так, у студентів експериментальної групи, які характеризуються високим рівнем естетичної культури, на 4,1 % більше ніж у контрольній групі, з достатнім - на 10,6 % більше, з середнім - на 12,0 % менше, з низьким - на 2,7 % менше.

Отже, результати дослідження підтвердили ефективність запропонованої моделі системи формування естетичної культури майбутніх учителів трудового навчання засобами українських народних промислів, педагогічних умов, змісту та методики формування естетичної культури майбутніх учителів трудового навчання засобами українських народних промислів. Аналіз дослідних даних засвідчив, що у процесі навчання відбулися значні зміни у показниках рівнів сформованості естетичної культури майбутніх учителів (табл. 1). Особливо вони помітні в експериментальних групах (рис. 2).



Таблиця 1

Розподіл студентів за рівнями сформованості естетичної культури

(результати формувального етапу дослідження в контрольних і експериментальних групах)

Компоненти естетичної культури	Контрольна група, (%)	Експериментальна група, (%)
	Високий	Достатній	Середній	Низький	Високий	Достатній	Середній	Низький
Когнітивний	8,7	46,3	40,1	4,9	13,5	57,9	27,3	1,3
Почуттєво-емоційний	9,3	40,7	44,5	5,5	11,9	54,4	31,1	2,6
Практико-діяльнісний	8,1	58,5	31,1	2,3	13,1	65,1	21,3	0,5
Середнє значення	8,7	48,5	38,6	4,2	12,8	59,1	26,6	1,5

Рис. 2. Динаміка рівнів сформованості естетичної культури студентів експериментальних і контрольних груп

Після закінчення експериментальної роботи у контрольній групі рівень готовності студентів до естетичного виховання учнів змінився недостатньо і становив відповідно: середній - 46,8 %, низький - 53,2 %, водночас у студентів в експериментальній групі спостерігаються значні зміни і високий рівень зафіксовано у 43,3 %, середній - 56,7 %, низький - 0 % (табл. 2).

У всіх студентів експериментальної групи спостерігається значний ріст показників рівня готовності до естетичного виховання учнів порівняно з початковим рівнем. У студентів контрольної групи показники залишились у межах констатувального зрізу.

Порівняння даних на початку дослідно-експериментальної роботи і після (табл. 2) її завершення свідчать про те, що процес формування естетичної культури студентів у експериментальній групі здійснювався ефективніше, ніж у контрольній групі. Отримані дані свідчать, що одночасно із зростанням рівня естетичної культури студентів зростає і рівень готовності їх до естетичного виховання учнів засобами українських народних промислів.

Таблиця 2

Порівняльні дані про зміни рівня готовності студентів до естетичного виховання учнів

№ п/п	Показники рівнів	Контрольна група, (%)	Експериментальна група, (%)
		до експерименту	після експерименту	до експерименту	Після експерименту
1.	Високий	-	-	-	43,3
2.	Середній	42,4	46,8	39,3	56,7
3.	Низький	57,6	53,2	60,7	-



ВИСНОВКИ

Головною метою навчально-виховного процесу у вищих педагогічних навчальних закладах є підготовка спеціаліста високої кваліфікації. У зв'язку з цим активізується важливість формування творчої особистості майбутнього вчителя, оскільки рівень його готовності до виконання професійно-педагогічної діяльності визначає ефективність навчання та виховання учнів у загальноосвітній школі.

1. Теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми дослідження дав можливість виявити основні суперечності, які існують у системі сучасної вищої школи. Ці суперечності склалися між вимогами до педагогічної професії та існуючими умовами підготовки майбутніх учителів; між вимогами часу до естетичної культури майбутніх учителів трудового навчання та змістом і методикою їх підготовки на відповідних факультетах. Їх осмислення дало змогу розробити та конкретизувати сутність, структуру та зміст формування естетичної культури студентів, а також їх методичну підготовку до формування естетичної культури в учнів загальноосвітньої школи.

Провідною концептуальною основою дослідження процесу формування у майбутніх учителів трудового навчання естетичної культури засобами українських народних промислів є принцип єдності свідомості та діяльності. Психічні функції та особистісні якості розвиваються за умови активної діяльності суб'єкта й проявляються тільки в ній.

Естетична культура нами визначається як сукупність усіх тих сторін матеріального, духовного та художнього життя суспільства, що безпосередньо забезпечують утворення в його членів особливих духовних і фізичних властивостей, спрямованих на створення (і споглядання) різноманітних конкретно-почуттєвих цінностей і насамперед - краси. Структура естетичної культури суспільства включає творчо-авторську, духовно-споглядальну і науково-теоретичну сторони. При цьому можна відзначити, що якщо перші дві сторони підлягають компетенції естетичного виховання, то третій необхідна ще й естетична освіта.

У результаті аналізу психолого-педагогічної літератури щодо сутності поняття естетична культура особистості, її складників нами обґрунтоване авторське твердження даного феномену щодо майбутніх учителів трудового навчання.

Естетична культура майбутнього вчителя трудового навчання розглядається нами як системне утворення динамічного характеру, що включає естетичні свідомість, почуття і смаки, здатність до художньо-естетичної діяльності й готовність до естетичного виховання учнів.

Доведено, що важливим засобом формування естетичної культури майбутнього вчителя трудового навчання є українські народні промисли. У формуванні естетичного досвіду особистості вони посідають особливе місце як школа виховання естетичної свідомості, досвіду естетичної діяльності та розвитку художньо-творчих здібностей.

Ефективність процесу формування естетичної культури майбутнього вчителя трудового навчання засобами українських народних промислів забезпечується дотриманням як загальних принципів виховання (цілеспрямованості, систематичності, врахування вікових та індивідуальних особливостей тощо), так і спеціальних: регіональності, традиційності, календарної організації художньо-естетичної діяльності, активної творчої діяльності, єдності естетичного і педагогічного впливу, безперервності й наступності.

Аналіз українських народних промислів показав, що розвиток їх в Україні має глибокі історичні витоки та національні і регіональні традиції. Тісне переплетіння творчих проблем і винятково виробничих питань, нерозривний зв'язок сучасних пошуків із художнім досвідом попередніх поколінь характеризують промисли як вид діяльності особливого типу.

2. Визначено комплекс чинників і організаційно-педагогічних умов ефективного формування у майбутніх учителів трудового навчання естетичної культури, що визначаються цілями, які стоять перед педагогічною системою, і змістом, який їй відповідає, засобів діяльності, кваліфікації педагогів і підготовкою тих, хто навчається. До таких нами віднесено:

- комплексне використання у вищих педагогічних закладах освіти навчальних дисциплін, які мають естетико-розвиваючі можливості і цей потенціал необхідно використовувати з метою формування спеціаліста високого рівня, майстра своєї справи;

- науково обґрунтований зміст фахової підготовки, який включає комплекс навчальних дисциплін, а саме: "Українські народні промисли", "Обладнання та технологія швейного виробництва", "Обладнання та технологія приготування страв", "Декоративно-прикладна творчість з практикумом", "Художньо-творча діяльність особистості" та "Естетичне виховання учнів засобами українських народних промислів".

- у процесі формування естетичної культури майбутнього вчителя трудового навчання мають використовуватися особистісно орієнтовані технології підготовки (проблемне навчання, модульно-тютерське навчання, проектна технологія тощо), при цьому повинні бути використані всі види професійної діяльності особистості, які є інтенсивним стимулом розвитку їх творчого потенціалу;

- поетапне формування у студентів готовності до формування естетичної культури засобами українських народних промислів;

- безперервний і цілеспрямований розвиток художньо-творчих здібностей студентів з першого курсу і до закінчення навчання.

3. Розроблено модель системи формування естетичної культури майбутніх учителів трудового навчання засобами українських народних промислів, яка охоплює мету, структурні компоненти, зміст, етапи, результат.

Встановлено, що підготовка майбутніх учителів трудового навчання до формування естетичної культури засобами українських народних промислів повинна відбуватися кількома етапами.

На першому етапі у процесі вивчення курсів "Практикум у навчальних майстернях", "Українські народні промисли", "Обладнання та технологія швейного виробництва", "Обладнання та технологія приготування страв" "Декоративно-прикладна творчість з практикумом" здійснювалося формування таких складових естетичної культури, як естетичні знання та практичний досвід художньо-естетичної діяльності студентів.

На другому етапі при вивченні методики трудового та професійного навчання студенти отримали необхідні знання та вміння з методики проведення естетичного виховання учнів під час вивчення спецкурсів: "Художньо-творча діяльність особистості" та "Естетичне виховання учнів засобами українських народних промислів", а також описали свій досвід і результати власних досліджень у курсових і дипломних роботах.

На третьому етапі при проходженні педагогічної практики студенти закріпили знання та вміння з названих дисциплін і спеціальні - з естетичного виховання.

4. Визначені показники та рівні сформованості естетичної культури майбутніх учителів трудового навчання засобами народних промислів, які ґрунтуються на дослідженні його проявів у художньо-естетичній діяльності, що легко піддаються виявленню та оцінюванню. Виділені нами показники становлять сукупність ознак, які характеризують структурні компоненти естетичної культури студентів (когнітивний, емоційно-почуттєвий, практико-діяльнісний). Їх сукупність визначає уявлення про ступінь його прояву в цілому. Визначені критерії готовності сформованості естетичної культури: рівень загальних психолого-педагогічних знань, умінь і навичок (високий, середній, низький); рівень художньо-творчих знань, умінь і навичок (високий, середній, низький); рівень методичних і діагностичних знань, умінь і навичок та методики формування художньо-творчих здібностей, знань і умінь учнів (високий, середній, низький); а також рівень розвитку художньо-творчих здібностей студентів (творчий, творчо-репродуктивний, репродуктивно-творчий, репродуктивний).

Експериментальна система формування естетичної культури майбутнього вчителя трудового навчання визначається нами як цілеспрямований, організований процес художньо-естетичної освіти, естетичного розвитку і виховання його на основі сукупності психолого-педагогічних закономірностей та обґрунтованих програмно-методичних документів, що здійснюється в нерозривному зв'язку з моральним, трудовим, екологічним, національним вихованням. Під час дослідження встановлено, що завдяки впровадженню експериментальної системи у студентів експериментальної групи спостерігалися значні зміни у рівнях сформованості естетичної культури, зокрема, високий рівень спостерігався у 43,3 % студентів, середній - у 56,7 % студентів, низький - не зареєстровано. У студентів контрольної групи, навпаки, високий рівень не зафіксовано, середній - у 46,8 % студентів, низький - у 53,2 %, що підтвердило основні теоретико-методологічні положення дисертаційного дослідження

5. Створений навчально-методичний комплекс вивчення українських народних промислів у вищому педагогічному навчальному закладі як засобу формування естетичної культури майбутніх учителів трудового навчання: навчальний план підготовки вчителів трудового навчання за профілем декоративно-прикладна творчість; навчальні програми курсів "Українські народні промисли", "Художньо-творча діяльність особистості", "Естетичне виховання учнів засобами українських народних промислів", навчально-методичні посібники: "Традиційні народні ремесла Полтавщини" (надано гриф МОН України), "Методика викладання декоративно-прикладної творчості" (надано гриф МОН України), "Український рушник: засіб національного виховання і витвір народного декоративно-ужиткового мистецтва", "Полтавська традиційна вишивка: минуле і сучасне (виховний аспект)", "Об'єкти праці з українських народних ремесел", "Українська народна вишивка у творах полтавських майстринь", а також педагогічні програмні засоби для комп'ютерного забезпечення навчального процесу та позааудиторна діяльність (екскурсії, етнографічні експедиції, виставки, музей українського рушника, музей декоративно-прикладної творчості, народні свята, фестивалі студентської творчості).

6. Виконане дослідження дає підстави сформулювати практичні рекомендації, які можуть бути використані на таких рівнях:

1) науково-методичною комісією Міністерства освіти і науки України з технологічної освіти для розроблення галузевих стандартів і типових навчальних планів підготовки вчителів трудового навчання;

2) вищими педагогічними навчальними закладами для упровадження змісту та методики формування естетичної культури студентів засобами українських народних промислів з метою модернізації професійної підготовки майбутніх учителів;

3) інститутами післядипломної педагогічної освіти для подальшого вдосконалення змісту підвищення кваліфікації вчителів трудового навчання;

4) викладачами вищих педагогічних навчальних закладів, які викладають декоративно-прикладне мистецтво з метою реалізації технології естетичного виховання студентів засобами українських народних промислів.

Дисертація не претендує на вичерпний розгляд усіх аспектів дослідження даної проблеми. Подальшого вивчення заслуговує обґрунтування інших засобів формування естетичної культури майбутнього педагога, дослідження наступності в естетичному вихованні учнів загальноосвітньої та вищої школи.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

Титаренко В. П. Українські народні промисли: естетичні аспекти /

В. П. Титаренко. - Полтава, 2004. - 250 с.

Навчальні і навчально-методичні посібники

Титаренко В. П. Традиційні народні ремесла Полтавщини /

В. П. Титаренко. - Полтава : Верстка, 2002. - 360 с. - (надано гриф МОН України).

Титаренко В. П. Методика викладання декоративно-прикладної творчості / В. П. Титаренко. - Полтава, 2004. - 249 с. - (надано гриф МОН України).

Бойко А. М. Український рушник: засіб національного виховання і витвір народного декоративно-ужиткового мистецтва (на прикладі Полтавського вишиваного рушника): навчально-методичний посібник / А. М. Бойко, В. П. Титаренко. - Полтава : Верстка, 1998. - 72 с. (авт. с. 28-72).

Титаренко В. П. Полтавська традиційна вишивка: минуле і сучасне (виховний аспект) : навч.-метод. посіб. / В. П. Титаренко. - Полтава : Верстка,

2000. - 136 с.

Титаренко В. П. Українські народні ремесла. Комп'ютерна програма (тести): наук.-метод. видання / В. П. Титаренко. - Полтава : Верстка, 2000. - 112 с.

Титаренко В. П. Об'єкти праці з українських народних ремесел: навчально-методичний посібник / В. П. Титаренко. - Полтава : Верстка, 2001. - 148 с.

Титаренко В. П. Українська народна вишивка у творах полтавських майстринь / В. П. Титаренко. - Полтава : Інарт, 2008. - 212 с.

Статті у наукових фахових виданнях

9. Титаренко В. П. Національно-культурні традиції в системі трудової підготовки учнівської молоді / В. П. Титаренко // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. - Серія "Педагогіка". - 1999. - № 6. -

С. 54-56.

10. Титаренко В. П. Регіональне декоративно-ужиткове мистецтво у вихованні молоді / В. П. Титаренко // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного інституту імені П. Д. Осипенко. - Серія "Педагогічні науки". -

1999. - №3-4. - С. 115-123.

11. Титаренко В. П. Українська народна вишивка при вивченні українських народних промислів / В. П. Титаренко // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. праць. "Наук. записки Рівн. держ. гуманіт. ун-ту". - Вип. № 10. - Рівне, РДГУ, 2000. - С. 103-107.

12.Титаренко В. П. Музей-майстерня з українських народних ремесел та його виховні можливості / В. П. Титаренко // Імідж сучасного педагога. - 2000. - № 4-5. - С. 46-47.

13.Титаренко В. П. Учитель-методист трудового навчання, відмінник освіти України - Максименко Людмила Михайлівна / Валентина Титаренко // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2000. - № 2. - С. 54-55.

14. Титаренко В. П. Виховання студентів на традиціях рідного краю / В. П. Титаренко // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2000. - № 3. - С. 44-45.

15. Титаренко В. П. Виховання на національно-культурних традиціях українського народу як головний чинник формування особистості / В. П. Титаренко // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. - Серія "Педагогіка". - № 8. - 2000. - С. 19-20.

16. Титаренко В. П. Світова культурна цінність українського мистецтва. Рецензія на книгу : Рудницька О.П. Українське мистецтво у полікультурному просторі / В. П. Титаренко // Вісник Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка : зб. наук. праць. - Серія "Педагогічні науки". - Вип. 2 (10). - Полтава, 2000. - С. 285-287.

17. Титаренко В. П. Українські народні ремесла. Писанкарство / В. П. Титаренко // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2001. - № 2. - С. 26-36.

18. Титаренко В. П. Українські народні ремесла. Писанкарство / В. П. Титаренко // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2001. - № 3. - С. 21-36.

19. Титаренко В. П. Традиції вишивального промислу Полтавщини / В. П. Титаренко // Проблеми трудової і професійної підготовки : наук.-метод. зб. - Вип. 4. - Слов'янськ "Печатний двір", 2001. - С. 132-137.

20. Титаренко В. П. Авторська програма "Український традиційний одяг" / В. П. Титаренко // Імідж сучасного педагога. - 2001. - № 2. - С. 23-26.

21. Титаренко В. П. Українські народні ремесла Художня кераміка / В. П. Титаренко // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2001. - № 4. - С. 17-24.

22. Титаренко В. П. Національно-культурні традиції плетіння у навчально-виховному процесі підготовки майбутніх вчителів / В. П. Титаренко // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. праць. "Наук. записки Рівн. держ. гуманіт. ун-ту". - Вип. 17. - Рівне : РДГУ, 2001. - С. 99-103.

23. Титаренко В. П. Декоративно-ужиткове мистецтво як засіб художньо-естетичного виховання учнів у процесі трудового навчання / В.П. Титаренко // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. праць. Наук. записки "Рівн. держ. гуманіт. ун-ту". - Вип. 16. - Рівне : РДГУ, 2001. - С. 108-113.

24. Титаренко В. П. Традиційний вінок - символ і оберіг / В. П. Титаренко// Трудова підготовка в закладах освіти. - 2002. - № 2. - С. 54-55.

25. Титаренко В. П. Традиційний вінок - символ і оберіг / В. П. Титаренко // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2002. - № 3. - С. 53-54.

26. Титаренко В. П. Підготовка вчителів трудового навчання у педагогічному університеті / В. П. Титаренко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. - Серія "Педагогічні науки". - Вип. 12. - Чернігів, 2002. - С. 86-88.

27. Титаренко В. П. Святкова народна іграшка українців. Іграшки у школі / В. П. Титаренко // Постметодика. - № 5-6 (51-52). - 2003. - С. 17-20.

28. Титаренко В. П. Праця - засіб естетичного виховання / В. П. Титаренко // Проблеми трудової і професійної підготовки : наук.-метод. зб. - [Кол. авт., Укл. В.В. Стешенко]. - Слов'янськ : СДПУ, 2003. - Вип. 8. - С. 120-126.

29. Титаренко В. П. Природа як засіб естетичного виховання. Ідеї В.Вернадського і еколого-економічна освіта / В. П. Титаренко // Імідж сучасного педагога. - № 7 (46). - 2004. - С. 70-71.

30. Титаренко В. П. Естетичний та проектно-технологічний аспект українських народних промислів / В. П. Титаренко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. - Серія "Педагогіка". - 2004. - № 6. -

С. 77-82.

31. Титаренко В. П. До системи художньо-естетичної підготовки майбутнього вчителя / В. П. Титаренко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. - Серія "Педагогічні науки". - Вип. 3 (36). - Полтава, 2004. - С. 12-21.

32. Полтавщина. Історичний нарис. Народні ремесла Полтавщини. - Полтава : Дивосвіт, 2005. - С. 488-507.

33. Титаренко В. П. Естетико-виховний уплив музею української народної вишивки на студентську молодь / В. П. Титаренко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. - Серія "Педагогічні науки". - Вип. 2(54). - Полтава, 2007. - С. 107-115.

34. Титаренко В. П. Спадщина А.С.Макаренка в контексті сучасності /

В. П. Титаренко // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2008. - № 4. - С. 6-7.

35. Титаренко В. П. Естетична культура - важливий компонент підготовки майбутнього вчителя трудового навчання / В. П. Титаренко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. - Серія "Педагогічні науки". - Вип. 4 (62). - Полтава, 2008. - С. 52-61.

36. Титаренко В. П. Використання інформаційних технологій при формуванні в студентів духовної культури на заняттях з декоративно-прикладної творчості / В. П. Титаренко // Проблеми трудової і професійної підготовки : наук.-метод. зб. - [Кол. авт., укл. В. В. Тешенко]. - Слов'янськ : СДПУ, 2008. - Вип. 12, т. 2. -

С. 88-90.

Статті у наукових виданнях

37. Ricamo popolare il Ukrain // Матеріали Міжнар. виставки "Декор для палацу", 10-18 серп., 1998 р. - Больсена, Італія, 1998. - С. 4.

38. Титаренко В. П. З досвіду відродження національних традицій при підготовці вчителів праці / В. П. Титаренко // Регіональні перспективи. - 1999. -

№ 2-3 (5-6). - С. 61-62.

39. Титаренко В. П. Я візьму той рушник, простелю наче долю /

В. П. Титаренко // Рідний край : науковий публіцистичний художньо-літературний альманах. - 1999. - № 1. - С. 122-124.

40. Титаренко В. П. Музей українських народних ремесел педагогічно-індустріального факультету / В. П. Титаренко // Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка мовою музейних експонатів : нариси про музеї, музейні кімнати, музейні аудиторії. - 2000. - С. 81-94.

41. Титаренко В. П. Роль естетичного виховання у професійній підготовці студентів / В. П. Титаренко // Таврійській вісник освіти : наук.-метод. журнал. - Херсон : Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів, 2003. - № 1. - С. 136-143.

42. Титаренко В. П. Традиційні народні ремесла Полтавщини / В. П. Титаренко // Слов'янський збірник. - Вип. 2. - Полтава : Слов'янський клуб, 2003. - С. 137-142.

43. Титаренко В. П. Праця переростає у красу. Рецензія на книгу: Роїк В. С. Мелодії на полотні. Спогади. Вишивки. відгуки / В. П. Титаренко // Рідний край: науковий публіцистичний художньо-літературний альманах. - № 1 (10). - 2004. -

С. 181-184.

44. Титаренко В. П. В. О. Сухомлинський і проблеми сучасної художньо-естетичної особистості учнів / В. П. Титаренко // Витоки. Альманах Української асоціації Антона Макаренка : зб. наук.-пед. і літературно-публіцистичних матеріалів. - Полтава, 2004. - Вип. 2. - С. 135-137.

45. Титаренко В. П. К. М. Скаржинська - засновниця одного з перших приватних музеїв в Україні / В. П. Титаренко // Слов'янський збірник. - Полтава : Слов'янський клуб, 2005. - Вип. 4. - С. 188-194.

46. Титаренко В. П. Полтавська область / В. П. Титаренко // Моя мала Батьківщина : географічний атлас. - К. : ТОВ "Видавництво "Маnа"", 2004. - С. 13.

47. Титаренко В. П. Традиційні жіночі строї України / В. П. Титаренко // Слов'янський збірник. - Полтава : Слов'янський клуб, 2007. - Вип. 6. - С. 348-360.

48. Титаренко В. П. Вишивальне мистецтво різних районів України /

В. П. Титаренко // Образотворче мистецтво в контексті сучасності : зб. наук.

праць. - Полтава, 2007. - С. 31-36.

49. Титаренко В. П. Організація проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання / В. П. Титаренко. - Полтава : ПОІППО, 2007. - Ч. ІІ. - 160 с.

50. Титаренко В. П. Традиційна українська вишивка у творах полтавських майстринь / В. П. Титаренко // Слов'янський збірник. - Полтава : Слов'янський клуб, 2008. - Вип. 7. - С. 211-219.

Статті та тези у збірниках матеріалів конференцій

51. Титаренко В. П. До питання про історію створення Сорочинського іконостаса / В. П. Титаренко // Релігійна традиція в духовному відродженні України : матеріали Всеукраїнської наукової конференції. - Полтава, 1992. - С. 128-129.

52. Титаренко В. П. Духовний етнос українського народу у навчально-виховному процесі педінституту / В. П. Титаренко // Теоретико-методичні основи формування громадянина України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Полтава, 1993. - С. 80-81.

53. Титаренко В. П. З досвіду відродження національних традицій при підготовці вчителів праці / В. П. Титаренко // Виховання молоді на історико-культурних традиціях рідного краю : матеріали міської наук.-практ. конф. - Полтава, 1999. - С. 201-207.

54. Титаренко В. П. До ювілею Решетилівського художнього професійно-технічного училища / В. П. Титаренко // Відродження і розвиток народних традицій у змісті підготовки вчителів трудового навчання : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Полтава, 1999. - С. 49-58.

55. Титаренко В. П. Декоративно-ужиткове мистецтво в системі національно-культурних традицій українського народу / В. П. Титаренко // Особливості підготовки вчителя обслуговуючої праці в сучасних умовах : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 25-26 жовт. 2000 р. - Херсон, 2000. - С. 36-44.

56. Титаренко В. П. Формування комунікативних умінь студентів під час вивчення українських народних ремесел / В. П. Титаренко // Вивчення мови на комунікативній основі : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 17-19 квітня 2000 р. - Полтава. - С. 128-129.

57. Титаренко В. П. Роль навчальних занять з декоративно-ужиткового мистецтва у підготовці вчителя / В. П. Титаренко // Підготовка педагогічних кадрів до роботи в умовах нової структури і змісту початкової освіти : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 23-25 квітня 2001 р. - Полтава. - С. 159-161.

58. Титаренко В. П. Роль українських народних ремесел у формуванні свідомих громадян нашої держави / В. П. Титаренко // Всебічний розвиток особистості студента : матеріали наук.-практ. конф., 9-10 жовт. 2001р. - Ірпінь : Академія державної податкової служби України. - С. 29-34.

59. Титаренко В. П. Українські народні ремесла та їх науково-методичне забезпечення / В. П. Титаренко // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 15-17 листопада 2001 р. - Хмельницький. - С. 112-117.

60. Титаренко В. П. Декоративно-прикладне мистецтво і дизайн у педагогічному університеті / В. П. Титаренко // Реклама і дизайн ХХІ сторіччя: освіта, культура, економіка : зб. наук. праць : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 18-20 верес. 2001 р. - [Ред. кол. : М. П. Ліфінцев, Є. А. Антонович, А. Б. Чебикін та ін]. - К. : ІППР, 2001. - Вип. 2. - С. 235-236.

61. Титаренко В. П. Науково-дослідна робота - важлива умова удосконалення педагогічної майстерності майбутнього вчителя трудового навчання /

В. П. Титаренко // Педагогічна майстерність як сучасна технологія розвитку особистості вчителя : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 4-6 берез. 2002 р. - Полтава : АСМІ, 2002. - С. 265-268.

62. Титаренко В. П. Використання педагогічних ідей А. С. Макаренка в практиці роботи сільської школи / В. П. Титаренко // А. С. Макаренко и мировая педагогика : материалы Междунар. семинара, 8-10 апреля 2002 г. - Полтава : Пед. ун-т, 2002. - С. 135-137.

63. Титаренко В. П. Формування естетичної культури - один із напрямків гуманізації вищої освіти / В. П. Титаренко // Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості : збірник матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. - [Кол. авт.]. - Полтава : АСМІ, 2003. - С. 182-185.

64. Титаренко В. П. Відродження і розвиток національної традиційної культури українського народу / В. П. Титаренко // Науковий звіт. - Полтава, 2003. - 40 с.

...