Теоретичні та методичні основи кредитно-модульної системи навчання майбутніх учителів інформатики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія педагогічних наук України

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих

УДК 378.14:004

13.00.04 - "Теорія і методика професійної освіти"

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Теоретичні та методичні основи кредитно-модульної системи навчання майбутніх учителів інформатики

Cпірін Олег Михайлович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Житомирському державному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України, м. Житомир.

Науковий консультант: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Жалдак Мирослав Іванович, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Інститут інформатики, директор, м. Київ.

Офіційні опоненти:

- доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України, Гончаренко Семен Устимович, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, головний науковий співробітник відділу андрагогіки, м. Київ;

- доктор педагогічних наук, доцент Коваль Тамара Іванівна, Київський лінгвістичний університет, завідувач кафедри інформатики та комп'ютерних технологій, м. Київ

- доктор педагогічних наук, професор Співаковський Олександр Володимирович, Херсонський державний університет, проректор з науково-педагогічної роботи, інформаційних технологій та міжнародних зв'язків, м. Херсон-Бердянськ.

Захист відбудеться 14 квітня 2009 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, Україна, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, Україна, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9.

Автореферат розіслано 12 березня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради С.В. Лапаєнко.

Анотація

Спірін О.М. Теоретичні та методичні основи кредитно-модульної системи навчання майбутніх учителів інформатики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - "Теорія і методика професійної освіти". - Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України. - Київ, 2009.

У дисертації досліджено теоретичні основи кредитно-модульної системи навчання та розглянуто: методологічні засади розвитку систем вищої освіти, основні характеристики кредитних систем навчання, психолого-педагогічні передумови організації навчального процесу за кредитними технологіями.

Спроектовано кредитно-модульну системи навчання вчителів інформатики та виконано: моделювання, дослідження особливостей її проектування на рівні ВНЗ, проектування механізмів заліку і накопичення кредитів, моделювання ступеневої підготовки.

Розроблено основні компоненти методичної системи базової підготовки вчителів інформатики за кредитно-модульною технологією та визначено: мету і зміст підготовки; методичні особливості інтеграції такої технології в навчальний процес; засоби побудови та реалізації індивідуальних траєкторій підготовки. Описано хід проведення педагогічного експерименту.

Ключові слова: кредитно-модульна система, заліковий кредит, заліковий модуль, індивідуальна траєкторія підготовки, учитель інформатики.

Аннотация

Спирин О.М. Теоретические и методические основы кредитно-модульной системы обучения будущих учителей информатики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 - "Теория и методика профессионального образования". - Институт педагогического образования и образования взрослых АПН Украины. - Киев, 2009.

В диссертационной работе исследованы теоретические основы кредитно-модульной системы обучения. Определены методологические основы развития современных систем высшего образования: особенности развития образования в условиях перехода к новому информационному обществу, тенденции развития национальных образовательных систем, цели и задачи Болонского процесса. Рассмотрены основные понятия и характеристики зачетных и накопительных кредитных систем обучения, перспективы развития современных кредитных систем. Выяснены психолого-педагогические предпосылки организации учебного процесса по кредитным технологиям: дидактические основы организации учебного процесса, индивидуальные особенности субъектов обучения.

Осуществлено проектирование кредитно-модульной системы подготовки учителей информатики. Построены декларативная, процедурная модель такой системы и модель совместного европейского образовательного проекта. Исследованы особенности проектирования кредитно-модульной системы на разных уровнях организации учебного процесса в высшем учебном заведении: определены основные задачи ректората, факультета, кафедры; рассмотрено моделирование дидактической технологии преподавателем; уточнено понятие координации учебной деятельности студентов в условиях кредитно-модульной системы организации учебного процесса.

Проведено проектирование механизмов зачета и накопления образовательных кредитов. Предложена научно-обоснованная классификация системы профессиональных компетентностей учителя информатики, проведено моделирование подготовки будущих учителей информатики на уровнях "бакалавр" и "магистр". Определены общие требования к проектированию образовательных стандартов, предложена структурно-логическая схема проектирования подготовки будущих специалистов.

Разработана методическая система базовой профессиональной подготовки будущих учителей информатики по кредитно-модульной организации учебного процесса в условиях объединения направлений подготовки "Математика" и "Информатика". Определены цель и задачи профессиональной подготовки таких специалистов. Содержание профессиональной подготовки учителя информатики раскрыто путем определения перечня общих (компетентностей индивидуальной идентификации и саморазвития, межличностных компетентностей, общественно-системных компетентностей) и профессионально-специализированных (общепрофессиональных, профильно-ориентированных компетентностей, а также рекомендованного перечня дисциплин программы базовой профессиональной подготовки для уровня бакалавра.

Исследованы методические особенности интеграции кредитно-модульной технологии в учебный процесс. Рассмотрены вопросы планирования учебного процесса, конструирования кредитно-модульной технологии обучения преподавателем, особенности использования форм и методов обучения, механизмы и примеры внедрения модулей и зачетных кредитов, рейтингового оценивания учебной деятельности студентов в условиях внедрения кредитно-модульной системы организации учебного процесса для профессиональной подготовки будущих учителей информатики. Предложен примерный учебный план подготовки бакалавра для объединения направлений подготовки "Математика" (основное направление, область знаний - "Физико-математические науки") и "Информатика" (дополнительное направление, область знаний - "Системные науки и кибернетика") с присвоением квалификации "Учитель математики и информатики среднего учебного заведения".

В условиях внедрения кредитно-модульной системы основными средствами построения индивидуальных траекторий обучения следует считать:

- в пределах изучения дисциплины как системы зачетных и содержательных модулей - разработку и внедрение многоуровневых теоретических задач и практических упражнений;

- индивидуальный учебный план студента, который должен предусматривать определенную свободу выбора дисциплин и сроков их изучения, учитывать возможность академической мобильности студента;

- использование информационно-коммуникационных средств: средств организации учебного процесса, которые включают соответствующие автоматизированные системы управления, и средств обучения. Целесообразно повысить имеющиеся нормативы обеспеченности компьютерной техникой и расширить перечень используемого программного обеспечения.

Описан ход проведения педагогического эксперимента по внедрению разработанной экспериментальной методики.

Ключевые слова: кредитно-модульная система, зачетный кредит, зачетный модуль, индивидуальная траектория подготовки, учитель информатики.

Summary

Spirin O.M. Theoretical and methodological foundations of the credit-modular system of informatics teachers training. - Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of the Doctor of Pedagogical Sciences in 13.00.04 - "Theory and methods of professional training". - Institute of Pedagogical and Adult Education of the APS of Ukraine. - Kyiv, 2009.

The dissertation researches theoretical foundations of the credit-modular system. It considers methodological principles governing modern higher education systems, the basic features of credit systems and the psychological-pedagogical prerequisites of organizing education according to credit technology.

The author designed a credit-modular system of informatics teachers training, analyzed its peculiarities on the university level, developed assessment and credit accumulation mechanisms and modelled a stage-by-stage process of training.

The author developed the main components of the basic credit-modular training of informatics teachers, specified its objective and content, peculiarities of its integration into the general process of training and the means of realizing individual trajectories of specialists' training. The dissertation features the course of the pedagogical experiment.

Key words: credit-modular system, final credit, credit module, individual training trajectory, informatics teacher.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність та ступінь дослідженості проблеми. У кінці ХХ - на початку ХХІ століття розпочався якісно новий етап розвитку цивілізації - перехід від постіндустріального до інформаційного суспільства. Стрімкий технологічний розвиток, інтеграційні соціально-економічні процеси зумовили появу низки соціальних проблем глобального характеру. Є всі підстави стверджувати про наявність загальної кризи системи освіти, що охопила практично всі країни світу, серед них і Україну. Головною причиною такої кризи є неадекватність змісту освіти, рівня розвитку освітніх систем рівню цивілізаційного розвитку.

Однією з проблем, зумовлених розвитком глобального процесу інформатизації та формуванням нового інформаційного середовища існування і професійної діяльності людини, постає підготовка мільйонів людей до життя в якісно нових умовах інформаційного суспільства. Її вирішення має базуватися на принципово нових підходах до інформатизації освіти - стратегічно важливого напряму розвитку освітньої системи. За таких обставин проблема інформатизації освіти постає фундаментальною науковою проблемою.

Невід'ємним компонентом названої проблеми є питання підготовки кадрів і фахового забезпечення інформатизації освіти. Надзвичайно актуальне воно для середньої ланки освітньої системи з огляду на те, що загальноосвітні навчальні заклади (ЗНЗ) охоплюють навчанням значну частину населення. Ефективна інформатизація середньої освіти великою мірою залежить від рівня фахової інформатичної підготовки педагогічних працівників, педагогічно виваженого й обґрунтованого комп'ютерно орієнтованого методичного забезпечення навчального процесу.

Сучасна система інформатичної підготовки педагогічних працівників лише частково спрямована на задоволення освітніх інформаційних і комунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу. Переважна частина дисциплін, спрямованих на фахову підготовку майбутнього вчителя, вивчається з обмеженим застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що не забезпечує належної систематичності та неперервності використання комп'ютерів у навчальному процесі.

Передумовою входження України до єдиного європейського та світового освітнього простору є запровадження в систему вищої освіти вимог Болонської декларації, спрямованої на формування загальноєвропейської системи вищої освіти зі спільними фундаментальними принципами функціонування. Серед таких принципів - використання ECTS (European Credit Transfer System) - Європейської кредитно-трансферної системи, що функціонує на інституційному, регіональному, національному та європейському рівнях. З 2004 року у вітчизняних ВНЗ розпочато використання кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП). Однак її експериментальне впровадження супроводжується низкою організаційно-педагогічних, методичних проблем та оцінюється науковцями, адміністраторами і викладачами неоднозначно. За даними цього дослідження лише дещо більше третини викладачів ВНЗ можна вважати готовими до практичного впровадження КМСОНП.

Вітчизняна система вищої освіти має незаперечні досягнення в підготовці кваліфікованих фахівців, зокрема за напрямами комп'ютерних наук, прикладної математики та інформатики. Однак характерною особливістю сучасного етапу розвитку цієї системи є те, що тенденції в економіці, потреби подальшого впровадження наукомістких технологій в усі сфери суспільного життя зумовлюють збільшення попиту на освітні послуги, а вища освіта поступово трансформується з елітарної в масову. За існуючої системи навчання це спричинює зниження середніх показників якості освіти, недостатнє задоволення потреб вітчизняного ринку праці фахівцями з належним рівнем фахової підготовки, особливо з інформатики, низьку конкурентоспроможність значної частини випускників вищих навчальних закладів на ринку праці.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вирішення суперечностей між:

- глобальним інтеграційним освітнім процесом на регіональному, національному, міждержавному рівнях та локальними процесами розвитку вищих навчальних закладів, посилення їх автономії, збереження кращих університетських традицій, підвищення якості й рівня освіти;

- нагальними практичними завданнями з упровадження КМСОНП і недостатнім теоретичним обґрунтуванням, науково-методичним супроводом її експериментального впровадження, неготовністю значної частини викладачів вітчизняних ВНЗ до здійснення відповідної конструктивної діяльності;

- потребами інформатизації вітчизняної середньої освіти в учителях інформатики і рівнем їхньої фахової підготовки;

- змістом підготовки майбутніх учителів інформатики, що визначаються наявними вітчизняними галузевими стандартами вищої освіти (ГСВО), та вимогами ринку праці до професійної компетентності фахівців, зумовленими швидкою зміною предметної галузі інформатики;

- традиційними підходами щодо організації навчання майбутніх учителів інформатики у вітчизняних ВНЗ та необхідністю запровадження новітніх форм організації навчального процесу, форм проведення навчальних занять, методів, засобів навчання з використанням сучасних ІКТ;

- потребами студентів у побудові власних індивідуальних траєкторій навчання і недостатньою розробленістю засобів побудови таких траєкторій.

Філософське осмислення сучасних процесів глобалізації, особливостей переходу до інформаційного суспільства, суспільства знань, інтеграційних тенденцій у міжнародному освітньому просторі здійснили Р.Ф. Абдєєв, В.П. Андрущенко, Д. Белл, Б.С. Гершунський, О.П. Голобуцький, Р. Джилпін, М. Кастельс, В.Г. Кремень, М. Кристофер, Є.А. Макаренко, О.М. Ральчук, Р. Робертсон, П.Ю. Саух, А.А. Сбруєва, І.С. Мелюхін, М. Уотерс та ін.

Дослідження закордонних і вітчизняних науковців питань розвитку національних кредитних систем вищої школи в контексті світових інтеграційних освітніх процесів (В.І. Байденко, І.І. Бабин, Я.Я. Болюбаш, В.В. Грубінко, Б.І. Корольов, Ю.К. Рудавський, М.Ф. Степко, К. Таух, Г. Хог, В.М. Чістохвалов, В.Д. Шинкарук та ін.) містять аналіз теоретичних аспектів кредитних систем навчання. Однак проблема з'ясування відповідного понятійного апарату є актуальною і до кінця не розв'язаною.

Провідні вітчизняні та закордонні вчені присвятили дослідження психолого-педагогічним особливостям організації навчання у ВНЗ: А.М. Алексюк, Б.Л. Вульфсон, В.М. Галузинський, С.У. Гончаренко, Д. Дьюї, М.Б. Євтух, І.А. Зязюн, Б.І. Коротяєв, Н.Г. Ничкало, С.І. Самигін, С. Хенлі та ін., дидактичним основам розробки і впровадження інноваційних педагогічних технологій: В.П. Беспалько, Є.В. Бондаревська, О.С. Гохберг, Р.С. Гуревич, О.А. Дубасенюк, В.І. Євдокимов, Т.І. Коваль, Ю.І. Машбиць, П.І. Образцов, М.І. Пак, П.І. Сікорський, С.О. Сисоєва, О.В. Співаковський, М.Г. Чобітько та ін. Дослідженню організаційно-педагогічних засад, педагогічних умов запровадження КМСОНП присвячені роботи Т.М. Козак, І.В. Мороз та ін. Однак проблема з'ясування психолого-педагогічних умов упровадження кредитно-модульної системи навчання для вітчизняної вищої школи досліджена недостатньо, цілеспрямовані пошуки лише розпочато.

Дослідження індивідуально-типологічних особливостей людини здійснювали багато вітчизняних і закордонних науковців, зокрема: А.М. Алексюк, Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, В.В. Давидов, Л.В. Занков, З.І. Калмикова, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, М.В. Моїсеєва, С.Л. Рубінштейн, М. Троу, Л. Х'єлл та ін. Однак проблема врахування таких особливостей під час розробки і впровадження кредитних технологій навчання у ВНЗ для психолого-педагогічних досліджень є відносно новою й актуальною в умовах вітчизняного педагогічного експерименту стосовно впровадження КМСОНП у ВНЗ.

Питанням проектування, розробки та впровадження кредитно-модульної технології на різних рівнях організації навчального процесу у ВНЗ присвятили численні дослідження науковці, управлінці в галузі освіти, провідні викладачі: В.П. Андрущенко, І.І. Бабин, В.В. Грубінко, О.В. Зазимко, А.М. Колот, О.Ю. Потап, В.О. Салов, З.С. Сейдаметова, Л.А. Харченко, В.Д. Шинкарук та ін. Варто зазначити, що ряд відповідних нормативних документів та рекомендацій МОН України надають ВНЗ основні можливості й орієнтири для проектування власної КМСОНП та дозволяють розпочати її практичне впровадження. Однак ефективність такої роботи у ВНЗ значною мірою залежить від ступеня наукової обґрунтованості організації навчального процесу, зокрема від вирішення проблеми узгодження, розмежування функцій та уточнення завдань з проектування й практичного впровадження КМСОНП для різних рівнів структурних підрозділів, викладачів і студентів вищого навчального закладу, яка залишається до кінця не розв'язаною.

Методологічним та теоретичним аспектам компетентнісного підходу до результатів навчання присвятили дослідження багато науковців і практиків: В.І. Байденко, Н.М. Бібік, Б. Блум, І.А. Зімняя, І.А. Зязюн, В.А. Козирєв, В.В. Краєвський, Я.І. Кузьмінов, В. А. Кушнір, О.В. Овчарук, В.А. Сухомлін, В. Хутмахер та ін. Проблеми навчання інформатики учителів математики та інформатики в різний час досліджували І.М. Антипов, В.Г. Болтянський, І.Б. Готська, Л.В. Брескіна, А.П. Єршов, М.І. Жалдак, Г. Кедровіч, М.П. Лапчик, В.М. Монахов, Н.В. Морзе, С.А. Раков, Ю.С. Рамський, О.В. Співаковський, Ю.В. Триус та ін. Вагомим внеском у вирішення цієї проблеми є дисертаційна робота Н.В. Морзе, у якій визначено один із головних компонентів професійних компетентностей - методичні вміння. Однак проблема реалізації компетентнісного підходу в процесі проектування ступеневої підготовки вчителя інформатики залишається до кінця не дослідженою. Необхідно з'ясувати ряд питань щодо визначення загальної структури, класифікації компетентностей, конкретизації їх змісту, а також розподілу за освітньо-кваліфікаційними рівнями підготовки.

Дослідження з розробки системно-методичного забезпечення навчального процесу в закладах освіти, які виконали А.М. Алексюк, В.П. Беспалько, В.Ю. Биков, С.У. Гончаренко, В.А. Кушнір, М.П. Лапчик, О.І. Ляшенко, Ю.І. Машбиць, Н.В. Морзе, В.В. Сєріков, Ю.В. Триус, Л. О. Хомич та ін., є вагомою основою для створення сучасних комп'ютерно орієнтованих методичних систем навчання майбутніх фахівців. Проте проблема розробки методичних систем професійної підготовки майбутніх учителів інформатики за кредитно-модульною технологією є невирішеною.

Отже, проблема науково-теоретичного обґрунтування та розробки системи навчання майбутніх учителів інформатики, що враховує практичні потреби сучасного інформаційного суспільства та інтеграцію національної системи освіти в міжнародний освітній простір, є до кінця не розв'язаною, а це, у свою чергу, негативно відбивається на рівні фахової інформатичної підготовки педагогічних працівників, підвищенні їхньої конкурентоспроможності на вітчизняному та міжнародному ринках праці.

Таким чином, існує протиріччя між об'єктивною необхідністю зміни змісту навчання майбутніх учителів інформатики, розробки і впровадження у ВНЗ новітніх освітніх технологій, зокрема КМСОНП та кредитно-модульної системи навчання вчителів інформатики (КМСНВІ), і нерозробленістю відповідного теоретичного, науково-методичного забезпечення на цій основі, що породжує актуальну соціально значущу проблему, на вирішення якої спрямоване дослідження на тему "Теоретичні та методичні основи кредитно-модульної системи навчання майбутніх учителів інформатики".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язане з предметом, метою та завданнями, визначеними програмою проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ III-IV рівнів акредитації (наказ МОН України від 23.01.2004 р. №48).

Дослідження проводилося у відповідності до сучасних наукових психолого-педагогічних і методичних досліджень у галузі професійного навчання; набутого вітчизняного, зарубіжного, а також особистого 19-річного викладацького досвіду роботи в загальноосвітній школі, університеті та в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів; планів науково-дослідної роботи кафедри педагогіки, кафедри прикладної математики та інформатики ЖДУ імені Івана Франка; плану наукових досліджень Інституту інформаційних технологій і засобів навчання АПН України на 2006-2008 рр.

У дисертації наведено результати досліджень автора, одержаних у ході виконання науково-дослідних робіт: "Електронна бібліотека вищого закладу освіти, інтегрована в Європейські освітньо-наукові бібліотечні системи" (ДР №0107U006672), що виконувалася в Житомирському державному університеті імені Івана Франка під науковим керівництвом дисертанта в межах Державної програми "Інформаційно-комунікаційні технології в освіті і науці" на 2006-2010 рр.; "Науково-методичні засади створення засобів інформаційно-комунікаційних технологій єдиного інформаційного простору системи освіти" (ДР №0106U000754), що виконувалася в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання АПН України, одним із виконавців якої є дисертант.

Тему дисертації затверджено в ЖДУ імені Івана Франка 26 березня 2004 року (протокол №9) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні при АПН України 26 жовтня 2004 року (протокол №8).

Об'єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх учителів інформатики середніх загальноосвітніх навчальних закладів.

Предмет дослідження: кредитно-модульна система навчання майбутніх учителів інформатики у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівня акредитації.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати і спроектувати кредитно-модульну систему навчання майбутніх учителів інформатики та розробити методичну систему базової фахової підготовки вчителів інформатики за кредитно-модульною технологією.

Концепція дослідження. Основна ідея дослідження полягає в тому, що кредитну систему слід розглядати як освітню технологію, на основі якої можна забезпечувати гармонійне поєднання, з одного боку, об'єктивних сучасних та перспективних вимог суспільства до кваліфікації фахівців і, з іншого боку, суб'єктивних освітніх потреб людини у відповідному фаховому рівні.

Завдання перебудови системи навчання майбутніх учителів мають узгоджуватися із стратегічними завданнями політики держави в галузі освіти. Одним із таких завдань, висвітлених у Національній доктрині розвитку освіти, є вихід освіти, набутої в Україні, на ринок світових освітніх послуг, поглиблення міжнародного співробітництва, забезпечення інтеграції вітчизняної освіти в міжнародний освітній простір.

Розробка КМСНВІ як цілісної системи має враховувати діалектичні взаємозв'язки сучасних світових інтеграційних освітніх процесів з процесами навчання, що функціонують на інституційному, регіональному та національному рівнях, і базуватися на засадах єдності положень загальної теорії фундаментальних, відкритих систем, теорії інформаційного суспільства, теорії інноваційних технологій навчання, зокрема модульного навчання.

Дослідження проводилося за такими основними напрямами:

- з'ясування методологічних засад функціонування кредитно-модульної системи, враховуючи різні підходи: системний, що дозволяє розкрити закономірності, зв'язки між її структурними елементами; синергетичний, який дозволяє розглядати КМСОНП як відкриту, саморозвивальну, саморегулювальну систему; діяльнісний, що базується на розумінні діяльності як необхідної умови розвитку майбутнього вчителя; особистісно-орієнтований, за яким суб'єкт навчання усвідомлює власні потреби, має змогу виявити та розкрити свої здібності. Паралельно проводилися аналіз, уточнення основних дидактичних понять, закономірностей, принципів, необхідні теоретичні узагальнення;

- визначення теоретичних засад, зокрема психолого-педагогічних особливостей організації навчального процесу за кредитно-модульною системою на основі аналізу досягнень психолого-педагогічної науки та стану впровадження сучасних освітніх кредитних технологій. Сутність і теоретичні основи кредитно-модульної системи організації навчання як специфічної освітньої технології розкриваються через відповідні цілі, зміст, завдання, принципи, властивості. На цій основі розглянуто основи теорії КМСНВІ як особливої підсистеми КМСОНП, спрямованої на підвищення якості освіти фахівців, їх фахових компетентностей;

- реалізація технологічних засад наукового пошуку, що передбачає моделювання педагогічних процесів, науково обґрунтоване проектування кредитно-модульної системи навчання майбутніх учителів інформатики, розробку відповідної методичної системи та використання новітніх технологій навчання для підготовки спеціаліста високого рівня компетентності. Необхідною складовою цього напрямку є визначення науково-методичних засад кредитно-модульної системи професійної підготовки майбутніх учителів інформатики, що базується на всебічному аналізі досвіду впровадження кредитно-модульних технологій в освітніх системах.

Загальна гіпотеза дослідження: упровадження вітчизняної кредитно-модульної системи організації навчального процесу забезпечить підвищення професійної підготовки майбутніх учителів інформатики, якщо процес навчання здійснювати на основі теоретично обґрунтованої, спроектованої КМСНВІ, розробленої та експериментально перевіреної методичної системи базової фахової підготовки вчителів інформатики за кредитно-модульною технологією.

Загальна гіпотеза конкретизується у часткових гіпотезах, а саме:

- якість професійної підготовки вчителів інформатики в умовах упровадження вітчизняної КМСОНП буде вищою, якщо організацію навчально-виховного процесу у ВНЗ удосконалити з урахуванням розроблених у процесі дослідження підходів щодо проектування КМСНВІ;

- використання в навчальному процесі науково-обґрунтованих методик, навчальних і методичних посібників, практичних рекомендацій, розроблених автором дослідження, дозволить диференціювати, інтенсифікувати та індивідуалізувати процес навчання, підвищити його результативність, зокрема сформувати рівень фахових компетентностей, достатній для майбутньої професійної діяльності.

У ході дослідження поставленої проблеми відповідно до об'єкта, предмета, мети та висунутих гіпотез визначено дві групи завдань.

До першої групи належать науково-теоретичні завдання, пов'язані з розробкою теоретичних засад КМСНВІ:

1. Проаналізувати психолого-педагогічну, методичну, навчальну літературу, джерела мережі Інтернет з метою дослідження умов для поступового переходу вітчизняної системи підготовки педагогічних працівників до світових перспективних систем навчання, зокрема до європейської кредитно-модульної, та інтеграції вищої освіти України в міжнародний освітній простір.

2. Обґрунтувати теоретичну модель вітчизняної кредитно-модульної системи організації навчального процесу та визначити основні компоненти кредитно-модульної системи навчання вчителів інформатики.

3. Обґрунтувати основи моделювання кредитно-модульної технології навчання викладачем і побудувати загальну дидактичну модель КМСНВІ.

4. З'ясувати вимоги до проектування освітніх стандартів підготовки вчителя інформатики і розробити структурно-логічну схему такого проектування. Здійснити проектування ступеневої підготовки вчителя інформатики в умовах упровадження КМСОНП.

Друга група завдань пов'язана з розробкою науково-методичних засад та практичною реалізацією теоретичних положень дослідження.

5. Розробити та експериментально перевірити ефективність методичної системи підготовки вчителя інформатики на освітньо-кваліфікаційному рівні "бакалавр" за кредитно-модульною технологією.

6. Розробити методичні підходи до переведення аудиторних годин, обсягів різних видів самостійної роботи в ECTS-кредити, а також механізми вимірювання навчального навантаження студентів та накопичення освітніх кредитів.

7. Розробити навчально-методичний комплекс на основі врахування особливостей інтеграції кредитно-модульної технології в навчальний процес та визначити основні засоби побудови і реалізації індивідуальних траєкторій підготовки майбутніх учителів інформатики.

Методологічною основою дослідження послужили: концептуальні положення теорії пізнання, філософії та психології про характер людської діяльності; теорія інформаційного суспільства; теорія розвивального навчання; системно-структурний підхід до аналізу навчальної діяльності; компетентнісний, особистісно-орієнтований, діяльнісний і комплексний підходи до розвитку, формування особистості майбутнього вчителя.

Нормативна база дослідження: основні положення Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про загальну середню освіту", "Про національну програму інформатизації", "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки", Постанов Кабінету Міністрів України "Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)", Указів Президента України "Про Національну доктрину розвитку освіти", "Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України", Концептуальних засад розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір; галузеві стандарти вищої освіти України для підготовки бакалаврів інформатики, учителів математики та інформатики; документи Болонського процесу.

У ході дослідження використані різні методи наукового пізнання.

Теоретичні методи: аналіз наукової філософської, психолого-педагогічної, методичної, спеціальної літератури з проблеми дослідження; вивчення та узагальнення вітчизняного і закордонного досвіду використання освітніх кредитних систем; аналіз програм інформатизації, освітніх стандартів та навчальних планів підготовки фахівців з інформатики; обґрунтування теоретичних основ КМСНВІ і прогноз її розвитку; аналіз і опрацювання результатів дослідно-експериментальної роботи, моделювання педагогічних процесів.

Експериментальні методи: вивчення, аналіз можливостей удосконалення існуючих педагогічних технологій у вищій школі та розробка компонентів нової системи навчання майбутніх учителів інформатики за кредитно-модульною технологією; експертний метод (аналіз стану підготовки й уточнення складу компетентностей учителів інформатики; вивчення громадської думки працівників освіти, науковців, викладачів ВНЗ); педагогічні спостереження, бесіди, анкетування, педагогічний експеримент.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Бердянського державного педагогічного університету. До участі в експерименті було залучено 515 студентів і 60 викладачів, 44 вчителі інформатики середніх ЗНЗ м. Житомира та Житомирської області, 7 представників роботодавців (управлінці в галузі освіти, керівники відділів і фахівці з ІКТ ВНЗ, державних установ та комерційних організацій м. Житомира і м. Києва).

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що в дисертації вперше узагальнено, систематизовано та розкрито характеристики вітчизняної КМСОНП і найпоширеніших зарубіжних кредитних систем навчання; теоретично обґрунтовано та розроблено: модель КМСОНП, що включає декларативну, процедурну моделі і модель спільного європейського освітнього проекту; основні компоненти кредитно-модульної системи навчання вчителів інформатики; структурно-логічну схему проектування ступеневої підготовки фахівців у ВНЗ в умовах упровадження кредитно-модульної системи і за відповідною авторською схемою здійснено проектування ступеневої підготовки майбутніх учителів інформатики за КМСНВІ; основні компоненти методичної системи базової фахової підготовки учителів інформатики за кредитно-модульною технологією; критерії та показники ефективності навчання фахівців за КМСНВІ; уведено до наукового обігу ряд понять, зокрема "кредитно-модульна система навчання вчителів інформатики", "актуальність залікового кредиту", "умовний заліковий кредит";

конкретизовано пріоритетні напрями та принципи функціонування сучасної системи вищої освіти, що визначають основні характеристики перспективних систем навчання майбутніх учителів інформатики; психолого-педагогічні передумови організації навчального процесу за кредитними технологіями; моделювання кредитно-модульної технології навчання викладачем; вимоги до професійних компетентностей учителя інформатики, їх загальну структуру і класифікацію; механізми заліку та накопичення освітніх кредитів; поняттєвий апарат теорії професійної освіти, зокрема поняття "освітня технологія", "професійно-освітня технологія", "педагогічна технологія", "професійно орієнтована технологія навчання", "часткова технологія навчання";

набуло подальшого розвитку положення про умови поступового переходу вітчизняної системи підготовки педагогічних працівників до світових перспективних моделей навчання, зокрема до європейської кредитно-модульної системи, та інтеграції вищої педагогічної освіти України в міжнародний освітній простір; положення щодо доцільності розвитку вітчизняної кредитної системи навчання на основі використання принципу накопичення кредитів з допоміжною функцією механізмів їх перезарахування; положення про необхідність проведення цілеспрямованої і систематичної роботи ВНЗ з обґрунтування, опису, відтворення та впровадження кредитно-модульної системи; поняттєвий апарат кредитно-модульної системи: "заліковий кредит", "заліковий модуль", "змістовий модуль", "індивідуалізоване навчальне завдання", "координація навчальної діяльності студентів".

Практичне значення дослідження полягає в тому, що:

- розроблено процедуру проектування та визначено основні завдання з упровадження кредитно-модульної системи організації навчання у ВНЗ для керівного складу на рівнях ректорату, факультету, кафедри;

- розроблено: методику базової фахової підготовки майбутніх учителів інформатики, що дає змогу більш ефективно використовувати навчальне навантаження студентів, збільшити обсяг та підвищити якість їхньої самостійної роботи, забезпечити рівневу диференціацію, індивідуалізацію, інтенсифікацію та результативність навчального процесу; навчальний план підготовки вчителя інформатики за поєднанням напрямів "6.040201 Математика" та "6.040302 Інформатика" на освітньо-кваліфікаційному рівні "бакалавр" для денної форми навчання; нові механізми зарахування та накопичення освітніх кредитів; навчально-методичне забезпечення дисциплін "Користувач персонального комп'ютера", "Елементарна інформатика та інформаційно-комунікаційні технології"; зразки навчально-методичних матеріалів залікових модулів. Це дозволяє викладачам більш ефективно здійснювати інтеграцію кредитно-модульної технології в навчальний процес і практичне впровадження КМСНВІ під час фахової підготовки майбутніх учителів інформатики;

- розроблено 5 навчальних та методичних посібників для навчання студентів дисциплін "Інформатика", "Інформатика і ТЗН", "Штучний інтелект", що використовуються в підготовці вчителів інформатики за КМСНВІ;

- спроектовано, розроблено і впроваджено в навчальний процес усіх напрямів підготовки ЖДУ імені Івана Франка автоматизовану систему (АС) "Навчальні плани", розраховану на використання в умовах КМСОНП;

- створено та апробовано електронну бібліотеку ЖДУ імені Івана Франка (http://eprints.zu.edu.ua), інтегровану в європейські освітньо-наукові бібліотечні системи, що враховує особливості організації процесу навчання в умовах КМСОНП і може бути використана як типова електронна бібліотека ВНЗ.

Упровадження результатів дисертаційного дослідження в педагогічну практику підтверджується довідками Житомирського державного університету імені Івана Франка (№841 від 14.03.2008 р.), Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (№07-10/625 від 24.03.2008 р.), Бердянського державного педагогічного університету (№57/566-43 від 25.03.2008 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (№291 від 25.03.2008 р.), Херсонського державного університету (№01-12/872 від 20.05.2008 р.), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (№726/01-11 від 24.04.2008 р.).

Вірогідність наукових результатів і висновків дисертації забезпечується: методологічною основою дослідження; відповідністю методів дослідження його меті і завданням; широким упровадженням у педагогічну практику основних результатів дослідження; кількісним і якісним аналізом теоретичного та емпіричного матеріалу; достатньо тривалим (2002-2008 рр.) і масовим (понад 600 осіб) педагогічним експериментом.

На захист виносяться:

1. Теоретична модель кредитно-модульної системи організації навчального процесу, що включає декларативну, процедурну моделі та модель спільного європейського освітнього проекту.

2. Теоретично обґрунтовані основні компоненти кредитно-модульної системи навчання майбутніх учителів інформатики.

3. Методична система базової фахової підготовки вчителів інформатики за кредитно-модульною технологією, зокрема мета, завдання, зміст базової підготовки вчителя інформатики, особливості використання форм, методів навчання та рейтингового оцінювання навчальної діяльності, засоби побудови і реалізації індивідуальних траєкторій підготовки фахівців.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були оприлюднені у виступах на міжнародних конференціях "First International Conference on Higher Education Innovation" (м. Київ, 2003 р.), "ISSEP 2005 - Informatics in Secondary Schools: Evolution and Perspectives" (м. Клагенфурт, Австрія, 2005 р.), "Формування професійної компетентності вчителя в умовах європейської інтеграції" (м. Житомир, 2005 р.), "2nd International Conference ISSEP - Informatics in Secondary Schools: Evolution and Perspectives" (м. Вільнюс, Литва, 2006 р.), "Математичне та програмне забезпечення інтелектуальних систем" (м. Дніпропетровськ, 2007 р.), "Стратегії ІТ-технологій в освіті, економіці та екології" (м. Харків, 2007 р.), "Вимірювання навчальних досягнень школярів і студентів: гуманістичні, методологічні, методичні, технологічні аспекти (м. Харків, 2007 р.), "Засоби і технології сучасного навчального середовища" (м. Кіровоград, 2008 р.), "Інформаційно-комунікаційні технології навчання" (м. Умань, 2008); всеукраїнських науково-практичних конференціях "Інформатика та комп'ютерна підтримка навчальних дисциплін у середній і вищій школі" (м. Бердянськ, 2004 р.), "Науково-методичні засади моніторингу якості освіти в педагогічних університетах" (м. Київ, 2007 р.), "Стан та перспективи розвитку системи науково-інформаційного забезпечення освітянської галузі України" (м. Київ, 2007 р.), "Інформаційні технології в освіті, науці і техніці"(м. Черкаси, 2008 р.); на міжгалузевій нараді Міністерства освіти і науки України (м. Київ, 21 грудня 2006 року); на звітних науково-практичних конференціях ЖДУ імені Івана Франка (2002-2007 рр.); Всеукраїнському науково-методичному семінарі з питань використання засобів сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі (м. Київ, НПУ імені М. П. Драгоманова, 2003-2008 рр.); Всеукраїнському "круглому столі" "Реформування вищої освіти та запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (м. Переяслав-Хмельницький, 2005 р.).

Окремі результати дослідження використані під час обґрунтування ряду проектів для участі в конкурсі спільних європейських проектів за програмою Tempus-Tacis: "Upgrading Teachers of Informatics: Methods in Ukraine" (2005 р., реєстраційний номер JEP-26056-2005), "Student Information Services for Promotion of the Bologna Declaration Principles in UA Universities" (2006 р., реєстраційний номер №SCM-T063B06) та проекту "Система інформаційно-комунікаційних компетентностей учнів, учителів і керівників ЗНЗ для нормативного забезпечення та стандартизації дистанційного навчання", поданого до МОН України на конкурс 2009-2010 рр. за Державною програмою "Інформаційно-комунікаційні технології в освіті та науці на 2006-2010 рр."

Публікації. З досліджуваної проблеми опубліковано 43 наукові праці, з них: 1 одноосібна монографія (17,3 др. арк.), 1 колективна монографія (особистий внесок здобувача - 1,45 др. арк.); 2 навчальних посібники (16,75 др. арк.) з грифом МОН України; 26 статей у фахових виданнях (13,71 др. арк.), серед них у співавторстві 1 стаття (особистий внесок здобувача - 0,38 др. арк.); 3 методичних посібники (1 посібник у співавторстві); 10 інших публікацій, серед них 2 одноосібні закордонні публікації, у співавторстві: 1 стаття (особистий внесок здобувача - 0,16 др. арк.) та 1 тези доповідей.

Особистий внесок здобувача. У колективній монографії "Професійно-педагогічна освіта: сучасні концептуальні моделі та тенденції розвитку" (автори Дубасенюк О.А., Антонова О.Є., Вітвицька С.С. та інші) автору належить: ідея написання, обґрунтування, узагальнення результатів і здійснення загальної редакції параграфа 1.2; зміст параграфа 4.2. У спільному методичному посібнику "Початки алгоритмізації та процедурного програмування" (співавтор Кривонос О.М.) автору належить ідея написання, ним розроблено структуру, написано вступну частину, теоретичний матеріал усього посібника та проведена загальна редакція, зразки виконання практичних завдань і завдання лабораторного практикуму розроблено разом із співавтором. У статтях, написаних у співавторстві, "Координація навчальної діяльності студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу" (співавтор Шимон О.М.), "Підходи до створення електронних бібліотек з врахуванням особливостей навчального процесу та структури ВНЗ (співавтори Новицький О.В., Шимон О.М.) автору належить обґрунтування, постановка проблем, безпосередня участь у проведенні досліджень, формулювання основних результатів і здійснення загальної редакції.

У розробленні АС "Навчальні плани" автору належить ідея, проектування, науково-методичне керівництво розробкою, безпосередня участь у впровадженні системи в навчальний процес. Створення електронної бібліотеки ЖДУ імені Івана Франка здійснювалося за наукового керівництва автора, його безпосередньої участі у виконанні робіт з розробки і наповнення бібліотеки, опису інструктивної та технічної документації.

Результати захищеної у 2002 році в Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова (м. Київ) кандидатської дисертації "Диференційований підхід у вивченні основ штучного інтелекту в курсі інформатики фізико-математичного факультету вищого педагогічного закладу" в тексті докторської не використано.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Обсяг основного тексту дисертації становить 388 сторінок, 27 таблиць та 12 рисунків подано на 30 сторінках. Список використаних джерел становить 550 найменувань, серед них 47 - іноземними мовами. Додатки розміщено на 44 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 495 сторінок.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, визначаються його об'єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання і методи дослідження, розкривається його наукова новизна, теоретичне і практичне значення.

Перший розділ "Теоретичні засади кредитно-модульної системи навчання" присвячено системному дослідженню та обґрунтуванню основних компонентів теоретичної моделі КМСОНП: філософсько-освітнього, що включає особливості та тенденції розвитку освітніх систем в умовах переходу до нового інформаційного суспільства, принципові положення Болонського процесу; психолого-педагогічного, що визначається психолого-педагогічними передумовами організації навчання за кредитними технологіями; проектувально-технологічного, який включає досвід та перспективи використання у вищій школі кредитних систем і технологій навчання.

Проведено системний аналіз сучасної філософської думки, особливостей розвитку суспільного життя, методологічних підходів у педагогіці вітчизняної та зарубіжної вищої школи, тенденцій розвитку освітніх систем, динаміки цілей та завдань Болонського процесу.

Розглянуто ряд чинників, що об'єктивно зумовлюють перехід до інформаційного суспільства, його особливі ознаки як нового етапу розвитку людства та вплив на розвиток освітньої галузі. Виявлено ряд особливостей такого розвитку системи освіти:

- діалектичне поєднання, з одного боку, глобального інтеграційного процесу (регіональна, національна, міждержавна інтеграція та інтеграція в міжнародний освітній простір), а з другого, - локальних процесів інтенсивного розвитку вищих навчальних закладів, посилення їх автономії, збереження кращих університетських традицій, підвищення якості й рівня освіти;

- посилення ролі в міжнародному освітньому просторі ВНЗ, організаційна структура яких найбільше відповідає концепції мережного підприємства. Збільшення питомої ваги таких навчальних закладів у національних системах освіти об'єктивно зумовлюватиме більш широке впровадження новітніх, певною мірою уніфікованих мережних технологій навчання в традиційних закладах освіти, зближення й інтеграцію освітніх систем різних країн;

- поява нових вимог до професорсько-викладацького складу, пов'язаних із необхідністю досконалого володіння ІКТ та однією з іноземних мов за професійним спрямуванням; можливістю ефективної роботи за нових умов часткової зайнятості, дистанційних форм навчання; новими психолого-педагогічними особливостями роботи в складі динамічних груп колег та студентів; адаптацією навчальних курсів до вивчення в умовах постійного вдосконалення системи організації навчального процесу; поглибленням автономії викладачів, зокрема розширенням повноважень щодо зміни змісту, структури, впровадження новітніх технологій і методик вивчення дисципліни та підвищення відповідальності викладача за результати підготовки фахівців;

- орієнтація освітньої галузі на перспективні потреби інформаційного суспільства, на вирішення проблеми інформаційної нерівності його членів;

- формування соціально значущих ціннісних орієнтирів людини, культурно-освітнього і виховного середовища, спрямованого на становлення громадянського суспільства, є запорукою подолання негативних проявів інформаційного суспільства та постає одним із актуальних завдань системи освіти.

З'ясовано, що глобальні чинники сучасного суспільного розвитку все більшою мірою визначають зміст освітньої політики національних держав та приводять до феномену глобалізації освіти.

Сучасний стан і розвиток систем вищої освіти свідчить, що, незважаючи на суттєві національні відмінності в структурах вищої освіти, різноманітність кваліфікацій, учених ступенів і звань, є ряд особливостей, притаманних більшості розвинених країн. Серед іншого, це поглиблення інтеграції національних систем вищої освіти в міжнародному освітньому просторі; демократизація та децентралізація системи управління освітою, делегування суттєвих повноважень університетам, посилення їх автономії і відповідальності, розширення участі громадськості в управлінні освітою; посилення економічної конкуренції між освітніми закладами; створення умов для забезпечення продовженого навчання; посилення наукових досліджень у вищій школі; підвищення ролі фундаментальної складової на всіх рівнях професійної освіти; неперервний моніторинг й удосконалення структури профілів підготовки фахівців з урахуванням як вимог міжнародного, загальнодержавного ринків праці, так і регіональних потреб; широке впровадження методів інноваційного і розвивального навчання, орієнтованих на розвиток творчого потенціалу особистості; полегшення доступу до якісної освіти; акредитація ВНЗ та перехід до ефективних механізмів зовнішнього оцінювання освітнього процесу; підвищення ролі, автономії професорсько-викладацького складу в навчальному процесі та посилення відповідальності кожного викладача за якісну підготовку фахівців; підвищення мобільності студентів; підвищення соціальної захищеності студентів шляхом документального підтвердження завершення кожного циклу навчання або досягнення певного рівня професійної підготовки.

На основі розгляду основних документів, що визначають Болонський процес, проведено аналіз шести його основних цілей для врахування їх під час упровадження вітчизняної КМСОНП. Встановлено, що такий процес динамічно розвивається, цілі розширюються, конкретизуються, змінюються їх пріоритети.

Серед нових цілей та завдань Болонського процесу: соціальна згуртованість і відповідальність європейської системи вищої освіти за її підвищення; посилення інтеграції науки та освіти; відкритість європейської освіти для інших регіональних освітніх систем; розширення можливостей системи вищої освіти щодо забезпечення навчання протягом усього життя.

Динаміка процесу свідчить про зміну його суто економічної, ринкової, індустріальної орієнтації, спрямованої на підвищення регіональної конкурентоспроможності європейської вищої освіти, на соціальну, післяринкову, постіндустріальну орієнтацію в світовому освітньому просторі. модульний навчання інформатика учитель

Для дослідження основних понять та характеристик кредитних систем навчання розглянуто залікові кредитні системи: UCTS (University Credit Transfer System - система перезарахування кредитів університетів азіатсько-тихоокеанського регіону), ECTS (European Credit Transfer System - європейська система перезарахування кредитів), ряд кредитних систем, що розробляються і впроваджуються в країнах СНД, та накопичувальні кредитні системи: USCS (United States Credit System - система залікових одиниць США), CATS (Credit Accumulation and Transfer System - система накопичення та перезарахування кредитів Великої Британії).

...