Теорія і методика організації самостійної роботи майбутніх фахівців з механізації сільського господарства у вищих навчальних закладах

Зазначено, що під час планування навантаження на студента виходять із нормативів часу, які розроблені для аудиторних видів занять і майже відсутні для самостійної роботи. Враховуючи норматив денного завантаження студента (9 год.), а також трудомісткість індивідуальних самостійних робіт, вимоги щодо поділу загального обсягу годин на аудиторні та самостійне вивчення, можна запропонувати наступні формули для визначення кількості різних видів роботи (табл. 1), а саме: числа маломістких індивідуальних робіт за семестр n_м.р, для окремо взятої дисципліни n_м.д, загальної кількості дисциплін в семестр z, обсягу загальних затрат часу на самостійну роботу Q, комплексного коефіцієнта переведення загального обсягу годин на частку самостійної роботи К_к.

Таблиця 1. Розрахункові формули з планування навчального процесу

Узагальнені коефіцієнти для визначення затрат часу на самостійну роботу залежно від курсу навчання: І-ІІ курси - 0,48; ІІІ курс - 0,48...0,55; ІV курс - 0,48...0,67; V курс - 0,63...0,67. Враховуючи кількість годин, які виділяються на самостійну роботу, розроблена універсальна номограма, за допомогою якої визначається структура та обсяги усіх видів самостійної роботи залежно від загального обсягу дисципліни. Вихідними даними для визначення структури дисципліни є загальний обсяг часу на дисципліну (шкала І: в годинах - верхній рядок, в кредитах ECTS - нижній). Для зручності користування передбачені наступні шкали: І - загальний обсяг навчальної дисципліни, год.; ІІ - обсяг лекційних занять, год.; ІІІ - обсяг лабораторно-практичних занять, год.; ІV - обсяг часу на самостійну роботу, год.; V - обсяг часу на підготовку до занять, год.; VІ -обсяг часу на курсове проектування, год.; VІІ - обсяг часу на виконання маломістких індивідуальних завдань, год.; А - кількість курсових проектів; Б - кількість курсових робіт; В - кількість задач інженерних дисциплін; Г - кількість комплексних індивідуальних завдань; Д - кількість рефератів; Е - кількість розрахунково-графічних робіт; Ж - кількість навчально-дослідних проектів.

Метод проектів можна розглядати як концентровану форму самостійної роботи. Більшість учених педагогів вважають, що кожна навчальна дисципліна повинна закінчуватися самостійною індивідуальною роботою, яка спрямована на відпрацювання механізму переходу знань, отриманих на навчальних заняттях, уміння ними користуватися. Для окремих тем, розділів це можуть бути маломісткі завдання - графічні, розрахункові, описові, реферативні.

Для навчальної дисципліни загалом - це курсові роботи.

У будь-якій проектній діяльності студента слід виділити основні етапи її проведення: І етап - складання завдання на проектування; II етап - проектування; ІІІ етап - завершення проектування; IV етап - захист результатів, проекту. Елементи самоосвіти при виконанні лабораторних робіт будуть максимально проявлятися і давати запланований ефект за умови раціонального планування структури режиму проведення. Вважаємо доцільним програмування лабораторної роботи здійснювати за схемою, яка складається з окремих змістових і часових циклів.

Цикл 1. Підготовчий. Проводиться в аудиторії, методичних кабінетах, читальних залах, за місцем проживання. Задачею циклу є підготовка студентів до проведення лабораторної роботи в максимально самостійному режимі.

Цикл 2. Визначення рівня готовності студентів до виконання лабораторної роботи рекомендується провести через опитування теоретичних основ процесу, який вивчається.

Цикл 3. Безпосереднє виконання лабораторної роботи.

Цикл 4. Опрацювання результатів виконання лабораторної роботи.

Цикл 5. Завершальний етап.

Головним документом, який визначає обсяг та зміст навчальної інформації з дисципліни, є її програма. На сьогодні вимоги до самостійного вивчення програмного матеріалу змінилися в бік збільшення з мінімальної частки від 30 до 50 і більше відсотків загальної інформації.

Вважаємо необхідною розробку наступної документації для регламенту самостійної роботи на рівні кафедри: 1) структурована робоча програма з розподілом навчального матеріалу на модулі та з виділенням матеріала за видом і обсягом для самостійного вивчення; 2) підготовка з кожного модуля індивідуальних завдань для студента з чіткою деталізацією інформаційних об'єктів, де можна вивчити матеріал самостійно (лабораторії, майстерні, стенди, віртуальні лабораторії, бібліотеки тощо); 3) створення з кожного модуля інформаційного матеріалу під самостійне вивчення; 4) розробка навчальних програм та програм самоконтролю якості вивчення з боку студента; 5) розробка діагностичних матеріалів контролю якості вивчення студентом окремих модулів з боку педагогічного (науково-педагогічного) працівника (тести, тестувальні та контрольні програми тощо); 6) розробка форм звітності студентом за вивчений матеріал; 7) розробка методичних матеріалів для вивчення лекційного матеріалу (паперові та електронні курси лекцій, наочності, контрольні запитання та завдання тощо); 8) розробка методичних матеріалів для виконання індивідуальних самостійних робіт (завдання, алгоритми розрахунків, довідкові дані, технічні вимоги джерела літератури тощо); 9) розробка графіків поточної звітності та консультацій.

Розкрито концепцію наскрізності в організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах, згідно з якою маломісткі індивідуальні роботи входять тематично у великомісткі, які, в свою чергу, є складовими випускних кваліфікаційних робіт - дипломних робіт, проектів.

Як варіант маломісткі індивідуальні роботи можуть тематично входити безпосередньо у кваліфікаційні.

Наскрізна організація виконання індивідуальної самостійної роботи може бути в цілому в навчально-науково-виробничих комплексах (Університетських регіональних центрах), між освітньо-кваліфікаційними рівнями “молодший спеціаліст”-“бакалавр”-“спеціаліст”-“магістр”, в межах окремих освітньо-кваліфікаційних рівнів та окремих дисциплін.

У зв'язку з тим, що в межах однієї спеціальності на різних ОКР є курсові роботи (проекти) з однакових дисциплін, заохочується наступність і наскрізність у їх виконанні. У цьому разі організаційна робота з наскрізності проводиться на рівні викладачів ВНЗ І рівня та науково-педагогічних працівників ІІ-VІ рівнів акредитації з координацією з боку завідувача кафедри.

У підрозділі “Програмування наскрізної наукової роботи” встановлено, що наукова робота студента є важливим різновидом самостійної роботи. Її ефективність теж залежить від раціональності планування, введення в механізм реалізації ідеї наскрізності.

Основне завдання в плануванні наукової діяльності студентів у навчальному процесі полягає в теоретичному обґрунтуванні та розробці моделі наскрізної наукової роботи під час підготовки фахівців у аграрних навчальних закладах різного рівня акредитації за ОКР “бакалавр”-“магістр” за класичною та кредитно-модульною системами побудови навчального процесу.

У третьому розділі - “Програмування наскрізної самостійної роботи студентів у межах професійноорієнтованих дисциплін” - наведені навчальні плани основних агроінженерних спеціальностей на ОКР “бакалавр”, “спеціаліст” та “магістр” і розроблені наскрізної схеми самостійної індивідуальної роботи для дисциплін, на яких передбачено індивідуальне курсове проектування.

При розробці наскрізних схем самостійної індивідуальної роботи для окремо взятих дисциплін враховувалися мета вивчення, кваліфікаційні вимоги щодо знань та умінь, проводився аналіз міжпредметних зв'язків, вияснялися, які дисципліни вже вивченні, і які вивчаються паралельно, визначалися які види індивідуальних робіт з них можуть бути використані для складання основної наскрізної схеми. Як правило, наскрізність ефективна для дисциплін, з яких виконуються курсові роботи або проекти

На прикладному рівні розроблені моделі наскрізних схем індивідуальної самостійної роботи для таких дисциплін: "Енергетичні засоби агропромислового комплексу", "Деталі машин і основи конструювання", "Теорія машин і механізмів", "Сільськогосподарські машини", "Машиновикористання в тваринництві", "Механізація переробки та зберігання cільськогосподарської продукції", "Машиновикористання в рослинництві", "Ремонт машин", "Основи інтелектуальної власності", "Основи технічної творчості", "Проектування технологічних систем рільництва", "Проектування технологічних процесів у тваринництві", "Проектування технологічних процесів на ремонтних підприємствах", "Проектування технологічних процесів на переробних підприємствах," "Автоматизація технологічних процесів та систем автоматичного керування", "Економіка сільського господарства і організація агроенерго сервісу", "Теплопостачання сільського господарства", "Водопостачання сільського господарства", "Електропостачання сільського господарства", "Електричне освітлення та опромінення", "Електроніка та мікросхемотехніка", "Електропривід сільськогосподарських машин", "Газопостачання агропромислового комплексу", "Електротехнологія, електропривід в агропромисловому комплексі".самостійний робота навчальний фахівець

У четвертому розділі - “Організаційно-педагогічне забезпечення організації самостійної роботи студентів” - розкрито основні педагогічні шляхи ефективної реалізації позааудиторного навчання - самостійної роботи. До них відносять: інформаційно-методичне забезпечення всіх суб'єктів навчального процесу (паспортизація навчального процесу) як засіб створення бази для самостійного вивчення програмного матеріалу; створення електронних варіантів лекційних матеріалів, а також створення мотиваційно-стимулюючої атмосфери для виконання самостійної роботи. Паспортизація навчального процесу - це створення систематизованого і оптимізованого раціонального набору навчально-методичної та інформаційно-довідникової інформації (паспорта) про основні суб'єкти навчального процесу, які задіяні в самостійній роботі. Головне завдання паспортизації - максимальне інформаційне охоплення, прозорість та можливість доступу (прямого та дистанційного) як основи самостійного вивчення студентом навчального матеріалу.

У ньому розроблено основні методичні засади створення паспортів навчального закладу, кафедри, науково-педагогічного працівника, навчальної дисципліни, лабораторії, робочого місця та студента.

Наведено авторську версію складання електронних лекцій, розкрито механізми оцінювання та самооцінювання знань студентів. Запропоновано структуру електронної лекції з регульованою схемою, яка дає змогу складати багаторівневі інформаційні блоки. Ця структура адаптована для різного рівня потреб та вимог користувачів. Для визначення знань студентів розроблено універсальну трирівневу схему. Завершальним етапом складання електронної лекції є зведення матеріалу, розміщеного в основному текстовому та допоміжних файлах, в одне ціле, електронний НТМL документ із гіперпосиланнями (кольоровий підкреслений текст чи графічний об'єкт, за якого виконується перехід до файлу, фрагмента файла чи веб-сторінки в інтрамережі чи Інтернеті).

У підрозділі “Способи активізації самостійної роботи” здійснено системний аналіз існуючих способів, підходів, механізмів активізації навчальної роботи загалом і самостійної зокрема.

Доведено, що педагогічна ефективність самостійного вивчення студентами програмного матеріалу залежить від багатьох чинників, а саме: планування, керівництва і контролю. Але найбільш вагомий чинник - це наявність чіткої мотивації. Наведемо частину характерних мотивів: бажання зекономити час на особисте життя (вечори відпочинку, перегляд фільмів, читання книг, суспільні відносини, можливість заробити гроші тощо); здати виконані індивідуальні роботи згідно з графіком і отримати додатковий час для власних цілей; виключити необхідність дублювання виконання завдань у межах однієї дисципліни, групи чи курсу і знову ж таки - зекономити час; бачити практичну (прагматичну) мету під час виконання завдання; уникнути конфлікту і негативних наслідків у стосунках з викладачем, який видає завдання; вигідно виглядати на фоні успішного виконання робіт перед своїми колегами; отримати скидки у розмірах завдань, їх кількості, завчасності виконання; отримати більшу стипендію за кращу успішність; отримати додаткові пільги від деканату - поселення в гуртожиток, надання можливості проходження закордонного стажування, першочерговість у виборі місць практики, а потім направлення на роботу, отримання матеріальної допомоги, премій за успіхи в навчальній і позанавчальній роботі, направлення в магістратуру, аспірантуру тощо; отримати високе місце в рейтингу групи, курсу, спеціальності з наступними пільгами, які прийняті в навчальному закладі.

Активізація самостійної роботи студентів може бути реалізована також через введення рейтинг-оцінювання навчальної діяльності всіх фігурантів навчального процесу.

Рейтинг-оцінювання не тільки дозволяє оцінити, але й оптимізувати організацію самостійної роботи, покращити управління нею, посилити окремі її складові.

Рейтинг-оцінювання викладача необхідно проводити за фактом виконання навчальної (аудиторної і самостійної), наукової, навчально-методичної і культурно-виховної роботи. Рейтинг-оцінку допоміжного персоналу (навчальних майстрів, лаборантів) проводити за виконанням основних посадових обов'язків і додаткових, які підсилюють основні та особисто ініційовані.

Рейтинг-оцінювання студентів проводити за виконання навчальної роботи (аудиторної, самостійної), результатами практичного навчання, наукової і громадської діяльності.

Сума рейтинг-оцінювання викладача та допоміжного персоналу становить рейтинг-оцінювання кафедри. Сума рейтинг-оцінювання кафедр у відповідних комбінаціях складає рейтинг-оцінювання відділу факультету, спеціальності.

У п'ятому розділі - “Експериментальна перевірка ефективності наскрізної самостійної роботи” - наведено програму експериментальних педагогічних досліджень, методику їх проведення та математичної обробки результатів експерименту і власне отримані результати.

В основу математичного апарату обробки результатів експерименту поставлені формули з визначення середнього балу всіх виборок, їх дисперсій, параметри, через які вони порівнюються та при ймовірності 0,95 декларуються наявність чи відсутність істотної відмінності.

Ефективність наскрізної самостійної роботи вивчали в експериментальних групах порівняно з контрольними з 2003 по 2007 рік, набору 1998, 1999, 2000, 2001, 2002 років на ОКР “бакалавр” та 2002, 2003, 2004, 2005 років на ОКР “спеціаліст”.

Аналіз екзаменаційних відомостей за період навчання студентів набору 1998, 1999, 2000, 2001 рр. під час отримання ОКР “бакалавр” показав, що середній приріст успішності (середній бал) в експериментальних групах склав відповідно на ІІ курсі - 0,23; ІІІ - 0,37; ІV - 0,38, що становить від 10 до 25% від контрольних.

Аналіз результатів експерименту на випускному курсі освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” показав ефективність наскрізної технології самостійної роботи.

В експериментальних групах середній бал успішності був вищим 2002 р. у середньому на 14%, 2003 р. - на 23,9; 2004 р. - на 16,97; 2005 р. - 4,63 відсотків.

Особливістю експерименту на цих курсах було те, що він діяв у межах одного навчального року, був максимально прозорим і керованим, практично були відсутні “промахи”.

Це підкреслює ефективність технології у короткотермінових програмах - у межах однієї дисципліни, навчального року та довгострокових - освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Впровадження у навчальний процес наскрізної системи планування та реалізації самостійної роботи показало, що успішність порівняно з контрольними групами зросла на молодших курсах від 3 до 15%, а на старших - до 30%, що свідчить про її доцільність та педагогічну ефективність.

Різницю у показниках ефективності між молодшими і старшими курсами можна пояснити ростом психологічної стабільності та підвищенням рівня усвідомленості студентами головної ідеї наскрізності - орієнтації на особистість та її потреби, приватну зацікавленість, виключення з процесу навчання елементів “безцільності” та наявності вектора навчальної діяльності, спрямованого на кінцевий результат.

Висновки

Вивчення нормативних документів щодо організації навчального процесу у вищих навчальних закладах показав, що структура навчального часу студента відповідно до вимог сучасної доктрини педагогіки вищої школи має чітко виражену тенденцію до домінування в ній самостійних форм вивчення програмного матеріалу. Частка самостійної роботи студента в загальному обсязі бюджету навчального часу коливається від 50% на молодших і близько 70-80% на старших курсах.

На основі аналізу досвіду роботи з підготовки агроінженерних спеціалістів зроблено висновок, що режим навчальної роботи студента в аудиторіях (лекції, лабораторно-практичні, семінарські заняття) чітко регламентується відповідними службами - деканатами, навчальними частинами, диспетчерськими, методичними відділами, спеціальними державними документами: положеннями про планування навчальної, методичної, виховної, наукової роботи та похідними від них (навчальними планами, розкладами занять, типовими та робочими програмами навчальних дисциплін, навчальними дорученнями для викладачів, графіками навчального процесу тощо). Встановлено, що не дивлячись на наявність у вищій школі доктрини домінуючої ролі самостійної роботи як основної форми отримання фахової інформації режим реалізації самостійної роботи для студентів практично відсутній як на державному, так і на прикладному рівні.

Теоретично обґрунтовано структуру і зміст самостійної роботи студентів вищого навчального закладу, а саме: вивчення попереднього матеріалу (лекційного, лабораторного), підготовку до майбутніх занять (25%) та виконання індивідуальних завдань із дисциплін, як форми закріплення теоретичного матеріалу - графічних, розрахункових, описових, аналітичних, творчих, реферативних, курсових, дипломних робіт і проектів (25%). Окремою складовою самостійної роботи студента слід вважати практичну підготовку під час навчальних та виробничих практик, на які виділяється навчальний час із загального бюджету.

Обґрунтована і експериментально перевірена авторська методика наскрізного програмування: робочого часу студентів, самостійної роботи студентів, робочого часу науково-педагогічних працівників (викладачів), проектної діяльності студентів, практичної діяльності студентів на лабораторному практикумі, самостійної наукової роботи студентів на кафедрах, в основу якої поставлений принцип тематичного і змістового входження змістових робіт і проектів у кваліфікаційну випускну роботу - дипломний проект-роботу. Впровадження у навчальний процес наскрізного принципу планування та реалізації самостійної роботи показало, що успішність виросла на молодших курсах на 10-15 %, старших - 30 %.

Розроблено методику програмування наскрізної індивідуальної роботи на освітньо-кваліфікаційних рівнях: “молодший спеціаліст”-“бакалавр”-“спеціаліст”-“магістр” в навчально-наукових університетських центрах для напряму “Механізація і електрифікація сільського господарства”, в основу якої покладений аналітично-графічний апарат з визначення всіх складових бюджету часу.

Доведено, що ефективність самостійної роботи студента забезпечується завдяки:

чіткому регламенту усіх її видів: планування, нормування, програмування, звітність загалом та за окремими складовими;

створенню і впровадженню мотиваційних механізмів активізації діяльності навчального процесу: студентів, науково-педагогічних працівників (викладачів), допоміжного персоналу, внесення елементів творчості, особистої (приватної) зацікавленості в поточних і кінцевих результатах навчання;

паспортизації навчального процесу, всіх його складових (кадрової, матеріальної, методичної бази, соціально-побутового сектора - як форма створення інформаційного середовища для самостійного вивчення);

впровадженню рейтинг-оцінювання діяльності суб'єктів навчального процесу як форми комплексного обліку педагогічних дій, спрямованих на ефективну реалізацію самостійної роботи.

Складено моделі наскрізних схем виконання самостійної індивідуальної роботи студентами під час вивчення основних фахових дисциплін агроінженерних спеціальностей відповідно до змісту навчальних програм, а саме:

спеціальності “Механізація сільського господарства”: "Енергетичні засоби АПК"; "Деталі машин і основи конструювання", "Теорія машин і механізмів"; "Сільськогосподарські машини"; "Машиновикористання в тваринництві"; "Механізація переробки та зберігання сільськогосподарської продукції"; "Машиновикористання в рослинництві"; "Ремонт машин"; "Основи інтелектуальної власності", "Основи технічної творчості"; "Проектування технологічних систем рільництва", "Проектування технологічних процесів у тваринництві"; "Проектування технологічних процесів на ремонтних підприємствах"; "Проектування технологічних процесів на переробних підприємствах".

спеціальності “Енергетика сільськогосподарського виробництва”: "Автоматизація технологічних процесів та систем автоматичного керування"; "Економіка сільського господарства і організація агроенергосервісу"; "Теплопостачання сільського господарства"; "Водопостачання сільського господарства"; "Електропостачання сільського господарства"; "Електричне освітлення та опромінення"; "Електроніка та мікросхемотехніка"; "Електропривід сільськогосподарських машин"; "Газопостачання АПК"; "Електротехнологія"; "Електропривід в АПК".

Визначено, що до самостійної роботи студентів слід віднести і наукову роботу, яка спрямована на поглиблення вивчення програмного матеріалу, а також на розвиток у студента творчих, пошуково-прогностичних умінь і навичок, розширення його фахового і особистісного потенціалу. Час на наукову роботу “вмонтований” в інші види діяльності і на сьогодні централізовано не планується (за винятком специфічних дисциплін, наприклад: “Основи наукових досліджень”). Розроблена наскрізна схема залучення студентів до наукових досліджень вищого навчального закладу впродовж всього терміну навчання.

Експериментальна перевірка методики організації самостійної роботи під час лабораторного практикуму на етапах його підготовки проведення та звітності дала змогу довести, що ефективність останнього залежить від раціонального розподілу його складових, а саме: підготовка до роботи - 35-55 % (в позаурочний час), визначення рівня готовності студента до лабораторного практикуму - 15 %, безпосереднє виконання - 50 %, опрацювання результатів та їх математична і графічна інтерпретація - 25 %, оцінювання знань та умінь студента - 10 %

Доведено, що запропонована педагогічна технологія універсальна з огляду на використання для інших спеціальностей. Так, для спеціальності “Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва” на першому курсі можлива видача теми напряму дипломного проектування щодо розробки технології виробництва свинини, молока, м'яса овець, птиці. При цьому вибирається вид тварини чи птиці і через наскрізну схему виконання індивідуальних робіт вирішуються питання селекції, годівлі, утримання, переробки, зберігання вихідної продукції - м'яса, молочних продуктів та ін., які в комплексі виносяться на захист у вигляді кваліфікаційної дипломної роботи (проекту). Подібно наскрізна технологія накладається на підготовку фахівців із агрономічних спеціальностей. У цьому випадку особливістю дипломного проектування є розробка технології вирощування, переробки та зберігання продукції рослинництва за видами: зернові культури (пшениця, кукурудза, горох), технічні (буряки, ріпак, соняшник) тощо.

Через наскрізність вирішуються питання вивчення технологій обробітку ґрунту, селекції сільськогосподарських культур, сівби, внесення добрив, збирання, переробки та зберігання урожаю. Подібні підходи дозволяють будувати навчальний процес на принципах наскрізності для будь-яких спеціальностей та напрямів.

11. Розроблений і впроваджений у вищі навчальні заклади агроінженерної освіти навчально-методичний комплекс з організації самостійної роботи при підготовці фахівців агроінженерного напряму: програми дисциплін, навчальні посібники, практикуми, методичні рекомендації, стандарти освіти, дидактичні матеріали.

За результатами наукових досліджень додатково встановлено, що навчальна і наукова діяльність студентів стала мотивованою щодо виконання домашніх завдань якісно, вчасно, не шукаючи аналогів із розрахунку на їх подальше включення до дипломних проектів; вся домашня самостійна робота студентів прийняла характер замовленої ними ж прагматичної за змістом навчальної діяльності, з самоконтролем її якості; стала можливою апробація окремих фрагментів дипломного проектування через висвітлення їх на студентських наукових конференціях, засіданнях наукових гуртків, товариствах тощо; став реальністю захист окремих технічних рішень розрахунково-графічних та курсових робіт та наукових розробок студентів, творчих груп, кафедр, колективів через розрахунково-графічні роботи та курсове проектування з навчальних дисциплін “Основи наукових досліджень” та “Основи інтелектуальної власності” захист розробок студентів, окремих творчих груп, кафедр загалом через публікацію в регіональних центрах науково-технічної інформації у вигляді інформаційного листка, у відомчих та міжвідомчих наукових збірниках; подачу документів на отримання посвідчення на раціоналізаторську пропозицію, патенту на винахід тощо; цілком знімається проблема залучення до наукової роботи студентської молоді. Кожний дипломник, маючи рік i більше (до 5 років) практичної роботи над темою дипломного проекту, є фахівцем у своїй галузі i потенційним доповідачем-науковцем на колективному зібранні будь-якого рівня - засіданні гуртка, технічній раді, науковій конференції тощо; глибоке опрацювання окремих питань упродовж кількох років (всього терміну навчання) знімає психологічний бар'єр боязні перед непізнаним, новим, уможливлює сміливий підхід до вирішення будь-якого питання у навчанні та виробництві; наскрізне проектування вчить студента комплексно підходити до вирішення проблеми, перетворює його пізнавальний процес у конкретний, реальний, знімає невизначеність, безцільність у навчанні (заради оцінки), налаштовує на творчу роботу заради кінцевого результату - захисту дипломного проекту.

Доведено, що інтерес у наскрізному проектуванні найбільш яскраво проявляється у студентів старших курсів. До того ж, значна частина старшокурсників, працюючи над певними темами разом зі студентами молодших курсів, стають їх співкерівниками у процесі виконання курсових проектів. Це дає змогу вивільнити час науково-педагогічних (педагогічних) працівників, на вирішення більш складних проблем навчального процесу.

У результаті виконаного дослідження підтверджено висунуту гіпотезу, досягнуто мету й виконано всі поставлені завдання.

Звичайно не всі аспекти з організації самостійної роботи нами охоплені. Зокрема є необхідність розробки теорії складання навчальних планів з огляду на місце в них всіх видів самостійної роботи, проведення порівняльного аналізу досвіду організації самостійної роботи у вищих навчальних закладах Європейського Союзу, розробки теорії і методики складання стандартів освіти, організації практичної підготовки студентів за наскрізними технологіями. Теоретичні та практичні результати досліджень доцільно використати Науково-методичному центру аграрної освіти Міністерства аграрної політики України, Науково-методичному центру вищої освіти та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, вищим навчальним закладам України для планування та дидактичного забезпечення навчального процесу, науково-педагогічним працівникам для складання навчально-методичних комплексів (паспортів) дисциплін та навчально-виробничих об'єктів, написанні підручників, навчальних посібників і методичних матеріалів інструктивного і інформаційного характеру.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Бендера І.М. Організація самостійної роботи студентів агроінженерних спеціальностей: монографія / І.М. Бендера. - К.: Наукметодцентр аграрної освіти, 2007. - 364 с.

2. Навчально-методичні посібники з грифом Міністерства аграрної політики України:

3. Практикум з теплотехніки, палива і мастильних матеріалів / [І.М.Бендера, А.М.Божок, Ю.А.Бобильов, І.І.Мисюта]; під ред. І.М.Бендери - К.: Урожай, 1995. - 144 с.

4. Системи керування сільськогосподарських енергетичних засобів / [М.І.Самокиш, І.М.Бендера, М.М.Клєвцов, А.М.Божок]; за ред. М.І.Самокиша, М.М.Клєвцова. - К.: Урожай, 1998. - 304 с.

5. Трансмісії сільськогосподарських енергетичних засобів / [М.І.Самокиш, І.М.Бендера, М.М.Клєвцов та ін.]; за ред. М.І.Самокиша. - К.: Урожай, 1998. - 216 с.

6. Двигуни сільськогосподарських енергетичних засобів: навч. посіб. [для студ. інжен.-техн. спец. навч. с.-г. закл. I-IV рівнів акредитації] / [М.І.Самокиш, М.М.Клєвцов, А.М.Божок, І.М.Бендера]; за ред. М.І.Самокиша, М.М.Клєвцова. - К.: Урожай, 1998. - 320 с.

7. Дипломне проектування у вищих навчальних закладах Мінагрополітики України: навч.-метод. посіб. / [за ред. Т.Д. Іщенко, І.М. Бендери]. - К.: Аграрна освіта, 2006. - 256 с.

8. Інженерна екологія. Ч. 6. Нормування якості навколишнього середовища: навч. посіб. / [Б.А. Шелудченко, М.І. Бахмат, А.П. Войтинський, І.М. Бендера, Н.Б. Шелудченко]. - Кам'янець-Подільський: Видавець ПП Зволейко Д.Г., 2007. - 172 с.

9. Технологічне обладнання переробних та харчових виробництв: лабораторний практикум для студентів інженерних спеціальностей / [І.М. Бендера, О.Я. Стрельчук, О.М. Семенов, М.М. Борис, В.В. Підлісний]. - Кам'янець-Подільський: ФОП Сисин О.В., 2007 - 204 с.

10. Методичний посібник для виконання кваліфікаційних робіт із спеціалізації "Механізація переробки та зберігання сільськогосподарської продукції" в межах спеціальності "Механізація сільського господарства" для освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр", "спеціаліст" та "магістр": метод. рекомендації / [І.М. Бендера, О.Я. Стрельчук, В.І. Дуганець, Т.Д. Іщенко, М.М. Борис]; за ред. І.М.Бендери та О.Я.Стрельчука. - Кам'янець-Подільський: ФОП Сисин О.В., 2008. - 220 с.

11. Дуганець В.І. Підготовка магістрів в агроінженерії: навчальний посібник [для використання магістерських кваліфікаційних робіт за напрямами підготовки: "Інженерна механіка", "Харчові технології і інженерія", "Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва] / В.І. Дуганець, О.Я. Стрельчук, І.М. Бендера; за ред. В.І. Дуганця, О.Я. Стрельчука. - Кам'янець-Подільський: ФОП Сисин О.В., 2008. - 276 с.

12. Гідропривід сільськогосподарської техніки: програма для вищих аграрних закладів освіти III-IV рівнів акредитації із спеціальності 7.091902 - “Механізація сільського господарства”. - К.: НМЦ агроосвіти України, 1998. - 12 с.

13. Типова програма навчальної дисципліни “Машиновикористання на малих переробних підприємствах” для підготовки фахівців із спеціальності 7.091902 “Механізація сільського господарства” (спеціалізація “Механізація переробки та зберігання сільськогосподарської продукції”) в аграрних вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації / [О.В. Дацишин, Д.С. Чубов, А.І. Ткачук, Л.М. Тищенко, О.В. Богомолов, Ф.Ю. Ялпачик, О.В. Гвоздєв, С.Г. Пастушенко, І.М. Бендера]. - К.: Аграрна освіта, 2003. - 11 с.

14. Типова програма навчальної дисципліни “Методика контролю знань” для підготовки фахівців в аграрних вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації із спеціальностей 7.091902 “Механізація сільського господарства” (спеціалізація “Професійне навчання”) / [В.М. Манько, П.Г. Лузан, Т.Д. Іщенко, В.В. Ільїн, А.О. Єсаулов, І.М. Бендера]. - К.: Аграрна освіта, 2004. - 8 с.

15. Бендера І.М. Наскрізне дипломне проектування - це робота на кінцевий результат / І.М. Бендера // Наукові записки. - Кіровоград: РВП КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. - Вип. 51. - Ч. 2. - С. 129-134. - (серія “Педагогічні науки”).

16. Дуганець В.І. Удосконалення системи підготовки педагогічних кадрів для ПТНЗ / В.І. Дуганець, І.М. Бендера // Професійно-технічна освіта. - 2003. - № 3. - С. 29-35.

17. Бендера І.М. Підготовка інженерно-педагогічних кадрів в галузі механізації сільського господарства / І.М. Бендера, В.І. Дуганець // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: зб. наук. праць. -Х.: Укр. інженер.-пед. академія (УІПА), 2003. - Вип. 5. - С. 76-90.

18. Бендера І.М. Організація навчального процесу на принципах неординарності при підготовці інженерів-педагогів в галузі механізації для професійних закладів професійної освіти / І.М. Бендера // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: зб. наук. праць. - Х.: УІПА, 2003. - Вип. 5. - С. 299-307.

19. Бендера І.М. Організація самостійної роботи майбутніх інженерів-механіків сільського господарства / І.М. Бендера // Неперервна професійна освіта: теоретична освіта: теорія і практика: наук.-метод. журнал. - 2003. - № 2.- С. 133-145.

20. Бендера І.М. Науково-методичне програмування самостійної роботи за принципом наскрізності при підготовці фахівців за ОКР “спеціаліст” зі спеціальності “Механізація сільського господарства” / І.М. Бендера // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців. Методологія, теор. досв. проблеми: зб. наук. праць / [ред колегія: І.А. Зязюн (голова) та ін.]. - Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. - Вип. 5. - С. 398-404 (745).

21. Бендера І.М. Програмування самостійної роботи за принципом наскрізності при підготовці фахівців з ОКР “спеціаліст” зі спеціальності “Професійне навчання" / І.М. Бендера // Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт”: зб. наук. праць Кам'янець-Подільськ. держ. ун-ту. - Кам'янець-Подільський: ПДАТУ: інформаційно-видавничий відділ, 2004. - Вип. 10. - С. 55-60. - (Серія педагогічна "Дидактики дисципліни фізико-математичної та технологічних освітніх галузей").

22. Бендера І.М. Інженерно-педагогічне забезпечення аграрних професійно-технічних закладів у галузі механізації сільського господарства./ І.М. Бендера // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: зб. наук. праць. - Х.: Укр. інженер.-пед. академія (УІПА), 2004. - Вип. 8. - С. 26-40.

23. Бендера І.М. Програмування наскрізної самостійної роботи при підготовці молодих спеціалістів із спеціальності “Механізація сільського господарства” / І.М. Бендера // Зб. наук. праць Уманського ДПУ ім. Павла Тичини. - К.: Міленіум, 2005. - Ч. 1. - С. 14-26.

24. Бендера І.М. Програмування наскрізної самостійної роботи при вивченні дисципліни “Машиновикористання в тваринництві” студентами спеціальності “Механізація сільського господарства” / І.М. Бендера // Наук. вісник Південноукр. держ. пед. ун-ту. - Одеса: ПДПУ ім. Ушинського, 2005. - № 5-6. - С. 51-59.

25. Бендера І.М. Програмування наскрізної самостійної роботи при вивченні дисципліни “Технічна механіка” студентами спеціальності “Механізація сільського господарства” за освітньо-кваліфікаційним рівнем “молодший спеціаліст” / І.М. Бендера // Зб. наук праць Кам'янець-Подільськ. держ. ун-ту. - Кам'янець-Подільський: інформ.-видав. відділ, 2005. - Вип. 11. - С. 111-114. -

26. Бендера І.М. Організація самостійної роботи студентів агроінженерних спеціальностей за кредитно-модульною системою / І.М. Бендера // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: зб. наук. праць. - Х.: Укр. інженер.-пед. академія (УІПА), 2005. - № 10. - С. 207-222.

27. Бендера І.М. Програмування наскрізної самостійної роботи при вивченні дисципліни “Механізація переробки та зберігання сільськогосподарської продукції” студентами агроінженерних спеціальностей / І.М. Бендера // Гуманізація навчально-виховного процесу: наук.-метод. збірник. - Слов'янськ, 2005. - Вип. ХХVІІ. - С. 100-110.

28. Бендера І.М. Програмування наскрізної самостійної роботи студентів агроінженерних спеціальностей / І.М. Бендера // Актуальні проблеми вищої школи: зб. наук. праць ПДПУ ім. Короленка. - Вип. 7 (46). - Полтава, 2005. - С. 238-247.

29. Бендера І.М. Програмування наскрізної самостійної роботи в процесі вивчення дисципліни “Енергетичні засоби агропромислового комплексу” студентами агроінженерних спеціальностей / І.М. Бендера // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - Луцьк: ВЕЖА, 2005. - Вип. 2. - С. 112-118.

30. Бендера І.М. Програмування наскрізної самостійної роботи при вивченні дисципліни “Машиновикористання в рослинництві” студентами агроінженерних спеціальностей / І.М. Бендера // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: зб. наук. праць. - Х., УІПА, 2006. - Вип. 12. - С. 189-197.

31. Бендера І.М. Програмування наскрізної самостійної роботи при вивченні дисципліни “Теорія машин і механізмів” студентами агроінженерних спеціальностей / І.М. Бендера // Проблеми освіти: наук.-метод. збірник; [кол. авт.]. - К: Наукметодцентр вищої освіти, 2006. - Вип. 43. - С. 129-135.

32. Бендера І.М. Програмування наскрізної самостійної роботи при вивченні дисципліни “Сільськогосподарські машини” студентами агроінженерних спеціальностей / І.М. Бендера // Проблеми освіти: наук.-метод. зб.; [кол. авт.]. - К.: Наукметодцентр вищої освіти, 2006. - Вип. 44. - С. 113-125.

33. Бендера І.М. Планування самостійної роботи студентів при проведенні лабораторного практикуму / І.М. Бендера // Зб. наук. праць Бердянського ДПУ. - Бердянськ: БДПУ, 2006. - № 1. - С. 134-138. - (Серія "Педагогічні науки").

34. Бендера І.М. Особливості організації самостійної роботи студентів агроінженерних спеціальностей при вивчені дисципліни “Основи технічної творчості” / І.М. Бендера // Науковий вісник Миколаївського державного університету: зб. наук. праць. - Миколаїв: МДУ, 2006. - Вип. 12. - Т. 1. - С. 243-251. - (Серія "Педагогічні науки").

35. Бендера І.М. Програмування самостійної роботи студентів агроінженерних спеціальностей у контексті вимог кредитно-модульної системи / І.М. Бендера // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: зб. наук. праць. - Х.: Українська інженерно-педагогічна академія (УІПА), 2007. - Вип. 16. - С. 27-44.

36. Бендера І.М. Алгоритм виконання кваліфікаційних робіт у процесі наскрізного проектування на освітньо-кваліфікаційному рівні “бакалавр” спеціалізації “Механізація переробки та зберігання сільськогосподарської продукції” / І.М. Бендера, О.Я. Стрельчук // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць; [редкол.: І.А. Зязюн та ін.]. - Київ-Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2007. - Вип. 15. - С. 213-227.

37. Бендера І.М. Запрошуємо до дискусії: чому ми не любимо інженерно-педагогічну аграрну освіту / І.М. Бендера // Професійно-технічна освіта. - 2007.- Вип. 4. - С. 28-30.

38. Методичні рекомендації щодо організації наскрізної самостійної роботи студентів під час підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів: „молодший спеціаліст”, „бакалавр”, „спеціаліст” напряму 0919 „Механізація та електрифікація сільського господарства” спеціальності „Механізація сільського господарства” в аграрних вищих навчальних закладах / [І.М. Бендера, Т.Д. Іщенко, С.М. Кравченко, О.В. Корольчук, О.М. Соколовська, А.В. Рудь та ін.]; за ред. І.М. Бендери. - К.: Аграрна освіта, 2006. - 88 с.

39. Методичні рекомендації щодо організації екстернату в аграрних вищих навчальних закладах України / [Т.Д. Іщенко, С.М. Кравченко, Н.А. Демешкант, І.М. Бендера, Ю.І. Панцир, В.І. Пастухов, К.Г. Лопатько, С.І. Пастушенко, П.Д. Завірюха]. - К.: Аграрна освіта, 2005. - 30 с.

40. Принципи та шляхи інтеграції вищих навчальних закладів Міністерства аграрної політики України в Європейський простір вищої освіти: наук.-метод. матеріали / [Т.Д. Іщенко, С.М. Кравченко, Н.А. Демешкант, В.Д. Шинкарук, І.І. Бабін, Ю.С. Кравченко, І.М. Бендера, П.Д. Завірюха]; за ред. С.М. Кравченка. - К: Аграрна освіта, 2006. - 35 с.

41. Методичні рекомендації з організації наскрізного практичного навчання студентів при підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів: "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст", "магістр" (спеціальність 6.100102 "Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва" / [В.І. Дуганець, І.М. Бендера, Т.Д. Іщенко, С.М. Кравченко, В.І. Дуганець та ін.]; за ред. В.І. Дуганця, І.М.Бендери. - К.: Аграрна освіта, 2007. - 68 с.

42. Методичні рекомендації щодо організації наскрізної самостійної роботи під час підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів: „Молодший спеціаліст”, „Бакалавр”, „Спеціаліст” напряму 0919 „Механізація та електрифікація сільського господарства” спеціальності „Енергетика сільськогосподарського виробництва” в аграрних вищих навчальних закладах / [І.М. Бендера, Т.Д. Іщенко, І.Д. Гарасимчук, Ю.І. Панцир, С.М. Кравченко, В.І. Дуганець та ін.]; за ред. І.М. Бендери, Т.Д. Іщенко, І.Д. Гарасимчука. - К.: Аграрна освіта, 2006. - 64 с.

43. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра напряму підготовки 0919 „Механізація та електрифікація сільського господарства”. Кваліфікація, 3119 „Технік (за професійним спрямуванням)”: ГСВОУ-04. - [Чинний від 2004.12.01]. - Видання офіційне МОНУ. - К., 2005. - 54 с. - (Галузевий стандарт вищої освіти України).

44. Освітньо-кваліфікаційна програма бакалавра напряму підготовки 0919 „Механізація та електрифікація сільського господарства”. Кваліфікація, 3119 „Технік (за професійним спрямуванням)”: ГСВОУ-04. - [Чинний від 2004.12.01]. - Видання офіційне МОНУ. - К., 2005. - 161 с. - (Галузевий стандарт вищої освіти України).

45. Бендера И.Н. Wojciech Tanas. Сквозное курсовое и дипломное проектирование - путь к активизации самостоятельной работы студентов аграрно-инженерных специальностей/ И.Н. Бендера // Problemy inzynierss rolnіsczes w aspekcie rolnictwa zrownowazonego. - Lublin. 2005. - С. 180-192.

46. Бендера І.М. Wojciech Tanas. Програмування самостійної роботи за принципом наскрізності при підготовці фахівців з ОКР „спеціаліст” із спеціальності „Професійне навчання. Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт”/ І.М. Бендера // Problemy inzynierss rolnіsczes w aspekcie rolnictwa zrownowazonego. - Lublin. 2005. - С.167-180.

47. Бендера И.Н. Сквозное курсовое и дипломное проектирование - путь к активизации самостоятельной роботы студентов агроинженерных специальностей / И.Н. Бендера // Модульные технологии обучения в системе непрырывного профессионального образования (теория и практика): сб. науч. трудов Х Междунар. науч.-метод. конф., (Москва 23-24 марта 2004 г.). - М.: "Восход" МГЧТЧ, 2004. - Вып. 8. - Ч. 2. - С. 308-314.

48. Ловкис З.В. Профессионализм инженера как основа инновационного развития общества / З.В. Ловкис, А.Д. Лашук, И.Н. Бендера // Научно-технический рецензируемый журнал общественного объединения "Белорусское инженерное общество".- 2007. - № 2 (24). - С. 37-42.

49. Информационно-технический бюллетень / [под общ. ред. Бендеры И.Н.]. - Хмельницкий: ЦНТЭИ. - 1991. - 72 с. - (Выпуск к 25-летию факультета механизации сельского хозяйства К-ПСХИ).

50. Наукові розробки рекомендовані виробництву / [ред. кол. М.І.Самокиш, М.І. Бахмат, І.М. Бендера, М.М. Волошин]. - Хмельницкий: ЦНТЕІ, 1996. - 98 с. - (Випуск, присвячений до 30-річчя створення факультету механізації сільського господарства ПДАТА).

51. Наукові розробки рекомендовані виробництву / [ред. кол. М.І. Самокиш, М.М. Тіхонов, М.І. Бахмат, І.М. Бендера, С.М. Замойський]. - Хмельницький: ЦНТЕІ, 2001. - 92 с. - (Випуск, присвячений до 35-річчя створення факультету механізації сільського господарства ПДАТА),

52. Наукові розробки рекомендовані виробництву / [під заг. ред. І.М. Бендери, О.В. Ткача]. - Хмельницький: ЦНТЕІ, 2006. - 160 с. - (Випуск, доповнений і перероблений, присвячений до 40-річчя створення факультету механізації сільського господарства ПДАТУ).

53. Науковий потенціал світу-2004 ["Сучасні методи викладання"]: матеріали Першої міжнар. наук.-практ. конференції, (1-15 лист. 2004 р.); під заг. ред. І.М.Бендери. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т. 46. - 76 с.

54. Проблеми підготовки фахівців-аграріїв у навчальних закладах вищої та професійної освіти: матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. / під заг. ред. І.М. Бендери, В.І. Овчарука, О.В. Ткача. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2007. - Ч. 1.- 260 с. - (Додаток до зб. наук. праць ПДАТУ, № 1).

55. Проблеми підготовки фахівців-аграріїв у навчальних закладах вищої та професійної освіти: матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. / під заг. ред. І.М. Бендери, В.І. Овчарука, О.В. Ткача. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2007. - Ч. 2. - 296 с. - (Додаток до зб. наук. праць ПДАТУ, № 15).

56. Перші наукові кроки: матеріали І Всеукр. студ. наук.-метод. конф. / під заг. ред. І.М. Бендери, В.І. Овчарука, О.В. Ткача. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2007. - 168 с.

57. Перші наукові кроки: матеріали ІI Всеукр. студ. наук.-метод. конф. / під заг. ред. І.М. Бендери, О.В. Ткача. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2008. - 152 с.

58. Проблеми підготовки фахівців аграріїв у навчальних закладах вищої та професійної освіти: матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. / під ред. І.М. Бендери, О.В. Ткача. - Кам'янець-Подільський: ПДАТУ, 2008. - Вип. 16. - 300 с. - (Додаток до зб. наук. праць ПДАТУ).

59. Інститут механізації і електрифікації / [М.І. Алєщенко, І.М. Бендера (голов. ред.), В.Ю. Бурдега та ін]. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2006. - 308 с.

60. Рудь Анатолій Володимирович: короткий нарис до 60 річчя / [упоряд.: І.М. Бендера, О.В. Ткач.] - Кам'янець-Подільський, 2007. - 168 с.

61. Роздорожнюк Петро Іванович: короткий нарис до 60 річчя / [упоряд.: І.М. Бендера та ін.] - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2007. - 168 с.

62. Лаврук Валерій Пилипович: короткий нарис до 60-річчя / [упоряд.: І.М. Бендера та ін.]. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2008. - 148 с.

63. Бендера І.М. Аграрна освіта // Енциклопедія освіти / АПН України: голов. ред. В.Г. Кремень; [заст.голов. ред.: О .Я. Савченко, В,П. Андрущенко; відп. наук. секр. С.О.Сисоєва]. - К.; 2008. - С. 9-10.

64. Бендера І.М. Наскрізне курсове та дипломне проектування при підготовці інженерів-механіків сільського господарства / І.М. Бендера // Динаміка наукових досліджень-2003. Сер. Педагогіка: матеріали її міжнар. наук.-техн, конф. -Дніпропетровськ, 2003. Т.31. - С. 28-31.

65. Бендера І.М. Особливості організації самостійної роботи у вищих навчальних закладах на принципах наскрізності (з досвіду роботи Подільської державної аграрно-технічної академії) / І.М. Бендера // Механізація сільськогосподарського виробництва : зб. наук. пр. / НАУ. - К,5 2003. - Т XV. -С. 372-377.

66. Бендера І.М. Шляхи удосконалення системи підготовки педагогічних кадрів для навчальних закладів професійної освіти / ВЛ. Дуганець, І.М. Бендера // Механізація сільськогосподарського виробництва: зб. наук. пр. / НАУ.- К., 2003. -Т XV.-С. 433-444.

67. Бендера І.М. Активізація самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей при здобутті освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" / І.М. Бендера, О.В. Корольчук // Динаміка наукових досліджень-2004. Сер. Педагогіка: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ, 2004.-Т. 25.-С. 15-18.

68. Бендера І.М. Наскрізно-курсове проектування з дисципліни “Технічна механіка” при підготовці молодих спеціалістів із спеціальності “Механізація сільського господарства” / І.М. Бендера, В.В. Девін, О.В. Корольчук // Динаміка наукових досліджень-2004 ["Педагогіка"]: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т. 29. .-С. 15-18.

69. Бендера І.М. Модульно-рейтингова система професійного навчання /
А.В. Рудь, В.І. Дуганець, І.М. Бендера, Л.М. Михайлова // Професіонал з педагога ["Перспективна педагогіка питання теорії та практики"]: Всеукр. наук.-практ. конф.: тези доп. - Кримський державний гуманітарний інститут. - Ялта, 2004. - С. 137-141.

a. Бендера І.М. Активізація самостійної роботи з дисципліни “Електричне освітлення і опромінення” при вивченні її студентами спеціальності “Енергетика сільськогосподарського виробництва”/ І.М. Бендера, І.Д. Гарасимчук, Ю.І. Панцир, О.В. Корольчук // Наука і освіта-2004 ["Сучасні методики викладання"]: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т. 46. - С. 12-15.