Теоретико-методичні засади художньо-трудової підготовки майбутніх учителів трудового навчання

У третьому розділі „Психолого-педагогічні засади розвитку творчої особистості студента в художньо-трудовій діяльності” виявлені особливості розвитку творчих умінь і здібностей та обґрунтовані умови реалізації творчих можливостей майбутніх учителів трудового навчання у процесі художньо-трудової діяльності.

У дисертації встановлено, що нині особливо актуальною є організація творчої продуктивної діяльності у вищих педагогічних закладах освіти, оскільки пов'язана з формуванням творчої, високоморальної, освіченої, професійно компетентної особистості. Тому в умовах духовно-культурного відродження, демократизації та гуманізації суспільства й освіти необхідні кардинальні зміни в діяльності ВПНЗ, спрямовані на розвиток творчої особистості, створення сприятливих умов для її самореалізації у навчально-виховному процесі та подальшій професійній діяльності. Натомість, дослідження виявило недостатню підготовку викладачів до формування творчої особистості студента. Така ситуація зумовлена низьким рівнем знань педагогів про структуру творчої особистості та способи її формування і розвитку, методи діагностування рівня творчих умінь та здібностей, відсутністю у них інформації про якості особистості студента, які сприяють успішній творчій діяльності.

Аналіз наукової літератури з проблем творчості, розвитку якостей творчої особистості виявив деякі розбіжності (Л. Виготський, І. Волощук, Н. Кічук, О. Лук, В. Моляко, В. Паламарчук, В. Рибалка, Я. Пономарьов, С. Сисоєва, О. Шевнюк та ін.). Творча особистість нами розглядається як суб'єкт творчих соціальних відносин та продуктивної творчої діяльності, який характеризується розвиненими творчими якостями. Ці якості виявляються у творчій діяльності і міжособистісній взаємодії, забезпечують створення об'єктивно (суб'єктивно) нових, соціально й особистісно значущих результатів. Підґрунтям творчої особистості є її креативність, детермінована творчою активністю.

Розроблена структурно-функціональна модель розвитку творчих умінь і здібностей майбутніх учителів трудового навчання у процесі художньо-трудової діяльності, яка включає змістовий, процесуальний та управлінський рівні.

Змістовий рівень розгалужується на навчально-пізнавальну і науково-дослідницьку діяльність студентів. До першої входять такі компоненти: нормативна і навчально-методична документація; пропедевтична образотворча діяльність; створення творчого освітнього середовища; поділ студентів на мікрогрупи залежно від творчих можливостей і психологічної сумісності; використання системи навчальних завдань творчого характеру; проектно-технологічна діяльність; організація екскурсій і подорожей; проведення конкурсів творчої майстерності; підготовка та захист курсових і атестаційних (магістерських) робіт. Науково-дослідницька діяльність майбутніх учителів трудового навчання у галузі декоративно-ужиткового мистецтва має певну специфіку, пов'язану з розвитком їхніх творчих умінь і здібностей. Крім традиційних форм (робота у науково-пошукових групах, підготовка доповідей на мистецтвознавчу конференцію, проведення виставок творчих досягнень та конкурсів наукових робіт) виокремлені такі: організація студентського конструкторського бюро, студії етнодизайну, участь в етнографічних експедиціях, робота в архівах бібліотек і фондах краєзнавчих музеїв. Процесуальний рівень включає проблемно-пошукові методи, науково-методичний інструментарій, інформаційно-комунікативний і медійний супровід, чіткий алгоритм художньо-трудової діяльності. Управлінський рівень забезпечує діагностування, планування, прогнозування, організацію, корекцію і контроль за рівнем навчальних досягнень студентів та динамікою розвитку їхніх творчих умінь і здібностей.

Для дослідження динаміки розвитку творчих умінь і здібностей студентів використані методики, які ґрунтуються на створенні відповідних педагогічних умов для організації творчої художньо-трудової діяльності. Це дало змогу обрати оптимальний режим, форми організації та методи здійснення навчально-пізнавального процесу, який забезпечив реалізацію творчих можливостей студентів в аудиторний та позаудиторний час. Виокремлені три основні етапи творчої художньо-трудової діяльності студентів у галузі декоративно-ужиткового мистецтва: 1) перші враження, творчі нагромадження і виникнення творчого задуму; 2) розробка художнього проекту декоративно-ужиткового виробу (нової форми, конструкції, моделі, оригінальної орнаментальної композиції тощо); 3) корекція і завершальне втілення художнього проекту в матеріалі та його публічний захист.

Розроблена система навчальних завдань творчого характеру, за допомогою яких викладач створює проблемну ситуацію, прямо чи опосередковано визначає мету та завдання, ставить вимоги до художньо-трудової діяльності, у процесі якої студенти розвивають свої творчі здібності, активно оволодівають спеціальними знаннями та навичками, формують творчі уміння. Ці завдання, крім навчальної і діагностувальної функцій, включають також функцію тренування, вирізняються системною побудовою за ієрархічним принципом, доведеною змістовою цінністю і постійним зворотним зв'язком, який надходить від студента.

Отже, дослідження виявило, що ефективність розвитку творчих умінь та здібностей студентів у навчально-виховному процесі залежить від урахування і використання всіх можливостей змісту навчального матеріалу та методики проведення занять, яка передбачає: створення творчої атмосфери; впровадження проблемно-пошукових методів навчання; дотримання алгоритму творчого художньо-трудового процесу; поділ студентів на мікрогрупи; запровадження педагогічного обмеження навчальних завдань творчого характеру при різноманітності варіантів їх розв'язання; використання аналогії як основного шляху активізації творчого мислення; „матеріалізацію” та пропагування творчих розробок студентів; об'єктивність і доброзичливість в оцінюванні результатів їхньої творчої художньо-трудової діяльності.

У четвертому розділі „Наукове обґрунтування методики художньо-трудової підготовки майбутніх учителів трудового навчання” детально висвітлені педагогічні умови та технології успішної реалізації змісту художньо-трудової діяльності студентів. Значна увага приділяється організації та здійсненню проектно-технологічної діяльності у процесі художньо-трудової підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

У дисертації обґрунтовано, що художньо-трудова підготовка майбутніх учителів трудового навчання у галузі декоративно-ужиткового мистецтва передбачає творче ставлення до процесу здобуття знань, формування комплексних умінь і навичок та їх практичного застосування. У цьому процесі пріоритетним є проблемний метод навчання, який має риси творчого пошуку і використовується передовсім на практичних заняттях та під час самостійної роботи студентів. Зміст художньо-трудової підготовки студентів, побудований за принципом проблемно-орієнтованого структурування інформації, передбачав використання: 1) кредитно-модульної організації навчального процесу; 2) проектно-технологічної діяльності, спрямованої на самостійну роботу і творчий пошук; 3) інноваційних методик і форм організації навчання, нових інформаційно-комунікативних та медіатехнологій; 4) поетапної рейтингової системи контролю теоретичних знань студентів та вмінь застосовувати їх у художньо-трудовій і педагогічній діяльності.

При конструюванні педагогічної технології підготовки студентів за спеціалізацією „Декоративно-ужиткове мистецтво” були створені умови її реалізації, які включали: розвиток та діагностування інтегрованих знань, комплексних художньо-трудових умінь і навичок студентів; відбір і структурування змісту навчального матеріалу відповідно до принципу ускладнення професійних функцій сучасних педагогічних працівників, пізнавальних можливостей, творчих умінь і здібностей студентів; цілеспрямований розвиток інтересу і потреби у творчій художньо-трудовій діяльності; емоційну регуляцію та стимулювання учіння у процесі освоєння національної духовно-культурної спадщини. Апробовані різноманітні традиційні методи, засоби та форми організації художньо-трудової підготовки студентів. Використання цих випробуваних і виправданих часом традиційних методик супроводжувалося зміною окремих методичних прийомів, характерних для творчої художньо-трудової діяльності. Доведена ефективність інноваційних методів, форм і засобів навчання, які забезпечили теоретичну і практичну підготовку студентів до творчого застосування знань, умінь і навичок (інтелектуальні ігри, ігровий тренінг, ігрове проектування, тренінги образного мислення, індивідуальні майстер-класи, методи творчих проектів, „мозкового штурму”, евристичних запитань, морфологічного аналізу, аналогій, алгоритму розв'язку творчих завдань, імітаційний метод, комп'ютерне проектування засобами векторної і растрової графіки тощо).

Здійснена порівняльна характеристика рекомендованих підручників та навчальних посібників з декоративно-ужиткового мистецтва, розроблені дидактичні підходи до проектування структури та формування змісту навчальних посібників (забезпечення взаємозв'язку змістової й операційної складових в оволодінні знаннями, логічної чіткості змісту, науковості, доступності тощо), сформульовані методичні поради, які враховувалися при розробці нової навчально-методичної літератури, перевірена ефективність електронних навчальних посібників для художньо-трудової підготовки студентів, підтверджена доцільність цих інформаційно-комунікаційних засобів для розвитку творчих можливостей майбутніх учителів трудового навчання.

Науково обґрунтована ефективність упровадження проектно-технологічної системи художньо-трудової підготовки студентів. Проектно-технологічна діяльність розглядається як особистісно орієнтована педагогічна технологія, що передбачає художню розробку конструкції, форми і декору, чітку послідовність виготовлення, реалізацію творчого задуму в матеріалі та публічний захист проекту і декоративно-ужиткового виробу. Провідні положення проектно-технологічної методики ґрунтуються на врахуванні творчих можливостей студента, зв'язку творчого задуму, ідеї проекту з реальним життям, зміні механізму його взаємодії з викладачем, значному підвищенні рівня автономності студента при вирішенні особистісно значущих і професійних проблем у процесі художньо-трудової діяльності, стимулюванні рівня внутрішньої мотивації до якіснішого оволодіння змістом навчання. Сутність методики проектно-технологічної діяльності полягає у тому, що процес оволодіння навчальним матеріалом, формування у студентів комплексних умінь і навичок здійснюється в контексті виконання завдань творчого характеру - художніх проектів, які містять організаційно-підготовчий, художньо-конструкторський, техніко-технологічний та завершальний етапи.

З'ясовано, що успішність проектно-технологічної діяльності студентів забезпечується за умови здійснення таких взаємопов'язаних цілей: економічної ефективності, соціальної інтегрованості, організаційної керованості та творчої активності. Важливою умовою є також правильна та послідовна, організаційно спланована й ефективно реалізована спільна діяльність викладача і студента з чітким дотриманням етапів виконання художнього проекту. На відміну від традиційних методів навчання, створення проекту, втілення його в матеріалі та публічний захист вимагають індивідуалізації навчального процесу, яка, по-перше, сприяє розвитку творчих здібностей менш успішних учасників проектно-технологічної діяльності, які інколи відстають лише тому, що репродуктивне навчання послаблює їхній інтерес до художньо-трудової підготовки, по-друге, за допомогою проектних завдань індивідуалізація стимулює розкриття творчого потенціалу більш здібних студентів, сприяє їхньому інтелектуальному зростанню, залучає до вирішення проблем, які поступово ускладнюються, тому потребують прояву фантазії, оригінальності, ґрунтовних інтегрованих знань і комплексних художньо-трудових умінь. Доведено, що проект як інструмент створення особистісно орієнтованої ситуації та засіб організації творчого освітнього середовища відрізняється від традиційних методів навчання і є найбільш продуктивним для художньо-трудової підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Розроблена характеристика рівнів навчальних досягнень студентів відповідно до критеріїв оцінювання процесу виконання художнього проекту, втілення його в матеріалі, а також при публічному захисті.

У п'ятому розділі „Дослідно-експериментальна перевірка ефективності педагогічної моделі художньо-трудової підготовки майбутніх учителів трудового навчання” висвітлений досвід художньо-трудової підготовки студентів; розкритий зміст констатувального, формувального та контрольного етапів педагогічного експерименту; проведений порівняльний аналіз навчальних досягнень, рівнів творчого розвитку та національної вихованості респондентів експериментальних і контрольних груп до та після спеціально організованої педагогічної взаємодії, який підтвердив положення теоретичних розробок, а також ефективність реалізації педагогічної моделі художньо-трудової підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Перевірка ефективності педагогічної моделі художньо-трудової підготовки майбутніх учителів трудового навчання проводилася у ході багаторічної дослідно-експериментальної роботи. В ній у різні періоди брали участь 716 студентів експериментальних (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського) та контрольних груп (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини). Для попереднього діагностування рівня художньо-трудової підготовки студентів використані результати самооцінки, комплексних контрольних робіт, експертні оцінки викладачів, учителів-методистів та керівників художньо-прикладних гуртків і студій естетичного розвитку. Результати констатувального етапу дослідження дали підставу окреслити основні недоліки і труднощі, що виникають у процесі вивчення студентами різних видів декоративно-ужиткового мистецтва. Вони були узагальнені та систематизовані в такі групи: перша відображала причини невдалого підбору викладачами змісту навчально-пізнавального матеріалу, друга - об'єктів праці, третя - форм організації та методики проведення занять, четверта - організації творчої самостійної роботи студентів.

На основі встановленого рівня художньо-трудової підготовки ми організували навчально-пізнавальну діяльність студентів у галузі декоративно-ужиткового мистецтва, яка включала вивчення історії та духовно-культурних традицій рідного краю, оволодіння технікою рисунка і композиції, уміннями створювати орнаменти, розробляти і втілювати художні проекти в матеріалі, опанування методикою викладання декоративно-ужиткового мистецтва в школі тощо. З іншого боку, реалізація педагогічної моделі передбачала широку позааудиторну роботу: активне залучення студентів до творчої художньо-трудової діяльності у проблемних групах із проектування декоративно-ужиткових виробів, художньо-прикладних гуртках і студіях з практичного втілення розроблених проектів, організацію екскурсій до виставкових зал та на підприємства народних художніх промислів, подорожей історико-культурними місцями рідного краю, етнографічних експедицій, роботу в архівах бібліотек і фондах краєзнавчих музеїв, участь у традиційних народних святах, етнофестивалях, мистецьких наукових конференціях, майстер-класах тощо.

Отже, головним завданням навчально-пізнавальної діяльності студентів було, крім формування інтегрованих (художніх, техніко-технологічних, методичних) знань і комплексних умінь та навичок проектування і виготовлення декоративно-ужиткових виробів, розвиток у них творчих умінь і здібностей, стимулювання творчої активності та стійкого інтересу до художньо-трудової діяльності, виховання бережливого ставлення до традиційного народного мистецтва, прилучення студентської молоді до духовно-матеріальної скарбниці національної культури.

Успішна реалізація процесу художньо-трудової підготовки майбутніх учителів трудового навчання зумовлена системою розроблених форм організації і проведення занять та їх змістовим наповненням. Так, на лекційних і практичних заняттях відбувалося фрагментарне прослуховування народної музики, пісень, поезії; студенти ознайомлювалися з традиційними звичаями, обрядами та святами, народною архітектурою і побутом, при цьому широко використовувався автентичний наочний матеріал - декоративно-ужиткові вироби відомих народних майстрів. Ці вироби піддавалися художньо-змістовому, морфологічному та знаково-семантичному аналізу: виявлялися органічні зв'язки з природою, традиціями й історією народу, зіставлялася графіка візуальних знаків та їх лексичних позначень у народних назвах візерунків, досліджувалися еволюція форм і стилістики в орнаментиці, спільні та відмінні риси у художній системі образів тощо. Особлива увага приділялася дискусійним питанням етнокультурного районування, типології та класифікації декоративно-ужиткових виробів. Такі дидактичні підходи сприяли розширенню уявлень студентів про види і жанри народної творчості, цілісність і своєрідність, ансамблевість декоративно-ужиткових виробів.

Художньо-трудова підготовка студентів у галузі декоративно-ужиткового мистецтва здійснювалася на етапі формування знань: від вивчення найбільш загальних категорій, принципів цього виду народного мистецтва до пізнання часткових понять, форм, способів зображення та стилізації явищ і об'єктів навколишнього світу. Водночас вона проходила різні стадії: від формування простих навичок і прийомів роботи з матеріалом та репродуктивної інтерпретації мотивів і сюжетів до більш складних, творчих методів перевтілення форм, змісту, образів та ідей у готовий декоративно-ужитковий виріб.

Практичний етап оволодіння різними видами декоративно-ужиткового мистецтва полягав у передачі студентам секретів майстерності виконання декоративних технік, прийомів формотворення, закономірностей орнаментування, способів виявлення художніх образів та їх семантичного змісту, які несуть у собі життєстверджувальний характер, яскраву, розкуту, лаконічну мову, запозичену зі світу природи, у скарбниці фольклору, народних звичаях й обрядах. У сукупності ці особливості викликали у студентів високі патріотичні почуття, оптимістичне ставлення до життя, плекали кращі риси національного характеру, формували людину-творця. Водночас викладачі свідомо прискорювали підготовчі, формувальні, репродуктивні етапи навчання, чимшвидше залучаючи студентів до творчої продуктивної діяльності з обов'язковим кінцевим результатом - проектуванням та виготовленням декоративно-ужиткових виробів за власним творчим задумом.

Формування творчої особистості у продуктивній діяльності - головна ідея педагогічної моделі художньо-трудової підготовки майбутнього вчителя трудового навчання. Розробка художніх проектів декоративно-ужиткових виробів та втілення їх у матеріалі сприяли розвитку в студентів нових якостей і, передовсім, - здатності творити й естетично змінювати навколишній світ. Творча праця, яка давала максимальну можливість розкрити внутрішній світ майбутнього педагога, стимулювала найактивніші процеси творчої матеріалізації його духу, самовияву і самоствердження.

У процесі формувального і контрольного етапів дослідно-експериментальної роботи перевірена ефективність розробленої моделі художньо-трудової підготовки майбутніх учителів, здійснена поетапна апробація створеного у процесі дослідження навчально-методичного інструментарію, засобів розвитку творчих умінь і здібностей, формування національної самосвідомості.

Перевірка рівня художньо-трудової підготовки майбутніх учителів трудового навчання, тобто їхньої фахової компетентності, проводилася в динаміці за такими показниками: рівнем знань з навчальних дисциплін спеціалізації (за результатами модульних контрольних робіт та незалежного тестування) та підсумковими комплексними контрольними роботами; рівнем сформованості умінь якісно виконувати художні проекти, втілювати їх у матеріалі й аргументовано захищати на художній раді; рівнем розвитку творчих умінь та здібностей; рівнем національного виховання студентів.

Аналіз середніх показників якості знань студентів проводився з чотирьох основних навчальних дисциплін спеціалізації: „Теорія та історія декоративно-ужиткового мистецтва”, „Основи композиції”, „Практикум із художньої обробки матеріалів”, „Методика викладання декоративно-ужиткового мистецтва”. Для з'ясування рівня засвоєння студентами знань, а також перевірки доступності навчального матеріалу використовувалися модульні контрольні роботи з кожної навчальної дисципліни та тестові завдання. З метою отримання об'єктивних даних ураховувалися дві підсумкові оцінки: першу, за результатами модульних контрольних робіт, виставляли викладачі, другу - студенти отримували за результатами незалежного тестування, проведеного дисертантом. Узагальнені результати оцінювання якості знань студентів контрольних та експериментальних груп на проміжних етапах дослідження відображені в таблиці 1.

Таблиця 1

Узагальнені результати оцінювання якості знань студентів з навчальних дисциплін спеціалізації

Дослідження підтвердило, що студенти експериментальних груп мали більш ґрунтовні та міцні знання (за абсолютним показником вищі на 3,2 %, за якісним - на 14,35 %) з навчальних дисциплін спеціалізації.

Контрольний етап педагогічного експерименту передбачав виконання студентами комплексних контрольних робіт. Експериментально перевірена ефективність запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Контрольний етап експерименту підтвердив проміжні результати оцінювання якості знань студентів з навчальних дисциплін спеціалізації та ефективність педагогічної технології художньо-трудової підготовки майбутніх учителів трудового навчання (див. табл. 2).

Таблиця 2

Узагальнені результати оцінювання комплексних контрольних робіт

Крім дослідження якості знань студентів в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу, за 100-бальною шкалою оцінювався рівень сформованості практичних умінь і навичок розробки проектів (художньо-конструкторська підготовка), втілення їх у матеріалі (техніко-технологічна підготовка) та публічного захисту (комунікативна підготовка). Для цього розроблено відповідні критерії: 1) оцінювання процесу виконання художнього проекту (обсяг, повнота, правильність виконання етапів проекту; творча новизна, індивідуальний підхід, самостійність, завершеність, готовність до його сприйняття іншими; використання декоративних властивостей матеріалу; оригінальність і гармонійність форми й естетична довершеність орнаментальної композиції; відповідність оздоблення виробу функціональному призначенню, місцевим традиціям та сучасним соціокультурним тенденціям); 2) оцінювання процесу втілення проекту в матеріалі (дотримання технологічної послідовності, розмірної точності та якості виконання елементів і мотивів декору; правильність організації робочого місця, дотримання правил безпечної праці, бережливе ставлення до інструментів, обладнання й устаткування, економне витрачання матеріалів; раціональний розподіл норм часу на виконання роботи); 3) оцінювання публічного захисту художнього проекту і декоративно-ужиткового виробу (аргументованість вибору теми, обґрунтованість потреби, практичне спрямування проекту й значення виконаної роботи, обґрунтованість запропонованих підходів до художнього проекту та реальність його втілення в матеріалі, якість оформлення пояснювальної записки (портфоліо): відповідність стандартним вимогам, рубрикація і структура тексту, якість ескізів, технологічних карт, правильність економічних розрахунків). Розроблені рівні творчої практичної підготовки студентів відповідно до: 1) критеріїв оцінювання процесу виконання художнього проекту та втілення його в матеріалі - початковий (0 - 20 балів), середній (21 - 36 балів), достатній (37 - 54 балів), високий (55 - 60 балів); 2) критеріїв оцінювання публічного захисту художнього проекту і декоративно-ужиткового виробу - початковий (0 - 10 балів), середній (11 - 19 балів), достатній (20 - 26 балів), високий (27 - 30 балів). Додаткові бали за інші види робіт (до 10 балів) виставлялися студентам за виступи з доповідями на студентських науково-практичних конференціях, підготовку етнографічних відеоматеріалів, повідомлень для засобів масової інформації, публікацію статей у фахових журналах, активну участь в організації майстер-класів, виставок творчих робіт, олімпіадах, конкурсах творчої майстерності, експедиціях, етнофестивалях тощо. На основі отриманих даних проведені аналіз й узагальнення результатів та виявлена динаміка рівнів творчої практичної підготовки студентів експериментальних і контрольних груп з проектування, виготовлення та захисту декоративно-ужиткових виробів (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Динаміка рівнів творчої практичної підготовки студентів експериментальних і контрольних груп на констатувальному та контрольному етапах дослідження

Результати констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи засвідчили майже однакові показники рівнів сформованості спеціальних практичних умінь і навичок з виготовлення декоративно-ужиткових виробів у студентів експериментальних та контрольних груп. На проміжних стадіях формувального етапу експерименту зафіксована позитивна динаміка зростання рівня творчої практичної підготовки студентів експериментальних груп, натомість у контрольних групах - це зростання було значно уповільненим. На контрольному етапі дослідження динаміка зростання високого рівня сформованості творчих практичних умінь у студентів експериментальних груп становила 26,4 %, а достатнього - 11,3 %. Результати практичної підготовки студентів контрольних груп у галузі декоративно-ужиткового мистецтва були значно нижчими: динаміка зростання високого рівня - 6,3 %, достатнього - 4,6 %.

Експеримент підтвердив якісні зміни у характері художньо-трудової підготовки та вдвічі вищу динаміку зростання показника високого рівня розвитку творчих умінь і здібностей у студентів експериментальних груп. Причому констатовано зростання творчої активності та інтересу до виконання навчальних завдань творчого характеру. Дослідження також виявило збільшення кількості студентів експериментальних груп із високим рівнем національної вихованості, яке досягало на останньому курсі 79 - 83 %, натомість кількість студентів із низьким рівнем становила поодинокі випадки. Ці результати засвідчили ефективність впровадженої нами методики формування національної вихованості майбутніх учителів трудового навчання у процесі художньо-трудової підготовки.

Дослідно-експериментальна перевірка ефективності педагогічної моделі художньо-трудової підготовки вчителів трудового навчання здійснювалася, виходячи з того, що надійність і достовірність оцінки результатів експериментальних даних становить 95 %. Достовірність отриманих результатів перевірялася методами математичної статистики (використано критерій Стьюдента). Аналіз результатів експериментального дослідження дає підстави зробити висновок про ефективність реалізації педагогічної моделі художньо-трудової підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

ВИСНОВКИ

Теоретичний аналіз проблеми та отримані результати дослідно-експериментальної роботи дозволяють сформулювати такі висновки:

1. Ретроспективний аналіз, дослідження сучасного стану і тенденцій розвитку освітньої галузі „Технологія”, вивчення практики фахової підготовки вчителів трудового навчання, а також невизначеність стосовно призначення, моделей та наступності їхнього навчання на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях зумовили необхідність розробки змісту художньо-трудової підготовки цієї категорії педагогічних працівників, яка на підґрунті націокультурних надбань забезпечує становлення нової генерації вчителів, здатних здійснювати професійну діяльність на демократичних та гуманістичних засадах, реалізовувати освітні завдання, спрямовані на творчий розвиток і самореалізацію особистості, задоволення її освітніх та соціокультурних потреб.

Сформульовані концептуальні засади підготовки сучасного вчителя трудового навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями „бакалавр” та „магістр” ґрунтуються на новій меті та завданнях освітньої галузі „Технологія”, модернізації й оновленні змісту традиційного трудового навчання з поступовою трансформацією у навчальний предмет, де поряд з трудовим вихованням, формуванням техніко-технологічних знань, практичних умінь і навичок, важливе місце займає творча художньо-трудова діяльність у контексті відродження та подальшого розвитку національної культури.

Художньо-трудова підготовка майбутніх учителів - це процес, що ґрунтується на гуманітарній, психолого-педагогічній, мистецтвознавчій і технологічній освіті, забезпечує майбутньому вчителю трудового навчання не лише відповідний обсяг професійних знань та вмінь, а й мистецьку і технічну освіченість, що створює умови для творчого розвитку та формування національної самосвідомості, підвищує його конкурентоспроможність у соціальній і виробничій сферах.

2. Сутнісне розуміння національної культури як духовно-матеріального феномену та засобу розвитку особистості об'єктивно зумовило педагогічну доцільність розробки педагогічної моделі художньо-трудової підготовки майбутнього вчителя трудового навчання, яка взаємопов'язує зміст, організаційні форми, методи навчання та засоби декоративно-ужиткового мистецтва. На основі педагогічної моделі, навчально-виховних завдань та вимог до побудови змісту розроблена структурно-логічна схема виробничих функцій, типові для цих функцій завдання діяльності та система вмінь, якостей і властивостей, якими мають володіти майбутні педагоги у галузі декоративно-ужиткового мистецтва.

Виходячи із загальних вимог до побудови змісту навчальних дисциплін та враховуючи види діяльності, характерні для будь-якої вчительської спеціальності, а також специфічні для вчителя трудового навчання функції, розроблені теоретичні основи структурування і формування змісту навчальних дисциплін спеціалізації „Декоративно-ужиткове мистецтво”. На основі прогностичних позицій і структурно-функціонального підходу здійснене обґрунтування дидактичного співвідношення й оптимального поєднання фундаментальних та спеціальних фахових знань, проведений відбір фактичного матеріалу і створені навчальні програми, які пройшли широке обговорення й експертне оцінювання та впроваджені у навчальний процес ВПНЗ. Блоково-модульний спосіб розробки і структурування змісту спеціальних навчальних дисциплін уможливив їх систематизацію, сприяв науково-методичному узгодженню на основі міждисциплінарних і внутрішньодисциплінарних зв'язків, дозволив чітко визначити тезаурус знань, обсяг практичних умінь і навичок та впровадити рейтингове оцінювання рівня навчальних досягнень, забезпечив організацію самоосвітньої творчої діяльності студентів.

На основі закономірностей, принципів та вимог до змісту національного виховання засобами декоративно-ужиткового мистецтва відібрані ефективні форми організації і методи проведення цієї роботи, виокремлені головні напрями національного виховання студентської молоді, які забезпечили глибоке засвоєння і використання студентською молоддю народних традицій, звичаїв та обрядів, ритуалів і свят, що їх супроводжують, гармонійне поєднання наукових, мистецьких і художньо-образних ідей та засобів формування у майбутніх учителів трудового навчання національної свідомості.

3. Підґрунтям художньо-трудової підготовки майбутнього вчителя трудового навчання є творча самореалізація особистості. Дослідження виявило недостатню підготовку викладачів до формування творчої особистості майбутнього вчителя, зумовлену низьким рівнем знань педагогів про сутність, структуру, способи формування та методи діагностування рівня творчих умінь і здібностей, відсутністю у них інформації про якості студентів, які сприяють успішній творчій художньо-трудовій діяльності.

Ефективність створення сприятливих умов для творчого розвитку студентів у художньо-трудовій діяльності зумовлена: використанням індивідуальних психофізіологічних карт на кожного студента, аналіз яких дав змогу розробити перспективні програми творчого розвитку студентів; запровадженням системи навчальних завдань творчого характеру, за допомогою яких створювалися творчі ситуації, прямо чи опосередковано ставилися мета, завдання та вимоги до творчої художньо-трудової діяльності; чітким алгоритмом перебігу творчого процесу: 1) перші враження, творчі нагромадження і виникнення творчого задуму; 2) розробка художнього проекту декоративно-ужиткового виробу (нової форми, конструкції, моделі, оригінальної орнаментальної композиції тощо); 3) корекція і завершальне втілення художнього проекту в матеріалі та його публічний захист; систематичним та об'єктивним контролем за результатами творчої діяльності, а також взаємоконтролем учасників художньо-трудового процесу.

4. Обґрунтована педагогічна технологія художньо-трудової підготовки студентів, основу якої складає проблемно-пошуковий метод навчання; підтверджена ефективність використання кредитно-модульної організації навчального процесу та проектно-технологічної діяльності, спрямованої на самостійний творчий пошук, випробуваних і виправданих часом традиційних й інноваційних методів, форм організації та засобів навчання, поетапної рейтингової системи контролю інтегрованих знань студентів та комплексних вмінь застосовувати їх у художньо-трудовій і педагогічній діяльності.

Розроблена і впроваджена методика проектно-технологічної діяльності у галузі декоративно-ужиткового мистецтва містить організаційно-підготовчий, художньо-конструкторський, техніко-технологічний і завершальний етапи та передбачає виконання художнього проекту, втілення його в матеріалі і публічний захист.

5. Аналіз результатів констатувального і формувального етапів дослідження засвідчив ефективність педагогічної моделі художньо-трудової підготовки майбутніх учителів трудового навчання. Якість знань студентів експериментальних груп з навчальних дисциплін була вищою у межах 14 - 15 %, а динаміка зростання високого рівня практичної підготовки студентів експериментальних груп становила понад 26 %. Водночас динаміка зростання показника високого рівня розвитку у студентів творчих умінь і здібностей була майже вдвічі вищою, а щодо національної вихованості, то на останньому курсі високий рівень зафіксований у 83 % респондентів.

Доведено, що на рівень художньо-трудової підготовки майбутніх учителів трудового навчання впливають спеціально створені педагогічні умови та чітке дотримання етапів творчої проектно-технологічної діяльності студентів. Пропедевтична образотворча діяльність, поділ студентської групи на умовні мікрогрупи „живописців” і „графіків”, виконання навчальних завдань творчого характеру, використання інноваційних методів навчання та сучасних інформаційно-комунікаційних і медіатехнологій, „матеріалізація” і пропагування творчих досягнень студентів, створення творчої атмосфери, об'єктивність і доброзичливість в оцінюванні результатів творчої художньо-трудової діяльності, взаємозв'язок аудиторної та позааудиторної форм організації навчально-виховного процесу, робота в архівах бібліотек і фондах краєзнавчих музеїв, організація екскурсій, подорожей, етнографічних експедицій, зустрічей з народними майстрами, виставок студентських творчих робіт, участь у традиційних народних святах і етнофестивалях, науковий пошук у процесі підготовки курсових і магістерських робіт об'єктивно забезпечує розвиток творчої особистості та формування національної самосвідомості студента.

6. Проведене дослідження дає підставу сформулювати низку практичних рекомендацій, які можуть бути використані на таких рівнях: 1) фахових науково-методичних комісій Міністерства освіти і науки України для подальшої розробки галузевих стандартів підготовки вчителів трудового навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями „бакалавр” та „магістр”; 2) обласних інститутів післядипломної освіти педагогічних працівників для подальшого вдосконалення художньо-трудової підготовки вчителів і керівників творчих мистецьких об'єднань, методики розвитку творчої особистості та національної вихованості учнів; 3) вищих педагогічних навчальних закладів для широкого впровадження системи художньо-трудової підготовки майбутніх учителів трудового навчання, неперервності її подальшого розвитку і вдосконалення; 4) викладачів художніх і технічних дисциплін, методики викладання декоративно-ужиткового мистецтва, керівників педагогічних практик у реалізації ідей особистісно орієнтованого навчання і національного виховання, плануванні та керівництві творчою самостійною роботою студентів, використанні запропонованої педагогічної технології художньо-трудової підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Наукове дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми художньо-трудової підготовки майбутніх учителів трудового навчання в умовах ВПНЗ і засвідчує необхідність її подальшої розробки за такими перспективними напрямами: теоретичне обґрунтування процесу розвитку творчої особистості вчителя в художньо-трудовій діяльності; вивчення впливу духовної культури та національної самосвідомості педагога на формування відповідних якостей в учнів; організація культурно-просвітницької діяльності у галузі декоративно-ужиткового мистецтва; взаємодія ВПНЗ і загальноосвітньої школи у професійному становленні майбутніх учителів трудового навчання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Монографія

1. Оршанський Л. В. Художньо-трудова підготовка майбутніх учителів трудового навчання : [монографія] / Леонід Володимирович Оршанський. - Дрогобич : Швидко Друк, 2008. - 278 с.

Підручники і навчально-методичні посібники

2. Оршанський Л. В. Галузевий стандарт вищої освіти. Спеціальність „Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання” напряму підготовки „Педагогічна освіта”. Проект / [Л.В. Оршанський, В.К. Сидоренко, Д.О. Тхоржевський та ін.] ; під кер. Д.О. Тхоржевського. - К., 2000. - 140 с. (авт. : С. 58 - 68, 84 - 87, 113 - 122, 134 - 137).

3. Оршанський Л. В. Технологія художньої обробки деревини : [навч. посіб. для студ. пед. навч. закладів] / Л.В. Оршанський, Р.Ф. Криванчик. - Дрогобич : Коло, 2001. - 228 с. : іл. (авт. 214 с. : р. 1 - 3, 6 - 9) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України).

4. Оршанський Л. В. Основи гуцульського художнього деревообробництва : [навч. посіб. для учнів та студ. ВНЗ І - ІІІ р.а.] / Л.В. Оршанський, П.В. Андріюк. - Косів : Писаний Камінь, 2002. - 236 с. : іл. (авт. 154 с. : р. 1, 3 - 7) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України).

5. Оршанський Л. В. Науково-методичний комплекс професійно-орієнтованих дисциплін зі спеціальності „Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання” та спеціалізації „Декоративно-ужиткове мистецтво” напряму підготовки „Освіта” / Л.В. Оршанський. - Дрогобич : НВЦ „Каменяр”, 2003. - 240 с.

6. Оршанський Л. В. Магістерська робота у педагогічних закладах освіти : [метод. посіб. для студ. спец. 8.010103 „Трудове навчання”] / Л.В. Оршанський, Ю.Ю. Скварок. - Дрогобич : НВЦ „Каменяр”, 2005. - 54 с. (авт. 48 с. : р. 3 - 10).

7. Оршанський Л. В. Технологія ручного художнього ткацтва : [навч. посіб. для студ.] / Л.В. Оршанський, Г.Л. Гром. - Дрогобич : НВЦ „Каменяр”, 2005. - 104 с.: іл. (авт. с. 83 : р. 1 - 3, 9).

8. Оршанський Л.В. Художні ремесла в школі : [навч.-метод. посіб. для студ.] / [Л.В. Оршанський, Л.В. Савка, Г.М. Мельник та ін. ] ; за заг. ред. Л.В. Оршанського. - Дрогобич : РВВ ДДПУ, 2007. - 286 с. : іл. (авт. 72 с. : р. 1 - 2).

9. Оршанський Л.В. Професійна педагогіка. Курс лекцій : [навч. пос. для студ.] / Л.В. Оршанський. - Дрогобич : РВВ ДДПУ, 2007. - 224 с.

10. Оршанський Л.В. Професійна дизайн-освіта : теорія і практика художньої обробки деревини : [метод. посіб.] / Л.В. Оршанський, В.К. Сидоренко, В.П. Тименко. - К. : Педагогічна думка, 2007. - 288 с. (авт. 91 с. : р. 3).

11. Оршанський Л.В. Золота скриня. Українські художні ремесла : [практ. посіб.] / [Л.В. Оршанський, Л.В. Савка, П.А. Зубрицький та ін.] ; укл. Б.М. Терещук. - Чернівці : Видавничий дім „Букрек”, 2007. - 176 с. : іл. (авт. : C. 93 - 114)

12. Оршанський Л.В. Традиційний український орнамент. Методика навчання : [навч.- метод. посіб.] / Л.В. Оршанський. - Дрогобич : РВВ ДДПУ, 2008. - 202 с. : іл. (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України).

Статті у наукових фахових виданнях

13. Оршанський Л.В. Ретроспективний аналіз та сучасні проблеми підготовки молоді до художньо-трудової діяльності / Леонід Оршанський, Галина Мельник // Українська система виховання : проблеми, перспективи. Серія : „Педагогіка, етнопедагогіка”. - Івано-Франківськ, 1999. - Вип. 27. - С. 235 - 240. (авт. : С. 238 - 240).

14. Оршанський Л.В. Вплив декоративно-ужиткового мистецтва на розвиток особистості студента / Л.В. Оршанський // Зб. наук. праць : філософія, соціологія, психологія, педагогіка. - Івано-Франківськ : Вид. „Плай” Прикарпатського у-ту, 2000. - Вип. 5. - Ч. ІІ. - С. 149 - 152.

15. Оршанський Л.В. Концептуальні підходи до оновлення змісту та впровадження інноваційних технологій у підготовці вчителя трудового навчання / Л.В. Оршанський // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць. - К. - Вінниця : ДОВ Вінниця, 2000. - Вип. 3. - С. 110 - 113.

16. Оршанський Л.В. Декоративно-ужиткове мистецтво як джерело виховання студентської молоді / Л.В. Оршанський // Вісник ЛДПУ : Педагогічні науки. - Луганськ, 2000. - № 1. - С. 188 - 192.

17. Оршанський Л.В. Ретроспективний аналіз вивчення художніх ремесел у навчальних закладах України / Л.В. Оршанський // Людинознавчі студії : зб. наук. праць Дрогобицького державного педуніверситету імені Івана Франка. - Дрогобич : Вимір, 2000. - Вип. 2. - С. 184 - 193.

18. Оршанський Л.В. Розвиток особистості студента засобами декоративно-ужиткового мистецтва / Л.В. Оршанський // Теоретичні питання освіти та виховання : зб. наук. праць. - К. : Видавничий центр КДЛУ, 2000. - Вип. 8. - С. 30 - 33.

19. Оршанський Л.В. Декоративно-ужиткове мистецтво як засіб формування художньо-естетичних цінностей студентів / Л.В. Оршанський // Діалог культур : Україна у світовому контексті. Художня освіта : зб. наук. праць. - Львів : Світ, 2000. - Вип. 5. - С. 262 - 271.

20. Оршанський Л.В. Методика розвитку творчих здібностей студентів у процесі занять декоративно-ужитковим мистецтвом / Л.В. Оршанський // Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К. : НЕОТЕС, 2001. - Т. ІІІ. - Ч. 1. - С. 282 - 289.

21. Оршанський Л.В. Технологія виготовлення з деревини декоративно-ужиткових виробів інтер'єрного призначення / Л.В. Оршанський // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2001. - № 2 (21). - С. 54- 55; 2004. - № 1 (31). - С. 51 - 53.

22. Оршанський Л.В. Зміст і комп'ютерне забезпечення процесу навчання студентів декоративно-ужиткового мистецтва / Л.В. Оршанський // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія : Педагогіка. - Тернопіль, 2001. - № 3. - С. 22 - 27.

23. Оршанський Л.В. Українські народні ремесла : Різьблення деревини / Л.В. Оршанський, В.В. Моштук, Д.О. Тхоржевський // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2001. - № 3 (22). - С. 27 - 36. (авт. : С. 30 - 36) ; - № 4 (23). - С. 17 - 20. (авт. : С. 17 - 19).

24. Оршанський Л.В. Педагогічні умови підвищення ефективності занять студентів декоративно-ужитковим мистецтвом / Л.В. Оршанський // Наукові записки : зб. наук. статей Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - К. : НПУ, 2001. - Вип. 41. - С. 184 - 186.

25. Оршанський Л.В. Вплив оновленого змісту педагогічної освіти на розвиток особистості студента / Л.В. Оршанський // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. - Львів : ЛНУ, 2001. - Вип. 15. - Ч. 2. - С. 38 - 45.

26. Оршанський Л.В. Науково-дослідна робота як засіб розвитку творчої активності майбутніх учителів / Л.В. Оршанський // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Серія : Педагогічні науки. - Чернігів : ЧДПУ, 2002. - № 12. - С. 6 - 8.

27. Оршанський Л.В. До проблеми виховання молоді у творчій праці / Л.В. Оршанський // Наукові записки. Серія : Педагогіка і психологія. - Вінниця : РВВ ДП „Державна картографічна фабрика”, 2002. - Вип. 6. - С. 43 - 45.

28. Оршанський Л.В. Українські народні ремесла : Художня кераміка / Л.В. Оршанський, В.В. Моштук, Д.О.Тхоржевський // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2001. - № 4 (23). - С. 20 - 24. (авт.: С. 20 - 22) ; - 2002. - № 1 (24). - С. 21 - 31. (авт. : С. 25 - 31).

29. Оршанський Л.В. Державні стандарти базової і повної середньої освіти. Освітня галузь „Технологія”. Проект / В.М. Мадзігон, Л.В. Оршанський, В.К. Сидоренко та ін. // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2003. - № 1 (27). - С. 11 - 14. (авт. : С. 13 - 14).

30. Оршанський Л.В. Педагогічні технології підготовки вчителя трудового навчання до викладання декоративно-ужиткового мистецтва в школі / Л.В. Оршанський // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія : Педагогіка. - Тернопіль, 2004. - № 3. - С. 64 - 68.

31. Оршанський Л.В. Використання ігрових методів при підготовці студентів з декоративно-ужиткового мистецтва / Л.В. Оршанський // Зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Серія : Педагогічні науки. - Полтава. - 2004. - № 3 (36). - С. 100 - 106.

32. Оршанський Л.В. Проектно-технологічна діяльність студентів у процесі виготовлення декоративно-ужиткових виробів та критерії її оцінювання / Л.В. Оршанський // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць. - К. - Вінниця : ТОВ фірма „Планер”, 2005. - Вип. 7. - С. 406 - 412.

33. Оршанський Л.В. Система модульного навчання та персональна модель управління художньо-трудовою діяльністю майбутніх учителів / Л.В. Оршанський // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць. - К. - Вінниця : ДОВ „Вінниця”, 2006. - Вип. 10. - С. 70 - 74.

34. Оршанський Л.В. Практика підготовки майбутніх учителів до викладання народних художніх ремесел у школі / Л.В. Оршанський // Молодь і ринок : [щомісячний науково-педагогічний журнал]. - 2006. - № 6 (21). - С. 24 - 28.

35. Оршанський Л.В. Ступенева освіта та проблема оновлення змісту підготовки вчителя трудового навчання / Л.В. Оршанський // Зб. наук. праць. Педагогічні науки. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2006. - Вип. 42. - С. 365 - 370.

36. Оршанський Л.В. На службі відродження культурних традицій української нації / Л.В. Оршанський // Молодь і ринок : [щомісячний науково-педагогічний журнал]. - 2007. - № 1 - 2 (24 - 25). - С. 60 - 63.

37. Оршанський Л.В. Шлях до успіху - творчість / Л.В. Оршанський // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2007. - № 2 (48). - С. 6 - 9.

38. Оршанський Л.В. Народне декоративно-ужиткового мистецтво як важливий чинник формування у студентів національної самосвідомості / Л.В.Оршанський // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Серія : Педагогічні науки. - Чернігів : ЧДПУ, 2007. - Вип. 45. - С. 174 - 180.

39. Оршанський Л.В. Структурна модель ступеневої підготовки сучасного вчителя трудового навчання / Л.В.Оршанський // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія : Педагогіка. - Тернопіль, 2007. - № 8. - С. 36 - 40.

40. Оршанський Л.В. Концептуальні засади та модель художньо-трудової підготовки майбутніх учителів трудового навчання / Л.В. Оршанський // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць. - К. - Вінниця : ДОВ „Вінниця”, 2008. - Вип. 16. - С. 421 - 426.

41. Оршанський Л.В. Використання інтерактивних технологій у процесі художньо-трудової підготовки студентів / Л.В. Оршанський // Проблеми трудової і професійної підготовки : наук.-метод. зб. - Слов'янськ : СДПУ, 2008. - Вип. 13. - С. 23 - 28.

42. Оршанський Л.В. Реалізація педагогічної моделі художньо-трудової підготовки майбутніх учителів трудового навчання / Л.В. Оршанський // Наукові записки : зб. наук. статей Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. - К. : НПУ, 2008. - Вип. 13. - С. 84 - 93.

43. Оршанський Л.В. Результати дослідно-експериментальної перевірки ефективності педагогічної моделі художньо-трудової підготовки майбутніх учителів трудового навчання / Л.В. Оршанський // Молодь і ринок : [щомісячний науково-педагогічний журнал]. - 2008. - № 10 (45). - С. 19 - 23.

Статті та тези у збірниках матеріалів конференцій

44. Оршанский Л.В. Художественный производительный труд учащихся в межшкольных учебно-производственных мастерских : материалы Всеукр. межвузовского семинара-совещания. [Организация и содержание производительного труда учащейся и студенческой молодежи в условиях перехода к рыночным отношениям], (Кривой Рог, 12 - 14 мая 1992 г.) / МОУ, Криворож. гос. пед. ин-т. - Кривой Рог : КГПИ, 1992. - С. 110 - 111.

45. Оршанський Л.В. Комплексні критерії формування змісту гурткових занять народними художніми промислами / Л.В. Оршанський, П.А. Зубрицький : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [Розвиток технічної і прикладної творчості молоді та фізико-технічного експерименту], (3 - 4 березня 1993 р.) / МОУ, Рівн. держ. пед. ін-т. - Рівне : РДПІ, РОІУВ, 1993. - Ч. ІІ. - С. 52 - 53. (авт. : С. 52).

46. Оршанський Л.В. З досвіду побудови змісту навчання студентів на спеціальності „Праця і прикладна творчість” : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [Удосконалення підготовки вчителя праці в сучасних умовах], (19 - 21 жовтня 1994 р.) / МОУ, Бердян. держ. пед. ін-т ім. П.Д. Осипенко, // Вісник БДПІ. - Бердянськ, 1994. - С. 19 - 21.

47. Оршанський Л.В. Нові підходи до змісту підготовки майбутніх вчителів праці в педвузі / Л.В. Оршанський, М.П. Кот : матеріали міжнар. наук. - практ. конф. [Проблеми наступності та інтеграції змісту навчання у системі „Школа - ПТУ - ВНЗ”], (22 - 24 травня 1996 р.) / МОУ, Вінницьк. держ. пед. ін-т. - Вінниця, 1996. - С. 314 - 316. (авт. : С. 315 - 316).