Використання інноваційних технологій на уроках світової літератури

Робота в парах. Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети. За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу.

Ротаційні (змінювані) трійки. Діяльність учнів у цьому випадку є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговорюванню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.

Два-чотири - всі разом. Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі вмінь переконувати та вести дискусію.

Карусель. Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань.

Робота в малих групах. Роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Використовуються малі групи тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спільної, але не індивідуальної роботи.

Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту й подання групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп.

1. “Діалог”. Суть його полягає в спільному пошуку групами згодженого рішення. Це знаходить своє відображення у кінцевому тексті, переліку ознак. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.

2. “Синтез думок”. Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але після об'єднання в групи й виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.

3. “Спільний проект”. Має таку саму мету та об'єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків.

4. “Пошук інформації”. Різновидом, прикладом роботи в малих групах є командний пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше прочитану вчителем лекцію або матеріал попереднього уроку, домашнє завдання), а потім відповіді на запитання. Використовується для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал.

5. “Коло ідей”. (Раунд робіт, кругова система). Метою “Кола ідей” є вирішення гострих суперечливих питань, створення сприску ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне й те саме завдання, яке складається з декількох питань (позицій), які групи представляють по черзі.

Акваріум. Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи.

2. Технології колективно-групового навчання

До цієї групи належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу.

Обговорення проблеми в загальному колі. Це загальновідома технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є прояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо.

Мікрофон. Різновидом загально групового обговорення є технологія “Мікрофон”, яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Незакінчені речення. Цей прийом часто поєднується з “Мікрофоном” і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Мозковий штурм. Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Мета “мозкового штурму” чи “мозкової атаки” полягає в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

Навчаючи - учусь. Цей метод використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу підвищує інтерес до навчання.

Ажурна пилка (“Мозаїка”, “Джиг-со”). Дана технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна й може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

Аналіз ситуації. На уроках світової літератури зміст багатьох понять учні засвоюють, аналізуючи певні ситуації. Такі ситуації можуть аналізуватись учнями індивідуально, в парах, в групах або піддаватись в загальному колі. Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. Технологія вчить учнів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

Вирішення проблем. Метою застосування такої технології є навчити учнів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.

Дерево рішень. Як варіант технології вирішення проблем можна використати “дерево рішень”, яке допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень.

3. Технології ситуативного моделювання

Модель навчання у грі - це побудова навчального процесу за допомогою включення учня в гру.

Використання гри в навчальному процесі завжди стикається з протиріччям: навчання є завжди процесом цілеспрямованим, а гра за своєю природою має невизначений результат (інтригу). Тому наше (педагогів) завдання при застосуванні гри у навчанні полягає у підпорядкуванні гри, визначеній дидактичній меті.

Ігрова модель навчання покликана реалізувати ще й комплекс цілей: забезпечення контролю виведення емоцій; надання дитині можливості самовизначення; надихання і допомога розвитку творчої уяви; надання можливості зростання навичок співробітництва в соціальному аспекті; надання можливості висловлювати свої думки.

Учасники навчального процесу, за ігровою моделлю, перебувають в інших умовах, ніж у традиційному навчанні. Учням надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, яка обмежується лише означуваними правилами гри. Учні самі обирають власну роль у грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв'язання, беручи на себе відповідальність на обране рішення. Вчитель в ігровій моделі виступає як: інструктор, суддя, тренер, головуючий, ведучий.

Арсенал інтерактивних ігор досить великий, але найбільш поширений з них є моделюючий.

Стимуляційні або імітаційні ігри. Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми, а стимуляція дає можливість учням глибоко вжитися в проблему, зрозуміти її із середини.

Спрощене судове слухання. Технологія спрощеного суду дає можливість учням отримати спрощене уявлення про процедуру прийняття судового рішення, взяти участь у вправі, пов'язаній з аналізом, критичним мисленням, прийняттям рішень.

Громадське слухання. Мета застосування технології: моделювання суспільного слухання за допомогою імітаційної гри дозволяє учням зрозуміти мету й порядок слухань, а також ролі й обов'язки членів державних органів, комітетів, комісій. Крім цього, учні одержують практичний досвід у визначенні й поясненні ідей, інтересів і цінностей, пов'язаних із предметом слухання.

Розігрування ситуацій за ролями. (“Рольова гра”, “програвання сценки”). Мета рольової гри - визначити ставлення конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри, допомогти навчитися через досвід.

4. Технології опрацювання дискусійних питань

Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Вони значною мірою сприяють розвитку практичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорю вальної проблеми. Сучасна дидактика визнає велику освітню і виховну цінність дискусій.

Метод ПРЕС. Метод навчає учнів виробляти й оформлювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стилістичній формі, переконувати інших.

Займи позицію. Цей метод демонструє різноманіття поглядів на проблему, що вивчатиметься, або після опанування учнями певною інформацією з проблеми й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо їх вирішення.

Зміни позицію. Така технологія є подібною до попередньої. Вона також дає можливість обговорити дискусійні питання за участі всіх учнів. Метод дозволяє стати на точку зору іншої людини, розвивати навички аргументації, активного слухання.

Неперервна школа думок (Нескінчений ланцюжок). Одна з форм обговорення дискусійних питань, метою якої є розвиток в учнів навичок прийняття особистого рішення та вдосконалення вміння аргументувати свою думку.

Дискусія. Дискусія - це широке публічне створення якось спірного питання. Вона є важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяє розвитку критичного мислення учнів, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми.

Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу. Її метою є отримання учнями навичок публічного виступу та дискутування висловлення й захисту власної позиції, формування громадянської та особистої активності.

Дебати. Один із найбільш складних способів обговорення дискусійних проблем. Дебати можна проводити лише тоді, тоді коли учні навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем. У дебатах поділ на протилежні точки зору набуває найбільшої гостроти, оскільки учням необхідно довго готуватись і публічно обґрунтовувати правильність своєї позиції. Важливо, щоб учасники дебатів не переносили емоції один на одного, а спілкувалися спокійно.

Структура і методи інтерактивного уроку

Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя й громадянської активності в громадянському суспільстві й демократичній правовій державі на заняттях з будь-якого предмета шкільної програми. Це вимагає активізації навчальних можливостей учня замість переказування абстрактної “готової” інформації, відірваної від їхнього життя й суспільного досвіду. Уроки також повинні надати учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навики та зразки поведінки.

Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мислення та діям. Ефективність і сила впливу на емоції й свідомість учнів у великій мірі залежить від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Як правило, структура таких занять складається з п'яти елементів:

а) мотивація;

б) оголошення представлення теми та очікування навчальних результатів;

в) надання необхідної інформації;

г) інтерактивна вправа - центральна частина заняття;

д) підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Розглянемо кожен із цих елементів ґрунтовніше, аналізуючи його методику відтворення в рамках уроків світової літератури.

Мотивація

Мета цього стану - сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка дає можливість учням насамперед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати інший (після попереднього уроку) предмет, що перед ними інший вчитель і зовсім інші завдання. Крім того, кожну тему можна реально вважати засвоєною, якщо вона (тема) стала основою для розвитку в особистості суб'єкта пізнання власних новоутворень. Отже, суб'єкт навчання може бути максимально налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість. Усвідомлювати, що і навіщо він зараз робитиме.

Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприймання, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Цей елемент уроку має займати не більше 5% часу заняття.

Оголошення, представлення теми та очікування навчальних результатів

Мета - забезпечити розуміння змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель. Часто буває доцільно долучити до визначення опублікування результатів усіх учнів. Отже, вони теж повинні розуміти, для чого вони прийшли на урок, до чого їм треба прагнути та як будуть перевірятись їхні досягнення. Еталоном є ситуація, коли після уроку учень не тільки знає, розуміє, чого він досяг, а й чого він хотів би, мав би досягти на наступному уроці, чого він взагалі хоче від вивчення літератури для свого життя.

Надання необхідної інформації

Мета цього елементу, етапу уроку - дати учням достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформації за допомогою технічних засобів навчання або наочності. Для економії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту уроку можна подавати інформацію для попереднього домашнього вивчення. Ця частина уроку займає близько 10-15% часу.

Інтерактивна вправа - центральна частина заняття

Її метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Інтерактивна частина уроку має займати близько 50-60% часу на уроці.

Підбиття підсумків уроку

Вчителю варто задуматись над тим, що підбиття підсумків уроку - це дуже важливий етап інтерактивного заняття. Саме тоді пояснюється зміст проробленого; підводиться риска під знаннями, що повинні бути засвоєні, й встановлюють зв'язок між тим, що вже відомо, й тим, що знадобиться їм у майбутньому.

Функції підсумкового етапу уроку:

- прояснити зміст опрацьованого;

- порівняти реальні результати з очікуваними;

- проаналізувати, чому відбулося так чи інакше;

- зробити висновки;

- закріпити чи відкорегувати засвоєння;

- намітити нові теми для обміркування;

- установити зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, навчитись у майбутньому;

- скласти план подальших днів.

Під підсумками уроку мається на увазі процес, зворотний інструктажу. Іншим терміном для цього стану є “рефлексія” - здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати свої власні дії, вчинки, мотиви й зіставляти їх із діями та вчинками інших людей. Мета рефлексії: згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності - її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримати результати.

Важливим фактором, що впливає на ефективність рефлексії в навчанні, є різноманітність її форм, і відповідність віковим та іншим особливостям дітей. Рефлексія не повинна бути лише вербальною - це можуть бути малюнки, схеми, графіки.

Рефлексія тісно пов'язана з іншою важливою для уроку дією - постановкою мети. Формулювання учнем мети свого навчання передбачає її досягнення й наступу усвідомлення способів досягнення поставленої мети. В цьому випадку рефлексія не лише підсумок, а й старт для нової освітньої діяльності та її нової мети.

Стадії підсумкового стану уроку:

1) установлення факторів (що відбулося?);

2) аналіз причин (чому це відбулося?);

3) планування дій (що нам робити далі?).

Вимоги до особистості вчителя

Організовуючи групову навчальну діяльність школярів, учитель має створити сприятливі умови для сприймання учнями групового навчального завдання та забезпечити умови для його успішного розв'язання. Щоб визначити місце групової роботи на уроках, педагогу слід проаналізувати зміст навчального матеріалу з кожного предмета, визначити види групової діяльності, підготувати завдання для групової роботи. Визначаючи завдання, для групової роботи, необхідно враховувати обсяг завдань, рівень складності за навчальними можливостями учнів, ступінь допомоги з боку вчителя. Вчителю треба обов'язково скласти для учнів пам'ятки-інструкції.

Організовуючи групову роботу на уроці, вчитель повинен дотримуватись таких вимог:

- чітко формулювати пізнавальні завдання;

- завдання мають бути проблемними, спонукати учнів до активності, до творчого мислення, до пошуку нових знань і нових способів дій;

- уважно спостерігати за ходом навчальної діяльності в малих групах;

- зосередити увагу на діяльності слабких учнів;

- заздалегідь інструктувати спікерів, спрямовуючи їх роботу в групі;

- не влаштовувати жодного змагання на швидкість виконання завдань.

Функція вчителя -- забезпечувати учням позицію справжнього суб'єкта навчання. Керівна роль учителя у навчальному процесі жодною мірою не зменшується. Він опосередковано керує та спрямовує роботу груп. Тому розумна вимогливість учителя повинна поєднуватися з гуманністю -- важливо не пропустити ту мить, коли дітям особливо потрібна допомога та увага. Отже, вчитель має можливість більше уваги приділяти конкретній групі: послухати, як проходить опитування, з'ясувати, як спікер керує виконання групового завдання, допомогти в разі потреби. Якщо якась з груп відчуває певні труднощі під час виконання спільного завдання, вона може розраховувати на консультацію вчителя.

Учитель повинен стати невидимим диригентом, який вміє вчасно почути, помітити, виправити, підтримати кожного учня, організувати співпрацю дітей.

Образна, емоційна мова вчителя допоможе сформувати в учнів уміння запитувати й відповідати, поступово підготувати учнів до навчального діалогу.

Саме групові форми організації навчальної діяльності є надзвичайні важливими для широкого та ефективного використання інноваційних технологій. Використання групових форм організації діяльності учнів у рамка класно-урочної системи навчання дає змогу позбутися деяких її недоліків і є однією з умов використання інноваційних технологій навчання, зокрема технологій інтерактивного навчання, перетворюючи традиційний урок на інтерактивний.

Для зміцнення контролю за ходом процесу навчання за умов використання інтерактивної моделі навчання викладач також повинен попередньо добре підготуватися:

- глибоко вивчити й продумати матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;

- старанно спланувати й розробити заняття: визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати питання й можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;

- мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найцікавіших для учнів випадків, проблем;

- оголошення очікуваних результатів (цілей) заняття й критеріїв оцінки роботи учнів;

- передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу;

- підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії;

- цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи-розминки, письмовий розподіл ролей у групах тощо.

Деяким учителям іноді складно розкривати себе перед школярами, висловлювати своє особисте ставлення до матеріалу, показувати некомпетентність у деяких питаннях. Безумовно, не всі вчителі «створені» для інтерактивного навчання. Проте використання його дає можливість для фахового росту, для зміни себе, для навчання разом з учнями. Зробити перший крок допоможе сам новий підхід до навчання та його цілей, за якого викладач відверто може визнати себе не спеціалістом і одержати «право» не знати відповіді на ті чи інші запитання (до того ж багато запитань з будь-якого предмета не мають однозначної або єдино правильної відповіді). З іншого боку, після кількох, старанно підготовлених уроків, учитель зможе відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, а також сама атмосфера у класі -- і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.

2.3 Використання інформаційних технологій на уроках світової літератури у школі

Сьогодні немає такого вчителя, який би не замислювався над питаннями: «Як зробити урок цікавим, яскравим? Як захопити учнів своїм предметом? Як створити на уроці ситуацію успіху для кожного школяра? » Який сучасний учитель не мріє про те, щоб діти на його уроці працювали добровільно, творчо; мажорно пізнавали предмет на максимальному для кожного рівні успішності? Як говорити про ті цінності, які закладені у творах літератури, про вічне й добре, не набиваючи при цьому оскому?

Очевидно, що в даному випадку необхідно заломлювати твір через те, що цікаво дітям, потрібно боротися за кожну душу як через урок, так і через позаурочну діяльність. Учитель зобов'язаний враховувати необхідність особистісно-орієнтованого виховання учнів, спрямованого на відродження в першу чергу моральності, духовності - адже без цього неможливо ні становлення повноцінної людини, ні громадянина. І говорити про відродження української культури без орієнтації на учня, на його особистість, на його виховання - безглуздо!

Перед учителем таким чином постають два важливих завдання. По-перше, актуалізація творів і, відповідно, закладених в них вічних і загальнолюдських цінностей, а по-друге, пошук обдарованих дітей та залучення учнів, які хочуть знайти себе, розкрити в собі таланти. Це актуально і на державному рівні. Творчо розкритися учням може допомогти використання на уроках інформаційних технологій. Інноваційний підхід до навчання дозволяє так організувати навчальний процес, що дитині урок приносить радість і користь, не перетворюючись просто в забаву чи гру.

Потреби сучасного життя зумовлюють пошуки нових форм організації навчально-виховного процесу, зокрема - занять зі світової літератури. Використання комп'ютерних технологій та Інтернету є одним із інноваційних засобів вивчення літератури, який дозволяє стимулювати інтерес учнів до художніх творів і вивільнити чимало часу для творчої співпраці вчителя та учня. Звичайно, варто пам'ятати, що постійними компонентами у процесі літературної освіти школярів залишається літературний текст як естетичне явище та діалог, організований учителем: художній текст - читач, читач - автор, художній текст - автор - читач.

Запровадження у навчальний процес сучасних інформаційних, зокрема, комп'ютерно-орієнтованих і телекомунікаційних технологій, відкриває нові способи, надає широкі можливості для подальшої диференціації загального та професійного навчання, всебічної реалізації творчих, пошукових, особистісно орієнтованих, комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам практики.

Комп'ютери, як відомо, використовують сьогодні практично в усіх галузях суспільного життя. Тому вміння працювати із сучасними інформаційними технологіями розглядаються у нашій державі як обов'язкові та необхідні для кожного спеціаліста. Саме з цієї причини заслуговує уваги проблема підготовки майбутніх фахівців, які б володіли комп'ютерними знаннями і вміли застосовувати їх у своїй професійній діяльності: адже вищі заклади освіти готують випускників 21-го століття, в якому відбувається стрімкий розвиток інформаційних технологій; з кожним днем зростають їхні можливості, розробляються удосконалені та нові зразки як програмного, так і технічного забезпечення. Тому й можливості використання цих технологій у навчальному процесі, вважаю, є невичерпними. Винятку не становить і галузь вивчення світової літератури.

Упровадження сучасних інформаційних технологій на заняттях світової літератури стає однією з актуальних проблем методики викладання предмета. У зв'язку з цим надзвичайно вагомою э проблема підготовки педагогів - словесників до роботи в такому режимі. Є численні факти того, що вчителі-словесники вважають, що використання комп'ютерів - справа лише вчителя інформатики. Проте практична діяльність кращих учителів світової літератури переконує в тому, що сьогодні й учитель-словесник зобов'язаний вміти користуватися сучасними засобами навчання, насамперед, для того, щоб забезпечити одне з найголовніших прав дитини - право на якісну освіту. Оснащення навчального кабінету комп'ютерною технікою й доцільне використання її на уроці літератури стає обов'язковим атрибутом сучасної школи.

Серед головних дидактичних функцій, що мають бути реалізовані за допомогою комп'ютерних технологій у процесі вивчення навчання визначають наступні:

- пізнавальна. Використовуючи комп'ютерні технології та Інтернет, можна отримати будь-яку необхідну інформацію, як ту, що зберігається на жорсткому диску власної комп'ютерної бази, так і розміщену на дисках CD-ROM чи відповідних сторінках Інтернету. Популярними є мультимедійні програми, мультимедійні енциклопедії, зокрема "Велика енциклопедія Кирила та Мефодія", "Ілюстративна популярна дитяча енциклопедія" чи відома 32-томна Британська енциклопедія, а також різноманітні тематичні енциклопедії;

- розвивальна. Під час використання ІКТ навчання надається можливість враховувати типологічні вікові та індивідуальні здібності учнів, виявляти й розвивати потенційні можливості, особисті потреби школярів, водночас коригувати недоліки в розвитку їхніх навичок та вмінь. Робота з різноманітними комп'ютерними програмами, крім активізації літературних можливостей особистості, сприяє розвитку таких необхідних пізнавальних процесів, як сприйняття, логічного мислення, пам'яті, уяви;

- дослідницька. На основі широкого спектру інформації, представленої завдяки комп'ютерним технологіям, сучасні учні готують різноманітні роботи самостійного, дослідницького характеру за окремими темами. У школярів з'являється можливість узяти участь у роботі літературних пошукових груп, Інтернет-конкурсах; виконувати творчі роботи різних видів, створювати власні творчі проекти, розробляти доповіді, реферати, учнівські презентації, публікації, web-сайти; дослідити певні проблемні питання, представляти своє досліджувати на різноманітних Інтернет-олімпіадах, -проектах, -конференціях, - форумах;

- комунікативна. Під час обміну інформацією між учнями створюється певна віртуальна єдність, у всіх є реальна можливість увійти на сайти популярних сучасних митців; вони мають можливість зіставити різні погляди, давати їм оцінку, формувати свої позиції.

Відомо, що найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка одночасно впливає на кілька органів чуття, й запам'ятовується вона тим краще й міцніше, чим більше каналів сприймання було активізовано. Тому очевидною є роль, яку ми відводимо мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп'ютерів, якісних навчальних програм, розвинених комп'ютерних систем навчання. Я. А. Коменський зазначав: "... Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями... усе, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме - для сприймання зором, чутне - слухом, запахи - нюхом, доступне дотикові - через дотик...." [5, 159].

На сучасному етапі розвитку освіти мультимедіа дозволяє об'єднувати в одній комп'ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання на заняттях світової літератури. Саме тому мультимедійні програми як своєрідний засіб навчання можуть забезпечити принципово нову якість: обмін інформацією між учнем і технічною системою відбувається у діалоговій формі, за нерегламентованим сценарієм, який кожного разу будується учнем по-новому, за його розсудом, а сама комп'ютерна технологія навчання органічно вписується в класичну систему, розвиває й раціоналізує її, забезпечуючи нові можливості щодо організації паралельного навчання і контролю знань, надає реальну можливість практичного впровадження індивідуалізованого навчання.

Проведене анкетування учнів 6, 7, 8, 10 і 11 класів продемонструвало позитивний настрій дітей на навчальну діяльність, в якій використовується мультимедійне обладнання. Так, 72% опитаних написали, що легше сприймають матеріал, поданий за допомогою презентації, 69% віддають перевагу уроки, на яких використовується мультимедійне обладнання, 61% хочуть, щоб на уроках частіше використовувався проектор. Деякі учні вважають використання мультимедійного обладнання більш сучасним, відзначають більш високий темп уроку. Крім того, діти відзначили, що краще використовувати мультимедійне обладнання, тому що з його допомогою можна продемонструвати відеофільми, кольорові слайди, підключити звук, при цьому на екрані видно краще, ніж на дошці, і це дозволяє краще засвоювати матеріал.

Арсенал дидактичних можливостей мультимедійних засобів навчання можна стисло визначити так:

- урізноманітнення форм подання інформації;

- урізноманітнення типів навчальних завдань;

- створення навчальних середовищ, які забезпечують "занурення" учня в уявний світ, у певні соціальні й виробничі ситуації;

- забезпечення негайного зворотного зв'язку, широкі можливості діалогізації навчального процесу;

- широка індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення поля самостійності;

- широке застосування ігрових прийомів;

- широкі можливості відтворення фрагментів навчальної діяльності предметно-змістового, предметно-операційного і рефлексивного;

- активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб'єкта навчальної діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визначення міри й характеру допомоги тощо);

- посилення мотивації навчання.

Використання мультимедійних програм може відбуватися у різних видах навчальної діяльності учнів:

1. Комп'ютерні програми під час подання нового матеріалу, його повторення, узагальнення та систематизації (використання засобів мультимедіа з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. Відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, але й поглиблення знань).

2. Мультимедійні програми як засіб впровадження самостійної роботи учнів (мультимедійні програми здебільшого розраховані на самостійне активне сприймання та засвоєння учнями знань). Доцільність проведення самостійної роботи за змістом мультимедійних засобів навчання полягає в тому, що вони допомагають учителеві поставити проблему, активізувати сприймання, забезпечити міцне засвоєння знань, сприяють виробленню умінь і навичок самостійного оволодіння знаннями. Дидактична цінність полягає саме в тому, що учні сприймають не "готові" знання, а виконують пошукову роботу.

3. Мультимедійна інформація як інструктивний та ілюстративний матеріал. Розрізняють ілюстрації, що лише відтворюють та конкретизують навчальний матеріал, ілюстрації, що доповнюють навчальний матеріал або подають його в новому висвітленні. Останній вид ілюстрації варто вважати найпридатнішим для розвитку пізнавальної активності школярів у процесі вивчення світової літератури. Необхідно підкреслити, що використання мультимедійної інформації з ілюстративним матеріалом - це не "доважок" до уроку літератури, а додаткове джерело навчальної інформації, за допомогою якого має вивчатися художній твір.

4. Мультимедіа у поєднанні з іншими засобами навчання

Академік С. Г. Шаповаленко так пояснював сутність та необхідність такого поєднання: „засоби навчання обслуговують усі моменти навчання: сприймання, осмислення, закріплення та застосування інформації. Далеко не завжди один і той самий засіб може обслуговувати всі ці моменти, тому що функціональні можливості його обмежені ”. [8, 56] Тому залежно від того, яке завдання необхідно розв'язати, учитель-словесник залучає ті або інші засоби. Так виникають поєднання - комплекси засобів навчання.

Основною особливістю методики використання як окремих мультимедійних засобів, так і їхніх поєднань у певній комплексній системі полягає в тому, щоб забезпечити відповідність між специфічними особливостями викладу навчального матеріалу й основними психолого-педагогічними закономірностями процесу навчання, особливостями та умовами засвоєння учнями знань.

Вважаємо, що необхідне раціональне чергування на уроці засобів навчання, певне обмеження їх обсягу та тривалості демонстрування (не тільки з гігієнічних обмежень). Добираючи засоби навчання, треба чітко з'ясувати можливості їх застосування в певній системі, визначити їхні дидактичні функції на уроках, а також необхідний та достатній (оптимальний) обсяг навчальної інформації, її відповідність змісту уроків, можливі форми поєднання зі словом учителя.

Результативність поєднання засобів навчання залежить від того, наскільки воно відповідає структурі уроку й змісту навчального матеріалу, наскільки вчитель урахував специфіку класу (загальний рівень розвитку учнів, їх підготовку з даної теми, вміння працювати з мультимедійною інформацією тощо).

Для правильного визначення функцій поєднання мультимедійних та інших засобів навчання педагог має вирішувати запитання:

- Яке поєднання засобів навчання під час вивчення навчальної теми є найдоцільнішим?

- Які дидактичні функції кожного із засобів навчання потрібно реалізувати під час поєднання?

- Яке місце займають мультимедійні та інші засоби у процесі вивчення всієї теми?

- На якому етапі уроку використання мультимедійної програми є найбільш доцільним?

У такий спосіб поради К. Д. Ушинського будуть цілком виконані: "Педагог ... має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття - око, вухо, голос, чуття мускульних рухів і навіть, якщо можливо, нюх і смак узяли участь в акті запам'ятовування... За такого дружнього сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможете найлінивішу пам'ять" [4, с.76].

Завдання, які стоять перед учителем - словесником при застосуванні інформаційних технологій, багато в чому відрізняються від цілей і завдань інших вчителів-предметників. Завдання ці припускають роботу з текстом, з художнім словом, з книгою. Вчителю-словеснику необхідно збагатити словниковий запас учнів, навчити їх володіти нормами літературної мови, дати дітям знання лінгвістичних і літературознавчих термінів. Безперечним помічником у вирішенні цих завдань є ІКТ. Використання ІКТ у навчальному процесі дозволяє:

-посилити освітні ефекти;

- підвищити якість засвоєння матеріалу;

- побудувати індивідуальні освітні траєкторії учнів;

-здійснити диференційований підхід до учнів з різним рівнем готовності до навчання;

-організувати одночасно дітей, що володіють різними здібностями й можливостями;

-наповнити уроки новим змістом;

- розвивати творчий підхід до навколишнього світу, допитливість учнів;

-формувати елементи інформаційної культури;

-прищеплювати навички раціональної роботи з комп'ютерними програмами;

- підтримувати самостійність в освоєнні комп'ютерних технологій;

-йти в ногу з часом.

Планую роботу за наступними напрямками:

1. Робота з програмами MS Office (Word, Power Point, Microsoft Publisher).

2. Створення презентацій до уроків.

3. Робота з ресурсами Інтернет.

4. Робота з інтерактивною дошкою.

5. Використання готових навчальних програм.

6. Розробка та використання власних авторських програм.

У роботі можливе використання готових програмних продуктів («Енциклопедія російської літератури», «Велика енциклопедія Кирила і Мефодія»), Інтернет-ресурси, текстові матеріали, тести, тренажери, презентації навчального матеріалу, розроблені для уроків.

Створення проектів, презентацій, робота в програмі Microsoft Publisher вимагають від учителя творчого підходу, застосування дослідницьких методів, володіння комп'ютерними технологіями. Дидактичний матеріал, представлений в комп'ютерному варіанті, вирішує кілька завдань:

- підвищує продуктивність праці вчителя та учнів на уроці;

- збільшує обсяг використання наочності на уроці;

- економить час учителя при підготовці до уроку.

Надзвичайно цікава робота з використанням програми PowerPoint. Вона призводить до цілого ряду позитивних ефектів:

· збагачує урок емоційною забарвленістю;

· психологічно полегшує процес засвоєння;

· збуджує жвавий інтерес до предмета пізнання;

· розширює загальний кругозір учнів;

· підвищує продуктивність праці вчителя та учнів на уроці.

Проведене анкетування серед педагогів про роль презентацій у навчальному процесі показало:

· наочно представляти матеріал (відзначили 100% педагогів);

· інтенсифікувати процес пояснення нового матеріалу (відзначили 60% педагогів);

· регулювати обсяг і швидкість виведеної інформації за допомогою анімації (відзначили 55% педагогів);

· підвищувати пізнавальну активність учнів (відзначили 45% педагогів);

· наочно представити навчальний матеріал (відзначили 75% навчаються);

· зробити урок більш цікавим (відзначили 63% навчаються);

· інтенсифікація процесу пояснення нового матеріалу (відзначили 35% навчаються);

Робота з програмою Microsoft Publisher дозволяє отримати реальний продукт своєї діяльності у вигляді газети, журналу, книжки-малятка, буклета і т.д. Вона використовується для:

· оформлення результатів групової роботи;

· випуску газети, інформаційного листка.

Багато додаткового матеріалу можна знайти через Інтернет, що дозволяє створити банк наочних і дидактичних матеріалів, критичних статей, рефератів і т.д. Прослуховування художньої літератури в електронному варіанті виручає тоді, коли учні не можуть знайти потрібні твори в бібліотеках або просто їм легше слухати, ніж читати.

Електронні словники та енциклопедії дозволяють мобільно отримати додаткові знання йвикористовувати їх на уроці.

Також до позитивного ефекту призводить робота з різними навчальними програмами.

Робота з інтерактивною дошкою розкриває додаткові можливості: показ презентацій на великому екрані, можливість учням самим створювати фліп-чати з використанням її різних засобів і можливостей і т.д.

Кожен учитель знає, як оживляє урок використання відеоматеріалів, які можна вклю-чити в презентацію. Застосування ІКТ на уроках літератури призводить до цілого ряду позитивних результатів:

- створення учителем і учнями медіатеки, що включає в себе презентації біографі і творчості письменників XIX і XX століть;

- збільшення кількості учнів, бажаючих брати участь у НОУ по літературі;

- підвищує якість навчання;

- посилює інтерес до вивчення предмета;

- раціонально розподіляє час уроку;

- дохідливо пояснює матеріал, робить його цікавим.

Великим плюсом мультимедійних технологій є їх доступність і простота використання. Створення презентації або використання інтерактивної дошки не вимагає від учителя матеріальних витрат, матеріал легко відшукати в Інтернеті або мультимедійних бібліотеках. Підкуповує велика різноманітність цього матеріалу: на уроці використовуються предметні колекції (ілюстрації, фотографії, портрети, відеофрагменти, відео-екскурсії), таблиці та схеми, які проектуюються на великий екран. При цьому істотно змінюється технологія пояснення - коментується інформація, що з'являється на екрані, за необхідністю супроводжуючи її додатковими поясненнями та прикладами.Все це можна включати в презентації і тим самим задіяти різні канали сприйняття.

Застосування ІКТ ефективно при підготовці та проведенні вчителем різних форм уроку: мультимедійної шкільної лекції, уроку - спостереження, уроку - семінару, уроку - практикуму, уроку - віртуальної екскурсії. Організація таких екскурсій можлива на природу, в музей, на батьківщину письменника.

Учні добре сприймають ці форми роботи, із задоволенням включаються в них.

Якщо говорити про створення презентацій учнями в якості домашніх завдань, то не можна не відзначити ряд достоїнств даного виду роботи. По-перше, учням доводиться проводити дослідницьку роботу, що розвиває їх навички самоосвіти, відбору важливої ??інформації, її структурування. По-друге, вони можуть спробувати себе в ролі оформлювачів, дизайнерів і в якомусь сенсі навіть мультиплікаторів, оскільки Power Point має функцію анімації. Робота стає захоплюючою, наочною та залишається в учня, поповнюючи фонд його творчих робіт.

Використання ІКТ у позаурочній діяльності може набувати форму проекту, що дозволяє не тільки актуалізувати літературні твори й закладені в них цінності, підвищити мотивацію, але й надає учням можливість відчути себе затребуваними, оскільки їм це цікаво, дозволяє їм зрозуміти, що кожен може знайти себе в цьому житті - головне зрозуміти, до чого саме в тебе талант. Виникає ефект залученості дитини в дослідницьку діяльність.

Створення проекту, що виконується у формі навчального фільму, має на увазі виконання учнями функцій режисера, звукооператора, диктора, редактора, монтажера, оператора й так далі. Створюючи свій продукт, школярі «приміряють» на себе певну професію, пробують себе в ролі професіонала. Учні, крім того, працюють у команді, відчувають відповідальність за те, що роблять. Учитель, як керівник проекту, стежить, щоб під час колективної діяльності створювалася комфортна атмосфера взаємної поваги, що вкрай важливо для творчості. Це допомагає формуванню соціальної компетентності, пошуку себе і в майбутньому - адаптації під «дорослк» життя. Тому є вкрай важливим розширювати сферу позаурочної діяльності саме з метою допомогти учням самореалізуватися, розкритися, знайти себе.

Під час роботи над проектом діти стають справжнім колективом однодумців, що прагнуть до досягнення спільної мети, навчилися домовлятися один з одним, приймати конструктивні рішення, а деколи - жертвувати особистими інтересами. Учасники гуртувються в команду, адже від того, чи будуть вчасно зібрані та підготовлені матеріали, виконана доручена робота, залежить успіх загальної справи. Це стає для них важливим досвідом, який не раз стане в нагоді їм у житті.

Створення продукту в форматі фільму не вимагає спеціальних матеріальних і ресурсних витрат і може здійснюватися як в школі, так і вдома. У роботі над проектом використовується наступне програмне забезпечення: Windows XP, Movie Maker, який входить в стандартний пакет даної оперативний системи (можливе використання альтернативних відеоредакторів), Photoshop, Adobe Audition (можна користуватися альтернативними). Ресурсною базою для створення проекту служить Інтернет, звідки беруться картинки, музика, відеофайли, а також необхідна інформація. З устаткування використовується комп'ютер, мікрофон і відеокамера (підійдуть також фотоапарат або мобільний телефон з функцією «відео»).

Таким чином хочеться підкреслити доступність використання інформаційних технологій і в позаурочній роботі. Подібна діяльність є сучасною, актуальною, відповідає концепції Нової школи. Головне ж, вона допомагає учням у формуванні їх соціального компетенції, що є наріжним каменем сучасної шкільної освіти.

Психолого-педагогічні особливості використання ІКТ в освітньому процесі

Розвиток діяльності людини обумовлюється зміною того чи іншого її структурного компонента: предмета, мети, змісту діяльності, системи дій, що забезпечують досягнення мети, засобів виконання цих дій. При цьому зміна відбувається не в якійсь окремо взятій ланці, а у всій структурі діяльності. В результаті перетворюються традиційні й виникають нові форми людської діяльності у сфері праці, пізнання й комунікації. Сучасні засоби ІКТ стали новим засобом, знаряддям людської діяльності.

Використання засобів ІКТ як інструменту означає появу нових форм розумової, мнемічної, творчої діяльності, що можна розглядати як історичний розвиток психічних процесів людини й продовжити розробку принципів історичного розвитку діяльності стосовно до умов переходу до постіндустріального суспільства. Засвоєння знань передбачає оволодіння системою узагальнень, що становлять основний зміст знань. Л.С. Виготський зазначав, що "Узагальнення є виключення з наочних структур і включення в розумові структури, в смислові структури. Справжнє засвоєння основ наук неможливо, якщо узагальнення, володіючи чуттєвим наочним характером, залишаються неусвідомленими, злитими з предметом і дією; воно неможливе і тоді, коли узагальнення, відірвавшись від дійсності, яку вони відображають, абсолютизуються у свідомості. Для повного й свідомого засвоєння потрібно вміти не тільки побачити загальне в одиничному, але й одиничне, й конкретне в загальному".

Труднощі реформування освіти полягають у тому, що не можна просто додати існуючі засоби ІКТ до існуючої дидактичної системи й сподіватися, що революція в освіті станеться сама по собі. Необхідно, як пишуть англійські учені, здійснити інтеграцію ІКТ - з інфраструктурою освіти з урахуванням історичних, психологічних та філософських аспектів проблеми, спиратися на певні теоретичні концепції навчального процесу.

Природа засобів ІКТ цілком певним чином впливає на формування й розвиток психічних структур людини, в тому числі мислення. Друкований текст, до останнього часу був основним джерелом інформації, будується на принципі абстрагування змісту від дійсності й організується як послідовність фраз у порядку читання зліва направо, що формує навички розумової діяльності, що володіє структурою, аналогічною структурі друкованого тексту, якій властиві такі особливості, як лінійність, послідовність, аналітичність, ієрархічність.

Інші засоби масової комунікації - фотографія, кіно, радіо, телебачення - мають структуру, яка значно відрізняється від структури друку. Образи й звуки не направляють хід думок слухача або глядача від одного об'єкта до іншого з проміжними висновками, як при сприйнятті друкованої інформації. Замість цього вони створюють моделі впізнавання, звернені до чуттєвої стороні суб'єкта.

Подібно до того, як друковані матеріали та технічні засоби масової комунікації призвели до гігантського розширення можливостей людського пізнання, фіксації та передачі досвіду, комп'ютер збільшує потенціал людського мислення, викликає певні зміни в структурі розумової діяльності. В освітньому середовищі, створеному ІКТ, основними є процеси організації та інтерпретації інформації. Вона може бути закодована й представлена ??на екрані дисплея у вигляді математичних символів, таблиць, графіків і діаграм, зображення процесів, що доповнюються звуком, кольоровим зображенням і т.п.

Навчальне середовище, за твердженням Б.С.Гершунського, формує такі характеристики мислення, як схильність до експериментування, гнучкість, зв'язність, структурність. Ці характеристики відповідають пізнавальним процесам, пов'язаних із творчою діяльністю й вирішенням проблем. Так, розуміння сутності явищ і тактика вирішення проблем описуються як здатність сприймати по-новому стають очевидними факти, знаходити спосіб з'єднання не пов'язаних, на перший погляд, речей, встановлювати оригінальні зв'язки між новою та старою інформацією.

На думку Г. К. Селевко, умови навчання, створювані ІКТ, повинні сприяти розвитку мислення учня, орієнтувати його на пошук очевидних і неочевидних системних зв'язків і закономірностей. Комп'ютер є потужним засобом надання допомоги в розумінні багатьох явищ і закономірностей, проте, потрібно пам'ятати, що він неминуче поневолює розум, який володіє в результаті лише набором завчених фактів і навичок. Просте повідомлення знань, оволодіння мовою програмування, саме вміння програмувати є лише першим кроком на шляху реалізації його можливостей. Дійсно ефективним можна вважати лише навчання, під час якого учням прищеплюються навички мислення, причому мислення нового типу, певним чином відрізняється від мислення, сформованого на основі оперування друкованою інформацією, користування засобами масової комунікації.

Таким чином, у зв'язку з використанням ІКТ перегляду піддаються уявлення не тільки про мислення, але й про інші психічні функції: сприйнятті, пам'яті, уявленнях, емоціях і ін. Перед психологами та педагогами постають завдання концептуального опису розвитку людської діяльності та психічних функцій людини в умовах широкої інформатизації всіх галузей знання й використання засобів ІКТ в освітньому процесі.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у педагогічній діяльності вчителя

Сьогодні необхідно, щоб кожен учитель будь-якої шкільної дисципліні міг підготувати й провести урок із використанням ІКТ, оскільки тепер учителю представилася можливість зробити урок більш яскравим і захоплюючим.

Педагогічні завдання комп'ютеризації в загальноосвітній школі можна кваліфікувати за трьома основними напрямками: формування певного стилю мислення у всіх учнів; підвищення ефективності викладання всіх, без винятку, шкільних дисциплін; за допомогою ПК активізувати пізнавальний інтерес учнів.

Можна систематизувати, де і як доцільно використовувати інформаційні технології в навчанні, враховуючи, що сучасні комп'ютери дозволяють інтегрувати в рамках однієї програми тексти, графіку, звук, анімацію, відеокліпи, високоякісні фотозображення, достатньо великі об'єми повноекранного відео, якість якого не поступається телевізійному:

1) при викладі нового матеріалу - візуалізація знань (демонстраційно - енциклопедичні програми; програма презентацій Power Point);

2) закріплення викладеного матеріалу (тренінг - різноманітні навчальні програми);

3) система контролю й перевірки (тестування з оцінюванням, контролюючі програми);

4) самостійна робота учнів (навчальні програми типу "Репетитор", енциклопедії, розвиваючі програми);

...