Викладання мови

Р Е С П У Б Л І К А



			Х			Х
	В	С						Е
			І	М	С			Р
		Е						Ц
		М	У
			К		Р	А	Ї	Н
С		Л
В		Ю					У
О		Б	І	Т	Ь
Ю

Скільки є самостійних частин мови?

Чим службові частини мови відрізняються від самостійних?

Назвіть самостійні частини мови.

Які граматичні ознаки властиві іменникові?

Яка частина мови називається прикметником?

Які є форми дієслова?

Назвіть незмінні форми дієслова.

Утворіть дієприслівники від слів читатати, думати.

9. Які слова вказують на предмет, ознаку предмета, але не називають їх?

10. Утворіть прислівники від слів страшенний, незрівнянний.

11. Назвіть розряди числівників.

12. Як пишуться прикметники синьо-зелений, п'ятирічний?

13. Які ососбливості іменників чоловічого роду на -р?

14. Яка форма дієслова називається дієприкметником?

15. Яку синтаксичну роль у реченні виконує дієприкметниковий зворот?

16. Як пишеться не з прислівниками?

17. На які питання відповідають прислівники?

18.Які граматичні ознаки властиві прикметникові?

19.Яка форма дієслова називається дієприслівником?

20.Які є ступені порівняння прислівників?

ІІ. Підбиття підсумків гри.

Коментування складеного вислову „Всім серцем любіть Україну свою”.

На уроках української мови використовую лінгвінодидактичні ігри, які допомагають не тільки активізувати пізнавальну активність учнів, а й формують знання з фонетики, орфоепії, розвивають навички правильного письма і говоріння, логічне мислення, ініціативу, допитливість.

На уроках української мови у 5 класі використовую такі лінгвінодидактичні ігри:

У педагогічній практиці часто можна спостерігати, що вчитель довго не може заспокоїти учнів, коли почався урок. Причин подібної ситуації декілька, серед них об'єктивні - психологічні особливості дітей і суб'єктивні - у дітей досконало не сформовані такі якості, як організованість і дисциплінованість.

Щоб уникнути таких ситуацій, раджу:

* систематично удосконалювати організаційні вміння;

* перед кожним уроком психологічно налаштовувати школярів на роботу;

* постійно виховувати зібраність, прагнення до порядку та дисципліни у навчанні, до самоорганізованості.

Намагаюсь різними методами і прийомами впливаю на організацію класу до уроку:

* розв'язування кросворду на перерві, пов'язані з темою уроку;

* зачитування уривку оповідання і зупинка на найцікавішому місці.

Звичайно, що такі прийоми використовуються з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, їх інтересу до навчального предмету, конкретної ситуації перед уроком.

Організація учнів до уроку не повинна забирати багато часу, згодом може тривати менше хвилини, але повинна характеризуватися динамізмом, давати учням заряд психічної енергії і працездатності.

Організаційний момент уроку націлений на підготовку учнів до продуктивної праці, створює готовність школярів до сприйняття начального матеріалу і, звичайно, впливає на пізнавальну активність учнів. Головне завдання вчителя на цьому етапі уроку - визначити емоційний фон класу, за необхідності - підсилити або скоригувати його. Процес мовленнєвої взаємодії учителя з учнями починаю з привітання, яким задаю тон спілкуванню, заряджаю позитивним настроєм, передаю своє доброзичливе ставлення: „Доброго ранку! Сьогодні гарна погода, і настрій у вас, бачу, теж гарний”. Значення слова „бачу” означає, що я хотіла б бачити гарний настрій в учнів. При цьому використовую такі моделі: оптимізуючі ( „Рада вас бачити. Нас чекає сьогодні незвичайний матеріал….”), нейтральні („Перевірте готовність робочих місць. Налаштуйтесь на серйозну роботу…”), гальмівні („Ви сьогодні дуже неуважні. Мені це не подобається. Заспокойтеся і пригадайте, що ви на уроці”). Однак гальмівними фразами слід користуватися дуже обережно.

Організаційний етап кожного уроку покликаний створити атмосферу доброзичливості та довіри, забезпечити нормальну зовнішню обстановку для роботи та психологічний настрій учнів.

Перефразовуючи вислів „Як корабель назвеш, так він і попливе”, на практиці впевнилась: як почнеш урок, так його і проведеш. Тому раджу з самого початку уроку створити такий настрій у класі, щоб усі учні відчули об'єктивну потребу у внутрішній готовності сприйняти навчальну інформацію та діяти в ній. Намагаюсь за лічені секунди оцінити ситуацію, відчути психологічний настрій учнів і виробити „стратегію” організації класу до уроку. Найчастіше доводиться діяти експромтом. І тут необхідно мати при собі необхідний арсенал - слово, посмішку, погляд. Головне - самому налаштуватися на позитивний настрій.

Так як же можна почати урок? Пропоную варіанти початку уроку, які використовую у своїй практиці:

1.Поетичне привітання.

Почніть урок віршованими рядками. Наприклад:

А тепер за парту

Всі сідайте рівно

Й до роботи візьмемось сумлінно

Уже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо.

Роботу швидко починаймо.

Нумо, діти , підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Починається урок!

Добираю поезію, яка створює позитивний настрій, розкриває красу слова.

Із слова починається людина,

Із мови починається мій рід.

Моя ласкава, мамина єдина -

Щебече соловейком на весь світ.

Н. Рій

Ще більший ефект має епіграф до уроку, записаний на дошці та прочитаний вчителем або учнями на уроці.

2. „Малюнкове вітання”.

Використовую для цього смайлика.

* Прикріпляю на дошці смайл „Радість” і бажаю всім учням гарного настрою, плідної роботи.



* Пропоную учням обрати „Смайл уроку” серед запропонованих.

Учням, які обрали „сумні” або занадто веселі смайли, раджу налаштуватися на роботу. Використовую цей прийом і наприкінці уроку, під час рефлексії. Учні можуть смайликом показати свої враження від уроку, чи змінився їх настрій за час уроку. Це дає мені можливість проаналізувати свої помилки, знайти індивідуальний підхід до кожного учня.

3.Музичне вітання.

Ніяких слів, тільки музика, яка налаштує на урок, буде перекликатися з темою. Використовую мелодії українських народних пісень, класичну музику, навіть сучасну популярну музику.

Так, наприклад, на початку уроку, темою якого є „Просторічні слова, жаргонізми, професійні слова" не завадить послухати і Вєрку Сердючку.

Сучасні учні з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості. Адже критичне мислення - це складний процес, що починається із залучення інформації та закінчується прийняттям рішення.

Невід'ємний елемент структури уроків з використанням стратегії критичного мислення - це розминка (або міні-тренінг). Вона допомагає створити психологічний клімат (сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, підвищенню авторитету вчителя, психологічному розвантаженню учнів, які за день мають 6-7 уроків), налаштовує дітей на активну й плідну роботу.

У своїй педагогічній діяльності нерідко використовую розминки для мотивації навчання, ненав'язливого формування мети і завдань уроку.

Завдяки розминці створюються умови, за яких мета і завдання навчального процесу, визначені вчителем, усвідомлюються кожним учнем як особистісно значущі. Із психологічної точки зору розминка - це своєрідний спосіб позбутись негативу, дискомфорту, відчути себе захищеною частинкою дружного колективу.

Розминка на уроках української мови використовується як метод формування комунікативної компетентності учнів. Соціальне замовлення суспільства полягає в тому, щоб забезпечити мовленнєвий розвиток особистості, навчити її вільно спілкуватися в різних ситуаціях. Цей процес відбувається за умови комунікативно-діяльнісного підходу до навчання. Комунікативна діяльність допомагає зробити клас інтерактивною групою, де учні почуватимуться впевнено, висловлюючи свої погляди та думки, а також заохочуватимуть товаришів до співпраці. Розминка ззовні схожа на цікаву гру, але несе в собі глибоку інформацію, яка готує ґрунт для сприйняття нового матеріалу, активізує пізнавальну діяльність учнів. Застосовую міні -тренінги, коли бачу, що учні прийшли на урок занадто збуджені, емоційні, не можуть швидко „включитися” в роботу. Пропоную тренінг у невимушеній формі, швидкому темпі, не примушую всіх виконувати завдання. Але, як правило, діти звикають до таких оргмоментів і активно беруть участь у тренінгу.

¦Міні - інтерв'ю.

Після привітання даю чітку інструкцію: „Інтерв'ю за одну хвилину”. Відповідаємо прикметниками (прислівниками, дієсловами, словами з префіксами -роз, - без). Вибір питань і відповідей залежить від мовної теми попереднього уроку, допомагає застосувати на практиці набуті знання. Наприклад:

до теми „Прикметник”

-Яким був попередній урок? (важким, цікавим….)

-Якою була перерва?(веселою, короткою….)

-З яким настроєм ви прийшли на урок? (Гарним, сумним, веселим….)

до теми „Прислівник”

-Як вам працювалося на попередньому уроці?(добре, важко…)

-Як виконували домашнє завдання? (нашвидкуруч, старанно…)

- Коли продзвенів дзвоник на урок? (нещодавно…)

- Чому деякі з вас запізнилися на урок? (ненавмисне)

- Як треба працювати на уроці, щоб наздогнати втрачені хвилини?

(наполегливо, швидко, продуктивно….)

„Комплімент”. Урок починаю з того, що підходжу до першого учня і говорю: „Ти мені подобаєшся, тому що ти дуже добрий”, учень повертається до сусіда і продовжує комплімент: „Ти мені подобаєшся, бо ти веселий” і т.д.

¦ „Психологічна настанова”.

* „До успіху”

-Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день.

Для того, щоб ви впоралися на уроці із завданням, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі (можна оформити як девіз уроку):

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

* „Самоналаштування”

-Покладіть руку на парту, закрийте очі і промовляйте:

Я зможу сьогодні добре працювати на уроці.

Я особистість творча.

Я бажаю всім однокласникам успіхів на сьогоднішньому уроці.

*„Девіз творчих та винахідливих”

Дітям пропонується перед початком уроку промовити такі слова:

Придумуй, пробуй, твори!

Розум, фантазію прояви!

Активним і уважним будь!

І про кмітливість не забудь!

* „Психоформула”

Використовую на початку уроку, перед самостійною чи контрольною роботою.

Люблю я свій розум,

Увагу та пам'ять.

Працює мій мозок.

І вчусь я старанно.

Сприймаю все нове

І мислю логічно.

Учителя слово

Здійснюю практично.

Мовні розминки

¦„Актор”

Застосовую при вивченні теми „Порядок слів. Логічний наголос”. Вимовіть фразу „Яка у нього професія” так, щоб виразити: захоплення, співчуття, презирство, зневагу, питання, заздрість, здивування.

¦„Сила голосу”

Використовую під час вивчення теми „Типи речень за метою висловлювання”.

Прочитайте текст, міняючи залежно від змісту силу голосу:

Була тиша, тиша, тиша.

Раптом гуркотом грому змінилась вона!

І ось вже дощик тихенько - ти чуєш? -

Закрапав, закрапав, закрапав по даху.

Напевно, зараз барабанити він стане.

Вже барабанить! Вже барабанить!

„Звуковий хіт” стане незамінним при вивченні орфоепії та орфографії, допоможе розвинути чистоту мовлення учнів, збагатить лексичний запас. Вчитель може використовувати "звукові хіти" як скоромовки, самодиктанти .

Звуки І -- И.

А) Іл, ікс, Іра, липень, хімія, ім'я, ви, ми, ти, жила, в Індії, вечір, вулиці, мис, випуск, цирк, витяг, з цікавістю.

Б) Біл -- бив, вивів -- вилив, лижі -- лиже, милий -- мив, нив -- Нил, рись -- рис, дим -- Діма, син -- синій, ази -- Зіна.

В) Кому пироги та пампушки, кому синяки та шишки. Який Мартин, такий у нього і алтин. Знали, кого били, тому і перемогли. Ось голки і шпильки виповзають з-під лавки.

Звуки С -- З.

А) Сук, син, сила, сісти, сніг, укус, розсада, віз, заноза, звук, зимовий, козел.

Б) Сало -- залу, суп -- зуб, коси -- кози, внесу -- внизу, синій -- Зіна, сирий -- сер, сесія -- сів.

В) Назвався груздем -- лізь в кошик. Дзвенить земля від золотої спеки. У семеро саней по семеро в сани всілися самі. Спати на сіні буде Сеня.

Звуки Ш -- Ж.

А) Шаль, жаль, спритний, сушений, душ, шкода, жерсть, жолудь, жук, калюжа, рушниця, справжній.

Б) Прошарок -- прожарив, ваш -- важливий, жарт -- страшно, широчінь -- жир, жити -- шити.

В) Дзижчить жужелиця, дзижчить кружляється. Йшли шість мишей, несли шістнадцять грошей; дві миші поплоше несли по два гроши. Віжки з шкіри в хомут вхожі. Вовки нишпорять -- їжу шукають.

Вимовіть слова з важкими поєднаннями приголосних спочатку поволі, потім швидше:

Мудрувати, постскриптум, підбадьорювати, трансплантація, надзвуковий, скуйовджений, контрпрорив, протестантство, розбурхати, надстривожений, стовбур, відомство, надзвуковий, філософствувати, монстр.

Потренуйтеся у вимові довгих приголосних:

А) До Клари, до кого, до горла, до гастролей, до Галі, до Каті, до Києва, до кінця, до міста, віддалений, вплутатися, віддати, розпалювати, віддушина, зжити, без шуби, безжальний, безсмертя, відновити, підтвердити, відштовхнути;

Б) Верх -- вгору, ведення -- введення, штовхнути -- відштовхнути, тримати -- підтримати, тягнути -- відтягнути, водний -- ввідний.

Вимовіть скоромовки з важкими поєднаннями або чергуваннями приголосних звуків:

Карл у Клари вкрав корали, а Клара у Карла вкрала кларнет.

На дворі трава, на траві дрова; не рубай дрова посеред двору.

Йшла Саша по шосе і смоктала сушку.

До ладу тлумачити, та марного розтлумачувати.

У ставку у Полікарпа -- три карасі, три коропи.

Краб крабові зробив граблі, подарував граблі крабові. --

Летять три пташинки через три порожні хатинки.

Наш Полкан потрапив в капкан.

Для вчителя -словесника неабияку роль відіграє позакласна робота. Саме вона допомагає педагогу в повному обсязі розкрити здібності учнів, їх нахили та інтереси. Один -чудовий актор, другий організатор, третій - сценарист.

Позакласна робота з української мови - це обов'язкова складова частина навчально-виховного процесу школи. Вона служить засобом розширення, поглиблення і вдосконалення знань, здобутих учнями в школі. Якими б змістовними і методично досконалими не були уроки мови, вчитель не досягне бажаних результатів, якщо не організує систематичну позакласну роботу.

Позакласна робота тісно пов'язана з класними заняттями. На позакласних заходах учні, як і на уроках, отримують нові знання з мови, повторюють і закріплюють їх, удосконалюють орфографічні, пунктуаційні й стилістичні навички, працюють над поліпшенням культури мовлення. Проте така робота не повинна бути просто „продовженням навчання”. Дублювання або продовження роботи, проведеної на уроці, не зацікавлює і не активізує учнів.

Ефективність класних занять і позакласної роботи також тісно між собою пов'язані. Методично правильно побудовані і цікаво проведені уроки викликають інтерес до мови, бажання краще, глибше вивчати її. На змістовних, цікавих уроках виникають питання, розв'язання яких потребує спеціальних бесід і занять.

Позакласна робота позитивно позначається на засвоєнні учнями програмового матеріалу. Участь у позакласних заходах впливає на загальний мовний розвиток учнів, помітно збагачує й урізноманітнює їх мову, розширює і зміцнює знання, здобуті на уроках, збуджує любов, інтерес до української мови як навчального предмета.

Мета позакласної роботи з української мови цілком підпорядковується загальним завданням навчання і виховання учнів у школі. У процесі проведення позакласних мовних заходів здійснюються такі важливі завдання:

* виховання почуття патріотизму, любові до рідної мови ;

* розширення і поглиблення знань, отриманих на уроках;

* вироблення і закріплення навичок аналізу, синтезу, класифікації, систематизації мовних фактів, що вдосконалює мовний розвиток, мислення, формує почуття мови;

* розвиток усного й писемного мовлення; формування навичок правильно, точно й образно висловлювати думку, дбати про її багатство, чистоту й красу мовлення;

* розвиток пізнавального інтересу до української мови;

* розвиток індивідуальних здібностей учнів, формування навичок пошукової, дослідницької роботи.

Проводячи позакласну роботу з української мови, дотримуюсь загальнодидактичних принципів навчання. Отримуючи або розширюючи певні відомості про мову, учні пересвідчуються, наскільки багата і гнучка рідна мова, проймаються любов'ю до неї і її творця -народу. Чимало позакласних заходів присвячується формуванню вмінь відчувати барви ї відтінки рідної мови, її емоційну наснаженість.

Явища і факти, які аналізуються під час позакласної роботи, повинні відповідати віковим особливостям учнів. Принцип доступності при цьому перебуває в нерозривному зв'язку з принципом усвідомлення знань та з активізацією пізнавальної діяльності учнів.

Позакласна робота з української мови дає можливість реалізувати принцип індивідуального підходу до учнів. Адже позаурочні заходи передбачають розвиток індивідуальних здібностей і нахилів, які вчитель виявляє, спостерігаючи на уроках за тим, настільки швидко й правильно відповідають учні на запитання, що вимагають самостійного аналізу, висновків, узагальнень. Ці спостереження використовую при розподілі між учнями обов'язків у позакласній роботі: для кожного визначаються відповідні його розвитку і нахилам завдання, тема, вид роботи.

Індивідуальної роботи вимагає і підготовка до кожного позакласного заходу. Вчитель-організатор мовного заходу консультує учнів, надає допомогу, контролює якість підготовки. У такій індивідуальній роботі з учнями найкраще виявляються їх інтереси, здібності, особливості пам'яті, мислення. Всебічне вивчення особистостей учня дає можливість правильно керувати розвитком його здібностей, інтересів, тренувати витримку, вчити володіти собою, триматись перед аудиторією.

Слід пам'ятати, що до позакласної роботи слід залучати не тільки здібних до мови учнів, а й обов'язково заохочувати слабких і навіть невстигаючих з мови школярів. Учитель повинен подбати про те, щоб недостатньо підготовлені учні не були пасивними слухачами, а приймали посильну участь у всіх заходах, виконуючи доручення, в яких враховуються їх можливості. Зацікавившись мовою, такі учні з бажанням працюють не тільки під час позакласних заходів, а й на уроках та вдома.

Однією з головних передумов успішної позакласних роботи з української мови є збудження і підтримування в учнів інтересу до неї. Виховання глибокого інтелектуального інтересу є важливим завданням позаурочних заходів. Зацікавленість позакласною роботою з мови розвивається різними шляхами. Серед них чи не на першому місці стоїть розуміння учнями значення рідної мови як навчальної дисципліни для освіти і загального розвитку людини.

Використання матеріалів „цікавої мови” також сприяє формуванню інтересу до позакласної роботи, але вчитель повинен обов'язково пам'ятати про те, що не потрібно змішувати цікаве з розважальним. Матеріали „цікавої мови” використовуються не для того, щоб розважати учнів, а з метою ознайомлення з певними мовними явищами, повторення і закріплення знань з відповідної теми.

„Мовні цікавинки” особливо цінні для активізації учнів і збудження їх допитливості, бо зацікавлюють фактами, явищами мови, відомостями з мовознавства. Такими є інформації під рубрикою” Чи знаєш ти?”, повідомлення про звукову систему, бесіди про роботу письменників над мовою творів, дослідження етимології слів, фразеологізмів. Методи і прийоми цієї позакласної роботи можуть бути такими ж, як і на уроці, однак зміст явищ, що розглядаються, повинен викликати інтелектуальний інтерес, породжувати бажання вивчати мову. Для цього вчителю необхідно старанно добирати мовний матеріал, щоб він був цікавим, відповідав віковим особливостям, рівню знань і запитам учнів.

Часто використовую цікаві за формою проведення види роботи. Це різного типу змагання, загадки, шаради, казки, ігри. Всі вони ефективні лише тоді, коли змістовні, вимагають застосування знань з мови. Перевіреними на практиці ї ігри-змагання типу „Хто більше?”, „Хто швидше?”, „Хто краще?”, „Додай правильно”. Елементи змагання , внесені у методику проведення вправи, активізують і зацікавлюють дітей.

Поряд з проведенням мовних угор варто практикувати складання їх учнями. Адже, зашифровуючи слово в загадці чи шараді, учні всебічно аналізують його, а створюючи кросворд, заглиблюються в значення слів, навчаються правильно і стисло пояснювати їх.

Розв'язування мовних задач сприяє виробленню навичок аналізувати текст, застосовувати знання на практиці. Наприклад, пропоную учням розв'язати таку мовну задачу:

Які це словосполучення?

*Початкова форма прикметника чоловічого роду, антоніма прикметника темний, і початкова форма іменника чоловічого роду ІІ відміни, який є відповіддю на загадку: ”Сіре сукно підлетіло під вікно”.

*Початкова форма простого кількісного числівника з кінцевим ь і відповідний відмінок жіночого роду І відміни, який є відгадкою загадки:

„ У двох сліпих був брат Іван , а в Івана братів не було. Хто були сліпі?”

* Знайдіть помилку у реченні:

Велике значення грала в його вихованні література.

* Передайте думку правильно в двух варіантах, вживаючи слова грала і мала.

Оскільки мова учнів ще часто бідна, вони рідко вдаються до синонімічного багатства, не вживають яскравих, емоційно забарвлених фразеологізмів, тому у позакласній роботі здебільшого пропоную задачі з лексики і стилістики. Їх розв'язання сприяє вдосконаленню навичок точно і яскраво висловлювати думку, контролювати власне мовлення з погляду слововживання і стилю.

Матеріали „Цікавої мови”, безперечно, активізують пізнавальну діяльність учнів, викликають прагнення більше працювати над певними розділами науки про мову. Та слід пам'ятати слова К.Д.Ушинського: „Не все може бути цікавим у навчанні, а обов'язково є і нудні речі, і повинні бути. Привчіть же дитину робить не тільки те, що її цікавить, але й те, що не цікавить, - робити ради задоволення виконати свій обов'язок. Ви приготуєте дитину до життя, а в житті не всі обов'язки цікаві.”

Мовні конкурси -це змагання, під час яких виявляються найсильніші, найкраще підготовлені з мови учні. Добре сплановані конкурси сприяють поглибленню і систематизації знань учнів та повторення окремих тем і розділів шкільного курсу. Вони розвивають мислення, пам'ять, увагу, виховують кмітливість, пізнавальний інтерес до мови. Інтерес, активність посилюється при вдалому доборі завдань, особливо таких, що створюють проблемні ситуації. У зв'язку з цим мовні конкурси часто використовую як заохочувальний захід, що допомагає залучити до позакласної роботи в різних формах якнайбільшу кількість учнів.

Мовні загадки-жарти.

¦Назвіть слово, в якому один звук позначається трьома буквами. (Дзьобати -- [дз'].)

¦ Які дві букви завжди позначають звукосполучення: одна -- приголосного й голосного, друга -- двох приголосних? ( І,Щ).

¦ Від слів лак, рама, міль, міст, мова, лин, він утворіть нові слова, додавши до початку їх дзвінкий приголосний. (Злак, брама, драма, джміль, зміст, змова, млин, дзвін.)

¦ Назвіть звук, спільний для кожних чотирьох слів: мати, явір, зв'язок, поява [а]; поїзд, район, ясень, юнь [й]; директор, ллється, моє, з'єднати [е]; дощ, чесно, речі, щастя [ч].

¦ Доберіть п'ять слів, у яких останній звук позначається двома буквами. (День, тінь, мідь, сіль, міць.)

¦ Назвіть п'ять слів, у яких два останні звуки позначаються однією літерою. (Армія, подвір'я, ательє, мамою, події.)

¦ Як перетворити простий замок у великий і гарний будинок? (Замок -- замок -- змінити наголос.)

¦ 3 якої тканини можна зробити набір географічних карт? (Атлас -- атлас.)

¦ Що необхідно зробити, щоб повільне діяння висипати швидко закінчилось? (Висипати -- висипати -- змінити наголос.)

¦ Чим закінчується і зима, і весна? (Буквою а.)

¦ Чим закінчується і вечір, і ніч? (Приголосним.)

¦ Як написати слово робота п'ятьма, чотирма літерами? (Праця, труд.)

¦ Що треба зробити, щоб майка злетіла? (Замінити початкову літеру на ч.)

¦ Які алфавіти складаються з 6 літер? (Азбука, абетка.)

¦ За який приголосний звук треба сховати інший приголосний, щоб почути разом кілька гармат? (Залп.)

¦ Від назв яких двох букв стає жарко, гаряче? (Пе-че.)

¦ Чи можна із слова доля, не міняючи звуків, зробити дві музичні козака?

(Можна, додавши букву к, коза + к = козак.)

¦ Чи можна з сухої трави зробити частину сільської хати? (Суха трава -- сіно. Останню букву о замінити на и, і буде сіни.)

¦ Чого багато має золото, менше має озеро, ще менше море, і зовсім не має його річка? (Букву о.)

¦ Що мають береза, дуб, бук, яблуня й бузок, але не мають того ні клен, ні вишня? (Звук б.)

¦ Що знаходиться в середині школи? (Буква о.)

¦ Що стоїть між підлогою і стелею? (Буква і.)

Конкурс „Найкращий знавець рідного слова”

1. Скільки букв в українському алфавіті?

2. Скільки голосних в українській мові?

3. Який знак в українській мові не є розділовим?

4. Назвіть останній відмінок української мови.

5. Слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються.

6. Скільки звуків у слові кущ?

7. Яка частина мови не належить ні до самостійних, ні до службових частин мови?

8. Марко Вовчок - це псевдонім письменника чи письменниці?

9. Яка буква в українській мові не має відповідного звуку?

10. Рід іменника сирота.

11. Узагальнена, образна, головна думка твору.

12. Слово, що вживається лише в певній місцевості.

13. Як називається вірш, що немає рими?

14. Змалювання в літературі картин природи або будь-якого незамкненого простору.

15. Віршований твір, призначений для співу.

16. Слово, яке щойно з'явилося в мові.

17. Головні члени речення.

18. Який другорядний член речення відповідає на питання непрямих відмінків?

19. Яка частина мови вказує на предмет, але не називає його?

20. Чуже мовлення, передане дослівно.

21. Дослівно наведений уривок з якогось тексту.

22. Скільки відмін має іменник?

23. Назвіть твір українського письменника, в назві якого звучить ім'я головного героя.

24. Назвіть знак, що позначає розподільну вимову на межі приголосного і голосного.

25. Розділ науки про мову, який вивчає звуки мови.

26. Назвіть слова з префіксом прі-.

27. Скільки звуків у слові ходжу?

28. Частина слова без закінчення.

29. Стійкі сполучення слів, які за значенням дорівнюють один одному.

30. Назвіть вислови відомих письменників про мову, її значення в житті людини та суспільства.

Уроки української мови

5 клас

Тема . Знаки письма. Алфавіт.

Мета: поглибити знання учнів про виникнення писемності (графіка, мова знаків, мова сигналів, малюнкове письмо, ієрогліфічне письмо, сучасна абетка); вчити розташовувати слова в алфавітному порядку, обґрунтвуючи особливості розташування слів, що починаються з однієї букви; удосконалювати усне і писемне мовлення, поповнювати словниковий запас учнів;

розвивати пам'ять, увагу, логічне мислення; прищеплювати пізнавальний інтерес до предмета.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: роздруківки з прикладами різних видів письма, таблиця „Сучасний український алфавіт”, орфографічні словники, кросворд, індивідуальні картки, таблиця із зображенням знаків дорожнього руху, глобус.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Уже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо.

Роботу швидше починаймо.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.Міні-опитування

Що називається звуком, буквою?

За якими ознаками звуки поділяються на голосні, приголосні?

Розкажіть про систему звуків в українській мові.

Охарактеризуйте групи приголосних звуків.

2.Самостійна робота.

Виконати звуковий запис слів.

Зоря, море, світ, пісня, мова, ніч.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Мова має усну і писемну форму. Для передавання усного мовлення використовується система графічних знаків - знаки письма: букви, апостроф, знак наголосу, дефіс та розділові знаки (кома, крапка, тире, двокрапка). Володаркою знаків письма, наукою, що їх вивчає, є графіка (від грецького grapho - пишу, малюю). Що ж це зо слово?

Давайте познайомимось із ним поближче.

2. Погоня за лідером (кросворд).

1) Смуга, стовпчик між двома вертикальними лініями в книзі ( графа).

2) Опис життя і діяльності людини, життєпис (біографія).

3) Чистописання (каліграфія).

4) Вид зв'язку, що забезпечує швидке передавання та приймання повідомлень на відстані (телеграф).

5) Власноручний підпис або напис (автограф).

3. Інтерактивна вправа „Мозковий штурм”

- Якими способами можна передавати думки, мову на відстань?

4. Слово вчителя.

У наш час легко і просто передавати думки, мову на відстань. Для цього існує радіо, телебачення, телеграф, інтернет і, нарешті письмо. Саме воно дає можливість долати просторову і часову відстань. Ми можемо описати цікаві події свого життя, передати міркування на сотні і тисячі кілометрів, вивчати документи, пам'ятки сивої давнини; ознайомлюватись із поглядами людей, які жили сотні й тисячі років тому. А чи завжди було письмо? Коли і як воно виникло?

Виникнення, історія розвитку письма, розшифрування записів, залишених на каменях, плитках, шкірі, папірусі - одна з найцікавіших проблем мовознавства.

Мабуть, дуже цікаво подорожувати і досліджувати.

- Уявімо і ми себе справжніми дослідниками і, подолавши часову і часову відстань, дослідимо історію виникнення письма.

5.„Уявна” подорож

* У часи, коли український народ потерпав від спустошливих нападів, для попередження про напад ворогів використовувалась мова сигнальних вогнів. Козацька варта, що день і ніч чатувала на високих могилах у степу, побачивши ворогів або почувши тупіт орди, запалювала спеціально підготовлені бочки із смолою. Сигнал підхоплювався сторожею, і вістка про небезпеку розносилась по широких степових просторах.

* Мовою знаків у канадських індіанців та австрійських аборигенів служив дим, у поселеннях Африки - барабанний бій. Для передачі думок на відстань використовувались і предмети. Північноамериканські індіанці, наприклад, оголошуючи війну, надсилали супротивникам томагавк. Посланець клав його на землю. Якщо супротивник піднімав томагавк, він приймав виклик. Сигналом миру служила люлька. У інших народів знаком ворожнечі був перець, а знаком дружби - сіль. Якою б досконалою не була мова сигналів і предметів, вона ніколи б не змогла передати думку, бути засобом для повноцінного спілкування. Для цього потрібна була письменність.

* Першим кроком до неї стало малюнкове письмо - піктографія (від лат. рісtиs - розмальований і grаhо - пишу). Розкопки стародавніх поселень, печер доводять, що людина навчилась малювати дуже давно. Деякі вчені вважають, що шлях до малювання відкрили людям….ведмеді. Поселившись у печері - колишньому помешканні ведмедів, люди побачили на стінах якісь таємничі знаки. Як виявилось потім, то були подряпини - сліди ведмежих кігтів: колишні господарі гострили їх прямо об стіни свого житла. Ці подряпини і наштовхнули людей на думку про те, що на поверхні стіни можна видряпати або висікти певне зображення.

( Демонстрація зразків піктографічного письма).

* З часом піктографія удосконалювалась, широко використовувались умовні знаки. На зміну малюнковому письму згодом прийшло ієрогліфічне письмо, у якому кожен знак - ієрогліф передає слово або його частину (демонстрація ієрогліфів). Ієрогліфічне письмо - вищий етап розвитку писемності, але й воно не досконале. З часом його замінило буквене письмо. Винайдення літер -невеличких простих фігурок, що відтворюють звуковий склад слів, - велике досягнення людства.

* Вважають, що букви першими створили фінікійці, які жили понад дві тисячі років тому. Їх літери позначали тільки приголосні. На основі фінікійського письма створюють свій алфавіт греки. Писемністю оволодівають слов'янські народи.

6. Демонстрація таблиці з коментарем учителя.

Алфавіт - сукупність букв, розміщених в усталеному порядку.

В українському алфавіті 33 букви (літери), кожна має свою назву. Про виникнення алфавіту складено багато легенд, казок, віршів.

6. Поетична хвилинка.

Ви, тільки, будь ласка, собі уявіть

Той час, де не знає ніхто алфавіт.

Де люди не вміють читати й писати.

І все намагаються намалювати.

Минали літа… Не літа, а сторіччя!

Мінявся весь світ - і не раз і не двічі.

І ось врешті-решт Кирило й Мефодій

Одну дивовижну ідею знаходять:

Вони мовні звуки докупи зібрали

Та їм чудернацької форми надали.

А вийшла з усього таблиця ось ця,

І дали ім'я їй - КИРИЛИЦЯ

Та людство на місці з тих пір не стояло.

Зручнішої форми для літер шукало,

Щоб в різних країнах з'явився на світ

Для кожної мови - свій АЛФАВІТ.

7.Пошуково-дослідницьке завдання.

- Чи погоджуєтесь ви з думкою деяких вчених, що зображення дорожних знаків є залишками малюнкового письма? Обґрунтуйте свою думку.

8. Повторення алфавітних назв літер.

9. Гра „Змійка”

Учні, дивлячись на таблицю алфавіту, по черзі вголос називають слово, яке починаються відповідною буквою.

10.Виконання вправ.

¦ Знайти „порушника” алфавітного порядку.

1) Іграшка, іменник, ім'я, учень.

2) Книга, кіт, їжак, калина.

¦ Записати слова в алфавітному порядку ( самостійна робота)

Тінь, дощ, сонце, зима, жито, зірка, дорога, місто, ящик, айва, вітер, яблуко.

11.Робота в парах.

¦ Записати в алфавітному порядку прізвища однокласників.

¦ Криптограма для кмітливих.

Розшифрувавши цей лабіринт, можна прочитати строфу поезії Д.Білоуса.

17	19	3	1	-	27	7		20	12	22	18	33		6	24	29	12	,
20	19	15	16	1	6	7	18	1		18	1		22	16	19	3	1	.

Ключем для криптограми є алфавіт, порядок розташування букв у ньому.

Мова - це пісня душі, покладена на слова.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Інтерактивна вправа „Мікрофон”.

- Що дізналися на уроці?

- Чого навчилися?

- Чи потрібно кожній людині знати алфавіт?

- Чи все вдалося?

- Які виникали труднощі?

- Чи цікаво було на уроці?

- Як ти оцінюєш свою роботу на уроці?

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання.

VІІ. Домашнє завдання.

1.Записати в алфавітному порядку самостійно дібрані іменники (не менше десяти), що починаються буквою к.

2.За бажанням скласти криптограму, аналогічну до тієї, яку розшифровували на уроці.

6 клас

Тема. Правопис та відмінювання іменників ІІІ відміни.

Мета: ознайомити учнів з особливостями відмінювання іменників

ІІІ відміни; формувати вміння визначати відмінкові закінчення та орфограми в орудному відмінку однини, обґрунтовувати написання слів орфографічними правилами; удосконалювати навички роботи з таблицею; розвивати пізнавальну діяльність учнів, логічне мислення; удосконалювати мовлення учнів, їхню орфографічну грамотність; виховувати пошану до народних традицій.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиця, роздатковий матеріал, малюнки.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Учитель:

Дорий день, діти! Ще один урок

До вас прийшов за розкладом сьогодні,

Отож давайте зробимо ще крок,

Щоб знов пірнуть в іменника безодню.

ІІ. Оголошення теми.

Мотивація навчальної діяльності.

1.Запис теми.

2.Повідомлення теми та мети уроку.

3.Оголошення епіграфа уроку.

Хліб - то багатство й достаток,

сіль - то гостинність і щирість,

а честь - то людська гідність.

Народна творчість

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Вправа «Мозкова атака”.

- Морфологія вивчає звуки мови чи слово як частину мови?

- Скільки частин мови в українській мові?

- На які групи поділяються частини мови?

- Іменник належить до самостійних чи службових частин мови?

- На які питання відповідає іменник?

- Скільки відмінків в українській мові?

- Відмінок і число - це постійні чи змінні ознаки?

- Як визначити рід іменників спільного роду?

- Як визначити рід іменників - назв осіб за професією?

- Як визначити відміну іменника?

- Які іменники належать до ІІІ відміни?

2.Назвати іменники, записані в епіграфі до уроку.

Визначити їх рід, число, відміну.

3.Провідміняти іменники хліб, сіль, честь.

Скласти з цими словами речення.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.Колективне відмінювання іменників ніч, подорож, область.

2.З'ясувати особливості відмінювання іменників ІІІ відміни.

3.Діагностичний словниковий диктант (на дошці).

Радіст…ю, молодіст…ю, чверт…ю, суміш…ю, глазур…ю, відсіч…ю, матір…ю, вартіст…ю, ніч…ю, піч…ю.

- Як пишемо ці слова: з апострофом, подвоєнням приголосних чи без змін?

4. Робота з таблицею (в парах).

Основа іменника закінчується на	Написання	Приклади
б, п, в, м, ф, р	з апострофом	кров'ю, любов'ю
два приголосних	без змін, без подвоєння	молодістю, вартістю, чвертю
один приголосний	з подвоєнням	відсіччю, сіллю, віссю

5. Гра „Ланцюжок”. Виконання діагностичного диктанту на дошці.

6. Самостійна робота з використанням прийому взаємоперевірки

1)Поставити іменники ІІІ відміни у формі орудного відмінка однини.

Височінь, загибель, вись, мідь, міль, галузь, кров, вість, матір, якість, жовч.

2)З'ясувати значення виділених слів. Скласти з ними речення.

V. Систематизація й узагальнення вивченого.

1.Робота в парах. Вставити пропущені букви.

вартіс…ю мудріст…ю

тін…ю північ…ю

повін…ю блакит…ю

доповід…ю осін….ю

старіст…ю зліст…ю

чесніст…ю блакит…ю

подорож…ю мит…ю

2.Робота в групах.

І група.

Скласти речення з поданими словами.

Себе, навколо, скнарість, убогість, умій, щедрість, багатство, потворну, душі, справжнє, й, правильно, бачити, її.

ІІ група.

Поставити іменники в орудному відмінку однини. Виписати ті, в яких в яких подвоюються букви.

Зніяковілість, емаль, шерсть, смерть, ожеледь, вживаність, гниль, Об.

VІ. Підбиття підсумків.

Вправа „Мікрофон”.

- Що вивчали на уроці?

- Що нового дізналися?

- Чи знадобиться вивчене вам у житті?

- Яке завдання було найцікавішим?

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати параграф підручника;

виконати одне із завдань:

1)виконати вправу 188;

2)написати твір-мініатюру на тему „Традиції мого народу”, використовуючи іменники різних відмін.

7 клас

Тема. Написання прислівників разом і через дефіс.

Мета: пояснити правила написання прислівників разом і через дефіс; формувати вміння правильно писати прислівники та обґрунтовувати вибір написання відповідним правилом;

знаходити й виправляти помилки у правописі складних прислівників; розвивати вміння зіставляти, порівнювати, моделювати мовні явища; виховувати любов до української мови.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок

Обладнання: папір для вітрил, квітка з великими пелюстками, „чарівна” торбинка, орфографічний словник.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1.З'ясування емоційної готовності учнів до уроку.

Учні пишуть один одному побажання на уроці.

2.Заповнення щоденника настрою.

- Заповніть щоденник настрою на початку уроку.

Настрій	Колір	Початок уроку	Кінець уроку
захоплення	червоний
радісний	жовтогарячий
приємний	жовтий
спокійний	зелений
сумний	синій
тривожний	фіолетовий
нудьга	чорний

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.Орфографічна розминка „Вітрила”

-Діти, щоб розпочати урок, нам потрібно відшукати чарівну торбинку із завданням. Тому вирушаємо у плавання. Правила мандрівки такі: я диктую швидко, перепитувати і розмовляти не можна.

Слова пишуться у стовпчик, і вітрильце щоразу треба згортати (загинати на одне слівце). У бурю ж вітрила згортають.

- Лівий борт (І варіант), помахайте лівою рукою.

- Правий (ІІ варіант), підніміть вгору вітрильце. Всі готові?

-Попливли!

Учитель диктує одне слово для лівого борту, одне для правого.

-Хвилі меншають. Море затихає. Підняти вітрила!

Розгортаємо папірці, відкриваючи по слову.

Лівий борт, оберіть командира (пояснює орфограми).

Слова для лівого борту	Слова для правого борту
невдовзі	нізвідки
ні туди ні сюди	неквапом
невідв'язно	не щодня
ненароком	нехотя
ніскільки	не досить
не вперше	не вчора
не треба	ніде
не зовсім	не вдруге
ненароком	недобре
несамовито	нещадно

-Правий борт, оберіть командира(пояснення орфограми).

Помилка - доведеться на цьому місці зробити дірку. Справжню. А вдома це вітрило „залатати” (виконати роботу над помилками).

- Завдання виконали - отримуємо квітку та чарівну торбинку.

2.Гра „Квіточка”.

На пелюстках квітки - запитання з теми.

Запитання :

Яку частину мови називаємо прислівником?

Чому прислівник належить до самостійних частин мови, хоча й не змінюється?

У чому подібність і відмінність прислівників і дієприслівників?

Наведіть приклади прислівників, утворених від іменників.

Наведіть приклади прислівників, які без не- не вживаються.

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

Дослідницька робота (у групах).

Розгляньте подані прислівники. Спробуйте сформулювати правила написання прислівником разом і через дефіс.

позавчора наскрізь	уголос навесні всмак вранці уплач	поодинці удвоє утроє	повсякчас мимоволі	декуди чимало щодня кудись

по-моєму по-нашому	по-перше по-друге по-п'яте	будь-де коли-небудь десь-то	десь-інде сяк-так десь-інколи	ген-ген зроду-віку віч-на віч

2.Представлення результатів роботи.

3. Дослідження -відновлення.

Утворити складні прислівники поєднанням прийменника із самостійними частинами мови. Пояснити їх правопис. З 2-3-прислівниками скласти речення.

У(зима), в(літо), з(бік), на(зустріч), о(північ), у(гора), на(двоє), на(показ), по(малий), за(новий), до(купа), на(весна), над(вечір), в(ручний).

4.Робота в парах.

* виписати з орфографічного словника десять прислівників, що пишуться разом;

* виписати з орфографічного словника десять прислівників, пишуться через дефіс.

5.Вправа „Мозковий штурм”.

- Чому ці слова можуть писатися по різному?

По-вашому - по вашому

По-домашньому - по домашньому

Удень - у день

Чимало - чи мало

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Квазіконтрольна робота.

Як(небудь), десь(то), будь(коли), віч(на)віч, по(нашому), по(третє), далеко(далеко), хтозна(як), по(козацьки), ледве(ледве).

2.Самоконтроль.Учні отримують відповіді квазіконтрольної роботи, перевіряють, оцінюють себе.

VІ. Підсумки уроку.

1.Вправа „Вільне письмо”(що сподобалося і що не сподобалося на уроці).

2.Заповнення щоденника настрою.

VІІ. Домашнє завдання.

- Обери те завдання, яке бажаєш виконати:

1. виконати вправу 244;

2.скласти кросворд, який перевіряє правопис прислівників разом, через дефіс;

3. дібрати слова для словникового диктанту.



Література

1. Б а х а н о в К.О. Традиції та інновації в навчанні історії в школі. -Запоріжжя: Просвіта, 2002.

2 .Інноваційні технології навчання української мови і літератури/ Укладач О.І.Когут. - Тернопіль: Астон, 2005.

3. Пометун О. Інтерактивні методики та система навчання. - К.: Шкільний світ, 2007.

4. Гальорка О.А. Виховна спрямованість позакл. роботи УМЛШ. - 1982. - №3.

С. 60-65.

5. Запорожець О.В. Психологія. Підручник для дошкільних педагогічних училищ. - К.: Рад. Шк., 1967 - с.94.

6. Зубчевський А. Пізнай себе і народ через слово УМЛШ. - 1990. №1. - с.81-83.

7. Неліпа Т.П. О слово рідне, хто без тебе я... УМЛШ. - 1989. №1. - с.74-76.

8. Основи психології і педагогіки. Навчальний посібник/ Р.К.Серьожнікова,

Н.Д.Пархоменко, Л.С.Яковицька та ін.; - К., 2003.

9. Олійник О. Світ укр. слова. - К. 1999.

10. Психологія: Підручник/ Ю.Л.Трофімов, В.В.Рибалка, Я.А.Гончарук та ін.; - 2-ге вид., - К.: Либідь, 2000.

11. Освітні технології / Під ред. Пєхота О.М. - К.: А.С.К., 2002.

12. Сухомлинський В.О. Джерело невмирущої криниці. УМЛШ. - 1989. - №7. - с.3-8.

13. Укр. мова в школі. Конспекти нетрадиційних уроків. Піддубний М. А. Рівне, 1998.

14. Фасоля А.М. Свята рідної мови в школі УМЛШ. - 1989. - №7- с.51-56

15. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник. / О.В.Скрипченко,

Л.В.Долинська та ін. - 2-ге вид. К.: Наравела. - 2007.

16. Глазунова Л., Панченко А. Пізнавальгі ігри, - Шкільний світ. - 2004. -№5.-С.17-21.

17. Омельчук С. Дослідницькі завдання з морфології на основі логічних розумових операцій. // Українська мова і література в школі. - 2010.-№5.-

С. 2-6.

18. Сергієнко Ю. Букви, як люди… //Українська мова й література в середніх

школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.- 2008.-№3.- с.42-47.

19. Макаренко В. Уроки української мови та літератури: традиції і новаторство//Українська мова й література в середній школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.- 2008.-№11-12.- с. 12-21.

20. Ушинський. К.Д.. Рідне слово // Вибрані педагогічні твори: В 2т.- К., 1983 - т.1.

21. Рідна мова.8 клас: Плани-конспекти уроків.- Харків: Видавництво „Ранок”, 2009.

Размещено на Allbest.ru

...