Підготовка майбутнього вчителя до формування пізнавальної активності молодших школярів

Прийом «емоційне поглажування». Його сенс вселити віру в себе невпевненому, похвалити за будь-що, навіть незначне.

Прийом «Даю шанс». Раніше підготовлена педагогом ситуація, за якої студент дістає можливість несподівано для самого себе розкрити власні можливості, здібності.

На основі наукових досліджень І. Якиманської [82, с. 13] ми визначили низку позицій особистісно-зорієнтованого навчання, важливих для формування у майбутніх учителів готовності до розвитку пізнавальної активності учнів: особистісно-зорієнтоване навчання повинно забезпечувати розвиток і саморозвиток особистості студента як суб'єкта пізнавальної та предметної діяльності; особистісно-зорієнтоване навчання має забезпечувати кожному студенту, спираючись на його здібності, нахили, інтереси, ціннісні орієнтації та суб'єктивний досвід, можливість реалізувати себе в різних видах діяльності; освіченість як сукупність знань, умінь, індивідуальних здібностей є найважливішим засобом становлення духовності та інтелектуальних якостей та має бути основною метою сучасної освіти, вона формує індивідуальне сприйняття світу, можливості його творчого перетворення, широке використання суб'єктивного досвіду в інтерпретації та оцінці фактів, явищ, подій навколишньої дійсності на основі особистісно значущих цінностей та внутрішніх настанов; найважливішими чинниками особистісно-зорієнтованого освітнього процесу є ті, що розвивають індивідуальність студента, створюють умови для його самовиявлення, саморозвитку та самовираження.

Одним із важливих засобів формування пізнавальної активності студентів є групова навчальна діяльність. Теоретично цей факт ґрунтується на тому, що у груповій навчальній діяльності студенти співпрацюють, виступаючи суб'єктами спільної навчальної діяльності, а значить, змінюється їх мотиваційна сфера.

У процесі організації групової роботи враховувались зовнішні (мета, зміст завдання, зовнішні обставини, пов'язані з навколишнім середовищем) та внутрішні (значення завдання для студентів, кількісний та якісний склад групи, характер міжособистісних відносин та тривалість роботи) умови.

Основними вимогами, яких ми дотримувалися розробляючи завдання для вирішення у групах були: завдання має сприяти виникненню різних думок та бути основою для обговорення; має надавати можливість для активного використання наявних знань та спонукати до творчого мислення, пошуку нових знань та засобів дій; ступінь складності завдань може бути відносно високим; матеріал завдання має надавати можливість для розподілу на відносно самостійні одиниці; завдання має передбачати використання життєвого досвіду студентів.

Аналітична діяльність у груповій роботі, колективне узагальнення матеріалу створюють сприятливі умови для пробудження та формування пізнавальних інтересів студентів. Усі групи знаходяться в сприятливих умовах організації навчальної роботи в оптимальному темпі. Сполучення групових форм навчання сприятливе для вияву ініціативи, самостійності всіх студентів.

Також під час підготовки студентів до формування пізнавальної активності молодших школярів ми використовували технологію формування творчої особистості. Студентам необхідно прищеплювати навички, завдяки яким людина самостійно керуватиме власною пізнавальною активністю. Як показує дослідження, лише у частини студентів формуються цільові установки на виявлення нового, раніше невідомого, а в решти - на механічне запам'ятовування текстів. Щоб подолати цю проблему, викладачу потрібно організовувати роботу за трьома напрямами: правильно формулювати цільову настанову (відзначати, перелічувати факти, все, що підлягає засвоєнню; давати загальне уявлення про тему, яку потрібно вивчити; звертати увагу на новизну виучуваного матеріалу; приділяти увагу критиці, критично ставитися до матеріалу підручника; прогнозувати); активізувати контроль за сприйняттям; підвищувати темп уявних операцій, звертати увагу на глибину та чіткість їх усвідомлення, на зорове уявлення фактів, вилучення головного, прогнозування прочитаного, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, критично ставитися до тексту.

Метою технології формування творчої особистості є не накопичення знань та вмінь, а постійне збагачення творчого досвіду і формування механізму самоорганізації кожного студента.

Для розвитку творчих можливостей студентів необхідно запланувати та реалізувати на занятті творчу ситуацію, яка органічно пов'язана зі змістом навчального матеріалу конкретного заняття і сприятиме досягненню мети, яку поставив перед собою викладач. Творчі ситуації можна створити в процесі розв'язання творчих завдань, навчальних проблем, дискусій, критичного аналізу прочитаного, виконання різноманітних дослідних завдань, навчальної експериментальної та дослідницької діяльності; пізнавальних ситуацій.

Важливою умовою професійної підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності в початковій школі було впровадження у навчальний процес інформаційних технологій. При цьому ми виходили з того, що інформаційні технології та комп'ютерна техніка впливають на формування теоретичного та творчого мислення майбутніх вчителів початкових класів. Комп'ютерна візуалізація навчальної інформації впливає на рівень знань, яскравість уявлень тих чи інших явищ, процесів, збагачує сприйняття навчального матеріалу, сприяє його науковому розумінню. Так наші лекційні, практичні та семінарські заняття супроводжувалися слайдами та електронними ресурсами.

Знання та вміння, які формувалися у студентів під час аудиторних занять, відпрацьовувалися на педагогічній практиці. Студенти, виконуючи обов'язки вчителя початкових класів, прагнули реалізувати здобуті теоретичні знання при організації навчальної діяльності школярів. Вони цілеспрямовано запроваджували основні методи та засоби формування у молодших школярів пізнавальної активності, про які дізналися під час лекційних, семінарських та практичних занять. Спостереження за діяльністю студентів у статусі вчителів початкової школи дозволили нам зробити висновок про те, що вони виявили досить високий рівень готовності до роботи в початковій школі з підготовки учнів до пізнавальної діяльності.

Отже, в експериментальному дослідженні організація навчального процесу нами здійснювалася завдяки створенню таких педагогічних умов: забезпечення єдності теоретичної та практичної підготовки майбутнього вчителя до формування пізнавальної активності молодших школярів; впровадження в навчально-виховний процес сучасних інноваційних технологій навчання.

2.4 Динаміка розвитку професійної готовності майбутнього вчителя початкових класів до формування пізнавальної активності школярів (контрольний етап експерименту)

Керуючись планом експериментального дослідження, ми переходимо до контрольного етапу.

Метою контрольного етапу дослідження є діагностика готовності майбутніх учителів до формування пізнавальної активності молодших школярів після впровадження розробленої нами моделі.

Завдання контрольного етапу дослідження: визначити рівень сформованості готовності студентів до формування пізнавальної активності учнів за основними критеріями; порівняти кількісні дані, одержані в результаті діагностування експериментальної (ЕГ) та контрольної (КГ) груп; зробити відповідні висновки.

Так як на констатувальному етапі експерименту ми ставили за мету з'ясування стану сформованості готовності студентів до формування пізнавальної активності учнів за трьома критеріями (мотиваційний, емоційно-вольовий, змістово-операційний), то після проведення формувального експерименту ми мали визначити, чи відбулися якісь зміни у їх розвитку. Для цього ми провели обробку кількісних даних за результатами анкетування та відобразили одержану інформацію у таблиці.

Як бачимо, у результаті впровадження експериментальної моделі рівень розвитку всіх компонентів готовності майбутніх учителів початкової школи до формування пізнавальної активності учнів у ЕГ значно підвищився. У КГ результати майже не змінилися.

Отже, впровадження нашої моделі («Структурно-функціональна модель професійної підготовки майбутніх учителів до пізнавальної діяльності з учнями початкових класів») є ефективним у процесі розвитку вищевказаної готовності, так як сприяє становленню та удосконаленню кожного із компонентів, що її складають.

Тому ми можемо стверджувати, що стан сформованості у майбутніх педагогів, що брали участь у дослідженні, готовності до формування пізнавальної активності учнів відповідає зазначеним критеріям, а отже, дієвість даної моделі підтвердилась експериментально.

Отже, на основі вище сказаного, ми можемо зробити такі висновки.

У другому розділі ми сформулювали педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до формування пізнавальної активності молодших школярів (загальні та спеціальні).

Також ми виділяємо три етапи проведення експериментального дослідження (констатувальний, формальний та контрольній). Метою першого етапу експерименту було визначення стану підготовки майбутніх учителів до формування пізнавальної активності молодших школярів. Відповідно до поставленої мети ми сформулювали завдання, на вирішення яких була направлена наша діяльність (визначили основні рівні, критерії та показники готовності майбутніх учителів до формування пізнавальної активності молодших школярів; розробили анкету, за допомогою якої можна дізнатися, на скільки студенти - майбутні вчителі початкової школи - готові до цілеспрямованого формування у школярів пізнавальної активності; сформували вибірку студентів, що приймали участь у наших дослідженнях та провели з ними анкетування; проаналізували результати анкетування та оформили одержані дані у вигляді таблиць та діаграм; зробили відповідні висновки).

Ми виділили рівні готовності майбутніх учителів до формування пізнавальної активності молодших школярів (високий рівень, середній рівень, низький рівень), за якими оцінювали ступінь підготовленості майбутніх учителів до формування пізнавальної активності молодших школярів. Також нами був охарактеризований кожен рівень готовності студентів до майбутньої діяльності.

Крім того, ми розробили критерії (мотиваційний, змістово-операційний, емоційно-вольовий ), за якими можна оцінити особливості підготовки студентів до формування пізнавальної активності молодших школярів, та показники, які одночасно є сутнісними характеристиками кожного з визначених нами критеріїв.

Результати первинних досліджень показали, що проблема готовності студентів - майбутніх учителів початкової школи - до формування пізнавальної активності молодших школярів потребує більш глибокого вивчення. Для того, щоб побудувати ефективну методику вирішення цієї проблеми, ми проаналізували стан розвитку кожного з компонентів указаної готовності.

Нами була розроблена експериментальна структурно-функціональна модель професійної підготовки майбутніх учителів до пізнавальної діяльності з учнями початкових класів. Основними елементами моделі є: компоненти професійної готовності майбутніх учителів до формування пізнавальної активності молодших школярів; показники з кожного компонента, зміст професійної підготовки; педагогічні умови, які забезпечуватимуть ефективність експериментальної програми; формування готовності майбутніх учителів до формування пізнавальної активності школярів, результат експериментальної роботи.

В експериментальному дослідженні організація навчального процесу студентів здійснювалася завдяки створенню таких педагогічних умов: забезпечення єдності теоретичної та практичної підготовки майбутнього вчителя до формування пізнавальної активності молодших школярів; впровадження в навчально-виховний процес сучасних інноваційних технологій навчання.

У результаті впровадження експериментальної моделі рівень розвитку всіх компонентів готовності майбутніх учителів початкової школи до формування пізнавальної активності учнів у ЕГ значно підвищився. У КГ результати майже не змінилися.

Отже, впровадження нашої моделі («Структурно-функціональна модель професійної підготовки майбутніх учителів до пізнавальної діяльності з учнями початкових класів») є ефективним у процесі розвитку вищевказаної готовності, так як сприяє становленню та удосконаленню кожного із компонентів, що її складають. Тому ми можемо стверджувати, що стан сформованості у майбутніх педагогів, що брали участь у дослідженні, готовності до формування пізнавальної активності учнів відповідає зазначеним критеріям, а отже, дієвість даної моделі підтвердилась експериментально.

Висновки

Проведене експериментальне дослідження дозволяє зробити певні висновки про актуальність досліджуваної нами проблеми.

1. Педагогічна діяльність у суспільній ієрархії професій за складністю та відповідальністю виконуваної роботи належить до найбільш значущих. Суспільство покладає значні надії на виховну місію педагога, який має сформувати у молодих поколінь культурно-ціннісні координати суспільно затребуваної життєдіяльності. Це набуває особливої ваги у часи стрімких соціальних змін, для яких, поряд з позитивними тенденціями, характерні й такі негативні явища, як ціннісний шок, прагматизація свідомості, втрата смисложиттєвих орієнтирів тощо. Особлива відповідальність покладається на вчителя початкових класів, оскільки він закладає основи світоглядної культури дитини, йому належить узагальнити та збагатити досвід учнів як усю сукупність чуттєвих сприймань, основу їхніх знань про навколишній світ.

2. Сьогодні з-поміж важливих завдань, що постають перед системою освіти, особливої актуальності набуває проблема розумового виховання у молодшого школяра. Одним із центральних питань розумового виховання є розвиток пізнавальної активності. Навчання - основна форма розвитку пізнавальної активності. З одного боку, під час навчального процесу учні здобувають нові знання, які розширюють їхній кругозір, а з іншого - у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно та творчо використовувати не лише запас знань, а й шукати нове, задовольняти свої потреби в пізнанні. Тому перед вищою освітою стоїть завдання створити умови для підготовки майбутніх учителів, спроможних до формування пізнавальної активності молодших школярів.

3. В умовах демократизації та національного відродження система освіти повинна забезпечити якісно новий рівень загальноосвітньої, професійної підготовки. Вже в початкових класах зміняються пріоритети цілей навчання: на перший план висувається його пізнавальна функція, культ активності, самостійності, нестандартності думки, який забезпечує розвиток інтелекту дитини. Головне завдання вчителя - домогтися того, щоб кожен урок сприяв розвитку пізнавальних інтересів дітей. Аналіз сучасного етапу розвитку професійної педагогічної освіти дозволяє стверджувати, що вдосконалення системи підготовки майбутніх учителів початкової школи пов'язано з потребою суспільства у підготовці особистості педагога гуманного, орієнтованого на особистість дитини, яка має розвинене педагогічне мислення, здатного до конструктивної діяльності, професійної мобільності. Такий вчитель може вільно орієнтуватися у навчально-виховних інноваціях, користуватися засобами інформаційно-комунікаційних технологій, глибоко розуміє потреби та умови функціонування початкової освіти.

4. З метою розвитку пізнавальної активності учнів необхідно на кожному кроці застосовувати пізнавальні завдання. Для розвитку пізнавальної активності велике значення має розвиток психічних процесів - пам'яті, уваги, уяви. Саме ці якості за даними психологів - основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учнів. Для розвитку пізнавальної активності у молодших школярів потрібно: загально-пізнавальні вміння формувати в чіткій послідовності та системі, починаючи з найпростішого (ця робота проводиться не епізодично, а на кожному уроці); кожне вміння формувати поетапно (це означає: створення мотиваційної готовності учнів до виконання певного виду діяльності, засвоєння зразка дій, первинне застосування вмінь виконувати тренувальні вправи); в основі пізнавальних умінь лежать прийоми розумової діяльності (аналіз, порівняння, абстрагування, узагальнення).

5. Реалії професійної діяльності вчителя дозволяють виокремити низку протиріч між: розробкою та впровадженням у шкільну практику Державного стандарту початкової освіти, який ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого та компетентнісного підходів і відсутністю наукового обґрунтування технологічного забезпечення з урахуванням пізнавальних можливостей та потреб учнів початкових класів; розвиваючою функцією сучасної освіти й пріоритетом у вчителів початкової школи різноманітних способів піднесення нового знання в процесі навчання; необхідністю підготовки майбутніх педагогів до діяльності з формування пізнавальної активності молодших школярів й недостатньою розробленістю цілісних дидактичних систем навчання студентів в умовах педагогічного університету.

6. Експериментальне дослідження складалося з трьох етапів: констатувального, формувального та заключного. Метою першого етапу експерименту було визначення стану підготовки майбутніх учителів до формування пізнавальної активності молодших школярів. У рамках констатувального експерименту були визначені такі рівні готовності майбутніх учителів до формування пізнавальної активності молодших школярів: високий, середній, низький рівні. Ми розробили критерії (мотиваційний, змістово-операційний, емоційно-вольовий), за якими можна оцінити особливості підготовки студентів до формування пізнавальної активності молодших школярів, та показники, які одночасно є сутнісними характеристиками кожного з визначених нами критеріїв. Після проведення анкетування ми побачили, що у більшості студентів стан сформованості готовності майбутніх учителів до формування пізнавальної активності молодших школярів знаходиться на середньому рівні (50%). Низький рівень сформованості даної готовності у 34% студентів. І лише 16% відповідає високому рівню. Причинами того, що більшість студентів не достатньо підготовлені до діяльності, пов'язаної з формуванням пізнавальної активності у молодших школярів, можуть бути такі: недостатня теоретична підготовка; відсутність знань про методи, засоби, форми, принципи підготовки майбутніх учителів початкової школи; відсутність розуміння основних умов формування у майбутніх фахівців готовності до формування пізнавальної активності молодших школярів; відсутність практичних умінь та навичок, необхідних для формування у молодших школярів пізнавальної активності. Метою формувального експерименту було забезпечення більш високого рівня професійної готовності майбутніх учителів до формування пізнавальної активності молодших школярів. Нами була розроблена експериментальна структурно-функціональна модель професійної підготовки майбутніх вчителів до пізнавальної діяльності з учнями початкових класів. Основними елементами моделі були: компоненти професійної готовності майбутніх учителів до формування пізнавальної активності молодших школярів; показники з кожного компонента, зміст професійної підготовки; педагогічні умови, які забезпечуватимуть ефективність експериментальної програми; формування готовності майбутніх учителів до формування пізнавальної активності школярів, результат експериментальної роботи. Сутність запропонованої експериментальної програми полягала в тому, щоб за допомогою реалізації визначених педагогічних умов в експериментальних групах досягти більш вагомих результатів щодо підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування пізнавальної активності учнів. У контрольних групах навчальний процес здійснювався за традиційною системою. На другому етапі експериментального дослідження організація навчального процесу здійснювалася завдяки створенню таких педагогічних умов: забезпечення єдності теоретичної та практичної підготовки майбутнього вчителя до формування пізнавальної активності молодших школярів (лекційні, практичні, семінарські та лабораторні заняття); впровадження в навчально-виховний процес сучасних інноваційних технологій навчання. Метою контрольного етапу дослідження була діагностика готовності майбутніх учителів до формування пізнавальної активності молодших школярів після впровадження розробленої нами моделі. Для перевірки ефективності експериментальної моделі було проведено анкетування, що дозволило виявити зміни у сформованості готовності студентів до формування пізнавальної активності молодших школярів. Так як на констатувальному етапі експерименту ми ставили за мету з'ясування стану сформованості готовності студентів до формування пізнавальної активності учнів за трьома критеріями (мотиваційний, емоційно-вольовий, змістово-операційний), то після проведення формувального експерименту ми мали визначити, чи відбулися якісь зміни у їх розвитку. Для цього ми провели обробку кількісних даних за результатами анкетування. Як бачимо, у результаті впровадження експериментальної моделі рівень розвитку всіх компонентів готовності майбутніх учителів початкової школи до формування пізнавальної активності учнів у ЕГ (високий рівень - 59 % (було - 18%), середній рівень - 28 % (було - 60 %), низький рівень - 13 % (було - 22 %)) значно підвищився. У КГ результати майже не змінилися (високий рівень - 20 % (було - 19 %), середній рівень - 71 % (було - 68 %), низький рівень - 9 % (було - 13 %)). Таким чином, було з'ясовано, що підготовка майбутніх учителів до формування пізнавальної активності молодших школярів залежить від: єдності теоретичної та практичної підготовки майбутнього вчителя до формування пізнавальної активності молодших школярів; впровадження сучасних інноваційних технологій навчання у процесі підготовки студентів в умовах вищого навчального закладу; становлення досвіду впровадження методів, прийомів та засобів формування пізнавальної активності учнів шляхом залучення студентів до застосування набутих знань на практиці. Це дозволяє стверджувати, що гіпотеза наукового дослідження підтвердилася.

7. Робимо висновок, що під час підготовки магістерської роботи були виконані такі завдання: здійснено аналіз основних наукових ідей, теорій та теоретико-методологічних підходів щодо визначення поняття «пізнавальна активність молодших школярів» та вивчення проблеми підготовки майбутніх вчителів до цілеспрямованого формування пізнавальної активності учнів початкової школи; визначено й охарактеризовано критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до формування пізнавальної активності молодших школярів та розкрити педагогічні умови розвитку даної готовності; досліджено стан підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування пізнавальної активності молодших школярів, розроблено, науково обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність моделі підготовки майбутнього вчителя до формування пізнавальної активності в учнів молодшого шкільного віку.

школяр вчитель педагогічний пізнавальний

Список використаних джерел

1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка в системе высшего педагогического образования: навч. посіб. [для пед. спец. высш. учеб. заведений] / Оксана Алексеевна Абдуллина. - М.: Просвещение, 1990. - 141с.

2. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. / Анатолій Миколайович Алексюк - К.: Либідь, 1998. - 558 с.

3. Алік Н. А. Допрофесійна підготовка майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія» в умовах профільного навчання: дис.... канд. пед. наук: 13.00.02 / Алік Наталія Анатоліївна. - Чернігів, 2009. - 224 с.

4. Аристова Л. П. Активность учения школьников / Людмила Сергіївна Аристова. - М.: Просвещение, 1968. - 139 с.

5. Бабанский Ю. К. Оптимизация процесса обучения / Юрий Константинович Бабанский. - М.: Просвещение, 1977. - 324 с.

6. Баєв Б. Ф. Навчальна активність школяра / Борис Федорович Баєв. - К.: Радянська школа, 1974. - 44 с.

7. Беспалько В. П. Некоторые вопросы педагогики высшего образования / Владимир Павлович Беспалько. - Рига: Образование, 1972. - 168 с.

8. Божович Л. И. Познавательные интересы и пути их изучения / Лидия Ильинична Божович // Известия АПН РСФСР, вып. 73. - М.: Издательство Академии Педагогических Наук РСФСР, 1955. - 260 с. - С.3-14.

9. Борытко Н. М. В пространстве воспитательной деятельности: монография / Николай Михайлович Борытко. - Волгоград: Перемена, 2001. - 181 с.

10. Брунер Дж. Психология познания / Джером Брунер. - М.: Прогресс, - 1977. - 412 с.

11. Брушлинский А. В. Психология мышления и проблемное обучение / Андрей Владимирович Брушлинський. - М.: Знание, 1983. - 96 с.

12. Буряк В. К. Формування в учнів узагальнених пізнавальних умінь / В. К. Буряк, О. В. Бугрій // Рідна школа. - 1993. -№2. - С. 31-34.

13. Ващенко Г. Г. Загальні методи навчання / Григорій Григорович Ващенко. - К.: Українська видавнича спілка, 1977. - 441 с.

14. Вербовая H. H. Формирование познавательных интересов школьников как одно из условий осуществления всеобщего среднего образования / Наталия Николаевна Вербовая. - М.: НИИшкол, 1974. - 80 с.

15. Вишківська В. Б. Формування у майбутніх учителів здатності до конструювання навчально-пізнавальної діяльності школярів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / В. Б. Вишківська. - К., 2006. - 20 с.

16. Гавриш І. В. Формування готовності майбутніх учителів до інноваційної професійної діяльності (методологічний і теоретичний аспекти): монографія / Ірина Володимирівна Гавриш. - Харків: ХОНМІБО, 2005. - 388с.

17. Гальперин П. Я. Методы обучения и умственное развитие ребенка / Петр Яковлевич Гальперин. - М.: Изд. МГУ, 1985. - 45 с.

18. Григоренко Л. В. Формирование готовности студентов педвуза к профессиональной деятельности в процессе самостоятельной работы: автореф.дисс…канд.пед.наук: 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти / Л. В. Григоренко. - Х.: ХГПУ, 1991. - 18 с.

19. Гриньова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти): монографія / Марина Вікторівна Гриньова. - Харків: Основа, 1998. - 300 с.

20. Грицевский И. М. От учебника к творческому замыслу урока / И. М. Грицевский, С. Э. Грицевская. - М.: Просвещение, 1990. - 207 с.

21. Грязнов Ю. П. Развитие познавательной активности учащихся: общедидактический аспект / Грязнов Ю. П., Лисина Л. А., Самойленко П. И. // Специалист. - 1998. - № 3. - С. 31-35.

22. Давыдов В. В. Научное обеспечение образования в свете нового педагогического мышления / Василий Васильевич Давыдов // Новое педагогическое мышление. - М.: Просвещение, 1989. - С. 64-89.

23. Державна програма «Вчитель» - поступ назустріч учителю [Електронний ресурс] / Ярослав Якович Болюбаш.

24. Єльникова Г. В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні: монографія / Галина Василівна Єльникова. - К.: ДАККО, 1999. - 303 с.

25. Загвязинский В. И. Методология и методика дидактического исследования / Владимир Ильич Загвязинский. - М.: Педагогика, 1982. - 160 с.

26. Занков Л. В. Беседы с учителями / Леонид Владимирович Занков. - М.: Педагогика, 1970. - 210 с.

27. Зверева Н. М. Активизация мышления учащихся на уроках физики / Нина Максимовна Зверева. - М.: Просвещение, 1980. - 112 с.

28. Иванова Л. А. Активизация познавательной деятельности учащихся при изучении физики / Лариса Александровна Иванова. - М.: Просвещение, 1983. - 160 с.

29. Ивин А. А. Искусство правильно мыслить / Александр Архипович Ивин. - М.: Просвещение, 1990. - 240 с.

30. Івлієва О. М. Критеріально-орієнтоване тестування в системі формування професійної готовності вчителя початкових класів: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / О. М. Івлієва. - Ізмаїл, 2001. - 33 с.

31. Ігнатенко М. Я. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів старших класів при вивченні математики: монографія / Микола Якович Ігнатенко. - К.: Тираж, 1997. - 300 с.

32. Инновационные технологии в гуманитарном вузе / Носков В. И., Кальянов А. В., Мирошниченко О. В. и др. [под ред. В. И. Носкова]. - Донецк: ООО «Лебедь», 2002. - 288 с.

33. Кабанова-Меллер Е. Н. Формирование приемов умственной деятельности и умственное развитие учащихся / Евгения Николаевна Кабанова-Меллер. - М.: Педагогика, 1968. - 288 с.

34. Калмыкова З. И. Продуктивное мышление как основа обучаемости / Зинаида Ильинична Калмыкова. - М.: Педагогика, 1981. - 200 с.

35. Кічук Н. В. Творча особистість вчителя: педагогічні засади формування: навч. посіб. / Надія Василівна Кічук. - Одеса: Принт Майстер, 1999. - 86 с.

36. Ковальчук В. Педагогічна освіта: актуальні проблеми модернізації / Василь Ковальчук // Вісник Жит. держ. пед. ун-ту ім. І.Франка. - 2005, № 20. - С. 82-86.

37. Коновальчук С. П. Модель формування пізнавальних інтересів в учнів старших класів при поглибленому вивченні біології. /психолого-педагогічне забезпечення навчально-професійної діяльності: збірник наукових праць Запорізького обласного ІУВ / С. П.Коновальчук, Є. М. Павлютенков. [наукові редактори Є. М. Павлютенков, В. М. Сисоєв]. - Запоріжжя: Запорізький ОІУВ, 1998. - с.127-133.

38. Коротяєв Б. І. Методи навчально-пізнавальної діяльності учнів / Борис Іванович Коротяєв. - К.: Рад. шк., 1971. - 176 с.

39. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Григорий Силович Костюк. - К.: Рад. шк., 1989. - 230 с.

40. Крутецкий В. А. Психология / Вадим Андреевич Крутецкий. - М.: Просвещение, 1986. -120 с.

41. Крысько В. Г. Психология и педагогика в схемах и таблицях / Владимир Гаврилович Крысько. - Мн.: Харвест, 1999. - 384 с.

42. Кузнецова Л. М. От познавательного интереса к созиданию знаний / Лидия Михайловна Кузнецова // Педагогика. - 1993. - № 4. - С. 35-39.

43. Кульгина Л. Активизация учения: сущность и содержание / Лариса. Кулыгина // Педагогика. -1994. - № 1. - С. 7-11.

44. Куписивеч Ч. Основы общей дидактики / Чеслав Куписивеч. - М.: Высш. шк., 1986. - 368 с.

45. Кушина В. Ф. Організація самостійної пізнавальної діяльності учнів / В. Ф. Кушина, А. Г. Сологуб // Педагогіка: Респ. наук.-метод. зб. - К.: Рад. шк., 1982. - С. 37-43.

46. Левчук З. С. Формирование готовности к профессиональному творчеству у студентов педвуза: автор дисс. канд. пед. наук: 13.00.01. / З. С. Левчук. - Минск, 1992. - 19 с.

47. Лернер И. Я. Качество знаний учащихся. Каким оно должно быть? / Исаак Яковлевич Лернер. - М.: Знание, 1978. - 48 с.

48. Лихачев Б. Т. Педагогика: Курс лекцій / Борис Тимофеевич Лихачев. - М.: Юрайт, 2000. - 523 с.

49. Лишин О. В. Педагогическая психология воспитания / Олег Всеволодович Лишин. - К.: Тираж, 1998. - 246 с.

50. Лозова В. І. Пізнавальна активність школярів / Валентина Іванівна Лозова // Спецкурс із дидактики. - Харків: Основа. - 1990. - 87 с.

51. Луговий В. І. Педагогічна освіта в Україні: структура, функціонування, тенденції розвитку / Володимир Іларіонович Луговий. - К.: МАУП, 1994. - 196 с.

52. Маклаков А. Г. Общая психология / Анатолий Геннадьевич Маклаков. - СПб.: Питер, 2000. - 592 с.

53. Мартиненко С. Діагностична діяльність майбутнього вчителя початкових класів: теорія і практика: монографія / Світлана Мартиненко. - К.: КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2008. 434 с.

54. Матрос Д. Ш. Управление качеством образования на основе информационных технологий и образовательного мониторинга / Матрос Д. Ш., Полев Д. М., Мельников Н. Н. - М.: Пед. общ. России, 2000. - 320 с.

55. Матюшкин А. М. Психологическая структура, динамика и развитие познавательной активности / Алексей Михайлович Матюшкин // Вопросы психологии. - 1982. - №4. - С.5-17.

56. Нісімчук А. С. Сучасні педагогічні технології: навч. посіб. / Нісімчук А. С., Падалка О. С., Шпак О. Т. - К.: Просвіта, 2000. - 368 с.

57. Одарченко Н. І. Організація навчання в школах нового типу / Н. І. Одарченко // Педагогіка і психологія. - 1997. - № 4. - С. 103-107.

58. Павлик О. Б. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх перекладачів до використання офіційно-ділового мовлення: Дис… канд.пед.наук /13.00.04. - теорія і методика професійної освіти / О. Б. Павлик. - Хмельницький, 2004.

59. Павлютенков Е. М. Управление профессиональной ориентацией в общеобразовательной школе / Евгений Михайлович Павлютенков. - Владивосток: Изд. Дальневосточного госуниверситета, 1990. - 176 с.

60. Підласий І. П. Практична педагогіка або 3 технології / Іван Павлович Підласий. - К.: Вид-во «Слово», 2004. - 614 с.

61. Пискунов А. Хрестоматия по истории зарубежной педагогики / Алексей Пискунов. - М.: Просвещение, 1971. - 560 с.

62. Подмазін С. І. Особистісно-орієнтований освітній процес. Принципи. Технології / С. І. Подмазін //Педагогіка і психологія. - 1997. - № 2(15). - С. 37-43.

Размещено на Allbest.ru