Розвиток пізнавальної активності молодших школярів при навчанні математики

Проблему використання дидактичних ігор у навчальному процесі досліджували зарубіжні педагоги Я. Коменський, Ж. Руссо, Ж. Піаже, М. Монтессорі, Дж. Брунер, З. Контануете, Е. Баффі, Е. Говен, К. Кімборльд, Б. Роуем, Х. Хеден, Мак-Конел та Джекобсон, В. Оконь.

Дидактичні ігри відповідають природним потребам молодших школярів, оскільки поєднують у собі елементи навчання, прикладної, репродуктивної та творчої діяльності, що дає змогу розвивати емоційну сферу дитини, її пізнавальні інтереси, інтелектуальні та духовні потреби. Тому при вивченні елементів геометрії доцільно застосовувати саме такий спосіб навчання. Уміле використання ігор підвищує навчальну активність учнів, інтенсивність мислення, пам'яті та просторової уяви. Значна кількість досліджень пов'язана з різними аспектами поліпшення ефективності навчання за допомогою окремих видів ігор або їх комплексів (Л. Артемова, А. Вербицький, П. Підкасистий, О. Янковська).

Ідеї основоположників педагогіки Я.А. Коменського, Ж.Ж. Руссо, К.Д. Ушинського, В.О. Сухомлинського склали основу подальшого вивчення цієї проблеми. Разом з тим, наявність у педагогічній думці минулих століть різних підходів до розвязання проблеми оптимізації навчальної діяльності свідчить про її складність та багатогранність.

Щоб залучити школярів до навчально-пізнавальної діяльності для досягнення мети навчання, потрібно задіяти всі засоби активізації, зокрема, зміст освіти, форми і методи навчання. Слід зазначити, що система засобів активізації навчання школярів зможе забезпечити організацію учіння як мотивованого процесу в тому разі, коли відповідатиме певним вимогам. Серед них: пробудження і розвиток внутрішніх мотивів учіння школярів на всіх його етапах; стимулювання механізму орієнтації учнів; забезпечення формування навчальних та інтелектуальних умінь школярів. Сучасні психологічні та дидактичні дослідження підтверджують важливість питання активізації навчального процесу, де навчання виступало б як спільна діяльність учителя та учнів.

Оптимізація навчального процесу - це удосконалення методів та організаційних форм навчальної роботи, яке забезпечує активну та самостійну теоретичну й практичну діяльність школярів у всіх ланках навчального процесу. Оптимізація передбачає тісний зв'язок засвоєння знань із застосуванням їх під час вирішення завдань, які потребують від учнів пошуку нового, відбору даних, видозмінення звичних дій (ініціативу, наполегливість, розвязування завдань проблемного характеру).

Відповідно навчальна активність - це діяльний стан учня, який характеризується потягом до знань, розумовим напруженням та виявленням вольових зусиль у процесі оволодіння знаннями.

Навчальна активність на рівні спрямованості особистості означає глибоку переконаність учня в необхідності всебічного пізнання, а її вищий рівень носить перетворюючий характер. При цьому в процесі діяльності змінюється не лише об'єкт, на який вона спрямована, а й її суб'єкт.

На основі результатів досліджень педагогів зміст навчальної активності можна визначити так:

Постановка вчителем перспективної мети розвитку творчих здібностей учнів.

Досягнення тісного взаємозв'язку мовленнєвої, розумової та трудової діяльності.

Проведення уроків мислення.

Система творчих робіт.

Стимулювання інтелектуальних і естетичних почуттів.

Відповідно до цього складовими компонентами навчально-пізнавальної активності є:

а) позитивне ставлення до предмета, захоплення новим матеріалом (емоційний компонент);

б) виникнення питань, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, розуміння навчального матеріалу, доповнення або уточнення відповідей однокласників (когнітивний компонент);

в) самостійність під час виконання завдань підвищеної складності, терпіння у подоланні труднощів, організованість (вольовий компонент);

г) актуалізація та перенесення сукупності набутих знань і навичок у нову навчальну ситуацію (дійовий компонент).

Педагогічні умови для оптимізації пізнавальної діяльності: використання у навчальній діяльності різноманітних методів та прийомів навчальної діяльності; виховання в учнів серйозного ставлення до навчання, усвідомленої необхідності в отриманні знань; розвиток розумових здібностей учнів (за допомогою проблемних ситуацій, проблемних і пошукових завдань, дидактичних ігор і вправ); урізноманітнення видів розумової праці на уроці залежно від вікових особливостей дитини, її фізичних та психічних можливостей; новизна матеріалу, що вивчається.

Необхідною дидактичною метою навчання математики є оволодіння кожним учнем практичними вміннями і навичками на рівні, який відповідає його навчальним можливостям. У зв'язку з цим учням доводиться розв'язувати велику кількість однотипних завдань, що їх швидко втомлює, призводить до зникнення бажання виконувати вправи, розв'язувати задачі, знижує активність учнів та якість навчання. Таких негативних факторів можна позбутися через використання дидактичних ігор. Відсутність у дітей інтересу до виконання однотипних завдань підмінюється в цьому випадку інтересом до самої гри, слабке бажання учнів робити нецікаву справу підсилюється бажанням виконати умови гри та успішно дійти до її фінішу першими.

У процесуальному аспекті треба надавати перевагу дидактичним іграм: на рівні пізнавальної самостійності учнів - конструктивним і творчим; за логікою чергування кроків гри (логічними ознаками); за способом прийняття ігрових рішень - комбінованим; за часом перебігу гри - короткочасним для діагностичного і поточного контролю та довготривалим для проведення підсумкового контролю. В управлінському аспекті дієвими виявилися дидактичні ігри: за формою організації контролю - усні для перевірки теоретичних знань, письмові та з використанням комп'ютерних програм для контролю за оволодінням уміннями та навичками; за способом визначення результатів рішень, які приймаються - жорсткі та контурні; за формою проведення дидактичної гри - індивідуальні або групові (в останньому випадку- з чіткою регламентацією дій та визначеністю обсягу роботи для кожного члена групи). У соціально-психологічному аспекті надавати перевагу дидактичним іграм: за характером ігрового процесу - стратегічним; за включенням гри в процес навчання - ігри-змагання; за збігом чи відмінністю цілей та інтересів - з однаковими цілями та інтересами.

Учителю для проведення дидактичної гри контролюючого характеру під час навчально-пізнавальної діяльності на уроках геометрії в молодших класах необхідно: 1) залежно від етапу навчання визначити мету проведення контролю і його призначення; 2) дібрати доцільні запитання або задачний матеріал, на основі яких буде здійснюватися контроль знань, умінь і навичок дітей з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей; 3) визначитися у виборі форми контролю та форми проведення навчальної гри; 4) розподілити дібрані завдання між етапами гри залежно від виду і функцій контролю та ігрового задуму; 5) якщо того вимагає ігровий задум, повідомити учням, яку підготовчу роботу їм треба виконати, з яким домашнім завданням справитися.

Для молодшого школяра властиве уповільнення процесів росту, відсутність значних змін в організмі, що спричинює появу надлишкової енергії, тому пригнічення пізнавальної активності і самостійності не тільки сповільнює його розвиток, а й породжує внутрішній протест. Забезпечення оптимального розвитку учнів можливе лише під час активної діяльності.

Озброєння вчителя методами розвитку пізнавальної активності молодших школярів значною мірою сприяє підвищення ефективності навчального процесу. Найпоширеніші методи цієї групи - методи емоційного стимулювання навчально-пізнавальної діяльності, створення ситуацій успіху у навчанні, заохочення та інші.

Метод емоційного стимулювання (метод пізнавальних ігор) - спеціально створена захоплююча розважальна діяльність, яка має неабиякий вплив на засвоєння учнями знань, набуття умінь і навичок. Гра забезпечує емоційну обстановку відтворення знань, полегшує засвоєння навчального матеріалу, створює сприятливий для засвоєння знань настрій, заохочує, знімає втому, перевантаження. За допомогою гри на уроках моделюють життєві ситуації, що викликають інтерес до навчання. [19]

За Ш.О. Амонашвілі, молодший школяр в силу функціональної тенденції не може жити без активності, без гри. Припинити ігрову діяльність і силоміць залучити учня до іншої, що суперечить рухові інтерфункціональних сил, - означає загальмувати інтенсивний розвиток, всебічне розкриття задатків. [19]

Гра переслідує дві цілі: навчальну та ігрову. Важливо, щоб ігрове завдання збігалося з навчальною метою. Впроваджуючи гру в хід уроку, потрібно намагатись, щоб основне дидактичне завдання, що складає зміст гри, відповідало навчальній меті уроку, було посильне для учнів, сприяло максимальній активізації розумової діяльності.

Неабияку роль у розвитку інтелектуальних здібностей, пізнавальної активності відіграють ігри на розвиток пам'яті, мислення, уяви та уваги. (Див. додаток 8)

Широко застосовуються ігрові ситуації, зокрема персонажі казок, мультфільмів, дитячих оповідань (Незнайко, Буратіно, Чебурашка) для постановки запитань і завдань.

Успішність навчальної діяльності молодших школярів істотно залежить від пізнавальної активності. Ігрова діяльність, зумовлена потребою у пізнанні і спрямована на її задоволення, є дієвим засобом формування і розвитку пізнавальної активності учнів. Учитель має постійно враховувати цей аспект у своїй педагогічній діяльності. [19]

Розумова активність учнів у процесі навчання математики має особливе значення у формуванні понять, осмисленні їх, практичному застосуванні й, особливо оперувати цими поняттями.

Розглянемо методи та форми роботи для реалізації цих цілей:

- робота в парах;

- робота з книгою;

- різні види заохочень;

- самостійні роботи із застосуванням аналогій, порівнянь, карток-інструкцій і консультацій;

- Використання нестандартних типів уроків (уроки-казки, уроки-подорожі, уроки-кросворди і т.д.);

- використання проблемних ситуацій;

- наочність, доступність, оригінальність розв'язань різними способами, самостійність в одержанні знань, вибір методу розв'язування задачі, зв'язок науки з практикою, анкетування, тестування.

Важливий підхід в активізації діяльності учнів криється в естетичному, живому оформленні уроку. Це може бути застосування поетичного слова на уроці, побудова уроку у вигляді подорожі, казки (особливо для молодших школярів).

Усні вправи як одна із форм роботи на уроці математики.

Однією з ефективних форм організації колективної та індивідуальної самостійної роботи учнів на уроках математики є систематичне виконання усних вправ на всіх етапах навчання. Учитель повинен орієнтуватися на те, що, виконуючи усні вправи, учні не тільки здобувають обчислювальні навички, а насамперед, закріплюють теоретичні знання, тренують увагу і пам'ять. Зважаючи на те, що усне опитування на уроках математики є однією з основних форм оперативної перевірки знань і вмінь учнів, його треба використовувати на кожному уроці: під час перевірки домашнього завдання, актуалізації знань із нового матеріалу, фронтального опитування, планового, тематичного обліку знань, а також під час контролю. Зокрема, вдало підібрана система усних вправ сприяє розвитку логічного мислення учнів, підвищує їхню математичну культуру, формує навички тотожних перетворень, підвищує творчу активність, привчає до уважності, формує вміння планувати свою діяльність.

Усні вправи можна розділити на такі види:

Умова вправи сприймається на слух, і після її виконання учні, нічого не записуючи, повідомляють результат.

Учні читають умову вправи (з підручника або дошки), а розв'язують задачу усно.

Учні, розглянувши рисунок і коротку умову задачі з геометрії, усно знаходять усі необхідні співвідношення між елементами зображеної фігури й надають відповідь.

За умовою задачі учні складають відповідний схематичний рисунок геометричної фігури або стислу умову текстової задачі, а розв'язання виконують без записів.

Учням із початковим рівнем навчальних досягнень можна запропонувати повторити розв'язання завдань, що попередньо були розглянуті в класі. Такий диференційований підхід сприяє мобілізації уваги й спонукає до активної участі в роботі не тільки сильних, але й слабких, неуважних учнів.

За допомогою усних вправ з геометрії на готових кресленнях можна розв'язати дидактичні задачі на:

формування навичок застосовувати відповідні правила до розв'язування задач;

засвоєння теоретичних знань із поточного матеріалу;

організація навчальної самостійної роботи учнів у процесі розв'язування задач;

розвиток мовлення учнів.

Усні вправи з геометрії на готових рисунках допомагають заощадити час, збільшити обсяг матеріалу, що розглядається на уроці, підвищити ефективність уроку, оскільки не витрачається час на виконання креслення.

Отже, усні вправи мають, різне дидактичне призначення, їх можна розділити на такі три групи:

вправи для актуалізації опорних знань;

вправи для сприйняття й свідомого осмислення матеріалу;

вправи на застосування набутих знань.

Вправи першої групи вчитель може використовувати перед поясненням нового матеріалу, їх можна вважати підготовкою до сприйняття теоретичного матеріалу, вони полегшують вивчення нових понять, тверджень, властивостей.

Вправи другої групи сприяють глибокому усвідомленню вивченого матеріалу, допомагають учням засвоїти ту або іншу тему. Такі вправи доцільно використовувати після пояснення нового матеріалу, коли учень утомився й можна попрацювати усно. Одночасно вчитель має можливість перевірити глибину засвоєння нового матеріалу.

Вправи третьої групи дають можливість застосовувати набуті знання. Виконання таких вправ сприяє формуванню вмінь і навичок, розвиває логічне мислення, творчі здібності. [17]

Велику увагу необхідно приділяти використанню інноваційних технологій, серед них:

1. Інтерактивні технології кооперативного навчання:

робота в парах;

ротаційні трійки;

«Акваріум»;

«Карусель»;

2-3-4-всі разом.

2. Технології опрацювання дискусійних питань:

метод «ПРЕС»;

«Займи позицію»;

«Зміни позицію»;

дискусія;

дебати;

неперервна шкала думок.

3. Технології колективно-групового навчання:

«Дерево рішень»;

«Ажурна пилка»;

вирішення проблем;

аналіз ситуацій;

«Навчаючи учусь»;

«Мозковий штурм»;

незакінчене речення;

«Мікрофон»;

обговорення проблеми в загальному колі.

4. Технології ситуативного моделювання.

5. Технологія розвитку критичного мислення.

6. Технологія «Створення успіху».

7. Технологія формування творчої особистості.

8. Технологія моніторингу якості освіти.

9. Ігрова технологія.

10. Технологія модульно-розвивального навчання. [9]

Таким чином, для ефективності проведення уроків, які будуть розвивати пізнавальну активність учнів, важливо застосовувати різні форми і методи роботи.

2.3 Використання інформативних завдань та технологій на уроках математики

Збільшення питомої ваги інформаційних повідомлень з різних джерел вимагає від учня володіння на достатньому рівні умінням критично ставитися до інформаційних даних, точно відображати сутність повідомлень, переробляти, зберігати та відтворювати інформацію. Розвиток мислення молодших школярів з такими характеристиками можливо здійснювати при викладання математики у режимі мотиваційного стимулювання, інформатичної різноманітності навчальних завдань, фіксації опорної інформації та методичного забезпечення формування індивідуального пізнавального досвіду у математичній діяльності. Інформація, як об'єкт вивчення дитиною, сприяє зняттю мотиваційного конфлікту, складанню програми дій у внутрішньому плані та реалізації у зовнішньопредметній діяльності, вирішенню надситуативних пізнавальних завдань, формуванню евристичного потенціалу, а в результаті - виходу на інформаційний режим двостороннього навчального діалогу. Інформаційне середовище молодших школярів пропорційно (прямо чи обернено) впливає на формування особистісного освітнього ядра, оскільки міра повноти, достовірності, новизни та цінності інформації розвиває пізнавальні процеси, активізує світоглядну позицію, збагачує навчально-пізнавальний досвід учня. Динаміка інформаційних потоків змінює внутрішній світ дитини в цілому, а в « лоні” цілого і окремих сторін особистості. Це оволодіння азами інформаційної культури (умінням аналізувати, декодувати, обробляти, конкретизувати, ущільнювати, узагальнювати інформацію), елементами комп'ютерної грамотності, основами операційно-алгоритмічного та функціонального стилів мислення, умінням здійснювати самоуправління джерелами інформації, підтримувати навчальний діалог з ПК.

Класифікацію завдань математичного змісту для формування основ інформаційної культури у молодших школярів здійснено за їх дидактичним навантаженням, а саме:

- на обчислення з функціями навчання (поєднання усних і письмових обчислень), контролю (перевірки правильності виконання завдань) та творчого застосування знань у програмі Калькулятор (доповнення, переформулювання); (Див. додаток 10)

- геометричного змісту на побудову, вимірювання та обчислення, з логічним навантаженням у графічному редакторові Paint та Автофігури на панелі задач (побудову окремих фігур, на перетин фігур, виконання розфарбовування фігур чи їх спільних частин заливкою, користування інструментами олівцем, пензликом, гумкою);

- на виконання позиційних завдань та просторово-орієнтовану діяльність;

- логічно-інформативні, які передбачають визначення істинності (хибності) висловлень з різних областей знань;

- з логічним навантаженням, у яких виконання математичного завдання передбачає попередній аналіз умови за допомогою логічних операцій на конкретному навчальному матеріалі;

- на оптимізацію (побудову геометричної фігури найбільшої площі, обчислити найкоротший шлях), раціоналізацію діяльності на конкретних прикладах, що імітують дії різних персонажів (казкових, людей певної професії);

- на формування алгоритмічного стилю мислення, а саме навчання учнів використовувати у математичній діяльності алгоритми, які подаються послідовністю скінченого числа приписів та зорієнтовані на результат.

Методичні ресурси графічного редактора Paint (Див. додаток 11) полягають у:

а) формуванні в учнів позитивного ставлення до виконання завдань у процесі вивчення геометричного матеріалу на креслення фігур, друкування предметів, що розуміється як індивідуальний творчий процес;

б) розвитку просторово-графічних умінь у молодших школярів на завданнях на просторово-координаційну діяльність (позиційних у термінах справа - зліва, вгорі - внизу; метричних у термінах більший - менший, вищий - нижчий) та при переміщенні геометричних фігур, при складанні малюнків;

в) розвитку точності рухів при відтворенні зразка у репродуктивних, тренувальних завданнях та при виконанні творчих завдань, що передбачають реалізацію задуму, власного проекту діяльності;

г) формуванні в учнів умінь працювати із панеллю інструментів або операційно-практичних умінь;

д) розвитку логічних компонентів мислення, коли просторово-координаційні дії поєднуються із логічним аналізом предметної області та відношень між об'єктами завдання.

Задачі інформативно-логічного характеру для розвитку логіки наведені в додатку 12.

Завдання на формування операційно-алгоритмічного стилю мислення, а саме навчання учнів використовувати алгоритми у математичній діяльності, подаються послідовністю скінченого числа приписів, виконання яких приводить до знаходження очікуваного результату. Ознайомлення з поняттям інформації та способами роботи з нею, формування умінь складати та виконувати алгоритми займали основоположне місце у становленні основ інформаційної культури та комп'ютерної освіченості сучасної дитини. Достатній рівень розвитку операційно-алгоритмічного стилю мислення допомагає раціоналізувати навчальну діяльність, розвивати рефлексивність сприйняття комп'ютерної реальності, оптимізувати переробку інформаційних потоків та зберігати у знаково-семіотичній формі досвід соціалізації. У запропонованому варіанті формування основ інформаційної культури у дітей молодшого шкільного віку передбачено пропедевтичний етап, що передує виходу на комп'ютерний режим, та система роботи, розрахована на розвиток навичок користувача ПК у навчальному процесі початкової школи. (Див. додаток 13)

Серед загальнотеоретичних та методичних питань з проблеми формування основ інформаційної культури молодших школярів, які потребують подальшого вивчення слід назвати розробку робочого зошита з основ інформатики для початкової школи; обґрунтування засобів управління процесом навчання молодших школярів основам інформаційної культури; педагогічні основи підготовки дітей до діалогу „учень - комп'ютер” та формування комунікативних умінь при роботі із комп'ютером; уточнення поняття „інформаційна культура”, її складників для початкової ланки освіти; організаційно-технологічне забезпечення процесу навчання основам інформаційної культури; система роботи по формуванню операційно-алгоритмічного та функціонального стилів мислення; обґрунтування міри співвідношення формальних та аналогових складників у формуванні інформаційної картини світу; розвиток інформаційної інтуїції.



Висновки до розділу

Мета сучасної освіти полягає не стільки в передачі конкретної інформації знань, скільки в сприянні саморозвитку дітей, підготовці їх до майбутнього самостійного життя, активної участі в праці, реалізації своїх можливостей. Для цього кожна дитина повинна отримати якісну освіту. Здобуття знань, умінь і навичок починається ще із дошкільного періоду, проте у молодшому шкільному віці закладається та основа, від якої залежить подальше успішне навчання.

Вивчення математики у початковій школі розвиває уяву, спостережливість, образне й логічне мислення, формуються також особисті якості дитини: зібраність, організованість, здатність швидко і правильно приймати рішення, відстоювати свою думку.

Формування учня самостійною, ініціативною, вдумливою особистістю може бути успішним, якщо потурбуватися про це з першого проведеного уроку. Ефективне засвоєння знань передбачає таку організацію пізнавальної діяльності учнів, за якої навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичний дій кожної дитини. Тому для цього необхідно на уроках використовувати відповідні методи навчання.

З цього я зробила висновок, що навчальний матеріал з математики, викладений із використанням ігрових ситуацій, інтерактивних методів та інформативних технологій з наступним проведенням практичної роботи чи бесіди (у формі дидактичної гри, або з використанням окремих її елементів) дають набагато кращі результати, ніж традиційна форма викладення матеріалу.

Використовувати різноманітні інтерактивні методи, ігри дуже важливо у педагогічній діяльності, тому що метою такої роботи є ніщо інше, як допомогти малим школярам навчитись планувати свою діяльність; організовано працювати; учитись запитувати і відповідати; пізнавати не лише себе, але й інших; аналізуючи, знаходити головне; правильно доводити свою думку; доповнювати, продовжувати, завершувати; учитись порівнювати; іти від причини до наслідку; навчитись контролювати й оцінювати.

Як засвідчує практика, така організація здобуття знань дає змогу максимально активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів на уроках математики і водночас сприяє не тільки підвищенню якості навчання, а й забезпеченню емоційного благополуччя та психологічного комфорту кожній дитині вже з перших днів навчання у школі. [20]

Більшість авторів, що досліджують проблему ефективного творчого навчання, виділяють чотири ознаки творчої обдарованості, оригінальність ідей, гнучкість словесного і образного мислення, здатність знаходити ідеї в складних і обмежених ситуаціях. Ці ознаки характеризують і дитячу творчість. Щоб привести в рух внутрішні сили дитини, потрібен не лише вчитель, як духовний опікун, а й відповідне середовище. Це таке середовище, яке дає їй змогу активізувати свою життєву енергію та духовне збагачення для реалізації самовизначення, самовдосконалення.

Навчання має будуватися на ідеях його розвивальної функції. Розвиток дитини, її пам'яті, мислення, волі та інших психічних процесів залежить від того, якою є дидактична мета уроку, які відібрано навчальні завдання, як методи навчання забезпечують активність, самостійність та творчість учня в діяльності навчання.

Сучасна дидактика рекомендує надавати перевагу тим методам, які передбачають залучення учнів до активного здобування знань. Дослід чи проблемне навчання не можна протиставляти інформаційним методам або репродуктивному засвоєнню знань. Тільки вміле поєднання дає можливість підвищити ефективність навчання. Формування досвіду пошукової діяльності учнів не лише має розвивальне значення, а й об'єднує процеси навчання і виховання, стимулює пізнавальні потреби. Тому важливо, щоб високий навчальний результат поєднувався з розвитком пізнавальних можливостей і потреб особистості дитини, щоб виконавська діяльність підпорядковувалася творчій.

Отже, навчання і виховання ґрунтується на активній позиції учнів, їхній пізнавальній самостійності. Актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей.

Найважливішими умовами організації ігрової діяльності на уроках математики учнів молодших класів з метою покращення якості та успішності навчання, виховання та розвитку учнів є вибір доцільної дидактичної гри, дотримання вимог до змісту та проведення дидактичних ігор, визначення місця і ролі їх у в системі інших видів навчально-пізнавальної діяльності підлітків, вибір доцільних способів керівництва грою.

Використання дидактичних ігор в процесі вивчення геометрії в молодших класах підвищує успішність та якість навчання.

Вміле поєднання індивідуальних, групових, мережевих та колективних форм навчальної діяльності у процесі дидактичних ігор на уроках математики в молодших класах допомагає учням долати соціально-психологічні та фізіологічні бар'єри, які виникають під час вивчення математики.

Формування основ інформаційної культури як певної інтегративної якості мислення молодших школярів відбувається при оволодінні учнями елементарними знаннями з інформатики, підтриманні навчального діалогу з комп'ютером та розвитку алгоритмічного стилю, інформаційної інтуїції і творчості на тлі усвідомлення інформаційної картини світу. Інформативно-пізнавальне оточення учнів початкових класів, динаміка якого віддзеркалює процеси соціальної модернізації, знаходиться на межі конфліктів методичних підходів щодо співвідношення здоров'язберігаючих технологій та технологій навчання з ухилом на формалізацію інформаційних потоків.

Висновки

Вивчення психологічних аспектів розвитку розумових здібностей, психолого-педагогічних основ формування в учнів пізнавальної свідчить про те, що для розвитку творчих здібностей, та активізації пізнавальної діяльності потрібний постійний саморух, зацікавленість, систематична цілеспрямована самостійна навчальна робота. А завданням вчителя є організувати творчу діяльність, що є вищою формою активної самостійної навчальної діяльності. Для цього необхідно постійно пропонувати учням завдання, які потребують активності та самостійності думок, кмітливості, вміння швидко оцінювати ситуацію та реагувати на її зміни.

Зусилля органів управління освітою, науково-методичних служб за підтримки всього суспільства та держави повинні бути зосереджені на реалізації стратегічних напрямів розвитку освіти, подоланні наявних проблем, виконанні перспективних завдань, серед яких:

перебудова навчально-виховного процесу на засадах розвивальної педагогіки, спрямованої на раннє виявлення та найбільш повне розкриття потенціалу (здібностей) у дітей, з урахуванням їх вікових та психологічних особливостей;

побудова ефективної системи національного виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка молоді до свідомого вибору сфери життєдіяльності;

забезпечення створення умов для розвитку індустрії сучасних засобів навчання (навчально-методичних, електронних, технічних, інформаційно-комунікаційних тощо).

Для здійснення стабільного розвитку і нового якісного прориву в національній системі освіти необхідно забезпечити:

оновлення змісту, форм і методів організації навчально-виховного процесу на засадах особистісної орієнтації, компетентнісного підходу;

створення умов для диференціації навчання, посилення професійної орієнтації та допрофільної підготовки, забезпечення профільного навчання, індивідуальної освітньої траєкторії розвитку учнів відповідно до їх особистісних потреб, інтересів і здібностей.

Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. [21]

У програмі з «Математики» відбулося зміщення акцентів із знаннєвих результатів на діяльнісні. У такий спосіб ураховано пропозиції фахівців щодо необхідності реалізації диференційованого підходу до учнів із різними навчальними можливостями. В оновленій програмі пропонується у другому класі виконувати множення зручним для дитини способом: замінювати додаванням, зважаючи на попередній результат, з опорою на таблицю. Зміщено акценти щодо набуття учнями обчислювальної навички як найвищого ступеня оволодіння прийомами обчислення. [22]

Це стимулює дитину до активного пізнавального інтересу, так як не є простим, але малоефективним способом зазубрювання. Діти не просто вивчають певний матеріал, а спрямовують свою увагу на розуміння вивченого. Це призводить до того, що учні шукають різні шляхи і методи розв'язання певних питань, цим самим проявляючи свій інтерес до того предмету, який вивчають.

Щоб зробити процес навчання цікавим, слід добирати нестандартні завдання, які б розвивали логічне мислення, вчили дітей розмірковувати, думати. Водночас потрібно пам'ятати про індивідуальні особливості розвитку учнів. Виконання однотипних вправ призводить до затухання розумової діяльності. Варіативність, навпаки, забезпечує найбільшу гнучкість і рухливість умінь, що формуються, дає можливість використовувати їх у найрізноманітніших умовах.

Підсумовуючи дані проведених спостережень, можна зробити такі висновки:

- система методичного забезпечення, яка спрямована на активний пізнавальний пошук, забезпечує інтенсивність розумового розвитку учнів;

- важливою умовою підвищення ефективності перевірки знань є розробка різноманітних засобів активізації навчальної діяльності школярів у процесі перевірки знань. Поряд з іншими засобами активізації розумової діяльності учнів (тематичне оцінювання, заліки, організація самоперевірки, взаємоперевірки та ін.) слід назвати використання проблемних запитань і завдань для перевірки знань учнів, що сприяє підвищенню якості навчання;

- з перших днів перебування учнів у школі вчитель має подбати про те, щоб відвідування школи для дитини не було обтяжливим, щоб учень формував пізнавальний мотив навчання, який домінував би у подальшому навчанні;

- у навчально-виховному процесі інтелектуальні почуття сприяють пізнавальній активності молодших школярів, розвитку пізнавальних інтересів, формуванню позитивного ставлення до навчальної діяльності, бажання вчитися, а це, у свою чергу, впливає на результативність навчання, якість засвоєння знань.



Список використаних джерел

1. А. Гін. Прийоми педагогічної техніки. Серія: Нові формати освіти, ВГ «Основа», 2015 - 112 с.

2. Артемова Л.В. Щоб дитина хотіла і вміла вчитися// Дошкільне виховання - 2000, № 5. - 6-7 с.

3. Науково-практичний журнал «Наука і освіта», № 6, 2013.

4. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів (Спецкурс з дидактики): навчальний посібник для педагогічних інститутів/ В.І. Лозова - Харків: Основа при ХДУ, 1990, - 89 с.

5. Бондаревський В.Б. Виховання інтересу до знань і потреби до самоосвіти: Книга для вчителя/ В.Б. Бондаревський, - М.: Просвещение, 1985, - 144 с.

6. Активні методи навчання при викладанні методики мови (О. Горська, Л. Живицька) Школа першого ступеня: теорія і практика. - Переяслав-Хмельницький - 2003, Вип. 6. - 55-62 с.

7. Васильченко І.В. Організація системи соціального виховання учнів// Педагогіка і психологія. - 1996. - № 2.

8. Розвиток пізнавальної активності молодших школярів на уроках української мови. Режим доступу: http://www.bestreferat.ru/referat-137293.html.

9. Вчитель вчителю, учням та батькам. Розвиток пізнавальної активності молодших школярів як один із аспектів реалізації компетентнісно-орієнтованого підходу на уроках. Режим доступу:

10. http://teacher.at.ua/publ/rozvitok_piznavalnoji_aktivnosti_molodshikh_shkoljariv_jak_odin_iz_aspektiv_realizaciji_kompetentnisno_orientovanogo_pidkhodu_na_urokakh/19-1-0-6481.

11. Киричук О.І. Навчальні інтереси молодших школярів. - К.: Рад. Школа, 1982.

12. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. - К.: Віпол, 1987.

13. Скрипниченко О.В. Зміна динаміки розумового розвитку учнів 1-2 класів залежно від змісту навчання // Психологія: Респ. наук. мет. зб. - К.: Рад. шк.

14. Ильин Е.П. Мотивы человека: теория и методы изучения. - К.: Выща школа, 1998.

15. Державний стандарт початкової загальної освіти. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462.

16. Методичний портал. Роль пізнавальної діяльності у всебічному розвитку особистості. Засоби її організації. Режим доступу: http://metodportal.com/node/11090.

17. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори: У 2-х т. - К.: Рад. школа., 1983.-т.1.-489 с.

18. Блог учителя математики. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики. Режим доступу: http://tatianabandurina77.blogspot.com/2014/03/blog-post.html.

19. Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти: підручник - К.: Грамота, 2012 - 504 с.

20. Розвиток пізнавальної активності молодших школярів.

21. Режим доступу: http://stud24.ru/pedagogy/rozvitok-pznavalno-aktivnost-molodshihshkolyarv/427373-1517766-page3.html.

22. Дидактична гра як метод навчання математики в початкових класах. Режим доступу: https://www.kazedu.kz/get_ref/179578.

23. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року.

24. Основні зміни у навчальних програмах для початкової школи у 2016-2017 навчальному році.



Додаток 1

Дидактичні та сюжетні ігри на тему “Нумерація чисел в межах першого десятка

“Відгадай”

Матеріал гри: таблички з цифрами.

Зміст гри: Учитель пропонує учням відгадати, які числа написані на картках (картки він тримає чистим боком до класу), і каже, що коли їх додати, то дістанемо число 7. Діти називають різні числа. Коли хтось з дітей назве саме ті числа, які записані на картках, учитель показує їх класу. Потім записує на дошці всі можливі варіанти складу числа 7. Цю гру можна проводити і для закріплення дій додавання та віднімання, пропонуючи відгадувати один з доданків, зменшуване, від'ємних тощо.

“Теремок”

На дошці намальований теремок, який має 3 поверхи, на кожному з поверхів написаний приклад, який дітям треба обчислити. Поруч - малюнки звірят, до яких прикріплені відповіді. Вчитель повідомляє, що діти повинні розв'язати приклади і з'ясувати хто з тварин на якому поверсі теремка проживає.

“Кіт і рибки”

На дошці - зображення котика і рибок. Біля кожної рибки - приклад:

Кіт Васько на став ходив,

Досить рибок навудив!

Поможіть, йому, малята,

Рибку у відро зібрати.

Діти обчислюють приклади і таким чином, “збирають” рибу у відро.

“Доміно”

У 1 класі, вивчаючи нумерацію чисел в межах 10, учням доцільно пропонувати різні ігрові ситуації з костями доміно. Наприклад вибрати з усього набору доміно ті кості, де кількість очок не більше 5. Далі вчитель пропонує учням покласти картку з цифрами по порядку, і проти кожної розкласти кості доміно з відповідною кількістю очок. Можна запропонувати скласти і записати приклади, використовуючи кості доміно.

Дидактичні ігри на тему: “Нумерація чисел в межах другого

десятка”

“Весела лічба”

Зміст гри: учні указкою знаходять і називають вголос усі числа на таблиці по - порядку. Доцільно проводити у вигляді змагання між двома учнями.

	7	15	6	1
12	2	920	19	3
11	10	13	8	17
4	5	18	14	16

“Мовчанка”

Обладнання: набір карток з числами, геометричними фігурами. Зміст гри: основне правило - учень повинен відповідати на запитання вчителя, не вимовляючи жодного слова.

Запитання: Яке число стоїть перед 13 і після нього? Яка геометрична фігура має три кути? Яке число пропущене: 10, 11, 13, 14?

Діти показують відповіді за допомогою карток

“Магічні квадрати”

Зміст гри: заповнити “магічний квадрат” так, щоб сума чисел, які стоять у будь-якому горизонтальному або вертикальному ряді, а також на будь - якій вертикалі квадрата, дорівнювали одному й тому ж числу.

ГРА «ДОПОМОЖИ БІЛОЧЦІ ЗІБРАТИ ГРИБИ»



На гіллячках, на тоненьких,

Поки день ще не погас,

Сироїжки та опеньки

Білка сушить про запас.

Учитель звертається до дітей з пропозицією допомогти білочці відібрати найсмачніші гриби.

На грибах записані приклади на множення та ділення.

Смачними будуть ті, відповідь яких менша за число 27.

ГРА «МАГАЗИН»

На поличках виставлені різні іграшки. Замість таблички з ціною записаний на картці приклад.

Ціни стануть відомі тоді, коли діти-покупці «купуючи» іграшку, розв'яжуть записаний під нею приклад.

ГРА «СКЛАДИ ПРИКЛАД»

Кожен ряд вибирає собі вид транспорту, на якому буде подорожувати. Під малюнками з вибраним видом транспорту записані числа.

За сигналом вчителя учні кожного ряду з початку ряду по порядку виходять до дошки і пишуть приклади до даної відповіді. Перемагає той ряд, який швидко і правильно запише приклади.

ГРА «У КОГО БІЛЬШЕ ФІГУР?»

У кожного учня на парті лежать невеличкі фігури (кола, трикутники, квадрати). Назначається п'ять ведучих. За сигналом вчителя вони розходяться по класу і підходять до будь-якого учня. Той учень, до якого підійшли, говорить приклад на таблицю множення чи ділення. Ведучий тихо, щоб ніхто не почув його відповідь, називає результат. Якщо відповідь правильна, він одержує фігуру. Той, хто за певний час набере більше фігур, вважається переможцем.



Додаток 2

Задачі у віршах

№ 1

Песик, півник і три курки

Стали гратися у жмурки.

Песик перебіг подвір'я

І, скуб-скуб курей за пір'я.

Він ловив їх так завзято,

Що всі кури фур-р на хату.

Скільки гралося звірят? (5)

№ 2

На зелену конюшину

Дядько конюх вивів коней:

Два гнідих і два рябих,

Три гривастих вороних,

Із конюшні повз ожину

На зелену конюшину.

Скільки їх? (7)

№ 3

Маю книжку невеличку

В ній живе руда лисичка,

Та колючий їжачок,

Та соломяний бичок,

І зайчисько-вуханець,

І цвіркунчик-співунець,

Ще й Телесик на човні

Усміхається мені.

Скільки всіх героїв? (6)

№ 4

Юра рибку упіймав,

Гриць картоплі накопав,

Петрик із кринички витягнув водички.

А маленька Юля принесла цибулі,

Кропу і петрушки -

Зварить мама юшку.

Скільки помічників у мами? (4)

№ 5

На травичці біля хати

Метушаться цуценята:

Двоє білих, наче сніг,

Троє чорних. Скільки всіх? (2 + 3 = 5)

№ 6

Є в зайчихи 5 малят -

Неслухняних зайченят.

На обід їх мати жде,

Раз, два, три, - а решта де? (5 - 3 = 2)

№ 7

5 яблунь у саду ростуть.

4 з них уже цвітуть.

А скільки ще не розцвіли?

Ну, як би ви відповіли? (5 - 4 = 1)



№ 8

Гляньте, білочка одна

Визирає із дупла.

Ще одна стрибнула з гілки,

А за нею ще три білки.

Ми вас просим, діти милі,

Щоб всіх білок полічили. (1 + 1 + 3 = 5)

№ 9

Пташка мала пташенят:

5 веселих маленят.

Якщо трапиться біда -

Випаде одне з гнізда,

Скільки пташенят тоді

Залишиться у гнізді? (5 - 1 = 4)

№ 10

Васю, ти чому сердитий?

- Слив не можу полічити!

5 було, одну я з'їв,

Скільки мамі залишив? (5 - 1 = 4)



Додаток 3

Задачі у віршах з логічним навантаженням

Задача 1

5 смерічок, 2 берізки

Зеленіють біля річки.

Поряд з ними є ожина ...

Скільки всіх дерев, скажи-но?

Задача 2

Миколка з`їв 4 сливи,

6 з`їла Настуся. Скільки слив з`їла бабуся

Задача 3

Півень голосно кричить:

Сто душ можу розбудить!

Скільки півнів посадити,

Щоб душ двісті розбудити?

Задача 4

Якось бігло через ліс 8 кіз.

П`ять з них - білі-білі.

А останні - сірі - сірі.

Скільки бігло через ліс сірих кіз?

Задача 5

Купила в крамниці сестричка

Сім метрів шовкової стрічки.

Три метри мені віддала,

А скільки собі узяла?

Задача 6

Шість синів у діда Кіндрата --

І в кожного -- рідна сестра.

Зможеш ти відгадати

Скільки дітей у діда Кіндрата

Задача 7

Скільки фарб тут -- не скажу,

Відгадай, не покажу.

Якщо три до них додать, От тоді їх буде п`ять.

Задача 8

Бігла квочка до струмочка:

Спереду вісім курчаток,

Дев`ять курчаток позаду.

Скільки всіх бігло, ти можеш сказати?

Задача 9

Скільки яблук на столі?

Чотири лежало,

Одне упало,

А одне розрізали?

Задача 10

П`ять берізок, дві смерічки

Зеленіють біля річки.

Поряд з ними є ожина...

Скільки всіх дерев, скажи-но?

Задача 11

В`яже бабуся-лисиця

Трьом онукам рукавиці.

"Подарую вам, онуки,

Рукавичок по дві штуки,

Бережіть, не загубіть!"

Скільки всіх? Перелічіть! (6).

Задача 12

Налетіли горобці,

посідали на стовпці.

Сім, сімнадцять, без двох двадцять,

Семеро, троє, ще й малих двоє. (54).

Задача 13

Миколка з`їв чотири сливи,

а шестеро -- Настуся.

Скільки слив з`їла їхня бабуся? (Жодної).

Задача 14

Сестра старша за брата на сім років.

На скільки років вона буде старша за нього через 3 роки?

(На ті ж сім років).

Задача 15

Прилетіли голуби та й сідають на дуби.

Сядуть по двоє -- один дуб гуляє.

Сядуть по одному -- дуба не вистачає.

Скільки було голубів і скільки дубів? (4 голуби і 3 дуби).



Задача 16

П`ять хлопчиків пішли до лісу,

Коли це їм назустріч -- троє дівчаток.

Скільки дітей прийшло в ліс? (5 хлопчиків)

Задача 17

Трійка коней пробігла за годину 40 кілометрів.

А скільки пробіг кожний кінь? (40км).

Задача 18

Півень голосно кричить:Сто душ можу розбудить!

Скільки півнів посадити,щоб душ двісті розбудити? (1).

Задача 19

В клас зайшов Мишко, а за ним -- Петько,

А за тим Маринка, за нею Яринка, а за нею Ганна.

Скільки всіх хлоп`ят? (2)

Задача 20

В лелеки два глеки -- на 9 літрів і на 5 літрів. Як з річки йому принести 4 літри води?(9 -- 5 -- 4)

Задача 21

Сидять три ластівки на дроті. Три метри -- між сусідніми ластівками, а поміж крайніми теж три? (3+3 = 6)

Задача 22

Миколка з`їв чотири сливи, а шестеро -- Настуся.

Скільки слив з`їла їхня бабуся? (Жодної)



Задача 23

Сидить Яцків, ловить зайців. Як ще одного спійма, то ще 9 зостанеться, щоб було 10. Скільки зайців зловив Яцків? (Жодного)

Задача 24

Сестра старша за брата на 7 років. На скільки років вона буде старша за нього через 3 роки? (На ті ж 7років)

Задача 25

Прилетіли голуби та й сідають на дуби.

Сядуть по двоє -- один дуб гуляє.

Сядуть по одному -- дуба не вистачає.

Скільки було голубів і скільки дубів? (4 голуби і 3 дуби)

Задача 26

П`ять хлопчиків пішли до лісу, коли це їм назустріч -- троє дівчаток. Скільки дітей прийшло в ліс (5 хлопчиків)

Задача 27

Кажуть, у палички два кінці.

А у двох паличок? А у двох з половиною? (б кінців)

Задача 28

Кіт скочив з дерева і пробіг 30 м, тоді повернувся і пробіг назад 40 м. На якій відстані від дерева він зупинився? (10 м від дерева; 40 -- 30 = 10)

Задача 29

Трійка коней пробігла за годину 40 кілометрів.

А скільки пробіг кожний кінь? (40 км)



Додаток 4

Задачі-жарти

1. Ішов дідусь до Києва й зустрів трьох бабусь. Кожна з них несла три тор­би, в кожній торбі -- по три кішки. Скільки істот рухалось до Києва?

2. Двоє пішли -- дві гривні знайшли, четверо підуть -- скільки грошей знайдуть?

3. Скільки кінців у трьох олівців; у чотирьох; у трьох з половиною?

4. Горіло вісім свічок. Одну загасили. Скільки свічок залишилось?

5. Гарбуз важить 2 кг та ще півгарбуза. Скільки важать два таких гарбузи?

6. Яблуко й груша разом коштують 17 копійок. П'ять яблук і дві груші

55 копійок. Скільки коштує одне яблуко та одна груша?

7. Половина моїх грошей та ще четвертина моїх грошей, та ще 4 грн -- це і всі мої гроші. Скільки в мене грошей?

8. П'ять курок за 5 годин знесли 5 яєць. Скільки курок знесуть 100 яєць за 100 годин?

9. Одна рибина важить 1 кг та ще піврибини. Скільки важать п'ять таких рибин?

10. Яблуко й груша разом коштують 12 копійок, а три груші та два яблука -- 31 копійку. 11. Скільки коштує окремо одне яблуко та одна груша?

11. Коли б я мав половину тих грошей, що маю, та ще 1 гривню, то в мене було б 25 гривень. Скільки в мене грошей?

12. Два лижники вийшли одночасно назустріч один одному. Перший ішов до зустрічі дві години. Скільки часу йшов другий лижник до зустрічі з першим?

13. Один хлопчик проходить за годину 5 км. Яку відстань пройдуть три хлопчики за годину, якщо вони вийдуть одночасно та йтимуть з тією ж швидкістю?

14. Пара коней пробігла 12 км. Скільки кілометрів пробіг кожний кінь?

15. Кожне з чотирьох коліс автомобіля проїхало 10 км. Скільки кілометрів проїхав автомобіль?

16. З Одеси до Тернополя о 12 годині дня вирушив автобус. На годину пізніше з Тернополя до Одеси виїхав велосипедист, який їхав значно повільніше, ніж автобус. Хто з них буде ближче до Одеси, коли вони зустрінуться?

17. Двоє гравців грали в шахи 2 години. Скільки годин грав кожний гравець?

18. Семеро чекали восьмого 14хвилин. Скільки часу чекав кожний окремо?

19. Вісім яєць варилося 4 хвилини. Скільки часу варилося кожне яйце?

20. Четверо дітей виконували завдання, що складалось із 10 задач. Розв'язання кожної задачі діти обговорювали 2 хв. Скільки часу вони витратили на виконання завдання?



Додаток 5

Ребуси



Додаток 6

УРОК-АУКЦІОН У 4 КЛАСІ

Тема: геометричні фігури.

Формування предметних компетентностей: ознайомлення з видами геометричних фігур; збудження інтересу до предмета; розвиток уваги і спостережливості.

Формування ключових компетентностей:

уміння вчитися: самостійність у розв'язанні пізнавальних завдань; виконувати розумові операції й практичні дії;

інформаційно-комунікативна: прагнення здобувати нові знання;

здоров'язбережувальна: уміння долати труднощі.

Обладнання уроку: рисунки із зображенням трикутників; різнокольорові, вирізані з цупкого паперу трикутники; гонг, молоток.

Форма проведення уроку: гра „Аукціон”.

ХІД УРОКУ

І. Вступне слово вчителя

Увага! Увага! Сьогодні замість звичайного уроку математики у нас відбудеться аукціон-розпродаж геометричних фігур.

Що таке аукціон?

Аукціон - це публічний продаж майна, під час якого покупцем стає той, хто запропонує більш високу ціну. Учасники аукціону називаються аукціонерами, людина, яка проводить аукціон, - аукціоністом, а товар - лотом.

На наш аукціон надіслано кілька фігур.

Умова: хто одразу дає точне означення фігури, той її і купує. Якщо в когось будуть уточнення і доповнення, фігуру буде продано тому, хто закінчить повну відповідь. Отже, намагайтеся одразу дати повну відповідь. Бажаючі відповісти (тобто купити фігуру), піднімають руку. Хто перший підніме - той і починає.

Аукціоніст після кожної неповної відповіді буде вдаряти в гонг до трьох разів, доки не з'явиться учень (аукціонер), який виявить бажання доповнити відповідь.

Зауваження. У випадку, якщо не знайдеться учня, який захоче доповнити, тобто завдання виявиться занадто складним, фігуру доведеться продати попередньому покупцеві. Однак у цьому випадку вчителю доведеться самому доповнити відповідь, щоб не лишати прогалин у знаннях учнів.

Помічник може допомагати вчителю (аукціоністу) під час проведення аукціону - відзначати, хто перший підвів руку для відповіді. Помічником може бути учень з найнижчим рівнем навчальних досягнень з геометрії, аби, по-перше, залучити і його до процесу, по-друге, надати йому значущості в очах товаришів.

Якщо для відповіді кілька учнів піднімають руку одночасно, треба урізноманітнювати їх виклик, щоб залучити до участі в аукціоні якомога більше школярів.

Усі фігури, що виставляють на продаж, слід зобразити заздалегідь на окремих альбомних аркушах, вирізати з цупкого паперу і розфарбувати.

Аукціон можна розпочинати.

II. Розпродаж геометричних фігур

На продаж виставляється довільний трикутник. Дати означення трикутника.

Продається гострокутний трикутник. Дати його означення.

Продається тупокутний трикутник. Дати його означення.

Продається прямокутний трикутник. Дати його означення.

Продається рівносторонній трикутник. Дати його означення.

Продається рівнобедрений трикутник. Дати його означення і назвати властивості.

Продається трикутник зі своєю медіаною. (На моделі довільного трикутника виділити медіану).

Продається трикутник з бісектрисою. (На моделі довільного трикутника виділити будь-яку його бісектрису).

Продається трикутник з висотою. (На моделі довільного трикутника виділити його висоту).

Продається пара рівних трикутників.

11)Продається коло. (Демонструється модель кола, на якій яскравими кольорами зображені центр, діаметр, хорда).

16)Продається ще одне коло.(На моделі кола яскраво зображені центр, радіус, діаметр, що не містить цього радіуса, хорда).

III. Підсумки уроку

Аукціон завершено. У ході аукціону ми узагальнили відомості про трикутник та його елементи, види трикутників, ознаки рівності трикутників, пригадали означення кола та його елементів.



Додаток 7

Урок - казка «Колобок»

Тема. Вправи на застосування переставної властивості додавання. Задачі на знаходження невідомого доданка, на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць.

Формування предметних компетентностей: закріпити знання учнів про переставну властивість додавання; вчити дітей практично застосовувати переставну властивість додавання; вправляти в табличному додаванні та відніманні чисел в межах 10; поглиблювати вміння розв'язувати задачі.

Формування ключових компетентностей:

інформаційно-комунікативна: уміння здобувати нові знання на основі наявних; адекватне ставлення до критики;

уміння вчитися: раціонально використовувати свій час; самостійність у розвязанні пізнавальних завдань.

Обладнання: ілюстрації казкових героїв, індивідуальні картки, технічні засоби навчання.

Хід уроку

І. Організація класу.

- Ви любите казки? Казок є багато. Цю казку ви всі знаєте. Це казка…. А як вона називається ви дізнаєтесь коли розважите кругові приклади.

6 - 3

3 + 6

9 - 4

5 + 3

8 - 4

4 + 3

7 - 1

КОЛОБОК

- Всім відома ця казка. Утік Колобок від бабусі і дідуся і покотився по доріжці. На своєму шляху він зустрів Зайця, Ведмедя, Вовка, Лисицю. Вони хотіли поласувати Колобком. Всім знаєте чим закінчується ця казка. Наш Колобок разом з вами вирушає у подорож до Країни казок у казку «Колобок».

- На його шляху будуть різні перешкоди. Він зустріне різних звірів, які захочуть поласувати Колобком. Врятувати його можете ви. А знаєте як? Всі звірі яких зустрінете Колобок будуть давати вам різні завдання. Вам треба виконати їх правильно і старанно. Тільки так ви можете врятувати Колобка. Ви згодні йому допомогти. Тоді будьте уважними і наполегливими.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

- Вам допоможе виконати всі завдання вміння лічити в межах 20, додавати і віднімати, розв'язувати задачі. Тож вирушаємо у дорогу.

ІІІ. Робота над темою уроку.

1. Завдання 1.

- Покотився Колобок і зустрів на своєму шляху.

...