Формування здорового способу життя підлітків

Здоровий спосіб життя, його соціальні аспекти, створення ефективної системи фізичного виховання, починаючи з дитячого садка, викликає підвищений інтерес і в інших країнах. Для підвищення ефективності оздоровчого виховання широко використовується наочність і сучасні інформаційні технології .Це використання стендів і фільмотек з дієтології у газетах у Франції, публікація статей у шкільних газетах у Німеччині та випуск книг, ілюстративного матеріалу в Швеції, пересувні виставки з лекціями і доповідями в Швейцарії, рольові ігри, пісні і вірші в Індії [24].

Типовим для зарубіжних країн є постійне прагнення оцінювати ефективність оздоровчих програм (О.Б.Коннел, А.М.Лі). З цією метою пропонують використовувати чотири показники:

- підвищення інтересу до проблем здорового способу життя;

- активна участь у оздоровчій програмі;

- зниження рівня захворюваності;

- зниження факторів ризику[26].

Наводяться чисельні дані про ефективність шкільних оздоровчих програм. У класах, де викладається предмет "здоров'я", "Я і моє здоров'я", діти більше цікавляться проблемами здоров'я (Д.Балдінг), краще сформовані практичні уміння і навички ведення здорового способу життя (Т.Л.Холкомб), менше дітей, що палять (А.Прост).

У той же час самі автори оздоровчих програм відзначають, що відсутність системного підходу не дозволяє вирішувати проблему дітей в цілому. Наприклад, підкреслюється необхідність співробітництва з батьками (А.С. Грей). Відзначається, що рівень знань батьків залишається явно недостатнім (Т.Л.Холмен). Те ж можна сказати і про вчителів, бесіди яких на оздоровчі теми часто проходять нецікаво, формально, а рекомендації носять декларативний характер. У зв'язку з цим робиться висновок про необхідність співробітництва медиків, психологів, вчителів. (П,А.Мічауд).

В останні роки спеціалісти центрів приходять до висновку про необхідність співробітництва у профілактичній і оздоровчій роботі зі школярами, що мають відповідну життєву позицію для роботи з учнями групи ризику у плані формування навичок здорового способу життя [25].

В багатьох країнах у навчальних планах шкіл передбачені навчальні курси, що мають на меті сприяти формуванню ЗСЖ. У США, Канаді, Японії це "Навчання ЗСЖ", у Фінляндії - "Формування навичок ЗСЖ", Австралії - "Навчання раціональному використанню дозвілля". Щорічно близько 18 мільйонів дітей і підлітків США беруть участь у програмі "Тестування і нагородження", яку ініціює координаційна рада з фізкультури при Президентові країни. Медаль Президента за відповідальне ставлення до свого здоров`я отримують близько 700 тисяч школярів, які виконали відповідні нормативи після тривалих занять фізичними вправами[24].

Ще одним, цікавим аспектом формування здорового способу життя за кордоном є різноманітність методів надання інформації. Наприклад, деякі молодіжні телесеріали ненав`язливо інформують про поширені життєві перебіги подій, інколи досить несприятливі для здоров`я (секс, наркотики, алкоголь, тютюн, психологічні конфлікти спілкування в сім`ї, в іншому оточенні, на роботі, під час навчання, відпочинку). Моделі поведінки героїв фільмів демонструють можливі шляхи виходу з різних ситуацій і їх позитивні і негативні наслідки для здоров`я. Фактично, у прихованій формі подається інформація про ризики і переваги різних поведінкових моделей. Звичайно, художньо-естетична цінність серіалів досить дискусійна, але сам принцип подачі інформації заслуговує на увагу. До того ж, неважко передбачити, що молодь, скоріше,буде дивитися саме такі серіали, ніж традиційні щотижневі телепередачі з проблем здоров'я.

Цікава практика формування здорового способу життя у ближньому зарубіжжі. Так, у Росії діє "Школа здоров`я" Г.С. Шаталової, де навчаються за методикою системи природного оздоровлення. Ця система грунтується на науковій розробці комплексної підтримки духовного, психічного та фізичного здоров`я людини. Одним з практичних напрямів такої роботи є проведення 2-тижневої "Школи здоров`я", що проходить щорічно у Криму. 1998 року в м. Алушта ця Школа зібрала учасників віком від 20 до 70 років. Серед них були як практично здорові люди, так і ті, від кого традиційна медицина відмовилася. В різних містах Росії близько 10 років діють Школи здоров`я послідовників Г.С.Шаталової [27].

У Прибалтиці популярні невеличкі прибудинкові майстерні, де батьки з дітьми мають можливість щось відремонтувати, виготовити потрібні саморобні речі для сім`ї, для благоустрою домівки і прилеглої території. Там само відкриваються спортивно-оздоровчі приміщення, де батьки займаються спортом спільно з дітьми, почергово з іншими родинами.

Діяльність клубу "Babilon" у м.Вільнюсі полягає у залученні молодих людей (переважно старшокласників) до процесу соціалізації через мистецтво. Укладено угоду між клубом і школами міста (за згодою Міністерства освіти) про співробітництво. За цією угодою кожна школа має право вивільнити своїх учнів старших класів від занять на один тиждень для відвідування різних заходів цього клубу. У цей період з ними у денний час проводяться заняття за різними напрямами мистецтва: театр, малювання, фотосправа, літературна справа, хореографія тощо. Щоп'ятниці проходить своєрідний виступ-звіт всіх учнів за напрямами діяльності. Є у цьому клубі і заняття для постійних відвідувачів [27].

Проблему оздоровлення учнів, прищеплення їм гігієнічних навичок, профілактики розумової стомлюваності, дотримання режиму праці й відпочинку вивчали й практично реалізовували вітчизняні педагоги К.Ушинський, А.Макаренко, В.Сухомлинський та ін.

Формуванню здорового способу життя в сучасній системі національного виховання школярів серед інших напрямів роботи надається важливе значення. Невід'ємною складовою виховної роботи з школярами є формування в них ціннісного ставлення до себе в цілому, до свого фізичного «Я» зокрема. Цей напрям передбачає розв'язання низки завдань, серед яких:

- формування корисних звичок,

- уміння підтримувати стан свого здоров'я та турбуватися про безпеку власної життєдіяльності,

- вести здоровий спосіб життя,

- активно відпочивати тощо [26].

В сучасній педагогічній науці всебічно досліджується дана проблематика. Аналіз наукових праць (О. Балакірєва, Л. Жаліло, Н.Комарова, О. Яременко, О. Вакуленко, Є. Загуляєв, Л. Іващенко, О. Жабокрицька, С. Кондратюк, В. Кузьменко, І.Муравова, А.Турчак, А.Сухарєва, С.Душаніна, Т. Кириченко та ін.) засвідчує, що проблема формування здорового способу життя є багатоаспектною і пов'язана з комплексом питань: гармонійного фізичного, психічного, культурного, духовного розвитку особистості; дотримання оптимальних для здоров'я режимів дня, навчання та відпочинку, харчування, особистої гігієни, рухової активності, загартування, долання шкідливих звичок.

Запропонована Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та підтримана Міністерством освіти та науки України Концепція навчання здоровому способу життя на засадах розвитку навичок на сьогодні є основою для розробки шкільних програм з профілактики негативних проявів у молодіжному середовищі й пропаганди відповідального ставлення до свого здоров'я.

Наукові дослідження доводять, що переважна більшість дітей, молоді й дорослого населення в Україні не дотримуються здорового способу життя, що призводить до різноманітних захворювань [28], [29].

Такий стан обумовив прийняття важливих державних документів, спрямованих на зміцнення здоров'я населення і формування здорового способу життя.

Державною національною програмою “Освіта” (1993) визначено, що пріоритетними напрямами реформування освіти є забезпечення в кожному навчально-виховному закладі гуманістичного підходу до дитини, відповідних умов для розвитку фізично та психічно здорової особи, запобігання пияцтву, наркоманії, насильництву, що негативно позначаються на здоров'ї дітей.

Охорона здоров'я дітей, забезпечення умов для їх всебічного розвитку визначені в Україні загальнонаціональним пріоритетом, що закріплено законодавчими актами та Концепцією розвитку охорони здоров'я населення України. Захист здоров'я дітей та молоді в Україні регулюється багатьма нормативними державними актами і законами: Кодексом про шлюб та сім'ю України, Законами України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», «Про освіту», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», програма «Діти України», цільова комплексна програма «Фізична культура - здоров'я нації», Національна програма патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства , Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту в Україні та інші. Всі вони забезпечують збереження та зміцнення здоров'я молоді.

У галузі фізичного виховання введено в дію Закон України “Про фізичну культуру і спорт”, Державну програму розвитку фізичної культури і спорту на 2012-2016 роки , Концепцію Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012-2016 роки , які мають завдання зміцнити стан здоров'я населення та виховання соціальної орієнтації на здоровий спосіб життя.

У школах введено навчальну дисципліну, яка має назву “валеологія”. Валеологія, як наукова дисципліна, вивчає фундаментальні закони формування, збереження і зміцнення здоров'я особистості та популяції, як, зрештою, і природи. Понад 20 загальноосвітніх шкіл і шкіл-інтернатів України входять до “Європейської мережі шкіл зміцнення здоров'я”, створеної ВООЗ[30].

Входження України у новий період становлення всіх сфер соціального розвитку, відновлення державності, відродження багатого культурно-історичного досвіду та традицій національного виховання висувають проблему гармонійного фізичного і духовного розвитку молодого покоління, соціалізації його як особистостей. Такий стиль життєдіяльності спрямований перш за все на підтримку та збереження здоров`я фактично здорових людей. Звичайно, саме у молодому віці повинна прищеплюватись та виховуватись мотивація до такого способу життя, його доцільність та необхідність[31].

Як правило, вітчизняні проекти по формуванню здорового способу життя ініціюються державними установами, переважно спеціалізованими (освітянськими, молодіжними, медичними, соціальними тощо) і тими з різноманітних громадських організацій, які дістали підтримку міжнародних організацій, фондів тощо.

В Україні діє програма валеологічної освіти. Валеологія як шкільний предмет сприймається досить неоднозначно. Останнім часом з`являються критичні статті у пресі стосовно викладання валеології у школі. Але ніхто не сумнівається в тому, що валеологічні знання дуже потрібні. Адже валеологія це не просто шкільний предмет, а своєрідна філософія здорового способу життя, це той предмет, який має дати не тільки знання про власний організм, а й сформувати навички життя у напрямі зміцнення та збереження здоров`я. Виникла ще одна проблема: мало підготувати викладача з цього напряму, треба, щоб валеологія стала філософією його особистого життя[27].

У навчальних закладах передбачено створення інформаційних куточків з адресами, телефонами та режимом роботи установ та організацій, що надають кваліфіковану професійну допомогу та послуги підліткам, молоді та батькам із вищезазначених проблем: центри соціальних служб для молоді, наркологічні центри, центри здоров'я, центри боротьби зі СНІДом, науково-методичні центри практичної психології та соціальної роботи, відділи у справах неповнолітніх, центри реабілітації наркозалежної молоді, громадські організації тощо. Ведеться пропедевтична робота серед батьків, одним із завдань якої є пропаганда позитивного родинного виховання, запобігання появі у дітей звички до алкоголю та наркотиків.

Питання профілактики наркозалежності, запобігання ВІЛ-інфікування включені до підручників з основ безпеки життєдіяльності, передбачені у змісті предмета основи здоров'я, містяться в різноманітних посібниках, що розраховані на вчителів та учнів[9].

Одним з проблемних питань є якість навчально-методичних матеріалів. Нагально необхідне посилення відповідальності за підготовку та видання матеріалів щодо впровадження знань про здоровий спосіб життя, здійснення комплексної експертизи з боку науковців (педагогів, психологів, лікарів), а також педагогів і лікарів-практиків, авторів інноваційних технологій.

У співпраці з Міжнародною громадською організацією "Дитячий культурно-просвітницький центр" за сприяння ЮНІСЕФ у 2003 р. здійснено проект щодо профілактичної роботи серед дітей віком 9-12 років із запобігання поширенню ВІЛ/СНІДу, розроблено інформаційно-освітні матеріали (книжка коміксів) підлітками для підлітків. Діти 9-12 років отримали можливість ознайомитися з визначеними проблемами у цікавій та змістовній формі[31].

Органи управління освітою на місцях реалізують програму "Здоров'я через освіту", в межах якої в практичній діяльності навчальних закладів застосовується система ранньої профілактики поширення шкідливих звичок, психолого-педагогічне діагностування, індивідуальна виховна робота для попередження девіантної поведінки дітей та молоді, використовується наявний науковий та методичний потенціал [25], [32].

Ще однією проблемою є те, що навчання культури здоров'я у навчальних закладах України реалізується у ряді випадків формально, епізодично, без урахування тенденцій, що мають місце в молодіжному середовищі. Однією з суттєвих причин є брак відповідно підготовлених педагогів (12-15% у міській та 6-8% у сільській місцевості). Тому у школах країни реалізується програма ПРОООН/ЮНЕИДС "Сприяння просвітницькій роботі за методикою "рівний-рівному" серед молоді України щодо здорового способу життя". Впровадження цієї програми забезпечило підготовку педагогів-тренерів для роботи з учнівською та студентською молоддю, волонтерів, які працюють з однолітками за цією програмою. У багатьох областях проводиться підготовка старшокласників для волонтерської роботи серед однолітків з профілактики шкідливих звичок за концепцією "рівний -- рівному". У межах реалізації зазначеної програми постійно проводяться регіональні семінари педагогів-тренерів, навчальні заклади забезпечуються методичною літературою та наочними посібниками [33], [34].

Ефективна реалізація ідей формування здорового способу життя можлива за умови раціонального використання фінансових, технологічних, матеріальних, інтелектуальних та інших ресурсів держави, які спрямовуються на формування фізично, психічно, соціально, морально здорової особистості з високим рівнем громадянської відповідальності, готової до самостійного вибору власного місця в житті, високо ерудованої і культурної, яка має гуманістичний світогляд та гуманістичні якості, поважає батьків, інших людей, які її оточують, із сформованою культурою спілкування, веде здоровий спосіб життя, прагне до самовдосконалення, толерантна, доброчесна, милосердна, доброзичлива [33],[34].

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ

Отже, в першому розділі нами було розглянуто теоретичні основи формування здорового способу життя підлітків. Аналіз літературних джерел з даної теми показав, що здоровий спосіб життя підлітків цікавить такі науки,як медицина, гігієна, охорона здоров'я, екологія, педагогіка, психологія, соціологія, фізична культура,валеологія, соціальна педагогіка. Українські вчені все більше наукових праць присвячують формуванню здорового способу життя в учнівської молоді, ціннісних орієнтацій підлітків на здоровий спосіб життя, організації здорового способу життя школярів,принципам формування здорового способу життя молоді.

Дану проблему розкривали у своїх працях сучасні вчені Г. Апанасенко, Т. Бойченко, Б. Бутенко, Д. Ізуткін, П. Лисицин, В. Петленко, Я. Сущенко та ін. Залучення дітей до здорового способу життя відбувалося в контексті фізичного (Л. П. Гуреєв, В. М. Качашкін, А. П. Матвєєв, С. Б. Мельников та ін.), гігієнічного (В. В. Стан, Г. Н. Сердюковська, І. І. Шоптенко-Семенова та ін.), морального виховання (О. С. Богданова, І. А. Каїров, О. Д Калініна, І. С. Мар'єнко, І. Ф. Харламов та ін.)

Загальноприйнятим у міжнародному співтоваристві є визначення здоров`я, викладене в Преамбулі Статуту ВООЗ: "Здоров`я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад" [1]. Здоров'я підлітків соціально обумовлено і залежить від таких факторів, як стан навколишнього середовища, здоров'я батьків і спадковості, умов життя і виховання дитини в сім'ї, в освітньому закладі.

Проблему виховання в дітей навичок здорового способу життя в історії педагогіки, педагогічній теорії та практиці порушували й розвивали С.Ф.Русова, М.І.Пирогов, Х.Д.Алчевська, І.І.Огієнко, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський. Цінними в цьому аспекті є ідеї та освітня діяльність вище названих вчених, хоча в їхніх працях немає валеологічних термінів і понять у сучасному трактуванні.

Здоров'я залежить від багатьох факторів, які об'єднуються в одне інтегральне поняття - здоровий спосіб життя. Існує також багато точок зору на визначення цього поняття, та ми в нашому дослідженні спиралися на визначення Р. Левіна, І. Солоненко, О.Яременко,які вважають, що «здоровий спосіб життя» - це спосіб життєдіяльності людини, метою якого є формування, збереження і зміцнення здоров'я [9]. До його основних складових належать:

- рівень культури суспільства й особи;

- місце здоров'я серед потреб людини;

- мотивації збереження і зміцнення здоров'я;

- зворотні зв'язки;

- настанова на довге здорове життя;

- навчання засобам збереження і зміцнення здоров'я.

Основними компонентами здорового способу життя підлітка є:

- соматичний розвиток (відсутність соматичних захворювань);

- фізичний розвиток (розвиток таких якостей як витривалість, швидкість, сила, бажання займатися спортом,фізичною культурою. );

- духовно-моральний розвиток (цінності і орієнтири);

- психічний розвиток (відсутність психічних розладів, захворювань, акцентуацій та адикцій).

Спираючись на аналіз теоретичних джерел, нами було виведено особливості формування здорового способу життя учнів в умовах сільської школи. На здоров'я учнів сільської школи впливає цілий ряд факторів, зокрема:

- екологічні та географічні особливості місцевості;

- економічне становище родини та умови проживання;

- залучення дітей змалечку до активної трудової діяльності;

- підвищена рухова активність;

- постійне знаходження на свіжому повітрі;

- важко доступність якісної та висококваліфікованої медичної допомоги;

- профілактична діяльність школи, сім'ї, громади з попередження адитивної поведінки, шкідливих звичок, ІПСШ;

- ціннісних орієнтацій підлітка, традицій та соціальн прийнятних для даного суспільства норм.

Діяльність з формування здорового способу життя підлітків в умовах сільської школи також має свої особливості, зокрема вона залежить від:

1. Низького рівня економічного забезпечення населення;

2. Низького рівня фінансування системи формування і охорони здоров'я;

3. Відсутності в багатьох сільських школах соціальних педагогів, або перекладення їхніх обов'язків на інших учасників навчально-виховного процесу;

4. Відсутності ідеології здоров'я і технології її впровадження;

5. Структурної недовершеності систем, що забезпечують здоров'я;

6. Некритичності оцінки ролі громадянина щодо збереження здоров'я;

7. Деформованості управління охороною здоров'я;

8. Дефіциту інформації (деформованість функціонування центрів здоров'я тощо);

9. Соціального контролю поведінки місцевих жителів;

10. Тісних родинних зв'язків, традицій, що зберігаються на селі;

11. Відсутності можливості організації змістовного дозвілля.

Аналіз нормативно-правових актів світової спільноти та законодавства деяких країн Заходу щодо сприяння впровадженню здорового способу життя дає підстави зробити узагальнення, що світова спільнота дедалі більше виходить з необхідності забезпечення права людини на збереження та зміцнення здоров'я. Це право передбачене Декларацією прав людини, Європейською соціальною хартією та іншими міжнародними документами. Проблема сприяння здоровому способу життя находить своє відображення у ряді спеціальних документів, що приймалися в ході регулярних міжнародних конференцій з проблем пропаганди здорового способу життя.

Типовим для зарубіжних країн є постійне прагнення оцінювати ефективність оздоровчих програм (О.Б.Коннел, А.М.Лі).З цією метою пропонують використовувати чотири показники:

- підвищення інтересу до проблем здорового способу життя;

- активна участь у оздоровчій програмі;

- зниження рівня захворюваності;

- зниження факторів ризику[26].

В Україні у галузі фізичного виховання введено в дію Закон України “Про фізичну культуру і спорт”, Державну програму розвитку фізичної культури і спорту на 2012-2016 роки , Концепцію Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012-2016 роки , які мають завдання зміцнити стан здоров'я населення та виховання соціальної орієнтації на здоровий спосіб життя. У школах введено навчальну дисципліну, яка має назву “валеологія”. Валеологія, як наукова дисципліна, вивчає фундаментальні закони формування, збереження і зміцнення здоров'я особистості та популяції, як, зрештою, і природи. Понад 20 загальноосвітніх шкіл і шкіл-інтернатів України входять до “Європейської мережі шкіл зміцнення здоров'я”, створеної ВООЗ[30].

РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ПІДЛІТКІВ В ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА СІЛЬСЬКОЇ ШКОЛИ

2.1 Визначення змісту і методів формування здорового способу життя підлітків

Підлітковий вік завжди був цікавим для вивчення та дослідження різними вченими. Ст.Хол, Б.Ц. Бадмаєв, Е.Шпранглер, Д.Б. Ельконін, К.Д.Ушинський, Л.А.Венгер, А.С.Макаренко, П.Я.Гальперин, В.В Давидов та багато інших вивчали особливості психічного розвитку у підлітковому віці.

Активний психічний розвиток підлітка зумовлює суттєві зміни спонукальної сфери його особистості. Насамперед це помітно у формуванні нової внутрішньої позиції, виникненні особливих потреб, зокрема намагання подолати у своїй самореалізації межі школи та прилучитися до життя і діяльності дорослих. На основі цих потреб підліток починає орієнтуватися на цілі, які він бачить за межами свого сьогодення[35].

Навчання підлітків здоров'ю, на перший погляд - простий процес. Адже зараз є так багато інформації про здоров'я, про засоби його зміцнення. Цьому можна вчитися в школі, від батьків і друзів, читаючи книжки і газети, слухаючи радіо- і телепередачі. Але навчитися цьому людина може лише сама. Ось тут і виявляється позитивна щодо здоров'я культура людини, її мотивація, настанова на життя, розуміння сутності зворотних зв'язків при оцінюванні дії чинників здоров'я і нездоров'я. Світовою спільнотою «формування здорового способу життя» визначається як процес застосування зусиль для сприяння поліпшенню здоров`я і благополуччя взагалі, зокрема ефективній політиці, розробці доцільних програм, наданню відповідних послуг, які можуть підтримати та поліпшити наявні рівні здоров`я, дати людям змогу посилити контроль над власним здоров`ям і покращити його.

На основі вивчення робіт В. Горащука, І. Карпової, І. Муравова, Т. Ротерс, В. Язловецького визначаємо, що здоровий спосіб життя підлітка - це сукупність форм і методів повсякденної діяльності, заснована на нормах, цінностях, сенсі діяльності, яка змінює адаптивні можливості організму, впливає на виховання особистісних якостей учнів. Різні вчені виділяють різні компоненти здорового способу життя. Але ми вважаємо, що саме класифікація В. Горащука,І. Карпової,І. Муравова,Т. Ротерс,В. Язловецького є найповнішою. Тому у своїй роботі ми спиралися на неї. Отже здоровий спосіб життя підлітків складається з таких основних компонентів:

- дотримання правил гігієни, що сприяє зміцненню здоров'я, підвищенню розумової, фізичної працездатності та має важливе виховне і суспільне значення;

- загартування організму - підвищення стійкості до несприятливого систематичного впливу низки факторів навколишнього середовища, - що сприяє вихованню морально-вольових якостей;

- оптимальної рухової активності як м'язової активності, що дозволяє підтримувати оптимальну фізичну форму, поліпшувати самопочуття, забезпечувати приплив енергії, дає додатковий виховний стимул до організації життєдіяльності;

- збалансованого харчування як процесу надходження до організму речовин, необхідних для росту і розвитку, утворення нових клітин, які виробляють енергію, що витрачається під час здійснення фізіологічних функцій, накопичення запасу речовин для фізичних тренувань як складових естетичного виховання здорового способу життя підлітків;

- раціонального добового режиму як доцільно організованого розпорядку добової діяльності, який відповідає віковим особливостям підлітка та його індивідуальним біологічним ритмам для виховання дисциплінованості учнів;

- відсутності шкідливих звичок - куріння, схильності до алкоголю та наркоманії тощо, - що гарантує високі результати та довголіття у спорті й житті, є основою морального виховання здорового способу життя підлітків;

- самоконтролю як систематичних самостійних спостережень підлітка за станом здоров'я, фізичним розвитком, динамікою впливу фізичних навантажень, вправ [37].

Також В. Горащук,І. Карпова,І. Муравов,Т. Ротерс,В. Язловецький виокремили чинники, які впливають на формування здорового способу життя підлітків:

1) Знання того, які форми поведінки сприяють нашому благополуччю і чому;

2) Бажання бути господарем свого життя - віра в те, що здорова поведінка насправді дасть позитивні результати;

3) Позитивне ставлення до життя - погляд на життя як на свято, яким треба насолоджуватися;

4) Розвинуте почуття самоповаги,усвідомлення того, що ти гідний насолоджуватися всім найкращим, що може запропонувати тобі життя;

5) Проговорення правил в сім'ї;

6) Здатність конструктивно справлятися зі своїми негативними почуттями;

7) Адекватна самооцінка;

8) Особистий приклад батьків.

І.В. Журавльов вважає, що основними складовими здорового способу життя підлітка є:

- Соматичний розвиток (відсутність соматичних захворювань);

- Фізичний розвиток(розвиток таких якостей як витривалість, швидкість, сила, бажання займатися спортом,фізичною культурою. );

- духовно-моральний розвиток(цінності і орієнтири);

- психічний розвиток(відсутність психічних розладів, захворювань, акцентуацій та адикцій).

В структуру розвитку здорового способу життя О.Л.Мицан включає три компоненти:

- Ціннісний (гуманістична спрямованість фізичної освіти, інтегруюча систему інтересів, особистісних смислів, ціннісних орієнтацій і потреб, які визначають установку на ведення здорового способу життя підлітків);

- Когнітивний (сукупність знань про здоров'я та здоровий спосіб життя, нормах і способах його здійснення);

- Змістовно - результативний (якості та вміння за видами діяльності, ступінь сформованості яких визначає характер здорового способу життя).

Отже, у дослідженні рівня мотивації до здорового способу життя у підлітків ми будемо спиратися саме на ці компоненти та складові здорового способу життя.

Основними напрямками роботи по пропаганді здорового способу життя серед підлітків та молоді є:

- формування позитивної мотивації щодо здорового способу життя;

- знайомство підлітків та молоді з основами здорового способу життя, формування свого стилю здорового життя, здійснення профілактичної роботи за негативними проявами;

- формування теоретичних та практичних навичок здорового способу життя, формування творчої особистості, здібної до саморозвитку, самоосвіти і самоактуалізації.

Відповідно до цього, потрібно виділити напрямки роботи соціального педагога для підвищення рівня мотивації підлітків до здорового способу життя:

- Просвітницька діяльність;

- Профілактична робота;

- Інформування;

- Консультування;

- Робота з батьками;

- Взаємодія із класними керівниками та іншими вчителями.

Згідно з виокремленими напрямками роботи, можна виділити такі форми та методи роботи:

1. Пропаганда здорового способу життя шляхом показу фільмів. слайдів, презентацій;

2. Залучення підлітків до культурної роботи,спрямованої на формування здорового способу життя( тижні здоров'я, концерти, флеш-моби, акції, конкурси і т. ін);

3. Залучення батьків (спортивні змагання між сім'ями, спільні туристичні походи, продовження роботи по мотивації до здорового способу життя вдома);

4. Популяризація активного відпочинку(туризм, велоспорт,ролики та ін..);

5. Підвищений контроль відвідування уроків фізичного виховання;

6. Використання тренінгової програми «Рівний рівному»;

7. Проведення виховних годин,відкритих уроків, загальношкільних лекцій на тематику здорового способу життя;

8. Залучення до роботи волонтерів , проведення ними ігрових програм, тренінгів, бесід спрямованих на підвищення рівня мотивації підлітків до здорового способу життя;

9. Проведення інтелектуальних конкурсів на виявлення рівня знань про здоровий спосіб життя (брейн-ринг, вікторини, конкурси між батьками та учнями, «Найрозумніший»);

10. Розгадування кросвордів, загадок, ребусів, головоломок про здоровий спосіб життя на уроках біологіі, екології;

11. Залучення учнів до спартакіад, олімпіад, змагань, пропаганда спорту;

12. Актуалізація позашкільних занять спором, зарядки, закалювання;

13. Проведення бесід, лекцій для батьків, освідомлення їх про необхідність дотримання підлітками режиму дня;

14. «Фізичні перерви» під час уроків;

15. Оформлення в кожному класі «Куточку здоров'я»;

16. Конкурси плакатів, поробок, аплікацій на тему здорового способу життя.

При роботі з молоддю найбільш ефективним є підхід, що використовує групову динаміку і груповий тиск. Досвід щодо адиктивної поведінки та іншим проявам негативної поведінки неповнолітніх, нагромаджений громадськими організаціями за технічної підтримки міжнародних донорів, показує, що одним із найоптимальніших методів профілактичної роботи є навчання однолітків однолітками, коли молода людина оволодіває знаннями, набуває соціального досвіду в ході спілкування з ровесниками [28].

Узагальнюючи такий підхід та виходячи із завдань реформування освіти щодо створення умов здорового способу життя в Україні, можна визначити мету освіти "рівний-рівному". Це сприяння підвищенню розуміння дітьми й молоддю переваг здорового способу життя через просвітницьку роботу, формування системи життєвих принципів здорового способу життя, стимулювання молоді до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції, сприяння визначенню шляхів позитивної соціалізації молоді, формування знань, умінь та навичок здорового способу життя і запобігання негативній поведінці за допомогою методу освіти "рівний-рівному".

Освіта "рівний-рівному" спрямована на дітей і молодь віком 12-18 років різного соціального статусу. Серед них позитивно орієнтовані, допризовники, групи ризику, засуджені.

Метод освіти "рівний-рівному" (англійською мовою рееr education) до середини ХІХ ст. не розглядався як самостійний метод навчання, але використовувався, зокрема, в європейській школі. Навчальний метод почав впроваджуватись в середині XX ст. в країнах Західної Європи та Північній Америці. У західній освітній практиці освіта "рівний-рівному" вже стала одним із базових методів, використовується в початкових та середніх школах, університетах, за місцем проживання. Але особливо ефективним цей метод виявився в ході просвітницької роботи щодо запобігання негативним явищам. У час, коли знизився інтерес до здорового способу життя, а знання, які поширювали дорослі; залишалися лише гаслами, новий підхід до забезпечення рівня доступності превентивних знань за допомогою молоді став рятувальним [29].

Вітчизняний досвід освіти "рівний-рівному" виріс із практики національної освіти в українських сільських школах, особливо мало комплектних, де вчитель вимушений працювати одночасно з кількома класами. Приділяючи увагу одній групі (класу), педагог змушений залучати учнів з інших класів, і роль наставників виконують кращі учні. Пошуки освітніх технологій на початку XX ст. викликали великий інтерес до методу освіти "рівний-рівному" у вітчизняних науковців і практиків. Теорія культурологічної відповідності учасників педагогічної взаємодії Л.С. Виготського заклала основи широкого використання цього підходу як педагогічного методу, починаючи з 20-х років XX ст [28].

Він набув своєї соціальної значущості завдяки практичному досвіду роботи з неповнолітніми за теорією відповідальної залежності та виховних стосунків А.С. Макаренка в педагогіці людяності В.О. Сухомлинського. Метод освіти "рівний-рівному" використовувався у вітчизняній школі, у вихованні через колектив; при бригадному та груповому методах навчання; при закріпленні за невстигаючим учнем кращого учня; у формах роботи вожатих, учнівських комісій, громадських дитячих організацій, а також у діяльності класного, шкільного, районного, обласного та республіканського активів учнів.

Прийоми методу освіти "рівний-рівному" щодо питань здорового способу життя практикувалися в діяльності шкільних санітарних комітетів і санітарних постів,оперативних загонів. Отже, метод слід розглядати і в контексті історичного розвитку освітніх процесів в Україні. Багаторічний досвід заклав методологічні основи для розвитку і впровадження методу в сучасних умовах.

Ознакою сучасної національної школи є розвиток самодіяльних спілок учнівської молоді, які популяризують здоровий спосіб життя. Це рух учнівського лідерства - лідер класу, лідер школи, що формують організацію лідерів при районних відділах освіти. Нагромаджено досвід роботи учнівського самоврядування, діяльності позашкільних закладів як методичних центрів з підготовки учнів-лідерів у навчальний період та канікулярний час в оздоровчих таборах учнівського активу. Розвитку методу освіти „рівний-рівному” активно сприяє діяльність соціальних служб для молоді,особливо поширення волонтерського руху. Він активно використовується У консультуванні, патронажі, діяльності груп взаємопідтримки та ін. [29].

Визначення „освіта „рівний - рівному” набуло поширення у зв'язку з визнанням ефективності результатів упровадження проектів популяризації здорового способу життя і країнах Європейської співдружності та інших країнах світу. Поняття „освіта „рівний - рівному” випливає з того, що головну участь у поширенні знань бере сама молодь. Переваги методу освіти «рівний-рівному» полягають у тому, що підліткове середовище є природним соціокультурним середовищем для однолітків, доступність до якого дорослим обмежена віком, соціальним статусом, мовою, сплями комунікації й ефективності впливів.

Нині в світі діє велика кількість проектів, в основі яких лежить метод освіти "рівний-рівному". Проте єдиного визначення цього поняття немає. Це зумовлено тим, що кожна з країн, яка впроваджує метод, орієнтується передусім на культурні традиції своєї системи освіти й особливості своєї нації. Тому кожна національна програма дає своє визначення даного поняття.

Освіта "рівний-рівному" оцінюється як соціально-педагогічне явище. Тому згідно з Концепцією вона розглядається в кількох аспектах. Насамперед це соціальний підхід (політика) формування в молодої людини ідеалу здоров'я і здорового способу життя через набуття превентивних знань, навичок, умінь, психологічних якостей і установок на соціально відповідальну поведінку. Це технологія, оскільки передбачає послідовну систему активних дій лідерів-підлітків і тренерів-педагогів, спрямованих на спростування міфів, уявлень, моделей поведінки, що ведуть до втрати здоров'я, і на заміну їх позитивними орієнтирами життєвого вибору через поширення достовірної інформації, зразків особистого прикладу життєвої позиції лідерами [37].

Освіта рівних визначає засіб передавання достовірної інформації авторитетними особистостями, довіра до яких є основною умовою опанування превентивних знань. Вона також є прийомом посилення доступності знань про здоровий спосіб життя, запобігання негативній поведінці і визначає форму організації превентивної діяльності, в процесі якої опановуються знання, вміння та навички, що сприяють формуванню установок, важливих для усвідомлення переваг здорового способу життя. "Рівний-рівному" - одним із найоптимальніших методів профілактичної роботи є навчання однолітків однолітками, коли молода людина оволодіває знаннями, набуває соціального досвіду в ході спілкування з ровесниками Отже, навчання здорового життя за методом "рівний-рівному" - це суспільно корисна діяльність молоді, яка полягає в передаванні знань, умінь і павичок здорового способу життя, що забезпечує запобігання курінню, алкоголізму, наркоманії, ВІЛ/СНІД та іншим негативним явищам.

Зміст програми реалізується за такими змістовими модулями:

1. Модуль «Спілкуємося й діємо»

Мета: ознайомити підлітків із основними положеннями теорії спілкування, і на основі цієї інформації допомогти сформувати навички ефективної взаємодії. Модуль спрямований на формування у підлітків навичок ефективної комунікації, що має стати підґрунтям активної позиції та здорового способу життя.

2. Модуль «Твоє життя - твій вибір» (профілактика тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотиків)

Мета: надати знання та сформувати усвідомлення цінності здоров'я, відповідального до нього ставлення; напрацювати уміння та навички реалізації здорового способу життя, протистояння спокусі та соціальному тиску. Модуль містить комплекс матеріалів для занять, спрямованих на набуття підлітками знань, умінь і навичок реалізації здорового способу життя та запобігання вживанню наркотичних речовин.

3. Модуль «Прояви турботу і обачливість» (профілактика ВІЛ/СНІДу, ІПСШ, незапланованої вагітності серед підлітків) Мета: підвести підлітків до розуміння того, що ВІЛ/СНІД, ІПСШ,непланова вагітність - це поведінкові ускладнення, запобігти яким можна через формування навичок відповідальної поведінки. Сприяє формуванню у підлітків мотиваці до збереження репродуктивного здоров'я, до індивідуального захисту від ВІЛ, ІПСШ, безпечної статевої поведінки.

4. Модуль «Знаємо та реалізуємо свої права»

Мета: формувати правовий світогляд підлітків, який охоплював би систему теоретичних знань про права, і на цій основі формувати відповідну активну позицію підлітків з реалізації своїх прав у житті. Модуль спрямований на розвиток у підлітків власної гідності, відчуття необхідності для суспільства; на усвідомлення своїх прав, обов'язків, відповідальності за свої дії; на стимулювання у підлітків бажання реалізувати свої права.

5. Модуль « Моє майбутнє»

Мета: сформувати в учасників бачення власних можливостей та конкретних дій щодо успішної життєвої самореалізації, а також мотивацію до активних дій з реалізації просвітницької діяльності серед однолітків.

Переваги передавання знань від однолітка до однолітка полягає в тому, що:

- підлітки більше часу спілкуються один з одним;

- глибше розуміють потреби свого оточення;

- на відміну від дорослих розуміють субкультурну мову;

- більше довіряють один одному, краще налаштовані на розуміння й наслідування поведінки.

До переваг методу можна віднести також неперервність спілкування підлітків-інструкторів з ровесниками, що забезпечує постійний вплив [37].



2.2 Діагностика ставлення підлітків до здорового способу життя

Досліджнення мотивації підлітків до здорового способу життя проводилося у Скельківській ЗОШ І-ІІІ ст. Василівського району, Запорізької області. В школі навчається 250 осіб.

Для перевірки рівня мотивації до здорового способу життя обрали учнів 9-11 класів. Вік опитуваних-15-18 років. В опитуванні взяли участь 40 осіб. 24- дівчинки, 16- хлопчиків.

Для дослідження рівня мотивації до здорового способу життя використали:

- Анкету;

- Тест «Здоров'я»;

Анкета для дослідження уявлень підлітків про здоровий спосіб житя складається з дев'яти питань. На кожне питання є кілька варіантів відповіді і опитуваним потрібно обрати одну,яка найбільш підходить для них. Анкета була складена таким чином, щоб можна було виявити чи мають підлітки шкідливі звички, чи звертаються до лікаря,коли хворіють, чи займаються спортом.

Анкетування проводилося анонімно. З метою більш відвертих і чесних відповідей.

За допомогою тесту «Здоров'я» визначили ставлення опитуваних до стану свого здоров'я. Тест включає 8 позицій, з якими опитуваний погоджується або не погоджується.

Отримані результати дозволяють зробити ряд висновків щодо здорового способу життя підлітків.

На запитання: «Чи вважаєте Ви себе здоровою людиною?» опитані відповіли наступним чином:



Рисунок 2.1 Відповіді на запитання анкети «Чи вважаєте Ви себе здоровою людиною?»

На запитання: «Чи можливо взагалі берегти здоров'я?» були отримані такі відповіді: 52% відповіли - Так, не тільки можливо, а й необхідно;14 % - Так, але життя стає біднішим ( в економічному плані); 20 % - В міру все можливо; 14 % - Ні.

Із 100% опитаних 37 % - визнали екологію найважливішим фактором впливу на здоров'я.Це є цілком виправданим в умовах екологічної ситуації нашого міста та області. 29 % - сказали, що причиною погіршення стану здоров'я є шкідливі звички, 26 % - стреси, 8 % - медицина. Як бачимо, шкідливі звички та стреси приблизно рівні за впливовістю на здоров'я людини, на думку опитаних нами підлітків. Це є непоганим результатом,адже зазвичай підлітки не вбачають нічого поганого у вживанні алкоголю та палінні і не визнають іх як проблеми.



Рисунок 2.2- Відповіді на запитання анкети «Як Ви вважаєте, які фактори найбільше впливають на здоров'я?»

Під час проведення анкетування ми встановили,що, з усіх опитаних 51% - вважають наркотики найшкідливішою звичкою для здоров'я; 21% - алкоголь; 19% - нікотин. Це вказує на непогану проінформованість підлітків щодо впливу наркотичних речовин на організм.

Також ми виявили що з усіх опитаних лише 18% - задоволені медичним обслуговуванням, 21 % - швидше так, чим ні; 29% - швидше ні, чим так; 11% - не ходять до лікарень.

Зі 100% опитаних тільки 29% - відразу звертаються до лікарень,46% - відповіли, що не зразу йдуть до лікаря і 25% - інколи. З цих же опитаних 40% займаються самолікуванням; 30% - ні; 30% - інколи. Як бачимо, самолікування досі лишається поширеним явищем, що також суттєво впливає на здоров'я підлітків і на їхній спосіб життя. З огляду на це, необхідно проводити роботу по інформуванню батьків відносно шкідливості самолікування. Як варіант, можливе залучення до такої роботи лікарів або шкільної медсестри.

Цікавим виявився факт, що зі 100% опитаних 34% - мають шкідливі звички, 66 % - не мають шкідливих звичок. Такий результат демонструє тенденцію до спаду популярності шкідливих звичок. Хоча відсоток підлітків із шкідливими звичками все ж досить високий, тож потрібна робота по боротьбі із цим негативним явищем.

Запорукою міцного здоров'я 31% вважають заняття спортом. Це також підтверджує зростання популярності спорту та занять фізичною культурою. 29% також виділили правильне харчування і також 29% - відмову від шкідливих звичок.

Дослідження відношення респондентів до власного здоров'я (Тест “Здоров'я”) показав, що більшість опитаних усвідомлено ставляться до власного здоров'я, кількість набраних балів всередньому складала 7.0, мінімальна кількість балів становила 3, максимальна - 10. Учніи у своїй більшості - 80% - займаються спортом.

Проте не дуже втішним є те,що лише 15% знають про метод аутотренінгу і використовують його, а також те, що 70% учнів не дотримуються режиму дня, пізно лягають спати і скаржаться на головний біль.

Таким чином, з отриманих результатів можна зробити висновки:

У системі позачергових цінностей здоров'я займає перше місце у 60% опитуваних. Це є не дуже поганим результатом, як для підлітків, адже часто у цьому віці діти безвідповідально ставляться до власного здоров'я.

За допомогою анонімного анкетування вдалося виявити,що 34% - мають шкідливі звички, 66 % - не мають шкідливих звичок. Це свідчить про те,що серед молоді,а саме, підлітків шкідливі звички стають менш «модними». Їх витісняє спрямованість на здоровий спосіб життя. Але ця тенденція ще не є стійкою, тому з-боку вчителів, класних керівників, соціальних педагогів потрібно вести роботу по підвищенню рівня мотивації підлітків до здорового способу життя.

Відповідно до цього, потрібно виділити напрямки роботи соціального педагога для підвищення рівня мотивації підлітків до здорового способу життя:

- Просвітницька діяльність;

- Профілактична робота;

- Інформування;

- Консультування;

- Робота з батьками;

- Взаємодія із класними керівниками та іншими вчителями.

Згідно з відокремленими напрямками роботи, можна виділити такі форми та методи роботи:

- пропаганда здорового способу життя шляхом показу фільмів слайдів,презентацій;

- залучення підлітків до культурної роботи, спрямованої на формування здорового способу життя( тижні здоров'я, концерти, флеш-моби, акції, конкурси і т.ін);

- залучення батьків (спортивні змагання між сім'ями, спільні туристичні походи, продовження роботи по мотивації до здорового способу життя вдома);

- популяризація активного відпочинку(туризм, велоспорт,ролики та ін..);

- підвищений контроль відвідування уроків фізичного виховання;

- використання тренінгової програми «Рівний рівному»;

- проведення виховних годин,відкритих уроків, загальношкільних лекцій на тематику здорового способу життя;

- залучення до роботи волонтерів , проведення ними ігрових програм, тренінгів, бесід спрямованих на підвищення рівня мотивації підлітків до здорового способу життя;

- проведення інтелектуальних конкурсів на виявлення рівня знань про здоровий спосіб життя(брейн-ринг, вікторини, конкурси між батьками та учнями, «Найрозумніший»);

- розгадування кросвордів, загадок, ребусів, головоломок про здоровий спосіб життя на уроках біологіі, екології;

- залучення учнів до спартакіад, олімпіад, змагань, пропаганда спорту;

- актуалізація позашкільних занять спотром, зарядки, закалювання;

- проведення бесід, лекцій для батьків, освідомлення їх про необхідність дотримання підлітками режиму дня;

- «фізкульт- перерви» під час уроків;

- оформлення в кожному класі «Куточку здоров'я»;

- конкурси плакатів, поробок, аплікацій на тему здорового способу життя.

2.3 Впровадження програми діяльності соціального педагога з формування здорового способу життя підлітків

Дослідження ставлення підлітків до здорового способу життя проводилося в 3 етапи:

1. Підготовчий етап. Проходив восени 2012 року. На цьому етапі проводився теоретичний аналіз літератури, пов'язаної з особливостями формування мотивації підлітків до здорового способу життя, обиралися методи роботи.

2. Основний етап. Продовжувався на базі Скельківської ЗОШ І-ІІІ ступенів з 06.04.12 по 22.04.2014 року. На цьому етапі було проведено діагностику мотивації підлітків до здорового способу життя, написано і впроваджено програму формування здорового способу життя підлітків.

3. Завершальний етап. Проходив впродовж квітня - травня 2014 року. На даному етапі було проведено повторну діагностику, проаналізовано отримані результати,написано висновки.

Мета програми: формування у підлітків мотивації до здорового способу життя.

Реалізація даної мети можлива через вирішення наступних завдань:

1. Інформування всіх учасників навчально-виховного процесу з питань збереження здоров'я та здорового способу життя;

2. Проведення тренінгової програми «Рівний-рівному» для учнів 9-10 класів;

3. Проведення лекції з елементами тренінгу для педагогів школи ;

4. Проведення лекції для батьків старшокласників з питань формування мотивації підлітків до здорового способу життя.

Програма розрахована на учнів 9-10 класів, педагогів та батьків . Строк реалізації програми - 7 місяців.

Етапи реалізації програми :

1. Організаційний етап

2. Підготовчий етап

3. Основний етап

4. Підсумковий етап

Критерії результативності засвоєння програми:

Когнітивний компонент. Знання щодо:

- Складових здоров'я;

- Особливостей розвитку свого організму;

- Правил особистої гігієни та здорового способу життя;

- Захисних сили організму;

- Технологій формування здорового способу життя;

- Шкоди тютюну, алкоголю, наркотичних речовин.

Дієвий компонент. Уміння:

- Відповідально ставитися до свого здоров'я;

- Дотримуватися правил особистої гігієни;

- Правильно розподіляти свій раціон харчування;

- Долати психологічні установки, що перешкоджають розвитку особистості;

- Здійснювати самостійний вибір на користь ЗСЖ;

- Ставити мету, досягати її і оцінювати результат.

Мотиваційний компонент. Уявлення про:

- Ціннісне ставлення до світу, оточуючих людей, самого себе;

- Негативне ставлення до наркотиків, алкоголю і паління;

- Чітка життєва позиція спрямована на формування здорового способу життя.

Форми роботи : тренінг, лекція, анкетування,тестування.

Таблиця 2.1 Тематичний план роботи з учнями

№ блоку	Назва блоку	Кількість годин
1	Тренінгові заняття з учнями 9-10 класів	23 год.
	1."Спілкуємось та діємо"	5 год.
	2."Твоє життя - твій вибір"	5 год.
	3."Прояви турботу та обачливість"	5 год.
	4."Знаємо та реалізуємо свої права"	5 год.
	5."Моє майбутнє"	3 год.
2	Перегляд і обговорення фільму	2 год.
3	Повторне анкетування і тестування	1 год.

Таблиця 2.2 Тематичний план роботи з педагогами

№ блоку	Назва блоку	Кількість годин
1	Лекція з елементами тренінгу на тему «Формування мотивації підлітків до здорового способу життя»	1,5 год.
2	Тренінгове заняття «Методика освіти «Рівний-рівному»»	3 год.
3	Участь у педагогічній нараді	1 год.
4	Визначення перспектив подальшої діяльності з формування здорового способу життя підлітків	1 год.

Таблиця 2.3 Тематичний план роботи з батьками

№ блоку	Назва блоку	Кількість годин
1	Лекція з питань здорового способу життя підлітків	1 год.
2	Виступ на батьківських зборах(9 і 10 класи)	2 год.
3	Надання рекомендацій для батьків підлітків з формування здорового способу життя	2 год.

У разі успішного впровадження програми очікуються наступні результати:

1. Підвищення у підлітків мотивації до здорового способу життя;

2. Підвищення рівня обізнаності педагогів з питань форм та методів формування здорового способу життя учнів;

3. Формування у батьків відповідального ставлення до здоров'я своїх дітей;

4. Закріплення тенденції до зниження кількості підлітків,що мають шкідливі звички;

5. Підвищення інтересу підлітків до занять спортом;

6. Поінформованість підлітків з питань ВІЛ/СНІДу, ІПСШ, репродуктивного здоров'я.

2.4 Аналіз результатів впровадження експериментальної програми діяльності соціального педагога з формування здорового способу життя підлітків

Впровадження експериментальної програми формування здорового способу життя у підлітків було розпочато у грудні 2013 року. Для аналізу рівня формування здорового способу життя підлітків сільської школи було проведено діагностичне дослідження.

Для діагностики було обрано учнів 9-11 класів. Вік опитуваних-15-18 років. В опитуванні взяли участь 30 осіб. 19- дівчинок, 11- хлопчиків.

Для діагностики учнів було обрано наступні методики:

...