Теоретичні і методичні основи професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дезадаптованими дітьми

Зроблено висновок про значущість у сучасному освітньому просторі взаємодії і протистояння парадиґм, парадиґмальних підходів, парадиґмальних моделей. Поліпарадиґмальність визначено як можливість існування кількох методологічних систем, що різняться між собою принципово як за цілями та змістом, законами і закономірностями, так і механізмом дії та проявами, а отже, і за результатом. Метою професійної підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дезадаптованими дошкільниками є поступова і систематична реалізація алгоритму підготовки та концептуальної моделі підготовки.

Концептуальна модель професійної підготовки майбутніх вихователів ДНЗ розглядається як відкрита динамічна інтеґраційна система, що передбачає врахування змісту, завдань, принципів, методів, функцій, технологій професійної підготовки на основі сучасних вимог до фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів “молодший спеціаліст”, “бакалавр”, “спеціаліст” і “магістр”.

На основі теоретичних положень, які представлені у концептуальній ідеї про формування професійних умінь як методологічної основи практичної підготовки студентів, що детермінуються системою професійних умінь та враховують особливості професійної діяльності фахівця, розроблено та змістово охарактеризовано педагогічну технологію професійної підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дезадаптованими дошкільниками.

Метою створення концептуальної моделі визначено розробку та реалізацію стратегії професійної підготовки майбутніх вихователів ДНЗ, що передбачає конкретизацію завдань: виявити (діагностувати) вихідний рівень підготовки, розробити ефективні шляхи професійної підготовки майбутніх вихователів ДНЗ, коригувати цей процес, оцінити ефективність реалізації пропонованої стратегії. Визначені мета і завдання моделі пов'язані з соціальним замовленням суспільства - підготовкою фахівців із сформованим творчим рівнем професійної готовності до роботи з дезадаптованими дошкільниками.

Авторська концептуальна модель наочно відображає різницю між станами об'єкта - оригінал, функціональність і динамічність трьох етапів, що дозволило простежити позитивну динаміку між вихідним та прикінцевим рівнем сформованої готовності майбутніх вихователів ДНЗ. Вона характеризується: цілісністю (оскільки всі етапи взаємопов'язані між собою, мають певне смислове навантаження і спрямовані на прикінцевий результат - досягнення готовності й переходу на якісно більш високий ступінь - самореалізацію), наявністю інваріантної (мета, методологічні підходи, принципи) та варіантної (диференціація завдань, змісту, методів і прийомів, засобів, форм досягнення мети з урахуванням особливостей різних суб'єктів освітнього процесу) складових.

Отже, запропонована концептуальна модель має всі ознаки системи, що підтверджено за допомогою прогнозованого результату професійної підготовки.

Її компонентами визначено три підсистеми, а саме: організаційно-діагностичну, змістово-діяльнісну та рефлексивно-прогностичну. Метою організаційно-діагностичної підсистеми є формування готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності (реалізовується мотиваційно-ціннісний компонент професійної підготовки).

Змістово-діяльнісна підсистема визначається рівнем сформованості цілісної системи професійних знань, умінь та практичних навичок, необхідних для ефективної реалізації майбутньої професійної діяльності (мета - впровадження моделі професійної підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дезадаптованими дошкільниками у вищих навчальних закладах, набуття студентами індивідуального досвіду формування системи спеціальних умінь, спрямованих на професійну актуалізацію власних індивідуальних особливостей; завдання - забезпечення системи знань, умінь та навичок із визначених навчальних дисциплін).

Рефлексивно-прогностична підсистема визначається сформованістю професійно значущих якостей особистості, необхідних для здійснення майбутньої професійної діяльності.

Концептуальна модель реалізується шляхом створення та впровадження системи підготовки майбутніх фахівців (рис. 1), що розглядається як замкнута об'єктивна єдність пов'язаних між собою елементів, упорядкованих за певними принципами та визначених метою і завданнями її функціонування, що передбачає використання відповідних форм, методів і засобів, реалізація яких забезпечує досягнення очікуваного результату - сформованої готовності до роботи з дезадаптованими дошкільниками.

Розробка та реалізація в практиці моделі формування професійної підготовки майбутніх вихователів до роботи з дезадаптованими дітьми на основі системного та особистісно-діяльнісного підходів розглядається в дослідженні як перша організаційно-педагогічна умова. Друга - психолого-педагогічна - визначається забезпеченням взаємозв'язку всіх напрямів підготовки майбутніх вихователів (теоретичної, методичної, практичної). Третя - дидактична умова - характеризується цілеспрямованим відбором, конструюванням і використанням елементів змісту, методів (прийомів), а також різноманітних організаційних форм навчання для досягнення дидактичних цілей шляхом розробки і впровадження навчально-методичного забезпечення процесу професійної підготовки майбутніх вихователів ДНЗ (реалізація рефлексивно-самоосвітнього компонента готовності).

Отже, у ході обґрунтування педагогічних умов конкретизовано завдання щодо: визначення обставин їх педагогічної керованості, відбору відповідних форм, методів прийомів, вибудовування логіки їх поетапної реалізації, що передбачає також використання засобів діагностики та корекції процесу підготовки майбутніх спеціалістів до професійної діяльності. Таким чином, визначення педагогічних умов відбувалося у контексті врахування потреб майбутніх фахівців, особливостей регіону, необхідності формування соціально значущих якостей особистості у випускників ВНЗ, прогнозування ефективності впровадження моделі професійної підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дезадаптованими дошкільниками.

У четвертому розділі - “Зміст і організація підготовки майбутнього вихователя ДНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми в умовах ступеневої освіти” - окреслено специфіку професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у ВНЗ України; охарактеризовано основні форми організації навчання; розглянуто особливості підготовки майбутніх фахівців у закладах I-IV рівня акредитації; проаналізовано сучасні тенденції професійної підготовки майбутнього вихователя ДНЗ до роботи з визначеною категорією дітей.

У результаті порівняльного аналізу навчальних програм підготовки вихователя дітей дошкільного віку до роботи з дезадаптованими дітьми на освітньо-кваліфікаційних рівнях “молодший спеціаліст” та “бакалавр” виявлено, що зміст психолого-педагогічних дисциплін певною мірою відображає освітні запити фахівців досліджуваної сфери. Метою підготовки молодшого спеціаліста в умовах коледжу є оволодіння майбутніми педагогами системою знань у галузі теорії і методики професійної освіти, практичними вміннями та навичками щодо складання планів-конспектів з організації і проведення різних форм роботи з дезадаптованими дітьми. Доведено, що певною проблемою є неузгодженість контенту теоретичних курсів (повторення матеріалу у межах різних дисциплін), що засвідчує низький рівень їх інтегрованості, взаємопов'язаності.

З'ясовано необхідність чіткого структурування змісту багаторівневої підготовки фахівців у навчальних планах. Визначено значущість вивчення дисциплін, засвоєння яких сприяє формуванню: професійних педагогічних компетенцій майбутніх вихователів ДНЗ (“Дошкільна педагогіка” (І курс - ІІІ курс), “Дошкільна педагогіка з практикумом” (IV курс), “Психологічна готовність дітей до навчання в школі”; додаткових: “Дошкільна педагогіка” (V курс), “Методика викладання дошкільної педагогіки” (VІ курс) та ін.); комунікативної компетенції (“Практикум з дитячої психології” (IV курс), “Соціальна педагогіка” (V курс); додаткової: “Сучасні технології в дошкільній педагогіці” (VІ курс) та ін.); психологічної компетенції (“Дитяча психологія” (І курс - ІІІ курс), “Дошкільна педагогіка з практикумом” (IV курс); додаткової: “Методика викладання дитячої психології” (VІ курс) та ін.); спеціальної компетенції (“Корекційна педагогіка”, “Сімейна педагогіка” (І курс - ІІІ курс), “Інклюзивна освіта”, “Теорія і методика співпраці ДНЗ “Розвиток, навчання і виховання дітей у різновікових групах” (V курс); додаткової: “Психологія особистості” (VІ курс) та ін.).

Зміст підготовки майбутнього вихователя ДНЗ визначався за чинним Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Його методична складова передбачала: впровадження різних форм колективного обговорення та корекції закладених функцій вихователя ДНЗ, розв'язування типових завдань діяльності; пошук нових цільових орієнтирів шляхом застосування методу контент-аналізу інструктивних, нормативно-правових та декларативних документів різного рівня.

Доведено, що загалом організаційно-діагностична підсистема передбачає поетапне підвищення рівня професійної підготовки майбутнього вихователя ДНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми дошкільного віку. Реалізація змістово-діяльнісної підсистеми дає підстави стверджувати, що квазіпрофесійний етап є найбільш сенситивним для розвитку педагогічних компонентів підготовки майбутнього вихователя ДНЗ - зовнішньої та внутрішньої педагогічної техніки, вміння взаємодіяти як з дітьми, так і з батьками (родинами).

Інтенсивне змістове та методичне насичення практичних занять розглядається як важливий елемент набуття елементів професійного досвіду, що посилює суб'єктність навчання майбутнього вихователя ДНЗ засобами більш складної квазіпрофесійної роботи, окремих її фрагментів спочатку з групою студентів, а потім з дітьми дошкільного віку під час ознайомлювальної практики. Рефлексивно-прогностична підсистема характеризувалася розширенням рефлексивно-самоосвітньої проблематики змісту професійного вдосконалення та самостійної роботи майбутніх вихователів ДНЗ.

Особливістю цього етапу є вивчення фундаментальних дисциплін психолого-педагогічного блоку та спецкурсу “Організація роботи з дезадаптованими дітьми дошкільного віку”. Прогнозований результат співпадає із завершенням підготовки майбутнього вихователя ДНЗ до професійної діяльності на освітньо-кваліфікаційному рівні “бакалавр” і “спеціаліст”. Домінантою цього етапу є визначення пріоритетності суб'єктності майбутнього вихователя ДНЗ та інтенсифікація зворотного зв'язку з використанням інформаційно-комунікаційних технологій між учасниками педагогічного процесу.

Обґрунтовано педагогічну ефективність узагальнення результатів проходження педагогічної та виробничої практик. Охарактеризовано методи підготовки студентів до презентаційної діяльності, прийоми формування в майбутнього вихователя ДНЗ необхідних когнітивних і конативних новоутворень у сфері інформаційної та медійної грамотності. Доведено, що в процесі запровадження інтерактивних методів взаємодії (форсайт-гри, методу кейс-стаді, рольової гри “Сім капелюшків мислення” тощо) у студентів вироблялися необхідні компетенції щодо підвищення впевненості в собі, психічної саморегуляції, ведення невербального спілкування, поведінкового аналізу співрозмовника або аудиторії в процесі проведення презентацій навчального матеріалу. Наведено приклади підготовки студентів до роботи з презентаціями й методичні рекомендації в межах спецкурсу “Організація роботи з дезадаптованими дітьми дошкільного віку”. Професійна самореалізація, саморозвиток, самовиховання і самовдосконалення супроводжується навчанням майбутнього вихователя ДНЗ на освітньо-кваліфікаційному рівні “магістр”.

З метою інтенсифікації процесу підготовки майбутніх вихователів було створено освітній блог як засіб інтерактивної ділової взаємодії викладача та студентів “Дезадаптація дітей” (http://dezadaptatsia.blogspot.com/). Його впровадження в навчальний процес забезпечило підвищення рівня мотивації і саморозвитку студентів із вивчення дисципліни “Розвиток, навчання і виховання дітей у різновікових групах” та спецкурсу “Організація роботи з дезадаптованими дітьми дошкільного віку”.

До позитивних можливостей використання блогу віднесено: поширення навчальних матеріалів та розміщення посилань на них (матеріали до підготовки семінарських занять із проблем організації роботи з дезадаптованими дошкільниками є доступними для студентів під час самостійної роботи); можливість організації онлайн-дискусії за допомогою коментарів до повідомлень тощо.

Отже, в ході проведення експериментальної роботи було доведено необхідність підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до розробки, а в подальшому і впровадження сучасних інформаційних технологій, якими є професійні презентації та освітній блог. Обґрунтовано, що виникнення і розвиток професійних намірів під впливом актуалізованих когнітивних, афективних і конативних потенцій потребує консультативного педагогічного супроводу майбутнього вихователя ДНЗ, особливо щодо самоактуалізації та самореалізації особистості. Ефективним засобом такого супроводу визначено авторський спецкурс “Організація роботи з дезадаптованими дітьми дошкільного віку”. Доведено, що на цьому етапі доцільно стимулювати усвідомлення екзистенційної місії педагога ДНЗ не тільки в ході здійснення професійної діяльності, а й у процесі підготовки та написання дипломної роботи, тема якої має відповідати професійним й особистісним інтересам та намірам студентів.

У п'ятому розділі - “Експериментальна перевірка ефективності впровадження моделі професійної підготовки майбутніх вихователів до роботи з дезадаптованими дітьми” - визначено програму та методику впровадження концептуальної моделі та системи професійної підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми; розроблено відповідну технологію; проаналізовано та узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи; окреслено прогностичні напрями підготовки майбутніх вихователів у визначеному напрямі.

У процесі розробки програми дослідження реалізовано адаптовані та розроблені методики з'ясування рівнів готовності студентів. До кожного компонента було виокремлено критерії, за якими здійснювалось дослідження.

До таких віднесено: орієнтація на успіх, мотиваційну переконаність, наявність позитивної мотивації до вивчення адаптованих технологій розвитку, навчання та виховання дезадаптованих дітей (мотиваційно-ціннісний компонент); самостійність, професійну компетентність; поінформованість про діяльність із дезадаптованими дітьми; знання сучасних методів діагностики та технологій розвитку, навчання та виховання дезадаптованих дітей (когнітивно-технологічний компонент); поінформованість майбутніх вихователів ДНЗ про комунікативну діяльність, готовність до діалогу та комунікації, уміння користуватися різноманітними джерелами інформації; дієвість використання адаптованих технологій взаємодії з дошкільниками (інформаційно-комунікативний компонент); сформованість потреби у вдосконаленні особистісних характеристик і професійних якостей; здатність до самоосвітньої діяльності й саморозвитку; здатність до рефлексії, самоконтролю і корекції процесу та результату роботи з дезадаптованими дітьми (рефлексивно-самоосвітній компонент).

Рівнями професійної підготовки майбутніх вихователів до роботи з дезадаптованими дітьми визначено творчий, моделюючий, конструктивний, адаптивний та репродуктивний.

Для проведення педагогічного експерименту здійснено вибір та модифікацію методик, а саме: “Морфологічний тест життєвих цінностей” (В. Ф. Сопова, Л. В. Карпушина, удосконалення методики І. Г. Сєніна), діагностика ціннісних орієнтацій у кар'єрі (“Якорі кар'єри” (Е. Шейн), методика для діагностики навчальної мотивації студентів (А. О. Реан і В. О. Якунін, модифікація Н. Ц. Бадмаєвої), тест смисложиттєвих орієнтацій (Д. О. Леонтьєв) - мотиваційно-ціннісний компонент; картка для оцінки рівня оволодіння майбутніми вихователями ДНЗ уміннями, необхідними для роботи з дезадаптованими дітьми, діагностика рівня саморозвитку в професійно-педагогічній діяльності (Л. Н. Бережнова), дидактичні тестові завдання - когнітивно-технологічний компонент; опитувальник “Діагностика самооцінки комунікативних і організаторських умінь” (за В. В. Синявським і Б. О. Федоришиним), тест оцінки рівня творчого потенціалу особистості (В. І. Андрєєв), тест оцінки комунікативних умінь (О. О. Карєлін), метод експертних оцінок - інформаційно-комунікативний компонент.

Визначення рівня сформованості рефлексивно-самоосвітнього компонента передбачало використання методики визначення здібностей до самоуправління (В. І. Андрєєв), методики оцінки здатності до саморозвитку і самоосвітньої діяльності (В. І. Андрєєв), тесту “Шкала готовності до творчо-інноваційної діяльності” (С. Ю. Степанов), опитувальника “Самооцінка”. Для узгодження різних кількісних характеристик досліджуваних показників було використано переведення балів у стени.

Для проведення констатувального та формувального етапів педагогічного експерименту було визначено репрезентативну вибірку кількості студентів вищих навчальних закладів різних регіонів України. На всіх етапах педагогічного експерименту брали участь 982 досліджуваних. З них - 850 студентів різних форм навчання, 54 викладачі, 46 вихователів, 32 керівники дошкільних навчальних закладів.

Експериментальну і контрольну групи складали студенти 1-6 курсів набору 2006 року. Неварійованими в експерименті була майже однакова кількість студентів експериментальної і контрольної груп. До величин, що змінювалися, було віднесено зміст, форми та методи професійної підготовки майбутніх вихователів до роботи з дезадаптованими дітьми.

Студенти контрольної групи навчалися за традиційною методикою викладання дисциплін, процес навчання студентів експериментальної групи супроводжувався впровадженням комплекту навчально-методичних матеріалів, розроблених автором, до якого увійшли: навчальний та навчально-методичний посібники, методичні рекомендації, тестові завдання, електронні підручники тощо.

У табл. 1 та на рис. 2 наведено результати дослідження, що характеризують показники сформованості компонентів готовності майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми експериментальної та контрольної груп на початку та наприкінці педагогічного експерименту.

Таблиця 1

Показники сформованості компонентів готовності майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми на початку та наприкінці педагогічного експерименту

Рис. 2 Динаміка сформованості компонентів готовності до роботи з дезадаптованими дошкільниками наприкінці експерименту

З'ясовано, що після формувального етапу експерименту в експериментальній групі значно підвищилися середні показники сформованості всіх компонентів досліджуваної готовності. Найбільш позитивні зміни відбулися в таких показниках сформованості готовності до роботи з дезадаптованими дошкільниками, як мотиваційно-ціннісний та інформаційно-комунікативний (відповідно 15,76% і 17,91% до експерименту, 17,41% і 20,96% після його завершення). У контрольній групі також відбулися позитивні зміни в показниках сформованості цих компонентів, але вони не були значущими (відповідно 14,42% і 17,44% до експерименту, 15,26% і 18,55% після його завершення).

Виявлено, що в експериментальній групі значно зменшилася кількість студентів з репродуктивним рівнем сформованості готовності за мотиваційно-ціннісним компонентом на 8,16%, когнітивно-технологічним компонентом - на 2,04%, інформаційно-комунікативним компонентом - на 11,23%, рефлексивно-самоосвітнім компонентом - на 11,22%. У контрольній групі відбулися певні позитивні зміни, проте вони виявилися незначними.

Доведено, що впровадження концептуальної моделі та системи професійної підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми є ефективним. Визначення однорідності навчальних груп, що брали участь у педагогічному експерименті, правильності вибірки та достовірності отриманих результатів підтверджено за допомогою методів математичної статистики, зокрема t-критерію Стьюдента.

На основі узагальнених результатів дослідження професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дезадаптованими дітьми визначено прогностичні напрями цієї проблеми.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду та запропоновано новий підхід до вирішення важливої й актуальної наукової проблеми професійної підготовки майбутнього вихователя ДНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми дошкільного віку. Результати теоретичного пошуку та експериментальної роботи підтвердили правомірність висунутої гіпотези, а досягнення його мети та реалізація завдань дали можливість сформулювати такі висновки:

1. На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури окреслено понятійно-термінологічне поле дослідження. Уточнено сутність і структуру понять “професійна підготовка майбутнього вихователя до роботи з дезадаптованими дітьми”, “готовність майбутніх вихователів до роботи з дезадаптованими дітьми”, “дезадаптована дитина дошкільного віку”.

Зазначено, що головним завданням професійної освіти є формування суб'єкта професійної діяльності - індивіда як носія здатності, готовності й уміння виконувати діяльність, відповідати за її виникнення, здійснення і розвиток, бути творцем своєї професійної діяльності. Професійне становлення розглядається як складна системна характеристика, що визначає процес і результат становлення особистості як суб'єкта професійної діяльності шляхом набуття ціннісно-смислового досвіду вирішення навчально-професійних завдань на основі власної професійної позиції. З'ясовано, що професійна підготовка майбутнього вихователя до роботи з дезадаптованими дітьми ? це спеціально організований освітній процес, спрямований на формування у майбутніх фахівців високого рівня готовності до ефективного здійснення професійної діяльності в галузі дошкільної освіти.

Виявлено, що показником якості професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів є готовність до роботи з дезадаптованими дітьми. Категорія “професійна готовність” є одночасно метою і результатом професійної підготовки фахівців до роботи з дезадаптованими дітьми, а зміст професійної готовності - критерієм діагностики процесу професійної підготовки.

У результаті узагальнення розглянутих підходів, видів, груп понять щодо готовності як інтегрального новоутворення особистості та з позицій системного підходу, прийнятого в якості методологічного, визначено професійну готовність майбутнього вихователя до роботи з дезадаптованими дошкільниками як багатоаспектний системний феномен, який характеризується: належним рівнем професійної компетентності, наявністю сформованої та інтегрованої системи спеціальних знань, умінь і навичок (з професійно-орієнтованих дисциплін), зокрема, психолого-педагогічних дій та соціальних відносин, особистісних і професійних якостей, що зумовлює рівень результативності й ефективності навчального процесу у ВНЗ та забезпечує саморозвиток, самовиховання, самовдосконалення, самореалізацію у майбутній професійній діяльності, а також детермінує певний психічний стан майбутнього фахівця, в якому відображається сформованість педагогічного менталітету.

Диференційовано поняття: дезадаптованість - властивість особистості; дезадаптація особистості - явище і стан дезадаптованості, які формуються внаслідок порушення адаптаційних механізмів у людини на енергетичному, середовищному, діяльнісному, соціальному та особистісному рівнях. Визначено, що дезадаптована дитина дошкільного віку - це особа, яка в силу особливостей індивідуального розвитку не спроможна продукувати адекватні до нових умов форми поведінки та діяльності, що призводить до утруднення процесу її соціалізації в ході життєдіяльності.

На основі здійсненого теоретичного аналізу проблеми професійної підготовки майбутнього вихователя до роботи з дезадаптованими дітьми виокремлено мотиваційно-ціннісний, когнітивно-технологічний, інформаційно-комунікативний та рефлексивно-самоосвітній структурні компоненти професійної підготовки майбутнього вихователя ДНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми. Уточнено, що така професійна підготовка, як і загальний рівень професійної майстерності вихователя, залежить: від реалізації комплексного підходу до побудови її змісту, виокремлення вагомих професійних знань, що сприяють оволодінню змістовою і процесуальною сутністю професійної діяльності майбутнього вихователя; забезпечення інтегративних міждисциплінарних зв'язків у формуванні цілісної системи професійних знань; розробки та впровадження інноваційних форм і методів, використання (поряд із традиційним) засобів активного й інтерактивного навчання.

2. У результаті теоретичного аналізу наукової літератури й інформації з мережі Інтернет доведено: вирішення проблеми професійної підготовки майбутніх вихователів у країнах зарубіжжя перебуває в стані постійного динамічного розвитку; практично відсутні системні дослідження особливостей професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дезадаптованими дітьми як у вітчизняній, так і в зарубіжній педагогічній теорії та практиці; недостатньо наукових відомостей щодо змісту та структури професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дезадаптованими дітьми, що є необхідним у контексті формування єдиного європейського освітнього простору. Порівняння систем педагогічної освіти варто здійснювати з урахуванням культури, традицій, історичної орієнтації країни у світовому освітньому просторі та ін.

Виявлено особливості професійної практикоорієнтованої підготовки, а саме: загальна кількість годин, відведених на практичну складову, займає до 50% часу навчання в університеті; орієнтація навчання на роботу в групі, команді; інтеграція навчальних предметів як “спосіб наближення” навчальної (аудиторної) ситуації до реальної, фактичної, професійної. Визначено, що головними тенденціями вдосконалення системи підготовки майбутніх вихователів у зарубіжних країнах є розуміння пріоритетної ролі дошкільної освіти, необхідності якісної підготовки вихователів та належної уваги до соціалізації дітей дошкільного віку, тоді як специфіка зарубіжних систем професійної підготовки фахівців дошкільної освіти визначається національними соціокультурними та освітніми особливостями. Конкретизовано спільні риси в розвитку професійної підготовки вихователів за кордоном, як-от: зростання вимог до забезпечення ефективності цього процесу; перенесення професійної підготовки фахівців, які будуть працювати з дітьми дошкільного віку, в галузь вищої освіти; урахування індивідуальних особливостей студентів у ході професійної підготовки; фундаменталізація підготовки майбутніх вихователів дошкільної освіти до роботи з дезадаптованими дітьми.

3. Обґрунтовано теоретичні засади професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільної освіти у ВНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми.

Доведено, що поліпарадиґмальність передбачає співіснування кількох методологічних систем, у межах яких вибудовуються цілісні, завершені моделі освітнього процесу, виражені у формі педагогічних теорій, технологій, систем навчання і виховання. Поліпарадиґмальність визначається як можливість існування кількох методологічних систем, у межах яких вибудовуються цілісні, завершені моделі формування особистості, а відповідно, і моделі освітнього процесу, виражені у формі педагогічних теорій, технологій, систем навчання і виховання, що різняться між собою принципово як за цілями та змістом, законами і закономірностями, так і за механізмом дії та проявами, а отже, і за результатом.

Аналіз чинників оновлення змісту освіти дозволяє дійти висновку про те, що положення філософії освіти та виховання актуалізують використання в підготовці фахівців поліпарадиґмального підходу, де провідними визначено природоорієнтовану та соціоцентристську парадигми, які визначено філософським підґрунтям дослідження.

Розроблено провідні концептуальні засади підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до професійної діяльності з дезадаптованими дошкільниками, де концепція визначається як система поглядів, що відображає певне розуміння сутності будь-якого предмета або явища і ставлення до нього; це сукупність принципів, що визначають способи вирішення завдань у межах того чи того виду діяльності. Запропоновано концепцію професійної підготовки майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу до роботи з дезадаптованими дітьми, яка становить сукупність теоретичних положень, що ґрунтуються, по-перше, на вихідних суспільних передумовах розв'язання проблем підготовки фахівців і, по-друге, на методологічних засадах наукового дослідження, які будуть визначальними в прийнятті науково обґрунтованих педагогічних рішень та реалізації теоретично-значущих ідей.

Охарактеризовано теоретико-методологічні засади вирішення проблеми професійної підготовки майбутнього вихователя ДНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми та перспективність використання поліпарадиґмального підходу, який дає можливість інтеріоризації багатьох методологічних систем. У цьому контексті вибудовуються цілісні, завершені моделі освітнього процесу, виражені у формі педагогічних теорій, технологій, систем навчання й виховання. Теоретично обґрунтовано авторську концепцію професійної підготовки майбутнього вихователя ДНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми, що визначається уявленням про унікальний людинотвірний характер, сутність і зміст професії вихователя ДНЗ та ґрунтується на положенні, що усвідомлений її вибір є логічним продовженням особистісної самореалізації в новій, модернізованій за змістом і формами професійно-педагогічній діяльності, яка дає можливість коректувати дезадаптивні прояви в поведінці й розвитку дитини дошкільного віку.

Результативною основою професійної підготовки визначено чотири взаємозумовлених і взаємодоповнювальних структурно-функціональних компоненти готовності: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-технологічний, інформаційно-комунікативний, рефлексивно-самоосвітній.

4. Визначено педагогічні умови ефективного формування готовності майбутніх вихователів дошкільної освіти до роботи з дезадаптованими дошкільниками: організаційно-педагогічні - забезпечення сукупності цілеспрямовано сконструйованих можливостей змісту освіти, форм, методів цілісного навчально-виховного процесу (заходів впливу), що визначають сутність підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до професійної діяльності; психолого-педагогічні - реалізація сукупності наявних можливостей освітнього та матеріально-просторового середовища ВНЗ, спрямованих на перетворення конкретних характеристик особистості майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу шляхом забезпечення взаємозв'язку всіх напрямів підготовки майбутніх вихователів (теоретичної, методичної, практичної); дидактичні - цілеспрямований відбір, конструювання і використання елементів змісту, методів (прийомів), а також різноманітних організаційних форм навчання для досягнення дидактичних цілей шляхом розробки і впровадження відповідного навчально-методичного забезпечення.

5. Спроектовано модель професійної підготовки майбутнього вихователя ДНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми, яка містить взаємопов'язані та взаємодоповнювальні підсистеми (організаційно-діагностичну, змістово-діяльнісну й рефлексивно-прогностичну), що відтворюють загальну логіку побудови освітнього процесу шляхом оновлення головних структурних елементів професійної підготовки та їх модифікованих змістових характеристик. Головними елементами проектувальної підсистеми визначено мету професійної підготовки, сформовану на основі аналізу потреб держави і батьків, освітніх орієнтирів суспільства загалом. Їх відтворення в змісті академічних документів вищого навчального закладу має відбуватися за принципом сходження від абстрактного до конкретного, а цілісність підготовленості як інтегрального результату забезпечується єдністю структурних і змістових компонентів.

Організаційно-діагностична підсистема передбачає поетапне підвищення рівня готовності майбутнього вихователя ДНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми дошкільного віку. Реалізація змістово-діяльнісної підсистеми дає підстави стверджувати, що квазіпрофесійний етап є найбільш сенситивним для розвитку основних компонентів готовності майбутнього вихователя ДНЗ до роботи у визначеній сфері. Інтенсивне збагачення практичних занять представлено як важливий елемент набуття професійного досвіду, що посилює суб'єктність навчання майбутнього вихователя ДНЗ засобами квазіпрофесійної роботи, окремих її фрагментів спочатку з групою студентів, а потім з дітьми дошкільного віку у ході ознайомлювальної практики. Наведено алгоритми використання на базі профільних дисциплін циклу професійної підготовки “Дошкільна педагогіка” і “Дитяча психологія” контекстних технологій, що є когнітивною основою інтеріоризації набутого на практичних заняттях досвіду та комфортного рефлексивного середовища.

Рефлексивно-прогностична підсистема визначається розширенням рефлексивно-самоосвітньої проблематики змісту професійного вдосконалення та самостійної роботи майбутніх вихователів ДНЗ. Особливістю цього етапу є вивчення фундаментальних дисциплін психолого-педагогічного блоку та спецкурсу “Організація роботи з дезадаптованими дітьми дошкільного віку”. Одним із контекстних завдань у дисциплінах цього блоку є створення теоретичного підґрунтя для розуміння психофізіологічних особливостей природи дитини дошкільного віку, методик корекції в освітньому процесі, а також духовно-морального складника, зреалізованого в тренінгах самовдосконалення студентів.

Пролонгований результат співпадає із завершенням підготовки майбутнього вихователя ДНЗ до професійної діяльності на освітньо-кваліфікаційному рівні “бакалавр” і “спеціаліст”. Домінантою цього етапу є культивування суб'єктності майбутнього вихователя ДНЗ та інтенсифікація зворотного зв'язку з використанням інформаційно-комунікаційних технологій між учасниками педагогічного процесу. Обґрунтовано педагогічну ефективність узагальнення результатів проходження педагогічної та виробничої практик, представлено методи підготовки студентів до презентаційної діяльності, прийоми формування необхідних когнітивних і конативних новоутворень у сфері інформаційної та медійної грамотності. Професійна самореалізація, саморозвиток, самовиховання і самовдосконалення забезпечується навчанням майбутнього вихователя ДНЗ на освітньо-кваліфікаційному рівні “магістр”.

Доведено, що викладання лекційних курсів і проведення практичних занять гуманітарного циклу відповідно до проблемного методу прискорює утвердження ціннісних установок на соціальну місію діяльності вихователя ДНЗ через культивування пріоритетів комунікативних здібностей. З'ясовано, що необхідність інтенсифікації практичних занять у групах дітей раннього і дошкільного віку посилює суб'єктність навчання майбутнього вихователя ДНЗ засобами ускладнюючої квазіпрофесійної діяльності. Ефективним методом культивування суб'єктності фахівця цього профілю визначено підготовку й участь у семінарах та інтерактивних тренінгах, запровадження методів кейс-стаді, SWOT-аналізу, форсайт-гри, рольових ігор і скайп-лекцій, робота в блозі тощо, які розвивають необхідні презентаційні, комунікативні навички та якості психічної саморегуляції. підвищують упевненість у собі.

6. Обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність технології професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дезадаптованими дошкільниками. Розроблено авторський професіографічний конструкт готовності майбутнього вихователя ДНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми, який дав змогу впорядкувати її суттєві ознаки.

З'ясовано, що після формувального етапу експерименту в експериментальній групі значно підвищилися середні показники сформованості компонентів досліджуваної готовності за мотиваційно-ціннісним, когнітивно-технологічним, інформаційно-комунікативним та рефлексивно-самоосвітнім компонентами. Найбільш позитивні зміни відбулися в показниках сформованості таких компонентів готовності до роботи з дезадаптованими дошкільниками, як мотиваційно-ціннісний та інформаційно-комунікативний (відповідно 15,76% і 17,91% до експерименту, 17,41% і 20,96% після його завершення). У контрольній групі також відбулися позитивні зміни у показниках сформованості цих компонентів, але вони не були значущими (відповідно 14,42% і 17,44% до експерименту, 15,26% і 18,55% після його завершення).

Виявлено, що в експериментальній групі значно зменшилася кількість студентів з репродуктивним рівнем сформованості готовності за мотиваційно-ціннісним компонентом на 8,16%, когнітивно-технологічним компонентом на - 2,04%, інформаційно-комунікативним компонентом - на 11,23%, рефлексивно-самоосвітнім компонентом в експериментальній групі - на 11,22%. Отримані результати в контрольній групі свідчать про їх незначне підвищення.

Доведено, що впровадження концептуальної моделі та системи професійної підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми є ефективним. Визначення однорідності навчальних груп, що брали участь у педагогічному експерименті, правильності вибірки та достовірності отриманих результатів підтверджено за допомогою методів математичної статистики, зокрема t-критерію Стьюдента.

Отже, отримані результати підтверджують ефективність реалізації розробленої концептуальної моделі професійної підготовки майбутнього вихователя ДНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми.

7. Визначено прогностичні напрями підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дезадаптованими дітьми. Система підготовки має відповідати системі очікувань (безпосередньо майбутніх фахівців щодо якісного рівня отриманої вищої освіти; керівників дошкільних навчальних закладів у контексті якості підготовки вихователів, здатних до роботи з дезадаптованими дітьми; вихованців та їхніх батьків з приводу якісного надання освітніх послуг), а також передбачати прогнозований результат: саморозвиток, самовиховання, самовдосконалення, самореалізацію педагога.

Проведена робота не вичерпує всіх можливостей підвищення ефективності професійної підготовки майбутнього вихователя ДНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми. Перспективи подальшого дослідження вбачаються в модифікації фахової складової професійної підготовки майбутніх вихователів ДНЗ із використанням електронних дидактичних засобів нового покоління, що мають більш широкі мультимедійні характеристики при розробці та запровадженні Державного освітнього стандарту вищої професійної освіти за напрямом підготовки 0101 “Педагогічна освіта” зі спеціальності “Дошкільна освіта”.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковані основні результати дисертації

1. Зданевич Л. В. Професійна підготовка майбутніх вихователів до роботи з дезадаптованими дітьми: теорія і методика : [моногр.] / Л. В. Зданевич. - Житомир : вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. - 564 с.

2. Зданевич Л. В. Мовленнєва пасивність дитини середнього дошкільного віку як прояв комунікативної дезадаптації. Розвиток особистості в сучасному медіа-просторі : [кол. моногр.] / А. Богуш, О. Істоміна, Л. Калмикова, С. Коростова, К. Крутій та ін. ; за заг. ред. В. Курила. - Луганськ : вид-во ДЗ “ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2013. - С. 246-258.

3. Зданевич Л. В. Виховання дітей в різновіковій групі : навч.-метод. посіб. / Л. В. Зданевич. - Хмельницький : вид-во ХГПА, 2010. - 121 с.

4. Зданевич Л. В. Дезадаптація дітей : навч.-метод. посіб. / автор-упорядник Л. В. Зданевич. - Хмельницький : вид-во ХГПА, 2014. - 202 с.

5. Зданевич Л. В. Дошкільна педагогіка : посіб. для підготовки до екзаменів / Л. В. Зданевич, О. В. Павлушкіна, В. С. Палійчук. - Хмельницький : вид-во ХГПІ, 2004. - 152 с.

6. Зданевич Л. В. Методика викладання дошкільної педагогіки. Робоча навчальна програма за вимогами Європейської кредитно-трансферної системи для студентів IV освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” зі спеціальності 8.01010101 “Дошкільна освіта” / [укладач Л. В. Зданевич]. - Хмельницький : вид-во ХГПА, 2013. - 35 с.

7. Зданевич Л. В. Психологія особистості. Робоча навчальна програма за вимогами Європейської кредитно-трансферної системи для студентів IV освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” зі спеціальності 8.01010101 “Дошкільна освіта” / [укладач Л. В. Зданевич]. - Хмельницький : вид-во ХГПА, 2013. - 24 с.

8. Зданевич Л. В. Сімейна педагогіка. Робоча навчальна програма за вимогами Європейської кредитно-трансферної системи для студентів I освітньо-кваліфікаційного рівня “молодший спеціаліст” зі спеціальності 5.01010101 “Дошкільна освіта” / [укладач Л. В. Зданевич]. - Хмельницький : вид-во ХГПА, 2013. - 32 с.

9. Зданевич Л. В. Соціальна педагогіка: курс лекцій для студентів ІІІ освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” зі спеціальності “Дошкільне виховання” / [укладач Л. В. Зданевич]. - Хмельницький : вид-во ХГПА, 2009. - 123 с.

10. Зданевич Л. В. Соціальна педагогіка. Робоча навчальна програма за вимогами Європейської кредитно-трансферної системи для студентів III освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” зі спеціальності 7.01010101 “Дошкільна освіта” / [укладач Л. В. Зданевич]. - Хмельницький : вид-во ХГПА, 2013. - 20 с.

11. Зданевич Л. В. Соціально-педагогічний патронат у системі дошкільної освіти / Л. А. Машкіна, Л. В. Зданевич. - Хмельницький : ХГПА, 2008. - 232 с. - [Гриф МОН, лист № 1/11-3826 від 14.08.2008 р.]

12. Родинознавство: шляхи взаємодії з батьками дезадаптованих дітей : навч.-метод. посіб. / [авт.-упоряд. : Л. В. Зданевич, М. С. Савченко]. - Хмельницький : вид-во ХГПА, 2014. - 227 с.

13. Розвиток, навчання і виховання дітей у різновікових групах : навч.-метод. посіб. / автор-упорядник : Л. В. Зданевич. - [вид. 2-ге, доповн.]. - Хмельницький : вид-во ХГПА, 2013. - 196 с.

14. Зданевич Л. В. Теорія і методика співпраці з родинами. Робоча навчальна програма за вимогами Європейської кредитно-трансферної системи для студентів II освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” зі спеціальності 6.010101 “Дошкільна освіта” / [укладач Л. В. Зданевич]. - Хмельницький : вид-во ХГПА, 2013. - 20 с.

15. Зданевич Л. В. Аналіз змісту навчальних програм ВНЗ щодо підготовки майбутніх вихователів до професійної діяльності з дезадаптованими дошкільниками / Л. В. Зданевич // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. праць / [редкол. : Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2013. - Вип. 28 (81). - С. 149-156.

16. Зданевич Л. В. Аналіз рівнів готовності майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми за рефлексивно-автодидактичним компонентом (за результатами контрольного експерименту) / Л. В. Зданевич // Педагогіка і психологія професійної освіти : наук.-метод. журн. - 2013. - № 5. - С. 136-144.

17. Зданевич Л. В. Бліц-гра як форма проведення практичного заняття з майбутніми вихователями дошкільних навчальних закладів / Л. В. Зданевич // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. праць / [редкол. : Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2013. - Вип. 30 (83). - С. 163-169.

18. Зданевич Л. В. Використання інформаційних технологій для надання якісної освіти студентам / Л. В. Зданевич // Вісник Прикарпатського університету. Серія : Педагогіка. - 2008. - Вип. XIX - XX. - С. 192-195.

19. Зданевич Л. В. Використання мультфільмів у підготовці майбутніх вихователів до роботи з дезадаптованими дітьми / Л. В. Зданевич // Вісник Інституту розвитку дитини. Серія: Філософія, педагогіка, психологія : зб. наук. праць. - К. : вид-во НПУ ім. Драгоманова, 2013. - Вип. 26 - С. 58-62.

20. Зданевич Л. В. Дезадаптаційні прояви у студентів педагогічних вузів та шляхи їх подолання / Л. В. Зданевич // Педагогічний дискурс : зб. наук. праць / гол. ред. І. М. Шоробура. - Хмельницький : ХГПА, 2012. - Вип. 11. - С. 102-105.

21. Зданевич Л. В. Дезадаптаційні феномени як причина та наслідок порушення психічного і психологічного здоров'я дитини / К. Л. Крутій, Л. В. Зданевич // Педагогічний дискурс : зб. наук. праць / гол. ред. І. М. Шоробура. - Хмельницький : ХГПА, 2012. - Вип. 12. - С. 189-193.

22. Зданевич Л. В. Деякі аспекти студентської дезадаптації в процесі навчання / Л. В. Зданевич // Педагогічний дискурс : зб. наук. праць / [гол. ред. І. М. Шоробура]. - Хмельницький : ХГПА, 2011. - Вип. 9. - С. 125-128.

23. Зданевич Л. В. Дидактичне тестування студентів зі спецкурсу “Дезадаптація дошкільників та її наслідки” (за матеріалами констатувального експерименту) / Л. В. Зданевич // Педагогічний дискурс : зб. наук. праць / гол. ред. І. М. Шоробура. - Хмельницький : ХГПА, 2013. - Вип. 14. - С. 185-189.

24. Зданевич Л. В. Дитяча дезадаптованість у координатах міждисциплінарного дослідження / Л. В. Зданевич // Педагогічні інновації у фаховій освіті : зб. наук. праць / [редкол. : Ф. Г. Ващук (голова ради) та ін.]. - Ужгород, 2012. - Вип. 3. - С. 86-95.

25. Зданевич Л. В. Діагностика мовних здібностей комунікативно дезадаптованих учнів-шестиліток, які навчаються в умовах полілінгвізму / Л. В. Зданевич // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. праць / [редкол. : Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2013. - Вип. 29 (82). - С. 429-436.

26. Зданевич Л. В. Использование медиапродукции в работе с дезадаптированными детьми / Л. В. Зданевич // Актуальные проблемы и тенденции современного дошкольного образования : сб. науч. ст. / Бел. гос. пед. ун-т им. М. Танка ; редкол. Л. Н. Воронецкая, Т. В. Поздеева, Д. Н. Дубинина и др. ; под. общ. ред. Л. Н. Воронецкой, Т. В. Поздеевой. - Минск : БГПУ, 2013. - С. 85-88.

27. Зданевич Л. В. Місце медіаресурсів у практиці підготовки майбутніх вихователів до роботи з дезадаптованими дошкільниками / Л. В. Зданевич // Науковий Часопис Національного педагогічного університету ім. Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики : зб. наук. праць / Ред.кол. Н. В. Гузій (відп. ред.). - К. : вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2013. - Вип. 21 (31). - С. 128-133.

28. Зданевич Л. В. Можливості соціально-педагогічного патронату в роботі з дезадаптованими дошкільниками / Л. В. Зданевич // Вісник Інституту розвитку дитини. Серія: Філософія, педагогіка, психологія : зб. наук. праць. - К. : вид-во НПУ ім. Драгоманова, 2013. - Вип. 29. - С. 60-64.

29. Зданевич Л. В. Неперервна педагогічна освіта як ефективна умова підготовки майбутніх фахівців / Л. В. Зданевич // Неперервна педагогічна освіта: сучасні парадигми та технології їх реалізації : Матеріали виїзн. засід. наукової школи з проблем творчості і технологій у неперервній професійній освіті (Хмельницький, 14-16 трав. 2009 р.) : наук. вид. / [за ред. С. О. Сисоєвої]. - Хмельницький, 2009. - С. 334-335.

30. Зданевич Л. В. Особистісно зорієнтовані технології у підготовці майбутніх вихователів у ступеневому ВНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми / Л. В. Зданевич // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія : Педагогічні науки. - 2013. - Вип. 13 (272). - С. 171-178.

31. Зданевич Л. В. Особливості підготовки майбутніх вихователів до роботи з дітьми у дошкільних закладах Японії / Л. В. Зданевич // Вісник Прикарпатського університету. Серія : Педагогіка. - 2013. - Вип. XLVI. - С. 23-27.

32. Зданевич Л. В. Особливості підготовки майбутніх фахівців галузі дошкільної освіти до професійної діяльності в країнах Західної Європи та Азіатсько-Тихоокеанського регіону / Л. В. Зданевич // Педагогіка і психологія професійної освіти : наук.-метод. журн. - 2013. - № 4. - С. 253-262.

33. Зданевич Л. В. Педагогическая работа по преодолению различных форм дезадаптации студентов / Л. В. Зданевич // Актуальные проблемы и тенденции современного дошкольного образования : сб. науч. ст. / Бел. гос. пед. ун-т им. М. Танка ; редкол. Л. Н. Воронецкая, Т. В. Поздеева, Д. Н. Дубинина и др. ; под. общ. ред. Л. Н. Воронецкой, Т. В. Поздеевой. - Минск : БГПУ, 2012. - С. 96-98.

34. Зданевич Л. В. Підготовка майбутніх вихователів до роботи з дезадаптованими дітьми в медіапросторі / Л. В. Зданевич // Вісник Прикарпатського університету. Серія : Педагогіка. - 2013. - Вип. XLV. - С. 31-35.

35. Зданевич Л. В. Прогностичні напрями підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дезадаптованими дітьми (за результатами формувального експерименту) / Л. В. Зданевич // Педагогічний дискурс : зб. наук. праць / гол. ред. І. М. Шоробура. - Хмельницький : ХГПА, 2014. - Вип. 16. - С. 67-72.

36. Зданевич Л. В. Професійна передадаптація майбутніх педагогів дошкільної освіти у вищому навчальному закладі як шлях попередження дезадаптація / Л. В. Зданевич // Вісник Прикарпатського національного університету. Серія : Педагогіка. - 2011. - Вип. XXXIX. - С. 62-65.

37. Зданевич Л. В. Прояви мовленнєвої пасивності дітей 5-го року життя як показник комунікативної дезадаптації / Л. В. Зданевич // Педагогічний процес: теорія і практика : зб. наук. праць / гол. ред. С. Сисоєва. - К. : Видавниче підприємство “ЕДЕЛЬВЕЙС”, 2013. - Вип. 2. - С. 185-189.

38. Зданевич Л. В. Психолого-педагогічні проблеми навчання і виховання дезадаптованих дітей / Л. В. Зданевич // Вісник Київського міжнародного університету. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць. - К. : КиМу, 2009. - Вип. 13. - С. 83-96.

39. Зданевич Л. В. Соціально-педагогічний патронат у системі дошкільної освіти / Л. А. Машкіна, Л. В. Зданевич // Науковий вісник Миколаївського державного університету : зб. наук. праць. - Спецвипуск: Педагогічні науки. - [у 2-х т.]. - Т. 2 : Проблеми передшкільної освіти в сучасних умовах / [за заг. ред. В. Д. Будакова, О. М. Пєхоти]. - Миколаїв : МДУ, 2008. - С. 178-185.