Теоретичні і методичні засади підготовки бакалаврів-учителів математики за дистанційною формою навчання

Встановлено, що ступінь інтеграції будь-якого наукового закладу в «світову павутину» прийнято оцінювати за допомогою рейтингу Webometrics Ranking of World's Universities (Cybermetrics Lab, National Research Council, Spain), або на кшталт Academic Ranking of World Universities (Shanghai Jiao Tong University), проте вони не фокусуються на Web-діяльності університетів, беручи до уваги безліч інших факторів. Webometrics (URL: http://www.webometrics.info) укладається за спеціальною методикою, розробленою відповідно до Берлінських принципів рейтингування вищих навчальних закладів (Berlin Principles on Ranking of Higher Education Institutions), визначених ЮНЕСКО, та аналізує не освітню діяльність університету в цілому, а саме представлення вищих навчальних закладів у Інтернеті. Доведено, що застосування платформ дистанційного навчання може надати можливість підвищення рейтингу Webometrics Ranking of World's Universities.

Визначено, що організація дистанційного навчання в університетській освіті має задовольняти окремі технічні потреби: підтримку роботи програмного забезпечення в будь-якій мережі та платформі; Інтернет-сумісний інтерфейс; збереження даних у стандартизованому форматі навчальної інформації. Окреслені вимоги до платформ дистанційного навчання, що застосовуються в університетах, побудовані на створенні програмного середовища, яке забезпечує взаємопов'язане й узгоджене вирішення різнорідних завдань процесу навчання: обробку і зберігання результатів моніторингу та навчальної інформації в різних формах надання та оперативне їх оновлення; доступ студентів університету до навчальної інформації; авторизований доступ до інформації та реалізація багаторівневої системи інформаційної безпеки; адміністрування системи; ефективне і швидке створення інформаційних ресурсів як викладачами, так і студентами університету.

Розглянуто ряд платформ для організації та управління навчальним процесом в університеті дистанційно та визначено, що головна їх мета - організація доступу до структурованих, упорядкованих та систематизованих навчальних матеріалів, забезпечення взаємодії між викладачем та студентом, тестування та оформлення звітності.

Суттєвої відмінності між функціями комерційних продуктів не виявлено окрім різниці в гарантіях якості та фінансових можливостях, отже, використання відкритих дистанційних курсів на основі веб-орієнтованих платформ в університетах надає можливість не тільки навчати студентів незалежно від місця їх знаходження, а і надати їм можливість здобувати освіту в умовах сучасних технологій навчання.

Визначено, що в основу підготовки бакалаврів-учителів математики XXI століття має бути покладено забезпечення можливості здобуття освіти необхідного рівня в умовах технологічного прогресу. Доведено, що ступінь використання комп'ютерних програм за період дослідження підвищується. Стан використання викладачами математичних спеціальностей технологій дистанційного навчання дозволяє зробити висновок про їх готовність до запровадження дистанційної форми навчання.

У третьому розділі - «Модель підготовки бакалаврів-учителів математики у межах професійно-орієнтованих дисциплін за дистанційною формою навчання» - представлено експериментальну модель підготовки бакалаврів-учителів математики за дистанційною формою навчання, розкрито сутність, структуру, критерії, показники та рівні готовності майбутніх бакалаврів-учителів математики до професійної діяльності у визначеному напрямі, подано організаційно-педагогічні умови реалізації авторської моделі.

Експериментальну модель підготовки бакалаврів-учителів математики за дистанційною формою навчання представлено на рисунку 1.

Рис 1. Модель підготовки бакалаврів-учителів математики за дистанційною формою навчання

Визначено мету та завдання, а також підходи і принципи її реалізації. Зміст педагогічної освіти формується на основі дисциплін трьох циклів: гуманітарної та соціально-економічної підготовки (історія України, іноземна мова за професійним спрямуванням, політологія); математичної, природничо-наукової підготовки (політологія, інформатика, алгебра та теорія чисел, теоретична фізика, методи обчислень, диференціальні рівняння) та дисциплін циклу професійної й практичної підготовки (лінійна алгебра, математичний аналіз, елементарна математика, зокрема педагогічні - педагогіка, методика навчання інформатики та методика навчання економіки). математика дистанційний загальноосвітній навчальний

Формами і методами реалізації змісту професійної підготовки обрано віртуальний майданчик для студентів математичних спеціальностей, що здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”, та персональні веб-ресурси науково-педагогічних працівників університету.

Віртуальний майданчик для майбутніх бакалаврів-учителів математики являє собою організаційне віртуальне середовище. Він допомагає студентам самоорганізуватися для навчання і вміщує блоки загальних освітніх новин, законодавчої бази, результатів ректорського контролю та сесій, а також супроводжується консультативно-комунікаційним блоком в on-line та of-line режимах.

Окреслено значущість персональних веб-ресурсів науково-педагогічних працівників університету, що представляють собою навчальні платформи з різних дисциплін, які містять: інформаційний блок дисциплін педагогічного працівника університету; консультаційний блок студента і викладача у вигляді тематичних форумів, чатів та електронного листування; блок подання навчальної інформації у текстовому, аудіовізуальному, графічному вигляді, у вигляді підбору гіперпосилань та ін.; контролюючий та аналітичний блоки.

Виокремлено принципи підготовки бакалаврів-учителів математики за дистанційною формою навчання, що розширюють їх типовий набір, характерний для традиційного навчання: практико-спрямований принцип, що передбачає розширення змісту навчання і способи спільної діяльності студентів із викладачами та між собою на поглиблення можливостей якісної професійної підготовки, забезпечує системність і цілісність змісту навчання й видів діяльності, сприяє ґрунтовному засвоєнню навчального матеріалу; принцип активності й самостійності уможливлює розгляд майбутніх бакалаврів-учителів математики як основних суб'єктів освіти; принцип проблемності - представлення педагогічної або професійної проблеми змісту навчання й діалогічного характеру взаємодії майбутніх бакалаврів-учителів математики в навчальному процесі; принцип рефлексивності забезпечує усвідомленість студентами математичних спеціальностей змісту й способів діяльності, власних особистісних змін; принцип варіативності розширює зміст освіти, відображає різні точки зору на проблему, різні способи її розв'язку, представляє різноманітність освітніх програм; принцип підтримуючої мотивації забезпечує вмотивованість студентів математичних спеціальностей до отримання якісних знань, умінь та навичок; принцип застосування модулів і блоків забезпечує організацію змісту освітніх програм і освітню діяльність бакалаврів-учителів математики.

Виявлено, що використання інформаційних і телекомунікаційних технологій принципово змінює навчальний процес, його зміст і організацію, тому в ході підготовки бакалаврів-учителів математики виявлено додаткові принципи:

діяльності - зміст навчальних матеріалів і організація навчального процесу мають вибудовуватися навколо основних видів діяльності щодо формування підтримуючого, дружнього віртуального середовища;

інтерактивності - відображає особливості контактів студентів із викладачами, а також студентів між собою;

індивідуалізації - здійснюється оцінка стартових знань, вхідний і поточний контроль;

ідентифікації - проводиться контроль самостійності навчання;

регламентності навчання - забезпечується контроль і планування навчального процесу його відкритості й гнучкості.

Реалізація зазначених принципів призводить до якісних змін усіх елементів педагогічної системи підготовки бакалаврів-учителів математики до професійної діяльності за дистанційною формою навчання.

Основою її змісту постає не логіка наукового пізнання, а професійні завдання. Тому дистанційна форма навчання дозволяє здійснити перехід від предметного принципу побудови змісту освіти до створення інтегрованих навчальних курсів, що відтворюють цілісну картину професійної діяльності.

Доведено, що змінюється характер знань. Головним при відборі змісту освіти визначається критерій «знання - для діяльності», що передбачає не тільки накопичення фундаментальних знань, а розширення їх для реальних потреб і вирішення проблем, які виникають у практичній діяльності. Першорядного значення набувають універсальні (методологічні) знання, які дозволяють оцінювати й прогнозувати майбутнє.

Обґрунтовано вимоги до форм і методів організації навчання. Провідними визначаються активні індивідуальні й групові (спільні, колективні) форми роботи з навчальним матеріалом.

Оновлюється тип діяльності й характер взаємовідносин викладача й студентів. Студент стає повноцінним суб'єктом діяльності процесу розв'язання як навчально-професійних, так і власне професійних завдань, одержуючи при цьому необхідну допомогу від викладача.

Модель охоплює такі завдання як розробка: персональних веб-ресурсів викладачів університету, електронної інформації для вивчення навчальних модулів, контрольних та тестових завдань; завдань для перевірки рівня підготовки бакалаврів-учителів математики до професійної діяльності; проведення моніторингу перевірки рівня такої підготовки.

Зазначені підходи, принципи та окреслені завдання покладено в основу формування змісту педагогічної освіти, який формується на основі дисциплін трьох циклів: гуманітарної та соціально-економічної підготовки, математичної, природничо-наукової підготовки і професійної та практичної підготовки.

Залежно від курсу та семестру віртуальний майданчик для студентів забезпечує перехід студента на відповідний персональний веб-ресурс науково-педагогічного працівника університету, який готується викладачами заздалегідь та вміщує всю необхідну навчальну інформацію з дисциплін відповідного циклу.

Модель передбачає чотири етапи підготовки майбутніх учителів математики:

1. На діагностичному етапі - забезпечується розгорнутий аналіз та оптимізація процесу індивідуального навчання, визначення його результатів. Для досягнення поставленої мети в процесі діагностичних процедур окреслюються умови організації планомірного процесу навчання і пізнання для окремих індивідуумів і навчальної групи загалом. За допомогою педагогічної діагностики аналізуються навчальні досягнення студентів.

2. На програмно-цільовому етапі - окреслюються основні цілі соціального, економічного і науково-технічного розвитку, які мають бути досягнуті, та шляхи їх реалізації через більш деталізовані способи і засоби. Наприкінці етапу викладач розробляє конкретну програму дій досягнення бажаних результатів. Це активний етап, який дозволяє не тільки спостерігати ситуацію, але й впливати на її наслідки.

3. На індивідуально-діяльнісному етапі - активно формується зміст навчальної діяльності, що суттєво впливає на інтелектуальний і моральний розвиток, сприяє становленню майбутнього фахівця як суб'єкта діяльності.

4. На інтерактивно-рефлексійному етапі - осмислюється та активується процес самоаналізу діяльності в системі професійної підготовки, що активно супроводжується логічними міркуваннями майбутніх бакалаврів-учителів математики як індивідів про трансформації власної свідомості. По суті, це етап, на якому студенти починають мислити й рефлексувати щодо майбутньої професійної діяльності.

До методичних умов віднесено: використання контенту персональних веб-ресурсів науково-педагогічних працівників університету, що містять інформаційний блок дисциплін педагогічного працівника університету, консультаційний блок студента та викладача у вигляді тематичних форумів, чатів та електронного листування, блок подання навчальної інформації у текстовому, аудіовізуальному, графічному вигляді, у вигляді підбору гіперпосилань тощо, контролюючий та аналітичний блок; навчання бакалаврів-учителів математики, що передбачає роботу в персональному веб-ресурсі науково-педагогічного працівника університету та проходження практики в загальноосвітніх школах міста та області; персональне середовище викладача, подання систематизованої та впорядкованої навчальної інформації майбутнім бакалаврам-учителям математики в умовах єдиного віртуального навчального простору, контролюючі засоби віртуально-навчального простору, забезпечення зворотного зв'язку, консультування.

В основу створення персонального веб-ресурсу науково-педагогічного працівника університету покладено розробку електронного навчально-методичного комплексу - комплекту нормативної й навчально-методичної документації для всіх зацікавлених у процесі навчання сторін, а також набору засобів навчання й контролю, які реалізовані з використанням інформаційних технологій, необхідних і достатніх для якісної організації процесу навчання в межах певної предметної області.

Доведено, що результатом підготовки бакалаврів-учителів математики за дистанційною формою навчання є їх готовність до професійної діяльності у визначеному напрямі, яка включає певні мотиви діяльності, знання й уміння виконувати професійні функції, в тому числі й на технологічному рівні, сформовані навички навчати дистанційно, а також здатність до самонавчання і самовдосконалення протягом життя.

У ході проведеного дослідження визначено критерії готовності (професійної спрямованості, змістово-фаховий, інтеграційно-діяльнісний) та їх показники й окреслено три рівні: високий, середній та низький.

На основі здійсненого аналізу проблеми дослідження встановлено, що критеріально-рівневий підхід має важливе значення для ефективного формування готовності бакалаврів-учителів математики до професійної діяльності.

У четвертому розділі - «Організаційно-методичне забезпечення підготовки бакалаврів-учителів математики за дистанційною формою навчання» - представлено нормативне забезпечення підготовки бакалаврів-учителів математики за дистанційною формою навчання, методичні засади цього процесу, методику підготовки майбутніх фахівців за дистанційною формою навчання.

Створено нормативну базу, яку передбачає наявність таких документів, як "Положення про дистанційну форму навчання в університеті", "Положення про відділ дистанційної освіти", "Положення про навчально-методичну лабораторію дистанційного навчання", "Положення про визнання інформаційних ресурсів", "Положення про право власності", "Положення про банк веб-ресурсів", "Положення про експертну комісію", "Посадові обов'язки системного адміністратора", посадові інструкції методиста і техніка відділу дистанційної освіти. Положення про персональні веб-ресурси університету.

На основі нормативних документів встановлено, що управління системою дистанційного навчання здійснюється ректором університету та керівником відділу дистанційної освіти.

Окреслено стандарти дистанційного навчання, його організаційні засади та взаємовідносини між учасниками навчального процесу за дистанційною формою навчання, а саме: робочий час науково-педагогічних працівників, які забезпечують процес виконання навчальних, методичних, наукових, організаційних та інших робіт, основні види навчальних занять при дистанційному навчанні в Університеті, вимоги щодо самостійного вивчення навчального матеріалу.

Дистанційне навчання організовувалося за такими організаційними формами як: лекції, що розроблені на основі подання аудіовізуальної інформації та отримання студентами відповідей від викладача на запитання або пояснення певних теоретичних положень, семінарські заняття, які передбачали обговорення вивченої теми за підготовленими студентами тезами виступів, дискусії, що заплановані викладачем у зв'язку з необхідністю вирішення поточної проблеми, яка виникла у студентів у процесі навчання, практичні заняття, розроблені на основі детального розгляду студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, лабораторні заняття, передбачали особисте проведення натурних або імітаційних експериментів чи дослідів.

Створено положення про експертну комісію в галузі дистанційної освіти, до основних функцій якої віднесено перевірку відповідності навчальних матеріалів уніфікованим вимогам щодо дистанційних курсів університету та якості навчальних матеріалів за окресленими критеріями.

Розроблено структуру вивчення професійно-орієнтованих дисциплін, які охоплені трьома циклами: гуманітарної та соціально-економічної підготовки, математичної, природничо-наукової підготовки та професійної та практичної підготовки.

Розроблено методичну характеристику та методику підготовки бакалаврів-учителів математики за дистанційною формою навчання.

Сформовано інтегровану оболонку для платформ персональних веб-ресурсів науково-педагогічних працівників університету, що містить три функціональні частини:

організаційну (створена з метою посеместрової організації навчального процесу за дистанційною формою навчання),

інформаційну (допомагає студентам отримувати загальну інформацію про періоди настановних сесій, дистанційних та контролюючих етапів) та

консультаційну (організовує консультування студентів з питань, що стосуються використання віртуального майданчика).

Представлено характеристику персонального навчального веб-ресурсу науково-педагогічного працівника університету, що розглядається як навчально-аналітична система, яка вміщує:

· внутрішньоресурсний електронний навчально-методичний комплекс, що має три основних блоки: внутрішньоресурсні електронні бібліотека і глосарій та електронні дисциплінарні навчальні модулі;

· внутрішньоресурсна електронна бібліотека, що вміщує Web-сторінку науково-педагогічного працівника університету, бібліотеку студента, дошку об'яв персонального навчального веб-ресурсу педагогічного працівника університету для розміщення оголошення щодо термінів завершення вивчення навчального модуля, перелік основних завдань студенту, новини, блок підготовки до заліків та іспитів, ресурси мережі з переліком педагогічних розробок, шкільних журналів, відеофрагментів відкритих уроків, блок навчальної роботи, де розміщуються результати навчання студентів - результати сесій, атестацій, тематичних робіт та колоквіумів;

· внутрішньоресурсний електронний глосарій, який є окремою структурною одиницею та супроводжується пошуковою системою, що поширюється на різні типи ресурсів: гіперпосилання, літературні посилання, цитати, заголовки, карти та ін.;

· внутрішньоресурсні електронні дисциплінарні навчальні модулі, контент яких формується та систематизується відповідно до робочих програм та навчальних планів вивчення дисциплін;

· внутрішньоресурсний моніторинговий сектор, який складається із двох частин: внутрішньоресурсний самоконтроль бакалаврів-учителів математики та внутрішньоресурсний контроль і аналіз роботи студента у веб-ресурсі, що включає контроль та аналіз внутрішньоресурсної відвідуваності, внутрішньоресурсного анкетування та інтерв'ювання, вивчення внутрішньоресурсних електронних дисциплінарних навчальних модулів, роботу із внутрішньоресурсними електронними бібліотекою, глосарієм та комунікаційним сектором.

Розроблено програмні засоби персонального веб-ресурсу педагогічного працівника університету, що допомагають здійснювати контроль та аналіз роботи студентів в умовах дистанційного навчання, розширюють можливості доступу студентів зазначених спеціальностей до якісного навчання, забезпечують індивідуалізацію навчального процесу, підвищують якість та ефективність підготовки шляхом застосування дистанційної форми навчання, створюють додаткові можливості для спілкування викладачів із студентами і студентів між собою.

У п'ятому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності моделі підготовки бакалаврів-учителів математики за дистанційною формою навчання» - представлено програму педагогічного експерименту впровадження моделі підготовки бакалаврів-учителів математики за дистанційною формою навчання в педагогічному вищому навчальному закладі та аналіз його результатів.

З метою виявлення ефективності запропонованої моделі розроблено експериментальну програму організації дослідження, яка складалась із констатувального та формувального етапів експерименту.

На основі результатів констатувального етапу експерименту у дослідженні теоретично і методично обґрунтовано основні положення щодо підготовки майбутніх бакалаврів-учителів математики у педагогічному університеті.

Визначено теоретичні та методичні засади модернізації змісту педагогічної освіти, здійснено диференціацію професійно-педагогічного матеріалу, розроблено критерії відбору змісту педагогічної освіти та вдосконалено принципи її конструювання.

На формувальному етапі впроваджено авторську модель підготовки бакалаврів-учителів математики з дистанційною формою навчання на принципах використання персональних веб-ресурсів науково-педагогічних працівників університету, а також модульно-рейтингового навчання.

Її основу складає інтегрована оболонка, яка забезпечує гнучку адаптацію до процесу навчання за дистанційною формою, перехід від державного стандарту до врахування індивідуальних можливостей бакалаврів-учителів математики. Авторська технологія реалізується на основі низького, середнього та високого рівнів професійної підготовки.

До початку формувального етапу експерименту заплановано програму наукового дослідження, яка включала фундаментальну організаційну частину.

З метою ефективного впровадження робочої моделі в навчальний процес бакалаврів-учителів математики для студентів і викладачів було розроблено методичне забезпечення: посібники та методичні рекомендації, в яких висвітлювалися теоретико-практичні, а також методичні аспекти удосконалення знань викладачів і студентів.

Запропонована технологія забезпечує майбутніх бакалаврів-учителів математики чіткою методологією педагогіки вищої школи, глибокими знаннями основних її категорій, формами і методами організації навчально-виховного процесу та науково-дослідницької діяльності, способами реформування вищої педагогічної освіти.

Основним завданням формувального етапу експерименту визначено виявлення й порівняння рівнів готовності бакалаврів-учителів математики до професійної діяльності в традиційних умовах підготовки та після реалізації авторської моделі. Кількість студентів, які увійшли до контрольних груп, складала 498 осіб, а до експериментальних - 507 осіб.

Порівняння рівнів готовності бакалаврів-учителів математики, підготовлених за дистанційною та за очною формами навчання відбувалося наприкінці четвертого курсу, після закінчення останнього навчального семестру.

Визначення рівня сформованості готовності студентів передбачало аналіз мотивації, якості теоретичної підготовки та рівня сформованості практико-технологічних умінь і здійснювалося шляхом зіставлення результатів сформованості готовності студентів контрольних та експериментальних груп за кожним структурним компонентом відповідно до визначених критеріїв на основі відібраних або розроблених методик.

Якісний та кількісний аналіз результатів експерименту свідчить про зростання високого (15% студентів у експериментальних, у контрольних групах - 9 %) та середнього (51 % у експериментальних та 43% у контрольних групах) рівнів сформованості готовності бакалаврів-учителів математики до професійної діяльності в експериментальних групах (на початку експерименту показники в обох групах істотно не відрізнялися).

Простежується також позитивна динаміка сформованості усіх компонентів готовності студентів до професійної діяльності в експериментальних групах (на 15 %).

Одержані результати засвідчили, що за період проведення експериментального дослідження в експериментальних групах, на відміну від контрольних, зменшилася кількість студентів з низьким (з 49 % до 34 %), середнім (з 41 % до 51 %) рівнями готовності, водночас зросла кількість студентів із високим (з 10 % до 15 %) рівнем готовності (рис. 2). Підтвердження достовірності експериментальних даних здійснювалося за статистичним критерієм ч² Пірсона.

Дослідження засвідчило, що технології дистанційного навчання дають можливість викладачам систематично використовувати різні форми, методи і засоби навчання та контролю, що активізує навчально-пізнавальну діяльність майбутніх бакалаврів-учителів математики.

Рис. 2. Динаміка рівнів готовності бакалаврів-учителів математики у КГ та ЕГ на початку та наприкінці експерименту

З'ясовано, що зростання показників в експериментальних групах пояснюється розширенням можливостей навчання та саморозвитку на основі запропонованих методик і технологій. Доведено, що сучасний інформаційний простір розкриває перед такими студентами шляхи до розширення й підвищення рівня знань, формує впевненість у собі та своїх можливостях.

Студенти з високим рівнем готовності до професійної діяльності, які навчалися за дистанційною формою, здатні проектувати власний розвиток, у них сформоване бажання застосовувати набуті знання та практико-технологічні вміння у практичній діяльності. Для них характерна нестандартність у вирішенні педагогічних завдань, здатність до використання мультимедійного дизайну.

Можливості збагаченого контенту веб-середовища, розмаїття глосарію, широкий доступ до електронної інформації та зручність її використання, застосування відеолекцій, презентацій та інших інформаційних і методичних засобів підвищує інтенсивність засвоєння навчального матеріалу в експериментальних групах.

У контрольних групах подання навчального матеріалу відбувалося традиційно: менший обсяг використання візуального матеріалу, неможливість прослухати лекційний матеріал кілька разів, обмежена кількість консультацій, що не сприяло істотному підвищенню рівня готовності до професійної діяльності у бакалаврів-учителів математики.

Підтверджено, що впровадження дистанційної форми навчання сприяє збагаченню знань й умінь студентів щодо застосування елементів дистанційної форми навчання в професійній діяльності, розширює уявлення про можливості наочного подання матеріалу школярам, заохочення їх до навчання та підготовки до олімпіад шляхом упровадження в навчальний процес електронних навчальних контентів: електронних словників, відеофрагментів, презентацій. Оволодіння методиками застосування названих засобів сприяло підвищенню рівня практичної готовності бакалаврів-учителів математики до професійної діяльності.

На основі узагальнення результатів дослідження у дисертації сформульовано загальні висновки.

висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й наукове вирішення актуальної проблеми підготовки бакалаврів-учителів математики, обґрунтування теоретичних і методичних засад цього процесу за дистанційною формою навчання. Результати наукового пошуку підтвердили основні положення гіпотези та надали підстави для таких висновків.

1. З'ясовано, що системно дистанційна форма навчання у процесі підготовки бакалаврів-учителів математики не була предметом дослідження та впровадження. Виокремлено низку проблем методологічного, навчально-методичного та психолого-педагогічного спрямувань у контексті впровадження. Доведено, що зазначені проблеми можна вирішувати шляхом застосування персональних веб-ресурсів педагогічних працівників університету, які мають містити систематизовану, впорядковану навчальну інформацію, систему комунікацій та моніторингу якості навчальних досягнень студентів. Використання персональних веб-ресурсів науково педагогічних працівників покладено в основу підвищення якості освітнього рівня майбутніх фахівців. До основних видів навчальних занять віднесено відеолекції, віртуально-практичні, веб-семінарські та віртуально-лабораторні заняття, керовану самостійну роботу.

Зазначено, що підготовка бакалаврів-учителів за дистанційною формою навчання сприяє активному розвитку неперервної педагогічної освіти, а використаний у ході наукового пошуку методологічний апарат є цілком адекватним предмету й меті дослідження, що сприяє розширенню наукових знань, та дозволяє визначити об'єктивний стан розробки проблеми дослідження у педагогічній теорії й практичній діяльності педагогічних і класичних університетів.

Досліджено ступінь упровадження дистанційної форми навчання у вищих навчальних закладах у педагогічній теорії та практиці. Уточнено передумови й особливості підготовки бакалаврів-учителів математики до професійної діяльності за дистанційною формою навчання в Україні й за кордоном; виокремлено їх спільні та відмінні ознаки на різних етапах розвитку вищої педагогічної освіти. Проаналізовано основні моделі освітнього процесу в Україні, що забезпечують застосування окремих елементів дистанційної форми навчання у процесі підготовки бакалаврів-учителів.

Окреслено основу проблеми безперервної освіти щодо наступності її різноманітних систем і ступенів, потреби забезпечити людині вільний доступ до освіти, набуття фаху, зміни професії, підвищення кваліфікації упродовж життя у будь-який проміжок часу. У їх розв'язанні важливу роль відведено дистанційній освіті, для ефективної реалізації якої необхідно в сукупності розв'язати низку науково-педагогічних, методичних, технологічних, організаційних і економічних проблем та визначення перспектив розвитку.

2. Виявлено декілька різновидів (моделей) організації навчального процесу: трансляція і кореспондентська освіта. Доведено, що існує принципова відмінність у складі й значеннях термінів, що описують різні моделі дистанційного навчання. Прийнята в Україні модель заочної освіти й екстернату покладена в основу історичних різновидів дистанційного навчання, що сформувалися в руслі кореспондентської традиції. З'ясовано, що оптимальною для вирішення сучасних освітніх завдань є відкрита модель асинхронного індивідуального дистанційного навчання третього покоління - сучасна форма, так званої, британської моделі.

У результаті аналізу наукових джерел доведено, що основою побудови методичних систем навчання в умовах дистанційного навчання у країнах Заходу є педагогічна філософія соціального конструктивізму, яка втілює демократичний підхід до навчання, особистісну зорієнтованість, компетентнісний прагматизм, розвиток дивергентного критичного мислення, навчання у спільноті та через спільноту. Реалізація положень соціального конструктивізму в процесі дистанційного навчання передбачає постійну взаємодію індивідуалізованих навчальних конструктів суб'єктів у відповідному навчальному середовищі - реальній чи віртуальній освітній спільноті, а побудова яких суттєво полегшується за умови застосування соціально-конструктивістського програмного забезпечення: систем підтримки групового, дистанційного та мобільного навчання; засобів організації спільної роботи та подання її результатів у Web-орієнтований простір.

3. Науково обґрунтовано та визначено сутність теоретично-змістового аспекту підготовки бакалаврів-учителів математики та технологізації навчального процесу. Доведено, що продуктивний процес підготовки фахівців визначеного профілю потребує глибокого усвідомлення необхідності оволодіння психолого-педагогічними знаннями, а також формами і методами дистанційного навчання. Охарактеризовано форми організації процесу підготовки бакалаврів-учителів математики за дистанційною формою навчання. Доведено, що його ефективність залежить від урахування професійно-педагогічної спрямованості, реалізації ефективних форм і методів навчання, організації самостійної роботи студентів.

Дистанційне навчання розглядається як система організації та управління навчальним процесом, головною метою якої є організація доступу до структурованих, упорядкованих та систематизованих навчальних матеріалів, забезпечення взаємодії між викладачем і студентом, тестування та оформлення звітності. Загалом функції, які виконують усі системи, майже однакові, з деякими відмінностями, і є обов'язково необхідними. Розвиток та вдосконалення різноманітних платформ для дистанційного навчання зумовлює зміни парадигми навчання, що передбачає використання режимів on-line та of-line.

З'ясовано, що з технологічним розвитком суспільства студенти вищих навчальних закладів педагогічного спрямування, зокрема студенти математичних спеціальностей, вважають за доцільне послуговуватися дистанційною формою навчання, що забезпечує доступність освіти, демократизує зв'язок викладача і студента, супроводжує навчальний процес комплексним програмним забезпеченням, надає можливість дотримання індивідуального графіку в процесі навчання та гнучких консультацій.

4. Обґрунтовано змістово-теоретичні засади дистанційної форми навчання. Теоретично обґрунтовано концепцію, зміст, форми й методи підготовки бакалаврів-учителів математики. Діяльність майбутніх бакалаврів-учителів математики в умовах дистанційної форми навчання розглядається як провідний чинник, що впливає на розвиток їх творчих можливостей, забезпечує у майбутньому ефективний педагогічний науковий пошук, реалізацію оригінального та високоефективного підходу до розв'язання навчально-виховних завдань.

Розроблено й окреслено теоретичну і практичну значущість персональних веб-ресурсів педагогічних працівників університету, що містять упорядковану та систематизовану навчальну інформацію і надають можливість оптимальної організації навчальної роботи в процесі підготовки бакалаврів-учителів математики, в основу яких покладено: комунікаційний сектор персонального веб-ресурсу педагогічного працівника університету, що дозволяє здійснювати проміжний аналіз роботи студентів та надавати їм своєчасну консультацію та програмні засоби забезпечення контролю та аналізу роботи студентів в умовах дистанційного навчання. Доведено, що створені умови розширюють можливості підготовки бакалаврів-учителів математики шляхом доступу студентів зазначених спеціальностей до якісного навчання; забезпечують індивідуалізацію навчального процесу; підвищують якість та ефективність підготовки шляхом застосування дистанційної форми навчання; створюють додаткові можливості для спілкування викладачів із студентами та студентів між собою; забезпечують контроль та аналіз якості підготовки бакалаврів-учителів математики.

5. Проведене дослідження підтверджує, що бакалаври-вчителі математики користуються різними комп'ютерними програмами в процесі вивчення математичних дисциплін, а ступінь використання зазначених комп'ютерних програм у період з 2009 до 2012 року підвищується, що надає підстави прогнозувати розвиток подальшої позитивної динаміки. У результаті досліджень виявлено, що викладачі математичних спеціальностей використовують елементи дистанційної форми навчання в процесі підготовки та проведення лекційних, практичних, індивідуальних занять, самостійних робіт, консультацій та курсових робіт, що дозволяє зробити висновок про досягнення певного рівня готовності майбутніх бакалаврів-учителів математики та викладачів математичних спеціальностей до використання дистанційної форми навчання. Виявлено потребу у створенні навчального майданчика, за допомогою якого можна об'єднати роботу студентів і викладачів університету в умовах мережі Інтернет і надасть можливість реформувати процес підготовки бакалаврів-учителів математики шляхом упровадження в освітній процес сучасних технологій.

Аналіз наукових джерел щодо впровадження дистанційної форми навчання дає можливість стверджувати, що розроблені лише окремі елементи зазначеної форми навчання, а системно дистанційна форма навчання у процесі підготовки бакалаврів-учителів математики не була предметом дослідження та впровадження. У ході реалізації курсів дистанційного навчання в закладах вищої педагогічної освіти виявлена низка проблем навчально-методичного та психолого-педагогічного характеру, які можна подолати шляхом застосування персональних навчальних веб-ресурсів науково-педагогічних працівників університету.

6. Розроблено модель підготовки бакалаврів-учителів математики за дистанційною формою навчання, що ґрунтується на концепціях гуманізації, особистісно орієнтованого навчання та суб'єкт-суб'єктної взаємодії. У концепції реалізовано системний, діяльнісний, технологічний, гуманістичний та синергетичний підходи і принципи: індивідуально-орієнтований, практико-спрямований, активності й самостійності, проблемності, рефлексивності, варіативності, підтримуючої мотивації та використання модульно-блочної системи. В основу реалізації змісту професійної підготовки студентів математичних спеціальностей, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр», покладено їх діяльність у віртуальному майданчику та персональних веб-ресурсах науково-педагогічних працівників університету. Доведено, що результатом упровадження авторської моделі є готовність майбутніх фахівців визначеного профілю до професійної діяльності, яка включає її мотиви, знання й уміння щодо реалізації професійних функцій на технологічному рівні, навички навчати дистанційно та здатність до самонавчання й самовдосконалення впродовж життя.

7. Визначено критерії та показники виявлення рівнів сформованості готовності бакалаврів-учителів математики до професійної діяльності за відповідними структурними компонентами. Обґрунтовано показник професійної спрямованості. Визначено сукупність мотивів тa потреб у прoфесiйнoму стaнoвленнi, спрямoвaнiсть нa рoзвитoк здiбнoстей, удoскoнaлення свoїх знaнь, умiнь тa навичок, прагнення бути конкурентоспроможним, учителем-новатором, розробляти нові методики, нестандартні підходи до навчально-виховного процесу. Представлено змістово-фаховий показник, що передбачає володіння студентом у повному обсязі теоретичною базою фахових знань окремих предметних дефініцій щодо iнфoрмaцiйних тa мультимедiйних технoлoгiй, кoмп'ютерних кoмунiкaцiй i мереж, олімпіадних задач, синтезу кількох предметних галузей, тощо. Доведено потребу в інтеграційно-діяльнісному показнику, в основу якого покладено вміння студентів розв'язувати базові задачі зі шкільного курсу, застосовувати практичні знання для їх вирішення, володіти умінням розробляти власні електронні продукти (публікації, презентації, веб-сайти на рівні школи), складати і проводити контрольні роботи за окремими темами, організовувати навчально-виховний процес на рівні класу та школи. Критеріями ступенів визначено прояву якостей, властивостей та ознак об'єкта, що вивчається, які слугували для встановлення рівнів готовності (низького, середнього та високого) бакалаврів-учителів математики до професійної діяльності.

8. З метою ефективного впровадження робочої моделі в навчальний процес бакалаврів-учителів математики для студентів і викладачів розроблено методичне забезпечення: посібники та методичні рекомендації, в яких висвітлено теоретико-практичні та методичні аспекти, пов'язані з удосконаленням знань суб'єктів навчального процесу. Посібники охоплюють такі напрями: запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у педагогічній діяльності; застосування вебінарів у освіті; використання навчальних платформ у процесі навчання студентів. Розроблено авторське нормативне забезпечення реалізації дистанційної форми навчання у процес підготовки бакалаврів-учителів математики до професійної діяльності.

Проведене дослідження не вичерпує багатогранності теоретичних і практичних пошуків розв'язання проблеми. Подальшої розробки потребують такі її аспекти: обґрунтування та запровадження у навчальний процес технологій змішаного навчання; розробка масових дистанційних курсів та методики їх супроводження; удосконалення форм і методів моніторингу навчального процесу засобами персональних веб-ресурсів викладачів; розробка та вдосконалення навчально-методичного забезпечення дистанційної форми навчання.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковано основні наукові результати

1. Самойленко О. М. Сучасні підходи до оцінки і перспектив розвитку дистанційної освіти / О. М. Самойленко // Педагогічний дискурс : зб. наук. праць / гол. ред. А. Й. Сиротенко. - Хмельницький : ХГПА, 2008. - Вип. 4. - С. 141-144.

2. Самойленко О. М. Дистанційні технології в системі безперервної освіти [Електронний ресурс] / О. М. Самойленко // Народна освіта. - 2008. - Вип. 2 (5). - Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/NarOsv/

3. Самойленко О. М. Аналіз поняття «Системи відкритої освіти» як назви структурного підрозділу [Електронний ресурс] / О. М. Самойленко, Л. В. Калачова // Науково-педагогічний журнал Обрії: Управління освітою. -2008. - № 1. - С. 66-67.

4. Самойленко О. М. Відеоконференції в системі дистанційної освіти [Електронний ресурс] / О. М. Самойленко // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2008. - Вип. 2 (6). - Режим доступу : http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt

5. Самойленко О. М. Методика використання віртуального навчального середовища в закладах післядипломної педагогічної освіти [Електронний ресурс] / О. М. Самойленко, Є. Д. Жураховський // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2009. - Вип. 1 (9). - Режим доступу : http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt

6. Самойленко О. М. Розвиток дистанційної освіти у вищих навчальних закладах шляхом комп'ютеризації навчального процесу / О. М. Самойленко // Педагогічний дискурс : зб. наук. праць / гол. ред. А. Й. Сиротенко. - Хмельницький : ХГПА, 2009. - Вип. 5. - С. 191-194.

7. Самойленко О. М. Впровадження технологій дистанційного навчання в університетську освіту / О. М. Самойленко // Освіта на Луганщині. Освітні технології. - 2009. - № 1 (30). - С. 135-139.

8. Samoylenko A. N. Methodic of using of services Web 2.0 for higher education / A. N. Samoylenko, N. S. Ruchins'ka, I. V. Batsurovs'ka // ISSN : 1804-5251. International journal on SOCIAL MEDIA. - 2010. - І. - P. 111-114.

9. Самойленко О. М. Теоретичні основи використання технологій дистанційного навчання у процесі підготовки майбутніх учителів математики / О. М. Самойленко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Педагогіка. - 2011. - № 1. - С. 29-34.

10. Самойленко О. М. Застосування ресурсів мережі Інтернет у професійній діяльності педагогічних працівників [Електронний ресурс] / О. М. Самойленко // Теорія та методика управління освітою. - 2011. - № 6. - Режим доступу : http://tme.umo.edu.ua/

11. Самойленко О. М. Мережеві комунікаційні технології в професійній діяльності викладачів ВУЗ / О. М. Самойленко // Вересень : науковий часопис. - Миколаїв, 2011. - Спецвипуск. Т. 2. - С. 86-89.

12. Самойленко О. М. Використання технологій дистанційного навчання в професійній діяльності викладачів педагогічних університетів / О. М. Самойленко // Педагогічний альманах : зб. наук. праць / ред. В. В. Кузьменко (голова) [та ін.] - Херсон : РІПО, 2011. - Вип. 12. Ч. 2. - С. 182-186.

13. Самойленко О. М. Моделі дистанційної освіти та основні етапи їх розвитку / О. М. Самойленко // Вісник післядипломної освіти : зб. наук. праць / ред. : О. Л. Ануфрієва [та ін.]. - К., 2005. - Вип. 5 (18) / голов. ред. В. В. Олійник. - К. : «Дорадо-Друк», 2011. - С. 122-130.

14. Самойленко О. М. Дистанційна освіта : основні поняття та термінологічний генезис / О. М. Самойленко // Нова педагогічна думка. - 2012. - № 2 (70). - С. 47-50.

15. Самойленко О. М. Дистанційне навчання як науково-педагогічна проблема / О. М. Самойленко // Вісник післядипломної освіти : зб. наук. праць / ред. : О. Л. Ануфрієва [та ін.]. - К., 2005. - Вип. 7 (20) / голов. ред. В. В. Олійник. - К. : «АТОПОЛ», 2012. - С. 196-202.

16. Самойленко А. Н. Персональная образовательная среда как средство дистанционного обучения будущих специалистов в университетах / А. Н. Самойленко // Motrol. Comission jf motorization and energetics in agiculture - 2012. - Vol. 14, № 2. - Р. 190-194.

17. Самойленко О. М. Аналітичний огляд платформ для організації дистанційного навчання в університеті / О. М. Самойленко // Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології : зб. наук. праць Херсонського національного технічного університету. - Херсон, 2013. - Вип. 1 (8). - С. 366-372.

18. Самойленко О. М. Створення нормативної бази навчального процесу ВНЗ як засіб забезпечення дистанційної форми навчання студентів [Електронний ресурс] / О. М. Самойленко // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2013. - Вип. 3 (35). - Режим доступу : http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt

19. Самойленко О. М. Стан застосування елементів дистанційної форми навчання в процесі підготовки бакалаврів-учителів математики / О. М. Самойленко // Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Херсон : ХДУ, 2013. - Вип. 63. - С. 205-211.

20. Самойленко О. М. Теоретико-методична модель підготовки бакалаврів-учителів математики за дистанційною формою навчання / О. М. Самойленко // Професійна освіта : проблеми і перспективи / ІПТО НАПН України : РВНЗ «КІПУ». - К. ; Симферополь : НІЦ КІПУ, 2013. - Вип. 4. - С. 41-45.

21. Самойленко О. М. Статистична перевірка ефективності підготовки бакалавра-учителя математики за дистанційною формою навчання на прикладі дисциплін циклу математичної та природничо-наукової підготовки / О. М. Самойленко // Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології : зб. наук. праць Херсонського національного технічного університету. - Херсон, 2013. - Вип. 2 (9). - С. 389-395.

22. Samoylenko A. N. Features of preparation of teachers-bachelors of mathematic in the conditions of distance learning / A. N. Samoylenko // ISSN : 1339-3561. ScieConf2013. Proceedings in Scientific Conference. The 1st International Virtual Scientific Conference. June, 10.-14. 2013. Slovak Republic. - Р. 254-258.

23. Самойленко А. Н. Тенденция развития дистанционного образования в высших учебных заведениях / А. Н. Самойленко // ISSN : 2220-0797. Психология. Социология. Педагогика. - 2013. - № 5 (30). - С. 9-11.

24. Самойленко А. Н. Персональная образовательная среда - основа дистанционного обучения в университетах / А. Н. Самойленко // ISSN : 2219-3839. Московское научное обозрение. - 2013. - № 5 (33). - С. 23-24.

25. Самойленко А. Н. Исследование возможностей учебного портала и его влияние на качество подготовки бакалавров-учителей математики / А. Н. Самойленко // ISSN : 2220-0797. Психология. Социология. Педагогика. - 2013. - № 6 (31). - С. 18-19.

26. Самойленко А. Н. Особенности коммуникационных технологий сети Интернет в профессиональной деятельности преподавателей педагогических университетов / А. Н. Самойленко // ISSN : 2219-3839. Московское научное обозрение. - 2013. - № 6 (34). - С. 50-51.

27. Самойленко А. Н. Педагогические технологии дистанционной формы обучения бакалавров-учителей математики / А. Н. Самойленко // ISSN : 2220-0797. Психология. Социология. Педагогика. - 2013. - № 7 (32). - С. 25-30.

28. Самойленко О. М. Підготовка бакалаврів-учителів математики за дистанційною формою навчання [монографія] / О. М. Самойленко. - Херсон : Грінь Д. С., 2013. - 436 с.

Опубліковані праці апробаційного характеру

29. Самойленко О. М. Впровадження технологій дистанційного навчання в економічних університетах / О. М. Самойленко // V Міжнар. наук.-практ. конф. «Соціально-економічні реформи в контексті інтеграційного вибору України». - Дніпропетровськ : ПДАБА, 2008. - Т. 6. - С. 120-122.

30. Самойленко О. М. Впровадження технологій дистанційного навчання у підвищення кваліфікації викладачів інформатики вищих навчальних закладів / О. М. Самойленко // IV Міжнар. конф. «Стратегія якості у промисловості та освіті» (30 травня - 6 червня 2008 р., Варна, Болгарія) : матеріали : у 2-х томах. Т. ІІ / упор. : Хохлова Т.С. [та ін.]. - Дніпропетровськ-Варна : Волант-ТУ-Варна, 2008. - С. 711-714.

31. Samoylenko A. N. Distance learning technologies use for institution lecturers' professional competence improving / A. N. Samoylenko // Матеріали ІІІ Міжнар. конф. «New information technologies in edication for all: E- edication, ITEA 2008». - Kiev, 2008. - Т. 1. - С. 336-342.

32. Самойленко О. М. Електронний мультимедійний підручник як засіб здійснення профільного навчання за дистанційною формою / О. М. Самойленко, Л. В. Калачова, Н. С. Ручинська // Профільне навчання природничо-математичного та технологічного напрямків : проблеми, досвід, перспективи : матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. / наук. ред. Юзбашева Г. С. - Херсон : Айлант, 2009. - Вип. 12. - С. 22-25.

33. Самойленко О. М. Технології організації самостійної роботи майбутніх фахівців-аграріїв на основі WEВ-орієнтованого середовища / О. М. Самойленко // Інтелектуальні системи прийняття рішень та проблеми обчислювального інтелекту : матеріали Міжнар. наук. конф. - Херсон : ХНТУ, 2010. - Т. 1. - С. 136-138.

34. Самойленко О. М. Особливості педагогічного моніторингу самостійної роботи майбутніх фахівців вищих аграрних навчальних закладів як інформаційної системи у Web-орієнтованому навчальному середовищі / О. М. Самойленко, І. В. Бацуровська // Спецпроект : аналіз наукових досліджень : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. 17-18 черв. 2010. : у 3 т. - Д. : Біла К. О., 2010. - Т 2 : Наукові праці з питань педагогіки та філософії. - 2010. - С. 66-70.

35. Самойленко О. М. Особливості самостійної роботи майбутніх фахівців вищих аграрних навчальних закладів у Web-орієнтованому навчальному середовищі / О. М. Самойленко // Матеріали VI Міжнар. конф. «Стратегія якості в промисловості та освіті». - Дніпропетровськ-Варна, 2010. - Т. 2 (Ч. 2). - С. 331-334.