Тенденції використання традиційних орнаментів ДПМ для створення корпоративного стилю навчального закладу
Аналіз традиційної орнаментики у школі. Роль декоративно-орнаментального мистецтва у естетичному вихованні учнів. Методика ознайомлення школярів 7-х класів з основами стилізації на уроках образотворчого мистецтва в процесі створення корпоративного стилю.
Рубрика | Педагогика |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 20.11.2018 |
Размер файла | 6,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Вибрана форма проходить складний процес перетворення. Тут вона позбувається від всього зайвого, випадкового і стає виразним декоративним елементом. Під час складання композиції треба звернути увагу на підпорядкованість декоративних елементів. В орнаментальній композиції головні елементи виділяють розміром, кольором і центральним розміщенням. Другорядні елементи, які доповнюють і відтіняють їх роль та значення, повинні пластично з'єднуватись з ними в цілий організм [7, с. 42].
Композиційне вирішення має певну силу дії на глядача. Застосовуючи ритмічне членування елементів композиційної структури вертикальними, горизонтальними лініями, кругами, дугами або півколами, ми розширюємо виражальні можливості декоративного стилізованого твору.
Наступним важливим кроком є розгляд на уроках образотворчого мистецтва особливостей композиційної структури орнаментів.
Візерунок - вільна композиція декоративних мотивів.
Рисунок 1.3. 3. Візерунок
Орнамент - візерунок, який складається з ритмічно впорядкованих елементів: призначається для прикрашення різних предметів (посуд, зброя, текстильні вироби, меблі, книги та інше), архітектурних споруд (як усередині, так і ззовні), творів пластичних мистецтв (здебільшого прикладних), а в первіснообщинних людей - також людського тіла (розфарбування, татуювання) [1, с. 32]. ( Додаток Е)
Рисунок 1.3.4. Орнамент
Орнамент пов'язаний з поверхнею, організовує її і прикрашає, орнамент оперує невизначеними формами або стилізує реальні мотиви, які схематизує до невпізнання. До особливостей орнаменту відносяться декоративна стилізація, площинність, зв'язок із поверхнею. За характером композиційні орнаменти класифікуються на: стрічкові, сітчасті, композиційно-замкнені [16, с. 133].
Рисунок 1.3.5. 1- стрічковий орнамент; 2- сітчастий орнамент; 3- композиційно-замкнений у колі орнамент.
За мотивами, які використовуються в орнаментах, їх поділяють на [21, с. 137]:
геометричні, які складаються з абстрактних форм (точки, прямі, ламані, зигзагоподібні, сітчастоперетинні лінії, круги, ромби, багатокутники, зірки, хрести, спіралі, більш складні мотиви - меандр та інші);
зооморфні або тваринні (стилізація реальних або фантастичних тварин);
використання мотивів людської постаті, архітектурних фрагментів, зброї, знаків і емблем (гербів);
стилізовані написи на архітектурних спорудах (наприклад, на середньо-азійських мечетях, середньовічних палацах) або в книгах (так звана - в'язь);
складні комбінації мотивів, наприклад, геометричних і тваринних форм - так звана тератологія; Наука, яка вивчає відхилення у розвитку рослин, тварин і людей, геометричних і рослинних форм - арабески). ( Додаток Ж)
Орнаменти також поділяються на площинні та рельєфні.
Площинний орнамент - прикраса на плоскій або кривій поверхнях.
Рисунок 1.3.6. Площиний орнамент у витинанці
Рельєфний або опуклий орнамент - прикраса на дереві, кості, камені або металі.
Рисунок 1.3.7. Рельєфний орнамент, різблення по дереву.
Виконується орнамент засобами малюнка, живопису, скульптури, залежно від матеріалу на папері, на тканині, дереві, металі, камені і т д.
Важливу роль в орнаментальній композиції відіграє колір.
В основі побудови орнаментів лежать такі принципи [16, с. 44]:
1. Утилітарність, так зване практичне його застосування.
2. Залежність художнього оформлення від матеріалу, форми та призначення.
3. Яскравість і декоративність орнаментальних образів.
Суттєва ознака багатьох різновидів орнаментів - чітко виражений ритм - рівномірне чергування деяких елементів.
Рисунок 1.3.8. Ритм
Одна і та ж група елементів може повторюватись скільки завгодно разів. Цю групу часто називають мотивом, або рапортом, а частину поверхні, на якій розміщується мотив, - фоном, або полем орнаменту.
Орнамент, у якому весь час ритмічно повторюється одна і та ж група художніх декоративних елементів, можна назвати одномотивним.
Симетрія - це певний просторовий порядок, математично точна закономірність у розміщенні предметів або їх частин. Існує декілька видів симетрії.
Найпоширеніша дзеркальна симетрія. Вона притаманна тілу людини і більшості тварин, багатьом предметам і застосовується в мистецтві [17, с. 38].
Якщо будь-який предмет або фігуру розділити на дві половини так, щоб одна половина повторювала другу, то це й буде дзеркальна симетрія.
Рисунок 1.3.9. Дзеркальна симетрія.
Орнамент вирізаний із складеного вдвоє аркуша кольорового паперу, - найпростіший спосіб досягнення дзеркальної симетрії.
Вісь симетрії - це точка, навколо якої фігура переміщується на певний кут. Це другий вид симетрії
Наступний вид симетрії - перенесення або трансляція. Симетричні елементи можуть накладатись, якщо їх переміщувати вздовж прямолінійної осі [33, с.7 9].
В орнаментальних і декоративних зображеннях застосовуються різні види симетрії [1, с. 42]:
- дзеркальна: дві стрічкові, три сітчасті, п'ять центричних;
- вісь симетрії (циклічно-обертова) - від кількості циклів суміщення фігури самої з собою (під час повного оберту) залежить різновид циклічно-обертової симетрії: 3-го порядку, 4-го порядку, 5-го порядку та ін.;
- перенесення - сім стрічкових, сімнадцять сітчастих і чимало центричних.
Отже, для якісного розвитку дитячої фантазі у процесі створення декоративних стилізованих композицій, з метою збагачення їхньої образної уяви, вчителю образотворчого мистецтва слід спрямовувати навчання декоративному мистецтву у певне русло, щоб школярі розуміли, що і як вони роблять, як декоративну роботу виконували з покоління у покоління, які існують традиції, чим вони обумовлені. Важливо даний вид творчості зробити осмисленим. Коли дитина розуміє систему у мистецтві, знає класифікацію видів, розуміє символіку, вона не зупиняється на місці у процесі творчості, а стилізує, складає з декоративних елементів композиції, користуючись знаннями з образотворчої декоративної діяльності. ( Додаток З)
Перед тим, як запропонувати групу методичних порад щодо застосування методики навчання основам стилізації на уроках декоративного малювання, ми вважаємо за потрібне зупинитися на питанні діагностування рівня обізнаності школярів у основах стилізації та рівня практичному досвіду самостійного створення декоративних живописних композицій на основі дитячої уяви і ознайомленості з принципами стилізаційних зображень.
Водночас, нас цікавило, наскільки учителя школи активізують творчу діяльність школярів під час уроків декоративного малювання, залучаючи школярів не до шаблонного повторення композицій, але й вигадування своїх барвистих форм на основі спостереження традиційних композицій. Також, нас цікавила продуктивність різних методів залучення школярів до декоративної творчості.
Отже, на базі школи, у якій відбувалося проходження практики (м. Володимир-Волинський, ЗОШ І-ІІІ ступеня №5 ім.А. Кореневського) ми досліджували рівень реального стану роботи щодо подолання проблеми недостатньо розвиненої системи спонукання учнів до самостійної творчості в руслі декоративного мистецтва.
Ми проводили спостереження на уроках, на яких легше усього було простежити ситуацію. Ми звернулися до уроків образотворчого мистецтва та проаналізували творчу декоративну діяльність учнів третіх та четвертих класів.
У школі вибрали два четвертих класи, у яких разом навчались 50 учнів. Тобто, якщо підводити підрахунки у процентному співвідношенні, то результат роботи одного учня ми дорівнювали двом процентам. В третіх класах ми проводили спостереження, опитування й порівнювали результати успішності з результатами учнів четвертих класів.
Нами було використано кілька методик дослідження. Ми провели тестування та усне і письмове опитування. Дані всіх етапів дослідженя об'єднали для отримування середнього результату.
У завданнях наявність обізнаності школярів основах стилізації у декоративному малюванні та наявності певного досвіду вільного варіювання у кольорі та з формами під час стилізації природних форм відповіді та цілісна картина спостереження підраховуються за кількісним принципом. Ми скористалися шкалою, яка дає можливість встановлювати три рівні складності.
Рівні обізнаності та практичної досвідченості молодших школярів щодо застосування основ стилізації на уроках декоративного малювання
Діаграма 2.1.1.
Ми роздали учням четвертих класів опитувальники та запропонували відповісти на дев'ять запитань:
1.Скажіть, будь ласка, що таке «стилізація»?
2.Як стилізація використовується у декоративному мистецтві?
3. Де, на яких предметах, можна побачити приклади стилізації?
4. Які предмети найчастіше стилізують художники?
5. у яких художніх техніках виконуються стилізовані зображення?
6. У які форми найчастіше закомпоновують стилізовані зображення?
7. Чи подобаються Вам стилізовані зображення? Чим?
8.Чи часто вам доводиться малювати стилізовані зображення?
9. Чи виконуєте ви стилізовані зображення за межами уроків образотворчого мистецтва та художньої праці.
Письмове опитування продемонструвало дуже низький рівень знань щодо основ стилізації.
Лише 5 % учнів розуміли про що йдеться та дали повноцінні відповіді майже на всі запитання. Також, ці діти показували нам на перерві свої альбоми, де було видно, що вони не лише сліпо перемальовували запропоновані композиції, але і вносили в них свої варіації.
35% школярів відповіло приблизно на дві третини запитань. Їх відповіді були більш сумбурними, а малюнки були більш шаблонними. Але при тому, все ж спостерігалося певне варіювання кольоровою гамою, вони намагалися використати колір тла там, де це не було запропонованим. Коли більшість учнів елементи виконувало олівцем, а потім розфарбовувало елементи, то ці учні використовували прийоми відбитків пензля, пальчикова малювання тощо. Вони намагалися використовувати кольорові розтяжки, контрасти, контури. Намагалися об'єднати елементи у певну композицію.
Більша половина учнів дало відповіді на три і менше запитань. У альбомах вони продемонстрували відсутність фантазії. Всі зображення були точною копією зразка, запропонованого учителем. Переважна кількість малюнків була досить неохайною, виконаною без натхнення.
Спостереження за учнями третіх класів під час декоративної роботи показало нам схожі цифри. Ми помітили, що коли учитель пропонує дітям проявити фантазію, приблизно половина їх повністю ігнорує цю вказівку. Друга, дещо менша частина вносить у композиції окремі відмінні елементи, и лише 2-3 учня на весь клас дивиться на зразок, вивчає прийоми та створює кардинально іншу, свою композицію, при тому дотримуючись певної стилістики зображення.
Водночас, ми дослідили, наскільки учителі переймаються переліченими нами педагогічними умови забезпечення якості роботи над стилізацією форм. Ми спостерігали за уроками учителів, аналізували рівень знань, умінь та навичок школярів. Ми побачили, що, не дивлячись на загальні результати, декоративна робота для школярів є однією з улюблених. Й учителі переважно грамотно ставляться до організації навчально-виховного процесу уроків декоративного малювання. Але учні потребують інших форм спонукання до творчості. Вони чекають похвали за сміливість, за фантазійність. Різноманітність зображень можна спровокувати, організовуючи діяльність у ігровій формі.
Отже, виконання привабливих композицій не має бути остаточною самоціллю декоративної роботи. учня мають глибоко ознайомитись із традиційним вітчизняним мистецтвом та на основі отриманої образотворчої грамоти почати творити самостійно, хоча і в руслі вироблених народних традицій. Слід наголосити на існуючій проблемі недостатнього ознайомлення школярів з основами стилізації декоративного малювання. Слід звернути увагу на підвищення рівня відповідальності педагогів стосовно виконання фахових обов'язків на уроках образотворчого мистецтва.
Отож запропонуємо способи ознайомлення школярів із традиційними композиційними орнаментальними схемами та кольоровою будовою українського декору
На сучасних уроках все частіше використовуються мультимедійні пристрої, демонструються презентації та короткотривалі відеоматеріали [19, с. 115].
Водночас, саме під час практичних занять учні набувають певної практики сприймання основ стилізації, розуміння стилізаційних принципів та розташування зображень на форматі. На уроках декоративного малювання учні виконують зображення рушників із рослинним орнаментом, орнаментують намальовані керамічні вироби, зображення писанок та ін. на уроках художньої праці набуті знання, уміння та навички закріплюються, використовуються у новому руслі та розвиваються. Вчитель образотворчого мистецтва має усвідомлювати, що багато творів народних майстрів є прекрасними зразками орнаментального стлізаційного мистецтва, у яких форма, декор і зміст нерозривно пов'язані. Народ віками відбирав довершені у природі форми, радісні поєднання кольорів, стилізував їх і створював нові. З першого класу учні починають засвоювати ази побудови орнаментальної рослинної композиції, тому що найбільш загальним елементом народної творчості служить орнамент, який допомагає досягнути єдності композиції і зв'язаний з технікою виконання, формою предмета і матеріалом.
Орнамент відзначається багатством елементів, мотивів, форм і композицій. Його використовують в своїх творах українські народні майстри., зразки яких регулярно демонструються учням на уроках декоративного мистецтва [8, с. 102].
На уроках образотворчого мистецтва та трудового навчання учні знайомляться з вишивкою, її орнаментами. Основним матеріалом для вишивки є нитки (лляні, конопляні, бавовняні, шовкові та інші), в окремих випадках золото, срібло, блискітки, монети тощо. Існує близько 100 видів - і різних технічних прийомів вишивання: мереження, вирізування, гладь, хрестик тощо. Вишивка відзначається різноманітністю яскравого геометричного та рослинного орнаментів, зображення тварин [32, с. 15].
Часто учні вигадують рослинні та геометричні орнаменти для килимків. Килими виготовляють вручну або на механічних верстатах. Є килими ворсові та безворсові. Основа килимів конопляна або лляна, піткання - вовна, фарбована рослинними барвниками. Є орнаментальні (рослинно-квіткові, геометризовано-рослинні, геометричні) та тематичні килими. Залежно від ролі (настінні, настільні, залавники, полавники, доріжки, накидки тощо) вирішуються і рослинний орнамент, і композиція, і колорит килимів. Домінуючі мотиви орнаменту: ромби, розетки, квіти, квіткові галузки, вазони, дерева, птахи, людські постаті та інші. Розроблена система їхнього розташування на білому, чорному, коричневому, сірому тлі. Найпоширеніші композиції: поперечно-смугаста, концентрична, сітчаста, вазонна. Важливу роль в орнаментально-композиційній будові килимів відіграють кайма, обрамування, торочки тощо [25, с. 17].
Програмами з образотворчого мистецтва передбачено вже у першому класі ознайомлення із писанкарством, з призначенням писанки, з символічними групами та з елементарним рослинним символічним орнаментом. Писанка виконується за допомогою трафарету, та по зображенню наноситься найпростіший орнамент з використання безконечників, квітів з парною кількістю пелюсток тощо. Писанки - одна з форм українського народного розпису, орнаментовані пташині яйця. Майстрині виконують різні види писанок: крашанки, мальованки, крапанки, дряпанки, власно писанки. Існують декілька стилів розпису писанки - геометричний, рослинний і анімалістичний. Писанки виконували у різних символічних групах: писанки, що сприяють здоров'ю та довголіттю, силі та витривалості, коханню, народженню дітей, багатому врожаю, символи-попередження, обереги, християнські символи. Елементи мають реальну основу. Вони носять рослинний, зооморфний, антропоморфний або символічний характер [25, с. 20].
Часто рослинний орнамент поєднується з іншими мотивами, із символічними, з зооморфними, антропоморфними, з геометричними. Найчастіше поверхня яйця ділиться на дві половини тонкою горизонтальною смужкою, а потім - двома або чотирма колами по вертикалі. Одержані таким чином трикутники заповнюють елементами геометричного або рослинного орнаменту. Крім такої схеми поділу яйця по горизонталі та вертикалі, трапляються композиції діагональні. Скрізь поширено орнамент «безконечник» - крива лінія типу меандр, що, оплітає все яйце в різних напрямах. Композиційні схеми писанок, у яких основу складають рослинні мотиви, значно простіші. Поруч зі згаданими схемами тут дуже часто можна побачити поділ усього розпису на 8 частин (одна горизонтальна паралель і два «меридіани»), а то й на дві частини, коли яйце ділиться однією вертикальною лінією: у межах кожного поля розміщується тільки один рослинний мотив. Квітковий орнамент може бути різної складності: від примітивної схеми до композицій, що заповнюють усю поверхню писанки як єдине ціле [34, с. 125].
Що стосується кольорової гами, ми спостерігаємо чіткі територіальні межі самобутності українського декору [2, с. 91]:
Прикарпаття і Закарпаття - жовтий, червоний і чорний кольори при надзвичайній дрібності орнаментального малюнка і самих кольорових плям.
Поділля - тендітний малюнок та скупий, стриманий колорит (чорний, червоний і білий кольори).
Чернігів - чіткий орнамент переважно в 2-3 фарби (червону, чорну, білу), але білий колір використовується для контуру.
Полтавщина та Київщина - рушники багатобарвні (жовтий, яскраво-зелений, білий колір - тло; зелений, червоний, коричневий, чорний колір - плями розпису);
Харківщина - як у Полтаві і Києві, з переважанням жовто-коричневої гами.
Південні області - виразна яскрава гама, побудована на інтенсивних малинових, яскраво-зелених, блакитних, золотаво-жовтих кольорах. ( Додаток К)
Петриківському розпису, який широко вивчається у 3 та 4 класах, притаманні пишні, надзвичайно казкові соковиті рослинно-квіткові орнаменти у відкритих яскравих насичених кольорах, що продовжують традиції українського бароко та анімалістичні мотиви [13, с. 112].
Рисунок 1.3.10.Петриківський розпис, анімалістичні мотиви.
Характерні риси творчості провідних петриківських майстрів - багата творча фантазія у виборі мотивів розпису, декоративність, яскравість фарб, контрастність, віртуозність і витонченість переважно рослинного та зооморфного чи сюжетного малюнка, висока художньо-технічна філігранна майстерність. Однак водночас роботи кожного окремого майстра мають свої художні особливості. Школярі із задоволенням розглядають та аналізують твори петриківських майстрів під час вступних бесід [4, с. 18].
Предмети навколишньої дійсності майстри декоративного розпису не переносять на папір натуралістично, а творчо переосмислюють їх, підкреслюють характерні риси певної речі. Усі малюнки, навіть найскладнішої композиції, виконуються митцем без попередніх ескізів і навіть контуру олівцем. Кольорові гармонії утворюються переважно з обмеженої кількості фарб. У кожного майстра є свої улюблені тони, і він користується відповідною палітрою фарб [27, с. 144].
На уроках образотворчого мистецтва у 3 та 6 класах учні вчаться створювати ескіз для традиційного ритуального українського обрядового рушника. Школярі у першу чергу вивчають «радісні» рушники, що використовувалися українським народом у обрядах хрещення дитини, весілля, інших знаменних подій, хоча ще існують рушники для обрядів проводів у армію, погребальні та ін. Рушником оздоблюють житло, прикрашають ікони, він є невід'ємною частиною народних обрядів. Тканини і вишиті рушники мають здебільшого рослинний і геометризований орнамент. Залежно від місцевості, вони вирізняються характером вишивки, орнаментикою, технікою виконання, кольором [21, с. 115].
Рисунок 1.3.11. Рушничок виготовлений школярами
Переважає доцентричне розташування дерев життя, квіткових вазонів та стрічковий уклад мотивів у поперечні смуги. Рідше зустрічаються рушники з орнаментальною смугою при одній широкій стороні. Білий колір тканини, а також червоно-сині, багатобарвні візерунки збагачували живу гру світлотіней у вишивках. Учні знайомляться із декоративними виробами з деревини, зразками лозоплетіння. Ретельно вони вивчаються на уроках художньої праці. З програм образотворчого мистецтва вони виключені, але у вступній бесіді про декоративно-прикладне мистецтво, про орнамент, візерунки, про традиційність мистецтва, розповідь про них, про їх орнаментальне оздоблення вводиться у загальний текст. Вироби з дерева, кості, каменю оздоблюють різьбленими орнаментами або сюжетними зображеннями [16, с. 58].
Усі ці матеріали дають змогу вирішувати різноманітні композиційні завдання колірного і фактурного характеру. Породи деревини наділені яскравим кольором: жовтим, червоним, вишневим, коричневим тощо. Плетіння - стародавня техніка орнаменту. Майстер робить простий, але чіткий візерунок, виготовляючи вироби з прутиків, стебел, шкіряних ремінців, лози тощо. У виробах із кованого металу орнамент не лише невіддільний від конструкції, але й підпорядковує її, включає в себе повністю. Форма залізних ґраток, світильників, фігурних підсвічників орнаментована, вся річ складається із візерунків, які віртуозно виконані в неподатливому матеріалі. Ритм орнаменту спрямовує вигини залізної смуги, примушує її крутитися спіралями [29, с. 32].
Метал висуває свої вимоги до стилізації орнаменту. Він має бути в цьому матеріалі конструктивним, побудованим так, щоб забезпечити предметові стійкість, міцність, відповідність своєму застосуванню. У різьбленні по каменю й дереву орнамент стає рельєфним, набуває пластичної виразності. На його формах і ритмах відбиваються особливості інструментів і матеріалів. Повільна робота вимагає певних зусиль. Учні знайомляться з рослинною орнаментикою виробів з металу у 6 класі. Вони ознайомлюються із виробами карбувальників, ковалів, майстрів вирізання по жесті, плетення з дроту. На уроках образотворчого мистецтва, під час проведення вступної бесіди проводиться етап «Спостереження явищ навколишнього середовища». При його проведенні на уроках створення декоративної рослинної композиції для рушника або для писанки, для килимка чи для керамічного виробу, вчителю варто показувати найкращі зразки виробів, виконаних майстрами. Вчитель спочатку представляє виріб, його автора, потім мова йде про окремі деталі, елементи форми, пропорцій, про матеріал, про доцільність обговорених частин. Потім мова йде про декор виробу, проформу декору, характерні чи виключні, або, навіть, випадкові кольори [26, с. 162].
Аналізується процес творчої художньої стилізації майстром декоративно-прикладного мистецтва реальних форм у декоративні, експериментування з кольоровою гамою об'єктів. Відомо, що для збагачення фантазії майстри не лише користуються певними традиційними штампами образотворення, хоча й таке явище існує, воно допомагає донести до сучасників основу традиційних уподобань. Вони роздивляються навкруги, помічають цікаві об'єкти навколишнього середовища, замальовують чи просто запам'ятовують їх, а вже потім виконують варіації стилізації. Але основою є реальні форми життя, природні форми. Дуже добре, якщо у митця є певні знання з основ ботаніки, зоології, анатомії, якщо вони вміють помічати цікаве навколо них, якщо вони володіють бездоганним художнім смаком, образною уявою та працьовитістю все це разом дозволяє художнику стати справжнім майстром декоративного розпису [12, с. 71].
Отже, існує досить багато способів ознайомлення школярів з основами стилізації у декоративному мистецтві. Це і наліз мистецьких творів, який може відбуватися при безпосередньому контакті з творами мистецтва на уроках, під час відвідування виставок, народних свят. Це і аналіз творів під час творчих презентацій на уроках образотворчого мистецтва, що можна організувати за допомогою використання мультимедійного обладнання. Глибину орнаментики, символічність стилізованих форм допоможе розкрити використання глибоких міжпредметних зв'язків, де можна почерпнути інформацію історичного, географічного чи фольклорного напрямів.
1.4 Активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 7-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі створення корпоративного стилю
Визначення стратегічних напрямків розвитку систем освіти хвилюють практично все світове співтовариство. У книзі «Школа ХХІ століття. Пріоритети реформування освіти» американський педагог Філіп С. Шлехті, посилаючись на опитування багатьох бізнесменів, працедавців, шкільних функціонерів, підкреслює, що на запитання: « Що ви хочете від школи? » отримував одну й ту саму відповідь: « Нам потрібні люди, які вміють учитися самостійно ».
Сучасні та майбутні роботодавці зацікавлені в такому працівникові, який уміє думати самостійно, розв'язувати різноманітні проблеми; володіє критичним і творчим мисленням.
Перед сучасною школою постає першочергове завдання: виплекати таку особистість, навчити особистість жити - сформувати світогляд, виробити свою позицію в житті, ставлення себе до інших, діяти відповідно до поставленого перед собою завдання. Для школи нашого часу важливим є не лише зміст навчання, а й процес його передачі, результативність. Сьогодні освіта має вирішувати дві головні функції: готувати кадри для суспільства і людину до життя у ньому. Завдання учителя - організувати навчання так, щоб у ньому всі учні брали активну участь, отримували знання, самостійно й активно моделювали ситуації та розв'язували певні задачі.
Учитель відбувся тоді, коли він хоче йти на роботу і, незважаючи на альтернативу, не змінює професію, коли він бачить у дітях, яких навчає і виховує результат. Кожен учитель має нести відповідальність за те, якими учні вийшли з його уроку. Тобто після уроку в дітей не повинна згаснути жага до знань і любов до життя. На уроці учень має здобувати знання і вчитися ними оперувати, витрачаючи на це лише часточку своїх сил.
Учитель повинен іти з прогресом у ногу. А тому його уроки повинні бути сучасними. Сучасний урок - це перш за все урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення, що дозволяє досягнути високих результатів за визначеними метою та завданнями. Тому особливу увагу приділяю питанню правильної побудови уроку - сходинки вгору у розвитку кожної дитини та її пізнавальної діяльності. Необхідно максимально активізувати розумову діяльність учня, зосереджувати його увагу на поставленому завданні.
Досить ефективним є визначення спільно з учнями мети сучасного уроку. Для цього використовую прийом: створення проблемної ситуації. Проблемна ситуація - це інтелектуальне запитання, що виникає у випадку, коли людина не знає як пояснити деякі явища або факти, не може досягти бажаної мети відомим їй способом. Перед викладом нової теми створюю проблемну ситуацію, для того щоб активізувати увагу, для спільного визначення мети навчання.
Створення проблемно-пошукових ситуацій надає можливість використовувати елементи гри, виконання практичної роботи. Проблемна ситуація - це тільки одна із складових частин проблемного методу навчання - що складається з наступних елементів:
? виявлення проблеми (переведення її у форму конкретного запитання чи задачі), предмета дослідження;
? аналіз умов, їх оцінку, відокремлення відомого від невідомого;
? висунення гіпотези чи припущень;
? розробка плану розв'язання проблеми;
? виконання плану;
? перевірку вірності дій та одержаного результату.
Це дозволяє активізувати пізнавальну діяльність школярів, розвиває їх творчі здібності.
Підготовленість учня до сприйняття нового матеріалу - одна з необхідних умов для збудження активної розумової діяльності. При пояснені нового матеріалу треба створити правильну робочу атмосферу в класі, щоб учні були впевнені у своїх силах засвоїти програмовий матеріал, не боячись висловлювати свої думки та ідеї. Для цього використовуються інтерактивні методи: діалог, спільний проект, метод прес, роботу в малих групах, роботу в парах.
Добрий результат дає впровадження на уроках комп'ютерних технологій. Широкі можливості для інтенсифікації та оптимізації навчально-виховного процесу, активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчого мислення учнів надають нові інформаційні технології - як системний метод навчання. Демонстрація малюнків, фотографій, репродукцій за допомогою комп'ютера розширює кругозір учнів.
Так, наприклад у сьомому класі ми ознайомилися з історією виникнення товарного знаку та пікторгами; навчилися створювати графічні знаки та пікторгами для навчальних кабінетів. Під час проведення етапу уроку актуалізація опорних знань учня було важко давати вірні відповіді на мої запитання. Але підсумок уроку показав, що школярі добре засвоїли новий матеріал, використовуючи вправу «Мозковий штурм». ( Додаток Л )
На іншому уроці обзаротворчого мистецтва ми розглядали тему рекламного дизайну, а саме створення ескізу рекламного плакачу чи афіші. За допомогою вправи « Асоціативний кущ» перевірили рівень засвоєня рашіше вивченого матеріалу. Новий матеріал подала у вигляді дискусії у формі рольової гри для кращого сприйняття. Пояснишви послідовність виконання малюнку, учні отримали конкурсне завдання. Вони були поділені на групи, які у кінці уроку повинні були захистити свій рекламний плакат. Таким чином в учнів формувалися вміння виконувати самостійно роботу, бути конкурентноспроможним, уміння бути толерантними та терпиливими до оцінки їхньої роботи. ( Додаток М )
Отже, готовність майбутнього вчителя до розвитку у дітей художньо- творчих вмінь, звичайно неможливо без глибокого знання декоративного - прикладного мистецтва та відповідної підготовки. Основними недоліками підготовки вчителів до організації художньої творчості школярів можна вважати недостатні ознайомленність з історією народного декоративно-прикладного мистецтва, його видами, невмінням застосовувати його елементи у сучасному етапі життя; низький рівень володіння елементами дизайн-освіти корпоративного стилю. ( Додаток Н)
Праця вчителя повинна бути направлена передусім для учня ХХІ ст. Перед сучасною школою стоїть завдання сформувати у дітях основні життєві компетентності, навчити дітей мислити самостійно, креативно, а не шаблонами, вміти виражати свої думки і почуття не лише словами і рухами, а й за допомогою малюнка, начерків.
У моральному та естетичному вихованні в процесі оволодіння декоративно- прикладного мистецтва вирішальною ланкою є формування в учнях здатності сприймання й уяви. Формування усіх двох сторін художнього процесу має грунтуватися поряд із знаням законів і правил на чуттєвому, емоційному фундаменті.
Спостереження за учнями під час їхніх занять з теми ДПМ показують, що декоративна творчість учнів не збуджує позитивних емоцій у тих учнів, які байдужі до неї, а в окремих випадках і в тих, хто досяг високої майстерності в декоративній роботі і відчуває свою зверхність над ровесниками.
Для покращення сприйняття учнями програми ДПМ вчителю потрібно застосовувати новаторські технології та здібності, робити зустрічі з народними майстрами, ескурсії у музеї, виставки.
Як показує досвід, такий підхід викликає у дітей захоплення, оптимізм, приплив енергії. Залучення до мистецтва, оволодіння майстерністю в декоративній творчості стає їх близькою метою, а досягнення-органічною потребою.
РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА ЕЛЕМЕНТІВ КОРПОРАТИВНОГО СТИЛЮ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
2.1 Організаційно-підготовчий етап
Основним завданням дипломної роботи є обґрунтування і систематизація існуючого корпоративного стилю коледжу і розробка на його основі нових елементів задля подальшого розміщення їх у брендбук.
Брендбук - (бренд-бук, brandbook) - це сукупність правил про візуальні стандарти бренду, задокументовані положення про суть бренду, що виражає його ідеї, місії, атрибути і цінності. Тобто брендбук - це загальне зведення правил і законів, що регламентують всі аспекти життя бренду. Це дуже цінний і часто закритий внутрішньо-корпоративний документ, призначений в основному для топ-менеджерів (і для бренд-менеджерів) компанії. Візуальні ж атрибути бренду можуть розглядатися як окреме керівництво.
Першим етапом дослідження було вивчення теоретичних основ розробки корпоративного стилю.
Корпоративний стиль - це частина образу компанії, що необхідна для виділення її продукції серед різноманіття інших установ. Це засіб формування іміджу закладу та її корпоративної культури. По корпоративному стилю завжди можна визначити, які люди працюють, наскільки заклад поважний і навіть чого від нього можна очікувати.
Дотримання компанією корпоративного стилю позитивно позначається на довірі споживача, тому що вважається, що це показник організованості і порядку, як у виробництві, так і в будь-якому іншому напрямку діяльності.
Розвиток сучасної реклами та просування товарів і послуг сьогодні неможливе без такого поняття, як корпоративна ідентифікація, або фірмовий стиль. Під фірмовим стилем розуміється стильова єдність змістовних форм всіх елементів промислової фірми - від середовища до продукції. Корпоративний стиль являє собою сукупність графічних, колірних, стилістичних та композиційних прийомів і елементів, спеціально та комплексно спроектованих для закладів з метою створення певного легко запам'ятовується зорового образу всього, що пов'язано з підприємством, його діяльністю та продукцією. Але мова йде не тільки про унікальний графічному оформленні і навіть не про короткочасних рекламних компаніях. Корпоративний стиль повинен сприяти створенню у споживача певних стереотипів, завдяки яким реклама стає більш виборчої, дохідливо, адресної, а рекламовані послуги або вироби виділяються з безлічі подібних [3, с. 20].
За своєю суттю корпоративний стиль - це узагальнений образ компанії в громадському сприйнятті, або ж сукупний знак, що дозволяє відрізнити одну установу від іншої [5, с.39].
Цікаво відзначити, що один з родоначальників корпоративний стилю Пітер Бернс розглядав не стільки у вузькому сенсі зовнішніх ознак фірмової ідентифікації, скільки як спеціальну концепцію фірмової політики, як новий стиль мислення у всіх аспектах організаційної діяльності і, перш за все, стиль поведінки на ринку [ 4].
У загальному розумінні корпоративний стиль -- це сукупність постійних художніх, текстових та інших елементів у всіх рекламних розробках виробників або посередників. Елементами фірмового стилю є товарний знак, фірмовий шрифтовий надпис (він ще має назву «логотип»), фірмовий блок, фірмове гасло, фірмові кольори, фірмовий комплект шрифтів, інші фірмові константи: сувенірна реклама, друкована продукція (листівки, буклети тощо), елементи діловодства (фірмові бланки, папки, конверти, фірмові блоки паперу тощо), фірмовий рекламний прапор, пакувальний папір, зображення товарного знака або логотипа на транспортних засобах тощо.
Найважливішим елементом корпоративного стилю та упаковки є товарний знак або логотип, який виконує функцію знака обслуговування. Він використовується для виокремлення товарів і послуг підприємства та для реклами. Товарний знак має такі синоніми, як фірмовий знак (тоді виокремлюється організаційна одиниця), марка, фірмова марка, емблема.
Багато важать логотип з погляду забезпечення ефективності роботи каналів розподілу:
* полегшується ідентифікація послуг як споживачем, так і посередником;
* споживач може замовити товар чи послугу за конкретною назвою;
* логотип збільшує престижність закладу;
* використання логотипу у маркетингу полегшує сегментування ринку;
* за логотипом може ховатися не тільки конкретний задум, а й значно більше -- історичний аспект, особливості сучасного дизайну, використання національних традицій, фірмовий стиль і навіть елементи корпоративної філософії[2, c. 89-91].
Основні компоненти фірмового стилю:
· Логотип
· Текстовий знак
· Колірна палітра (фірмові кольори)
· Фірмовий шрифт
Логотип - це інструмент просування фірми на ринок, конкуренцію, привертання уваги покупців, сукупність прийомів, поліпшуючих запам'ятовування і сприймання покупцями, партнерами і незалежними спостерігачами не тільки товарів фірми, але і всієї її діяльності, що дозволяє ідентифікувати компанію серед конкурентів. Логотип використовується при оформленні пропонованих фірмою продукцією, як реклама, ярлики, які компанія використовує у фірмових бланках, рекламних матеріалах, на конвертах, упаковці продуктів. Логотип може співпадати з назвою фірми, може бути його скороченням (Coca-Cola, ABB -- Asea Brown Boveri, F&C -- Фінанси та кредит) або оригінальним словом, пов'язаним з назвою або специфікою фірми. (Додаток П)
Текстовий знак - це елемент стилю, який є обличчям фірми, її основною відмітною ознакою в рекламі і на продукції. Він допомагає швидко орієнтуватися на ринку подібних послуг.
Фірмовий шрифт. Шрифти розрізняються характером малюнка, нахилом, насиченістю, розміром. Шрифт проробляється індивідуально, також як і логотип. Наявність фірмового шрифту вигідно відрізнить вашу компанію від інших, але не є обов'язковим компонентом фірмового стилю.
Хотілося б докладніше зупинитися на одному з компонентів фірмового стилю, як фірмовий колір. Колір є потужним засобом ідентифікації і тому повинен використовуватися в якості істотного компонента як в побудові власне знака або логотипу, так і в створенні системи фірмового чи корпоративного стилю. Для оформлення словесного та графічного товарного знака вибираються певні кольори, які в поєднанні з першими елементами і створюють певний образ.
Колір логотипу, шрифта, піктограм -- це один з ключових елементів сильного бренду. У кожного кольору свої особливості, асоціації та психологічний вплив. Кольори викликають певні емоції та почуття, тому надзвичайно важливо вибрати той, який ефективно представить індивідуальність закладу.
Дослідження показують, що люди за перші 90 секунд підсвідомо складають думку про людину, оточення або продукт, і що від 62% до 90% цієї оцінки ґрунтується тільки на кольорі.
Фірмовий колір дуже важливий! Візьмемо, наприклад, популярний логотип McDonald's і пограємо з кольором :
Незважаючи на те, що ми зовсім не змінили дизайн, зміна кольору перетворила відомий бренд в щось зовсім інше. І це щось не дуже апетитне.
Ми можемо виконати ту ж вправу з логотипом Coca-Cola:
Щось не дуже хочеться взяти таку баночку смачного напою, правда ж?
Виконавши такі операції з логотипом Володимир-Волинським педагогічним коледжем, я упевненістю можу сказати, що вдало підібрано кольори даного логотипа.
Знак «біологічна небезпека» набуває зовсім іншого значення, якщо його показати в кольорах Барбі або кольорах екологічно чистих матеріалів:
Навіть коли включені явні словесні команди, конфліктуюча символіка кольору може ввести в оману. Поміняйте тільки колір на знаках «Стоп» на зелений і це призведе до аварій на кожному перехресті. Так що з упевненістю можна сказати, що фірмові кольори дуже важливі.
Неможливо знайти сприятливого кольору для усіх людей. Це пов'язано з тим, що викликається колірними поєднаннями психологічний вплив диференційовано для різних людей, в поведінці яких суттєву роль відіграють культура і традиції. Доведено існування зв'язку між колірними перевагами споживача і його соціальним станом. Так яскраві, кричущі кольори більше подобаються людям з низьким достатком, у той час як більшість людей заможних, які досягли успіху воліють стримані кольори. ( Додаток Р)
Успіх компанії залежить від фірмового кольору,--і подивимося, як використовують колір відомі корпорації та бренди:
- синій колір означає :довіру, консервативність, надійність, чесність, спокій, міцність, холод. Він використовується для інтернет-бізнесу і фінансових установ. Мужній колір.
- чорний колір означає: витонченість, розкіш, формальність, стиль, елегантність, дорожнеча, авторитетність. Чорний використовується для брендів «високого класу», як основний або в парі з іншим кольором. Чорний похмурий, серйозний. Більшість логотипів були спочатку розроблені в чорно-білих кольорах.
- червоний колір означає: сміливість, пристрасть, сила, увага, любов, захоплення, дія, агресивність. Червоний працює однаково добре на чорному і білому тлі. Він може означати стоп, небезпека і гаряче. Колір-вигук. Рожеві кольори (відтінки червоного) прийнято вважати жіночими кольорами.
- Жовтий колір означає: логічність, оптимістичність, прогресивність, впевненість, грайливість, творчість. Жовтий зазвичай занадто яскравий, щоб використовувати його окремо, і вимагає використання контуру, фону або кольору на межі. Це колір обережності. Презентує чіткість.
помаранчевий колір означає: щасливість,енергійність, товарись-кість, доброзичливість, доступність, захопленість, сонячність. Вважається, що помаранчевий викликає апетит. Помаранчевий колір використовується в деяких знаках застереження. Часто використовується в роздрібній торгівлі. Як правило, це заклик до дії.
- зелений колір означає: Природу, багатство, свіжість, життя, гармонію, навколишнє середовище, зростання, новизну. Зелений означає «вперед». Часто використовується для представлення еко-компаній і продуктів. Вважається заспокійливим кольором.
- фіолетовий колір означає: велич, таємничість, помпезність, церемоніальність, творчість, унікальність. Колись був найдорожчим кольором у виробництві, так як робився з рідкісної морської водорості. Часто розглядається як елітний. Подобається дітям, його часто використовують в упаковці солодощів та іграшок.
Корпоративними кольорами Володимир-Волинського педагогічного коледжу являється:
- жовтий- логіка;
- колір морської хвилі- особливий вплив на людину, цей відтінок допомагає зняти відчуття тривоги, страху, переживань, допомагає зосередитися, підбадьоритися і заспокоїтися.
- похідні кольори від морської хвилі, які допомагають зробити ефект свіжості та чистоти у розробці корпоративного стилю.
- синій - довіра, консервативність
Людство втомлюється від великої кількості інформації, тому доречним є використування піктограм. Наочність і простота передачі будь-якої інформації в зображеннях дозволяє застосовувати піктографію і в сучасному світі. Досить згадати знаки дорожнього руху, де зображення ножа і виделки позначає, що поблизу знаходиться ресторан, а бензоколонка означає заправну станцію. Піктограми використовують і в спортивних змаганнях, олімпіадах. Тут для кожного виду спорту намальований чоловічок, що виконує певні дії.
Піктографія є самою примітивною формою графіки, способом спілкуватися один з одним за допомогою малюнків. Ніхто точно не знає, де і за яких обставин зародився цей первісний вид писемності, проте піктографічні картинки, зображені на кістці, дереві, камені, знаходять повсюдно: Північна Азія, Західна Африка, Північна Америка. До нашого часу збереглися подібні малюнки на скелях і в печерах. За допомогою малюнків робили написи на надгробних каменях, записували відомості про умови обміну, про військові конфлікти і вдале полювання.
Слово «піктографія» має грецьке походження: «pictus» (піктус) - «малюнок», і «grapho» (графо) - «пишу». Таким чином, дослівний переклад означає «пишу малюнками». І дійсно, цей стародавній спосіб передачі інформації використовує малюнки (піктограми) замість букв і символів.
Піктограма - це універсальний спосіб спілкування. Не потрібно володіти спеціальними знаннями або вміннями, щоб хоч приблизно зрозуміти сенс повідомлення, зашифрованого в малюнках. Люди, що говорять на різних мовах, і навіть не вміють читати, мають знижений інтелект можуть однаково легко розуміти цей вид первісного живопису.
Піктограма, як правило, повідомляє про конкретне явище, предмети чи дії, а іноді і про цілий комплекс предметів і явищ. Це не окремо взятий звук, склад або слово. Стародавні люди зображали послідовність малюнків, щоб розповісти про якусь подію. ( Додаток С)
Оскільки піктографія вважається позамовною знаковою системою, то вона найкращим чином підходить для передачі інформації, яка повинна бути одночасно зрозуміла людям та дітям різних національностей та з різним рівнем розвитку.
Таким чином, піктографія та пікторгама - це не тільки найдавніша добуквенна система письма, а й метод передачі різноманітної інформації в сучасному світі. [44;36]
Для того щоб підготуватися до проектних дій, треба спочатку вивчити ситуацію щодо виробів, аналогічних тому, який проектується. Зібрати та проаналізувати інформацію, що стосується естетичних, функціональних, конструкторських, технологічних властивостей аналогів і прямого прототипу, якщо він є. Накопичення цієї інформації відбувається за двома основними напрямами: вивчення літературних джерел і натурного матеріалу. [1;36]
Під час вивчення натурного матеріалу було проаналізовано попередні вироби-аналоги. Під ними слід розуміти брендбук Дрогобицького механіко-технологічного коледжу спеціальності «Дизайн»; Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва; КНУТД; міжнародного гуцульського фестивалю КІПДМ ЛНАМ. (Додаток Т )
Отже, корпоративний стиль - це частина образу компанії, що необхідна для виділення компанії та її продукції серед різноманіття інших. Це показник філософії фірми та її корпоративної культури, оскільки по фірмовому стилю завжди можна визначити, які люди працюють в компанії, наскільки фірма поважна і навіть чого від неї можна очікувати.
Колір у фірмовому стилі відіграє важливу роль, сприяючи реалізації комунікативної функції. Завдяки особливому колориту рекламне повідомлення спричиняє емоційний вплив на глядача. Так у загальній композиційній побудові вдале підібране колірне рішення підвищує виразність, образність, запам'ятовуваність. [44;36]
У ході роботи були детально вивчені закони впливу кольору на споживачів, і, як наслідок, на просування послуг, виявлено основні помилки багатьох сучасних рекламістів, неграмотно обирають колір для фірмового стилю, що неминуче знижує ефективність реклами, і є перешкодою успішному просуванню продукту, вивчена символіка, фізіологія і основні характеристики кольору, виявлені особливості сприйняття різних кольорів людьми, вивчено взаємозв'язок між колірним рішенням і іншими складовими фірмового стилю (шрифт, знак). Кольорове рішення фірмового стилю буде мати позитивний ефект, якщо дотримати закони гармонії кольору, враховати особливості сприйняття кольору конкретної цільової аудиторією, фірмові кольори будуть органічно поєднуватися і гармоніювати з фірмовим знаком і шрифтом, і відповідати рекламованого товару, колір ретельно продуманий з позиції максимальної відповідності створюваному образу.
Наприкінці даного етапу розробки ми отримали фірмові кольори, варіанти кольорових рішень логотипу, обрали фірмові шрифти для заголовків і основного тексту, охарактеризували фірмовий орнамент. Можна приступати до дизайн-розробки зразків поліграфічної продукції та сувенірів.
2.2 Конструкторський етап
Друкована продукція -- це один з найбільш ефективних способів впливу на потенційних споживачів, вона є невід'ємною частиною будь-якої установи, незалежно від виду діяльності .
Найбільш затребувані види поліграфічної продукції:
- Фірмовий бланк (лист, як правило формату А4 і менше, що містить елементи фірмового стилю або інформацію постійного характеру (накладні, акти), призначений для подальшого заповнення). Ми використали у фірмовому бланку фірмові кольори: білий та колір морської хвилі, емблему та контакти навчального закладу.
- Флаєр (єврофлаєр) - Еврофлаер - один з найпростіших, популярних і доступних інформаційних носіїв! Еврофлаер - вид поліграфічної продукції невеликого формату (210х100мм.). Еврофлаер, зазвичай друкуються на папері середньої щільності (130 і 170г / м2). Друк односторонній або двосторонній, часто повнокольоровий. У нас повнокольоровий, двосторонній друк з використанням фірмових елементів, таких як стрічковий орнамент, двоколірні піктограми, емблема, декоративна хвилька та фірмовий шрифт.
- Буклет (неперіодичне листове видання у вигляді одного аркуша друкованого матеріалу, сфальцьованого (складеного) в 2 і більше згинів).
- Бейджик - інформативний носій, нагрудна або нашийна картка, виготовлена з пластику або картону, яка містить на собі дані.
Передній фон макету бейджа білого кольору. Білий фон на аркуші, несе інформативний характер, є дуже зручним. Частина бейджику зафарбована коліром морської хвилі. Логотип навчального закладу займає 1/5 частину білого фону. Отже верхня права частина бейджику зайнята адресою навчального закладу. А це означає, що по середині цього елементу фірмового стилю є достатньо місяця для розташування фірмового тексту.
Якщо використати інший колір, наприклад, червоний , то в даному видку, він буде «кидатися в очі», тим самим викликатиме роздратування у людини, яка спілкується із співробітником. Білий колір можна назвати нейтральним. І з точки зору психології він не викликає роздратування з боку людини, яка дивиться на бейджик. З цих слів видно, чому ми так багато слів присвятили психологічному значенню кольору. Адже колір може вплинути на потенційного споживача, як позитивно, так і негативно.
- Календар (друковане видання, обов'язково має в своєму складі календарну сітку. Календарі бувають: кишенькові, квартальні, перекидні календарі на ригелі, календарі «будиночок» і «будиночок перекидний»). У нашій розробці присутні настінний календар формату А3 і кишенькові календарики стандартного формату.
- Візитна картка ( аркуш цупкого паперу або картону, зазвичай формату 50 мм Ч 90 мм (іноді інших форматів), що містить відомості про фірму. При розробці макету візитки ми використали фірмовий шрифт та колір, емблему, яка розташована з правої сторони і займає Ѕ частини візитки. Є двостороння та повнокольорова ).
- Папка (виріб з щільного паперу, картону призначений для зберігання невеликої кількості аркушів паперу. В основному використовується як елемент фірмового стилю. Розрізняють декілька видів: цільнокройні (виготовляються з цілого листа матеріалу), з приклеєними кишенями (кишеня-клапан виготовляється з окремого листа матеріалу і потім приклеюється до основи). Ми розробили макет папки цільнокройного, формат А4, використали фірмові кольори, шрифт та елементи, такі як стрічковий орнамент, декоративну «хвильку», логотип.
- Конверт (один з видів носія фірмового стилю. Існує велика різноманітність видів конвертів). Для написання текстів використовують (зазвичай) темні чорнила. Хоча зараз можливо все. В розробці фірмового конверту для фону було використано білий колір. У правому нижньому куті конверту розміщено логотип корпорації. На білому (основному) фоні ми бачимо «бірюзові» координати та назву корпорації. Бірюзова символіка знаходиться на білому фоні конверту.
- Фірмові стікери (кубарик) - стос паперу невеликого формату, проклеєний з одного боку для легкості відриву. Використовується для оперативних записів, несе елементи фірмового стилю.
...Подобные документы
Теоретичні основи декоративно-орнаментального малювання. Граматика та семантика українського декоративно-прикладного мистецтва, особливості стилізації форм рослинного, тваринного світу. Використання елементів стилізації на уроках декоративного мистецтва.
дипломная работа [6,0 M], добавлен 22.09.2009Оцінка словника молодшого школяра. Словникова робота в початковій школі. Види образотворчого мистецтва, їх роль на уроках навчання грамоти. Педагогічна ефективність використання засобів образотворчого мистецтва, їх вплив на словниковий запас учнів.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 26.08.2014Суть і значення ігрової діяльності на уроках музичного мистецтва в початкових класах. Творчі аспекти розвитку здібностей молодших школярів у процесі ігрової діяльності. Методика застосування творчих занять у музично-естетичному вихованні школярів.
курсовая работа [67,5 K], добавлен 21.02.2014Аналіз творів образотворчого мистецтва, які вивчаються у початковій школі, специфіка використання творів українських митців. Підготовча робота та етапи організації учнів до сприймання нового твору мистецтва. Розвиток уміння сприймати твори мистецтва.
дипломная работа [80,9 K], добавлен 14.07.2009Історія розвитку української кераміки. Традиції давньої і сучасної української народної керамічної іграшки. Методика проведення занять вивчення мистецтва кераміки в початковій школі. Процес створення керамічної іграшки на уроках образотворчого мистецтва.
дипломная работа [2,4 M], добавлен 19.10.2010Співіснування традиційного мистецтва з інноваційними творчими задумами та тенденції сучасної творчості. Система видів і жанрів образотворчого мистецтва, їх характеристика, методика ознайомлення молодших школярів в початкових класах та формування уявлень.
дипломная работа [744,0 K], добавлен 06.11.2009Ігрова діяльність як психолого-педагогічна проблема. Педагогічне значення дидактичних ігор. Прийоми їх використання на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі. Вплив експериментальної методики на результативність образотворчої діяльності учнів.
дипломная работа [790,5 K], добавлен 25.10.2009Роль образотворчого мистецтва в естетичному розвитку дітей. Створення фундаменту для формування світогляду та естетичних поглядів молодшого школяра. Сутність та історія розвитку народного мистецтва, характеристика основних його видів, жанрів та техніки.
дипломная работа [3,3 M], добавлен 12.11.2009Основні особливості використання декоративного розпису як одного з видів декоративно-ужиткового мистецтва під час проведення занять з образотворчого мистецтва. Загальна характеристика історії розвитку декоративного мистецтва, аналіз головних етапів.
курсовая работа [4,6 M], добавлен 22.11.2013Вимоги до нетрадиційних методів навчання. Мета і зміст нестандартного підходу до проведення уроків образотворчого мистецтва в початкових класах. Методика використання художньо–дидактичних вправ, колективної роботи на уроках образотворчого мистецтва.
курсовая работа [7,0 M], добавлен 08.04.2016Наочно-методичне забезпечення проведення уроків образотворчого мистецтва. Педагогічний малюнок як вид наочності, його дидактичний принцип. Умови ефективного використання та методика створення ілюстративного матеріалу на уроках образотворчого мистецтва.
дипломная работа [85,3 K], добавлен 29.09.2010Образотворче мистецтво як засіб естетичного виховання. Застосування комп'ютерної графіки на уроках образотворчого мистецтва. Петриківський розпис як один із видів діяльності на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі. Прийоми виконання розпису.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 15.06.2014- Можливість і шляхи реалізації інтеграції образотворчого мистецтва і розвитку мови в початковій школі
Розгляд психологічних основ міжпредметних зв'язків на уроках образотворчого мистецтва в школі. Аналіз художнього сприйняття витворів образотворчого мистецтва і літератури дітьми молодшого шкільного віку. Оцінка досвіду учителів з даної проблеми.
курсовая работа [649,7 K], добавлен 09.04.2015 Історичні і психолого-педагогічні основи морального виховання учнів, його місце та значення в практичній роботі вчителя на сучасному етапі. Можливості уроків образотворчого мистецтва в процесі морального виховання учнів молодшого шкільного віку.
курсовая работа [51,5 K], добавлен 19.09.2010Педагогічні умови навчання дошкільників основам мови образотворчого мистецтва. Програма з образотворчого мистецтва. Інноваційні підходи до ознайомлення дітей дошкільного віку з жанрами образотворчого мистецтва. Інноваційно-освітня діяльність педагога.
курсовая работа [35,9 K], добавлен 12.03.2012Навчання образотворчого мистецтва молодших школярів. Пейзаж як жанр образотворчого мистецтва. Сутність та основні образотворчі засоби живопису. Особливості ознайомлення молодших школярів із творами живопису. Методика виконання пейзажу у початкових класах.
дипломная работа [112,8 K], добавлен 20.10.2009Роль і місце гуртка образотворчого мистецтва в загальноосвітніх школах. Виховання школярів засобами народного мистецтва. Роль гуртків образотворчої діяльності в навчанні дітей з особливими потребами. Інноваційно-освітня діяльність педагога в цій галузі.
дипломная работа [83,2 K], добавлен 18.12.2007Традиційні техніки графіки. Прикладна графіка та нетрадиційні техніки графіки. Зміст навчального матеріалу з графічними техніками у підручниках з образотворчого мистецтва для середніх шкіл. Дизайн календарю як приклад використання графічних технік.
дипломная работа [62,3 K], добавлен 04.09.2012- Формування у молодших школярів навичок естетичного сприймання у процесі використання творів живопису
Роль образотворчого мистецтва в естетичному вихованні школярів, зміст та шляхи формування навичок естетичного сприймання творів живопису. Розробка методики естетичного сприймання творів живопису у початкових класах, її практична апробація, ефективність.
дипломная работа [94,6 K], добавлен 27.09.2009 Суть та педагогічне значення дидактичних ігор, прийоми їх використання на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі. Розробка експериментальної дидактичної методики та визначення її впливу на результативність образотворчої діяльності учнів.
дипломная работа [119,1 K], добавлен 27.09.2009