Сучасні підходи до вивчення питань екологічної проблематики в шкільному курсі біології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Державний заклад

«Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

Сучасні підходи до вивчення питань екологічної проблематики в шкільному курсі біології

Тимофєєва А.В.

Старобільск - 2019

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ВІДОМОСТЕЙ

1.1 Система екологічного виховання учнів загальноосвітньої школи в сучасних умовах

1.2 Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти в сучасних умовах

1.3 Особистості використання сучасних комп'ютерних технологій на уроках біології

1.4 Інформатизація системи освіти в сучасній школі

1.5 Інтерактивні методи і їх використання в процесі вивчення біології

1.6 Проблема класифікації інтерактивних методик

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

2.1 Можливості ІКТ-технологій при викладенні екологічної проблематики в курсі біології

2.2 Інтерактивні методи навчання

РОЗДІЛ 3. МАТЕРИАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1 Методичні рекомендації із застосування інноваційних технологій навчання в процесі викладання біології

3.2 Переваги використання ІКТ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Актуальність. Актуальність проблеми полягає в тому, що у сучасному вимогливому та швидкозмінному соціально - економічному середовищі рівень освіти значною мірою залежить від результативності запровадження технологій навчання, що ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, які розвивають діяльнісний підхід до навчання.

Біологія у середніх навчальних закладах має великі потенційні можливості екологічної освіти у виконанні соціальних замовлень школи з освіти і виховання на сучасному етапі розвитку українського суспільства.

Тому в умовах державного становлення України одним із пріоритетних завдань національної школи є прищеплення майбутнім господарям країни загальнолюдських цінностей у ставленні до природи, забезпечення їх науковими знаннями про взаємозв'язок природи і суспільства, залучення до активної діяльності з охорони і поліпшення природного довкілля.

У шкільному курсі серед усієї кількості питань екологічного характеру, представлених у предметах природничого циклу, значна частина належить біології. [1, с. 87-91].

Екологічні питання, представлені в шкільній біології, носять переважно фрагментарний характер. Вони в більшості випадків стосуються глобальних екологічних проблем і зв'язків. Водночас спостерігається нестача матеріалу, присвяченого екологічним проблемам найближчого до школярів природно-техногенного оточення, який є визначальним у формуванні екологічної поведінки [6, с. 30].

Встановлено, що найпоширенішими формами екологічної освіти в школах під час урочної діяльності є: інтегровані уроки, уроки-подорожі, урокиекспедиції, лекції, конференції, семінарські заняття, дискусії, екскурсії, екологічні ігри, кіноуроки, розробка екологічних проектів, заняття з використанням сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій в Інтернеті, мультимедійних та інтерактивних технологій.

Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп'ютерів, комп'ютерних комунікацій, усяких електронних пристроїв), а отже, поява нових технологій обробки, передачі, одержання й збереження інформації відкриває нові можливості, для застосування комп'ютерів у навчальному процесі з екологічних питань, які вивчаються на уроках біології.

Національна доктрина розвитку освіти «Україна ХХІ століття» визначає пріоритетом розвитку освіти впровадження сучасних технологій навчання, а саме - інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та Теорії розв'язання винахідницьких завдань (ТРВЗ-технологій), які забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. [19, с. 3-23].

Використання нформаційно - комунікаційних технологій мультимедіа технологій, та Теорії розв'язання винахідницьких завдань дає змогу для створення відповідних педагогічних умов при викладенні екологічної проблематики на уроках біології, відбору оптимальних форм, методів і прийомів та виводить сучасний урок біології на якісно новий рівень, оскільки активізує процес навчання шляхом використання нових привабливих форм подання навчальної інформації, залучає школярів до активної пізнавальної діяльності завдяки новизні та не традиційності викладання нового матеріалу.

Дані підходи використовуються епізодично, в сучасній літературі немає прикладів комплексного використання всіх сучасних підходів при вивченні екологічної проблематики на уроках біології в середній школі, що вимагає подальшого вивчення і впровадження в період поступу держави на шляху інтеграції у європейський і світовий інформаційний простір якому потрібні виховані, грамотні та культурні в екологічному

Технології комп'ютеризованого навчання, досліджували вітчизняні вчені А. Ашеров, А. Довгялло, О. Савельєв, О. Молібог, а також - Г. Клейман, Н. Краудер, С. Пейперт, В. Скіннер. Доцільність та шляхи впровадження комп'ютерних технологій у навчальний процес з біології в основній школі досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені, а саме: О. Данилова, Ю. Дорошенко, Г. Клейман, О. Козленко, О. Легкий, Н. Мятяш, Є. Неведомська. В. Пакулова, Н. Семенюк, Л. Семко, М. Сидорович та інші. Проблемою інтеактивних технологій займаються багато фахівців. К.О.Баханова, О.Л.Глотова, К.Ф.Нор, О.М.Пєхоти, Л.В.Пироженко, О.І.Пометун, Г.А.Цукерман, О.Г.Ярошенко [4.1.]

Метою дослідження є проведення аналізу різноманітності сучасних підходів та освітніх технологій до вивчення екологічної проблематики в шкільному курсі біології.

Об'єкт дослідження сучасні підходи до вивчення екологічної проблематики в шкільному курсі біології.

Предмет дослідження: сучасні освітні технології, як практико орієнтований підхід до навчання, формування ключових компетенцій (соціальних, полікультурних, інформаційних, комунікативних тощо); розвиток ініцітивності та самостійності учнів у вивчення екологічної проблематики на уроках біології.

Практична значимість даної роботи полягає в тому, що її результати можна використовувати у процесі вивчення курсу біології у середній школі.

В роботі були використані наступні методи дослідження: аналіз та синтез, індукція та дедукція, теоретичний аналіз літературних джерел (філософської, методичної літератури, шкільних програм з біології), який дозволив виявити особливості шкільної біологічної освіти з екологічної проблематики в Україні, вивчення педагогічного досвіду, систематизація, моделювання, а також метод наукового узагальнення.

Особистий внесок. Магистранткою самостійно було запропоновано тему та план проведення досліджень, проведен обзор сучасної літератіри за тематикою роботи, проаналізований матеріал та зроблені висновки, розроблені конспекти урокыв з використанням сучасних технологій навчання, розроблены методичні аспекти викладання матеріалу у школі та практичні рекомендації.

Апробація роботи відбулася на конференції «Дні науки - 2018», яку проводила кафедра біології (ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»).

Структура роботи. Робота складається із вступу, 3 розділів, загальних висновків і викладено на 76 сторінках. Список використаних джерел нараховує 34 джерела.



РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ВІДОМОСТЕЙ

1.1 Система екологічного виховання учнів загальноосвітньої школи в сучасних умовах

Освіта - стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації, її держави, запорука майбутнього, найбільш масштабна і людиноємка сфера суспільства. Вона є засобом відтворювання і нарощування інтелектуального та духовного потенціалу народу, виховання патріота і громадянина. Дбайливе ставлення людини до природи складається не тільки з уміння використовувати її плоди. Дуже важливим є те, щоб усвідомлення значимості природи стало внутрішнім надбанням особистості.

Тому потрібно формувати екологічну свідомість школярів, що проходить найбільш ефективно, якщо педагогічний процес екологічного виховання враховує психологічні особливості учнів та процеси формування екологічної свідомості. Отже, екологічна освіта і виховання покликані забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв'язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема, сформувати прагнення і вміння брати активну участь в охороні й поліпшенні навколишнього середовища. У зв'язку з цим виникає необхідність суттєвого удосконалення змісту навчального процесу, створення відповідних педагогічних умов для екологічного виховання школярів, відбору оптимальних форм, методів і прийомів навчання екології. [2, с. 70-72].

Екологічна компетентність виявляється в систематичному прийнятті рішень щодо врахування екологічних наслідків власної діяльності, що чинить певний вплив на довкілля. Основою екологічної компетентності є екологічні знання, досвід практичної діяльності в довкіллі. Набуті екологічні знання є власним надбанням особистості, вони формуються під впливом екологічної інформації. Таку інформацію учні отримують на заняттях із природничих предметів. Значною мірою звичайно на уроках біології. Адже з усіх природничих наук саме біологія має з екологією найбільш тісні зв'язки. Хоча в класах, де запроваджений екологічний профіль навчання, екологія вивчається як окремий предмет, і учні мають можливість більш досконало вивчати екологічні поняття, процеси та принципи. При навчанні за іншими профілями екологія вивчається у вигляді короткотермінового курсу лише з метою узагальнення шкільної екологічної освіти. Тому завдання щодо формування в учнів екологічної компетентності у цьому випадку ускладнюється, а вказану компетентність у школярів слід формувати при вивченні всіх природничих предметів, в тому числі й найбільшою мірою на уроках біології. [15, с. 28-31].

За висновками вчених, екологічна освіта здатна впливати на усвідомлення власної причетності до екологічних проблем, врахування у професійній, суспільній і побутовій діяльностях, наслідків впливу на довкілля й таким чином спрямована на формування екологічно компетентної особистості.

Екологічну компетентність в сучасній психолого-педагогічній літератур пов'язують із набуттям учнями:

а) системи знань про навколишнє середовище (соціальне і природне у їх взаємозв'язку і взаємозалежності),

б) практичного досвіду використання знань для вирішення екологічних проблем на локальному й регіональному рівнях;

в) прогнозуванням відповідної поведінки й діяльності у професійній сфері й побуті;

г) потребою спілкування з природою та бажанні брати особисту участь в її відновленні та збереженні [7, с. 28- 31].

Хоча компетентнісний підхід є одним із актуальних освітніх підходів, завдання формування екологічної компетентності учнів не зазначено у сконцентрованому вигляді в нормативних документах МОН України, за винятком старших класів екологічного профілю. Окремі риси і складові екологічної компетентності визначені у «Концепції екологічного виховання» [14 с.72-78 ].

У школах України природоохоронна освіта і виховання здійснюються насамперед у процесі вивчення основ наук, предметів природознавчого напряму -- біології, географії, фізики, хімії. Проте саме при вивченні біології формування екологічної компетентності учнів відбувається найбільшою мірою, адже екологія, як наука, бере свій початок саме з біології. Це дає змогу учням ознайомитися з різними підходами й аспектами природоохоронної справи [9, с. 72].

Аналіз навчальних програм, проведений О. Пруцаковою, Н. Пустовіт, показав, що серед природничих дисциплін біологія має досить вагоме значення щодо можливості формування екологічної компетентності школярів. Результати досліджень відображено у таблиці 1.

Таблиця 1 Екологізованість шкільних предметів

Навчальний предмет Загальна кількість навчальних годин на його вивчення	Навчальний предмет Загальна кількість навчальних годин на його вивчення	Загальна кількість тем (питань), що розгля даються	Наявність екологічної проблематики в навчальному предметі
			Екологічні теми (питання)	Навчальний час на вивчення
			Кількість екологічних питань	%	Кількість навчальних годин	%
Біологія	357	412	61	14,8	36	10
Географія	340	960	115	12	34	10,7
Фізика	357	412	10,3	2,4	6	1,7
Хімія	272	373	11	3	7	2,5

Проаналізував дані таблиці видно, що серед усієї кількості питань екологічного характеру, представлених у предметах природничого циклу, значна частина належить біології. Частка екологічних тем по відношенню до загальної кількості тем, що заплановано в шкільному курсі біології, є найбільшою - 14,8 % , що пов'язано з вивченням різних елементів біосфери. Навчальний час на вивчення екологічної проблематики становить 10 % від усього часу, відведеного на вивчення біології в школі. Цей показник є досить високим серед природничих навчальних дисциплін, проте, він є незначним, що веде лише до поверхового ознайомлення з наявністю екологічних проблем. [34, с. 69-75].

Екологічні знання, представлені в шкільній біології, носять переважно фрагментарний характер. Вони в більшості випадків стосуються глобальних екологічних проблем і зв'язків. Водночас спостерігається нестача матеріалу, присвяченого екологічним проблемам найближчого до школярів природно-техногенного оточення, який є визначальним у формуванні екологічної поведінки. Адже справедливо вважається, що найближче довкілля учень має знати краще, ніж іншу екологічну проблематику [6, с. 30].

Встановлено, що найпоширенішими формами екологічної освіти в школах під час урочної діяльності є: інтегровані уроки, уроки-подорожі, уроки-експедиції, лекції, конференції, семінарські заняття, дискусії, екскурсії, екологічні ігри, кіноуроки, розробка екологічних проектів, заняття з використанням сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій в Інтернеті, мультимедійних та інтерактивних технологій. [35, с. 41-49].

Під час вивчення біології висвітлюється ряд понять, які є спільними для біології та екології: вид, популяція, біоценоз, біогеоценоз, екосистема, біосфера, продуценти, консументи, редуценти, симбіоз, коменсалізм, мутуалізм, біотичні, абіотичні, антропогенні фактори.

У цілому при викладанні біології у школі послідовність вивчення взаємодії суспільства і природи включає п'ять етапів. На першому етапі у школярів формуються мотиви, необхідності й бажання, прагнення та інтерес до керованої еволюції й перетворення біосфери у ноосферу.

На четвертому етапі досягається усвідомлення школярами історичних причин виникнення сучасних екологічних проблем, розглядаються шляхи їх розв'язання на основі міжнародного співробітництва. П'ятий етап -- практичний - є важливим у формуванні відповідального ставлення учнів до природи. На цьому етапі забезпечується реальний внесок школяра у справу охорони навколишньої природи, оволодіння нормами і правилами поведінки в природному середовищі.

Запропонована послідовність вивчення взаємозв'язків людини та природи дає можливість поглибити знання учнів за допомогою встановлення залежності між біосистемами і людською діяльністю та сприяє розвитку екологічної культури особистості, мотивів охорони здоров'я людини, середовища її існування, зростання інтересу до екологічних проблем і потреб особистості, участі у їх розв'язанні. На розвиток екологічної компетентності учнів при вивченні біології впливають три взаємопов'язані складові: екологічні знання, екологічні переконання, екологічна діяльність.

Перша складова -- накопичення екологічних знань -- передбачає: дослідження учнями досвіду природоохоронної роботи (анкети, інтерв'ю, бесіди, випуск екологічних газет); оволодіння знаннями про екологічну обстановку в Україні (екскурсії, відеофільми); ознайомлення з інформацією про охорону рослин та тварин (екопрогулянки, екопоходи по околицях, зустрічі з екологами).

Друга складова -- становлення екологічних переконань. Через диспути, обговорення, дискусії, конференції, утвердження власної позиції у класі, за допомогою конкретних справ, пов'язаних з екологією, формується переконання в тому, що до природи треба ставитися відповідально, берегти все живе; розв'язувати екологічні проблеми можна тільки спільними зусиллями, на основі знань законів природи.

Третя складова -- екологічна діяльність -- включає: - природоохоронну діяльність (догляд за кімнатними рослинами, клумбами біля школи, конкретна трудова діяльність під час екодесантів -- розчищення парків, скверів мікрорайону); екологічна розвідка околиць, прокладання та оформлення екологічних стежок. - пропагандистська діяльність: розповіді про природу рідного краю, проведення бесід з молодшими школярами про те, що конкретно і як треба охороняти в природі; складання пам'яток, екологічних анкет, газет, інформаційних листівок; ведення екологічного щоденника; - ігрові форми діяльності: конкурси, турніри, конкурси-аукціони (на знання якої-небудь теми, пов'язаної з природою); науково-фантастичні проекти з охорони навколишнього середовища; турнір знавців природи; конкурс розповідей про рослини, тварини; вікторини, ігри-екскурсії [27, с. 69-73].

Вивчення літератури з проблеми екологічної компетентності дозволило також встановити, що науковці виділяють три компоненти екологічної компетентності, які можна формувати у загальноосвітніх закладах на уроках біології, зокрема: особистісний, когнітивний, діяльнісний. Особистісний компонент спрямований на усвідомлення себе частиною природи через формування екопсихологічної свідомості, забезпечує усвідомлення необхідності ведення здорового способу життя та його ролі для саморозвитку й самореалізації особистості, сприяє формуванню особистісної компетентності школярів; забезпечує усвідомлення учнями сутності людини, норм її поведінки. Когнітивний компонент лежить в основі екологічного світогляду і виражається у світосприйнятті, світовідчутті й світорозумінні людини. Діяльнісний компонент забезпечує опанування учнем світоглядних знань у процесі формування природничо-наукової картини світу на основі наукових знань про природу, які є основою для формування екологічної компетентності школярів.

Теоретичні положення, що визначають процес формування екологічної компетентності на уроках біології, дають підстави визначити провідні підходи у їх розробленні. Такими підходами є: - науковий - охоплює поняття, закономірності, інформацію, що характеризують та визначають взаємодії у системі «людина-природасуспільство». Забезпечує науковість та інноваційність знань у процесі екологічної підготовки; - системний підхід - спрямований на усвідомлення екологічної підготовки як цілісного утворення, яке має змістові, структурні й функціональні зв'язки; - ціннісний - ґрунтується на усвідомленні необхідності відповідального ставлення до навколишнього природного середовища та особистого внеску в збереження природи; - нормативний - спрямований на засвоєння сукупності екологічних норм, законів, правил, що регулюють навчальну діяльність; - особистісно-діяльнісний - забезпечує формування вмінь екологічної діяльності [10, с. 42- 48].

Підсумовуючи, можно зазначити, що в теперішніх умовах вирішення екологічних проблем є найбільш пріоритетним для збереження життя на Землі. Саме тому формування екологічної компетентності учнів є одним із найважливіших завдань. Практика показує, що екологізація є складовою частиною оновлення суспільства, яка відображає і формує його свідомість, нове мислення.

Сучасний розвиток вітчизняної педагогічної науки в галузі виховання особистості визначається взаємодією різних чинників: з одного боку, орієнтацією освіти і виховання дітей на традиційну методологію конструювання змісту, форм і методів пізнання ними довкілля, домінуванням екстенсивних тенденцій побудови навчально-виховного процесу у загальноосвітній школі, з іншого спостерігається обґрунтування та розробка нових підходів, напрямів взаємодії виховної теорії і практики, спрямованої на формування творчої, соціально активної, духовно й морально збагаченої та фізично здорової особистості [12, с.379-387 ].

Враховуючи ці тенденції у змісті Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Національної програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні, У законах України “Про загальну середню освіту” й “Про позашкільну освіту” актуалізовано увагу на тому, що провідною метою навчально-виховної діяльності різних навчальних закладів є формування та розвиток творчої та соціальної активності особистості, формування її системи гуманістичних й моральних цінностей. Саме тому удосконалення сучасної загальної освіти передбачає орієнтацію навчальних закладів на інтелектуально-творчий розвиток особистості, побудову змісту освіти й виховання на інноваційних підходах, що забезпечує результативність освітньо-виховного процесу, адже суспільний розвиток, поступ держави на шляху інтеграції у європейський і світовий інформаційний простір дедалі більше потребує особистості дослідницько-інноваційного типу[10, 3-23]. .

Відповідно до сучасної системі освіти процес навчання повинен ґрунтуватися на визнанні учня суб'єктом власного розвитку. Істотним фактором, що впливає на реалізацію такого погляду на навчально-виховний процес, є те, що учень повинен не тільки засвоювати зміст навчального матеріалу, але й самостійно контролювати, оцінювати й коригувати свою пізнавальну діяльність. На відміну від традиційного процесу навчання, у якому суб'єктові навчання відводилася досить пасивна роль, нова парадигма припускає значне розширення його «поля діяльності», з'являється необхідність формування й розвитку критичного мислення учня, що є основою самоконтролю, виховання самодостатньої особистості [21, 72-75].

Вивченням питань активізації пошукової та пізнавальної діяльності, творчого мислення учнів у процесі проведення практичних чи дослідницьких робіт на заняттях і в природі займались Е.П. Бруновта, Н.М. Буринська, М.В. Верзіліна, Б.П. Єсіпова, В.О. Онищук, Г.П. Пустовіт, Л.С. Романова, Д.Л. Сергієнко, С.В. Щукіна та інших.

Психологічні аспекти даної проблеми відображені в роботах П.П. Блонського (дисциплінованість мислення, здатність індивіда до руху від абстрактного до конкретного і навпаки), Б.І. Богоявленського (здатність досягати в найкоротший строк більш високого рівня знань), П.Я. Гальперіна, Н.Ф. Тализіної (поетапності формування розумової діяльності).

1.2 Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти в сучасних умовах

Висновки психологів переконливо свідчать про необхідність розробки таких методів навчання, які могли б найефективніше поєднувати інтелект і емоційність сфери діяльності школярів у процесі вивчення та охорони природи.

Помітний внесок у розробку проблеми екологічної освіти і виховання школярів зробили А.Н. Захлєбний, І.Д. Зверєв, І.Т. Суравегіна, дослідження яких стосуються концептуальних положень та методики екологічної освіти і виховання школярів у зв'язку з викладанням предметів біологічного циклу. На підставі аналізу результатів констатувального етапу дослідження, доведено, що кінцевою метою формування екологічної вихованості учнів основної школи у процесі дослідницької роботи з екології у загальноосвітньому навчальному закладі є формування у їхній свідомості цілісної наукової картини світу, екоцентричних ціннісних категорій, ідей та переконань стосовно оточуючого їх середовища - соціального і природного (теоретичний аспект), набуття відповідних знань, вироблення умінь і навичок з його вивчення й охорони (теоретико-прикладний аспект), застосування здобутих знань, сформованих умінь і навичок в організації і здійсненні дослідницької роботи з екології колективом загальноосвітнього навчального закладу, так і самостійно у процесі здійснення індивідуально й суспільнозначущої роботи (прикладний аспект) [9,с. 6-9]. .

Складовою частиною розвиваючого формування і продуктивного функціонування пошуково-дослідницьких систем екологічних понять, яка побудована на системному використанні принципу активності в принципово нових умовах слугують наступні принципи:

І. Посилення системності, узагальненості і функціональності основних екологічних понять у процесі навчання біології у сучасній загальноосвітній середній школі в умовах її диференціації.

ІІ. Діяльнісний та особистісно-орієнтований підхід до формування системи екологічних понять у середніх класах сучасної загальноосвітньої школи.

ІІІ. Інтенсифікація процесу формування систем екологічних понять та особистості учнів.

ІV. Активізація і самоорганізація понятійно-теоретичної діяльності учнів в умовах співробітництва з учителем і один на один.

Концепцію розкривають такі дидактичні положення:

1. Біологія включає в себе важливі теоретичні системи знань, адекватні науковим і такі, що відбивають у своєму змісті основні об'єкти і проблеми сучасної екології, їх діалектику. Ці знання передаються учням не в готовому, завершеному вигляді, а формуються в процесі активної дослідницької навчально-пізнавальної діяльності і засвоюються у формі відкритих теоретичних систем, що розвиваються.

2. Об'єднання окремих понять у загальні теоретичні системи розглядається як необхідна умова комплексного розв'язування завдань освіти, екологічного навчання, виховання і розвитку учнів, оскільки вони складають головний зміст навчального предмета, об'єкт напруженої розумової діяльності учнів. Володіючи високим пізнавальним і розвиваючим потенціалом внаслідок притаманних цим системам продуктивних функцій і здатності мінімальними засобами проектувати максимум нових знань, концентрувати та інтегрувати їх, загальні системи понять прискорюють процес навчання і формування в ньому пошуково-творчої діяльності, науково-діалектичного та екологічного стилю мислення, наукового світогляду учнів.

3. Важливим засобом концентрації змісту і оглядового подання структури загальних понять, методом формування та інструментом оперування поняттями є дослідницька робота, яка суттєво прискорює розвиток мислення учнів. Її активне застосування у процесі формування систем екологічних понять можливе лише після того, як учні ознайомляться з основними положеннями відповідно біології рослин та тварин.

4. Формування загальних теоретичних систем понять у предметному навчанні будується на основі діяльнісного і системного підходів, широкої реалізації методу сходження від абстрактного до конкретного, що відповідає їх пізнавально-логічній природі.

5. Справжня дослідницька діяльність можлива після того, як в учнів будуть сформовані абстрактні інваріанти основних систем понять курсів біології рослин і тварин, а, значить, вони зможуть використовувати у навчанні продуктивні функції цих знань.

6. Формування екологічної системи понять при вивченні біології можливе лише на основі «бачення» цілісного процесу і перспектив розвитку біогеоценозів та суспільства в цілому. Це полегшується використанням методів спостережень в природі та організації дослідницької роботи з екології.

7. Системне і активне засвоєння екологічних понять слугує основою формування наукового світогляду і екологічного стилю мислення школярів. Механізмом включення понять до структури світогляду є категорійний синтез, світоглядне, методичне і практичне осмислення учнями його результатів у старших класах, а підсумком - конкретний прояв і застосування знань, умінь, переконань на практиці та у повсякденному житті. [5, с. 1-16].

Суперечливий характер взаємовідношень суспільства і природи виявляється в необхідності постійного використання природи людиною і небажаних наслідків її втручання в природні процеси. Отже, процес навчання біології повинен бути творчим.

Проблемі організації навчання як творчого процесу присвячена низка науково-методичних праць, центральне місце серед яких займає робота В.Г.Розумовського [25, с.50-55], в якій викладена концепція цілісного творчого навчального процесу. Творчий навчальний процес представлений у ній як відображення творчого наукового процесу пізнання і передбачає вивчення навчального матеріалу за схемою: вихідні факти - модель-гіпотеза - логічно отримані наслідки - експериментальна перевірка наслідків. Реалізація такого підходу вимагає відповідного підбору змісту навчального матеріалу, його структуризації та вибору методів навчання. [29, с. 302-312].

За поглядами Ю.Д. Бойчука та О.З. Злобіна [3, 278-284], організація екологічної освіти та виховання в основній школі повинна враховувати такі положення:

1. Першочергове завдання екологічної освіти - формування наукових уявлень про біосферу як унікальну оболонку Землі, де існує життя. Екологічна освіта повинна пов'язувати засвоєння наукових уявлень про біосферу з розвитком діалектично суперечливої єдності «біосфера - людство».

2. Екологічна освіта і виховання мають орієнтуватися на активну взаємодію людини з природою, побудовану на науковій основі, на оцінюванні людини як частини природи.

3. Екологічні проблеми тісно пов'язані з демографічними, енергетичними, продовольчими і сировинними проблемами. Екологічна освіта перебуває на стику наук про природу і про людину. Тому при розробці питань про зміст та форми роботи, методи і методики екологічного виховання виходять з того, що воно є одним з найважливіших напрямів забезпечення синтезу природничих і соціальних наук у процесі навчання, виховання й освіти.

4. Екологічна освіта має формувати наукові уявлення про соціальне коріння глобальних екологічних проблем. Проблема взаємозв'язку природи і суспільства тісно переплітається з широким колом етичних і естетичних питань.

5. Навколишнє середовище і соціосфера, створена людиною, мають розглядатися як єдине ціле, підходячи до його оцінки й характеристик з екологічних, економічних, соціальних, законодавчих, культурних і естетичних позицій.

6. Екологічне освіта та виховання мають бути безперервними.

7. Екологічні знання, доповнені аксіологічними орієнтаціями, мають стати основою екологічної культури і екологічного мислення.

Головними чинниками незадовільного стану екологічної освіти і виховання є багаторічне панування споживацького ставлення до природи та руйнування народних традицій збалансованого природокористування; недооцінка екологічних знань у загальній системі освіти; недосконалість необхідної законодавчої бази та дієвого контролю за виконанням прийнятих рішень; недостатнє матеріально-технічне та методичне забезпечення навчально-виховного процесу; відсутність державної підтримки діяльності громадських формувань, молодіжних організацій та інших структур, які займаються екологічною просвітою [20, с.41-49].

Таким чином - екологічна освіта та виховання у сучасних умовах є новим сенсом, філософією і метою сучасного освітнього процесу як єдино можливого засобу збереження людини як біологічного виду та продовження і розвитку людської цивілізації в цілому.

1.3 Особистості використання сучасних комп'ютерних технологій на уроках біології

В Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті визначено, що пріоритетним напрямом у розвитку освіти є підготовка людей високої освіченості, кваліфікованих спеціалістів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння і використання інформаційних технологій [1, с. 87-91].

Використання сучасних комп'ютерних технологій на уроках біології розвиває індивідуальні темпи навчально-пізнавальної діяльності кожного учня. Вивчення об'єктів живої природи, процесів життєдіяльності потребує використання схем, таблиць, муляжів, колекцій, чучел, скелетів, карт, портретів, гербарного матеріалу, вологих та сухих препаратів. Тому, щоб забезпечити повноцінне засвоєння знань, умінь та навичок, сформувати в учнів навчально-інтелектуальні уміння, зробити заняття більш яскравим та цікавим використовують інформаційно-комп'ютерні технології [2, с. 53; 4, с. 3].

Інформаційно-комп'ютерні технології (ІКТ) на уроках біології сприяють розвитку самостійності і творчих здібностей учнів, забезпечують інтенсифікацію діяльності вчителя та учнів, здійснюють диференціацію й індивідуалізацію навчання, посилюють міжпредметні зв'язки, роблять урок більш наочним і цікавим. [7, с. 18, 23].

На уроках біології комп'ютер можна використовувати як тренажер під час тестування або для демонстрації складних біологічних процесів, під час самостійної роботи школярів [11, с. 3]. Також комп'ютер використовують з метою демонстрування і розкриття особливостей просторової будови та функцій біологічних об'єктів; відтворення механізму біологічних процесів у динаміці, експериментування з комп'ютерною моделлю біологічного об'єкта, кращого засвоєння учнями біологічної термінології; проміжного і тематичного контролю навчальних досягнень учнів [11, с. 54-63].

У позаурочний час з допомогою комп'ютерних технологій можна організувати дослідницьку роботу школярів, виконання навчальних проектів, пошук довідкового матеріалу в мережі Інтернет [17, с. 193-207].

Застосовуючи на уроках біології мультимедійні технології, вчитель може демонструвати: мікросвіт клітини; ріст і розвиток організмів, еволюцію живих систем, розвиток життя на Землі, тобто за короткий час демонструвати процеси, що відбуваються впродовж місяців, років і навіть століть; ознайомлювати з явищами, що мають звукове відображення; проводити практичні та лабораторні роботи.

У процесі вивчення, різноманітного застосування та використання засобів ІКТ на уроках біології формується особистість, яка вміє діяти не тільки за зразком, але й самостійно; отримавши інформацію, здатна її проаналізувати, висунути гіпотези, побудувати моделі, експериментувати й робити висновки, приймати рішення в складних ситуаціях; уміє спілкуватися. ІКТ дає змогу розвиткові та підготовці учнів до вільного й комфортного життя в умовах інформаційного суспільства. Тому що, комп'ютер виступає як засіб самореалізації учнів, як інструмент творчості, який стимулює її краще пізнати себе, повністю відкрити свої здібності, проявити індивідуальність [18, с. 150-151].

Використання комп'ютерних технологій при вивченні екологічних питань в шкільному курсі біології здійснюється у двох напрямках: - комп'ютерна підтримка предмета, що виражається у використанні стандартного програмного забезпечення з біології, а саме мультимедійних енциклопедій, електронних підручників; - розробка уроків, що супроводжуються використанням комп'ютера з мультимедійним проектором та ретельно підібраного відеоряду, що допомагає ілюструвати теоретичний матеріал уроку. [24, с. 52- 57].

Комп'ютерні технології також дають змогу включати в навчальний процес нові форми творчих робіт: розробку екологічних ігор, проектну діяльність, написання власних сценаріїв, зйомку відеофільмів. Їх можна використовувати при підготовці та проведенні нестандартних уроків (ділових ігор, прес-конференцій, інтелектуальних змагань, конкурсів, КВК, творчих звітів, аукціонів, діалогів), позакласних заходів, факультативних занять [36, с. 38-41]. Інформаційно-комп'ютерні технології на уроках біології є як: - спосіб розширення індивідуальної активності учнів; - спосіб самоорганізації праці та самонавчання; - включення фізичних потенціалів організму дитини, які направляються на активізацію процесу мислення; - спосіб покращення уваги та розвиток різних видів пам'яті: зорової, слухової, образної, змістової і навіть рухової; - джерело додаткової інформації з предмету; - ще один інструмент дослідження та вміння виділяти в інформації головне і другорядне; - вміння упорядковувати, систематизувати та структурувати інформацію згідно заданої теми; - вміння презентувати інформацію згідно програмового матеріалу; - вміння швидко працювати із складними біологічними термінами, що мають грецькі або латинські складові; - вміння встановлювати асоціативні зв'язки між інформаційними повідомленнями; - збільшення обсягу спеціальних знань; - покращення темпу проведення уроку; - створення і використання нових методик контролю й оцінювання рівня знань учнів; - інтернаціоналізація навчання.

Вчителі шкіл, які використовують інформаційно-комп'ютерні технології на уроках біології стверджують, що: - покращується рівень самостійної роботи учнів; - створюються умови самореалізації та самоствердження учнів; - розширюється обсяг навчальної інформації ; - активізується навчально-пізнавальна діяльність учнів; - збагачується власний досвід кожного учня [6, 64-71].

Інформаційно-комп'ютерні технології на уроках біології мають значні переваги над традиційним уроком, а саме:

1) посилюють позитивну мотивацію навчання, активізують пізнавальну діяльність учнів;

2) дозволяють проводити уроки на високому естетичному і емоційному рівні

3) забезпечують наочність, залучення великої кількості дидактичного матеріалу;

4) підвищують обсяг виконуваної роботи на уроці в 1,5-2 рази;

5) розширюють можливості самостійної діяльності;

6) формують навички дослідницької діяльності;

7) забезпечують доступ до різних довідкових систем, електронних бібліотек, інших інформаційних ресурсів [7].

Отже, використання інформаційно-комп'ютерних технологій на уроках біології дає змогу вивести сучасний урок на якісно новий рівень; підвищити статус учителя; розширити можливості ілюстративного супроводу уроку; створювати умови для реалізації різних форм навчання, видів діяльності та ефективної організації контролю знань, умінь і навичок учнів; полегшити і вдосконалити розробку творчих робіт.

Також завдяки використанню ІКТ можна змінити якість середньої освіти, підготувати конкурентоспроможного випускника, якого будуть потребувати на ринку праці в сучасному суспільстві.

Викладання біології пов'язане з використанням великого обсягу інформації, що робить застосування комп'ютерної техніки та творчих задач особливо ефективним як і для вчителя так і для учнів, що видно з таблиці 1.

Таблиця 1. Можливості учня та вчителя на уроках біології при використанні ІКТ

Учень має можливість	Вчитель має можливість:
покращити мотивацію та підвищити інтерес до навчання розвивати самостійність і творчість; краще сприйняти й усвідомити навчальний матеріал; виробляти навички практичного застосування; самостверджуватися через створення наукових проектів чи презентацій; мати доступ до новітніх технологій та передових досягнень науки; формувати ключові компетенції.	ефективно організовувати контроль знань, умінь і навичок учнів; економно використовувати навчальний час; коригувати навчальний процес завдяки забезпеченню зворотнього зв'язку з учнями; розширювати та комбінувати види роботи з учнями; зацікавити учнів; створювати умови для здійснення індивідуального та диференційованого підходу.

Практичний аспект використання інформаційно-комунікаційних технологій та теорії розв'язання винахідницьких завдань під час підготовки та проведення уроків біології з урахуванням місця, ролі та основних напрямків їх використання зведено у таблиці 2.

Таблиця 2. Прийоми та методи інформаційно-комунікаційних технологій.

Етап уроку	Прийоми та методи	Можливі варіанти застосування ІКТ	Переваги використання ІКТ
Мотивація	«мозковий штурм», «асоціації»	показ відео фрагменту про цікаву тварину або явище, підбірка ілюстрацій, питання творчої лабораторії, цікава задача	створення атмосфери зацікавленості, бажання дізнатися нове, знайти розв'язок
Актуалізація опорних знань та перевірка домашнього завдання	«вірю - не вірю», «так - ні», «знайди помилку», «рецензія», «логічні ряди»	ілюстровані логічні ряди тварин, рослин, слайди з підбіркою питань чи з текстом, ілюстрації тварин з помилками художників	оптимізація процесу, так як учні не чекають наступного питання, а працюють в своєму ритмі, створення умов для самовираження учнів
Вивчення нового матеріалу	«опорні схеми», «посилена лекція»	відео фрагменти, флеш-анімації, інтерактивні моделі, структуровані схеми	чіткість, логічність і послідовність, значна ілюстративність, можливість використання динамічних моделей для пояснення складних явищ або процесів, які у реальному світі тривають дні або роки, можливість зазирнути у мікроскопічний світ, полегшення сприйняття і засвоєння навчального матеріалу
Рефлексія	«підіб'ємо підсумки», «незакінчене речення», «Мікрофон»	робота з ілюстративним рядом, моделями тварин чи рослин, побудова асоціативних рядів, виконання лабораторних та практичних робіт, тестування	відсутність проблеми недостатньої матеріальної бази, можливість проведення ігрових конкурсів, реалізація завдань, визначених учителем та диференціація навчання, захист учнівських проектів

Інформаційні технології використовуються в моделюванні, конструюванні й аналізі предметних інформаційних середовищ, їх змістовної та дидактичної компоненти. Конструювання інформаційних предметних середовищ - принципово нове завдання методики викладання, що вимагає спеціальних знань у галузі дидактики, психології, управління. На відміну від звичайних технічних засобів навчання ІКТ дозволяють не тільки оволодіти великою кількістю готових, суворо відібраних, відповідним чином організованих знань, але й розвивати інтелектуальні, творчі здібності учнів, їхнє вміння самостійно здобувати нові знання, працювати з різними джерелами інформації. Використання ІКТ на уроках біології дозволяє інтенсифікувати діяльність вчителя і школяра; підвищити якість навчання предмета; відобразити особливості біологічних об'єктів, висунути на передній план найбільш важливі (з точки зору навчальних цілей і завдань) характеристики досліджуваних об'єктів і явищ природи. [29, с. 29-44].

Національна доктрина розвитку освіти «Україна ХХІ століття» визначає пріоритетом розвитку освіти впровадження сучасних технологій навчання, а саме - інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та Теорії розв'язання винахідницьких завдань (ТРВЗ-технологій), які забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві.

Можна вважати, що на сучасному етапі розвитку освіти ІКТ та ТРВЗ є одним з провідних педагогічних інструментів, але їх використання логічно пов'язати з іншими інноваційними технологіями або їх елементами (технологією критичного мислення, технологією проблемного навчання, проектною технологією та ін.) [6, с. 18-33].

При викладанні матеріалу, учні вчаться логіці наукового пізнання, вмінню обробляти та застосовувати інформацію. Алгоритм дії такий:

1. створення ситуацію з допомогою творчої задачі (постановка проблеми)

2. збирання і аналіз даних, актуалізація життєвого досвіду (обробка інформації)

3. формулювання гіпотез (встановлення причинно-наслідкових зв'язків)

4. формулювання висновків.

Застосування ТРВЗ, крім всього, допомагає виявити обдаровану дитину з нестандартним мисленням та створити в класі сприятливий психологічний клімат.

Розв'язання винахідницьких задач при вивченні екологічних питань в курсі биології направлене на розвиток креативності, визначення ідеального результату, шляхів вирішення та оцінці ресурсів і часу. Ці навички знадобляться учням у будь-якій професійній діяльності.

Використовуючи мультимедійні технології, можна спонукати учнів до творчої самостійності у проектній діяльності, створенні та захисті творчих проектів, які розвивають творчі, пошукові, дослідницькі здібності учнів, підвищують їх пізнавальну активність, сприяють формуванню навичок, що можуть стати корисними в житті, дають можливість вільно орієнтуватися в інформаційному середовищі, аналізувати, систематизувати та обробляти отримані дані, формувати власне бачення проблеми та способів її вирішення. Інформаційні технології створюють рівні умови для самовираження та самоствердження учнів. [23].

1.4 Інформатизація системи освіти в сучасній школі

Використання ІКТ на уроках біології дозволяє інтенсифікувати діяльність вчителя і школяра; підвищити якість навчання предмета; відобразити істотні боки екологічних об'єктів, висунути на передній план найбільш важливі (з точки зору навчальних цілей і завдань) характеристики досліджуваних об'єктів і явищ природи. Переваги мультимедійних технологій, в порівнянні з традиційними, різноманітні: наочне подання матеріалу, можливість ефективної перевірки знань, розмаїття організаційних форм у роботі учнів і методичних прийомів у роботі вчителя.

Мультимедійні анімаційні моделі дозволяють сформувати у свідомості учня цілісну картину біологічного процесу, формувати базові знання про принципи функціонування і структуру біологічних систем, про взаємозв'язки між екологічними системами та середовищем; інтерактивні моделі дають можливість самостійно «конструювати» біологічні процеси, виправляти свої помилки, самонавчатися, оволодівати методологією наукового пізнання світу та формувати основи здорового способу життя.

Інформатизацію освіти розглядають як систему методів, процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження і використання інформації в освітньому процесі Інформатизація включає в себе:

- Комп'ютеризацію - процес вдосконалення засобів пошуку та обробки інформації;

- Інтелектуалізацію - процес розвитку знань і здібностей людей до сприйняття і створення інформації;

- Медіатізацію - процес вдосконалення засобів збору, зберігання і поширення інформації.

Останнім часом фахівці по-новому визначають місце інформаційних технологій і предмета інформатики в освітніх установах. Інформатика розглядається не як ізольована дисципліна, а в тісному переплетенні з інформаційної навчальною діяльністю у всіх предметах. Інформаційні технології використовуються в моделюванні, конструюванні й аналізі предметних інформаційних середовищ, їх змістовних і дидактичних компонентів.

Конструювання інформаційних предметних середовищ - принципово нове завдання методики викладання, що вимагає спеціальних знань у галузі дидактики, психології, управління. Інформаційні технології дозволяють:

побудувати відкриту систему освіти, що забезпечує кожному школяреві власну траєкторію навчання;

корінним чином змінити організацію процесу навчання учнів, формуючи у них системне мислення;

раціонально організувати пізнавальну діяльність школярів у ході навчально-виховного процесу;

використовувати комп'ютери з метою індивідуалізації навчального процесу і звернутися до принципово нових пізнавальних засобів;

вивчати явища і процеси в мікро- і макросвіті, всередині складних технічних і біологічних систем на основі використання засобів комп'ютерної графіки і моделювання;

представляти в зручному для вивчення масштабі різні фізичні, хімічні, біологічні процеси, що реально протікають з дуже великою або малою швидкістю.

Переваги мультимедійних технологій, в порівнянні з традиційними, різноманітні: наочне подання матеріалу, можливість ефективної перевірки знань, розмаїття організаційних форм у роботі учнів і методичних прийомів у роботі вчителя.

Методичні прийоми які можно використовувати на уроках біології при вивченні екологічної проблематики:

1. Використання мультимедіа вчителем: відключити звук і попросити учня прокоментувати процес, зупинити кадр і запропонувати продовжити, попросити пояснити процес.

2. Використання комп'ютера учнями: при вивченні текстового матеріалу: можна заповнити таблицю, скласти короткий конспект, знайти відповідь на запитання.

3. Контроль знань: тести з самоперевіркою.

4. Виступ школярів з мультимедійною презентацією розвиває мову, мислення, пам'ять, вчить конкретизувати, виділяти головне, встановлювати логічні зв'язки.

Етапи інформатизації викладання предмета:

1. Використання комп'ютера в якості друкарської машинки, підготовка з його допомогою найпростіших дидактичних матеріалів, планів уроків і т.п.

2. Використання електронних підручників та освітніх ресурсів на електронних носіях в якості наочних посібників, з їх ілюстративними, анімаційними можливостями.

3. Використання програмних ресурсів для створення власних навчальних посібників з допомогою програм Microsoft Power Point, Microsoft Publisher, Adobe Photoshop і т.д.

Інформатизація середньої освіти, що проводиться в останні кілька років, дала змогу побачити та оцінити позитивні і негативні сторони використання інформаційних технологій. Вивчення екологічної проблематики в шкільному курсі біології та його викладання має ряд істотних особливостей, які ускладнюють навчання і застосування інформаційних технологій, головними з яких є слабка математизація шкільного курсу біології та труднощі алгоритмізації матеріалу.

Наявна проблема слабкого розвитку інформаційної культури вчителів біології, і незнання ними основ роботи з предметними ІТ, не є серйозною перешкодою на шляху впровадження сучасних інформаційних технологій. Оптимальним шляхом для вивчення існуючих сучасних еколонічних проблем у викладанні курсу біології є підвищення інформаційної культури вчителів, використання ними на уроках інтерактивного ілюстративного матеріалу у вигляді мультимедійних презентацій, підготовлених з використанням легко освоюваних програмних продуктів, таких як Microsoft PowerPoint. [22, с. 56-63].

При всій своїй простоті освоєння і використання інформаційні технології мають широкі можливості, володіють достатньою гнучкістю і універсальністю для застосування на уроках біології. Найбільш оптимальним підходом для організації інформаційного наповнення мультимедійних презентацій є використання принципів системної педагогіки. Мета їх застосування - підвищити якісний і кількісний рівень засвоєння матеріалу представленого в мультимедійних презентаціях.

В основі даного підходу лежить розподіл теоретичного матеріалу на невеликі логічно закінчені конструкції або моделі з точним числом елементів і зв'язків. Інформація, представлена таким чином, є інформаційною основою уроку, яка асимілюється у свідомості учня.

1.5 Інтерактивні методи і їх використання в процесі вивчення біології

Інтеракція позначається, як здатність взаємодіяти чи знаходитися в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь або з ким-небудь. Вперше термін «інтеракція» був застосований в назві теорії символічного інтеракціонізму, що спиралися на ідеї Г. Блумера, Ч. Кулі, Г Зиммель.

Проблемою інтеактивних технологій в науково-педагогічному колі займаються багато фахівців. Всі вони розглядають дані технологіїї в контексті особистісто-орієнтованого підходу до навчання. В працях К.О.Баханова, О.Л.Глотова, К.Ф.Нор, О.М.Пєхоти, Л.В.Пироженко, О.І.Пометун, Г.П.П*ятакова, Г.А.Цукерман, О.Г.Ярошенко інтерактивні технології розглядаються як засіб формування основних ключових компетентностей, що відповідає завданням Державного Стандарту базової освіти. [20 с.61-76.]

Методи навчання, що передбачають пошукову пiзнавальну діяльність розглядаються психологами і педагогами як найвища форма самостійної дiяльностi. Зокрема, це дiяльнiсть, пов'язана з перенесенням набутих прийомів розумових дiй, навичок навчальної роботи, засвоєних знань у новій ситуації та їх перебудові у ходi використання знань (МО.Менчинська, Д.М. Богоявленський,Е.М. Кабанова-Меллер, В.Ф. Паламарчук та ін.), знаходженням нових знань про природу i суспiпьство вiдомими способами та нових шляхiв пошуку цих знань ( I.Я. Лернер, П.І. Підласистий, M.I. Maxмутов,О.М .Матюшкiн та ін.). природно, що ступiнь самостiйностi учнiв при цьому може бути рiзним залежно вiд їхніх iндивiдуальних особливостей i характеру самих завдань. Закономiрностi застосування методiв навчання у процесі вивчення білогії досліжувалися багатьма педагогами i методистами: B.C. Анісімовою. О.Т. Бровкіною, А.Е. Богоявленським, Є.П. Бруновт, М.М. Верзіліним, В.I. Кузнецовою, A.C. Moлісом, Г.М. Муртазiним, Л.В. Ребровою та іншими. [16]

...