Формування професійних вмінь майбутнього вчителя музики

Згадані педагогічні умови стали основою застосованих формувальних технологій, в ході яких майбутні викладачі музики більш продуктивно засвоювали необхідні професійні вміння в процесі практичної діяльності.

5) На заняттях з основного музичного інструменту майбутній викладач музики має оволодіти багатьма уміннями. Індивідуальність виконавця в основному проявляється у створенні яскравої виконавської інтерпретації Для формування умінь створення яскравої виконавської інтерпретації доцільно використовувати педагогічні технології, що сприяють з розвитку творчої уяви та художнього мислення. Одним з таких засобів є застосування рольової гри «Парад інтерпретацій».

Розвинені вокальні вміння дають змогу студенту розкривати й інтерпретувати художні образи в музичному творі, розкривати в ньому якісно нові риси тощо. Для формування індивідуального стилю діяльності в процесі удосконалення вокальних умінь нами було запропоновано наступні педагогічні методики: метод показу та імітації, який базується на поєднання вправ на формування уяви з аналізом, порівнянням; метод вокальних вправ - багаторазове повторення тієї чи іншої дії, яка пов'язана з відтворенням звуку в різних умовах; метод самостійного розспівування, щоденна «ранкова» гімнастика голосу, яка стимулює діяльність майбутнього вчителя музики, є видом зворотного зв'язку і необхідною ланкою у процесі формування вокальних умінь; метод переключення, який використовується для зосередження уваги, зняття напруги тощо.

Одним з факторів цієї адаптації майбутніх вчителів музики до майбутньої професійної діяльності нами було визначено поступове звикання студента до роботи з хоровим колективом під час хормейстерської практики. В роботі було описано три етапи адаптації студента до роботи зі студентським хоровим колективом.

Під час проходження педагогічної практики ми запропонували застосувати наступні педагогічні технології: провести цикл бесід з історії використання взаємодії різновидів мистецтва; підготувати подорож учнів в «храм мистецтв»; організувати прем'єри творчих робіт учнів; спрогнозувати варіанти творчої роботи з школярами молодшого шкільного віку; підготувати комплекс «зорово-музичної підтримки» для літературних творів, що вивчаються в початковій школі; провести з учнями на уроках «музичне малювання» тощо.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллин Э.Б. Теория музыкального образования: учебник для студ. высш. пед. учеб. заведений / Э.Б. Абдуллин, Е.В. Николаева. - М.: Издательский центр «Академия», 2004. - 336 с.

2. Андрущенко В. П. Мистецька освіта в системі формування педагога ХХІ століття / В. П. Андрущенко // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова: збірник наукових праць. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти. - К. : НПУ, 2004. - Вип. 1(6). - С. 3-5.

3. Апраксина О. А. Методика музыкального воспитания в школе: [учеб. пособие для пед. ин-тов по спец. 2119 "Музыка и пение"] / О.А. Апраксина. - М.: Просвещение, 1983. - 222 с.

4. Арчажникова Л.Г. Профессия - учитель музыки: книга для учителя / Л.Г. Арчажникова. - М.: Просвещение, 1984. - 111 с.

5. Барбина Е.С. Формирование педагогического мастерства учителя в системе непрерывного педагогического образования: монография / Е.С. Барбина. - К.: Вища школа, 1998. - 153 с.

6. Белухин Д.А. Основы личностно ориентированной педагогики / Д.А. Белухин - Москва - Воронеж: МОДЭК, 1996 - 320 с.

7. Бодалев А.А. Вершина в развитии взрослого человека: характеристики и условия достижения / А.А. Бодалёв - Москва: Флинта - Наука, 1998. - 220 с.

8. Болгарський А. Г. Музична культура в системі підготовки майбутнього вчителя музики / А. Г. Болгарський // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова: збірник наукових праць. Серія 14.Теорія і методика мистецької освіти. - К.: НПУ, 2004. - Вип. 1(6). - С. 7-14.

9. Василенко Л.М. Взаємодія вокального та методичного компонентів у процесі професійної підготовки майбутнього учителя музики: автореф… дис… канд. пед. наук: 13.00.02 - теорія та методика навчання музики і музичного виховання / Людмила Михайлівна Василенко. - К., 2003. - 23 с.

10. Волянюк Н.Ю. Профессиональное развитие субъекта деятельности / [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lib.sportedu.ru/books/xxpi/2003n2/p37-47.htm

11. Воронцова О.А. Формування готовності майбутніх учителів музики до інструментально-виконавської діяльності / О.В.Воронцова // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - Бердянськ: БДПУ, 2013. - № 4. - С. 23-28.

12. Гура О.І. Акмеологічні інваріанти професійної компетентності викладача вищого навчального закладу / О.І. Гура //Акмеологія - наука ХХІ ст.: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції / [Ред. колегія: З.Ф. Сіверс, Є.В. Бєлкіна, Г.С. Данилова та ін.] - К.: КМПУ ім.. Б.Д. Грінченка, 2005 - С.167-168.

13. Гусейнова Л. Проблеми готовності майбутніх вчителів музики до професійної діяльності / Л. Гусейнова // Мистецтво та освіта. - К., 2011. - № 3. - С. 34-38.

14. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології / І.М.Дичківська. - 2-ге вид., доповн. - К.: Академвидав, 2012. - 349 c. - (Альма-матер).

15. Зеер Э.Ф. Личностно ориентированное профессиональное образование / Э.Ф. Зеер. - Екатеринбург: изд-во Урал. гос. проф.- пед. университета, 1998. - 51 с.

16. Зязюн І.А. Естетичні засади розвитку особистості / І.А. Зязюн // Мистецтво у розвитку особистості: монографія / за ред, передмова та післямова Н.Г. Ничкало. - Чернівці: Зелена Буковина, 2006. - С. 14 - 36.

17. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: Науково-методичний посібник / І.А. Зязюн. - К.: МАУП, 2000. - 312 с.

18. Козій О. До проблеми формування вокальних навичок майбутніх учителів музики на заняттях з постановки голосу / Ольга Козій // Проблеми підготовки сучасного вчителя, № 5 (Ч. 1), 2012. - С. 41-47.

19. Корыхалова Н. Интерпретация музыки / Н.Корыхалова. - Л.: Музыка, 1979. - 206 с.

20. Климов Е.А. Введение в психологию труда / Е.А. Климов - Москва: МГУ, 1986. - 197 с.

21. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности / Е.А. Климов // Психология индивидуальных различий. Тексты / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.Я. Романова. - Москва: Изд-во МГУ, 1982. - С. 74 - 77.

22. Кречковский А.Ф. Подготовка будущего учителя музыки к хормейстерской деятельности в школе / А.Ф. Кречковский // Теоретичні питання культури, освіти та виховання /Збірник наукових праць. - Вип. 32 / За заг. редакцією акад. АПН України Євтуха М.Б., укл. - О.В. Михайличенко. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. - С. 132-134.

23. Крицький В.М. Формування уміння художньої інтерпретації у студентів музичних факультетів педагогічних закладів вищої освіти : автореф. дис. ... канд. пед. наук / В.М.Крицький. - Нац. пед. ун-т ім. М.Д.Драгоманова. - К., 1999. - 20 с.

24. Кузьмина Н.В. Профессионализм педагогической деятельности / Н.В. Кузьмина, А.А. Реан - СПб, 1993. - 54 с.

25. Кузьмина Н.В. Основание фундаментальной синергетической акмеологии / Н.В. Кузьмина, С.Д. Пожарский //Акмеологія - наука ХХІ ст.: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції / [Ред. колегія: З.Ф. Сіверс, Є.В. Бєлкіна, Г.С. Данилова та ін.] - К.: КМПУ ім.. Б.Д. Грінченка, 2005. - С.14-51.

26. Маркова А. К. Психология труда учителя: книга для учителя [Текст] / А. К. Маркова // Москва: Просвещение, 1993. - 192 с.

27. Масол Л.М. Загальна мистецька освіта: теорія і практика: монографія / Людмила Михайлівна Масол - Київ: Промінь, 2006. - 432 с.

28. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя / Л.М. Митина - Москва: Флинта: Московский психолого-социальный институт, 1998. - 200 с.

29. Митина Л.М. Психология развития и здоровья педагога: выбор стратегии профессиональной жизнедеятельности / Л.М. Митина - М.: Про-Пресс, 2005. - Ч. 1 - 76 с.

30. Михаськова М.А. Особливості й проблеми музично-освітньої діяльності студентів музичних факультетів вищих закладів педагогічної освіти / М.А. Михаськова // Проблеми педагогіки музичного мистецтва: Збірник науково-методичних статей / Упор. О.Я. Ростовський. - Ніжин: НДПУ, 2004. - 185 с.

31. Мороз А.Г. Профессиональная адаптация молодого учителя: монография / А.Г. Мороз; Нац. пед. ун-т им. М.П. Драгоманова. - К.: Правда Ярославичей, 1998. - 234 с.

32. Музальов О.О. Психологічні аспекти удосконалення професійної підготовки вчителя / Олександр Олександрович Музальов // Педагогіка i психологiя професiйної освiти. - 1999. - № 4. - С. 101 - 108.

33. Музальов О.О. Професійно-педагогічна спрямованість процесу підготовки вчителя музики / Олександр Олександрович Музальов // Педагогіка i психологія професійної освіти. - 1999. - № 2. - С. 144 - 151.

34. Новий тлумачний словник української мови: В 4-х т. / Укл. В. Яременко, О. Сліпушко. - К.: Аконіт, 1999. - Т. 3. - 927 с.

35. Олексюк О.М. Педагогіка духовного потенціалу особистості: сфера музичного мистецтва / О.М. Олексюк, О.М. Ткач - К.: Знання України, 2004 р. - 263 с.

36. Орлов В.Ф. Професійне становлення майбутніх вчителів мистецьких дисциплін: Теорія і технологія: Монографія / В.Ф. Орлов - К.: Наукова думка, 2003. - 262 с.

37. Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва (Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін): навчальний посібник / Галина Микитівна Падалка - К.: Освіта України, 2008. - 274 с.

38. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии: Учеб. для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений / [С.А. Смирнов, И.Б. Котова, Е.Н. Шиянов и др.]; Под ред. С.А. Смирнова. - Москва: Издат. центр «Академия», 2000. - 512 с.

39. Петелин А.С. Профессионально-личностное становление учителя музыки: монография / А.С. Петелин - Воронеж: ВГПУ, 2005. - 320 с.

40. Петрушин В.И. Музыкальная психология: Учебное пособие для вузов / В.И. Петрушин. - [2-е изд.] - Москва: Академический Проект; Трикста, 2008. - 400 с. - (Gaudeamus).

41. Пєхота О.М. Педагогічна майстерність викладача сучасного університету з позицій суб'єктного підходу / О.М. Пєхота // Науковий вісник МДУ. - Випуск 16 (міжнародний). Педагогічні науки: Збірник наукових праць / За заг. ред. В.Д. Будака, О.М. Пєхоти. - Миколаїв: МДУ, 2007. - С. 21 - 28.

42. Пляченко Т.М. Формування інструментально-виконавської компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі фахової підготовки / Т.М.Пляченко // Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції [електронний ресурс]: Режим доступу:

43. elibrary.kubg.edu.ua/4871/1/T_Plyachenko_16_10_14_konf_IM.pdf

44. Проданов И.И. Теория и практика управления развитием профессионализма учителя в региональной инновационной системе образования: автореф. дисс. на соиск. уч. степени докт. пед. наук: спец. 13.00.01 / И.И. Проданов - СПб., 1998. - 34 с.

45. Професійно-педагогічна освіта: сучасні концептуальні моделі та тенденції розвитку: Монографія / [Авт. кол. О.А. Дубасенюк, О.Є. Антонова, С.С. Витвицька та ін. ] / за заг. ред. проф. О.А. Дубасенюк. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. - 322 с.

46. Рудницька О.П. Психолого-педагогічні проблеми загальної та мистецької освіти // Мистецтво у розвитку особистості. Монографія / Оксана Петрівна Рудницька - АПН України, ін-т педагогіки та психології професійної освіти, Чернівці: Зелена Буковина, 2006. - С. 36-55.

47. Сафонова М.В. Человек как автор жизни: обретение своего жизненного пути / М.В. Сафонова // Психология субъектности. Человек как автор жизни // Сборник статей / Под ред. Н.Н. Ершова, Н.А. Низовских. - Киров, 2001. - С. 8 - 12.

48. Сластёнин В.А. Формирование личности учителя советской школы в процессе профессиональной подготовки / В.А. Сластёнин - Москва: Просвещение, 1976. -160 с.

49. Сластенин В.А. Педагогика: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, Е.Н. Шиянов; под ред. В.А. Сластенина. - Москва: Издательский центр "Академия", 2002. - 576 с.

50. Синенко В. Я. Профессионализм учителя / В.Я. Синенко // Педагогика. - 1999. - №5. - С. 45-52.

51. Сироткіна Ж. Є. Формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва: Дис… канд. пед. наук: 13.00.04. - К., 2006. - 22 с.

52. Сироткіна Ж.Є. Педагогічна практика у процесі формування професійних умінь майбутнього вчителя музики / Жанна Сироткіна // Журнал «Науковий огляд», № 10 (20), 2015. - С. 1-8.

53. Сластёнин В.А. Формирование личности учителя советской школы в процессе профессиональной подготовки / В.А. Сластёнин - Москва: Просвещение, 1976. -160 с.

54. Сластенин В.А. Педагогика: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, Е.Н. Шиянов; под ред. В.А. Сластенина. - Москва: Издательский центр "Академия", 2002. - 576 с.

55. Смирнова Т.А. Теоретичні і методичні засади диригентсько-хорової освіти у вищих навчальних закладах: автореф. дис. на здобуття наук ступеня д-ра пед. наук: 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Т.А. Смирнова. - К., 2004. - 40 с.

56. Стефіна Н. В. Педагогічна скринька майбутнього вчителя: Навчальний посібник. - Суми: Сум ДПУ ім. А. С. Макаренка, 2006. - 328 с.

57. Стулова Г.П. Хоровой класс: теория и практика вокальной работы в детском хоре / Г.П. Стулова. - М.: Просвещение, 1988. - 125 с.

58. Талызина Н. Управление процессом усвоения знаний / Н.Талызина. - М.: Изд-во МГУ, 1975. - 343 с.

59. Ткаченко М.В. Фактори психолого-акмеологічного удосконалення особистості майбутнього педагога / М.В. Ткаченко //Акмеологія - наука ХХІ ст.: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції / [ред. колегія: З.Ф. Сіверс, Є.В. Бєлкіна, Г.С. Данилова та ін.] - К.: КМПУ ім.. Б.Д. Грінченка, 2005. - С.330-332.

60. Толочек В.А. Стили профессиональной деятельности / В.А. Толочек - Москва, 2000. - 199 с.: ил. - (Психол. исслед.). - Библиогр.: С.176 - 199.

61. Фалько М.І. Формування дослідницьких умінь майбутніх учителів музики у вищих педагогічних закладах освіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеню канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання музики та музичного виховання» / Марина Іванівна Фалько. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2005. - 21 с.

62. Философский энциклопедический словарь / Редакция: Л.Ф. Ильичёв, П.Н. Федосеев, С.М. Ковалёв, В.Г. Панов. - М.: Сов. Энциклопедия, 1983. - 840 с.

63. Хайкин Б.Э. Беседы о дирижерском ремесле: ст. / Б.Э. Хайкин. - М.: Сов. композитор, 1984. - 240 с.

64. Харченко П.В. Розвиток особистості педагога музиканта як умова становлення його професіоналізму / П.В. Харченко // Мистецтво у розвитку особистості / Монографія.: АПН України, ін-т педагогіки та психології професійної освіти. - Чернівці: Зелена Буковина, 2006. - С. 75 -92.

65. Хоменко З.В. Науково-методичні засади хормейстерської підготовки майбутніх вчителів музики / З.В.Хоменко // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти: [зб. наук. праць (Матеріали ІІ Міжнар. наук. - практ. конфер. «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти», 26-27 квітня 2007 року)]. - Вип. 5 (10). - К.: НПУ, 2007. - С. 145 -148.

66. Цыпин Г.М. Психология музыкальной деятельности: проблемы, суждения, мнения / Г.М. Цыпин // Пособие для учащихся. - Москва: Интерпракс, 1994. - 384 с.

67. Шаляпин Ф. И. Литературное наследство : в 2-х томах / Ф. И. Шаляпин. - М., 1957. - Т. 1. - 397 с.

68. Шип С.В. Як передати словами зміст музики / Сергій Васильович Шип // Мистецтво і освіта, № 2, 2001 р. - С. 8-12.

69. Шершакова М.В. Совершенствование профессионально-педагогической подготовки педагога-музыканта в институтах культуры и искусств: автореф. дисс. на соиск. уч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» - Чебоксары, 2006. - 22 с.



ДОДАТКИ

Конспект уроку музики в 3-му класі по темі: "Весна в музиці і живопису"

Цілі:

Виховувати естетичні почуття (любов до природи, насолоду, милування природою, її споглядання).

Розвивати інтелектуальні здібності, самостійність мислення, творчість, розширювати світогляд.

Поглибити розуміння художнього образу - поетичного, живописного, музичного.

Завдання:

1. Познайомити з образом весни у творчості П. І. Чайковського, А. К. Саврасова, С. Сосніна,А. Вівальді;

2. Розучити пісню про весну.

Наочність:

Назва теми

ХПІ

Портрети композиторів (П.Чайковський, А.Вівальді)

Репродукція картини Г.Саврасова «Граки прилетіли»

Картки з назвами творів: Веснянка, П. І. Чайковський «Квітень». «Пролісок», А. Вівальді «Весна», С. Соснін «Сонячна крапель».

Обладнання: магнітофон, касети із записом, відеомагнітофон, олівці, фломастери, зошити.

Методи: спостереження, зіставлення, словесне малювання, активний діалог, асоціативний пошук.

Художньо - педагогічна ідея уроку:

Природа щедро дарує чудеса,

І чекає взамін праці та подиву.

Костянтин Васильєв, художник.

Вхід: А. Вівальді «Весна»

Музичне вітання.

Музична посадка.

В.: Наш урок я хотіла б почати з особливих слів. Уважно вслухайтеся в них і висловіть своє ставлення: «Справжній глядач, слухач - це такий же творець, як і композитор, художник, поет». (Справжній глядач, слухач відчуває, переживає, мислить разом з творцем, тоді кажуть, що глядач, слухач починає творити, дивлячись на твір).

Я хочу, щоб кожен з вас вибрав саме цей шлях роботи на уроці, роботу душі, серця, працювати, шукати, співпереживати для того, щоб наповнити в кінцевому рахунку свою душу красою і багатством.

Тема сьогоднішнього уроку - Образ весни в музиці і живописі.

Про яку пори року піде мова?

Д.: пора року - весна.

В.: Це чудова пора року. А «природа щедро дарує чудеса, і натомість вимагає праці і подиву». Не випадково вступом до уроку я взяла ці слова. До них ми ще повернемося. Допоможуть нам зрозуміти чудеса весняної природи музика і живопис.

Розспівка сьогодні теж буде весняна.

Ми підготували свій голос до співу і розучимо нову пісню. Послухайте її, який настрій у неї? ( Соснін. «Сонячна крапель»).

Д.: Музика весела, дзвінка, радісна, бадьора.

В.: Музика звучала однаково за характером чи ні?

Д.: В куплеті плавно, в приспіві - уривчасто.

В.: Що зображує приспів?

Д.: Як падають краплі.

В.: Ця пісня називається «Сонячна крапель». Її композитор - Сергій Соснін (розучуємо 1 куплет і приспів).

Такий показав нам весну композитор Сергій Соснін. Яку можна уявити картину?

Д.: Сонячний, веселий, радісний день, капають бурульки, дзвенять, біжать, дзюрчать струмки.

В.: Зараз ви побачите іншу картину - весняний пейзаж, який привів у захват і глядачів, і художників, і критиків, і досі зачаровує всіх, хто її бачить. Що таке міг написати художник, що здивувало і порадувало всіх?

Д.:...

В.: Олексій Кіндратович Саврасов написав картину "Граки прилетіли" (показ). Чи є в ній що - небудь незвичайне?

Д.: Немає. Окраїна села.

В.: Берези рівні і стрункі?

Д.: Ні, криві, кострубаті.

В.: Що ще бачите на цій картині?

Д.: Тане сніг, з'явилися калюжі, паркан через всю картину, дерев'яні будинки і сараї, обдерта церква, поля, з яких сходить сніг, граки в'ють гнізда.

В.: День яскравий, сонячний?

Д.: Похмурий, сірий.

В.:Звичайні задвірки. Що може бути тут привабливого? Але як прикрашає життя вміння побачити, відчути, як це побачив і відчув художник, подих весни!

В.: Березневий сніг, що тане. Але зауважте, біля паркану сніг який? (біліше). Він почав осідати, провалюватися, наповнюватися вологою. Вологий сніг заголубів, чуйне око живописця помітило тіні і прутики, які впустили граки. Колись тут пробігав хлопчисько і його сліди видно на снігу. Граки потоптали поверхню снігу своїми лапками. Стає талою водою сніг. Хіба це не диво? У кожній калюжі свій вигляд, своє життя, свій характер. Обриси великої калюжі нерівні, вона розповзається. Птахи що роблять?

Д.: Клопочуться біля своїх гнізд.

В.: Якого кольору птахи?

Д.: Майже чорного.

В.: Чорний колір дозволяє відчути легкість хмар, переливи відтінків блакитного, сірого, білого кольорів. Небо проглядає крізь хмари ніжного блідо - блакитного кольору. Так, навіть нічим не примітні задвірки можуть показати всю поетичність природи. Який місяць весни? Чому?

Д.: Березень. Граки прилетіли, в'ють гнізда.

В.: Граки - перші вісники весни. Як зустрічали весну раніше? У ці дні діти бігали зграйками по селу з птахами, зробленими з тіста. Одних вони розкидали в поле, щоб земля дала багатий урожай. Інших надягали на довгі жердини і розгойдували так, що птахи, здається, летіли. При цьому хлопці співали пісні - заклички Як називалися такі пісні?

Д.: Веснянки.

В.: Які веснянки ви знаєте?

Д.: ...

В.: Одну з таких веснянок ми розучували з вами в 1 чверті. Послухайте і скажіть, що особливого в Веснянках? (слухання Веснянки)

Д.: У Веснянках багато разів повторюються наполегливі, окличні інтонації.

В.: Виконаємо цю Веснянку. Хто бажає один її заспівати? (виконання)

В.: А які весняні квіти ви знаєте? Що за перша весняна квітка, що росте прямо з-під снігу?

Д.: Підсніжник.

В.: Цю квітку можна назвати дивом, подиву якому немає меж. В якому місяці з'являються підсніжники?

Д.: Квітень.

В.: Композитор Петро Ілліч Чайковський написав п'єсу, яку так і назвав «Квітень. Пролісок». Послухайте твір, насолодіться музикою, відчуйте фарби весни, відчуйте їх у себе в душі. Під час звучання музики можна взяти олівці, фломастери і намалювати все, що вам навіяла ця музика. (слухання)

В.: Ми з вами сьогодні говорили про весну нашого краю. А ви знаєте що-небудь про весну в інших країнах світу, наприклад, в Америці?

Д.: Там немає таких суворих морозів, немає стільки снігу.

В.: Значить і весна там не така бурхлива, але теж дуже красива. Зараз подивимося яка весна в Америці, і допоможе нам краще зрозуміти, відчути її музика Антоніо Вівальді «Весна». Насолодіться музикою і красою природи. (відеофільм)

В.: Зливається музика з пейзажем, звучить в один голос з природою? Доведіть.

Д.: ...

В.: Де ви чули цю музику?

Д.: На початку уроку.

В.: Які твори музики і живопису допомогли нам відчути серцем природу, відчути образ весни?

В.: Як ви розумієте слова, що пролунали на початку уроку: «Природа щедро дарує чудеса і вимагає натомість праці та подиву»?

Д.: Природа дійсно дарує чудеса, а твори мистецтва допомагають нам краще зрозуміти.

В.: Але не всім дано побачити ці дива. Для цього потрібно працювати. А як працювати? Переносити тяжкості, займатися фізичною працею або працювати душею і серцем?

Д.: Щоб зрозуміти, відчути потрібно працювати душею і серцем.

В.: Я хочу зазначити, що кожен з вас сьогодні був справжнім своєрідним творцем, ви відчували, співпереживали, мислили, намагалися зрозуміти суть кожного твору.

В.: Сьогодні, коли ви будете йти додому, подивіться на живу природу очима Вівальді, Чайковського, Саврасова (домашнє завдання).

В.: На цьому наш урок закінчено, але хотілось доставити ще одну маленьку радість всім присутнім вашою улюбленою піснею. (Виконується пісня за бажанням дітей)

Музичне прощання.

Вихід з класу А. Вівальді. "Весна".

Тема уроку: «Різноманітність і сучасність музичних образів у творчості Й. С. Баха»

Мета уроку: сформувати уявлення про багатогранність творчості німецького композитора Йоганна Себастьяна Баха.

Завдання:

Навчальні: закріпити поняття жанрів: токата, фуга, сюїта

Розвиваючі:

розвивати емоційно-ціннісне ставлення до життя через мистецтво;

розвивати здатність роздумувати про музику і висловлювати власну позицію щодо стилю Йоганна Себастьяна Баха та розкривати своєрідність образів, які відображаються в його музиці.

Виховні: пробудити в учнів інтерес до музики Й. С. Баха, бажання слухати її не тільки на уроці, але й поза його межами.

ХІД УРОКУ

1. Вхід учнів до класу під музику - арія з сюїти «Бразильська бахіана» №5 Віла Лобоса.

Вчитель (далі В.) на тлі музики:

Ось голос луна таємниче і ніжно,

І серце, і душу мою обійняв.

Геть сумніви, страх, хай родиться надія -

Здається, то янгол до нас заспівав!

- Правда, дуже зворушлива і трепетна музика і головне, що вона відкриє сьогодні нам двері у світ великого мистецтва, у світ серйозної і гарної музики.

Тема нашого уроку - «Різноманітність і сучасність музичних образів у творчості Й. С. Баха».

Протягом уроку ми повинні будемо заповнити прогалини у формулюванні теми уроку.

2. Проблемна ситуація

В. - Зараз прозвучить кілька музичних фрагментів. Я не скажу ні імені композитора, ні назви цих творів. Ваше завдання визначити, про що розповість нам ця музика, які музичні образи постануть перед нами й вирішити, чи міг всі ці твори написати один композитор або їх створили абсолютно різні музиканти.

Звучать фрагменти:

1) Токата і фуга ре мінор Й. С. Баха.

В. - Який образ ви почули? Дайте йому характеристику.

Діти (далі Д.) - Сильний, захоплений, гордий, серйозний, яскравий...

2) «Жарт» Й. С. Баха.

В. - Що можете казати про цей образ?

Д. - Сміхотливий, грайливий, пустотливий, радісний.

3) «Весняна пісня» Й. С. Баха.

В. - Поділіться своєю думкою про цю музику.

Д. - Скромна, лірична, ніжна, урочиста...

В. - Образи були абсолютно різні: від піднесеності до жарту, гумору, від сумного - до вічної радості буття, замилування красою природи. Так чи можемо ми стверджувати, що цю музику створив один композитор?

Д. - Так (ні) - обґрунтовують свої відповіді.

В. - чи можете ви припустити, хто написав прозвучали тільки що музичні твори?

Д. - Йоганн Себастьян Бах.

В. - Можете вписати його ім'я у назву уроку.

3. Визначення стилістичних особливостей музики Баха

В. - Якщо ми визначаємо Баха за стилем, то що відразу шукаємо в звучанні музики?

Д. - звучання органу;

- поліфонію і гомофонію;

- філософію, роздум;

- стриманість і суворість;

- образ людини.

В. - Образ людини, а людини якої?

Д. - Мислячої, активної, небайдужої людини з глибокими почуттями.

В. - Ми з вами прослухали фрагменти з токати і фуги ре мінор, «Жарту» і «Весняної пісні» Йоганна Себастьяна Баха.

4. Бесіда про особливості життя та творчості Й. С. Баха

В. - Який інструмент був улюбленим у композитора, яким інструментом він володів досконало?

Д. - Орган.

В.- Хто не тільки бачив, а й чув звучання цього органу?

В. - Де у нас в місті ми можемо побачити орган і почути його звучання?

Д. - У філармонії.

В. - До якої групи інструментів відноситься орган?

Д. - До клавішних, духових.

В. - З яким колективом виконавців можна порівняти звучання органу?

Д. - З симфонічним оркестром.

В. - Де виконував свою музику Й. С. Бах?

Д. - У церкві.

В. - Ми не перший раз стикаємося з музикою великого органіста, тому я хочу нагадати вам, що токата і фуга - це не програмна музика, а назва жанрів. Токата - популярний у богослужінні в часи Баха твір, який писався спеціально для клавішних інструментів з дуже чіткою і сильною технікою удару. Фуга - в перекладі «біг» - поліфонічний твір, де головна тема проводиться в різних голосах. Послухаймо ще раз токату й фугу, а ваше завдання - згадати, як музика великого органіста впливала на парафіян, простих людей. Що відчували вони, чуючи під час служби творіння великого майстра?

Слухання токати і фуги ре мінор.

В. - Що відчували під час служби парафіяни?

Д. - Музика Баха підвищувала, змушувала людину думати, роздумувати про свою долю, про те, яку роль відіграє вона у цьому світі, на що здатна.

В. - Згадаємо найважливіші моменти з життя композитора. Народився він 21 березня 1685 року в місті Ейзенах у простій родині. Батько його був музикантом. Особливістю цієї сім'ї була любов до музики. Походження Й. С. Баха і постійне спілкування з простим людом навчило його з дитинства розуміти інтереси, характер, почуття і, звичайно, музичну душу свого народу. У 9 років став сиротою, в 15 років був змушений піти працювати, так як старший брат вирішив, що Йоганн вже досить дорослий. Всі наступні 20 років був змушений поневірятися по Німеччині в пошуках роботи. Служив церковним органістом, хормейстером, капельмейстером, учителем у церковній школі. Останні 27 років жив у великому німецькому місті Лейпцигу і служив у церкві святого Фоми. Служба в церкві була нелегкою: крім управління церковною музикою, Бах повинен був навчати і виховувати півчих, щосуботи складати нову кантату.

Бах прагнув своєю музикою пробудити в людях живі людські почуття, а церковна влада боялася, що ця музика відведе парафіян з-під їх влади. Баха звинувачували, що його музика дуже складна і в той же час занадто народна, що вона заважає віруючим зосередитися в церковному настрої. Бах весь час не ладнав з церковним начальством, а музику продовжував складати таку, яку підказувало йому його серце, - людину, сповнену живими думками, глибокими почуттями, вільну від церковних обмежень.

5. Затребуваність і сучасність музики Йоганна Себастьяна Баха

В. - Як ви вважаєте, музика Баха затребувана в наші дні?

Д. - Так.

В. - У чому її сучасність? Де вона звучить?

Д. - По телебаченню, у кінофільмах, її використовують у фігурному катанні, в спортивній гімнастиці, в мобільних телефонах.

В. - Що люди різних епох і національностей знаходять у ній?

Д. - Прості почуття, живі думки, в ній мудрість і віра, щирість і людяність.

В. - Не випадково дуже багато творів Баха звучать не тільки в первозданному вигляді, але і в сучасній інтерпретації.

Один з яскравих прикладів - «Жарт» із сюїти сі мінор, який був написаний для струнного оркестру і флейти. Музиканти зберігають мелодичну основу, наповнюючи музику сучасними ритмами, роблять її співзвучною епосі.

Кожен хоче зіткнутися з цією музикою, але як бути людині, якщо вона не володіє жодним інструментом? Як він може виконати музику Баха?

Д. - Голосом.

В. - Саме так вчинили музиканти з Франції. Вокально-інструментальний ансамбль «Свингл Сингерз» виконав «Жарт» Баха голосом.

Слухання «Жарту» Баха у вокальному виконанні.

В. - А зараз прозвучить вже знайома нам токата і фуга ре мінор у виконанні дуже відомої і популярної в світі китаянки Ванесси Мей. Вона скрипалька, ніколи не вміла грати на органі, але дуже хотіла виконати музику Баха. Хотіла її популяризувати серед молоді. Ванессі вдалося поєднати класичну і сучасну музику, створивши новий стиль: техно-акустику. Зверніть увагу на початок твору і на те, який розвиток отримає мелодія далі.

Слухання токати у виконанні Ванесси Мей.

В. - Що нагадав вам початок токати?

Д. - Вигук, як заклик до мовчання: «Слухайте!» - каже вступ.

В. - З вступу народжується музична думка. Яка вона за характером?

Д. - Яскрава, драматична, подібна бурхливій річці навесні.

В. - Як звучить фуга?

Д. - Лірично, витончено, на відміну від токати фуга нагадує прозорі води струмка.

В. - Що це? Трепет віруючого серця? Заспокоєння після сумнівів? Визнання в любові? Кожен чує в цій музиці щось своє, близьке і зрозуміле лише йому одному. А я зловила себе на думці, що кожен раз, коли я слухаю фугу, вона захоплює мене повністю, підпорядковує собі, змушує прожити ціле життя, повне захоплення і сумнівів.

Зверніть увагу, сьогодні на уроці простяглися невидимі ниті, які поєднали XVIII століття з XX і XXI століттями завдяки музиці Баха. «Жарт» у виконанні французів, токата і фуга у виконанні китаянки, а на початку уроку звучала арія Віла Лобоса, бразильського музиканта, який, незважаючи на те що жив у XX столітті, вважав Баха своїм учителем і присвятив йому 9 сюїт, які назвав «Бразильські бахіани». Так якого ж слова не вистачає у формулюванні теми уроку? Музика Баха не тільки різноманітна, але і ___________?

Д. - Сучасна.

В. - Впишемо це слово у формулювання теми нашого уроку.

6. Динамічна пауза

В. - Діти, як ви вважаєте, слухання серйозної музики - це праця чи відпочинок?

Д. - І праця, і відпочинок.

В. - Правильно, праця душі, праця думки. Ми уважно слухали музику, витратили багато душевних сил, випробували різні почуття. А тепер давайте відпочинемо.

1. Встанемо, розправимо плечі, як розправляв їх парафіянам своєю музикою Бах.

2. Піднімемо руки до небес, уявімо як пливуть хмари, покажемо руками, як вони пливуть, проводимо їх поглядом: вправо-вліво.

3. Від яскравих променів сонця прикриємо очі правою рукою, оглянемо все навколо; те ж саме зробимо лівою рукою.

4. Розправимо кінчики губ, приготуймося до співу.

7. Вокально-хорова робота.

Розучування і виконання пісні Раймонда Паулса «Щастя».

В. - Може Бах ощасливити нас своєю музикою?

Д. - Так.

В. - А коли людина щаслива?

Д. - Коли їй добре.

В. - Зараз той момент, коли можна сміливо сказати: «Щастя! Звучить нестаріючий Бах!» А я в свою чергу хочу зробити вам музичний подарунок - подарувати нову красиву пісню. Тільки ми виконаємо її разом. «Як же так?» - скажете ви. Адже ми її не знаємо. Зараз ми розучимо тільки приспів. А під час виконання ви допоможете мені його виконувати.

Розучування приспіву і виконання пісні.

8. Рефлексія

В.

1. Що вам сподобалось сьогодні на уроці?

2. Яке враження справила на вас музика Баха?

3. Здивувала? Чому?

4. Які твори ми сьогодні слухали?

5. Який твір хотілося б почути ще раз?

6. Які жанри згадали?

7. Що нового ми дізналися сьогодні на уроці?

Висновок: Ми сьогодні в черговий раз доторкнулися до музики Баха, такої недосяжної і доступної, і знову відкрили її для себе з нової сторони. Не випадково, знову і знову, слухаючи Баха, я згадую вірші Олександра Суботи:

Під зводи величного храму,

Злітались апостоли знані,

Щоб мудрість всевишню почути

І голосом праведним бути.

А світло вливалось у ставні,

Щоб слухати звуки органні,

Що грав їх старий музикант,

Немовби підводячи кант.

- І хто цей старенький? Питали…

- Та Бахом його наче звали,

- А хто ще говорить - струмок,

Що золото ллє од зірок.

Він душі зневіреним крає,

Любов'ю, добром окриляє,

По східцях ступа на поріг

До самих незнаних доріг.

Усіх милувало блаженство.

В повітрі немовби витало,

Величнеє, божеє дійство ,

Котре всіх вірян ізціляло.

А Бах все плекав на органі,

Мелодії ті незрівняні,

Неначе вплітав у намисто

Омріяне, зоряне місто.

9. Домашнє завдання

- Використовуючи видану вчителем монограму Й. С. Баха, виконати наступне творче завдання:

дізнатися, що таке монограма,

визначити складові монограми,

підготувати матеріал про монограмі Й. С. Баха,

виготовити свою монограму .

Размещено на Allbest.ru

...